Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами
The complex research of the contact interaction and wetting of BaTiO3 - perovskite ceramics by metal melts is carried out. Two states of barium titanate were studied: 1. semiconducting BaTiO3−x - with oxygen defect. The experiments in vacuum for 13 pure metals and for Ti-containing alloys Cu−Sn−Ti,...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5915 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами / Ю.В. Найдiч, Т.В. Сидоренко // Доп. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 99-105. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859666558985437184 |
|---|---|
| author | Найдіч, Ю.В. Сидоренко, Т.В. |
| author_facet | Найдіч, Ю.В. Сидоренко, Т.В. |
| citation_txt | Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами / Ю.В. Найдiч, Т.В. Сидоренко // Доп. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 99-105. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | The complex research of the contact interaction and wetting of BaTiO3 - perovskite ceramics by metal melts is carried out. Two states of barium titanate were studied: 1. semiconducting BaTiO3−x - with oxygen defect. The experiments in vacuum for 13 pure metals and for Ti-containing alloys Cu−Sn−Ti, Cu−Ga−Ti and Ag−Cu−Ti are executed. The majority of metals do not wet barium titanate. The addition of Ti sharply increases capillary properties and adhesion; 2. ferroelectric stoichiometric BaTiO3. The studies of alloys Ag−Cu−O in air are carried out. Oxygen dissolved in alloy Ag−Cu works as a strong adhesive element. Compositions of capillary active alloys and modes of brazing and metallization of barium titanate with high strength of a contact are recommended.
|
| first_indexed | 2025-11-30T12:00:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 666:621.315.61
© 2008
Академiк НАН України Ю.В. Найдiч, Т.В. Сидоренко
Процеси змочування перовськiтової BaTiO3-керамiки
металiчними розплавами
The complex research of the contact interaction and wetting of BaTiO3 — perovskite ceramics
by metal melts is carried out. Two states of barium titanate were studied:
1. semiconducting BaTiO3−x — with oxygen defect. The experiments in vacuum for 13 pure
metals and for Ti-containing alloys Cu−Sn−Ti, Cu−Ga−Ti and Ag−Cu−Ti are executed. The
majority of metals do not wet barium titanate. The addition of Ti sharply increases capillary
properties and adhesion;
2. ferroelectric stoichiometric BaTiO3. The studies of alloys Ag−Cu−O in air are carried out.
Oxygen dissolved in alloy Ag−Cu works as a strong adhesive element. Compositions of capillary
active alloys and modes of brazing and metallization of barium titanate with high strength of
a contact are recommended.
Технiчна керамiка з особливими електрофiзичними властивостями стає все бiльш важливою
для сучасного приладобудування. Чiльне мiсце в електротехнiцi та електронiцi займають
керамiчнi матерiали, до складу яких входять сполуки зi структурою перовськiту типу ти-
танату барiю (BaTiO3). Вони мають широку сферу застосування, наприклад як керамiчнi
електрофiльтри, у багатошарових керамiчних конденсаторах, датчиках електричного по-
ля, варикондах, у багатьох п’єзо- та сегнетоелектричних пристроях (сенсорах, приводах
тощо) [1].
При нагрiваннi у високому вакуумi при досить високих температурах (∼ 1000–1100 ◦С)
BaTiO3-керамiка втрачає кисень, що призводить до перетворення дiелектричного сегне-
тоелектрика у напiвпровiдник [2] (питомий опiр 300 Ом · см). Напiвпровiдниковий BaTiO3
характеризується надвисоким значенням позитивного температурного коефiцiєнта електро-
опору особливо при температурах, близьких до температури Кюрi (електроопiр рiзко зрос-
тає на кiлька порядкiв).
Ступiнь змочування перовськiтової керамiки рiдкими металами та iнтенсивнiсть взає-
модiї мiж розплавленим металом та твердою фазою визначають також i електричнi вла-
стивостi контакту [3].
З наукової точки зору, дослiдження адгезiї та капiлярних властивостей BaTiO3-сполу-
ки з рiзним типом та зарядом катiонiв також представляє значний iнтерес. Змочування
розплавами металiв “класичних” оксидних матерiалiв (Al2O3, MgO, SiO2) вивчали досить
детально, зокрема в роботах [4, 5]. Але лише до одиничних робiт останнього часу належать
дослiдження контактних властивостей деяких металiв вiдносно до перовськiтової керамi-
ки, зокрема BaTiO3 [6–8]. Однак закономiрностi процесу формування адгезiйно мiцного
контакту залишаються невивченими. Саме тому ми придiляємо велику увагу детально-
му вивченню явищ змочування, адгезiї та iнтенсивностi взаємодiї BaTiO3 перовськiтової
керамiки з металiчними розплавами. При цьому дослiди планувалося проводити в двох
напрямах: для сегнетоелектричного та напiвпровiдникового типiв BaTiO3-керамiки.
Загалом високий ступiнь змочування твердих тiл розплавленими металами забезпечу-
ється досить iнтенсивною хiмiчною реакцiєю, що проходить на мiжфазовiй межi. Для кла-
сичних оксидiв реакцiя металу з киснем оксиду є визначальною. Це зумовлено тим, що
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №9 99
Рис. 1. Будова поверхневого шару тугоплавких оксидiв, за Вейлем, (а), кубiчної кристалiчної гратки
BaTiO3 (б ) та змiщення Ti4+ при поляризацiї (в)
розмiр iонiв кисню значно перевищує розмiр металевого iона. Наприклад, для Al2O3 радiус
iона алюмiнiю (Al3+) дорiвнює 0,05 нм, а для кисню O2− — 0,14 нм. Стосовно до моделi Вей-
ля (W.A. Weyl, 1953), великий розмiр та вiдповiдно бiльш високе значення поляризовностi
анiонiв кисню у порiвняннi з катiонами металу спричиняє реконструкцiю оксидної поверхнi
пiсля її утворення, i, внаслiдок дiї поля об’ємних сил мiжатомного зв’язку, вiдбувається
деформацiя анiонiв i змiщення катiонiв вiд поверхнi углиб речовини (керамiки). Таким чи-
ном, iони кисню в основному формують поверхню бiнарного оксиду, заряджену негативно
(рис. 1, а). Метали Sn, Ag, Cu та багато iнших не змочують такi оксиди. Необхiдний ступiнь
змочування досягається легуванням означених металiв елементами з високою спорiдненi-
стю до кисню. Це можуть бути перехiднi метали типу Ti, Zr тощо. Звичайно, що цi технiчнi
операцiї проводяться лише у високому вакуумi. Загальнi закономiрностi повиннi мати мiсце
i для напiвпровiдникового нестехiометричного титанату барiю у вакуумному середовищi.
Структура поверхнi BaTiO3 з двома катiонами рiзних розмiрiв та валентностей потре-
бує спецiального розгляду. Iони титану (rTi4+ = 0,068 нм) розмiщуються в октаедричних
пустотах, утворених кисневими iонами, i мають досить значний простiр для перемiщення,
зважаючи на розмiри елементарної комiрки BaTiO3 (a = 0,4011 нм для кубiчної гратки),
як це показано на рис. 1, б, в. Це i пояснює значну рухливiсть iонiв титану, якi нiби вiль-
но “висять” в октаедричному оточеннi iонiв кисню, що i визначає велику поляризацiйну
здатнiсть титанату барiю пiд дiєю електричного поля. З iншого боку, така пiдвищена ру-
хливiсть Тi4+ призводить (за схемою Вейля) до ще бiльшого їх змiщення углиб кристалу
пiсля утворення поверхнi. Тобто для BaTiO3 взаємодiєю металу розплавленої фази з катiо-
ном Ti− можна знехтувати. Але на поверхнi BaTiO3, крiм кисню, присутнi також значного
розмiру iони барiю, тобто ситуацiя бiльш складна. Однак, спираючись на розмiр iона барiю
(r Ba2+ = 0,135 нм), iона кисню (r O2− = 0,140 нм), а також на хiмiчну формулу та структу-
ру кристалiчної гратки BaTiO3, можна розрахувати, що для випадково орiєнтованої поверх-
нi BaTiO3-фази, доля поверхнi, що припадає на Ва2+, вiдносно невелика i становить ∼ 1/4,
а кисню ∼ 3/4, але атоми розплавленого металу можуть взаємодiяти також i з барiєм.
Ще в кiнцi 1950-х — на початку 1960-х рокiв було показано, що кисень активно пiдвищує
адгезiю Cu, Ag, Ni та деяких iнших металiв до iонних сполук, зокрема оксидiв. Детально ви-
вчено системи Cu−O−Al2O3, Cu−O−MgO, Ni−O−Al2O3, Ag−O−Al2O3, Cu−Ag−O−Al2O3.
При цьому був з’ясований механiзм адгезiйної дiї кисню, точнiше метал-кисневих комплек-
сiв, що утворюються у кисневмiсних сплавах, створена теорiя цих явищ (В.М. Єременко
з спiвавторами, 1960). Особливо привабливою є система Ag−Cu−O, в якiй фiксувалися най-
вищi капiлярнi властивостi та адгезiя до оксидних матерiалiв. Змочування та паяння такими
100 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №9
сплавами iонних сполук, зокрема, оксидiв, отримало назву “метал-киснева технологiя”, яку
розроблено в Iнститутi проблем матерiалознавства НАН України (1961 р.). Ми припускаємо,
що ця технологiя буде “працювати” i для сегнетоелектричного BaTiO3. На жаль, авторам
робiт [9, 10], що намагалися отримати досить щiльний контакт перовськiтових сполук за
допомогою сплавiв Ag−Cu−O, залишилися невiдомими вище згаданi дослiдження.
Матерiали та методика експериментiв. Для дослiджень був обраний широкий
спектр металiв i сплавiв, якi мають значну сферу застосування в електрокерамiчних при-
строях: чистi метали (Cu, Ag, Au, Ge, Sn, Pb, Ni, Co, Fe, Pd, In, Al, Si); титановмiснi сплави
Cu−Sn−Ti, Cu−Ga−Ti, Ag−Cu−Ti (для напiвпровiдникової сполуки BaTiO3−x), а також
система Ag−Cu−O (для сегнетоелектричного титанату барiю).
Металiчнi сплави виготовляли in situ при сплавленi. Керамiчнi диски BaTiO3 мали дiа-
метр ∼ 20 мм. Поруватiсть зразкiв становила не бiльше 3,5%. Шорсткiсть поверхнi стано-
вила Ra = 0,021 мкм. Вивчення змочування BaTiO3-керамiки чистими металами проводи-
лося методом форми нерухомої “сидячої” краплi у вакуумi не нижче 10−4 Па при темпе-
ратурi 600–1600 ◦С. Частину зразкiв сегнетоелектричного BaTiO3 вiдпалювали у вакуумi
при ∼ 1200 ◦С. Дослiджувалися як вiдпаленi, так i невiдпаленi зразки перовськiтового
BaTiO3.
Результати та їх обговорення. Напiвпровiдниковий BaTiO3−x. Бiльшiсть металiв не
змочують поверхню BaTiO3-керамiки. Найменший крайовий кут змочування (θ) 78◦ має
алюмiнiй. Деякi результати дослiджень змочування BaTiO3 наведенi в роботах [6, 7]. В цi-
лому спостерiгається певна вiдповiднiсть отриманих даних. Наприклад, значення крайових
кутiв змочування для Ag та Au у роботi [6] вiдповiдають нашим даним, хоча значення
θ = 102◦ для Cu (на вiдмiну вiд отриманих нами 126◦) вважаємо заниженими.
Адгезiя металiв до оксидiв кiлькiсно визначається конкурентною взаємодiєю з киснем
металу твердофазового оксиду та металом рiдкої фази [11]. Для одного й того самого оксиду
твердої фази робота адгезiї розплавлених металiв збiльшується з пiдвищенням хiмiчної спо-
рiдненостi металу до кисню (тобто зi збiльшенням вiльної енергiї утворення оксиду розплав-
леного металу). Для BaTiO3 при розрахунку адгезiї слiд просто додавати у вiдповiдному
спiввiдношеннi ще одну складову адгезiї (крiм адгезiї метал — кисень) — енергiю утворення
хiмiчних зв’язкiв метал — барiй. Можна провести аналiз адгезiйної взаємодiї метал — барiй
таким чином. Вiльна енергiя (або теплота) утворення iнтерметалiдiв (хiмiчних сполук двох
металiв), як правило, становить значно меншу величину (через меншу рiзницю електрохi-
мiчних факторiв компонентiв) порiвняно зi сполуками метал — неметал (електронегативнi
елементи з високою спорiдненiстю до електрону — кисень, сiрка, галогени тощо).
Беручи до уваги цi фактори (розмiрний — значно менша площа, зайнята Ba2+, та хi-
мiчний, термодинамiчний), треба вiддати значну перевагу в адгезiї металу до BaTiO3 утво-
ренню хiмiчних зв’язкiв металу розплавленої фази саме з киснем поверхнi (а не з барiєм).
Тому логiчно зiставити ступiнь змочування сполуки BaTiO3 розплавленим металом зi спо-
рiдненiстю останнього до кисню. (Данi рис. 2 загалом пiдтверджують таку кореляцiю).
Результати наших дослiджень стосовно змочування BaTiO3-керамiки титановмiсними
сплавами представленi на рис. 3, а. Для усiх вивчених систем зростання концентрацiї титану
призводить до рiзкого зниження крайових кутiв змочування i зростаннi адгезiї. Iнактивна
основа сплавiв (Cu — 17,6 Ga, Ag — 39,9 Cu, Cu — 8,6 Sn) не змочує поверхню BaTiO3.
Додавання титану зменшує крайовi кути до 20–70◦ при атомнiй концентрацiї титану 25%.
Враховуючи, що змочування поверхнi BaTiO3 металами (див. рис. 2) в основному пов’язане
зi взаємодiєю металу з киснем пiдкладки, адсорбцiйна дiя Тi щодо BaTiO3 також поясню-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №9 101
Рис. 2. Залежнiсть крайового кута змочування (θ) BaTiO3 чистими металами вiд вiльної енергiї утворення
їх оксидiв
Рис. 3. Залежнiсть крайового кута (θ) змочування BaTiO3 розплавами систем.
а: 1 — Cu−Ga−Ti (в. зр.); 2 — Ag−Cu−Ti (в. зр.); 3 — Cu−Sn−Ti (в. зр.); 4 — Cu−Sn−Ti (н/в. зр.) вiд
концентрацiї Ti при 1000 ◦С (в. зр. — вiдпаленi зразки BaTiO3, н/в. зр. — невiдпаленi зразки BaTiO3);
б : 1 — Ag−Cu−O у повiтряному середовищi при рiзних концентрацiях Cu при 980 ◦C; 2 — крайовий кут
змочування для чистого Ag у вакуумi
ється взаємодiєю титану з киснем твердої фази i утворенням на межi подiлу оксидiв титану
низької валентностi, як це має мiсце для систем з оксидними матерiалами.
Незважаючи на те, що загалом всi експерименти проводилися при високiй температурi
i обезкиснення BaTiO3 мало мiсце ще до розплавлення металiчного сплаву пiд час нагрiву,
все ж деяка кiлькiсть кисню видiляється в процесi самого експерименту i окиснює мета-
лiчний розплав (особливо це стосується хiмiчноактивного Ti), знижуючи його адгезiйнi
властивостi (рис. 3, а).
Утворення в системi BaTiO3 — титановмiсний сплав оксиду титану складу TiO, що має
металевi властивостi, i є причиною високої адгезiї. Перехiдний метал Ti вiдрiзняється здат-
нiстю одночасно брати участь у хiмiчних зв’язках рiзного типу: iонних з поверхнею BaTiO3
та металевих з розплавленою металевою фазою. Тобто титан є мiстком, що з’єднує твер-
ду фазу BaTiO3 з металiчним розплавом. При цьому титан, що належить самiй твердiй
102 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №9
Рис. 4. Мiкроструктура контактної межi (Cu 8,6 Sn)−Ti−BaTiO3:
а — зб. 2000; б — розподiл елементiв на мiжфазовiй межi, % (ат.)
фазi BaTiO3, можливо, не бере участi в мiжатомному зв’язку розплавлений метал — ке-
рамiчна поверхня. Промiжнi фази низької валентностi (TiO або Ti2O3) були неодноразово
iдентифiкованi на контактнiй межi титановмiсний розплав — оксид алюмiнiю [11].
Нашi SEM дослiдження контактної зони BaTiO3/титановмiсний сплав (рис. 4, а) зазна-
чили наявнiсть перехiдної зони товщиною 5–7 мкм, яка є, вочевидь, продуктом мiжфазової
реакцiї i утворюється з боку металевого розплаву. Мiкрорентгеноспектральний аналiз мiж-
фазової зони BaTiO3/металевий розплав показав розподiл елементiв у напрямi, перпенди-
кулярному мiжфазовiй межi (див. рис. 4, б ).
Дифузiйного проникнення будь-якого металу з розплаву в товщу керамiки не спостерi-
гається. Концентрацiя барiю в мiжфазовiй зонi невелика, тобто взаємодiя металiв (Cu, Sn)
з барiєм якщо i має мiсце, то лише у виглядi моноатомної адсорбцiї цих металiв на поверхнi
BaTiO3. Iнша ситуацiя спостерiгається для мiжфазової зони щодо вмiсту титану, кисню та
мiдi. Так, атомна концентрацiя титану у промiжнiй фазi збiльшується вiд 20 до ∼ 50–60%
у контактнiй зонi, а кисню в цiй зонi становить ∼ 18%.
У металохiмiчних дослiдженнях ще в 60-х роках (Невiтт, 1962) знайдено, що кисень
стабiлiзує iнтерметалiчнi сполуки типу Ti2Ni та Ti2Cu та для сплавiв з мiддю було iденти-
фiковано фазу Ti4Cu2O [12].
Порiвнявши хiмiчний склад промiжної фази в наших дослiдженнях та сполуки Ti4Cu2O
можна стверджувати, що вони близькi, тобто на межi подiлу BaTiO3 — (Cu — 8,6% (ат.)
Sn — 25% (ат.)) Ti формується сполука Ti4Cu2O. Фiзичнi властивостi такої фази не вивчено,
однак можна вважати, що вона має металоподiбний характер, що крiм хiмiчного, енергети-
чного ефекту утворення сполуки, який приводить до пiдвищення адгезiї, також сприятливе
для високого рiвня змочування неметалевого матерiалу розплавленим металом. Окремi пi-
ки концентрацiї Ti та Cu у товщi металевого розплаву (див. рис. 4, б ) можна пояснити
утворенням i кристалiзацiєю при охолодженнi сплаву високотемпературних iнтерметалiдiв
у системi Cu−Sn−Ti. Свiтлi плями на рис. 4, а та їх мiкроаналiз пiдтверджують цi виснов-
ки. Рiзний (хоча й подiбний) змочуючий ефект титану в усiх вивчених системах можна
пояснити кiлькома причинами, зокрема рiзною термодинамiчною активнiстю Ti у сплавах.
Але такi данi для бiльшостi сплавiв вiдсутнi в лiтературi.
Деякi особливостi в змочуваннi мають сплави Ag−Cu−Ti, через розшарування в рiдкiй
фазi потрiйної системи. В евтектичнiй системi, що мiстить близько 60% (ат.) Ag при 1000 ◦С
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №9 103
розчиняється до 2% (ат.) Ti. Збiльшення вмiсту титану призводить до появи другої рiвнова-
жної з нею фази, що мiстить, % (ат.): 64 Cu, 28 Ti й 8 Ag (В.М. Єременко, 1969). Деталi тако-
го мiжфазового процесу в складнiй системi BaTiO3−(Ag−Cu−Ti)фаза I — (Ag−Cu−Ti)фаза II
потребують спецiального окремого розгляду; зараз же можна лише вiдзначити, що це важ-
ливо для полiпшення адгезiйного зв’язку BaTiO3 — метал.
Сегнетоелектричний BaTiO3. Було дослiджено змочування дiелектричного сегнето-
електричного BaTiO3 у повiтряному середовищi чистим срiблом, а також сплавами Ag−Cu.
Припускалося, що кисень з повiтря розчиняється у рiдкому металi до рiвноважної концент-
рацiї. Розчиннiсть кисню у чистому срiблi становить ∼ 11 см3/г Ag. Збiльшення вмiсту мiдi
в розплавi повинне спричинити пiдвищення концентрацiї кисню в сплавi.
Як свiдчить данi рис. 3, б, кисень збiльшує змочуванiсть BaTiO3-керамiки. Введена
в розплав срiбла мiдь (26% (ат.)) пiдсилює дiю кисню, що приводить до зменшення крайо-
вого кута змочування. Адгезiйно активна дiя кисню пояснюється тим, що додавання у рiд-
кий метал будь-якого металоїду, який має достатню спорiдненiсть до електрона, вiдтягує
електрони вiд атомiв металу. Останнi перетворюються на позитивнi iони, якi зв’язуються
з анiонами поверхнi твердої фази, що полiпшує змочування iонного кристала металiчним
розплавом.
Характеристики метал-керамiчних мiжфазових меж вiдiграють важливу роль у рiзних
сферах застосування. Нами дослiджено процеси змочування в системах метал — BaTiO3-пе-
ровськiтова керамiка сегнетоелектричного та напiвпровiдникового типу. Вивчено 13 чистих
металiв, сплави з титаном (дослiди проведенi у високому вакуумi) та сплави Ag−Cu−O (екс-
перименти у повiтрi). Змочування напiвпровiдникової форми сполуки визначається взаємо-
дiєю металу розплавленої фази з киснем твердої поверхнi; метали з бiльшою хiмiчною спо-
рiдненiстю до кисню краще змочують поверхню. Найбiльш адгезiйно активною домiшкою
до сплаву є, зокрема, титан. Для стехiометричного BaTiO3 адгезiйно активними є елемен-
ти з високою спорiдненiстю до електрона — електронегативнi елементи, зокрема кисень.
Вивчено сплави системи Ag−Cu−O i дано пояснення адгезiйної дiї кисню (утворення пози-
тивних iонiв у розплавленому металi та їх кулонiвська взаємодiя з негативно зарядженою
поверхнею BaTiO3).
Титановмiснi сплави та сплави Ag−Cu−O можуть бути рекомендованi для паяння та
металiзацiї вiдповiдно напiвпровiдникового та сегнетоелектричного титанату барiю.
1. Bhattacharya K., Ravichandran G. Ferroelectric perovskites for electromechanical actuation // Acta
Mater. – 2003. – 51. – P. 5941–5960.
2. Бурсиан Е. В. Нелинейный кристалл (титанат бария). – Москва: Наука, 1974. – 295 с.
3. Brillson L. J. Metal-semiconductor interface // Surf. Sci. – 1994. – 299/300. – P. 909–927.
4. Найдич Ю.В., Журавлев В.С., Фрумина Н.И. Исследование адгезионных свойств Cu – Ag – Ti при-
пойных расплавов в процессе пайки сапфира с титаном // Адгезия расплавов и пайка материалов. –
1978. – 3. – С. 99–101.
5. Fujii H., Nakae H. Equilibrium contact angle in the magnesium oxide / Aluminum System // Acta Mater. –
1996. – 44. – P. 3567–3573.
6. Wang S.-F., Yang T.C.K., Lee S.-C. Wettability of electrode metals on barium titanate substrate //
J. Mater. Sci. – 2001. – 36. – P. 825–829.
7. Cann D. P., Maria J.-P., Randall C.A. Relationship between wetting and electrical contact properties of
pure metals and alloys on semiconducting barium titanate ceramics // Ibid. – 2001. – 36. – P. 4969–4976.
8. Lee C.Y., Dupcux M., Tuan W.H. Adhesion strength of Ag/BaTiO3 interface // Scripta Mater. – 2006. –
54, No 3. – P. 453–457.
9. Erskine K.M., Meier A.M., Pilgrim S.M. Brazing perovskite ceramics with silver / copper oxide braze
alloys // J. Mater. Sci. – 2002. – 37. – P. 1705–1709.
104 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №9
10. Scott W.K., Kim J.Y., Hardy J. S. Interfacial analysis of (La0.6Sr0.4)(Co0.2Fe0.8)O3−δ substrates wetted
by Ag−Cu−O // Ibid. – 2005. – 40. – P. 2341–2348.
11. Naidich Yu.V. The wettability of solids by liquid metals, in “Progress in Surface and Membrane Science”. –
1981. – 14. – P. 353–484.
12. Kelkar G. P., Carim A.H. Synthesis, properties, and ternary phase stability of M6X compounds in the
TiCuO system // J. Amer. Ceram. Soc. – 2005. – 76. – P. 1815.
Надiйшло до редакцiї 28.03.2008Iнститут проблем матерiалознавства
iм. I. М. Францевича НАН України, Київ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №9 105
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5915 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T12:00:07Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Найдіч, Ю.В. Сидоренко, Т.В. 2010-02-11T12:12:10Z 2010-02-11T12:12:10Z 2008 Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами / Ю.В. Найдiч, Т.В. Сидоренко // Доп. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 99-105. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5915 666:621.315.61 The complex research of the contact interaction and wetting of BaTiO3 - perovskite ceramics by metal melts is carried out. Two states of barium titanate were studied: 1. semiconducting BaTiO3−x - with oxygen defect. The experiments in vacuum for 13 pure metals and for Ti-containing alloys Cu−Sn−Ti, Cu−Ga−Ti and Ag−Cu−Ti are executed. The majority of metals do not wet barium titanate. The addition of Ti sharply increases capillary properties and adhesion; 2. ferroelectric stoichiometric BaTiO3. The studies of alloys Ag−Cu−O in air are carried out. Oxygen dissolved in alloy Ag−Cu works as a strong adhesive element. Compositions of capillary active alloys and modes of brazing and metallization of barium titanate with high strength of a contact are recommended. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Матеріалознавство Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами Article published earlier |
| spellingShingle | Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами Найдіч, Ю.В. Сидоренко, Т.В. Матеріалознавство |
| title | Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами |
| title_full | Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами |
| title_fullStr | Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами |
| title_full_unstemmed | Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами |
| title_short | Процеси змочування перовськітової BaTiO3-кераміки металічними розплавами |
| title_sort | процеси змочування перовськітової batio3-кераміки металічними розплавами |
| topic | Матеріалознавство |
| topic_facet | Матеріалознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5915 |
| work_keys_str_mv | AT naidíčûv procesizmočuvannâperovsʹkítovoíbatio3keramíkimetalíčnimirozplavami AT sidorenkotv procesizmočuvannâperovsʹkítovoíbatio3keramíkimetalíčnimirozplavami |