Buchumschlag

Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції

Сучасна юридична наука взагалі та теорія держави і права зокрема використовують потужний усталений категоріальний апарат. Втім, необхідно враховувати, що в юридичній науці існує постійна потреба, з одного боку, розробки існуючих терміно-понять, з другого – заснування нових правових категорій та теор...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Держава і право
Datum:2012
1. Verfasser: Оніщенко, Н.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schlagworte:
Теорія держави і права
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59019
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції / Н.М. Оніщенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 3-8. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860182337697873920
author Оніщенко, Н.М.
author_facet Оніщенко, Н.М.
citation_txt Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції / Н.М. Оніщенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 3-8. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Сучасна юридична наука взагалі та теорія держави і права зокрема використовують потужний усталений категоріальний апарат. Втім, необхідно враховувати, що в юридичній науці існує постійна потреба, з одного боку, розробки існуючих терміно-понять, з другого – заснування нових правових категорій та теоретичних конструкцій. У статті увага зосереджена на одній з них – соціально-­правовому досвіді як об’єкті вивчення сучасної юриспруденції. Современная юридическая наука вообще и теория государства и права в частности используют мощный устоявшийся категориальный аппарат. Впрочем, необходимо учитывать, что в юридической науке существует постоянная потребность, с одной стороны, разработки существующих термино-­понятий, из другого основания новых правовых категорий и теоретических конструкций. В статье внимание сосредоточено на од ной из них – социально-­правовом опыте как объекте изучения современной юриспруденции. Modern legal science in general and theory of the state and right, in particular, use a powerful withstand category vehicle. However, it is necessary to take into account that there is a permanent necessity in legal science, from one side, developments of existent termino­concepts, from other foundation of new legal categories and theoretical constructions. In the offered article attention is concentrated on one of them – social­legal experience as object of study of modern jurisprudence.
first_indexed 2025-12-07T18:02:55Z
format Article
fulltext Н. М. ОНІЩЕН КО СОЦІАЛЬ­НО-ПРА­ВО­ВИЙ­ДОСВІД­­ ЯК­ОБ’ЄКТ­ВИВ­ЧЕН­НЯ­СУ­ЧАС­НОЇ­ЮРИ­С­ПРУ­ДЕНЦІЇ Су час на юри дич на на ука вза галі та те орія дер жа ви і пра ва зо к ре ма ви ко ри с то ву­ ють по туж ний ус та ле ний ка те горіаль ний апа рат. Втім, не обхідно вра хо ву ва ти, що в юри дичній на уці існує постійна по тре ба, з од но го бо ку, роз роб ки існу ю чих терміно­по­ нять, з дру го го – за сну ван ня но вих пра во вих ка те горій та те о ре тич них кон ст рукцій. У статті ува га зо се ре д же на на одній з них – соціаль но­пра во во му досвіді як об’єкті вив чен ня су час ної юри с пру денції. Клю­чові­ сло­ва: соціаль на ре гу ляція, соціальні нор ми, юри дич на прак ти ка, пра во, мо раль. Со вре мен ная юри ди че с кая на ука во об ще и те о рия го су дар ст ва и пра ва в ча ст но с­ ти ис поль зу ют мощ ный ус то яв ший ся ка те го ри аль ный ап па рат. Впро чем, не об хо ди мо учи ты вать, что в юри ди че с кой на уке су ще ст ву ет по сто ян ная по треб ность, с од ной сто ро ны, раз ра бот ки су ще ст ву ю щих тер ми но­по ня тий, из дру го го ос но ва ния но вых пра во вых ка те го рий и те о ре ти че с ких кон ст рук ций. В ста тье вни ма ние со сре до то че но на од ной из них – со ци аль но­пра во вом опы те как объ ек те изу че ния со вре мен ной юри с­ пру ден ции. Клю­че­вые­сло­ва: со ци аль ная ре гу ля ция, со ци аль ные нор мы, юри ди че с кая прак ти ка, пра во, мо раль. Modern legal science in general and theory of the state and right, in particular, use a powerful withstand category vehicle. However, it is necessary to take into account that there is a permanent necessity in legal science, from one side, developments of existent termino­ concepts, from other foundation of new legal categories and theoretical constructions. In the offered article attention is concentrated on one of them – social­legal experience as object of study of modern jurisprudence. Key­words:­social adjusting, social norms, legal practice, right, moral. Не­ зва­жа­ю­чи­на­ве­ли­чез­не­ зна­чен­ня­ка­те­горії­ «соціаль­но-пра­во­вий­досвід»,­ слід­за­зна­чи­ти,­що­во­на­не­ста­ла­пред­ме­том­ре­тель­но­го­вив­чен­ня­у­вітчиз­няній­ юри­дичній­на­уці.­Хо­ча­в­цьо­му­існує­на­галь­на­по­тре­ба,­що­і­бу­де­ар­гу­мен­то­ва­но­ Розділ 1 ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ©­ОНІЩЕН КО На талія Ми ко лаївна­–­док­тор­юри­дич­них­на­ук,­про­фе­сор,­За­слу­же- ний­юрист­Ук­раїни,­член-ко­ре­с­пон­дент­НАПрН­Ук­раїни,­завіду­вач­відділу­те­орії­дер­жа- ви­і­пра­ва­Інсти­ту­ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.­М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни 3Юридичні і політичні науки далі.­ Втім,­ слід­ за­ува­жи­ти,­ що­ Західна­ пра­во­ва­ тра­диція­ де­що­ більше­ ува­ги­ приділя­ла­ цьо­му­ пи­тан­ню,­ на­при­клад,­ у­ кон­тексті­ вив­чен­ня­ дії­ пре­це­дент­но­го­ пра­ва1. Що­до­фор­ма­ту­вітчиз­ня­ної­юри­дич­ної­на­уки,­то­ос­нов­на­ува­га­тут­зо­се­ре­д­жу- ва­ла­ся­ на­ «соціаль­но-пра­во­во­му­ досвіді»,­ у­ вузь­ко­му­ зна­ченні­ –­ як­ скла­довій­ струк­ту­ри­юри­дич­ної­прак­ти­ки­ (за­галь­но­виз­на­но,­що­юри­дич­на­прак­ти­ка­скла- дається­з­влас­не­юри­дич­ної­діяль­ності­та­соціаль­но-пра­во­во­го­досвіду). Що­до­аналізу­соціаль­но-пра­во­во­го­досвіду­у­ши­ро­ко­му­зна­ченні­або­ро­зумінні,­ то­ у­ вітчиз­ня­но­му­ пра­во­во­му­ полі­ існу­ють­ тільки­ по­оди­нокі­ на­пра­цю­ван­ня­ із­ за­зна­че­ної­ про­бле­ма­ти­ки.­ От­же,­ спро­буємо­ виз­на­чи­ти­ся­ при­наймні­ з­ од­ним­ ас­пек­том­за­яв­ле­но­го­роз­гля­ду. За­зна­чи­мо,­що­еле­мен­та­ми­соціаль­но-пра­во­во­го­досвіду­є­по­вто­рю­вані­про­тя- гом­ ба­га­торічної­ прак­ти­ки­ при­пи­си­ за­галь­но­го­ ха­рак­те­ру.­Не­ вик­ли­кає­ сумніву­ на­галь­на­по­тре­ба­аналізу­ок­ре­мих­про­це­дур­них­ас­пектів­дії­соціаль­них­норм,­що­ де­мон­ст­ру­ють­співвідно­шен­ня,­ро­ль­о­ве­«на­ван­та­жен­ня»­соціаль­них­норм­на­пев- них­ ета­пах­ про­сто­ро­во-ча­со­во­го­ роз­вит­ку,­ їх­ взаємовплив,­ «взаємо­по­си­лен­ня»,­ взаємо­обґрун­ту­ван­ня­спільно­го­існу­ван­ня­у­про­сторі­та­часі.­Крім­то­го,­слід­вра- хо­ву­ва­ти­де­мон­ст­рацію­то­го,­що­за­пев­них­умов­за­не­пад­однієї­гру­пи­соціаль­них­ норм­мо­же­вик­ли­ка­ти­і­вик­ли­кає­дис­функції­роз­вит­ку­іншої­гру­пи.­Мо­ва­йде­про­ мо­ральні­та­пра­вові­нор­ми­в­су­час­но­му­суспільстві.­Ви­яв­лен­ня­взаємозв’яз­ку­та­ спе­цифіки­всіх­видів­соціаль­них­норм­є­важ­ли­вим­для­з’ясу­ван­ня­їхньої­соціаль- ної­цінності­в­кон­тексті­вив­чен­ня­соціаль­но-пра­во­во­го­досвіду. За­всієї­своєї­віднос­ної­са­мостійності­пра­во,­як­і­інші­ви­ди­соціаль­них­норм,­ здійснює­свої­ре­гу­ля­тивні­функції­не­відо­соб­ле­но,­а­в­єди­но­му­ком­плексі­й­тісній­ взаємодії­з­інши­ми­соціаль­ни­ми­ре­гу­ля­то­ра­ми. Соціальні­ функції­ мо­ралі,­ зви­чаїв,­ тра­дицій­ знач­ною­ мірою­ іден­тичні­ функціям­пра­ва.­Різни­ця­по­ля­гає­в­ соціальній­ зна­чу­щості­ суспільних­явищ,­що­ ре­гу­лю­ють­ся­мо­рал­лю,­тра­диціями­і­пра­вом.­Інак­ше­ка­жу­чи,­у­ме­ханізмі­соціаль- но­го­ре­гу­лю­ван­ня­спо­с­терігається­своєрідний­роз­поділ­ро­лей­між­пра­вом,­мо­ра- лю,­зви­ча­я­ми,­тра­диціями­у­ви­ко­нанні­од­но­го­й­то­го­са­мо­го­за­вдан­ня­–­впо­ряд­ку- ван­ня­суспільних­відно­син. Соціаль­не­при­зна­чен­ня­пра­ва­та­інших­соціаль­них­норм­ви­яв­ляється­в­їхньо- му­ функціональ­но­му­ при­зна­ченні­ –­ ре­гу­ля­тив­но­му,­ охо­рон­но­му,­ еко­номічно­му,­ політи­ко-іде­о­логічно­му,­ви­хов­но­му­то­що2. Си­с­тем­на­цілісність­усіх­соціаль­них­норм­за­без­пе­чує­соціаль­не­ре­гу­лю­ван­ня,­ але­є­прин­ци­по­ва­відмінність,­спе­цифіка­кож­но­го­ви­ду­що­до­по­тенції­–­ре­гу­лю­ю- чих­вла­с­ти­во­с­тей. Усі­соціальні­ре­гу­ля­то­ри­(пра­во,­мо­раль,­релігія)­–­нор­ма­тивні,­і­всі­соціальні­ нор­ми­ма­ють­свої­спе­цифічні­санкції.­Спе­цифіка­яких­обу­мов­ле­на­об’єктив­ною­ при­ро­дою­й­особ­ли­во­с­тя­ми­цих­різних­видів. На­явність­зв’язків­між­різни­ми­ком­по­нен­та­ми­в­суспільстві­є­не­обхідним­спо- со­бом­існу­ван­ня­як­лю­дей,­так­і­їхніх­об’єдна­ють­і­суспільства­в­ціло­му.­Оскільки­ ви­роб­ни­ча,­політич­на,­ви­хов­на­діяльність­лю­ди­ни­та­об’єднань­мож­ли­ва­ли­ше­у­ спілку­ванні­з­інши­ми­людь­ми­і­інши­ми­ком­по­нен­та­ми­суспільства. Знач­на­ча­с­ти­на­суспільних­відно­син­ха­рак­те­ри­зується­су­пе­реч­ли­ви­ми­інте­ре- са­ми­їхніх­учас­ників.­Од­ним­із­ос­нов­них­спо­собів­уз­го­д­жен­ня­су­пе­реч­ли­вих­інте- ресів­ суб’єктів­ суспільних­ відно­син­ є­ нор­ма­тив­не­ ре­гу­лю­ван­ня.­ Суспільство,­ дер­жа­ва,­ ок­ремі­ соціальні­ про­шар­ки­ роз­роб­ля­ють­ пра­ви­ла,­ які­ пе­ред­ба­ча­ють­ 4 Держава і право • Випуск 55 варіан­ти­ по­ведінки­ в­ то­му­ чи­ іншо­му­ ви­пад­ку,­ си­ту­ації.­Для­ то­го­щоб­ до­сяг­ти­ по­став­ле­ної­ме­ти­і­в­той­же­час­не­по­ру­ши­ти­прав­та­інте­ресів­інших­лю­дей­і­їхніх­ об’єднань.­Слід­збе­рег­ти­пев­ний­ро­зум­ний­ба­ланс­різних­соціаль­них­ре­гу­ля­торів­ пев­но­го­суспільства.­Про­те­це­мож­ли­во­ли­ше­за­умо­ви­вив­чен­ня­соціаль­но-пра- во­во­го­досвіду­в­пев­них­ко­ор­ди­на­тах­ча­су­і­про­сто­ру. Провідний­прин­цип­нор­ма­тив­но­го­ре­гу­лю­ван­ня­був­чітко­ви­ра­же­ний­ще­хри- с­ти­янсь­кою­за­повіддю­–­«не­ро­би­нічо­го­іншо­му­та­ко­го,­що­не­ба­жаєш­собі­сам».­ Соціальні­нор­ми­ви­ник­ли­як­спосіб­уп­равління­спра­ва­ми­суспільства­та­за­без- пе­чен­ня­уз­го­д­же­них­дій­між­йо­го­чле­на­ми. Соціаль­не­нор­ма­тив­не­ре­гу­лю­ван­ня­здійснюється­дво­ма­спо­со­ба­ми: 1.­Вста­нов­лен­ня­за­бо­рон­на­дії,­які­виз­на­ють­ся­не­без­печ­ни­ми­для­суспільства­ та­ їхніх­ ок­ре­мих­ членів.­ Зо­к­ре­ма,­ за­бо­ро­няється­ по­ся­га­ти­ на­ здо­ров’я­ інших­ лю­дей,­ їхню­власність,­мож­ливість­роз­по­ря­д­жа­ти­ся­своїм­май­ном,­роз­па­лю­ва­ти­ національ­ну­та­релігійну­во­рож­не­чу­то­що. 2.­Закріплен­ня­в­за­галь­но­обов’яз­ко­вих­пра­ви­лах­–­соціаль­них­нор­мах­–­прав­і­ обов’язків­учас­ників­відповідних­відно­син.­У­та­ко­му­пра­вилі­обов’яз­ко­во­вка­зу- ють­ся­ті­пра­ва,­які­ма­ють­учас­ни­ки­відно­син,­і­їхні­обов’яз­ки­що­до­один­од­но­го­ й­інших­членів­суспільства. За­вдя­чу­ю­чи­ соціаль­ним­ нор­мам,­ у­ суспільстві­ ство­рюється­ стабільність­ і­ по­ря­док­ у­ відно­си­нах­ між­ людь­ми­ та­ їхніми­ об’єднан­ня­ми.­ Оби­ра­ю­чи­ той­ чи­ інший­ варіант­ по­ведінки,­ лю­ди­на­ усвідо­млює­ ко­ло­ своїх­ прав­ і­ обов’язків­ для­ то­го,­щоб­ста­ти­учас­ни­ком­відповідних­відно­син. Як­ уже­ не­од­но­ра­зо­во­ за­зна­ча­ло­ся,­ в­ юри­дичній­ літе­ра­турі,­ найдієвіши­ми­ ре­гу­ля­то­ра­ми­суспільних­відно­син­є­пра­во­та­мо­раль.­За­не­пад­мо­ралі­не­мо­же­не­ по­зна­ча­ти­ся­на­по­яві­дис­функцій­пра­во­во­го­роз­вит­ку­в­пев­них­про­сто­ро­во-ча­со- вих­ вимірах.­ Са­ме­ стабільність­ мо­раль­них­ норм,­ мо­раль­на­ «пе­ре­ко­наність»­ суспільства,­ по­ва­га­ до­ ус­та­ле­них­ за­галь­но­людсь­ких­ ка­нонів­ по­ведінки­ при­зво- дить­до­сприй­нят­тя­на­ста­нов­пра­ва,­по­ва­ги­до­ньо­го,­до­підви­щен­ня­ав­то­ри­те­та­ цьо­го­найдієвішо­го­соціаль­но­го­фе­но­ме­на. Пра­во­та­мо­раль­–­ре­гу­ля­то­ри­суспільних­відно­син,­які­ніко­ли­не­ха­рак­те­ри- зу­ва­ли­ся­ «не­по­до­ла­ни­ми»­ пе­ре­шко­да­ми­ або­ «кам’яни­ми­ му­ра­ми»­ між­ со­бою.­ Грані­між­ни­ми­до­сить­рух­ливі.­При­чо­му,­як­не­од­но­ра­зо­во­за­зна­ча­ли­вчені-пра­во- знавці,­соціоло­ги,­філо­со­фи­«мо­раль»­швид­коп­лин­но­пе­ре­тво­рюється­на­пра­во­в­ ре­зуль­таті­гли­бо­ких­соціаль­них­криз,­роз­ла­ду­то­що3. Спро­буємо­ про­аналізу­ва­ти­ чітку­ взаємо­за­лежність­ і­ взаємо­уз­го­д­женність­ соціаль­них­ре­гу­ля­торів­–­еле­ментів­ка­те­горії­«пра­во­вий­досвід»­са­ме­на­при­кладі­ ка­те­горій­пра­ва­та­мо­ралі4. Пра­во­ є­ фор­мою­ здійснен­ня­ па­ну­ю­чої­ в­ суспільстві­ мо­ралі.­ У­ той­ же­ час­ мо­раль­виз­нає­про­ти­прав­ну­по­ведінку­ан­ти­суспільною,­ан­ти­мо­раль­ною. Нор­ми­мо­ралі­ма­ють­важ­ли­ве­зна­чен­ня­як­для­пра­во­твор­чої­діяль­ності,­так­і­ для­ре­алізації­пра­ва:­на­сам­пе­ред­для­про­це­су­ре­алізації­прав,­сво­бод­і­за­кон­них­ інте­ресів­лю­ди­ни.­Пра­во­за­с­то­со­ву­вач­без­мож­ли­вості­спи­ра­ти­ся­на­мо­ральні­нор- ми­не­мо­же­ви­не­с­ти­спра­вед­ли­ве­рішен­ня5. Мо­раль­є­важ­ли­вим­соціаль­ним­інсти­ту­том,­во­на­ста­но­вить­су­купність­прин- ципів,­ по­глядів,­ оцінок,­ пе­ре­ко­нань,­що­ істо­рич­но­ скла­лись­ і­ роз­ви­ва­ють­ся,­ та­ за­сно­ва­них­на­них­норм­по­ведінки,­що­виз­на­ча­ють­і­ре­гу­лю­ють­став­лен­ня­лю­дей­ од­не­до­од­но­го,­ до­ суспільства,­ дер­жа­ви,­ сім’ї,­ ко­лек­ти­ву,­ на­вко­лиш­ньої­ ре­аль- ності.­Го­ло­вне­в­мо­ралі­–­це­уяв­лен­ня­про­до­б­ро­та­зло. 5Юридичні і політичні науки В­етич­них­яви­щах­при­сутні­два­мо­мен­ти:­осо­бистісний­мо­мент,­що­ха­рак­те- ри­зує­внутрішню­сво­бо­ду­індивіда­й­са­мосвідо­му­мо­ти­вацію­по­ведінки­та­по­за- осо­бистісний­ мо­мент­ –­ мо­ральні­ по­гля­ди,­ уяв­лен­ня,­ вда­чу,­ нор­ми­ людсь­ких­ відно­син,­що­скла­ли­ся­у­даній­куль­турі,­соціальній­групі,­спільноті,­суспільстві.­ Пер­ший­на­ле­жить­до­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­мо­ралі,­дру­гий­–­мо­раль­ності.­Ко­ли­го­во- рять­про­мо­раль­соціаль­них­груп,­спільнот­суспільства­в­ціло­му,­йдеть­ся­по­суті­ про­мо­ральність,­тоб­то­про­гру­по­ву­й­за­галь­но­соціаль­ну­вда­чу,­цінності,­уяв­лен- ня,­відно­си­ни,­нор­ми,­ус­та­нов­лен­ня.­Мо­раль­ви­с­ту­пає­як­внутрішній­са­мо­ре­гу­ля- тор­по­ведінки­індивіда,­мо­ральність­–­як­зовнішній­ре­гу­ля­тор.­При­то­му­мож­ли­ве­ поєднан­ня­та­уз­го­д­жен­ня­дії­обох­ре­гу­ля­торів6. Ха­рак­тер­на­особ­ливість­мо­ралі­по­ля­гає­в­то­му,­що­во­на­ви­ра­жає­внутрішню­ по­зицію­індивіда,­йо­го­вільне­й­са­мосвідо­ме­рішен­ня­то­го,­що­є­до­б­ро,­зло,­честь,­ гідність,­спра­вед­ливість­у­людсь­ких­вчин­ках­то­що7. У­ мо­ралі­ вирішаль­не­ зна­чен­ня­ має­ рівень­ еле­мен­тар­них­ ви­мог,­ імпе­ра­тив,­ схва­лен­ня,­за­повіді.­Яд­ром­їх­є­Хри­с­тові­за­повіді-од­кро­вен­ня,­що­кон­цен­т­ру­ють­ у­ко­рот­ких­фор­му­лах­цінності­істин­но­ду­хов­ної­лю­дя­ності. Слід­за­зна­чи­ти,­що­в­суспільстві,­в­яко­му­за­не­па­дає­мо­раль,­мо­раль­не­«на­ван- та­жен­ня»­ля­гає­на­інші­соціальні­ре­гу­ля­то­ра,­на­при­клад,­на­релігійні­нор­ми.­Про­ це­свідчать­ос­танні­на­укові­публікації,­кон­фе­ренції­та­ме­то­до­логічні­семіна­ри8. Мо­раль­ни­ми­ пра­ви­ла­ми­ ке­ру­ють­ся­ лю­ди­ за­ велінням­ влас­ної­ совісті,­ ро­зу- мінням­ сво­го­мо­раль­но­го­ обов’яз­ку.­На­ пра­во,­мо­раль­ та­ інші­ соціальні­ нор­ми­ по­кла­де­но­ соціаль­не­ за­вдан­ня­ ре­гу­лю­ва­ти­ суспільні­ відно­си­ни.­ Ре­гу­ля­тив­на­ функція­є­го­ло­вною­функцією,­оскільки­мо­раль­ре­гу­лює­по­ведінку­лю­дей­у­всіх­ без­ ви­нят­ку­ сфе­рах­ суспільно­го­жит­тя.­ Ре­гу­ля­тив­на­ си­ла­мо­ралі,­ як­ і­ будь-якої­ соціаль­ної­ нор­ми,­ по­ля­гає­ в­ то­му,­ що­ в­ ос­но­ву­ її­ ви­мог­ по­кла­де­но­ пев­ний­ обов’язок. Ви­ще­заз­на­чені­ функції­ мо­ралі­ суттєво­ впли­ва­ють­ на­ змісто­вну­ на­си­ченість­ пра­во­вих­норм.­Во­ни­не­мо­жуть­не­по­зна­ча­ти­ся­на­гар­монії­пра­во­вих­відно­син,­ не­відтво­рю­ва­ти­ка­те­горії­до­б­ра,­спра­вед­ли­вості,­гідності­у­пев­но­му­суспільстві­з­ відповідним­рівнем­цивілізо­ва­ності.­Са­ме­за­не­пад­мо­ралі­у­на­шо­му­суспільстві,­ зни­жен­ня­рівня­не­тільки­пра­во­во­го,­а­й­мо­раль­но­го­ви­хо­ван­ня­мо­лоді,­при­зво- дить­до­по­яви­та­ких­TV­про­ектів­як­«Вагітна­в­16»­(те­ле­ка­нал­СТБ),­що­де­мон­ст- рує­не­тільки­по­ру­шен­ня­за­галь­но­людсь­ких­норм­співжит­тя,­але­й­ба­га­ть­ох­норм­ діючо­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ Ук­раїни.­ Це­ «сум­ний»­ при­клад­ із­ соціаль­но-пра­во­во­го­ досвіду,­що,­бе­зу­мов­но,­не­га­тив­но­по­зна­чить­ся­на­мо­раль­них­прин­ци­пах­су­час­но- го­пра­во­во­го­роз­вит­ку. Змен­шен­ня­ува­ги­суспільства,­дер­жав­ниць­ких­ інсти­туцій­та­струк­тур,­ок­ре- мих­по­са­довців­до­мо­ралі­як­важ­ли­вої­сфе­ри­цивілізо­ва­но­го­роз­вит­ку­обов’яз­ко­во­ при­зво­дить­ до­ то­го­ ста­ну­ в­ за­ко­но­давстві,­ який­ми­ лег­ко­мо­же­мо­ спо­с­теріга­ти­ сьо­годні­в­на­шо­му­суспільстві. Су­час­не­пра­во­здебільшо­го­сприй­мається,­як:­1.­Зна­ряд­дя­для­си­ло­во­го­за­без- пе­чен­ня,­про­ве­ден­ня­пев­ної­політи­ки;­2.­Як­засіб­здійснен­ня­пев­них­уп­равлінських­ за­вдань;­3.­Як­веління­дер­жа­ви. За­цих­умов­соціаль­не­при­зна­чен­ня­пра­ва,­функціону­ван­ня­пра­во­вої­си­с­те­ми­ зво­дять­ся­ви­ключ­но­до­рег­ла­мен­тації­суспільних­відно­син,­що­не­за­ли­шає­про- сто­ру­ для­ ав­то­ном­но­го­ ре­гу­лю­ван­ня,­ ініціатив­ної­ діяль­ності­ гро­ма­дян­ та­ їхніх­ різно­манітних­об’єднань,­у­решті-решт­–­для­ре­алізації­невід’ємних­прав­і­сво­бод­ лю­ди­ни. 6 Держава і право • Випуск 55 Не­слід­зай­вий­раз­кон­ста­ту­ва­ти,­що­це­по­ро­д­жує­ма­со­вий­пра­во­вий­нігілізм­ у­суспільстві.­За­цих­умов­відбу­вається­зро­с­тан­ня­кількості­за­конів,­що­пря­мо­не­ пов’яза­но­із­ефек­тивністю­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня,­оскільки­не­доліки­«по­га­но­го»­ за­ко­но­дав­чо­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ вирішу­ють­ся­ за­ ра­ху­нок­ прий­нят­тя­ но­вих­ «кра­щих­ за­конів»,­а­потім­–­ще­«кра­щих». У­та­кий­спосіб­ми­маємо­знач­ний­пра­во­вий­ма­сив,­який­в­ціло­му­відповідає­ не­обхідним­стан­дар­там,­але­нині­аб­со­лют­но­не­діючим­у­суспільстві­і­не­сприй­ня- тим­суспільною­свідомістю. Жод­не­яви­ще­не­мо­же­підтри­му­ва­ти­ся,­по­ва­жа­ти­ся,­ціну­ва­ти­ся­в­суспільстві,­ як­що­ не­ ви­ко­нує­ на­леж­ним­ чи­ном­ вла­с­ти­вих­ йо­му­ функцій­ та­ суспільних­ за­вдань9. На­ наш­ по­гляд,­ суттєве­ по­кра­щен­ня­ си­ту­ації­ з­ про­бле­мою­ пра­во­ре­алізації,­ ефек­тивністю­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня,­по­до­лан­ням­ма­со­во­го­пра­во­во­го­нігілізму­ пов’яза­не­ з­ про­це­сом,­ який­ пе­ред­ба­чає­ вив­чен­ня­ соціаль­но-пра­во­во­го­ досвіду,­ за­без­пе­чен­ня­на­леж­ної­ува­ги­та­роз­вит­ку­ок­ре­мих­соціаль­них­ре­гу­ля­торів:­норм­ мо­ралі,­релігійних­норм,­етич­них,­ес­те­тич­них­норм,­мож­ли­во,­де­я­ких­зви­чаєвих,­ зо­к­ре­ма,­діло­вих­уз­ви­чаєнь­(ос­танні­ма­ють­важ­ли­ве­зна­чен­ня­в­умо­вах­акуль­ту- рації­та­інтер­фе­ренції­пра­во­вих­си­с­те­мах­су­час­ності). У­ су­часній­ суспільній­ на­уці­ є­ обґрун­то­ва­ним­ по­гляд­ на­ суспільство­ як­ на­ цілісний­соціаль­ний­ор­ганізм.­«Іма­нент­ною­і­ду­же­важ­ли­вою­йо­го­вла­с­тивістю­є­ ор­ганізо­ваність,­упо­ряд­ко­ваність­суспіль­них­відно­син,­що­ут­во­рю­ють­соціаль­не­ жит­тя,­а­от­же,­й­об’єктив­на­не­обхідність­їхньо­го­соціаль­но­го­ре­гу­лю­ван­ня…»10.­ По­ря­док­у­суспільстві­є­не­обхідною­умо­вою­йо­го­нор­маль­ної­життєдіяль­ності­Це­ вре­гу­ль­о­ваність,­стабільність,­уз­го­д­женість­всіх­соціаль­них­ре­гу­ля­торів,­зла­го­д- женість­відно­син,­пев­на­гар­монія­в­по­ведінці­лю­дей.­Від­рівня­суспільно­го­по­ряд- ку­за­ле­жить­стан­гро­мадсь­ко­го­й­осо­би­с­то­го­спо­кою­й­без­пе­ки;­от­же,­по­ря­док­–­ це­ ве­ли­ке­ бла­го­ для­ суспільства­ й­ осо­би.­ Без­ на­леж­ної­ ува­ги­ суспільства­ до­ пе­ре­ра­хо­ва­них­ соціаль­них­ ре­гу­ля­торів,­ по­ва­ги­ до­ них­ ок­ре­мих­ соціумів­ і­ індивідів,­не­мож­ли­во­ство­ри­ти­дієвий,­ефек­тив­ний,­пра­во­вий­за­хист­прав,­сво- бод­і­за­кон­них­інте­ресів­Лю­ди­ни. Ме­тою­ соціаль­но­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ є­ за­без­пе­чен­ня­ пев­но­го­ рівня­ си­с­тем­ності­ суспільства­ шля­хом­ виз­на­чен­ня­ меж­ сво­бо­ди­ суб’єктів­ і­ закріплен­ня­ їхніх­ обов’язків11.­Існу­ван­ня­й­роз­ви­ток­соціаль­но­го­ре­гу­лю­ван­ня,­йо­го­місце­й­функції­ в­суспільно­му­житті­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­пев­ни­ми­за­ко­номірно­с­тя­ми: –­кож­не­ істо­рич­но­кон­крет­не­суспільство­об’єктив­но­ви­ма­гає­чітко­виз­на­че- них­норм­по­ведінки,­інак­ше­не­ми­ну­че­на­ста­нуть­не­га­тивні­наслідки­для­соціаль- ної­ си­с­те­ми­ –­ її­ не­ор­ганізо­ваність.­ Нор­ми,­ які­ відо­б­ра­жа­ють­ об­сяг­ та­ інтен- сивність­соціаль­но­го­ре­гу­лю­ван­ня,­за­ле­жать­від­ви­мог­да­ної­суспільної­си­с­те­ми,­ від­ета­пу­роз­вит­ку­суспільства,­рівня­йо­го­ор­ганізо­ва­ності,­ме­ханізму­взаємодії­ (збли­жен­ня)­з­інши­ми­пра­во­ви­ми­си­с­те­ма­ми.­Чим­складніші­суспільні­відно­си­ни,­ чим­більша­не­обхідність­їх­уз­го­д­жен­ня,­тим­значніши­ми­є­такі­нор­ми; –­з­роз­вит­ком­нор­ма­тив­но­го­ре­гу­лю­ван­ня­суспільство­усе­більше­звільняється­ від­стихійно-при­род­них­еле­ментів,­усе­більше­пов’язується­з­по­тре­бою­ви­ра­жен- ня­й­за­без­пе­чен­ня­об’єктив­них­соціаль­них­інте­ресів­у­по­ведінці­лю­дей; –­ з­ роз­вит­ком­ соціаль­но­го­ жит­тя­ відбу­ва­ють­ся­ зміни­ якості­ ре­гу­лю­ван­ня,­ ус­клад­нен­ня,­ удо­с­ко­на­лен­ня­ ре­гу­ля­тив­них­ за­собів,­ їх­ ди­фе­ренціація­ та­ інте­г- рація.­Це­ виз­на­чає­ не­обхідність­ по­яви­ но­вих­ за­собів­ соціаль­но­го­ ре­гу­лю­ван­ня,­ тоб­то­пра­во­вих­норм.­Про­те­це­не­оз­на­чає­і­не­мо­же­оз­на­ча­ти­ніве­лю­ван­ня,­зник- 7Юридичні і політичні науки нен­ня,­ не­ви­прав­да­но­го­ в­ суспільстві­ за­не­па­ду­ інших­ соціаль­них­ по­ведінко­вих­ ре­гу­ля­торів.­От­же,­ство­рюється­сво­го­ро­ду­си­с­те­ма­(архітек­тоніка)­ре­гу­ля­тив­них­ ме­ханізмів. Архітек­тоніка­соціаль­но­го­ре­гу­лю­ван­ня­ба­га­то­в­чо­му­за­ле­жить­від­їх­зба­лан- со­ва­ної­взаємодії­між­со­бою.­У­та­кий­спосіб­про­по­нуємо­в­рам­ках­то­ле­рант­но­го­ на­уко­во­го­об­го­во­рен­ня­та­дис­ку­ту­ван­ня­виз­на­чи­ти­не­обхідною­скла­до­вою­пра­во- вої­політи­ки­дер­жа­ви­ре­тель­не­вив­чен­ня­ка­те­горії­«соціаль­но-пра­во­вий­досвід»,­ про­цес­пов’яза­ний­з­роз­вит­ком­усіх­виз­на­них­дер­жа­вою­соціаль­них­ре­гу­ля­торів­ (особ­ли­во­мо­раль­них)­з­ме­тою­до­с­ко­налішо­го,­відповідно­го­ви­мо­гам­цивілізо­ва- но­го­суспільства­ре­гу­лю­ван­ня­су­час­них­суспільних­відно­син12.­У­зв’яз­ку­з­цим­ хо­че­мо­на­га­да­ти,­що­однією­з­про­грам­них­цілей­за­галь­ної­те­орії­пра­ва­є­ви­роб- лен­ня­й­аналіз­відповідних­терміно-по­нять13,­пра­во­вих­кон­ст­рукцій,­дефініцій,­а­ та­кож­аналіз­їхньо­го­співвідно­шен­ня­між­со­бою,­що­мо­же­бу­ти­дієвим­чин­ни­ком­ удо­с­ко­на­лен­ня­юри­дич­ної­прак­ти­ки. 1.­Смо лен ский М.Б.­ Те­о­рия­ го­су­дар­ст­ва­ и­ пра­ва.­ –­М.:­Изд.­ Тор­го­вая­ кор­по­ра­ция­ «Даш­ков­и­К»;­Ака­дем­центр,­2012.­–­С.­309.­2. Вла сов В.И., Вла со ва Г.Б.­Те­о­рия­го­су- дар­ст­ва­и­пра­ва.­–­Рос­тов-на-До­ну:­Фе­никс,­2012.­–­С.­138-140.­3. Тол ка чо ва Н.Є.­Зви- чаєве­пра­во:­Навч.­пос.­–­К.:­Ви­дав­ни­чо-поліграфіний­центр­«Київський­універ­си­тет»,­ 2006.­–­С.­59.­4. Маль ко А.В., Ныр ков В.В., Шун ди ков К.В.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва.­ Эле­мен­тар­ный­курс.­–­М.:­Кно­рус,­2012.­–­С.­98-103.­5. Про та сов В.Н., Про та со ва Н.В.­ Лек­ции­по­об­щей­те­о­рии­пра­ва­и­те­о­рии­го­су­дар­ст­ва.­–­М.:­Из­да­тель­ский­Дом­«Го­ро- дец»,­2010.­–­С.­266.­6. Тол ка чо ва Н.Є.­Цит.­пра­ця.­–­С.­37­та­ін.­7. Шем шу чен ко Ю.С.­ Те­о­ре­тичні­за­са­ди­пра­ва­і­куль­ту­ри­//­Пра­во­і­куль­ту­ра:­те­орія­і­прак­ти­ка­/­Міжна­род­на­ на­уко­ва­ кон­фе­ренція.­ –­К.:­МП­ «Ле­ся»,­ 1997.­ –­С.­ 4-5.8. Ан д ру си шин Б.І., Бон да рен­ ко В.Д.­Дер­жав­но-цер­ковні­відно­си­ни:­історія,­су­час­них­стан­та­пер­спек­ти­ви­роз­вит­ку:­ на­вчаль­ний­посібник­для­сту­дентів­ви­щих­на­вчаль­них­за­кладів.­–­К.:­Вид-во­НПУ­імені­ М.П.­Дра­го­ма­но­ва,­2011.­–­387­с.;­Див.­ма­теріали­ме­то­до­логічно­го­семіна­ру­«Пра­во­–­ Хри­с­ти­ян­ст­во­–­Осо­ба:­ас­пек­ти­взаємодії»,­який­відбув­ся­15­груд­ня­2011­р.­в­Інсти­туті­ дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни.­9. Оніщен ко Н.М., Пар хо мен ко Н.М.­ Соціаль­ний­ вимір­ пра­во­вої­ си­с­те­ми:­ ре­алії­ та­ пер­спек­ти­ви.­ –­ К.:­ Юри­дич­на­ дум­ка,­ 2011.­–­ С.­ 9-23.­ 10. Алек се ев С.С.­ Об­щая­ те­о­рия­ пра­ва.­ –­ М.,­ 1981.­ –­ Т.­ 1.­ –­ С.­ 57.­ 11. Стар ков О.В., Упо ров И.В.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва.–­М.:­Из­да­тель­ско-тор­го­вая­ кор­по­ра­ция­«Даш­ков­и­К»,­2012.­–­С.­98-100.­12. Курс лекцій­з­пи­тань­за­ко­но­твор­чості:­ Навч.­пос.­–­К.:­МП­«Ле­ся»,­2011.­–­С.­65.­13. Пе т ра жиц кий Л.И.­Те­о­рия­пра­ва­и­го­су- дар­ст­ва­и­свя­зи­с­те­о­ри­ей­нрав­ст­вен­но­с­ти.­–­СПб.:­Изд-во­«Лань»,­2000.­–­С.­203. 8 Держава і право • Випуск 55
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59019
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:02:55Z
publishDate 2012
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Оніщенко, Н.М.
2014-04-05T07:40:34Z
2014-04-05T07:40:34Z
2012
Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції / Н.М. Оніщенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 3-8. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59019
Сучасна юридична наука взагалі та теорія держави і права зокрема використовують потужний усталений категоріальний апарат. Втім, необхідно враховувати, що в юридичній науці існує постійна потреба, з одного боку, розробки існуючих терміно-понять, з другого – заснування нових правових категорій та теоретичних конструкцій. У статті увага зосереджена на одній з них – соціально-­правовому досвіді як об’єкті вивчення сучасної юриспруденції.
Современная юридическая наука вообще и теория государства и права в частности используют мощный устоявшийся категориальный аппарат. Впрочем, необходимо учитывать, что в юридической науке существует постоянная потребность, с одной стороны, разработки существующих термино-­понятий, из другого основания новых правовых категорий и теоретических конструкций. В статье внимание сосредоточено на од ной из них – социально-­правовом опыте как объекте изучения современной юриспруденции.
Modern legal science in general and theory of the state and right, in particular, use a powerful withstand category vehicle. However, it is necessary to take into account that there is a permanent necessity in legal science, from one side, developments of existent termino­concepts, from other foundation of new legal categories and theoretical constructions. In the offered article attention is concentrated on one of them – social­legal experience as object of study of modern jurisprudence.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Теорія держави і права
Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції
Article
published earlier
spellingShingle Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції
Оніщенко, Н.М.
Теорія держави і права
title Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції
title_full Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції
title_fullStr Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції
title_full_unstemmed Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції
title_short Соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції
title_sort соціаль­но-пра­во­вий­ досвід як ­об’єкт ­вив­чен­ня ­су­час­ної­ юри­с­пру­денції
topic Теорія держави і права
topic_facet Теорія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59019
work_keys_str_mv AT oníŝenkonm socíalʹnopravoviidosvídâkobêktvivčennâsučasnoíûrisprudencíí

Ähnliche Einträge