Пам’яті професора Олега Петриченка

29 вересня 2010 р. на 80-му році життя перестало битися серце Олега Петриченка – відомого українського вченого-геолога, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій Інституту геології і геохімії горю...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Геологія і геохімія горючих копалин
Datum:2010
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59539
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Пам’яті професора Олега Петриченка // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 156-158. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859950000646127616
citation_txt Пам’яті професора Олега Петриченка // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 156-158. — укр.
collection DSpace DC
container_title Геологія і геохімія горючих копалин
description 29 вересня 2010 р. на 80-му році життя перестало битися серце Олега Петриченка – відомого українського вченого-геолога, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України.
first_indexed 2025-12-07T16:16:17Z
format Article
fulltext 156 Втрати науки Пам’яті Професора олега Петриченка 29 вересня 2010 р. на 80-му році життя перестало битися серце Олега Петриченка – ві- домого українського вченого-геолога, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, про- відного наукового співробітника відділу геохі- мії осадових товщ нафтогазоносних провінцій Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України. Народився Олег Йосипович Петриченко 20 листопада 1930 р. у мальовничому краї на Дніпропетровщині в с. Лобойківка Петриків- ського району в сім’ї педагогів. 1949 р. закін- чив середню школу № 75 у Дніпропетровську, а 1954 року – геолого-географічний факультет Дніпропетровського державного університету за спеціальністю “Геологія”. Упро- довж 1954–1959 рр. працював у Південно-Західному Прибайкаллі та Східному Са- яні геологом, начальником загону в геологорозвідувальних партіях Іркутського геологічного управління, де в той час проводилися масштабні пошукові та розві- дувальні роботи на рудні корисні копалини. Починаючи з 1959 р., уся наукова та науково-організаційна діяльність О. Пет- риченка пов’язана з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України (до 1963 р. – Інститут геології корисних копалин АН УРСР). У перші роки роботи в Інституті він займався актуальною проблемою – з’ясуванням особливостей поведін- ки і форм знаходження певних мікроелементів у процесі евапоритової седимента- ції. 1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Геохимия лития, рубидия и цезия в процессе галогенеза”. Результати цих досліджень висвітленi в монографії “Акцессорные литий, рубидий и цезий в соленосных отложениях Украины” (Слив- ко, Петриченко, 1967). Місто Львів у ті роки було всесвітньо відомим науковим центром з досліджен- ня включень у мінералах. Тут працювали відомі вчені М. П. Єрмаков, В. А. Калюж- ний, які заклали основи нової науки про включення в мінералах – термобарогеохімії. Олег Йосипович захопився дослідженням включень у мінералах солей, хоча на той час існувало досить скептичне ставлення щодо придатності цих легкорозчинних мі- нералів для таких досліджень. Роки копіткої праці над цією піонерською пробле- мою дали змогу О. Й. Петриченкові отримати надзвичайно важливі результати. Під- сумки проведених робіт викладені в монографії “Методи дослідження включень у мінералах галогенних порід” (1973 р.), у якій уперше обґрунтовано придатність мі- нералів солей для термобарогеохімічних досліджень, описано низку нових, оригі- нальних методів, розроблених автором саме завдяки таким особливостям мінералів як легка розчинність та низька твердість. Серед нових методів найвагомішим і най- результативнішим виявився метод ультрамікрохімічного аналізу розсолів індивіду- альних включень, мінімальний розмір яких становить близько 40 мкм, тобто типо- вих флюїдних включень, що трапляються в мінералах солей. 157 Розроблені О. Петриченком методи дослідження включень у мінералах гало- генних порід привертають увагу багатьох мінералогів і геохіміків. 1982 р. вищезга- дана методична монографія була перекладена англійською мовою і видана в США. Таким чином, поступово вчений створив нову наукову школу з проблеми фізико- хімічних умов формування галогенних відкладів, базою якої став відділ геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій, яким він керував з 1984 р. Широко- масштабне застосування нових методів під час дослідження соленосних відкладів України принесло вагомі результати. Так, встановлені відмінності в хімічному скла- ді розсолів включень у седиментаційному галіті залежно від віку солей дали змогу розшифрувати будову деяких так званих двосольових структур, що виявлені в роз- різі осадової товщі Дніпровсько-Донецької западини, де соляні діапіри девонського віку проривають пермські соленосні відклади. Хімічні аналізи розсолів включень у галіті з відкладів неповних циклів галогенезу змусили “заговорити” ці “німі” товщі: вдалося визначити хімічний тип материнських розсолів давніх солеродних басейнів, зокрема неогенових – Карпатського регіону, юрських – Переддобруджі та ін. Участь О. Петриченка в геологічних експедиціях та широкі зв’язки з науков- цями близького і далекого зарубіжжя дозволили йому зібрати унікальну колекцію зразків солей з більшості відомих галогенних формацій світу. Результати деталь- ного дослідження включень у мінералах цих численних зразків стали основою для вирішення низки фундаментальних і прикладних проблем, що стосуються законо- мірностей процесів галогенезу. Ці наукові досягнення лягли в основу докторської дисертації “Физико-химические условия древнего соленакопления и эпигенез гало- генных осадков”, яку він захистив 1984 р. в Інституті геології і геофізики АН СРСР (м. Новосибірськ). З’ясування вікових змін хімічного складу розсолів морських евапоритових ба- сейнів протягом фанерозою стало теоретичним підґрунтям для вирішення однієї з важливих геохімічних проблем. Так, у працях О. Петриченка показано, що хіміч- ний склад розсолів цих басейнів періодично змінювався від хлоридного (хлор- кальцієвого) до сульфатного, близького за складом до сучасної океанічної води, згущеної до відповідної стадії. Учений уперше розкрив і обґрунтував природу за- кономірного вікового розподілу калійних солей залежно від їхнього хімічного та мінерального складу. Стало очевидним, що калійні солі сульфатного складу слід шукати лише серед евапоритів пермського та неогенового періодів, а хлоридного – серед евапоритів усіх інших періодів фанерозою. Подальші дослідження О. Петриченка, опубліковані в його наукових працях, засвідчили, що виявлені закономірності еволюції хімічного складу розсолів морсь- ких евапоритових басейнів відображають одночасно глобальні зміни умов форму- вання осадових відкладів у цілому та вікового розподілу пов’язаного з ними комп- лексу корисних копалин і можуть використовуватися як пошукові критерії на ці корисні копалини. На цій основі Олег Йосипович обґрунтував модель генетичного зв’язку родовищ самородної сірки з евапоритами сульфатного типу. Водночас роз- роблено концепцію парагенезису вуглеводнів і фосфоритів з осадовими відклада- ми, що формувалися на етапах хлоридного галогенезу. О. Й. Петриченко у своїх розробках значну увагу приділяв проблемі пост- седиментаційних змін евапоритів, впливу на них підвищеної температури, тиску, гідротермальних розчинів. Зокрема, було виявлено високу чутливість мінералів ева- поритів, у т. ч. мінералів солей, до змін фізико-хімічних умов їхнього знаходжен- ня та показано можливість реконструкції цих умов за результатами дослідження включень у мінералах. Аналіз публікацій на цю тему показав, що О. Петриченко створив новий науковий напрям у галузі знань про евапорити – термобарогеохімію евапоритів. Можливості використання термобарогеохімічних методів під час роз- робки проблеми еволюції осадового породоутворення ще далеко не вичерпані. 158 Мікроскопічні дослідження мінералів деколи приводять до несподіваних зна- хідок. До прикладу, 1997 р. О. Й. Петриченко вперше виявив викопні мікроорганіз- ми у прозорих кристалах гіпсу з тираського горизонту Передкарпаття. Їхні рештки добре збереглися, чітко розпізнаються під бінокулярним мікроскопом і нагадують “законсервованих” у бурштині комах. Значення та інформативність цих оригіналь- них знахідок ще оцінять палеонтологи та біологи. Зрештою, з позиції палеоекології наявність їх у гіпсі беззаперечно підтверджує те, що підвищена солоність вод дав- ніх евапоритових басейнів не перешкоджала інтенсивному розвитку певних орга- нізмів. Олег Йосипович постійно дбав про виховання наукових кадрів високої ква- ліфікації: під його керівництвом виконали та захистили кандидатські і докторські дисертації десять співробітників Інституту. Значна частина праць О. Петриченка та його учнів опублікована в провідних закордонних журналах. Творча і плідна спів- праця єднала його з ученими Польщі, Словаччини, Росії, Іспанії, Франції, Ізраїлю та США. За сприяння зарубіжних колег багато працівників відділу, очолюваного О. Петриченком, брали участь у міжнародних конференціях та симпозіумах, а дві міжнародні конференції з проблем дослідження евапоритів були організовані ним в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України. Науковий доробок ученого зафіксований у шести монографіях і понад 200 нау- кових публікаціях. Щодо науково-організаційної діяльності потрібно зазначити, що О. Й. Петриченко був заступником головного редактора журналу “Геологія і геохі- мія горючих копалин”, членом двох Спеціалізованих рад з захисту дисертацій, опо- нентом численних дисертаційних робіт, рецензентом і відповідальним редактором низки монографій та збірників наукових праць, неодноразово обирався головою Державної екзаменаційної комісії геологічного факультету Львівського національ- ного університету ім. Івана Франка. Наукова та науково-організаційна робота професора О. Петриченка високо оці- нена геологічною громадськістю і на державному рівні відзначена медалями та по- чесними грамотами. За 50 років активної творчої праці в Інституті Олег Йосипович зробив великий внесок у світову науку в галузі осадового породоутворення, і особливо, у галузі фі- зико-хімічних закономірностей формування евапоритів та пов’язаних з ними корис- них копалин. Нині його учні та послідовники працюють у багатьох країнах світу, розробляють нові сучасні методи дослідження включень у мінералах та розширя- ють сфери їхнього застосування. Пам’ять про цього талановитого вченого, інтелігентну, толерантну, щиросер- дечну людину назавжди залишиться в серцях усіх, хто мав щастя працювати та спілкуватися з ним. Редакційна колегія журналу “Геологія і геохімія горючих копалин” Відділ геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій ІГГГК НАН України
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59539
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0869-0774
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:16:17Z
publishDate 2010
publisher Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
record_format dspace
spelling 2014-04-08T20:51:09Z
2014-04-08T20:51:09Z
2010
Пам’яті професора Олега Петриченка // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 156-158. — укр.
0869-0774
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59539
29 вересня 2010 р. на 80-му році життя перестало битися серце Олега Петриченка – відомого українського вченого-геолога, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України.
uk
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
Геологія і геохімія горючих копалин
Втрати науки
Пам’яті професора Олега Петриченка
Article
published earlier
spellingShingle Пам’яті професора Олега Петриченка
Втрати науки
title Пам’яті професора Олега Петриченка
title_full Пам’яті професора Олега Петриченка
title_fullStr Пам’яті професора Олега Петриченка
title_full_unstemmed Пам’яті професора Олега Петриченка
title_short Пам’яті професора Олега Петриченка
title_sort пам’яті професора олега петриченка
topic Втрати науки
topic_facet Втрати науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59539