Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda)
The artificial soil compound influence that can appear in case of a postanthropogenic land reforming is experimentally investigated. Such an influence affects the soil invertebrates (millipede myriapods as an example). Changes in the biological activity of soil compounds under the influence of inver...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5925 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda) / О.Є. Пахомов, Ю.Л. Кульбачко, О.О. Дiдур // Доп. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 150-155. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859795083960778752 |
|---|---|
| author | Пахомов, О.Є. Кульбачко, Ю.Л. Дідур, О.О. |
| author_facet | Пахомов, О.Є. Кульбачко, Ю.Л. Дідур, О.О. |
| citation_txt | Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda) / О.Є. Пахомов, Ю.Л. Кульбачко, О.О. Дiдур // Доп. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 150-155. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | The artificial soil compound influence that can appear in case of a postanthropogenic land reforming is experimentally investigated. Such an influence affects the soil invertebrates (millipede myriapods as an example). Changes in the biological activity of soil compounds under the influence of invertebrate-saprobes are analyzed. The combinations of compounds that exert a great influence on the animal biomass changes are found.
|
| first_indexed | 2025-12-02T13:32:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
15. Anistratenko V.V., Anistratenko O.Yu. The “switching” in early ontogeny type of some Miocene gastropods
of the Paratethys reveals a periodic character // Geophysical Research Abstracts. – 2006. – Vol. 8. – SRef-
ID: 1607–7962/gra/EGU06-A – 00724, European Geosciences Union, Vienna, 2–7 April 2006.
Поступило в редакцию 15.02.2008Институт геологических наук
НАН Украины, Киев
Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена
НАН Украины, Киев
УДК 502.211+591.5+592
© 2008
О.Є. Пахомов, Ю. Л. Кульбачко, О. О. Дiдур
Модель взаємодiї штучних грунтових сумiшей
рекультивованих територiй i грунтових сапрофагiв
(Diplopoda)
(Представлено членом-кореспондентом НАН України I.П. Григорюком)
The artificial soil compound influence that can appear in case of a postanthropogenic land
reforming is experimentally investigated. Such an influence affects the soil invertebrates (mi-
llipede myriapods as an example). Changes in the biological activity of soil compounds under
the influence of invertebrate-saprobes are analyzed. The combinations of compounds that exert
a great influence on the animal biomass changes are found.
Один з видiв рекультивацiї — створення штучних лiсових бiогеоценозiв у ландшафтах з пов-
нiстю знищеною бiотою [1–4]. Подiбнi явища спостерiгаються в таких регiонах України, як
Захiдний Донбас, вугiльнi басейни Олександрiї, Кривбасу та iн. Проведення рекультивацiї
в умовах техногенного ландшафту, зокрема на шахтних породах Захiдного Донбасу, полягає
в створеннi штучних едафотопiв з оптимальними водно-фiзичними та агрохiмiчними влас-
тивостями. На бiологiчному етапi рекультивацiї вiдновлюється автотрофна (рослиннiсть)
i гетеротрофна частини бiогеоценозу (тварини i грунтовий мiкробоценоз) [5–11].
У природних умовах за короткий час не завжди iснує можливiсть оцiнити переваги або
недолiки тих чи iнших штучних грунтових сумiшей, якi застосовуються при рекультивацiї
земель, порушених гiрничодобувною промисловiстю, i якi водночас є середовищем iснуван-
ня представникiв фiто-, зоо- i мiкробоценозу. Тому проведення модельних лабораторних
експериментiв дозволяє бiльш детально з’ясувати стимулювальний вплив бiоти i штучних
грунтових сумiшей на процес формування культурбiогеоценозу.
Мета нашого дослiдження полягала у визначеннi впливу первинних деструкторiв рос-
линного опаду на бiологiчну активнiсть системи-сумiшi та з’ясуваннi закономiрностей про-
дукування СО2 полiкомпонентною сумiшшю за участю тварин-сапрофагiв. Об’єктом до-
слiдження були кiвсяки (Diplopoda). Предмет дослiдження — взаємозв’язок грунтових са-
профагiв iз середовищем перебування (штучною грунтовою сумiшшю).
150 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №9
В експериментi використано такi складовi (фактори): шахтна порода (x1) з pHводн = 3,5;
грунтова маса чорнозему звичайного (x2) як субстрат (pHводн = 7,0), що мiстить гумус;
пiдстилка з листя робiнiї псевдоакацiї (x3) з pHводн(1:10) = 6,95.
Вивчали змiну бiомаси кiвсякiв на рiзних за складом грунтових сумiшах (вiдображення
впливу факторiв на тварин) i iнтенсивнiсть потоку СО2, що видiлявся сумiшшю субстратiв
(вiдображення впливу тварин на грунтовi сумiшi), як показника їх життєдiяльностi.
Кiлькiсть тварин у всiх дослiдах становила 9 особин. Вимiрювали загальну масу тiл
тварин до та пiсля експериментального впливу. Для встановлення внеску представникiв
Diplopoda у видiленнi штучними грунтовими сумiшами СО2 проведенi лабораторнi конт-
рольнi дослiди з сапрофагами та без них. Вмiст СО2 (г/(год·м2)) при диханнi грунтових
сумiшей визначали титриметрично вiдповiдно до закону еквiвалентiв [12]. Для створення
в дослiдах оптимальних гiдротермiчних умов перебування тварин у лабораторiї пiдтримува-
ли температуру в межах 20–22 ◦С й iмiтували випадання опадiв 35 мм/30 дiб. Для поливу
використовували дистильовану воду.
План експерименту (табл. 1) обраний вiдповiдно до рекомендацiй, розроблених у тео-
рiї математичного планування експерименту (використали метод планування на дiаграмах
склад–властивiсть) [13, 14]. У кожнiй точцi плану реалiзовано два паралельних дослiди.
Тривалiсть експериментiв становила 30 дiб (з 10.10.07 по 10.11.07).
Змiннi xi (i = 1, 2, . . ., q), наведенi в матрицi планування, є пропорцiями (вiдносним
вмiстом) i-х компонентiв сумiшi i задовольняють умову
∑
16i6q
xi = 1, xi > 0.
Кожнiй точцi плану вiдповiдає сумiш певного складу. Для перевiрки адекватностi отри-
маної моделi реалiзовано дослiди в трьох перевiрочних точках (дослiди №№ 7, 8, 9).
Результати вимiру бiомаси тварин наведенi в табл. 2. В останнiй графi таблицi зазначенi
середнi значення збiльшення маси тварини, знайденi як рiзниця мiж масою тварини до
початку експерименту та пiсля нього.
Пiсля реалiзацiї матрицi планування нами розрахованi коефiцiєнти полiнома та побу-
доване рiвняння регресiї вигляду
y = −0,425x1 + 0,085x2 + 1,04x3 − 1,66x1x3
(R2 з урахуванням ступенiв свободи = 93,2%),
Таблиця 1. Матриця симплекс-планування й позначення вiдгукiв
Номер
дослiду
Склад сумiшi, частка одиницi
Залежна змiннаШахтна
порода (x1)
Грунтова маса чорнозему
звичайного (x2)
Пiдстилка з листя
робiнiї (x3)
1 1 0 0 y1
2 0 1 0 y2
3 0 0 1 y3
4 0,5 0,5 0 y12
5 0,5 0 0,5 y13
6 0 0,5 0,5 y23
7 0,333 0,333 0,333 y123
8 0,15 0,595 0,255 Перевiрочна точка
9 0,3 0,49 0,21 Перевiрочна точка
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №9 151
де y — збiльшення маси кiвсякiв, г; x1 — вiдносний вмiст шахтної породи в сумiшi; x2 —
вiдносний вмiст чорнозему в компонентнiй сумiшi; x3 — вiдносний вмiст листяного опаду
в трикомпонентнiй системi. Коефiцiєнти ефектiв факторiв та їхнiх взаємодiй наведенi вище
в рiвняннi регресiї з α 6 0,05. Перевiрка моделi показала, що вона адекватна (α = 0,004).
Установлено, що на шахтнiй породi маса тварин зменшується (−0,425x1). За умов iсну-
вання на чорноземi вiдбувається невелике за величиною позитивне збiльшення маси сапро-
фага (+0,085x2). Але найбiльше зростання маси сапрофага вiдзначено за умов перебування
на пiдстилцi з листя акацiї (+1,04x3). При взаємодiї в сумiшi шахтної породи та пiдстилки
виникає негативний ефект, що призводить до зменшення маси тварин (−1,66x1x3). У цьому
ефектi знак “мiнус”, на наш погляд, пов’язаний саме з наявнiстю в сумiшi шахтної породи.
Потрiйний ефект вiд взаємодiї шахтної породи, чорнозему й пiдстилки виявився статис-
тично незначущим.
З’ясовано, що у разi збiльшення в сумiшi частки пiдстилки (наприклад, вiд 50 до 85%)
i зменшення частки шахтної породи (вiд 25 до 5%) вiдбувається позитивний прирiст маси
тiла тварин, а при збiльшеннi вмiсту породи (вiд 40 до 85%) i зменшеннi в сумiшi частки
пiдстилки (вiд 20 до 5%) — закономiрне зниження маси тiла тварин. Така реакцiя орга-
нiзмiв — результат погiршення екологiчних умов iснування. Спостережуваний ефект вiд
впливу грунтової маси чорнозему на масу сапрофагiв на порядок нижчий, нiж вiд впливу
пiдстилки. Його величина мала i варiює в дуже вузькому дiапазонi.
Вiдповiдно до отриманого рiвняння регресiї нами побудована поверхня вiдгуку у виглядi
контурного графiка (рис. 1), що дозволяє вiзуально оцiнити вплив факторiв на змiну бiома-
си тварин. Як видно з рисунка, вiдгук має чiтку область максимуму збiльшення маси тiла
кiвсякiв i зону максимального зменшення маси. Варiювання складом компонентiв сумiшi
в експериментi — шахтної породи вiд 0 до 20%, чорнозему — вiд 0 до 75%, а пiдстилки —
вiд 20 до майже 100%, вiдповiдає зонi максимального збiльшення маси тiла сапрофагiв.
Навпаки, маса тварин зменшується, якщо в сумiшi збiльшується вмiст шахтної породи,
знижується вмiст пiдстилки й грунтової маси чорнозему. Зафiксоване в експериментi змен-
шення маси пояснюється тим, що реакцiя шахтної породи кисла (pH = 3,5). I, отже, при
змiнi складу сумiшi в бiк бiльшого вмiсту шахтної породи створюються негативнi умови
iснування тварин, що й призводить до змiни їхньої бiомаси.
Результати дослiдiв по встановленню внеску представникiв сапрофагiв у бiологiчну
активнiсть, зокрема в “подих”, модельних грунтових сумiшей наведенi в табл. 3. Статистич-
Таблиця 2. Результати планування — змiна бiомаси сапрофагiв
Номер
дослiду
Склад сумiшi, частка одиницi Вiдгук
Шахтна
порода (x1)
Грунтова маса чорнозему
звичайного (x2)
Пiдстилка з листя
робiнiї (x3)
Середнє збiльшення
маси за 1 мiс., г
(n = 9 екз.) (y)
1 1 0 0 −0,48
2 0 1 0 0,04
3 0 0 1 1,04
4 0,5 0,5 0 −0,04
5 0,5 0 0,5 −0,12
6 0 0,5 0,5 0,94
7 0,333 0,333 0,333 0,14
8 0,15 0,595 0,255 0,36
9 0,3 0,49 0,21 −0,04
152 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №9
Рис. 1. Зони екстремуму для змiни бiомаси на проекцiї поверхнi вiдгуку дослiдженої трикомпонентної сис-
теми
на обробка даних показала, що внесок у видiлення СО2 тваринами достовiрний (α = 0,05):
продукцiя СО2 за участю тварин вища (на 20-ту й 27-му добу), нiж без них.
Пiсля реалiзацiї матрицi планування для потокiв CO2 на 20-ту добу вiд початку експе-
рименту побудоване рiвняння регресiї вигляду
y = 0,519x1 + 0,599x2 + 0,585x3 + 0,869x2x3 + 3,945x1x2x3
(R2 з урахуванням ступенiв свободи = 91,40%),
де y — iнтенсивнiсть потоку CO2, продукованого за участю представникiв сапрофагiв сумiш-
шю субстратiв, г/(год·м2); x1 — вiдносний вмiст шахтної породи в сумiшi; x2 — вiдносний
вмiст чорнозему в компонентнiй сумiшi; x3 — вiдносний вмiст пiдстилки з листя робiнiї
Таблиця 3. Вплив тварин-сапрофагiв на видiлення СО2 в експериментi
Номер
дослiду
Склад сумiшi, частка одиницi
Зрушення вiдгуку∗
i вiдношення О/К (n = 9
екз. /дослiд)
Шахтна
порода (x1)
Грунтова маса чорнозему
звичайного (x2)
Пiдстилка з листя
робiнiї (x3)
20-та доба 27-ма доба
1 1 0 0 + 1,35 + 1,32
2 0 1 0 + 1,84 + 1,53
3 0 0 1 + 1,30 + 1,32
4 0,5 0,5 0 + 1,84 + 1,19
5 0,5 0 0,5 + 1,42 + 1,12
6 0 0,5 0,5 + 1,52 − 0,75
7 0,333 0,333 0,333 + 1,66 + 1,37
8 0,15 0,595 0,255 + 2,68 + 1,32
9 0,3 0,49 0,21 + 1,52 + 1,35
∗Зрушення вiдгуку — рiзниця показника в дослiдi без тварин (К) та з ними (О).
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №9 153
Рис. 2. Контурнi кривi для опису емiсiї вуглекислого газу грунтовими сумiшами в експериментi
псевдоакацiї в трикомпонентнiй системi; x2x3 й x1x2x3 — взаємодiї факторiв. Коефiцiєнти
впливу факторiв та їхнiх взаємодiй наведенi в рiвняннi регресiї з α 6 0,05.
Величина коефiцiєнта детермiнацiї R2 отриманого рiвняння свiдчить про належну пра-
цездатнiсть самої моделi. Її перевiрка показала, що вона адекватна (α = 0,04).
Установлено, що для iнтенсивностi потоку СО2, зафiксованого на 20-ту добу (тобто че-
рез три тижнi вiд початку постановки дослiдiв), iснує достовiрний значущий вплив усiх
використовуваних компонентiв сумiшi — шахтної породи (x1), чорнозему звичайного (x2)
i лiсової пiдстилки з листя робiнiї (x3), їхнiй парний ефект — взаємодiя чорнозему й пiд-
стилки (x1x3), а також потрiйна взаємодiя шахтної породи, чорнозему i пiдстилки (x1x2x3).
Подвiйнi ефекти x1x2 й x1x3 статистично незначущi. У рiвняннi регресiї вони не наведенi.
Порiвняння величини коефiцiєнтiв регресiї показує, що внесок в емiсiю CO2 з поверхнi
сумiшей грунтової маси чорнозему (+0,599) i пiдстилки (+0,585) перевищує внесок ефекту
вiд шахтної породи (+0,519). Залежнiсть потоку СО2 вiд обраних в експериментi факторiв
має явний нелiнiйний характер, обумовлений впливом подвiйної взаємодiї грунтової маси
чорнозему та листяного опаду (x2x3) i водночас потрiйним ефектом усiх компонентiв сумiшi
(x1x2x3).
Якщо склад компонентiв сумiшi в експериментi змiнюється таким чином: вмiст шахтної
породи становить вiд 0 до 40%, чорнозему — вiд 25 до 70%, а пiдстилки — вiд 30 до приблиз-
но 75%, то йому вiдповiдає область максимального видiлення потоку СО2 (рис. 2). Iнакше,
для грунтових сумiшей, що мiстять субстрати, малопридатнi для iснування представникiв
Diplopodа (у нашому випадку таким субстратом є шахтна порода), бiльших значень емiсiї
CO2 (як вiдображення бiологiчної активностi грунтiв) можна досягати за рахунок додава-
ння в сумiш маси чорнозему й пiдстилки з листя робiнiї псевдоакацiї.
Таким чином, нами отримано математичну модель, що описує залежнiсть змiни бiома-
си кiвсякiв вiд дiї експериментальних факторiв. Вiдзначено достовiрне зменшення бiомаси
кiвсякiв, що мешкають на шахтнiй породi, i збiльшення її при додаваннi до компонентiв
154 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №9
сумiшi (шахтна порода та чорнозем) листяного опаду робiнiї псевдоакацiї. Виявлено, що
присутнiсть тварин-сапрофагiв у штучних сумiшах грунту сприяє бiльш iнтенсивному ви-
дiленню CO2 як однiєї з характеристик бiологiчної активностi грунтiв.
Розраховано математичну модель, що описує швидкiсть продукцiї СО2 вiд складу ба-
гатокомпонентної грунтової сумiшi. У проведених дослiдах за участю представникiв грун-
тових сапрофагiв установлений статистично достовiрний вплив шахтної породи, чорнозему
звичайного й пiдстилки на характер грунтового дихання.
Показано, що шахтна порода дає найменший внесок у бiологiчну активнiсть грунтових
сумiшей. При додаваннi до шахтної породи пiдстилки швидкiсть видiлення вуглекислоти
зростає. Це може сприяти формуванню екологiчно оптимального середовища перебування
тварин i полiпшенню їхнiх структурно-функцiональних характеристик.
1. Белова Н.А. Экология, микроморфология, антропогенез лесных почв степной зоны Украины. – Днеп-
ропетровск: ДГУ, 1997. – 264 с.
2. Биогеоценотический покров Западного Донбасса, его техногенная динамика и оптимизация: Учеб.
пособие / А.П. Травлeев, В. А. Овчинников, В. Н. 3верковский и др. – Днепропетровск: ДГУ, 1988. –
72 с.
3. Травлеев А.П. Научные основы техногенной биогеоценологии // Биогеоценологические исследования
лесов техногенных ландшафтов степной Украины. – Днепропетровск: ДГУ, 1989. – С. 4–9.
4. Травлеев А.П. Теоретичнi основи лiсової рекультивацiї порушених земель у Захiдному Донбасi на
Днiпропетровщинi // Грунтознавство. – 2005. – 16, № 1–2. – С. 19–29.
5. Грицан Ю. I. Екологiчнi основи перетворюючого впливу лiсової рослинностi на степове середовище. –
Днiпропетровськ: ДДУ, 2000. – 300 с.
6. Зверковский В.Н., Полященко Н.А. Биоэкологические и агротехнические особенности лесной ре-
культивации шахтных отвалов Западного Донбасса // Питання степового лiсознавства та лiсової
рекультивацiї земель. – Днiпропетровськ: РВВ ДНУ, 2006. – С. 195–201.
7. Зверковский В.Н. Особенности развития лесных насаждений в многолетнем эксперименте по рекуль-
тивации отвала шахты “Павлоградская” // Питання степового лiсознавства та лiсової рекультивацiї
земель. – Днiпропетровськ: РВВ ДНУ, 2002. – С. 21–30.
8. Кулик А.Ф., Суслова Е.П. Влияние аллелопатических факторов на почвообразовательные процес-
сы рекультивированных участков Западного Донбасса // Биогеоценологические исследования лесов
техногенных ландшафтов степной Украины. – Днепропетровск: ДГУ, 1989. – С. 4–9.
9. Масюк А.Н. Структурно-функциональная организация насаждений облепихи крушиновидной //
Антропогенные воздействия на лесные экосистемы степной зоны. – Днепропетровск: ДГУ, 1990. –
С. 101–112.
10. Узбек I.Х., Галаган Т. I. Фiзико-хiмiчнi властивостi едафотопiв техногенних ландшафтiв i їх еколо-
го-економiчне значення // Грунтознавство. – 2004. – 5, № 1–2. – С. 102–106.
11. Цветкова Н.Н., Зверковский В.Н., Тупика Н.П., Волошина Н.В. Динамика микроэлементного соста-
ва насыпных почвогрунтов Западного Донбасса // Антропогенные воздействия на лесные экосистемы
степной зоны. – Днепропетровск: ДГУ, 1990. – С. 4–10.
12. Васильев В.П. Аналитическая химия: В 2 ч. Ч. 1. Гравиметрический и титриметрический методы
анализа: Учеб. для хим.-технол. спец. вузов. – Москва: Высш. шк., 1989. – 320 с.
13. Зедгинидзе И.Г. Планирование эксперимента для исследования многокомпонентных систем. – Моск-
ва: Наука, 1976. – 390 с.
14. Львовский Е.Н. Статистические методы построения эмпирических формул: Учеб. пособие для вту-
зов. – Москва: Высш. шк., 1988. – 239 с.
Надiйшло до редакцiї 08.02.2008Днiпропетровський нацiональний унiверситет
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №9 155
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5925 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T13:32:32Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пахомов, О.Є. Кульбачко, Ю.Л. Дідур, О.О. 2010-02-11T12:43:27Z 2010-02-11T12:43:27Z 2008 Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda) / О.Є. Пахомов, Ю.Л. Кульбачко, О.О. Дiдур // Доп. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 150-155. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5925 502.211+591.5+592 The artificial soil compound influence that can appear in case of a postanthropogenic land reforming is experimentally investigated. Such an influence affects the soil invertebrates (millipede myriapods as an example). Changes in the biological activity of soil compounds under the influence of invertebrate-saprobes are analyzed. The combinations of compounds that exert a great influence on the animal biomass changes are found. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Біологія Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda) Article published earlier |
| spellingShingle | Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda) Пахомов, О.Є. Кульбачко, Ю.Л. Дідур, О.О. Біологія |
| title | Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda) |
| title_full | Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda) |
| title_fullStr | Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda) |
| title_full_unstemmed | Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda) |
| title_short | Модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (Diplopoda) |
| title_sort | модель взаємодії штучних грунтових сумішей рекультивованих територій і грунтових сапрофагів (diplopoda) |
| topic | Біологія |
| topic_facet | Біологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5925 |
| work_keys_str_mv | AT pahomovoê modelʹvzaêmodííštučnihgruntovihsumíšeirekulʹtivovanihteritoríiígruntovihsaprofagívdiplopoda AT kulʹbačkoûl modelʹvzaêmodííštučnihgruntovihsumíšeirekulʹtivovanihteritoríiígruntovihsaprofagívdiplopoda AT díduroo modelʹvzaêmodííštučnihgruntovihsumíšeirekulʹtivovanihteritoríiígruntovihsaprofagívdiplopoda |