Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення
Поширення і склад рослинних асоціацій, нагромадження фітомаси, глибина 
 розкладу органічного матеріалу залежать, головним чином, від палеогеографічних і фаціальних умов. Зміна об’ємів фітомаси в процесах торфо- і вуглеутворення 
 залежить від низки генетичних та епігенетичних чинник...
Saved in:
| Published in: | Геологія і геохімія горючих копалин |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59378 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення / С. Бик, Є. Бартошинська, О. Шевчук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 2 (151). — С. 23-29. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860251892972519424 |
|---|---|
| author | Бик, С. Бартошинська, Є. Шевчук, О. |
| author_facet | Бик, С. Бартошинська, Є. Шевчук, О. |
| citation_txt | Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення / С. Бик, Є. Бартошинська, О. Шевчук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 2 (151). — С. 23-29. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геологія і геохімія горючих копалин |
| description | Поширення і склад рослинних асоціацій, нагромадження фітомаси, глибина 
розкладу органічного матеріалу залежать, головним чином, від палеогеографічних і фаціальних умов. Зміна об’ємів фітомаси в процесах торфо- і вуглеутворення 
залежить від низки генетичних та епігенетичних чинників. Найбільше її об’єм зменшується (у 20–40 разів) у седиментогенезі, де переважають біохімічні процеси. Під 
час вуглеутворення торф ущільнюється в основному через фізичні фактори і лише 
в 1,3–9,4 раза.
The distribution and composition of plant associations, the accumulation of phytomass 
and depth of the organic material decay depend on the existing paleogeographical and 
facies conditions in the territory of the coal formation.
For the formation of genetic groups of coal with biochemically deep-decayed lignincellulose tissues of collinite and precollinite the conditions of stable and relatively stable 
water-encroached forest peat bogs are required. Facies conditions of moving and relatively 
moving encroached-flowing forest peat bogs contribute to the coal formation of genetic 
type of telinites and posttelinites with weak and relatively weak decay of lignin-cellulose 
tissues. In the first case an organic mass acquires homogenous, colloidal or fluidal microstructure, in the second one mainly attrital and fragmentary-attrital.
Change of the phytomass volume in the process of the peat and coal formation depends upon a series of genetic and epigenetic factors. To genetic factors of the phytomass 
strinkage belong the processes occurred during the period of sedimentogenesis, in the main 
these are biochemical decay of organic plant remains and loss of moisture that have led 
to decrease of its volume 20–40 times. In the metamorphic series brown coal-anthracite, 
biochemical processes have a considerably weak influence on metamorphosis of the initial 
plant substance: in case of the initial stage of coalification only. The main epigenetic 
factors influencing the compacting of the peat mass are temperature and pressure, as well 
as the primary depth of decay of the organic material (genetic groups) and macrostructure 
(homogenous, colloidal, fluidal etc.). On the whole, in the metamorphic series the 
compacting factor is 1.3–9.4, that is to say, tens times lower than that one of phytomass in 
diagenesis. Maximum compacting factor in the process of metamorphism is observed in 
case of well-structure coal mass.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:44:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
23
© Святослав Бик, Єлизавета Бартошинська, Олена Шевчук, 2010
ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2010. № 2 (151)
УДК 553.94:551.735(477.82/83)
Святослав БИК, Єлизавета БАРТОШИНСЬКА, Олена ШЕВЧУК
НАГРОМАДЖЕННЯ ФІТОМАСИ І ЗМІНА ЇЇ ОБ’ЄМІВ
У ПРОЦЕСАХ ТОРФО- І ВУГЛЕУТВОРЕННЯ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Поширення і склад рослинних асоціацій, нагромадження фітомаси, глибина
розкладу органічного матеріалу залежать, головним чином, від палеогеографіч-
них і фаціальних умов. Зміна об’ємів фітомаси в процесах торфо- і вуглеутворення
залежить від низки генетичних та епігенетичних чинників. Найбільше її об’єм змен-
шується (у 20–40 разів) у седиментогенезі, де переважають біохімічні процеси. Під
час вуглеутворення торф ущільнюється в основному через фізичні фактори і лише
в 1,3–9,4 раза.
Ключові слова: фітомаса, торф, вугілля, фація, седиментогенез, метаморфізм.
Нагромадження фітомаси і подальша зміна її об’ємів у торфовищах і в
метаморфічному ряді – принципові питання вугільної геології. Від їхнього
пізнання залежить розуміння повного процесу торфо- і вуглеутворення, що є
основою наукових прогнозів якості вугілля, газоносності вугільних покладів,
зонального розміщення вугільних газів у пластах і їхньої акумуляції в певних
“пастках”, визначення окремих викидонебезпечних ділянок, розроблення
технології раціональної експлуатації вугільних покладів тощо.
Вугленагромадження відоме з девону, коли тектонічні рухи планетарного
масштабу привели до різних палеогеографічних змін, утворення кліматичної
зональності, що сприяло виходу на суходіл різноманітних видів флори.
Епохи вуглеутворення пов’язані з від’ємними рухами земної кори між
фазами орогенезу і приурочені до періодів повільного тривалого занурення
суходолу. Для накопичення фітомаси першочергове значення має тектонічний
режим території, похідними якого є фаціальні умови і поширення певних фі-
токомплексів, тривалість нагромадження і біохімічного розкладу рослинних
решток. Значні об’єми фітомаси нагромаджувалися переважно на території з
підвищеною вологістю як у субекваторіальній, так і помірній зонах. Надли-
шок вологи забезпечував ізольованість фітомаси від повітря шаром води, що
створювало середовище, у якому рослинна органіка не руйнувалася до міне-
ральних сполук, а в напівзруйнованому стані утворювала торфовища і карбо-
нізувалася. До речі, і сьогодні на земній кулі не існує великих торф’яних
родовищ, якщо коефіцієнт зволоження (співвідношення опадів і випарову-
вання) менший від одиниці (Никонов, 1959).
Фітомасу в кам’яновугільному періоді складали залишки нижчих і ви-
щих рослин. Водорості, бактерії, істинні гриби тощо у вуглеутворенні ма-
ли підрядне значення. Головним вихідним матеріалом була вища флора, в
24
основному, груп плауноподібних, членистостеблових, папоротей. Фаціальні
умови зумовлювали склад рослинних асоціацій, нагромадження їхніх залиш-
ків, характер біохімічних перетворень органічної речовини (ОР), а також
геліфікацію і фюзенізацію рослинних фрагментів.
Найбільш привабливими для геліфікації є фації стійкого і відносно стій-
кого обводненого застійного лісового болота з анаеробним середовищем. Ге-
ліфікації, насамперед, підлягають менш стійкі елементи: паренхімні тканини
серцевини дерев, листя, стебел, трави, а також дрібні уламки деревини. Вели-
кі фрагменти деревини порівняно стійкі до розкладу через ускладнене про-
никнення мікроорганізмів у глибину тканини. Стійкими до розкладу є корові
тканини, ліпоїдні компоненти (екзини мікро- і макроспор, оболонки пилку,
кутикули листя тощо). Геліфіковані рослинні залишки в умовах згаданих фа-
цій відзначаються сильним і відносно сильним біохімічним розкладом лігні-
но-целюлозних тканин, під час руйнування яких утворюється колоїдна, флюї-
дальна або гомогенна структура, подібна до безструктурного вітриніту. Гелі-
фіковані рештки є основою вугілля генетичних груп колінітів і преколінітів.
В умовах фацій рухомих і відносно рухомих обводнених і слабко обвод-
нених періодично проточних торф’яних боліт існувало переважно аеробно-
анаеробне середовище, що зумовлювало фюзенізацію (карбонізацію) і част-
кову геліфікацію рослинних залишків. Завдяки карбонізації і сингенетичній
мінералізації ці рослинні фрагменти часто зберігали ботанічну будову. Руй-
нуючись, вони утворювали, в основному, атритову і фрагментарно-атритову
структури. У згаданих умовах формувалося вугілля генетичних груп телінітів
і посттелінітів зі слабким і відносно слабким ступенем розкладу лігніно-це-
люлозних тканин.
На площі Донецького басейну фітомаса в ранньому і середньому карбо-
ні нагромаджувалася переважно в умовах тектонічної стабільності. Доміну-
ючою фацією рослинних залишків було сильно обводнене застійне лісове
болото. У нижньокарбоновому вугіллі рослинні асоціації представлені (%):
папоротями – 25–30 (із них птеридоспермів – 75); членистостебловими –
14–26; плауноподібними – 32–40 (Егоров, 1974). Ці групи рослин високі (до
40 м), з добре розвинутою первинною і вторинною деревиною; певне значен-
ня мали коренева система, листяна крона, спорангії.
Занурення торфовищ було повільним і тривалим, що забезпечувало зде-
більшого сильний розклад лігніно-целюлозних тканин і формування вугілля
генетичних груп колінітів і преколінітів, кількість яких досягає 80 % (Петро-
генетичні..., 2005).
На теренах Львівсько-Волинського басейну генетичні умови нагрома-
дження фітомаси та її склад були дещо іншими. Торфотворна флора, пошире-
на на площі басейну в ранньому карбоні, була представлена переважно де-
ревними формами групи членистостеблових: лепідодендронами, сигілярія-
ми, каламітами, висота яких сягала 10–40 м, з добре розвинутою корою, пер-
винною і вторинною деревиною, а також стигмаріями. Серед них траплялися
і водяні форми (сфенофіли) з дуже тонкими стеблами, зрідка із вторинним
ростом у товщину, іноді присутні рослини групи папоротей. Це також крупні
деревоподібні форми зі стовбурами, подібними до лепідодендронів, деколи з
тонкими циліндрами, як у ліан. Траплялися кордаїти – дерева з міцними стов-
25
бурами з анатомічною будовою хвойних (Криштофович, 1957; Новик, 1974;
Бартошинская, Бык, 1979). На деяких ділянках у низці пластів значно поши-
рені сапропеліти – продукти озерно-болотних фацій (Бартошинская, 1971).
Тектонічний режим області торфонагромадження на початкових етапах
формування нижньокарбонової товщі Львівсько-Волинського басейну в ос-
новному був спокійним. Повільно і плавно відбувалося занурення території,
накопичення фітомаси і захоронення торфовищ, що зумовлювало тривалість
біохімічних процесів розкладу ОР. Через неоднакову відстань територій тор-
фонагромадження від берегової лінії спостерігається поліфаціальність умов
розвитку рослинних асоціацій. Це приводило до утворення вугілля різних
генетичних типів (7–10). Ближче до берега, у карбонатній і теригенно-карбо-
натній частинах товщі, склад вугілля за генетичними ознаками доволі одно-
манітний, причому переважає вугілля із сильно зміненою органікою, особ-
ливо це стосується низів візейського ярусу, де у вугіллі домінують генетичні
типи груп колінітів і преколінітів.
У період нагромадження органічного матеріалу верхів візейського і сер-
пуховського ярусів тектонічний режим площі басейну був менш стабільним,
тому фаціальні умови змінювалися частіше і більш різко, зменшувалася три-
валість біохімічних процесів, що вплинуло на характер розкладу ОР. Зросла
роль генетичної групи посттелінітів. Вони характеризуються відносно негли-
боким розкладом лігніно-целюлозних тканин, які часто зберігають свою рос-
линну ідентичність. Збільшувалася кількість генетичних груп лейптинітів і
сапропелітів. Перші з них – це продукти фацій дуже стійкого сильно обвод-
неного застійного, іноді проточного торф’яного болота, другі – богхеди і ке-
нелі, які формувалися в умовах заростаючих озер з відкритим дзеркалом
води і відносно стійких сильно обводнених застійних торф’яних боліт. Кіль-
кість генетичних типів вугілля цього періоду досягає 15.
Середньокарбонове вугілля башкирського ярусу за генетичними ознака-
ми відрізняється від нижньокарбонового помітним збільшенням у його скла-
ді генетичних типів телінітової і посттелінітової груп, зменшенням лейпти-
нітів і сапропелітів. Тобто, зростає роль слабко і відносно слабко розкладеного
органічного матеріалу.
Крім вертикальної фаціальної різноманітності, у Львівсько-Волинському
басейні фаціальна зональність спостерігається і по площі. До прикладу, фі-
томаса пласта n7 на півночі басейну (Нововолинський геолого-промисловий
район) нагромаджувалася переважно в умовах фацій обводнених періодично
проточних і слабко проточних, рухомих і відносно рухомих лісових торф’яних
боліт (53 % площі), хімізм середовища яких неодноразово змінювався від
аеробного до анаеробного, що відобразилося на складі фітомаси і процесах
геліфікації і фюзенізації рослинних фрагментів, як наслідок, утворилося ву-
гілля генетичних груп телінітів і посттелінітів.
У середній частині басейну (Червоноградський геолого-промисловий
район) у межах пласта n7 найбільш поширені фації сильно обводнених стій-
ких і відносно стійких застійних лісових торф’яних боліт з анаеробним
середовищем (64 %). Такі фаціальні умови сприяли геліфікації, сильному
розкладу лігніно-целюлозних тканин і утворенню вугілля колінітової і пре-
колінітової груп.
26
На півдні (Південно-Західний вугленосний район) фітомаса пласта n7
відкладалася в умовах сильно обводнених стійких і відносно стійких застій-
них лісових боліт (46 %), де сформувалося гумусове вугілля генетичних груп
колінітів і преколінітів. На площі вугленосного району значно поширені за-
болочені озера (озерно-болотні фації) (13 % площі), де накопичувалися са-
пропелі (переважно сапропеліти кенелевого типу), а також озера з відкритим
дзеркалом води (11 % площі), де відкладався донний мул зі сапропелевим
матеріалом. Загалом сильно обводнена площа нагромадження фітомаси плас-
та n7 у цьому районі становить 70 %.
У басейні з півночі на південь фаціальні умови змінювалися відповідно
до тектонічного режиму, який у період нагромадження фітомаси на півночі
був більш рухливим, а на півдні – відносно стабільним. Подібна закономір-
ність спостерігається і по інших пластах.
Наведені вище дані щодо вихідного рослинного матеріалу вугілля, умов
його нагромадження, ступеня біохімічного розкладу лігніно-целюлозних
тканин свідчать, що вугільні пласти у вертикальному розрізі і по площі ба-
сейну формувалися в різних фаціальних умовах з неідентичної фітомаси, від
складу якої надалі залежить зміна якісних показників у процесах торфо- і
вуглеутворення, а також зменшення її об’ємів і характер ущільнення.
Проблемі зміни об’ємів фітомаси під час формування торфу і перетво-
рення його в кам’яне вугілля присвячено відносно невелику кількість нау-
кових праць. Причому більшість торкається усадки торф’яної маси в проце-
сі утворення вугілля різних марок і лише в деяких з них наведено дані про
ущільнення рослинної речовини в ряді фітомаса–торф. В обох випадках
одержували неоднозначні результати. Можливо, це наслідки недосконалості
застосованих методик або це пов’язано з тим, що не враховували багатьох
генетичних й епігенетичних факторів формування торфу і вугілля.
До генетичних чинників належать процеси, що відбувалися в седимен-
тогенезі, до епігенетичних – у метаморфічному ряді. У роботі О. К. Іванова
(Про ступінь..., 1973) наводиться загальний огляд праць, присвячених вище-
згаданому питанню, і доводиться, що основне ущільнення в ряді фітомаса–
торф відбувається в седиментогенезі, де фітомаса зменшується у 20–40 разів
(Егоров, 1974). Такий широкий діапазон усадки фітомаси можна пояснити її
рослинним складом. Так, якщо в ній домінують трави, листя, тонкі стебла
ліан, складені на 40–50 % паренхімою (що швидко розкладається і геліфіку-
ється), а також дрібними уламками деревної флори, чагарниками і залишками
нижчих рослин (водоростей), її коефіцієнт ущільнення буде значно вищим,
ніж фітомаси з деревних рослин, які навіть у високометаморфізованому ву-
гіллі можуть зберігати свою ботанічну ідентичність. Так, для донецьких ант-
рацитів характерною є присутність вітринізованих тканин деревини сигіля-
рій, лепідодендронів, птеридоспермів, кордаїтів (Вырвич, 1975).
В обох випадках усадку фітомаси ускладнюють фюзенізація (карбоні-
зація) та вміст мінеральних домішок, у т. ч. сингенетична мінералізація.
Про залежність ущільнення фітомаси від її рослинного складу свідчать
проведені спостереження. Нижньокарбонові торфовища північно-східного
Казахстану, у яких органічний матеріал представлений чагарниками і трава-
ми, приростали із швидкістю 0,6–0,8 мм/рік; подібні торфовища Нідерландів
27
за останні 2000 років – 0,75–1,5 мм/рік; деревний торф у сучасних болотах
Південної Америки – 2,4 мм/рік. Таким чином, для утворення 1 м торф’яно-
го шару, залежно від рослинного складу фітомаси, потрібно 600–2500 років
(Егоров, 1974).
Як зазначалося вище, діагенетичні перетворення геліфікованого матері-
алу приводять до утворення гомогенної, колоїдальної, флюїдальної мікро-
структур, притаманних вугіллю генетичних груп преколінітів і колінітів; пе-
ревага у фітомасі фюзенізованої речовини зумовлює формування атритової і
фрагментарно-атритової мікроструктур, властивих вугіллю генетичних груп
телінітів і посттелінітів.
Структурна впорядкованість помітно впливає на усадку фітомаси, яка
буде значно більшою для вугілля, у складі якого переважають геліфіковані
мікрокомпоненти, ніж для вугілля зі значним вмістом фюзенізованої речови-
ни. Крім того, фюзенізовані компоненти набагато міцніші від геліфікованих
і часто сильно мінералізовані.
О. Єгоров (Егоров, 1969) зазначає, що в епохи тектонічного спокою (ін-
версія тектонічного режиму) ущільнення фітомаси може бути однією з го-
ловних причин торфонагромадження, якщо одночасно не діють інші чинники
тектонічного походження. На прикладі пласта l2 (Донбас) А. П. Феофілова
(Феофилова, 1954) пояснює, що причиною збільшення потужності болотя-
ного ґрунту були не рухомість і розміри ложа басейну, а інтенсивність діаге-
нетичних ущільнень болотяних осадів. Найбільша усадка властива глинис-
тим різновидам, найменша – піщаним.
Розрахунки коефіцієнтів ущільнення торф’яної маси в процесі вуглефі-
кації, виконані різними дослідниками, змінюються в широких межах (Про
ступінь..., 1973): торф–буре вугілля – 1,3–4,5; торф–антрацит – 2,0–9,4. На
нашу думку, і в цьому випадку така розбіжність деякою мірою пояснюється
генетичними особливостями торфу і вугілля. У метаморфічному ряді буре
вугілля–антрацит на перетворення вихідної ОР біохімічні процеси вплива-
ють мало і лише на початковій стадії вуглефікації. Основну роль відіграють
фізичні фактори – температура і тиск. Величину усадки, як і при седименто-
генезі, обумовлюють такі генетичні чинники, як речовинний склад торф’яної
маси, ступінь розкладу ОР, мікроструктура, мінеральні домішки, які в межах
басейну як по площі, так і у вертикальному розрізі окремих пластів, як пра-
вило, неоднакові.
Згадані вище особливості зміни об’ємів фітомаси в седиментогенезі і
торфу в метаморфічному ряді можуть пояснити характер усадки вихідної
речовини вугільних пластів Львівсько-Волинського басейну.
За розрахунками, торф пласта n7 серпуховського ярусу нижнього карбо-
ну ущільнювався під впливом метаморфічних факторів у цілому по басейну
в 3,45–6,81 раза. Таку розбіжність ми пояснюємо так.
У ранньому карбоні в басейні панувала деревна флора: лепідодендрони,
сигілярії, каламіти та ін. Чагарники, трави, ліани мали підпорядковане зна-
чення. На півночі басейну (Нововолинський геолого-промисловий район)
вихідна речовина вугілля пласта n7 нагромаджувалася переважно в умовах
проточних лісових торф’яних боліт (53 % площі), в основному, в аеробному
середовищі. Це сприяло карбонізації рослинних решток і, таким чином, збе-
28
реженню їхньої ботанічної будови. Лігніно-целюлозні тканини зазнавали
слабкого розкладу, що зумовлювало утворення атритової і фрагментарно-ат-
ритової мікроструктур та, як згадувалося вище, формування вугілля теліні-
тової і посттелінітової генетичних груп. Завдяки таким особливостям фіто-
маса в седиментогенезі підлягала порівняно невеликому ущільненню. Вплив
метаморфізму на цій ділянці також був незначним: стадія вуглефікації низька
– І (марка Д). У середньому усадка в цьому інтервалі становить 3,8; у подіб-
ному донецькому вугіллі – до 4,5, тобто значно більше (Про ступінь..., 1973).
Можливо, це пов’язано з відповідним речовинним складом і мікроструктурою
досліджуваного вугілля.
Проведений аналіз наявних геологічних матеріалів щодо проблеми на-
громадження фітомаси і зміни її об’ємів під час торфо- і вуглеутворення доз-
воляє відзначити таке:
– поширення і склад рослинних асоціацій, нагромадження фітомаси,
глибина розкладу органічного матеріалу залежать від палеогеографічних і
фаціальних умов території. Умови фацій стійких і відносно стійких обводне-
них лісових торф’яних боліт є сприятливими для формування генетичних
груп вугілля з біохімічно сильнорозкладеними лігніно-целюлозними ткани-
нами колінітів і преколінітів, а умови фацій рухомих і відносно рухомих об-
воднено-проточних лісових торф’яних боліт – для утворення вугілля гене-
тичних груп телінітів і посттелінітів зі слабким і відносно слабким розкладом
лігніно-целюлозних тканин. У першому випадку органічна маса набуває го-
могенної, колоїдної або флюїдальної мікроструктури, у другому – переважно
атритової та фрагментарно-атритової;
– зміна об’ємів фітомаси залежить від ряду генетичних і епігенетичних
факторів. До генетичних належать процеси, що відбувалися в період седи-
ментогенезу: в основному, це біохімічний розклад органічних рослинних за-
лишків і втрата вологи, що призводило, залежно від складу фітомаси (трави,
ліани, листя, чагарники, дрібні уламки гілок, фрагменти деревини), до її
зменшення у 20–40 разів. У метаморфічному ряді буре вугілля–антрацит на
перетворення вихідної рослинної речовини біохімічні процеси діють слабко
і тільки на початковій стадії вуглефікації. Основними епігенетичними чин-
никами, які впливають на ущільнення торф’яної маси, є фізичні – температура
і тиск, а також первинна глибина розкладу органічного матеріалу (генетичні
групи) і мікроструктура (гомогенна, колоїдна, флюїдальна, атритова, фраг-
ментарно-атритова). Загалом у метаморфічному ряді коефіцієнт ущільнення
становить 1,3–9,4, тобто удесятеро менше, ніж фітомаси в седиментогенезі.
Максимальний коефіцієнт ущільнення в процесі метаморфізму спостеріга-
ється в добре структурованій вугільній масі.
Бартошинская Е. С. Генезис и закономерности размещения сапропелитов в
угленосной толще карбона Львовско-Волынского бассейна : автореф. дис. ... канд.
геол.-минерал. наук. – Львов, 1971. – 21 с.
Бартошинская Е. С., Бык С. И. Исходное органическое вещество разновозраст-
ных углей карбона Львовско-Волынского бассейна (по данным петрографических
исследований) // Геология и геохимия горючих ископаемых. – Киев : Наук. думка,
1979. – Вып. 53. – С. 53–57.
29
Вырвич Г. П. Генетические типы антрацитов Донецкого бассейна // Тез. докл.
VII Междунар. конгр. по стратиграфии и геохимии карбона. – М. : Наука, 1975. – С. 63.
Егоров А. И. Механизм накопления биомассы и формирования угольного плас-
та // Геология угольных месторождений : матер. ІІІ Всесоюз. совещ. по твердым
горюч. ископаемым. – М. : Наука, 1969. – Т. 1. – С. 66–75.
Егоров А. И. Очерки угленакопления. – Ростов-на-Дону : Изд-во Ростов. ун-та,
1974. – 130 с.
Криштофович А. Н. Палеоботаника. – Л. : Гостоптехиздат, 1957. – 650 с.
Никонов М. Н. О предпосылках углеобразования в свете данных о современных
торфяных залежах // Генезис твердых горючих ископаемых. – М. : АН СССР, 1959.
– С. 52–53.
Новик Е. О. Закономерности развития каменноугольной флоры юга европейской
части СССР. – Киев : Наук. думка, 1974. – 140 с.
Петрогенетичні типи вугілля і фаціальні умови накопичення фітомаси вугільних
пластів середнього карбону Донбасу / Є. С. Бартошинська, І. В. Бучинська, С. І. Бик,
О. М. Шевчук // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2005. – № 2. – С. 15–29.
Про ступінь ущільнення вугілля і порід Львівсько-Волинського кам’яновугільно-
го басейну / О. К. Іванов, В. О. Кушнірук, В. Я. Караваєв, Є. С. Бартошинська // Доп.
АН УРСР. Сер. Б. – 1973. – № 2. – С. 114–117.
Феофилова А. П. О месте аллювия в циклах осадконакопления разного порядка
и времени его образования // Аллювиальные отложения в угленосной толще среднего
карбона Донбасса : Тр. ИГН АН СССР. – 1954. – Вып. 151. – С. 241–272.
Стаття надійшла
02.06.09
Svyatoslav BYK, Yelizaveta BARTOSHYNSKA, Olena SHEVCHUK
ACCUMULATION OF PHYTOMASS AND CHANGE OF ITS VOLUME
IN PROCESS OF THE PEAT AND COAL FORMATION
The distribution and composition of plant associations, the accumulation of phytomass
and depth of the organic material decay depend on the existing paleogeographical and
facies conditions in the territory of the coal formation.
For the formation of genetic groups of coal with biochemically deep-decayed lignin-
cellulose tissues of collinite and precollinite the conditions of stable and relatively stable
water-encroached forest peat bogs are required. Facies conditions of moving and relatively
moving encroached-flowing forest peat bogs contribute to the coal formation of genetic
type of telinites and posttelinites with weak and relatively weak decay of lignin-cellulose
tissues. In the first case an organic mass acquires homogenous, colloidal or fluidal micro-
structure, in the second one mainly attrital and fragmentary-attrital.
Change of the phytomass volume in the process of the peat and coal formation de-
pends upon a series of genetic and epigenetic factors. To genetic factors of the phytomass
strinkage belong the processes occurred during the period of sedimentogenesis, in the main
these are biochemical decay of organic plant remains and loss of moisture that have led
to decrease of its volume 20–40 times. In the metamorphic series brown coal-anthracite,
biochemical processes have a considerably weak influence on metamorphosis of the initial
plant substance: in case of the initial stage of coalification only. The main epigenetic
factors influencing the compacting of the peat mass are temperature and pressure, as well
as the primary depth of decay of the organic material (genetic groups) and macrostructure
(homogenous, colloidal, fluidal etc.). On the whole, in the metamorphic series the
compacting factor is 1.3–9.4, that is to say, tens times lower than that one of phytomass in
diagenesis. Maximum compacting factor in the process of metamorphism is observed in
case of well-structure coal mass.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59378 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0869-0774 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:44:25Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бик, С. Бартошинська, Є. Шевчук, О. 2014-04-07T20:15:31Z 2014-04-07T20:15:31Z 2010 Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення / С. Бик, Є. Бартошинська, О. Шевчук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 2 (151). — С. 23-29. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0869-0774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59378 553.94:551.735(477.82/83) Поширення і склад рослинних асоціацій, нагромадження фітомаси, глибина 
 розкладу органічного матеріалу залежать, головним чином, від палеогеографічних і фаціальних умов. Зміна об’ємів фітомаси в процесах торфо- і вуглеутворення 
 залежить від низки генетичних та епігенетичних чинників. Найбільше її об’єм зменшується (у 20–40 разів) у седиментогенезі, де переважають біохімічні процеси. Під 
 час вуглеутворення торф ущільнюється в основному через фізичні фактори і лише 
 в 1,3–9,4 раза. The distribution and composition of plant associations, the accumulation of phytomass 
 and depth of the organic material decay depend on the existing paleogeographical and 
 facies conditions in the territory of the coal formation.
 For the formation of genetic groups of coal with biochemically deep-decayed lignincellulose tissues of collinite and precollinite the conditions of stable and relatively stable 
 water-encroached forest peat bogs are required. Facies conditions of moving and relatively 
 moving encroached-flowing forest peat bogs contribute to the coal formation of genetic 
 type of telinites and posttelinites with weak and relatively weak decay of lignin-cellulose 
 tissues. In the first case an organic mass acquires homogenous, colloidal or fluidal microstructure, in the second one mainly attrital and fragmentary-attrital.
 Change of the phytomass volume in the process of the peat and coal formation depends upon a series of genetic and epigenetic factors. To genetic factors of the phytomass 
 strinkage belong the processes occurred during the period of sedimentogenesis, in the main 
 these are biochemical decay of organic plant remains and loss of moisture that have led 
 to decrease of its volume 20–40 times. In the metamorphic series brown coal-anthracite, 
 biochemical processes have a considerably weak influence on metamorphosis of the initial 
 plant substance: in case of the initial stage of coalification only. The main epigenetic 
 factors influencing the compacting of the peat mass are temperature and pressure, as well 
 as the primary depth of decay of the organic material (genetic groups) and macrostructure 
 (homogenous, colloidal, fluidal etc.). On the whole, in the metamorphic series the 
 compacting factor is 1.3–9.4, that is to say, tens times lower than that one of phytomass in 
 diagenesis. Maximum compacting factor in the process of metamorphism is observed in 
 case of well-structure coal mass. uk Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Геологія і геохімія горючих копалин Геологія горючих копалин Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення Accumulation of phytomass and change of its volume in process of the peat and coal formation Article published earlier |
| spellingShingle | Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення Бик, С. Бартошинська, Є. Шевчук, О. Геологія горючих копалин |
| title | Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення |
| title_alt | Accumulation of phytomass and change of its volume in process of the peat and coal formation |
| title_full | Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення |
| title_fullStr | Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення |
| title_full_unstemmed | Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення |
| title_short | Нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення |
| title_sort | нагромадження фітомаси і зміна її об’ємів у процесах торфо- і вуглеутворення |
| topic | Геологія горючих копалин |
| topic_facet | Геологія горючих копалин |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59378 |
| work_keys_str_mv | AT biks nagromadžennâfítomasiízmínaííobêmívuprocesahtorfoívugleutvorennâ AT bartošinsʹkaê nagromadžennâfítomasiízmínaííobêmívuprocesahtorfoívugleutvorennâ AT ševčuko nagromadžennâfítomasiízmínaííobêmívuprocesahtorfoívugleutvorennâ AT biks accumulationofphytomassandchangeofitsvolumeinprocessofthepeatandcoalformation AT bartošinsʹkaê accumulationofphytomassandchangeofitsvolumeinprocessofthepeatandcoalformation AT ševčuko accumulationofphytomassandchangeofitsvolumeinprocessofthepeatandcoalformation |