Отношение к прошлому
Ukraine is experiencing the transformation of symbolic space including symbols of the past. Such developments are brought up to date by different social agents' needs of self-identification. The past, history and memory are becoming an issue of social and humanitarian disciplines including soci...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5938 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Отношение к прошлому / Ю. Сорока // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 2. — С. 47-66. — Бібліогр.: 29 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860268776222621696 |
|---|---|
| author | Сорока, Ю. |
| author_facet | Сорока, Ю. |
| citation_txt | Отношение к прошлому / Ю. Сорока // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 2. — С. 47-66. — Бібліогр.: 29 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| description | Ukraine is experiencing the transformation of symbolic space including symbols of the past. Such developments are brought up to date by different social agents' needs of self-identification. The past, history and memory are becoming an issue of social and humanitarian disciplines including sociology. The article is devoted to justifying the notion "attitude toward the past" defined as a perception of historical events and persons through adequate, available and legitimate symbols of the past in the course of spontaneous propositions, emotional evaluations, behavioural reactions, and production of cultural texts and opinions. This definition is based on critical analysis of M. Halbwax', P. Nora', P. Ricoeur', Th. Adorno conceptions about memory and the past. The meanings of the symbol of the past are multiple; individuals use and support these meanings according to their socio-cultural experiences, social positions, access to channels of meanings dissemination. According to data of mass survey, Ukrainian students' attitudes to the past demonstrate positive evaluation of distant historical persons, as well as differentiation of historical persons evaluation with respect to tradition / innovation contrasting and regional discrepancy concerning meaning - fulness of the past as a subject matter. However, the forming of common "pantheon" of Ukrainian heroes is also observed against this background.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:03:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
Юлія Со ро ка
Став лен ня до ми ну ло го
ЮЛІЯ СОРОКА,
êàí äè äàò ñîö³îëîã³÷íèõ íàóê, äîê òî ðàíò êà -
ôåä ðè ñîö³îëî㳿 ñîö³îëîã³÷íî ãî ôà êóëü òå òó
Õàðê³âñüêî ãî íàö³îíàëü íî ãî óí³âåð ñè òå òó
³ì. Â.Í.Êà ðàç³íà
Став лен ня до ми ну ло го1
Abstract
Ukraine is experiencing the transformation of symbolic space including symbols of the
past. Such developments are brought up to date by different social agents’ needs of
self-identification. The past, history and memory are becoming an issue of social and
humanitarian disciplines including sociology. The article is devoted to justifying the
notion “attitude toward the past” defined as a perception of historical events and
persons through adequate, available and legitimate symbols of the past in the course of
spontaneous propositions, emotional evaluations, behavioral reactions, and produc -
tion of cultural texts and opinions. This definition is based on critical analysis of M.
Halbwax’, P. Nora’, P. Ricoeur’, Th. Adorno’ conceptions about memory and the past.
The meanings of the symbol of the past are multiple; individuals use and support these
meanings according to their socio-cultural experiences, social positions, access to
channels of meanings dissemination. According to data of mass survey, Ukrainian
students’ attitudes to the past demonstrate positive evaluation of distant historical
persons, as well as differentiation of historical persons evaluation with respect to
tradition / innovation contrasting and regional discrepancy concerning meaningful -
ness of the past as a subject matter. However, the forming of common “pantheon” of
Ukrainian heroes is also observed against this background.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 47
1 Підго тов ку цієї публікації здійсне но за підтрим ки про гра ми “Пе ре ос мис лю ю чи со -
ціаль ний час і про стір: національ на, реґіональ на і ло каль на па ра диг ми у вик ла данні
Східної й Цен траль ної Євро пи”, міжна род ний на уко вий семінар Львівсько го на уко -
во-дослідно го цен тру “Суспільство при кор дон ня: історія та су часність”, Львівська об -
ласть, ли пень 2007 року.
Не ми ну чим про дук том взаємодії індивідів і ко лек тивів з при во ду ви -
роб ле них благ, ре сурсів, ста тус них по зицій і мож ли вос тей є відмінності та
нерівності [Но вые со ци аль ные не ра ве нства, 2006]. Ба зо ва по тре ба лю ди ни і
гру пи — відрізня ти ся — ви яв ляється у русі від зна чи мих відміннос тей до
при нципів ди фе ренціації й далі — до кри теріїв стра тифікації.
Спос те ре жен ня остан ньо го часу зму шу ють звер ну ти ува гу на від мін -
ності у став ленні до ми ну ло го в укр аїнсько му суспільстві. Оцінка діяль -
ності істо рич них фігур, став лен ня до подій в істо рич но му ми ну ло му й інтер -
пре тація їх де далі частіше ар ти ку лю ють ся в кон тексті політико-іде о ло -
гічних про тис то янь. Але перш ніж впи су ва ти став лен ня до ми ну ло го в пе -
релік соціаль но зна чи мих відміннос тей, не обхідно з’я су ва ти за са ди за сто су -
ван ня на яв них теорій і підходів до умов су час ної Украї ни, тоб то що озна чає
“став лен ня до ми ну ло го” з точ ки зору соціології, яким є набір адек ват них
по яс ню валь них мо де лей і чи підтвер джу ють ся вони кон крет ни ми до -
сліджен ня ми, що й ста но вить мету цієї розвідки.
Політи зація і про бле ма ти зація став лен ня до ми ну ло го
Одним із наслідків соціаль но-еко номічної стабілізації кінця 1990-х ро -
ків і підне сен ня са мосвідо мості після “по ма ран че вої ре во люції” ста ла ува га
до знаків ми ну ло го в по всяк ден но му житті. Сим пто ма ми політи зації став -
лен ня до ми ну ло го ста ли, зок ре ма, вис ту пи й політичні спе ку ляції на вко ло
ме моріалів і пам ’ят ників. Вис ту па ми “про ти” чи “на підтрим ку” супрово -
джувалася уста нов ка пам ’ят ників Ка те рині II в Одесі, С.Бан дері — у Львові,
кня зю Поть омкіну — в Ми ко лаєві. Таємни че зник нен ня Пам ’ят но го зна ка
вої нам УПА в Хар кові на га да ло “війну із пам ’ят ни ка ми” часів пе ре бу до ви.
Та й самі фак ти уста нов ки пам ’ят ників, що во че видь не може відбу ти ся без
відповідно го рішен ня органів вла ди, сприй ма ють ся пе ре дусім як по літико-
іде о логічна, а не гу манітар на акція.
Актуалізація став лен ня до ми ну ло го була відмітною ри сою пе ре дви бор -
чої кам панії 2007 року. Партії та бло ки за кли ка ли “пам ’я та ти своє ми ну ле”,
по-різно му ак цен ту ю чи за кла дені у цьо му сло гані смис ли. Так, ак ту аль не
ми ну ле ар ти ку лю ва ло ся як підґрун тя іден тич ності. Пам ’я та ти — озна чає
періодич но зга ду ва ти, підтвер джу ва ти ста тус гідної пам ’яті лю ди ни чи по -
дії; та кий смисл ак ту алізу ва ли за кли ки до участі в ри ту алізо ва них діях, це -
ре моніях ко ме мо рації (мітин гах, хо дах, інших фор мах ша ну ван ня ге роїв і
жертв). Зреш тою, пам ’я та ти своє ми ну ле — озна чає пра виль ний вибір се ред
істин них і хиб них ге роїв ми ну ло го.
Своєрідною вер ши ною звер нень до ми ну ло го в кон тексті політич них
про тис то янь ви я ви ли ся вис ту пи пре зи ден та В.Ющен ка в День пам ’яті
жертв го ло до морів 23 жов тня 2007 року в Хар кові. Роз ви ва ю чи владні
ініціати ви в плані увічнен ня пам ’яті жертв тра гедії, пре зи дент на го ло сив не -
обхідність ство рен ня ме моріалів пам ’яті жертв го ло до мо ру в Києві та Хар -
кові. Заз на ча ла ся та кож по тре ба у зміні са мо го ха рак те ру знан ня й уяв лень
про го ло до мор, про су ван ня від міфів і за мов чу вань до дос товірних на уко вих
48 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Юлія Со ро ка
знань, до ку мен таль них свідчень і прав ди кож ної сім’ї, що втра ти ла близь -
ких1. Відтак виз нан ня жертв го ло до мо ру має ста ти на й важ ливішим ак том
са мосвідо мості укр аїнської нації, тра гедію якої слід розціню ва ти нарівні з
усесвітньо виз на ним Го ло кос том.
Пе ре хо дя чи від цілей до за собів їх до сяг нен ня, пре зи дент не шко ду вав
дієслів на кшталт маємо й по винні. Він ого ло сив ак тив не і сис тем не про ве -
ден ня в жит тя цих ідей об ов’яз ком вла ди не за леж но від того, які на строї й
дум ки з цьо го при во ду на явні в суспільстві2. Цю ви мо гу, за сло ва ми пре зи -
ден та, буде закріпле но в за коні про криміна льну відповідальність за за пе ре -
чен ня го ло до мо ру як ге но ци ду укр аїнсько го на ро ду, що буде вне се ний пре -
зи ден том на роз гляд пар ла мен ту.
Та ким чи ном, ав то ри тет гла ви дер жа ви поєднав тут став лен ня до ми ну -
ло го й ак ту аль ну по зицію індивіда у владній струк турі (за зна чені за я ви
були зроб лені на засіданні Ко ор ди наційної ради за учас тю всіх голів об лас -
них дер жав них адміністрацій) і в соціаль но му про сторі за га лом. Інши ми
сло ва ми, став лен ня до ми ну ло го — це вже не осо бис та спра ва кож но го, а
вив чен ня укр аїнської історії не за вер шується оцінкою за шкільний чи інсти -
ту тський курс, те пер воно без по се ред ньо по в’я за не сьо го ден ням і май бутнім
і мак си маль но політи зо ва не.
Однак ак ту альність цієї теми не ви чер пується її за тре бу ваністю в меж ах
політич ної ри то ри ки. По за політичні фор ми про бле ма ти зації історії й ми ну -
ло го в укр аїнсько му суспільстві та кож при сутні, хоча рідше впа да ють в очі
жур налістів і не по трап ля ють на те ле ек ра ни. Вони частіше по в’я зані з ло -
каль ни ми історіями: про мис ло во го підприємства, реґіону чи об ласті, окре -
мої інсти туції і відзна чені свят ку ван ня ми, публікаціями й дис кусіями “міс -
це во го зна чен ня”, але не тільки. При пи су ван ня зна чи мим подіям ат ри бутів
“істо рич но го” дис кур су (“пер ший укр аїнський”, “на й стар ший в Україні”,
“історія укр аїнсько го...” тощо) пе ре дба чає легіти мацію не лише в рам ках
“ло каль ної історії”, а й у рам ках історії Украї ни, хро но логічні, те ри то ріаль -
ні, подієві тощо, рам ки якої поки що не в усьо му во че вид нені для по всяк ден -
но го мис лен ня.
Не що дав но ав тос пор тив на гро мадськість в Україні об го во рю ва ла пи -
тан ня сто сов но того, чи мож на вва жа ти ав то мобільні пе ре го ни Оде са–Ми -
ко лаїв–Оде са 100-літньої дав ни ни (8 ве рес ня 1907 року) днем на род жен ня
ав тос пор ту в Україні3. Ці зма ган ня були пер ши ми та ко го шти бу в Ро -
сійській імперії, що є за галь но виз на ним фак том. Відно си ни на ступ ності
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 49
Став лен ня до ми ну ло го
1 “Да вай те ми по ба чи мо не міф, не ле ген ду вчо раш ньо го дня, а прав ду, що за тор кну ла
кож ну сім’ю”, — ска зав пре зи дент // Прес-служ ба Пре зи ден та Украї ни Вікто ра Ющен ка,
17:50 23 ЖОВТНЯ 2007.
2 “Свя тою спра вою має бути гідне увічнен ня го ло ду. Це об ов’я зок вла ди, не за леж но від
того, ро зуміє це гро ма да чи ні”, — ска зав пре зи дент в інтер в’ю харківським те ле жур -
налістам (див.: <http://news.mediaport.info/city/2007/46145.shtml>).
3 Нек ра сов В. Про бег че рез 100 лет. — <http://www.autocentre.ua/article/11670.html>.
між су час ни ми зма ган ня ми та пробігом 100-літньої дав ни ни та кож були
вста нов лені ав то ра ми ци то ва ної статті без за й вих усклад нень1.
Знач но більше пи тань учас ників Інтер нет-фо ру му вик ли ка ла при в’яз ка
об го во рю ва ної події до укр аїнської історії. Краї на про ве ден ня зма гань —
Російська імперія; учас ни ки пробігу — фран цу зи та жи телі Оде си; ав то -
мобілі — італійські й німецькі; організа то ри — міський го ло ва Оде си та
фірми-ви роб ни ки ав то мобілів; мова дже ре ла інфор мації (га зе та “Одес ские
но во сти”) — російська. Не ви я вив ши тут звич них (номіна льних, етнічних
чи дис кур сив них) “ат ри бутів укр аїнсько го”, учас ни ки об го во рен ня спи ни -
ли ся на пи танні щодо дос тат ності й обґрун то ва ності те ри торіаль но го кри -
терію сим волічної точ ки відліку історії ав тос пор ту в Україні.
Та ким чи ном, ак ту альність аналізу став лен ня до ми ну ло го не об ме -
жується політи зацією, за сто су ван ням об разів ми ну ло го як сим волічних
мар керів у політич них про тис то ян нях. Вона, на мій по гляд, по в’я за на із
шир шим кон тек стом соціокуль тур них про цесів в укр аїнсько му суспільстві,
яке і далі ко нструює свої сим волічні за са ди, зок ре ма й в істо рич но му кон -
тексті.
Став лен ня до ми ну ло го: між історією та пам ’ят тю
Звер нен ня до ми ну ло го, його періодич на ак ту алізація, здатність “його
зно ву “за пи ту ва ти” і по-но во му інтер пре ту ва ти “відповіді””, як за зна чає
Б.Дубін [Ду бин, 2007 б], є озна ка ми й умо ва ми здо ро во го відтво рен ня
суспільства. Це озна чає не прий нят тя мо но полії істо рич ної на уки на фор му -
ван ня й по ши рен ня уяв лень про ми ну ле, ба чен ня про бле ми “ми ну ло го” як
міждис ципліна рної і не обхідність вжи ван ня спеціаль них по нять, що вмож -
лив лю ють таке ба чен ня. Іна кше ка жу чи, ця про бле ма ти ка по тре бує по -
няттєвого ряду, який дає змо гу по в’я за ти соціокуль турні яви ща, індивіда і
гру пу в їх ак ту аль но му, “су час но му” стані — з од но го боку, й історію, ми ну -
ле — з іншо го. Із цим по в’я за не звер нен ня до по нят тя пам ’яті, кот ре, як по -
ка зав Моріс Ха льбвакс, не об ме жується індивіду аль ною свідомістю і ви хо -
дить за дис циплінарні рам ки пси хо логічної на уки [Ха льбвакс, 2005].
Відштов ху ю чись від “спо гадів”, Ха льбвакс обґрун то вує їхні гру пові
фор ми існу ван ня і роз поділи, тоб то ко лек тив ну пам ’ять. Вона існує за вдя ки
відносній відкри тості індивіду аль ної (ав тобіографічної) пам ’яті для зов -
нішніх вра жень, спо гадів близь ких, членів гру пи, а та кож за вдя ки без пе рер -
вності жит тя гру пи, об’єдна ної на вко ло спільно го інте ре су. Обра зи зна чи -
мих подій ми ну ло го, сфор мо вані пе ре жи ван ня ми оче видців і транс льо вані
че рез “жи вий і без по се редній кон такт” [Ха льбвакс, 2005], кон сти ту ю ють
гру пу і за без пе чу ють без пе рервність її існу ван ня. Вис на жен ня цих об разів,
утра та зна чи мості подій сиг налізу ють про роз рив тра диції та руй ну ван ня
50 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Юлія Со ро ка
1 У су часній терміно логії пе ре го ни мали б кла сифіку ва ти ся як ралі: є роздільний
старт, хро но мет раж на фініші, екіпажі з двох лю дей. Відсутність “ле ген ди” за за да них по -
чат ко во го і кінце во го пунктів зма ган ня дає змо гу ав то рам статті уточ ни ти свій вис но вок і
на зва ти його ралі-рей дом.
гру пи. При цьо му зміна на бо ру зна чи мих подій і об разів ми нулого, за бут тя і
пе ре тво рен ня пам ’яті яв ля ють со бою зміну групи.
Різно манітні гру пи суспільства куль ти ву ють різні пам ’яті, котрі у своїй
су куп ності ста нов лять пам ’ять суспільства, або соціаль ну пам ’ять. І хоча Ха -
льбвакс за сто со вує це по нят тя без ла пок, це рад ше ме та фо ра, що віддзер ка -
лює склад не зчле ну ван ня кінце вих життів окре мих груп і без пе рер вності
жит тя суспільства, функцію підтрим ки без пе рер вності жит тя соціаль но го
цілого шля хом мне монійних прак тик.
Істо рич на пам ’ять, ото тож ню ва на з історією, за вер шує ряд про по но ва -
них Ха льбвак сом по нять і, із його точ ки зору, є не зовсім уда лим ко нструк -
том. Об’єкти во ва на у спеціаль них тек стах, історія відповідає по требам су -
спільства відоб ра жа ти зміни, що з ним відбу ва ють ся. У цьо му при нци по ва
відмінність змісту істо рич ної та ко лек тив ної пам ’яті, де остан ня зорієнто ва -
на на подібності й підтрим ку са мо то тож ності гру пи1.
Про те зваб лю ю чи гли би ною інтуїції та пер спек ти ва ми аналізу, що від -
кри ва ють ся, ка те горії Ха льбвак са по тре бу ють под аль шої інтег рації в сис те -
му ка те горій опи су гру пи, соціокуль тур ної зу мов ле ності свідо мості, а та кож
де таль ної опе раціоналізації. Най зна чимішими тут є кон цеп ти іден тифікації
(й іден тич ності), інсти туціоналізації (й легіти мації) та вла ди (пе ре дусім
сим волічної вла ди), що виз на чи ло й под альші дис кусії2.
У пер спек тиві ка те горій Ха льбвак са став лен ня до ми ну ло го може бути
зро зуміле як функція пам ’яті гру пи, до якої на ле жить індивід. Ба зові оцінки
подій і пер со нажів ми ну ло го, відтак, ско ор ди но вані на гру по во му і соціаль -
но му рівні ак ту аль ної іден тифікації. Вони містять інфор мацію про соціаль -
ну по зицію гру пи і сліди “по пе редніх сим волічних битв” П.Бурдьє з при во -
ду виз нан ня “гру по вих” ге роїв і подій “істо рич ни ми”, тоб то зна чи ми ми для
всьо го суспільства.
П’єр Нора кон кре ти зує про бле ма ти ку пам ’яті, роз та шо ву ю чи її у про -
сторі соціаль но-істо рич них змін фран цузь ко го суспільства дру гої по ло ви -
ни ХХ століття і — шир ше — су час но го суспільства. Він роз гля дає умо ви ак -
ту алізації пам ’яті, пе ре ду мо ви “ме моріаль ної доби”, коли вірність ми ну ло му
міцно по в’я зується із відчут тям на леж ності до спільно ти, ко лек тив ною й
індивіду аль ною свідомістю, пам ’ят тю й іден тичністю [Нора, 2005]. Та кий
підхід дає змо гу ти по логізу ва ти став лен ня до ми ну ло го у зв’яз ку із соціаль -
но-еко номічни ми, іде о логічни ми, соціокуль тур ни ми про це са ми, що їх пе ре -
жи ває дане суспільство, розпізна ва ти його за низ кою провідних сим птомів.
“Тра диційне” (за сло ва ми П.Нора) став лен ня до ми ну ло го ха рак те ри -
зується істо рич ною са мосвідомістю, мо но полією істо ри ка, істо рич ної на -
уки на інтер пре тацію ми ну ло го. На цій підставі фор мується єди ний смисл
ми ну ло го, ве ли ка “історія батьківщи ни, яка за слу го вує, щоби за ра ди неї
жер тву ва ли жит тям” [Нора, 2005]. Сак раль на історія заміняє со бою
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 51
Став лен ня до ми ну ло го
1 У ряду по нять, за по чат ко ва но му Ха льбвак сом, крім істо рич ної пам ’яті мож на на зва -
ти та кож куль тур ну пам ’ять і національ ну пам ’ять; роз ме жу ван ня між ними не за вжди
чіткі (див., напр.: [Ассман, 2004].
2 Див, напр.: [Olic, Robbins, 1998].
релігійний ка техізис і стає ле ген дою, по туж ним дви гу ном інтег рації й згур -
то ва ності національ ної спільно ти. Пам ’яті груп, точніше, мен шин (Нора на -
зи ває у цьо му разі робітників, євреїв, мо нархістів, бре тонців, кор си канців,
жінок) посіда ють підпо ряд ко ва ну по зицію в цій схемі тра диційної (фран -
цузь кої) іден тич ності. Тут “лице” ми ну ло го за ле жить від цілей май бут ньо -
го, що мо жуть бути зро зумілі як рес тав рація ми ну ло го, про грес чи ре во -
люція. Орієнтація на одну із цих схем дає мож ливість організу ва ти події в
істо рич ний на ра тив, а з іншо го боку — виз на чає її (історії) те ле о логічний ха -
рак тер.
“Приш вид шен ня історії”, пе ре ва жен ня в су час но му суспільстві про -
цесів змін над сталістю ро бить май бутнє не виз на че ним, по ру шує лінію
зв’яз ку ми ну ле-сьо го ден ня-май бутнє, по збав ляє ми ну ле опо ри в май бут -
ньо му і на кла дає на сьо го ден ня “об ов’я зок пам ’яті”, як за зна чає Нора. Пам ’ -
ять успішно кон ку рує з історією, а в де я ких ви пад ках ви тис кує її й стає цен -
траль ною ідеєю но во го став лен ня до ми ну ло го: саме пам ’ять має до по мог ти
реф лексійно му те перішньо му відшу ка ти свою іден тичність. Важ ли во зро -
зуміти, що звер нен ню до пам ’яті пе ре дує усвідом лен ня роз ри ву зв’яз ку із
ко лишнім світом, його втра ти. Ефект “аку му ляції” по в’я за ний із відчут тям
втра ти і веде до “роз дму ху ван ня” функції пам ’яті, гіпер трофії її уста нов і
зна рядь (му зеїв, архівів, бібліотек, ко лекцій, ком п’ю тер них ка та логів, бан -
ків да них, хро но логій тощо) [Нора, 2005].
Іншою пе ре ду мо вою па ну ван ня пам ’яті як став лен ня до ми ну ло го є “де -
мок ра ти зація” історії, ши ро кий рух еман си пації в су час но му світі, що за тор -
ку ють як на ро ди й ет но си, так і гру пи й окре мих осо бис тос тей. Нора роз кри -
ває цей про цес че рез ідею про три різно ви ди де ко лонізації: всесвітньої, по -
в’я за ної з роз па дом ко лоніаль них імперій; внутрішньої, влас ти вої західним
суспільствам і по в’я за ної з еман си пацією мен шин (сек су аль них, релігійних,
реґіональ них тощо); на решті, іде о логічної, по в’я за ної зі звер нен ням звіль -
не них на родів до спот во рю ва ної або за бо ро не ної раніше тра диційної пам ’яті
(сюди Нора відно сить Росію, Східну Євро пу, Бал канські краї ни, Ла ти нську
Америку та Африку). Пам ’ять тут не сподівано здо бу ває “пре стиж демо -
кратії й про тес ту” [Нора, 2005] порівня но з історією, що пе ре бу ває в ру ках
вла ди і вче них.
Зміна типів став лень до ми ну ло го по в’я за на та кож зі змінами ак ту аль -
ної мо делі соціаль но го часу, зок ре ма — з відмо вою від ре во люційної мо делі
часу. У Франції, як за зна чає Нора, кінець ре во люційної ідеї був по в’я за ний з
ідей ним кра хом мар ксиз му, дис кре ди тацією Ра дя нсько го Со ю зу і за не па -
дом ко муністич ної партії (хоча, ма буть, це не всі пе ре ду мо ви). Ідея ре во -
люції охоп лю ва ла волю до роз ри ву з ми ну лим, го товність ска су ва ти, за бо -
ро ни ти ба й зни щи ти ті його сліди і за лиш ки, які не зна доб лять ся в май бут -
ньо му. Про ти лежністю роз ри ву ста ла реабілітація тра диції, при чо му та кої,
що на зав жди втра че на, а відтак дуже цінна. Отже, ре во люційну мо дель часу
замінює культ тра диції, істо рич на са мосвідомість пе ре тво рюється на со -
ціаль ну свідомість спільнот, що зга ду ють.
Та ким чи ном, по нят тя історії й пам ’яті асоціюють ся із дво ма стра -
тегіями ко нстру ю ван ня і ви ко рис тан ня ми ну ло го, що ха рак те ри зу ють ся
різни ми ста на ми соціокуль тур но го цілого. Змішан ня, ме ханічне поєднан ня
52 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Юлія Со ро ка
цих по нять, на прик лад виз на чен ня істо рич ної пам ’яті як ма со во го знан ня
про ми ну ле соціаль ної ре аль ності [Са вель е ва, По ле та ев, 2003], є неплідним
і при зво дить до за плу ту ван ня си ту ації досліджен ня, фак тич но не й тралізу -
ю чи аналітич ний по тенціал того і того по нят тя.
Став лен ня до ми ну ло го в су час но му суспільстві мож на зро зуміти як
при влас нен ня (ап ропріацію), пе ре тво рен ня ми ну ло го на спад щи ну (heri -
tage) як наслідок усвідом лен ня роз ри ву з ним, за зна чає Д.Ло у ен таль [Ло у -
эн таль, 2004]. Мо ти ви та ко го звер нен ня різно манітні: ро зуміння, зба га чен -
ня, вте ча — але цен траль ним є по тре ба в іден тифікації. Актуалізація ми ну -
ло го за тор кує різні фор ми знан ня про ньо го, включ но з істо рич ною на укою, і
спо со би його за сто су ван ня (ту ризм, медіа, освіта), зорієнто вані на події й
ма теріальні сліди ми ну ло го, що більшою мірою усвідом лені ма со ви ми уяв -
лен ня ми як пред мет істо рич ної зміни.
Поль Рікер звер тає ува гу на “істо рич ний стан”, тоб то пе ре жи ван ня не -
зруч но го, незрідка не стер пно го ми ну ло го, осмис ле но го в його зв’яз ку із ак ту -
аль ним ста ном суспільства [Ри кер, 2004]. Пам ’ять, що функціонує на со -
ціаль но му рівні і підпо ряд ко вується за вдан ням ко лек тив ної іден тич ності,
за знає іде о логічної маніпу ляції, “злов жи ван ня пам ’ят тю”, “злов жи ван ня за -
бут тям”. Про не без пе ки ви ко рис тан ня ми ну ло го в мо ральній і політичній
ца ри нах го во рить і П.Нора: еман си пація гру пи, що оду шев ляє і сак ралізує її
пам ’ять, може пе ре рос та ти у свою про ти лежність, орієнту ва ти на за мк -
нутість, вик лю чен ня, пе ре тво рю ва ти пам ’ять на зна ряд дя війни [Нора,
2005].
Інши ми сло ва ми, спільно та, яка ви ко рис то вує пам ’ять в обґрун ту ванні
своєї іден тич ності, та кож опи няється пе ред пер спек ти вою ак тив но го ко -
нстру ю ван ня, пе ре осмис лен ня, ревізії ми ну ло го. Роз гля ду вані у про сторі
мно жин ності спільнот і їхніх пам ’я тей, ці стра тегії ко нстру ю ван ня із не -
обхідністю кон ку ру ють, підда ють ся кри тиці й мо раль но му аналізу1.
Став лен ня до ми ну ло го: виз на чен ня по нят тя
У рам ках соціології знан ня ми ну ле виз на ча ють як особ ли вий тип со -
ціаль ної ре аль ності, що вик лю чає без по се реднє звер нен ня до ньо го і даєть -
ся нам шля хом об’єкти вацій [Са вель е ва, По ле та ев, 2003]. Будь-який опис
люд ських дій ви яв ляється опи сом ми ну ло го, оскільки дії ма ють мо мен таль -
ний ха рак тер і вже здійснені до мо мен ту роз повіді. Здатність лю дей на зи ва -
ти події та ки ми, що ста ли ся в ми ну ло му, при пи су ва ти їм цей ста тус по в’я за -
на з пе ре жи ван ням відмінності або то тож ності пред ме та об го во рен ня й
актуальної ре аль ності, су час ності.
Ко нструкція ми ну лої ре аль ності (ми ну ло го) виз на чається ко нст рук -
цією те перішньо го і його за вдан ня ми. Зок ре ма, за вдан ня роз вит ку, зміни, а
та кож усвідом лен ня змін, що відбу ва ють ся, ак тивізу ють звер нен ня до ми -
ну ло го як у формі спеціалізо ва но го знан ня (історії), так і у формі ма со вих
знань про ми ну ле, по всяк ден них і про фесійних (філо со фських, релігійних,
іде о логічних, суспільно на уко вих). Ува га в цьо му разі приділяється об ра зам
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 53
Став лен ня до ми ну ло го
1 Спос те ре жен ня за та ки ми про це са ми при вер та ли ува гу Т.Адорно (див.: [11]).
ми ну ло го і спе цифічним дже ре лам про ми ну лу ре альність — на про ти ва гу
тій час тині ми ну ло го, яка є час ти ною те перішнього.
На це звер тає ува гу М.Вук шот, який ви ок рем лює три типи ми ну ло го.
Прак тич не, утилітар не ми ну ле є час ти ною те перішньо го (“Бу дин ки, в яких
ми жи ве мо, книж ки, які ми читаємо, вис ло ви, які ми по вто рюємо” [див.: Са -
вель е ва, По ле та ев, 2003: с. 227]). Дру ге ми ну ле — зафіксо ва не — утво рю ють
про дук ти лю дської діяль ності, що сприй ма ють ся як ство рені в ми ну ло му
(ра ри те ти, ан тик варіат). Ми ну ле треть о го типу — ско нстру йо ва не — фізич -
но не при сутнє у те перішньо му, пред став ле не у свідо мості й уяві че рез істо -
ричні тек сти, різно манітні свідчен ня, мис тец тво, медіа тощо. Інши ми сло ва -
ми, для подій і пер со нажів бути час ти ною ми ну ло го, мати ста тус “ми ну ло го”
(а не, приміром, ста ро го, за старілого) озна чає бути соціаль но сприй ма ни ми
у співвідне сенні з об ра зом ми ну ло го, в ка те горіях ми ну ло го. Та ким чи ном,
на бут тя цьо го ста ту су подією чи пер со на жем за ле жить не від кількості
років, що відда ля ють їх від ак ту аль но го те перішньо го, а від на яв ності ско -
нстру йо ва но го і легітим но го об ра зу події і пер со на жа та смислів, виз на них
зна чи ми ми в ка те горіях минулого.
Таке ба чен ня поміщає в центр ува ги сим волічну ро бо ту соціокуль тур но -
го цілого зі ство рен ня й організації ми ну ло го, підтрим ки й відтво рен ня ак -
ту аль ної його кар ти ни або її ре фор му ван ня, пе ре фор му лю ван ня. Мер тва
лю ди на пе ре тво рюється на знак, як за зна чає М.Ямп ольський, чи та ю чи мір -
ку ван ня Жор жа Ба тая з при во ду жер твоп ри не сен ня [Ямпо льский, 1991].
Так само й події, йду чи з те перішньо го, ста ють зна ка ми тек сту ми ну ло го,
інтег ру ють ся в його об раз і здо бу ва ють без смер тя в адек ватній інтер пре -
тації. При цьо му незліченні фак ти й осо би, зайві або такі, що не впи су ють ся
за смис лом в ак ту альні син таг ми ми ну ло го, підда ють ся за бут тю. Аналогічні
про це си відбу ва ють ся і з ре ча ми, одні з яких по трап ля ють до му зею, а інші —
на смітник, що не вик лю чає, втім, їхньої по до рожі у зво рот но му на прямі.
Інши ми сло ва ми, “ро бо та пам ’яті” (за сло ва ми Рікера), опра цю ван ня
ми ну ло го (у ка те горіях Адорно), як і про це си істо рич ної са мосвідо мості й
соціаль ної пам ’яті, — це “ро бо та” над сим во ла ми і зна чен ня ми. Це ро бо та
куль ту ри, де інтер пре тація того чи того зна ка виз на чається у співвідно -
шенні з ба зо ви ми ціннос тя ми куль ту ри, а воля ко лек тивів, окре мих осо бис -
тос тей і вла да інсти тутів є лише ас пек та ми цьо го про це су. Шлях здо бут тя
зна ком, на який пе ре тво ри ли ся ми нулі події та пер со нажі, інтер пре тації і
сим волічно го місця в кар тині ми ну ло го — це бо роть ба інтер пре тацій, бо -
роть ба за інтер пре тації, пер спек ти ви якої по в’я зані з інте ре са ми і соціаль -
ною си лою агентів-інтер пре та торів, або один із ас пектів сим волічної бо -
роть би.
Та ким чи ном, став лен ня до ми ну ло го мож на виз на чи ти як су купність
зна чень тих чи тих сим волів (знаків) ми ну ло го, відтво ре них індивідами за до -
по мо гою спон тан них вис лов лень, емоційних оцінок, куль тур них текстів
(що ден ни ки, лис ти, ме му а ри тощо), різно манітних по ведінко вих ре акцій
(зок ре ма участі в ко ме мо ра тив них прак ти ках і ри ту а лах), а та кож ду мок, що
їх з’я со ву ють із за сто су ван ням спеціаль них дослідниць ких про це дур.
Зна чен ня сим волів ми ну ло го при нци по во мно жинні, дос туп до кон -
крет них зна чень зу мов ле ний соціокуль тур ним досвідом індивіда, його по -
54 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Юлія Со ро ка
зицією і дос ту пом до ка налів по ши рен ня цих зна чень. З цієї точ ки зору став -
лен ня до ми ну ло го — це сприй нят тя істо рич них подій і пер со нажів, де
фільтра ми, що опо се ред ко ву ють се лек тив ний про цес, вис ту па ють адек ватні
й дос тупні з по зиції індивіда сим во ли ми ну ло го. Прий няті й легіти мо вані
сим во ли, та ким чи ном, виз на ча ють став лен ня, або вуж че — оцінку, що її
індивід може дати істо ричній події чи пер со на жу. Та кий підхід умож лив лює
в те о ре тичній ко нструкції “став лен ня до ми ну ло го” вра ху ван ня мож ли вості
“мер твих зон” або “сліпих плям” у сприй нятті будь-яких істо рич них подій, а
та кож про це си “міграції” та ких зон1.
Для виз на чен ня ха рак те ру став лен ня до ми ну ло го важ ли ви ми є не тіль -
ки зна чен ня та сим во ли, при пи су вані окре мим подіям і пер со на жам, а й тех -
но логії сим волізації, що ха рак те ри зу ють кон кретні мо делі ми ну ло го, мо делі
пам ’яті й істо рич ної свідо мості. Так, для “істо рич ної са мосвідо мості” (у ро -
зумінні Нора) з його мо но полією істо ри ка й інте ресів національ ної дер жа ви
на ство рен ня об ра зу ми ну ло го ак ту аль ни ми є сим во ли ве личі, под ви гу, ге -
ро йства, а та кож поділ та ієрархія сим волів офіційної національ ної історії й
неофіційних гру по вих пам ’я тей. Ре фе рен том доміна нтних сим волів тут є
національ на дер жа ва, суспільство за га лом, а провідною фор мою реп ре зен -
тації — мо ну мен тальні спо ру ди, пам ’ят ни ки, офіційні ко ме мо ра тивні за хо -
ди (дер жавні свя та).
Для доби “де мок ра ти зації історії” (у ка те горіях Нора) ха рак тер ним є по -
до лан ня ієрархії за галь ноз на чи мих і ло каль них, або неофіційних сим волів
ми ну ло го; відно шен ня їх із вер ти каль них тяжіють до го ри зон таль них. А в
кон тексті еман си пації різно манітних спільнот і груп особ ли во го зна чен ня
на бу ва ють сим во ли трав ми, тра гедії, страж дань, жер тви. Це не озна -
чає вик лю чен ня, на прик лад, сим волів ге ро йства з ар се на лу сим волічної
політики: по сту по во ви яв ля ють ся ге рої з но вою ре фе ренцією (ло кальні,
гру пові), але цей про цес по тре бує знач но більшо го часу. Роз ши рюється (на -
сам пе ред за ра ху нок ло каль них спільнот, зацікав ле них груп) пе релік аген -
тів сим волічно го про ду ку ван ня, змінюється ес те тич на па ра диг ма ме мо -
ріаль них спо руд (одна з тен денцій у цьо му ви пад ку — рух від бе зо со бо во го
па фо су до пер соніфікації, без по се ред ності переживань).
Спа яність, зчле но ваність про бле ма тик став лен ня до ми ну ло го, соціо -
куль тур них змін та іден тич нос тей зму шує особ ли ву ува гу звер та ти на ха -
рак тер груп (спільнот), що ма ють тен денцію ак тив но всту па ти у сим во -
лічну бо роть бу за ми ну ле. У кон тексті за вдань опе раціоналізації по нят тя
“став лен ня до ми ну ло го” мо жуть ви ни ка ти певні пи тан ня. Які із гру по вих
на леж нос тей за умов ак ту алізації пам ’я тей найбільш зна чимі для індивіда:
гру пи пер вин ної чи вто рин ної соціалізації — те ри торіальні чи етнічні, про -
фесійні чи ґен дерні, стиль ові тощо. На мою дум ку, пря му відповідь на ці пи -
тан ня вмож лив лює лише аналіз кон крет ної си ту ації, про те ак ту алізо вані в
да но му кон тексті гру пи чи спільно ти ма ти муть спільні ха рак те рис ти ки.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 55
Став лен ня до ми ну ло го
1 Про ці про це си пише Б.Дубін, аналізу ю чи став лен ня в су часній Росії до подій 1990
року. Зок ре ма, відхід зі сце ни ра дя нсько го суспільства як ак тив но го суб’єкта ко лек тив -
ної свідо мості “сти рає з пам ’яті” суспільства та кож по в’я зані з цим події (див.: [Ду бин,
2007 в]).
Гру па має усвідо ми ти зміни як роз рив із ми ну лим, а сим во ли ми ну ло го — як
ре сурс інтег рації й іден тифікації гру пи та вклю чен ня її у сим волічну бо роть -
бу. Якщо, як ствер джу ють С.Макеєв і А.Пат ра ко ва [Макеєв, Пат ра ко ва,
2004], оцінка трьох мо дусів часу в період трав му валь них змін має “пер шо -
ряд не зна чен ня се ред па ра метрів, що кон сти ту ю ють уста нов ки й орієнтації
індивідів”, то ак ту алізація пам ’яті й сим волів ми ну ло го відбу вається за
інших умов. Так, на відміну від пе симістич них на строїв на тлі не за до во ле -
ності на яв ни ми умо ва ми жит тя, стра тегій по вер нен ня до ко лишніх при -
нципів взаємодії, та кож по в’я за них зі звер нен ням до ми ну ло го, ак ту алізація
пам ’яті є наслідком при й нят тя змін і освоєння ак ту алізо ва них, дос туп них
за вдя ки змінам сим волічних за собів і стра тегій (у да но му ви пад ку — сим -
волів минулого).
Став лен ня до ми ну ло го і ви ко рис тан ня ми ну ло го
Зас то су ван ня по зна че но го вище трак ту ван ня по нят тя “став лен ня до
ми ну ло го” щодо аналізу про цесів су час но го укр аїнсько го суспільства має
вра хо ву ва ти низ ку особ ли вос тей ви ко рис тан ня ми ну ло го і став лен ня до
ми ну ло го.
Ви ник нен ня і ста нов лен ня не за леж ної укр аїнської дер жа ви, бе зу мов но,
є провідним чин ни ком сим волічних транс фор мацій. Влас не, йдеть ся про
ви ник нен ня укр аїнської дер жа ви як но во го суб’єкта сим волічно го ко нстру ю -
ван ня, що не ми ну че озна чає не обхідність пе ре фор му лю ван ня зна чи мих для
суспільства й окре мо го індивіда сим волів у но вих ка те горіях. І ці про це си
роз гор та ють ся та кож у сфері осмис лен ня ми ну ло го, історії, пам ’яті. Інте ре -
си не за леж ної укр аїнської дер жа ви у ца рині сим волічно го ак ту алізу ють,
ство рю ють й інші суб’єкти сим волічно го ко нстру ю ван ня (ло кальні, те ри -
торіальні, окремі організації, рухи, політичні партії тощо). Про це си змін у
сфері доміна нтних сим волів (дер жавні сим во ли, дер жав на мова, дер жавні
свя та тощо) не одмінно впли ва ють на по зиції у сим волічно му про сторі окре -
мих спільнот і груп (по си лю ють, не й тралізу ють, по слаб лю ють, усклад ню -
ють). Яскра вий при клад цьо го — дис кусії й вис ту пи з при во ду мов но го пи -
тан ня, ста ту су російської мови тощо.
Ра зом із цим спос те ре жу вані тен денції еман си пації груп сим волічних
інте ресів і шир ший кон текст політич них, еко номічних, соціаль них транс -
фор мацій по стра дя нсько го періоду в Україні не да ють дос татніх підстав для
за сто су ван ня аналітич ної мо делі П’єра Нора, який розрізняє епо хи “істо -
рич ної са мосвідо мості” і “тор жес тва пам ’яті”. З моєї точ ки зору, су часна
ситуація сим волічно го ко нстру ю ван ня ми ну ло го в Україні де мо нструє на -
кла дан ня тен денцій “доміну ван ня історії” і “доміну ван ня пам ’яті”. Ми спос -
терігаємо ак тивні кро ки дер жа ви з опер тям на ав то ри тет істо рич ної на уки
(на прик лад, у зга ду ваній вище те ма тиці Го ло до мо ру) і відповідні їм ме -
моріальні стра тегії й стилісти ку реп ре зен тацій (скажімо, вста нов лен ня мо -
ну ментів, уве ден ня за галь но дер жав них днів пам ’яті). З іншо го боку, прак -
ти ка вста нов лен ня пам ’ят ників де мо нструє ме моріальні тен денції різно -
манітних груп інте ресів поза політич ним по лем (на прик лад, “Фут боль ний
м’яч” у Хар кові або ску льпту ру Джо на Юза в До нець ку [Міхеєва, 2006]).
56 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Юлія Со ро ка
Фор му ють ся й інші по за політичні гру пи сим волічних інте ресів (аль тер на -
тивні варіанти іде о логізо ва ної пам ’яті [Пор тнов, 2007]) сто сов но ми ну ло го,
по в’я зані з ту риз мом, куль тур ною індустрією, окре ми ми сфе ра ми діяль -
ності. Інши ми сло ва ми, досліджен ня має вра хо ву ва ти мож ли вості ак тив ної
ролі суб’єктів як за галь но дер жав но го, так і ло каль но го рівнів, як інсти -
туціоналізо ва них груп, так і тим ча со вих об’єднань, влад них інсти тутів, на -
уко вих організацій, окре мих індивідів тощо.
Ще одним ас пек том спе цифіки укр аїнської си ту ації щодо ми ну ло го є
реґіональні відмінності. Не од норідності соцікуль тур но го про сто ру укр аїн -
сько го суспільства (мовні й куль турні, істо ричні, при род но-ге ог рафічні,
еко номічні тощо) впли ва ють на те, як пе ре жи ва ють ся й осмис лю ють ся на се -
лен ням по стра дянські транс фор мації, які за со би сим волічної бо роть би ак -
ту алізу ють ся і якою мірою. Слід зва жа ти на те, яка з мо де лей став лен ня до
ми ну ло го (ґрун то ва на на історії або на пам ’яті) є в кон крет но му реґіоні
доміна нтною. Зок ре ма, чис ленні відмінності у став ленні до ми ну ло го Схо ду
і За хо ду Украї ни по в’я зані з ре во люційною мо дел лю часу, що не втра чає ак -
ту аль ності на Сході (у ка те горіях П.Нора) і орієнтацією на сим во ли й
стилісти ку реп ре зен тації, влас ти ву офіційній історії. Тому, на мій по гляд, на
Сході слаб ко підтри му ють ся сим во ли жер тви і трав ми, а на За ході відки да -
ють ся сим во ли ве личі і под ви гу. Зв’я зок цих ре акцій із “російсько-ра дя -
нською” чи то “укр аїнською” па ра диг ма ми (на ра ти ва ми) історіографії, на
чому на по ля гає, приміром, В.Се ре да [Се ре да, 2006], зу мов ле ний не так
укоріненістю відповідної па ра диг ми в реґіональній істо ричній свідо мості,
як ви ко рис тан ням са ми ми цими па ра диг ма ми відповідних тех но логій сим -
волізації. Це, внаслідок роз гля ну тих вище при чин, виз на чає міру зна чи -
мості для на се лен ня окре мих реґіонів став лен ня до ми ну ло го як од но го з ас -
пектів соціаль них уяв лень (що дістає ви яв лен ня й у го тов ності відповідати
на за пи тан ня про істо ричні осо бис тості або у рівні поінфор мо ва ності про
істо ричні події), і лише потім — відтво рен ня пев них зна чень сим волів ми ну -
ло го (що ви ра жається вже в оцінці діяль ності кон крет них істо рич них осо -
бис тос тей і подій).
Важ ли вим ас пек том став лен ня до ми ну ло го в су час ної Україні є “ро -
сійський вплив”, а точніше — ре акція на суттєві відмінності у доміна нтних
стра тегіях ви ко рис тан ня ми ну ло го в Росії й Україні. Зав дя ки близь кості
куль тур і мов, білінгвізму і доміну ван ню російської мови в по всяк ден но му
спілку ванні знач ної час ти ни на се лен ня, відкри тості укр аїнсько го інфор -
маційно го про сто ру для російсько мов них медіа й іншим чин ни кам, укра -
їнські гля дачі ви яв ля ють ся “інтер пре таційною ау ди торією” і ре ципієнтом
“російсько го досвіду”, зок ре ма тих про цесів зміни став лен ня до ми ну ло го,
пе ре довсім — ра дя нсько го, що фіксується ба гать ма дослідни ка ми1. Тут
центральним еле мен том змісту стає ідеалізація ра дя нсько го (“бреж нєв -
сько го”), а ко нстру ю валь ним при нци пом — соціаль не спро щен ня, реп ро -
дукція шля хом ви тис нен ня пам ’яті про зміни, цінність по ряд ку і ста біль -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 57
Став лен ня до ми ну ло го
1 Про те, що ди ви ти ся російське те ле ба чен ня і поділяти його цінності — це не одне й те
саме (на при кладі Лит ви), див.: [Ма лю кевічюс, 2007].
ності [Кус та рев, 2005; Та ро щи на, 2008; Ду бин, 2005; Ду бин, 2006 а, б; Ду бин,
2007 а].
Став лен ня укр аїнських сту дентів до ми ну ло го:
ак ту альні конфігу рації сим волів ми ну ло го
Підсу мо ву ю чи огляд теорії й аналізу прак ти ки ви ко рис тан ня ми ну ло го
в укр аїнсько му суспільстві, мож на ска за ти, що на й помітнішою, відпраць о -
ва ною по яс ню валь ною схе мою за раз є ме та фо ра відміннос тей, іноді дра ма -
ти зо ва них до “роз ко лу”. При цьо му час і про стір (в об ра зах ми ну ло го і
реґіональ них відміннос тей) не мов віддзер ка лю ють ся один в од но му, пе -
ретіка ють одне в одне, за ми ка ють ся одне на од но му. Це свідчить про де -
фіцит по яс ню валь них ко нструкцій, а та кож про спро щеність сим волічних
мо де лей, що за кла да ють ся в підґрун тя аналізу. Ре альність дає складніші
спо лу чен ня, зок ре ма й роз гля ну тих вище ба зо вих сим волів “укр аїнське” і
“ра дя нське”, що підтвер джується роз ши рен ням бази аналізу і порівнян ня, в
тому числі міжреґіональ но го1.
Ця точ ка зору дістає підтвер джен ня під час аналізу пре фе ренцій та
оцінок су час ним укр аїнським сту д ентством істо рич них по ста тей і діячів
ми ну ло го. На ве дені далі дані були от ри мані в пе ребігу досліджен ня “Вища
освіта як чин ник соціострук тур них змін: порівняль не досліджен ня пост -
комуністич них суспільств”, здійсню ва но го ка фед рою соціології Харків -
сько го національ но го універ си те ту ім. В.Н.Ка разіна під керівниц твом Л.Со -
ку ря н ської. У про цесі ан кет но го опи ту ван ня сту ден там про по ну ва ли оцi -
нити істо ричні по статі як ге роїв чи ан ти ге роїв2. Сту д ентська ау ди торія ста -
но вить особ ли вий інте рес у кон тексті досліджень став лен ня до ми ну ло го з
кількох при чин. Мо лодь — на й пер спек тивніший сег мент цільо вої ау ди торії
стра тегій ко нстру ю ван ня сим волічно го про сто ру укр аїнсько го су спіль ства.
Ра дя нське ми ну ле вже не є об’єктом їхньо го осо бис то го досвіду, воно пред -
став ле не лише опо се ред ко ва но — че рез спілку ван ня в сім’ї, колі близь ких і
спе цифічні куль турні про дук ти та прак ти ки (фільми, рек ла му, підруч ни ки,
книж ки, пам ’ят ни ки, ри ту а ли, ко ме мо ра тивні за хо ди тощо). Ви хо дя чи з
цьо го був сфор мо ва ний пе релік істо рич них по ста тей, яких сту ден там про -
по ну ва ли оцінити: Бан де ра, Пет лю ра, Сталін, Ма зе па, Ленін, Хмель ниць -
кий. А пер со нажі близь кої за хро но логією ра дя нської історії (на прик лад,
Хру щов, Брежнєв, Щер биць кий) не були вклю чені до опитувальника.
Фор му лю ван ня за пи тань до рес пон дентів не місти ли на га ду вань про
події, з яки ми асоціюють ся істо ричні по статі, а відтак і “підка зок” на ко ристь
пев ної історіографічної па ра диг ми, версій історії (на прик лад, укр а їнської
або ра дя нської). Імена істо рич них пер со нажів фігу ру ють тут як сим во -
ли, зна ки ми ну ло го, а ре зуль та ти оцінки їх рес пон ден та ми да ють підста ви
58 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Юлія Со ро ка
1 З цієї точ ки зору ціка вим є варіант соціаль ної свідо мості на Бу ко вині, що мир но
поєднує укр аїнську іден тичність і по зи тив не став лен ня до ра дя нської історії.
2 Опи ту ван ня про ве де но у лю то му–травні 2007 року се ред сту дентів IV курсів 31 ви -
що го на вчаль но го за кла ду у чо тирь ох реґіонах Украї ни (Центр, Схід, Захід, Південь);
вибірка (N = 3057) про ста ра йо но ва на; по хиб ка вибірки не пе ре ву щує 2%.
говорити не так про рівень і ха рак тер істо рич них знань (свідо мості), інте -
ріори зацію пев них тра дицій ко нстру ю ван ня історії, як про ку му ля тив ний
ефект стра тегій різно манітних інсти туцій і агентів, що апе лю ють до ми ну -
ло го. Розціню ва ти ре зуль та ти в та ко му ключі дає змо гу ак цент, що міс тить ся
в за пи танні, на осо бис ту дум ку рес пон ден та і відсутність вказівки жод ної
іншої інстанції оціню ван ня (на прик лад, “для історії Украї ни” або “укр а -
їнсько го на ро ду”, “вітчиз ня ної історії”, “на шої історії” тощо). З тією са мою
ме тою у за пи тан нях ви ко рис то ву ва ли універ саль ну ка те горію “ге рой”, що є
при й нят ною як для ака демічно го, так і для політич но го та по всяк ден но го
дис кур су ми ну ло го. З іншо го боку, по нят тя “ге рой” як куль тур на ка те горія
(зок ре ма ка те горія ма со вої куль ту ри: ге рої фільмів, те ле серіалів, літе ра ту ри
чи ком п’ю тер них ігор доб ре відомі мо лодіжній ау ди торії), що блу кає в
контекстах “по зи тив ний– не га тив ний” і “го лов ний– дру го ряд ний”, та кож
сприяє ши ро ко му тлу ма чен ню за пи тань досліджен ня. Тоб то теза щодо “вір -
ту аль но го співісну ван ня з ми ну лим” для мо лодіжно го1 сту д ентсько го се ре -
до ви ща видається на й менш про бле ма тич ною, тому ця ау ди торія ста но вить
інте рес для пе ревірки гіпо тез не сумісності нинішньої ра дя нської версії ми -
ну ло го і реґіональ них відміннос тей у став ленні до ми ну ло го (уза галь нені
ре зуль та ти опи ту ван ня містять ся в табл. 1).
Таб ли ця 1
Оцінка істо рич них по ста тей як ге роїв або як ан ти ге роїв, %, N = 3057
Істо ричні по статі Ге рой Важ ко
ска за ти Антигерой Не знаєте
та ко го
Не
відповіли
Бог дан Хмель ниць кий 79,2 11,6 3,1 1,4 4,7
Іван Ма зе па 56,8 23,2 10,7 3,4 5,9
Си мон Пет лю ра 31,0 37,5 16,1 9,7 5,7
Сте пан Бан де ра 30,9 34,1 19,6 10,1 5,2
Во ло ди мир Ленін 26,0 27,8 38,7 1,7 5,7
Йо сип Сталін 13,4 18,9 60,8 1,6 5,3
Ліди ру ють у ста тусі “ге роя”, за ре зуль та та ми опи ту ван ня укр аїнських
сту дентів, Хмель ниць кий (79,2%) і Ма зе па (56,8%). Мак си маль не виз нан ня
як “ан ти ге рой” здо бу ває Сталін (60,8%). Пет лю ра і Бан де ра ви я ви ли ся на й -
складнішими для виз на чен ня по ста тя ми, вони пе ре ду ють за по каз ни ком
“важ ко ска за ти” (37,5% і 34,1% відповідно). Ієрархія істо рич них “ге роїв” ви -
яв ляє пе ре важні сим патії до укр аїнських пер со нажів порівня но з ра дя н -
ськи ми. Хмель ниць ко го на зи ва ють героєм по над дві третини опи та них,
Мазепу — по над по ло ви ну, Бан де ру і Пет лю ру — близь ко тре ти ни, Леніна —
май же чверть рес пон дентів, а Сталіна — вдвічі мен ше, ніж Леніна. При цьо -
му Хмель ниць кий і Сталін, котрі мог ли співвідно си ти ся з ра дя нською вер -
сією ми ну ло го, удос тої ли ся про ти леж них оцінок. Ма буть, ге роїв об и ра ють
за ет но національ ною озна кою, що по час ти підтвер джується ре зуль та та ми
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 59
Став лен ня до ми ну ло го
1 У ка те горіяхх Ж.Дель о за, пам ’ять — вірту аль не співісну ван ня [Де лез, 2000].
ко ре ляційно го аналізу. Се ред тих, хто по вною мірою відчу ває себе “пред -
став ни ком своєї національ ності”, Хмель ниць ко го вва жа ють героєм 85,5%, а
се ред тих, хто не відчу ває себе та ким, — 75,5%1. Перші виз на ють Сталіна
героєм у півто ра раза рідше за дру гих (13,2% про ти 22,8%). При цьо му зна -
чи мих зв’язків із іден тифікацією з гро ма дя на ми Украї ни не спос терігається.
Гру па укр аїнських істо рич них по ста тей ди фе ренціюється за рівнем під -
трим ки їх як ге роїв. Для Хмель ниць ко го і Ма зе пи “рей тинг ге роя” пе ре ви -
щує “рей тинг ан ти ге роя” у 7 і 5 разів відповідно. При оціню ванні Бан де ри і
Пет лю ри дум ки розділи ли ся не настільки точ но: по каз ник “важ ко ска за ти”
у цих ви пад ках ви щий, ніж за інши ми варіан та ми відповідей, хоча го то вих
виз на ти їх ге ро я ми вдвічі більше за при хиль ників про ти леж ної дум ки. Як
ба чи мо, не одноз начність оцінок роз поділяє “укр аїнських ге роїв” за хро но -
логічною озна кою: чим “стар ший” пер со наж, тим більшою для ньо го є ймо -
вірність бути на зва ним героєм; чим ближ че він у часі до сьо го ден ня, тим
більше при водів для ва гань.
Отже, реп ре зен то вані пе реліком істо рич них по ста тей пер соніфіко вані
сим во ли укр аїнсько го ми ну ло го, за ре зуль та та ми опи ту ван ня сту дентів, ви -
яв ля ють ся ди фе ренційо ва ни ми. Ра зом із тим обґрун ту ван ня ха рак те ру і
чин ників цих відміннос тей че рез звер нен ня до ак ту аль них іде о логічних
(політич них або ака демічних) кон текстів не є, на мій по гляд, ви чер пним.
Мову слід вес ти про внутрішню не однорідність укр аїнсько го сим волічно го
про сто ру, що пе ре бу ває в про цесі ста нов лен ня, зок ре ма й укр аїнсько го ми -
ну ло го як од но го із його “сег ментів”. У та ко му разі мож на пе ренес ти на сим -
во ли ми ну ло го ідеї сто сов но зв’яз ку сим во лу і куль ту ри, вис лов лю вані
Ю.Лот ма ном [Сим вол, 2001]. Сим вол по в’я за ний із пам ’ят тю куль ту ри і
про ни зує її хро но логічні плас ти, во лодіючи вод но час три валістю влас но го
куль тур но го жит тя і ре а гу ю чи на впли ви ак ту аль но го куль тур но го кон тек -
сту. Тоб то оцінки істо рич них по ста тей як пер соніфіко ва них сим волів ми ну -
ло го зіставні із різни ми хро но логічни ми плас та ми укр аїнської куль ту ри.
Для ма со вої свідо мості сим во ли ми ну ло го й оцінки їх (на прик лад, “Ленін-
ге рой”, “Бан де ра-ге рой”) не однорідні в плані їхньої се ман тич ної та “пуб -
лічної” кар’єри, і підтрим ка їх по тре бує різної куль тур ної компетенції.
Як один із інди ка торів ха рак те ру куль тур ної ком пе тенції, за тре бу ва ної
різно манітни ми сим во ла ми і їхніми оцінка ми, роз гля да ла ся стать рес пон -
дентів, які оціню ють істо ричні по статі. Пе ре ва жан ня чо ловічого ви бо ру в
підтримці сим во лу ми ну ло го засвідчує пе ре важ но політич ний ха рак тер цьо -
го ви бо ру (тут я спи ра ю ся на ідеї П.Бурдьє [Бур дье, 1993 а, б]). Від сут ність
ста тис тич но зна чи мих відміннос тей між час тка ми чо ловічої та жіно чої ау ди -
торії, що об и рає варіант оцінки, а та кож пе ре ва жан ня час тки жіно чої ау ди -
торії го во рить про здебільшо го етич ний ха рак тер ви бо ру. У кон текс ті на шо го
досліджен ня опо зиція політич ний-етич ний може бути транс фор мо ва на в
опо зицію інно ваційний-тра диційний. Уве ден ня цієї опо зиції як виміру сим -
волічно го про сто ру укр аїнсько го ми ну ло го дає змо гу на вес ти його рух ли вим
че рез ви яв лен ня “слідів” змін в окре мих оцінках, котрі й утілю ють ся в ха рак -
тері куль тур ної ком пе тенції, за тре бу ва ної тією чи тією оцінкою.
60 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Юлія Со ро ка
1 ∗Відмінності ста тис тич но зна чимі на рівні 1%.
Таб ли ця 2
Відмінності в оцінках істо рич них по ста тей,
що їх над а но жінка ми та чо ловіками, %
Істо ричні
по статі
Ге рой Важ ко
ска за ти Антигерой Не знаю
та ко го N
чо ло -
віки жінки чо ло -
віки жінки чо ло -
віки жінки чо ло -
віки жінки чо ло -
віки жінки
Хмель -
ниць кий 83,12 83,06 11,28 12,93 3,79 2,84 1,81 1,18 1268 1617
Ма зе па 62,83 58,26** 21,34 27,41* 11,67 11,01 4,16 3,32 1251 1596
Бан де ра 37,77 28,4* 29,61 41,34* 23,44 18,00* 9,18 12,02* 1263 1606
Пет лю ра 35,67 30,84* 34,96 43,88* 18,68 15,42** 10,69 9,86** 1253 1602
Ленін 27,17 27,83 25,10 33,21* 45,82 37,27* 1,91 1,69 1255 1599
Сталін 16,18 12,40* 17,84 21,68** 64,16 64,36 1,82 1,56 1261 1605
* Відмінності ста тис тич но зна чимі на рівні 1%.
** Відмінності ста тис тич но зна чимі на рівні 5%.
До поля пе ре ва жан ня “жіно чо го ви бо ру” (табл. 2) по трап ля ють оцінки
“важ ко ска за ти” щодо та ких істо рич них по ста тей, як Ма зе па, Бан де ра, Пет -
лю ра, Ленін, Сталін, а та кож варіант оцінки Бан де ри як “невідо мо го”1.
У полі “інно ваційно го” ви бо ру ви яв ля ють ся такі оцінки пер соніфіко ва -
них сим волів, як “Ма зе па-ге рой”, “Бан де ра-ге рой”, “Бан де ра-ан ти ге рой”,
“Пет лю ра-ге рой”, “Пет лю ра-ан ти ге рой”, “Пет лю ра-невідо мий”, “Сталін-ге -
рой” і “Ленін-ан ти ге рой”.
У полі “тра диційно го” ви бо ру, де час тки жінок та чо ловіків, які від -
повіли, ста тис тич но рівні, опи ня ють ся такі оцінки, як “Ленін-ге рой” і “Ле -
нін- невідо мий”, “Сталін-ан ти ге рой” і “Сталін-невідо мий”, “Ма зе па-ан ти ге -
рой” і “Ма зе па-невідо мий”, а та кож “Хмель ниць кий-ге рой”, “Хмель ниць -
кий-ан ти ге рой”, “Хмель ниць кий-невідо мий”.
У кон тексті опо зиції інно ваційність-тра диційність цікаво порівня ти
оцін ки по ста тей Леніна і Сталіна. У полі тра диційно го ви бо ру ви яв ля ють ся
про ти лежні оцінки їх: “Ленін-ге рой” і “Сталін-ан ти ге рой”, при чо му пер шу
підтри му ють май же втричі рідше за дру гу. Вод но час оцінки “Ленін-ан ти ге -
рой” і “Сталін-ге рой” по тре бу ють пев ної сміли вості й упев не ності, тоб то
опи ня ють ся в полі інно ваційно го ви бо ру, і при цьо му підтрим ка пер шої з
цих оцінок більш ніж удвічі сильніша, ніж дру гої. Ленін і Сталін — сим во ли
ра дя нської історії, але з різни ми “кар’єрами”. Розвінчу ван ня куль ту осо бис -
тості Сталіна суп ро вод жу ва ло ся ре ка нонізацією Леніна, який і так не схо -
див з іде о логічно го Олімпу ра дя нсько го світу. Пе ре оціню ван ня об ра зу Ле -
ніна було ініційо ва не тільки пе ре бу до вою й досі не за вер ши ло ся. Звідси
слаб ка підтрим ка оцінки “Леніна-ге роя” в оцінках укр аїнських сту дентів,
ма буть, по в’я за на зі слідами ра дя нсько го, соціалістич но го об ра зу ми ну ло го.
Помітну й уже тра диційну підтрим ку оцінки “Сталіна-ан ти ге роя” мож на
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 61
Став лен ня до ми ну ло го
1 Мається на увазі час то та ви бо ру варіанта “не знаєте та ко го”.
по яс ни ти по ряд із ан тис таліністською іде о логією 1960-х і часів пе ре бу до ви
ще й ак ту алізацією про бле ма ти ки го ло до мо ру 1933–1937 років в Україні.
Віднос но слаб ка, але інно ваційна за своїм ха рак те ром підтрим ка ге ро йсько -
го ста ту су Леніна і Сталіна, на пев но, по в’я за на із впли вом су час но го ро -
сійсько го дис кур су ра дя нсько го ми ну ло го, при чо му на й вищі по каз ни ки ці
оцінки ма ють у Східному реґіоні.
Діячі на й ближ чої за хро но логією укр аїнської історії — Бан де ра і Пет лю -
ра — в обох ста ту сах опи ня ють ся в полі інно ваційно го (політич но го) ви бо -
ру. Це зу мов ле но дво ма чин ни ка ми: “за політи зо ваністю” цих по ста тей, а та -
кож дефіци том куль тур них реп ре зен тацій цих об разів (від ди тя чих кни жок
і ху дожніх фільмів до назв ву лиць) у мас штабі всієї краї ни. Мож на ска за ти,
що це два боки од но го чин ни ка, по за як куль турні реп ре зен тації для ма со вої
цільо вої ау ди торії — пам ’ят ни ки, то поніми, му зеї тощо — для їх ви ник нен ня
та існу ван ня по тре бу ють політич ної (і на й частіше дер жав ної) волі. Крім
того, на відміну від Леніна і Сталіна, ані Бан де ра, ані Пет лю ра як сим во ли
укр аїнської історії не мо жуть роз ра хо ву ва ти на підтрим ку ра дя нсько го чи
су час но го російсько мов но го сим волічно го про сто ру (в ху дож ньо му й до ку -
мен таль но му кіно, на те ле ба ченні тощо), оскільки не ак ту альні для ньо го і
не ма ють по тенціалу для по зи тив ної оцінки. За ре зуль та та ми опи ту ван ня
сту дентів зва же на і тра диційна оцінка цих по ста тей ви ра же на по зицією
“важ ко ска за ти”. Тим ча сом кількісна пе ре ва га оцінки Пет лю ри і Бан де ри у
ста тусі ге роїв (май же вдвічі вища за оцінку їх як ан ти ге роїв) мала б над и ха -
ти тих уче них, гро ма дських діячів і гро ма дян, які підтри му ють і про су ва ють
ці сим во ли укр аїнсько го минулого.
Обра зи діячів відда ле но го ми ну ло го — Хмель ниць ко го і Ма зе пи — мен ше
за по пе редніх за зна ють впли ву ак ту аль них соціаль них і політич них інте ресів
че рез мен шу задіяність в обґрун ту ванні політич них по зицій. Про те з цих са -
мих при чин вони більшою мірою ви яв ля ють ся за леж ни ми від пе ри петій сим -
волічної бо роть би в ака демічно му полі: Хмель ниць кий виз на чається як важ -
ли ва по стать ра дя нської версії укр аїнської історії, Ма зе па — укр аїнської. В
оцінках укр аїнськи ми сту ден та ми Ма зе пи кількісно пе ре ва жає інно ваційна
за ха рак те ром точ ка зору “Ма зе па-ге рой”. Май же втричі ни жчою є підтрим ка
тра диційної за ха рак те ром оцінки “Ма зе па-ан ти ге рой”. Інши ми сло ва ми, “ук -
р а їнське ба чен ня” зна чен ня цьо го пер со на жа пе ре ва жає кількісно, але по тре -
бує волі й упев не ності, на томість “ра дя нська” його оцінка — тра диційна за ха -
рак те ром. Та кий роз поділ оцінок та кож мож на по в’я за ти зі зміною па ра диг ми
шкільно го кур су і кур су ви щої шко ли історії Украї ни.
У став ленні до Хмель ниць ко го ці зміни ви яв ля ють ся в тому, що оцінки
“Хмель ниць кий-ан ти ге рой” і “важ ко ска за ти” на бу ва ють тра диційно го ха -
рак те ру, “нор малізу ють ся”. Саме так мож на по яс ни ти той факт, що варіанти
оцінки цьо го пер со на жа не да ють ста тис тич но зна чи мої різниці між час тка -
ми жіно чо го і чо ловічого ви бо ру. А от кількісно пе ре ва жає се ред інших тра -
диційних за ха рак те ром оцінок точ ка зору “Хмель ниць кий-ге рой”. По над те,
вона де мо нструє на й ви щий рівень підтрим ки се ред оцінок усіх істо рич них
пер со нажів, що до во дить особ ли вий ха рак тер цьо го сим во лу.
Оцінка укр аїнськи ми сту ден та ми істо рич них по ста тей де мо нструє та -
кож реґіональні відмінності (табл. 3). У вибірці на шо го досліджен ня Цен -
62 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Юлія Со ро ка
траль ний реґіон об’єднує сту дентів ВНЗ Київської, Жи то ми рської і Дніпро -
пет ро вської об лас тей, Півден ний — Одесь кої і За порізької об лас тей та
Сімфе ро по ля, Західний — Львівської і Рівне нської об лас тей, Східний —
Харківської і Лу га нської об лас тей.
Таб ли ця 3
Рівень виз нан ня ге ро я ми за реґіона ми, %
Істо ричні по статі Ма сив,
N = 3057
Центр,
N = 961
Південь,
N = 460
Схід,
N = 1170
Захід,
N = 456
Бог дан Хмель ниць кий 79,2 79,0 77,8 76,5 88,8*
Іван Ма зе па 56,8 60,5** 53,3 49,0* 73,7*
Си мон Пет лю ра 31,0 35,0** 26,7 20,8* 53,5*
Сте пан Бан де ра 30,9 34,2 20,0* 17,8* 68,4*
Во ло ди мир Ленін 26,0 22,8** 26,7 34,8* 9,7*
Йо сип Сталін 13,4 10,7* 12,2 19,5* 4,4*
* Ста тис тич но зна чимі відмінності на рівні 1% порівня но з ма си вом за га лом.
** Ста тис тич но зна чимі відмінності на рівні 5%.
Таб ли ця 4
Рівень виз нан ня ан ти ге ро я ми за реґіона ми, %
Істо ричні по статі Ма сив,
N = 3057
Центр,
N = 961
Південь,
N = 460
Схід,
N = 1170
Захід,
N = 456
Йо сип Сталін 60,81 62,43 62,17 53,08* 76,97**
Во ло ди мир Ленін 38,73 38,81 38,26 30,34* 61,40**
Сте пан Бан де ра 19,63 14,26 25,00* 26,75* 7,46**
Си мон Пет лю ра 16,13 12,59 19,78 21,11* 7,89**
Іван Ма зе па 10,73 9,26 10,87 14,53* 4,17**
Бог дан Хмель ниць кий 3,11 2,91 3,91 3,76 1,10
Таб ли ця 5
Се редній по каз ник час тки рес пон дентів, які відмо ви ли ся відповідати, %
Ма сив,
N = 3057
Центр,
N = 961
Південь,
N = 460
Схід,
N = 1170
Захід,
N = 456
4,7 8,3 4,6 4,2 2,2
Най помітніші відмінності в оцінках де мо нстру ють сту ден ти Східно го і
Західно го реґіонів. В оціню ванні істо рич них по ста тей ХХ століття (Бан де -
ри, Пет лю ри, Леніна, Сталіна) сим патії рес пон дентів на боці ра дя нських (у
Східно му реґіоні) та укр аїнських (у Західно му реґіоні). Слід лише звер ну ти
ува гу на те, що підтрим ка Бан де ри і Пет лю ри у Східно му реґіоні більш як
удвічі пе ре ви щує підтрим ку Леніна і Сталіна у Західно му. У Цен траль но му
реґіоні порівня но з ма си вом за га лом сим патії до на зва них укр аїнських ге -
роїв та кож дещо вищі, ніж до ра дя нських. Єди ною відмінністю ре зуль татів
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 63
Став лен ня до ми ну ло го
опи ту ван ня в Півден но му реґіоні порівня но з ма си вом за га лом ста ла ни жча
оцінка Бан де ри.
Та ким чи ном, реґіональні роз поділи сим патій до укр аїнських і ра дя -
нських істо рич них по ста тей ХХ століття підтвер джу ють уже пе ре тво рені на
сте ре о ти пи уяв лен ня щодо про ра дя нських орієнтацій Східно го реґіону і
про укр аїнських — Західно го. По яс нен ня та ко го ста ну справ як з точ ки зору
соціаль но-політич них, еко номічних, мов них відміннос тей і куль тур них
орієн тацій, так і в плані вкоріне ності ра дя нської чи укр аїнської версій укр а -
їнської історії доб ре відомі1. Однак у став ленні до по ста тей Хмель ниць ко го і
Ма зе пи, що реп ре зен ту ють у дослідженні пер со нажі відда ленішої укр а -
їнської історії, реґіональні відмінності ви ра же но знач но слаб ше. По над те,
ці пер со нажі очо лю ють ієрархію по пу ляр ності істо рич них ге роїв у всіх
реґіонах. Ієрархія по пу ляр ності ан ти ге роїв збігається в усіх реґіонах і від -
тво рює в зво рот но му по ряд ку ієрархію істо рич них ге роїв за ма си вом у
цілому (табл. 4).
Як за зна ча ло ся вище, став лен ня до ми ну ло го, а та кож оцінки істо рич -
них по ста тей зу мов лені ак ту альністю цієї теми для ма со вої свідо мості.
Соціаль ний роз поділ інте ре су до ми ну ло го по в’я за ний із мірою усвідом лен -
ня роз ри ву з ним як одним із ас пектів пе ре жи ван ня соціаль них змін. По каз -
ни ком зацікав ле ності те мою ми ну ло го у про по но ва но му дослідженні слу -
гує час тка рес пон дентів, які відмо ви ли ся від відповіді на за пи тан ня, що нас
ціка ви ли (табл. 5). Міжреґіональ не порівнян ня тут, як ба чи мо, уви раз нює
опо зицію центр — пе ри ферія: на й менш зацікав ле ни ми істо рич ною те ма ти -
кою ви яв ля ють ся сту ден ти Цен траль но го реґіону. Се ред реш ти реґіонів
вирізняється по зиція Західно го, де час тка тих, хто не відповів на за пи тан ня
про істо ричні по статі, мінімаль на, вчет ве ро ни жча, ніж у Центрі, й удвічі
нижча, ніж за га лом за ма си вом. Це та кож свідчить на ко ристь при пу щен ня
сто сов но відміннос тей у став ленні до ми ну ло го й історії українців у За -
хідно му реґіоні. До на яв них по яс нень з цьо го при во ду [Ко но нов, 2005] мож -
на до да ти, що об’єкти вації ми ну ло го тут знач но більшою мірою вклю чені у
про стір по всяк ден них взаємодій, на прик лад, місько го на се лен ня. Ідеть ся
про різно манітні ар те фак ти ми ну ло го (будівлі, спо ру ди, пам ’ят ни ки тощо).
До того ж ці об’єкти вації маркіро вані як ми ну ле, історія й пе ре бу ва ють в
особ ли во му ста тусі вар тих ува ги, ша ну ван ня, поваги.
Обго во рю ю чи відмінності у став ленні до ми ну ло го, що їх де мо нстру ють
сту ден ти Західно го реґіону, особ ли во слід звер ну ти ува гу на ха рак тер
ієрархії істо рич них ге роїв: вона по вто рює ієрархію ге роїв за га лом за ма си -
вом. За вже за зна че но го ви що го рівня по пу ляр ності укр аїнських істо рич -
них пер со нажів порівня но з ра дя нськи ми Західний реґіон не де мо нструє
при нци по вих змісто вих відміннос тей у пріори те тах. Відмінності сто су ють -
ся лише інтен сив ності вис лов лен ня точ ки зору з при во ду істо рич них пер со -
нажів, що та кож по в’я за но з ха рак те ром став лен ня до минулого.
На ко ристь та ко го по яс нен ня свідчить і той факт, що по стать Хмель ниць -
ко го в ста тусі ге роя здо бу ває у сту дентів Західно го реґіону ще вищу оцінку,
ніж за га лом за ма си вом (88,8% про ти 79,2%). Хмель ниць кий як пер соніфіко -
64 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Юлія Со ро ка
1 Див.: [Се ре да, 2006; Ко но нов, 2005; Ко но нов, 2008].
ва ний сим вол, по при на явність про ти леж них оцінок, за яв ляє про себе як
провідна фігура в сим волічно му про сторі укр аїнсько го ми ну ло го — не за леж -
но від ака демічної інтер пре тації й політич ної оцінки його діяль ності, Хмель -
ниць кий є найвідомішим, найбільш зна йо мим сим во лом укр аїнсько го, зок ре -
ма й за вдя ки його при сут ності в ра дя нсько му сим волічно му про сторі, що
доміну вав (при наймні офіційно) на те ри торії Украї ни в не да ле ко му ми ну ло -
му. Саме вона за ли ши ла чис ленні куль турні реп ре зен тації цьо го сим во лу у
виг ляді назв буль варів і ву лиць, сили-си лен ної пам ’ят ників, се ред яких відо -
ма кінна ста туя в Києві, си лу ет якої час то ви ко рис то ву ють для по зна чен ня
укр аїнсько го, в ме моріаль них дош ках тощо. Вже за часів не за леж ності саме
Хмель ниць кий став одним із сим волів, зоб ра жу ва них на гро шо вих зна ках
Украї ни. Важ ли ва та кож по ши реність різно маніт них візу аль них зоб ра жень
Хмель ниць ко го, за вдя ки чому ау ди торія “знає його в обличчя” і може поєдну -
ва ти цей сим вол з уяв лен ня ми про ет но націо наль ну спе цифічність укр аїн -
сько го. До волі важ ли вим чин ни ком аналізо ва ної оцінки об ра зу Хмель ниць -
ко го є й те, що він ге рой успішний і мужній. Інши ми сло ва ми, оцінка сту ден -
та ми фігури Хмель ниць ко го свідчить про ку му ля тив ний вплив різно ма -
нітних куль тур них прак тик ви ко рис тан ня сим волів ми ну ло го і ви яв ляє, не -
за леж но від ака демічних чи іде о логічних оцінок, найвідоміший і на й по пу -
лярніший пер соніфіко ва ний сим вол укр а їн ської історії.
Вис нов ки
Зас то су ван ня кон цепцій пам ’яті (ко лек тив ної, соціаль ної, істо рич ної
тощо) для вив чен ня став лен ня до ми ну ло го в су час но му укр аїнсько му су -
спільстві по тре бує ура ху ван ня ха рак те ру й не одноріднос тей по стра дя н -
ських транс фор мацій, що відбу ва ють ся. У центрі те ма ти ки став лен ня до ми -
ну ло го і його за сто су ван ня опи ня ють ся сим во ли ми ну ло го, їхні конфігу -
рації й інтер пре тації, що ста нов лять “сег мент” укр аїнсько го сим волічно го
про сто ру. Аналіз оцінок пер соніфіко ва них сим волів ми ну ло го укр аїнськи -
ми сту ден та ми до во дить, що для по яс нен ня став лен ня до ми ну ло го не -
обхідно до пов ни ти вже на явні по яс ню вальні мо делі (опо зиція укр аїн ське-
ра дя нське, реґіональні відмінності) ди намічним уяв лен ням сим волічно го
про сто ру укр аїнсько го. Особ ли ву ува гу, зок ре ма у прак тич но му кон тексті,
при вер та ють загальнозначимі символи української історії (Хмель ниць -
кий), соціокультурний потенціал яких потребує подальшого вивчення.
Лiте ра ту ра
Адорно Т. Что озна ча ет “про ра бот ка про шло го” // Неп ри кос но вен ный за пас. —
2005. — №40–41 (2-3/2005). — <http://www.nz-online.ru/index.phtml?aid = 30011356>.
Ассман Я. Куль тур ная па мять: пись мо, па мять о про шлом и по ли ти чес кая иден тич -
ность в вы со ких куль ту рах древ нос ти. — М., 2004.
Бур дье П. Общес твен ное мне ние не су щес тву ет // Со ци о ло гия по ли ти ки. — М.,
1993. — С. 159–178.
Бур дье П. По ли ти чес кие по зи ции и куль тур ный ка пи тал // Бур дье П. Со ци о ло гия
по ли ти ки. — М., 1993. — С. 99–158.
Де лез Ж. Эмпи ризм и суб ъ ек тив ность: опыт о че ло ве чес кой при ро де по Юму. Кри -
ти чес кая фи ло со фия Кан та: уче ние о спо соб нос тях. Бер гсо низм. Спи но за. — М., 2000.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 65
Став лен ня до ми ну ло го
Ду бин Б. Бре мя по бе ды // Кри ти чес кая мас са. — 2005а. — №2. —
<http://magazines.russ.ru/km/2005/2/du6.html>.
Ду бин Б. Ко нструк ция влас ти и реп ро дук ция влас ти: ме ха низ мы за бы ва ния и по вто -
ре ния // Пути Рос сии: пре е мствен ность и пре ры вис тость об щес твен но го раз ви тия / Под
ред. А.М.Ни ку ли на. — М., 2007а. — С. 100–110.
Ду бин Б. Общес тво: Союз те лез ри те лей // Ве до мос ти. — 2006а. — 30 мая. —
<http://www.yavlinsky.ru/news/index.phtml?id = 2906>.
Ду бин Б. От тра ди ции к игре: куль ту ра в со ци о ло ги чес ком про ек те Юрия Ле ва ды //
Но вое ли те ра тур ное об озре ние. — 2007б. — № 87. —
<http://magazines.russ.ru/nlo/2007/87/du14-pr.html>.
Ду бин Б. Ста рое и но вое в трех те ле эк ра ни за ци ях 2005 года // Но вое ли те ра тур ное
об озре ние. — 2006б. — № 78. — <http://magazines.russ.ru/nlo/2006/78/du16.html>.
Ду бин Б. Точ ка, ли ния, дата, или Год, ко то ро го не ста ло // Но вое ли те ра тур ное об о -
зре ние. — 2007б. — № 84. — <http://magazines.russ.ru/nlo/2007/84/du16.html>.
Ко но нов И.Ф. Дон басс и Га ли чи на: меж ре ги о наль ное вза и мо де йствие и из ме не ния
про стра нствен ных ха рак те рис тик укра ин ско го об щес тва // Ме то до логія теорія та прак -
ти ка соціологічно го аналізу су час но го суспільства : Збірник на уко вих праць. — Харків,
2005. — С. 276–187.
Ко но нов І.Ф. Дон бас і Га ли чи на: про бле ма управління міжрегіональ ни ми сто сун ка ми
// Су часні соціальні про бле ми у вимірі соціології управління : Збірник на уко вих праць.
Сер.: Спеціальні та га лу зеві соціології. — До нецьк, 2008. — Вип. 4(94). — С. 218–227.
Кус та рев А. Прак ти ки об ра ще ния к про шло му в по стпе рес тро еч ной Рос сии: на рра -
тив и ин во ка ция // Ab Imperio. — 2004. — № 4. —
<http://abimperio.net/cgi-bin/aishow.pl?state = portal/toc/42004r&idlang = 2>.
Ло у эн таль Д. Прош лое — чу жая стра на. — СПб., 2004.
Міхеєва О.К. Організо ва не за бут тя та фе но мен при га ду ван ня (на при кладі пам ’ят -
ників До нец ька) // Кри ти ка. — 2006. — 9 (107, ве ре сень). — С.9.
Макеєв С., Пат ра ко ва А. Регіональ на спе цифікація соціокуль турних відмінностей в
Україні // Соціологія: теорія, ме тоди, мар ке тинг. — 2004. — № 3. — С. 109–125.
Ма лю кевічюс Н. М’я ка сила про ти інфор маційної ге о політики: межі російської ін -
фор маційної політики в по стра дянській дер жаві // Не за леж ний куль ту ро логічний ча со -
пис “Ї”. — 2007. — № 50. — <http://www.ji.lviv.ua/n50texts/malukevichus.htm>
Но вые со ци аль ные не ра ве нства / Под ред. С.Ма ке е ва. — К., 2006.
Нора П. Все мир ное тор жес тво па мя ти // Неп ри кос но вен ный за пас. — 2005. —
№40–41 (2–-3/2005). — <http://www.nz-online.ru/index.phtml?cid = 10010434>.
Пор тнов А. Упраж не ния с ис то ри ей по-укра ин ски // Ab Imperio. — 2007. — № 3. —
<http://abimperio.net/cgi-bin/aishow.pl?idlang = 2&state = shown&idnumb = 63>.
Рикёр П. Па мять, ис то рия, за бве ние. — М., 2004.
Са вель е ва И., По ле та ев А. Зна ние о про шлом. Те о рия и ис то рия : В 2-х т. — СПб.,
2003. — Т. 1. — С. 241.
Се ре да В.В. Аналіз зв’яз ку пре фе ренцій рес пон дентів Льво ва і До нець ка щодо на -
ціональ но го ми ну ло го з їх соціаль но-де мог рафічни ми ха рак те рис ти ка ми // Ме то до -
логія, теорія та прак ти ка соціологічно го аналізу су час но го суспільства : Збірник на уко -
вих праць : У 2-х т. — Харків, 2008. — Т 2. — С. 252–257.
Сим вол в сис те ме куль ту ры // Лот ман Ю.С. Се ми ос фе ра. — СПб., 2001. — С. 240–249.
Ха льбвакс М. Кол лек тив ная и ис то ри чес кая па мять // Неп ри кос но вен ный за пас.
2005. — № 40–41 (2–3/2005). — <http://www.nz-online.ru/index.phtml?cid = 10010434>.
Ямпо льский М. Смерть в кино // Иску сство кино. — 1991. — №9. — С.53—63.
Kansteiner W. Finding Meaning in Memory: A Methodological Critique of Collective
Memory Studies // History and Theory. — 2002. — Vol. 41. — № 2 (May). — P. 179–197.
Olic J.K., Robbins J. Social Memory Studies: From “Collective Memory” to the Historycal
Sociology of Mnemonic Practies // Annual Review of Sociology. — 1988. — Vol. 24. — P. 105–140.
66 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Юлія Со ро ка
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5938 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-4426 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:03:42Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут соціології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сорока, Ю. 2010-02-11T14:40:25Z 2010-02-11T14:40:25Z 2009 Отношение к прошлому / Ю. Сорока // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 2. — С. 47-66. — Бібліогр.: 29 назв. — рос. 1563-4426 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5938 Ukraine is experiencing the transformation of symbolic space including symbols of the past. Such developments are brought up to date by different social agents' needs of self-identification. The past, history and memory are becoming an issue of social and humanitarian disciplines including sociology. The article is devoted to justifying the notion "attitude toward the past" defined as a perception of historical events and persons through adequate, available and legitimate symbols of the past in the course of spontaneous propositions, emotional evaluations, behavioural reactions, and production of cultural texts and opinions. This definition is based on critical analysis of M. Halbwax', P. Nora', P. Ricoeur', Th. Adorno conceptions about memory and the past. The meanings of the symbol of the past are multiple; individuals use and support these meanings according to their socio-cultural experiences, social positions, access to channels of meanings dissemination. According to data of mass survey, Ukrainian students' attitudes to the past demonstrate positive evaluation of distant historical persons, as well as differentiation of historical persons evaluation with respect to tradition / innovation contrasting and regional discrepancy concerning meaning - fulness of the past as a subject matter. However, the forming of common "pantheon" of Ukrainian heroes is also observed against this background. uk ru Iнститут соціології НАН України Отношение к прошлому Ставлення до минулого Article published earlier |
| spellingShingle | Отношение к прошлому Сорока, Ю. |
| title | Отношение к прошлому |
| title_alt | Ставлення до минулого |
| title_full | Отношение к прошлому |
| title_fullStr | Отношение к прошлому |
| title_full_unstemmed | Отношение к прошлому |
| title_short | Отношение к прошлому |
| title_sort | отношение к прошлому |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5938 |
| work_keys_str_mv | AT sorokaû otnošeniekprošlomu AT sorokaû stavlennâdominulogo |