Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції
Сучасна юридична наука взагалі та теорія держави і права зокрема використовують потужний усталений категоріальний апарат. Втім, необхідно враховувати, що в юридичній науці існує постійна потреба, з одного боку, розробки існуючих терміно-понять, з другого – заснування нових правових категорій та теор...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59019 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції / Н.М. Оніщенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 3-8. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860182337697873920 |
|---|---|
| author | Оніщенко, Н.М. |
| author_facet | Оніщенко, Н.М. |
| citation_txt | Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції / Н.М. Оніщенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 3-8. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Сучасна юридична наука взагалі та теорія держави і права зокрема використовують потужний усталений категоріальний апарат. Втім, необхідно враховувати, що в юридичній науці існує постійна потреба, з одного боку, розробки існуючих терміно-понять, з другого – заснування нових правових категорій та теоретичних конструкцій. У статті увага зосереджена на одній з них – соціально-правовому досвіді як об’єкті вивчення сучасної юриспруденції.
Современная юридическая наука вообще и теория государства и права в частности используют мощный устоявшийся категориальный аппарат. Впрочем, необходимо учитывать, что в юридической науке существует постоянная потребность, с одной стороны, разработки существующих термино-понятий, из другого основания новых правовых категорий и теоретических конструкций. В статье внимание сосредоточено на од ной из них – социально-правовом опыте как объекте изучения современной юриспруденции.
Modern legal science in general and theory of the state and right, in particular, use a powerful withstand category vehicle. However, it is necessary to take into account that there is a permanent necessity in legal science, from one side, developments of existent terminoconcepts, from other foundation of new legal categories and theoretical constructions. In the offered article attention is concentrated on one of them – sociallegal experience as object of study of modern jurisprudence.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:02:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
Н. М. ОНІЩЕН КО
СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙДОСВІД
ЯКОБ’ЄКТВИВЧЕННЯСУЧАСНОЇЮРИСПРУДЕНЦІЇ
Су час на юри дич на на ука вза галі та те орія дер жа ви і пра ва зо к ре ма ви ко ри с то ву
ють по туж ний ус та ле ний ка те горіаль ний апа рат. Втім, не обхідно вра хо ву ва ти, що в
юри дичній на уці існує постійна по тре ба, з од но го бо ку, роз роб ки існу ю чих термінопо
нять, з дру го го – за сну ван ня но вих пра во вих ка те горій та те о ре тич них кон ст рукцій. У
статті ува га зо се ре д же на на одній з них – соціаль нопра во во му досвіді як об’єкті
вив чен ня су час ної юри с пру денції.
Ключові слова: соціаль на ре гу ляція, соціальні нор ми, юри дич на прак ти ка, пра во,
мо раль.
Со вре мен ная юри ди че с кая на ука во об ще и те о рия го су дар ст ва и пра ва в ча ст но с
ти ис поль зу ют мощ ный ус то яв ший ся ка те го ри аль ный ап па рат. Впро чем, не об хо ди мо
учи ты вать, что в юри ди че с кой на уке су ще ст ву ет по сто ян ная по треб ность, с од ной
сто ро ны, раз ра бот ки су ще ст ву ю щих тер ми нопо ня тий, из дру го го ос но ва ния но вых
пра во вых ка те го рий и те о ре ти че с ких кон ст рук ций. В ста тье вни ма ние со сре до то че но
на од ной из них – со ци аль нопра во вом опы те как объ ек те изу че ния со вре мен ной юри с
пру ден ции.
Ключевыеслова: со ци аль ная ре гу ля ция, со ци аль ные нор мы, юри ди че с кая прак ти ка,
пра во, мо раль.
Modern legal science in general and theory of the state and right, in particular, use a
powerful withstand category vehicle. However, it is necessary to take into account that there
is a permanent necessity in legal science, from one side, developments of existent termino
concepts, from other foundation of new legal categories and theoretical constructions. In the
offered article attention is concentrated on one of them – sociallegal experience as object of
study of modern jurisprudence.
Keywords:social adjusting, social norms, legal practice, right, moral.
Не зважаючинавеличезне значеннякатегорії «соціально-правовийдосвід»,
слідзазначити,щовонанесталапредметомретельноговивченняувітчизняній
юридичнійнауці.Хочавцьомуіснуєнагальнапотреба,щоібудеаргументовано
Розділ 1
ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
©ОНІЩЕН КО На талія Ми ко лаївна–докторюридичнихнаук,професор,Заслуже-
нийюристУкраїни,член-кореспондентНАПрНУкраїни,завідувачвідділутеоріїдержа-
виіправаІнститутудержавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
3Юридичні і політичні науки
далі. Втім, слід зауважити, що Західна правова традиція дещо більше уваги
приділяла цьому питанню, наприклад, у контексті вивчення дії прецедентного
права1.
Щодоформатувітчизняноїюридичноїнауки,тоосновнаувагатутзосереджу-
валася на «соціально-правовому досвіді», у вузькому значенні – як складовій
структуриюридичноїпрактики (загальновизнано,щоюридичнапрактикаскла-
даєтьсязвласнеюридичноїдіяльностітасоціально-правовогодосвіду).
Щодоаналізусоціально-правовогодосвідууширокомузначенніаборозумінні,
то у вітчизняному правовому полі існують тільки поодинокі напрацювання із
зазначеної проблематики. Отже, спробуємо визначитися принаймні з одним
аспектомзаявленогорозгляду.
Зазначимо,щоелементамисоціально-правовогодосвідуєповторюваніпротя-
гом багаторічної практики приписи загального характеру.Не викликає сумніву
нагальнапотребааналізуокремихпроцедурнихаспектівдіїсоціальнихнорм,що
демонструютьспіввідношення,рольове«навантаження»соціальнихнормнапев-
них етапах просторово-часового розвитку, їх взаємовплив, «взаємопосилення»,
взаємообґрунтуванняспільногоіснуванняупросторітачасі.Крімтого,слідвра-
ховуватидемонстраціютого,щозапевнихумовзанепадоднієїгруписоціальних
нормможевикликатиівикликаєдисфункціїрозвиткуіншоїгрупи.Мовайдепро
моральнітаправовінормивсучасномусуспільстві.Виявленнявзаємозв’язкута
специфікивсіхвидівсоціальнихнормєважливимдляз’ясуванняїхньоїсоціаль-
ноїцінностівконтекстівивченнясоціально-правовогодосвіду.
Завсієїсвоєївідносноїсамостійностіправо,якііншівидисоціальнихнорм,
здійснюєсвоїрегулятивніфункціїневідособлено,авєдиномукомплексійтісній
взаємодіїзіншимисоціальнимирегуляторами.
Соціальні функції моралі, звичаїв, традицій значною мірою ідентичні
функціямправа.Різницяполягаєв соціальній значущості суспільнихявищ,що
регулюютьсямораллю,традиціямиіправом.Інакшекажучи,умеханізмісоціаль-
ногорегулюванняспостерігаєтьсясвоєріднийрозподілролейміжправом,мора-
лю,звичаями,традиціямиувиконанніодногойтогосамогозавдання–впорядку-
ваннясуспільнихвідносин.
Соціальнепризначенняправатаіншихсоціальнихнормвиявляєтьсявїхньо-
му функціональному призначенні – регулятивному, охоронному, економічному,
політико-ідеологічному,виховномутощо2.
Системнацілісністьусіхсоціальнихнормзабезпечуєсоціальнерегулювання,
алеєпринциповавідмінність,специфікакожноговидущодопотенції–регулюю-
чихвластивостей.
Усісоціальнірегулятори(право,мораль,релігія)–нормативні,івсісоціальні
нормимаютьсвоїспецифічнісанкції.Специфікаякихобумовленаоб’єктивною
природоюйособливостямицихрізнихвидів.
Наявністьзв’язківміжрізнимикомпонентамивсуспільствієнеобхіднимспо-
собоміснуванняяклюдей,такіїхніхоб’єднаютьісуспільствавцілому.Оскільки
виробнича,політична,виховнадіяльністьлюдинитаоб’єднаньможливалишеу
спілкуваннізіншимилюдьмиііншимикомпонентамисуспільства.
Значначастинасуспільнихвідносинхарактеризуєтьсясуперечливимиінтере-
самиїхніхучасників.Однимізосновнихспособівузгодженнясуперечливихінте-
ресів суб’єктів суспільних відносин є нормативне регулювання. Суспільство,
держава, окремі соціальні прошарки розробляють правила, які передбачають
4 Держава і право • Випуск 55
варіанти поведінки в тому чи іншому випадку, ситуації.Для тогощоб досягти
поставленоїметиівтойжечаснепорушитиправтаінтересівіншихлюдейіїхніх
об’єднань.Слідзберегтипевнийрозумнийбалансрізнихсоціальнихрегуляторів
певногосуспільства.Протецеможливолишезаумовививченнясоціально-пра-
вовогодосвідувпевнихкоординатахчасуіпростору.
Провіднийпринципнормативногорегулюваннябувчітковираженийщехри-
стиянськоюзаповіддю–«неробинічогоіншомутакого,щонебажаєшсобісам».
Соціальнінормивиниклиякспосібуправліннясправамисуспільстватазабез-
печенняузгодженихдійміжйогочленами.
Соціальненормативнерегулюванняздійснюєтьсядвомаспособами:
1.Встановленнязабороннадії,яківизнаютьсянебезпечнимидлясуспільства
та їхніх окремих членів. Зокрема, забороняється посягати на здоров’я інших
людей, їхнювласність,можливістьрозпоряджатисясвоїммайном,розпалювати
національнутарелігійнуворожнечутощо.
2.Закріпленнявзагальнообов’язковихправилах–соціальнихнормах–праві
обов’язківучасниківвідповіднихвідносин.Утакомуправиліобов’язкововказу-
ютьсятіправа,якімаютьучасникивідносин,іїхніобов’язкищодоодинодного
йіншихчленівсуспільства.
Завдячуючи соціальним нормам, у суспільстві створюється стабільність і
порядок у відносинах між людьми та їхніми об’єднаннями. Обираючи той чи
інший варіант поведінки, людина усвідомлює коло своїх прав і обов’язків для
того,щобстатиучасникомвідповіднихвідносин.
Як уже неодноразово зазначалося, в юридичній літературі, найдієвішими
регуляторамисуспільнихвідносинєправотамораль.Занепадморалінеможене
позначатисянапоявідисфункційправовогорозвиткувпевнихпросторово-часо-
вих вимірах. Саме стабільність моральних норм, моральна «переконаність»
суспільства, повага до усталених загальнолюдських канонів поведінки призво-
дитьдосприйняттянастановправа,повагидонього,допідвищенняавторитета
цьогонайдієвішогосоціальногофеномена.
Правотамораль–регуляторисуспільнихвідносин,якініколинехарактери-
зувалися «неподоланими» перешкодами або «кам’яними мурами» між собою.
Граніміжнимидоситьрухливі.Причому,якнеодноразовозазначаливчені-право-
знавці,соціологи,філософи«мораль»швидкоплинноперетворюєтьсянаправов
результатіглибокихсоціальнихкриз,розладутощо3.
Спробуємо проаналізувати чітку взаємозалежність і взаємоузгодженність
соціальнихрегуляторів–елементівкатегорії«правовийдосвід»саменаприкладі
категорійправатаморалі4.
Право є формою здійснення пануючої в суспільстві моралі. У той же час
моральвизнаєпротиправнуповедінкуантисуспільною,антиморальною.
Нормиморалімаютьважливезначенняякдляправотворчоїдіяльності,такі
дляреалізаціїправа:насампереддляпроцесуреалізаціїправ,свободізаконних
інтересівлюдини.Правозастосовувачбезможливостіспиратисянаморальнінор-
минеможевинестисправедливерішення5.
Моральєважливимсоціальнимінститутом,вонастановитьсукупністьприн-
ципів, поглядів, оцінок, переконань,що історично склались і розвиваються, та
заснованихнанихнормповедінки,щовизначаютьірегулюютьставленнялюдей
однедоодного, до суспільства, держави, сім’ї, колективу, навколишньої реаль-
ності.Головневморалі–цеуявленняпродобротазло.
5Юридичні і політичні науки
Ветичнихявищахприсутнідвамоменти:особистісниймомент,щохаракте-
ризуєвнутрішнюсвободуіндивідайсамосвідомумотиваціюповедінкитапоза-
особистісний момент – моральні погляди, уявлення, вдачу, норми людських
відносин,щосклалисяуданійкультурі,соціальнійгрупі,спільноті,суспільстві.
Першийналежитьдохарактеристикиморалі,другий–моральності.Колигово-
рятьпроморальсоціальнихгруп,спільнотсуспільствавцілому,йдетьсяпосуті
проморальність,тобтопрогруповуйзагальносоціальнувдачу,цінності,уявлен-
ня,відносини,норми,установлення.Моральвиступаєяквнутрішнійсаморегуля-
торповедінкиіндивіда,моральність–якзовнішнійрегулятор.Притомуможливе
поєднаннятаузгодженнядіїобохрегуляторів6.
Характернаособливістьмораліполягаєвтому,щовонавиражаєвнутрішню
позиціюіндивіда,йоговільнейсамосвідомерішеннятого,щоєдобро,зло,честь,
гідність,справедливістьулюдськихвчинкахтощо7.
У моралі вирішальне значення має рівень елементарних вимог, імператив,
схвалення,заповіді.ЯдромїхєХристовізаповіді-одкровення,щоконцентрують
укороткихформулахцінностіістиннодуховноїлюдяності.
Слідзазначити,щовсуспільстві,вякомузанепадаємораль,моральне«наван-
таження»лягаєнаіншісоціальнірегулятора,наприклад,нарелігійнінорми.Про
цесвідчатьостаннінауковіпублікації,конференціїтаметодологічнісемінари8.
Моральними правилами керуються люди за велінням власної совісті, розу-
мінням свогоморального обов’язку.На право,мораль та інші соціальні норми
покладено соціальне завдання регулювати суспільні відносини. Регулятивна
функціяєголовноюфункцією,оскількиморальрегулюєповедінкулюдейувсіх
без винятку сферах суспільногожиття. Регулятивна силаморалі, як і будь-якої
соціальної норми, полягає в тому, що в основу її вимог покладено певний
обов’язок.
Вищезазначені функції моралі суттєво впливають на змістовну насиченість
правовихнорм.Вонинеможутьнепозначатисянагармоніїправовихвідносин,
невідтворюватикатегоріїдобра,справедливості,гідностіупевномусуспільствіз
відповіднимрівнемцивілізованості.Самезанепадмораліунашомусуспільстві,
зниженнярівнянетількиправового,айморальноговихованнямолоді,призво-
дитьдопоявитакихTVпроектівяк«Вагітнав16»(телеканалСТБ),щодемонст-
руєнетількипорушеннязагальнолюдськихнормспівжиття,алейбагатьохнорм
діючого законодавства України. Це «сумний» приклад із соціально-правового
досвіду,що,безумовно,негативнопозначитьсянаморальнихпринципахсучасно-
гоправовогорозвитку.
Зменшенняувагисуспільства,державницьких інституційтаструктур,окре-
михпосадовцівдомораліякважливоїсферицивілізованогорозвиткуобов’язково
призводить до того стану в законодавстві, якийми легкоможемо спостерігати
сьогоднівнашомусуспільстві.
Сучаснеправоздебільшогосприймається,як:1.Знаряддядлясиловогозабез-
печення,проведенняпевноїполітики;2.Якзасібздійсненняпевнихуправлінських
завдань;3.Яквеліннядержави.
Зацихумовсоціальнепризначенняправа,функціонуванняправовоїсистеми
зводятьсявиключнодорегламентаціїсуспільнихвідносин,щонезалишаєпро-
стору для автономного регулювання, ініціативної діяльності громадян та їхніх
різноманітнихоб’єднань,урешті-решт–дляреалізаціїневід’ємнихправісвобод
людини.
6 Держава і право • Випуск 55
Неслідзайвийразконстатувати,щоцепороджуємасовийправовийнігілізм
усуспільстві.Зацихумоввідбуваєтьсязростаннякількостізаконів,щопрямоне
пов’язаноізефективністюправовогорегулювання,оскількинедоліки«поганого»
законодавчого регулювання вирішуються за рахунок прийняття нових «кращих
законів»,апотім–ще«кращих».
Утакийспосібмимаємозначнийправовиймасив,якийвціломувідповідає
необхіднимстандартам,алениніабсолютнонедіючимусуспільствіінесприйня-
тимсуспільноюсвідомістю.
Жоднеявищенеможепідтримуватися,поважатися,цінуватисявсуспільстві,
якщо не виконує належним чином властивих йому функцій та суспільних
завдань9.
На наш погляд, суттєве покращення ситуації з проблемою правореалізації,
ефективністюправовогорегулювання,подоланняммасовогоправовогонігілізму
пов’язане з процесом, який передбачає вивчення соціально-правового досвіду,
забезпеченняналежноїувагитарозвиткуокремихсоціальнихрегуляторів:норм
моралі,релігійнихнорм,етичних,естетичнихнорм,можливо,деякихзвичаєвих,
зокрема,діловихузвичаєнь(останнімаютьважливезначеннявумовахакульту-
раціїтаінтерференціїправовихсистемахсучасності).
У сучасній суспільній науці є обґрунтованим погляд на суспільство як на
ціліснийсоціальнийорганізм.«Іманентноюідужеважливоюйоговластивістює
організованість,упорядкованістьсуспільнихвідносин,щоутворюютьсоціальне
життя,аотже,йоб’єктивнанеобхідністьїхньогосоціальногорегулювання…»10.
ПорядокусуспільствієнеобхідноюумовоюйогонормальноїжиттєдіяльностіЦе
врегульованість,стабільність,узгодженістьвсіхсоціальнихрегуляторів,злагод-
женістьвідносин,певнагармоніявповедінцілюдей.Відрівнясуспільногопоряд-
кузалежитьстангромадськогойособистогоспокоюйбезпеки;отже,порядок–
це велике благо для суспільства й особи. Без належної уваги суспільства до
перерахованих соціальних регуляторів, поваги до них окремих соціумів і
індивідів,неможливостворитидієвий,ефективний,правовийзахистправ,сво-
бодізаконнихінтересівЛюдини.
Метою соціального регулювання є забезпечення певного рівня системності
суспільства шляхом визначення меж свободи суб’єктів і закріплення їхніх
обов’язків11.Існуванняйрозвитоксоціальногорегулювання,йогомісцейфункції
всуспільномужиттіхарактеризуютьсяпевнимизакономірностями:
–кожне історичноконкретнесуспільствооб’єктивновимагаєчітковизначе-
нихнормповедінки,інакшенеминученастанутьнегативнінаслідкидлясоціаль-
ної системи – її неорганізованість. Норми, які відображають обсяг та інтен-
сивністьсоціальногорегулювання,залежатьвідвимогданоїсуспільноїсистеми,
відетапурозвиткусуспільства,рівняйогоорганізованості,механізмувзаємодії
(зближення)зіншимиправовимисистемами.Чимскладнішісуспільнівідносини,
чимбільшанеобхідністьїхузгодження,тимзначнішимиєтакінорми;
–зрозвиткомнормативногорегулюваннясуспільствоусебільшезвільняється
відстихійно-природнихелементів,усебільшепов’язуєтьсязпотребоювиражен-
няйзабезпеченняоб’єктивнихсоціальнихінтересівуповедінцілюдей;
– з розвитком соціального життя відбуваються зміни якості регулювання,
ускладнення, удосконалення регулятивних засобів, їх диференціація та інтег-
рація.Це визначає необхідність появи нових засобів соціального регулювання,
тобтоправовихнорм.Протеценеозначаєінеможеозначатинівелювання,зник-
7Юридичні і політичні науки
нення, невиправданого в суспільстві занепаду інших соціальних поведінкових
регуляторів.Отже,створюєтьсясвогородусистема(архітектоніка)регулятивних
механізмів.
Архітектонікасоціальногорегулюваннябагатовчомузалежитьвідїхзбалан-
сованоївзаємодіїміжсобою.Утакийспосібпропонуємоврамкахтолерантного
науковогообговореннятадискутуваннявизначитинеобхідноюскладовоюправо-
воїполітикидержавиретельневивченнякатегорії«соціально-правовийдосвід»,
процеспов’язанийзрозвиткомусіхвизнанихдержавоюсоціальнихрегуляторів
(особливоморальних)зметоюдосконалішого,відповідноговимогамцивілізова-
ногосуспільстварегулюваннясучаснихсуспільнихвідносин12.Узв’язкузцим
хочемонагадати,щооднієюзпрограмнихцілейзагальноїтеоріїправаєвироб-
ленняйаналізвідповіднихтерміно-понять13,правовихконструкцій,дефініцій,а
такожаналізїхньогоспіввідношенняміжсобою,щоможебутидієвимчинником
удосконаленняюридичноїпрактики.
1.Смо лен ский М.Б. Теория государства и права. –М.:Изд. Торговая корпорация
«ДашковиК»;Академцентр,2012.–С.309.2. Вла сов В.И., Вла со ва Г.Б.Теориягосу-
дарстваиправа.–Ростов-на-Дону:Феникс,2012.–С.138-140.3. Тол ка чо ва Н.Є.Зви-
чаєвеправо:Навч.пос.–К.:Видавничо-поліграфінийцентр«Київськийуніверситет»,
2006.–С.59.4. Маль ко А.В., Ныр ков В.В., Шун ди ков К.В.Теориягосударстваиправа.
Элементарныйкурс.–М.:Кнорус,2012.–С.98-103.5. Про та сов В.Н., Про та со ва Н.В.
Лекциипообщейтеорииправаитеориигосударства.–М.:ИздательскийДом«Горо-
дец»,2010.–С.266.6. Тол ка чо ва Н.Є.Цит.праця.–С.37таін.7. Шем шу чен ко Ю.С.
Теоретичнізасадиправаікультури//Правоікультура:теоріяіпрактика/Міжнародна
наукова конференція. –К.:МП «Леся», 1997. –С. 4-5.8. Ан д ру си шин Б.І., Бон да рен
ко В.Д.Державно-церковнівідносини:історія,сучаснихстантаперспективирозвитку:
навчальнийпосібникдлястудентіввищихнавчальнихзакладів.–К.:Вид-воНПУімені
М.П.Драгоманова,2011.–387с.;Див.матеріалиметодологічногосемінару«Право–
Християнство–Особа:аспективзаємодії»,якийвідбувся15грудня2011р.вІнституті
державиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни.9. Оніщен ко Н.М., Пар хо мен ко Н.М.
Соціальний вимір правової системи: реалії та перспективи. – К.: Юридична думка,
2011.– С. 9-23. 10. Алек се ев С.С. Общая теория права. – М., 1981. – Т. 1. – С. 57.
11. Стар ков О.В., Упо ров И.В.Теориягосударстваиправа.–М.:Издательско-торговая
корпорация«ДашковиК»,2012.–С.98-100.12. Курс лекційзпитаньзаконотворчості:
Навч.пос.–К.:МП«Леся»,2011.–С.65.13. Пе т ра жиц кий Л.И.Теорияправаигосу-
дарстваисвязистеориейнравственности.–СПб.:Изд-во«Лань»,2000.–С.203.
8 Держава і право • Випуск 55
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59019 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:02:55Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Оніщенко, Н.М. 2014-04-05T07:40:34Z 2014-04-05T07:40:34Z 2012 Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції / Н.М. Оніщенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 3-8. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59019 Сучасна юридична наука взагалі та теорія держави і права зокрема використовують потужний усталений категоріальний апарат. Втім, необхідно враховувати, що в юридичній науці існує постійна потреба, з одного боку, розробки існуючих терміно-понять, з другого – заснування нових правових категорій та теоретичних конструкцій. У статті увага зосереджена на одній з них – соціально-правовому досвіді як об’єкті вивчення сучасної юриспруденції. Современная юридическая наука вообще и теория государства и права в частности используют мощный устоявшийся категориальный аппарат. Впрочем, необходимо учитывать, что в юридической науке существует постоянная потребность, с одной стороны, разработки существующих термино-понятий, из другого основания новых правовых категорий и теоретических конструкций. В статье внимание сосредоточено на од ной из них – социально-правовом опыте как объекте изучения современной юриспруденции. Modern legal science in general and theory of the state and right, in particular, use a powerful withstand category vehicle. However, it is necessary to take into account that there is a permanent necessity in legal science, from one side, developments of existent terminoconcepts, from other foundation of new legal categories and theoretical constructions. In the offered article attention is concentrated on one of them – sociallegal experience as object of study of modern jurisprudence. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції Article published earlier |
| spellingShingle | Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції Оніщенко, Н.М. Теорія держави і права |
| title | Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції |
| title_full | Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції |
| title_fullStr | Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції |
| title_full_unstemmed | Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції |
| title_short | Соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції |
| title_sort | соціально-правовий досвід як об’єкт вивчення сучасної юриспруденції |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59019 |
| work_keys_str_mv | AT oníŝenkonm socíalʹnopravoviidosvídâkobêktvivčennâsučasnoíûrisprudencíí |