Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит)
Наводиться опис розрізу св. 42/11, пробуреної в центральній частині Бовтиської котловини Українського щита. Припускається, що континентальна озерно-лагунна бовтиська товща відповідає псельському і мерлинському регіоярусам 
 палеоцену і канівському регіоярусу нижнього еоцену Дніпровсько-Доне...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геологічних наук НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59183 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) / В.Ю. Зосимович, Т.С. Рябоконь // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 38-42. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860072325456592896 |
|---|---|
| author | Зосимович, В.Ю. Рябоконь, Т.С. |
| author_facet | Зосимович, В.Ю. Рябоконь, Т.С. |
| citation_txt | Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) / В.Ю. Зосимович, Т.С. Рябоконь // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 38-42. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
| description | Наводиться опис розрізу св. 42/11, пробуреної в центральній частині Бовтиської котловини Українського щита. Припускається, що континентальна озерно-лагунна бовтиська товща відповідає псельському і мерлинському регіоярусам 
палеоцену і канівському регіоярусу нижнього еоцену Дніпровсько-Донецької западини.
Приводится описание разреза скв. 42/11, пробуренной в центральной части Болтышской котловины Украинского щита. Предполагается, что континентальная озерно-лагунная болтышская толща отвечает псьольському и мерлинскому региоярусам палеоцена и каневскому региоярусу нижнего эоцена Днепровско-Донецкой впадины.
Section description of 42/11 well drilled in the central part of the Boltyshka depression of the Ukrainian shield is given. It is 
suggested that continental lake-and-lagoon deposits of the Bolthyshka strata correspond to Pselian and Merlian regiostages 
of the Palеocene and Kanevian regiostage of the Lower Eocene of the Dnieper-Donets depression.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:11:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201038
РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІТОЛОГІЇ /
РЕГИОНАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЛИТОЛОГИИ
© В.Ю. Зосимович, Т.С. Рябоконь, 2010
УДК 551.781(477)
В.Ю. Зосимович, Т.С. Рябоконь
ПоПеРедні РеЗульТаТи ВиВчення РоЗРіЗу нижнього Палеогену СВ. 42/11
(БоВТиСька коТлоВина, укРаїнСький щиТ)
V.Yu. Zosymovych, T.S. Ryabokon
PReliminaRY ReSulTS of Paleogene SecTion inVeSTigaTion of 42/11 well (BolTYShka
dePReSSion, ukRainian Shield)
Наводиться опис розрізу св. 42/11, пробуреної в центральній частині Бовтиської котловини Українського щита. При-
пускається, що континентальна озерно-лагунна бовтиська товща відповідає псельському і мерлинському регіоярусам
палеоцену і канівському регіоярусу нижнього еоцену Дніпровсько-Донецької западини.
Ключові слова: товща, континентальні відклади, стратиграфія, нижній палеоген, Український щит.
Приводится описание разреза скв. 42/11, пробуренной в центральной части Болтышской котловины Украинского
щита. Предполагается, что континентальная озерно-лагунная болтышская толща отвечает псьольському и мерлинско-
му региоярусам палеоцена и каневскому региоярусу нижнего эоцена Днепровско-Донецкой впадины.
Ключевые слова: толща, континентальные отложения, стратиграфия, нижний палеоген, Украинский щит.
Section description of 42/11 well drilled in the central part of the Boltyshka depression of the Ukrainian shield is given. It is
suggested that continental lake-and-lagoon deposits of the Bolthyshka strata correspond to Pselian and Merlian regiostages
of the Palеocene and Kanevian regiostage of the Lower Eocene of the Dnieper-Donets depression.
Keywords: strata, continental deposits, stratigraphy, Lower Paleocene, Ukrainian shield.
ВСТУП
Потужна, до 400 м, товща континентальних
відкладів, з якою пов’язані родовища горючих
сланців (бовтиська товща), виповнює Бовтись-
ку котловину, розташовану на північно-східному
схилі Українського щита (УЩ). Формування цієї
товщі пов’язується з прісноводним озером-
лагуною, яке існувало в межах Бовтиської де-
пресії протягом раннього палеогену. Час утво-
рення Бовтиської структури близький до рубежу
крейди/палеогену і датується за трековим ана-
лізом (65,04±1,10) млн років [2].
Бовтиська товща залягає безпосередньо
над брекчієподібними (імпактними?) порода-
ми, перекривається бучацькими й київськими
відкладами середнього еоцену і представлена
піщано-глинистими відкладами з пластами го-
рючих сланців. Потужність цієї товщі в центрі
котловини сягає 400 м. Літологічно в її розрізі
виділено дві частини (знизу вгору): товщу сірих і
зеленувато-сірих «листуватих» глин, потужністю
до 200–300 м, і товщу сірих і темно-сірих глин,
потужністю 100–130 м [4, 5]. Прошарки некон-
диційних горючих сланців пов’язані з верхньою
частиною товщі «листуватих» глин, а кондиційні
горючі сланці — з товщею сірих і темно-сірих
глин [1, 3].
Спочатку піщано-глинисту товщу з горючими
сланцями відносили до канівської і бучацької
світ нижнього і середнього еоцену УЩ [3]. Од-
нак за результатами спорово-пилкового та ма-
крофлористичного аналізів бовтиська товща
була датована палеоценом – раннім еоценом
[4, 5], а саме: нижня товща сірих глин — палео-
ценом, товща сірих і темно-сірих глин — ран-
нім еоценом. Однак питання часу формування
власне товщі з глинистими сланцями все ж за-
лишилось нез’ясованим.
РАЙОН РОБІТ, ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
У 2008 р. ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра
України» була пробурена св. 42/11 (3 км на
південний захід від смт Олександрівка) в цен-
тральній частині Бовтиської котловини УЩ, яка
розкрила розріз континентальної бовтиської
товщі нижнього палеогену. Нижче наведені по-
передні результати вивчення розрізу бовтись-
кої товщі означеної свердловини. Тому, до за-
вершення лабораторних досліджень зразків
керна, порівняння з даними інших дослідників
нами не проводилося.
При стратифікації розрізу цієї свердловини
ми виходили з припущення, що загальна по-
слідовність (циклічність) осадконакопичення у
ранньопалеогеновому морському басейні Пів-
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 39
ПОПЕРЕдНІ РЕзуЛЬТАТИ вИвчЕННя РОзРІзу НИжНЬОГО ПАЛЕОГЕНу св. 42/11...
нічної України певним чином мала проявитись
і в розрізі континентальних озерних відкладів
Бовтиської котловини УЩ. Якщо розвиток мор-
ського басейну і озерно-лагунної водойми мав
спряжений характер, то псельський і мерлин-
ський етапи палеоцену та канівський раннього
еоцену Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ)
певним чином повинні були відобразитись у
розрізі континентальної осадової товщі УЩ.
Загальний характер розкритого св. 42/11
розрізу бовтиської товщі вказує на те, що
осадконакопичення, найімовірніше, було без-
перервним, починаючи з часу утворення Бов-
тиської структури на рубежі крейди/палеогену.
Чітких, явних контактів між циклами осадкона-
копичення, як у розрізі морського палеогену
ДДЗ, в монотонній за своїм характером товщі
озерно-лагунних відкладів Бовтиської котлови-
ни не виявлено.
Розріз св. 42/11 було розчленовано (звер-
ху вниз) на пачки за літологічними ознаками.
Більшість границь між пачками поступова, і
тому, на даному етапі досліджень, має умовний
характер. Зазначимо, що межа між палеоценом
і еоценом у вивченому розрізі континентальних
відкладів Бовтиської котловини невиразна і
поступова за своїм характером. Те ж саме сто-
сується і границі між нижнім та верхнім палео-
ценом.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
П а л е о г е н . С е р е д н і й е о ц е н . Б у -
ч а ц ь к и й р е г і о я р у с
Виділений в інтервалі 181,5–201,6 м з де-
якою часткою умовності за ознаками бурувато-
го відтінку породи, її каолінистості, що є харак-
терним для бучацьких відкладів УЩ.
У розрізі він представлений двома пачками
порід: першою і другою. Друга пачка трактуєть-
ся нами як початок седиментаційного, бучаць-
кого, циклу, а перша — як його продовження у
більш спокійних умовах озерної водойми.
Перша пачка (181,5–198,0 м) — алеврит
світло-сірий зі слабким кавовим відтінком, про-
шарками більш темного кольору — бурувато-
сірого до темно-кавового, каолінистий, слю-
дистий, з тонкою горизонтальною шаруватістю,
з тонкими (4–5 мм) більш глинистими і щіль-
ними прошарками темно-буруватого кольору,
збагаченими вуглефікованими рослинними
рештками. Прошарками алеврит піскуватий,
з домішкою піску дрібнозернистого, кварцо-
вого, слюдистого. З глибини 190,5 м алеврит
бурувато-сірий, більш глинистий, пухкий, сла-
бослюдистий, також тонкошаруватий, з про-
шарками світло-сірого алевриту, іноді бурувато-
чорного (до 10 см) з домішкою піску. В інтервалі
195,9–198,0 м алеврит щільний, глинистий,
каолінистий, сірий до світло-сірого.
Друга пачка (198,0–201,6 м) — перешару-
вання бурувато-темно-сірих, бурувато-чорних,
сірих і темно-сірих алевритів різного ступеня
глинистості, з ходами мулоїдів, прошарками з
дрібними вуглефікованими рослинними решт-
ками. Для цього інтервалу характерна домішка
більш крупнозернистого піщаного матеріалу.
Загалом, товща горизонтально-шарувата, з
присипками тонкозернистого слюдистого піску
по площинах нашарування.
Зауважимо, що у роботі [3] описувані поро-
ди першої і другої пачок бучацького регіоярусу
відповідають третьому (верхньому) горизонту
бучацької світи.
Бовтиська товща в розрізі св. 42/11 охоп-
лює інтервал 201,6–581,5 м.
Н и ж н і й е о ц е н . К а н і в с ь к и й р е г і о -
я р у с
Виділений в інтервалі 201,6–368,3 м. Нижня
границя канівських відкладів проведена умов-
но по підошві світло-сірого пісковику. Канівські
відклади представлені товщею сірих, темно-
сірих сланцюватих глин, яка поділена на чотири
пачки (третя – шоста).
Третя пачка (201,6–209,5 м) — темно-сірий
до чорного глинистий сланцюватий алеврит,
місцями менш глинистий, слюдистий, з тонки-
ми нитяними прошарками слюдистого алевриту
або тонкозернистого піску. В інтервалі 202,8–
203,5 м глина алевритиста, бурувато-сіра, з
менш виразною горизонтальною шаруватістю.
Четверта пачка (209,5–243,0 м) — гли-
на сланцювата, сіра, прошарками темно-сіра
до чорної, слюдиста, алевритиста, невиразно
горизонтально-шарувата, з прошарками темно-
сірої до чорної глини, збагаченої дрібними вуг-
лефікованими рослинними решками. У сухому
стані глина розколюється на пластини з при-
сипками слюдистого алевритового матеріалу по
площинах нашарування, дрібними вуглефікова-
ними фрагментами рослинних решток. Прошар-
ками глина сірого і світло-сірого кольору, одно-
рідна, щільна, каолінітована (або з суттєвою
домішкою каоліну). В інтервалах 235,4–235,7 і
240,5–240,7 м прошарки сірого і світло-сірого
алевроліту на глинисто-кременистому цементі
(на глибині 240,5 м — з домішкою оксидів залі-
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201040
в.Ю. зОсИМОвИч, Т.с. РяБОкОНЬ
за). Нижній контакт пачки чіткий — представле-
ний прошарком глинистого дрібно- і середньо-
зернистого піску. Вище і нижче контактної зони,
приблизно 1,0–1,5 м, глини чітко сланцюваті,
піскуваті, з присипками піску слюдистого по
площинах нашарування.
П’ята пачка (243,0–263,0 м) — глина
сіра, темно-сіра, щільна, горизонтально-
тонкошарувата, у сухому стані — сланцювата
(розпадається на тонкі пластинки), з присипка-
ми тонкозернистого піску або алевриту слюдис-
того по площинах нашарування. В інтервалах
246,8–247,0; 248,7–248,9 та 261,0–261,2 м
— прошарки глини світло-сірої каолінітової. На
глибинах 250,7; 251,7; 256,2 і 263,0 м — про-
шарки цегляно-буруватого пісковику дрібно-
зернистого на глинисто-залізистому цементі,
потужністю до 10 см. На глибині 256,2 м — піс-
ковик з рослинними відбитками. Нижній кон-
такт пачки прийнятий нами з певною часткою
умовності на глибині 263,0 м по прошарку щіль-
ного пісковику дрібнозернистого з незначною
домішкою середньозернистого матеріалу.
Шоста пачка (263,0–368,3 м) — сірі сланцю-
ваті глини, прошарками алевритисті, з малопо-
тужними прошарками світло-сірих алевролітів,
з вуглефікованими відбитками рослин, з дріб-
ними пелециподами, гастроподами, остракода-
ми.
У припокрівельній частині, до гли-
бини 265,5 м, глина сіра і темно-сіра,
тонкогоризонтально-шарувата, з малопотужни-
ми (до 10 см) прошарками глини сірої і світло-
сірої алевритистої. В інтервалі 265,5–281,4 м
глина переважно темно-сіра з прошарками
глини чорної, слюдистої, алевритистої, легкої,
з численними дрібними вуглефікованими рос-
линними рештками. Нижні 3 м описуваного
інтервалу представлені алевритистою глиною
тонкогоризонтально-шаруватою, з присипка-
ми алевритистого матеріалу по площинах на-
шарування, текстурою змулювання по поверхні
площин. В інтервалі 281,4–283,7 м глина сіра,
алевритиста, до алевриту глинистого, легка, з
численними дрібними вуглефікованими рос-
линними решками. З глибини 283,7 м гли-
ни сіра, прошарками темно- або світло-сіра,
алевритиста, тонкогоризонтально-шарувата,
сланцювата, з присипками слюдистого алев-
ритового матеріалу по площинах нашаруван-
ня, з дрібними вуглефікованими рослинними
рештками. Загалом, глини відрізняються за
вмістом алевритової домішки й органічної ре-
човини. Глини алевритисті більш легкі і світліші
за кольором, глини зі значним вмістом органіч-
ної речовини темноколірні, до чорних. В інтер-
валі 288,0–307 м часті прошарки світло-сірих
алевролітів глинистих потужністю від 10 см до
25–30 см (290,0–290,2 м; 293,2–293,3 м;
296,1–296,3 м; 295,1–295,4 м; 298,2 м;
298,6 м; 299,5–299,8 м; 301,5 м; 303,4 м;
304,1–304,3 м; 306,6 м). З глибини 303,0 м
у глинах трапляються вуглефіковані відбитки
рослин, придатні для визначення. З глибини
307 м (нижче прошарків алевролітів) у глині
по площинах нашарування присутні прошарки
дрібних пелеципод, гастропод, остракод, які
часто на поверхні нашарування утворюють су-
цільний покрив. Найбільші скупчення макро-
фауністичних решток приурочені до інтервалу
309,0–313,5 м. Прошарки з макрофауною й
остракодами чергуються з прошарками глин
з вуглефікованими відбитками рослин. При-
близно з глибини 324,5 м спостерігається на-
хил у нашаруванні глин (до 5°). Певно, саме з
тектонічним напруженням, яке виникло при
перегині глин, пов’язані прошарки глини по-
дрібненої в інтервалі 324,5–360,3 м, які чер-
гуються з прошарками глини з непорушеною
тонко-шаруватою текстурою. З глибини 338–
340 м кут нахилу глини збільшується до 10°. Лі-
тологічно в описуваному інтервалі товща глин
не змінюється і представлена алевритистими
глинами сірими і темно-сірими, сланцюватими,
з присипками алевритистого слюдистого мате-
ріалу по площинах нашарування, скупченнями
черепашок остракод, молюсок, вуглефікованих
рослинних решток. Нижню границю шостої пач-
ки умовно проведено по підошві світло-сірого
пісковику (потужністю 0,7 м), дуже щільного. Та-
ким чином, умовно по підошві цього пісковику
нами прийнята границя палеоцену/еоцену.
Зазначимо, що в роботі [3] описувані відкла-
ди третьої – п’ятої пачок канівського регіоярусу
відповідають другому (середньому) горизонту
бучацької світи, а шоста пачка – першому (ниж-
ньому) горизонту бучацької світи.
П а л е о ц е н . В е р х н і й п і д в і д д і л . М е р -
л и н с ь к и й р е г і о я р у с
Сьома пачка (368,3–449,0 м). Цей регіо-
ярус представлений сланцюватими глинами
темно-сірими, сірими з буруватим відтінком, з
прошарками горючих сланців, з вуглефікова-
ними відбитками рослин по площинах нашару-
вання. У верхній частині, до глибини приблизно
373 м, алеврит глинистий сірий і темно-сірий
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 41
ПОПЕРЕдНІ РЕзуЛЬТАТИ вИвчЕННя РОзРІзу НИжНЬОГО ПАЛЕОГЕНу св. 42/11...
зі слабким зеленувато-буруватим відтінком,
щільний, плитчастий, тонкосланцюватий, з лін-
зоподібними включеннями черепашкового де-
триту, вуглефікованими рослинними рештками.
Нижче глини темно-сірі і сірі з буруватим від-
тінком, різного ступеня алевритистості, чітко
тонкогоризонтально-шаруваті, сланцюваті, з
вуглефікованими відбитками рослин по площи-
нах нашарування. Для описуваної товщі глин
характерні часті, переважно малопотужні про-
шарки сірих і світло-сірих аргілітів, щільних, не
шаруватих, доволі однорідних. На глибині 399 м
— прошарок (5 см) горючих сланців. З глибини
407 м з’являються прошарки (0,5–2,0 м) глин
бурувато-чорних до темно-сірих, з тонкими
прошарками горючих сланців. В нижній части-
ні (приблизно з глибини 415 м) в темно-сірих
прошарках по площинах нашарування, окрім
вуглефікованих рослинних залишків, багато бі-
лих вапнистих утворень різної форми. З глиби-
ни 438,5 м глина переважно сіра і темно-сіра,
тонкогоризонтально-шарувата, сланцювата, з
нальотами алевритового слюдистого матеріалу
по площинах нашарування. В інтервалах 440,
444, 446 і 447,6 м малопотужні прошарки (до
10 см) щільного сірого аргіліту. Умовно нижню
границю сьомої пачки проведено по підошві сі-
рого щільного аргіліту потужністю 20 см.
Зауважимо, що описувані відклади сьомої
пачки мерлинського регіоярусу в роботі [3] роз-
глядаються у складі верхнього горизонту канів-
ської світи.
Н и ж н і й п а л е о ц е н . П с е л ь с ь к и й р е -
г і о я р у с
Виділений в інтервалі 449,0–597,5 м. Пред-
ставлений чотирма пачками порід.
Восьма пачка (449,0–498,5 м) — сірі «стріч-
кові» глини. Глини алевритисті, сірі з буруватим
відтінком, тонкогоризонтально-шаруваті, з ма-
лопотужними (до 10–20 см) прошарками сірого
аргіліту. Загалом, товща являє собою переша-
рування сірих тонкогоризонтально-шаруватих
глин (з нитяними прошарками алевритів кре-
мового кольору), темно-сірих до чорних тонко-
сланцюватих глин зі скупченнями остракод по
площинах нашарування і темно-сірих щільних
аргілітів. З глибини 488 м поступово зростає
піскуватість породи, яка суттєво збільшується з
глибини 492 м. З’являються прошарки глинис-
того піску тонко- та дрібнозернистого. У підошві
прошарок (1 м) піску дрібно- і середньозернис-
того з домішкою більш крупного матеріалу. На
самому контакті прошарок глинистого крупно-
зернистого піску з уламками кварцу. Не ви-
ключено, що восьма пачка буде відноситись до
мерлинського регіоярусу верхнього палеоцену.
Зауважимо, що у роботі [3] описувані відкла-
ди восьмої пачки віднесені до верхнього гори-
зонту канівської світи.
Дев’ята пачка (498,5–557,0 м) — перешару-
вання сірих і темно-сірих алевритів піскувато-
глинистих, плитчастих, з тонкогоризонтально-
шаруватою текстурою в окремих прошарках, і
сірих пісків глинистих кварц-польовошпатових,
різнозернистих до крупнозернистих з кутасти-
ми уламками кварцу і польового шпату. Місця-
ми пісок зцементований у щільний пісковик.
У більш глинистих прошарках по площинах на-
шарування іноді трапляються вуглефіковані
рослинні рештки, інколи — слюдистий алеврит.
Вниз по розрізу глинистість породи поступово
зменшується, але шаруватість її зберігається;
поступово зростає потужність та кількість пі-
щаних прошарків. Іноді піски зцементовані у
пісковик на глинисто-кременистому цементі.
З глибини 560 м у розрізі переважають піс-
ки дрібно- та середньозернисті, з домішкою
крупнозернистого матеріалу, кварц-польово-
шпатові, слюдисті, з кутастими зернами. Цей
інтервал багатий на органічні рештки — остра-
коди, молюски, рослинні залишки. Візуально
палеонтологічні рештки (остракоди, молюски,
відбитки рослин) простежуються до глибини
560 м. Найбільші скупчення фосилій (цілі чере-
пашки молюсків та їх фрагменти) приурочені до
глибини 538–549 м. З глибини 540 м у породі
збереглися лише фрагменти рослинних решток.
У нижній частині, в інтервалі 568,8–577,0 м
розріз представлений піском сірим кварц-
польовошпатовим, різнозернистим, від серед-
ньо- до крупнозернистого, з необкатаними зер-
нами, прошарками алевролітів (пісковиків) на
глинисто-каолінітовому цементі, з виразною в
окремих прошарках тонкою горизонтальною
шаруватістю. В підошві залягає щільний піско-
вик сірий кварц-польовошпатовий, з кутастими
зернами, різнозернистий, від дрібно- до круп-
нозернистого.
Описувана пачка датується нами раннім па-
леоценом (данієм) за умови безперервності
осадконакопичення з моменту утворення Бов-
тиської котловини. Характерне для цієї пачки
перешарування глинистих алевритів і пісків,
можливо, свідчить про початок формування
озерно-лагунної водойми з багатою рослинніс-
тю, населеної рибами, молюсками. Не виклю-
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201042
в.Ю. зОсИМОвИч, Т.с. РяБОкОНЬ
чена можливість короткочасного з’єднання її з
морським басейном ДДЗ.
Десята пачка (577,0–581,5 м) — світло-
зеленувато-сірий пухкий кварцово-слюдистий
дрібнозернистий пісок глинистий, алевритис-
тий, однорідний, безкарбонатний, щільний, про-
шарками з тонкою горизонтальною шаруватіс-
тю (у верхній частині інтервалу), з прошарками
піску глинистого дрібнозернистого кварцово-
слюдистого. В інтервалі 579,5–580,2 м піско-
вик кавового кольору, щільний, однорідний. У
підошві товщі спостерігається домішка піску
дрібно- і середньозернистого.
Ця пачка, без сумніву, формувалась у спо-
кійних умовах водойми без привносу грубого
уламкового матеріалу. Ми трактуємо її як свід-
чення першої мілководної водойми в історії
Бовтиської котловини, в якій температурний
режим залишався доволі високим для розвитку
органічного світу.
Зазначимо, що описувані відклади дев’ятої
і десятої пачок псельського регіоярусу в роботі
[3] розглядаються у складі нижнього горизонту
канівської світи.
Одинадцята пачка (581,5–597,5 м) — брек-
чієподібна порода з включеннями валунів. Ця
пачка трактується нами як віковий аналог рай-
городської світи палеоцену.
ВИСНОВОК
Таким чином, бовтиська товща в розрізі св.
42/11, пробуреної в центральній частині Бов-
тиської котловини, відповідає канівському,
мерлинському і псельському регіоярусам ниж-
нього палеогену. За попередніми результатами
дослідження розрізу свердловини ми припуска-
ємо, що формування власне товщі з горючими
сланцями відбувалось у пізньопалеоценовий –
ранньоеоценовий час (мерлинський – ранньо-
канівський). Подібна картина неодноразово
спостерігалась нами і в розрізах свердловин
ДДЗ, які розкрили морські відклади нижнього
палеогену. В них мерлинські і нижньоканівські
відклади, порівняно з псельськими нижньо-
го палеоцену, верхньоканівськими нижнього
еоцену і бучацькими середнього еоцену, збага-
чені органічною речовиною, завдяки чому на-
бувають темноколірного забарвлення.
Басс Ю.Б., Галака А.И., Грабовский В.И.1. Болтышские
горючие сланцы // Разведка и охрана недр. — 1967.
— № 9. — С. 11–15.
Вальтер А.А., Плотникова Л.Ф.2. Выбросы Болтышского
кратера на Украинском щите как возможная локаль-
ная К/Т-стратиграфическая метка // Доп. НАН Украї-
ни. — 2003. — № 1. — С. 95–101.
Галака А.И., Котлуков В.А.3. Горючие сланцы Украин-
ской ССР. Болтышское месторождение // Геология
месторождений угля и горючих сланцев СССР. —
М.: Недра, 1968. — Т. 11. Горючие сланцы СССР. —
С. 341–353.
Губкина Т.Б.4. Спорово-пыльцевые комплексы
континентально-лагунных отложений палеогена
Болтышской впадины // Палеонтол. сб. — 1971. —
Вып. 2, № 7. — С. 64–67.
Станіславський Ф.А.5. Вік та стратиграфія сапропелітів
Бовтиської депресії // Геол. журн. — 1968. — № 2. —
С. 105–110.
Інститут геологічних наук НАН України, Київ
t_shevchenko@mail.ru
ryabokon@mail.ru
Рецензент — акад. НАН України П.Ф. Гожик
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59183 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0025 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:11:33Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут геологічних наук НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Зосимович, В.Ю. Рябоконь, Т.С. 2014-04-07T05:44:10Z 2014-04-07T05:44:10Z 2010 Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) / В.Ю. Зосимович, Т.С. Рябоконь // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 38-42. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59183 551.781(477) Наводиться опис розрізу св. 42/11, пробуреної в центральній частині Бовтиської котловини Українського щита. Припускається, що континентальна озерно-лагунна бовтиська товща відповідає псельському і мерлинському регіоярусам 
 палеоцену і канівському регіоярусу нижнього еоцену Дніпровсько-Донецької западини. Приводится описание разреза скв. 42/11, пробуренной в центральной части Болтышской котловины Украинского щита. Предполагается, что континентальная озерно-лагунная болтышская толща отвечает псьольському и мерлинскому региоярусам палеоцена и каневскому региоярусу нижнего эоцена Днепровско-Донецкой впадины. Section description of 42/11 well drilled in the central part of the Boltyshka depression of the Ukrainian shield is given. It is 
 suggested that continental lake-and-lagoon deposits of the Bolthyshka strata correspond to Pselian and Merlian regiostages 
 of the Palеocene and Kanevian regiostage of the Lower Eocene of the Dnieper-Donets depression. uk Інститут геологічних наук НАН України Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України Регіональні проблеми літології Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) Preliminary results of paleogene section in vestigation of 42/11 well (Boltyshka depression, Ukrainian shield) Article published earlier |
| spellingShingle | Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) Зосимович, В.Ю. Рябоконь, Т.С. Регіональні проблеми літології |
| title | Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) |
| title_alt | Preliminary results of paleogene section in vestigation of 42/11 well (Boltyshka depression, Ukrainian shield) |
| title_full | Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) |
| title_fullStr | Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) |
| title_full_unstemmed | Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) |
| title_short | Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) |
| title_sort | попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (бовтиська котловина, український щит) |
| topic | Регіональні проблеми літології |
| topic_facet | Регіональні проблеми літології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59183 |
| work_keys_str_mv | AT zosimovičvû poperednírezulʹtativivčennârozrízunižnʹogopaleogenusv4211bovtisʹkakotlovinaukraínsʹkiiŝit AT râbokonʹts poperednírezulʹtativivčennârozrízunižnʹogopaleogenusv4211bovtisʹkakotlovinaukraínsʹkiiŝit AT zosimovičvû preliminaryresultsofpaleogenesectioninvestigationof4211wellboltyshkadepressionukrainianshield AT râbokonʹts preliminaryresultsofpaleogenesectioninvestigationof4211wellboltyshkadepressionukrainianshield |