Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря
Наведено результати детальних літологічних досліджень палеоценових відкладів північно-західної частини шельфу Чорного моря. Охарактеризовано мінеральний склад уламкових порід, їх морфологічні і структурні особливості. Представлены результаты детальных комплексных литологических исследований палеоцен...
Saved in:
| Published in: | Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геологічних наук НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59444 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря / Н.Н. Цихоцька, Г.В. Клюшина // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 227-231. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859768275835027456 |
|---|---|
| author | Цихоцька, Н.Н. Клюшина, Г.В. |
| author_facet | Цихоцька, Н.Н. Клюшина, Г.В. |
| citation_txt | Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря / Н.Н. Цихоцька, Г.В. Клюшина // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 227-231. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
| description | Наведено результати детальних літологічних досліджень палеоценових відкладів північно-західної частини шельфу Чорного моря. Охарактеризовано мінеральний склад уламкових порід, їх морфологічні і структурні особливості.
Представлены результаты детальных комплексных литологических исследований палеоценовых отложений северо-западной части шельфа Черного моря. Охарактеризованы минеральный состав обломочных пород, их морфологические и структурные особенности.
The results of the detailed lithological research of Paleocene deposits of north-western shelf of the Black sea on a complex
methodical basis are represented. Mineral compositions, morphological and structural features of detrital component have
been identified.
|
| first_indexed | 2025-12-02T06:08:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 227
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ОСАДКОНАКОПИЧЕННЯ ТА ГЕОЕКОЛОГІЇ /
ПРОБЛЕМЫ СОВРЕМЕННОГО ОСАДКОНАКОПЛЕНИЯ И ГЕОЭКОЛОГИИ
© Н.Н. Цихоцька, Г.В. Клюшина, 2010
УДК 551.311.6:(552.122:549):(551.351.2:551.781.3):553.98.04](262.5-16)
Н.Н. Цихоцька, Г.В. Клюшина
ЛітоЛоГічНі особЛиВості уЛамКоВих порід паЛеоЦеНу піВНічНо-західНоГо шеЛьфу
чорНоГо моря
N.N. Tsykhotska, G.V. Klyushyna
LiThoLoGicaL feaTures of paLeoceNe сLasTic rocKs of The NorTh-wesTerN BLacK sea
sheLf
Наведено результати детальних літологічних досліджень палеоценових відкладів північно-західної частини шельфу Чор-
ного моря. Охарактеризовано мінеральний склад уламкових порід, їх морфологічні і структурні особливості.
Ключові слова: Чорне море, північно-західний шельф, палеоцен, речовинний склад, уламкові породи.
Представлены результаты детальных комплексных литологических исследований палеоценовых отложений северо-
западной части шельфа Черного моря. Охарактеризованы минеральный состав обломочных пород, их морфологичес-
кие и структурные особенности.
Ключевые слова: Черное море, северо-западный шельф, палеоцен, вещественный состав, обломочные породы.
The results of the detailed lithological research of Paleocene deposits of north-western shelf of the Black sea on a complex
methodical basis are represented. Mineral compositions, morphological and structural features of detrital component have
been identified.
Keywords: the Black Sea, north-western shelf, Paleocene, material composition, detrital component.
ВСТУП
Основні перспективи подальшого нарощування
розвіданих запасів і видобування вуглеводнів у
Південному нафтогазоносному регіоні України
значною мірою пов’язуються з освоєнням на-
самперед північно-західного шельфу Чорного
моря, де вже відкрито газові і газоконденсатні
родовища, що приурочені до різновікових літо-
логічних комплексів порід. Одним з таких комп-
лексів є палеоценовий, нафтогазоносність
якого доведено на Одеському, Штормовому, Го-
ліцинському родовищах [2].
Як відомо, основними пастками покладів
вуглеводнів в осадових товщах слугують інтер-
вали, складені уламковими породами — піс-
ковиками, алевролітами, та їх різновидами
проміжного складу. З огляду на це нами було
проведено детальне вивчення речовинного
складу палеоценових порід та їх типізацію, на-
ведено характеристику теригенних утворень,
з’ясовано закономірності їх поширення й умо-
ви утворення.
Результати літологічного вивчення осадово-
го чохла північно-західного шельфу висвітлю-
ються у виробничих звітах об’єднання «Крим-
моргеологія», ДАТ «Чорноморнафтогаз», ДП
«Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України» та ін.
В останні роки для підвищення результативнос-
ті пошуково-розвідувальних робіт велика увага
приділяється переінтерпритації первинних гео-
логічних матеріалів. Перш за все це стосується
систематизації біостратиграфічних та літологіч-
них даних з перспективних на поклади вугле-
воднів відкладів верхньої крейди, палеоцену та
майкопської серії [3–10].
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Підґрунтям для наших досліджень слугувала
колекція кернового матеріалу з пошуково-
розвідувальних свердловин північно-західного
шельфу Чорного моря, що зберігається у від-
ділі сучасного морського седиментогенезу Ін-
ституту геологічних наук НАН України, а також
зразки керна і шламу, отримані в останні роки
при виконанні госпдоговірних тем. Зразки кер-
на досліджувалися за комплексом методів, що
включають: детальний макроскопічний опис
порід; виділення уламкових фракцій за допо-
могою водно-механічного та ситового розподі-
лу; вивчення літолого-петрографічних особли-
востей відібраних фракцій з використанням
стандартних методик гранулометричного, хі-
мічного, спектрального, рентгеноструктурного,
люмінесцентно-бітумінологічного аналізів.
При проведенні макро- та мікроскопічних до-
сліджень визначали літологічні особливості по-
рід: структура, текстура, сортування уламкової
складової, розмір зерен, мінеральний склад,
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 2010228
Н.Н. ЦИхОЦьКА, Г.В. КЛюшИНА
кількість і тип цементу, ступінь діагенетичних
перетворень (перекристалізація, розчинення,
аутигенне мінералоутворення тощо).
В основу виділення уламкових порід покла-
дено «десятинну» класифікацію осадових утво-
рень, відповідно до якої проводився їх грану-
лометричний аналіз [1]. Серед уламкових порід
залежно від вмісту псамітової, алевритової і
пелітової фракцій виділяються декілька різно-
видів: пісковики алевритисті, алевритові; алев-
роліти піщанисті і піщані тощо.
ЛІТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРІД
Відклади палеоцену розкрито більшістю сверд-
ловин на різних підняттях північно-західного
шельфу. Здебільшого вони згідно чи з пере-
ривом залягають на верхньокрейдових і пе-
рекриваються нижньоеоценовими. За літоло-
гічним складом досліджені нами палеоценові
відклади поділяються на дві частини: нижню,
переважно біогенно-карбонатну та верхню,
представлену теригенно-карбонатними та
глинисто-кременистими породами. В регіо-
нальній стратиграфічній шкалі їм відповідають
відповідно білокам'янський (громівська світа)
та качинський (лазурненська світа) регіояруси
[5, 10].
За літолого-фаціальними ознаками в ре-
гіоні можна виділити дві області: східну (ра-
йон Каркінітсько-Північнокримського проги-
ну), де відбувалось нагромадження виключно
біогенно-карбонатних мулів з незначною до-
мішкою уламкового матеріалу, і західну (структу-
ри, прилеглі до Одеського розлому — Десантна,
Безіменна, Одеська, і Крайового уступу — Олім-
пійська), де біогенно-карбонатне накопичення
періодично змінювалося на теригенне. Генетич-
но їм відповідають шельфові фації та конуса ви-
носу.
Громівська світа поділяється на дві підсвіти:
нижньо- та верхньогромівську. Нижня характе-
ризується переважанням у розрізі мергелів та
глин вапнякових (підняття Штормове, Каркініт-
ське, Сєльського та ін.), що містять незначну (до
5%) кількість уламкового матеріалу. Відклади
верхньогромівської підсвіти розкрито більшіс-
тю свердловин на різних підняттях північно-
західного шельфу Чорного моря. У східній частині
регіону у розрізі переважають вапняки світло- і
зеленувато-сірі щільні піщаноподібні з про-
шарками мергелів зеленувато-темно-сірих та
численними кременистими стяжіннями (сверд-
ловини Кримська-1, Штормова-1, Шмідта-25).
На відміну від цього, на заході регіону розріз
верхньої частини громівської світи складений
вапняками сірими, темно-сірими органогенно-
детритовими алевритистими трі щинуватими
міцними, що містять численні уламки кріноі-
дей (свердловина Олімпійська-400) або про-
шарки спонголітів піщанистих карбонатних
(свердловина Одеська-6). У породах спостері-
гається збільшення вмісту уламкової складової
(5–30%), що представлена кварцом, меншою
мірою польовими шпатами (альбітом, ортокла-
зом), поодинокими уламками кременистих по-
рід, лусочками мусковіту. Зерна кутасті, кородо-
вані кальцитом, розмір — 0,03–0,1 мм.
Товща лазурненської світи у східній частині
регіону складена перешаруванням мергелів
та вапняків сірих, темно-сірих із зеленуватим
відтінком міцних з тонкошаруватою, лінзопо-
дібною або плямистою текстурою (свердлови-
ни Кримська-1, Штормова-1, Шмідта-25). Як і в
розрізі білокам’янської світи, уламкові породи
практично відсутні, а вміст кластичних зерен у
породах не перевищує 10%.
У західній частині шельфу відклади лазур-
ненської світи найбільш повно представлені на
Одеському піднятті (рис. 1). Нижня частина роз-
різу складена мергелями сірими з прошарками
темно-сірих міцних алевритистих слабослюдис-
тих окременілих та брекчийованих. Вміст клас-
тичного псаміто-алевритового матеріалу ста-
новить до 30%. Він представлений кутастими і
різною мірою кородованими зернами кварцу і
польових шпатів. У верхній частині розрізу чітко
виокремлюється товща, що складена піскови-
ками, алевролітами слабовапнистими, меншою
мірою мергелями, вапняками органогенно-
детритовими, які ритмічно перешаровуються.
Пісковики й алевроліти спостерігаються у
вигляді прошарків, лінз, а також різних за фор-
мою включень (рис. 2). Характеризуються низь-
ким ступенем гранулометричного сортування
— присутня домішка відповідно алевритового
або псамітового матеріалу і відрізняються роз-
мірністю породоутворюючих уламкових зерен.
Цемент — змішаний глинисто-кременистий.
Тип цементації базальний і контактно-поровий
(20–50%). Основним компонентом цементу-
ючої маси є ізотропна опалова речовина. За
ступенем цементації виділяють зцементовані
і добре зцементовані різновиди. Вміст СаСО
3
коливається від 1 до 10%. Кластичний матері-
ал пісковиків і алевролітів становить 50–85%
і представлений зернами кварцу — до 80%,
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 229
ЛІТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УЛАМКОВИх ПОРІД ПАЛЕОЦЕНУ ПІВНІЧНО-зАхІДНОГО шЕЛьфУ ЧОРНОГО МОРЯ
Рис. 1. Схема кореляції палеоценових відкладів
1 — глини; 2 — глини алевритісті; 3 — алевроліти; 4 — пісковики; 5 — глини вапнисті; 6 — вапняки; 7 — вапняки
органогенно-детритові; 8 — мергелі; 9 — брекчії; 10 — сидеритові породи; 11 — перерив; 12 — свердловина
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 2010230
Н.Н. ЦИхОЦьКА, Г.В. КЛюшИНА
польових шпатів — 20–25% (ортоклаз, рідко
альбіт і мікроклін), лусочками мусковіту та поо-
динокими уламками кременистих порід (халце-
донолітів). Зерна розміром понад 0,1 мм різною
мірою обкатані, а 0,1 мм і менше — переважно
кутасті. Постійним компонентом пісковиків і
алевролітів є глауконіт. Вміст мінералу мінли-
вий (від поодиноких утворень до 10–15%). Кіль-
кість глауконіту має пряму залежність від роз-
міру та кількості уламкового матеріалу, що, на
нашу думку, свідчить про його перевідкладення.
Серед аутигенних утворень також постійно при-
сутній пірит, іноді кальцит. Акцесорні мінерали
— поодинокі зерна циркону, звичайної рогової
обманки, турмаліну, гранату. Органогенна скла-
дова представлена кременистими, подекуди
глауконітизованими спікулами губок та аглю-
тинуючими форамініферами. Мікротекстура не-
ясноорієнтована, обумовлена розташуванням
крупнодисперсних глинистих лусочок, а також
присутністю бітумоїдів у вигляді численних суб-
паралельних ниткоподібних розгалужених про-
жилків.
На Олімпійському піднятті розріз лазурнен-
ської світи представлений перешаруванням
алевролітів сидеритових глинистих кременис-
тих, вапняків органогенно-детритових з мохо-
ватками або кріноідеями.
Аналіз потужностей свідчить, що палеоце-
новий комплекс на різних структурах має різні
обсяги. Розрізи, як правило, неповні, потуж-
ності мінливі. Майже на всіх структурах виді-
ляються перериви як у білокам’янському, так
і качинському регіоярусах. Зазвичай відклади
палеоцену ерозійно залягають на крейдових і
перекриваються породами верхнього палео-
цену, еоцену, олігоцену. Винятком є Іллічівське
підняття, де верхньомайкопські глини нижньо-
го міоцену залягають безпосередньо на поро-
дах кампану (верхня крейда), а також підняття
Десантне, де середньоеоценові відклади пере-
кривають маастрихтські. Найбільші потужності
(250–300 м) палеоценові відклади мають в ра-
йоні Каркінітсько-Північнокримського прогину.
Ця ділянка характеризується і найбільш повним
палеоценовим розрізом. У західному напрямку
потужність палеоценових відкладів скорочу-
ється, зокрема на Крайовому уступі у свердло-
вині Олімпійська-400 вона становить близько
110 м.
Палеоценові відклади мають чітку двоком-
понентну будову, яка відображає етапи розви-
тку морського басейну. Дослідження матеріа-
лів буріння палеогенових відкладів, розкритих
свердловинами на північно-західному шельфі,
дозволило охарактеризувати ранньо- та пізньо-
палеоценові етапи розвитку цієї території.
Ранньопалеоценовий етап розвитку був
значною мірою успадкованим від нижньокрей-
дового, і зміна умов в ньому відбувалася посту-
пово. В цей період на значній ділянці шельфу в
умовах ослабленої гідродинамічної активності
відкладалися різногенетичні карбонатні мули.
Про схожий склад цих відкладів свідчать розрі-
зи свердловин, пробурених у різних структурно-
фаціальних зонах. Наприкінці раннього палео-
Рис. 2. Плямиста текстура палеоценових відкладів (свердловина Одеська-20, інтервал 1452,25–1457,75 м,
1,7 м від верху)
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 231
ЛІТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УЛАМКОВИх ПОРІД ПАЛЕОЦЕНУ ПІВНІЧНО-зАхІДНОГО шЕЛьфУ ЧОРНОГО МОРЯ
цену спостерігається поступове зменшення
карбонатонагромадження та циклічне збіль-
шення уламкового матеріалу. Загалом, відбу-
валося відкладення карбонатних мулів з незна-
чною домішкою глинистого та кремнеземистого
матеріалу, а на захід від Одеського розлому —
переважно теригенного алевритового матеріа-
лу із значною кількістю шабазиту.
Пізньопалеоценовий етап розвитку палеоге-
нового басейну відрізняється різко відмінними
умовами, коли біогенно-карбонатне осадкоут-
ворення ранньопалеоценового часу змінилося
на карбонатно-теригенне. На цьому етапі в умо-
вах зовнішнього шельфу та континентального
схилу формувались глинисто-кремнеземисті
карбонатні мули зі змінним вмістом органічних
залишків, сидериту, уламкового матеріалу та
органічної речовини. Винятком є підняття Гам-
бурцева, де відкладались висококарбонатні
породи.
ВИСНОВКИ
За результатами детального аналізу речовинно-
го складу палеоценових відкладів було проведе-
но їх типізацію, визначено структурно-текстурні
особливості уламкових порід, охарактеризова-
но їх глинисту, акцесорну і аутигенну складові,
з’ясовано закономірності поширення та умови
утворення.
Визначено, що в розрізі палеоцену на
північно-західному шельфі Чорного моря тери-
генні утворення мають дуже обмежене поши-
рення, зокрема в розрізі нижнього палеоцену
вони практично відсутні. На відміну від цього,
в розрізі верхнього палеоцену (верхня частина
качинського регіоярусу), зокрема на заході ре-
гіону (Одеське підняття), чітко виокремлюється
товща, що складена перешаруванням піско-
виків і алевролітів сірих та темно-сірих креме-
нистих, часто глауконітових. ЇЇ потужність сягає
25–30 м.
Походження уламкового матеріалу у захід-
ній частині регіону пов’язується з існуванням
великого конуса виносу, верхня частина якого
знаходилася в районі Одеського підняття і по-
ширювалася до Штормового підняття [4, 5, 10].
Саме в результаті турбідитних процесів відбува-
лось періодичне перевідкладення відносно до-
бре обкатаних переважно кварцових уламків
псамітової та алевритової розмірностей і фор-
мувалась теригенна товща, з якою пов’язані
основні нафтогазоносні перспективи не тільки
на північно-західному шельфі Чорного моря, а і
в інших районах Південного нафтогазоносного
регіону.
Робота виконана в рамках держбюджетної
теми «Літолого-геохімічна характеристика кай-
нозойських відкладів північно-західної частини
шельфу Чорного моря» у відділі сучасного мор-
ського седиментогенезу Інституту геологічних
наук НАН України.
Атлас1. родовищ нафти і газу України: В 6 т. — Львів,
1998. — Т. 6: Південний нафтогазоносний регіон. —
225 с.
Атлас2. текстур и структур осадочных горных пород.
— М.: Госгеолтехиздат, 1962. — Ч. 1: Обломочные и
глинистые породы. — 578 с.
Геология3. шельфа УССР. Литология / Е.Ф. Шнюков,
В.И. Мельник, Ю.И. Иноземцев и др. — Киев: Наук.
думка, 1985. — 190 с.
Геолого-структурно-термоатмогеохімічне4. обґрунту-
вання нафтогазоносності Азово-Чорноморської аква-
торії / П.Ф. Гожик, І.Д. Багрій, З.Я. Войцицький та ін.
— К.: Логос, 2010. — 419 с.
Гожик П.Ф., Маслун Н.В., Плотнікова Л.Ф. та ін.5. Стра-
тиграфія мезокайнозойських відкладів північно-
західного шельфу Чорного моря. — К., 2006. —
171 с.
Литолого-фациальные6. исследования палеогена
северо-западного шельфа Черного моря в свете по-
исков скоплений углеводородов. — К., 1990. — 45 с.
— (Препр. / АН УССР. Ин-т геол. наук; 90–5).
Маслун Н.В., Нєдосєкова І.В., Цихоцька Н.Н., Клюши-7.
на Г.В., Будкевич О.М. Літолого-фаціальна модель
олігоценових відкладів північно-західного шельфу
Чорного моря // Нафта і газ України. Матеріали 8-ї
Міжнар. наук.-практ. конф. «Нафта і газ України-2004»
(Судак, 29 верес. — 1 жовт. 2004 р.) — Львів: Центр
Європи, 2004. — Т. 1. — С. 192–193.
Маслун Н.В., Цихоцкая Н.Н.8. К палеогеографии палео-
цена северо-западной части шельфа Черного моря
// Стратиграфічні та палеонтологічні дослідження в
Україні. — К., 1994. — С. 59–60.
Мельничук П.М.9. Особливості геологічної будови і
перспективи нафтогазоносності нижньокрейдових
відкладів північно-західного шельфу Чорного моря:
Автореф. дис. … канд. геол. наук. 01.04.17. — Івано-
Франківськ, 2005. — 22 с.
Плотніква Л.Ф., Маслун Н.В., Іванік М.М., Цихоцька Н.Н., 10.
Шумник А.В. Стратиграфія крейдово-палеоценових
відкладів та особливості геологічного розвитку захід-
ної частини північно-західного шельфу Чорного моря
// Геол. журн. — 2003. — № 2. — С. 27–38.
Інститут геологічних наук НАН України, Київ
E-mail: klushina_av@mail.ru
Рецензент — чл.-кор. НАН України О.Ю. Митропольський
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59444 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0025 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T06:08:21Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут геологічних наук НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Цихоцька, Н.Н. Клюшина, Г.В. 2014-04-08T16:26:29Z 2014-04-08T16:26:29Z 2010 Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря / Н.Н. Цихоцька, Г.В. Клюшина // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 227-231. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59444 551.311.6:(552.122:549):(551.351.2:551.781.3):553.98.04](2 62.5-16) Наведено результати детальних літологічних досліджень палеоценових відкладів північно-західної частини шельфу Чорного моря. Охарактеризовано мінеральний склад уламкових порід, їх морфологічні і структурні особливості. Представлены результаты детальных комплексных литологических исследований палеоценовых отложений северо-западной части шельфа Черного моря. Охарактеризованы минеральный состав обломочных пород, их морфологические и структурные особенности. The results of the detailed lithological research of Paleocene deposits of north-western shelf of the Black sea on a complex methodical basis are represented. Mineral compositions, morphological and structural features of detrital component have been identified. uk Інститут геологічних наук НАН України Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України Проблеми сучасного осадконакопичення та геоекології Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря Lithological features of paleocene сlastic rocks of the north-western Black Sea shelf Article published earlier |
| spellingShingle | Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря Цихоцька, Н.Н. Клюшина, Г.В. Проблеми сучасного осадконакопичення та геоекології |
| title | Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря |
| title_alt | Lithological features of paleocene сlastic rocks of the north-western Black Sea shelf |
| title_full | Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря |
| title_fullStr | Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря |
| title_full_unstemmed | Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря |
| title_short | Літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу Чорного моря |
| title_sort | літологічні особливості уламкових порід палеоцену північно-західного шельфу чорного моря |
| topic | Проблеми сучасного осадконакопичення та геоекології |
| topic_facet | Проблеми сучасного осадконакопичення та геоекології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59444 |
| work_keys_str_mv | AT cihocʹkann lítologíčníosoblivostíulamkovihporídpaleocenupívníčnozahídnogošelʹfučornogomorâ AT klûšinagv lítologíčníosoblivostíulamkovihporídpaleocenupívníčnozahídnogošelʹfučornogomorâ AT cihocʹkann lithologicalfeaturesofpaleoceneslasticrocksofthenorthwesternblackseashelf AT klûšinagv lithologicalfeaturesofpaleoceneslasticrocksofthenorthwesternblackseashelf |