Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу
Обґрунтовано розвиток на ексфільтраційному активному підетапі катагенезу 
 дискретних глибинних рівнів субгоризонтальних зон дезінтеграції. Показано існування в цих зонах специфіки динаміки флюїдів та катагенетичного мінералоутворення. Створено модель пасток катагенетичного типу. Розглянуто...
Saved in:
| Published in: | Геологія і геохімія горючих копалин |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59376 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу / К. Григорчук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 1 (150). — С. 60-68. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860254535347339264 |
|---|---|
| author | Григорчук, К. |
| author_facet | Григорчук, К. |
| citation_txt | Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу / К. Григорчук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 1 (150). — С. 60-68. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геологія і геохімія горючих копалин |
| description | Обґрунтовано розвиток на ексфільтраційному активному підетапі катагенезу 
дискретних глибинних рівнів субгоризонтальних зон дезінтеграції. Показано існування в цих зонах специфіки динаміки флюїдів та катагенетичного мінералоутворення. Створено модель пасток катагенетичного типу. Розглянуто проблему геологічної 
природи регіональних флюїдопровідних зон розущільнення в осадовій товщі басейнів.
Exfiltration catagenesis is divided in two stages: passive and active. During active 
stage considerable fluid flow is realized. For the first time the decisive role of the regional 
subhorizontal decompaction zones in fluid migration is grounded. There are distinquished 
different discrete levels of decompaction zones development in connection with depth of 
astenosphere layer. Two areas with different fluidodynamic regime that cause difference in 
catagenetic minerogenesis and reservoir rocks development were revealed. The model of 
catagenetic reservoirs and traps is created. The reservoirs were characterized by the complex mosaic-block lithophysic structure. So it is necessary to create a new way of the oil, 
gas deposits search and exploitation.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:47:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
© Костянтин Григорчук, 2010
ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2010. № 1 (150)
Літологія
60
УДК 552.5
Костянтин ГРИГОРЧУК
ОСОБЛИВОСТІ ЛІТОФЛЮЇДОДИНАМІКИ
ЕКСФІЛЬТРАЦІЙНОГО КАТАГЕНЕЗУ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Обґрунтовано розвиток на ексфільтраційному активному підетапі катагенезу
дискретних глибинних рівнів субгоризонтальних зон дезінтеграції. Показано існу-
вання в цих зонах специфіки динаміки флюїдів та катагенетичного мінералоутворен-
ня. Створено модель пасток катагенетичного типу. Розглянуто проблему геологічної
природи регіональних флюїдопровідних зон розущільнення в осадовій товщі басей-
нів.
Ключові слова: катагенез, породи-колектори нафти і газу, флюїдодинамічна мо-
дель, ексфільтраційний режим.
Вступ. Літофлюїдодинаміка розглядає еволюцію в катагенезі літофлю-
їдних систем, які являють собою впорядковану сукупність взаємодіючих та
взаємовпливаючих твердих, рідких та газоподібних компонентів літосфери,
пов’язаних спільною історією розвитку (Соколов, 2002).
За останні десятиріччя отримано значний фактичний матеріал щодо бу-
дови, властивостей осадового чохла та динаміки його флюїдів. Зокрема, з
допомогою новітніх технологій геолого-геофізичних (особливо сейсмічних)
досліджень та сучасних методів їхньої інтерпретації доведено суттєву роль
т. зв. дезінтеграційних явищ у структурі геологічного середовища осадово-
породних басейнів (ОПБ): субвертикальних та субгоризонтальних зон роз-
ущільнення (аномально високої тріщинуватості), які є певними флюїдоди-
намічними структурами (На пути..., 2006). Ці форми структури геологічного
середовища ми розглядаємо в контексті їхньої ролі в процесах ексфільтра-
ційного катагенезу – пасивного й активного (Григорчук, 2004, 2008). Перший
проявляється за умов стабільного занурення осадово-породних басейнів,
другий – пов’язаний з висхідними та структуротворними рухами.
Під час занурення ОПБ у зонах розвитку потужних істотно глинистих
комплексів унаслідок консервації літогенетичних процесів формуються ано-
мально високі пластові тиски (АВПТ), виникають специфічні за складом
флюїди, які акумулюють великі запаси теплової енергії та енергії пружності.
Значний за об’ємами та відстанню масоперенос (у т. ч. і вуглеводневих флюї-
дів) реалізується в періоди інверсійних тектонічних рухів зонами розущіль-
61
нення, які, як показало тектонофізичне моделювання (Григорьев и др., 1979;
Сандомирский, Старостин, 1987), формуються в нижніх горизонтах блоків,
що здіймаються. Але це – статична модель реологічного стану породного
масиву (за умов завершених порухів). Логічно припустити, що при зміні на-
прямків руху блоків зони розущільнення мігруватимуть по вертикалі. У зем-
ній корі пульсації тектонічних (у т. ч. вертикальних) зусиль призводять до
нестабільності просторово-часового положення зон стиску та розтягу. Тому
важливо з’ясувати геологічну природу, імовірне гіпсометричне положення
та роль у процесах катагенезу цих регіональних флюїдопровідних інтервалів
у розрізах осадової товщі басейнів. Отже, розглянемо дані, які стосуються
питань т. зв. геодинамічної розшарованості земної кори.
Зони розущільнення в земній корі. Розшарованість (чергування зон
розтягу та стиску) є фундаментальною властивістю верхніх оболонок земної
кори (Соколов, 1990). Субгоризонтальні високопроникні флюїдонасичені зо-
ни різного масштабу за результатами регіональних геофізичних робіт зафік-
совані по геотраверсу Тянь-Шань–Памір–Гімалаї на глибині приблизно 5 км;
у Закарпатському прогині – 6–7 км; на Малому Кавказі – 6–13 км; Волино-
Поділлі – 5–15 км; у Південнокаспійському басейні – 7–13 км (Шаров, 1987;
Черский, Царев, 1988; Леонов, 1991; Моисеенко, 1986; Николаевский, Ша-
ров, 1985; Гулиев и др., 1988; О природе…, 1987; Белоновская, 1982).
Безпосередньо в осадовій товщі, за даними надглибокого буріння та
сейсморозвідки, субгоризонтальні зони деструкції простежуються в серед-
ньому на глибинах 1,1–1,14; 1,8; 3,3–3,7; 5,3–6,0; 9,9–11 км (Драгунов, 2004).
За результатами математичної обробки численних (11 350) замірів від-
критої пористості порід кам’яновугільного віку Дніпровсько-Донецької за-
падини (ДДЗ) встановлено глибинні рівні (4,2; 4,3; 4,5; 4,8; 4,9–5,2; 5,8 км)
аномальних значень цього параметра (Кривошея и др., 1987).
Зони розущільнення інструментально зафіксовані в розрізі Кольської
надглибокої свердловини (О природе..., 1987), у якому в інтервалах 4,5–4,8;
6,8–7,0; 10,5–11,0 км виявлено дезінтеграцію та розущільнення порід, де ве-
личина розвантаження вертикальних напружень досягає 40 МПа. Такого ти-
пу “загальні тріщини” відіграють важливу роль у тектоніці земної кори, її
“диханні” – стиску і розтягу без істотних плікативних чи диз’юнктивних
дислокацій (Белоновская, 1982). В основі “дихання” лежать складні гравіта-
ційно-тектонічні явища, зокрема гравітаційні хвилі, зумовлені порушенням
рівноваги внаслідок інверсії щільності (пружний шар – літосфера, який ле-
жить на в’язко-пластичному шарі – астеносфері) (Дубровский, 1985; Петров,
1992). При цьому кореляційний показник між різнопорядковими дисипа-
тивними структурами, створеними цими хвилями, становить 0,63 (Петров,
1992). Вельми цікаво, що глибини зон розущільнення порід у Кольській над-
глибокій свердловині (4,5–4,8; 6,8–7,0; 10,5–11,0 км) кратні цьому коефіці-
єнту.
Отже, є підстави передбачати, що глибина залягання астеносфери є ос-
новним чинником розвитку на певних глибинах зон дезінтеграції. Відповідні
розрахунки наведено в таблиці. Виділені півжирним шрифтом глибини – це
рівні реологічних передумов розущільнення в межах осадового виповнення
ОПБ. Ці дані дозволяють у принципі пояснити існування різниці глибинного
62
Глибини зон
розущільнення в
земній корі, км
1,3
2,0
3,2
5,0
7,9
12,5
19,8
31,5
1,1
1,8
2,8
4,4
6,9
11,0
17,5
27,8
44,1
1,0
1,6
2,5
4,0
6,3
10,0
15,8
25,0
39,7
63,0
1,2
1,9
3,0
4,7
7,5
11,9
18,9
30,0
47,6
75,6
Глибина поверхні
астеносфери, км 50 70 100 120
Прогнозні глибинні рівні розущільнення в земній корі
положення високопроникних зон, оскільки в різних регіонах глибина заля-
гання астеносфери є неоднаковою.
Дещо парадоксальні висновки (Кривошея и др., 1987) щодо розвитку
аномально високопористих порід у кам’яновугільних відкладах ДДЗ з кро-
ком 100–200 м, на нашу думку, можна пояснити неодноразовою фіксацією (у
різних ділянках западини) декількох зон розущільнення, глибинне положен-
ня яких варіює по латералі через те, що астеносферний шар у регіоні залягає
на глибинах від 100 до 250 км.
Адекватні за рангом субвертикальні зони дезінтеграції найчастіше є ре-
зультатом певних структуротворних тектонічних процесів. Але в рамках цієї
роботи акцентуватимемо увагу на субвертикальних зонах тріщинуватості лі-
тогенетичної природи, утворених унаслідок нерівномірного гравітаційного
ущільнення під час занурення різних за літологічним складом тіл. Так, змен-
шення потужності глинистих нашарувань у катагенезі становить 50–60 %,
пісковиків – не більше ніж 10–20 % (Юсупова и др., 2004). Кластичні утво-
рення в ділянках літофаціальних контактів змушені адаптуватися до нерів-
номірної усадки глинистих пачок. Це проявляється у втраті піщаними гори-
зонтами монолітності з утворенням субвертикальної системи тріщин, зон
дроблення, які розвиваються успадковано тривалий час і слугують додатко-
вими шляхами міграції флюїдів (Вартанян, Юсупова, 2001).
Літофлюїдодинамічна модель формування порід-колекторів і резер-
вуарів катагенетичного типу. Принципову модель структурної організації
осадової товщі ОПБ на активному підетапі ексфільтраційного катагенезу по-
казано на рис. 1. На цьому підетапі на певних гіпсометричних рівнях утво-
рюються субгоризонтальні зони дезінтеграції, активізується і формування
субвертикальної тріщинуватості: виникають потенційно флюїдопровідні зо-
ни (див. таблицю). Але масоперенос ними можливий лише за достатніх запа-
сів флюїдодинамічної енергії.
Найбільш сприятливими для масштабної міграції ексфільтраційних роз-
чинів є ІІ–IV глибинні рівні дезінтеграції, оскільки максимальна генерація
газоподібних та рідких продуктів деструкції органічної речовини (ОР), а та-
кож найбільш інтенсивна дефлюїдизація глинистих утворень тяжіють орієн-
товно до глибин 1,8–3,5 км (температура – 85–135 °С) (Павлов, Постельни-
ков, 1980; Холодов, 1983; Соколов, 1980).
63
У субгоризонтальних флюїдопровідниках можна виділити дві ділянки,
які відрізняються флюїдним режимом та структурно-речовинними змінами
порід. У ділянці розвитку глинистих нашарувань (“А”) відбувається стягуван-
ня ексфільтраційних розчинів, зумовлене формуванням у зоні розущільнен-
ня значних від’ємних тисків, які створюють потужний ефект нагнітання в
неї флюїдів (Каракин, 2001). Дегазація останніх порушує геохімічну рівно-
вагу в середовищі, що спричиняє різноманітний мінералогенез (насамперед,
карбонатоутворення). Таким типом можна вважати новоутворення, описані в
ачімовській товщі та баженівській світі Західного Сибіру (Исаев, 2008). При
цьому, передусім, привертає увагу близькість глибинного рівня (3,5–3,7 км)
розвитку на різних структурах аутигенної мінералізації. Ці метасоматичні
прояви асоціюють з ділянками зім’яття, катаклазу, брекчіювання, різноспря-
мованої тріщинуватості. Усе це може бути спричинене існуванням єдиної
зони субгоризонтального розущільнення.
У складі метасоматитів переважають карбонатні мінерали (сидерит, каль-
цит, доломіт). Склад новоутворень на різних площах дещо неоднаковий.
Спостерігаються такі асоціації: карбонатна, каолініт-карбонатно-кварцова,
каолініт-кварцова, карбонат-серицитова, кварцова, каолініт-хлорит-карбо-
натна.
У верхньоюрських та нижньокрейдових глинистих нашаруваннях Сур-
гутського склепіння виявлені (Колокольцев, 2008) горизонти кальцитизації
Рис. 1. Принципова літофлюїдодинамічна модель активного підетапу ексфільтрацій-
ного катагенезу:
а – структурно-флюїдодинамічна організація осадової товщі: 1 – істотно піщані нашаруван-
ня, 2 – істотно глинисті нашарування, 3 – субгоризонтальні геодинамічні зони розущільнення,
4 – субвертикальні зони літогенетичної тріщинуватості, 5 – домінуючі напрямки руху флюїдів
(розміри стрілок відповідають інтенсивності процесу), 6 – стягування ексфільтраційних роз-
чинів; А – ділянка стягування розчинів, Б – ділянка розсіювання розчинів; б – модель аути-
генно-мінералогічної зональності, формування порід-колекторів і резервуарів катагенетично-
го типу: 7 – напрямок руху флюїдів (інтенсивність заливки відповідає збільшенню концент-
рації розчинів), 8 – межі літогенетичних тіл, 9 – колектори: а – оптимальні, б – неповнопорові,
в – мінеральноущільнені, 10 – ділянки підвищеної тріщинуватості.
64
(до 0,8 м) з характерними текстурами клин-у-клин, які асоціюють із зонами
тріщинуватості та кліважу.
Відмінна динаміка флюїдів у різних частинах зон розущільнення прояв-
ляється в специфіці мінеральних новоутворень. Так, у глинистій товщі верх-
ньої юри–нижньої крейди (Західносибірський басейн) чергуються (Пронина,
Леоненко, 2004) ділянки розущільнення порід по матриці, у яких розвинутий
нерівноважний комплекс аутигенних мінералів (гідрослюда, каолініт, кварц,
хлорит, деградований кальцит), з ділянками тріщинуватих аргілітів з прожил-
ками аутигенного кальциту.
Прорив високонапірних флюїдів у ділянку “Б”, яка суттєво відрізняєть-
ся літофізичними властивостями (більш пористе та проникне середовище,
жорсткіший породний каркас, літогенетична тріщинуватість), виявляється в
різноманітних формах гідророзриву, насамперед, утворенні стилолітів, які
слугують ефективними провідниками ексфільтраційних розчинів.
У ділянці, що розглядається, на інфільтраційному етапі катагенезу існу-
вали сприятливі для карбонатоутворення геохімічні умови (Григорчук, 2004).
Надходження агресивних розчинів спричиняло формування високопористих
порід-колекторів шляхом вилуговування карбонатних мінералів, корозійна
природа яких позитивно впливала на утворення додаткової ємності, що при-
зводило до збільшення порових порожнин та каналів. Агресивні флюїди роз-
чиняли й алюмосилікатні мінерали скелета порід.
Важливу роль в утворенні вторинної ємності відіграє не тільки перероз-
поділ та винос карбонатної речовини, але й каолінітизація. Під дією агре-
сивних розчинів створюються умови для масової каолінітизації гідрослюд,
монтморилоніту, змішаношаруватих мінералів, перекристалізації тонкодис-
персного каолініту з утворенням крупнолускуватих агрегатів з характерною
міжпакетною мікропустотністю. Прикладом такого типу структурно-речо-
винних трансформацій, на нашу думку, можуть слугувати алювіально-дель-
тові відклади (неоком–апт) Тетянівської площі (Каркінітсько-Північнокрим-
ський прогин). Породи-колектори тут представлені переважно кварцовими
різнозернистими пісковиками, у яких, окрім розвитку крупнопакетного као-
лініту, спостерігаються сліди більш ранніх карбонатних цементів: релікти
карбонатних мінералів у куточках пор, корозійні контури уламкових зерен
(рис. 2).
Описувані породи зазнали впливу двох циклів катагенезу, які завершува-
лися активними ексфільтраційними підетапами (передпалеоценовий та нео-
ген-четвертинний). Наприкінці першого циклу відклади неокому–апту зна-
ходилися на глибині 2,8–3,2 км. Це, з одного боку, збігалося з термобаричним
інтервалом, сприятливим для виникнення агресивних високонапірних флюї-
дів; з іншого, саме на цьому гіпсометричному рівні (див. таблицю) прогно-
зується розвиток регіональної субгоризонтальної зони дезінтеграції. Напри-
кінці другого циклу катагенезу породи досягли глибини приблизно 4,5 км, до
якої в цей час був приурочений наступний рівень зони підвищеної флюїдо-
провідності. Ця суперпозиція спричинила успадкованість процесів розущіль-
нення і формування високоякісних порід-колекторів вуглеводнів.
Потрапляючи в ділянку “Б”, ексфільтраційні флюїди відчутно втрачають
свій енергетичний потенціал унаслідок “розсіювання” у більш пористому та
65
проникному середовищі. Цьому сприяють і субвертикальні смуги літогене-
тичної тріщинуватості, які можуть “перехоплювати” і змінювати напрямок
руху розчинів (див. рис. 1). Ці зміни флюїдного режиму, змішування екс-
фільтраційних розчинів з поровими зумовлюють різноманітний аутиген-
ний мінералогенез, у т. ч. шляхом перевідкладання продуктів розчинення
карбонатних мінералів цементу та алюмосилікатних мінералів скелета по-
рід. У зв’язку з цим прогнозуємо формування в ділянці “Б” катагенетичних
пасток ВВ (див. рис. 1), завдяки розвитку зон мінерального ущільнення, де
головну роль відіграють новоутворення карбонатних, глинистих мінералів та
кварцу.
Висновки. Виходячи з викладеного матеріалу, можна стверджувати, що
найбільш нафтогазоперспективною зоною осадового комплексу басейнів є
область переходу (літофаціального заміщення) алювіально-дельтових відкла-
дів у морські пелагічні утворення. Це зумовлено суперпозицією низки чин-
Рис. 2. Особливості формування оптимальних колекторів у нижньокрейдових від-
кладах Тетянівського родовища (Каркінітсько-Північнокримський прогин):
А – модель історії занурення і періодизація катагенезу нижньокрейдових відкладів: 1 – інфіль-
траційний етап; ексфільтраційний етап: 2 – пасивний підетап, 3 – активний підетап; Б – літо-
флюїдодинамічна структура наприкінці першого та другого циклів катагенезу: 4 – палео-
ізотерми, 5 – субгоризонтальні зони розущільнення, 6 – відклади нижньої крейди, 7 – відклади
верхньої крейди, 8 – докрейдові утворення; В – ультрамікроструктура каолінітового цементу
пісковиків: а – св. Тетянівська-7 (4485–4489 м), б – св. Тетянівська-1 (4450–4453 м).
В
66
ників. Так, на інфільтраційному етапі катагенезу тут формувалися карбо-
натні цементи, які сприяли збереженню первинних фільтраційно-ємнісних
параметрів. Пізніше, в ексфільтраційному катагенезі, активна динаміка аг-
ресивних розчинів, унаслідок розвитку різноспрямованих систем тріщин,
зумовлювала формування оптимальних колекторів шляхом вилуговування
карбонатних мінералів, каолінітизації первинних глинистих цементів.
Природні резервуари, що формуються в цій зоні, характеризуються
значною гетерогенністю фільтраційно-ємнісних параметрів, що визначаєть-
ся первинною літологічною неоднорідністю та низкою післяседиментацій-
них подій. З останніми, зокрема, пов’язане утворення смуг мінерального
ущільнення, які виконують роль екранів, облямовуючи високопористі ділян-
ки. Загалом, природним резервуарам притаманне мозаїчно-блокове поширен-
ня порід-колекторів різних типів: тріщинних, тріщинно-порових, порових.
Зони субвертикальної тріщинуватості можуть з’єднувати по вертикалі окре-
мі резервуари, спричиняючи дискретні чи перманентні перетоки між ними
флюїдів, у т. ч. і вуглеводневих. Така складна літофізична структура резер-
вуарів описаної літофаціальної зони потребує розробки нової парадигми
пошуково-розвідувальних робіт та методів випробовування перспективних
об’єктів.
Дискретність прояву в осадовому чохлі субгоризонтальних зон розущіль-
нення дозволяє прогнозувати ділянки розвитку резервуарів катагенетичного
типу на певних гіпсометричних рівнях. Утім, як перспективні нафтогазо-
пошукові об’єкти цікавими можуть бути лише “наймолодші” резервуари, які
виникли наприкінці останнього циклу катагенезу. Подібні утворення більш
давніх циклів слід розглядати, передусім, як реліктові резервуари (поклади),
які упродовж подальшої геологічної історії могли розформовуватися і віді-
гравати роль “проміжного” джерела, з якого вуглеводні надходили в близькі
структурні чи літологічні пастки.
Белоновская Л. Г. Поиски залежей углеводородов в глубокопогруженных поро-
дах (на примере автохтонной части Вуктыльской структуры Верхнепечорской впа-
дины) // Влияние вторичных изменений пород осадочных комплексов на их нефте-
газоносность. – Л. : ВНИГРИ, 1982. – С. 69–78.
Вартанян Г. С., Юсупова И. Ф. Формирование вертикальных путей миграции в
ходе очагового нефтегазообразования // Новые идеи в геологии и геохимии нефти и
газа : матер. V Междунар. конф. – М. : Изд-во МГУ, 2001. – С. 82–84.
Григорчук К. Г. До проблеми періодизації катагенезу в контексті сучасних мо-
делей нафтогазоутворення // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2004. – № 3.
– С. 16–24.
Григорчук К. Ексфільтраційний катагенез. Головні процеси та нафтогеологічні
наслідки // Там само. – 2008. – № 1 (142). – С. 44–55.
Григорьев Б. С., Михайлова А. В., Шахмурадова З. Е. Зависимость между харак-
теристиками вертикальных перемещений и напряженным состоянием осадочного
чехла в надразломных зонах // Поля напряжений и деформаций в литосфере. – М. :
Наука, 1979. – С. 97–125.
Гулиев И. С., Павленкова Н. И., Раджабов М. М. Зона регионального разуплотне-
ния в осадочном чехле Южно-Каспийской впадины // Литология и полезные ископа-
емые. – 1988. – № 5. – С. 130–136.
67
Драгунов А. А. Геодинамическая расслоенность земной коры // Новые идеи в гео-
логии нефти и газа : матер. VII Междунар. конф. – М. : ГЕОС, 2004. – С. 167–168.
Дубровский В. А. Тектонические волны // Изв. АН СССР. Физ. Земли. – 1985. –
№ 1. – С. 29–34.
Исаев Г. Д. Глубинная дегазация – первопричина всех флюидотектонических и
УВ-миграционных процессов в земной коре // Дегазация Земли: геодинамика, гео-
флюиды, нефть, газ и их парагенезы : матер. Всерос. конф. – М. : ГЕОС, 2008. –
С. 188–191.
Каракин А. В. Роль горизонтальных ослабленных зон верхней коры в формиро-
вании месторождений углеводородов // Новые идеи в геологии и геохимии нефти и
газа : матер. V Междунар. конф. – М. : Изд-во МГУ, 2001. – С. 178–181.
Колокольцев В. Г. Текстура клин-в-клин как индикатор восходящих флюидов в
осадочных толщах // Дегазация Земли: геодинамика, геофлюиды, нефть, газ и их па-
рагенезы : матер. Всерос. конф. – М. : ГЕОС, 2008. – С. 218–220.
Кривошея В. А., Тесленко-Пономаренко В. М., Трухачев Ю. В. Прогнозирование
коллекторских свойств осадочных пород Днепровско-Донецкой впадины на больших
глубинах // Коллекторы нефти и газа на больших глубинах : тез. докл. IV Всесоюз.
конф. – М., 1987. – Ч. 1. – С. 26–27.
Леонов Ю. Г. Платформенная тектоника в свете представлений о тектонической
расслоенности земной коры // Геотектоника. – 1991. – № 6. – С. 3–20.
Моисеенко Ф. С. Геолого-геофизическая модель земной коры с учетом дан-
ных Кольской сверхглубокой скважины // Вестн. ЛГУ. Сер. 7. – 1986. – Вып. 4. –
С. 9–15.
На пути к новейшей парадигме поисков углеводородов / Э. А. Абля, И. С. Гулиев,
В. В. Иванов и др. // Дегазация Земли : тез. докл. V Междунар. конф. – М. : ГЕОС,
2006. – С. 10–12.
Николаевский В. Н., Шаров В. И. Разломы и реологическая расслоенность зем-
ной коры // Изв. АН СССР. Физ. Земли. – 1985. – № 1. – С. 15–28.
О природе субгоризонтальных сейсмических границ в верхних частях земной
коры (по данным Кольской сверхглубокой скважины) / М. В. Минц, Н. И. Колпаков,
В. С. Ланев, М. С. Русаков // Геотектоника. – 1987. – № 5. – С. 62–72.
Павлов Д. И., Постельников Е. С. К вопросу об источнике рудного вещества
Ангаро-Питского бассейна осадочных руд железа // Литология и полезные ископа-
емые. – 1980. – № 6. – С. 3–22.
Петров О. В. Внутренние гравитационные волны Земли и нелинейные палео-
геодинамические диссипативные структуры // Докл. РАН. – 1992. – Т. 326. – № 2. –
С. 323–326.
Пронина Н. В., Леоненко Г. Н. Формирование зон разуплотнения в глинистых
толщах, их геохимические характеристики и прогнозирование их нефтегазоноснос-
ти // Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа : матер. VII Междунар. конф.
– М. : ГЕОС, 2004. – С. 420–425.
Сандомирский С. А., Старостин В. И. Численное моделирование на ЭВМ ти-
повых рудоносных трещинных структур, формирующихся при деформациях плос-
кого изгиба // Геология рудных месторождений. – 1987. – № 2. – С. 22–30.
Соколов Б. А. Эволюция и нефтегазоносность осадочных бассейнов. – М. :
Наука, 1980. – 242 с.
Соколов Б. А. Автоколебательная модель нефтеобразования // Вестн. МГУ.
Сер. 4. Геология. – 1990. – № 5. – С. 3–16.
Соколов Б. А. К созданию общей теории нефтегазоносности недр // Новые идеи
в геологии и геохимии нефти и газа : матер. VI Междунар. конф. – М. : ГЕОС, 2002.
– С. 6–8.
68
Холодов В. Н. Формирование газоводных растворов в песчано-глинистых тол-
щах элизионных бассейнов // Осадочные бассейны и их нефтегазоносность. – М. :
Наука, 1983. – С. 28–44.
Черский Н. В., Царев В. П. Зоны субгоризонтальных нарушений консоли-
дированной материковой коры и углеводороды // Сов. геология. – 1988. – № 6. –
С. 53–59.
Шаров В. И. О новой трехслойной сейсмической модели континентальной ко-
ры // Геотектоника. – 1987. – № 4. – С. 19–30.
Юсупова И. Ф., Абукова Л. А., Абрамова О. П. Катагенные потери органического
вещества пород как фактор геодинамической дестабилизации // Новые идеи в гео-
логии и геохимии нефти и газа : матер. VII Междунар. конф. – М. : ГЕОС, 2004. –
С. 500–502.
Стаття надійшла
28.01.10
Kostyantyn GRIGORCHUK
LITHOFLUIDODYNAMIC FEATURES
OF THE EXFILTRATION CATAGENESIS
Exfiltration catagenesis is divided in two stages: passive and active. During active
stage considerable fluid flow is realized. For the first time the decisive role of the regional
subhorizontal decompaction zones in fluid migration is grounded. There are distinquished
different discrete levels of decompaction zones development in connection with depth of
astenosphere layer. Two areas with different fluidodynamic regime that cause difference in
catagenetic minerogenesis and reservoir rocks development were revealed. The model of
catagenetic reservoirs and traps is created. The reservoirs were characterized by the com-
plex mosaic-block lithophysic structure. So it is necessary to create a new way of the oil,
gas deposits search and exploitation.
These reservoirs show up the temporary or intermediate hearths of hydrocarbon
accumulations, that arise during active catagenetic stage. Later on the reservoirs were des-
troyed and hydrocarbon fluids migrate to the nearest structural or lithological traps. So
well-known data about modern hydrocarbon flow into some deposits of the old oil and
gas-bearing regions, leaning upon catagenetic fluidodynamic model, take quite logical ex-
planation.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59376 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0869-0774 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:47:38Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Григорчук, К. 2014-04-07T20:13:17Z 2014-04-07T20:13:17Z 2010 Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу / К. Григорчук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 1 (150). — С. 60-68. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 0869-0774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59376 552.5 Обґрунтовано розвиток на ексфільтраційному активному підетапі катагенезу 
 дискретних глибинних рівнів субгоризонтальних зон дезінтеграції. Показано існування в цих зонах специфіки динаміки флюїдів та катагенетичного мінералоутворення. Створено модель пасток катагенетичного типу. Розглянуто проблему геологічної 
 природи регіональних флюїдопровідних зон розущільнення в осадовій товщі басейнів. Exfiltration catagenesis is divided in two stages: passive and active. During active 
 stage considerable fluid flow is realized. For the first time the decisive role of the regional 
 subhorizontal decompaction zones in fluid migration is grounded. There are distinquished 
 different discrete levels of decompaction zones development in connection with depth of 
 astenosphere layer. Two areas with different fluidodynamic regime that cause difference in 
 catagenetic minerogenesis and reservoir rocks development were revealed. The model of 
 catagenetic reservoirs and traps is created. The reservoirs were characterized by the complex mosaic-block lithophysic structure. So it is necessary to create a new way of the oil, 
 gas deposits search and exploitation. uk Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Геологія і геохімія горючих копалин Літологія Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу Lithofluidodynamic features of the exfiltration catagenesis Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу Григорчук, К. Літологія |
| title | Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу |
| title_alt | Lithofluidodynamic features of the exfiltration catagenesis |
| title_full | Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу |
| title_fullStr | Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу |
| title_full_unstemmed | Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу |
| title_short | Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу |
| title_sort | особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу |
| topic | Літологія |
| topic_facet | Літологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59376 |
| work_keys_str_mv | AT grigorčukk osoblivostílítoflûídodinamíkieksfílʹtracíinogokatagenezu AT grigorčukk lithofluidodynamicfeaturesoftheexfiltrationcatagenesis |