Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса
Inconsistency and marginality are considered in modern sociology as different and unrelated phenomena, each of which has its own history of elaboration, conceptual and methodical principles. G.Lenski was first who have paid proper attention to these phenomena and noticed, that an individual with low...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5941 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса / В. Матусевич // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 2. — С. 104-112. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5941 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Матусевич, В. 2010-02-11T14:42:29Z 2010-02-11T14:42:29Z 2009 Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса / В. Матусевич // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 2. — С. 104-112. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. 1563-4426 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5941 Inconsistency and marginality are considered in modern sociology as different and unrelated phenomena, each of which has its own history of elaboration, conceptual and methodical principles. G.Lenski was first who have paid proper attention to these phenomena and noticed, that an individual with low consistent status is marginal with characteristic for him social and psychological features. In the sequel, this thesis seems to be falling on deaf ears with a view to conceptual comprehension and proper methodical embodiment. So, it did not result in studies of inconsistency and marginality as distinct but coherent descriptions of one status. In the article, an attempt to comprehend this connection as typically-causal is undertaken. The inconsistency is interpreted as a cause, and marginality is viewed as a result within this relation. At the same time, they both are understood as two definitions one status. Such approach makes it possible to unite theoretical and methodical facilities of these trend of research, as well as to trace the influence of separate descriptions of inconsistency on derived from them features of marginality. In particular, it results in dualism of marginal status, its similarity with other abutting upon him statuses by some status characteristics, dualism of attitudes of its bearers. The adjusted causal relation between inconsistency and marginality point out the perspective of further studies on this subject matter. uk ru Iнститут соціології НАН України Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса Неконсистентний і марґінальний — два визначення одного статусу Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса |
| spellingShingle |
Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса Матусевич, В. |
| title_short |
Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса |
| title_full |
Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса |
| title_fullStr |
Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса |
| title_full_unstemmed |
Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса |
| title_sort |
неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса |
| author |
Матусевич, В. |
| author_facet |
Матусевич, В. |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут соціології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Неконсистентний і марґінальний — два визначення одного статусу |
| description |
Inconsistency and marginality are considered in modern sociology as different and unrelated phenomena, each of which has its own history of elaboration, conceptual and methodical principles. G.Lenski was first who have paid proper attention to these phenomena and noticed, that an individual with low consistent status is marginal with characteristic for him social and psychological features. In the sequel, this thesis seems to be falling on deaf ears with a view to conceptual comprehension and proper methodical embodiment. So, it did not result in studies of inconsistency and marginality as distinct but coherent descriptions of one status. In the article, an attempt to comprehend this connection as typically-causal is undertaken. The inconsistency is interpreted as a cause, and marginality is viewed as a result within this relation. At the same time, they both are understood as two definitions one status. Such approach makes it possible to unite theoretical and methodical facilities of these trend of research, as well as to trace the influence of separate descriptions of inconsistency on derived from them features of marginality. In particular, it results in dualism of marginal status, its similarity with other abutting upon him statuses by some status characteristics, dualism of attitudes of its bearers. The adjusted causal relation between inconsistency and marginality point out the perspective of further studies on this subject matter.
|
| issn |
1563-4426 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5941 |
| citation_txt |
Неконсистентный и маргинальный — два определения одного статуса / В. Матусевич // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 2. — С. 104-112. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT matusevičv nekonsistentnyiimarginalʹnyidvaopredeleniâodnogostatusa AT matusevičv nekonsistentniiímargínalʹniidvaviznačennâodnogostatusu |
| first_indexed |
2025-11-25T03:41:21Z |
| last_indexed |
2025-11-25T03:41:21Z |
| _version_ |
1850502919910064128 |
| fulltext |
Во ло ди мир Ма ту се вич
Не кон сис тен тний і марґіна льний — два виз на чен ня од но го ста ту су
ВОЛОДИМИР МАТУСЕВИЧ,
êàí äè äàò ô³ëî ñî ôñüêèõ íàóê, ïðîâ³äíèé
íàóêîâèé ñï³âðîá³òíèê â³ää³ëó ñîö³àëü íèõ
ñòðóê òóð ²íñòè òó òó ñîö³îëî㳿 ÍÀÍ Óêðà¿ íè
Не кон сис тен тний і марґіна льний —
два виз на чен ня од но го ста ту су
Abstract
Inconsistency and marginality are considered in modern sociology as different and
unrelated phenomena, each of which has its own history of elaboration, conceptual and
methodical principles. G.Lenski was first who have paid proper attention to these
phenomena and noticed, that an individual with low consistent status is marginal with
characteristic for him social and psychological features. In the sequel, this thesis seems to
be falling on deaf ears with a view to conceptual comprehension and proper methodical
embodiment. So, it did not result in studies of inconsistency and margina lity as distinct
but coherent descriptions of one status. In the article, an attempt to comprehend this
connection as typically causal is undertaken. The inconsistency is interpreted as a cause,
and marginality is viewed as a result within this relation. At the same time, they both are
understood as two definitions one status. Such approach makes it possible to unite
theoretical and methodical facilities of these trend of research, as well as to trace the
influence of separate descriptions of inconsistency on derived from them features of
marginality. In particular, it results in dualism of marginal status, its similarity with
other abutting upon him statuses by some status characteristics, dualism of attitudes of
its bearers. The adjusted causal relation between inconsistency and marginality point
out the perspective of further studies on this subject matter.
Досліджен ня ста тус ної не кон сис тен тності1 — один із на прямів до -
сліджень соціаль ної стра тифікації — на бу ває у вітчиз няній соціології де далі
104 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
1 Анґлійський термін “inconsistency” у роз гля ду ваній пред метній ца рині пе ре кла да -
ють укр аїнською як не узгод женість. Саме у та ко му зна ченні його вжи ва но у статті.
більшо го мас шта бу й ак ту аль ності [Ко валіско, Сав чи нський, 2004: с. 182–
187; Сав чи нський, 2006: с. 89–95]. Зрос тан ня інте ре су до цієї про бле ма ти ки
цілком зро зуміле, оскільки транс фор мація суспільних відно син, яка відбу -
вається в Україні впро довж май же двад ця ти років, суттєво впли ває на склад
і пи то му вагу кри теріїв ста тус ної ди фе ренціації, міру їх узгод же ності у
струк турі ста тусів пред став ників різних соціаль них груп.
Актуальність цьо го на пря му досліджень для з’я су ван ня ре аль но го ста ну
соціаль ної струк ту ри, тен денцій її под аль ших змін, своєю чер гою, надає зна -
чу щості й ак ту аль ності іншо му ас пек ту цієї про бле ми, до сить важ ли во му
для ро зуміння як сут ності ста тус ної не кон сис тен тності, так і її соціаль них
наслідків. Ідеть ся пе ре дусім про марґіна льність. На зв’я зок цих явищ вка зу -
вав і Ґерґард Ленскі — за снов ник кон цепції ста тус ної не кон сис тен тності. У
статті “Ста тус на крис талізація: не вер ти каль ний вимір соціаль но го ста ту -
су”, над ру ко ваній у 1954 році, він за зна чав, що “індивід із низ ь ко кон сис тен -
тним ста ту сом — це марґінал, підда ний та ко му тис ку соціаль но го по ряд ку,
який не відчу вається ... індивідами з ви со ко кон сис тен тним ста ту сом”
[Lenski, 1954: p. 411]. У под аль шо му ця теза, на жаль, не діста ла кон цеп ту -
аль но го осмис лен ня і відповідно го ме то дич но го втілен ня і, тим са мим, не
при ве ла до вив чен ня не кон сис тен тності і марґіна льності як різних, але по -
в’я за них ха рак те рис тик од но го соціаль но го статусу.
Одно час ний аналіз цих ха рак те рис тик, тоб то роз гляд кож ної з них у
кон тексті іншої, дасть змо гу, на нашу дум ку, кра ще зро зуміти їхню су -
спільну сутність та фор ми про я ву як на соціаль но му, так і на осо бистісно му
рівні. Щоби виз на чи ти мету та ко го досліджен ня і його кон кретні за вдан ня,
роз гля не мо спо чат ку кон цеп ту аль не підґрун тя і підхо ди, які скла ли ся у
соціології у виз на ченні зга да них явищ.
Що сто сується ста тус ної не кон сис тен тності, або, іна кше ка жу чи, ста -
тус ної не узгод же ності, то вона, за Ґ.Ленскі, по ля гає у не узгод же ності по -
зицій індивіда у різних соціаль но зна чу щих вимірах соціаль ної стра ти -
фікації. До та ких вимірів, що од но час но є й вимірами соціаль но го ста ту су,
він відно сив розмір до хо ду, про фесію, освіту, етнічну на лежність, тоб то
озна ки, які у су куп ності на й повніше виз на ча ли місце індивіда в аме ри ка н -
сько му суспільстві 1950-х років [Lenski, 1954: p. 405–413]. Не зміню ю чись
за сут тю, ця по зиція зго дом за зна ла де я ких змін, транс фор му ю чись за леж но
від ак цен ту на тих чи інших озна ках не кон сис тен тності й за собів її вимірю -
ван ня у три аналітичні версії: об’єктив ну, суб’єктив ну і нор ма тив ну1.
За об’єктив ною версією ста тус ну не кон сис тентність роз гля да ють як
невідповідність ранґів різних ста ту со ут во рю валь них по зицій, на прик лад,
ви со ко го рівня освіти і низ ь ко го до хо ду. Мож ливість кількісно го вимірю -
ван ня та ких ранґів, їхня не за лежність від сприй нят тя й оцінок із боку інди -
віда — носія соціаль но го ста ту су — зу мо ви ли на зву версії.
На відміну від по пе ред ньої, суб’єктив на версія ста тус ної неконси с тент -
ності на го ло шує саме усвідом лен ня індивідом своєї по зиції у соціальній
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 105
Не кон сис тен тний і марґіна льний — два виз на чен ня од но го ста ту су
1 Роз гор ну тий огляд цих версій див. у: [Сав чи нський, 2006: с. 90; Сабліна, 1990:
с. 416–418].
струк турі, її сприй нят тя й оцінку, за яки ми в підсум ку і виз на ча ють міру
узгод же ності чи не узгод же ності його соціаль но го ста ту су. Однак ав то ри
цієї версії, виз на ю чи за індивідом здатність адек ват но усвідом лю ва ти свою
ста тус ну си ту ацію, не вра ху ва ли, що у по всяк ден но му житті її сприй нят тя
відбу вається не у термінах цієї версії, а у по нят тях, спри чи не них життєвим
досвідом суб’єкта оцінки, що в ре зуль таті й по зна чається на якості вимірю -
ван ня.
Що ж до нор ма тив ної версії, то її, пев ним чи ном, мож на вва жа ти ком -
промісною. Акцентуючи ува гу не на ранґах окре мих кри теріїв ста тус ної ди -
фе ренціації, а на їх конфіґураціях, ста тис тич но зу мов ле них або за да них
цент ральною тен денцією гро ма дської дум ки й очіку ва них індивідом, ця
версія, з од но го боку, є об’єктив ною, оскільки кри терії оціню ван ня — нор ма -
тив но очіку вані профілі — за дані індивідові ззовні, а з іншо го — суб’єктив -
ною, оскільки усвідом лен ня влас но го ста ту су і його порівнян ня з нор ма тив -
ним здійснює сам індивід.
Як ба чи мо, кож на версія, зо се ред жу ю чись на не кон сис тен тності со -
ціаль но го ста ту су, віддзер ка лює свій ас пект цьо го яви ща. Об’єктив на під -
крес лює соціаль ну зу мов леність ста ту су, його виз на ченість по зиціями інди -
віда у сис темі суспільних відно син. Нор ма тив на на го ло шує взаємоз в’я зок
цих по зицій, відоб ра жен ня їх у гро мадській думці та на бут тя за вдя ки цьо му
імпе ра тив но го ха рак те ру. Суб’єктив на ж версія вка зує на спосіб функці о -
нування не кон сис тен тно го ста ту су, оскільки, лише бу ду чи усвідом ле ним
індивідом і його ото чен ням, він стає реґуля то ром його орієнтацій і по -
ведінки.
Окрес лю ю чи до сить по вно і різнобічно кон цеп ту аль не підґрун тя, на -
пря ми та пред мет не поле досліджень не кон сис тен тності, за зна чені версії,
однак, не вра хо ву ють однієї її ха рак тер ної особ ли вості. Йдеть ся про те, що
ста тус на озна ка, не узгод же на щодо де я ких сутнісних ознак пев но го ста ту -
су, ви яв ляється цілком узгод же ною з озна ка ми іншо го ста ту су. Так, за -
робітна пла та лікаря або вчи те ля в су час но му укр аїнсько му суспільстві є
не узгод же ною з рівнем їхньої освіти, але для пред став ни ка робітни чої про -
фесії є цілком при й нят ною. Те ж саме мож на ска за ти і сто сов но де я ких
зірок шоу-бізне су, які, ма ю чи ви сокі стат ки, за рівнем освіти не відрізня -
ють ся від своїх водіїв чи по кої вок. Ця об ста ви на, на нашу дум ку, дає
підста ви роз гля да ти не кон сис тен тний ста тус як та кий, що поєднує озна -
ки при наймні двох різних ста тусів. У цій якості його вже по зна ча ють
терміном “марґіна льний”, і він стає пред ме том аналізу, спря мо ва но го пе -
ре дусім на роз крит тя його двої сто го ха рак те ру. Саме в та ко му ра курсі й
роз по ча ли ся у 20-х ро ках ми ну ло го століття досліджен ня соціаль но го ста -
ну аме ри ка нських міґрантів, які опи ни ли ся на пе ре тині різних куль тур них
спільнот, відоб ра жа ю чи у своїй свідо мості і по ведінці їхні сутнісні, інко ли
су перечливі риси.
Пріори тет у вжи ванні терміна “марґіна льний” у соціологічно му сенсі
на ле жить Ро бер тові Пар ку, який упер ше за сто су вав його у статті “Лю д -
ська міґрація і марґіна льна лю ди на”, над ру ко ваній у 1928 році [Park, 1928:
p. 889–893]. Аналіз ево люції цьо го терміна, його кон цеп ту аль них за сад
106 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Во ло ди мир Ма ту се вич
ви я вив кілька на прямів та ко го про це су1. Крім уже зга да но го “куль тур но го”
на пря му, ви ок рем лю ють ся досліджен ня, які висвітлю ють марґіна льність у
кон тексті теорії ре фе рен тної гру пи, ак цен ту ю чи ува гу на стані індивіда, чиї
до ма ган ня ста ти чле ном своєї ре фе рен тної гру пи знех ту ва но, що спри чи няє
його подвійну іден тифікацію і не виз на ченість соціаль ної на леж ності. Та кий
стан може ви ни ка ти і в про цесі соціалізації під час суспільної транс фор -
мації, в ре зуль таті якої ціннісно-нор ма тивні ком по нен ти ре фе рен тних груп
індивіда ви яв ля ють ся су перечлив и ми. На бу ва ють по ши рен ня і ствер джу -
ють ся як окре мий “струк тур ний” на прям досліджен ня марґіна льності,
об’єк том яких вис ту па ють соціаль но ізоль о вані ка те горії на се лен ня, час тко -
во або повністю по збав лені гро ма дя нських прав, дос ту пу до за собів ви роб -
ниц тва і роз поділу ма теріаль них і ду хов них благ та по слуг. Го лов ну ува гу
тут зо се ред же но на особ ли вос тях по зиції пред став ників цих ка те горій сто -
сов но інших соціаль них груп, їх місця на марґінесі соціаль ної струк ту ри
суспільства.
Роз гля нуті вище на пря ми вив чен ня марґіна льності, як ба чи мо, пе ре -
важ но кон цен тру ють ся дов ко ла соціаль но го ста ту су індивіда чи гру пи, міри
його марґіна льності, її при чин та наслідків. Заз на че на об ста ви на видається
цілком слуш ною, якщо зва жа ти на те, що марґіна льний ста тус — ба зо вий ко -
нструкт, який є клю чо вим у ро зумінні маргіна льності, не обхідною пе ре ду -
мо вою і за со бом її опе раціоналізації та аналізу на емпірич но му рівні [По по -
ва, 2000: с. 107–109].
Еврис тич на зна чущість цьо го терміна по ля гає уже в його виз на ченні.
Так, яв ля ю чи со бою по зицію, що відоб ра жає двоїстість ста но ви ща індивіда,
тоб то його ре аль ну або уяв ну на лежність од но час но до двох ста тус них груп,
що посіда ють різне місце у соціальній струк турі, марґіна льний ста тус, тим
са мим, вка зує на не обхідність за сто су ван ня порівняль но го аналізу, лише за -
со ба ми яко го мож на роз кри ти зміст двої стості та ко го ста ту су. Саме це
відрізняє досліджен ня марґіна льності від досліджень не кон сис тен тності, в
яких пред мет аналізу об ме же но порівнян ням кри теріїв ста тус ної ди фе -
ренціації у рам ках од но го ста ту су або вза галі без ура ху ван ня ста тус ної на -
леж ності, тоб то у меж ах соціаль ної струк ту ри в цілому.
Кон ста ту ю чи розбіжності кон цеп ту аль них за сад роз гля ду марґіна ль -
ності та не кон сис тен тності, тре ба виз на ти і те спільне, що при та ман не цим
на пря мам струк тур них досліджень. Та ким спільним для обох підходів є
фіксація не узгод же ності кри теріїв ста тус ної ди фе ренціації як вихідно го
пун кту аналізу. Нас туп на об ста ви на, що вка зує на зв’я зок цих на прямів,
вип ли ває з аналізу на ма гань узго ди ти про я ви не кон сис тен тності й марґіна -
льності з пев ни ми коґнітив ни ми, емоційни ми ста на ми і по ведінкою ін -
дивідів. Зок ре ма, у меж ах кон цепції ста тус ної не кон сис тен тності уста ли ла -
ся дум ка, згідно з якою осо би з ви со ким сту пе нем ста тус ної крис талізації
(кон сис тен тності) схильні до збе ре жен ня на яв но го по ряд ку, а їхні елек то -
ральні пре фе ренції до волі помірко вані й кон сер ва тивні. Вод но час осо би з
низ ь ким сту пе нем ста тус ної крис талізації на лаш то вані ра ди кальніше і під -
три му ють партії, які за кли ка ють до політич них і еко номічних змін [Lenski,
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 107
Не кон сис тен тний і марґіна льний — два виз на чен ня од но го ста ту су
1 Про ево люцію по нят тя “марґіна льність” у соціології див. у: [По по ва, 2000: с. 7–45].
1954: p. 410–413]. Однак не всі досліджен ня підтвер джу ють цю дум ку.
С.Сабліна, аналізу ю чи зв’я зок ста тус ної не кон сис тен тності й елек то раль ної
по ведінки ви борців Росії, дійшла вис нов ку, що носії не узгод же них ста тусів
суттєво не відрізня ють ся від інших ви борців. Не було ви яв ле но та кож ста -
тис тич но зна чи мих зв’язків типів не узгод же ності з елек то раль ною по ве -
дінкою, про те висвітлив ся зв’я зок остан ньої з освітою, кваліфікацією (по са -
дою) і до хо дом працівни ка [Саб ли на, 1999: с. 424]. По над те, за сто су ван ня
про це ду ри лоґістич ної реґресії дало змо гу пев ною мірою ско риґува ти цей
вис но вок, а саме — з’я су ва ти, що на політичні пре фе ренції впли ва ють рад ше
ранґи по зицій індивіда в різних вимірах соціаль ної стра тифікації, аніж не -
узгод женість [Саб ли на, 1999: с. 425].
На ве дені вис нов ки ма ють при нци по ве зна чен ня для висвітлен ня зв’яз -
ку не кон сис тен тності й марґіна льності. Річ у тім, що саме ранґ ста ту со ут во -
рю валь ної озна ки виз на чає її як озна ку відповідно го ста ту су. Нап рик лад,
вища освіта є озна кою ста ту су спеціаліста, а за галь на се ред ня або про -
фесійно-технічна — кваліфіко ва но го робітни ка. Та ким чи ном, ранґ ста тус -
ної озна ки у ви пад ку не узгод же ності з ранґами інших ста тус них ознак
індивіда вка зує на його од но час ну на лежність за цією озна кою до іншої ста -
тус ної гру пи, тоб то на двоїстість або марґіна льність його ста ту су. За цих об -
ста вин не кон сис тентність мож на роз гля да ти як без по се ред ню де терміна н -
ту марґіна льності, а вже остан ню — як чин ник без по се ред ньо го впли ву
на орієнтації та по ведінку індивіда. Якщо при й ня ти таке твер джен ня, то
логічно при пус ти ти, що на етапі виз на чен ня соціаль ної (ста тус ної) зу мов -
ле ності орієнтацій і по ведінки індивіда кон цепція не кон сис тен тності як
засіб аналізу й інтер пре тації не є дос тат ньо про дук тив ною, а кон цепція
марґіна льності, на впа ки, — відкри ває нові мож ли вості й пер спек ти ви. Зок -
ре ма, зва жа ю чи на двоїстість марґіна льно го ста ту су, мож на ви су ну ти гіпо -
те зу і щодо двої стості орієнтацій і по ведінки його носіїв. Для пе ревірки та кої
гіпо те зи не обхідно, по-пер ше, ви ок ре ми ти в сис темі на яв ної в Україні со -
ціаль ної стра тифікації чітко ви ра же ну марґіна льну ста тус ну гру пу і, по-
дру ге, знай ти ста тусні гру пи, з яки ми вона межує, тоб то які ма ють спільні з
нею ста тусні озна ки відповідних ранґів. Це дасть змо гу, своєю чер гою,
здійсни ти порівняль ний аналіз орієнтацій та уста но вок ви ок рем ле них ста -
тус них груп.
На роль марґіна льної ста тус ної гру пи за да ни ми за галь но ук р аїнсько го
соціологічно го моніто ринґу1 найбільше підхо дить як за пи то мою ва гою у
струк турі за й ня тості до рос ло го на се лен ня Украї ни, так і за сту пе нем ви раз -
ності не кон сис тен тності гру па кваліфіко ва них робітників із се ред ньою
спеціаль ною і ви щою освітою, а на ролі тих, що меж ують з нею, — гру па
спеціалістів і гру па кваліфіко ва них робітників із не пов ною се ред ньою і
108 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Во ло ди мир Ма ту се вич
1 За галь но ук р аїнський соціологічний моніто ринґ “Укр аїнське суспільство: моніто -
ринґ соціаль них змін” здійснює Інсти тут соціології НАН Украї ни з 1994 року. Керівник
про ек ту – ди рек тор інсти ту ту В.Во ро на, ав то ри про гра ми – Н.Паніна та Є.Го ло ва ха.
Обсяг вибірки, яка реп ре зен тує до рос ле на се лен ня Украї ни за стат тю, віком, освітою, ти -
пом по се лен ня й об лас тя ми, ста но вить 1800 осіб.
се ред ньою освітою1. Дві останні ста тусні гру пи, ма ю чи спільні з марґіна -
льною гру пою ста тусні озна ки ( у пер шо му ви пад ку — освіту, у дру го му —
кваліфіко ва ну фізич ну пра цю), умож лив лю ють не тільки пе ревірку ви су ну -
тої гіпо те зи, а й з’я су ван ня ха рак те ру впли ву на орієнтації та уста нов ки лю -
дей окре мих ста тус них ознак, зок ре ма освіти й фор ми за й ня тості.
Що ж сто сується орієнтацій та уста но вок, щодо яких і має здійсню ва ти -
ся порівняль ний аналіз, то як такі було відібра но ті, що, на нашу думку, ре -
презентують клю чові дис по зиції рес пон дентів в еко номічній, по літичній і
соціальній ца ри нах суспільно го жит тя2.
В еко номічній сфері до та ких дис по зицій мож на віднес ти став лен ня гро -
ма дян до роз вит ку при ват но го підприємниц тва як кон цен тро ва но го про я ву
рин ко вих відно син, що при й шли на зміну дер жав но му управлінню еко -
номікою.
На ве дені у таб лиці 1 дані засвідчу ють, що існу ють помітні розбіжності у
став ленні до бізне су пред став ників ви ок рем ле них нами ста тус них груп.
Таб ли ця 1
Став лен ня до при ват но го підприємниц тва (бізне су) в Україні
представників різних ста тус них груп, %
Ста тусні гру пи
Варіанти відповіді
Зовсім не
схва люю
Рад ше не
схва люю
Важ ко
ска за ти,
схва люю
чи ні
Рад ше
схва люю
Цілком
схва люю
Спеціалісти з ви щою і се ред -
ньою спеціаль ною освітою 2,6 7,7 17,5 47,3 24,9
Кваліфіко вані робітни ки з ви -
щою і се ред ньою спеціаль ною
освітою
5,1 14,2 24,2 42,3 14,2
Кваліфіко вані робітни ки з не -
пов ною се ред ньою і се ред ньою
освітою
7,1 10,7 26,4 42,0 13,7
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 109
Не кон сис тен тний і марґіна льний — два виз на чен ня од но го ста ту су
1 Слід за ува жи ти, що вирізнені ста тусні гру пи по в’я зані не лише спільни ми озна ка ми,
а й за по чат ко ва ни ми ще в 1990-х ро ках транс фор маціями струк ту ри за й ня тості. Так,
частка спеціалістів, яка ста но ви ла у 1992 році чверть усьо го за й ня то го на се лен ня, у
1994 році охоп лю ва ла лише сьо му його час ти ну, ско ро тив шись до 15%. За цей са мий
період час тка кваліфіко ва них робітників зрос ла з 17% до 20%. Це зрос тан ня, як засвідчу -
ють дані моніто ринґа, відбу ва ло ся пе ре важ но за ра ху нок спеціалістів [Ма ту се вич, 2007:
с. 163–169].
2 Зва жа ю чи на схожість тен денцій в основ них по каз ни ках моніто ринґових досліджень
2003–2006 років, а та кож з ме тою за без пе чен ня ста тис тич но зна чи мих ре зуль татів ана -
лізу, ма си ви цих досліджень були об’єднані в один. Його об сяг ста но вив 7200 осіб, се ред
яких спеціалістів ви я ви ло ся 368, кваліфіко ва них робітників з се ред ньою спеціаль ною і
ви щою освітою — 315, кваліфіко ва них робітників з не пов ною се ред ньою і се ред ньою
освітою — 749 осіб.
Найбільш при хиль но став лять ся до бізне су пред став ни ки ста тус ної
гру пи спеціалістів. Май же три чверті з них (72,2%) тою чи тою мірою схва -
лю ють його роз ви ток в Україні. Більш стри ма но, але все ж таки пе ре важ ною
більшістю, схва лю ють при ват не підприємниц тво пред став ни ки обох ста -
тус них груп робітників. При чо му марґіна льна гру па за свої ми по каз ни ка ми
май же збігається з іншою гру пою робітників: 56,5% і 55,7% відповідно.
Розбіжності ста тис тич но не зна чимі (на рівні p > 0,05).
Зовсім інша тен денція про сте жується у роз поділі політич них пре фе -
ренцій. Тут за реп ре зен тант клю чо вої дис по зиції було об ра но став лен ня до
ба га то партійної сис те ми як виз на чаль ної риси де мок ра тич но го суспільства,
його суттєвої відмінності від суспільства то талітар но го. Тому, про по ну ю чи
рес пон ден там відповідне за пи тан ня, ми тим са мим от ри муємо чіткий кри -
терій виз на чен ня ха рак те ру їхніх політич них пре фе ренцій (див. табл. 2).
Таб ли ця 2
Оцінка не обхідності в Україні ба га то партійної сис те ми, %
Ста тусні гру пи
Варіанти відповіді
Так Важ ко
ска за ти Ні
Спеціалісти з ви щою і се ред ньою
спеціаль ною освітою 39,0 28,3 32,7
Кваліфіко вані робітни ки з ви щою і
середньою спеціаль ною освітою 34,9 30,5 34,6
Кваліфіко вані робітни ки з не пов ною
се ред ньою і се ред ньою освітою 26,8 30,6 42,6
У роз поділі відповідей на за пи тан ня “Чи потрібна, на Вашу дум ку, в
Україні ба га то партійна сис те ма?” чітко про гля дається тен денція на бли -
жен ня марґіна льної ста тус ної гру пи (кваліфіко вані робітни ки з ви щою і се -
ред ньою спеціаль ною освітою) до гру пи спеціалістів. Між ними немає ста -
тис тич но зна чи мих розбіжнос тей як у ствер дних відповідях, так і у від -
повідях “ні”. По над те, різни ця між по каз ни ка ми цих відповідей в обох
групах по зи тив на на ко ристь “так”. На томість у групі робітників з не пов ною
се ред ньою і се ред ньою освітою ха рак тер роз поділу по каз ників проти -
лежний. У них явно (на 16%) пе ре ва жа ють відповіді “ні”. Тоб то се ред них
і знач но більше тих, хто вва жає, що ба га то партійна сис те ма в Україні не
потрібна. За цими по каз ни ка ми розбіжності між ними і пред став ни ка ми
двох по пе ред ньо роз гля ну тих ста тус них груп є ста тис тич но зна чи ми ми (на
рівні р < 0,05).
Ха рак терні особ ли вості ви яв лені та кож у роз поділі відповідей рес пон -
дентів сто сов но їхньої суспільної (соціаль ної) самоіден тифікації (див.
табл. 3). Обран ня саме цієї озна ки як інтег раль но го по каз ни ка орієнтацій
індивіда у соціальній ца рині не є ви пад ко вим. Річ у тім, що його соціаль на
самоіден тифікація віддзер ка лює інтер налізацію відповідних соціаль них
стан дартів жит тя, крізь при зму яких відбу вається сприй нят тя, оцінка, а в
110 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Во ло ди мир Ма ту се вич
підсум ку і фор му ван ня став лен ня до різних ас пектів соціаль ної си ту ації, в
якій він пе ре бу ває.
Таб ли ця 3
Ста но ви ще у суспільстві:
самоіден тифікація пред став ників різних ста тус них груп, %
Ста тусні гру пи
Ста но ви ще у суспільстві
1
Най -
ниж че
2 3 4 5 6
7
Най -
вище
Спеціалісти з ви щою і се -
ред ньою спеціаль ною
освітою
2,7 10,8 35,1 39,4 10,1 0,8 1,1
Кваліфіко вані робітни ки
з ви щою і се ред ньою
спеціаль ною освітою
5,4 15,1 40,1 28,3 9,2 1,3 0,6
Кваліфіко вані робітни ки
з не пов ною се ред ньою і
се ред ньою освітою
6,0 15,8 39,7 29,7 7,8 0,5 0,5
Виз на чен ня сво го ста но ви ща у суспільстві або, інши ми сло ва ми, сво го
місця у ієрархічно по бу до ваній струк турі соціаль ної стра тифікації ви світ -
лює як спільне для всіх трьох ста тус них груп, так і особ ли ве, при та ман не
лише одній чи де я ким із них. До спільно го слід віднес ти роз поділ іден -
тифікацій у “нижній” (по зиції 1–3) і “верхній” (по зиції 5–7) час ти нах шка -
ли суспільної ієрархії. Розбіжності між ста тус ни ми гру па ми за цими по каз -
ни ка ми ста тис тич но не зна чимі (p > 0,05). Ви ня ток ста но вить лише “се ред -
ня” чет вер та по зиція, на яку при па дає “пік” іден тифікацій спеціалістів.
Розбіжності між ними й об ома кваліфікаційни ми гру па ми робітників за
цією по зицією зна чимі (р < 0,05). Отже, мож на ствер джу ва ти, що марґ i -
нальна ста тус на гру па за ха рак те ром соціаль ної самоіден тифікації більше
тяжіє до спорідне ної з нею за фор мою за й ня тості гру пи робітників, ніж до
спеціалістів.
Роз гля нуті вище ре зуль та ти порівняль но го аналізу, не зва жа ю чи на об -
ме женість емпірич но го ма теріалу і за со бу його досліджен ня, на нашу дум ку,
да ють певні підста ви вва жа ти марґіна льний ста тус чин ни ком двої стості
уста но вок його носіїв. Ха рак тер та кої двої стості виз на чається ранґом не -
кон сис тен тних ста тус них ознак, то тожністю їх з озна ка ми інших ста тус них
груп. Так, фор ма за й ня тості пред став ників марґіна льної ста тус ної гру пи зу -
мо ви ла схожість їхніх еко номічних і соціаль них уста но вок з відповідни ми
уста нов ка ми іншої гру пи кваліфіко ва них робітників, а рівень освіти суттєво
на бли зив за політич ни ми пре фе ренціями до ста тус ної гру пи спеціалістів.
Підсу мо ву ю чи, за ува жи мо, що вста нов лені за леж ності, бе зу мов но, не
ви чер пу ють усієї різно манітності про явів при чин но-наслідко во го зв’яз ку
не кон сис тен тності й марґіна льності, а рад ше вка зу ють на пер спек тивність
подальшого його дослідження.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 2 111
Не кон сис тен тний і марґіна льний — два виз на чен ня од но го ста ту су
Лiте ра ту ра
Ко валіско Н.В., Сав чи нський Р.О. Ба га то вимірна мо дель стра тифікації в умо вах
транс фор мації суспільства // Ме то до логія, теорія та прак ти ка соціологічно го аналізу су -
час но го суспільства. — Харків, 2004. — С. 182–187.
Ма ту се вич В. Не уз год женість кри теріїв ста тус ної ди фе ренціації та фор ми її про я ву
// Укр аїнське суспільство 1992–2007. Ди наміка соціаль них змін. — К., 2007. — С. 163–169.
По по ва И.П. Мар ги наль ный ста тус // Мар ги наль ность в со вре мен ной Рос сии. — М.,
2000. — С. 107–112.
По по ва И.П. Эво лю ция по ня тия мар ги наль нос ти в ис то рии со ци о ло гии // Мар ги -
наль ность в со вре мен ной Рос сии. — М., 2000. — С. 7–46.
Саб ли на С.Г. Ста тус ная рас сог ла со ван ность в по стсо вет ский пе ри од // Со ци аль ная
тра ек то рия ре фор ми ру е мой Рос сии. — Но во си бирск, 1999. — С. 415–426.
Сав чи нський Р.О. Кон сис тентність ста тус них по зицій індивідів у стра тифікаційно -
му про сторі (регіональ ний ас пект) // Ме то до логія, теорія та прак ти ка соціологічно го
аналізу су час но го суспільства. — Харків, 2006. — Т. 2. — С. 89–95.
Lenski G. Status Crystallization: A Non-Vertical Dimension of Social Status // American
Sociological Review. — 1954. — Vol.19. — P. 405–413.
Park R.E. Human migration and the marginal man // American Journal of Sociology. —
Chicago, 1928. — Vol.33. — № 2. — P. 889–893.
112 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 2
Во ло ди мир Ма ту се вич
|