Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря

Обґрунтовано доцільність функціонування системи спостережень за станом природних комплексів у зоні взаємодії суходолу і моря та визначено методичні основи створення зазначеного комплексу досліджень. В публикацци обосновано целесообразность функционирования системы наблюдений за состоянием природных...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України
Дата:	2010
Автори:	Ємельянов, В.О., Насєдкін, Є.І., Іванова, Г.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут геологічних наук НАН України 2010
Теми:	Проблеми сучасного осадконакопичення та геоекології
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59409
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря / В.О. Ємельянов, Є.І. Насєдкін, Г.М. Іванова // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 165-169. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860270731156258816
author	Ємельянов, В.О. Насєдкін, Є.І. Іванова, Г.М.
author_facet	Ємельянов, В.О. Насєдкін, Є.І. Іванова, Г.М.
citation_txt	Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря / В.О. Ємельянов, Є.І. Насєдкін, Г.М. Іванова // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 165-169. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України
description	Обґрунтовано доцільність функціонування системи спостережень за станом природних комплексів у зоні взаємодії суходолу і моря та визначено методичні основи створення зазначеного комплексу досліджень. В публикацци обосновано целесообразность функционирования системы наблюдений за состоянием природных комплексов в зоне взаимодействия суша-моря и определены методические основы создания комплекса исследований. In the publication the necessity of functioning of system of monitoring on the state of natural complexes in the area of land and sea interaction was justified. The methodical bases of creation of the investigation complex was determinated.
first_indexed	2025-12-07T19:06:31Z
format	Article
fulltext	Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 165 ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ОСАДКОНАКОПИЧЕННЯ ТА ГЕОЕКОЛОГІЇ / ПРОБЛЕМЫ СОВРЕМЕННОГО ОСАДКОНАКОПЛЕНИЯ И ГЕОЭКОЛОГИИ © В.О. Ємельянов, Є.І. Насєдкін, Г.М. Іванова, 2010 УДК 551.3.051 В.О. Ємельянов, Є.І. Насєдкін, Г.М. Іванова АктуАльНІсть тА передуМОВи стВОреННя систеМи спОстережеНь зА стАНОМ прирОдНОГО середОВищА В зОНІ ВзАЄМОдІї сухОдОлу тА МОря V.O. Emelyanov, E.I. Nasedkin, G.M. Ivanova ActuAlIty ANd prEcONdItIONs fOr crEAtION Of thE ENVIrONMENtAl MONItOrING systEM IN thE sEAsIdE ArEA Обґрунтовано доцільність функціонування системи спостережень за станом природних комплексів у зоні взаємодії су- ходолу і моря та визначено методичні основи створення зазначеного комплексу досліджень. Ключові слова: суходіл, акваторія, седиментаційні процеси В публикацци обосновано целесообразность функционирования системы наблюдений за состоянием природных комп- лексов в зоне взаимодействия суша-моря и определены методические основы создания комплекса исследований. Ключевые слова: суша, акватория, седиментационные процессы In the publication the necessity of functioning of system of monitoring on the state of natural complexes in the area of land and sea interaction was justified. The methodical bases of creation of the investigation complex was determinated. Keyword: land, sea aquatorium, sedimentical processes ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ В переліку природних екосистем, що підпада- ють під вплив активної господарської діяльнос- ті людини, одними з перших слід визначити при- бережні смуги морів та прилеглі до них ділянки акваторії та суходолу. Значна частина морських узбереж України вже знаходиться під загрозою руйнування екосистем. Така ситуація склалася в зв’язку із значним ступенем антропогенного навантаження на природні комплекси, що ви- кликано їх високою продуктивністю, рекреа- ційною привабливістю, наявністю в їх межах перетинів транспортних артерій та рядом інших факторів. Нераціональне використання ресур- сів прибережної зони і відсутність науково об- ґрунтованих управлінських підходів призводять до втрат економічно цінних земельних ресурсів, зникнення морських і наземних видів тварин і рослин, втрат об’єктів культурної та історичної цінності, обмеженню громадського доступу до прибережних ресурсів. З метою сталого та збалансованого розвит- ку в прибережних регіонах виникає необхід- ність розробки та впровадження систем інте- грованого управління прибережними смугами морів (ІУПС), що передбачають планування та управління як суходільними, так і морськими складовими територій в межах зон взаємодії суходолу й акваторій. Це безперервний процес, який передбачає поєднання фізичних, біологіч- них і людських факторів у єдину систему управ- ління, що охоплює не тільки континентальні, але і морські складові прибережної смуги, а також забезпечує умови надання пріоритетів вирішенню найбільш важливих проблем. У розвинутих країнах світу ІУПС, як управлін- ський інструмент досягнення стійкого розвитку приморських територій, сприяє вирішенню ряду проблемних питань, зокрема таких: — стійке використання ресурсів прибе- режної зони (збереження продуктивності та біологічного різноманіття прибережних екосис- тем шляхом запобігання деградації середовищ існування видів, забруднення довкілля та над- мірної експлуатації природних ресурсів); — запобігання видаткам, викликаним по- милковими адміністративними рішеннями, або їх зниження; — балансування попиту на ресурси при- бережних зон з боку різних користувачів, вирі- шення конфліктів між природокористувачами в прибережних зонах; — стратегічне планування розвитку прибе- режних територій. На сьогоднішній день вже розроблено за- конопроекти, які передбачають впроваджен- ня системи ІУПС: проекти Закону України «Про прибережну смугу морів» (дві редакції «Страте- гічного плану дій щодо організації ІУПС в регіоні Чорного моря» [1, 2] та ін. У переліку провідних принципів реалізації завдань в рамках створення систем ІУПС морів визначається, зокрема, необхідність: — взаємодії з природними процесами та ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 2010166 В.О. ЄМЕЛьЯНОВ, Є.І. НАСЄДКІН, Г.М. ІВАНОВА врахування потенційної ємності екосистем»; — врахування місцевої специфіки та різ- номаніття прибережних зон, що потребує реа- гування на практичні потреби шляхом ухвален- ня специфічних рішень і застосування гнучких заходів. Так, у проекті Закону України «Про прибе- режну смугу морів» наголошується на необхід- ності створення системи моніторингу в межах прибережної смуги, який передбачає здійснен- ня системи спостережень з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналі- зу інформації щодо стану прибережної смуги морів, своєчасне виявлення негативних змін та прогнозування їх можливого розвитку, по- передження впливу несприятливих процесів і ліквідації наслідків цього впливу, розроблення відповідних рекомендацій для прийняття ефек- тивних управлінських рішень. Очевидно, що базовими заходами, необ- хідними для розробки планів управління при- бережними смугами, є підготовка та постійне оновлення детальної та надійної інформаційної бази фізичних характеристик навколишнього середовища в межах прибережних смуг аква- торій та їх екосистем, а також оцінка можливих наслідків реалізації планів розвитку. Наявність репрезентативних натурних даних про стан та функціонування екосистем у зоні взаємодії суходолу та морського середовища, ступеня антропогенного впливу, що вони за- знають, і можливості їх самовідтворення дозво- лить приймати обґрунтовані адміністративні, технічні та правові рішення з раціонального ви- користання морських ресурсів, розвитку інфра- структур берегового та морського базування, а також визначення шляхів мінімізації впливу гос- подарської діяльності на природні комплекси. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ В рамках створення системи ІУПС комплексні дослідження стану екосистем в зоні взаємодії суходолу і морського середовища та рекомен- дації щодо реалізації практичних завдань з охорони навколишнього середовища займають ключову позицію в ланцюзі заходів із забезпе- чення її стійкого розвитку в умовах антропоген- ного пресу. Якісна розробка системи практич- них заходів із забезпечення сталого розвитку прибережних смуг морів, впровадження науко- во обґрунтованих методик та технологій охоро- ни та раціонального використання природних ресурсів, заходів із оздоровлення середови- ща існування людини можливі лише на осно- ві комплексного вивчення стану та взаємодії літо-, атмо-, гідросфер у межах біосфери, зокре- ма в прибережній смузі, як у природному стані, так і в умовах антропогенних змін. Комплексне вивчення природних законо- мірностей функціонування зон взаємодії сухо- долу та акваторії (ЗВСМ) та їх екологічного ста- ну з метою створення інформаційної бази для ефективного використання систем ІУПС має пе- редбачати режимні спостереження та натурні дослідження стану та динаміки ряду природних процесів у межах ЗВСМ. Основним завданням є наукове обґрунтування та створення комплексу спостережень за рядом фізичних, геологічних, хімічних, біологічних процесів, які визначають стан та взаємодію основних компонентів ЗВСМ. Реалізація такого завдання потребує розробки та впровадження комплексної методики та тех- нології натурних спостережень в морі, на сухо- долі та в атмосферному середовищі, створення технічних засобів контролю екологічного стану навколишнього середовища, екологічного мо- ніторингу, систем збору та обробки інформації, створення банку екологічних даних. У рамках вирішення поставлених завдань передбачається: — розробка концептуальних основ та ме- тодики комплексних геоекологічних досліджень ЗВСМ при одночасних спостереженнях на сухо- долі, в морі та атмосфері; — розробка спеціалізованого дослідниць- кого устаткування; — створення комплексного геоекологіч- ного полігону для оцінки стану навколишнього природного середовища; — натурні дослідження стану та взаємодії природних середовищ у межах ЗВСМ (гідро- логічні, гідрометеорологічні, седиментаційні процеси, механізми транспорту теригенної ре- човини та забруднювачів у межах суходолу, ат- мосфери, морського середовища та верхнього шару донних відкладів); — створення та поповнення репрезента- тивної бази даних за визначеними показниками (індикаторами) стану ЗВСМ, аналіз отриманих матеріалів та відпрацювання схеми оператив- ного підбору та надання інформаційних маси- вів для оперативного прийняття рішень в рам- ках ІУПС та відпрацювання рекомендацій щодо прийняття тих чи інших рішень на управлінсько- му рівні. Концептуально формування цілей робіт та методичні основи досліджень ґрунтуються на таких положеннях: — зона взаємодії «суходіл – море» (ЗВСМ) — найбільш вразлива в екологічному Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 167 АКТУАЛьНІСТь ТА ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ СПОСТЕРЕжЕНь зА СТАНОМ... плані частина Чорноморського басейну. Одно- часно ЗВСМ має виключно важливе соціально- економічне значення і потребує особливої уваги з боку відповідних державних органів охорони та контролю природного середовища; — прийняття природоохоронних рішень та розробка планів управління прибережними смугами неможливі без надання періодично оновлюваної детальної та надійної інформацій- ної бази щодо фізичних характеристик ЗВСМ та ступеня антропогенного впливу на її природні комплекси; — комплексне вивчення властивостей функціонування ЗВСМ має передбачати натур- ні дослідження та режимні спостереження ста- ну природних комплексів, а також перебіг осно- вних фізичних процесів у межах ЗВСМ за рядом показників-індикаторів; — проблема вибору експериментального району, застосування технічних засобів моніто- рингу та першочерговість досліджень обумов- люються головним чином можливостями мате- ріального забезпечення робіт. Це означає, що одним з пріоритетних завдань загальної стра- тегії є оптимальний вибір мінімального необ- хідного об’єму робіт, що зможе вже на перших етапах дати певний результат в досягненні мети та завдань досліджень. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДОВИХ КОМПОНЕНТІВ ТА ІНДИКАТОРІВ СТАНУ ЗВСМ Завдання створення системи спостережень за станом та мінливістю природних умов в зоні взаємодії «суходіл – море» вимагає розробки методичного підґрунтя та технічного забезпе- чення робіт. Постановка завдань передбачає розробку комплексного натурного експери- менту при єдиній просторово-часовій системі вимірів у взаємодіючих середовищах з метою визначення часових особливостей розподілу їх компонентів, дослідження процесів переносу речовини, в тому числі забруднювачів, з тери- торії суходолу, механізмів їх розповсюдження, трансформації та депонування в морському се- редовищі. Формування полів розповсюдження природ- них та штучних речовин в акваторії визначаєть- ся характером течій, процесами турбулентної дифузії та хвильового перемішування, в той час як надходження антропогенної речовини зумовлюється розташуванням та потужністю джерел забруднення, особливостями шляхів їх пересування. Таким чином, ефективний конт- роль та аналіз екологічного стану морського середовища має передбачати не тільки збір, систематизацію та документацію фактичних даних про просторовий розподіл концентрацій забруднювачів, але й знання закономірностей процесів переносу, трансформації речовини у водному середовищі та її накопичення і транс- формації в донних відкладах. Останнє визначає особливості формування і функціонування дослідницького комплексу, до складу якого має входити устаткування, при- значене для створення двох взаємодіючих ін- формаційних блоків на основі: — спостережень за фізичними параметра- ми навколишнього середовища, що зумовлю- ють процеси обміну речовиною та енергією між компонентами системи ЗВСМ (метеорологічна обстановка, гідрофізичні параметри акваторії); — дослідження компонентів — індикато- рів екологічного стану суходолу, морського та атмосферного середовищ. Контрольні виміри екологічних параметрів мають проводитись у приводному шарі атмосфе- ри, придонному та поверхневому шарах моря, донних відкладах. Визначення змін екологічної обстановки потребує всебічного вивчення при обов’язковому залученні досліджень процесів надходження теригенної речовини в акваторію та умов сучасного осадконакопичення. Система контролю навколишнього сере- довища має відповідати ряду вимог, серед яких таки: — можливість отримання інформації про- тягом року із заданою дискретністю та в разі необхідності збільшення чи зменшення частоти спостережень залежно від поставлених зав- дань; — наявність оптимальної мережі спосте- режень, відповідні технічні вимоги до експлуа- тації устаткування, невибагливість його в про- цесі польових робіт та простота у використанні; — охоплення дослідженнями достатньої кількості об’єктів та природних процесів для забезпечення надійної індикації, об’єктивного аналізу та надання прогнозів щодо стану ЗВСМ. Як свідчить ретроспективний огляд дослі- джень попередніх років [3], розробка багато- компонентних систем контролю з використан- ням складної та дорогої апаратури, періодичним залученням великих плавзасобів та регіональ- ними масштабами досліджень не знаходить практичного використання на сучасному етапі у зв’язку з обмеженими фінансовими і технічни- ми можливостями. Більш доцільним варіантом є розробка надійних, зручних у роботі і не потре- буючих складного та дорогого обслуговування приладів у межах локальних систем контролю. ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 2010168 В.О. ЄМЕЛьЯНОВ, Є.І. НАСЄДКІН, Г.М. ІВАНОВА Виходячи із окреслених концептуальних по- ложень та аналізу можливих варіантів поста- новки досліджень, пропонується визначити ряд напрямів спостережень, систему індикаторів та вимоги до вибору оптимального району дослі- джень. По-перше, район проведення досліджень за географічними особливостями має відповідати таким умовам: — мінімальній кількості шляхів обміну ре- човиною між суходолом та акваторією (мета — охоплення всіх можливих процесів переносу речовини між середовищами в зоні взаємодії при обмеженій кількості інструментів спостере- жень); — мінімальний вплив антропогенних фак- торів на природне середовище в межах ЗВСМ (мета — визначення передусім природних осо- бливостей перерозподілу досліджуваних ком- понентів та трансформації речовини); — технічній можливості встановлення спо- стережної мережі та якісного періодичного її обслуговування протягом року. При виборі індикаторів середовища доціль- но дотримуватись певних мінімальних умов, а саме: — показники стану середовища мають включати як найбільш представницькі компо- ненти біоценозу району, так і абіотичні елемен- ти, що входять в основну складову потоків речо- винного обміну між акваторією та суходолом; — сам принцип досліджень має передба- чати певну «дискретність» спостережень за пе- ріоди, між якими можливо було б осереднення показників (за рахунок накопичення натурного матеріалу), що дасть можливість запобігти «си- туативним» помилковим вимірам; — у переліку індикаторів мають бути пред- ставлені компоненти літо-, гідро, атмо- та біо- сфер, що приймають участь в процесах взаємо- дії в межах зони «суходіл – море». Якщо розглядати основні природні абіотичні процеси, що відбуваються в ЗВСМ зокрема в аспекті впливу господарської діяльності люди- ни на прибережні комплекси, то насамперед необхідно висвітлити загальний процес надхо- дження потоків речовини в напрямку суходіл – акваторія. Цей процес головним чином має односторонню направленість і відбувається за участю активного перенесення континенталь- ної речовини у всіх сферах, з яких найсуттєві- шими можна вважати такі: 1. Гідросферу: а) надходження речовини в складі прісних вод поверхневих водотоків; б) абразія (розмив) берегових схилів узбе- реж в результаті хвильової динаміки; в) субмаринне розвантаження прісних вод у межах акваторії шельфу; г) надходження осадового матеріалу з пло- щинним змивом (дощові потоки, повеневі води, тимчасові водотоки). 2. Атмосферу: а) аерозольне перенесення речовини з те- риторії суходолу в акваторію; б) вимивання аерозолю дощовими водами з атмосфери в межах акваторії. Такий компонент геосфери, як літосфера, є практично єдиним джерелом надходження твердої речовини в межі акваторії (суходільна частина ЗВСМ), а також остаточним місцем за- хоронення (донні відклади) трансформованої та сепарованої в процесі надходження та пере- розподілу в акваторії завислої речовини. Біосфера та атмосфера з огляду на це віді- грають роль середовищ, в яких відбувається трансформація потоків природної континен- тальної речовини на всіх стадіях надходження в донні відклади і перебіг фізичних і біологічних процесів в яких впливає на інтенсивність депо- нування потоків речовини в донних відкладах. Можливі шляхи пересування антропогенної ре- човини в системі ЗВСМ збігаються головним чином із шляхами надходження природної ре- човини, за винятком процесів абразії берегів, та додатково включають безпосереднє над- ходження в акваторію з різних антропогенних джерел, розташованих в межах акваторії та об`єктів антропогенної діяльності на морі (зони дночерпання, дампінгу, акваторії портів, плав- засоби та інші об’єкти). Головним регулятором всіх як абіотичних, так і біологічних процесів, що відбуваються в ЗВСМ, є інтенсивність та особливості перебігу процесів сучасного седиментогенезу. Осадова речовина на всіх стадіях існування від початку транспортування із суходільної частини систе- ми в процесі трансформацій в транзитних се- редовищах (атмосфера, морське середовище) несе інформацію про особливості природних умов, фізичних та біологічних закономірності існування ряду природних комплексів. Найбільш об’єктивним та інформативним засобом контролю процесів, що відбуваються в ЗВСМ, є натурні спостереження за седимен- таційною речовиною, які б включали створення постійно діючих систем накопичення та відбору натурного матеріалу, комплекс лабораторних досліджень ряду індикаторів стану природного середовища, аналіз накопичених безперерв- Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 169 АКТУАЛьНІСТь ТА ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ СПОСТЕРЕжЕНь зА СТАНОМ... них рядів даних та подальше прогнозування змін у складі природних систем у ЗВСМ [4]. У методичному плані система безперерв- них одночасних спостережень об’єктивно має включати такі об’єкти, як: — денну поверхню літосферного сере- довища ЗВСМ (ґрунти суходільної частини райо- ну досліджень в межах площ активного виносу теригенної речовини в акваторію, включаючи анпропогенно змінені ділянки — (сільгоспугід- дя, райони житлової та промислової забудови); — атмосферні потоки твердої речовини в межах ЗВСМ, її речовинний склад, особливості фракціонування в процесі транспортування та надходження на водну поверхню; — морське середовище в межах активного надходження та перерозподілу континентальної осадкоутворюючої речовини, її трансформації під впливом гідродинаміки акваторії, взаємодії з органічною речовиною і біотою, вертикальної структури тощо; — донні відклади акваторії в межах райо- нів активної седиментації морської завислої речовини, їх екологічний стан, особливості се- зонних змін в їх поверхневому шарі. В зв’язку з тим, що індикатори стану ЗВСМ мають нести об’єктивну інформацію про стан природного середовища досліджуваного райо- ну, виникає необхідність створення умов нако- пичення інформації за певні проміжки часу та запобігання впливу ситуативних хибних вимірів в динамічних середовищах. Найбільш інформа- тивним способом спостережень та отримання надійного натурного матеріалу можуть слугува- ти седиментаційні пастки для відбору завислої речовини в дослідженнях як атмосферного, так і морського середовищ. Також важливою особ- ливістю завислої речовини є те, що вона являє собою джерело харчування, тобто енергії, для морських гідробіонтів, екологічний стан та жит- тєдіяльність яких безпосередньо залежать від її кількісних та якісних характеристик. Зависла речовина, з точки зору практичної екології, є чутливим індикатором забруднення навколишнього середовища, а також перенос- ником забруднюючих речовин на далекі відста- ні, що дозволяє використовувати її при еколо- гічній оцінці акваторій. Головною особливістю цієї речовини, що треба враховувати при плану- ванні наших робіт, є те, що при тривалому періо- ді її накопичення вона має властивість осеред- нення та збереження екологічної інформації за певний період досліджень. Це дозволяє від- окремити і дослідити розподіл осадків в певні часові проміжки, що зумовлюються різними зо- внішніми факторами впливу на седиментаційні процеси. Іншими словами, якщо донні відклади надають інформацію за роки чи навіть десятки років, проби води за години, то дослідження осадової речовини в седиментаційних пастках дозволить зробити вибірку за місяць чи сезон. ВИСНОВКИ Вибір моніторингу таких компонентів навко- лишнього середовища, як атмосферний аеро- золь, морська зависла речовина та верхній шар донних відкладів, обумовлений тим, що тверда речовина, що задіяна в фізичних проце- сах взає модії в межах ЗВСМ, надає інформацію про склад осадкоутворюючих потоків за визна- чений відрізок часу і має позитивний «накопи- чувальний» ефект. Така інформаційна система спостережень, оцінки і прогнозу змін у стані навколишнього середовища, як екологічний моніторинг, має на меті оперативне виявлення антропогенної складової, дає можливість кількісно оцінити привнесення полютантів у природне середо- вище і виявити перевищення їх нормативного вмісту. Запропоновані в проекті комплексні мо- ніторингові дослідження дозволяють не тільки оцінити реальну ступінь забруднення шляхом порівняння із середньостатистичними багато- річними показниками для певного сезону чи певної синоптичної і гідродинамічної обстанов- ки, а й з певною вірогідністю дослідити геогра- фію джерел надходження, швидкість процесу осадження і депонування в донних відкладах та зпрогнозувати спрямованість процесів при- родного самоочищення. Проект1. Закону України «Про прибережну смугу морів» авт. Н. Р. Малишева, представлений на нараді зацікав- лених сторін проекту “Співробітництво щодо довкілля Чорного моря”, 16.03.2009, Київ. Проект2. Закону України «Про прибережну смугу морів». Розробник: Мінприроди України, представлений для громадського обговорення на сайті «громадянське сус- пільство і влада» http//civic.kmu.gov.ua., 2010 рік. Пантелеев Н.А., Питеряков В.В., Ломанов Ю.П.3. Кон- цепция и методология комплексных геоекологических исследований в зоне сопряжения суши и моря Азово- Черноморского бассейна / Сб. Системы контроля окру- жающей среды. — Севастополь: МГИ НАН Украины, 2001. — С. 229–238. Митропольский А.Ю., Радзивил А.А., Усенко В.П. и др.4. Разработка технологии геоэкологического контроля окружающей среды по параметрам эоловой и водной взвеси. — Отчет. №0194U030391. — Киев: ИГН НАН Украины, 1994. — 36 с. Інститут геологічних наук НАН України, Київ Рецензент — чл.-кор. НАН України О.Ю. Митропольський
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59409
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0025
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T19:06:31Z
publishDate	2010
publisher	Інститут геологічних наук НАН України
record_format	dspace
spelling	Ємельянов, В.О. Насєдкін, Є.І. Іванова, Г.М. 2014-04-08T07:01:00Z 2014-04-08T07:01:00Z 2010 Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря / В.О. Ємельянов, Є.І. Насєдкін, Г.М. Іванова // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 165-169. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59409 551.3.051 Обґрунтовано доцільність функціонування системи спостережень за станом природних комплексів у зоні взаємодії суходолу і моря та визначено методичні основи створення зазначеного комплексу досліджень. В публикацци обосновано целесообразность функционирования системы наблюдений за состоянием природных комплексов в зоне взаимодействия суша-моря и определены методические основы создания комплекса исследований. In the publication the necessity of functioning of system of monitoring on the state of natural complexes in the area of land and sea interaction was justified. The methodical bases of creation of the investigation complex was determinated. uk Інститут геологічних наук НАН України Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України Проблеми сучасного осадконакопичення та геоекології Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря Actuality and preconditions for creation of the environmental monitoring system in the seaside area Article published earlier
spellingShingle	Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря Ємельянов, В.О. Насєдкін, Є.І. Іванова, Г.М. Проблеми сучасного осадконакопичення та геоекології
title	Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря
title_alt	Actuality and preconditions for creation of the environmental monitoring system in the seaside area
title_full	Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря
title_fullStr	Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря
title_full_unstemmed	Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря
title_short	Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря
title_sort	актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря
topic	Проблеми сучасного осадконакопичення та геоекології
topic_facet	Проблеми сучасного осадконакопичення та геоекології
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59409
work_keys_str_mv	AT êmelʹânovvo aktualʹnístʹtaperedumovistvorennâsistemispostereženʹzastanomprirodnogoseredoviŝavzonívzaêmodíísuhodolutamorâ AT nasêdkínêí aktualʹnístʹtaperedumovistvorennâsistemispostereženʹzastanomprirodnogoseredoviŝavzonívzaêmodíísuhodolutamorâ AT ívanovagm aktualʹnístʹtaperedumovistvorennâsistemispostereženʹzastanomprirodnogoseredoviŝavzonívzaêmodíísuhodolutamorâ AT êmelʹânovvo actualityandpreconditionsforcreationoftheenvironmentalmonitoringsystemintheseasidearea AT nasêdkínêí actualityandpreconditionsforcreationoftheenvironmentalmonitoringsystemintheseasidearea AT ívanovagm actualityandpreconditionsforcreationoftheenvironmentalmonitoringsystemintheseasidearea

Актуальність та передумови створення системи спостережень за станом природного середовища в зоні взаємодії суходолу та моря

Репозитарії

Схожі ресурси