Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України
Досліджено особливості розподілу Fe, Sr, Mn, Ba, Ti, Zn, Li, Cr, Cu, V, Mo, Pb, Ni, Co та Cd у річках Шкло, Завадівка, Гребелька, Гноєнець, Ретичин, Вишня (Львівська обл.). Проведено екологічну оцінку якості вод за ступенем їхньої чистоти (забрудненості). Води поганої якості – брудні – має р. Рети...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геологія і геохімія горючих копалин |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59516 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України / М. Кость, Р. Паньків, І. Сахнюк, Р. Козак, О. Майкут, І. Березовський // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 102-112. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859977799685636096 |
|---|---|
| author | Кость, М. Паньків, Р. Сахнюк, І. Козак, Р. Майкут, О. Березовський, І. |
| author_facet | Кость, М. Паньків, Р. Сахнюк, І. Козак, Р. Майкут, О. Березовський, І. |
| citation_txt | Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України / М. Кость, Р. Паньків, І. Сахнюк, Р. Козак, О. Майкут, І. Березовський // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 102-112. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геологія і геохімія горючих копалин |
| description | Досліджено особливості розподілу Fe, Sr, Mn, Ba, Ti, Zn, Li, Cr, Cu, V, Mo, Pb,
Ni, Co та Cd у річках Шкло, Завадівка, Гребелька, Гноєнець, Ретичин, Вишня (Львівська обл.). Проведено екологічну оцінку якості вод за ступенем їхньої чистоти (забрудненості). Води поганої якості – брудні – має р. Ретичин (Mn), посередньої якості
– помірно забруднені – річки Шкло (Fe, Mn), Гноєнець (Mn), Вишня (Fe, Mn), Завадівка (Mn). Задовільну якість мають слабко забруднені води р. Гребелька (Mn, Fe).
Основними джерелами забруднення вод мікроелементами є добрива, підземні води, відходи флотації сірчаних руд, комунально-побутові стоки.
This paper presents the results of studying peculiarity of the distribution of Fe, Sr,
Mn, Ba, Ti, Zn, Li, Cr, Cu, V, Mo, Pb, Ni, Co and Cd in the Shklo, Zavadivka, Hrebelka,
Vyshnya rivers in the Lviv Region. The water quality was estimated ecologically based on
the level of water purity (pollution). The total distribution of microelements in waters
of the rivers looks as follows: Fe > Sr > Mn > Ba > Ti > Zn > Li > Cr > Cu > V > Mo >
(Pb, Ni, Co, Cd). The concentration of the elements ranges within the following limits (mg/dcm
3
): Fe 0.03–4.30; Sr 0.28–2.73; Mn 0.010–2.246; Ba 0.03–0.20; Ti <0.002–
0.166; Zn 0.002–0.083; Li <0.001–0.054; Cr <0.0007–0.0096; Cu <0.0020–0.0068;
V <0.0020–0.0103; Mo <0.0030–0.0067; Pb <0.01; Ni <0.005; Co <0.002; Cd <0.001. In
waters of the rivers, Cd, Co, Pb and Ni were found in lesser quantities than those indicated
in accepted sanitary-hygienic standards regardless of seasons. Concentrations of Cu and
Sr in waters of the rivers become somewhat increased in the autumn, but Mn, Zn and Fe
– become decreased. Concentrations of metals become decreased or do not change running
with the stream of the River Zavadivka, but become increased running with the stream of
the River Shklo, especially sharply after its running – out from the Lake Yavoriv. The
highest concentrations of Sr, Li, Fe, Zn and Mn were found in waters of the medium
stream of the River Shklo. Waters of bad quality – polluted – were observed in the River
Retychyn (Mn). The average quality – moderately polluted – was observed in Shklo (Mn,
Fe), Hnoyenets (Mn), Vyshnya (Fe, Mn) and Zavadivka (Mn) rivers. Satisfactory quality
was observed in waters of the River Hrebelka (Mn, Fe). The main sources of the pollution
of waters with microelements are: fertilizers, ground waters, waste of flotation of sulphur
ores, domestic sewage. Obtained data as to the state of surface waters of the Lviv Region
point out rather difficult sanitary-hygienic conditions that, in its turn, causes the necessity
to take all due measures to prevent pollution of the environment with the purpose of approximating of the quality of these waters to ecological standards for the purity of surface
waters on land.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:24:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
102
© Марія Кость, Роман Паньків, Ірина Сахнюк, Роман Козак, 2010
Орися Майкут, Ігор Березовський
ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2010. № 3–4 (152–153)
УДК 551.782:502.7:556.334
Марія Кость, Роман ПаньКів, ірина сахнюК,
Роман КозаК, орися МайКут, ігор БеРезовсьКий
еКоЛоГіЧна оЦінКа вод
РіЧоК Басейну р. сян у Межах уКРаїни
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Досліджено особливості розподілу Fe, Sr, Mn, Ba, Ti, Zn, Li, Cr, Cu, V, Mo, Pb,
Ni, Co та Cd у річках Шкло, Завадівка, Гребелька, Гноєнець, Ретичин, Вишня (Львів-
ська обл.). Проведено екологічну оцінку якості вод за ступенем їхньої чистоти (за-
брудненості). Води поганої якості – брудні – має р. Ретичин (Mn), посередньої якості
– помірно забруднені – річки Шкло (Fe, Mn), Гноєнець (Mn), Вишня (Fe, Mn), Зава-
дівка (Mn). Задовільну якість мають слабко забруднені води р. Гребелька (Mn, Fe).
Основними джерелами забруднення вод мікроелементами є добрива, підземні во-
ди, відходи флотації сірчаних руд, комунально-побутові стоки.
Ключові слова: транскордонні річки, важкі метали, класи якості вод, категорії
якості вод, екологічна оцінка.
вступ. Геологічне середовище Передкарпатського прогину Львівської
області зазнає відчутного навантаження переважно через дії підприємств
гірничодобувного комплексу. У межах Зовнішньої зони прогину, на границі
із Східноєвропейською платформою поширені родовища Передкарпатської
сірконосної провінції, у Внутрішній і Зовнішній зонах – родовища нафти,
газу та калійних солей.
Блокова будова зони зчленування платформи з прогином зумовлює різ-
ну глибину залягання сірконосних вапняків. Тому одні родовища (Язівське,
Подорожненське, Роздільське) розроблялися кар’єрним способом, інші (Не-
мирівське, північна частина Язівського) – методом підземної виплавки. За
порівняно короткий час експлуатація сірчаних родовищ призвела до зміни
геологічних умов, фізико-механічних властивостей і складу ґрунтів, активі-
зації екзогенних процесів, погіршення якості природних вод.
Зміна екологічного стану вод річок та їхніх басейнів спричиняє дегра-
дацію природних й утворення нових природно-господарських екосистем,
значно простіших і тому нестійких. У зв’язку з цим оздоровлення річок не-
можливе без поліпшення екологічного стану їхніх басейнів.
Мета роботи – встановити особливості розподілу Fe, Sr, Mn, Ba, Ti, Zn,
Li, Cr, Cu, V, Mo, Pb, Ni, Co та Cd у транскордонних річках Львівщини та
провести екологічну оцінку якості їхніх вод за вмістом мікроелементів.
Перші гідрогеохімічні дослідження поверхневих вод річок Яворівщи-
ни (2005–2006 роки) проведені спільно з Карпатським відділом Державно-
103
го геологічного інституту Польщі. З 2007 р. їх продовжували тільки співро-
бітники відділу нафтогазової гідрогеології, геохімії і охорони гідросфери
Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України в рамках бюд-
жетної теми Б 3/07 “Вплив діяльності гірничо-видобувних підприємств на
стан навколишнього середовища прикордонних територій України і Поль-
щі”. Результати досліджень гідрохімічних особливостей малих транскор-
донних річок Яворівщини опубліковані в роботі (Гідрохімічна…, 2009).
об’єкт дослідження – поверхневі води басейну р. Сян, що протікає по
території Республіки Польща і впадає в р. Вісла (річки Шкло, Завадівка, Гре-
белька, Вишня).
Авторами посезонно (весною і восени) упродовж 2005–2008 рр. були ви-
пробувані водотоки (р. Шкло і її притоки Гноєнець та Ретичин; р. Завадівка;
р. Гребелька і її притоки) у десяти пунктах Яворівського району (с-ще Шкло,
м. Яворів, с-ще Краковець, села Терновиця, Руда-Краковецька, Завадів, Гру-
шів, Салаші, Вороблячин, присілок Калитяки), а 2008 р. ще й р. Вишня – у
трьох пунктах Мостиського району (м. Судова Вишня, села Твіржа, Мазу-
ри) (рисунок).
Методика досліджень. Аналізи поверхневих вод проведені в атестова-
ній лабораторії спектральних і хімічних методів аналізу Інституту геології і
геохімії горючих копалин НАН України.
Води для визначення металів консервували, додаючи 5 мл концентрова-
ної азотної кислоти на 1 л проби. Мікрокомпоненти концентрували упарю-
ванням проби. Концентрацію Fe, Sr, Mn, Zn, Li, Cu, Pb, Ni, Co та Cd у пробах
встановлено атомно-абсорбційним методом на спектрофотометрах С-115,
С-115 М1 (Унифицированные…, 1983). Чутливість визначення для різних
елементів становить 0,01–0,10 мг/дм3, точність – 3–5 %. Вміст Ba, Ti, Cr,
V, Mo визначено атомно-емісійним спектральним методом (спектрогра-
фи СТЭ-1 та ИСП-51).
Результати досліджень. Узагальнені дані щодо концентрації металів у
річках, отримані протягом 2005–2008 років, наведені в табл. 1, а в табл. 2 –
екологічні нормативи якості поверхневих вод, використані при оцінці якос-
ті річок Львівщини за ступенем їхньої чистоти (забрудненості).
Ферум. Концентрація цього елемента в річках коливається в межах від
0,067 до 4,3 мг/дм3. Гранично допустима концентрація (ГДК) для культурно-
побутового користування – 0,3 мг/дм3 (Санитарные…, 1988). Його підвище-
ний вміст (> 1 мг/дм3) значно погіршує якість води і ускладнює можливість
її використання для питних і технічних потреб. Середній вміст Fe для річко-
вих вод відповідає 0,41 мг/дм3.
У поверхневих водах р. Шкло спостерігається підвищений вміст Fe, се-
редня кількість якого – 4,2 ГДК, а максимальний рівень встановлено у во-
дах річки (с-ще Краковець) восени 2006 р. та весною незалежно від року
(4,3–14,3 ГДК). За методикою оцінки якості поверхневих вод (див. табл. 2),
води цього пункту за вмістом Fe можуть відповідати 7-й категорії (дуже
брудні). У р. Завадівка восени 2006 р. відзначено перевищення ГДК у
3–3,5 раза, води відповідали 5-й (помірно забруднені) та 6-й (брудні) кате-
горіям. У цей сезон спостерігається зменшення Fe у водах річки за течією до
2,1 ГДК; води 4-ї категорії (слабко забруднені). У річках Ретичин (5,7 ГДК),
104
Гноєнець (3,3 ГДК) та Гребелька (3,3 ГДК) зафіксовано перевищення кіль-
кості мікроелемента. Максимальний вміст Fe (6,4–12,4 ГДК) встановлено у
водах р. Вишня весною 2008 р., а восени – нижчий (2,6–2,9 ГДК). Слід за-
значити, що у 2008 р. концентрація Fe у досліджуваних річках має тенден-
цію до зменшення порівняно з попереднім роком, хоча вони продовжують
залишатися слабко та помірно забрудненими. Лише в р. Шкло (с-ще Кра-
ковець) води брудні, а у верхів’ї річки (с-ще Шкло) – чисті.
Схема розташування пунктів водовипробування:
1 – пункт відбору проб води; 2 – Центральноєвропейський вододіл; родовища: 3 – газові, 4 –
нафтові, 5 – газоконденсатні, 6 – сірчані; 7 – північно-східна межа Зовнішньої зони Перед-
карпатського прогину; 8 – північно-східна межа Внутрішньої зони Передкарпатського про-
гину. Родовища: 1 – Ретичинське; 2 – Свидницьке; 3 – Коханівське; 4 – Вижомлянське; 5 –
Вишнянське; 6 – Никловицьке; 7 – Орховицьке; 8 – Добрянське; 9 – Макунівське; 10 – Ду-
баневицьке; 11 – Городоцьке; 12 – Рудківське; 13 – Новосілківське; 14 – Залужанське; 15 –
Пинянське; 16 – Садковицьке; 17 – Хідновицьке.
105
Ба
се
йн
р
іч
ки
Fe
Sr
M
n
B
a
Ti
Zn
Li
C
r
C
u
V
M
o
М
ін
ім
ал
ьн
а
Ш
кл
о
Гн
оє
не
ць
Ре
ти
чи
н
За
ва
ді
вк
а
Гр
еб
ел
ьк
а
пр
ит
ок
и
р.
Г
ре
бе
ль
ка
В
иш
ня
0,
07
0,
29
0,
23
0,
18
0,
14
0,
35
0,
80
0,
56
0,
23
0,
23
0,
15
0,
43
0,
44
0,
23
0,
01
0
0,
13
0
0,
17
8
0,
06
7
0,
07
9
0,
10
5
0,
13
0
0,
03
0
0,
02
8
0,
03
0
0,
03
1
0,
03
8
0,
06
0
0,
03
0
<0
,0
02
<0
,0
02
<0
,0
02
<0
,0
02
<0
,0
02
<0
,0
02
0,
00
6
<0
,0
03
0,
00
4
<0
,0
03
0,
00
2
<0
,0
03
<0
,0
03
0,
00
8
≤0
,0
01
0,
00
3
0,
00
8
<0
,0
01
≤0
,0
01
0,
00
2
0,
00
5
0,
00
09
<0
,0
02
3
>0
,0
03
0
<0
,0
00
7
<0
,0
03
<0
,0
03
<0
,0
01
5
<0
,0
02
0
<0
,0
01
9
<0
,0
02
0
<0
,0
02
0
<0
,0
02
0
<0
,0
02
0
0,
00
39
<0
,0
02
<0
,0
02
<0
,0
02
<0
,0
02
<0
,0
02
<0
,0
02
0,
00
35
<0
,0
03
<0
,0
03
<0
,0
03
<0
,0
03
<0
,0
03
<0
,0
03
0,
00
11
М
ак
си
ма
ль
на
Ш
кл
о
Гн
оє
не
ць
Ре
ти
чи
н
За
ва
ді
вк
а
Гр
еб
ел
ьк
а
пр
ит
ок
и
р.
Г
ре
бе
ль
ка
В
иш
ня
4,
30
1,
00
1,
70
1,
06
1,
00
0,
75
3,
71
2,
73
0,
87
0,
47
0,
53
0,
60
1,
00
0,
30
2,
24
6
1,
04
1
1,
06
0
0,
61
7
0,
35
0
0,
16
0
0,
37
0
0,
16
0
0,
15
0
0,
20
0
0,
14
0
0,
16
0
0,
07
8
0,
10
0
0,
06
7
0,
16
6
0,
02
4
0,
03
8
0,
05
1
0,
02
4
0,
03
7
0,
08
3
0,
05
8
0,
03
8
0,
01
9
0,
01
4
0,
01
7
0,
02
6
0,
05
4
0,
00
8
0,
01
4
0,
00
3
0,
00
3
0,
01
2
0,
00
7
0,
00
77
0,
00
40
0,
00
48
0,
00
96
0,
00
74
0,
00
27
0,
00
76
0,
00
60
0,
00
56
0,
00
62
0,
00
44
0,
00
46
0,
00
50
0,
00
68
0,
01
03
0,
00
55
0,
00
55
0,
00
66
0,
00
36
0,
00
45
0,
00
45
0,
00
67
0,
00
48
0,
00
16
0,
00
29
0,
00
22
0,
00
57
0,
00
40
С
ер
ед
ня
Ш
кл
о
Гн
оє
не
ць
Ре
ти
чи
н
За
ва
ді
вк
а
Гр
еб
ел
ьк
а
пр
ит
ок
и
р.
Г
ре
бе
ль
ка
В
иш
ня
1,
25
0,
48
0,
89
0,
65
0,
50
0,
56
1,
75
1,
40
0,
59
0,
37
0,
33
0,
48
0,
85
0,
27
0,
45
4
0,
39
2
0,
87
0
0,
22
9
0,
19
0
0,
14
9
0,
24
0
0,
08
2
0,
05
7
0,
07
0
0,
07
4
0,
06
5
0,
07
0
0,
05
8
0,
01
5
0,
03
8
0,
00
8
0,
01
0
0,
01
4
0,
00
8
0,
02
3
0,
01
6
0,
01
4
0,
01
6
0,
00
6
0,
00
6
0,
00
8
0,
01
3
0,
01
7
0,
00
5
0,
01
0
<0
,0
02
<0
,0
02
0,
00
6
0,
00
6
0,
00
30
0,
00
28
0,
00
34
0,
00
31
0,
00
31
0,
00
37
0,
00
37
0,
00
30
0,
00
30
0,
00
30
0,
00
30
0,
00
30
0,
00
30
0,
00
48
0,
00
31
0,
00
31
0,
00
17
0,
00
20
0,
00
19
0,
00
26
0,
00
41
0,
00
30
0,
00
30
0,
00
19
0,
00
21
0,
00
20
0,
00
30
0,
00
24
С
ер
ед
нє
п
о
рі
чк
ах
0,
87
0,
61
0,
36
0
0,
06
8
0,
01
7
0,
01
1
0,
00
7
0,
00
33
0,
00
30
0,
00
26
0,
00
25
Т
а
б
л
и
ц
я
1
. К
он
це
нт
ра
ці
я
ел
ем
ен
ті
в
у
по
ве
рх
не
ви
х
во
да
х
Л
ьв
ів
щ
ин
и,
м
г/
дм
3
106
К
ла
си
ф
ік
ац
ія
я
ко
ст
і п
ов
ер
хн
ев
их
в
од
Н
аз
ва
к
ла
сі
в
як
ос
ті
в
од
за
ст
уп
ен
ем
ч
ис
то
ти
(з
аб
ру
дн
ен
ос
ті
)
I
II
II
I
IV
V
Д
уж
е
чи
ст
і
Чи
ст
і
За
бр
уд
не
ні
Бр
уд
ні
Д
уж
е
бр
уд
ні
Н
аз
ва
к
ат
ег
ор
ій
як
ос
ті
в
од
за
ст
уп
ен
ем
ч
ис
то
ти
(з
аб
ру
дн
ен
ос
ті
)
1
2
3
4
5
6
7
Д
уж
е
чи
ст
і
Чи
ст
і
Д
ос
ит
ь
чи
ст
і
С
ла
бк
о
за
бр
уд
не
ні
П
ом
ір
но
за
бр
уд
не
ні
Бр
уд
ні
Д
уж
е
бр
уд
ні
Ка
дм
ій
Ку
пр
ум
Ц
ин
к
П
лю
мб
ум
Н
ік
ол
Ф
ер
ум
М
ан
га
н
Х
ро
м
<0
,0
00
1
<0
,0
01
<0
,0
1
<0
,0
02
<0
,0
01
<0
,0
50
<0
,0
1
<0
,0
02
0,
00
01
0,
00
1
0,
01
0–
0,
01
5
0,
00
2–
0,
00
5
0,
00
1–
0,
00
5
0,
05
0–
0,
07
0
0,
01
0–
0,
02
5
0,
00
2–
0,
00
3
0,
00
02
0,
00
2
0,
01
6–
0,
02
0
0,
00
6–
0,
01
0
0,
00
6–
0,
01
0
0,
07
6–
0,
10
0
0,
02
6–
0,
05
0
0,
00
4–
0,
00
5
0,
00
03
–0
,0
00
5
0,
00
3–
0,
01
0
0,
02
1–
0,
05
0
0,
01
1–
0,
02
0
0,
01
1–
0,
02
0
0,
10
1–
0,
50
0
0,
05
1–
0,
10
0
0,
00
6–
0,
01
0
0,
00
06
–0
,0
01
5
0,
01
1–
0,
02
5
0,
05
1–
0,
10
0
0,
02
1–
0,
05
0
0,
02
1–
0,
05
0
0,
50
1–
1,
00
0
0,
10
1–
0,
50
0
0,
01
1–
0,
02
5
0,
00
16
–0
,0
05
0
0,
02
6–
0,
05
0
0,
10
1–
0,
20
0
0,
05
1–
0,
10
0
0,
05
1–
0,
10
0
1,
00
1–
1,
50
0
0,
50
1–
1,
00
0
0,
02
6–
0,
05
0
>0
,0
05
>0
,0
50
>0
,2
0
>0
,1
0
>0
,1
0
>2
,5
0
>1
,2
5
>0
,0
50
Т
а
б
л
и
ц
я
2
. е
ко
ло
гі
чн
і н
ор
м
ат
ив
и
як
ос
ті
п
ов
ер
хн
ев
их
в
од
(М
ет
од
ик
а…
, 2
00
1)
П
ри
мі
тк
а.
К
он
це
нт
ра
ці
я
ел
ем
ен
ті
в
у
по
ве
рх
не
ви
х
во
да
х
на
ве
де
на
в
м
г/
дм
3 .
107
Стронцій. Його кількість у річках Яворівщини коливається в межах
від 0,15 до 2,73 мг/дм3 і не перевищує ГДК – 7 мг/дм3 (Санитарные…, 1988),
але значно вища від середнього вмісту в незабруднених прісних водоймах –
0,025 мг/дм3. Максимальна концентрація властива водам середньої течії
р. Шкло (після її витікання з Яворівського озера): у м. Яворів – 1,83 (1,25–2,73),
с-щі Краковець – 1,47 (0,84–2,40) мг/дм3. Зазначимо, що кількість Sr у
р. Шкло (верхів’ї) та р. Гноєнець виявлено в межах 0,23–0,87 мг/дм3. Його
концентрація у водах річок Завадівка, Вишня, Ретичин, Гребелька знахо-
диться на рівні 0,15–0,60 мг/дм3, а притоки р. Гребелька – 0,73–1,00 мг/дм3.
Підвищений вміст Стронцію, очевидно, пов’язаний із внесенням у ґрун-
ти вапняково-сірчаного добрива. Встановлено, що його використання на по-
лях в зоні впливу Яворівського ДП “Сірка” та за межами цієї зони впливає на
вміст Sr у водах річок Передкарпаття, який знаходиться в прямій залежності
від масштабів застосування цього добрива (Кушнір і ін., 1995). Виявлено, що
в присутності метастабільних сполук сірки різко зростає розчинність бага-
тьох малорозчинних сполук металів, особливо Fe, Pb і Cu. Забруднення рі-
чок Стронцієм відбувається також і внаслідок підтоку баденських підземних
вод. Іншим його джерелом можуть бути хвостосховища, у яких заскладовані
відходи флотації і плавлення сірчаних руд. Так, у тимчасовому хвостосхови-
щі, розміщеному в західній частині гідровідвалу (2 км на захід від сірчаного
кар’єру), заскладовано 6 млн м3 відходів флотації сірчаних руд (Гайдін, Зо-
зуля, 2007).
Манган. Його концентрація в досліджуваних водах річок коливається в
межах від 0,010 до 2,246 мг/дм3. Найнижчий вміст виявлено восени у водах
верхів’я р. Шкло – 0,035 (0,029–0,046), р. Завадівка (с. Грушів) – 0,078
(0,067–0,089) і р. Гребелька – 0,083 (0,079–0,087) мг/дм3, а найвищий у р. Ре-
тичин – 0,874 (0,18–2,20) мг/дм3, незалежно від сезону. У р. Завадівка кон-
центрація Mn спадає за течією: присілок Калитяки – 0,334 (0,220–0,617) →
с. Завадів – 0,181 (0,067–0,617) → с. Грушів – 0,172 (0,067–0,409), нато-
мість у р. Шкло зростає: с-ще Шкло – 0,035 (0,029–0,046) → м. Яворів
– 0,388 (0,084–0,932) → с-ще Краковець – 0,859 (0,340–2,246) мг/дм3. У
р. Вишня вміст елемента встановлено на рівні 0,28–0,37 мг/дм3 (весною) та
0,13–0,17 мг/дм3 (восени).
Виявлені кількості є значно вищими від санітарно-гігієнічної ГДК
(0,1 мг/дм3 (Санитарные…, 1988)). Середній вміст Mn у незабруднених пріс-
них водоймах знаходиться в межах від 0,001 до 0,010 мг/дм3. Загалом до-
сліджені поверхневі води басейну р. Сян можна схарактеризувати як збага-
чені елементом відносно його середнього вмісту для річкових вод і як такі,
що містять Mn в 1,25–22,46 раза вище від санітарно-гігієнічних норм.
Восени 2008 р. води верхів’я р. Шкло за вмістом Мангану були досить
чистими (3-тя категорія). Води р. Ретичин, де його кількість становила
2,2 мг/дм3, зараховано до 7-ї категорії (дуже брудні). Води 4-ї категорії
(слабко забруднені) встановлено в басейнах Гребельки та Завадівки (с. Гру-
шів), а 5-ї (помірно забруднені) – у річках Вишня, Шкло (м. Яворів,
с-ще Краковець), Гноєнець та Завадівка (присілок Калитяки, с. Завадів).
Барій. Кількість Ba у річках Львівщини становить від 0,03 до
0,20 мг/дм3. Його найвища концентрація у р. Шкло (с-ще Шкло) – 0,118–0,153
108
та р. Завадівка (с. Завадів) – 0,111–0,118 мг/дм3 восени 2005 та 2006 років.
Восени 2008 р. його підвищені кількості відносно ГДК (0,1 мг/дм3 (Са-
нитарные…, 1988)) встановлено в річках Шкло (с-ще Краковець), Гребель-
ка, Гноєнець та Ретичин у межах 0,15–0,20 мг/дм3. Мінімальна концентра-
ція Ba у водах річок знаходилася на рівні 0,057–0,100 мг/дм3.
Титан. У досліджених природних водах концентрація Ti становить
<0,002–0,166 мг/дм3. Санітарно-гігієнічна ГДК – 0,1 мг/дм3 (Санитарные…,
1988). Підвищений вміст елемента відносно ГДК виявлено весною 2007 р. у
р. Гноєнець (0,166 мг/дм3). Восени 2008 р. кількість Ti у водах річок вста-
новлена на рівні 0,017–0,055 мг/дм3.
Цинк. Вміст Zn коливається в межах від <0,003 до 0,083 мг/дм3 і не пе-
ревищує порогових концентрацій (0,1–0,3 мг/дм3 (Грушко…, 1972)) під час
зниження процесів самоочищення річок. Кількість елемента в незабрудне-
них прісних водоймах – у межах 0,005–0,015 мг/дм3 і є значно нижчою від
санітарно-гігієнічної ГДК (1,0 мг/дм3 (Санитарные…, 1988)).
Цинк добре розчиняється у воді. Міграційна здатність більша, ніж
Плюмбуму та Купруму. За величиною природного твердого та розчинного
стоку мікроелемент стоїть на першому місці серед важких металів, хоча в
ряду нагромадження мікроелементів у зависі, порівняно з їхнім вмістом у
річковій воді (Красинцева…, 1977), Zn займає місце: Cr > Co > Zn > Cu.
Зауважимо, що його максимальні кількості (0,016–0,058 мг/дм3) зафік-
совані весною 2007 р. За методикою екологічної оцінки (див. табл. 2), води
середньої течії р. Шкло (після її витікання з Яворівського озера) та її прито-
ки (р. Ретичин) за вмістом Цинку відповідали 4-й та 5-й категоріям якості
вод. Лише води річок Гребелька та Завадівка (присілок Калитяки, с. Гру-
шів), де концентрація Zn становила 0,007 та 0,004–0,005 мг/дм3 відповідно,
– 1-й категорії (дуже чисті).
Упродовж 2007–2008 рр. спостерігається зниження кількості елемента.
Восени 2008 р. води річок Вишня, Гребелька, Завадівка (села Завадів та
Грушів) за вмістом металу відповідали 1-й категорії (дуже чисті), р. Шкло
(с-ще Шкло), р. Завадівка (присілок Калитяки) – 2-й (чисті), а р. Ретичин –
4-й (слабко забруднені).
Літій. Кількість Li у водах річок басейну Сян знаходиться в межах від
<0,001 до 0,054 мг/дм3. Його вміст на рівні <0,001–0,008 мг/дм3 виявлений у
водах р. Завадівка, Гребелька, Гноєнець, Шкло (верхів’я) незалежно від міс-
ця відбору та сезону. Концентрація елемента в р. Вишня коливається від
0,005 до 0,007 мг/дм3. У водах р. Ретичин та притоки р. Гребелька кількість
Літію встановлена в межах <0,002–0,014 мг/дм3. Найбільша концентрація у
водах середньої течії р. Шкло: у м. Яворів – 0,029 (0,016–0,054) і с-щі Кра-
ковець – 0,020 (0,015–0,026) мг/дм3. ГДК елемента для культурно-побуто-
вого користування становить 0,03 мг/дм3 (Санитарные…, 1988). Підвище-
ний вміст (відносно ГДК) Li виявлений у р. Шкло: у м. Яворів – 0,054 (осінь
2005 р.) та 0,035 (весна 2007 р.) мг/дм3.
Хром. За даними проведеного моніторингу, вміст Cr у воді річок Львів-
щини не перевищує культурно-побутової ГДК – 0,05 мг/дм3 (Санитарные…,
1988) і знаходиться в межах від <0,0030 до 0,0096 мг/дм3. Відомо, що спо-
луки шестивалентного Cr є стійкими у воді, самоочищення майже не відбу-
109
вається. При лужній реакції їхня стабільність зменшується, при кислотній –
зростає. У такій формі елемент затримує процеси самоочищення води від
органіки, побутових та промислових стоків. На токсичність його сполук
впливає присутність органіки: із її збільшенням токсичність зменшується.
Проте в природних водах стійкіший Cr3+, який є менш токсичним. Так, ссав-
ці здатні витримувати 100–200-разове перевищення норми його вмісту без
шкідливих наслідків.
Найвищі кількості елемента (0,0051–0,0096 мг/дм3) встановлено вес-
ною 2008 р. За методикою екологічної оцінки, води річок Шкло (м. Яворів,
с-ще Краковець), Завадівка (с. Грушів), Гребелька, Вишня (села Твіржа, Ма-
зури) за вмістом Cr відповідали 4-й категорії якості вод – слабко забруднені.
У більшості досліджуваних річок води належали до 3-ї категорії (досить
чисті). Восени того самого року спостерігається зниження концентрації Cr
у річках до <0,0007–0,0030 мг/дм3. Води річок зараховані до 1-ї та 2-ї кате-
горій (дуже чисті, чисті).
Купрум. У водах річок досліджуваного регіону метал виявлено у кіль-
костях від <0,0020 до 0,0068 мг/дм3, які не перевищують концентрацію
(0,01 мг/дм3 (Грушко…, 1972)), за межами якої відбувається інгібуючий
вплив елемента на розвиток водної рослинності, що затримує процеси са-
моочищення річкової води. Середній вміст Сu у незабруднених прісних
водоймах знаходиться на рівні від 0,0005 до 0,0010 мг/дм3. Максимальні
кількості елемента встановлені восени 2007 р. у водах середньої течії річок
Шкло (0,0050–0,0056 мг/дм3), Гноєнець (0,0056), Ретичин (0,0062), притоки
р. Гребелька (0,0050). Проте у 2008 р. спостерігалося зниження вмісту Сu до
0,0019–0,0031 мг/дм3.
Восени 2008 р. води р. Шкло та її притоки р. Ретичин відповідали
4-й категорії (слабко забруднені). Води інших річок – 2-й (чисті) та 3-й (до-
сить чисті) категоріям. У табл. 3 наведено результати екологічної оцінки
якості вод для Fe, Mn, Zn, Cu, Cr за методикою екологічної оцінки (станом
на осінь 2008 р.).
Ванадій. Вміст Ванадію у річках – <0,0020–0,0103 мг/дм3. Він є нижчим
від критичного, згідно із санітарно-гігієнічними нормами (0,1 мг/дм3 (Са-
нитарные…, 1988)). Його кількості знаходяться на рівні концентрації, ха-
рактерної для природних поверхневих вод (0,0027–0,0060 мг/дм3). Підви-
Басейн річки
Клас (категорія) якості вод за вмістом
Fe Mn Zn Cu Cr
Шкло
Гноєнець
Ретичин
Завадівка
Гребелька
Вишня
III (5)
III (4)
III (4)
III (4)
III (4)
III (5)
III (5)
III (5)
V (7)
III (5)
III (4)
III (5)
I (1)
I (1)
III (4)
I (1)
I (1)
I (1)
III (4)
II (2)
III (4)
II (3)
II (2)
III (4)
I (1)
I (1)
II (2)
I (1)
I (1)
I (1)
Примітка. Назви класів (категорій) якості вод за ступенем чистоти (забрудненос-
ті) див. табл. 2.
Т а б л и ц я 3. екологічна оцінка якості поверхневих вод Львівщини
110
щений вміст Ванадію виявлено в р. Шкло (у м. Яворів весною 2008 р. –
0,0103 мг/дм3) та р. Завадівка (у с. Калитяки восени 2008 р. – 0,0066 мг/дм3).
Слід зазначити, що вміст елемента в досліджуваних річках мало залежить
від пори року.
Молібден. Кількість Молібдену у воді річок, за даними моніторингових
досліджень, становить <0,0030–0,0067 мг/дм3. Для елемента культурно-по-
бутова ГДК оцінюється в 0,25 мг/дм3 (Санитарные…, 1988), реальний вміст
Mo у річкових водах знаходиться нижче від цього значення.
Восени 2008 р. його кількість у р. Вишня становила 0,0034–0,0040
(0,0035), р. Завадівка – 0,0016–0,0029 (0,0022), р. Шкло – 0,0021–0,0049
(0,0039), р. Ретичин – 0,0016, р. Гноєнець – 0,0047, р. Гребелька – 0,0022 мг/дм3.
Плюмбум. У проаналізованих річкових водах вміст Pb знаходиться в
кількостях, нижчих від 0,01 мг/дм3.
Відомо, що елемент у незабруднених річкових водах міститься в кіль-
костях від 0,1 до 1,0 мкг/дм3. Вища концентрація Pb зумовлена його надхо-
дженням із промисловими стоками. Встановлена ГДК для культурно-по-
бутових водойм – 0,03 мг/дм3 (Санитарные…, 1988). Плюмбум утворює
комплексні сполуки з лігандами, акумулюється в органічних компонентах
водних екосистем. У розчині у воді він знаходиться у вигляді неорганіч-
них, органо-мінеральних комплексів та простих іонів. Особливості розподі-
лу та міграції елемента в природних водах обумовлюються інтенсивністю
осідання та комплексуванням з органічними та неорганічними лігандами.
Однією із причин низького вмісту елемента в транскордонних річках
Львівщини може бути встановлена авторами підвищена лужність середо-
вища міграції, коли Плюмбум легко вступає в реакції з головними мак-
рокомпонентами природних вод, утворюючи важкорозчинні сполуки
(карбонати, сульфати, сульфіди, гідроокиси) (Гідрохімічна..., 2009). Води
досліджуваних річок відповідають 1–3-й категоріям якості вод (дуже чисті,
чисті, досить чисті).
Нікол. Концентрація Ni у водах транскордонних річок Вишня, Шкло,
Завадівка, Гребелька та притоках виявлена в кількостях, менших ніж
0,005 мг/дм3, що значно менше від величини культурно-побутової ГДК
(0,1 мг/дм3) і величини вмісту (1 мг/дм3), який негативно впливає на процеси
самоочищення вод річок (Санитарные…, 1988; Грушко…, 1972). Середні
значення елемента в незабруднених і слабко забруднених водах річок станов-
лять 0,0008–0,0100 мг/дм3.
За екологічними нормативами якості поверхневих вод (див. табл. 2),
вміст Ніколу близький до значень, що відповідають 1-й та 2-й категоріям
якості вод (дуже чисті, чисті).
Кобальт. Вміст Co у воді річок Львівщини виявлений у кількостях,
менших ніж 0,002 мг/дм3, не досягає культурно-побутової ГДК – 0,1 мг/дм3
(Санитарные…, 1988) і не перевищує середній вміст для поверхневих во-
дойм (0,00004–0,00800 мг/дм3).
Кобальт – біологічно активний елемент, йому властива менша мігра-
ційна здатність, ніж Ніколу. За величиною природного твердого стоку він
поступається Zn, Pb, V, Cr, Cu та Ni. За ступенем нагромадження в завислих
частинках – випереджає Cu та Zn, але поступається Cr (Красинцева…,
111
1977). У твердій фазі його форми міграції зменшуються в ряді: окиси та гід-
роокиси – сполуки з органічною речовиною – сорбовані. У розчині основна
кількість елемента зв’язана з металоорганічними сполуками.
Кадмій. Вміст Cd у досліджуваних пробах вод знаходиться в кількос-
тях, менших ніж 0,001 мг/дм3. Санітарно-гігієнічна ГДК для елемента в по-
верхневих водоймах становить 0,001 мг/дм3 (Санитарные…, 1988).
У незабруднених і слабко забруднених водах річок вміст мікроелемента
сягає субмікрограмових концентрацій. У річкових водах Cd сорбується на
завислій речовині, входить до комплексних сполук з органічною речовиною
та переноситься в цій формі (Мур, Рамамурти, 1987).
висновки. Узагальнивши дані, отримані під час моніторингових дослі-
джень, ми встановили деякі закономірності розподілу мікроелементів:
1. Загальний розподіл мікроелементів у водах річок можна відобразити
таким рядом:
Fe > Sr > Mn > Ba > Ti > Zn > Li > Cr > Cu > V > Mo > (Pb, Ni, Co, Cd).
2. Концентрація елементів коливається в таких межах (мг/дм3): Fe
0,03–4,30; Sr 0,28–2,73; Mn 0,010–2,246; Ba 0,03–0,20; Ti <0,002–0,166;
Zn 0,002–0,083; Li <0,001–0,054; Cr <0,0007–0,0096; Cu <0,0020–0,0068;
V <0,0020–0,0103; Mo <0,0030–0,0067; Pb <0,01; Ni <0,005; Co <0,002;
Cd <0,001.
3. Cd, Co, Pb, Ni у водах річок виявлені в кількостях, значно нижчих
від санітарно-гігієнічних ГДК, незалежно від сезону. Вміст Cu та Sr у во-
дах річок восени дещо зростає, а Mn, Zn та Fe – зменшується. Концентра-
ція металів по течії р. Завадівка зменшується або не змінюється, а по
течії р. Шкло – зростає, особливо різко після її витоку з Яворівського озе-
ра. Найвищий вміст Sr, Li, Fe, Zn, Mn встановлений у водах середньої те-
чії р. Шкло.
4. Води поганої якості – брудні – має р. Ретичин (Mn); посередньої якос-
ті – помірно забруднені – річки Шкло (Fe, Mn), Вишня (Fe, Mn), Гноєнець
(Mn), Завадівка (Mn); задовільної якості – слабко забруднені – р. Гребелька
(Mn, Fe).
5. Основні джерела забруднення вод мікроелементами: добрива, під-
земні води, відходи флотації сірчаних руд, комунально-побутові стоки.
Отримані дані щодо стану поверхневих вод Львівщини вказують на до-
волі складні санітарно-гігієнічні умови, що, у свою чергу, викликає необхід-
ність проведення практичних природоохоронних заходів з метою наближен-
ня якості цих вод до екологічних нормативів якості чистоти поверхневих
вод суші.
Гайдін А. М., Зозуля І. І. Яворівське озеро. – Львів, 2007. – 71 с.
Гідрохімічна характеристика транскордонних річок Яворівщини / Р. Паньків,
В. Колодій, Ю. Хованець і ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2009. –
№ 2 (147). – С. 84–99.
Грушко Я. М. Ядовитые металлы и их соединения в промышленных сточных
водах. – М. : Медицина, 1972. – 97 с.
Красинцева В. В. Формирование минерального стока речных вод. – М. : Наука,
1977. – 175 с.
112
Кушнір С. В., Вівчар О. І., Бойко Т. І. Деякі геохімічні наслідки застосування
“вапняково-сірчаного добрива” // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1995. –
№ 3–4 (88–89). – С. 27–35.
Методика встановлення і використання екологічних нормативів якості поверх-
невих вод суші та естуаріїв України / В. Д. Романенко, В. М. Жукинськи, О. П. Оксі-
юк і ін. – К. : Наук. думка, 2001. – 48 с.
Мур Дж. В., Рамамурти С. Тяжелые металлы в природных водах. – М. : Мир,
1987. – 310 с.
Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения : Сан
Пин 4630-88. МЗ СССР. Глав. сан.-эпидемиол. упр. – Утв. 04.07.88. – М., 1988. –
69 с.
Унифицированныe методы исследования качества вод. Методы атомно-аб-
сорбционной спектрофотометрии. – М. : Совет эконом. взаимопомощи, 1983. –
Ч. 1. – Т. 2. – 127 с.
Стаття надійшла
25.01.10
Maria Kost, Roman PanKiv, iryna saKhnyuK,
Roman KozaK, orysia MaiKut, ihor BeRezovsKy
eCoLoGiCaL evaLuation oF the WateR QuaLity oF the RiveRs
in the Basin oF the RiveR san Within the LiMits oF uKRaine
This paper presents the results of studying peculiarity of the distribution of Fe, Sr,
Mn, Ba, Ti, Zn, Li, Cr, Cu, V, Mo, Pb, Ni, Co and Cd in the Shklo, Zavadivka, Hrebelka,
Vyshnya rivers in the Lviv Region. The water quality was estimated ecologically based on
the level of water purity (pollution). The total distribution of microelements in waters
of the rivers looks as follows: Fe > Sr > Mn > Ba > Ti > Zn > Li > Cr > Cu > V > Mo >
(Pb, Ni, Co, Cd). The concentration of the elements ranges within the following li-
mits (mg/dcm3): Fe 0.03–4.30; Sr 0.28–2.73; Mn 0.010–2.246; Ba 0.03–0.20; Ti <0.002–
0.166; Zn 0.002–0.083; Li <0.001–0.054; Cr <0.0007–0.0096; Cu <0.0020–0.0068;
V <0.0020–0.0103; Mo <0.0030–0.0067; Pb <0.01; Ni <0.005; Co <0.002; Cd <0.001. In
waters of the rivers, Cd, Co, Pb and Ni were found in lesser quantities than those indicated
in accepted sanitary-hygienic standards regardless of seasons. Concentrations of Cu and
Sr in waters of the rivers become somewhat increased in the autumn, but Mn, Zn and Fe
– become decreased. Concentrations of metals become decreased or do not change running
with the stream of the River Zavadivka, but become increased running with the stream of
the River Shklo, especially sharply after its running – out from the Lake Yavoriv. The
highest concentrations of Sr, Li, Fe, Zn and Mn were found in waters of the medium
stream of the River Shklo. Waters of bad quality – polluted – were observed in the River
Retychyn (Mn). The average quality – moderately polluted – was observed in Shklo (Mn,
Fe), Hnoyenets (Mn), Vyshnya (Fe, Mn) and Zavadivka (Mn) rivers. Satisfactory quality
was observed in waters of the River Hrebelka (Mn, Fe). The main sources of the pollution
of waters with microelements are: fertilizers, ground waters, waste of flotation of sulphur
ores, domestic sewage. Obtained data as to the state of surface waters of the Lviv Region
point out rather difficult sanitary-hygienic conditions that, in its turn, causes the necessity
to take all due measures to prevent pollution of the environment with the purpose of appro-
ximating of the quality of these waters to ecological standards for the purity of surface
waters on land.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59516 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0869-0774 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:24:24Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кость, М. Паньків, Р. Сахнюк, І. Козак, Р. Майкут, О. Березовський, І. 2014-04-08T20:09:15Z 2014-04-08T20:09:15Z 2010 Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України / М. Кость, Р. Паньків, І. Сахнюк, Р. Козак, О. Майкут, І. Березовський // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 102-112. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0869-0774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59516 551.782:502.7:556.334 Досліджено особливості розподілу Fe, Sr, Mn, Ba, Ti, Zn, Li, Cr, Cu, V, Mo, Pb, Ni, Co та Cd у річках Шкло, Завадівка, Гребелька, Гноєнець, Ретичин, Вишня (Львівська обл.). Проведено екологічну оцінку якості вод за ступенем їхньої чистоти (забрудненості). Води поганої якості – брудні – має р. Ретичин (Mn), посередньої якості – помірно забруднені – річки Шкло (Fe, Mn), Гноєнець (Mn), Вишня (Fe, Mn), Завадівка (Mn). Задовільну якість мають слабко забруднені води р. Гребелька (Mn, Fe). Основними джерелами забруднення вод мікроелементами є добрива, підземні води, відходи флотації сірчаних руд, комунально-побутові стоки. This paper presents the results of studying peculiarity of the distribution of Fe, Sr, Mn, Ba, Ti, Zn, Li, Cr, Cu, V, Mo, Pb, Ni, Co and Cd in the Shklo, Zavadivka, Hrebelka, Vyshnya rivers in the Lviv Region. The water quality was estimated ecologically based on the level of water purity (pollution). The total distribution of microelements in waters of the rivers looks as follows: Fe > Sr > Mn > Ba > Ti > Zn > Li > Cr > Cu > V > Mo > (Pb, Ni, Co, Cd). The concentration of the elements ranges within the following limits (mg/dcm 3 ): Fe 0.03–4.30; Sr 0.28–2.73; Mn 0.010–2.246; Ba 0.03–0.20; Ti <0.002– 0.166; Zn 0.002–0.083; Li <0.001–0.054; Cr <0.0007–0.0096; Cu <0.0020–0.0068; V <0.0020–0.0103; Mo <0.0030–0.0067; Pb <0.01; Ni <0.005; Co <0.002; Cd <0.001. In waters of the rivers, Cd, Co, Pb and Ni were found in lesser quantities than those indicated in accepted sanitary-hygienic standards regardless of seasons. Concentrations of Cu and Sr in waters of the rivers become somewhat increased in the autumn, but Mn, Zn and Fe – become decreased. Concentrations of metals become decreased or do not change running with the stream of the River Zavadivka, but become increased running with the stream of the River Shklo, especially sharply after its running – out from the Lake Yavoriv. The highest concentrations of Sr, Li, Fe, Zn and Mn were found in waters of the medium stream of the River Shklo. Waters of bad quality – polluted – were observed in the River Retychyn (Mn). The average quality – moderately polluted – was observed in Shklo (Mn, Fe), Hnoyenets (Mn), Vyshnya (Fe, Mn) and Zavadivka (Mn) rivers. Satisfactory quality was observed in waters of the River Hrebelka (Mn, Fe). The main sources of the pollution of waters with microelements are: fertilizers, ground waters, waste of flotation of sulphur ores, domestic sewage. Obtained data as to the state of surface waters of the Lviv Region point out rather difficult sanitary-hygienic conditions that, in its turn, causes the necessity to take all due measures to prevent pollution of the environment with the purpose of approximating of the quality of these waters to ecological standards for the purity of surface waters on land. uk Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Геологія і геохімія горючих копалин Геохімія Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України Ecological evaluation of the water quality of the rivers in the basin of the river San within the limits of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України Кость, М. Паньків, Р. Сахнюк, І. Козак, Р. Майкут, О. Березовський, І. Геохімія |
| title | Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України |
| title_alt | Ecological evaluation of the water quality of the rivers in the basin of the river San within the limits of Ukraine |
| title_full | Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України |
| title_fullStr | Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України |
| title_full_unstemmed | Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України |
| title_short | Екологічна оцінка вод річок басейну р. Сян у межах України |
| title_sort | екологічна оцінка вод річок басейну р. сян у межах україни |
| topic | Геохімія |
| topic_facet | Геохімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59516 |
| work_keys_str_mv | AT kostʹm ekologíčnaocínkavodríčokbaseinursânumežahukraíni AT panʹkívr ekologíčnaocínkavodríčokbaseinursânumežahukraíni AT sahnûkí ekologíčnaocínkavodríčokbaseinursânumežahukraíni AT kozakr ekologíčnaocínkavodríčokbaseinursânumežahukraíni AT maikuto ekologíčnaocínkavodríčokbaseinursânumežahukraíni AT berezovsʹkiií ekologíčnaocínkavodríčokbaseinursânumežahukraíni AT kostʹm ecologicalevaluationofthewaterqualityoftheriversinthebasinoftheriversanwithinthelimitsofukraine AT panʹkívr ecologicalevaluationofthewaterqualityoftheriversinthebasinoftheriversanwithinthelimitsofukraine AT sahnûkí ecologicalevaluationofthewaterqualityoftheriversinthebasinoftheriversanwithinthelimitsofukraine AT kozakr ecologicalevaluationofthewaterqualityoftheriversinthebasinoftheriversanwithinthelimitsofukraine AT maikuto ecologicalevaluationofthewaterqualityoftheriversinthebasinoftheriversanwithinthelimitsofukraine AT berezovsʹkiií ecologicalevaluationofthewaterqualityoftheriversinthebasinoftheriversanwithinthelimitsofukraine |