Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів
Розглянуті геологічні і палеогеоморфологічні умови утворення колумбітових розсипів Пержанського рудного району. Визначені джерела розподілу рудних мінералів у розсипах та особливості їх мінералогічного складу. Показані перспективи подальшого вивчення і освоєння розсипних родовищ. Рассмотрены геоло...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут геологічних наук НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59467 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів / Л.С. Романюк // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 338-342. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59467 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Романюк, Л.С. 2014-04-08T17:55:23Z 2014-04-08T17:55:23Z 2010 Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів / Л.С. Романюк // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 338-342. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59467 553.493.6.068.5(477.42) Розглянуті геологічні і палеогеоморфологічні умови утворення колумбітових розсипів Пержанського рудного району. Визначені джерела розподілу рудних мінералів у розсипах та особливості їх мінералогічного складу. Показані перспективи подальшого вивчення і освоєння розсипних родовищ. Рассмотрены геологические и палеогеоморфологические условия образования колумбитовых россыпей Пержанского рудного района. Определены источники распределения рудных минералов в россыпях и особенности их минералогического состава. Показаны перспективы дальнейшего изучения и освоения россыпных месторождений. The geological and paleogeomorphological conditions of formation of Perha ore district columbite placers are examined. The sources of ore minerals distribution in placers and features of their mineralogical composition are determined. The prospects of further study and mining of placers are showed. uk Інститут геологічних наук НАН України Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України Корисні копалини осадових басейнів; сучасні методи літологічних досліджень Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів Peculiarities of formation and mineralogical composition of Perha tinstone-columbite placers Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів |
| spellingShingle |
Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів Романюк, Л.С. Корисні копалини осадових басейнів; сучасні методи літологічних досліджень |
| title_short |
Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів |
| title_full |
Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів |
| title_fullStr |
Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів |
| title_full_unstemmed |
Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів |
| title_sort |
особливості формування та мінералогічного складу пержанських каситерит-колумбітових розсипів |
| author |
Романюк, Л.С. |
| author_facet |
Романюк, Л.С. |
| topic |
Корисні копалини осадових басейнів; сучасні методи літологічних досліджень |
| topic_facet |
Корисні копалини осадових басейнів; сучасні методи літологічних досліджень |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України |
| publisher |
Інститут геологічних наук НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Peculiarities of formation and mineralogical composition of Perha tinstone-columbite placers |
| description |
Розглянуті геологічні і палеогеоморфологічні умови утворення колумбітових розсипів Пержанського рудного району.
Визначені джерела розподілу рудних мінералів у розсипах та особливості їх мінералогічного складу. Показані перспективи подальшого вивчення і освоєння розсипних родовищ.
Рассмотрены геологические и палеогеоморфологические условия образования колумбитовых россыпей Пержанского
рудного района. Определены источники распределения рудных минералов в россыпях и особенности их минералогического состава. Показаны перспективы дальнейшего изучения и освоения россыпных месторождений.
The geological and paleogeomorphological conditions of formation of Perha ore district columbite placers are examined. The
sources of ore minerals distribution in placers and features of their mineralogical composition are determined. The prospects
of further study and mining of placers are showed.
|
| issn |
XXXX-0025 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59467 |
| citation_txt |
Особливості формування та мінералогічного складу Пержанських каситерит-колумбітових розсипів / Л.С. Романюк // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2010. — Вип. 3. — С. 338-342. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT romanûkls osoblivostíformuvannâtamíneralogíčnogoskladuperžansʹkihkasiteritkolumbítovihrozsipív AT romanûkls peculiaritiesofformationandmineralogicalcompositionofperhatinstonecolumbiteplacers |
| first_indexed |
2025-11-25T22:45:37Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:45:37Z |
| _version_ |
1850571940195991552 |
| fulltext |
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 2010338
КОРИСНІ КОПАЛИНИ ОСАДОВИХ БАСЕЙНІВ;
СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ /
ПОЛЕЗНЫЕ ИСКОПАЕМЫЕ ОСАДОЧНЫХ БАССЕЙНОВ;
СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ЛИТОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ
© Л.С. Романюк, 2010
УДК 553.493.6.068.5(477.42)
Л.С. Романюк
ОСОбЛивОСті фОРмування та мінеРаЛОгічнОгО СкЛаду пеРжанСьких каСитеРит-
кОЛумбітОвих РОзСипів
L.S. Romaniuk
PecuLiaRitieS of foRmation and mineRaLogicaL comPoSition of PeRha tinStone-
coLumbite PLaceRS
Розглянуті геологічні і палеогеоморфологічні умови утворення колумбітових розсипів Пержанського рудного району.
Визначені джерела розподілу рудних мінералів у розсипах та особливості їх мінералогічного складу. Показані перспек-
тиви подальшого вивчення і освоєння розсипних родовищ.
Ключові слова: Пержанський рудний район, розсипи, каситерит, колумбіт, перспективні родовища.
Рассмотрены геологические и палеогеоморфологические условия образования колумбитовых россыпей Пержанского
рудного района. Определены источники распределения рудных минералов в россыпях и особенности их минералоги-
ческого состава. Показаны перспективы дальнейшего изучения и освоения россыпных месторождений.
Ключевые слова: Пержанский рудный район, россыпи, касситерит, колумбит, перспективные месторождения.
The geological and paleogeomorphological conditions of formation of Perha ore district columbite placers are examined. The
sources of ore minerals distribution in placers and features of their mineralogical composition are determined. The prospects
of further study and mining of placers are showed.
Keywords: Perha ore district, placers, tinstone, columbite, perspective deposits.
ВСТУП
Пержанське розсипне каситерит-колумбітове
родовище розташоване у басейні нижньої течії
р. Перга, на її правій надзаплавній терасі та у
заплавній частині долини. Воно складається
із восьми невеликих, просторово різноманіт-
них розсипів, два з яких знаходяться в райо-
ні с. Рудня-Пержанська, а інші 1 км на схід від
с. Перга [3].
Вивчення цих розсипів було розпочато ще в
1953–1960 рр. (С.І. Гурвич, В.Ф. Лунько, М.І. Ру-
бан та ін.). Були виявлені невеликі розсипи, які
в умовах радянської економіки не викликали
великого інтересу на фоні крупних родовищ
східних регіонів колишнього Союзу.
Проте знахідки цих розсипів стали поштов-
хом для проведення пошукових робіт на корінні
руди рідкісних металів, що привело до відкрит-
тя великого Пержанського родовища рідкісних
металів у зв’язку з рідкіснометалевими граніта-
ми та лужними польовошпатовими метасома-
титами.
До цього родовища нині привернута увага
гірничорудних компаній, і воно потребує пере-
оцінки за сучасними геолого-економічними
критеріями. Це відноситься і до розсипних ро-
довищ, які просторово суміщенні з корінними
рудами.
Мета даної роботи: уточнення геологічних
умов формування та мінералогічного складу
розсипів і визначення нових перспективних ді-
лянок.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Промислові контури розсипів приурочені голо-
вним чином до давніх долиноподібних підніжжів
невеликих похованих балок і струмків, які ви-
явлені у мезозойський час. Ці зниження мають
найрізноманітніші форми і напрямки простяган-
ня. Для промислових розсипів домінуючими є
південно-західний і частково північно-західний
напрямки простягання.
Найбільш виразний прояв означених балок
і долин спостерігається в районі власне Пер-
жанських розсипів. Їх ширина тут коливається
від 40–50 до 250–300 м, протяжність не пе-
ревищує 1,5–2,5 км. Ухил днищ у середньому
становить 0,004–0,005 при напрямку падіння
у бік сучасної гідромережі, тобто переважно на
південний захід.
Поперечний профіль їх, незважаючи на від-
носно невеликий вріз, вимірюється першими
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 339
ОСОБЛИВОСТІ фОРМУВАННя ТА МІНЕРАЛОГІЧНОГО СКЛАДУ ПЕРЖАНСЬКИХ КАСИТЕРИТ-КОЛУМБІТОВИХ...
метрами, чітко виражений щодо поверхні дна,
яке порівняно вирівнюється. Схили, обмежуючі
давні долини, мають то крутіший, то положистий
нахил (від 0,08 до 0,2).
Ділянка розташування розсипів у верхній час-
тині складена переважно водно-льодовиковими
пісками, що змінювалися в долині сучасної гід-
ромережі алювіальними пісками.
Продуктивний горизонт представлений міл-
ководними відкладами палеогену, реліктами
мезозой-палеогенової континентальної товщі
алювіально-делювіального походження і верх-
ньої частини кори вивітрювання кристалічних
порід.
Мілководні відклади палеогену представ-
лені двома шарами, порівняно різко розме-
жованими: верхнім — складеним найчастіше
сірувато-зеленуватими суглинками і супісками,
які здебільшого не вміщують рудні мінерали;
нижнім — найбільш продуктивним складеним
середньо- і крупнозернистими пісками і грубо-
піщаними супісками світло-сірого, іноді майже
білого кольору.
Вміст каситериту у нижньому горизонті до-
сягає по окремих пробах 350–1000 г/м3, в се-
редньому — 366 г/м3. Вміст колумбіту по окре-
мих пробах становить 428–505 г/м3; середній
вміст — 95–122 г/м3. У пісках також присутній
циркон і частково циртоліт — до 0,1–0,5 кг/м3.
Крім того, відмічаються рутил, вольфрам, мона-
цит, бастнезит, ксенотим, пірит, марказит, сфа-
лерит, галеніт, гранати, ільменіт та ін.
Потужність продуктивного шару третинних
відкладів коливається від 0,5 до 2,5–2,8 м, при
середній 1,1 м. Запаси каситериту в продук-
тивному шарі описуваних відкладів становлять
337,9 т.
У долинах сучасної гідромережі продуктивні
відклади третинної системи виявилися тією чи
іншою мірою перемитими.
У районі контурів розсипів відклади палеогену
залягають у ряді місць на різнозернистих квар-
цових пісках світло-сірого і сірого кольорів, в
яких спільно з добре обкатаною галькою кварцу
трапляються кутоваті уламки кристалічних порід.
Піски ці гравелисті, в нижній частині као-
лінисті. З погляду літології ці відклади нага-
дують продуктивні континентальні відклади
пізньоюрського-ранньокрейдового віку ба-
сейнів річок Вуж і Ірша. На цій підставі шар
гравелисто-щебенистих пісків ми відносимо
до мезозою, верхнею границею утворень яких
вважаємо низи палеогену.
В описуваному районі зазначені відклади
були розмиті трансгресіями палеогенового
моря (київського і харківського) і збереглися
від розмиву лише у вигляді роз’єднаних плям і
острівців у низах днищ давніх долин. Потужність
їх 0,5–1,5 м, рідко більше. Ці піски найбільш
збагачені каситеритом та іншими рідкісноме-
талевими мінералами. Середній вміст касите-
риту по окремих лініях коливається від 600 до
1000 г/м3.
У нижній частині каситерит-колумбітові
розсипи складаються первинними каоліна-
ми кристалічних порід, верхня частина яких
має ознаки перевідкладення. Характеризу-
ються вони світло сіруватим або сірувато-
білим забарвленням, часто з голубуватим
або зеленуватим відтінком, нерідко спосте-
рігається наявність дрібної слюди (серициту)
і зберігається структура материнських порід.
Крупноуламковий матеріал у них складається
у верхній частині (перехід від пісків до каолі-
нів) дрібною галькою кварцу; у нижніх гори-
зонтах відмічаються зерна польового шпату,
які ще не розклалися.
Середня потужність продуктивної частини
каолінів у контурах розсипів становить 0,9 м.
Вміст каситериту по окремих пробах досягає
1198–2121 г/м3. Середній вміст становить
352 г/м3. Запаси каситериту в описуваному
«пласті» в контурах розсипів сягають 211,2 т.
Наявність промислового вмісту каситериту
в первинних каолінах пояснюється не лише їх
«корінним заляганням», але й просіданням цьо-
го мінералу з вище залягаючих горизонтів, а та-
кож очевидно, гравітаційним ефектом («інфіль-
трацією» відносно важких зерен у пластичному
середовищі). Все ж таки «корінний» характер
зруденіння у ряді випадків (головним чином у
«джерелах» розсипів) є безперечним.
Колумбіт в описуваному горизонті трапля-
ється майже повсюди в концентраціях від зна-
ків до 100–200 г/м3. Циркон та інші рудні мі-
нерали відмічаються переважно в знаковому
вмісті.
Таким чином, з наведеного випливає, що
продуктивний пласт каситерит-колумбітових
розсипів складений нижнім шаром палеогено-
вих відкладів, мезозой-палеогеновою товщею
і верхнім горизонтом кори вивітрювання грані-
тоїдних порід.
«Торфи» розсипів представлені водно-
льодовиковими і частково алювіальними від-
кладами четвертинної системи.
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 2010340
Л.С. РОМАНюК
Середня потужність продуктивного пласту
каситерит-колумбітових розсипів (пержанських
і рудня-пержанських) становить 2,0 м; середній
вміст каситериту — 357 г/м3, колумбіту — 38,
циркону — 0,1 г/м3. Середня потужність «тор-
фів» дорівнює 6,4 м, при середньому вмісті ка-
ситериту і колумбіту відповідно 4 і 1 г/м3. Спів-
відношення «торфів» до «пісків» дорівнює 3,2 : 1.
Загальна протяжність контурів розсипів стано-
вить 7040 м, при середній ширині 90 м.
Каситерит пержанських розсипів вміщує:
89,91–95,72% SnO
2
; 0,41–5,34% Nb
2
O
5
; 0,26–
2,09% FeO; 0,02–0,56% TiO
2
. Загальні запаси
каситериту становлять — 549,1 т, колумбіту —
45,3, циркону — 168,2 т.
Генезис розсипів алювіально-елювіальний.
Каситерит у розсипах і корі вивітрювання
присутній у вигляді зерен неправильної, ізомет-
ричної форми. Рідко спостерігаються біпірамі-
дальні та короткопризматичні кристали. Зерна
каситериту здебільшого непрозорі, чорні, іно-
ді просвічуються в краях буруватим кольором,
розмір зерен до 1 см (див. рисунок).
Значно розповсюджені також коричнево-бурі
рівномірно пофарбовані напівпрозорі різнови-
ди. У корі вивітрювання каситерит часто спосте-
рігається у зростках з кварцом і колумбітом. У
розсипах каситерит зазвичай обкатаний.
Проте навіть в умовах прибережної міл-
ководної фації палеогенового моря існували
сприятливі умови для зберігання в осадках
слабо обкатаних або не обкатаних мінералів,
які підстилають їх у підошві. Так, у глауконітвмі-
щуючих відкладах харківського ярусу, поряд з
основною масою добре обкатаного матеріалу,
присутні кутоваті або трохи згладжені зерна ка-
ситериту, листочки густо-чорного лепідомелану
та ін.
Колумбіт досить широко розповсюджений
як у оловоносних розсипах, так і у корі вивіт-
рювання метасоматично перетворених порід
Сущано-Пержанської зони. Присутній у вигляді
зерен неправильної форми, а також пластин-
частих кристалів та їх уламків.
Поверхня крупних товстотаблитчастих крис-
талів бурувато-чорна, тонкобугриста, злегка
шорстка, з матовим (до ярко вираженого) блис-
ком. Для більш тонкотаблитчастих і пластичних
кристалів досить характерною є дрібноямкова
згладжена поверхня.
Колумбіт, як вже відмічалося, нерідко тісно
асоціює з каситеритом. Дуже часто трапляють-
ся зростки колумбіту з кварцом; зафіксовані
лише окремі випадки зростків його з темно-
сірим циртолітом і монацитом.
За хімічними аналізами встановлюється
вміст у колумбіті 71,7–77,08% суми п’яти-
оксидного ніобію і танталу при співвідношенні
Nb
2
O
5
: Ta
2
O
5
= 5,6–7,7 : 1. Характерним є висо-
кий вміст заліза і оксиду марганцю. Виконана
переоцінка колумбіт-каситеритових розсипів
Пержанського рудного поля та визначені пер-
спективи їх промислового освоєння [1].
Оловоносні розсипи розвинені безпосеред-
ньо на площі розвитку пержанських гранітів і
метасоматитів, в басейні нижньої течії р. Пер-
га. Родовище складається з восьми невеликих
просторово зближених розсипів, два з яких роз-
міщені в районі с. Рудня-Пержанська, а реш та
— на схід від с. Перга [2, 4].
Рисунок. Каситерит в альбіт-калішпатовому метасоматиті (Пержанське
родовище рідкісних металів)
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 3. 2010 341
ОСОБЛИВОСТІ фОРМУВАННя ТА МІНЕРАЛОГІЧНОГО СКЛАДУ ПЕРЖАНСЬКИХ КАСИТЕРИТ-КОЛУМБІТОВИХ...
В межах району розвитку розсипів виявлено
п'ять груп долиноподібних знижень, витягнутих
в північно-західному (у західній частині району)
і північно-східному напрямках (у східній части-
ні). Таке орієнтування долиноподібних знижень
пояснюється особливостями структурного пла-
ну території.
Долиноподібні зниження північно-західного
напрямку частково успадковані р. Уборть, а
також існуючими серіями різномасштабних
знижень. Великі зниження мають невитри-
ману ширину — 500–3500 м. Виповнені вони
палеоген-неогеновими і четвертинними відкла-
дами потужністю 15–25 м.
Малі долиноподібні зниження утворені міл-
кими водотоками і мають звивисті контури. Роз-
міри їх невеликі: ширина до 50–60 м, довжина
1,5–2 км. Виконані вони палеоген-неогеновими
пісками, супісками, що містять переважно гла-
уконіт. Потужність відкладів — 2–2,5 м. Пере-
криваються вони флювіогляціальними відкла-
дами потужністю до 6 м. Поверхня дна долин
майже рівна, слабохвиляста.
Виявлено три великі долини північно-
східного напрямку, які в районі Дідового озера
являють собою єдину велику долину. Розгалу-
жуючись на північ від Дідового озера, одна з
долин простежується на північ від р. Кованка,
а також в районі сіл Рудня — Сирницька, Ниж-
ні Побичі, Рудня-Дубова. Протяжність долини
— 4,5 км. Представлена вона четвертинними
відкладами — пісками потужністю 15–35 м. У
поглибленнях долини збереглися відклади київ-
ської і харківської світ палеогену, в яких корис-
ний мінерал присутній в знакових кількостях.
Друга долина простежується в районі хуторів
Липки та Язвін, де розгалужується на два рука-
ви, один з яких повертає до с. Павличі, другий
продовжується на північний схід.
Третє долиноподібне зниження встановлене
на межиріччі Болотниця – Жалобниця, значного
вмісту корисних мінералів у них не виявлено [1].
Основна частина «торфів» складена серед-
ньозернистими водно-льодовиковими пісками,
що змінюються в долинах сучасної гідромережі
алювіальними відкладами. Потужність їх в ме-
жах розсипів сумарно від 4–5 до 8–10 м, у се-
редньому — 6,4 м.
Продуктивний горизонт представлений міл-
ководими відкладами палеогену, континен-
тальною товщею алювіально-делювіального
походження і верхньою частиною кори вивіт-
рювання гранітоїдних порід.
Палеогенові відклади складені у верхній час-
тині сіро-зеленуватими суглинками і супісками,
що здебільшого не містять рудних мінералів. У
нижній частині розрізу переважають найбільш
продуктивні різнозернисті кварцові піски, гру-
бопіскуваті супіски, гравелисті, часто каолі-
нисті піски. Вміст каситериту в цих відкладах
досягає 100–580 г/м3, середнє по розсипах —
366 г/м3, колумбіту — 428–505 г/м3, вміст по
окремих лініях змінюється від одиничних зна-
ків до 95–122 г/м3. Присутні також циркон, від
знаків до 0,1–0,5 кг/м3, у значних кількостях
— рутил, вольфраміт, бастнезит, монацит, ксе-
нотим, гранати, ільменіт [4].
Потужність продуктивних палеогенових від-
кладів коливається від 0,5 до 2,5–2,8 м, при
середній 1,1 м.
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Джерелом формування розсипів були олово-
носні корінні породи та їх кора вивітрювання.
У палеогеографічному відношенні середньо-
еоценова епоха, до якої належить формування
давніх долин, характеризувалася континенталь-
ним розвитком. У цей час поверхня північного
заходу Українського щита (УЩ) зазнала ерозій-
ного розчленування, величина якого не пере-
вищувала 30–50 м. На суші відкладалися пе-
реважно піщані різновиди, в періоди відносних
опускань — глинисті та органогенні осадки.
Водночас відбувалося опускання території
південно-східної Білорусі, що поширилося на
Прип’ятсько-Дніпровську западину. У морській
затоці, яка охопила цей занурений простір, на-
копичувалися глауконітово-кварцові відклади
(бучакська світа). Його найбільш глибока час-
тина припадала на південну прибортову зону
Прип’ятського прогину. В цілому, середньо-
еоценове море було неглибоке, про що свідчить
наявність глауконіту і дрібних гальок фосфориту
в розрізах палеогену південно-східної Білорусі.
Надходження теригенного матеріалу з суші було
незначним, оскільки суша невисоко піднімала-
ся над рівнем моря.
На захід від Овруцької структури територія
була піднятою, і тут сформувалася акумулятивно-
денудаційна рівнина відносно піднятих ділянок
межиріч. Більш знижені ділянки являли собою
денудаційно-акумулятивний рельєф відносно
опущених ділянок рівнин і схилів. Як прави-
ло, відносно підняті блоки — морфоструктури
IV–V порядків розділялися ділянками низинної
алювіально-озерно-болотної рівнини. Тут пере-
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 3. 2010342
Л.С. РОМАНюК
важали плоскі річкові долини, які вже завер-
шили ерозійний цикл розвитку і значною мірою
були виповнені річковим алювієм і болотними
відкладами. Ширина таких долин становила
0,5–3 км. Річки, що протікають по цих долинах,
мали невеликий ухил, слабку течію і з часом пе-
ретворювалися на ланцюжки проточних озер.
У пізньому еоцені максимальних розмірів до-
сягала трансгресія, що охопила значні території
УЩ. Опущеним виявився увесь південь Білору-
сі. В межах Прип’ятського прогину, як свідчить
характер верхньоеоценових відкладів, найза-
нуренішою була південна зона, а в її межах —
прибортова частина, де відкладалися мергелі.
Області зносу УЩ являли собою підняті горбисті
рівнини, які складені з поверхні крейдяними
відкладами або корою вивітрювання.
У бік прогину відбувалося різке занурення
рельєфу (до 160 м). Тут розкриті відклади па-
леогену – неогену — пісковики і різнозернисті
кварцові, гравелисті піски з великою кількістю
грубоуламкового матеріалу. Потужність цих від-
кладів понад 100 м.
На захід від Овруцької структури розвивалася
трохи піднята морська абразійно-акумулятивна
рівнина, сформована на місці акумулятивно-
денудаційного рельєфу трохи піднятих слабо
розчленованих ділянок. Оловоносні відклади
були частково розмиті; збереглися від розмиву
тільки в межах раніше сформованих долин, в
найбільш глибоких їх частинах [1].
ВИСНОВКИ
На підставі проведених досліджень нами вияв-
лені нові перспективні площі розвитку рідкісно-
металевих розсипів:
• фланги Пержанського розсипного родо-
вища;
• на східному фланзі Сущано-Пержанської
зони (села Сирниця, Дуби);
• в центральній частині Устинівського ма-
сиву (села Верба, Високе);
• в північному ендоконтакті Устинівського
масиву в сучасних алювіальних відкладах (села
Перга, Рокитне).
Г1. алецкий Л.С., Зубков Л.Б., Металиди С.В. Минералы
гельвиновой группы и их месторождения. — Киев:
Наук. думка, 1976. — 356 с.
Галецкий Л.С.2. Новый тип апогранитов // Геол. журн.
— 1970. — Т. 30, вып. 6. — С. 61–71.
Галецкий Л.С., Романюк Л.С.3. Комплексная оцен-
ка и освоение Пержанского месторождения ред-
ких металлов // Екологічна безпека техногенно-
перевантажених регіонів та раціональне
використання надр: наук.-практ. конф. 4–8 черв.
2007 р., с.м.т. Коктебель, АР Крим. — К.: НПЦ «Еколо-
гія. Наука. Техніка», 2007. — С. 66–68.
Романюк Л.С.4. Пержанські граніти — новий тип рідкіс-
нометалевих апогранітів // Зб. наук. пр. Ін-ту геол.
наук НАН України. — К., 2009. Вип.2. — С. 52–55.
Інститут геологічних наук НАН України, Київ
Е-mail: lesja2209@bigmir.net, lesja@geolog.kiev.ua
Рецензент — д-р геол.-мінерал. наук Л.С. Галецький
|