Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу"
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/591 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" / І.О. Галиця // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 32-37. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859788336255729664 |
|---|---|
| author | Галиця, І.О. |
| author_facet | Галиця, І.О. |
| citation_txt | Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" / І.О. Галиця // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 32-37. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-02T11:17:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
32 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
СТАТТI ТА ОГЛЯДИ
І. ГАЛИЦЯ
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ТА МЕХАНІЗМИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
В УМОВАХ «ЕКОНОМІКИ СТРЕСУ»
© ГАЛИЦЯ Ігор Олександрович. Доктор економічних наук. Провідний науковий співробітник Інституту
економіки та прогнозування НАН України (Київ). 2007.
Для доіндустріального та індустріально-
го етапів розвитку суспільства харак-
терні досить тривалі періоди поступального
розвитку (своєрідні періоди економічного
«спокою»). Якісні стрибки* в економіці,
інакше «економічні стреси», виникали пе-
ріодично і досить рідко. Тобто фактично
через певний проміжок часу в значній кіль-
кості випадків повторювалися подібні еко-
номічні ситуації.
Принципово інша ситуація складається в
сучасному глобальному середовищі. Якіс ні
стрибки (економічні біфуркації) набува-
ють постійного характеру і стають не-
від’ємним складником економічного жит-
тя. Причому таке посилення біфуркацій-
ності розвитку — не результат чиєїсь злої
волі. Воно випливає з діалектики суспіль-
ного прогресу, має абсолютно об’єктивний
характер і виникає в результаті комплекс-
ної дії трьох факторів:
* Якісні стрибки також називають біфуркаціями. У су-
часних умовах вони набувають постійного характеру
та «економічної об’ємності», тобто пронизують весь
територіально-галузевий простір світової економіки
[1, 6].
• прискорення темпу всього громадсько-
го життя і, зокрема, економіки;
• появи і входження в господарський
обіг значної кількості нових факторів ви-
робництва та їхніх комбінацій;
• істотного підвищення взаємовпливу і
взаємозалежності світу.
По-перше, під впливом прискорення нау-
ково-технічного прогресу та інноваційних
мо ж ливостей розвитку (як його результа-
ту) іс тотно прискорюється темп усього гро-
мадського життя і, зокрема, економіки. Як-
що люд ству для організації широкого вико-
ристання фотографії знадобилося 112 ро-
ків, а телефонного зв’яз ку — 56 років, то
від по від ні терміни для ра дара, телебачен-
ня, транзистора та інтегральної мікросхеми
становили 15, 12, 5 і 3 роки [1, 6].
В індустріальну епоху «життєвий цикл» тех ні-
ки становив 4—5, а іноді — і 7—10 років. Зараз у
провідній галузі економічного розвит ку — мікро-
електроніці — щорічно подвоюється складність
і обсяг випуску інтегральних схем при трид-
цятивідсотковому зниженні витрат і цін. Тех ніч ні
характеристики надвеликих інтегральних схем
кожні два роки поліпшуються в 4 ра зи [2, 7].
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 33
Причому посилення інноваційного про-
цесу разом із глобалізацією ще більше при-
скорює темп суспільного й економічного
життя. Воно також зумовлює те, що нові
технології значно економічніші, ніж тради-
ційні.
Раніше звичайною поштою лист з Австра-
лії в Україну йшов приблизно півтора міся-
ця. Зараз електронна пошта з будь-якої точ-
ки світу в будь-яку іншу доходить щонай-
більше за дві години. Причому, наприклад,
вартість передачі документа обсягом сорок
сторінок із Чилі в Кенію електронною пош-
тою становить менше ніж 10 центів, факсом
— близько 10 дол., кур’єром — 50 дол. [3, 30].
Таким чином, швидкість поширення ін-
формації і доступ до неї збільшилися ре-
волюційно. Однак прискорюється не тіль-
ки швидкість поширення інформації, але й
швидкість розвитку економічних систем у
цілому, що до того ж значною мірою на ній
ґрунтуються.
По-друге, стрімке прискорення іннова-
ційного процесу зумовило появу і вхо-
дження в господарський обіг значної кіль-
кості нових факторів виробництва (пред-
метів праці, технологій, нових трудових ре-
сурсів) і їх комбінацій. До появи двигунів
внутрішнього згоряння нафту не вважали
економічним ресурсом. До винайдення ан-
тибіотиків пеніциліновий грибок був лише
одним із видів грибків.
Причому процес входження в господар-
ський обіг нових факторів виробництва по-
чав істотно посилюватися в останні деся-
тиліття ХХ ст. і триває донині. Революцій-
ні відкриття в біології породили цілий ряд
принципово нових професій: генна інжене-
рія, клітинна медицина та ін. А останні від-
криття, пов’язані з розшифруванням гено-
му людини, ще більше розширюють гори-
зонти, дозволяючи, наприклад, виробляти
продукцію або здійснювати певні медичні
операції з урахуванням генетичних особли-
востей індивідуумів.
По-третє, в умовах глобалізації істотно
підвищується взаємовплив і взаємозалеж-
ність світу. Фактори, що раніше просто фі-
зично не могли впливати на певні проце-
си, в умовах підвищення взаємозалежності
набувають такої можливості. Отже, значно
збільшується кількість факторів впливу, а
відповідно — і кількість варіантів розвитку.
Наприклад, у перші дні квітня 2003 р.
один із корейських телеканалів, зіслав-
шись нібито на повідомлення сайта компа-
нії CNN, передав сфальсифіковану інфор-
мацію про те, що Білла Гейтса начебто вбив
стрілець-одинак. У неглобалізованому сві-
ті така інформація навряд чи могла б сер-
йозно вплинути на стан ринку. У глобалі-
зованому світі відбулося таке: інформацію
негайно поширили інформаційні агент-
ства MBC, YTN і SBS. Фондовий ринок
Південної Кореї впав на 1,5 відсотка. За-
гальні втрати від цього «жарту» експерти
оцінюють більше ніж у 3 млрд дол. США
[4, 14]. Або другий досить відомий при-
клад, коли російський хакер, перебуваючи
в Санкт-Петербурзі, зламав коди провід-
ного західного банку і почав переказувати
кошти на інші рахунки. Тобто одна люди-
на, використовуючи свій інтелект і сучасні
інформаційно-комунікаційні системи, фак-
тично поставила під загрозу існування всі-
єї валютно-фінансової системи світу. Зро-
зуміло, що в неглобалізованому світі такі
ситуації були просто фізично неможливі.
У результаті комплексної дії трьох наве-
дених вище процесів якісні стрибки в еко-
номіці (своєрідні «економічні стреси», або
біфуркації) набувають постійного характе-
ру і зумовлюють біфуркаційність розвитку.
Посилення біфуркаційності розвитку ве-
де до виникнення цілої системи закономір-
ностей, що її супроводжують.
Закономірність 1. Подальше поступаль-
не прискорення темпу громадського жит-
тя і, зокрема, економіки. У результаті по-
силення біфуркаційності розвитку подаль-
34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
шого прискорення набуває зростання ва-
ріантів розвитку в різних сферах еко-
номіки, з яких для практичного впрова-
дження вибирають найкращі. Це від по від-
но значно підвищує продуктивність зна-
рядь праці, використовуючи які, індивіду-
уми можуть значно швидше впливати на
предмети праці й досягати бажаних ре-
зультатів. Це створює принципову умову
для подальшого пришвидшення всіх еко-
номічних процесів.
Закономірність 2. Суттєве загострення
конкуренції, особливо за право викорис-
тання інформаційно-інтелектуальних ре-
сурсів. Оскільки темп економічного життя
і далі буде постійно підвищуватися, перед
окремими країнами та суб’єктами господа-
рювання постане питання про якнайшвид-
ший пошук найбільш ефективних варіантів
економічного розвитку на макро- та мікро-
рівні. Це загострить конкуренцію за пра-
во користуватися всіма видами ресурсів,
особливо інформаційно-інноваційними,
оскільки вони, як буде показано далі, є
основним інструментом виживання в умо-
вах «економічних стресів».
Закономірність 3. Прискорення зміни
поколінь знань. Оскільки кількість якісних
стрибків постійно зростатиме, то це при-
зведе до значно швидшого старіння нако-
пичених знань. Проміжок часу, протягом
якого знання будуть актуальними, неми-
нуче скорочуватиметься, їх змінюватимуть
нові. Наслідком такої ситуації стане скоро-
чення «життєвого циклу» знань, тобто пе-
ріоду від їх виникнення до практичного ви-
користання.
Закономірність 4. Пришвидшення зміни
поколінь техніки і скорочення її «життєвих
циклів». Суттєве прискорення переходу від
одного покоління знань до іншого призведе
до пришвидшення зміни поколінь техніки і
скорочення циклу «дослідження—дослідно-
конструкторські роботи—апробація нової
техніки—впровадження нової техніки».
Закономірність 5. Підвищення продук-
тивності праці та засобів виробництва. Вра-
ховуючи те, що нові засоби виробництва
будуть створені на основі нових, більш до-
сконалих поколінь знань, які зможуть зна-
чно глибше і повніше осягнути й викорис-
тати закони, сили та предмети природи,
вони (засоби) будуть значно продуктивні-
ші за попередні. Причому продуктивність
засобів виробництва зростатиме від поко-
ління до покоління. Це зумовить, зрештою,
поступальне підвищення продуктивності
праці.
Закономірність 6. Зростання ролі здо-
ров’я як конкурентного ресурсу. В умовах
посилення біфуркаційності розвитку сут-
тєво підвищуються вимоги до конкурен-
тоздатності особистості, особливо, до двох
її найважливіших складників: рівня інте-
лектуального здоров’я (рівня інтелектуаль-
ного розвитку) і рівня фізичного здоров’я.
В індустріальну епоху достатньо було один
раз отримати вищу освіту і через кожні
10—15 років лише трохи коригувати й до-
повнювати обсяг своїх знань. У постінду-
стріальну епоху знання змінюються так
стрімко, що через кожні 10—15 років, по
суті, потрібно повністю (або значною мі-
рою) змінювати обсяг своїх знань на новий.
Щоб вижити й ефективно конкурувати в
умовах економічних стресів, витримуючи
великі фізичні та інтелектуальні наванта-
ження, треба бути здоровим. Рівень здо ро-
в’я (інтелектуального і фізичного) індивіду-
ума перетворюється на найважливіший йо-
го конкурентний ресурс. Відповідно серед-
ній рівень здоров’я нації (інтелектуального
і фізичного) перетворюється на найважли-
віший конкурентний ресурс держави і най-
важливіший фактор національної безпеки.
Враховуючи все викладене вище, мож-
на констатувати, що на попередніх етапах
принципово нові економічні ситуації вини-
кали досить рідко. У таких умовах від ме-
неджера будь-якого рівня для забезпечення
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 35
стійких конкурентних переваг, крім знань,
вимагали насамперед великого досвіду ви-
рішення типових ситуацій. Необхідність
інноваційності управління (пошук нових
шляхів вирішення нестандартних ситуа-
цій) була зведена до мінімуму.
Зовсім інша ситуація складалася в умо-
вах постійного «економічного стресу» (по-
стійних біфуркацій). Нестандартні управ-
лінські ситуації виникають постійно, як ре-
зультат біфуркаційності розвитку, тоді як
типові управлінські ситуації стають май-
же раритетом. У цих умовах від менедже-
ра, крім глибоких знань, очікують переду-
сім інноваційності управління, тобто по-
стійної здатності пошуку нових шляхів і
методів вирішення нестандартних управ-
лінських, економічних і технічних ситуа-
цій. Причому інноваційність управління
потрібна на всіх рівнях: від внутрішньофір-
мового до загальнодержавного. Тобто вона
перетворюється на один із головних факто-
рів забезпечення конкурентоспроможності
на всіх щаблях господарювання.
Надалі потреба підвищення ступеня ін-
новаційності управління, як важеля забез-
печення конкурентних переваг, тільки зрос-
татиме. Це пов’язано з тим, що «економіч-
ні стреси» дедалі більше стають зараз неод-
мінним атрибутом економічного життя.
Кількість «стресоутворювальних» факто-
рів і рівень «стресів» під впливом приско-
рення інноваційного процесу згодом лише
збільшуватимуться.
Причому роль інновацій стосовно еконо-
мічних біфуркацій є подвійною та діалек-
тичною. З одного боку, інновації — це один
із факторів, що сприяють біфуркаціям і на-
віть утворюють їх, тобто один із «стресоут-
ворювальних» елементів. З другого — інно-
вації — найкращі і найефективніші «ліки»
від «економічного стресу», оскільки вони
дозволяють знайти нові нестандартні ви-
рішення нових ситуацій, які виникають
під впливом якісних стрибків. Високу кон-
курентоспроможність здатні забезпечити
лише ті держави та суб’єкти господарюван-
ня, що досягнуть найвищої інноваційності
управління.
Саме з метою підвищення інноваційності
управління підприємств автор в Інституті
економіки та прогнозування НАН України
розробив технологію інноваційного розви-
тку суб’єктів господарювання, що є одним
із механізмів індустріалізації інноваційного
процесу (Свідоцтво Державного департа-
менту інтелектуальної власності Міносвіти
і науки України від 24.03.2005р. №12544).
Можна виділити просту й розширену тех-
нологію інноваційного розвитку.
Проста технологія інноваційного розви-
тку складається з таких підсистем:
• акумуляції і моніторингу творчого по-
тенціалу співробітників підприємств. Ця
під система реалізується на основі неза-
лежної реєстрації ідей співробітників через
організаційно-економічний механізм функ-
ціонування банку ідей на підприємстві.
• розроблення на основі найкращих ідей
співробітників завершених інноваційних
про дуктів. Указана підсистема функціонує
на основі формування внутрішніх венчурів
для розроблення на основі найкращих ідей
завершених інноваційних продуктів.
• спільного володіння на інноваційний
продукт, створений найманим інновато-
ром. Зазначена підсистема діє на основі
орга ні заційно-економічних механізмів ре-
алізації права спільної сумісної та спіль-
ної часткової власності на інтелектуаль-
ний продукт, створений найманими пра-
цівниками, на основі передачі права ко-
ристування.
Розширена технологія інноваційного роз-
витку, крім зазначених вище підсистем,
включає також підсистему стимулювання
творчої активності співробітників на основі
організації між ними нетрадиційної (штуч-
ної) конкуренції за допомогою методу інно-
ваційної номенклатури.
36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
Однак інноваційність управління повин-
на підвищуватися не лише на мікрорівні,
але й на макрорівні. Для забезпечення ви-
сокої конкурентоспроможності як суб’єктів
господарювання, так і економіки в цілому в
умовах посилення біфуркаційності розвит-
ку центральним та місцевим органам дер-
жавної влади необхідно вжити заходів у та-
ких напрямах:
1. Поступово підвищувати інноваційність
державного управління на національному і
місцевому рівні, причому здебільшого пра-
цювати «на випередження». Тобто органи
державної влади і управління повинні впро-
ваджувати методи швидкого аналізу й реа-
гування на різні соціально-економічні по-
дії, що відбуваються в суспільстві, врахову-
ючи те, що потік таких подій буде постійно
зростати. Однак таке формулювання про-
блеми — це лише програма-мінімум. Про-
грама-максимум полягає в тому, щоб про-
гнозувати можливі соціально-економічні
біфуркації і вживати заходів на підсилення
їх (якщо вони мають позитивний характер)
або на ліквідацію (пом’якшення) їхнього
руйнівного впливу (якщо вони мають нега-
тивний потенціал).
2. Посилити узгоджувальну (антикон-
флікт ну) функцію держави. Економіка зав-
жди була системою, яка складалася з різно-
рідних елементів (підприємницьких струк-
тур різної форми власності; інститутів рин-
кової інфраструктури; держави, інтереси
якої репрезентують регіональні та централь-
ні органи влади; недержавних інституцій
тощо), які діють на різних рівнях (мікрорів-
ні, регіональному, галузевому та міжгалузе-
вому рів нях, макрорівні, міждержавному
рівні). Кожний із цих елементів, крім за-
гальнодержавних інтересів, має свою іма-
нентну систему інтересів, яка породжується
його природою та конкретним місцем у за-
гальній економічній системі. Системи інтер-
есів різних елементів можуть збігатися, але
можливі і досить часто трапляються ситуа-
ції, коли ці системи (або окремі інтереси)
повністю або частково суперечать одна од-
ній. Такий стан є об’єктивним підґрунтям
для виникнення конфліктів у економіці та
суспільстві в цілому. Антиконфліктна функ-
ція завжди була однією з головних функцій
держави. Але в неглобалізованому світі на
добіфуркаційному етапі в багатьох випадках
цілком достатньо було ліквідувати наслідки
конфліктів, оскільки «ціна» більшості з них
була прийнятною для суспільства.
На глобально-біфуркаційному етапі «ці-
на» більшості конфліктів зростає в сотні ра-
зів. Тому антиконфліктна політика повин-
на бути спрямована передовсім не на лікві-
дацію наслідків конфліктів, а на їх прогно-
зування, профілактику, усунення причин,
що породжують конфлікти, а в разі їх ви-
никнення — на ліквідацію з мінімальними
наслідками.
Також головною метою економічної полі-
тики має стати несуперечливе поєднання ін-
тересів елементів економічної системи із за-
гальнодержавними інтересами, тобто узго-
дження різноспрямованих інтересів еко-
номічних суб’єктів із загальнодержавними
інтересами. Крім цього, необхідно врахува-
ти, що і система загальнодержавних інте-
ресів, і системи інтересів окремих суб’єктів
ринкового механізму не є суто статичними,
і для них характерна певна динаміка.
3. Розгорнути широку роботу серед топ-
менеджменту вітчизняних підприємств із
метою пояснення шляхів виживання в гло-
бально-біфуркаційному середовищі. Викорис-
товуючи фахові та масові засоби інформації,
профільні органи державної влади повинні
налагодити постійне інформування керівни-
цтва вітчизняних підприємств про особли-
вості глобально-біфуркаційного етапу роз-
витку та шляхи виживання в ньому.
4. Постійно реалізовувати заходи щодо
медичної профілактики та підвищення рів-
ня охорони здоров’я. Державні органи по-
винні розгорнути насамперед широку про-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 37
світницьку роботу серед різних прошар-
ків населення щодо необхідності особистої
профілактики кожним індивідуумом свого
здоров’я, а також систематично здійснюва-
ти заходи щодо покращення медичного об-
слуговування, поступального підвищення
бюджетних асигнувань на профілактику і
охорону здоров’я. Крім цього, одним із го-
ловних пріоритетів держави повинен стати
розвиток медичної науки та інноваційного
процесу в медичній галузі.
Отже, для сучасного розвитку світово го
господарства характерні три важливі проце-
си: прискорення темпу всього громад ського
життя, зокрема економіки; поява і входжен-
ня в господарський обіг значної кількості
нових факторів виробництва (предметів
праці, технологій, нових трудових ресурсів)
і їх комбінацій; істотне підвищення взає-
мовпливу і взаємозалежності світу. У ре-
зультаті комплексної дії цих процесів поси-
люються якісні стрибки в економіці (своє-
рідні «економічні стреси», інакше біфурка-
ції), які набувають постійного і не від’ємного
характеру, пронизують увесь еко номічний
простір і зумовлюють біфуркаційність сві-
тового розвитку. Її посилення є підґрунтям
виникнення низки принципово важливих
закономірностей, зокрема: суттєвого заго-
стрення конкуренції, особливо за ін фор-
маційно-інтелектуальні ресурси; прискорен-
ня зміни поколінь знань; пришвидшення
зміни поколінь техніки і скорочення її «жит-
тєвих циклів»; підвищення продуктивності
праці та засобів виробництва.
В умовах постійного посилення біфурка-
ційності розвитку вижити й забезпечи-
ти високу конкурентоспроможність можли-
во лише за рахунок високої інноваційності
економічної діяльності. З метою підвищен-
ня інноваційності управління автор розро-
бив технологію інноваційного розвитку су-
б’єктів господарювання, яка найближчим
часом може бути втілена в конкретний інно-
ваційний проект.
1. Мельник Л.Г. Фундаментальные основы разви-
тия. — Сумы: Университетская книга, 2003. —
288 с.
2. Инновационный процесс в странах развитого ка-
питализма (методы, формы, механизм) / Рудако-
ва И.Е., Смородинов О.В., Фролова Н.Л., Рубе В.А.,
Буловинова А.Я. / Под. ред. И.Е. Рудаковой. —
М.: Изд-во МГУ, 1991. — 144 с.
3. Доклад о развитии человека за 2001 год. Использо-
вание новых технологий в интересах развития че-
ловека. — Нью-Йорк: Оксфорд юниверсити пресс,
2001. — 264 с.
4. Жарт, який коштував три мільярди доларів //
Урядовий кур`єр. — 2003. — 16 квітня. — № 71. —
С. 14.
Ю. ОНОПРІЄНКО
НАУКА У XXI СТОЛІТТІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ
Наукова революція, яка на початку ХХ ст.
неабияк потіснила механіцизм, зумо-
вила бурхливий розвиток науки і техніки.
Саме тому в сучасному суспільстві вважа-
© ОНОПРІЄНКО Юрій Іванович. Доктор біологічних наук. Провідний науковий співробітник Біолого-
Ґрунтознавчого інституту Далекосхідного відділення Російської академії наук (2007).
ють, що перше століття третього тисячоліт-
тя буде ледь не раєм для інтелектуалів.
Слід зауважити: більшість сучасної ака-
демічної спільноти не збирається спросто-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-591 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T11:17:52Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Галиця, І.О. 2008-05-05T16:18:57Z 2008-05-05T16:18:57Z 2007 Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" / І.О. Галиця // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 32-37. — укp. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/591 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №11 С. 32-37 Статті та огляди Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" Conceptual fundamentals and mechanizms of competitiveness provision inconditions of "stress economy" Article published earlier |
| spellingShingle | Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" Галиця, І.О. Статті та огляди |
| title | Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" |
| title_alt | Conceptual fundamentals and mechanizms of competitiveness provision inconditions of "stress economy" |
| title_full | Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" |
| title_fullStr | Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" |
| title_full_unstemmed | Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" |
| title_short | Концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" |
| title_sort | концептуальні основи та механізми забезпечення конкурентоспроможності в умовах "економіки стресу" |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/591 |
| work_keys_str_mv | AT galicâío konceptualʹníosnovitamehanízmizabezpečennâkonkurentospromožnostívumovahekonomíkistresu AT galicâío conceptualfundamentalsandmechanizmsofcompetitivenessprovisioninconditionsofstresseconomy |