Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат
Наведено результати досліджень Сможівської структури, розвиненої в серединній частині Кросненського покриву Українських Карпат. Її стратиграфічний розріз представлений доолігоценовими (сойменська світа) та олігоценовими (менілітова, верецька, кросненська світи) відкладами. Нижня та верхня частин...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геологія і геохімія горючих копалин |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59532 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат / О. Гнилко, С. Гнилко // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 57-72. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59532 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гнилко, О. Гнилко, С. 2014-04-08T20:40:35Z 2014-04-08T20:40:35Z 2010 Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат / О. Гнилко, С. Гнилко // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 57-72. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0869-0774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59532 551.24:551.781(477.8) Наведено результати досліджень Сможівської структури, розвиненої в серединній частині Кросненського покриву Українських Карпат. Її стратиграфічний розріз представлений доолігоценовими (сойменська світа) та олігоценовими (менілітова, верецька, кросненська світи) відкладами. Нижня та верхня частина сойменської світи складені тонко-середньошаруватими турбідитами та геміпелагітами, а середня – товстошаруватими турбідитами та грейнітами. Олігоценові утворення виражені чорними та сірими глинистими геміпелагітами, турбідитами та відкладами придонних течій. Відповідно до проведеного мікропалеонтологічного аналізу, сойменська світа містить комплекси глибоководних аглютинованих форамініфер раннього, середнього та пізнього еоцену. У нижньосойменській підсвіті виявлені комплекси форамініфер групи “В” (властиві глибоководним пелагічним седиментам), а у верхньосойменській – елементи групи “А”, згідно з класифікацією Ф. М. Градштейна і В. А. Берггрена (1981). Результати геологічного картування та структурні дослідження дозволили визначити Сможівську структуру як тектонічну лінзу-дуплекс, заповнену еоценовоолігоценовим флішем, оточену тектонічними брекчіями, меланжем, смугами розвитку інтенсивної дрібної складчастості та утворену в широкій зсувній зоні (shear-zonе) у фронтальній частині Сойменського субпокриву Кросненського покриву. The results of investigating Smozhe structure from the Ukrainian Carpathians are presented. This structural element is located in the middle segment of the the Kroso nappe. The stratigraphic succession of the Smozhe structure is represented by preOligocene (Sojmy Formation) and Oligocene (Menilite, Veretsk, Krosno Formations) deposits. The Sojmy Formation is subdivided into three subformations. Lower (thickness 200 m) and Upper (thickness 200 m) subformations consists of thin- to medium-bedded turbidites with Bouma’s textures Tcde, Tbcde and clay-silt dark-gray, green, black hemipelagites. Middle Sojmy Subformation (thickness 350–400 m) is composed of lobe-like thick-bedded sandy-gravelly turbidites, grainites. The Oligocene succession contains both the black, dark-gray clay hemipelagites (Menilite Formation) and clay-silt dark-gray hemipelagites, turbidites with Bouma’s textures Tcde, Tbcde, Tabcde , deposits of the bottombasin currents (Veretsk, Krosno Formations). According to our micropaleontological analysis, hemipelagites of Sojmy Formation comprise assemblages of deep-water agglutinated foraminifers of Eocene age. Early Eocene assemblages with Recurvoides smugarensis Mjatl. and Glomospira charoides (Jones et Park) were found in the Lower and lower Upper Sojmy Subformations. Middle Eocene assemblages with great amount of Reticulophragmium amplectens(Grzyb.) are distributed in the middle Upper Sojmy Subformation. Overline beds of the Upper Sojmy Subformation contain Late Eocene assemblages with Reticulophragmium rotundidorsatum(Hantk.). The “Type-B” assemblage of agglutinated foraminifers in classification of F. M. Gradstein & W. A. Berggren, (1981), which characterize deep-water oceanic pelagic deposits, was found in the noncalcareous claystones of Lower Sojmy Subformations. Many elements of the “Type-A” agglutinated assemblage (after Gradstein & Berggren, 1981) are developed in the Upper Sojmy Subformation. Results of the author’s geological mapping and structural research allow to recognize the Smozhe structure as the large tectonic lens – duplex. This lens is filling the Eocene– Oligocene flysch deposits and is surrounding the tectonic breccia, melange, zones of the intensive folding. Smozhe structure was forming in shear-zone at the frontal part of the Sojmy Subnappe in the middle part of the the Krosno nappe. uk Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Геологія і геохімія горючих копалин Тектоніка Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат On geological composition of the Smozhe structure from the Krosno nappe of the Ukrainian Carpathians Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат |
| spellingShingle |
Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат Гнилко, О. Гнилко, С. Тектоніка |
| title_short |
Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат |
| title_full |
Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат |
| title_fullStr |
Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат |
| title_full_unstemmed |
Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат |
| title_sort |
про геологічну будову сможівської структури кросненського покриву українських карпат |
| author |
Гнилко, О. Гнилко, С. |
| author_facet |
Гнилко, О. Гнилко, С. |
| topic |
Тектоніка |
| topic_facet |
Тектоніка |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Геологія і геохімія горючих копалин |
| publisher |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
On geological composition of the Smozhe structure from the Krosno nappe of the Ukrainian Carpathians |
| description |
Наведено результати досліджень Сможівської структури, розвиненої в серединній частині Кросненського покриву Українських Карпат. Її стратиграфічний розріз
представлений доолігоценовими (сойменська світа) та олігоценовими (менілітова,
верецька, кросненська світи) відкладами. Нижня та верхня частина сойменської світи складені тонко-середньошаруватими турбідитами та геміпелагітами, а середня –
товстошаруватими турбідитами та грейнітами. Олігоценові утворення виражені
чорними та сірими глинистими геміпелагітами, турбідитами та відкладами придонних течій. Відповідно до проведеного мікропалеонтологічного аналізу, сойменська світа містить комплекси глибоководних аглютинованих форамініфер раннього,
середнього та пізнього еоцену. У нижньосойменській підсвіті виявлені комплекси
форамініфер групи “В” (властиві глибоководним пелагічним седиментам), а у верхньосойменській – елементи групи “А”, згідно з класифікацією Ф. М. Градштейна і
В. А. Берггрена (1981).
Результати геологічного картування та структурні дослідження дозволили визначити Сможівську структуру як тектонічну лінзу-дуплекс, заповнену еоценовоолігоценовим флішем, оточену тектонічними брекчіями, меланжем, смугами розвитку інтенсивної дрібної складчастості та утворену в широкій зсувній зоні (shear-zonе)
у фронтальній частині Сойменського субпокриву Кросненського покриву.
The results of investigating Smozhe structure from the Ukrainian Carpathians are
presented. This structural element is located in the middle segment of the the Kroso
nappe. The stratigraphic succession of the Smozhe structure is represented by preOligocene (Sojmy Formation) and Oligocene (Menilite, Veretsk, Krosno Formations)
deposits. The Sojmy Formation is subdivided into three subformations. Lower (thickness
200 m) and Upper (thickness 200 m) subformations consists of thin- to medium-bedded
turbidites with Bouma’s textures Tcde, Tbcde and clay-silt dark-gray, green, black hemipelagites. Middle Sojmy Subformation (thickness 350–400 m) is composed of lobe-like
thick-bedded sandy-gravelly turbidites, grainites. The Oligocene succession contains both
the black, dark-gray clay hemipelagites (Menilite Formation) and clay-silt dark-gray
hemipelagites, turbidites with Bouma’s textures Tcde, Tbcde, Tabcde
, deposits of the bottombasin currents (Veretsk, Krosno Formations).
According to our micropaleontological analysis, hemipelagites of Sojmy Formation
comprise assemblages of deep-water agglutinated foraminifers of Eocene age. Early
Eocene assemblages with Recurvoides smugarensis Mjatl. and Glomospira charoides
(Jones et Park) were found in the Lower and lower Upper Sojmy Subformations. Middle
Eocene assemblages with great amount of Reticulophragmium amplectens(Grzyb.) are
distributed in the middle Upper Sojmy Subformation. Overline beds of the Upper Sojmy
Subformation contain Late Eocene assemblages with Reticulophragmium rotundidorsatum(Hantk.). The “Type-B” assemblage of agglutinated foraminifers in classification of
F. M. Gradstein & W. A. Berggren, (1981), which characterize deep-water oceanic pelagic
deposits, was found in the noncalcareous claystones of Lower Sojmy Subformations.
Many elements of the “Type-A” agglutinated assemblage (after Gradstein & Berggren,
1981) are developed in the Upper Sojmy Subformation.
Results of the author’s geological mapping and structural research allow to recognize
the Smozhe structure as the large tectonic lens – duplex. This lens is filling the Eocene–
Oligocene flysch deposits and is surrounding the tectonic breccia, melange, zones of the
intensive folding. Smozhe structure was forming in shear-zone at the frontal part of the
Sojmy Subnappe in the middle part of the the Krosno nappe.
|
| issn |
0869-0774 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59532 |
| citation_txt |
Про геологічну будову Сможівської структури Кросненського покриву Українських Карпат / О. Гнилко, С. Гнилко // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 57-72. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gnilkoo progeologíčnubudovusmožívsʹkoístrukturikrosnensʹkogopokrivuukraínsʹkihkarpat AT gnilkos progeologíčnubudovusmožívsʹkoístrukturikrosnensʹkogopokrivuukraínsʹkihkarpat AT gnilkoo ongeologicalcompositionofthesmozhestructurefromthekrosnonappeoftheukrainiancarpathians AT gnilkos ongeologicalcompositionofthesmozhestructurefromthekrosnonappeoftheukrainiancarpathians |
| first_indexed |
2025-11-26T01:46:46Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:46:46Z |
| _version_ |
1850606938037944320 |
| fulltext |
57
© Олег Гнилко, Світлана Гнилко, 2010
ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2010. № 3–4 (152–153)
Тектоніка
УДК 551.24:551.781(477.8)
Олег ГНИЛКО, Світлана ГНИЛКО
ПРО ГЕОЛОГІЧНУ БУДОВУ СМОЖІВСЬКОЇ СТРУКТУРИ
КРОСНЕНСЬКОГО ПОКРИВУ УКРАЇНСЬКИх КАРПАТ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Наведено результати досліджень Сможівської структури, розвиненої в середин-
ній частині Кросненського покриву Українських Карпат. Її стратиграфічний розріз
представлений доолігоценовими (сойменська світа) та олігоценовими (менілітова,
верецька, кросненська світи) відкладами. Нижня та верхня частина сойменської сві-
ти складені тонко-середньошаруватими турбідитами та геміпелагітами, а середня –
товстошаруватими турбідитами та грейнітами. Олігоценові утворення виражені
чорними та сірими глинистими геміпелагітами, турбідитами та відкладами при-
донних течій. Відповідно до проведеного мікропалеонтологічного аналізу, соймен-
ська світа містить комплекси глибоководних аглютинованих форамініфер раннього,
середнього та пізнього еоцену. У нижньосойменській підсвіті виявлені комплекси
форамініфер групи “В” (властиві глибоководним пелагічним седиментам), а у верх-
ньосойменській – елементи групи “А”, згідно з класифікацією Ф. М. Градштейна і
В. А. Берггрена (1981).
Результати геологічного картування та структурні дослідження дозволили ви-
значити Сможівську структуру як тектонічну лінзу-дуплекс, заповнену еоценово-
олігоценовим флішем, оточену тектонічними брекчіями, меланжем, смугами розвит-
ку інтенсивної дрібної складчастості та утворену в широкій зсувній зоні (shear-zonе)
у фронтальній частині Сойменського субпокриву Кросненського покриву.
Ключові слова: Кросненський покрив, Українські Карпати, стратиграфія, еоцен,
седиментація, тектоніка, форамініфери.
Вступ. У роботі розглядається своєрідний елемент, розвинений в Укра-
їнських Карпатах у верхів’ях басейнів рік Стрий і Латориця поблизу сіл
Сможе, Матків, Івашківці, Латірка, відомий під назвою “Сможівська струк-
тура”. Він є частиною Кросненського покриву, перспективного для пошуків
вуглеводнів. Тому достовірна інтерпретація його будови та умов формування
є актуальною проблемою.
Сможівська структура належить до утворень, природа яких уже багато
років обговорюється в літературі, присвяченій Карпатському регіону. Тут,
серед суцільного поля сірого одноманітного олігоценового флішу, на по-
верхню виходять доолігоценові породи. Більшість дослідників вважає струк-
58
туру горстоподібним чи антиклінальним підняттям. Ця точка зору відобра-
жена на опублікованих і неопублікованих геологічних та тектонічних кар-
тах (Геологическая…, 1977; Тектоническая…, 1986 і ін.). Відповідно до
іншої думки, яку висловлювали такі відомі дослідники, як К. Толвінський,
Г. Свідзінський, М. Р. Ладиженський і ін. (Ладыженский, Гавура, 1968),
структура Сможе – це тектонічний останець, складений менілітовими та
більш давніми породами, насунений на олігоценові утворення кросненсь-
кої світи.
Для з’ясування природи цього району Карпат необхідні були додаткові
дослідження, оскільки, незважаючи на багаторічне його вивчення, ряд проб-
лем залишалися невирішеними. Назвемо деякі з них. По-перше, це страти-
фікація осадових товщ, зокрема утворень доолігоценового віку, які виходять
на поверхню в Сможівській структурі та інших місцях Кросненської текто-
нічної одиниці. Ці утворення, на основі поодиноких знахідок фауни, вважа-
лися приналежними до широкого вікового діапазону – від пізньої крейди до
еоцену (Объяснительная…, 1984; Геологическая…, 1977). По-друге, це ви-
значення генетичних (літодинамічних) типів відкладів та розшифрування
умов їхнього осадонагромадження. Така робота передбачає як аналіз седи-
ментологічних, насамперед, текстурних особливостей флішу, так і вивчення
залишків мікроорганізмів. По-третє, це достовірна інтерпретація тектоніки
Сможівського елементу на основі не тільки аналізу умов залягання осадових
порід, але й дослідження та картування тектонітів – тектонічних брекчій, ме-
ланжів, зон дрібної складчастості, які до цього часу недостатньо вивчалися.
По-четверте, створення тектоно-седиментаційної моделі розвитку регіону,
яка б відповідала як емпіричним спостереженням, так і сучасним теоретич-
ним концепціям.
Для вирішення цих проблем авторами були проведені цілеспрямовані
експедиційні і лабораторні дослідження, які стали можливими завдяки гео-
лого-картувальним роботам, виконаним упродовж 2006–2009 рр. під час
спільного з геологами Львівської геологорозвідувальної експедиції геологіч-
ного довивчення території поширення Кросненського покриву та підготов-
ки до друку Державних геологічних карт Карпатської серії аркушів (аркуша
“Стрий”). Унаслідок цих досліджень уточнено стратифікацію та схаракте-
ризовано седиментологічні особливості відкладів Сможівської структури.
Зокрема, за фауною дрібних форамініфер обґрунтовано вік найменш вивче-
них доолігоценових порід; подано власну інтерпретацію геологічної будови
території верхів’їв басейнів рік Стрий і Латориця; розроблено модель седи-
ментаційних і тектонічних процесів, що привели до формування Сможівсь-
кої структури.
Методика робіт. Щоб уточнити стратифікацію відкладів та особливос-
ті тектоніки регіону, ми застосовували методику геологічного картування,
яке проводили при інтерпретації власних маршрутних спостережень з ураху-
ванням даних попередніх зйомочних робіт. Особливу увагу надавали вивчен-
ню і простеженню смуг розвитку тектонітів – зон розвитку дрібних складок,
меланжів, тектонічних брекчій. Як наслідок, був складений новий варіант
геологічної карти території, на якій автори відобразили своє бачення геоло-
гічної будови структури Сможе.
59
Під час вивчення природних розрізів відкладів був застосований седи-
ментологічний аналіз, який передбачав макроскопічне вивчення текстурних
особливостей флішових порід у відслоненнях, зокрема турбідитних елемен-
тів циклу Боума, характеру верствуватості тощо, відповідно до методики,
описаної в літературі (Обстановки…, 1990). Це дало можливість діагносту-
вати генетичні (літодинамічні) типи відкладів, серед яких були виділені про-
дукти діяльності трьох головних процесів: турбідитних та інших катастро-
фічних гравітаційних потоків; придонних течій; “нормальної” фонової гемі-
пелагічної чи пелагічної седиментації типу “частинка за частинкою”.
Для мікропалеонтологічної характеристики доолігоценових утворень
Сможівської структури було використано 12 зразків вагою 300 г, відібраних
із природних відслонень (гемі)пелагічних відкладів. Після їхнього опра-
цювання було визначено 44 види аглютинованих бентосних форамініфер і
досліджено їхні морфологічні особливості, що дозволило уточнити і дета-
лізувати стратиграфію цих утворень та, разом з седиментологічним аналі-
зом, проінтерпретувати умови їхнього осадонагромадження.
Геологічне положення структури Сможе. Ця структура є складовим
елементом Кросненської (Сілезької) тектонічної одиниці – крупного покри-
ву Західних Карпат, який з Чехії і Польщі тягнеться на українську територію.
На відміну від інших тектонічних одиниць, у Кросненському покриві Укра-
їнських Карпат крейдові та палеоценово-еоценові відклади виходять з-під
молодших порід на обмежених ділянках. Однією з таких ділянок є Сможівсь-
ка структура, де на поверхню виходять відносно міцні і стійкі до ерозії до-
олігоценові суттєво піскуваті утворення, які формують крутий хребет серед
невисоких пагорбів, складених м’якими олігоценовими відкладами. Ці утво-
рення відносимо до сойменської світи, яка була виділена в басейні р. Ріка і
вважається характерною для внутрішньої частини Кросненського покриву
(История..., 1981).
В Українських Карпатах Кросненський покрив поділений на два субпо-
криви (з півдня на північ) – Сойменський та Турківський, дещо різні за бу-
довою та речовинним заповненням. Назви субпокривів подані за схемою
О. С. Вялова і ін. (История..., 1981). В опублікованій тектонічній карті (Тек-
тоническая…, 1986) південний (≈ Сойменський) елемент Кросненської зо-
ни називається Бітлянським. Сможівська структура розміщена в північно-
східній передовій частині Сойменського субпокриву (рис. 1). Вона продов-
жує до південного сходу Боринську луску – фронтальний елемент цього
субпокриву.
Після проведених упродовж 2007–2009 років геолого-картувальних ро-
біт було уточнено будову Сможівської структури, яка на побудованій карті
(рис. 2) зображена як крупна тектонічна лінза (дуплекс), розбита розломами
на декілька менших. Лінзи зі всіх боків обмежені розломами та заповнені
еоценово-олігоценовим флішем, підошва та верхи стратиграфічного розрізу
якого зрізані розривними поверхнями. Цей фліш складений сойменською,
менілітовою, верецькою та кросненською світами, розрізи яких добре від-
слонюються по р. Стрий та її двох правих притоках, розташованих на ~ 2300
та 3500 м нижче Верецького перевалу уздовж нової автомобільної траси, а
також у верхів’ях р. Латориця (див. рис. 2).
60
Рис. 1. Геологічне положення
Сможівської структури
(склав О. М. Гнилко).
Тектонічні границі: 1 – покривів,
субпокривів, 2 – лусок, тектоніч-
них лінз; 3 – еоценово-олігоценові
відклади Сможівської структури;
4 – місцезнаходження геологічної
карти, зображеної на рис. 2.
Літостратиграфія та седиментологічні особливості відкладів. Най-
давніші відклади структури Сможе представлені сойменською світою і, за
літолого-седиментологічними ознаками, підрозділяються на три частини,
які на геологічній карті та стратиграфічних колонках (рис. 3, див. рис. 2) по-
казані як підсвіти. Нижньосойменська підсвіта відслонюється по р. Стрий та
у верхів’ях згаданих двох її приток і складена товщею (пот. ~ 200 м) тонко- і
середньоритмічного флішу. Це чергування чорних і зелених аргілітів з гомо-
генними та паралельно ламінованими текстурами, сірих аргілітів, алевролі-
тів, дрібно-середньозернистих пісковиків з текстурними елементами Боума
типу Tcde, Tbcde. Верстви з елементами Боума вважаємо літифікованими про-
дуктами діяльності турбідитних потоків низької та середньої густини, а гли-
нисті тонколаміновані седименти – утвореннями фонової геміпелагічної се-
диментації.
Середня частина сойменської світи (пот. ~ 350–400 м) розкрита нижче за
руслами водотоків і утворена верствою товстошаруватих різнозернистих
пісковиків (рис. 4). Текстури порід масивні, внутрішньо гомогенні і пудинго-
ві з домішками гравійного матеріалу. Іноді пісковики переходять у гравеліти,
складені переважно різнообкатаними уламками кварцу, рідше – польових
шпатів, метаморфічних й осадових порід (рис. 5). Відклади середньої части-
ни світи, відповідно до своїх текстурних ознак, нагромаджені зерновими
(англ. grain-flow) та високогустинними турбідитними потоками.
Верхня частина сойменської світи структури Сможе представлена тов-
щею (пот. ~ 200 м) тонко-, рідше середньоритмічного флішу (рис. 6) – пере-
шаруванням чорних і зелених аргілітів, алевролітів, дрібно- і середньо-
зернистих суттєво кварцових пісковиків з текстурними елементами Боума
типу Tcde, Tbcde. Це чергування геміпелагітів та дрібнозернистих турбідитів. У
тонкоритмічному фліші місцями (р. Стрий, нижче с. Климець) спостеріга-
ються малопотужні (до перших метрів) горизонти дебритів – відкладів гря-
зекам’яних або мулисто-уламкових потоків (англ. debris-flow). Матрикс деб-
ритів – піскувато-глинистий, включення – це необкатані невідсортовані
61
Ри
с.
2
. Г
ео
ло
гі
чн
а
ка
рт
а
та
р
оз
рі
зи
в
ід
кл
ад
ів
с
тр
ук
ту
ри
С
мо
ж
е
К
ро
сн
ен
сь
ко
го
п
ок
ри
ву
(с
кл
ав
О
. М
. Г
ни
лк
о)
:
1
–
то
нк
о-
се
ре
дн
ьо
ри
тм
іч
ни
й
фл
іш
; 2
–
п
іс
ку
ва
ти
й
фл
іш
; 3
–
т
ов
ст
ор
ит
мі
чн
ий
ф
лі
ш
, п
іс
ко
ви
ки
, г
ра
ве
лі
ти
; 4
–
л
ін
зи
о
лі
ст
ос
тр
ом
(д
еб
ри
ті
в)
; с
ві
ти
: 5
–
к
ро
сн
ен
сь
ка
,
6
–
ве
ре
ць
ка
т
а
кр
ос
не
нс
ьк
а
об
’є
дн
ан
і,
7
–
ве
ре
ць
ка
, 8
–
м
ен
іл
іт
ов
а;
п
ід
св
іт
и:
9
–
в
ер
хн
ьо
со
йм
ен
сь
ка
, 1
0
–
се
ре
дн
ьо
со
йм
ен
сь
ка
, 1
1
–
ни
ж
нь
ос
ой
ме
нс
ьк
а;
1
2
–
го
ри
зо
нт
-м
ар
ке
р
го
ло
ве
ць
ки
х
см
уг
ас
ти
х
ва
пн
як
ів
; 1
3
–
те
кт
он
іч
ні
б
ре
кч
ії,
м
ел
ан
ж
; 1
4
–
др
іб
ні
с
кл
ад
ки
; 1
5
–
ро
зл
ом
и;
1
6
–
ге
ол
ог
іч
ні
г
ра
ни
ці
; 1
7
–
ел
ем
ен
ти
за
ля
га
нн
я
по
рі
д
(п
ря
мо
ку
тн
ик
ам
и
по
ка
за
ні
н
иж
ні
п
ов
ер
хн
і ш
ар
ів
);
18
–
а
вт
от
ра
са
т
а
В
ер
ец
ьк
ий
п
ер
ев
ал
; 1
9
–
но
ме
ри
в
ід
іб
ра
ни
х
пр
об
; 2
0
–
ко
ре
ля
ці
я
лі
то
ст
ра
ти
-
гр
аф
іч
ни
х
пі
др
оз
ді
лі
в.
62
уламки і брили (розміром до перших дециметрів) перевідкладених флішо-
вих порід (рис. 7).
Також зазначимо, що на південному краю структури Сможе (верхів’я
р. Латориця, с. Латірка) фліш у верхніх ланках сойменської світи стає серед-
ньоритмічним, більш темним та піскуватим. Тут зафіксований шешорський
горизонт, що вінчає розріз еоцену. Він виражений темно-сірими і сірими
мергелями (пот. 2 м) з крупними глобігеринами. Мергелисті утворення гори-
зонту вважаємо продуктами (гемі)пелагічної седиментації.
Менілітова світа – нижня ланка олігоценового розрізу, стратиграфічно
нормально перекриває еоценові утворення сойменської світи. Узгоджений
контакт цих двох літостратиграфічних одиниць відслонений у верхів’ях
р. Латориця, де на мергелях шешорського горизонту лежить пачка (пот. 4 м)
темно-сірих до чорних аргілітів, які вже належать до олігоценового “під-
кременевого” (рибницького) горизонту. Вище залягає нижній кременевий
горизонт-маркер (пот. 5 м), складений темними аргілітами з прошарками
(5–10 см) чорних силіцитів (Опорные..., 1987). Відклади характеризуються
гомогенними масивними або тонколамінованими (“смугастими”) текстура-
ми, що вказують на їхнє геміпелагічне і/чи пелагічне походження. Над кре-
меневим горизонтом залягає основна частина менілітової світи (пот. 30 м) –
чорні з коричневим відтінком невапнисті, збагачені органікою сланцюваті
аргіліти з малопотужними прошарками поліміктових пісковиків. Переважає
глинистий матеріал геміпелагічного походження, що свідчить про доміную-
Рис. 3. Поширення важливих для стратиграфії форамініфер у розрізі доолігоценових
відкладів Сможівської структури Кросненського покриву
(склали С. Р. Гнилко та О. М. Гнилко):
1 – тонко-середньоритмічний фліш; 2 – товсторитмічний піскуватий фліш, пісковики, граве-
літи; 3 – лінза олістостром (дебритів); підсвіти: 4 – нижньосойменська, 5 – середньосоймен-
ська; 6 – верхньосойменська; поширення форамініфер: 7 – до п’яти черепашок у зразку, 8 –
п’ять–десять черепашок у зразку, 9 – десять–п’ятдесят черепашок у зразку.
63
чу роль геміпелагічної седиментації при нагромадженні менілітових утво-
рень. У верхній частині менілітової світи з’являється більше проверстків сі-
рих вапнистих аргілітів, що вказує на перехід до верецької світи. У відкладах
часто спостерігаються дрібні складки – показники давніх підводно-осувних
процесів та тектонічних деформацій, які відбувалися в слабколітифікованих
осадах.
Окремі фрагментарні виходи менілітової світи зафіксовані також в інших
відслоненнях порід Сможівської структури, зокрема уздовж берегів р. Стрий
та її приток і біля нової автотраси Львів–Мукачеве.
Верецька (“перехідна”) світа поступово нарощує менілітову (р. Лато-
риця, басейн р. Стрий) та перекривається кросненськими утвореннями. Вона
складена своєрідним комплексом порід, що займає проміжне положення між
менілітовими і кросненськими літофаціями та характеризується наявністю
як чорних (менілітового вигляду), так і сірих (кросненського вигляду) аргілі-
тів. Проте окремі прошарки чорних аргілітів трапляються іноді і в кроснен-
ських утвореннях. Це зумовлює деяку умовність при розмежуванні верець-
Рис. 4. Товща псамітів – відкладів
зернових та високогустинних тур-
бідитних потоків. Середня частина
сойменської світи. Кросненський
покрив, структура Сможе. Кар’єр
на правому березі р. Стрий, нижче
с. Климець.
Рис. 5. Гравеліти середньої части-
ни сойменської світи. Кросненсь-
кий покрив, структура Сможе. Пра-
ва притока р. Стрий, біля автотраси,
нижче Верецького перевалу.
Рис. 6. Тонкошаруватий фліш (дрібно-
зернисті турбідити та геміпелагіти) верх-
ньої частини сойменської світи. Кроснен-
ський покрив, структура Сможе. Права
притока р. Стрий, біля автотраси, нижче
Верецького перевалу.
Рис. 7. Лінза дебритів – відкладів
грязекам’яного потоку серед дріб-
нозернистих турбідитів верхньої
частини сойменської світи. Крос-
ненський покрив, структура Сможе,
р. Стрий, нижче с. Климець.
64
кої світи від кросненської. Інколи при геолого-картувальних роботах, у т. ч. і
на нашій карті (див. рис. 2), ці літостратиграфічні одиниці об’єднуються в
один стратиграфічний підрозділ. У типовому вигляді верецькі верстви пред-
ставлені тонкоритмічним і різноритмічним флішовим чергуванням чорних і
сірих аргілітів з сірими алевролітами і пісковиками. На вивченій території
переважають сірі карбонатні аргіліти з прошарками пісковиків, алевролітів.
Пісковики різнозернисті, поліміктові, містять слабкообкатані уламки чорних
аргілітів. Їхня кількість, загалом, зростає догори за розрізом. Верствам порід
притаманні слабко виражені цикли Боума типу Ta, Tabc, Tbcde, іноді – скісно-
шаруваті або гомогенні пудингові текстури. Ці ознаки свідчать, що алевро-
псаміти є продуктами діяльності придонних течій або слабкоструктурова-
них турбідитних чи зернових потоків. Аргілітам, особливо чорним, властиві
гомогенні та тонколаміновані текстури, відповідно, вони належать до літи-
фікованих седиментів фонової геміпелагічної седиментації.
У верхів’ях р. Латориця серед ритмічного флішу верецької світи розмі-
щена седиментаційна лінза, потужністю до перших десятків метрів, відкладів
грязекам’яних потоків – дебритів. Останні утворюють невелику олістостро-
му, матрикс якої – темно-сірі до чорних неструктуровані глини чи глинисті
псаміти. Він містить необкатані включення-олістоліти (розміром від пер-
ших сантиметрів до метрів) перевідкладених олігоценових (?) флішових по-
рід (чорних та сірих аргілітів, алевролітів).
Зазвичай, породи верецької світи сильно дислоковані – зім’яті в дрібні
складки та розбиті дрібними розривами, тому їхню істинну потужність вста-
новити важко. Вірогідно, вона досягає 700–800 м.
Стратиграфічно вище залягає кросненська світа, добре відслонена по
руслу р. Стрий, яка поступово змінює верецькі утворення та завершує роз-
різ Сможівської структури і загалом Кросненського покриву. Її верхня ме-
жа в цій структурі зрізана розривними поверхнями. Світа в північно-
східній частині Сойменського субпокриву складена доволі одноманітним
сірим середньоритмічним, місцями різно- і товсторитмічним піскуватим
флішем, у якому часто спостерігається повний набір текстурних елементів
Рис. 8. Середньозернистий турбідит із
повною “класичною” послідовністю еле-
ментів Боума Tabcde. Кросненська світа,
Кросненський покрив, Сойменський суб-
покрив. Лівий берег р. Стрий, с. Верхнє
Висоцьке, Львівська обл.
Боума (рис. 8). Відклади інтерпре-
туються як середньозернисті тур-
бідити. У кросненському піскувато-
му фліші по руслу р. Стрий та в її
лівій притоці (див. рис. 2) зафіксо-
ваний горизонт-маркер (пот. до пер-
ших дециметрів) т. зв. “смугастих”
головецьких вапняків – тонко-пара-
лельноламінованих сірих пеліто-
морфних карбонатів пелагічного
походження, які утворюють кілька
прошарків серед уламкових порід.
Головецькі вапняки вважаються ізо-
хронними і належать до верхнього
олігоцену. Їхні аналоги в зарубіж-
них сегментах Карпат містять ком-
65
плекси нанофосілій зони NP 24 (Объяснительная…, 1984). Зазначимо, що
той самий горизонт-маркер у породах Турківського субпокриву знаходиться
на межі верецької та кросненської світ, що вказує на діахронний характер
границі між цими світами.
Обґрунтування віку доолігоценових відкладів (сойменська світа). Із
геміпелагічних відкладів нижньо- і верхньосойменської підсвіт ми визна-
чили багаті комплекси (до 100 черепашок у зразку) суто аглютинованих бен-
тосних форамініфер. Для визначення віку використали схеми, розроблені
для Українських (Объяснительная..., 1984) і Польських (Geroch, Nowak,
1984; Olszewska, 1997) Карпат. Зауважимо, що необхідність використання
зональних схем, розроблених польськими дослідниками на основі аналізу
аглютинованих форамініфер, пов’язана з широким розвитком цієї групи фа-
уни в утвореннях сойменської світи.
На рис. 3 наведено розподіл деяких (найбільш важливих для стратифі-
кації) визначених нами форамініфер у зведеному розрізі доолігоценових по-
рід Сможівської структури. При цьому враховано як першу і останню по-
яви, так і масове скупчення видів. У нижньосойменській підсвіті і в низах
верхньосойменської широко розвинені Recurvoides smugarensis Mjatl. спіль-
но з Glomospira charoides (Jones et Park) (проби 2009-3, 2009-102, 2009-106,
2009-107, див. рис. 2). Ці види в Українських Карпатах притаманні нижньо-
еоценовим відкладам (Пономарева, 1983; Объяснительная..., 1984). На під-
ставі цього нижньо- і середньосойменську підсвіти та низи верхньосоймен-
ської зіставлено з раннім еоценом.
Стратиграфічно вище у верхньосойменській підсвіті (проби 2009-103,
2009-108) встановлено першу і, водночас, масову появу Reticulophragmium
amplectens (Grzyb.). Цей вид властивий середньоеоценовим відкладам
Українських Карпат. Він визначає однойменну зону середнього еоцену (лю-
тет) у Польських Карпатах (Geroch, Nowak, 1984; Olszewska, 1997). Вище
масового розвитку Reticulophragmium amplectens (Grzyb.) трапляється (про-
би 2009-101, 2009-104) Ammodiscus latus Grzyb., який у Польських Карпатах
визначає однойменну зону середнього еоцену (бартон) і продовжує свій роз-
виток у пізньому еоцені (Olszewska, 1997). У верхах верхньосойменської під-
світи розвинений Reticulophragmium rotundidorsatum (Hantk.) (проби 2009-1,
2009-2). Цей вид характеризує старшу ланку пізнього еоцену в Українських
Карпатах (Объяснительная..., 1984) і визначає однойменну зону пізнього
еоцену (приабоній) у Польських Карпатах (Geroch, Nowak, 1984). Зона Glo-
bigerina corpulenta (молодша ланка пізнього еоцену Українських Карпат) у
досліджених розрізах не встановлена. Проте комплекси планктонних фора-
мініфер з Globigerina corpulenta Subb. були знайдені попередніми дослід-
никами (Опорные..., 1987) на південно-західній окраїні структури Сможе
біля с. Латірка. Отже, аналіз визначеної мікрофауни дозволив зіставити
утворення сойменської світи, розвиненої у вивченому районі, з раннім, се-
реднім та пізнім еоценом.
Деякі особливості тектоніки. Як уже зазначалося, Сможівська структу-
ра – це крупна тектонічна лінза відносно слабкодислокованого флішу. Вона
розташована у фронтальній частині Сойменського субпокриву на продовжен-
ні до південного сходу передового елементу субпокриву – Боринської луски.
66
Структуру обмежують смуги (шири-
ною до десятків і сотень метрів) ін-
тенсивно дислокованих порід – тек-
тонічних брекчій, меланжу, дрібних
складок, інших тектонітів, відсло-
нених у верхів’ях р. Латориця, по
р. Стрий (вище с. Климець), по лівих
притоках р. Стрий (поблизу сіл Іваш-
ківці, Матків), по потоку Бахонсь-
кий і ін. (див. рис. 2). Тектоніти за-
повнюють субвертикальні (біля ден-
ної поверхні) зсувні зони. Зазначимо,
що під останніми розуміють віднос-
но широкі об’ємні зони розвитку не
тільки розривних, але й інтенсивних
складчастих дислокацій. Вони відомі в
літературі як “шір-зони” (англ. shear-
Рис. 9. Дрібні розриви та спряжені
складки із субвертикальними шар-
нірами (фото зверху) у відкладах
верецької світи. Західне обмеження
структури Сможе. Потік Бахонсь-
кий – ліва притока р. Сможівка біля
с. Сможе.
zone) (Диагностика…, 1994). Їхній зсувний характер у вивченому районі під-
тверджує широкий розвиток дрібних складок із субвертикальними шарні-
рами, часто спряжених з невеликими субвертикальними розривами (рис. 9).
Тектонічні лінзи, подібні до Сможівської структури, конфігурація яких
апроксимується трьохосьовим еліпсоїдом деформації, називаються дуплек-
сами. Вони іноді викривлені і мають S-подібну форму. Дуплекси, обмежені
субвертикальними розломами, є характерною діагностичною ознакою зсув-
них зон (Диагностика…, 1994).
Сможівська лінза, загалом, має внутрішню моноклінальну будову,
ускладнену дрібними складками і розривами. Східна частина монокліналі
заповнена еоценовою піскуватою товщею сойменської світи, яка на заході
поступово нарощується олігоценовим флішем менілітової та кросненської
світ. Вертикальні розломи не тільки обмежують монокліналь, але й розби-
вають її на декілька менших блоків-лінз. У цілому простягання Сможівської
лінзи-монокліналі субмеридіональне, конформне до інших структур Крос-
ненського покриву. Проте спостерігаються і деякі відхилення. Так, простя-
гання північного сегмента лінзи – 300°, серединного – 0°, а південного – 20°.
Така форма може вказувати на незначний поворот за годинниковою стріл-
кою південного сегмента Сможівської структури. Подібні рухи описані в
зсувних зонах, причому повороти за годинниковою стрілкою свідчать про
правосторонній характер зсувів (Диагностика…, 1994).
Таким чином, особливості будови Сможівської структури-лінзи доводять
її зсувну природу. Як показано на картах (див. рис. 1, 2), у районі розвитку
цієї структури розломи змінюють своє простягання із субкарпатського (пів-
нічно-західного) на субмеридіональне. Викривлення простягання розломів
Бітлянського субпокриву, на нашу думку, пов’язане зі зміною характеру змі-
щувачів розломів: один і той самий розрив в одних місцях є типовим суб-
горизонтальним насувом, а в інших – субвертикальним зсуво-насувом чи
зсувом (рис. 10). Така зміна структурних форм уздовж їхнього простягання
є особливою ознакою лускувато-насувних споруд (Диагностика…, 1994),
67
Рис. 10. Схема викривлення поверхонь
зміщувачів розломів Сойменського суб-
покриву від субгоризонтального “чис-
того” насуву (відрізки АБ і ВГ) до суб-
вертикального зсуву (відрізок БВ).
Складено за (Диагностика…, 1994).
яка підтверджується і в нашому ре-
гіоні, зокрема маршрутними спо-
стереженнями, за якими структурні
елементи (шаруватість, кліваж, осі
та шарніри складок, дрібні розриви)
у районі Сможівської тектонічної
лінзи розміщені, зазвичай, субвер-
тикально, натомість на північному
заході (у басейні р. Дністер) – на-
хилено чи субгоризонтально.
Вірогідно, Сможівська структу-
ра виникла внаслідок розлінзуван-
ня передової тектонічної луски Сой-
менського субпокриву при зсувних
переміщеннях.
Обговорення результатів. Про-
ведений комплекс досліджень до-
зволяє висловити міркування, які стосуються як проблем стратиграфії та
седиментогенезу відкладів Кросненської тектонічної одиниці, так і питань
тектоніки та умов формування Сможівської структури. Найнижча частина
стратиграфічного розрізу цієї структури належить сойменській світі і, від-
повідно до наших визначень мікрофауни, відповідає еоцену. Причому ниж-
ньо- і середньосойменську підсвіти та низи верхньосойменської зіставлено з
раннім еоценом, а верхню частину верхньосойменської – з середнім і піз-
нім. Ці дані, нарівні з літологічними ознаками, дають можливість чітко
паралелізувати псамітову товщу середньосойменської підсвіти з нижньо-
еоценовими цєнжковецькими пісковиками Сілезької одиниці Польських
Карпат. Флішові відклади верхньої, а також нижньої частин сойменської
світи характеризуються численними “ієрогліфами” – відбитками слідів течій
та життєдіяльності організмів. Вони, за цими ознаками, а також за віком та
положенням у стратиграфічному розрізі, відповідають ієрогліфовим верст-
вам Польських Карпат.
Відклади нижньосойменської підсвіти нагромаджені внаслідок діяль-
ності катастрофічних турбідитних потоків низької та середньої густини та
фонової геміпелагічної седиментації типу “частинка за частинкою”. Такі
седиментаційні процеси в сучасних океанах властиві областям континен-
тального схилу та його підніжжя. Фоновим глинистим седиментам прита-
манні збагачені (40–100 черепашок у зразку) комплекси суто кременистих
аглютинованих форамініфер з переважанням або роду Glomospira (приблиз-
но 80 % тафоценозу) (розріз по р. Стрий, проба 2009-3, див. рис. 2), або ро-
дів Recurvoides i Thalmannammina (приблизно 40 % тафоценозу) (розрізи
по правих притоках р. Стрий, проби 2009-102, 2009-106). Переважна біль-
шість решток має малі розміри (0,2–0,5 мм) та дрібнозернисту структуру
стінки (рис. 11). За цими морфологічними особливостями форамініфери
належать до комплексів групи “В”, за класифікацією Ф. M. Градштейна і
В. A. Берггрена (Gradstein, Berggren, 1981). Група притаманна глибоковод-
ним пелагічним океанічним осадам.
68
1–4 – ранньоеоценові групи “В”, за
класифікацією Ф. М. Градштейна і
В. А. Берггрена (Gradstein, Berggren,
1981): 1 – Recurvoides smugarensis
Mjatlyik (проба 2009-102), 2 – Recur-
voides sp. (проба 2009-102), 3 – Glomo-
spira charoides (Jones et Parker) (про-
ба 2009-3), 4 – Saccammina placenta
(Grzybowski) (проба 2009–107); 5, 6, 8
– середньоеоценові: 5 – Reticulophrag-
mium amplectens (Grzybowski) (проба
2009-103), 6, 8 – черепашки групи “А”,
за класифікацією Ф. М. Градштейна
і В. А. Берггрена (Gradstein, Berggren,
1981): 6 – Saccammina scabrosa Mjat-
lyik (проба 2009-103), 8 – Reophax pi-
lulifer Brady (проба 2009-108); 7, 9 –
пізньоеоценові: 7 – Ammodiscus latus
Grzybowski, мікросферична форма
(проба 2009-101), 9 – Reticulophrag-
mium rotundidorsatum (Hantken)
(проба 2009-1).
Середньосойменська підсвіта – це товща переважно грубозернистих тур-
бідитів. Відклади підсвіти, вірогідно, складали невеликий глибоководний
конус виносу (фен). Вони містять уламки кварцу, осадових і метаморфічних
порід. Їхнє джерело живлення чітко не визначене. На думку польських до-
слідників (Rozwój..., 2006), таким джерелом було гіпотетичне підняття на
південному краю Сілезького басейну – Сілезька кордільєра.
Відклади верхньосойменської підсвіти (“ієрогліфові флішові верстви”),
як і нижньосойменської, нагромаджені турбідитними потоками низької та
середньої густини, які діяли на фоні “нормальної” геміпелагічної седи-
ментації. У пізньому еоцені місцями формуються поодинокі лінзи дебритів
– відкладів катастрофічних грязекам’яних потоків, які швидко зносили ма-
теріал із підняття у флішовому басейні (Сілезького?). Верхньосойменські
геміпелагіти містять глибоководну фауну суто аглютинованих кременистих
форамініфер, у верхах світи трапляються радіолярії. У середньоеоценовій
частині верхньосойменської світи (проби 2009-103, 2009-108, див. рис. 2)
поширені відносно крупні форамініфери із середньо-крупнозернистою стру-
ктурою стінки (див. рис. 11). Серед них часто трапляються масивні грубо-
зернисті Saccammina scabrosa Mjatl., з діаметром приблизно 1 мм. Такі мор-
фологічні ознаки характерні для комплексів групи “А”, за класифікацією
Ф. M. Градштейна і В. A. Берггрена (Gradstein, Berggren, 1981). На думку
цих авторів, форамініфери групи “А” притаманні схилам басейнів і запа-
динам, що швидко заповнюються теригенним матеріалом.
Відсутність у геміпелагітах сойменської світи карбонатного матеріалу
та вапнистих решток організмів, широкий розвиток кременистих аглютино-
Рис. 11. Характерні еоценові гли-
боководні аглютиновані форамі-
ніфери сойменської світи Смо-
жівської структури (визначення
С. Р. Гнилко):
69
ваних форамініфер свідчать, що осадонагромадження відбувалося під рів-
нем карбонатної компенсації. Відомо, що цей рівень, де швидкість надхо-
дження вапнистого матеріалу дорівнює швидкості його розчинення у воді,
у Північній Атлантиці в еоцені знаходився на глибині приблизно 4000 м
(Rozwój..., 2006).
Мергелі шешорського горизонту, які містять крупні глобігерини, фіксу-
ють зміну седиментаційних умов наприкінці еоцену. У цей час домінувала
(гемі)пелагічна седиментація, унаслідок якої нагромаджувалися карбонат-
но-глинисті відклади над рівнем карбонатної компенсації. Це може вказувати
або на опускання цього рівня, або на підняття дна й обміління седимента-
ційного басейну.
В олігоцені нагромаджувалися темні збагачені органікою (гемі)пелагіч-
ні глинисто-кременисті відклади (менілітова світа) і, дещо пізніше, світло-
сірі піскувато-глинисті седименти (кросненська світа). Флішові утворення
кросненської світи – це продукти діяльності середньозернистих турбідитних
потоків при підпорядкованій ролі фонової карбонатно-глинистої седимента-
ції. У Кросненському басейні місцями формувалися лінзи дебритів – від-
кладів катастрофічних грязекам’яних потоків, які асоціюють з підводними
осувами і утворюють невеликі олістостромові тіла.
Як уже зазначалося, на рубежі еоцену–олігоцену, імовірно, відбулося
підняття дна седиментаційного басейну, що могло бути спричинене конседи-
ментаційними тектонічними рухами, про які опосередковано свідчить ши-
роке поширення в менілітово-кросненських відкладах підводно-осувних
утворень, відкладів грязекам’яних потоків (дебритів, олістостром), а також
зон пластичних деформацій, які розвивалися в слабколітифікованих осадах.
Вірогідно, саме в цей час потужна флішова товща Кросненського басейну
могла зірватися зі свого субстрату та почати насуватися в бік сусідньої Ски-
бової одиниці, трансформуючись у тектонічний покрив. Вертикальна скла-
дова насувних рухів фіксувалася обмілінням флішового басейну, ростом у
ньому конседиментаційних піднять, з яких сповзали блоки слабколітифіко-
ваних седиментів, формуючи олістостроми.
Насування Кросненського покриву супроводжувалося складчастими де-
формаціями, розлінзовуванням покривної пластини на окремі луски, а також
формуванням крупних зсувів. Причому поверхні зміщувачів субгоризонта-
льних насувів за простяганням викривлялися і переходили в субвертикальні
зсуви. Така особливість будови є характерною для лускувато-насувних спо-
руд і зумовлена енергетичною вигідністю “викривлення” чолової частини
алохтону (Диагностика…, 1994). У нашому регіоні фіксується саме така зо-
на субвертикального зсуву в передовій частині Сойменського субпокриву.
У цій зоні розвинена тектонічна лінза палеогенового флішу – Сможівська
структура, яка, можливо, утворилася внаслідок трансформації Боринської
тектонічної луски при зсувних переміщеннях, які мали транспресивний ха-
рактер, тобто виникли при одночасній дії зусиль зсуву та стиску, через що на
поверхню “витиснулися” більш давні еоценові відклади.
Висновки.
1. На основі проведених упродовж 2007–2009 рр. геолого-картувальних
робіт у верхів’ях річок Стрий і Латориця було уточнено будову Сможівської
70
структури, яка на побудованій карті (див. рис. 2) зображена як крупна тек-
тонічна лінза (дуплекс), розбита розломами на декілька менших. Лінзи зі
всіх боків обмежені розломами та заповнені еоценово-олігоценовим флі-
шем, підошва та верхи стратиграфічного розрізу якого зрізані розривними
поверхнями. Цей фліш складений сойменською, менілітовою, верецькою та
кросненською світами.
2. Нижня доолігоценова частина стратиграфічного розрізу Сможівської
структури представлена сойменською світою і, відповідно до наших ви-
значень мікрофауни, належить еоцену. Причому нижньо- і середньосоймен-
ську підсвіти та низи верхньосойменської зіставлено з раннім еоценом, а
верхню частину верхньосойменської – з середнім і пізнім. Ці дані, разом з
літологічними ознаками, дають можливість чітко паралелізувати псамітову
товщу середньосойменської підсвіти з нижньоеоценовими цєнжковецьки-
ми пісковиками Сілезької одиниці Польських Карпат.
3. Проведений седиментологічний аналіз показує, що відклади нижньо-
та верхньосойменської підсвіт нагромаджені внаслідок діяльності тонко-
середньозернистих турбідитних потоків та фонової геміпелагічної седи-
ментації типу “частинка за частинкою”. Середньосойменська підсвіта – це
товща переважно грубозернистих турбідитів, які, вірогідно, складали неве-
ликий глибоководний конус виносу (фен). Серед олігоценових утворень
виділено продукти діяльності придонних течій, геміпелагічної та турбіди-
тової седиментації.
4. Еоценові фонові глинисті седименти містять суто кременисті аглю-
тиновані форамініфери. За своїми морфологічними особливостями серед
них виділили комплекси форамініфер групи “В” і елементи групи “А”, за
класифікацією Ф. M. Градштейна і В. A. Берггрена (Gradstein, Berggren,
1981). Перші з них розвинені в нижній частині сойменської світи і притаманні
глибоководним пелагічним океанічним осадам, другі – у верхній частині і
характеризують басейн зі значним впливом теригенної седиментації. Від-
сутність у геміпелагітах сойменської світи карбонатного матеріалу та вап-
нистих решток організмів, широкий розвиток кременистих аглютинованих
форамініфер свідчать, що процеси осадонагромадження в еоцені відбували-
ся під рівнем карбонатної компенсації.
5. Особливості будови Сможівської структури – тектонічної лінзи-ду-
плексу, вказують на її зсувну природу. У нашому регіоні фіксується зона суб-
вертикального зсуву, розвинена в передовій частині Сойменського субпо-
криву. Сможівська структура утворилася в цій зоні внаслідок трансформації
Боринської тектонічної луски при зсувних переміщеннях транспресивного
характеру. Тобто, вони виникли при одночасній дії зусиль зсуву та стиску,
через що на поверхню “витиснулися” більш давні еоценові відклади.
Автори вдячні начальнику геолого-зйомочної партії Львівської геолого-
розвідувальної експедиції В. О. Ващенку за консультації, дискусії та спільні
маршрути.
71
Геологическая карта Украинских Карпат и прилегающих прогибов масштаба
1 : 200 000 / под. ред. В. А. Шакина. – Киев : Мингео УССР, 1977. – 6 л.
Диагностика и картирование чешуйчато-надвиговых структур : методическое
пособие / под ред. А. С. Киреева, Е. С. Кутейникова. – СПб. : Роскомнедра, ВСЕГЕИ,
1994. – 191 с.
История геологического развития Украинских Карпат / О. С. Вялов, С. П. Га-
вура, В. В. Даныш и др. – Киев : Наук. думка, 1981. – 180 с.
Ладыженский Н. Р., Гавура С. П. Черногорский тектонический элемент и его
северо-западное продолжение // Геология и геохимия горючих ископаемых. – 1968.
– Вып. 14. – С. 3–8.
Обстановки осадконакопления и фации : в 2 т. – М. : Мир, 1990. – Т. 2 / под ред.
Х. Рединга ; пер. с англ. – 384 с.
Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеоге-
новых отложений Украинских Карпат / А. С. Андреева-Григорович, О. С. Вялов,
С. П. Гавура и др. – Киев, 1984. – 51 с. – (Препр. / АН УССР. Ин-т геол. наук ; 84-19).
Опорные разрезы пограничных слоёв верхов эоцена – низов олигоцена южной
части Скибовой, Кросненской и Черногорской зон / Н. В. Дабагян, Я. О. Кульчицкий,
В. В. Кузовенко, В. Е. Шлапинский // Палеонтол. сб. – 1987. – № 24. – С. 27–33.
Пономарева Л. Д. Ассоциации мелких фораминифер в раннем эоцене Украин-
ских Карпат // Экология и биогеография микроорганизмов (фораминиферы, остра-
коды, радиолярии, наннопланктон) в связи с совершенствованием детальных стра-
тиграфических схем : тез. докл. IX Всесоюз. микропалеонтол. совещ. – Ухта, 1983.
– С. 128.
Тектоническая карта Украинских Карпат масштаба 1 : 200 000 / ред. В. В. Глуш-
ко, С. С. Круглов. – Киев : Мингео УССР, 1986.
Geroch S. & Nowak W. Proposal of zonation for the Late Tithonian-Late Eocene,
based upon the arenaceous foraminifera from the Outer Carpathians, Poland // Benthos’83 :
2nd Intern. Symp. Benthic Foraminifera (Pau, April 1983) / ed. H. Oertli ; Elf Aquitaine,
ESSO REP and TOTAL CFP. – Pau ; Bourdeaux, 1984. – P. 225–239.
Gradstein F. M. & Berggren W. A. Flysch-type agglutinated foraminifera and the
Maastrichtian to Paleogene history of the Labrador and North Seas // Marine Micro-
paleont. – 1981. – Vol. 6. – P. 211–268.
Olszewska B. Foraminiferal biostratigraphy of the Polish Outher Carpathians: a re-
cord of basin geohistory // Annales Societatis Geologorum Poloniae. – 1997. – Vol. 67. –
P. 325–337.
Rozwój paleotektoniczny basenów Karpat zewnętrznych i pienińskiego pasa skałko-
wego / Redakcja: N. Oszczypko, A. Uchman & E. Malata ; Inst. Nauk Geol., Un. Jagiell.
– Kraków, 2006. – 197 s.
Стаття надійшла
14.04.10
72
Oleh HNYLKO, Svitlana HNYLKO
ON GEOLOGICAL COMPOSITION OF THE SMOZHE STRUCTURE
FROM THE KROSNO NAPPE OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS
The results of investigating Smozhe structure from the Ukrainian Carpathians are
presented. This structural element is located in the middle segment of the the Kroso
nappe. The stratigraphic succession of the Smozhe structure is represented by pre-
Oligocene (Sojmy Formation) and Oligocene (Menilite, Veretsk, Krosno Formations)
deposits. The Sojmy Formation is subdivided into three subformations. Lower (thickness
200 m) and Upper (thickness 200 m) subformations consists of thin- to medium-bedded
turbidites with Bouma’s textures Tcde, Tbcde and clay-silt dark-gray, green, black hemi-
pelagites. Middle Sojmy Subformation (thickness 350–400 m) is composed of lobe-like
thick-bedded sandy-gravelly turbidites, grainites. The Oligocene succession contains both
the black, dark-gray clay hemipelagites (Menilite Formation) and clay-silt dark-gray
hemipelagites, turbidites with Bouma’s textures Tcde, Tbcde, Tabcde, deposits of the bottom-
basin currents (Veretsk, Krosno Formations).
According to our micropaleontological analysis, hemipelagites of Sojmy Formation
comprise assemblages of deep-water agglutinated foraminifers of Eocene age. Early
Eocene assemblages with Recurvoides smugarensis Mjatl. and Glomospira charoides
(Jones et Park) were found in the Lower and lower Upper Sojmy Subformations. Middle
Eocene assemblages with great amount of Reticulophragmium amplectens (Grzyb.) are
distributed in the middle Upper Sojmy Subformation. Overline beds of the Upper Sojmy
Subformation contain Late Eocene assemblages with Reticulophragmium rotundidorsat-
um (Hantk.). The “Type-B” assemblage of agglutinated foraminifers in classification of
F. M. Gradstein & W. A. Berggren, (1981), which characterize deep-water oceanic pelagic
deposits, was found in the noncalcareous claystones of Lower Sojmy Subformations.
Many elements of the “Type-A” agglutinated assemblage (after Gradstein & Berggren,
1981) are developed in the Upper Sojmy Subformation.
Results of the author’s geological mapping and structural research allow to recognize
the Smozhe structure as the large tectonic lens – duplex. This lens is filling the Eocene–
Oligocene flysch deposits and is surrounding the tectonic breccia, melange, zones of the
intensive folding. Smozhe structure was forming in shear-zone at the frontal part of the
Sojmy Subnappe in the middle part of the the Krosno nappe.
|