Образ власти в современных теориях глобализации
In history, the fates of the power and of the state are inextricably intertwined. Therefore the changes of the power's forms in modern global society have an effect on transformations of sovereignty of the modern state. As a result of globalization the monocentric structure of power of the stat...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5953 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Образ власти в современных теориях глобализации / В. Бурлачук // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 46-61. — Бібліогр.: 9 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860266429631168512 |
|---|---|
| author | Бурлачук, В. |
| author_facet | Бурлачук, В. |
| citation_txt | Образ власти в современных теориях глобализации / В. Бурлачук // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 46-61. — Бібліогр.: 9 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| description | In history, the fates of the power and of the state are inextricably intertwined. Therefore the changes of the power's forms in modern global society have an effect on transformations of sovereignty of the modern state. As a result of globalization the monocentric structure of power of the states vying with each other is replaced by polycentric distributing of power, in which a great number of transnational and national organizations and enterprises are either competing or co-operating. Accord ing to post-modernist and neo-globalist theorists the power can not be identified with a certain center. So the power takes on an image of the network power. However it can not be hastily said, that the destruction of national state sovereignty has already happened. Globalization strikes down the identification of homogeneous, self- exclusive and self-contained area of the national state which policy rests upon the bar rack-like force of regular army, law enforcement force, state penitentiary, and monopolization of the means of legitimate violence. The economy development is out of the national state control, whereas social consequences of these processes - such as unemployment, migration, and poverty - are amassing with in the system of the national social state. The globalization results in denationalization and transformation of national state into transnational state.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:01:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Віктор Бур ла чук
Образ вла ди в су час них теоріях ґло балізації
ВІКТОР БУРЛАЧУК,
äîê òîð ñîö³îëîã³÷íèõ íàóê, ïðîâ³äíèé íà óêî -
âèé ñï³âðîá³òíèê â³ää³ëó ³ñòîð³¿, òåî𳿠³ ìå -
òî äî ëî㳿 ñîö³îëî㳿 ²íñòè òó òó ñîö³îëî㳿
ÍÀÍ Óêðà¿ íè
Образ вла ди в су час них теоріях ґло балізації
Abstract
In history, the fates of the power and of the state are inextricably intertwined.
Therefore the changes of the power’s forms in modern global society have an effect on
transformations of sovereignty of the modern state.
As a result of globalization the monocentric structure of power of the states vying with
each other is replaced by polycentric distributing of power, in which a great number of
transnational and national organizations and enterprises are either competing or
co-operating.
According to post-modernist and neo-globalist theorists the power can not be iden -
tified with a certain center. So the power takes on an image of the network power.
However it cannot be hastily said, that the destruction of national state sovereignty
has already happened. Globalization strikes down the identification of homogeneous,
self-exclusive and self-contained area of the national state which policy rests upon the
barrack-like force of regular army, law enforcement force, state penitentiary, and
monopolization of the means of legitimate violence.
The economy development is out of the national state control, whereas social con -
sequences of these processes — such as unemployment, migration, and poverty – are
amassing with in the system of the national social state.
The globalization results in denationalization and transformation of national state
into transnational state.
Доля вла ди і доля дер жа ви в історії пе ре пле тені між со бою. Тому зміни
форм вла ди в су час но му ґло баль но му суспільстві віддзер ка лю ють ся у
транс фор маціях су ве ренітету су час ної дер жа ви.
Це досліджен ня вла ди здійсне но з по зицій національ но-дер жав но го су -
ве ренітету, його ви ник нен ня, ре фор мації та кри зи. Та кий ас пект аналізу, за
яко го вла ду роз гля да ють не в її ба га то манітних впли вах на індивіда і су -
46 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
спільство, а в лан цюзі взаємовідно син з інши ми дер жа ва ми, за про по но ва -
ний са мим про це сом ґло балізації, коли су ве ренітет су час них національ них
дер жав увесь час ста вить ся під сумнів.
Відтак по ши ре ним по гля дом су час них дослідників ста ло уяв лен ня,
згід но з яким су ве ренітет національ них дер жав за доби ґло балізації втра тив
свої відмітні влас ти вості й на був фор ми, утво ре ної з низ ки національ них і
над національ них органів.
За са ди су час них відно син вла ди
Відно си ни вла ди ба га то в чому виз на ча ють ся тими про це са ми, що три -
ва ють у су час но му ви роб ництві та за со бах ко мунікації. Істо рич но ка піта -
лізм і ри нок виз на ча ють го ловні умо ви, за яких ство рю вав ся новоєвро пе -
йський су ве ренітет, і под альші зміни їх суттєво відби ли ся на су час них фор -
мах організації вла ди.
Зав дя ки рин ко вим відно си нам сфор му ва ло ся ба зо ве по нят тя щодо ви -
значення су ве ренітету періоду ранніх національ них дер жав — за галь на во -
ля, підґрун тям якої є рин кові відно си ни, де кож на зі сторін має влас ний інте -
рес, а зреш тою до ся гається суспільний інте рес, що утво рює універ саль ну со -
ціаль ну вла ду. Ри нок ви ко нує опо се ред ко ву валь ну роль, у ре зуль таті чого
ви ни кає суспільна ко ристь, що містить ся в по нятті міно вої вар тості.
Ця кон сти ту ю валь на роль рин ку при ство ренні національ ної дер жа ви у
зв’яз ку з по я вою но вих за собів ко мунікації та фіна нсо вих інстру ментів по -
ча ла істот но зміню ва ти ся, що спри чи ни ло ся до істот них транс фор мацій
національ но-дер жав но го су ве ренітету. Національ на дер жа ва дав но вже без -
по се ред ньо не кон тро лює про цесів пе реміщен ня ро бо чої сили, фор му ван ня
но вих ринків, управління інвес тиціями, фіна нсо ви ми й кре дит но-гро шо ви -
ми по то ка ми.
“Су ве ренні дер жа ви здатні здо бу ва ти при бу ток з еко номіки лише доти,
доки спра ва сто сується “на род них гос по дарств”, на які вони мо жуть впли ва -
ти політич ни ми за со ба ми. Але із де націоналізацією гос по да рства, зок ре ма із
ґло баль ним інтег ру ван ням фіна нсо вих ринків і са мо го про мис ло во го ви -
роб ниц тва, національ на політика втра чає па ну ван ня над усе за галь ни ми
умо ва ми ви роб ниц тва й тим са мим — ва желі для підтри ман ня до сяг ну то го
соціаль но го стан дар ту” [Ха бер мас, 2001: с. 291].
Якщо еко номічні зв’яз ки й відно си ни ви хо дять за межі пев ної те ри торії
та по в’я за но го з нею су ве ренітету національ ної дер жа ви, ви ни кає пи тан ня
сто сов но суб’єкта цих зв’язків і відно син, сто сов но того, хто управ ляє цими
транс національ ни ми еко номічни ми й фіна нсо ви ми по то ка ми.
Та ким суб’єктом вис ту па ють транс національні фірми і при ватні бан ки,
що ма ють міжна род ний вплив і підри ва ють фор маль но виз на ний націо -
наль но-дер жав ний су ве ренітет. Сьо годні кож на із трид ця ти найбільших
фірм, що пра цю ють у світо во му мас штабі, взя та окре мо, ви роб ляє річний
обіг, який пе ре ви щує навіть су куп ний суспільний про дукт дев ’я нос та пред -
став ле них в ООН країн.
По я ву но во го суб’єкта еко номічних зв’язків і відно син мож на по ба чи ти
у зміні місця національ но го капіталу в сис темі еко номічних відно син. Якщо
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 47
Образ вла ди в су час них теоріях ґло балізації
по пер вах національ ний капітал існує в меж ах національ ної дер жа ви, то в
про цесі ґло балізації по чи на ють кар ди наль но зміню ва ти ся відно си ни між
національ ним капіта лом і місцем його по ход жен ня. “Спо чат ку капіталізм
існує в рам ках національ ної дер жа ви і суп ро вод жується міжна род ною тор -
гівлею (обмін між су ве рен ни ми національ ни ми дер жа ва ми); потім на ста -
ють відно си ни ко лонізації, коли краї на-ко лоніза тор підко ряє й експлу а тує
(еко номічно, куль тур но, політич но) ко лонізо ва ну краї ну; фіна льна точ ка
цьо го про це су, коли є лише ко лонія й нема ніяких країн-ко лоніза торів — ко -
лоніза то ром те пер є не національ на дер жа ва, а сама ґло баль на ком панія”
[Жи жек, 2004: с. 109]. Тим са мим по нят тя національ но го капіталу пе ре тво -
рюється на своєрідний оксю мо рон.
“Ґло баль на ком панія ніби пе рерізає пу по ви ну, яка по в’я зує її зі своєю
матір’ю — нацією, і ста вить ся до краї ни сво го по ход жен ня як до ще однієї те -
ри торії, яку потрібно ко лонізу ва ти” [Жи жек, 2004: с. 108].
Вла да і мо гутність транс національ них підприємств по ля гає у здат ності
ек спор ту ро бо чих місць до країн із де ше вою ро бо чою си лою й низ ь ки ми
под ат ка ми, в умінні ро зо се ред жу ва ти ви роб ниц тво про дуктів і над ан ня по -
слуг у різних місцях світу, маніпу лю ва ти політи кою національ них дер жав
для от ри ман ня місць із на й ниж чи ми под ат ка ми і на й спри ят ливішою інфра -
с трук ту рою, “ка ра ти” національні дер жа ви, які “во ро же” став лять ся до ін -
вес тицій; вони мо жуть са мостійно виз на ча ти місце для інвес тицій, для ви -
роб ниц тва, для спла ти под атків і для про жи ван ня і про тис тав ля ти їх одне
одному.
На зміну кла сичній мо делі рин ку впли нув пе рехід від індустріаль ної до
інфор маційної еко номіки, що суп ро вод жу вав ся різкою де цен тралізацією
су час но го ви роб ниц тва.
Якщо раніше ефек тивність про мис ло во го ви роб ниц тва за ле жа ла від
спо со бу організації ви роб ни чо го капіталу, близь кої відстані до си ро вин ної
бази, за водів-ви роб ників і спо жи вачів си ро ви ни, суміжних ви роб ництв, то
інфор ма ти зація про мис ло вості й де далі більше пе ре ва жан ня сфе ри по слуг
зро би ли таку кон цен трацію ви роб ниц тва не потрібною.
У де я ких сек то рах еко номіки зни кає навіть ви роб ни че по меш кан ня як
го лов на умо ва про мис ло во го ви роб ниц тва. “У про цесі пе ре хо ду до інфор -
маційної еко номіки кон веєр був заміне ний ме ре жею як організаційною мо -
дел лю ви роб ниц тва, що пе ре тво рює фор ми ко о пе рації та ко мунікації як на
кож но му кон крет но му підприємстві, так і між ними” [Хардт, 2004: с. 276].
Тран снаціональ не підприємство, зор ганізо ва не за при нци пом ме режі,
стає мо дел лю по ведінки, кот ра, як ми по ба чи мо, охоп лює не лише про мис -
лові, а й політичні про це си, фор ми політич ної спеціалізації.
Ґрун то ва ний на кон тро лю ванні національ но го рин ку, су ве ренітет кла -
сич ної дер жа ви та кож ха рак те ри зу вав ся об ме женістю ко мунікації. Особ ли -
во не про ник ни ми для неї були верхні рівні вла ди то талітар них дер жав. Су -
час на ко мунікація зрівнює й упро зо рює різно манітні по вер хи вла ди. Вона
роз ми ває ті бар’єри й ого рожі, яки ми вла да на ма гається відго ро ди ти ся від
суспільства. За со би ма со вої інфор мації ви би ва ють із рук вла ди та кий важ -
ли вий інстру мент па ну ван ня й управління, як таємни ця. Зга дай мо “Ле ген -
ду про Ве ли ко го інквізи то ра” Ф.Дос тоєвсько го, у якій на ве де но основні
48 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Віктор Бур ла чук
при нци пи доміну ван ня: віра, таємни ця й ав то ри тет. Таємни ця, чи то ре -
лігійна, чи то дер жав на, вис ту пає як особ ли вий різно вид знан ня. Вона пе -
ред бачає дос туп для її хра ни телів — жерців і кер ма ничів — до де я кої транс -
цен ден тної сфе ри, що відок рем лює керівників від ке ро ва них, знавців — від
про фанів, утаємни че них — від неофітів.
Тран слю ю чи смис ли, ко мунікація та кож управ ляє сфе рою уяв лю ва но -
го, що про ни зує ці ко муніка тивні зв’яз ки. Ро зуміння того, що сама ко -
мунікація не лише транс лює смис ли, а й управ ляє ство рен ням їх, на ле жить
до од но го із відкриттів Мар ша ла Мак лю е на. Те, як пе ре дається інфор мація,
на прик лад, в якій послідов ності под а ють інфор маційні бло ки, виз на чає про -
цес ро зуміння.
У тра диційно му суспільстві сфе ра уяв лен ня, що про ни зує смис ли ко -
мунікації, по в’я за на із дис кур сом транс цен ден тно го (Бог, без смер тя, душа),
ко муніка тив на логіка ви чер пується сло вом бо жес твен но го одкро вен ня. У
по стсу час но му світі транс ляція смислів здійснюється за до по мо гою “об -
разів-за гроз”: еко логічна кри за, за гро зи ядер ної ка тас тро фи, зіткнен ня з ме -
те о ри том, війни, те ро риз му. Вони реп ре зен ту ють ся су час ною кіноіндуст -
рією як де я ка ре альність, що де мо нструє про цес пе ре тво рен ня транс цен ден -
тно го на іма нен тне. Ми гу би мо ся в по шу ку відміннос тей між реп ре зен -
таціями і ре альністю, пе ре жи ва ю чи про цес заміщен ня ре аль ності реп ре зен -
тацією. По ка за ний по те ле ба чен ню ви бух веж-близ нюків у Північній Аме -
риці по пер вах сприй мав ся як кад ри з чер го во го голліву дсько го бо йо ви ка.
Уява, струк ту ро ва на су час ним рівнем ко мунікації за до по мо гою “об разів-
за гроз”, ство рює влас ну ре альність. Якщо для се ред ньовічно го суспільства
відповіддю на всесвітні за гро зи вис ту па ла цер ква як місце спасіння, то для
су час но го суспільства — це Шпіцбер ге нський міжна род ний банк насіння,
ство ре ний нор веж ця ми 2007 року, роз та шо ва ний гли бо ко під зем лею у
вкри тих кри гою ске лях, або при й ня те Космічним універ си те том Страс бур -
га у 2008 році рішен ня по бу ду ва ти до 2020 року на Місяці ек спе ри мен таль -
ний бун кер — схо ви ще ге не тич них да них усьо го живого на Землі.
На си ченість ко мунікації реп ре зен таціями-за гро за ми ство рює особ ли ве
жи виль не се ре до ви ще для ви ро щу ван ня ба цил вла ди. Вся вла да хрис ти я -
нської цер кви, якщо не вся вла да вза галі за доби Се ред ньовіччя, по бу до ва на
на маніпу лю ванні енергією транс цен денції (смертні муки Хрис та, за гро зи
пек ла і страж дан ня без смер тної душі).
Усе о сяж на ме ре жа рин ку, що реп ре зен тує су час ну вла ду, спря мо вує
енергію транс цен ден тно го у струк ту ри по всяк ден но го світу, на си че но го
вик рив ле ни ми смис ла ми транс цен ден тно го: об ра зи дос ко на лості й усе мо -
гут ності імплан ту ють ся у світ спо жи ван ня і його струк ту ри: на й кра щий шо -
ко лад, на й кра щий засіб від лупи, на й кращі ліки.
У ком п’ю тер них іграх експлу а тація сфе ри уяв но го сягає своєї межі,
оста точ но сти ра ю чи відмінності між об ра зом і ре альністю.
Дже ре ла соціаль но го по ряд ку по зна чені не тільки на явністю вла ди, а й
діяльністю уяви, що пе рей мається транс цен ден тним. Не слід емпірич но
вва жа ти, що соціаль ний по ря док об ме жується за ко ном і су ве рен ною вла -
дою. На дум ку З.Ба у ма на, він три мається на маніпу лю ванні праг нен ням
транс цен дет ності. “Будь-який різно вид соціаль но го по ряд ку мож на под а ти
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 49
Образ вла ди в су час них теоріях ґло балізації
як ме ре жу ка налів по шу ку життєвих смислів і пе ре дан ня відкри тих фор -
мул. Енергія транс цен ден тності підтри мує ту жва ву діяльність, кот ра й на -
зи вається “соціаль ним по ряд ком”; вона ро бить його як потрібним, так і до -
сяж ним” [Ба у ман, 2002: c. 5]. У цій за гад ковій фразі Ба у ма на йдеть ся про
леґіти мацію соціаль но го по ряд ку, що й ро бить його і потрібним, і до сяж ним.
Для ко муніка тив них зв’язків мо дер ну суттєвим є розрізнен ня ролі сиґ-
нi фікан та, сиґніфіката і ре фе рен та. Су час на си ту ація, на впа ки, надає цим
відміннос тям рис про бле ма тич ності, й особ ли во це сто сується ста ту су сиґ-
ніфікан та і ре фе рен та, реп ре зен тації і ре аль ності. Сиґніфікація де далі біль -
ше здійснюється че рез візу альні об ра зи, а не сло ва. Це і є де ди фе ренціація,
вва жає С.Леш, в якій об ра зи по в’я зані із ре фе рен та ми сильніше, ніж сло ва.
Відповідно, де далі більша час ти на ре фе рентів стає сиґніфікан та ми. Це ви -
яв ляється в тому, що наше по всяк ден не жит тя про ни за не ре альністю об -
разів, котрі не суть у собі те ле ба чен ня, рек ла ма, відео, ком п’ю те ри зація,
плеєри, ка сетні магніто фо ни. Усе це стає скла до вою реп ре зен тації.
Пос тмо дерністська де ди фе ренціація при внес ла хаос, при марність і не -
стабільність у наше сприй нят тя са мої ре аль ності.
Місце пе ре бу ван ня вла ди. Рух ливість цен тру і пе ри ферії
Здійснен ня вла ди пе ре дба чає на явність пев но го цен тру, точ ки у про -
сторі, де ви ни ка ють владні по вно ва жен ня. Цей центр особ ли вим чи ном по -
зна ча ють у про сторі пев ни ми мітка ми: фор те ця, па лац, ре зи денція, по лко ве
шат ро, пре зи д ентський штан дарт. Місце вла ди — не про сто про стір, що його
обійма ють осо би, які от ри ма ли ман дат на па ну ван ня. Воно має — для тих,
хто пе ре бу ває в ньо му, — своєрідну опти ку, що вмож лив лює ба чен ня всіх
по верхів соціаль ної ієрархії. Воно домінує над інши ми про сто ра ми, подібно
до того, як хи жа ки на ма га ють ся за й ня ти го лов ну ви со ту, щоби звідти спос -
терігати за тим, що відбу вається.
Постійне місце пе ре бу ван ня вла ди дістає на зву сто лиці, міста, в яко му
пе ре бу ває вла да.
Про те не за вжди вла да мала фіксо ва не місце у про сторі. Істо ри ки, які
опи су ють по бут фран цузь ких мо нархів XV–XVI століть, за зна ча ють, що ко -
роль зі своїм дво ром ніколи більше двох тижнів не за три му вав ся на од но му
місці, а постійно пе ре їжджав із Півночі на Південь, зі Схо ду на Захід, із
Арденн до Про ван су, із Бре тані до Ло та рингії. Ці ман дри роз по чи на ли ся
одра зу після ко ро нації й за вер шу ва ли ся зі смер тю. Унаслідок об ме же ності
ко мунікації сталість про сто ру вла ди до ся гається лише бе зу пин ною зміною
місць пе ре бу ван ня вла ди в цьо му про сторі.
Ви ник нен ня ста лих ко муніка тив них зв’язків було підго тов ле но ство -
рен ням національ ної бю рок ратії, яка спри я ла закріплен ню місця роз та шу -
ван ня вла ди.
Якщо фран цузь ких мо нархів зму шу вав по до ро жу ва ти брак ко мунікації,
то су часні ра ди кальні зміни у відно си нах вла ди по в’я зані із тим, що вла да
зно ву втра чає свою про сто ро ву реп ре зен тацію. Це не озна чає, що пре зи ден -
та по зба ви ли ре зи денції, а пар ла мент — па ла цу. Ре зи денція і па лац за ли ша -
ють ся по рожніми сим во ла ми вла ди, оскільки за ними зберігається ви ди -
мість ухва лен ня рішен ня.
50 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Віктор Бур ла чук
Конфіґурація вла ди у виг ляді цен тру і пе ри ферії пе ре тво рюється на
мережу, зітка ну із без пе рер вних ко муніка тив них по токів різної інтен сив -
ності між різно манітни ми міжна род ни ми фіна нсо ви ми й політич ни ми ін -
сти ту та ми.
Роз ми ван ня пев но го місця вла ди під впли вом ґло балізації по тре бує но -
вих форм організації кон тро лю за те ри торією. Адже вла да не тільки вста -
нов лює пев ний по ря док, а й по ши рює його на пев ну те ри торію. Вона за вжди
кон сти ту ю ва ла себе сто сов но те ри торії, яку підпо ряд ко ву ва ла пев но му по -
ряд ку (за ко ну). Однак єдність за ко ну і те ри торії за знає ко розії, утво рю ва ної
впро вад жен ням еле ментів світо во го рин ку. Все ре дині національ но го про -
сто ру, не мов в іншо му вимірі, роз та шо ву ють ся фіна нсові й еко номічні ін -
сти ту ти, що ви хо дять за межі національ но го про сто ру. Тра диційно із фіксо -
ва но го місця роз та шу ван ня вла ди ви рос та ла ідея ієрархії, що пе ре дба ча ла
чле ну ван ня соціаль но го про сто ру, поділ влад них по вно ва жень за леж но від
того, на якій “відстані” від дже ре ла вла ди роз та шо вується той чи той інсти -
тут. Ви ни кає пи тан ня: як мож ли ва ієрархія за відсут ності стро го фіксо ва но -
го центру?
З.Ба у ман вва жає, що су час на ієрархія за ле жить від швид кості пе ре су -
ван ня у соціаль но му про сторі. Швидкість пе ре су ван ня, мож ливість ефек -
тив но діяти не за леж но від відстані, а та кож сво бо да “зміни місць”, над а на чи
то відсутністю ло калізо ва них зо бов ’я зань, чи то легкістю їх по до лан ня, є
сьо годні го лов ни ми чин ни ка ми стра тифікації і на ґло баль но му, і на місце во -
му рівні. “Швидкість пе ре су ван ня”, “мож ливість ефек тив но діяти не за леж -
но від відстані”, “сво бо да зміни місць” — усі ці виз на чен ня взя то з аналізу пе -
реміщен ня су час них фіна нсо вих по токів у ґло балізо ва но му світі, а не зі
звич них відно син па ну ван ня. Про те саме це вис ту пає як го лов на мо дель су -
час них відно син влади.
Отже, місце ієрархії по кою за сту пи ла ієрархія руху.
М.Гардт і А.Неґрі для опи су но вих відно син вла ди вда ють ся до ста ро го
по нят тя “Імперія”, в яке вони вкла да ють но вий зміст, вба ча ю чи в ній но вий
тип су ве ренітету, що при хо дить на зміну су ве ренітету національ ної дер -
жави.
“На про ти ва гу імперіалізму Імперія не ство рює те ри торіаль но го цен тру
вла ди й не спи рається на жо рстко закріплені кор до ни чи пе ре шко ди. Це —
де цен тро ва ний і де те ри торіалізо ва ний, тоб то по збав ле ний цен тру і при в’яз -
ки до пев ної те ри торії апа рат управління, який по сту по во охоп лює весь ґло -
баль ний про стір свої ми відкри ти ми й де далі шир ши ми кор до на ми. Імперія
управ ляє зміша ни ми, гібрид ни ми іден тич нос тя ми, гнуч ки ми ієрархіями і
си лою-си лен ною обмінів за до по мо гою мо ду лю ван ня ко ман дних ме реж.
Різно манітні національні коль о ри на карті світу тра диційно го імперіалізму
роз ми ва ють ся й зли ва ють ся у ве сел ку ґло баль ної імперії” [Хардт, 2004:
с. 12].
Подібно до Ба у ма на, Гардт і Неґрі вба ча ють у су час них відно си нах вла -
ди гнучкі ієрархії та змішані іден тич ності. Їхнє уяв лен ня про такі ієрархії
пе ре гу кується з по нят тям ди намічної соціаль ної стра тифікації, що його роз -
роб ляє у соціології П.Бурдьє.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 51
Образ вла ди в су час них теоріях ґло балізації
Отже, опис ієрархії як фіксо ва но го місця у політич но му про сторі пе ре д -
ба чає вла ду, сфор мо ва ну в рам ках національ но-дер жав но го су ве ренітету.
Су час ним ґло балізо ва ним суспільством управ ляє низ ка рух ли вих стра -
тифікацій, мар ко ва них мо дою і мод ни ми стан дар та ми. У цьо му кон тексті
мода і модні стан дар ти вис ту па ють як чин ни ки ми ну щих па ра метрів по -
рядку.
Роз пад дер жав них інсти тутів охоп лює та кож фор ми соціаль но го кон т -
ро лю. Нор ма тив не реґулю ван ня вже не є не обхідним інстру мен том до міну -
ван ня, нор му за сту пає спо ку са (Бод ри яр).
Як уже за зна ча ло ся, цен тро ва ний об раз вла ди мав свої епісте мо логічні
за са ди у фор дистській фаб риці й у су ве ренній дер жаві, що вста нов лює і
підтри мує по ря док.
Пе рехід до “по стфор диз му” озна чає відмо ву від ма со во го ви роб ниц тва і
спо жи ван ня — це пе рехід до еко номіки, ґрун то ва ної на інфор мації та сфері
по слуг, а та кож на ско ро ченні робітни чо го кла су і його под альшій фраґмен -
тації, подібно до фраґмен тації опо зиції в де цен тралізо ва них соціаль них
рухах.
Неоґло балізм ви най шов но вий тип тех но логії вла ди, відкрив той факт,
що соціаль ний кон троль як го лов на функція вла ди може здійсню ва ти ся не
лише шля хом утвер джен ня норм і пра вил, а й по ши рен ням пев них зразків
спо жи ван ня. Якщо робітни ки дійшли до при й нят тя тих са мих ціннос тей,
що й ро бо то давці та ме нед же ри (спо жи ван ня, індивідуалізм, інстру мен -
талізм), то ієрархічна сис те ма вла ди вже не потрібна для соціаль но го кон -
тро лю (нор ми).
“Нав ’я зу ван ня норм і ви ко нан ня нор ма тив них роз по ряд жень при ко вує
кон тро лерів і кон троль о ва них одне до од но го... Обидві сто ро ни... при в’я зані
до од но го місця: відтво рен ня влад ної ієрархії ви ма га ло постійної при сут -
ності та кон фрон тації їх. Саме цю взаємну за лежність, цей одвічний зв’я зок і
зро би ла за й вою нова тех но логія вла ди, що вий шла на пе ре дній план за доби
ґло балізації. Вищі еше ло ни но вої ієрархії вла ди ха рак те ри зу ють ся пе ре -
довсім здатністю пе ре су ва ти ся — стрімко і за пер шої не обхідності, тоді як
нижчі рівні — не здатністю навіть уповільни ти, не те щоб зу пи ни ти, такі рухи
і влас ною не ру хомістю. Вте ча і вис ли зан ня, легкість і мінливість за сту пи ли
місце по туж ної й ли ховісної при сут ності як го ловні при й о ми па ну ван ня”
[Ба у ман, 2002: с. 44].
Ґло балізація і по ря док. Інсти туціоналізація не пев ності
На дум ку З.Ба у ма на, кон цепція “ґло балізації” була ство ре на, щоби за -
мінити ста ру кон цепцію “універ салізації”, коли уяв ни ло ся, що вста нов лен -
ня ґло баль них зв’язків і ме реж не має нічого спільно го із пе ре дба чу ва ни ми
нею на вмисністю та кон троль о ваністю. По нят тя ґло балізації опи сує про це -
си, що є са мо довільни ми, стихійни ми й без лад ни ми, про це си, що відбу ва -
ють ся не за леж но від лю дей, які си дять за пуль та ми управління [Ба у ман,
2002: с. 43]. Світ по стає як сфе ра не стабільності, сфе ра змін, по збав ле них
пев но го на пря му, як ца ри на ек спе ри мен ту ван ня із не виз на че ни ми наслід -
ка ми, як по вна про ти лежність уяв лен ням про порядок.
52 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Віктор Бур ла чук
Ґло балізація має один по-спра вжньо му ре во люційний ефект, вва жає
Ба у ман, — знеціню ван ня по ряд ку як та ко го.
За доби мо дер ну по ря док по ча ли ото тож ню ва ти з кон тро лем та управ -
лінням. Ідея по ряд ку сто сується не так са мих ре чей, як спо собів управління
ними; здат ності на ка зу ва ти. Си нонімами вла ди за вжди були за кон і по ря -
док, що вик лю ча ли хаос, не виз на ченість, не певність із по всяк ден но го жит -
тя. За кон за без пе чу вав на ступність різно манітних форм соціаль но го жит тя.
На явність за ко ну пе ре дба чає, що в суспільстві, як і в при роді, існу ють деякі
сталі зв’яз ки і відно шен ня, що за побіга ють роз па ду соціаль но го жит тя на
ізоль о вані фраґменти.
Апофеоз ха о су озна чає, що руй нація дер жа ви — ба зо во го соціаль но го
інсти ту ту, соціаль но го інсти ту ту sui generis — надає по штовх інсти ту ціо -
нальній кризі, що охоп лює всі сфе ри соціаль но го жит тя. “Інсти туціо на -
лізацію не пев ності”, про яку го во рять су часні соціоло ги, не вар то ро зуміти
дослівно, нібито в суспільстві на ста ла фаза анархії, коли втра ча ють чин -
ність основні нор ми і ніхто не дот ри мується дер жав них за конів.
По нят тям “інсти туціоналізація не пев ності” по зна ча ють но вий рівень
без по рад ності лю ди ни, про те вже не пе ред ли цем без по се редніх стихійних
сил, а пе ред ли цем ри зиків, по род же них соціаль ною прак ти кою лю ди ни. Ру -
тині, вва жає Ба у ман, на вряд чи знай деть ся місце в су часній сис темі па ну -
ван ня, умо ви зміню ють ся рап то во, за пе ре чу ю чи будь-які ро зумні уяв лен ня.
Події, що відбу ва ють ся з лю ди ною, втра ча ють будь-яку осмис леність і роз -
па да ють ся на низ ку нічим не по в’я за них епізодів.
Хаос пе ре став бути го лов ним во ро гом раціональ ності, а не надійність
стає основ ним ма теріалом для роз бу до ви ґло баль ної влад ної ієрархії й ос -
нов ним інстру мен том соціаль но го кон тро лю.
“У наш час ви ни кає нова фор ма вла ди, що по ри ває із тра диційним ме то -
дом правління на основі пра вил та угод і ви ко рис то вує дереґулю ван ня як
свій го лов ний важіль: “Ме тод па ну ван ня, ґрун то ва ний на інсти туті не пев -
ності, — це правління, що базується на уяв лен нях про не надійність бут тя”
(Бурдьє)” [Ба у ман, 2002: с. LI].
Інсти туціоналізація не пев ності зу мов лює ви ник нен ня но вої фор ми су -
спільства, сим во лом яко го вис ту пає ри зик. Ґло балізація утво рює нову фор -
му суспільства — суспільство ри зи ку — і нову фор му вла ди, в якій по ря док
пе ре стає бути си нонімом вла ди.
Кінець відмінності зовнішньо го і внутрішньо го. Кінець го мо ген ної,
за кри тої, за мкну тої на собі національ ної дер жа ви
Де фор мація про сто ру вла ди веде до пе ре осмис лен ня про ти леж ності
внутрішньо го і зовнішньо го як виз на чаль ної підста ви щодо розрізнен ня
зовнішньої і внутрішньої політики. Цей фун да мен таль ний поділ, що ви -
значає су ве ренітет національ ної дер жа ви, по сту по во втра чає свій смисл,
оскіль ки в ідеалі у світо во го рин ку не існує зовнішньо го: весь світ є його во -
лодінням. Зовнішнє, що виз на чає кор до ни національ но го су ве ренітету, пе -
ре стає бути ак ту аль ним.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 53
Образ вла ди в су час них теоріях ґло балізації
“Зовнішнє є на леж ним про сто ром політики, де індивід за вдя ки при сут -
ності інших ви яв ляє себе у своїх вчин ках і де він шукає виз нан ня. У про цесі
по стмо дернізації та ко го роду публічні про сто ри де далі більшою мірою при -
ва ти зу ють ся. Цен тром місько го пей за жу ста ють не відкриті площі та про -
сто ри, при зна чені для зустрічей безлічі пе ре хо жих, як це було в період су -
час ності, а за криті про сто ри алей, швидкісних ав тот рас і за кри тих спільнот”
[Хардт, 2004: с. 179].
Міждер жавні інсти ту ти (світові бан ки, ва лютні фон ди) зму шу ють усіх
своїх учас ників або за лежні від них дер жа ви усу ва ти пе ре шко ди, здатні
вповільни ти вільний рух капіталів і об ме жи ти сво бо ду рин ку. Умо вою от -
ри ман ня фіна нсо вої до по мо ги є ви ко нан ня ре ко мен дацій світо вих банків,
що при нци по во об ме жу ють са мостійну політику дер жа ви. Но вий світо вий
по ря док по тре бує слаб ких дер жав у ролі “місце вих поліційних дільниць, що
за без пе чу ють той мінімаль ний по ря док, кот рий є не обхідним для бізне су,
але при цьо му не по род жує по бо ю вань, що вони мо жуть ста ти ефек тив ною
пе ре шко дою на шля ху сво бо ди ґло баль них ком паній” [Ба у ман, 2002: с. 107].
Ме реж на вла да
Зда ва лось би, ви ко рис тан ня та ких по нять, як “хаос”, “не певність”, “не -
виз на ченість”, “ри зик”, для ха рак те рис ти ки су час ної вла ди мож на лег ко
підда ти кри тиці. Ми ба чи мо, що національні дер жа ви, по при всі колізії, що з
ними відбу ва ють ся, цілком бла го по луч но існу ють у своїх кор до нах, що вла -
да нікуди не поділася. Лідери національ них дер жав ак тив но бе руть участь у
ло каль них конфліктах, куди вони по си ла ють військові кон тинґенти, у міс -
тах на ву ли цях пат ру лю ють поліціянти, а бу це гарні пе репов нені ув’яз не ни -
ми. Про те їхня вла да об ме же на і спря мо вується пев ни ми цен тра ми впли ву,
вона здійснюється все ре дині си ло во го поля, що виз на чає межі політич ної
взаємодії.
Це си ло ве поле, в яко му подібно до за ряд же них час ти нок ви бу до вується
політика національ них дер жав і в яко му немає пев но го цен тру, діста ло на -
зву ме реж ної вла ди. Автори цьо го по нят тя М.Гардт і А.Неґрі дійшли до ньо -
го в ре зуль таті вив чен ня особ ли вос тей аме ри ка нської де мок ратії.
Ме реж на вла да утвер джується у про сторі іма нен тної кон цепції су ве -
ренітету, коли су ве ренітет не транс цен ден тний, а ви ни кає із взаємо об ме -
жен ня різно манітних політич них інсти тутів. Його по род жує не пе ре дан ня
вла ди і пра во вих по вно ва жень, на прик лад від яко гось транс цен ден тно го
дже ре ла (Бог), а зго да са мих мас, де мок ра тич на взаємодія сил, об’єдна них у
ме режі. Но вий су ве ренітет з’яв ляється з про це су кон сти ту ю ван ня сис те ми
об ме жень і рівно ваг, стри му вань і про ти ваг, що од но час но утво рює цен -
траль ну вла ду і зберігає її в ру ках мас.
Аналізу ю чи особ ли вості ста нов лен ня аме ри ка нської де мок ратії, ав то ри
“Імперії” до хо дять ціка во го вис нов ку про її ек спансіоністський ха рак тер,
ба зо ва ний на по нятті ме реж ної вла ди. “На відміну від імперіалістич но го ек -
спансіонізму, імпе рський ек спансіонізм або де мок ра тич ний ек спансіонізм
ґрун тується на по нятті ме реж ної вла ди. Експансіонізм іма нен тної кон цеп -
ції су ве ренітету є та ким, що вклю чає, а не вик лю чає. Інши ми сло ва ми, по -
54 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Віктор Бур ла чук
ши рю ю чись, цей но вий су ве ренітет не анек сує чи зни щує інші дер жа ви, з
яки ми він сти кається, а на впа ки, відкри вається для них, вклю ча ю чи їх до
ме режі” [Хардт, 2004: с. 160].
“Імперія по ши рює і по глиб лює мо дель ме реж ної вла ди. Ко лишній су ве -
ренітет за вжди був по в’я за ний стро го із кор до ном, із те ри торією. Су час ний
су ве ренітет по в’я за ний із де те ри торіалізацією, із постійним пе ре су ван ням
кор донів” [Хардт, 2004: с. 161].
Мо дел лю для та ко го ро зуміння вла ди слу гує аналіз історії ста нов лен ня
аме ри ка нської дер жав ності, що за про по ну ва ла но вий при нцип су ве ре ніте -
ту, відмінний від євро пе йсько го. Ста нов лен ня аме ри ка нської дер жав ності
було по в’я за не з по нят тям фрон ти ра, тоб то кор до ну, що відок рем лю вав ко -
лонізо вані євро пей ця ми землі від ще не за се ле них ко лоніста ми.
“Сво бо да і Фрон тир пе ре дба ча ють одне од но го: будь-яке усклад нен ня,
будь-яке об ме жен ня сво бо ди є пе ре шко дою, по ро гом, че рез який тре ба пе ре -
сту па ти” [Хардт, 2004: с. 163]. Устрій дер жа ви роз гля дав ся як відкри тий
про цес — ко лек тив не са мот во рен ня. Коли вла да стає мо но полістич ною, ме -
ре жа руй нується. Автор вва жає, що особ ли ва роль США і мо дель іма нен т -
но го су ве ренітету виз на чи ли світо вий по ря док. На явність та ко го по ряд ку
підтвер джує війна в Перській за тоці, що в ній США по ста ли як єдина дер жа -
ва, здат на об сто ю ва ти міжна род ну спра вед ливість не як функцію влас них
національ них інте ресів, а й в ім’я ґло баль но го пра ва. “В усіх реґіональ них
конфліктах двад ця то го століття, від Таїті до Пе рської за то ки і від Со малі до
Боснії, Спо лу чені Шта ти по кли кані втру ча ти ся — і ці по кли кан ня є ре аль -
ни ми й усе за галь ни ми, а не про сто ви вер та ми, що ма ють за спо кої ти аме ри -
ка нську гро мадськість” [Хардт, 2004: с.173].
Конфіґурація ґло баль ної вла ди. Су пе речність ме режі і су ве ре на
М.Гардт і А.Неґрі, аналізу ю чи конфіґурацію вла ди в ґло баль но му світі,
про по ну ють як мо дель та кої вла ди пірамідаль ну струк ту ру, що скла дається
з трьох послідов но роз ши рю ва них ярусів, ко жен із яких, своєю чер гою,
поділяв ся на кілька рівнів [Хардт, 2004: с.290].
На вер шині піраміди за раз пе ре бу ває єдина над дер жа ва, США, яка воліє
вис ту па ти спільно з інши ми організаціями в рам ках ООН.
На дру го му рівні пер шо го яру су пе ре бу ва ють кілька національ них дер -
жав, що кон тро лю ють світову фіна нсо ву сис те му і про це си ґло баль но го
обміну (Ве ли ка Сімка, Па ризь кий і Лон до нський клу би, Да вось кий еко -
номічний фо рум).
Дру гий ярус реп ре зен ту ють ме режні струк ту ри, які ство рені транс -
національ ни ми кор по раціями на світо во му рин ку і які виз на ча ють рух “тех -
но логій”, капіталу, на се лен ня тощо. Ці ви роб ничі струк ту ри, що фор му ють і
жив лять рин ки, про ни зу ють весь світ за вдя ки за хис ту і ґарантіям із боку
цен траль ної вла ди, ста нов лять пер ший рівень ґло баль ної вла ди.
На дру го му ярусі, на рівні, час то підпо ряд ко ва но му владі транс націо -
наль них кор по рацій, пе ре бу ває основ на маса су ве рен них національ них
держав, об’єдна них у реґіональні організації за те ри торіаль ною озна кою.
На ціональні дер жа ви кон тро лю ють і ре гу лю ють пе реміщен ня ба гатств до
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 55
Образ вла ди в су час них теоріях ґло балізації
цент ру світо вої вла ди та у зво рот но му на прямі, а та кож на сад жу ють дис -
ципліну се ред влас но го на се лен ня.
Третій ярус — гру пи, що пред став ля ють інте ре си на се лен ня в сис темі
світо вої вла ди. До них на ле жать і не уря дові організації, і малі за лежні дер -
жа ви.
На дум ку ав торів, су час на імперія має гібрид ну фор му, в ній немає од но -
го відо соб ле но го цен тру, подібно го до Дав ньо го Риму. Одна че таке твер -
джен ня, на мій по гляд, су перечить пірамідальній струк турі роз поділу вла -
ди, кот ру увінчу ють США. Важ ко відмо ви ти ся від по нят тя цен тру при ви -
значенні вла ди; так і ав то ри, які роз ви ва ють кон цепцію ме реж ної вла ди, ра -
зом із тим про по ну ють конфіґурацію світо вої вла ди із пев ним цен тром в
особі США.
До пов нен ням по нят тя ме режі як виз на чен ня фор ми су час ної вла ди слу -
гує біологічне по нят тя різоми, роз га лу же ної ко ре не вої сис те ми, яка по збав -
ле на цен тру і яку мож на уя ви ти як універ саль ну ме ре жу ко мунікацій, де всі
точ ки чи вуз ли по в’я зані між со бою. Виз на чен ня ме режі має діалек тич ний
ха рак тер, вона по стає вод но час і цілком відкри тою, і цілком за кри тою, вона
при пус кає, щоб були пред став лені всілякі скла дові лан цю га взаємовідно -
син, а з іншо го боку, сама вис ту пає як а-ло кальність.
Свою вла ду Імперія здійснює, ви ко рис то ву ю чи адміністра тив ну і ко -
манд ну сис те ми. Адміністра тив ний апа рат рад ше ски дається на вла ду окре -
мих національ них дер жав, і йому ко ман дний апа рат довіряє управління на
мікро політич но му рівні. Ко ман дний апа рат, за до по мо гою ядер ної зброї, фi -
нан со вих і ко муніка тив них ме реж за без пе чує рівно ва гу ґло баль ної сис те ми.
Кон цен трація в ру ках Імперії ядер них тех но логій по зба ви ла більшість
країн мож ли вості са мостійно вирішу ва ти пи тан ня війни і миру, од но го із го -
лов них еле ментів тра диційної кон цепції су ве ренітету. “По над те, жах ли ва
сила ядер ної бом би, що пе ре бу ває в ру ках Імперії, зве ла військо ве про ти бо -
рство до рівня об ме же но го конфлікту, гро ма дя нської війни тощо. Вона пе -
ре да ла будь-який військо вої конфлікт у не подільну ком пе тенцію ад мініст -
ра тив ної й поліційної вла ди. У жод но му іншо му вимірі пе рехід від су час -
ності до по стсу час ності й від су ве ренітету дер жа ви доби су час ності до
Імперії не во че вид нюється та кою мірою, як з огля ду на роль ядер ної зброї”
[Хардт, 2004: с.321].
Спра вед ли ва війна
Якщо роз ви ток ядер них тех но логій по зба вив більшість країн пра ва са -
мостійно вирішу ва ти пи тан ня війни і миру, то будь-який факт ве ден ня бо -
йо вих дій ви ма гає особ ли вої фор ми леґіти мації. Про те незрідка нові по нят -
тя ви яв ля ють ся та ки ми, що віднов лю ють уже віджилі по нят тя й уяв лен ня.
Так, утвер джен ня но во го світо во го по ряд ку при ве ло до реабілітації по нять,
які су час не міжна род не пра во, зда ва ло ся, за ли ши ло в ми ну ло му.
Пот ре ба в леґіти мації конфліктів у ґло баль но му суспільстві зу мо ви ла
реабілітацію по нят тя bellum justum (спра вед ли вої війни), відки ну те ХХ
століттям, оскільки воно вво дить війну до сфе ри ети ки.
Тут слід на га да ти про кри ти ку Ю.Га бер ма сом по зицій К.Шміта з при во -
ду вжи ван ня ка те горій мо ралі у сфері міжна род них відно син.
56 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Віктор Бур ла чук
Німець кий юрист К.Шміт теж вис ту пав про ти ви ко рис тан ня ка те горій
мо ралі для аналізу міжна род них відно син. Він усе своє жит тя за хи щав так
зва не “не дис кримінаційне виз на чен ня війни”. Кла сич не міжна род не пра во,
за Шмітом, роз гля да ло прак ти ку війни як таку, що не по тре бує под аль шо го
пра во во го обґрун ту ван ня, як леґітим ний засіб роз в’я зан ня пра во вих кон -
фліктів. Тим са мим було ство ре но пе ре ду мо ву для над ан ня воєнним зітк -
нен ням цивілізо ва но го ха рак те ру. Про те за суд жен ня аґре сив ної війни як
криміна льної (це закріпле но у Вер сальській угоді) пе ре тво рю ва ло будь-яку
війну на зло чин, по збав ля ло це яви ще чітких кон турів. Про тив ник, що за -
знав мо раль но го осу ду, пе ре тво рюється на мер зот но го во ро га, яко го слід
зни щи ти. Якщо че рез мо ралізацію сто ро ни втра ча ють взаємну по ва гу —
justus hostis, тоді ло кальні війни ви род жу ють ся у війни то тальні. Га бер мас
зго ден із К.Шмітом у тому плані, що не мож на мо ралізу ва ти війну, про те ка -
те го рич но за пе ре чу вав ро зуміння війни як леґітим но го за со бу роз в’я зан ня
пра во вих конфліктів.
Спра вед ли вості між націями мож на до сяг ти не на шля хах мо ралізації,
вва жає Га бер мас, а лише за вдя ки пра во во му офор млен ню міжна род них
відно син.
Утім, з по гля ду ав торів “Імперії”, відповідно до логіки ме реж ної вла ди
спра вед ли ва війна стає діяльністю, вип рав да ною сама по собі. Така по зиція
дістає підтрим ку в пра цях Джо на Рол за, який вва жає, що де мок ратії мо жуть
вес ти “спра вед ливі війни” про ти зло чин них дер жав — unlawful states [Ролз,
1995].
Ха бер мас гадає, що де мок ра тич на дер жа ва не має пра ва на влас ний роз -
суд при й ма ти рішен ня щодо по чат ку війни про ти дес по тич ної дер жа ви, не -
без печ ної для спра ви миру чи криміна льної дер жа ви. Він пе ре ко на ний, що
“за хист цілісності життєвих форм і звич но го ето су зор ганізо ва ної в дер жа ву
спільно ти, якщо не йдеть ся про ге но цид і зло чи ни про ти лю дя ності, має пе -
ре важ не пра во пе ред реалізацією абстрак тних при нципів спра вед ли вості в
мас шта бах усьо го світу” [Ха бер мас, 2008; с. 92].
Після Дру гої світо вої війни організацію ООН наділили пра вом про во -
ди ти ми рот ворчі опе рації й акції при му су. Зат вер джен ня ста ту ту ООН
озна ча ло по ча ток про це су кон сти туціалізації міжна род но го пра ва. “Від цьо -
го мо мен ту більше немає війн спра вед ли вих і не спра вед ли вих, є лише за -
конні та не за конні, тоб то війни, що вип рав ду ють ся і не вип рав ду ють ся
міжна род ним пра вом” [Ха бер мас, 2008: с. 92].
Про те сис те ма міжна род них відно син роз ви вається не відповідно до
ідей Га бер ма са, а відповідно до логіки його опо нентів.
Ра ди каль ний об вал сис те ми міжна род но го пра ва спри чи ни ла діяль -
ність уря ду Дж.Буша, що іґнорує чинні пра вові пе ре ду мо ви щодо за сто су -
ван ня військо вої сили.
Для США міжна род не пра во як се ре до ви ще для роз в’я зан ня міжна род -
них конфліктів, для здійснен ня де мок ратії і прав лю ди ни вже не має зна чен -
ня. Вони заміня ють при пи су вані юри дичні нор ми по ведінки влас ни ми нор -
ма тив ни ми обґрун ту ван ня ми. У своїй міжна родній політиці США підпа да -
ють під вплив хиб но го універ салізму імперій ми ну ло го, коли в пи тан нях
міжна род ної спра вед ли вості по зи тив не пра во заміню ють мо рал лю й ети -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 57
Образ вла ди в су час них теоріях ґло балізації
кою. З точ ки зору Дж.Буша, “наші” цінності ма ють зна чен ня універ саль них,
справжніх ціннос тей, що їх ма ють сприй ня ти інші нації за ра ди їхньо го влас -
но го блага.
Імперія, су ве ренітет і над зви чай ний стан
Отже, за сто су ван ня ґло баль ної вла ди, вва жа ють су часні соціоло ги, не -
обхідне для вреґулю ван ня конфліктів, а не для от ри ман ня при бутків. Тому
пра во ва особ ливість Імперії по ля гає в тому, що вона діє за си ту ації над зви -
чай но го ста ну. По нят тя над зви чай но го ста ну в рам ках кон цепції су ве ре -
нітету національ ної дер жа ви особ ли во ре тель но роз гля дав К.Шміт, яко му
на ле жить зна ме ни тий при нцип: су ве рен ним є той, хто при й має рішен ня
щодо за про вад жен ня над зви чай но го стану.
У по всяк денній прак тиці Імперії по нят тя “су ве ренітет” і “над зви чай ний
стан” міня ють ся місця ми. Над зви чай ний стан не є рішен ням, спря мо ва ним
на при пи нен ня чин ної кон сти туції, як це буває в історії су ве рен ної дер жа ви.
Над зви чай ний стан ство рюється са ми ми суб’єкта ми міжна род но го пра ва.
Нап рик лад, со малійські пірати за хоп лю ють морські суд на. У цьо му разі
немає суб’єкта, що при й має рішен ня щодо за про вад жен ня над зви чай но го
ста ну, цей стан уже існує — як по ру шен ня норм міжна род но го пра ва.
Про те Гардт і Неґрі ро зуміють над зви чай ний стан як пев ний політико-
юри дич ний акт, що пе ре дує са мо му за про вад жен ню над зви чай но го ста ну.
Вони пи шуть: “...юри дич не пра во на за сто су ван ня над зви чай но го ста ну і
мож ливість ви ко рис тан ня поліційних сил є дво ма по чат ко ви ми ко ор ди на -
та ми, що виз на ча ють імпе рську мо дель вла ди” [Хардт, 2004: с. 31].
Таке ро зуміння над зви чай но го ста ну зно ву по вер тає нас до по нят тя
суб’єкта як носія су ве ренітету і по нят тя цен тру вла ди. Якщо по го ди ти ся, що
пра во на за сто су ван ня над зви чай но го ста ну пе ре дує його за про вад жен ню,
тоді ми зно ву спи раємося на по нят тя суб’єкта як носія су ве ренітету.
Саме втру чан ня, тоб то за про вад жен ня над зви чай но го ста ну, вип рав -
дується невіддільни ми ціннос тя ми спра вед ли вості.
За Га бер ма сом, утру чан ня має бу ду ва ти ся не на на ших уяв лен нях про
спра вед ливість, а на за са дах пра ва. Нап рик лад, інтер венція у Ко со во була
здійсне на відповідно до норм міжна род но го пра ва. Поліційні за хо ди, вжи -
вані сто сов но інших дер жав, яким за гро жує гу манітар на ка тас тро фа, роз -
гля да ють ся як пра во чи об ов’я зок панівних суб’єктів світо во го по ряд ку. Їм
відповідає цілко ви та не здатність національ ної дер жа ви за без пе чи ти за хист
своїх гро ма дян.
Пра во на втру чан ня ґрун тується не на праві, а, зно ву ж таки, на мо раль -
них при нци пах, на підтрим ку яких діє дер жа ва.
Історія су ве ренітету. Су ве ренітет національ ної дер жа ви
Підму рок су час но го ро зуміння су ве ренітету було за кла де но в кла сич но -
му виз на ченні Рус со, з яко го вип ли ває, що уго да між во ля ми окре мих
індивідів ви ра жається у фор му ванні спільної волі і що ця спільна воля, бу -
ду чи про дук том відчу же них воль окре мих індивідів, утво рює су ве ренітет
58 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Віктор Бур ла чук
дер жа ви. Однак по нят тя де мок ра тич но го су ве ренітету у Рус со мало чим
відрізняється від “Бога на землі” у Гоб са, від мо нархічно го су ве ренітету.
Го лов ний па ра докс су ве ренітету, що кон цеп ту аль но був офор мле ний
Жа ном Бо де ном ще у другій по ло вині ХVI століття, пе ре дба чає то тожність
між су ве реніте том і аб со лют ною вла дою.
Су ве ренітет ви сочіє над суспільством, ґрун тується на транс цен денції
су ве ре на, коли йдеть ся про імпе ра то ра, націю або дер жа ву. Він виз на чає
межі між те ри торіями, на се лен ням, різни ми соціаль ни ми гру па ми.
В Європі су ве ренність фе о даль ної дер жа ви по ля га ла в тому, що вона
була власністю мо нар шо го тіла. Чому власністю тіла, а не мо нар ха? По за як
пра во на пев ну те ри торію мо нарх здо був не в ре зуль таті за во ю вань, відчу -
жен ня чу жих зе мель, а за вдя ки пра ву спад коємства, за вдя ки тому, що він
ста но вить пев ну гілку в роз логій кроні ге не а логічно го де ре ва. Зміна мо делі
аб со лю т истської пат ри моніаль ної дер жа ви по ля га ла в по сту по во му за мi -
щен ні од но го тіла іншим, кон крет не тіло мо нар ха по сту пи ло ся місцем аб -
страк тно му тілу нації. Те, що пев не на се лен ня за й має кон крет ну те ри торію,
його пра во на цю те ри торію зу мов ле не не тим, що ця те ри торія є час ти ною
мо нар шо го тіла, а тим, що її за й має де я ка інша органічна суб станція — нація.
“Ду хов на іден тичність нації, а не бо жес твен не тіло ко ро ля те пер уособ -
лю ва ла те ри торію і на се лен ня як іде аль ну абстракцію. Точніше, ре альні те -
ри торії та на ро ди те пер вва жа ли ся про дов жен ням транс цен ден тної сут ності
нації. Та ким чи ном, су час не по нят тя нації успад ку ва ло пат ри моніаль не тіло
мо нархічної дер жа ви, над ав ши йому но вої фор ми” [Хардт, 2004: с. 98].
Ви ни кає нова фор ма іден тифікації: індивід ото тож нюється те пер не з
тілом го су да ря, а з тілом нації. Роз гля ну те крізь при зму мо нар шої тілес -
ності, по нят тя нації по чи нає уре чев лю ва ти ся. Воно пе ре тво рюється на орга -
нічну суб станцію, не за леж ну від історії й умов куль ту ри. Якщо тіло ко ро ля є
при род ним про дук том ди нас тич но го спад коємства, то пе ре дба ча ло ся, що й
національність наділена та кою при род ною якістю. Вва жа ло ся оче вид ним,
що від са мо го по чат ку, при род ним чи ном люди є пред став ни ка ми різно -
манітних національ нос тей; як не мож на змінити расу, так не мож на змінити
й націю. Від на род жен ня люди на ле жать до тієї чи тієї нації, це не куль тур -
ний, а при род ний факт. Нас правді нація — це не при род ний, а куль тур ний
про дукт, ре зуль тат соціаль но го кон сти ту ю ван ня.
Як уже за зна ча ло ся, по я ва національ но го су ве ренітету по в’я за на з уста -
нов лен ням то тож ності те ри торії і на се лен ня, що в новій формі по вто рює
племінні відно си ни.
Мо нар ший су ве ренітет пе ре дба чав то тожність мо нар ха і підда но го, те -
ри торіальні кор до ни ма ли ся на увазі, одна че не були ак ту алізо вані у свідо -
мості. У мо нархії те ри торія за ли ша ла ся амор фною, ніхто не знав чітких кор -
донів дер жа ви, не знав того, де закінчується одна дер жа ва і по чи нається
інша. По ши ре ним яви щем була на явність усе ре дині однієї те ри торії во -
лодінь іншо го влас ни ка. Власність мо нас тирів, чер не чих орденів ви па да ла
зі сфе ри во лодіння мо нар ха. Не існу ва ло єдності те ри торії та мо нар шої волі.
Оста точ но дер жа ва і нація об’єдна ли ся в національ ну дер жа ву тільки
після ре во люції кінця ХVIII століття. Цьо му пе ре ду вав три ва лий період
роз ме жу ван ня цих по нять. Відповідно до кла сич но го сло вов жит ку, у давніх
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 59
Образ вла ди в су час них теоріях ґло балізації
греків “етос” про тис тав ляв ся “полісу”, а в рим лян “natio”, так само як “gens”
(рід), про тис тав ля ли ся по нят тю “civitas” (дер жа ва). Таке про тис тав лен ня
ґрун ту ва ло ся на тому, що об’єднан ня лю дей у поліс мало на меті до сяг нен ня
на й ви що го бла га (Аристотель), не дос туп но го іншим фор мам лю дсько го
об’єднан ня.
“Із лен но го со ю зу Німець кої імперії роз ви ли ся ста нові дер жа ви; під -
ґрун тя їх ста но ви ли до го во ри, в яких за леж ний від под атків і військо вої
підтрим ки ко роль чи імпе ра тор над а вав дво ря нству, церкві й містам певні
привілеї, тоб то пра во об ме же ної участі у здійсненні політич но го па ну ван ня.
І ці панівні ста ни, що зби ра ли ся у “пар ла мен тах” чи “лан дта гах”, реп ре зен -
ту ва ли при дворі ту чи ту “зем лю” або саме “націю”. Як нація дво ря нство на -
бу ло політич но го існу ван ня, у яко му на ро дові як су куп ності підда них було
ще відмов ле но” [Ха бер мас, 2008: с. 205]. Від кінця XVIII століття відбу -
вається транс фор мація дво ря нської нації в етнічну.
Це по слу гу ва ло ка таліза то ром для транс фор мації ран ньої дер жа ви Но -
во го часу в де мок ра тич ну рес публіку, а на лежність до “нації” вста нов лю ва ла
пев ний солідар ний зв’я зок між людь ми, які досі були чу жи ми одне од но му
[Ха бер мас, 2008: с. 206].
Су ве ренітет і дис ципліна рне суспільство.
Кри за су ве ренітету — кри за соціаль них інсти тутів
Національ но-дер жав ний су ве ренітет три мав ся на ефек тив ності дис -
цип ліна рної мо делі суспільства, підму рок якої ста но ви ли такі інсти ту ти
гро ма дя нсько го суспільства, як шко ла, сім’я, цер ква, уста но ви охо ро ни здо -
ров ’я, фаб ри ка. Останнім ча сом під впли вом ґло балізації ці інсти ту ти за зна -
ли суттєвих змін, що дало підста ви німець ко му соціоло гу У.Беку на зва ти їх
“уста но ва ми-зомбі”, які “по мер ли й досі живі”. Руй нація цих інсти тутів,
зник нен ня гро ма дя нсько го суспільства і за не пад дис ципліна рно го ре жи му
спри чи няє сти ран ня розпізна валь них ліній, що є підґрун тям національ -
но-дер жав но го су ве ренітету. Місце їх за сту пає ме реж на струк ту ра су спіль -
ства кон тро лю.
Вста нов лен ня ме реж ної струк ту ри та ко го суспільства виз на чи ло зміну
типу су ве ренітету в роз вит ку євро пе йської дер жав ності: відбув ся пе рехід від
па ра диг ми су ве ренітету до па ра диг ми правління, коли політич на діяльність
національ ної дер жа ви зве ла ся до роз в’я зан ня суто управлінських про блем.
“Су час ний політич ний су ве ренітет дер жав є лише слаб кою тінню ба га -
тог ран ної — політич ної, еко номічної, військо вої й куль тур ної — ав то номії
дер жав ми ну ло го, що ство рю ва ли ся за зраз ком то таль ної дер жа ви (totale
Staat). Нинішні су ве ренні дер жа ви мало що мо жуть зро би ти (а їхні уря ди
май же не ри зи ку ють цьо го ро би ти) за ра ди про тис то ян ня тис ку ґло балізо ва -
них капіталу, фінансів і торгівлі (зок ре ма торгівлі в ца рині куль ту ри)” [Ба у -
ман, 2002: с. LIII].
Сили, на які дер жа ви не мо жуть впли ну ти, не ма ють кон крет ної ад ре си,
вони не при в’я зані до ло каль ної те ри торії. Це кон ку ренція, вільна торгівля,
світові рин ки, фіна нсові по то ки. “Су ве ренітет слід ро зуміти і вив ча ти як
роз чле но ва ну вла ду, роз чле но ва ну між цілою низ кою національ них, ре ґіо -
60 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Віктор Бур ла чук
наль них та інтер національ них ак торів, яка є — че рез цю іма нен тну мно -
жинність — об ме же ною і ску тою” [Бек, 2001: с. 73].
Автори “Імперії” на по ля га ють на вірту аль но му й дис крет но му ха рак тері
су час но го су ве ренітету, якщо порівню ва ти його із мо нар ши ми пре роґати ва -
ми. Ха рак тер ною ри сою цьо го су ве ренітету є те, що він діє на пе ри ферії
Імперії, де кор до ни рух ливі, а іден тич ності хит ливі й ма ють зміша ний ха -
рак тер, по при те, що центр і пе ри ферія бе зу пин но міня ють ся місця ми.
Отже, у ре зуль таті про це су ґло балізації мо но цен трич на струк ту ра вла -
ди дер жав-су перниць замінюється поліцен трич ним поділом вла ди, в яко му
кон ку ру ють і ко о пе ру ють ся одне з одним чи ма ло транс національ них і на -
ціональ но-дер жав них організацій і підприємств.
Згідно із по гля да ми су час них те о ре тиків по стмо дернізму та неоґло -
балізму, вла ду не мож на іден тифіку ва ти з пев ним цен тром, і тоді об ра зом
вла ди стає ме реж на вла да.
Про те було б до час но го во ри ти про за ги бель національ но-дер жав но го
су ве ренітету, ґло балізація до са мих за сад по тря сає самоіден тифікацію го -
мо ген но го, за кри то го, за мкну то го на собі національ но-дер жав но го про сто -
ру, кот рий у своїй політиці спи рав ся на ка зар ме ну силу постійно го війська,
поліції, на пенітенціарні за кла ди й мо но полізацію за собів леґітим но го на -
сильства.
Роз ви ток еко номіки ви хо дить з-під національ но-дер жав но го кон тро лю,
тоді як соціальні наслідки цьо го про це су — без робіття, міґрація, зли ден -
ність — на ко пи чу ють ся в сис темі національ ної соціаль ної дер жа ви.
Ґло балізація озна чає де націоналізацію та мож ли ву транс фор мацію на -
ціональ ної дер жа ви в дер жа ву транс національну.
Лiте ра ту ра
Ба у ман З. Инди ви ду а ли зи ро ван ное об щес тво. — М., 2002.
Ба у ман З. Те ку чая со вре мен ность. — М., 2008.
Бек У.Что та кое гло ба ли за ция. — М.,2001.
Гоббс Т. Ле ви а фан, или Ма те рия, фор ма и власть го су да рства цер ков но го и граж дан -
ско го // Гоббс Т. Со чи не ния : В 2-х т. — М.,1991. — Т. 2.
Жи жек С. Ирак: Исто рия про чай ник. — М., 2004.
Ролз Дж. Те о рия спра вед ли вос ти. — Но во си бирск, 1995.
Ха бер мас Ю. Вов ле че ние дру го го. — СПб., 2001.
Ха бер мас Ю. Рас ко ло тый За пад. — М., 2008.
Хардт М., Нег ри А. Импе рия. — М., 2004.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 61
Образ вла ди в су час них теоріях ґло балізації
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5953 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-4426 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:01:14Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут соціології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бурлачук, В. 2010-02-12T10:04:08Z 2010-02-12T10:04:08Z 2009 Образ власти в современных теориях глобализации / В. Бурлачук // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 46-61. — Бібліогр.: 9 назв. — рос. 1563-4426 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5953 In history, the fates of the power and of the state are inextricably intertwined. Therefore the changes of the power's forms in modern global society have an effect on transformations of sovereignty of the modern state. As a result of globalization the monocentric structure of power of the states vying with each other is replaced by polycentric distributing of power, in which a great number of transnational and national organizations and enterprises are either competing or co-operating. Accord ing to post-modernist and neo-globalist theorists the power can not be identified with a certain center. So the power takes on an image of the network power. However it can not be hastily said, that the destruction of national state sovereignty has already happened. Globalization strikes down the identification of homogeneous, self- exclusive and self-contained area of the national state which policy rests upon the bar rack-like force of regular army, law enforcement force, state penitentiary, and monopolization of the means of legitimate violence. The economy development is out of the national state control, whereas social consequences of these processes - such as unemployment, migration, and poverty - are amassing with in the system of the national social state. The globalization results in denationalization and transformation of national state into transnational state. uk ru Iнститут соціології НАН України Образ власти в современных теориях глобализации Образ влади в сучасних теоріях ґлобализації Article published earlier |
| spellingShingle | Образ власти в современных теориях глобализации Бурлачук, В. |
| title | Образ власти в современных теориях глобализации |
| title_alt | Образ влади в сучасних теоріях ґлобализації |
| title_full | Образ власти в современных теориях глобализации |
| title_fullStr | Образ власти в современных теориях глобализации |
| title_full_unstemmed | Образ власти в современных теориях глобализации |
| title_short | Образ власти в современных теориях глобализации |
| title_sort | образ власти в современных теориях глобализации |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5953 |
| work_keys_str_mv | AT burlačukv obrazvlastivsovremennyhteoriâhglobalizacii AT burlačukv obrazvladivsučasnihteoríâhglobalizacíí |