Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити)

Упродовж семи сезонів (2005–2008 рр.) у 70 зразках криничних вод Яворівщини було визначено макро і мікросклад (зокрема К⁺, NH₄⁺, NO₂⁻, NO₃⁻, PO₄³⁻, Si, Fe, F⁻ ), розчинений кисень, перманганатну окиснюваність, хімічну потребу в кисні та феноли. Води 90 % криниць суттєво забруднені компонентами, вміс...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Геологія і геохімія горючих копалин
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Паньків, Р., Колодій, В., Хованець, Ю, Майкут, О., Сахнюк, І., Кость, М., Козак, Р., Березовський, І., Пальчикова, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
Schlagworte:	Геохімія
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59383
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити) / Р. Паньків, В. Колодій, Ю. Хованець, О. Майкут, І. Сахнюк, М. Кость, Р. Козак, І. Березовський, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 1 (150). — С. 69-85. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59383
record_format	dspace
spelling	Паньків, Р. Колодій, В. Хованець, Ю, Майкут, О. Сахнюк, І. Кость, М. Козак, Р. Березовський, І. Пальчикова, О. 2014-04-08T06:05:09Z 2014-04-08T06:05:09Z 2010 Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити) / Р. Паньків, В. Колодій, Ю. Хованець, О. Майкут, І. Сахнюк, М. Кость, Р. Козак, І. Березовський, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 1 (150). — С. 69-85. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0869-0774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59383 551.495:543.3:628.191 Упродовж семи сезонів (2005–2008 рр.) у 70 зразках криничних вод Яворівщини було визначено макро і мікросклад (зокрема К⁺, NH₄⁺, NO₂⁻, NO₃⁻, PO₄³⁻, Si, Fe, F⁻ ), розчинений кисень, перманганатну окиснюваність, хімічну потребу в кисні та феноли. Води 90 % криниць суттєво забруднені компонентами, вмісти яких у кілька разів перевищують гранично допустиму концентрацію для питних вод, тому ці води непридатні для пиття. Найбільше води забруднені калієм (6 криниць), нітратами (6 криниць) і розчиненими органічними речовинами (6 криниць). Over the time of seven seasons (between 2005 and 2008), we have defined the macro and microcomposition (К⁺ , NH₄⁺, NO₂⁻, NO₃⁻, PO₄³⁻, Si, Fe, F⁻ and phenols in particular), dissolved oxygen, permanganate oxidizability, chemical need for oxygen for 70 samples from water wells of the Yavoriv region. We have determined hydrogeochemical features of ground-water deposits and have studied a relationship between ground and surface water inflows. uk Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Геологія і геохімія горючих копалин Геохімія Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити) The geochemical peculiarities of subsoil waters of Yavoriv district (the south-western part of the Volyn-Podolian platform) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити)
spellingShingle	Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити) Паньків, Р. Колодій, В. Хованець, Ю, Майкут, О. Сахнюк, І. Кость, М. Козак, Р. Березовський, І. Пальчикова, О. Геохімія
title_short	Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити)
title_full	Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити)
title_fullStr	Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити)
title_full_unstemmed	Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити)
title_sort	геохімічні особливості ґрунтових вод яворівщини (південно-західна частина волино-подільської плити)
author	Паньків, Р. Колодій, В. Хованець, Ю, Майкут, О. Сахнюк, І. Кость, М. Козак, Р. Березовський, І. Пальчикова, О.
author_facet	Паньків, Р. Колодій, В. Хованець, Ю, Майкут, О. Сахнюк, І. Кость, М. Козак, Р. Березовський, І. Пальчикова, О.
topic	Геохімія
topic_facet	Геохімія
publishDate	2010
language	Ukrainian
container_title	Геологія і геохімія горючих копалин
publisher	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
format	Article
title_alt	The geochemical peculiarities of subsoil waters of Yavoriv district (the south-western part of the Volyn-Podolian platform)
description	Упродовж семи сезонів (2005–2008 рр.) у 70 зразках криничних вод Яворівщини було визначено макро і мікросклад (зокрема К⁺, NH₄⁺, NO₂⁻, NO₃⁻, PO₄³⁻, Si, Fe, F⁻ ), розчинений кисень, перманганатну окиснюваність, хімічну потребу в кисні та феноли. Води 90 % криниць суттєво забруднені компонентами, вмісти яких у кілька разів перевищують гранично допустиму концентрацію для питних вод, тому ці води непридатні для пиття. Найбільше води забруднені калієм (6 криниць), нітратами (6 криниць) і розчиненими органічними речовинами (6 криниць). Over the time of seven seasons (between 2005 and 2008), we have defined the macro and microcomposition (К⁺ , NH₄⁺, NO₂⁻, NO₃⁻, PO₄³⁻, Si, Fe, F⁻ and phenols in particular), dissolved oxygen, permanganate oxidizability, chemical need for oxygen for 70 samples from water wells of the Yavoriv region. We have determined hydrogeochemical features of ground-water deposits and have studied a relationship between ground and surface water inflows.
issn	0869-0774
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59383
citation_txt	Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити) / Р. Паньків, В. Колодій, Ю. Хованець, О. Майкут, І. Сахнюк, М. Кость, Р. Козак, І. Березовський, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 1 (150). — С. 69-85. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT panʹkívr geohímíčníosoblivostígruntovihvodâvorívŝinipívdennozahídnačastinavolinopodílʹsʹkoípliti AT kolodíiv geohímíčníosoblivostígruntovihvodâvorívŝinipívdennozahídnačastinavolinopodílʹsʹkoípliti AT hovanecʹû geohímíčníosoblivostígruntovihvodâvorívŝinipívdennozahídnačastinavolinopodílʹsʹkoípliti AT maikuto geohímíčníosoblivostígruntovihvodâvorívŝinipívdennozahídnačastinavolinopodílʹsʹkoípliti AT sahnûkí geohímíčníosoblivostígruntovihvodâvorívŝinipívdennozahídnačastinavolinopodílʹsʹkoípliti AT kostʹm geohímíčníosoblivostígruntovihvodâvorívŝinipívdennozahídnačastinavolinopodílʹsʹkoípliti AT kozakr geohímíčníosoblivostígruntovihvodâvorívŝinipívdennozahídnačastinavolinopodílʹsʹkoípliti AT berezovsʹkiií geohímíčníosoblivostígruntovihvodâvorívŝinipívdennozahídnačastinavolinopodílʹsʹkoípliti AT palʹčikovao geohímíčníosoblivostígruntovihvodâvorívŝinipívdennozahídnačastinavolinopodílʹsʹkoípliti AT panʹkívr thegeochemicalpeculiaritiesofsubsoilwatersofyavorivdistrictthesouthwesternpartofthevolynpodolianplatform AT kolodíiv thegeochemicalpeculiaritiesofsubsoilwatersofyavorivdistrictthesouthwesternpartofthevolynpodolianplatform AT hovanecʹû thegeochemicalpeculiaritiesofsubsoilwatersofyavorivdistrictthesouthwesternpartofthevolynpodolianplatform AT maikuto thegeochemicalpeculiaritiesofsubsoilwatersofyavorivdistrictthesouthwesternpartofthevolynpodolianplatform AT sahnûkí thegeochemicalpeculiaritiesofsubsoilwatersofyavorivdistrictthesouthwesternpartofthevolynpodolianplatform AT kostʹm thegeochemicalpeculiaritiesofsubsoilwatersofyavorivdistrictthesouthwesternpartofthevolynpodolianplatform AT kozakr thegeochemicalpeculiaritiesofsubsoilwatersofyavorivdistrictthesouthwesternpartofthevolynpodolianplatform AT berezovsʹkiií thegeochemicalpeculiaritiesofsubsoilwatersofyavorivdistrictthesouthwesternpartofthevolynpodolianplatform AT palʹčikovao thegeochemicalpeculiaritiesofsubsoilwatersofyavorivdistrictthesouthwesternpartofthevolynpodolianplatform
first_indexed	2025-11-27T05:26:03Z
last_indexed	2025-11-27T05:26:03Z
_version_	1850798404325605376
fulltext	© Роман Паньків, Володимир Колодій , Юзеф Хованець, Орися Майкут, 2010 Ірина Сахнюк, Марія Кость, Роман Козак, Ігор Березовський, Олена Пальчикова ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2010. № 1 (150) Геохімія 69 УДК 551.495:543.3:628.191 Роман ПАНЬКІВ1, Володимир КОЛОДІЙ 1, Юзеф ХОВАНЕЦЬ2, Орися МАЙКУТ1, Ірина САХНЮК1, Марія КОСТЬ1, Роман КОЗАК1, Ігор БЕРЕЗОВСЬКИЙ1, Олена ПАЛЬЧИКОВА1 ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ҐРУНТОВИХ ВОД ЯВОРІВЩИНИ (ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЧАСТИНА ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОї ПЛИТИ) 1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua 2Державний геологічний інститут, Карпатський відділ, Краків, Польща, e-mail: jozef.chowaniec@pgi.gov.pl Упродовж семи сезонів (2005–2008 рр.) у 70 зразках криничних вод Яворівщи- ни було визначено макро- і мікросклад (зокрема К+, NH4 +, NO2 -, NO3 -, PO4 3-, Si, Fe, F-), розчинений кисень, перманганатну окиснюваність, хімічну потребу в кисні та фено- ли. Води 90 % криниць суттєво забруднені компонентами, вмісти яких у кілька разів перевищують гранично допустиму концентрацію для питних вод, тому ці води не- придатні для пиття. Найбільше води забруднені калієм (6 криниць), нітратами (6 кри- ниць) і розчиненими органічними речовинами (6 криниць). Ключові слова: гідрогеохімія, ґрунтові води, макросклад, забруднення. Вступ. Соціально-еколого-економічні стратегії переходу України до ста- лого розвитку визначаються пакетом офіційних документів, виданих у 1998– 2004 рр. Виділено ряд пріоритетів, серед яких є поліпшення екологічного стану річок України та якості питної води (Білявський, Бутченко, 2004). Автори кілька років вивчали гідрогеохімічні особливості малих транс- кордонних річок Яворівського району Львівської області. Результати цих ро- біт опубліковано в працях (Оцінка…, 2008; Гідрохімічна…, 2009). Одночасно були досліджені ґрунтові води із найближчих до водотоків колодязів. Мета роботи – встановити гідрогеохімічні особливості ґрунтових вод та вивчити їхній взаємозв’язок з водами поверхневих водотоків. Дослідження проводяться в рамках бюджетної теми Інституту – Б-3/07 “Вплив діяльності гірничо-видобувних підприємств на стан навколишнього середовища при- кордонних територій України і Польщі”. Перші польові роботи (осінь 2005 р. і весна-осінь 2006 р.) були проведені зі співробітниками Карпатського відділу Державного геологічного інституту (Польща). Результати дослідження. Упродовж семи сезонів (осінь 2005 р. – осінь 2008 р.) було відібрано і досліджено 70 проб криничних вод з десяти насе- 70 лених пунктів: у басейні р. Шкло – с-ща Шкло і Краковець, м. Яворів, села Терновиця і Руда Краковецька; басейні р. Завадівка – присілок Калитяки, се- ла Завадів і Грушів; басейні р. Гребелька – села Салаші і Вороблячин (рис. 1). Хімічні аналізи природних вод проведено в атестованій лабораторії спект- ральних і хімічних методів аналізу Інституту геології і геохімії горючих ко- палин НАН України (свідоцтво про атестацію № РЛ 1154/08 від 21.03.08 р.), згідно з ДСТУ або ГОСТами. Характеристика криниць. Вони неглибокі – 1,7–5,2 м, у середньому 3,6 м; середня товщина шару води – 1,9 м. Середня температура – 12,3 °C. Відстань криниць до відповідних річок коливалася в межах 100–300 м (табл. 1). Розглянемо хімічний склад криничних вод (представлений усереднени- ми формулами Курлова) і їхні гідрохімічні особливості порівняно з водами сусідніх річок. Розподіл мінералізації, натрію, калію, нітратів у ґрунтових водах наведено на рис. 2–5. С е л и щ е Ш к л о. Мінералізація криничної води досить витримана – 0,36–0,60 г/дм3, причому у весняні сезони вона вища, ніж в осінні. Значення рН коливаються в межах 6,8–7,32, вони дещо вищі в осінні сезони. Хімічний склад води сталий, що показано на йонних ранжируваних рядах (%-екв./дм3): аніони – НСО3 - (35–56) > SO4 2- (14–38) > Cl- (8–20) > NO3 - (2–51); катіони – Ca2+ (64–70) > Na+ (18–25) > Mg2+ (3–9) > K+ (3–6). Середній хімічний склад води можна представити формулою Курлова: Рис. 1. Схема розташування пунктів випробовування криничних вод у 2005–2008 рр. (Яворівський р-н, Львівська обл.): ● – пункт випробовування. Поблизу кожного пункту наведено середні вмісти за всі сезони досліджень (мг/дм3): у чисельнику – нітратів, у знаменнику – калію. .20,7 4)(Mg7КNa21Ca68 11)NO(Cl1530SO44HCO 343 49,0 pΗM 71 Т а б л и ц я 1 . Х ар ак те ри ст ик а пу нк ті в ви пр об ов ув ан ня ґр ун то ви х во д у кр ин иц ях Я во рі вс ьк ог о ра йо ну Л ьв ів сь ко ї о бл ас ті Г ли би на д зе рк ал а за мі ря на 2 00 5 р. ; * не в из на ча ли . № п ро би М іс це зн ах од ж ен ня к ри ни ці Ш ир от а, до вг от а Гл иб ин а, м То вщ ин а ш ар у во ди Те мп ер ат ур а во ди , ° C (м іс яц ь, р ік ) кр ин иц і дз ер ка ла * 06 .0 6 09 .0 6 06 .0 7 10 .0 7 06 .0 8 10 .0 8 5 3 17 1 19 7 9 15 13 11 с- щ е Ш кл о, в ул . К оз ач а, 1 4, ба се йн р . Ш кл о м. Я во рі в, в ул . З аг ор од и, 2 0, ба се йн р . Ш кл о с- щ е К ра ко ве ць , ву л. Ш еп ти ць ко го , 4 а, ба се йн р . Ш кл о с. Т ер но ви ця , ба се йн р . Г но єн ец ь с. Р уд а К ра ко ве ць ка , ба се йн р . Р ет ич ин пр ис іл ок К ал ит як и, ба се йн р . З ав ад ів ка с. З ав ад ів , ба се йн р . З ав ад ів ка с. Г ру ш ів , ба се йн р . З ав ад ів ка с. С ал аш і, ба се йн р . Г ре бе ль ка с. В ор об ля чи н, 1 82 , пр ит ок а р. Г ре бе ль ка 49 °5 7' 24 ,4 " 02 3° 31 '2 9, 0" 49 °5 6' 24 ,6 " 02 3° 23 '4 3, 6" 49 °5 7' 55 ,5 " 02 3° 10 '3 9, 3" 49 °5 4' 40 ,4 " 02 3° 29 '0 6, 7" 49 °5 8' 11 ,7 " 02 3° 11 '0 2, 3" 50 °0 2' 09 ,8 " 02 3° 25 '2 7, 6" 50 °0 3' 38 ,2 " 02 3° 23 '1 8, 9" 50 °0 5' 14 ,1 " 02 3° 19 '0 2, 3" 50 °0 8' 06 ,9 " 02 3° 22 '3 4, 2" 50 °0 7' 48 ,0 " 02 3° 27 '0 3, 6" 1, 70 3, 12 4, 42 3, 40 2, 90 3, 35 4, 00 4, 80 3, 40 5, 22 0, 78 1, 52 1, 27 1, 60 1, 18 1, 35 2, 80 1, 35 1, 63 3, 40 0, 92 1, 60 3, 15 1, 80 1, 72 2, 00 1, 20 3, 45 1, 77 1, 82 12 ,5 0 10 ,0 0 11 ,0 0 9, 20 8, 30 9, 00 8, 00 9, 00 10 ,0 0 8, 50 16 ,4 0 13 ,1 0 12 ,7 0 13 ,0 0 12 ,6 0 13 ,8 0 14 ,3 0 12 ,7 0 13 ,2 0 11 ,6 0 16 ,5 0 12 ,8 0 13 ,0 0 19 ,0 0 19 ,0 0 13 ,0 0 9, 00 12 ,0 0 12 ,0 0 9, 00 13 ,0 0 13 ,0 0 12 ,0 0 11 ,0 0 11 ,5 0 12 ,0 0 11 ,0 0 11 ,5 0 10 ,5 0 11 ,0 0 15 ,5 0 12 ,5 0 13 ,0 0 12 ,0 0 13 ,0 0 18 ,0 0 9, 00 12 ,5 0 11 ,0 0 н/ в* * 14 ,0 0 13 ,0 0 13 ,0 0 12 ,5 0 13 ,5 0 13 ,0 0 12 ,0 0 13 ,5 0 13 ,5 0 н/ в С ер ед нє 3, 63 1, 69 1, 94 9, 55 13 ,3 4 13 ,5 3 11 ,6 5 12 ,9 4 13 ,1 1 72 Рис. 2. Розподіл мінералізації в криничних водах протягом семи сезонів 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 1 10 100 1000 10000 73 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 Рис. 3. Розподіл натрію в криничних водах протягом семи сезонів 74 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 1 10 100 1000 Рис. 4. Розподіл калію в криничних водах протягом семи сезонів 75 Рис. 5. Розподіл нітратів у криничних водах протягом семи сезонів 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 0,1 1,0 10,0 100,0 1000,0 76 Вода середньої твердості, слабколужна, сульфатно-гідрокарбонатна нат- рієво-кальцієва. Особливості хімічного складу: значна кількість сульфат-іона; постійна наявність нітрату, який у пробі, відібраній восени 2007 р., є домінуючим ані- оном. Криничні води, порівняно з річковими, більш мінералізовані, що зумов- лено збільшеним вмістом NO3 -, Na+ і Cl-, які зросли майже симетрично. За аніонним складом вони близькі – сульфатно-гідрокарбонатні (причому аніо- на SO4 2- у ґрунтових водах у 1,5 раза більше), за катіонним – різні: крім основного кальцію, з’явився Na+, здебільшого антропогенного походження. М і с т о Я в о р і в. Мінералізація криничної води досить стала – від 0,39 до 0,71 г/дм3; у весняні сезони вища, ніж в осінні. Значення рН коливаються від 7,10 до 7,78 і переважно вищі восени. Хімічний склад води менш сталий, ніж у с-щі Шкло, що показано на йонних рядах (%-екв./дм3): аніони – НСО3 - (42–85) > SO4 2- (6–15) > Cl- (6–16) > NO3 - (<1–34); катіони – Na+ (35–61) > Ca2+ (28–45) > Mg2+ (3–11) > K+ (3–13). Середній хімічний склад криничної води: .36,7 K7)(Mg7Ca36Na50 9)SO10Cl11(NO70HCO 433 57,0 pΗM Вода м’яка, слабколужна, гідрокарбонатна кальцієво-натрієва. Особливості хімічного складу криничної води: чітка залежність мінералі- зації і хімічного складу від пори року. Середній хімічний склад проб, відібра- них протягом чотирьох осінніх сезонів і трьох весняних, такий (%-екв./дм3): Порівняно з осінніми, у весняних пробах спостерігається збільшення мінералізації і вмістів нітратів, кальцію, калію і хлориду. Це дозволяє вис- новити, що зростання вмістів перших трьох компонентів спричинене внесен- ням у ґрунт у весняні періоди добре розчинених нітратних міндобрив – каль- цієвих і калієвих селітр. Кринична вода менш мінералізована, ніж річкова, що аномально: у всіх інших випадках – навпаки. Аніонний склад різний: у річковій воді – гідро- карбонатно-сульфатний, криничній – гідрокарбонатний. Катіонний склад та- кож неоднаковий: у річковій – кальцієвий, криничній – кальцієво-натрієвий, тобто, антропогенний натрій стає домінуючим (це єдиний випадок з 10 кри- ниць). С е л и щ е К р а к о в е ц ь. Мінералізація криничної води досить висо- ка і непостійна – у межах 0,91–1,46 г/дм3. В осінні періоди вона більша, ніж у весняні. Значення рН змінюються у вузькому діапазоні – 7,09–7,58. Діапа- зон коливань відносних вмістів іонів показано на ранжируваних рядах (%-екв./дм3): аніони – НСО3 - (50–67) > SO4 2- (18–33) > Cl- (9–17) > NO3 - (1–7); катіони – Ca2+ (48–57) > Mg2+ (16–21) > Na+ (11–26) > K+ (8–20). ;48,7 K4)(Mg631Ca59Na 1)NO7Cl8SO(83HCO 343 42,0 pΗM .20,7 Mg7)(K11Na36Ca45 11)SO14(Cl23NO52HCO 433 60,0 pΗM осінь весна 77 Середній хімічний склад води можна представити такою формулою Курлова: .24,7 K15)16Na18(MgCa51 4)NO12(Cl24SO60HCO 343 11,1 pΗM Отже, вода слабкосолона, тверда, слабколужна, сульфатно-гідрокарбо- натна кальцієва. Особливості хімічного складу: суттєва кількість іонів нітра- ту і калію, які часто перевищують за вмістом іони натрію. Кринична вода більш мінералізована, ніж річкова. Аніонний склад бли- зький – сульфатно-гідрокарбонатний, причому в криничній воді майже удвічі більше HCO3 -; серед катіонів домінує кальцій. С е л о Т е р н о в и ц я. Мінералізація криничної води невисока – від 0,47 до 0,74 г/дм3, проте у весняні періоди вона нижча, ніж в осінні. Значен- ня рН води також восени дещо вищі, ніж весною, і змінюються в межах 6,93–7,68. Діапазон змін відносних вмістів іонів відображено в ранжирува- них рядах (%-екв./дм3): аніони – НСО3 - (35–65) > SO4 2- (23–34) > NO3 - (1–28) > Cl- (7–11); катіони – Ca2+ (69–72) > Mg2+ (18–22) > Na+ (5–7) > K+ (1–5). Середній хімічний склад води: .31,7 K3)(Na621MgCa70 10)Cl16(NO27SO47HCO 343 56,0 pΗM Вода прісна, середньої твердості, слабколужна, сульфатно-гідрокарбо- натна магнієво-кальцієва. Особливості хімічного складу: у катіонному скла- ді у всіх пробах магнію втричі більше, ніж натрію; постійно присутні нітрати, вмісти яких у весняні періоди вищі, ніж восени. Кринична вода більш мінералізована (на 0,07 г/дм3), ніж річкова, що спричинено більшою домішкою NO3 -. Аніонний і катіонний склади близькі (якщо не враховувати нітрати). С е л о Р у д а К р а к о в е ц ь к а. Мінералізація криничної води витри- мана, але дещо підвищена – у межах 0,79–0,81 г/дм3. Значення рН коливають- ся від 6,80 до 7,70, від слабкокислого середовища (навесні) до слабколужного (восени). Діапазон коливань відносних вмістів іонів показано в ранжируваних рядах (%-екв./дм3): аніони – НСО3 - (60–69) > SO4 2- (12–21) > Cl- (12–20); катіони – K+ (30–42) > Ca2+ (31–36) > Na+ (19–23) > Mg2+ (6–13). Середній хімічний склад води наводимо за формулою Курлова: .10,7 (Mg11)Na20Ca34K36 17)Cl17SO(65HCO 43 83,0 pΗM Вода підвищеної мінералізації, середньої твердості, слабколужна, гід- рокарбонатна кальцієво-калієва. Особливості хімічного складу: упродовж 3,5 років усі проби суттєво збагачені калієм, який є домінуючим катіоном та характеризується найбільшим діапазоном коливань вмісту. Відношення К : Na = 1,7 : 1; в аніонному складі відсутній нітрат-іон; вмісти хлору у вес- няних пробах дещо вищі, ніж в осінніх. Кринична вода, порівняно з річковою, більш витримана за мінераліза- цією і хімічним складом. Вона має більшу мінералізацію на 0,37 г/дм3. Якщо порахувати катіонний склад криничної води, вилучивши калій, отримаємо стандартний катіонний ряд (Ca2+ 51 > Na+ 30 > Mg2+ 16), близький до складу річкової води (за 2007 р.), тільки натрію більше на 6–8 %-екв. Отже, 2007 р. води ріки і криниці були близькі за хімічним складом і pH, крім наявності в останніх калію і натрію антропогенного походження. Проте у 2007–2008 рр., у річкових водах суттєво зростає вміст сульфат-іона, який стає домінуючим аніоном. П р и с і л о к К а л и т я к и. Мінералізація криничної води витримана – 0,63 (0,59–0,66) г/дм3. Характеристика кислотно-лужного стану змінюється незначно (рН – від 6,28 до 7,17). Хімічний склад води досить сталий. За вели- чиною відносних вмістів іони можна розташувати в такі ряди (%-екв./дм3): аніони – НСО3 - (29–37) > SO4 2- (26–38) > Cl- (19–27) > NO3 - (12–19); катіони – Ca2+ (59–69) > Na+ (18–36) > Mg2+ (12–14) > K+ 1. Середній (за сім сезонів) хімічний склад криничної води можна пред- ставити формулою Курлова: .69,6 K1)(Mg13Na25Ca62 14)(NO23Cl30SO33HCO 343 63,0 pΗM Отже, вода прісна, середньої твердості, слабкокисла, хлоридно-сульфат- но-гідрокарбонатна натрієво-кальцієва. Особливості аніонного складу полягають у приблизно рівних кількостях іонів НСО3 - і SO4 2- і наявності високої кількості нітратів. У катіонному складі натрій значно домінує над магнієм. Між криничною і річковою водою виявлено велику різницю за мінералі- зацією (Δ = 0,46 г/дм3) й аніонним складом: кринична вода суттєво збагачена йонами хлору, натрію, сульфату і нітрату. Склад стає поліаніонним; хлору стало більше, проте послідовність аніонів (HCO3 - > SO4 2- > Cl- > NO3 -) зберег- лася. Такою вона є і в річковій воді. Катіонна послідовність Ca2+ > Mg2+ > Na+ порушена натрієм (антропогенним), який зайняв другу позицію. Отже, води близькі за хімічним складом, з деякими відмінностями, зумовленими антропогенними привнесеннями Cl-, Na+, SO4 2- і NO3 -. С е л о З а в а д і в. Мінералізація криничної води коливається в межах 0,73–0,80 г/дм3, причому весною вона дещо вища, ніж восени. Кислотно- лужний стан характеризується рН 6,70–7,24. Мінливість хімічного складу води в криниці незначна, що видно з ранжируваних рядів іонів (%-екв./дм3): аніони – НСО3 - (46–52) > SO4 2- (12–21) > NO3 - (13–20) > Cl- (14–16); катіони – Ca2+ (40–45) > Na+ (20–23) > K+ (18–22) > Mg2+ (13–16). Середній хімічний склад криничної води в с. Завадів такий: .93,6 (Mg14)K21Na22Ca43 15)Cl17NO19(SO51HCO 343 77,0 pΗM Отже, вода середньої твердості, нейтральна, гідрокарбонатна калієво- натрієво-кальцієва. Особливістю хімічного складу є аномально високий вміст нітратів і калію. Мінералізація криничних вод більша на 0,60 г/дм3, ніж річкових. Аніон- на послідовність, не враховуючи антропогенний NO3 -, витримана: HCO3 - 63 > SO4 2+ 26 > Cl- 15. Катіонний склад (без антропогенних домішок К – 19 %-екв./дм3 і Na – 16 %-екв./дм3) буде мати послідовність: Ca2+ 66 > Mg2+ 22 > Na+ 6 > K+ 2. 78 Отже, річкові і криничні води близькі за хімічним складом; вони мають однакові послідовності аніонів (HCO3 - > SO4 2- > Cl- > NO3 -) і катіонів (Ca2+ > Mg2+ > Na+ > K+), які в криницях “спотворені” антропогенними забруднення- ми NO3 -, Cl-, Na+ і K+, причому Cl- і Na+ зростають синхронно. Отже, води мають спільне джерело формування. С е л о Г р у ш і в. Мінералізація криничної води підвищена, коливається в межах 1,33–1,80 г/дм3, проте спостерігається тенденція – у весняні періоди мінералізація вища, ніж в осінні. Кислотно-лужний стан води характеризуєть- ся рН 6,90–7,25. Діапазон змінності хімічного складу впродовж семи сезонів показано на ранжируваних рядах вмісту йонів (%-екв./дм3): аніони – НСО3 - (44–54) > Cl- (32–38) > SO4 2- (8–14) > NO3 - (2–9); катіони – Ca2+ (31–61) > K+ (9–38) > Na+ (16–21) > Mg2+ (10–18). Середній хімічний склад криничної води за сім сезонів такий: .05,7 Mg12)(Na19K20Ca49 4)NO11(SO36Cl49HCO 343 58,1 pΗM Вода солонувата, дуже тверда, середовище нейтральне, хлоридно-гідро- карбонатна калієво-кальцієва. Особливості хімічного складу: підвищена мі- нералізація; підвищена кількість хлору, що дозволило йому зайняти другу позицію в аніонному ряді; дуже нерівномірний розподіл калію і аномально високі його вмісти, що не властиво ґрунтовим природним водам. Мінералізація криничної води (1,32 г/дм3) ушестеро більша, ніж річко- вої, і значно коливається. Перша суттєво збагачена всіма компонентами як антропогенного походження (NO3 - і K+, Cl-, Na+ і Mg2+), так і, можливо, за рахунок підземного локального живлення. У річці вода типова гідрокарбонат- на кальцієва, у криниці – хлоридно-гідрокарбонатна калієво-кальцієва. С е л о С а л а ш і. Мінералізація води невисока – у межах 0,092–0,14 г/дм3, рН – від 6,48 до 6,97. Змінність хімічного складу показано на ранжируваних рядах вмістів іонів (%-екв./дм3): аніони – НСО3 - (52–62) > SO4 2- (14–26) > Cl- (10–20) > NO3 - (4–20); катіони – Ca2+ (47–64) > Na+ (17–34) > Mg2+ (11–21) > K+ (4–7). Середній хімічний склад криничної води такий: .68,6 K6)(Mg14Na23Ca56 9)NO16Cl18(SO56HCO 343 47,0 pΗM Вода прісна, м’яка, слабкокисла, гідрокарбонатна натрієво-кальцієва. Особливості хімічного складу: постійна наявність у пробах вод нітрат-ані- онів (іноді попереду сульфат- і хлорид-іонів у формулі Курлова). Криничні та річкові води близькі за мінералізацією. Аніонна послідов- ність збережена, проте в ґрунтовій воді більше NO3 - і Cl- (через що зменшився відносний вміст HCO3 -); вміст Ca2+ суттєво низький, що зумовлено значним зростанням Na+, а також Mg2+ і K+. Синхронне зростання Na+ і Cl- може свід- чити про їхнє антропогенне комунально-стічне походження. С е л о В о р о б л я ч и н. Мінералізація криничної води невисока – у межах 0,29–0,41 г/дм3. Кислотно-лужний стан характеризується рН 6,98–7,66. Діапазон коливань відносних вмістів іонів такий (%-екв./дм3): аніони – НСО3 - (68–78) > SO4 2- (10–17) > Cl- (7–9) > NO3 - (3–13). катіони – Ca2+ (77–84) > Na+ (6–11) > Mg2+ (5–13) > K+ (3–5). 79 .35,7 K4)Na88(MgCa80 7)NO8Cl13(SO72HCO 343 34,0 pΗM Середній хімічний склад води: 80 Отже, вода м’яка, слабколужна, гідрокарбонатна кальцієва. Особливості хімічного складу: суттєве домінування йонів Ca2+ і НСО3-; постійна наяв- ність у воді нітратів, відносна кількість яких значно коливається. Річкові і криничні води аналогічні за мінералізацією і хімічним скла- дом. Узагальнена характеристика та особливості вод регіону. Описані ви- ще ґрунтові води з криниць, порівняно з річковими, зазвичай, дещо більш мінералізовані, у середньому на 0,26 (0,07–0,55) г/дм3; кислотно-лужна реак- ція вод характеризується меншим значенням рН, у середньому різниця ста- новить 0,38 (0,02–0,90). Середнє значення мінералізації коливається в діапа- зоні від 0,12 до 1,58 г/дм3, проте у 80 % проб вона – у межах 0,12–0,83 г/дм3. Аніонний склад в основному гідрокарбонатний (50 % проб), рідше сульфатно- гідрокарбонатний (30 %), деколи хлоридно-гідрокарбонатний (10 %) і хло- ридно-сульфатно-гідрокарбонатний (10 %). Катіонний склад розмаїтий: в основному кальцієвий (20 %) і натрієво-кальцієвий (40 %), але також магніє- во-кальцієвий (10 %), калієво-кальцієвий (10 %), кальцієво-калієвий (10 %) і кальцієво-натрієвий (10 %). Хімічний склад криничних вод близький до складу річкових. У 70 % проб річкових вод і 60 % проб вод із криниць упродовж періоду дослідження йон- ний склад вод витримується в такій послідовності: НСО3 - > SO4 2- > Cl- > NO3 - і Ca2+ > Mg2+ > Na+ > K+. У решті проб вод аніонна послідовність порушена. Так, унаслідок техногенного впливу в р. Шкло (м. Яворів, с-ще Краковець) і р. Ретичин (с. Руда Краковецька) на першу позицію переходить сульфат-іон, а в криничних водах м. Яворів, с-ща Шкло, сіл Терновиця, Завадів, Салаші, Вороблячин в окремі сезони на другу або третю позицію у вищенаведеній послідовності стає нітрат-іон. У катіонних рядах послідовність порушена здебільшого в криничних водах, через техногенне зростання вмістів натрію і калію, внаслідок чого вони переходять на першу і другу позиції. Також у водах було визначено вміст компонентів, що нормуються ГДКВ: сполуки нітрогену, ортофосфати, фториди, силіцій, розчинений кисень, фе- рум загальний, феноли, окиснюваність перманганатна та кисень, еквівалент- ний кількості дихромату, спожитого у воді відновниками (ХПК). Встановлено, що вода з дев’яти криниць містить компоненти, які за вміс- том перевищують нормативні значення, і тільки вода з криниці в с. Воробля- чин відповідає санітарним нормам (табл. 2). Розподіл ХПК і перманганатної окиснюваності в ґрунтових водах показано на рис. 6, 7. Води з криниць у селищі Краковець, селах Руда Краковецька, Завадів і Грушів містять калій, середні концентрації якого (див. рис. 1) становлять 6,4–14,2 ГДКВ (12 мг/дм3). Нітрати в надмірних кількостях (див. рис. 1) – 1,1–2,3 ГДКВ, та перманганатна окиснюваність – 1,2–4,7 ГДКВ, виявлені у водах шести криниць. У водах п’яти криниць басейну річок Шкло та Гноєнець і в с. Грушів (на р. Завадівка) ХПК у середньому становить 1,3–3,4 ГДКВ. Загальне залізо в Ко мп он ен ти ба се йн р . Ш кл о р. Г но є- не ць р. Р ет ич ин ба се йн р . З ав ад ів ка р. Г ре - бе ль ка пр ит ок а р. Г ре бе ль ка ГД К в с- щ е Ш кл о м. Я во рі в с- щ е К ра ко ве ць с. Т ер но - ви ця с. Р уд а К ра - ко ве ць ка пр ис іл ок Ка ли тя ки с. З ав ад ів с. Г ру ш ів с. С ал аш і с. В ор об - ля чи н М ін ер ал із ац ія , мг /д м3 За г. тв ер ді ст ь, мг -е кв ./д м3 К , м г/ дм 3 Fe за г, мг /д м3 Si , м г/ дм 3 О пе рм , м гО 2/д м3 Х П К , м гО 2/д м3 Н іт ра ти , мг /д м3 О 2 ро зч , м г/ дм 3 1, 1 (1 ,1 –1 ,2 )1 1, 5 2 (1 ,6 –2 ,4 ) 1, 9 (1 ,5 –2 )2 1, 1 (2 –3 ,1 )3 1, 1 (4 ,3 –9 ,3 )2 1, 1– 1, 74 3, 2 (2 ,5 –4 ) 2, 1 (1 ,2 –3 ,7 ) 1, 1 (1 ,1 –3 ,5 )4 1, 1 (1 –1 ,5 )1 1, 4 (1 ,2 –3 ,4 ) 6, 9 (5 –9 ,2 ) 1, 3 (1 ,1 –2 ,4 ) 1, 4 (1 ,2 –2 ,1 )2 1, 2; 1 ,3 5 1, 02 ; 1 ,3 5 1, 5 (1 ,3 –1 ,8 )1 1, 3; 1 ,4 5 2, 2 (1 ,1 –3 ,9 )2 11 ,8 (9 ,6 –1 2, 9) 1, 2 (1 –1 ,4 )2 1, 3 1, 3 (1 –1 ,4 ) 1, 7 (1 ,4 –2 ,2 ) 6, 4 (5 ,8 –6 ,7 ) 2, 3 (1 ,8 –2 ,6 ) 1, 6 (1 ,3 –1 ,8 ) 1, 9 (1 ,4 –2 ,1 ) 14 ,2 (5 ,7 –1 7, 6) 7, 4 (4 ,7 –1 2, 6) 1 1, 3 (1 ,1 –1 ,6 ) 4, 7 (3 ,6 –6 ,2 ) 3, 4 (2 ,2 –4 ,7 ) 2 (1 ,3 –2 ,9 )1 4, 5 (4 ,7 –1 2, 6) 1 10 00 7 12 (Є С ) 0, 3 10 4 15 45 4 Т а б л и ц я 2 . Ро зп од іл н ор м ов ан их к ом по не нт ів у в од ах к ри ни ць б ас ей ні в рі к Ш кл о, З ав ад ів ка , Г ре бе ль ка (2 00 5– 20 08 р р. , 7 с ез он ів ) в од ин иц ях п ер ев ищ ен ня Г Д К П ри мі тк и: 1 – у ч от ир ьо х се зо на х; 2 – у п ’я ти с ез он ах ; 3 – у ш ес ти с ез он ах ; 4 – у т рь ох с ез он ах ; 5 – у д во х се зо на х (о сі нь 2 00 6 р. , в ес на 2 00 8 р. ). 81 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 Рис. 6. Розподіл ХПК у криничних водах протягом шести сезонів 82 кількостях 1,1–7,4 ГДКВ міститься у водах криниць м. Яворів, с-ща Шкло, сіл Грушів і Салаші. Підвищена загальна твердість (1,4–1,9 ГДКВ) виявлена у водах криниць с-ща Краковець і с. Грушів. Усі криниці розташовані в садибах селян, які здебільшого вживають ці води як питні. Тому було відібрано проби вод із сусідніх садиб (у м. Яворів, селах Грушів і Руда Краковецька), хімічний аналіз яких показав відсутність або значно менші вмісти нормованих компонентів. Це свідчить про нерівно- мірність їхнього поширення в ґрунтових водах і локальне забруднення. Згідно з класифікацією підземних вод за хімічним складом О. А. Алекіна (Посохов, 1975), досліджені криничні води належать до гідрокарбонатного Рис. 7. Розподіл перманганатної окиснюваності в криничних водах протягом шести сезонів 83 класу; зокрема, до кальцієвої групи належать 80 % проб, до натрієвої – 10 % (вода криниці м. Яворів) і до кальцієво-калієвої – 10 % (вода криниці с. Руда Краковецька). Дві останні групи нехарактерні для гідрохімічного фону, їхня наявність зумовлена антропогенним забрудненням калієм, натрієм, нітра- тами. Розподіл проб вод за типами такий: 20 % проб належать до першого (содового) типу (криниці в м. Яворів і с. Руда Краковецька), 60 % – до другого 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 1 10 100 84 типу: підтипу 2а – 40 % проб (криниці с-ща Краковець, сіл Завадів, Грушів, Салаші); підтипу 2б – 20 % (с-ще Шкло і с. Вороблячин), цей підтип пов’яза- ний з безпосереднім розчиненням гіпсолітів. До третього типу, підтипу 3а (хлоридно-магнієвого) належать води криниць у с. Терновиця і присілку Калитяки (за певних припущень). Такі ґрунтові води формувалися, імовірно, під впливом підземних вод. Висновки: – поверхневі і ґрунтові води дослідженого району з природним гідро- хімічним фоном, згідно з географічною зональністю (Горев и др., 1989), мають гідрокарбонатний кальцієвий склад. За проведеними дослідженнями такий склад зберігся лише у воді р. Завадівка (села Завадів і Грушів) і кри- ничній воді та притоці р. Гребелька в с. Вороблячин, де домінуючі йони міс- тяться в кількостях – НСО3 - (71–76 %-екв./дм3), Са2+ (79–89); – макросклад вод решти дев’яти криниць змінений наявністю, крім ви- щевказаних іонів НСО3 - (33–70 %-екв./дм3), Са2+ (34–70), інших іонів у кіль- кості ≥ 20 %-екв./дм3: аніони – SO4 2- (24–30), Cl- (22–36); катіони – Na+ (20–50), K+ (20–21), Mg2+ 21; – води 90 % криниць суттєво забруднені компонентами, вмісти яких у кілька разів перевищують ГДКВ, тому ці води непридатні як питні. Найбіль- ше води забруднені калієм (6 криниць), нітратами (6 криниць) і розчиненими органічними речовинами (6 криниць). Білявський Г. О., Бутченко Л. І. Основи екології: теорія та практикум. – К. : Лібра, 2004. – 368 с. Гідрохімічна характеристика транскордонних річок Яворівщини / Р. Паньків, В. Колодій, Ю. Хованець та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2009. – № 2 (147). – С. 84–99. Горев Л. Н., Никаноров А. М., Пелешенко В. И. Региональная гидрохимия. – Киев : Высш. шк. Глав. изд-во, 1989. – 280 с. Оцінка екологічного стану транскордонних річок Шкло і Завадівка / Р. П. Пань- ків, В. В. Колодій, Ю. Хованець та ін. // Ресурси природних вод Карпатського регіо- ну (Проблеми охорони та раціонального використання) : матер. VІІ Міжнар. наук.- практ. конф. : зб. наук. ст. – Львів : ЛвЦНТЕІ, 2008. – С. 56–61. Посохов Е. В. Общая гидрогеохимия. – Л. : Недра, 1975. – 208 с. Стаття надійшла 15.07.09 Roman Pan’kiv, volodymyr kolodiy , Józef ChowanieC, orysia Maikut, iryna Sakhnyuk, Maria koSt’, Roman kozak, ihor BeRezovSky, olena PalChykova the GeoCheMiCal PeCuliaRitieS oF SuBSoil wateRS oF yavoRiv diStRiCt (THE SOUTH-WESTERN PART OF THE VOLYN-PODOLIAN PLATFORM) Over the time of seven seasons (between 2005 and 2008), we have defined the macro- and microcomposition (К+, NH4 +, NO2 -, NO3 -, PO4 3-, Si, Fe, F- and phenols in particular), dissolved oxygen, permanganate oxidizability, chemical need for oxygen for 70 samples from water wells of the Yavoriv region. We have determined hydrogeochemical features 85 of ground-water deposits and have studied a relationship between ground and surface water inflows. In comparison with the river waters, the ground-water deposits from water wells, as a rule, are more mineralized, on the average by 0.26 (0.07–0.55) g/dm3; acid-alkaline reac- tion of waters is characterized by lesser value of pH, on the average the difference reaches 0.38 (0.02–0.90). The average value of mineralization of well waters is estimated to range from 0.12 to 1.58 g/dm3, but in 80 % of samples it is within the limits of 0.12–0.83. Anion content is mainly hydrocarbonate (50 % of samples), rarely sulphate-hydrocarbonate (30 %), sometimes chloride-hydrocarbonate (10 %) and chloride-sulphate-hydrocarbonate (10 %). Cation content is more varied, mainly calcium (20 %) and sodium-calcium (40 %), as well as magnesium-calcium (10 %), potassium-calcium (10 %), calcium-potassium (10 %) and calcium-sodium (10 %). Chemical composition of the well waters is close to those of the river waters. In 70 % of samples of the river waters and in 60 % of waters from wells the ion content is held out for the whole study period in such succession: НСО3 - > SO4 2- > Cl- > NO3 - and Ca2+ > Mg2+ > Na+ > K+. In the rest water samples the anion succession is deformed due to technogenous rise in sulphate- and nitrate-ion content as well as in potassium and sodium ions. Surface and ground waters of the study region with natural hydrochemical background have hydrocarbonate calcium content. According to executed studies, such content is kept only in water of the Zavadivka river (villages Zavadiv and Hrushiv) and in the well water and a tributary of the Hrebelka river in the village of Voroblyachyn where predominant ions are in quantities – HCO3 - (71–76 %-equiv/dm3), Ca2+ (79–89). Macrocomposition of waters in the rest nine wells became changed as a result of the existence of, apart from the above-mentioned ions HCO3 - (33–70 %-equiv/dm3), Ca2+ (34–70), other ions in quantity ≥ 20 %-equiv/dm3: anions – SO4 2- (24–30), Cl- (22–36); cations – Na+ (20–50), K+ (20–21), Mg2+ 21. Waters from 90 % of wells are considerably polluted with components the concentrations of which exceed maximum permissible concentration several times, that is why these waters are unfit for drinking. Most of all waters are polluted with potassium (6 wells), nitrates (6 wells) and dissolved by organic matters (6 wells).

Геохімічні особливості ґрунтових вод Яворівщини (південно-західна частина Волино-Подільської плити)

Institution

Ähnliche Einträge