Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи
Наведено результати досліджень мінералого-петрографічних, літолого-фаціальних і петрофізичних властивостей морських глибоководних відкладів аргілітової та алевролітової фракцій порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи як потенційного об’єкту для пошуків сланцевого газу (s...
Saved in:
| Published in: | Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геологічних наук НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59459 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи / І.М. Куровець, Д.М. Дригант, П.М. Чепіль, П.С. Чепусенко, А.І. Шира // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 287-293. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859734446340571136 |
|---|---|
| author | Куровець, І.М. Дригант, Д.М. Чепіль, П.М. Чепусенко, П.С. Шира, А.І. |
| author_facet | Куровець, І.М. Дригант, Д.М. Чепіль, П.М. Чепусенко, П.С. Шира, А.І. |
| citation_txt | Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи / І.М. Куровець, Д.М. Дригант, П.М. Чепіль, П.С. Чепусенко, А.І. Шира // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 287-293. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
| description | Наведено результати досліджень мінералого-петрографічних, літолого-фаціальних і петрофізичних властивостей морських глибоководних відкладів аргілітової та алевролітової фракцій порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи як потенційного об’єкту для пошуків сланцевого газу (shale gas) та щільного газу (tight gas).
Приведены результаты исследований минералого-петрографических, литолого-фациальных и петрофизических
свойств морских глубоководных отложений аргиллитовой и алевролитовой фракций пород силура юго-восточной
окраины Восточно-Европейской платформы как потенциального объекта для поиска сланцевого (shale gas) и плотного
газа (tight gas).
The paper presents the results of studies of mineralogical-petrophysical, lithological-facies and petrophysical properties of
marine deep-seated deposits of argillite and aleurolite fractions of Silurian rocks of the south-western margin of the East
European Platform as a potential object for prospecting of shale gas and tight gas.
|
| first_indexed | 2025-12-01T15:10:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 287
КОРИСНІ КОПАЛИНИ ОСАДОВИХ БАСЕЙНІВ;
СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ /
ПОЛЕЗНЫЕ ИСКОПАЕМЫЕ ОСАДОЧНЫХ БАССЕЙНОВ;
СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ЛИТОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ
© І.М. Куровець, Д.М. Дригант, П.М. Чепіль, П.С. Чепусенко, А.І. Шира, 2010
УДК 553.981/982 (472)
І.М. Куровець1, Д.М. Дригант2, П.М. Чепіль3, П.С. Чепусенко1, А.І. Шира1
ГеолоГо-ПетрофІзиЧнА хАрАКтериСтиКА бАСейнових ДрІбнозерниСтих ПорІД
Силуру ПІвДенно-зАхІДної оКрАїни СхІДно-ЄвроПейСьКої ПлАтфорМи
I.M. Kurovets, D.M. Drygant, P.M. Chepil, P.S. Chepusenko, A.I. Shyra
GeoloGICAl-PetroPhySICAl ChArACterIStICS of the SIlurIAn fIne-GrAIneD roCKS of
the South-weStern MArGIn of the eASt euroPeAn PlAtforM
Наведено результати досліджень мінералого-петрографічних, літолого-фаціальних і петрофізичних властивостей мор-
ських глибоководних відкладів аргілітової та алевролітової фракцій порід силуру південно-західної окраїни Східно-
Європейської платформи як потенційного об’єкту для пошуків сланцевого газу (shale gas) та щільного газу (tight gas).
Ключові слова: аргілітові відклади, силур, геолого-петрофізична характеристика, південно-західна окраїна Східно-
Європейської платформи.
Приведены результаты исследований минералого-петрографических, литолого-фациальных и петрофизических
свойств морских глубоководных отложений аргиллитовой и алевролитовой фракций пород силура юго-восточной
окраины Восточно-Европейской платформы как потенциального объекта для поиска сланцевого (shale gas) и плотного
газа (tight gas).
Ключевые слова: аргиллитовые отложения, силур, геолого-петрофизическая характеристика, юго-западная окраина
Восточно-Европейской платформы.
The paper presents the results of studies of mineralogical-petrophysical, lithological-facies and petrophysical properties of
marine deep-seated deposits of argillite and aleurolite fractions of Silurian rocks of the south-western margin of the East
European Platform as a potential object for prospecting of shale gas and tight gas.
Keywords: argillite deposits, Silurian, geological-petrophysical characteristic, south-western edge of the East European
Platform
Дрібнозернисті відклади аргілітової та алев-
ролітової фракцій є найпоширенішим типом се-
ред порід осадового чохла, однак вивчені вони
недостатньо [10]. В останній час у зв’язку з про-
блемою пошуків неконвенційних покладів газу
— так званих сланцевого газу (shale gas) та
щільного газу (tight gas) — значно зріс інтерес
до вивчення особливостей їх поширення та бу-
дови складених ними товщ. У цьому аспекті при-
вертає увагу потужна (до 1000 м) товща дрібно-
зернистих теригенних відкладів (сланців, shale)
силуру, яка в межах України розкрита кількома
свердловинами на південно-західній (Волино-
Подільській) окраїні Східно-Європейської плат-
форми. Проте літолого-фаціальні, мінералого-
петрографічні та петрофізичні властивості цих
відкладів практично не досліджені [5 3, 4]. В
той же час інтенсивні дослідження нижньопа-
леозойських сланцевих відкладів проводяться
в Польщі в Східноєвропейському кратоні (Бал-
тійський і Люблінсько-Подляський басейни), го-
ловним чином у верхньоордовицьких і нижньо-
силурійських відкладах [8, 9].
У тектонічному відношенні Волино-Поділь-
ська окраїна платформи належить до зони
переходу давньої платформи до альпійського
Карпатського орогену. Розвинуті на ній відкла-
ди силуру представлені стратиграфічно безпе-
рервною товщею, яка у вигляді монокліналі з
нахилом верств на захід та південний захід об-
лямовує край платформи на просторі від Балтій-
ського до Чорного моря. В ме жах України вона
розвинута на західному (Волинь) та південно-
західному (Поділля) схилах Українського щита, у
Львівському прогині та у південно-східній час-
тині Передкарпатського прогину, складаючи
разом із нижнім девоном єдиний структурний
комплекс. Відклади силуру залягають на розми-
тій під час тривалої регресії (зумовленої такон-
ською фазою орогенезу) поверхні, складеній
породами ордовику, кембрію і венду. Глибина
залягання підошви силуру збільшується від пер-
ших десятків метрів біля східної межі площі по-
ширення до понад 4000 м (нижче рівня океану)
на заході (рис. 1). У цьому ж напрямі потужність
відкладів збільшується від 340 м до 1095 м [1].
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 2010288
І.М. КУРОВЕцЬ, Д.М. ДРИГАНТ, П.М. ЧЕПІЛЬ, П.С. ЧЕПУСЕНКО, А.І. ШИРА
Силурійський седиментогенез проходив в
умовах периконтинентального палеобасейну із
змінними палеогеографічними обстановками,
у зв’язку з чим сформувалася поліфаціальна
глинисто-карбонатна товща, складена набо-
ром лагунних, прибережно-морських, мілинних
(передрифових, біогермових, зарифових), від-
критошельфових та схилових фацій. Однотипні
за складом та походженням фації утворюють
фаціальні зони більш-менш субмеридіонального
простягання, проте їхнє розміщення і межі з ча-
сом змінювалися, а тому площі поширення поді-
бних фацій на різних стратиграфічних рівнях не
є однаковими і не збігаються. Закономірні пе-
реміщення фаціальних зон в ту чи іншу сторону
відносно берегової лінії, пов’язані із змінами па-
леогеографічних обстановок, зумовили цикліч-
ність будови розрізу. Останнє дає змогу виділити
регіональні кореляційні одиниці — горизонти,
які досить чітко прослідковуються майже в усіх
розрізах: китайгородський, баговицький, мали-
новецький і скальський. Фаціальні ряди (вза-
ємне розміщення фаціальних зон у поперечних
перетинах) у кожному з них однакові, оскіль-
ки вони формувалися за єдиною фаціально-
седиментологічною моделлю, розробленою для
силурійського палеобалтійського периконтинен-
тального басейну Х. Нестором і Р. Ейнасто [6].
Рис.1. Глибина залягання підошви силуру (м нижче рівня моря)
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 289
ГЕОЛОГО-ПЕТРОфІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАСЕЙНОВИХ ДРІБНОЗЕРНИСТИХ ПОРІД СИЛУРУ...
Від пізнього лландовері і до лудлову розріз
силуру в усій Волино-Подільській ділянці палео-
басейну формувався в умовах відносно стабіль-
ної палеотектонічної обстановки на платформі.
Під кінець лудловського та у пржидольському
віці режим седиментогенезу різко змінився —
у західній частині палеобасейну (на захід від
Устилуг-Рогатинської зони розломів) почалася
інтенсивна субсиденція, зумовлена початком
формування зони Тейсейра-Торнквіста (ТТЗ) у
вигляді грабеноподібного авлакогену шириною
до 50–70 км, що простягся від Північного моря
до Чорного. На Прикарпатті до ТТЗ приурочене
значне зростання (більше ніж у 3 рази) потуж-
ності відкладів силуру, представлених у фації
граптолітових аргілітів, та нарощення розрі-
зу нижнього девону у фаціях олд-реду (рис. 2).
Аналiз карт розподiлу iзопахiт i поширення фацiй
показує, що відкритошельфові фації прилягають
із заходу до підніжжя бар’єра, який утворюва-
ли рифи, бiогерми, заростi криноідей або вали
детритових осадiв на межi лагуни й вiдкритого
палеобасейну. Треба зазначити, що рiст ор-
ганогенних побудов внаслідок iнтенсивного
руйнування їх та повiльної субсиденції лише
незначно випереджав швидкiсть осадонагро-
мадження у передрифовiй та зарифовiй зонах,
i тому вони не утворили тiл, якi за потужнiстю
перевищували б прилеглі ізохронні товщі. Зони
розвитку різновікових рифових побудов у біль-
шій частині регіону не збігаються: на заході
розміщена ранньоскальська (ісаковецького і
пригородоцького часу), на сході — ранньома-
линовецька; баговицька проходить приблизно
посередині між ними.
Для утворень лагун характерне тонке чергу-
вання седиментаційних доломітів з домерита-
ми; рідше зустрічаються вклинені в них прошар-
ки органогенних вапняків, мертелів, аргілітів,
гіпсів та ангідритів. Серед відкритошельфових і
схилових фацій переважають мергелі, грудкува-
ті глинисті вапняки й аргіліти, причому глинис-
тість порід збільшується у напрямі відкритого
моря. Зона розвитку рифогенних утворень має
досить складну і ще недостатньо вивчену будо-
ву. Характерна ознака зони — наявність потуж-
них товщ вторинних доломітів, доломітизованих
вапняків з численними рештками рифобудівних
і рифолюбних організмів. Передрифові фації,
що завершують фаціальний ряд шельфу, по-
ширені у дещо ширшій смузі і складені масив-
ними органогенно-детритовими вапняками з
вклиненими в них глинистими вапняками та
біогермами; зарифові — доломітизованими
продуктами руйнування рифів, що чергуються з
лагунними відкладами. Мілинні фації, зокрема
шлейфові зернисті органогенно-детритові вап-
няки, чітко фіксують зону переходу від рифової
зони до відкритого шельфу [7, 2]. На захід від
мілинних відкладів у всіх горизонтах розміщена
Рис.2. Геологічний перетин через Львівський та Передкарпатський прогини (Дашава-Повча)
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 2010290
І.М. КУРОВЕцЬ, Д.М. ДРИГАНТ, П.М. ЧЕПІЛЬ, П.С. ЧЕПУСЕНКО, А.І. ШИРА
значно ширша зона розвитку відкритоморських
(відкритошельфових) фацій. Для них характерні
ознаки: 1) глинисто-вапняний склад; 2) несор-
тованість глинистих і зернистих компонентів; 3)
однорідність товщ без вираженої верствуватос-
ті; 4) грудкувата текстура порід; 5) деяке збіль-
шення потужності відкладів. У зоні поширені
глинисті, глинисто-детритові вапняки та мерге-
лі з характерною грудкуватою текстурою.
За даними фаціального аналізу від-
кладів та геофізичних характеристик роз-
різів свердловин у товщі силуру виді-
лена низка трансгресивно-регресивних
циклів регіонального значення: венлоцько-
ранньолудловський, середньо-піз ньолуд-
ловський і пізньолудловсько-пржидоль ський.
Під час регресивних фаз важливу роль віді-
гравали рифобудівні (каркасні) організми, які
не тільки були постачальниками великої маси
карбонатного детриту, але й створювали побу-
дови типу біогермових і рифових масивів (ба-
говицького, малиновецького, скальського).
Трансгресiя у силурiйському перiодi свого
апогею досягла у малиновецькому часi, коли
майже у всьому регiонi сформувалася монотон-
на товща (близько 100 м) грудкуватих глинис-
тих вапнякiв i мергелiв вiдкритошельфової та
перехiдної зон. Такою самою за масштабом, але
вiдносно короткочасною була й пiзньоскальська
(дзвенигородська) трансгресiя.
Завершується фаціальний ряд відкладами
зануреної частини материкового схилу, які по-
ширені у четвертій фаціальній зоні і повніс-
тю складають розрізи силуру у центральній
частині Львівського та в Передкарпатсько-
му прогині (у зоні Тейсейра-Торнквіста). Для
них характерний винятково теригенний склад
— це темно-сірі, майже чорні аргіліти, рідко
трохи карбонатні, з поодинокими граптолі-
тами та (в нижніх частинах розрізів) алевро-
літи. Потужності товщ граптолітових аргілітів
значно перевищують потужності ізохронних
глинисто-карбонатних та карбонатних відкла-
дів. За даними літолого-петрографічного до-
слідження серед аргілітів за структурними і
текстурними особливостями можна вирізнити
кілька відмін: 1) аргіліти гідрослюдисті з вклю-
ченням органічної речовини; 2) аргіліти ша-
руваті з пропластками алевролітів; 3) аргіліти
гідрослюдисті алевролітисті з вуглефікованою
органічною речовиною та піритом; 4) аргіліти
тонкодисперсні масивні з включенням органіч-
ної речовини та піриту.
Типовий повний розріз глибоководних мор-
ських теригенних відкладів силуру із достатнім
для аналізів відбором керну розкритий параме-
тричною свердловиною Ліщинська-1 в інтервалі
2613–3537 м, що дозволило провести детальні
мінералого-петрографічні, структурно-текстурні
та петрофізичні дослідження. За результатами
досліджень кернового матеріалу і аналізу даних
ГДС його можна поділити на три частини.
У верхній частині розрізу (інт. 2613–2804 м)
залягають аргіліти сірого кольору (рис. 3 A, B),
подекуди перешаровані з алевролітами та з по-
одинокими тонкими пропластками (до 0,5 см)
глинистих вапняків. Шаруватість їх неправиль-
на, з ознаками внутрішньопластового зминан-
ня. На площинах нашарування наявні дрібні
луски слюди, в алевролітах трапляються неве-
ликі катуни аргілітів. Прошарки аргілітів помір-
но піритизовані. Поодинокі знахідки фауни
представлені уламками черепашок брахіопод і
пелеципод, стебел криноідей, відбитками гіолі-
тів. Аргіліти гідрослюдисті, шаруваті, зі структу-
рами змучування та внутрішньопластового мі-
кроперемиву, в окремих прошарках вапнисті, з
переходом у глинистий мергель алевритистий.
Текстура орієнтована завдяки наявності пласти-
нок серициту. Наявний аутигенний кварц, який
представлений зернами з лапчастими взаємо-
проростаннями, а також луски серициту. У вап-
нистих відмінах порід карбонат у вигляді мікро-
зернистих грудкуватих скупчень, забруднених
пелітовою домішкою. Сліди перемиву трасують-
ся дрібними гніздами та ланцюжками дрібних
зерен кварцу. У шліфах трапляються скременілі
скелети форамініфер (?) поганої збереженості,
стінки яких заміщені дрібнозернистим кварцом,
а внутрішні порожнини виповнені кальцитом з
домішкою глинистих мінералів. Зразки керну з
інтервалу глибини 2755–2804 м розбиті вели-
кою кількістю субвертикальних тріщин, запов-
нених кальцитом білого кольору (рис. 3 В).
Середня частина розрізу (інт. 2804–3020 м)
складена аргілітами темносірого кольору, ма-
сивними, тонкодисперсними, горизонтально-
шаруватими, гідрослюдистими (рис. 3 C, D).
На площинах наверствувань спостерігається у
незначній кількості органічна речовина та по-
мірна піритизація. Пірит у вигляді дрібних зерен
або тонких прожилків. Крім того. на площинах
наверствувань видно короткі (до 1–1,5 мм) від-
криті мікротріщини.
Нижня частина розрізу силуру у свердловині
(інт. 3020–3537 м) складена аргілітами чорного
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 291
ГЕОЛОГО-ПЕТРОфІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАСЕЙНОВИХ ДРІБНОЗЕРНИСТИХ ПОРІД СИЛУРУ...
Рис.3. Породи силурійського віку (св. Ліщинська-1)
A — Перешарування аргіліта гідрослюдистого з алевролітом з системою субвертикальних та горизонтальних тріщин
виповнених кальцитом та кварцом білого кольору, інт. гл. 2755–2804 м, ∅ керна 78 мм;
B — Тріщина в аргіліті гідрослюдистому виповнена кварцом та кальцитом, інт. гл. 2800–2804 м, нік.||, зб. 45;
C — Аргіліт масивний сірого кольору гідрослюдистий горизонтальношаруватий, інт. гл. 2998–3003 м, ∅ керна 78 мм;
D — Перешарування аргіліта гідрослюдистого з аргілітом, збагаченим розсіяною органічною речовиною у формі видов-
жених лусок , інт. гл. 2998–3003 м, нік.||, зб. 45;
E — Аргіліт масивний чорного кольору гідрослюдистий вуглистий горизонтальношаруватий, інт. гл. 3402–3406 м,
∅ керна 78 мм;
F — Аргіліт гідрослюдистий лінзовидно-шаруватої структури з великою кількістю органічної речовини, інт. гл. 3402–
3406 м, нік.||, зб. 45
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 2010292
І.М. КУРОВЕцЬ, Д.М. ДРИГАНТ, П.М. ЧЕПІЛЬ, П.С. ЧЕПУСЕНКО, А.І. ШИРА
кольору, масивними, горизонтальномікрошару-
ватими, гідрослюдистими, лінзоподібношару-
ватої структури, збагачені великою кількістю
вуглефікованої органічної речовини, що обля-
мовує мікролінзочки гідрослюди (рис. 3 E, F). У
породі рівномірно розсіяна алевритова фрак-
ція.
Структурні та текстурні характеристики (коса
шаруватість, зміна потужності прошарків алев-
ролітів, грудкуватість) вказують на те, що від-
клади верхнього інтервалу розрізу формува-
лися у досить активному водному середовищі,
а середньої та нижньої частин розрізу — в умо-
вах відкритого спокійного палеобасейну (гори-
зонтальна шаруватість, пелітова текстура).
За даними лабораторних петрофізичних
досліджень відкрита пористість аргілітів змі-
нюється в межах 0,6–2,4 %, і вони практично
непроникні (менше 0,001 мкм2 · 10-3). Вміст
карбонатного матеріалу сягає 20 %. Найменша
об’ємна вага (2,64–2,70 г/см3) характерна для
аргілітів із вмістом вуглефікованої речовини, а
найбільша (2,75–2,8) — для аргілітів масивних
гідрослюдистих з включеннями піриту. За дани-
ми ГДС розріз слабо диференційований, при-
родна радіоактивність відкладів змінюється в
межах 9–18 мкР/год, позірний електричний
опір 20–154 Омм, інтервальний час поширен-
ня поздовжніх хвиль 126–365 мкс/м (рис. 4).
ВИСНОВКИ
Таким чином, літолого-петрофізичні власти-
вості порід силурійського віку формувалися під
впливом палеогеографічних умов седиментації
і пізніших постседиментаційних перетворень.
Внаслідок тривалої дії катагенетичних процесів
теригенні відклади інтенсивно ущільнювались,
набуваючи відносно великої об’ємної ваги і
низьких для традиційних покладів газу ємкісно-
фільтраційних властивостей. Враховуючи фак-
тичні дані, можна дійти висновку, що для опи-
саних відкладів силуру характерні всі ознаки
Рис.4. Гістограми петрофізичних параметрів для аргілітових порід силурійських відкладів
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 293
ГЕОЛОГО-ПЕТРОфІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАСЕЙНОВИХ ДРІБНОЗЕРНИСТИХ ПОРІД СИЛУРУ...
(глибини залягання, мінералого-петрографічні
та петрофізичні властивості) товщ, перспектив-
них для пошуків неконвекційних покладів газу,
однак для їх успішного проведення необхідне
виконання спеціальних геофізичних досліджень
регіону та геохімічних досліджень органічної
речовини, генетичного типу керогену, газогене-
раційного потенціалу.
Дригант Д. М.1. Девонські конодонти південно-західної
окраїни Східно-європейської платформи (Волино-
Поділля, Україна). — Київ, 2010. — 100 с.
Дригант Д. М.2. Нижній і середній палеозой Волино-
Подільської окраїни Східно-Європейської платформи
та Передкарпатського прогину // Наук. зап. ДПМ НАН
України. — 2000.– 15. — С. 24–129.
Колтун Ю. В.3. Еволюція чорносланцевих товщ та гене-
рація вуглеводнів в межах давньої континентальної
окраїни Тетісу (Українські Карпати та суміжні терито-
рії) /Сучасні проблеми літології і мінерагенії осадових
басейнів України та суміжних територій: Зб. наук. пр.
— К.: Логос, 2008. — С. 87–92.
Літолого-петрофізичні4. і мінералофлюїдологічні влас-
тивості відкладів силуру Львівського палеозойського
прогину /І. Куровець, І. Наумко, Г. Притулка, А. Шира,
Ю. Шуфляк/ Тези доп. наук. конф., присвяченої 65-
річчю геологічного факультету Львівського націо-
нального університету імені Івана Франка «Стан і пер-
спективи сучасної геологічної освіти та науки», Львів,
13–15 жовтня 2010 р. — Львів, Видавничий центр
ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — С. 115–117.
Наумко І. М., Куровець І. М., Сахно В. Е., Чепусенко П. С.5.
Комплексування мінералофлюїдологічних і петро-
фізичних методів: нетрадиційний підхід до вивчення
порід-колекторів вуглеводнів (на прикладі Львівсько-
го палеозойського прогину/ Доп. Національної акаде-
мії наук України. — 2009. — № 1. — С.106–113.
Нестор Х.Э., Эйнасто Р.Э.6. Фациально-седименто-
логическая модель силурийского палеобалтийского
периконтинентального бассейна. — Фации и фауна
силура Прибалтики. — Таллин: Изд-во АН ЭССР, 1977.
— С. 89–121.
Эйнасто Р.Э., Котык В.А., Юшкевич В.И.7. Формационная
зональность в силурийских краевых бассейнах запа-
да Русской платформы. — Типы осадочных формаций
нефтегазоносных бассейнов. — М.: Наука, 1980. —
С. 228–242.
Lis P.8. Upper Ordovician-Lower Silurianfine-grained
sediments in the Podlasie-Lublin Basin// Przegląd
Geologiczny. — 2010. — T. 58 — №3. — S. 259–262.
Poprawa P.9. Shale gas hydrocarbon system — North
American experience and European potential// Przegląd
Geologiczny. — 2010. — T. 58. — № 3. — S. 216–225.
Potter P. E., Maynard J.B., Depetris P. J.10. Mud & Mudstones:
Introduction and Overview. –Springer, Berlin-Heidelberg.
— 2005.
1 — Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН Укра-
їни, Львів
E-Mail: i.kurovets@gmail.com
2 — Державний природознавчий музей НАН України,
Львів
3 — НАК “Нафтогаз України”, Київ
Рецензент — чл.-кор. НАН України М.І. Павлюк
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59459 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0025 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T15:10:50Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут геологічних наук НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Куровець, І.М. Дригант, Д.М. Чепіль, П.М. Чепусенко, П.С. Шира, А.І. 2014-04-08T17:22:50Z 2014-04-08T17:22:50Z 2010 Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи / І.М. Куровець, Д.М. Дригант, П.М. Чепіль, П.С. Чепусенко, А.І. Шира // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 287-293. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59459 553.981/982 (472) Наведено результати досліджень мінералого-петрографічних, літолого-фаціальних і петрофізичних властивостей морських глибоководних відкладів аргілітової та алевролітової фракцій порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи як потенційного об’єкту для пошуків сланцевого газу (shale gas) та щільного газу (tight gas). Приведены результаты исследований минералого-петрографических, литолого-фациальных и петрофизических свойств морских глубоководных отложений аргиллитовой и алевролитовой фракций пород силура юго-восточной окраины Восточно-Европейской платформы как потенциального объекта для поиска сланцевого (shale gas) и плотного газа (tight gas). The paper presents the results of studies of mineralogical-petrophysical, lithological-facies and petrophysical properties of marine deep-seated deposits of argillite and aleurolite fractions of Silurian rocks of the south-western margin of the East European Platform as a potential object for prospecting of shale gas and tight gas. uk Інститут геологічних наук НАН України Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України Корисні копалини осадових басейнів; сучасні методи літологічних досліджень Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи Geological-petrophysical characteristics of the silurianfine-grained rocks of the south-western margin of the East European platform Article published earlier |
| spellingShingle | Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи Куровець, І.М. Дригант, Д.М. Чепіль, П.М. Чепусенко, П.С. Шира, А.І. Корисні копалини осадових басейнів; сучасні методи літологічних досліджень |
| title | Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи |
| title_alt | Geological-petrophysical characteristics of the silurianfine-grained rocks of the south-western margin of the East European platform |
| title_full | Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи |
| title_fullStr | Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи |
| title_full_unstemmed | Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи |
| title_short | Геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи |
| title_sort | геолого-петрофізична характеристика басейнових дрібнозернистих порід силуру південно-західної окраїни східно-європейської платформи |
| topic | Корисні копалини осадових басейнів; сучасні методи літологічних досліджень |
| topic_facet | Корисні копалини осадових басейнів; сучасні методи літологічних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59459 |
| work_keys_str_mv | AT kurovecʹím geologopetrofízičnaharakteristikabaseinovihdríbnozernistihporídsilurupívdennozahídnoíokraínishídnoêvropeisʹkoíplatformi AT drigantdm geologopetrofízičnaharakteristikabaseinovihdríbnozernistihporídsilurupívdennozahídnoíokraínishídnoêvropeisʹkoíplatformi AT čepílʹpm geologopetrofízičnaharakteristikabaseinovihdríbnozernistihporídsilurupívdennozahídnoíokraínishídnoêvropeisʹkoíplatformi AT čepusenkops geologopetrofízičnaharakteristikabaseinovihdríbnozernistihporídsilurupívdennozahídnoíokraínishídnoêvropeisʹkoíplatformi AT širaaí geologopetrofízičnaharakteristikabaseinovihdríbnozernistihporídsilurupívdennozahídnoíokraínishídnoêvropeisʹkoíplatformi AT kurovecʹím geologicalpetrophysicalcharacteristicsofthesilurianfinegrainedrocksofthesouthwesternmarginoftheeasteuropeanplatform AT drigantdm geologicalpetrophysicalcharacteristicsofthesilurianfinegrainedrocksofthesouthwesternmarginoftheeasteuropeanplatform AT čepílʹpm geologicalpetrophysicalcharacteristicsofthesilurianfinegrainedrocksofthesouthwesternmarginoftheeasteuropeanplatform AT čepusenkops geologicalpetrophysicalcharacteristicsofthesilurianfinegrainedrocksofthesouthwesternmarginoftheeasteuropeanplatform AT širaaí geologicalpetrophysicalcharacteristicsofthesilurianfinegrainedrocksofthesouthwesternmarginoftheeasteuropeanplatform |