Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом
Binuclear complex of copper(II) with formula [Cu2(L−H)2](NO3)2 · H2O(L-4-methyl-3,5-di(1-oxyiminoethyl)-1H-pyrazole) is synthesized, and its magnetic and spectral properties are studied. Existence of binuclear structural units is proved by X-ray single crystal investigations and mass-spectroscopy. T...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5920 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом / Л.В. Пенкова, I.О. Фрицький, В.О. Павленко, М. Хаукка, Ф. Майєр // Доп. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 124-129. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5920 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Пенкова, Л.В. Фрицький, І.О. Павленко, В.О. Хаукка, М. Майєр, Ф. 2010-02-11T12:21:44Z 2010-02-11T12:21:44Z 2008 Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом / Л.В. Пенкова, I.О. Фрицький, В.О. Павленко, М. Хаукка, Ф. Майєр // Доп. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 124-129. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5920 :54-386+546.562+547.772 Binuclear complex of copper(II) with formula [Cu2(L−H)2](NO3)2 · H2O(L-4-methyl-3,5-di(1-oxyiminoethyl)-1H-pyrazole) is synthesized, and its magnetic and spectral properties are studied. Existence of binuclear structural units is proved by X-ray single crystal investigations and mass-spectroscopy. The cryomagnetic study of the complex has revealed the antiferromagnetic interaction. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Хімія Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом |
| spellingShingle |
Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом Пенкова, Л.В. Фрицький, І.О. Павленко, В.О. Хаукка, М. Майєр, Ф. Хімія |
| title_short |
Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом |
| title_full |
Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом |
| title_fullStr |
Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом |
| title_full_unstemmed |
Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом |
| title_sort |
будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (іі) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом |
| author |
Пенкова, Л.В. Фрицький, І.О. Павленко, В.О. Хаукка, М. Майєр, Ф. |
| author_facet |
Пенкова, Л.В. Фрицький, І.О. Павленко, В.О. Хаукка, М. Майєр, Ф. |
| topic |
Хімія |
| topic_facet |
Хімія |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
Binuclear complex of copper(II) with formula [Cu2(L−H)2](NO3)2 · H2O(L-4-methyl-3,5-di(1-oxyiminoethyl)-1H-pyrazole) is synthesized, and its magnetic and spectral properties are studied. Existence of binuclear structural units is proved by X-ray single crystal investigations and mass-spectroscopy. The cryomagnetic study of the complex has revealed the antiferromagnetic interaction.
|
| issn |
1025-6415 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5920 |
| citation_txt |
Будова, спектральні та кріомагнетохімічні властивості біядерного комплексу міді (ІІ) з 4-метил-3,5-ди(1-оксиміноетил)піразолом / Л.В. Пенкова, I.О. Фрицький, В.О. Павленко, М. Хаукка, Ф. Майєр // Доп. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 124-129. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT penkovalv budovaspektralʹnítakríomagnetohímíčnívlastivostíbíâdernogokompleksumídíííz4metil35di1oksimínoetilpírazolom AT fricʹkiiío budovaspektralʹnítakríomagnetohímíčnívlastivostíbíâdernogokompleksumídíííz4metil35di1oksimínoetilpírazolom AT pavlenkovo budovaspektralʹnítakríomagnetohímíčnívlastivostíbíâdernogokompleksumídíííz4metil35di1oksimínoetilpírazolom AT haukkam budovaspektralʹnítakríomagnetohímíčnívlastivostíbíâdernogokompleksumídíííz4metil35di1oksimínoetilpírazolom AT maiêrf budovaspektralʹnítakríomagnetohímíčnívlastivostíbíâdernogokompleksumídíííz4metil35di1oksimínoetilpírazolom |
| first_indexed |
2025-11-25T21:12:16Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:12:16Z |
| _version_ |
1850552691525156864 |
| fulltext |
УДК :54-386+546.562+547.772
© 2008
Л.В. Пенкова, I. О. Фрицький, В.О. Павленко, М. Хаукка,
Ф. Майєр
Будова, спектральнi та крiомагнетохiмiчнi властивостi
бiядерного комплексу мiдi (II)
з 4-метил-3,5-ди(1-оксимiноетил)пiразолом
(Представлено членом-кореспондентом НАН України М.С. Слободяником)
Binuclear complex of copper(II) with formula [Cu2(L−H)2](NO3)2 · H2O(L-4-methyl-3,5-di(1-
oxyiminoethyl)-1H-pyrazole) is synthesized, and its magnetic and spectral properties are studi-
ed. Existence of binuclear structural units is proved by X-ray single crystal investigations and
mass-spectroscopy. The cryomagnetic study of the complex has revealed the antiferromagnetic
interaction.
Cтворення синтетичних систем, якi моделюють будову активних центрiв металоферментiв
та iмiтують їх функцiї, дає змогу краще зрозумiти механiзми ензиматичних реакцiй, що
вiдбуваються в бiологiчних системах, а це, в свою чергу, дає пiдгрунтя для розробки ефек-
тивних каталiзаторiв рiзноманiтних гiдролiтичних та окисно-вiдновних реакцiй. У живiй
природi досить поширеними є активнi центри ензимiв, якi мiстять два або бiльше iонiв
металiв. Такi центри були знайденi у складi багатьох бiлкiв.
Для дослiдження структурних та механiстичних властивостей бiядерних активних цент-
рiв було створено модельнi системи на основi низькомолекулярних координацiйних сполук.
В останнi роки широко застосовували лiганднi системи на основi 1H-пiразолу [1, 2]. Завдяки
додатковим хелатуючим групам у 3 i 5 положеннях гетероциклу такi лiганди ефективно
координують два iони металiв, якi можуть взаємно розташовуватися в певному заданому
дiапазонi мiжметальних вiдстаней. Протягом останнiх рокiв багато бiядерних координацiй-
них сполук, якi успiшно застосовували для моделювання активних центрiв рiзноманiтних
бiметальних гiдролiтичних та редокс-ферментiв, описано в роботах [3, 4]. Практично всi
використанi при цьому лiганднi системи мiстили рiзноманiтнi замiсники амiнного та тiоль-
ного типiв у 3 i 5 положеннях гетероциклу. До цього часу пiразолатнi лiганди, якi б мiстили
у цих положеннях сильно електроноакцепторнi групи, якi одночасно були б високоефектив-
ними хелатуючими групами (наприклад, карбоксильнi, оксимнi, амiднi, гiдроксаматнi), не
використовували для бiомiметичного моделювання бiметальних ферментiв. На нашу думку,
використання таких систем могло б значно розширити асортимент лiгандних систем пiра-
золатного типу, а також призвести до iстотного полiпшення функцiональних властивостей
синтетичних моделей. У даному повiдомленнi описано першi результати дослiдження до-
норних властивостей лiганду 4-метил-3,5-ди(1-оксимiноетил)пiразолу (L), який мiстить у 3
i 5 положеннях пiразольного кiльця оксимнi групи.
Лiганд L синтезований за методикою L. Wollf (1902) та iдентифiкований елементним
аналiзом, ESI-мас-спектрометрiєю та IЧ спектроскопiєю.
Комплекс [Cu2(L−H)2](NO3)2 · H2O одержано додаванням до 0,25 ммоль (0,049 г) L
у 2,5 мл метанолу послiдовно 0,5 ммоль (0,028 г) КОН у 5 мл водi, а потiм 0,25 ммоль
(0,046 г) Co(NO3)2 у 2,5 мл води. Сумiш перемiшували 30 хв. До отриманого коричневого
124 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №9
розчину додавали 0,25 ммоль (0,047 г) Cu(NO3)2 у 2,5 мл води. Сумiш перемiшували ще
30 хв. Отриманий розчин темно-зеленого кольору випаровували на повiтрi. Через кiлька
дiб утворенi темно-зеленi кристали вiдфiльтровували, промивали водою та висушували на
повiтрi.
Для Cu2C16H24N10O11 розраховано, %: C 29,14; H 3,67; N 21,24; Cu 19,27. Знайдено:
C 29,3; H 3,7; N 21,0; Cu 19,6.
У вихiдному лiгандi L смуга валентних коливань ν (N−O) оксимної групи знаходиться
при 930 см−1. Утворення зв’язку Cu−N пiдтверджується зсувом цiєї характеристичної сму-
ги у високочастотну область на 130 см−1 [5]; це вказує на те, що в утвореному комплексi
вiдбувається перерозподiл електронної густини в оксимнiй групi, внаслiдок чого порядок
зв’язку N−O зростає.
Результати ESI мас-спектрометрiї вказують на переважне знаходження комплексу в роз-
чинi у димернiй формi (пiк 516 вiдповiдає двозаряднiй частинцi [Cu2(L−H)2]
2+, патер при-
таманний димерним частинкам з двома атомами мiдi).
Згiдно з результатами рентгеноструктурного аналiзу [Cu2(L−H)2](NO3)2 ·H2O, криста-
ли складаються з бiядерних двозарядних комплексних катiонiв, нiтрат-анiонiв та сольват-
них молекул води. Вибранi довжини зв’язкiв та величини валентних кутiв представлено
в табл. 1. Комплексний катiон є центро-симетричним димером, причому центр iнверсiї зна-
ходиться на серединi вiдрiзка, що з’єднує два атоми мiдi (II). Вiдстань Cu(1) . . . Cu(1) (−x,
−y, −z + 1) дорiвнює 0,3774(7) нм. Комплексний катiон мiстить два залишки одноразово
депротонованих лiгандiв i два iони мiдi (II). Слiд зазначити, що подiбно до ранiше повi-
домленої структури [Cu2(L−H)2C12] · 2H2O [6], О-координована оксимна группа лiганду
є цвiтер-iоном (C=N+=O−).
Центральнi атоми знаходяться у сильно викривленому тетрагонально-бiпiрамiдальному
оточеннi (координацiйне число 4 + 1 + 1) донорних атомiв азоту й кисню. Екваторiальна
площина сформована трьома атомами азоту, два з яких належать пiразольним кiльцям
Таблиця 1. Вибранi довжини зв’язкiв (нм) та величини валентних кутiв (град) для [Cu2(L−H)2](NO3)2 ·H2O
Cu(1) N(1) 0,1910(3) N(1) Cu(1) O(2) 91,80(13)
Cu(1) O(2) 0,1911(3) N(1) Cu(1) N(2) 101,31(12)
Cu(1) N(2) 0,1958(3) O(2) Cu(1) N(2) 161,65(13)
Cu(1) N(3) 0,1989(3) N(1) Cu(1) N(3) 178,99(12)
Cu(1) O(9) 0,2474(4) O(2) Cu(1) N(3) 87,65(13)
Cu(1) O(2) 0,2865(4) N(2) Cu(1) N(3) 79,04(13)
Cu(1) Cu(1) 0,37738(7) N(1) Cu(1) Cu(1) 53,33(8)
O(1) N(3) 0,1383(4) O(2) Cu(1) Cu(1) 143,21(11)
O(2) N(4) 0,1339(4) N(2) Cu(1) Cu(1) 47,98(8)
N(1) N(2) 0,1325(4) N(3) Cu(1) Cu(1) 127,01(10)
N(1) C(3) 0,1358(5) N(4) O(2) Cu(1) 123,6(2)
N(2) C(4) 0,1358(4) N(2) N(1) Cu(1) 123,3(2)
N(3) C(8) 0,1289(6) C(3) N(1) Cu(1) 128,3(3)
N(4) C(1) 0,1294(5) N(1) N(2) Cu(1) 135.4(2)
C(1) C(3) 0,1467(5) C(4) N(2) Cu(1) 115,7(3)
C(1) C(2) 0,1502(5) C(8) N(3) Cu(1) 119,0(3)
C(3) C(5) 0,1402(6) O(1) N(3) Cu(1) 124,5(3)
C(4) C(5) 0,1393(5)
C(4) C(8) 0,1469(5)
C(5) C(6) 0,1514(5)
C(7) C(8) 0,1495(6)
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №9 125
Рис. 1. Будова комплексного катiона [Cu2(L−H)2]
2+ у сполуцi [Cu2(L−H)2](NO3)2 · H2O
двох рiзних лiгандiв, а третiй — О-протонованiй оксимнiй групi першого лiганду (Cu−N =
= 0,1910(3)–0,1989(3) нм), та атома кисню N-протонованої оксимної групи другого лiганду
(Cu−O = 0,1911(3) нм) (рис. 1). В аксiальнiй координацiї знаходяться атоми кисню нiтрат-
них груп (Cu−O = 0,2474(4) нм) та оксимної групи (О(2)) трансляцiйного (−x, y, −z +
+3/2) комплексного катiона (Cu−O = 0,2865(4) нм) (рис. 2). Слiд пiдкреслити, що аксiальнi
контакти Cu−O є значно довшими, нiж екваторiальнi зв’язки, та iстотно вiдрiзняються
мiж собою.
Лiганди розташованi у транс-положеннi вiдносно один до одного. Вони є одноразово де-
протонованими, а саме iонiзацiї зазнає N−H група пiразольного кiльця. Центральний атом
утворює з лiгандом 5- й 6-членнi хелатнi цикли. Iон мiдi утворює 5-членний хелатний цикл
[Cu−N(2)−C(4)−C(8)−N(3)] з анiоном (L−2H)−, коли координацiя здiйснюється через атом
азоту оксимної групи та 6-членний хелатний цикл [Cu−N(1)−C(3)−C(1)−C(4)−O(2)], коли
координованим атомом є атом кисню. 5-Членнi цикли є майже плоскими (див. рис. 1), в той
час як 6-членнi виявляють конформацiю конверту з виходом атома О(2) на 0,0289(5) нм iз
площини, визначеної п’ятьма iншими атомами циклу. Таким чином, функцiї двох оксимних
груп лiганду є рiзними. N-координацiя характерна для d-металiв, у той час як О-координа-
цiя, як правило, зустрiчається у сполуках p-елементiв. У даному випадку О-координацiя,
126 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №9
Рис. 2. Фрагмент кристалiчної структури сполуки [Cu2(L−H)2](NO3)2 · H2O, що демонструє аксiальну ко-
ординацiю iонiв мiдi (II) та роль нiтрат-анiонiв у пiдтримцi мiжмолекулярних контактiв
очевидно, є вимушеною i реалiзується через стеричнi перешкоди, що виникають при хела-
тоутвореннi. Спiвiснування трьох конденсованих 5-членних циклiв (двох хелатних i одного
пiразольного), ймовiрно, призвело б до помiтної конформацiйної напруженостi.
За рахунок бiс(бiдентатної) координацiї лiганду у комплексi утворюється 6-членний бi-
метальний цикл за участю двох атомiв мiдi (II) та чотирьох iмiдазольних атомiв азоту.
Плоска структура комплексу стабiлiзована внутрiшньокомплексними водневими зв’язка-
ми мiж оксимними атомами кисню двох лiгандiв (O(1)−H(10)−O(2) = 1,12(6)–2,820(5)),
завдяки чому утворюються два 5-членнi псевдохелатнi цикли (див. рис. 1). Таким чином,
можна вважати, що комплекс складається з дев’яти конденсованих циклiв: трьох 6-член-
них, чотирьох 5-членних i двох псевдохелатних. Слiд зазначити, що атоми мiдi (II) майже
не виходять iз середньоквадратичної площини комплексу.
У кристалiчнiй упаковцi плоскi комплекснi катiони за рахунок аксiальних контактiв
Cu−O(2)(−x, y,−z +3/2) = 0,2865(4) нм та мiсткової функцiї нiтрат-анiонiв (якi одночасно
координують iони мiдi i утворюють водневi зв’язки з N-протонованою оксимною групою) по-
єднуються у сходоподiбнi колонки, що розташованi паралельно осi z кристала (див. рис. 2).
Подальше поєднання колонок у кристалiчну структуру здiйснюється за рахунок мiжмоле-
кулярних водневих зв’язкiв.
Вимiрювання магнiтної сприйнятливостi полiкристалiчного зразка бiядерного комплек-
су [Cu2(L−H)2](NO3)2 · H2O у температурному iнтервалi 1,7–300 К при двох значеннях
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №9 127
Рис. 3. Температурна залежнiсть ефективного магнiтного моменту (на атом мiдi) для комплексу
[Cu2(L−H)2](NO3)2 · H2O
напруженостi поля (0,2 i 0,5 Тл) виявило наявнiсть сильної антиферомагнiтної взаємодiї
(рис. 3). При кiмнатнiй температурi значення ефективного магнiтного моменту на один
атом мiдi (II) дорiвнює 1,551 М. Б., що трохи нижче чисто спiнового значення. При знижен-
нi температури магнiтний момент стрiмко зменшується i при 2 К становить лише 0,3 М. Б.
Невеличке збiльшення магнiтної сприйнятливостi при дуже низьких температурах (< 6 K)
у дослiдженiй сполуцi може обумовлюватися присутнiстю мономерних домiшок або наяв-
нiстю слабкої мiжмолекулярної феромагнiтної взаємодiї, опосередкованої довгими аксiаль-
ними контактами Cu−O. Знайденi величини магнiтних моментiв та характер температур-
ної залежностi магнiтної сприйнятливостi (вiдсутнiсть максимуму та досягнення повного
спарювання спiнiв при вiдносно високих температурах) є характерними для систем, в яких
рiзниця енергiй синглет-триплетного станiв 2J перевищує −519,96 см−1. Подiбна крiомагне-
тохiмiчна поведiнка є характерною для бiядерних комплексiв, в яких надобмiн мiж iонами
мiдi (II) опосередковується через подвiйнi пiразолатнi мiстки (див. рис. 1) [7].
Крiомагнетохiмiчну поведiнку бiядерного комплексу [Cu2(L−H)2](NO3)2 ·H2O було про-
iнтерпретовано з використанням модифiкованого рiвняння Блiнi-Бауерса, що базується на
iзотропному спiновому Гамiльтонiанi H = −2J · S1 · S2 для двох парамагнiтних центрiв
з S1 = S2 = 1/2, яке передбачає присутнiсть невеликої кiлькостi мономерних домiшок, що
пiдпорядковуються закону Кюрi i мають однаковий з бiядерними частинками g-фактор [8]:
χM = (2Nβ2g2/kT )[3 + exp(−2J/kT )]−1(1 − ρ) + ρ(2Nβ2g2S(S + 1))/3kT + 2Nα,
де χM — молярна сприйнятливiсть; g — середнiй g-фактор для димерних та мономерних
частинок вiдповiдно; ρ — молярна фракцiя мономерних парамагнiтних домiшок, присутнiх
у зразку; Nα — температурно-незалежний парамагнетизм iонiв мiдi (II); N , β, k i T мають
своє звичайне значення. Розрахунок проводили методом найменших квадратiв, мiнiмiзуючи
фактор розходження:
R =
∑
i
((χексп)i − (χрозр)i)
2
∑
i
(χексп)2
i
.
128 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №9
Рис. 4. Графiки залежностi χM вiд температури для комплексу [Cu2(L−H)2](NO3)2 · H2O для експеримен-
тальних та розрахованих даних при 5000 Гс. (∆ — експериментальнi точки; розрахованi величини представ-
ленi суцiльною лiнiєю.)
У результатi апроксимацiї було отримано такi параметри: J = −259,98 см−1, g = 2,456(11),
ρ = 0,0811(5) та R = 0,00018 (рис. 4). Дещо пiдвищене значення g-фактора для iонiв мiдi
(II) можна пояснити невеликою похибкою, яка може бути зумовлена наявнiстю ефектiв
молекулярного поля, а також слабких обмiнних взаємодiй уздовж подовжених аксiальних
контактiв Cu−O, що не бралося до уваги при проведеннi розрахунку.
Розрахованi обмiннi параметри 2J свiдчать про реалiзацiю дуже ефективного надобмiну
мiж iонами мiдi (II), опосередкованого подвiйними пiразолатними мiстками. Вони близькi
до ранiше повiдомлених для бiядерних комплексiв мiдi (II) з пiразолатними мiстками [6].
1. Meyer F., Demeshko S., Leibeling G. et al. Structures and magnetic properties of tetranuclear nickel(II)
complexes with unusual µ3-1,1,3 azido bridges // Chem. Eur. J. – 2005. – No 11. – P. 1518–1526.
2. Ackermann J., Meyer F., Pritzkow H. Unusual Oligonuclear Copper(II) Complexes based on a Bis(triden-
tate) Compartmental Pyrazolate Ligand // Z. Anorg. Allg. Chem. – 2004. – No 630. – P. 2627–2631.
3. Roeder J., Meyer F., Kaifer E. Pyrazolate-Based Dinucleating Ligands in L2M2 Scaffolds: Effects of Bulky
Substituents and Coligands on Structures and M · · · H-C Interactions // Eur. J. Chem. – 2004. – 37. –
P. 1646–1660.
4. Konrad M., Meyer F., Jacobi A. et al. Coordination and Conversion of Urea at Dinuclear µ – Aceto
Nickel(II) Complexes with Symmetric and Asymmetric Cores // Inorg. Chem. – 1999. – No 38. – P. 4559–
4566.
5. Накамото К. ИК-спектры и спектры КР неорганических и координационных соединений. – Москва:
Мир, 1991. – 345 с.
6. Mernari B., Abraham F., Lagrenee M. et al. Synthesis, crystal structure and magnetic properties of a
dinuclear copper(II) complex with 1,1′-(4-methylpyrazole-3,5-diyl)diacetaldehyde dioxime. Evidence for
both classical and zwitterion structures // J. Chem. Soc., Dalton Trans. – 1993. – 27. – P. 1707–1711.
7. Krämer R., Fritsky I. O, Pritzkow H. et al. Control of Molecular Topology by Stereochemical Preferences
of Metal Ions: Double Helical versus Side-by-side Structures in Tetranuclear Copper(II) and Nickel(II)
Complexes // Ibid. – 2002. – No 7. – P. 1307–1314.
8. Matthews C., Avery K., Xu Z. et al. Tetranuclear Copper(II) and Nickel(II) Cluster Complexes Derived by
Self-Assembly from a Series of Tetradentate Diazine Ligands: Structural and Magnetic Studies // Inorg.
Chem. – 1999. – No 38. – P. 5266–5276.
Надiйшло до редакцiї 05.02.2008Київський нацiональний унiверситет
iм. Тараса Шевченка
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №9 129
|