Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі
В українському перекладі геологічного тексту, зокрема російського терміну «осадочная порода», пропонується розрізняти осадочні, осадові, опадові та органогенні породи. Проаналізована правомірність і доцільність вживання виразів «чинник» і «фактор», «розтягнення» і «розтяг», інших слів і термінів....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут геологічних наук НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59396 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі / І.С. Рослий, М.І. Галабуда // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 95-98. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59396 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Рослий, І.С. Галабуда, М.І. 2014-04-08T06:39:20Z 2014-04-08T06:39:20Z 2010 Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі / І.С. Рослий, М.І. Галабуда // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 95-98. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59396 551.1/.4=83 В українському перекладі геологічного тексту, зокрема російського терміну «осадочная порода», пропонується розрізняти осадочні, осадові, опадові та органогенні породи. Проаналізована правомірність і доцільність вживання виразів «чинник» і «фактор», «розтягнення» і «розтяг», інших слів і термінів. Пропонується методика самоконтролю ідентичності професійного україномовного перекладу. В статье проанализирована правомерность украинского перевода русскоязычного термина «осадочная порода». Учитывая условия образования пород этой литологической категории, в геологической литературе с украинской лексикой следует различать «осадочні, осадові, осідові та опадові» породы. Рассмотрены случаи применения в украинском варианте геологического текста слов «фактор» и «чинник», других переводов слов и словосочетаний. Предлагается методика самоконтроля идентичности профессионального украинского перевода в литературе геологических отраслей. Whether the term of the ukrainian translation of the russian term «осадочная порода» (sedimentary rock; osadochnaia poroda) is corresponding to this russian term has been analyzed in the article. Taking into account the conditions of the formation rocks of this lithological category, which (the conditions) are described in the geological science containing the ukrainian lexical terminology, it is necessary to distinguish the following — «осадочні, осадові, осідові, опадові породи» (the sedimentary rock types; osadochni, osadovi, osidovi, opadovi porody). The cases of the usage of the words «фактор» (factor; faktor), «чинник» (factor; chynnyk) and other words’ and word combinations translations, in the ukrainian variant of geological text, have been considered. The method of self-controlling of the accordance of professional ukrainian translation with the original, in the literature of geological branches, has been offered. uk Інститут геологічних наук НАН України Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України Регіональні проблеми літології Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі The professional geological terminology with its concern with Ukrainian language translation Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі |
| spellingShingle |
Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі Рослий, І.С. Галабуда, М.І. Регіональні проблеми літології |
| title_short |
Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі |
| title_full |
Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі |
| title_fullStr |
Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі |
| title_full_unstemmed |
Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі |
| title_sort |
професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі |
| author |
Рослий, І.С. Галабуда, М.І. |
| author_facet |
Рослий, І.С. Галабуда, М.І. |
| topic |
Регіональні проблеми літології |
| topic_facet |
Регіональні проблеми літології |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
| publisher |
Інститут геологічних наук НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The professional geological terminology with its concern with Ukrainian language translation |
| description |
В українському перекладі геологічного тексту, зокрема російського терміну «осадочная порода», пропонується розрізняти осадочні, осадові, опадові та органогенні породи. Проаналізована правомірність і доцільність вживання виразів
«чинник» і «фактор», «розтягнення» і «розтяг», інших слів і термінів. Пропонується методика самоконтролю ідентичності професійного україномовного перекладу.
В статье проанализирована правомерность украинского перевода русскоязычного термина «осадочная порода».
Учитывая условия образования пород этой литологической категории, в геологической литературе с украинской лексикой следует различать «осадочні, осадові, осідові та опадові» породы. Рассмотрены случаи применения в украинском
варианте геологического текста слов «фактор» и «чинник», других переводов слов и словосочетаний. Предлагается методика самоконтроля идентичности профессионального украинского перевода в литературе геологических отраслей.
Whether the term of the ukrainian translation of the russian term «осадочная порода» (sedimentary rock; osadochnaia
poroda) is corresponding to this russian term has been analyzed in the article. Taking into account the conditions of the
formation rocks of this lithological category, which (the conditions) are described in the geological science containing the
ukrainian lexical terminology, it is necessary to distinguish the following — «осадочні, осадові, осідові, опадові породи» (the
sedimentary rock types; osadochni, osadovi, osidovi, opadovi porody). The cases of the usage of the words «фактор» (factor;
faktor), «чинник» (factor; chynnyk) and other words’ and word combinations translations, in the ukrainian variant of geological
text, have been considered. The method of self-controlling of the accordance of professional ukrainian translation with the
original, in the literature of geological branches, has been offered.
|
| issn |
XXXX-0025 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59396 |
| citation_txt |
Професійна геологічна термінологія в україномовному перекладі / І.С. Рослий, М.І. Галабуда // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 95-98. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT rosliiís profesíinageologíčnatermínologíâvukraínomovnomuperekladí AT galabudamí profesíinageologíčnatermínologíâvukraínomovnomuperekladí AT rosliiís theprofessionalgeologicalterminologywithitsconcernwithukrainianlanguagetranslation AT galabudamí theprofessionalgeologicalterminologywithitsconcernwithukrainianlanguagetranslation |
| first_indexed |
2025-11-27T03:59:34Z |
| last_indexed |
2025-11-27T03:59:34Z |
| _version_ |
1850798408017641472 |
| fulltext |
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 95
РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІТОЛОГІЇ /
РЕГИОНАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЛИТОЛОГИИ
© І.С. Рослий, М.І. Галабуда, 2010
УДК 551.1/.4=83
Пам’яті відомого науковця
Миколи Івановича Галабуди присвячується
І.С. Рослий1, М.І. Галабуда2
ПРофеСІйна ГеолоГІчна теРМІнолоГІя в укРаїноМовноМу ПеРекладІ
I.S. Rosly, N.I. Galabuda
The pRofeSSIoNal GeoloGIcal TeRmINoloGy wITh ITS coNceRN wITh UkRaINIaN
laNGUaGe TRaNSlaTIoN
В українському перекладі геологічного тексту, зокрема російського терміну «осадочная порода», пропонується розріз-
няти осадочні, осадові, опадові та органогенні породи. Проаналізована правомірність і доцільність вживання виразів
«чинник» і «фактор», «розтягнення» і «розтяг», інших слів і термінів. Пропонується методика самоконтролю ідентичності
професійного україномовного перекладу.
Ключові слова: геологічна термінологія, український переклад, осад, осадок, фактор, чинник.
В статье проанализирована правомерность украинского перевода русскоязычного термина «осадочная порода».
Учитывая условия образования пород этой литологической категории, в геологической литературе с украинской лек-
сикой следует различать «осадочні, осадові, осідові та опадові» породы. Рассмотрены случаи применения в украинском
варианте геологического текста слов «фактор» и «чинник», других переводов слов и словосочетаний. Предлагается ме-
тодика самоконтроля идентичности профессионального украинского перевода в литературе геологических отраслей.
Ключевые слова: геологическая терминология, украинский перевод, «осадок», «осад», «фактор», «чинник».
Whether the term of the ukrainian translation of the russian term «осадочная порода» (sedimentary rock; osadochnaia
poroda) is corresponding to this russian term has been analyzed in the article. Taking into account the conditions of the
formation rocks of this lithological category, which (the conditions) are described in the geological science containing the
ukrainian lexical terminology, it is necessary to distinguish the following — «осадочні, осадові, осідові, опадові породи» (the
sedimentary rock types; osadochni, osadovi, osidovi, opadovi porody). The cases of the usage of the words «фактор» (factor;
faktor), «чинник» (factor; chynnyk) and other words’ and word combinations translations, in the ukrainian variant of geological
text, have been considered. The method of self-controlling of the accordance of professional ukrainian translation with the
original, in the literature of geological branches, has been offered.
Keywords: geological terminology, Ukrainian translation, «osadok», «osad», «factor».
ВСТУП
В процесі геологічних досліджень (наукових,
виробничих, господарських і ін.) перехід на дер-
жавну українську мову часто породжує низку
курйозів, неточностей і навіть невідповідностей
порівняно до звичної нам класичної російсько-
мовної геологічної термінології з відповідним
змістовим навантаженням. Складнощі можуть
мати морфологічний, змістовий та загально-
вживаний побутовий характер, що в окремих
випадках або нівелюють, або навіть невірно тлу-
мачать деякі наукові геологічні складові, явища
чи процеси. Україномовна термінологія і викла-
ди, які раніше були мало вживаними, повинні
відображати не тільки точний мовний переклад
аналогічних іншомовних слів, але, і головне,
— не втрачати зміст, максимально зберігати
численні побічні характеристики, співзвучнос-
ті, колорит певних об’єктів, предметів, явищ та
ін. Проте, вірогідно, неможливо буде обійтися
без словосполучень і виразів, що чітко харак-
теризують геологічну сутність, але можуть роз-
цінюватись як «русизм», «іншомовність». І все
ж радикальна українізація професійної геоло-
гічної мови небажана. Термін «тектоніка» мож-
на перекласти як «будівельне мистецтво». Чи
варто це робити? Це стосується і багатьох інших
загальновживаних термінів і словосполучень.
В геологічній літературі повинна впроваджува-
тись поміркована, професійно-доцільна украї-
нізація.
ОСад, ОСадОк — ОСадОВа Чи ОСадОЧна
ПОРОда
Термін «осад» у «Словнику української мови» [5,
с. 751–753] тлумачиться як синонім слова «оса-
док» і воно практично функціонує у всіх сферах
науки, техніки і повсякденного життя. В геології
цей термін був прийнятий для узагальнюючої
назви порід, що утворилися в приповерхневих
планетарних умовах Землі [4]. Слід зазначити,
що поняття «осад» характеризує стан утворень
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201096
І.С. РОСЛИй, М.І. ГАЛАБудА
в процесі седиментогенезу, а не породу, що
виникла під дією постседиментаційних факто-
рів. В англомовній літературі для характерис-
тики таких утворень використовується термін
«sediment». «Sediment» в процесі консолідації
перетворюється в «sediment rock». При цьому
уламкові породи дістали назву «clastic rocks»,
хемогенні породи — «chemical rocks», органо-
генні породи — «organic rocks», а місця, де на-
громаджується седиментаційний матеріал —
назву «sedimentary trap» [7]. Цілком очевидно,
що як у російськомовній, так і в національній
україномовній літературі магматичні і осадочні
породи з численними їх різновидами визнача-
ються не тільки сучасним станом, а й процеса-
ми утворення; кожна з них є понятійним комп-
лексом, «конгломератом», основою літології. В
українській літературі ця основа порушена зна-
ком рівності між поняттями «осади» і «осадки»,
чи віднесенням до осадів седиментів, які фор-
мально не є осадами, бо нагромаджуються на
ділянках з певним седіментаційним трендом
(напрямком), мають тверде навантаження, ви-
сокий енергетичний рівень переносу матеріалу
тощо, в той час як дійсні осади позбавлені цих
особливостей, а спільним є тільки середовище
нагромадження. Проте, переважаюча маса гір-
ських порід, що сформували стратиграфічні роз-
різи геотектонічних елементів земної поверхні,
складена не утвореннями, що осаджувались у
водоймах з низькими енергетичними рівнями і
нагромаджувались у водних розчинах у вигляді
осадів, а утвореннями, що вивітрювались і пе-
реносилися на близькі і далекі відстані не тіль-
ки водою, а й повітрям, нагромаджувалися не
тільки у водному, а й повітряному середовищах.
Зрозуміло, що такі особливості їх утворення за-
фіксовані у самому стані породи, і, на наш по-
гляд, мають бути відображені в її назві.
В словникових джерелах [1, 2] відносно по-
рід, їх складу і способів утворення знаходимо
терміни «осідання», «осадки», «осадконакопи-
чення», «осадкоутворення», «осадконагрома-
дження», «осадочний», «осадочна порода», «оса-
дження», «осаджування». кожний із названих
україномовних термінів має свої характерні
особливості і відмінності, як правило, супрово-
джуються приставкою, що уточнює місце і гене-
зис, речовинний склад, екзогенні: кліматичні,
водні, континентальні та ін. умови формування
різних за текстурою і структурою порід. а тер-
мін «осад» з хімії означає тверду речовину, що
утворюється внаслідок хімічних реакцій у роз-
чинах. крім того він має синоніми — «поденки»
(у діжці), «гуща, фус» (у плящці) [3]. Тобто, осади
формуються під дією хімічних чинників і на-
громаджуються під впливом сили тяжіння. Рух
атмосфери, течії, життєдіяльність організмів
тощо в їх нагромадженні участі не беруть. кон-
сервантом осадів є тільки сила тяжіння. а отже,
відносити до осадів нагромадження кластичних
порід, для утворення яких крім сили тяжіння по-
трібні ще й стимулятори їх переміщення (пере-
пади висот, течії води, хвилювання моря, жит-
тєдіяльність організмів тощо), неправомірно.
Тому для характеристики нагромаджень порід,
складених уламками, що утворилися в резуль-
таті вивітрювання, гіпергенезу, перенесення
і зосередження на деяких відстанях від їх пер-
винного залягання, слід зберегти назву осадки,
басейни їх седиментації називати осадочними,
на відміну від осадових, в яких формуються
мінеральні та соленосні утворення. конгломе-
рати, галечники, пісковики явно некоректно
називати «осадовими», враховуючи багатокі-
лометровий міграційний характер утворення
та наступного епігенетичного перетворення їх
складових частин. а широко відомі у природі
верстви галогенів, ангідритів, доломітів, вапна
і вапняків належать до класу хемогенних порід.
Їх по праву можна назвати осадовими за прин-
ципом їх утворення переважно в умовах водно-
го середовища, як наслідок випадіння в осад
мінералів відповідного хімічного складу. на су-
часному етапі осадові процеси відбуваються в
карабогазголі і Прикаспії, у затоках Сиваша і
Сакському озері, у Мертвому морі та на інших
ділянках континентів і океанів.
В результаті вікових досліджень фанерозой-
ських стратонів і комплексів встановлено, що ор-
ганогенні або осідові утворення формуються на
шельфових і пришельфових частинах морських
водоймищ і в опущених океанічних ділянках
континентів та острівних архіпелагів (на ділян-
ках осідлості). на прижиттєвих етапах розвитку
коралів і їх карбонатних скелетів утворюються
рифогенні споруди, а після їх захоронення і дея-
ких епігенетичних змін — біогермні і біостром-
ні структури. на більших океанічно-морських
глибинах формуються органогенні кремнієві
породи — діатоміти, трепела, опоки, спонголі-
ти, радіолярити і яшми [9]. У приповерхневих
водно-континентальних і субконтинентальних
умовах, як відомо, нагромаджуються рослин-
ні органічні рештки — органогенно-осадочний
матеріал покладів торфу, що в геологічному часі
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 97
ПРОфЕСІйНА ГЕОЛОГІчНА ТЕРМІНОЛОГІя в укРАЇНОМОвНОМу ПЕРЕкЛАдІ
перетворюється на вугілля, вже органогенну
породу.
до особливої категорії належать утворення,
що нагромаджуються на земній поверхні вна-
слідок випадіння матеріалу з атмосфери або
під її впливом — лес, лід, сніг, піски пустель і
вулканогенно-поплові покрови. У російській
мові це теж «осадки». Проте треба зважати, що
україномовне трактування слів осадки, осади і
опади має більш конкретне змістове значення.
Таку категорію поверхневих утворень, що ши-
роко розповсюдженя на Землі, доцільно імену-
вати опадовими.
Отже, в седиментаційному процесі на по-
верхнях Землі, континентів і регіонів, слід ви-
діляти такі основні категорії екзогенного на-
громадження матеріалу — осадочне, осадове,
опадове і органогенне з відповідною назвою
порід. Безумовно, чіткого розмежування про-
цесів, а відповідно і між складом порід, зде-
більшого не існує. Соленосні товщі, наприклад,
девону і ранньої пермі дніпровсько-донецької
западини, що складені перешаруванням со-
льових, теригенних і глинистих відкладів у різ-
них співвідношеннях, можна віднести або до
осадово-осадочного (хемогенно-осадочного),
або осадочно-осадового типу. до такої са-
мої формальної категорії належать вапня-
кові відклади крейдової системи. Осадово-
органогенно-осадочними відкладами можна
вважати нижньобашкирський і нижньовізей-
ський під’яруси карбону, що представлені пере-
шаруванням потужних карбонатних, глинисто-
аргилітових і теригенно-уламкових порід.
для різнофаціальних басейнів і їх частин ло-
гічно прийняти загальну назву осадочні, а не
осадові.
ФОРМа І ЗМІСТ ПРОФеСІйнОгО ПеРекладУ
Історично склалося так, що практична геоло-
гія і геологічна наука в Україні розвивалися на
основі класичної російськомовної геології (зга-
даймо «О слоях земных»). Більшість геологічних
предметів у ВУЗах викладалась російською
мовою, рідкісні були також журнали і збірники
праць на професійній українській мові. Тому
не дивно, що масовий перехід на україномов-
ну форму викладу наукових і геологорозвіду-
вальних результатів в рудних і нерудних галузях
супроводжується низкою неточностей і змісто-
вих невідповідностей. Це стосується практично
всіх геологічних наук з літології, стратиграфії,
тектоніки, геофізики, геодинаміки та ін. В мо-
нографіях, наукових статтях, дисертаціях і ав-
торефератах автори часто не знаходять точної
відповідності між українізованим словом і про-
фесійногеологічним змістом, щоб відповідав
російському терміну. Так, скажімо, у сейсмороз-
відувальній геофізичній галузі «отражающий го-
ризонт» перекладають в українському варіанті
як «відбиваючий горизонт». але ж «отражение»
в перекладі звучить (має бути) як «відображен-
ня», «відзеркалення», фізично-хвильове, а не
фізично-силове. «Товщина» — якщо вже мова
йде не про дерево, дріт чи якесь тіло, тобто не
про діаметр, а про пласт, шар, товщу та ін., то
треба вживати або «пластова товщина», або ж
залишити старий термін «потужність».
для надійності і точності перекладу росій-
ських термінів і виразів можна запропонувати
методику зворотнього словникового самокон-
тролю — перекладений термін чи слово переві-
ряти в українсько-російському словнику. Якщо
виявляється розбіжність, то переклад був неві-
рним. для прикладу, геологічне значення слова
«растяжение» в перекладі на українську зустрі-
чаємо як «розтягнення», що в перекладі знову
на російську мову означає «растаскивать, уно-
сить по частям», тому належить перекладати —
«розтяг». «Сдвиг» в перекладі повинно бути «зру-
шення», а не «зсув», що в перекладі знову на
російську означає «оползень». Сумніви своєю
невизначеністю виникають відносно багатьох
інших вживаних термінів: «Обзорная карта» —
«Оглядова карта». але ж «огляд» — це «осмотр»,
а не «обзор». То може краще таку карту нази-
вати «узагальненою», «дрібномасштабною» чи
«схематичною».
Вражаючою невизначеністю характеризу-
ється термін «неантиклінальні структури». По-
перше, він поєднує дві заперечливі приставки
— «не» і «анти», і «мінус» × «мінус», як відомо дає
«плюс». По-друге, у структурній геології відо-
мі чотири морфологічні форми антиклінальних
структур — антикліналі, брахіантикліналі, ку-
поли і геміантикліналі. Всі інші, десятки, сотні і
більше, плікативні і диз’юнктивні, синклінальні
і моноклінальні, відкриті і поховані структурні
форми іменувати «неантиклінальними» явно не-
коректно.
Значні розбіжності в літературних джерелах
зустрічаємо відносно точності викладу явищ і
предметів при застосуванні термінів «фактор»
і «чинник». У словнику іншомовних слів «фак-
тор» подається як рушійна сила, причина яко-
гось процесу, явища [6, с. 518]. У російсько-
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201098
І.С. РОСЛИй, М.І. ГАЛАБудА
українському словнику читаємо: фактор
— чинник, фактор [8, с. 493]. Тобто, словник
не заперечує вживання того чи іншого слова
в українській мові. але коли в україномовно-
му викладі у всіх випадках предметних, дійових
та інтелектуальних понять вживається тільки
слово «чинник», то відразу відчуваєш понятій-
ний дискомфорт і значне відхилення від змісту
у класичному геологічному розумінні. напри-
клад, чинники геологічних наук, чинники геоди-
наміки і чинне законодавство. Тут дії, дієвість
кожної дисципліни кардинально відрізняються
одна від одної. для них не може бути єдиного
радикалу. Якщо чинниками геологічних наук мо-
жуть бути літологія, стратиграфія, петрографія,
тектоніка і навіть геодинаміка, то тектогенез,
орогенез, магматизм, галогенез, трансгресія і
т. ін. вже є процесами, факторами геодинаміки,
а не чинниками. Тобто, для предметів, їх скла-
дових, якісних і кількісних характеристик і т. ін.
правомірне вживання терміну «чинник», а для
характеристики процесів, явищ, дій і широкого
спектра геодинамічних рухів необхідно впро-
ваджувати термін «фактор». Тоді україномовна
геологія буде зрозуміла всім.
Унеможливлює також переклад вживання
«саморобних» позапрофесійних термінів, таких
як «обратный сброс», «обратноступенчатые бло-
ки», коли незрозуміло про що йдеться.
ЗаклюЧеннЯ
геологічні науки, як і медичні, математичні,
фізичні, певною мірою є науками інтернаціо-
нальними. але кожний фахівець бачить пред-
мети через призму своєї рідної мові, тому вона
мусить постійно розвиватися. аби професійна
мова була повнішою від інших, то науковцям
та лінгвістам належить перманентно уточню-
вати розуміння кожного слова в напрямах на-
укової професійної спеціалізації та зменшення
ступенів узагальнення і двозначності. В украї-
номовній геологічній термінології і фразеології
бажана чітка аргументація, точна інтерпрета-
ція і сувора регламентація геологічних понять
— назв, описів, об’єктів, предметів, характе-
ристик явищ, процесів у наукових працях і ви-
робничих сферах діяльності без надлишкових
іншомовних відхилень і зайвих фразеологізмів.
Разом з тим, україномовна радикалізація гео-
логічних наук не повинна відбуватися. гармо-
нійне поєднання канонів, окремих правил і ви-
значень класичної геології, загальноприйнятої
термінології і фахового українського перекладу
чи україномовного викладу можуть стати про-
грамними засадами українізації геологічних
наук.
Головащук С.І., Соколовський І.Л.1. Російсько-україн-
ський геологічний словник. — к.: Вид-во ан Україн-
ської РСР, 1959. — 280 с.
Єрмоленко С.Я., Єрмоленко В.І,. Ленець К.В,. Пус-2.
товіт Л.О. новий російсько-український словник-
довідник. — к.: Вид-во «довіра» УнВЦ «Рідна мова»,
1999. — 878 с.
Караванський Святослав.3. Практичний словник сино-
німів української мови. 2-е видання. — к.: «Україн-
ська книга», 2004. — 446 с.
Рухин Л.Б.4. Основы литологии — л.: гостоптехиздат,
1961. — 780 с.
Словнік5. української мови. — к.: наукова думка, 1974.
Т.5. — 840 с.
Словарь6. иностранных слов. 17-е издан. — М.: «Рус-
ский язык», 1988. — 607 с.
Толковый7. словарь английских геологических терми-
нов / Под ред. М. герн, Р. Мак-афи мл., к. Вулфа. — М.:
Мир, 1979. — Т. 3. — 544 с.
Українсько-російський8. , російсько-український слов-
ник. — донецьк: «Сталкер», 1999. — 512 с.
Швецов М.С.9. Петрография осадочных пород. — М.:
госгеолтехиздат, 1958. — С. 250–262.
1 — Чернігівське відділення Українського державного
геологорозвідувального інституту, Чернігів
2 — Інститут геології і геохімії горючих копалин нан Укра-
їни, львів
E-mail: ukrnigri@mail.cn.ua
Рецензент — чл.-кор. НАН України О.Ю. Митропольський
|