Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу
Описано біоморфні та грубоуламкові коралові і хететесові вапняки карбону Донбасу. Показано приуроченість їх до окремих стратиграфічних рівнів, що відповідають найсприятливішим умовам для біогенної седиментації. Біоморфні вапняки і карбонатні псефітоліти розглядаються як індикатори епох біогермоутв...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геологічних наук НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59408 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу / В.В. Огар // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 81-87. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59408 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Огар, В.В. 2014-04-08T07:00:04Z 2014-04-08T07:00:04Z 2010 Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу / В.В. Огар // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 81-87. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59408 552.541:551.735(477.6) Описано біоморфні та грубоуламкові коралові і хететесові вапняки карбону Донбасу. Показано приуроченість їх до окремих стратиграфічних рівнів, що відповідають найсприятливішим умовам для біогенної седиментації. Біоморфні вапняки і карбонатні псефітоліти розглядаються як індикатори епох біогермоутворення в Доно-Дніпровському прогині. Описаны биоморфные и грубообломочные коралловые и хететесовые известняки карбона Донбасса. Показана их приуроченность к отдельным стратиграфическим уровням, которые отвечают наиболее благоприятным условиям для биогенной седиментации. Биоморфные известняки и карбонатные псефитолиты рассматриваются как индикаторы эпох биогермообразования в Доно-Днепровском прогибе. Carboniferous coral and chaetetid biolitite and coarse-grained bioclastic limestones of the Donets Basin are described. The presence of these limestones at some particular stratigraphic levels is shown. Coral-chaetetid boundstones and rudestones are considered as indicators of the most favorable environment for biogenetic sedimentation in the Don-Dnieper depression during Carboniferous time. uk Інститут геологічних наук НАН України Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України Регіональні проблеми літології Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу Carboniferous coral and chaetetid biolitites of the Donets basin Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу |
| spellingShingle |
Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу Огар, В.В. Регіональні проблеми літології |
| title_short |
Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу |
| title_full |
Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу |
| title_fullStr |
Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу |
| title_full_unstemmed |
Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу |
| title_sort |
біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону донбасу |
| author |
Огар, В.В. |
| author_facet |
Огар, В.В. |
| topic |
Регіональні проблеми літології |
| topic_facet |
Регіональні проблеми літології |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
| publisher |
Інститут геологічних наук НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Carboniferous coral and chaetetid biolitites of the Donets basin |
| description |
Описано біоморфні та грубоуламкові коралові і хететесові вапняки карбону Донбасу. Показано приуроченість їх до окремих стратиграфічних рівнів, що відповідають найсприятливішим умовам для біогенної седиментації. Біоморфні вапняки
і карбонатні псефітоліти розглядаються як індикатори епох біогермоутворення в Доно-Дніпровському прогині.
Описаны биоморфные и грубообломочные коралловые и хететесовые известняки карбона Донбасса. Показана их приуроченность к отдельным стратиграфическим уровням, которые отвечают наиболее благоприятным условиям для биогенной седиментации. Биоморфные известняки и карбонатные псефитолиты рассматриваются как индикаторы эпох
биогермообразования в Доно-Днепровском прогибе.
Carboniferous coral and chaetetid biolitite and coarse-grained bioclastic limestones of the Donets Basin are described. The
presence of these limestones at some particular stratigraphic levels is shown. Coral-chaetetid boundstones and rudestones
are considered as indicators of the most favorable environment for biogenetic sedimentation in the Don-Dnieper depression
during Carboniferous time.
|
| issn |
XXXX-0025 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59408 |
| citation_txt |
Біоморфні (коралові та хететесові) вапняки карбону Донбасу / В.В. Огар // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 81-87. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ogarvv bíomorfníkoralovítahetetesovívapnâkikarbonudonbasu AT ogarvv carboniferouscoralandchaetetidbiolititesofthedonetsbasin |
| first_indexed |
2025-11-27T06:32:04Z |
| last_indexed |
2025-11-27T06:32:04Z |
| _version_ |
1850805078544351232 |
| fulltext |
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 81
РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІТОЛОГІЇ /
РЕГИОНАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЛИТОЛОГИИ
© В.В. Огар, 2010
УДК 552.541:551.735(477.6)
В.В. Огар
БіОмОрфні (кОралОВі та хететесОВі) Вапняки карБОну ДОнБасу
V.V. Ogar
CarbOniferOus COral and Chaetetid biOlitites Of the dOnets basin
Описано біоморфні та грубоуламкові коралові і хететесові вапняки карбону Донбасу. Показано приуроченість їх до окре-
мих стратиграфічних рівнів, що відповідають найсприятливішим умовам для біогенної седиментації. Біоморфні вапняки
і карбонатні псефітоліти розглядаються як індикатори епох біогермоутворення в Доно-Дніпровському прогині.
Ключові слова: біоморфні вапняки, кам’яновугільні відклади, корали, хететиди, біогерми, біостроми, Донецький басейн.
Описаны биоморфные и грубообломочные коралловые и хететесовые известняки карбона Донбасса. Показана их при-
уроченность к отдельным стратиграфическим уровням, которые отвечают наиболее благоприятным условиям для би-
огенной седиментации. Биоморфные известняки и карбонатные псефитолиты рассматриваются как индикаторы эпох
биогермообразования в Доно-Днепровском прогибе.
Ключевые слова: биоморфные известняки, каменноугольные отложения, кораллы, хететиды, биогермы, биостромы,
Донецкий бассейн.
Carboniferous coral and chaetetid biolitite and coarse-grained bioclastic limestones of the Donets Basin are described. The
presence of these limestones at some particular stratigraphic levels is shown. Coral-chaetetid boundstones and rudestones
are considered as indicators of the most favorable environment for biogenetic sedimentation in the Don-Dnieper depression
during Carboniferous time.
Keywords: biolitite, Carboniferous, corals, chaetetid sponges, biohermes, biostromes, Donets Basin.
ВСТУП
Деякі інтервали розрізу карбону Донецького
басейну складені вапняками, побудованими
коралами (ругозами і табулятами), а також хете-
тидами. Останні, за дослідженнями зарубіжних
фахівців, відносяться до губок. Крім того, у верх-
ньому серпухові зростає породоутворювальне
значення організмів, схожих на строматопора-
ти. Типові строматопорати, що найпоширеніші
в девонських відкладах, разом з хететидами,
за даними останніх досліджень, також відне-
сені до губок класу Sclerospongiae. Породоут-
ворювальне значення коралів і губок в карбоні
Донбасу зростає на деяких стратиграфічних ін-
тервалах розрізу, де вони формують біоморфні
(коралові і губкові) вапняки. По простяганню
вони здебільшого заміщуються біокластичними
вапняками.
Карбонатні породи вивчали багато літо-
логів. У сучасній літературі застосовуються
класифікації, розроблені Г.І. Теодоровичем
(1950), В.П. Масловим (1950), І.В. Хворовою
(1958), Н.В. Логвиненком (1953), Р.Л. Фолком
(R.L. Folk, 1959), Р. Данхемом (R.J. Danham
1962), А.Ф. Ембрі і І.Б. Кловеном (A.F. Embry &
J.E. Klovan, 1971) та іншими дослідниками. Не-
доліки вказаних класифікацій змушують шукати
шляхи їх вдосконалення. Таку спробу, зокрема,
зроблено Г.Д. Ісаєвим [1]. Відмітимо, що і термі-
нологія, яка застосовується при описах карбо-
натних порід в Україні, також далека від доско-
налості. Тому для уникнення неоднозначностей
нижче наводимо значення окремих термінів,
що використані у викладенні результатів про-
ведених нами досліджень.
Біоморфні вапняки складаються переважно
із цілих решток скелетних організмів, незалеж-
но від того чи знаходяться вони у прижиттєвому
положенні, чи були переміщені (за Г.І. Теодоро-
вичем, 1950).
Біогермний вапняк — різновид біоморфного
вапняку, що утворений прикріпленими до дна
вапняковими організмами, які знаходяться в
положенні росту при житті і після відмирання
(за В.П. Масловим, 1950). Синоніми: вапняк
біостереофітичний, біолітит — biolitite (Р. Фолк,
1959), баундстоун — boundstone (Р. Данхем,
1962).
Серед біогермних вапняків — баундстоунів
виділяються: бафлстоун (bafflestone), байндсто-
ун (bindstone), фреймстоун (framestone). Це ав-
тохтонні вапняки, в яких первинні компоненти
осаду вловлювались гіллястими, пластинчасти-
ми і масивними організмами, відповідно.
Біокластичний вапняк складається переваж-
но з уламків скелетів одиночних і колоніальних
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201082
В.В. ОГАР
організмів. Синоніми: вапняк органогенно-
уламковий; вапняк біодетритовий.
Карбонатні псефітоліти — біокластичні вап-
няки з розміром уламків > 2 мм, що становлять
до 50% породи; тісно пов’язані з рифовими
комплексами. Близьке значення має рудстоун
(rudestone).
За нашими спостереженнями корали і губки
часто формують невеликі органогенні споруди
— біостроми і біогерми. Найчастіше ці споруди
складені колоніальними ругозами, рідше тра-
пляються біоморфні вапняки, утворені табуля-
тами, хететидами та скупченнями одиночних
ругоз. Донедавна роль, яку відігравали ці ор-
ганізми у процесах біогермоутворення в морях
кам’яновугільного періоду, недооцінювалась. І
лише в останнє десятиліття рядом дослідників
показано, що окремі види ругоз, особливо ко-
лоніальних, а також табулят і хететид виступали
як каркасобудівні організми при формуванні
викопних органогенних споруд [8]. Основні тер-
міни і визначення, що застосовуються при ви-
вченні органогенних споруд, наведені в довід-
нику [7].
Викопна органогенна споруда — геологічне
тіло, побудоване каркасобудівними (біогермо-
утворювальними). переважно колоніальними,
а також рослинними і мікробіальними організ-
мами. Серед органогенних споруд виділяють
біостроми і біогерми. Біостром — це найпро-
стіша викопна органогенна споруда, що майже
не відрізняється за товщиною від прилягаючих
синхронних відкладів та складена каркасоут-
ворювальними організмами. Біостроми утво-
рились на місці підводних заростей. На відміну
від цього, біогерм є викопною органогенною
спорудою, що також складена каркасобудів-
ними (біогермоутворювальними) організмами,
але має лінзоподібну форму, а отже. за своєю
товщиною відрізняється від прилягаючих порід.
Палеогеографічно біогерм — це підводний ви-
ступ: банка або бугор. Біогерми і біостроми сут-
тєво не впливали на седиментацію у суміжних
з ними ділянках морського басейну. Викопний
риф — більш складне утворення порівняно з ви-
копною органогенною спорудою. Остання є тіль-
ки частиною рифу. Геоморфологічно риф — це
підводна чи надводна скеля, хвилеріз. На його
схилі, повернутому у бік моря, утворювались
оргеногенно-уламкові осади, а на повернутому
до берега — хемогенні й органогенні мули.
Дослідження кам’яновугільних біоморфних
вапняків Донбасу, які часто формують органо-
генні споруди, вивчення їх стратиграфічного та
латерального поширення важливо для оцінки
перспектив нафтогазоносності Дніпровсько-
Донецької западини (ДДЗ). Чимало родовищ
вуглеводнів у цієї структури пов’язано саме з
карбонатними утвореннями карбону [3]. Серед
останніх опублікованих відкриттів можна вказа-
ти на поклади вуглеводнів у карбонатних колек-
торах верхнього турне південної прибортової
зони ДДЗ (Мовчанівське родовище) [2]; карбо-
натні колектори верхнього серпухову виявлені
на Трьохізбенському родовищі (північні окраїни
Донбасу) [5]. Будова карбонатних колекторів у
ДДЗ вивчена недостатньо, адже їх досліджен-
ня ґрунтуються переважно на сейсмогеологіч-
них, промислово-геофізичних даних і незначній
кількості кернового матеріалу. Водночас у ме-
жах Відкритого Донбасу, де відклади карбону
виходять на поверхню, такі утворення доступ-
ні для безпосереднього детального вивчення
у польових умовах. Підкреслимо, що законо-
мірності біогермоутворення, встановленні для
Донбасу, з певними застереженнями можуть
поширюватись і на ДДЗ, а також інші більш
віддалені території, оскільки на місці сучасних
Донбасу і ДДЗ у карбоні розміщувався єдиний
Доно-Дніпровський басейн.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вапняки, що складені коралами і хететидами,
відомі у кам’яновугільних відкладах Донбасу
давно. У середньому і верхньому карбоні вони
описані В.Д. Фомічовим (1953), у нижньому
— Н.П. Василюк (1960, 1983), В.Ю. Поляко-
вою (1983). Автором в останні роки дослідже-
но увесь розріз карбону Донбасу — від межі
з девоном до підошви пермських відкладів.
В результаті на підставі особистих спостере-
жень вдалося виявити основні стратиграфічні
рівні поширення біоморфних вапняків (рис. 1).
Таксономічний склад біогермоутворювальих
коралів і губок змінюється залежно від віку по-
рід, які вони складають. Найтиповіші з них по-
казані на рис. 2.
Турнейські та більша частина візейських від-
кладів Донбасу складають практично суцільну
п’ятисотметрову карбонатну товщу шаруватих
вапняків, що формувалась в умовах карбонат-
ної платформи (мокроволноваська серія). З
верхів візе (грабівська світа) до покрівлі кар-
бону розріз представлений потужною цикліч-
ною вугленосною (паралічною) товщею, що є
результатом численних змін морських і конти-
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 83
БІОМОРфНІ (кОРАЛОВІ ТА хЕТЕТЕсОВІ) ВАПНякИ кАРБОНу ДОНБАсу
Рис. 1. Поширення коралових і губкових біогермних (баундстоунів) і грубоуламкових (рудстоунів) вапняків у
карбоні Донецького басейну
А — схема розташування вивчених розрізів; Б — стратиграфічне поширення коралово-губкових баундстоунів і рудстоу-
нів (на розрізі виділені для наочності); 1 — вивчені розрізи (1 — р. Мокра Волноваха; 2 — кар’єр Центральний; 3 — око-
лиці с. Родникове (Кипуча Криниця); 4 — околиці сел. Старобешеве; 5 — сел. Новий Світ, Старобешівська ТЕС; 6 — балка
Золота; 7 — ст. Ізварине; 8 — балка Пашенна; 9 — балка Карагуз; 10 — сел. Калинове; 11 — Бучков Яр); 2 — вапняки;
3 — перешарування теригенних (у тому числі вугленосних) і карбонатних порід; 4 — коралові і губкові баундстоуни; 5 —
коралові і хететесові рудстоуни; 6 — колоніальні ругози; 7 — одиночні ругози; 8 — табуляти; 9 — хететиди
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201084
В.В. ОГАР
Рис. 2. Деякі найтиповіші біогемоутворювальні корали і губки Донбасу (поперечні розрізи колоній; довжина
масштабного відрізку — 5 мм)
1 — Siphonodendron junceum (F l e m i n g ) (кораловий бафлстоун), околиці с. Родникове (Кипуча Криниця), донецька
світа (підзона C
1
vf2); 2 — Lithostrotion maccoyanum (E d w a r d s & H a i m e ) (кораловий фреймстоун), околиці сел. Старо-
бешеве, кальміуська світа, вапняк D
5
; 3 — Syringopora subgeniculata S o k o l o v (кораловий бафлстоун), околиці с. Род-
никове (Кипуча Криниця), донецька світа (підзона C
1
vf2); 4 — Aulina parasenex V a s s i l j u k (кораловий фреймстоун),
околиці сел. Старобешеве, кальміуська світа, вапняк D
4
; 5 — Petalaxis donbassicus (F o m i c h e v ) (кораловий фрейм-
стоун), ст. Ізварине, алмазна світа, вапняк L
5
; 6 — Chaetetes mosquensis S t u c k e n b e r g (губковий фреймстоун), сел.
Калинове, ісаївська світа, вапняк N
3
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 85
БІОМОРфНІ (кОРАЛОВІ ТА хЕТЕТЕсОВІ) ВАПНякИ кАРБОНу ДОНБАсу
нентальних умов седиментації.
Суттєву породоутворювальну роль корали по-
чинають відігравати лише з пізньотурнейського
часу. У вапняках волноваської світи виявлена
велика кількість значних за розмірами одиноч-
них ругоз родів Cyathoclisia, Keyserlingophyllum,
а також численних і різноманітних колоній та-
булят, що належать до родів — Syringopora,
Roemeripora, Michelinia, Volnovakhipora. Корали
розсіяні серед біокластичних вапняків, несуть
ознаки транспортування і не утворюють стійких
скупчень.
Породоутворювальне значення коралів
значно зростає з появою у розрізі в низах ві-
зейських відкладів перших колоніальних ругоз
Siphonodendron, Dorlodotia, Eolithostrotionella.
У нижній частині скелюватської світи (зона C
1
vb)
уламки колоніальних ругоз роду Siphonodendron
і табулят роду Syringopora утворюють прошарок
товщиною 0,3–0,5 м. Уламки коралів зцемен-
товані біокластичним матеріалом, утворюючи
грубоуламкову породу типу карбонатного псе-
фітоліту або рудстоуну.
Біогермні вапняки дуже поширені у верхньо-
візейських і верхньосерпуховських відкладах.
Так, у районі с. Стила автором описані кора-
лові вапняки (бафлстоун), що утворені колоні-
альними гіллястими ругозами Siphonodendron
junceum (F l e m i n g ) — рис. 2, фіг. 1. Товщина
біостромів перевищує 40 см, а довжина до-
сягає декількох метрів. Як біогермоутворю-
вальні виступають також колоніальні гіллясті
ругози інших видів Siphonodendron, масивні
Lithostrotion, табуляти роду Syringopora (рис. 2,
фіг. 3). Дуже часті значні за розмірами одиночні
ругози родів Palaeosmilia і Dibunophyllum. При
цьому рештки ругоз Palaeosmilia murchisoni
murchisoni (E d w a r d s et H a i m e ) досягають
довжини 30 см. Вперше у розрізі з’являються
хететиди, серед яких переважають плоскі ко-
лонії Chaetetella та Chaetetiporella. Вони фор-
мують фреймстоуни. Розміри окремих колоній
становлять 50 см у поперечнику при висоті
10–15 см. Серед інших скам’янілостей за сво-
їми великими розмірами виділяються рештки
гігантопродуктид.
Верхньосерпуховські біоморфні вапняки
виходять на поверхню на околицях с.м.т. Ста-
робешеве. Раніше вони вивчались В.Ю. Поля-
ковою [6]. По правому березі р. Кальміус на бе-
шівському пісковику залягає група зближених
вапняків D
1
5н. Серед них виділяються два най-
потужніші: D
1
5н і D
1
5в, що розділені 10-метровою
пачкою аргілітів. Товщина нижнього вапняку —
11,0 м, верхнього — 9,2 м. Вапняки біокластич-
ні і біоморфні, насичені різноманітною фауною.
Біоморфні різновиди (бафлстоуни та фрейм-
стоуни) у складі нижнього вапняку утворюють
ланцюги та окремі лінзи (біостроми) товщиною
близько 0,7 м, що складені значними за розмі-
рами масивними та гіллястими колоніальними
ругозами родів Lithostrotion, Siphonodendron,
Aulina (рис. 2, фіг. 2, 4). Колонії утворюють кар-
кас, який містить одиночні ругози та інші групи
фауни — водорості, моховатки, форамініфери,
брахіоподи, гастроподи, бівальвії та ін. Значна
товщина вапняків, багатство фауни та структу-
ра підтверджують біогермну природу вапняків.
Стратиграфічно вище виділяється ще одна
органогенна споруда верхньосерпуховсько-
го під’ярусу, яка вивчена по правому березі
р. Кальміус на горі Запал-Тюбе. Це коралові
вапняки D
5
a. Крім колоніальних та одиночих
ругоз, породоутворювальними є також губ-
ки — Kyklopora, Chaetetes. Часто трапляють-
ся також водорості, моховатки, брахіоподи та
ін. Колонії ругоз і губок утворюють декілька
окремих біостромів, нижня частина кожного з
яких складена плоскими колоніями Kyklopora
та Chaetetiporella (байндстоун), що змінюються
сферичними колоніями Chaetetes, Actinocyatus,
Lonsdaleia, Aulina, Siphonodendron, Lithostrotion
у верхній частині (бафлстоун-фреймстоун) та за-
свідчують переривисте формування вапняків.
Товщина органогенної споруди порівняно не-
значна — 1,75 м.
У середньому карбоні типово нижньо-
кам’яновугільні ругози і табуляти практично
повністю зникають, натомість з’являються інші
переважно нові їх види і роди, які характерні
вже для середньокам’яновугільної епохи. У вап-
няках D
5
9 (верхи кальміуської світи) на правому
березі р. Кальміус спостерігались хететесові
біостроми, що побудовані колоніями Chaetetes
(Boswellia) і мають розміри до 1 м.
У амвросіївській світі (вапняки Е
1
, Е
2
) цього ж
району найбільш поширені хететиди Chaetetes
(Boswellia) boswelli H e r i t s c h та табуляти
Multithecopora sokolovi V a s s i l j u k , які утво-
рюють стійку асоціацію і досягають значних
розмірів, утворюючи біостроми. Серед ругоз
найчастіше трапляються значні за розмірами
Lytvophyllum dobrolyubovae V a s s i l j u k .
У штучному каналі, по якому води р. Берес-
това відводяться від ставка-накопичувача Ста-
робешівської теплоелектростанції, автором ви-
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 201086
В.В. ОГАР
явлені скупчення уламків ругоз Dibunophyllum
sp. nov., зосереджені у глинистому вапняку
E
1
сер.. Це одиночні ругози з частим бруньку-
ванням. За цією ознакою та на підставі мор-
фологічної схожості новий вид можна розгля-
дати як предковий стосовно дуже поширеного
середньокам’яновугільного роду колоніальних
ругоз Protodurhamina K o s y r e v a .
Коралові рудстоуни зрідка трапляються і у
верхньобашкирських відкладах. Так, у розрізі
балки Золотої вапняк I
4
(білокалитвенська сві-
та) складений біокластичними карбонатними
породами з масовими уламками одиночних ру-
гоз Yuanophylloides F o m i c h e v .
Біоморфні коралові та хетесові вапняки дуже
поширені у нижній частині відкладів москов-
ського ярусу. Вони досліджені у відслоненнях по
балках Карагуз та Пашенна, а також у районі ст.
Ізварине, де корали формують біостроми у вер-
хах кам’янської (вапняк K
8
) та середній частині
алмазної (вапняк L
5
і частково L
6
) світ.
Вапняк K
8
складають головним чином гілляс-
ті колонії ругоз Donophyllum і поліпняки хететид.
Окремі колонії ругоз мають значні розміри — до
30 см у висоту та до 1 м у поперечнику. Вапняк
L
5
ділянками складений колоніями масивних
ругоз роду Petalaxis (рис. 2, фіг. 5) та хететида-
ми, діаметр яких досягає 30 см. Біостроми ма-
ють горбисту поверхню. Їх центральна части-
на (ядро) складена кораловим баундстоном з
включенням водоростей, кріноідей, брахіопод,
форамініфер. По простяганню вони заміщують-
ся біокластичними вапняками з форамініфера-
ми та водоростями. Товщина вапняків з кора-
ловими біостромами досягає 4–7 і навіть 10 м.
Кораловими рудстоунами складені деякі
вапняки горлівської світи C
2
7(M). У їх складі
переважають уламки колоніальниих масивни-
их ругоз Ivanovia та крупних одиночних ругоз з
дисепиментаріумом Neokoninckophyllum. Часті
тут різноманітні хететиди Chaetetes, Chaetetes
(Boswellia), Chaetetella (Chaetetiporella); зви-
чайні табуляти Multithecopora.
З верхніми частинами московських відкла-
дів Донбасу (ісаївська світа, вапняки N
2
і N
3
)
асоціюють численні хететесові вапняки (рис. 2,
фіг. 6), які утворюють біостроми. Висота колоній,
складаючих ці біостроми, що спостерігались на
околицях с.м.т. Калинове, досягає 30–40 см
при довжині понад 1,2 м.
Авіловська світа C
3
2(O) вміщує мало викоп-
них решток коралів і губок. Однак деякі вапня-
ки переповнені ними. Так, у покинутому кар’єрі
на східних околицях с.м.т. Луганське Донецької
області (розріз по р. Луганка, що відомий під на-
звою Бучков Яр) розкриті переважно біоклас-
тичні вапняки О
6
та О
6
1. За комплексом органіч-
них решток вони належать до нижньої частини
гжельського ярусу. Один з прошарків, який зна-
ходиться у нижній частині вапняку О
6
1 півден-
ної стінки кар’єру, переповнений одиночними
ругозами, що формують кораловий горизонт
товщиною близько 30 см. Ругози утворюють
скупчення, які складаються з субгоризонтально
орієнтованих значних за розмірами одиночних
ругоз переважно роду Arctophyllum.
ВИСНОВКИ
Таким чином, проведені дослідження показа-
ли, що біоморфні та грубоуламкові коралові
і хететесові вапняки у розрізі карбону Доне-
цького басейну з’являються лише на певних
стратиграфічних рівнях. Вони приурочені до
верхньої частини турнейських, нижньої та верх-
ньої частин візейських, верхньосерпуховських,
нижньобашкирських, верхньобашкирських,
нижньомосковських та гжельських відкладів.
Поява цих утворень у розрізах супроводжуєть-
ся зростанням таксономічного різноманіття не
тільки коралів і губок, а й інших органічних ре-
шток. Це свідчить про те, що описані біоморфні
вапняки і карбонатні псефітоліти відображають
найсприятливіші періоди у розвитку різнома-
нітної біоти і відповідають епохам інтенсивного
біогермоутворення. Це було підтверджено про-
веденим автором порівнянням стратиграфіч-
них рівнів появи органогенних споруд у Донбасі
з іншими регіонами [4]. Так, органогенні спо-
руди верхнього турне і нижнього візе виявлені
у південній прибортовій зоні ДДЗ, Західній Єв-
ропі; верхнього візе — у всьому палеоеквато-
ріальному поясі, що розміщується на території
сучасних Євразії, Північної Африки й Австралії;
верхнього серпухову і нижнього башкиру — на
північних окраїнах Донбасу, Воронезькій анте-
клізі, Прикаспійській западині; московського
і гжельського віку — у Московській синеклізі,
Прикаспійській западині, Уралі та Приураллі.
Отже, коралові і губкові біоморфні вапняки і
псефітоліти карбону Донецького басейну мо-
жуть розглядатись як індикатори епох біогер-
моутворення в морях карбону, що розміщува-
лись у Доно-Дніпровському прогині та за його
межами.
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 87
БІОМОРфНІ (кОРАЛОВІ ТА хЕТЕТЕсОВІ) ВАПНякИ кАРБОНу ДОНБАсу
Исаев Г.Д.1. Основы биоседиментологии и региональный
фациальный анализ. — Новосибирск : Изд-во «ГЕО»,
2006. — 133 с.
Макєєва Н.П., Лисак В.О., Данчишин А.В.2. Методика
дорозвідки родовищ на етапі промислової розробки
на прикладі Мовчанівського родовища // Проблеми
нафтогазової промисловості: Зб. наук. пр. — К., 2007.
— Вип. 5. — С. 75–79.
Огар В.В.3. Органогенні споруди Донецького басейну та
деякі особливості їх формування // Вісн. Київ. нац. ун-
ту імені Тараса Шевченка. Геологія. — 2008. — № 43.
— С. 10–14.
Огарь В.В.4. Развитие кораллов и распространение
органогенных построек в карбоне Донбасса и дру-
гих регионов // Рифы и карбонатные псефитолиты:
Материалы Всерос. литол. совещ. — Сыктывкар: Гео-
принт, 2010. — С. 128–130.
Открытие5. Трехизбенского месторождения и дальней-
шие перспективы проведения поисково-разведочных
работ в пределах северных окраин Донбасса / Шев-
ченко А.А., Шимановская Е.Я., Бартащук А.В. и др. //
Проблеми нафтогазової промисловості: Зб. наук. пр.
— К., 2007. — Вип. 5. — С. 75–79.
Полякова В. Е.6. Береговые рифы верхнесерпуховско-
го подъяруса Донецкого бассейна // Фанерозойские
рифы и кораллы СССР: Тр. V Всесоюз. симпоз. по ко-
раллам и рифам, Душанбе, 1–8 июня 1983 г. — М.,
1986. — С. 174–179.
Современные7. и ископаемые рифы. Термины и опред-
еления: Справочник / И.Т. Журавлева, В.Н. Космынин,
В.Г. Кузнецов и др. — М.: Недра, 1990. — 184 с.
Aretz M. Webb G. E.8. Western European and eastern
Australian Mississippian shallow water reefs: a
comparison // Proceedings of the XVth International
Congress on Carboniferous and Permian Stratigraphy. —
Amsterdam, 2007. — P. 433–442.
Київський національний університет імені Тараса Шев-
ченка, Київ
Рецензент — д-р геол.-мінерал. наук В.І. Полєтаєв
|