Оцінка значення рецептора прогестерону як предиктивного і прогностичного фактора при лікуванні хворих на рак молочної залози

• Published in: Онкологія
• Date: 2011
• Main Authors: Щепотін, І.Б., Зотов, О.С., Лебедєва, О.І., Захарцева, Л.М.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2011
• Subjects: Оригинальные исследования
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59281
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Оцінка значення рецептора прогестерону як предиктивного і прогностичного фактора при лікуванні хворих на рак молочної залози / І.Б. Щепотін, О.С. Зотов, О.І. Лебедєва, Л.М. Захарцева // Онкологія. — 2011. — Т. 13, № 3. — С. 209-213. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Обстежено 137 пацієнток віком від 26 до 73 років (медіана – 53,6
 року) з діагнозом рак молочної залози, яких поділили на 3 групи залежно
 від рецепторного профілю пухлини: ER+ PR+ (n=72), ER+ PR- (n=23) і
 ER- PR- (n=42). Середній вік хворих кожної з груп не відрізнявся. Суттєвих
 відмінностей у розмірах первинної пухлини, ступені її диференціації,
 4-річній виживаності пацієнток у групах ER+ PR+ і ER+ PR- не ви-
 явлено. У групі ER+ PR- порівняно з ER+ PR+ відсоток ураження
 регіонарних лімфатичних вузлів дещо нижчий, рідше діагностується
 віддалене метастазування, безрецидивний період довший на 4 міс. Водно-
 час у групі ER+ PR+ було виконано більше органозберігаючих операцій,
 ніж мастектомій, що можна пояснити меншим розміром пухлин. Після
 органозберігаючих оперативних втручань місцевих рецидивів виникло
 більше в групі ER+ PR-. У постменопаузальний період дорічна летальність
 та 4-річна виживаність практично однакові в групах ER+ PR+ і ER+ PR-.
 Отже, значення рецептора прогестерону як самостійного прогностичного і предиктивного фактора не встановлено. Ключові слова: рак молочної
 залози, фактори прогнозу,
 рецептор прогестерону. 137 patients with breast cancer were
 evaluated. The median age of these patients was 53.6
 years (range 26–73 years). They were separated
 into three groups, depending from receptor pattern
 of tumor: ER+ PR+ (n = 72), ER+ PR- (n = 23)
 and ER- PR- (n = 42). The median age of patients
 of each group did not differ. Considerable differences
 in dimensions of primary tumor, differentiation stage,
 4-year survival rate of patients in groups ER+ PR+
 and ER+ PR- were not revealed. In group ER+ PRas
 compared with ER+ PR+ the percentage of lesion
 of lymph nodes was some lower, rarely were diagnosed
 distant metastases, period without recurrence was 4
 month longer. At the same time in group ER+ PR+
 more organ-preserving operation was carried out than
 mastectomy. It may be associated with smaller tumor
 size. After organ-preserving surgical interventions the
 local relapse appeared more in the group ER+ PR-. In
 postmenopausal period mortality till 1 year and 4-year
 survival rate practically were the same in the groups
 ER+ PR+ and ER+ PR-. Thereby the significance of
 progesterone receptor as independent prognostic and
 predicative factor was not determined.
 Key Words: breast cancer, prognosis factor,
 progesterone receptor.