Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну

Уперше побудовано карту морфології серпуховського вугільного пласта v6 , яка відображає морфоструктурні, морфогенетичні особливості та зміни важливих гірничо-геологічних факторів і явищ та є його суцільним зображенням на всій території Львівсько-Волинського басейну – від Володимир-Волинського роз...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Геологія і геохімія горючих копалин
Дата:	2010
Автори:	Костик, І., Матрофайло, М., Шульга, В., Король, М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
Теми:	Геологія горючих копалин
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59517
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну / І. Костик, М. Матрофайло, В. Шульга, М. Король // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 27-44. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59517
record_format	dspace
spelling	Костик, І. Матрофайло, М. Шульга, В. Король, М. 2014-04-08T20:10:32Z 2014-04-08T20:10:32Z 2010 Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну / І. Костик, М. Матрофайло, В. Шульга, М. Король // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 27-44. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0869-0774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59517 56:551.735(477.8) Уперше побудовано карту морфології серпуховського вугільного пласта v6 , яка відображає морфоструктурні, морфогенетичні особливості та зміни важливих гірничо-геологічних факторів і явищ та є його суцільним зображенням на всій території Львівсько-Волинського басейну – від Володимир-Волинського розлому на півночі до Рава-Руського – на півдні і південному заході. Схарактеризовано морфоструктурні, морфогенетичні особливості, промислове значення пласта v6 на території в цілому і на окремих родовищах, ділянках басейну. Найбільш придатними для промислової розробки є центральна і південно-західна частини басейну внутрішньої зони Львівського палеозойського прогину на півдні і південному заході від м. Червоноград, де на значних ділянках пласт має стійкий розвиток і робочу потужність. Проведені дослідження свідчать про велику роль гідрографічних систем у створенні умов, сприятливих для формування робочої потужності пласта. Зіставлення результатів палеопотамічного аналізу вугленосних відкладів з особливостями морфології пласта v6 виявило, що при значному поширенні робочу потужність він має лише на ділянках, які належать до низів південної гілки Горохово-Рівненської, а також Дубненської палеогідрографічних систем. For the first time we have compiled the map of the morphology of the coal seam v 6 which reflects morphostructural features and changes in important mountain-geological factors and events and is its complete image in the whole territory of the Lviv-Volyn Basin from the Volodymyr-Volynsky fault in the north to Rava-Ruska in the south and southwest. Morphostructural and morphogenetic features and commercial value of the coal seam v 6 have been characterized for the whole territory and fields and individual areas of the Lviv-Volyn Basin. Central and south-western parts of the basin, that are located in the inner zone of the Lviv Paleozoic depression farther south and south-west of the town of Chervonohrad and where the seam has a stable development and working thickness throughout great areas, are counted as the most suitable for the commercial development. Conducted studies testify to the main importance of hydrographic systems in the formation of conditions favourable for the generation of the seam of working thickness. Correlation of the results of the paleopotamic analysis of the coal-bearing deposits with special features of its morphology has demonstrated that in case of wide spreading is has the working thickness in areas belonging to the lower parts of the southern branch of the Gorokhiv-Rivne as well as of Dubno paleohydrographic systems. uk Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Геологія і геохімія горючих копалин Геологія горючих копалин Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну Prospects of commercial coal potential of deep levels of the Lviv-Volyn coal basin Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну
spellingShingle	Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну Костик, І. Матрофайло, М. Шульга, В. Король, М. Геологія горючих копалин
title_short	Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну
title_full	Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну
title_fullStr	Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну
title_full_unstemmed	Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну
title_sort	перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів львівсько-волинського кам’яновугільного басейну
author	Костик, І. Матрофайло, М. Шульга, В. Король, М.
author_facet	Костик, І. Матрофайло, М. Шульга, В. Король, М.
topic	Геологія горючих копалин
topic_facet	Геологія горючих копалин
publishDate	2010
language	Ukrainian
container_title	Геологія і геохімія горючих копалин
publisher	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
format	Article
title_alt	Prospects of commercial coal potential of deep levels of the Lviv-Volyn coal basin
description	Уперше побудовано карту морфології серпуховського вугільного пласта v6 , яка відображає морфоструктурні, морфогенетичні особливості та зміни важливих гірничо-геологічних факторів і явищ та є його суцільним зображенням на всій території Львівсько-Волинського басейну – від Володимир-Волинського розлому на півночі до Рава-Руського – на півдні і південному заході. Схарактеризовано морфоструктурні, морфогенетичні особливості, промислове значення пласта v6 на території в цілому і на окремих родовищах, ділянках басейну. Найбільш придатними для промислової розробки є центральна і південно-західна частини басейну внутрішньої зони Львівського палеозойського прогину на півдні і південному заході від м. Червоноград, де на значних ділянках пласт має стійкий розвиток і робочу потужність. Проведені дослідження свідчать про велику роль гідрографічних систем у створенні умов, сприятливих для формування робочої потужності пласта. Зіставлення результатів палеопотамічного аналізу вугленосних відкладів з особливостями морфології пласта v6 виявило, що при значному поширенні робочу потужність він має лише на ділянках, які належать до низів південної гілки Горохово-Рівненської, а також Дубненської палеогідрографічних систем. For the first time we have compiled the map of the morphology of the coal seam v 6 which reflects morphostructural features and changes in important mountain-geological factors and events and is its complete image in the whole territory of the Lviv-Volyn Basin from the Volodymyr-Volynsky fault in the north to Rava-Ruska in the south and southwest. Morphostructural and morphogenetic features and commercial value of the coal seam v 6 have been characterized for the whole territory and fields and individual areas of the Lviv-Volyn Basin. Central and south-western parts of the basin, that are located in the inner zone of the Lviv Paleozoic depression farther south and south-west of the town of Chervonohrad and where the seam has a stable development and working thickness throughout great areas, are counted as the most suitable for the commercial development. Conducted studies testify to the main importance of hydrographic systems in the formation of conditions favourable for the generation of the seam of working thickness. Correlation of the results of the paleopotamic analysis of the coal-bearing deposits with special features of its morphology has demonstrated that in case of wide spreading is has the working thickness in areas belonging to the lower parts of the southern branch of the Gorokhiv-Rivne as well as of Dubno paleohydrographic systems.
issn	0869-0774
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59517
citation_txt	Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну / І. Костик, М. Матрофайло, В. Шульга, М. Король // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 27-44. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kostikí perspektivipromislovoívuglenosnostíglibokihgorizontívlʹvívsʹkovolinsʹkogokamânovugílʹnogobaseinu AT matrofailom perspektivipromislovoívuglenosnostíglibokihgorizontívlʹvívsʹkovolinsʹkogokamânovugílʹnogobaseinu AT šulʹgav perspektivipromislovoívuglenosnostíglibokihgorizontívlʹvívsʹkovolinsʹkogokamânovugílʹnogobaseinu AT korolʹm perspektivipromislovoívuglenosnostíglibokihgorizontívlʹvívsʹkovolinsʹkogokamânovugílʹnogobaseinu AT kostikí prospectsofcommercialcoalpotentialofdeeplevelsofthelvivvolyncoalbasin AT matrofailom prospectsofcommercialcoalpotentialofdeeplevelsofthelvivvolyncoalbasin AT šulʹgav prospectsofcommercialcoalpotentialofdeeplevelsofthelvivvolyncoalbasin AT korolʹm prospectsofcommercialcoalpotentialofdeeplevelsofthelvivvolyncoalbasin
first_indexed	2025-11-25T22:42:22Z
last_indexed	2025-11-25T22:42:22Z
_version_	1850569161778921472
fulltext	27 © Ігор Костик, Михайло Матрофайло, Віталій Шульга, Микола Король, 2010 ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2010. № 3–4 (152–153) УДК 56:551.735(477.8) Ігор КОСТИК1, Михайло МАТРОФАЙЛО2, Віталій ШУЛЬГА3, Микола КОРОЛЬ4 ПЕРСПЕКТИВИ ПРОМИСЛОВОЇ ВУГЛЕНОСНОСТІ ГЛИБОКИХ ГОРИЗОНТІВ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ Стаття 1. Морфологія серпуховського вугільного пласта v6 і особливості його утворення 1Львівська ГРЕ ДП “Західукргеологія” НАК “Надра України”, e-mail: golgeol@ukrpost.ua 2Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua 3Інститут геологічних наук НАН України, Київ, e-mail: vitaly@shulga.com.ua 4Львівсько-Волинська ГРЕ, Володимир-Волинський, e-mail: geolog@vv.lt.ukrtel.net Уперше побудовано карту морфології серпуховського вугільного пласта v6, яка відображає морфоструктурні, морфогенетичні особливості та зміни важливих гір- ничо-геологічних факторів і явищ та є його суцільним зображенням на всій терито- рії Львівсько-Волинського басейну – від Володимир-Волинського розлому на півночі до Рава-Руського – на півдні і південному заході. Схарактеризовано морфоструктурні, морфогенетичні особливості, промислове значення пласта v6 на території в цілому і на окремих родовищах, ділянках басейну. Найбільш придатними для промислової розробки є центральна і південно-західна частини басейну внутрішньої зони Львів- ського палеозойського прогину на півдні і південному заході від м. Червоноград, де на значних ділянках пласт має стійкий розвиток і робочу потужність. Проведені дослідження свідчать про велику роль гідрографічних систем у ство- ренні умов, сприятливих для формування робочої потужності пласта. Зіставлення результатів палеопотамічного аналізу вугленосних відкладів з особливостями мор- фології пласта v6 виявило, що при значному поширенні робочу потужність він має лише на ділянках, які належать до низів південної гілки Горохово-Рівненської, а та- кож Дубненської палеогідрографічних систем. Ключові слова: вугільний пласт, іваницька світа, нижня вугленосна підформа- ція, морфологія, палеопотамічний аналіз, макроцикл, глибокі горизонти, розмиви, розщеплення, палеогідрографічні системи. Вступ. Достовірно оцінити морфологічні параметри вугільних пластів, які використовують для вирішення комплексу питань, зокрема обґрунтуван- ня перспективних напрямів геологорозвідувальних робіт, раціональної ме- тодики виявлення і розробки вугільних пластів, – є одним з важливих зав- дань геологів, які всебічно досліджують вугільні басейни. 28 У Львівсько-Волинському басейні (ЛВБ) найбільш висока промислова вугленосність припадає на відклади бужанської світи. Робочу потужність на досить великих площах мають вісім основних промислових вугільних пластів n7 н(n7), n7(n7 1), n7 в, n8, n8 0, n8 в, n8 5 і n9 (Львовско-Волынский…, 1984; Атлас..., 1992; Державна..., 2004; Корреляция…, 2007). Водночас вагоме значення має вивчення, прогнозування, картування морфології і тих пластів з робочою потужністю, що залягають нижче на більш глибоких горизонтах, до яких, зокрема, належать v0 3, v0 4, v2, v4, v4 3, v5 4, v5 6, v6, n0 6 (Матрофайло, 1991; Карбоновые..., 1999; Костик, Матрофайло, 2005; Костик і ін., 2007; Корре- ляция..., 2007). У відкладах нижньої вугленосної підформації v6 є основним промисловим пластом, що зберігає робочу потужність на значних площах. Проблема вивчення вугільних пластів, розташованих у межах діючих копалень на горизонтах глибших, ніж ті, які освоюються, і обґрунтування їхнього промислового значення для продовження термінів експлуатації ко- палень є актуальною, і її необхідно вирішувати. Промислова розробка таких пластів – перспективний напрямок подальшого розвитку ЛВБ. Мета досліджень – на основі детального вивчення потужності, її мінли- вості, будови, ураженості розмивами, розщеплення вугільного пласта v6 та зміни цих параметрів і явищ на площі та палеопотамічного аналізу вугле- носних відкладів визначити його морфоструктурні, морфогенетичні особли- вості, промислове значення на окремих ділянках, родовищах і загалом на території басейну для освоєння глибоких горизонтів і розширення промис- лової вугленосності ЛВБ. Історія досліджень. Початок досліджень вугільного пласта v6 “Юві- лейний” у Львівсько-Волинському басейні припадає на час проведення трестами “Волинськвуглерозвідка” і “Львіввуглерозвідка” попередньої та детальної розвідок Волинського, Забузького і Межиріченського родовищ кам’яного вугілля. Упродовж 1949–1955 рр. окремими структурно-розвіду- вальними свердловинами були розкриті більш глибокі горизонти вугленос- ної товщі карбону з метою з’ясування перспектив вугільних пластів ві- зейського ярусу, у т. ч. і v6 (за стратиграфічним розподілом того часу). При дорозвідках цих родовищ, які постійно виконувала з 1962 по 1973 рр., 1978 по 1986 рр. і з 1992 р. дотепер Львівсько-Волинська ГРЕ (Б. С. Попель, В. Г. Свєтлічний, М. Г. Штейнбук, Я. М. Коцько, М. Д. Король), ще більше уваги почали приділяти цьому пласту як одному з найперспективніших у відкладах глибоких горизонтів. Систематичне вивчення вугленосності, у т. ч. і пласта v6, у ЛВБ почало- ся з 1970 р., коли упродовж 1970–1972 рр. трестом “Київгеологія” (Н. Є. Ма- ковський, О. М. Горбунова, М. М. Мазур, С. В. Колодій) були проведені пошуково-оціночні роботи на вугілля з метою визначення перспектив вуг- леносності південно-західної частини басейну. Протягом 1971–1979 рр. Львівсько-Волинською ГРЕ ВО “Укрвугле- геологія” спільно з Львівською ГРЕ тресту “Київгеологія” (Б. С. Попель, Я. М. Коцько, В. Г. Свєтлічний, М. Г. Штейнбук, М. Я. Решко, М. Д. Ко- роль, Б. І. Книш) проведена попередня розвідка пласта v6 на площі полів шахт № 6, 7 Великомостівська Межиріченського родовища і ділянці Ме- жиріччя-Західна, а також узагальнення даних пошукових робіт на пласт v6 29 на площі вугільних родовищ Червоноградського і Нововолинського вугле- промислових районів. 1978 р. вийшла монографія (Каменные..., 1978), у якій за станом ви- вченості розглядаються будова пласта, речовинно-петрографічний склад і якість вугілля, уперше наведено його запаси по Забузькому, Межиріченсь- кому і Любельському родовищах. У тому самому році Центральною тема- тичною експедицією Міністерства геології УРСР (М. І. Струєв, В. І. Ісаков, В. Б. Шпакова та ін.) проведене узагальнення даних геологорозвідувальних робіт на кам’яне вугілля та складені гіпсометричні плани вугільних плас- тів, у т. ч. і v6, масштабу 1 : 25 000–1 : 100 000, що покладено в основу моно- графії (Львовско-Волынский..., 1984). Вугленосність цього пласта розгля- дається також у роботі (Бык, Бартошинская, 1979). Упродовж 1974–1979 рр. Львівсько-Волинською ГРЕ (Б. С. Попель, М. Д. Король та ін.) проведена попередня розвідка, а 1980–1985 рр. – деталь- на розвідка резервного блоку пласта v6, до якого увійшли площі його по- ширення на полях шахт № 6–9 Великомостівська, із затвердженням запасів вугілля в ДКЗ СРСР. 1981 р. опубліковано результати наукових досліджень (Попель, 1981). 1986 р. завершено науково-дослідну роботу (Обобщение..., 1986) зі скла- дання карт морфології основних промислових вугільних пластів, у тому числі пласта v6, масштабу 1 : 25 000, у якій вперше для басейну застосовано комплексний методичний підхід з вивчення морфології пластів, палеопота- мічний аналіз вугленосних відкладів і методичне керівництво В. Ф. Шуль- ги з документації розмивів і проникнень теригенних порід у вугільні пласти. 1988 р. в Інституті геології і геохімії горючих копалин (ІГГГК) АН УРСР закінчили науково-дослідну роботу (Изучение..., 1988) під науковим керів- ництвом академіка В. Ю. Забігайла, у якій детально описали геологічні умо- ви залягання пласта, поширення та особливості морфології, вихідний вуг- летворний матеріал, петрографічний склад, метаморфізм, якість вугілля і гірничо-геологічні умови розробки пласта v6. Упродовж 1988–1994 рр. Львівською ГРЕ спільно з Інститутом геоло- гічних наук АН УРСР та ІГГГК АН УРСР виконано роботу (Морфология..., 1994), у якій значне місце відведене морфології, умовам утворення і генези пласта v6. Частково результати досліджень опубліковані в статті (Матро- файло, 1991). 1992 р. опубліковано монографію, у якій докладно розглядаються зокре- ма особливості морфології вугільного пласта v6 і палеогеографічні умови його утворення (Атлас..., 1992). Протягом 1990–1995 рр. Львівсько-Волинською ГРЕ (М. Д. Король та ін.) проведена попередня розвідка резервного блоку пласта v6 у межах полів шахт № 1, 2 Червоноградська, № 3, 4, 10 Великомостівська із затверджен- ням запасів вугілля в ДКЗ України. З 1992 р. проводиться дорозвідка на пло- щі поля шахти № 7 Великомостівська. Уже пробурено 25 розвідувальних свердловин. При цьому необхідно зазначити, що єдиної карти морфології пласта для всього басейну немає дотепер, а побудовані гіпсометричні плани, карти і схеми окремих ділянок, районів, родовищ не дають можливості скласти ці- 30 лісне уявлення про його морфологію і морфогенетичні особливості, зміни важливих гірничо-геологічних факторів і явищ на всій території ЛВБ. Методика досліджень. Для детального вивчення морфоструктурних і морфогенетичних особливостей вугільного пласта v6, його просторових змін, регіонального картографічного представлення результатів досліджень використано методику, розроблену при вивченні різних вугленосних фор- мацій (Атлас..., 1992). Зокрема, геолого-промислову типізацію вугільних пластів ЛВБ проведено відповідно до прийнятих градацій класифікацій з до- помогою буквено-цифрової індексації основних морфологічних показників пласта. Загальна потужність пластів вугілля позначена римською цифрою і поділена (із практики роботи в басейні) на 4 групи (типи): I – до 0,60 м; II – 0,61–1,20 м; III – 1,21–2,00 м та IV – понад 2,0 м. Мінливість потужності ву- гільних пластів позначено літерою М (М1 – ділянки із слабкою і середньою мінливістю (з коефіцієнтом варіації потужності пласта менш ніж 15 %), М2 – із сильною і дуже сильною мінливістю (понад 15 %)). Будову вугільних пластів визначають за наявністю породних прошарків і позначають літера- ми СТ. Ділянки пластів без породних прошарків мають просту будову – СТ1. За кількістю прошарків виділено ділянки середньої – СТ2 (один прошарок), складної – СТ3 (два) і дуже складної – СТ4 (три і більше) будови. Ураження вугільних пластів внутрішньоформаційними і формаційними розмивами по- значено літерою Р. Виділено ділянки Р1 – до 10 %, Р2 – 10–30 %, Р3 – 30–50 % та Р4 – понад 50 % ураженості вугільних пластів розмивами шахтних полів, розвідувальних ділянок, родовищ. Цей методичний підхід дає можливість отримати в достатньому і компактному вигляді кількісні дані, які розкри- вають різні властивості морфології пласта і тим самим сприяють встанов- ленню умов його утворення і оцінці умов його розробки. Загальні відомості. На території басейну вугільний пласт v6 значно поширений (загальна площа – 2910 км2, у т. ч. з робочою потужністю – 270 км2) (рис. 1) і має типові для вугільних пластів усієї нижньої частини карбонової вугленосної формації ознаки, які полягають у зміні потужності, вклинюванні і розмиві. Він залягає в середній частині серпуховського ярусу (верхній частині іваницької світи) на 12–15 м нижче маркувального вапня- ку N1 і на 200–250 м нижче основних промислових вугільних пластів, які відробляються діючими копальнями Червоноградського і Нововолинського вуглепромислових районів. Це єдиний вугільний пласт нижньої частини цього ярусу з робочою потужністю на значній площі, який безперечно має промислове значення на окремих полях шахт Забузького і Межиріченського родовищ Червоноградського вуглепромислового району, на Тяглівському та Любельському родовищах Південно-Західного вугленосного району, на ді- лянках Межиріччя-Західна і Межиріччя-Східна та інших окремих площах (див. рис. 1, рис. 2–4). На Ковельській вугленосній площі, Бубнівській ді- лянці і Буському родовищі пласт відсутній (Костик і ін., 2007). Його вивче- ність на території басейну неоднакова, а в цілому щодо визначення його за- гальної потенційної вугленосності в межах ЛВБ – недостатня. Морфологічні особливості пласта. На Волинському родовищі, яке в структурному відношенні знаходиться в північній частині Львівсько-Волин- ського басейну, розташованого в межах Львівського палеозойського проги- 31 ну, v6 поширений не повсюдно (див. рис. 1). На півночі і сході він відсутній унаслідок епіторф’яного розмиву, а на решта площі, де він добре вивчений (пробурений 43 свердловинами), промислової цінності не має. Залягає на глибинах від 418 до 499 м у товщі алевролітів і аргілітів з прошарками піс- ковиків, має переважно одно-, рідше двопачкову будову (св. 4317), потуж- ність – 0,10–0,46 м, і тільки св. 3903, 4317 зафіксована товщина 0,50 і 0,60 м відповідно. Вуглисті аргіліти розвинуті де-не-де і залягають у покрівлі ву- гільного пласта (св. 4326) (див. рис. 2, 4). У межах Забузького і Межиріченського родовищ пласт найбільш широ- ко поширений і має промислове значення на багатьох ділянках та полях ко- палень. Проте він не скрізь характеризується сталою потужністю і будовою. На Забузькому родовищі, яке належить до Забузької монокліналі, Сокальсь- кої брахісинкліналі і північно-західного крила Межиріченської синкліналі та відділяється від Волинського родовища відносно глибоким (50–70 м) юр- ським розмивом вугленосних відкладів, пласт v6 залягає на глибинах від 508 до 687,5 м у товщі алевролітів і аргілітів з прошарками пісковиків. Із ро- бочою потужністю, яка змінюється від 0,50 до 1,34 м і в середньому стано- вить відповідно 0,76; 0,88; 0,62 і 0,72 м, поширений на полях копалень № 1, 2, 5, 6 Червоноградська (див. рис. 2). Однак тільки на полі копальні № 2 він за потужністю належить до групи витриманих. Його будова змінюється від простої однопачкової, до складної і дуже складної (від дво-трипачкової до багатопачкової). Переважає пласт дво- і трипачкової будови з потужністю нижньої вугільної пачки 0,36–1,23 м, середньої – 0,10–0,45 м (за трипачкової будови), а верхньої – 0,08–0,36 м, зрідка – 0,46–0,68 м. Потужність пород- них прошарків, які розділяють вугільний пласт і складені переважно аргі- літами та вуглистими аргілітами, зазвичай, невелика і змінюється від пер- ших сантиметрів до 0,15 м і тільки в деяких випадках досягає 0,23–0,50 м. На Межиріченському родовищі, яке належить до Межиріченської син- кліналі, відокремленої на північному сході від Сокальської брахісинкліналі пологим підняттям (Червоноградська антиклінальна зона), пласт v6 залягає в алевроліто-пісковиковій товщі порід на глибинах від 692 до 810 м. Промис- лове значення він має на полях шахт № 3, 4, 6–8 і 10 Великомостівська, де його потужність змінюється від 0,40 до 1,65 м за середніх значень відповід- но 0,76; 0,69; 0,58; 0,86; 0,82 і 0,77 м (див. рис. 2). За потужністю належить до групи невитриманих і лише на полі копальні № 7 Великомостівська – відносно витриманих. У східній частині родовища на полях шахт № 1, 2, 5 та 9 Великомостівська пласт частково розмитий, а на решті площі – неробочий. Він майже повсюдно складений двома вугільними пачками, розділеними тонким породним прошарком 0,05–0,10 м. Основна потужна пачка – нижня, натомість верхня – малопотужна і не перевищує 0,25 м. Його покрівля складена переважно аргілітами, іноді алевролітами, підошва – алевролітами. Складна будова v6 характерна для окремих пластоперетинів у західній частині поля шахти № 6 Великомостівська, де в межах Жужелянсь- кого насуву він розщеплюється на дві вугільні пачки. Площа розщеплення простягається вздовж цього порушення. На Межиріченському родовищі за потужністю пласт v6 належить до групи тонких і має слабку мінливість. Підвищена мінливість тільки в бор- 32 тових частинах синторф’яних і ранньоепіторф’яних розмивів, площа яких у межах родовища загалом незначна. Отже, його морфоструктура складна і має зональний характер, сформований певними пластотворними умовами. На ділянці Межиріччя-Західна, яка межує з полями шахт № 6, 7 і 10 Ве- ликомостівська Межиріченського родовища, вугільний пласт v6 значно по- ширений і відсутній лише в приосьовій частині Куличківського підняття, де післякарбоновою ерозією зрізана верхня частина кам’яновугільних від- кладів басейну, включаючи пласт v6 і розташований нижче вугільний пласт v5 6. Пласт v6 залягає в товщі аргілітів, алевролітів з прошарками піс- ковиків і зрідка вапняків на глибинах від 468–500 м у районі Куличківсь- 33 Рис. 1. Карта морфології вугільного пласта v6 Львівсько-Волинського басейну (скла- ли І. О. Костик, М. М. Матрофайло, І. К. Миц за участю В. І. Гаруна, В. І. Ісакова, В. Ф. Шульги): 1 – межа геолого-промислових районів (І – Нововолинський, ІІ – Червоноградський, ІІІ – Пів- денно-Західний); 2 – границя епігенетичного розмиву вугленосної формації; 3 – ізопахіти вугільного пласта, м; 4 – ізогіпси підошви вугільного пласта, м; 5 – контур переважно син- торф’яних і ранньоепіторф’яних розмивів і заміщень вугільного пласта; 6 – контур син- торф’яних і епіторф’яних розмивів і заміщень вугільного пласта; 7 – вугільний пласт склад- ної будови (дві і більше вугільних пачок); 8 – лінія розщеплення вугільного пласта; 9 – роз- ривні тектонічні порушення: 1 – Рава-Руський розлом, 2 – Крехівський насув, 3 – Зашківський скид, 4 – Нестерівська зона насувів (Нестерівський насув); 5 – Бутинь-Хлівчанська зона насу- вів, 6 – Боянецький насув, 7 – Белз-Куличківський насув, 8 – Белз-Милятинська зона насувів (Ваневський насув), 9 – Забузький і Сокальський скиди, 10 – Волинський скид; 10 – вугільні родовища (1 – Волинське, 2 – Забузьке, 3 – Межиріченське, 4 – Тяглівське, 5 – Любельське), площі і ділянки (6 – Бишківська вугленосна площа, 7 – ділянка Межиріччя-Західна); 11 – на- селені пункти: Р-Р – Рава-Руська, К-Б – Кам’янка-Бузька, Ч – Червоноград, С – Сокаль, Н – Нововолинськ; 12 – шахта і її номер; 13 – розташування деталізаційних літолого-стратигра- фічних розрізів; 14 – буквено-цифровий індекс пласта. кого підняття до 700–873 м на півночі і південному заході цієї ділянки. За даними 107 пластоперетинів, на більшій частині ділянки потужність плас- та становить 0,50–2,0 м, а в середньому – 0,84 м. Він належить переважно до групи тонких і є відносно витриманим (найбільш витримана потужність на площі, яка примикає до полів діючих шахт № 6–9 Великомостівська). Промислове значення пласт зберігає також у межах лежачого крила зони Ваневського і Жужелянського насувів з амплітудою до 162 м. Загалом зміна його потужності має зональний, хвилеподібний характер. Зони з пониже- ною потужністю змінюються більшими за площею ділянками з кондицій- ною потужністю. На значній частині ділянки Межиріччя-Західна він харак- теризується слабкою і середньою мінливістю потужності, а складною і дуже складною – поряд з Белз-Куличківським і Жужелянським насувами. Будова пласта на ділянці Межиріччя-Західна змінюється від простої однопачкової до складної і дуже складної дво-трипачкової і більше. При цьо- му переважає пласт дво-трипачкової будови. У цілому на ділянці будова пласта, як і мінливість його потужності, має виражений зональний харак- тер: локальні поля простої, складної і дуже складної будови виділяються на фоні поля дво-трипачкової будови, яка переважає. Особливо розмаїта будо- ва пласта спостерігається на східному крилі Куличківського антикліналь- ного підняття і на межі з полями діючих шахт Червоноградського вугле- промислового району. Тут він у багатьох пластоперетинах має дуже складну багатопачкову шарувату структуру, яка часто змінюється дво-трипачковою, а іноді – простою однопачковою. На Тяглівському родовищі, границями якого на півночі є державний кор- дон з Польщею, на заході – Бутинь-Хлівчанська зона насувів, на сході – Белз- Милятинська зона насувів, на півдні – робочий контур вугільного пласта n7 (n7 н), пласт v6 з промисловою потужністю поширений у південній части- ні, на полі шахти № 3 Тяглівська. На решті площі (поля шахт № 1 і 2) він розщеплюється на дві, в окремих випадках на три вугільні пачки, унаслідок чого значно зменшується товщина його пачок і втрачається промислове зна- чення. Пласт залягає в потужній товщі алевролітів (44,8 %), аргілітів (35,4 %) 34 Ш ах ти , я кі б уд ую ть ся ; ш ах ти н а ст ад ії пр ое кт ув ан ня ; ** ш ах тн і п ол я на с та ді ї р оз ві дк и. Ри с. 2 . Х ар ак те ри ст ик а ву гі ль но го п ла ст а v 6 п о ро до ви щ ах , п ол ях ш ах т, ді ля нк ах і ву гл ен ос ни х пл ощ ах (с кл ал и І. О . К ос ти к, М . М . М ат ро фа йл о) Ри с. 3 . М ор фо ло гі чн ий р оз рі з в уг іл ьн ог о пл ас та v 6 п о лі ні ї А –А 1 ( ри с. 3 , 4 с кл ал и М . М . М ат ро фа йл о, І. О . К ос ти к, М . Д . К ор ол ь) : 1 – пі ск ов ик ; 2 – а ле вр ол іт ; 3 – а рг іл іт ; 4 – в уг іл ля ; 5 – в уг ли ст ий а рг іл іт ; в ід кл ад и: 6 – ю рс ьк ої с ис те ми ; 7 – к ре йд ов ої с ис те ми . 35 і пісковиків (14,1 %) з нечисленними прошарками вапняків (до 5 %) на гли- бині від 697,8 до 1015,6 м, яка в середньому становить 837,4 м. Робочу по- тужність має на глибині від 815 до 850 м. Характеризується простою і склад- ною, переважно двопачковою будовою. Верхня вугільна пачка малопотужна – 0,06–0,16 м. Породний прошарок складений здебільшого аргілітом потуж- ністю до 0,15 м. Загальна потужність пласта, яка найчастіше трапляється, становить 0,70–1,00 м, на полі шахти № 3 Тяглівська – 0,50–1,44 м, за серед- нього значення 0,73. У його покрівлі розташовані аргіліти, рідше алевролі- ти, у підошві – алевроліти, аргіліти, іноді пісковики. На полях шахт № 1 і 2 пласт невитриманий і належить до групи дуже тонких, на півдні і південному сході поля шахти № 3 – відносно витриманий і належить до групи тонких, а на окремих ділянках – до середньої групи. За мінливістю потужності він слабкої і середньої складності. На Любельському родовищі, яке розташоване на 5,0–7,7 км на захід від Тяглівського і відділяється від нього вузькою Бутинською антиклінальною зоною з купольною частиною, ускладненою Бутинь-Хлівчанською зоною насувів, пласт v6 поширений на всіх полях шахт нерівномірно, унаслідок значної ураженості синторф’яними й епіторф’яними розмивами та заміщен- нями, які становлять 57,7 % загальної площі родовища. Він розташований у товщі теригенних порід, складених алевролітами (51,0 %), аргілітами (29,3 %) і пісковиками (15 %) з прошарками вапняків (3,8 %). Глибина залягання ко- ливається від 641,7 м на сході і південному сході до 1517,8 м на північному заході родовища. За потужністю, яка змінюється від 0,38 до 1,24 м і в серед- ньому по родовищу становить 0,66 м, пласт невитриманий і належить до тонких і дуже тонких груп. Із найменшою потужністю він поширений пере- важно на полях шахт № 2 і 5 Любельська (див. рис. 2). На більшій части- ні Любельського родовища має слабку та середню мінливість потужності і тільки на окремих ділянках полів шахт № 2 і 3 Любельська та в центральній частині поля шахти № 1 Любельська – сильну. Морфологія пласта v6 на родовищі складна: на полях шахт № 3, 4 Лю- бельська, західній і південній частинах поля шахти № 1 він переважно простої однопачкової будови, на полі шахти № 2 і південній частині поля шахти № 3 – одно-, дво- та іноді трипачкової будови, з перевагою простої однопачкової. У центральній частині поля шахти № 1 Любельська пласт має дво-трипачкову будову. Потужність породних прошарків змінюється від 0,02 до 0,38 м. Вони представлені переважно аргілітами й алевролітами, інколи вуглистими аргілітами, розташованими в покрівлі і підошві пласта. Покрівля пласта, зазвичай, складена аргілітами і зрідка алевролітами, а пі- дошва – алевролітами, іноді пісковиками. Будову вугільного пласта v6 на території ЛВБ ускладнює розщеплення на дві вугільні пачки v6 н і v6 в (див. рис. 1–4). До прикладу, на рис. 5 детально зображена біфуркація пласта на Тяглівському родовищі Південно-Західного району басейну, яка є основним типом розщеплення. Закономірно те, що майже всі поля розщеплення належать до Белз-Милятинської зони насувів. При цьому в більшості пластоперетинів основною є нижня пачка. Її по- тужність змінюється від 0,12–0,28 до 0,64–1,18 м. Породні прошарки, які розділяють розщеплені пачки, складені аргілітами, зрідка алевролітами і 36 37 Ри с. 4 . М ор фо ло гі чн ий р оз рі з в уг іл ьн ог о пл ас та v 6 п о лі ні ї Б –Б 1 : 1 – пі ск ов ик ; 2 – а ле вр ол іт ; 3 – а рг іл іт ; 4 – в уг іл ля ; 5 – в уг ли ст ий а рг іл іт ; 6 – в ап ня к; в ід кл ад и: 7 – ю рс ьк ої с ис те ми ; 8 – к ре йд ов ої с ис те ми . 38 Рис. 5. Розщеплення (біфуркація) вугільного пласта v6 на площі Тяглівського родо- вища Південно-Західного вугленосного району (склали І. О. Костик, М. М. Матро- файло): 1 – пісковик; 2 – алевроліт; 3 – аргіліт; 4 – вугілля; 5 – вуглистий аргіліт; 6 – відклади крей- дової системи. пісковиками. Їхня потужність змінюється в широких межах – від 0,52–5,60 до 6,40–14,60 м. Згідно із вказаними вище градаціями параметрів і явищ, характеристи- ку основних морфологічних показників вугільного пласта v6 по окремих родовищах, ділянках і шахтних полях (використано попередній розподіл Любельського та Тяглівського родовищ на шахтні поля) Львівсько-Волин- ського басейну наведено в таблиці і відображено на рис. 2 (Обобщение..., 1986; Морфология..., 1994). Особливості походження пласта. Вугільний пласт v6 розташований у нижній (регресивній) частині циклу третього порядку V6–N1 нижньої бо- лотно-морської вугленосної підформації, яка загалом характеризується най- більш вираженим паралічним типом вуглеутворення, і залягає в лагунно- морському седиментаційному циклі першого порядку потужністю 10–17 м (Атлас..., 1992). Загальна регресивна спрямованість осадонагромадження в період формування підформації призводила до відступу моря в південно- західному напрямку, унаслідок чого поступово поширювалися континен- тальні умови осадонагромадження, витісняючи морські. Отже, виникали умо- ви, сприятливі для формування торф’яників, які найбільше поширювалися на південний захід. На час найбільшої регресії і формування на великій площі вугільного пласта v6 берегова лінія моря перемістилася на південний захід, за межі досліджуваної території (на південний захід від Бишківської вугленосної площі). Відносно найбільш придатні умови для формування торфовищ були в центральній і південній частинах басейну, які розташовані навколо, на півдні і південному заході від м. Червоноград у внутрішній зоні Львівського прогину. Тут створилися умови компенсованої седиментації, які сприяли широкому заболоченню місцевості і поширенню палеоторф’яників на великі площі. Слід зазначити, що, окрім загальної регресивної спрямованості седи- ментації, яка приводила до утворення суходолу, цьому процесові у Львів- сько-Волинському басейні помагала діяльність річкових систем, що при- носили в область седиментації значну кількість теригенного матеріалу, чим підтримували сталий компенсаційний режим седиментації, зумовлювали ні- велювання палеорельєфу і створення ландшафтів, сприятливих для форму- вання палеоторф’яників. Зіставлення результатів палеопотамічного аналізу вугленосних відкладів з особливостями морфології пласта v6 виявило, що при значному поширенні робочу потужність він має на ділянках, які нале- 39 Ро до ви щ а, ш ах тн і п ол я, ро зв ід ув ал ьн і д іл ян ки М о р ф о л о г і ч н і п о к а з н и к и П ло щ а Ро зм ив и і з ам іщ ен ня за га ль на по ш ир ен ня п ла ст а по ш ир ен ня п ла ст а ро бо чо ї п от уж но ст і ву гл ен ос но ї ф ор ма ці ї вн ут рі ш нь о- фо рм ац ій ні км 2 % км 2 % км 2 % км 2 % км 2 % Л ю бе ль сь ке р од ов ищ е П ол е ш ах ти № 1 Л ю бе ль сь ка П ол е ш ах ти № 2 Л ю бе ль сь ка П ол е ш ах ти № 3 Л ю бе ль сь ка П ол е ш ах ти № 4 Л ю бе ль сь ка Тя гл ів сь ке р од ов ищ е П ол е ш ах ти № 1 Т яг лі вс ьк а П ол я ш ах т № 2 і 3 Тя гл ів сь ка Д іл ян ка М еж ир іч чя -З ах ід на П ів де нн о- За хі дн ий ву гл ен ос ни й ра йо н, у сь ог о: За хі дн а ча ст ин а Че рв он о- гр ад сь ко го ге ол ог о- пр ом ис ло во го р ай он у П ол е щ ах ти № 3 Ч ер во но гр ад сь ка П ол е ш ах ти № 1 0 В ел ик ом ос ті вс ьк а П ол е ш ах ти № 6 В ел ик ом ос ті вс ьк а П ол е ш ах ти № 7 В ел ик ом ос ті вс ьк а П ол е ш ах ти № 8 В ел ик ом ос ті вс ьк а 32 8, 6 12 2, 4 81 ,0 69 ,0 56 ,2 15 9, 5 48 ,1 11 1, 4 19 6, 9 68 5, 0 11 6, 0 42 ,2 41 ,1 11 ,6 8, 5 12 ,6 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 10 0 20 9, 1 83 ,7 53 ,1 40 ,3 32 ,0 15 6, 1 44 ,7 11 1, 4 14 4, 9 51 0, 1 82 ,0 42 ,2 16 ,3 8, 7 8, 1 6, 7 63 ,6 68 ,4 65 ,5 58 ,4 56 ,9 97 ,9 92 ,9 10 0 73 ,6 74 ,5 70 ,7 10 0 39 ,6 75 ,0 95 ,3 53 ,2 43 ,9 20 ,4 9, 75 13 ,8 – 12 ,4 – 12 ,4 77 ,7 13 4, 0 22 ,1 0, 5 2, 8 8, 2 7, 8 2, 8 21 ,0 24 ,4 18 ,4 34 ,1 – 7, 9 – 11 ,1 53 ,6 26 ,3 27 ,0 1, 2 17 ,2 94 ,2 96 ,3 41 ,8 12 ,0 – 12 ,0 – – – – – 43 ,9 55 ,9 – – – – – – 3, 7 – 14 ,8 – – – – – 22 ,3 11 ,0 – – – – – – 10 7, 5 38 ,7 15 ,9 28 ,7 24 ,2 3, 4 3, 4 – 8, 1 11 9, 0 34 ,0 – 24 ,8 2, 9 0, 4 5, 9 32 ,7 31 ,6 19 ,6 41 ,6 43 ,1 2, 2 7, 6 – 5, 6 23 ,3 29 ,3 – 60 ,3 25 ,0 0, 1 46 ,8 Х ар ак те ри ст ик а ос но вн их м ор ф ол ог іч ни х по ка зн ик ів в уг іл ьн ог о пл ас та v 6 Л ьв ів сь ко -В ол ин сь ко го б ас ей ну 40 Ро до ви щ а, ш ах тн і п ол я, ро зв ід ув ал ьн і д іл ян ки М о р ф о л о г і ч н і п о к а з н и к и П от уж ні ст ь, м М ін ли ві ст ь по ту ж но ст і до 0 ,6 0 0, 60 –1 ,2 0 1, 20 –2 ,0 0 по на д 2, 0 С ла бк а С ил ьн а і д уж е си ль на км 2 % км 2 % км 2 % км 2 % км 2 % км 2 % Л ю бе ль сь ке р од ов ищ е П ол е ш ах ти № 1 Л ю бе ль сь ка П ол е ш ах ти № 2 Л ю бе ль сь ка П ол е ш ах ти № 3 Л ю бе ль сь ка П ол е ш ах ти № 4 Л ю бе ль сь ка Тя гл ів сь ке р од ов ищ е П ол е ш ах ти № 1 Т яг лі вс ьк а П ол я ш ах т № 2 і 3 Тя гл ів сь ка Д іл ян ка М еж ир іч чя -З ах ід на П ів де нн о- За хі дн ий ву гл ен ос ни й ра йо н, у сь ог о: За хі дн а ча ст ин а Че рв он о- гр ад сь ко го ге ол ог о- пр ом ис ло во го р ай он у П ол е щ ах ти № 3 Ч ер во но гр ад сь ка П ол е ш ах ти № 1 0 В ел ик ом ос ті вс ьк а П ол е ш ах ти № 6 В ел ик ом ос ті вс ьк а П ол е ш ах ти № 7 В ел ик ом ос ті вс ьк а П ол е ш ах ти № 8 В ел ик ом ос ті вс ьк а 16 5, 2 63 ,3 43 ,3 26 ,6 32 ,0 14 3, 7 44 ,7 99 ,0 67 ,2 37 6, 1 59 ,9 41 ,7 13 ,5 0, 5 0, 3 3, 9 79 ,0 75 ,6 81 ,5 66 ,0 10 0 92 ,0 10 0 88 ,9 46 ,4 73 ,7 73 ,0 98 ,8 82 ,8 5, 7 3, 7 58 ,2 43 ,5 20 ,4 9, 35 13 ,7 – 12 ,4 – 12 ,4 75 ,3 13 1, 2 21 ,8 0, 5 2, 8 7, 9 7, 8 2, 8 20 ,8 24 ,4 47 ,6 34 ,0 – 7, 9 – 11 ,1 52 ,0 25 ,7 26 ,6 1, 2 17 ,2 90 ,8 96 ,3 41 ,8 0, 4 – 0, 4 – – – – – 2, 4 2, 8 0, 3 – – 0, 3 – – 0, 2 – 0, 8 – – – – – 1, 7 0, 5 0, 4 – – 0, 4 – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 18 2, 9 76 ,7 44 ,9 29 ,3 32 ,0 14 5, 1 44 ,7 10 0, 4 12 0, 3 44 8, 3 72 ,0 42 ,2 12 ,3 6, 1 7, 6 3, 8 87 .5 91 ,6 84 ,5 72 ,7 10 0 92 ,9 10 0 90 ,1 83 ,0 87 ,9 87 ,8 10 0 75 ,5 70 ,1 93 ,8 56 ,7 26 .2 7, 0 8, 0 11 ,2 – 11 ,0 – 11 ,0 24 ,6 61 ,8 11 ,0 – 4, 0 2, 6 0, 5 2, 9 12 ,5 8, 4 15 ,1 27 ,8 – 7, 1 – 9, 9 17 ,0 12 ,1 12 ,2 – 24 ,5 29 ,9 6, 2 43 ,3 П ро до вж ен ня т аб ли ці 41 Ро до ви щ а, ш ах тн і п ол я, ро зв ід ув ал ьн і д іл ян ки М о р ф о л о г і ч н і п о к а з н и к и Бу до ва Ро зщ еп - ле нн я Ін де кс и* П ро ст а С ер ед нь ої с кл ад но ст і С кл ад на Д уж е ск ла дн а км 2 % км 2 % км 2 % км 2 % км 2 % За га ль ні П ер ев аж ні Л ю бе ль сь ке р од ов ищ е П ол е ш ах ти № 1 Л ю бе ль сь ка П ол е ш ах ти № 2 Л ю бе ль сь ка П ол е ш ах ти № 3 Л ю бе ль сь ка П ол е ш ах ти № 4 Л ю бе ль сь ка Тя гл ів сь ке р од ов ищ е П ол е ш ах ти № 1 Т яг лі вс ьк а П ол я ш ах т № 2 і 3 Тя гл ів сь ка Д іл ян ка М еж ир іч чя -З ах ід на П ів де нн о- За хі дн ий ву гл ен ос ни й ра йо н, у сь ог о: За хі дн а ча ст ин а Че рв он о- гр ад сь ко го ге ол ог о- пр ом ис ло во го р ай он у П ол е щ ах ти № 3 Ч ер во но гр ад сь ка П ол е ш ах ти № 1 0 В ел ик ом ос ті вс ьк а П ол е ш ах ти № 6 В ел ик ом ос ті вс ьк а П ол е ш ах ти № 7 В ел ик ом ос ті вс ьк а П ол е ш ах ти № 8 В ел ик ом ос ті вс ьк а 17 0, 2 66 ,1 43 ,3 30 ,4 30 ,4 13 8, 7 40 ,2 98 ,5 97 ,9 40 6, 8 61 ,8 40 ,0 15 ,1 0, 8 4, 0 1, 9 81 ,4 79 ,0 81 ,5 75 ,4 95 ,0 88 ,9 83 ,6 88 ,4 67 ,6 79 ,7 75 ,4 94 ,8 92 ,6 9, 2 49 ,4 28 ,4 26 ,0 7, 6 8, 8 8, 0 1, 6 9, 2 4, 5 4, 7 27 ,9 63 ,1 20 ,0 2, 2 1, 2 7, 7 4, 1 4, 8 12 ,4 9, 1 16 ,6 19 ,8 5, 0 5, 9 9, 3 4, 2 19 ,2 12 ,4 24 ,4 5, 2 7, 4 88 ,5 50 ,6 71 ,6 9, 8 6, 9 1, 0 1, 9 – 3, 9 – 3, 9 9, 8 23 ,5 0, 2 – – 0, 2 – – 4, 7 8, 2 1, 9 4, 7 – 2, 5 – 3, 5 6, 8 4, 6 0, 2 – – 2, 3 – – 3, 1 3, 1 – – – 4, 3 – 4, 3 9, 3 16 ,7 – – – – – – 1, 5 3, 7 – – – 2, 7 – 3, 8 6, 4 3, 3 – – – – – – 12 ,5 2, 2 4, 5 3, 6 2, 2 49 ,1 1, 6 47 ,5 20 ,1 81 ,7 0, 6 – – 0, 3 0, 3 – 6, 0 2, 7 8, 5 8, 9 6, 9 30 ,8 3, 4 42 ,6 13 ,0 16 ,0 0, 7 – – 3, 4 3, 7 – І, ІІ М 1, 2 С Т 1- 4 Р 1- 4 І, ІІ М 1, 2 С Т 1, 2 Р 1- 3 І, ІІ М 1, 2 С Т 1- 3 Р 1- 4 І М 1 С Т 1, 2 Р 1- 3 І М 1 С Т 1, 2 Р 1 І, ІІ М 1, 2 С Т 1- 4 Р 1 І, ІІ М 1, 2 С Т 1- 4 Р 1- 3 І, ІІ М 1, 2 С Т 1, 2 Р 1, 2 І, ІІ М 1, 2 С Т 1, 2 Р 1- 4 І, ІІ М 1, 2 С Т 1- 4 Р 1, 2 І, ІІ М 1, 2 С Т 1, 2 Р 1 І, ІІ М 1, 2 С Т 1, 2 Р 1- 3 І М 1 С Т 1, 2 Р 3 І М 1 С Т 1 Р 3 І М 1 С Т 1 Р 3 І М 1 С Т 1 Р 3 І М 1 С Т 1 Р 1 І М 1 С Т 1 Р 1 І, ІІ М 1 С Т 1, 2 Р 2 І М 1 С Т 1 Р 1 І М 1 С Т 1 Р 4 ІІ М 1 С Т 2 Р 2 ІІ М 1 С Т 1, 2 Р 1 І, ІІ М 1, 2 С Т 1, 2 Р 3 П ро до вж ен ня т аб ли ці *I –I V – за га ль на п от уж ні ст ь; М 1- 2 – зм ін а по ту ж но ст і; С Т 1- 4 – б уд ов а; Р 1- 4 – у ра ж ен ня р оз ми ва ми . 42 жать до низів південної гілки Горохово-Рівненської, а також Дубненської палеогідрографічних систем. При цьому смуги розмивів і заміщень пласта субширотного простягання, розвинуті на полях шахт № 3–5 Великомостів- ська та ділянці Межиріччя-Східна, майже цілком відповідають централь- ній частині Дубненської системи, а зони складної будови пласта і поширен- ня в ньому вуглистих аргілітів – дотичні і обмежують її з півночі і півдня. Центральній частині південної гілки Горохово-Рівненської системи відпо- відають смуги розмивів пласта південно-західного простягання. Далі на південний захід скорочення площ з робочою потужністю пласта зумовлене несприятливими для торфонагромадження умовами через збільшення рів- ня стояння вод торф’яних боліт, зменшення часу торфоутворення, скорочен- ня діяльності палеорічок і як наслідок – зменшення об’ємів привнесеного уламкового матеріалу. Вугілля пласта v6 утворювалося лише з вищих рослин, решток водорос- тей у ньому не виявлено (Морфология..., 1994). У вугіллі в різних співвідно- шеннях присутні рештки мікро- і мегаспор, мікро- і мегаспорангій, тканин стовбурів і стебел рослин. Вміст перетворених залишків листових тканин прямо не підтверджується, проте деякі ксиловітрени із грудкуватою мікро- структурою умовно вважають вітринізованими рештками цих тканин. Ха- рактерною ознакою вугілля пласта є також майже повна відсутність вклю- чень листової, а також стеблової кутикули, що свідчить про дуже вологий клімат серпуховського часу, який не вимагав особливого захисту тканин рос- лин від чинників зовнішнього середовища, зокрема випаровування води. За даними (Каменные..., 1978; Бартошинская, Бык, 1979; Изучение..., 1988; Узі- юк, 2009 та ін.), вихідним матеріалом для формування вугілля пласта були тканини різних частин сигілярій, лепідодендронів, ботродендронів, каламі- тів і кордаїтів. Висновки. На території Львівсько-Волинського басейну вугільний пласт v6 значно поширений і залягає в товщі теригенних порід верхньої частини іваницької світи серпуховського ярусу на 200–250 м нижче від основних промислових вугільних пластів, які відробляються діючими ко- пальнями Червоноградського і Нововолинського вуглепромислових райо- нів. Площа його поширення є найбільшою в басейні порівняно з основними промисловими вугільними пластами (n7 н–n9), що підтверджує існування дуже сприятливих умов для утворення палеоторф’яників, які займали об- ширні території на початку його формування. Загальна площа становить 2910 км2, у т. ч. з робочою потужністю – 270 км2. На основі побудованої карти морфології (м-б 1 : 25 000) вивчені особ- ливості зміни потужності і будови, ураженості розмивами і розщеплення пласта v6 на території басейну, які мають важливе практичне значення у зв’язку з його запланованою розробкою шахтами Червоноградського райо- ну. Його потужність сягає понад 2,0 м і належить до дуже тонкого, тонкого і середнього типів, а мінливість потужності – до слабкої і середньої та сильної і дуже сильної. Пласт має просту, середню, складну і дуже складну будову. Встановлено, що в напрямку з північного сходу на південний захід, від Волинського родовища до Любельського, будова пласта поступово усклад- нюється, а потужність збільшується. 43 На площі басейну найбільш складна морфоструктура вугільного плас- та v6 характерна для Південно-Західного вугленосного району, зокрема для Тяглівського і Любельського родовищ та ділянки Межиріччя-Західна. Саме в цьому районі він розщеплюється на дві вугільні пачки v6 н і v6 в. Особливо великі поля розщеплення виділені на півдні Тяглівського родовища та пів- нічному заході ділянки Межиріччя-Західна, що свідчить про найбільш не- стабільні умови його формування в цій частині басейну. Проведено геолого-промислову типізацію вугільного пласта v6 за основ- ними морфологічними показниками, факторами і явищами, що має приклад- не значення для раціональної оцінки гірничо-геологічних умов його розроб- ки в межах родовища. На основі типізації показано відмінності в структурі пласта на родовищах, полях шахт і ділянці Межиріччя-Західна. Підтверджено, що особливості морфології вугільного пласта на різних площах басейну залежали від змін палеогеографічних і палеотектонічних чинників. Реконструйовані палеогеографічні обстановки, які існували в пе- ріод формування вугільного пласта v6 у різних частинах території басейну, мають визначальне наукове і практичне значення для подальшого пізнання особливостей його морфології і походження. Оцінка запасів вугілля пласта v6, перспективи промислового освоєння, а також гірничо-геологічні умови розробки будуть висвітлені в наступній статті. Атлас литогенетических типов и условия образования угленосных отложений Львовско-Волынского бассейна / В. Ф. Шульга, Б. И. Лелик, В. И. Гарун и др. – Киев : Наук. думка, 1992. – 176 с. Бартошинская Е. С., Бык С. И. Исходное органическое вещество разновозраст- ных углей карбона Львовско-Волынского бассейна (по данным петрографических исследований) // Геология и геохимия горючих ископаемых. – 1979. – Вып. 53. – С. 53–57. Бык С. И., Бартошинская Е. С. Угленосность глубоких горизонтов карбона Львовско-Волынского бассейна // Тр. Ин-та геологии и геохимии горюч. ископае- мых АН УССР. – Львов ; Киев, 1979. – Вып. 12. – С. 53–62. Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000, аркуші М-34-XVIII (Рава-Руська), М-35-XIII (Червоноград), М-35-XIX (Львів). – К. : М-во екол. та природ. рес. України ; Держ. геол. служба ; НАК “Надра України” ; ДП “Західукргеологія” ; Львів. ГРЕ, 2004. – 118 с. Изучение закономерностей изменения угленосности визейских отложений Львовско-Волынского бассейна с целью промышленной оценки для возможного про- дления срока службы действующих шахт : отчет о НИР : в 4 т. / В. Е. Забигайло, В. И. Узиюк, А. А. Муромцева и др. ; ИГГГИ АН УРСР. – Инв. № 031337. – Львов : ИГГГИ АН УССР, 1988. – 250 с. Каменные угли Львовско-Волынского бассейна / под общ. ред. В. З. Ершова. – Львов : Вища шк., 1978. – 175 с. Карбоновые угленосные отложения северного продолжения Большого Львов- ско-Волынского бассейна / В. Ф. Шульга, О. И. Берченко, М. В. Вдовенко и др. // Геол. журн. – 1999. – № 4. – С. 33–44. Корреляция карбоновых угленосных формаций Львовско-Волынского и Люблин- ского бассейнов / В. Ф. Шульга, А. Здановски, Л. Б. Зайцева и др. – Киев : Варта, 2007. – 427 с. 44 Львовско-Волынский каменноугольный бассейн. Геолого-промышленный очерк / М. И. Струев, В. И. Исаков, В. Б. Шпакова и др. – Киев : Наук. думка, 1984. – 272 с. Матрофайло М. М. Морфоструктура вугільного пласта v6 серпухівських від- кладів Червоноградського геолого-промислового району Львівсько-Волинського ба- сейну // Доп. АН УРСР. – 1991. – № 2. – С. 67–71. Морфология и генезис угольных пластов Юго-Западного углепромышленного района Львовско-Волынского каменноугольного бассейна : отчет Львов. ГРЭ ГГП “Запукргеология” за 1988–1994 гг. : в 6 т. / И. Е. Костик, В. Ф. Шульга, А. А. Му- ромцева и др. – № 39–88–43/4. – Львов, 1994. – Т. 2. – 302 с. Обобщение материалов с целью установления закономерностей размывов и расщепления угольных пластов по Червоноградскому геолого-промышленному райо- ну Львовско-Волынского бассейна : отчет Львов.-Волын. ГРЭ : в 5 т. / В. И. Исаков, В. Ф. Шульга, В. И. Гарун и др. – № 39–82–38/22. – Донецк, 1986. – Т. 1. – 314 с. Попель Б. С. Угленосность визейских отложений Львовско-Волынского бассей- на и перспективы их промышленного освоения : автореф. дис. … канд. геол.- минерал. наук. – Днепропетровск, 1981. – 24 с. Костик І. О., Матрофайло М. М. Перспективи промислової вугленосності Буського родовища Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2005. – № 2. – С. 30–39. Костик І. О., Матрофайло М. М., Сокоренко С. С. Перспективи промислової вугленосності нижньої частини кам’яновугільних відкладів Львівсько-Волинського басейну // Там само. – 2007. – № 1. – С. 27–44. Узіюк В. І. Вихідний рослинний матеріал, петрографічний склад, відновленість і відбивна здатність вугілля пласта v6 Львівсько-Волинського басейну // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. – 2009. – Вип. 23. – С. 126–140. Стаття надійшла 21.05.10 Ihor KOSTYK, Mykhailo MATROFAILO, Vitaliy SHULGA, Mykola KOROL PROSPECTS OF COMMERCIAL COAL POTENTIAL OF DEEP LEVELS OF THE LVIV-VOLYN COAL BASIN Article 1. Morphology of coal seam v6 of the Lviv-Volyn Basin and features of its formation For the first time we have compiled the map of the morphology of the coal seam v6 which reflects morphostructural features and changes in important mountain-geological factors and events and is its complete image in the whole territory of the Lviv-Volyn Basin from the Volodymyr-Volynsky fault in the north to Rava-Ruska in the south and south- west. Morphostructural and morphogenetic features and commercial value of the coal seam v6 have been characterized for the whole territory and fields and individual areas of the Lviv-Volyn Basin. Central and south-western parts of the basin, that are located in the inner zone of the Lviv Paleozoic depression farther south and south-west of the town of Chervonohrad and where the seam has a stable development and working thickness throughout great areas, are counted as the most suitable for the commercial development. Conducted studies testify to the main importance of hydrographic systems in the formation of conditions favourable for the generation of the seam of working thickness. Correlation of the results of the paleopotamic analysis of the coal-bearing deposits with special features of its morphology has demonstrated that in case of wide spreading is has the working thickness in areas belonging to the lower parts of the southern branch of the Gorokhiv-Rivne as well as of Dubno paleohydrographic systems.

Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну

Репозитарії

Схожі ресурси