Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит)

Наводиться опис розрізу св. 42/11, пробуреної в центральній частині Бовтиської котловини Українського щита. Припускається, що континентальна озерно-лагунна бовтиська товща відповідає псельському і мерлинському регіоярусам 
 палеоцену і канівському регіоярусу нижнього еоцену Дніпровсько-Доне...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України
Дата:2010
Автори: Зосимович, В.Ю., Рябоконь, Т.С.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут геологічних наук НАН України 2010
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59183
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) / В.Ю. Зосимович, Т.С. Рябоконь // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 38-42. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860072325456592896
author Зосимович, В.Ю.
Рябоконь, Т.С.
author_facet Зосимович, В.Ю.
Рябоконь, Т.С.
citation_txt Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) / В.Ю. Зосимович, Т.С. Рябоконь // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 38-42. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України
description Наводиться опис розрізу св. 42/11, пробуреної в центральній частині Бовтиської котловини Українського щита. Припускається, що континентальна озерно-лагунна бовтиська товща відповідає псельському і мерлинському регіоярусам 
 палеоцену і канівському регіоярусу нижнього еоцену Дніпровсько-Донецької западини. Приводится описание разреза скв. 42/11, пробуренной в центральной части Болтышской котловины Украинского щита. Предполагается, что континентальная озерно-лагунная болтышская толща отвечает псьольському и мерлинскому региоярусам палеоцена и каневскому региоярусу нижнего эоцена Днепровско-Донецкой впадины. Section description of 42/11 well drilled in the central part of the Boltyshka depression of the Ukrainian shield is given. It is 
 suggested that continental lake-and-lagoon deposits of the Bolthyshka strata correspond to Pselian and Merlian regiostages 
 of the Palеocene and Kanevian regiostage of the Lower Eocene of the Dnieper-Donets depression.
first_indexed 2025-12-07T17:11:33Z
format Article
fulltext ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201038 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІТОЛОГІЇ / РЕГИОНАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЛИТОЛОГИИ © В.Ю. Зосимович, Т.С. Рябоконь, 2010 УДК 551.781(477) В.Ю. Зосимович, Т.С. Рябоконь ПоПеРедні РеЗульТаТи ВиВчення РоЗРіЗу нижнього Палеогену СВ. 42/11 (БоВТиСька коТлоВина, укРаїнСький щиТ) V.Yu. Zosymovych, T.S. Ryabokon PReliminaRY ReSulTS of Paleogene SecTion inVeSTigaTion of 42/11 well (BolTYShka dePReSSion, ukRainian Shield) Наводиться опис розрізу св. 42/11, пробуреної в центральній частині Бовтиської котловини Українського щита. При- пускається, що континентальна озерно-лагунна бовтиська товща відповідає псельському і мерлинському регіоярусам палеоцену і канівському регіоярусу нижнього еоцену Дніпровсько-Донецької западини. Ключові слова: товща, континентальні відклади, стратиграфія, нижній палеоген, Український щит. Приводится описание разреза скв. 42/11, пробуренной в центральной части Болтышской котловины Украинского щита. Предполагается, что континентальная озерно-лагунная болтышская толща отвечает псьольському и мерлинско- му региоярусам палеоцена и каневскому региоярусу нижнего эоцена Днепровско-Донецкой впадины. Ключевые слова: толща, континентальные отложения, стратиграфия, нижний палеоген, Украинский щит. Section description of 42/11 well drilled in the central part of the Boltyshka depression of the Ukrainian shield is given. It is suggested that continental lake-and-lagoon deposits of the Bolthyshka strata correspond to Pselian and Merlian regiostages of the Palеocene and Kanevian regiostage of the Lower Eocene of the Dnieper-Donets depression. Keywords: strata, continental deposits, stratigraphy, Lower Paleocene, Ukrainian shield. ВСТУП Потужна, до 400 м, товща континентальних відкладів, з якою пов’язані родовища горючих сланців (бовтиська товща), виповнює Бовтись- ку котловину, розташовану на північно-східному схилі Українського щита (УЩ). Формування цієї товщі пов’язується з прісноводним озером- лагуною, яке існувало в межах Бовтиської де- пресії протягом раннього палеогену. Час утво- рення Бовтиської структури близький до рубежу крейди/палеогену і датується за трековим ана- лізом (65,04±1,10) млн років [2]. Бовтиська товща залягає безпосередньо над брекчієподібними (імпактними?) порода- ми, перекривається бучацькими й київськими відкладами середнього еоцену і представлена піщано-глинистими відкладами з пластами го- рючих сланців. Потужність цієї товщі в центрі котловини сягає 400 м. Літологічно в її розрізі виділено дві частини (знизу вгору): товщу сірих і зеленувато-сірих «листуватих» глин, потужністю до 200–300 м, і товщу сірих і темно-сірих глин, потужністю 100–130 м [4, 5]. Прошарки некон- диційних горючих сланців пов’язані з верхньою частиною товщі «листуватих» глин, а кондиційні горючі сланці — з товщею сірих і темно-сірих глин [1, 3]. Спочатку піщано-глинисту товщу з горючими сланцями відносили до канівської і бучацької світ нижнього і середнього еоцену УЩ [3]. Од- нак за результатами спорово-пилкового та ма- крофлористичного аналізів бовтиська товща була датована палеоценом – раннім еоценом [4, 5], а саме: нижня товща сірих глин — палео- ценом, товща сірих і темно-сірих глин — ран- нім еоценом. Однак питання часу формування власне товщі з глинистими сланцями все ж за- лишилось нез’ясованим. РАЙОН РОБІТ, ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ У 2008 р. ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра України» була пробурена св. 42/11 (3 км на південний захід від смт Олександрівка) в цен- тральній частині Бовтиської котловини УЩ, яка розкрила розріз континентальної бовтиської товщі нижнього палеогену. Нижче наведені по- передні результати вивчення розрізу бовтись- кої товщі означеної свердловини. Тому, до за- вершення лабораторних досліджень зразків керна, порівняння з даними інших дослідників нами не проводилося. При стратифікації розрізу цієї свердловини ми виходили з припущення, що загальна по- слідовність (циклічність) осадконакопичення у ранньопалеогеновому морському басейні Пів- Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 39 ПОПЕРЕдНІ РЕзуЛЬТАТИ вИвчЕННя РОзРІзу НИжНЬОГО ПАЛЕОГЕНу св. 42/11... нічної України певним чином мала проявитись і в розрізі континентальних озерних відкладів Бовтиської котловини УЩ. Якщо розвиток мор- ського басейну і озерно-лагунної водойми мав спряжений характер, то псельський і мерлин- ський етапи палеоцену та канівський раннього еоцену Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) певним чином повинні були відобразитись у розрізі континентальної осадової товщі УЩ. Загальний характер розкритого св. 42/11 розрізу бовтиської товщі вказує на те, що осадконакопичення, найімовірніше, було без- перервним, починаючи з часу утворення Бов- тиської структури на рубежі крейди/палеогену. Чітких, явних контактів між циклами осадкона- копичення, як у розрізі морського палеогену ДДЗ, в монотонній за своїм характером товщі озерно-лагунних відкладів Бовтиської котлови- ни не виявлено. Розріз св. 42/11 було розчленовано (звер- ху вниз) на пачки за літологічними ознаками. Більшість границь між пачками поступова, і тому, на даному етапі досліджень, має умовний характер. Зазначимо, що межа між палеоценом і еоценом у вивченому розрізі континентальних відкладів Бовтиської котловини невиразна і поступова за своїм характером. Те ж саме сто- сується і границі між нижнім та верхнім палео- ценом. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ П а л е о г е н . С е р е д н і й е о ц е н . Б у - ч а ц ь к и й р е г і о я р у с Виділений в інтервалі 181,5–201,6 м з де- якою часткою умовності за ознаками бурувато- го відтінку породи, її каолінистості, що є харак- терним для бучацьких відкладів УЩ. У розрізі він представлений двома пачками порід: першою і другою. Друга пачка трактуєть- ся нами як початок седиментаційного, бучаць- кого, циклу, а перша — як його продовження у більш спокійних умовах озерної водойми. Перша пачка (181,5–198,0 м) — алеврит світло-сірий зі слабким кавовим відтінком, про- шарками більш темного кольору — бурувато- сірого до темно-кавового, каолінистий, слю- дистий, з тонкою горизонтальною шаруватістю, з тонкими (4–5 мм) більш глинистими і щіль- ними прошарками темно-буруватого кольору, збагаченими вуглефікованими рослинними рештками. Прошарками алеврит піскуватий, з домішкою піску дрібнозернистого, кварцо- вого, слюдистого. З глибини 190,5 м алеврит бурувато-сірий, більш глинистий, пухкий, сла- бослюдистий, також тонкошаруватий, з про- шарками світло-сірого алевриту, іноді бурувато- чорного (до 10 см) з домішкою піску. В інтервалі 195,9–198,0 м алеврит щільний, глинистий, каолінистий, сірий до світло-сірого. Друга пачка (198,0–201,6 м) — перешару- вання бурувато-темно-сірих, бурувато-чорних, сірих і темно-сірих алевритів різного ступеня глинистості, з ходами мулоїдів, прошарками з дрібними вуглефікованими рослинними решт- ками. Для цього інтервалу характерна домішка більш крупнозернистого піщаного матеріалу. Загалом, товща горизонтально-шарувата, з присипками тонкозернистого слюдистого піску по площинах нашарування. Зауважимо, що у роботі [3] описувані поро- ди першої і другої пачок бучацького регіоярусу відповідають третьому (верхньому) горизонту бучацької світи. Бовтиська товща в розрізі св. 42/11 охоп- лює інтервал 201,6–581,5 м. Н и ж н і й е о ц е н . К а н і в с ь к и й р е г і о - я р у с Виділений в інтервалі 201,6–368,3 м. Нижня границя канівських відкладів проведена умов- но по підошві світло-сірого пісковику. Канівські відклади представлені товщею сірих, темно- сірих сланцюватих глин, яка поділена на чотири пачки (третя – шоста). Третя пачка (201,6–209,5 м) — темно-сірий до чорного глинистий сланцюватий алеврит, місцями менш глинистий, слюдистий, з тонки- ми нитяними прошарками слюдистого алевриту або тонкозернистого піску. В інтервалі 202,8– 203,5 м глина алевритиста, бурувато-сіра, з менш виразною горизонтальною шаруватістю. Четверта пачка (209,5–243,0 м) — гли- на сланцювата, сіра, прошарками темно-сіра до чорної, слюдиста, алевритиста, невиразно горизонтально-шарувата, з прошарками темно- сірої до чорної глини, збагаченої дрібними вуг- лефікованими рослинними решками. У сухому стані глина розколюється на пластини з при- сипками слюдистого алевритового матеріалу по площинах нашарування, дрібними вуглефікова- ними фрагментами рослинних решток. Прошар- ками глина сірого і світло-сірого кольору, одно- рідна, щільна, каолінітована (або з суттєвою домішкою каоліну). В інтервалах 235,4–235,7 і 240,5–240,7 м прошарки сірого і світло-сірого алевроліту на глинисто-кременистому цементі (на глибині 240,5 м — з домішкою оксидів залі- ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201040 в.Ю. зОсИМОвИч, Т.с. РяБОкОНЬ за). Нижній контакт пачки чіткий — представле- ний прошарком глинистого дрібно- і середньо- зернистого піску. Вище і нижче контактної зони, приблизно 1,0–1,5 м, глини чітко сланцюваті, піскуваті, з присипками піску слюдистого по площинах нашарування. П’ята пачка (243,0–263,0 м) — глина сіра, темно-сіра, щільна, горизонтально- тонкошарувата, у сухому стані — сланцювата (розпадається на тонкі пластинки), з присипка- ми тонкозернистого піску або алевриту слюдис- того по площинах нашарування. В інтервалах 246,8–247,0; 248,7–248,9 та 261,0–261,2 м — прошарки глини світло-сірої каолінітової. На глибинах 250,7; 251,7; 256,2 і 263,0 м — про- шарки цегляно-буруватого пісковику дрібно- зернистого на глинисто-залізистому цементі, потужністю до 10 см. На глибині 256,2 м — піс- ковик з рослинними відбитками. Нижній кон- такт пачки прийнятий нами з певною часткою умовності на глибині 263,0 м по прошарку щіль- ного пісковику дрібнозернистого з незначною домішкою середньозернистого матеріалу. Шоста пачка (263,0–368,3 м) — сірі сланцю- ваті глини, прошарками алевритисті, з малопо- тужними прошарками світло-сірих алевролітів, з вуглефікованими відбитками рослин, з дріб- ними пелециподами, гастроподами, остракода- ми. У припокрівельній частині, до гли- бини 265,5 м, глина сіра і темно-сіра, тонкогоризонтально-шарувата, з малопотужни- ми (до 10 см) прошарками глини сірої і світло- сірої алевритистої. В інтервалі 265,5–281,4 м глина переважно темно-сіра з прошарками глини чорної, слюдистої, алевритистої, легкої, з численними дрібними вуглефікованими рос- линними рештками. Нижні 3 м описуваного інтервалу представлені алевритистою глиною тонкогоризонтально-шаруватою, з присипка- ми алевритистого матеріалу по площинах на- шарування, текстурою змулювання по поверхні площин. В інтервалі 281,4–283,7 м глина сіра, алевритиста, до алевриту глинистого, легка, з численними дрібними вуглефікованими рос- линними решками. З глибини 283,7 м гли- ни сіра, прошарками темно- або світло-сіра, алевритиста, тонкогоризонтально-шарувата, сланцювата, з присипками слюдистого алев- ритового матеріалу по площинах нашаруван- ня, з дрібними вуглефікованими рослинними рештками. Загалом, глини відрізняються за вмістом алевритової домішки й органічної ре- човини. Глини алевритисті більш легкі і світліші за кольором, глини зі значним вмістом органіч- ної речовини темноколірні, до чорних. В інтер- валі 288,0–307 м часті прошарки світло-сірих алевролітів глинистих потужністю від 10 см до 25–30 см (290,0–290,2 м; 293,2–293,3 м; 296,1–296,3 м; 295,1–295,4 м; 298,2 м; 298,6 м; 299,5–299,8 м; 301,5 м; 303,4 м; 304,1–304,3 м; 306,6 м). З глибини 303,0 м у глинах трапляються вуглефіковані відбитки рослин, придатні для визначення. З глибини 307 м (нижче прошарків алевролітів) у глині по площинах нашарування присутні прошарки дрібних пелеципод, гастропод, остракод, які часто на поверхні нашарування утворюють су- цільний покрив. Найбільші скупчення макро- фауністичних решток приурочені до інтервалу 309,0–313,5 м. Прошарки з макрофауною й остракодами чергуються з прошарками глин з вуглефікованими відбитками рослин. При- близно з глибини 324,5 м спостерігається на- хил у нашаруванні глин (до 5°). Певно, саме з тектонічним напруженням, яке виникло при перегині глин, пов’язані прошарки глини по- дрібненої в інтервалі 324,5–360,3 м, які чер- гуються з прошарками глини з непорушеною тонко-шаруватою текстурою. З глибини 338– 340 м кут нахилу глини збільшується до 10°. Лі- тологічно в описуваному інтервалі товща глин не змінюється і представлена алевритистими глинами сірими і темно-сірими, сланцюватими, з присипками алевритистого слюдистого мате- ріалу по площинах нашарування, скупченнями черепашок остракод, молюсок, вуглефікованих рослинних решток. Нижню границю шостої пач- ки умовно проведено по підошві світло-сірого пісковику (потужністю 0,7 м), дуже щільного. Та- ким чином, умовно по підошві цього пісковику нами прийнята границя палеоцену/еоцену. Зазначимо, що в роботі [3] описувані відкла- ди третьої – п’ятої пачок канівського регіоярусу відповідають другому (середньому) горизонту бучацької світи, а шоста пачка – першому (ниж- ньому) горизонту бучацької світи. П а л е о ц е н . В е р х н і й п і д в і д д і л . М е р - л и н с ь к и й р е г і о я р у с Сьома пачка (368,3–449,0 м). Цей регіо- ярус представлений сланцюватими глинами темно-сірими, сірими з буруватим відтінком, з прошарками горючих сланців, з вуглефікова- ними відбитками рослин по площинах нашару- вання. У верхній частині, до глибини приблизно 373 м, алеврит глинистий сірий і темно-сірий Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 41 ПОПЕРЕдНІ РЕзуЛЬТАТИ вИвчЕННя РОзРІзу НИжНЬОГО ПАЛЕОГЕНу св. 42/11... зі слабким зеленувато-буруватим відтінком, щільний, плитчастий, тонкосланцюватий, з лін- зоподібними включеннями черепашкового де- триту, вуглефікованими рослинними рештками. Нижче глини темно-сірі і сірі з буруватим від- тінком, різного ступеня алевритистості, чітко тонкогоризонтально-шаруваті, сланцюваті, з вуглефікованими відбитками рослин по площи- нах нашарування. Для описуваної товщі глин характерні часті, переважно малопотужні про- шарки сірих і світло-сірих аргілітів, щільних, не шаруватих, доволі однорідних. На глибині 399 м — прошарок (5 см) горючих сланців. З глибини 407 м з’являються прошарки (0,5–2,0 м) глин бурувато-чорних до темно-сірих, з тонкими прошарками горючих сланців. В нижній части- ні (приблизно з глибини 415 м) в темно-сірих прошарках по площинах нашарування, окрім вуглефікованих рослинних залишків, багато бі- лих вапнистих утворень різної форми. З глиби- ни 438,5 м глина переважно сіра і темно-сіра, тонкогоризонтально-шарувата, сланцювата, з нальотами алевритового слюдистого матеріалу по площинах нашарування. В інтервалах 440, 444, 446 і 447,6 м малопотужні прошарки (до 10 см) щільного сірого аргіліту. Умовно нижню границю сьомої пачки проведено по підошві сі- рого щільного аргіліту потужністю 20 см. Зауважимо, що описувані відклади сьомої пачки мерлинського регіоярусу в роботі [3] роз- глядаються у складі верхнього горизонту канів- ської світи. Н и ж н і й п а л е о ц е н . П с е л ь с ь к и й р е - г і о я р у с Виділений в інтервалі 449,0–597,5 м. Пред- ставлений чотирма пачками порід. Восьма пачка (449,0–498,5 м) — сірі «стріч- кові» глини. Глини алевритисті, сірі з буруватим відтінком, тонкогоризонтально-шаруваті, з ма- лопотужними (до 10–20 см) прошарками сірого аргіліту. Загалом, товща являє собою переша- рування сірих тонкогоризонтально-шаруватих глин (з нитяними прошарками алевритів кре- мового кольору), темно-сірих до чорних тонко- сланцюватих глин зі скупченнями остракод по площинах нашарування і темно-сірих щільних аргілітів. З глибини 488 м поступово зростає піскуватість породи, яка суттєво збільшується з глибини 492 м. З’являються прошарки глинис- того піску тонко- та дрібнозернистого. У підошві прошарок (1 м) піску дрібно- і середньозернис- того з домішкою більш крупного матеріалу. На самому контакті прошарок глинистого крупно- зернистого піску з уламками кварцу. Не ви- ключено, що восьма пачка буде відноситись до мерлинського регіоярусу верхнього палеоцену. Зауважимо, що у роботі [3] описувані відкла- ди восьмої пачки віднесені до верхнього гори- зонту канівської світи. Дев’ята пачка (498,5–557,0 м) — перешару- вання сірих і темно-сірих алевритів піскувато- глинистих, плитчастих, з тонкогоризонтально- шаруватою текстурою в окремих прошарках, і сірих пісків глинистих кварц-польовошпатових, різнозернистих до крупнозернистих з кутасти- ми уламками кварцу і польового шпату. Місця- ми пісок зцементований у щільний пісковик. У більш глинистих прошарках по площинах на- шарування іноді трапляються вуглефіковані рослинні рештки, інколи — слюдистий алеврит. Вниз по розрізу глинистість породи поступово зменшується, але шаруватість її зберігається; поступово зростає потужність та кількість пі- щаних прошарків. Іноді піски зцементовані у пісковик на глинисто-кременистому цементі. З глибини 560 м у розрізі переважають піс- ки дрібно- та середньозернисті, з домішкою крупнозернистого матеріалу, кварц-польово- шпатові, слюдисті, з кутастими зернами. Цей інтервал багатий на органічні рештки — остра- коди, молюски, рослинні залишки. Візуально палеонтологічні рештки (остракоди, молюски, відбитки рослин) простежуються до глибини 560 м. Найбільші скупчення фосилій (цілі чере- пашки молюсків та їх фрагменти) приурочені до глибини 538–549 м. З глибини 540 м у породі збереглися лише фрагменти рослинних решток. У нижній частині, в інтервалі 568,8–577,0 м розріз представлений піском сірим кварц- польовошпатовим, різнозернистим, від серед- ньо- до крупнозернистого, з необкатаними зер- нами, прошарками алевролітів (пісковиків) на глинисто-каолінітовому цементі, з виразною в окремих прошарках тонкою горизонтальною шаруватістю. В підошві залягає щільний піско- вик сірий кварц-польовошпатовий, з кутастими зернами, різнозернистий, від дрібно- до круп- нозернистого. Описувана пачка датується нами раннім па- леоценом (данієм) за умови безперервності осадконакопичення з моменту утворення Бов- тиської котловини. Характерне для цієї пачки перешарування глинистих алевритів і пісків, можливо, свідчить про початок формування озерно-лагунної водойми з багатою рослинніс- тю, населеної рибами, молюсками. Не виклю- ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201042 в.Ю. зОсИМОвИч, Т.с. РяБОкОНЬ чена можливість короткочасного з’єднання її з морським басейном ДДЗ. Десята пачка (577,0–581,5 м) — світло- зеленувато-сірий пухкий кварцово-слюдистий дрібнозернистий пісок глинистий, алевритис- тий, однорідний, безкарбонатний, щільний, про- шарками з тонкою горизонтальною шаруватіс- тю (у верхній частині інтервалу), з прошарками піску глинистого дрібнозернистого кварцово- слюдистого. В інтервалі 579,5–580,2 м піско- вик кавового кольору, щільний, однорідний. У підошві товщі спостерігається домішка піску дрібно- і середньозернистого. Ця пачка, без сумніву, формувалась у спо- кійних умовах водойми без привносу грубого уламкового матеріалу. Ми трактуємо її як свід- чення першої мілководної водойми в історії Бовтиської котловини, в якій температурний режим залишався доволі високим для розвитку органічного світу. Зазначимо, що описувані відклади дев’ятої і десятої пачок псельського регіоярусу в роботі [3] розглядаються у складі нижнього горизонту канівської світи. Одинадцята пачка (581,5–597,5 м) — брек- чієподібна порода з включеннями валунів. Ця пачка трактується нами як віковий аналог рай- городської світи палеоцену. ВИСНОВОК Таким чином, бовтиська товща в розрізі св. 42/11, пробуреної в центральній частині Бов- тиської котловини, відповідає канівському, мерлинському і псельському регіоярусам ниж- нього палеогену. За попередніми результатами дослідження розрізу свердловини ми припуска- ємо, що формування власне товщі з горючими сланцями відбувалось у пізньопалеоценовий – ранньоеоценовий час (мерлинський – ранньо- канівський). Подібна картина неодноразово спостерігалась нами і в розрізах свердловин ДДЗ, які розкрили морські відклади нижнього палеогену. В них мерлинські і нижньоканівські відклади, порівняно з псельськими нижньо- го палеоцену, верхньоканівськими нижнього еоцену і бучацькими середнього еоцену, збага- чені органічною речовиною, завдяки чому на- бувають темноколірного забарвлення. Басс Ю.Б., Галака А.И., Грабовский В.И.1. Болтышские горючие сланцы // Разведка и охрана недр. — 1967. — № 9. — С. 11–15. Вальтер А.А., Плотникова Л.Ф.2. Выбросы Болтышского кратера на Украинском щите как возможная локаль- ная К/Т-стратиграфическая метка // Доп. НАН Украї- ни. — 2003. — № 1. — С. 95–101. Галака А.И., Котлуков В.А.3. Горючие сланцы Украин- ской ССР. Болтышское месторождение // Геология месторождений угля и горючих сланцев СССР. — М.: Недра, 1968. — Т. 11. Горючие сланцы СССР. — С. 341–353. Губкина Т.Б.4. Спорово-пыльцевые комплексы континентально-лагунных отложений палеогена Болтышской впадины // Палеонтол. сб. — 1971. — Вып. 2, № 7. — С. 64–67. Станіславський Ф.А.5. Вік та стратиграфія сапропелітів Бовтиської депресії // Геол. журн. — 1968. — № 2. — С. 105–110. Інститут геологічних наук НАН України, Київ t_shevchenko@mail.ru ryabokon@mail.ru Рецензент — акад. НАН України П.Ф. Гожик
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59183
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0025
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:11:33Z
publishDate 2010
publisher Інститут геологічних наук НАН України
record_format dspace
spelling Зосимович, В.Ю.
Рябоконь, Т.С.
2014-04-07T05:44:10Z
2014-04-07T05:44:10Z
2010
Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит) / В.Ю. Зосимович, Т.С. Рябоконь // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 38-42. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
XXXX-0025
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59183
551.781(477)
Наводиться опис розрізу св. 42/11, пробуреної в центральній частині Бовтиської котловини Українського щита. Припускається, що континентальна озерно-лагунна бовтиська товща відповідає псельському і мерлинському регіоярусам 
 палеоцену і канівському регіоярусу нижнього еоцену Дніпровсько-Донецької западини.
Приводится описание разреза скв. 42/11, пробуренной в центральной части Болтышской котловины Украинского щита. Предполагается, что континентальная озерно-лагунная болтышская толща отвечает псьольському и мерлинскому региоярусам палеоцена и каневскому региоярусу нижнего эоцена Днепровско-Донецкой впадины.
Section description of 42/11 well drilled in the central part of the Boltyshka depression of the Ukrainian shield is given. It is 
 suggested that continental lake-and-lagoon deposits of the Bolthyshka strata correspond to Pselian and Merlian regiostages 
 of the Palеocene and Kanevian regiostage of the Lower Eocene of the Dnieper-Donets depression.
uk
Інститут геологічних наук НАН України
Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України
Регіональні проблеми літології
Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит)
Preliminary results of paleogene section in vestigation of 42/11 well (Boltyshka depression, Ukrainian shield)
Article
published earlier
spellingShingle Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит)
Зосимович, В.Ю.
Рябоконь, Т.С.
Регіональні проблеми літології
title Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит)
title_alt Preliminary results of paleogene section in vestigation of 42/11 well (Boltyshka depression, Ukrainian shield)
title_full Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит)
title_fullStr Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит)
title_full_unstemmed Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит)
title_short Попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (Бовтиська котловина, Український щит)
title_sort попередні результати вивчення розрізу нижнього палеогену св. 42/11 (бовтиська котловина, український щит)
topic Регіональні проблеми літології
topic_facet Регіональні проблеми літології
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59183
work_keys_str_mv AT zosimovičvû poperednírezulʹtativivčennârozrízunižnʹogopaleogenusv4211bovtisʹkakotlovinaukraínsʹkiiŝit
AT râbokonʹts poperednírezulʹtativivčennârozrízunižnʹogopaleogenusv4211bovtisʹkakotlovinaukraínsʹkiiŝit
AT zosimovičvû preliminaryresultsofpaleogenesectioninvestigationof4211wellboltyshkadepressionukrainianshield
AT râbokonʹts preliminaryresultsofpaleogenesectioninvestigationof4211wellboltyshkadepressionukrainianshield