Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза
Proceeding from the concept of local civilizations, idea of variability and the theory of functioning of complex systems the author considers modernization as a factor of stability of social system. Macro-sociological discourse and a retrospective view allow presenting modernization as a normative c...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5940 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза / В. Погосян // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 2. — С. 96-103. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860027421344923648 |
|---|---|
| author | Погосян, В. |
| author_facet | Погосян, В. |
| citation_txt | Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза / В. Погосян // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 2. — С. 96-103. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| description | Proceeding from the concept of local civilizations, idea of variability and the theory of functioning of complex systems the author considers modernization as a factor of stability of social system. Macro-sociological discourse and a retrospective view allow presenting modernization as a normative category of historical sociology, on a level with evolution, revolution and convergence. Different societies have rather homogeneous technological equality, but socio- cultural component of a concrete society is constant and unique. It also causes specificity and dynamics of transformations of society, being the kind of genetic protection. The stability of socio-cultural components became reflection of the general historical tradition in the decision of problems of interactions between civilizations. A socio- cultural constant of a concrete society, as a system generating component, aspires to keep a homeostasis, being the condition of relative stability of a society. Social modernization in this case acts as a reflection of social system on exogenous influence. Keeping stable the own matrix base, the system makes partial modernization, correcting certain parameters notable for backlog, in order to enhance own stability and viability.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:50:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вар дгес По го сян
Мо дернізація як чин ник збе ре жен ня соціаль но го го ме ос та зу
ВАРДГЕС ПОГОСЯН,
êàí äè äàò ô³ëî ñî ôñüêèõ íàóê, ñòàð øèé âè -
êëà äà÷ êà ôåä ðè ô³ëî ñîô³¿, ñîö³àëü íî- ïî ëi -
òè÷ íèõ ³ ïðà âî âèõ íàóê Ñëîâ ’ÿ íñüêî ãî äåð -
æàâ íî ãî ïå äà ãîã³÷íî ãî óí³âåð ñè òå òó,
Ñëîâ ’ ÿíñüê
Мо дернізація як чин ник збе ре жен ня соціаль но го
го ме ос та зу
Abstract
Proceeding from the concept of local civilizations, idea of variability and the theory of
functioning of complex systems the author considers modernization as a factor of
stability of social system. Macro-sociological discourse and a retrospective view allow
presenting modernization as a normative category of historical sociology, on a level
with evolution, revolution and convergence.
Different societies have rather homogeneous technological equality, but socio-cul tural
component of a concrete society is constant and unique. It also causes specificity and
dynamics of transformations of society, being the kind of genetic protection. The
stability of socio-cultural components became reflection of the general historical tra -
dition in the decision of problems of interactions between civilizations. A socio- cultural
constant of a concrete society, as a system generating component, aspires to keep a
homeostasis, being the condition of relative stability of a society. Social modernization in
this case acts as a reflection of social system on exogenous influence. Keeping stable the
own matrix base, the system makes partial modernization, cor recting certain parameters
notable for backlog, in order to enhance own stability and viability.
У рам ках теорії соціаль но-істо рич но го про це су як єдності ба га то ма -
ніття й нерівномірності роз вит ку окре мих суспільств дослідни ки на всіх
ета пах роз вит ку соціаль но го знан ня відзна ча ли спільність фун да мен таль -
них ха рак те рис тик усіх учас ників про це су (Г.Геґель, К.Маркс). При хиль ни -
ки ідеї циклічності істо рич но го про це су (Д.Віко, Т.Мом мзен, Е.Меєр) спо -
стережувану подібність стадій інтер пре ту ва ли як вияв сут ності історії, що
96 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
на й повніше втіли ло ся в історіосо фських кон цепціях соціаль но-істо рич но -
го проґресу як варіан тах ліне ар но го тлу ма чен ня його (М.Кон дор се, Г.Спен -
сер, О.Конт, Ф.Фу ку я ма). До них на ле жить і ко варіан тна мо дель все світ -
ньої історії (К.Ясперс), відповідно до якої чи ма ло суспільств роз ви ва ють ся
са мостійно, але час від часу ха рак те рис ти ки їхньо го роз вит ку син хронізу -
ють ся й спос теріга ють ся од но часні якісні зміни. Урівно ва жу ю чи край ності
світ-сис тем но го аналізу І.Ва лер стай на, який звів національні соціуми до
ема націй світо вої сис те ми, В.Ка воліс вис ло вив ідею сто сов но ймовірності
по род жен ня світоцілісності окре ми ми цивілізаціями як ло каль ни ми соціо -
куль тур ни ми сис те ма ми. Р.Бе не дикс відзна чав здатність кож но го су спіль -
ст ва зберігати істо рич но сфор мо вані соціальні струк ту ри, котрі в ба гать ох
ви пад ках ви яв ля ють ся над зви чай но уста ле ни ми й важ ко підда ють ся руй -
нації. Близь ким до цієї ідеї є підхід Н.Лу ма на, який роз гля дає окремі со -
ціальні сис те ми як ау то поєтичні (са мовідтворювані).
За всьо го плю ралізму су час них підходів і поліпа ра диг маль ності в інтер -
пре таціях соціаль но-істо рич но го про це су, на дум ку ав то ра, найбільшу цi -
ліс ність, сис темність й адек ватність має цивілізаційний підхід (М.Да ни ле в -
ський, О.Шпенґер, А.Тойнбі, Ф.Бро дель, С.Ган тинґтон), ґрун то ва ний на
при нципі “са мо дос тат ності” ло каль но го роз вит ку та унікаль ності форм
окре мих суспільств. Згідно із цивілізаційною па ра диг мою учас ни ки все -
світ ньо-істо рич но го про це су взаємодіють одне з одним, хоча й різною мірою
на різних ета пах своєї історії, і ця взаємодія впли ває на спе цифіку роз вит ку
окре мих суспільств.
Із цим по ло жен ням цілком ко ре лює теорія ком плек сності, за про по но ва -
на для аналізу ди намічних і са мо ор ганізо ву ва них сис тем, зок ре ма й су -
спільства (Дж.Сміт, К.Дженіс, Дж.Урі, Б.Гайнц) (див., напр.: [Urry, 2005]).
Ком плексні сис те ми ви ни ка ють у про цесі взаємодії про стих еле ментів і
скла да ють ся з ве ли кої кількості еле ментів. Аґенти ком плек сної сис те ми
діють у кон крет но му на вко лиш ньо му се ре до вищі, де мо нстру ю чи свою здат -
ність при сто со ву ва ти ся до зміню ва них об ста вин. У рам ках цієї теорії мож на
ви ок ре ми ти такі особ ли вості склад них сис тем, до яких дослідни ки відно -
сять і суспільство:
1) події та еле мен ти впли ва ють одне на одне;
2) малі при чи ни зу мов лю ють ве ликі наслідки;
3) зміни мо жуть бути ка тас трофічни ми в період транс фор мації сис тем.
Най ва гомішим внес ком у фор му ван ня адек ват ної кар ти ни су час но го
світу, на дум ку ав то ра, є таке по ло жен ня теорії ком плек сності, що роз в’я зує
ди ле му універ саль ності й унікаль ності суспільно го роз вит ку: при прохо -
дженні по во рот них то чок (біфур кацій) у ком плек сних сис те мах фор му -
ється особ ли вий па терн дій і роз вит ку (див.: [Фо ми чев, 2007: с. 5]).
Російський дослідник В.Ігнатьєв, відзна ча ю чи, зок ре ма, слаб ку роз роб -
леність по нять окре мо го соціаль но го організму й реґіональ ної сис те ми та -
ких соціаль них організмів, на по ля гає на тому, що відповідно до су час них
уяв лень про ме ханізм роз вит ку над склад них, ком плек сних соціаль них сис -
тем, інтеґро ва на теорія всесвітньо го соціаль но-істо рич но го про це су має
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 97
Мо дернізація як чин ник збе ре жен ня соціаль но го го ме ос та зу
спи ра ти ся на тлу ма чен ня його як са мо ор ганізаційної цілісності, що скла -
дається із низ ки са мо ор ганізо ву ва них ціліснос тей [Игнать ев, 2006: с. 222].
Це по ло жен ня підво дить до про бле ми вив чен ня ге не тич них за сад фор -
му ван ня (цивілізаційних мат риць) ло каль них суспільств і реґіональ них
цивілізацій, ме ханізмів за без пе чен ня са мо дос тат ності існу ван ня спе ци фіч -
них видів соціаль них організмів, стійкості їх до мо дифікацій і де фор мацій з
боку внутрішніх криз і по трясінь і з боку зовнішньо го впли ву. Зовнішній
(ек зо ген ний) при чин ний вплив має місце в мо мент “зіткнен ня” або “діало -
гу” цивілізацій: торгівлі, міграції на се лен ня, війн, по до ро жей, роз вит ку за -
собів ма со вої ко мунікації тощо, в про цесі яких відбу вається по ши рен ня
інно вацій, у тому числі імпорт їх у пев не суспільство ззовні, що, своєю чер -
гою, слу гує одним із на й важ ливіших ме ханізмів соціаль них змін.
Соціальні зміни спри чи ню ють інно вації та ких типів:
— нові тех но логії (військо во го, еко номічно го, на уко во го пла ну);
— куль турні но во вве ден ня (нові віру ван ня, цінності, іде о логічні ко -
нструкції);
— нові фор ми соціаль ної струк ту ри.
Під час об го во рен ня ек зо ген них (зовнішніх) ас пектів соціаль них
взаємо дій не мож ли во оми ну ти пи тан ня соціаль ної мо дернізації, що його
мож на под а ти як про бле му інно ваційних при вне сень, мож ли вості адап тації
но во вве день до ло каль них тра дицій, об ся гу за по зи чень і мас шта бу по ши -
рен ня їх у кон крет но му суспільстві. Саме здатність суспільств за по зи чу ва ти
тех но логії, прак ти ки, інсти ту ти, куль турні мо делі вис ту пає як пе ре ду мо ва
при швид шен ня соціаль но го проґресу і підви щен ня їхніх адап тив них ре -
сурсів у про цесі при сто су ван ня до но вих реалій.
Кон крет но-істо ричні досліджен ня ви падків на вмис но го, оче вид но го й
сис те ма тич но го копіюван ня і вибірко во го вклю чен ня в ло кальні сис те ми
інсти туціональ них прак тик та ідей, за по зи че них за кор до ном, да ють підста -
ви го во ри ти про зна чимість впливів, імпор ту тех но логій та інсти туціональ -
них мо де лей у національ них кон тек стах про цесів мо дернізації. Адже справ -
жня соціаль на мо дернізація, відповідно до по став ле них цілей і влас них ви -
значень, національ на a priori й не має нічого спільно го із “за лу чен ням до
цивілізації-ета ло на”, під яким криється, влас не, вста нов лен ня ба наль них
ко лоніаль них відно син. На за гал мо дернізаційна па ра диг ма пе ре дба чає ана -
ліз на ло каль но-національ но му рівні; опе ру ван ня ен до ген ни ми змінни ми,
та ки ми як соціальні інсти ту ти й куль турні цінності; по зи тив не оціню ван ня
са мо го про це су мо дернізації як проґре сив но го і пер спек тив но го, що істот но
роз ши рює по тенціал лю дських мож ли вос тей та еко логічну нішу влас но го
етносу.
Сфор мо ва на знач ною мірою під впли вом ево люціонізму і функціо на -
лізму, мо дернізаційна па ра диг ма про й шла три ва лий шлях удос ко на лен ня.
Різно манітні те о ре ти ко-ме то до логічні мо делі зорієнто ву ють на висвітлен -
ня тих чи тих ас пектів мо дернізації. У кла сич них теоріях мо дернізації сам
про цес по тлу ма чу ва ли як пе рехід від тра диційно го до су час но го суспільст -
ва і роз гля да ли за зви чай як “раціоналізацію” (М.Ве бер, Ґ.Алмонд, С.Вер ба),
“вес тернізацію” чи “євро пеї зацію” (С.Ліпсет, Д.Лер нер, М.Леві, Ґ.Алмонд та
98 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Вар дгес По го сян
ін.). У су час них варіан тах теорії мо дернізації по нят тя мо дернізації та вес -
тернізації роз во дять; виз на ють різно манітні шля хи роз вит ку: вес тернізація
без мо дернізації, мо дернізація без вес тернізації, мо дернізація на вздогін
(С.Га н тинґтон). В осно ву тех но логічно-кон верґенціоністської мо делі
(П.Штом пка) по кла де но гіпо те зу, згідно з якою доміна нтна тех но логія, що
має влас ну іма нен тну логіку роз вит ку, що її при во дить у дію послідовність
відкриттів та інно вацій, зу мов лює спе цифічні фор ми соціаль ної організації.
Пе ред ба чається, що новітні тех но логії рано чи пізно спри чи нять ся до ви -
ник нен ня син дро му су час ності, що ви ра жається в по си ленні подібності, од -
норідності різних суспільств і зглад жу ванні місце вої спе цифіки. При хиль -
ни ки цієї мо делі ви хо дять із того, що тех но логічний проґрес може пе ре тво -
ри ти тра диційне суспільство шля хом ге не ру ван ня змін в уста нов ках і по -
ведінці, ство рен ня но вих ціннісних орієнтацій. Інерція істо рич но го кон тек -
сту, мож ли вості “імун них” відповідей з боку тра диційно го се ре до ви ща, роль
соціокуль тур ної скла до вої кон крет но го суспільства цією мо дел лю не до -
оціню ють ся. Мо дель струк тур но-функціональ ної ди фе ренціації (Н.Смел -
зер) роз ши рює аналітич ний обрій, по тлу ма чу ю чи про це си струк тур ної й
функціональ ної ди фе ренціації як не ми нучі та при родні. Одна че ця мо дель
та кож хибує на пев ну пря молінійність, бо підґрун тя її, подібно до по пе ред -
ньої, ста но вить чітке те о ре тич не уяв лен ня про ре зуль тат мо дернізації, яке
не пе ре дба чає збе ре жен ня еле ментів традиційних структур.
У ра курсі цьо го досліджен ня видається за доцільне ви ко рис тан ня адап -
таційної мо делі як та кої, що найбільшою мірою відповідає за вдан ню ре ко н -
струкції ме ханізмів міжцивілізаційно го за по зи чен ня. Підґрун тя цієї мо делі
ста но вить ево люціоністська гіпо те за щодо варіатив ності й при сто су ван ня
як опти маль но го спо со бу ви жи ван ня і роз вит ку суспільств. Мо дер нізація,
згідно з цією мо дел лю, дає змо гу соціальній сис темі кра ще адап ту ва ти ся,
діяти ефек тивніше, за до воль ня ти різно манітніші по тре би більшої кількості
лю дей і на ви що му рівні. Пе ре ду мо вою мо дернізації при цьо му є співісну -
ван ня різних суспільств, що вмож лив лює порівнян ня в рам ках ком па ра тив -
но го аналізу. Відсталі у роз вит ку суспільства, зіста вив ши власні па ра мет ри
з ха рак те рис ти ка ми роз ви неніших суспільств або всту пив ши в кон такт із
більш роз ви не ни ми суспільства ми чи куль ту ра ми, му сять мо дернізу ва ти ся,
щоб не за зна ти по раз ки у зма ганні з тими, що їх ви пе ре ди ли, не ста ти за леж -
ни ми від них, зреш тою, щоби поліпши ти свою якість жит тя. При цьо му в
рам ках да ної мо делі мо дернізація не об ов’яз ко во веде до по зи тив них ре -
зуль татів; вибірко ва транс план тація куль тур них еле ментів може не спри чи -
ня ти ся до заміни тра диційних інсти тутів, але мати як наслідок їхнє погір -
шен ня, де фор мацію, а под е ку ди — й утво рен ня найрізно манітніших куль -
тур них і соціаль них ано малій. До того ж мож ливі ви пад ки тра диціо на -
лістської націоналістич ної ре акції й відтор гнен ня за по зи чень за де я кий час
після їх упро вад жен ня. По над те, як до во дить прак ти ка, за по зи чен ня інно -
вацій не за вжди суп ро вод жується пе рене сен ням їхніх сис тем них ознак, тоб -
то місця і ролі, що їх вони ма ють у сис темі культури-донора.
При чи ни цьо го, на дум ку ав то ра, ле жать у самій при роді соціаль ної сис -
те ми, як са мо реґулю валь но го, здат но го до са мо роз вит ку і са мо дос тат ньо го
соціаль но го організму.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 99
Мо дернізація як чин ник збе ре жен ня соціаль но го го ме ос та зу
Інно вації, або, іна кше, фун да мен тальні відкрит тя, яв ля ють со бою нову
комбінацію відо мих куль тур них еле ментів чи ком плексів — ма теріаль них,
кон цеп ту аль них, іде о логічних і ду хов них. Фун да мен таль не відкрит тя,
здійс не не в країні піоне рської мо дернізації, дає змо гу суттєво роз ши ри ти
еко логічну нішу влас но го ет но су, ви во дить таку краї ну на рівень лідера-ге -
ге мо на.
Пе ред реш тою країн-ак торів по стає пи тан ня не про сто кон ку рен тос про -
мож ності, але, пер шою чер гою, ви жи ван ня, життєздат ності функціональ -
ної сис те ми як та кої. Звідси вип ли ває не обхідність у на й стисліші терміни
змінити той па ра метр сис те ми, в яко му на яв не відста ван ня сто сов но краї -
ни-ге ге мо на, тоб то не обхідність мо дернізації. Остан ню в та ко му кон тексті
мож на ви значити як при ско ре ний роз ви ток на вздогін, здійсню ва ний суто
шля хом адміністра тив но го реґулю ван ня, спря мо ва ний на швид ке до сяг -
нен ня стра тегічних ре зуль татів, органічне кориґуван ня па ра метрів, за яки -
ми є відста ван ня, з ме тою за без пе чен ня ста лості соціаль ної сис те ми пе ред
впли вом ек зо ген них чин ників. Де талізо ва ний вик лад цієї арґумен тації в
рам ках ви словлюваної гіпо те зи ав тор на во дить у мо ног рафії “Соціаль на мо -
дер ніза ція: стра тегія ви жи ван ня” [По го сян, 2009].
Ком плексні сис те ми ма ють не лише на ма га ти ся ви жи ти, їм та кож слід
адап ту ва ти ся до змін се ре до ви ща і роз ви ва ти ся, вони по тре бу ють здат ності
до го ме ос та зу (сталості), щоби зберігати стабільність й існу ва ти. Будь-яка
соціаль на сис те ма пе ре бу ває в тісно му зв’яз ку із зовнішнім світом, який
істот но впли ває на про це си, що в ній відбу ва ють ся. Ра зом із тим кож на сис -
те ма як го ме ос та тич на може існу ва ти лише у пев них умо вах, що є вель ми об -
ме же ни ми. Кож на го ме ос та тич на сис те ма має чо ти ри діапа зо ни функ ціо ну -
ван ня:
1. Опти маль ний стан, тоб то стан, до яко го сис те ма тяжіє у ста ло му ди -
намічно му ре жимі.
2. Діапа зон бла го де нства, тоб то стан, в яко му сис те ма може пе ре бу ва ти
без меж но дов го. У діапа зоні бла го де нства реґуляційні сиґнали на -
стільки слабкі, що мо жуть пе ре бу ва ти ни жче за поріг чут ли вості, а
інерційність така, що сис те ма в змозі лише асим пто тич но на бли зи ти -
ся до опти маль но го ста ну.
3. Діапа зон го ме ос та зу, тоб то ста ну ке ро ва ної зміни.
4. Діапа зон ви жи ван ня, тоб то стан слаб ко ке ро ва них змін [Ду ба тов ка,
2002].
Клю чо вою ха рак те рис ти кою соціаль ної сис те ми є сталість, при чо му
йдеть ся не лише про суто па сивні фор ми ста лості — тривкість, зба лан со -
ваність, го ме ос таз, а й про її ак тивні фор ми — надійність, ви жи ван ня, адап -
тивність, здатність до са моз бе ре жен ня і са мо роз вит ку.
Го ме ос та тичні (сталі) сис те ми ма ють такі влас ти вості:
— Нес табільність: сис те ма тес тує, яким чи ном їй ліпше при сто су ва ти ся.
— Праг нен ня рівно ва ги: вся внутрішня, струк тур на й функціональ на
організація сис те ми сприяє збе ре жен ню ба лан су.
— Не пе ред ба чу ваність: ре зуль таційний ефект від пев ної дії час то-гус то
може відрізня ти ся від очіку ва но го.
100 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Вар дгес По го сян
Будь-яка сис те ма є ста лою, струк тур но ко нстру ю ю чись зі стабіліза -
ційно го на ча ла більш-менш ста лих кон стант і во лодіючи мінли ви ми змін -
ни ми склад ни ка ми. За всієї віднос но го мо ген ної тех но логічної рівності саме
соціокуль тур на скла до ва кон стан та кон крет но го суспільства є унікаль ною.
Вона та кож зу мов лює спе цифічність і ди наміку транс фор маційних про -
цесів, що відбу ва ють ся в суспільстві, і є своєрідним за хис ним на ча лом.
Сталість соціокуль тур ної ком по нен ти є відоб ра жен ням універ саль ної
істо рич ної тра диції у роз в’я занні про блем цивілізаційної взаємодії: підпо -
ряд ку ван ня будь-яких за по зи чень, навіть куль тур них і ду хов них, цілям і за -
вдан ням національ но го існу ван ня в історії.
Ре фор ма Кар ла Мар те ла VIII століття при слу жи ла ся підґрун тям для
фор му ван ня і роз вит ку фе о даль них відно син у Європі. Здійсне на фран ка ми
військо ва мо дернізація за ара бським зраз ком мала мобілізаційний ха рак тер
(при швид шені тем пи; конфлікт із цер квою, в якої відби ра ли зе мельні во -
лодіння). Вона вклю ча ла зміну еко номічної сис те ми і відповідні інсти -
туціональні пе ре тво рен ня, але не змінила й не ста ви ла собі за мету змінити
соціокуль турні підва ли ни фр анксько го суспільства (релігію, по бут, уклад
жит тя, самоіден тифікацію тощо) і, тим паче, за лу чи ти його до ара бсько го
халіфату. За по зи чен ня буд диз му з Індії не при ве ло до “індіанізації” Ки таю,
який спромігся адап ту ва ти буд дизм під ки тайські цілі й за вдан ня існу ван ня
в історії. У VII столітті вже Японія імпор ту ва ла ки та йську куль ту ру, але та -
кож підпо ряд ку ва ла її осно вам ло каль ності япо нської цивілізації. В усіх
істо рич них фа зах своєї взаємодії із зовнішнім світом і ки та йська, і япо нська
куль ту ра зберігали свій са мо бутній ха рак тер [По го сян, 2008: с. 99–122].
Для по яс нен ня ре зуль таційних про цесів інно ваційних при вне сень і
фор му ван ня но во го соцієталь но го кон тек сту буде про дук тив ним викори -
стовувати кон цепцію парціаль ної (час тко вої, фраг мен тар ної) мо дернізації,
ґрун то ва ної на ідеї обопільно го впли ву і взаємо зу мов ле ної транс фор мації
імпор то ва них інно вацій та ен до ген них тра дицій. “У ба гать ох суспільст -
вах, — пи сав ав тор кон цепції А.Рюш меєр, — мо дернізо вані й тра диційні еле -
мен ти спліта ють ся у ви гад ливі струк ту ри... Якщо да ва ти фор маль не виз на -
чен ня, то час тко ва мо дернізація являє со бою та кий про цес соціаль них змін,
що веде до інсти туціоналізації в тому са мо му суспільстві віднос но мо -
дернізо ва них соціаль них форм і менш мо дернізо ва них струк тур... За пев них
об ста вин мо дернізація за собів, ро лей, організацій і норм може за й ти дуже
да ле ко, а віра й ціннісні орієнтації за ли ша ють ся незмінни ми” [цит. за: По бе -
реж ни ков, 2005: с. 310–311].
Симбіоз упро вад же них у тра диційний кон текст інно ваційних ек зо ген -
них еле ментів, що втра ти ли в ньо му здатність функціону ва ти як раціо -
нальні, з од но го боку, а з іншо го боку — ен до ген них не мо дернізо ва них еле -
ментів, тра диційне функціону ван ня кот рих та кож бло ку ва ло ся, сам ав тор
кон цепції роз гля дав як ма лоп ро дук тив ний. Та ким чи ном, в ориґіна льній
своїй версії си ту аційно зорієнто ва ну парціаль нау мо дель мож на тлу ма чи ти
як при ват ний, суб опти маль ний ви па док ліне ар ної мо делі мо дернізації. Між
тим мо дернізація, пе ре тво рю ю чи па ра метр сис те ми, що по тре бує кори -
ґуван ня, не стає все о сяж ною внаслідок впли ву соціокуль тур ної скла до вої
цивілізаційної мат риці, про що побічно зга дує сам А.Рюш меєр.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 101
Мо дернізація як чин ник збе ре жен ня соціаль но го го ме ос та зу
Зовсім інше трак ту ван ня фраг мен тар ної, парціаль ної мо дернізації про -
по ну ють російські дослідни ки А.Бо га ту ров і А.Ви ног ра дов у рам ках роз роб -
лю валь ної ними кон цепції ан клав но-конґло ме рат но го суспільства. Від по -
відно до неї, ан кла ви, котрі мо жуть бути як ен до ген ни ми інно ваціями, що
вип ли ва ють із логіки влас но го роз вит ку, так і ек зо ген ни ми но ваціями, роз -
гля да ють ся як сталі оди ниці суспільства-конґло ме ра ту. Автори кон цепції
ствер джу ють, що “се ре до ви ще може на ма га ти ся по гли ну ти ан клав шля хом
по ши рен ня на ньо го влас ти вих зв’язків. Але ан клав може успішно пру ча ти -
ся їй, за ра зом спри я ю чи на бут тю суспільством складнішої струк ту ри. Така
струк ту ра може дати змо гу суспільству, з од но го боку, адап ту ва ти до сяг нен -
ня тех но ген ної цивілізації, а з іншо го — збе рег ти умо ви для відтво рен ня ар -
хаї чних тру до вих мо ти вацій та ким чи ном, що останні у поєднанні із су час -
ною технікою да дуть еко номічний ефект, що пе ре вер шу ва ти ме той, що мож -
ли вий у країні по ход жен ня цієї техніки за вдя ки ха рак тер но му для неї став -
лен ню до праці і ви роб ниц тва” [Бо га ту ров, Ви ног ра дов, 2002: с. 126].
На ве де ний у цій статті аналітич ний ма теріал дає підста ви зро би ти певні
вис нов ки.
Про це си куль тур но го за по зи чен ня й освоєння інно вацій на бу ва ли в
історії лю дства різно манітних форм, різно манітни ми та кож були об ся ги
при вне сень, їхній сутнісний зміст, под аль ше ви ко рис тан ня в суспільній
прак тиці, мо ти вація пе ре тво рень. Дані мат рич ної куль ту ри, відоб ра жені в
ко лек тивній свідо мості лю дей, ви яв ля ють ся як ет но куль турні спе цифічні
риси, які влас тиві лише цьо му на ро ду і впли ва ють на век тор роз вит ку
суспільства, виз на ча ю чи спо со би ви ко рис тан ня за по зи че них фун да мен -
таль них відкриттів, рівень по ши рен ня інно ваційних при вне сень, при й нят -
тя чи відтор гнен ня ек зо ген них куль тур них но во вве день. Соціокуль тур на
скла до ва кон стан та кон крет но го суспільства, яка є сис те мотвірною ком по -
нен тою, праг не збе ре жен ня го ме ос та зу, ста ну віднос ної стабільності су -
спільства. Соціаль на мо дернізація у цьо му разі вис ту пає як реф лексія со -
ціаль ної сис те ми на ек зо ген ний вплив. Зберіга ю чи влас не мат рич не ядро,
сис те ма здійснює час тко ву мо дернізацію, кориґуван ня пев них па ра метрів, у
яких є відста ван ня, з ме тою підви щен ня влас ної ста лості й життєздатності.
Абстраґую чись від різно чи тань по нят тя мо дернізації на тих чи тих ета -
пах ста нов лен ня західної на уки (за доби мо дер ну і по стмо дер ну), мак ро -
соціологічний дис курс й історіосо фська рет рос пек ти ва да ють мож ливість
уя ви ти її як нор ма тив ну ка те горію істо рич ної соціології, по ряд із ка те -
горіями ево люції, ре во люції та кон верґенції, як невіддільну скла до ву со -
ціаль но- істо рич но го про це су, спря мо ва ну на по до лан ня відста ван ня за для
за без пе чен ня ста лості соціаль ної сис те ми пе ред впли вом ек зо ген них та ен -
до ген них чин ників.
У про цесі куль тур но го роз вит ку лю дства не мож на відки да ти силу ідей
та інно вацій, що до ла ють національні кор до ни. Жод не суспільство не може
за ли ши ти ся осто ронь дії ек зо ген них чин ників. Але ідеї, інсти ту ти й тех но -
логії ма ють бути при сто со ва ни ми до ен до ген но го ет но су. Таке ба чен ня
проблеми зму шує звер ну ти ся до адап тив ної мо делі парціаль ної мо дер ніза -
ції, яка порівня но з інши ми мо де ля ми об сяжніша й більш емпірич на і дає
змо гу адек ватніше опи су ва ти складні взаємовідно си ни між тра дицією і но -
102 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Вар дгес По го сян
вацією, що суп ро вод жу ють ся взаємов пли ва ми, трансформаціями, ко н стру -
ю ван ням химерних симбіотичних аґреґатів.
Лiте ра ту ра
Бо га ту ров А.Д., Ви ног ра дов A.B. Анклавно-кон гло ме рат ный тип раз ви тия. Опыт
транс сис тем ной те о рии // Вос ток–За пад–Рос сия. — М., 2002. — С.109–128.
Ду ба тов ка О.В. Осо бен нос ти фор ми ро ва ния “то чек рос та” в рам ках ре ги о наль ной
сис те мы // Ма те ри а лы Все рос сий ской на учно-тех ни чес кой кон фе рен ции “На у ка и об -
раз — 2002”. — М., 2002.
Игнать ев В.И. Интег ра ци он ная со ци о ло гия ис то ри чес ко го про цес са: (Вер сия фун -
да мен таль ной ис то ри ко-со ци о ло ги чес кой те о рии) // Со ци аль но-гу ма ни тар ные ис сле -
до ва ния. — Но во си бирск, 2006. — Вып.3. — С. 219–236.
По бе реж ни ков И.В. Диф фу зи он ные ме ха низ мы как фак тор мо дер ни за ции влас ти и
об щес тва: те о ре ти ко-ме то до ло ги чес кие ас пек ты // Ура льский ис то ри чес кий вес тник. —
Ека те рин бург, 2005. — № 10–11. — С. 302–314.
По го сян В.Г. Меж ци ви ли за ци он ные за и мство ва ния: тра ди ции и ин но ва ции в ис то -
ри о соф ском дис кур се // Ци ви ли за ция: от ло каль но го к гло баль но му Гра ду. — До нецк,
2008. — С. 99–122.
По го сян В.Г. Со ци аль ная мо дер ни за ция: стра те гия вы жи ва ния. — М., 2008.
Фо ми чев П.Н. Со ци о ло ги чес кая те о рия и ме то до ло гия ком плек снос ти гло баль но го
// Со ци аль ные и гу ма ни тар ные на уки. Сер. 11: Со ци о ло гия. — М., 2007. — № 1. — С. 3–11.
Urry J. The complexities of the global // Theory, Culture and Society. — Cleaveland,
2005. — Vol. 22. — № 1. — Р. 10–18.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 103
Мо дернізація як чин ник збе ре жен ня соціаль но го го ме ос та зу
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5940 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-4426 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:50:39Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут соціології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Погосян, В. 2010-02-11T14:41:45Z 2010-02-11T14:41:45Z 2009 Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза / В. Погосян // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 2. — С. 96-103. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. 1563-4426 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5940 Proceeding from the concept of local civilizations, idea of variability and the theory of functioning of complex systems the author considers modernization as a factor of stability of social system. Macro-sociological discourse and a retrospective view allow presenting modernization as a normative category of historical sociology, on a level with evolution, revolution and convergence. Different societies have rather homogeneous technological equality, but socio- cultural component of a concrete society is constant and unique. It also causes specificity and dynamics of transformations of society, being the kind of genetic protection. The stability of socio-cultural components became reflection of the general historical tradition in the decision of problems of interactions between civilizations. A socio- cultural constant of a concrete society, as a system generating component, aspires to keep a homeostasis, being the condition of relative stability of a society. Social modernization in this case acts as a reflection of social system on exogenous influence. Keeping stable the own matrix base, the system makes partial modernization, correcting certain parameters notable for backlog, in order to enhance own stability and viability. uk ru Iнститут соціології НАН України Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза Модернізація як чинник збереження соціального гомеостазу Article published earlier |
| spellingShingle | Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза Погосян, В. |
| title | Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза |
| title_alt | Модернізація як чинник збереження соціального гомеостазу |
| title_full | Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза |
| title_fullStr | Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза |
| title_full_unstemmed | Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза |
| title_short | Модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза |
| title_sort | модернизация как фактор сохранения социального гомеостаза |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5940 |
| work_keys_str_mv | AT pogosânv modernizaciâkakfaktorsohraneniâsocialʹnogogomeostaza AT pogosânv modernízacíââkčinnikzberežennâsocíalʹnogogomeostazu |