Профессиональная структура современной Украины
This research is aimed at the study of the occupational structure of Ukrainian society, in particular, of the distribution of the population of Ukraine by occupational groups (which were derived according to the International Standard Classification of Occupations ISCO-88). The statistical data demo...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5954 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Профессиональная структура современной Украины / Е. Симончук // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 62-99. — Бібліогр.: 100 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860234909450240000 |
|---|---|
| author | Симончук, Е. |
| author_facet | Симончук, Е. |
| citation_txt | Профессиональная структура современной Украины / Е. Симончук // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 62-99. — Бібліогр.: 100 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| description | This research is aimed at the study of the occupational structure of Ukrainian society, in particular, of the distribution of the population of Ukraine by occupational groups (which were derived according to the International Standard Classification of Occupations ISCO-88). The statistical data demonstrates that a significant dynamics of occupational differentiation of Ukrainian population took place during the last twelve years, namely a shift from blue collar occupations in the industrial sector to the sphere of trade and services. The comparative data of the ESS project indicates a principal similarity of occupational differentiation of the post-socialist societies in contrast to the Western countries (particularly, the volume of the white collar positions in the occupational composition in the West is considerably higher, while for the blue collars it is correspondingly lower). The received data points out the importance of the determinants of gender and age for the analysis of the occupational structure of post-soviet societies. The author reveals the patterns of both the horizontal and the vertical gender segregation. The peculiarity of the occupational positions of different age groups lies in the so-called age "edge effect": the youngest (below 20 years old) and the oldest (above 60) groups have a specific occupational structure against the middle groups.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:23:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Оле на Си мон чук
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
ОЛЕНА СИМОНЧУК,
êàí äè äàò ñîö³îëîã³÷íèõ íàóê, ñòàð øèé
íàóêîâèé ñï³âðîá³òíèê â³ää³ëó ñîö³àëü íèõ
ñòðóê òóð ²íñòè òó òó ñîö³îëî㳿 ÍÀÍ Óêðà¿ íè
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
Abstract
This research is aimed at the study of the occupational structure of Ukrainian society,
in particular, of the distribution of the population of Ukraine by occupational groups
(which were derived according to the International Standard Classification of
Occupations ISCO-88). The statistical data demonstrates that a significant dynamics
of occupational differentiation of Ukrainian population took place during the last
twelve years, namely a shift from blue collar occupations in the industrial sector to the
sphere of trade and services. The comparative data of the ESS project indicates a
principal similarity of occupational differentiation of the post-socialist societies in
contrast to the Western countries (particularly, the volume of the white collar positions
in the occupational composition in the West is considerably higher, while for the blue
collars it is correspondingly lower). The received data points out the importance of the
determinants of gender and age for the analysis of the occupational structure of
post-soviet societies. The author reveals the patterns of both the horizontal and the
vertical gender segregation. The peculiarity of the occupational positions of different
age groups lies in the so-called age “edge effect”: the youngest (below 20 years old)
and the oldest (above 60) groups have a specific occupational structure against the
middle groups.
Кон цеп ту альні за са ди досліджен ня
За галь но виз на но, що при ро да ро бо ти, ви ко ну ва ної індивідом, справ ляє
вирішаль ний вплив на його соціаль ний ста тус, тому соціоло ги за вжди
62 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
приділяли ува гу про фесійній по зиції як чин ни ку, що ко нструює соціаль ну
стра тифікацію. У соціології на вко ло по нят тя про фесії/за нят тя1 скла ла ся
така взаємо за леж на про бле ма ти ка. Праці з про фесійної струк ту ри спря -
мо вані на досліджен ня су куп но го роз поділу в суспільстві про фесій, кла си -
фіко ва них за пев ним кри терієм — рівнем кваліфікації, еко номічною функ -
цією чи соціаль ним ста ту сом [Дюр кгейм, 1996; Со ро кин, 1992; Parsons,
1991; Blau, Duncan, 1967; Erikson, Goldthorpe, 1992; ін.]. Те ма ти ка про -
фесійної мобільності охоп лює вив чен ня руху про фесійних груп чи окре -
мих пред став ників про фесій у стра тифіко ваній сис темі соціаль но го про -
сто ру (тут сфор му ва ли ся два основні на пря ми — порівнян ня про фесійних
до сяг нень батьків і дітей та вив чен ня лан цюж ка по сад упро довж кар’єри
окре мих по колінь) [Erikson, Goldthorpe 1992; Ganzeboom, Treiman, Ultee,
1991; Fea ther man, Hauser, 1978; Burton, Grusky, 1992; ін.]. Досліджен ня
про фесійно го пре сти жу ма ють на меті от ри ман ня ди фе ренційо ва них
соціаль них оцінок, при пи су ва них про фесіям (вони відоб ра жа ють те, що
люди зна ють про про фесії, які ма теріальні й сим волічні цінності їм при пи -
су ють і як їх ран жу ють) [Goldthorpe, Hope, 1974; Treiman, 1977; Gan -
zeboom, Treiman, 1996, 2003; Duncan, 1984; Wegener, 1992; Orth, Wegener,
2006; ін.]2. Вив чен ня про фесійної сеґреґації за будь-якою озна кою (стат тю,
віком, рас овою, етнічною чи релігійною на лежністю) віддзер ка лює поділ
праці, внаслідок яко го пред став ни ки різних груп (на прик лад, чо ловіки і
жінки) кон цен тру ють ся в різних ти пах про фесійних ро лей, утво рю ю чи
окремі тру дові сили [Feldberg, Glenn, 1989; Dex, 1985; Anker, 1998; Glove,
Branine, 2001; Shanas, 1968; ін.]. Не а би я ку ува гу приділя ють ме то до ло -
гічним про бле мам роз роб лен ня про фесійних кла сифікацій, які є пе ре ду мо -
вою і ба зою роз гор тан ня всіх на зва них на прямів досліджен ня соціаль -
но-про фесійної ди фе ренціації [Treiman, 1977; Duncan, 1961, 1984; Gan -
zeboom, De Graaf, Treiman, 1992, 1996; Gold thorpe, Hope, 1974; Hoffmann,
1999; Leiulfsrud, Bison, Jensberg, 2005]. Пред ме том соціології про фесій як
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 63
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
1 У західній соціології про фесійну на лежність опи су ють дво ма по нят тя ми: “за нят тя”
(occupation), під яким ро зуміють будь-який різно вид діяль ності, що при но сить за ро -
біток чи дохід, і “про фесія” (profession), об ов’яз ко вою озна кою якої є на явність ви со ко го
рівня кваліфікації та спеціаль ної підго тов ки (див.: [Александрова, 2000; Лук ша, 2003;
Боль шой сло варь, 1999: т. 2, с. 105]). Одна че го лов ну ува гу приділено досліджен ням,
при свя че ним “occupational mobility”, “occupational status”, “occupational prestige”. У віт -
чиз няній тра диції ці терміни закріпи ли ся в пе ре кладі як “про фесійна мобільність”, “про -
фесійний ста тус” і “про фесійний пре стиж”, хоча за галь но виз на но, що йдеть ся про “за -
нят тя”. Мож ли во, це по в’я за но з тим, що в російській та українській мо вах від імен ни ка
“за нят тя” не утво рюється при кмет ник. У даній статті терміни “за нят тя” і “про фесія”
вжи то як си ноніми, котрі виз на ча ють будь-який різно вид діяль ності, що при но сить за -
робіток чи дохід.
2 У зроб ле них вище по си лан нях на зва но західних дослідників, які роз ви ва ли за са дові
ідеї з про бле ма ти ки про фесійної струк ту ри, мобільності та пре сти жу. У ра дянській
соціології озна чені фе но ме ни та кож були пред ме том ши ро ко го інте ре су дослідників
(з-поміж чи ма лої низ ки праць з цієї теми на зву такі: [Фил ли пов, 1989; Че ред ни чен ко,
Шуб кин, 1985; Со ци аль но-про фес си о наль ная, 1973; Чер но во лен ко, Оссов ский, Па ни -
от то, 1979; Ма ке ев, 1989]).
окре мої соціологічної га лузі є струк ту ра і фор ми про фесійно го знан ня,
куль ту ра і мова окре мих про фесійних груп, іден тичність про фесіоналів,
їхні по всяк денні прак ти ки, про це си про фесіо на лізації і про фесійної со -
ціалізації, ґен дерні мо делі про фесій, владні й етичні по ряд ки в про фесії
тощо1 [Abbott, 1988; Friendson, 2001; The Sociology, 1983; The end, 1997;
Professions, 1990; The Formation, 1990; Crompton, 1990; Davies, 1996; Per -
kin, 1988; MacDonald, 1995].
У про по но ваній статті ува гу зо се ред же но влас не на про фесійній струк -
турі, кот ра, як відомо, відоб ра жає су куп ний роз поділ у суспільстві про -
фесій/за нять2. Опис за галь ної кар ти ни про фесійної ди фе ренціації ба га то в
чому виз на чається спе цифікою ме то дич но го інстру мен ту, об ра но го до слід -
ни ком для іден тифікації про фесійних груп. Ви бо ру пев ної кла сифікаційної
схе ми про фесій вар то приділити ува гу, оскільки за більш як півстоліття
емпірич но го вив чен ня фе но менів про фесійної стра тифікації було роз роб -
ле но чи ма ло схем, ди фе ренційо ва них за леж но від мети аналізу, те о ре тич -
них ра мок дослідни ка і на бо ру об ра них кри теріїв.
Один тип про фесійних кла сифікацій при зна че ний для відоб ра жен ня
роз поділу про фесійних груп, ви ок рем лю ва них за зви чай на основі кри теріїв
рівня кваліфікації та спеціалізації. По пер вах кла сифіка то ри цьо го типу роз -
роб ля ли ста тис тичні аґенції окре мих країн, і вони мали національ но-спе -
цифічний ха рак тер, про те два останні де ся тиліття про сте жується тен денція
щодо уніфікації фіксу ван ня про фесійної на леж ності індивідів як у ста тис -
тич них, так і в соціологічних ма си вах. Для цих цілей ши ро ко ви ко рис то ву -
ють ка те горії Міжна род ної стан дар тної кла сифікації про фесій ISCO-88.
Саме цю ти по логію за сто со ва но в цьо му дослідженні (док ладніше далі).
Дані щодо про фесії ви ко рис то ву ють та кож як підґрун тя для ко нстру ю ван ня
дру го го типу кла сифікацій — схем соціаль но го і еко номічно го кла су (се ред
найвідоміших ти по логій цьо го типу — кла сові схе ми Дж.Ґолдтор па [Eric -
son, Goldthorpe, 1992], Г.Еспін-Андерсена [Esping Andersen, 1993], Т. За -
славської [Зас лав ская, 1997], О.Шка ра та на і його колеґ [Шка ра тан, 2006,
64 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
1 Тут пе ре довсім про а налізо ва но кла сичні про фесії, що по тре бу ють три ва лої те о ре -
тич ної підго тов ки, ма ють стро гий етос, по тужні про фесійні асоціації й силь ну гру по ву
іден тичність. У періоди суспільних транс фор мацій соціоло ги особ ли ву ува гу приділя -
ють тому, як зміню ють ся цінності й життєві світи окре мих про фесій (ме ди ки, ад во ка ти
тощо), як з’яв ля ють ся й інсти туціоналізу ють ся нові про фесії (на прик лад, соціаль ний
працівник, ме нед жер, web-диз ай нер тощо) та деґра ду ють і вми ра ють старі [Со ци аль ная
ди на ми ка, 2007; Ман су ров, Юрчен ко, 2008; Александрова, 2000; Про фес си о наль ные
груп пы, 2003].
2 Заз на чу, що в західній тра диції у фо кусі дослідників на й частіше пе ре бу ває не струк -
ту ра сама по собі, а соціаль но-про фесійна мобільність. Утім, ме то до логія досліджен ня
двох цих тем не має при нци по вих відміннос тей: вив чен ня і роз поділу індивідів за про -
фесійни ми ка те горіями, і пе реміщен ня їх між ка те горіями здійсню ють із за сто су ван ням
того са мо го ме то дич но го апа ра ту; відмінність при дослідженні мобільності по ля гає лише
у ви ко рис танні до дат ко вих змінних (сто сов но про фесійно го ста ту су батьків чи пер шо го
ро бо чо го місця) і спеціаль них коефіцієнтів.
2007, 2008])1. Третій тип про фесійних кла сифікацій яв ля ють со бою шка ли
про фесійно го пре сти жу, по бу до вані за при нци пом суб’єктив но го ран жу -
ван ня основ них за нять (як при клад на зве мо шка ли про фесійно го пре сти жу
Дж.Ґолдтор па і К.Го у па [Goldthorpe, Hope, 1974], Д.Трей ма на [Treiman,
1977], Г.Ґан зе бу ма і Д.Трей ма на [Ganzeboom, Treiman, 1996, 2003]).
Оче вид но, що уяв лен ня про про фесійний роз поділ суттєво за ле жить від
дослідниць кої мети, за сад і рівня гру пу ван ня про фесій. Підста ву для уза -
галь не но го гру пу ван ня про фесій дослідни ки вба ча ють у ди фе ренціації їх на
фізич ну і нефізич ну пра цю (що її ав тор ка ви ко рис то вує в цій статті). Від -
мінність між за й ня ти ми фізич ною і ро зу мо вою пра цею у західній соціології
тра диційно дістає відоб ра жен ня у термінах “робітни чий клас” і “се редній
клас”, “синь о комірцеві” і “біло комірцеві” працівни ки [Боль шой сло варь,
1999: т. 2, с. 173–174; Dictionary, 2005: р. 379; Mills, 1951]. Термін “синь о -
комірце вий робітник” сто сується тих, хто за й ня тий фізич ною пра цею і має
відряд ну чи по го дин ну опла ту, а термін “біло комірце вий працівник” за сто -
со ву ють до за й ня тих про фесійною чи віднос но ру тин ною офісною й адмi -
ністра тив ною пра цею в сек то рах за й ня тості нефізич ною працею, котрі от -
ри му ють за свою пра цю фіксо ва ну за робітну пла ту2.
За галь новідомо, що про фесійна струк ту ра не стабільна, вона фор му -
ється і ви дозмінюється під впли вом різно манітних чин ників — струк ту ри
еко номіки (віднос на вага різних га лу зей), тех но логії й бю рок ратії (роз поділ
тех но логічних на ви чок та адміністра тив ної відповідаль ності), рин ку праці
(який де термінує опла ту й умо ви праці, влас тиві про фесіям) і, на решті, ста -
ту су і пре сти жу (що пе ре бу ва ють під впли вом про фесійно го за крит тя, жит -
тєвого сти лю та соціаль них ціннос тей) [Dictionary, 2005: р. 459] . Дослідни -
ки відмов ля ють ся при пи су ва ти вирішаль ний вплив од но му із цих чин ників,
по над те, вони на го ло шу ють, що їхня роль у над анні фор ми про фесійній
струк турі змінюється із ча сом, мірою зміни суспільства. Нап рик лад, упро -
довж ран ньої фази євро пе йської індустріалізації доміну ван ня сфе ри ви роб -
ниц тва при зво ди ло до ско ро чен ня за нять пер вин но го сек то ру і пе ре ва жан -
ня про фесій фізич ної праці, а за не пад індустріаль но го сек то ру з од но час ним
зрос тан ням сфе ри по слуг і бю рок ра тич ної сис те ми в останні де ся тиліття
спри чи нив ек спансію біло комірце вих про фесій. Останніми ро ка ми до слід -
ни ки ста ли за зна ча ти, що відмінність між про фесіями фізич ної і нефізич ної
праці та кож стає роз плив час тою.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 65
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
1 Наз вані кла сові схе ми ско нстру йо вані на різних те о ре тич них за са дах і суттєво різ -
нять ся одна від од ної та кож мо дел лю опе раціоналізації й на бо ром класів. Крім про фесії
вони за зви чай вклю ча ють та кож низ ку інших кри теріїв (на прик лад, ста тус за й ня тості,
рівень ком пе тен тності, об сяг влад них по вно ва жень, умо ви за й ня тості, га лу зе вий сек тор
за й ня тості тощо). До речі, найвідоміші й на й по пу лярніші в наш час стра тифікаційні
шка ли (CASMIN, EGP, ESeС) є похідни ми від універ саль ної ISCO-88.
2 Про по ход жен ня термінів і фак тич ний стан справ у ца рині синьо- і біло комірце вої за -
й ня тості у західно му світі див.: [Mills, 1951; Боль шой сло варь, 1999: т. 1, р. 52–53]; див. та -
кож: (http://en.wikipedia.org/wiki/White-collar_worker);
(http://en.wikipedia.org/wiki/Blue-collar_worker).
Оскільки соціальні й еко номічні зміни постійно мо дифіку ють про фе -
сійну струк ту ру, то й здатність будь-якої окре мої кла сифікації відоб ра жа ти
цю струк ту ру в часі є об ме женою [Dictionary, 2005: р. 456]. Утім, постійне
онов лен ня кла сифікаційної схе ми не обхідне, хоча й усклад нює про цес іден -
тифікації змін у про фесійній струк турі в часі. (Нап рик лад, міжна род ний
кла сифіка тор за нять ISCO онов лю ють кожні 20 років: існу ють версії 1968,
1988, 2008 років.)
У західній соціології вив чен ня соціаль но-про фесійної струк ту ри су -
спільства (у ком плексі всіх на зва них вище тем) тра диційно ста но вить один
із основ них на прямів стра тифікаційно го аналізу; в пе ребігу чис лен них дис -
кусій уста ли ли ся кон венціональні те о ре ти ко-ме то до логічні підхо ди щодо
досліджен ня на зва них фе но менів; роз роб ляється єдина ме то до логія ви -
мірю ван ня соціаль но го і еко номічно го кла су; здійснюється її мас штаб на
валідиз ація у порівняль них міжна род них про ек тах тощо. В українській
соціології по стра дя нсько го періоду, по при те, що про бле ма тиці соціаль -
но-про фесійної струк ту ри, мобільності й пре сти жу при свя че но низ ку праць
[Ку цен ко, 2000; Клас со вое об щес тво, 2003; Окса мит ная, 2003; Кон, 2005;
Окса мит ная, Пат ра ко ва, 2007; Си мон чук, 1999, 2006], цей на прям, на мій по -
гляд, не є маґістраль ним: до серй оз них спроб роз роб лен ня ориґіна льних ти -
по логій, ба зо ва них на гру пу ванні про фесій, не вда ва ли ся1, ши ро ко го інте ре -
су до на зва них тем, су дя чи з кількості публікацій, не сфор му ва ло ся, що
відчут но об ме жує наше знан ня про соціаль ну струк ту ру Украї ни. У су -
часній російській соціології си ту ація знач но кра ща: є вдалі при кла ди ство -
рен ня й ви ко рис тан ня ав то рських схем соціаль но-про фесійної стра ти фіка -
ції (на прик лад, роз роб лені Т.Зас ла вською [Зас лав ская, 1997], О.Шка ра та -
ном і його колеґами [Шка ра тан, 2006, 2007, 2008])2; реалізо ва но цікаві про -
ек ти з відповідної про бле ма ти ки [Про фес си о наль ные груп пы, 2003; По по -
ва, 2004; Антропология про фес сий, 2005; Со ци аль ная ди на ми ка, 2006; Шка -
ра тан, Ильин, 2006; Шка ра тан, Ястре бов, 2007, 2008; Аникин, Ти хо но ва,
2008]. На жаль, спільні дослідницькі про ек ти щодо соціаль но-про фесійної
струк ту ри у по стра дя нських краї нах не роз по чи на ли ся, узгод же ної ро бо ти
з ви роб лен ня за галь но виз на ної ме то до логії ко нстру ю ван ня про фесійних
схем не було (або вона не діста ла висвітлен ня в соціологічній періодиці).
Останніми ро ка ми, мірою за лу чен ня до ве ли ких міжна род них соціоло гіч -
них про ектів — Євро пе йсько го соціаль но го досліджен ня (ESS) і Міжна род -
ної про гра ми соціаль них досліджень (ISSP) — українські соціоло ги по ча ли
ак тив но ви ко рис то ву ва ти тра диційні для західних дослідників про фесійні
66 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
1 Нап рик лад, під час аналізу да них на й мас штабнішого і на й частіше ви ко рис то ву ва но -
го соціологічно го про ек ту — моніто рин гу Інсти ту ту соціології НАН Украї ни — для ви -
значення про фесійної на леж ності рес пон ден та дослідни ки за зви чай ви ко рис то ву ють
набір із 22 видів діяль ності. Ця прак ти ка хибує на те, що ви ок рем лен ня та гру пу ван ня по -
зицій не ма ють жод них обґрун то ва них кон цеп ту аль них за сад.
2 Про те особ ли вості ко нстру ю ван ня цих схем, на мій по гляд, не дос тат ньо док лад но
опи сані в публікаціях для ав то ном но го ви ко рис тан ня ши ро ким ко лом соціологів, зок ре -
ма вони не дос тупні у виг ляді син так сисів для ко нстру ю ван ня класів, що вигідно виріз -
няє по пу лярні схе ми західних соціологів.
кла сифікації (ISCO-88) і кла сові схе ми, зок ре ма Дж.Ґолдтор па, Ґ.Ес пін-
Андерсена, Е.О.Рай та [Укра ин ское об щес тво, 2007; Кон, 2005; Окса мит ная,
2003; Пат ра ко ва, 2009]. Зав дя ки цьо му відкри ла ся пер спек ти ва ство рен ня
зу сил ля ми ба гать ох вітчиз ня них дослідників ба га тог ран ної порівняль ної
кар ти ни вітчиз ня них і євро пе йських соціаль них реалій, зок ре ма опи су спе -
цифіки про фесійної струк ту ри Украї ни.
Ме то дич ний інстру мен тарій
і за вдан ня досліджен ня
Фе но ме ни про фесійної струк ту ри, мобільності та пре сти жу тра диційно
ста нов лять пред мет інте ре су вітчиз ня них соціологів, про те три ва лий час
реалізацію дослідниць ких про ектів стри му ва ла відсутність надійно го унi -
вер саль но го за со бу фіксу ван ня про фесій у соціологічних опи ту ван нях.
Утім, в останні де ся тиліття узви чаєним ме то дич ним інстру мен том су спіль -
ствоз навців (зок ре ма й соціологів) при вив ченні про фесійної струк ту ри
ста ла Міжна род на стан дар тна кла сифікація про фесій ISCO-88 (Inter na -
tional Standard Classification of Occupations) та її національні версії1. В
Україні на основі ISCO-88 роз ро би ли і за сто со ву ють від 1996 року “Кла -
сифіка тор про фесій Украї ни”, а в Росії — “За галь но російський кла сифіка -
тор за нять”. У вітчиз ня них соціологічних про ек тах змінна про фесії, за ко до -
ва на відповідно до ISCO-88, ви ко рис то вується не дав но — упер ше її було за -
кла де но в ма сив Євро пе йсько го соціаль но го досліджен ня ESS у 2004 році, а
в моніто ринг Інсти ту ту соціології НАН Украї ни — у 2008 році. На явність у
вітчиз ня них ма си вах цієї змінної умож лив лює ви ко рис тан ня її, по-пер ше,
як основ ної змінної — на прик лад, для вив чен ня роз поділу на се лен ня Украї -
ни за про фесійни ми гру па ми (чому при свя че но цю стат тю), по-дру ге, як не -
за леж ну змінну в про цесі аналізу нескінчен ної низ ки соціологічних фе но -
менів — політич них орієнтацій, рівня ко лек тив ної солідар ності, куль тур них
прак тик, рівня жит тя, роз поділу сімей них ро лей тощо, по-третє, як до -
поміжну змінну (як од но го з основ них еле ментів при ко нстру ю ванні схем
соціаль но го кла су і соціое ко номічно го ста ту су2).
За галь но виз на но, що кла сифіка тор ISCO-88 — інстру мент для со ціо -
логів кон че важ ли вий і ко рис ний, але вель ми тру домісткий у ко нстру ю -
ванні. Для от ри ман ня змінної про фесії в опи ту валь ник за зви чай за кла да -
ють цілий блок змінних/за пи тань, у тому числі: про на зву про фесії/по са ди
рес пон ден та і про основні за вдан ня й об ов’яз ки, ви ко ну вані ним на ро боті;
про рівень освіти і не обхідний для ви ко нан ня ро бо ти рівень кваліфікації;
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 67
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
1 Озна йо ми ти ся з історією ство рен ня цьо го кла сифіка то ра, його кон цеп ту аль ни ми й
опе раціональ ни ми за са да ми, а та кож сфе ра ми за сто су ван ня мож на в: [Hoffmann, 1999;
Си мон чук, 2008; Антропология про фес сий, 2005].
2 За до по мо гою спеціаль них SPSS-про грам у ма си вах ко нстру ю ють змінні кла со вих
схем Дж.Ґолдтор па (EGP), Е.О.Рай та і Ґ.Еспін-Андерсена, а та кож Міжна род но го со -
ціаль но- еко номічно го індек су Г.Ґан зе бу ма і Міжна род ної шка ли про фесійно го пре сти -
жу Д.Трей ма на [Leiulfsrud, Bison, Jensberg, 2005].
про га лузь і ста тус за й ня тості; про на явність і кількість на й ма них пра -
цівників; про на явність функцій керівниц тва і кількість підлег лих. Ці за пи -
тан ня став лять рес пон ден там як за й ня тим на мо мент опи ту ван ня, так і тим,
хто мав за й нятість раніше (їхній про фесійний ста тус виз на ча ють за остан -
нім місцем ро бо ти). Потім на підставі от ри ма ної інфор мації дані ко ду ють
спеціаль но підго тов лені ко ду валь ни ки відповідно до кла сифіка то ра ISCO-
88 (COM) і нову змінну вно сять до ма си ву.
Зав дя ки на яв ності цієї змінної в ма теріалах ста тис ти ки, ма си вах міжна -
род них і вітчиз ня них соціологічних про ектів умож ли ви ло ся здійснен ня
досліджен ня, го лов на мета яко го — вив чен ня про фесійної струк ту ри укр а -
їнсько го суспільства. Зок ре ма, роз в’я зу ва ли ся такі за вдан ня: по-пер ше, ана -
ліз роз поділу на се лен ня за про фесійни ми гру па ми (при цьо му ав тор ка
статті пе рей ма ла ся за вдан ням зістав лен ня відповідних да них Держком -
стату Украї ни і соціологічних про ектів — Євро пе йсько го соціаль но го до -
сліджен ня і моніто рин гу Інсти ту ту соціології НАНУ); по-дру ге, вив чен ня
ди наміки про фесійно го скла ду за останнє де ся тиліття; по-третє, порівнян -
ня про фесійної струк ту ри Украї ни, Росії, країн Східної й Західної Євро пи;
по-чет вер те, аналіз ґен дер но го, віко во го і по се ле нсько го профілів про -
фесійно го скла ду населення
Змінна про фесії за зви чай подається в ма си вах 4-знач ним ко дом, що дає
змо гу дослідни кам ви ко рис то ву ва ти будь-який із чо тирь ох мож ли вих рів -
нів гру пу ван ня. Згідно з цілями да но го досліджен ня про фесії були аґре го -
вані за гра нич но уза галь не ним гру пу ван ням у 9 про фесійних ка те горій (див.
табл. 1). Потім ці роз поділи сто сов но ви ок рем ле них про фесійних груп були
послідов но про а налізо вані з огля ду на по став лені за вдан ня. При чо му від -
повідні дані окре мо под а но як для рес пон дентів, за й ня тих на мо мент опи ту -
ван ня, так і для всіх, хто коли-не будь мав за й нятість (пра цює у да ний час або
пра цю вав раніше)1.
Ре зуль та ти досліджен ня
Пер ше за вдан ня — порівнян ня про фесійно го скла ду на се лен ня Украї -
ни, згідно із да ни ми офіційної ста тис ти ки і різних соціологічних про ектів —
ак ту аль не, оскільки для укр аїнських соціологів ко нстру ю ван ня змінної
про фесії (зок ре ма, впо ряд ку ван ня бло ку не обхідних за пи тань, зби ран ня з
його ви ко рис тан ням інфор мації про за й нятість і под аль ше ко ду ван ня її
відповідно до ISCO-88) поки є до волі но вою прак ти кою, відтак подібність і
стійкість відповідних да них у ма си вах різно манітних про ектів роз гля да ють
як знак валідності інстру мен ту й реп ре зен та тив ності да них.
Аналіз да них таб лиці 1 свідчить, що в порівню ва них соціологічних про -
ек тах дані щодо про фесійно го роз поділу на се лен ня Украї ни до сить близькі,
а відхи лен ня є цілком при пус ти ми ми й мо жуть бути по яс нені відміннос тя -
ми ме тодів зби ран ня да них про за й нятість рес пон ден та (в ESS — інтер в’ю, а
68 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
1 У ма си вах усіх соціологічних про ектів час тка за й ня тих (що ма ють опла чу ва ну за -
йнятість на мо мент опи ту ван ня) ста но вить май же по ло ви ну всіх опи та них: у ESS-2007 —
42%, у моніто рин гу — 59%.
в моніто рин гу — роз да валь не опи ту ван ня) і при нципів по бу до ви вибірки
(ви пад ко ва і квот на — відповідно). На томість дані Дер жком ста ту Украї ни і
соціологічних про ектів ма ють низ ку розбіжнос тей; на й суттєвіша з них сто -
сується ка те горії на й простіших про фесій се ред за й ня то го на се лен ня (у ста -
тис тич них да них час тка їх знач но вища).
Таб ли ця 1
Порівнян ня роз поділу на се лен ня Украї ни за про фесійни ми гру па ми
відповідно до да них Дер жком ста ту Украї ни, моніто рин гу та ESS, %
Про фесійні гру пи
Дер жком -
стат 2007
(се ред за й -
ня тих)*
ESS-2006/7** Моніто ринг-2008
Се ред за й -
ня тих рес -
пон дентів
Се ред усіх
рес пон -
дентів
Се ред за й -
ня тих рес -
пон дентів
Се ред усіх
рес пон -
дентів
За ко но давці, вищі
держслужбовці та
керівни ки
7,6 14,2 9,2 8,9 8,8
Про фесіона ли 12,6 13,6 10,3 14,7 11,8
Спеціалісти 11,4 15,4 14,4 20,8 18,3
Технічні служ бовці 3,6 6,0 5,6 2,9 3,8
Працівни ки сфе ри
торгівлі та по слуг 13,6 12,5 12,2 12,0 11,4
Кваліфіко вані
робітни ки сільсько го,
лісо во го і риб но го гос -
по дарств
1,3 1,0 2,0 1,3 1,7
Кваліфіко вані робіт -
ни ки з і нстру ментом 12,6 12,9 14,0 18,6 17,1
Опе ра то ри і скла даль -
ни ки устат ку ван ня і
ма шин
12,6 12,9 13,5 12,7 13,8
Най простіші про фесії 24,7 11,5 18,8 8,0 13,3
Кількість
рес пон дентів 20904700 784 1784 1033 1648
* Дже ре ло: Еко номічна ак тивність на се лен ня Украї ни 2007 : Ста тис тич ний збірник. —
К., 2008. — С. 83.
** Дані ESS зва же но з ура ху ван ням диз айн-ефек ту вибірки.
Орієнту ю чись у се ред ньо му на дані всіх про ектів, про фесійний склад
укр аїнсько го суспільства на за гал мож на под а ти так (див. рис. 1).
Се ред за й ня то го на се лен ня при близ но де ся та його час ти на здійснює
керівні й адміністра тивні функції (за ко но давці, вищі дер жавні служ бовці та
ме нед же ри). (Під час соціологічно го опи ту ван ня до цієї про фесійної гру пи
за зви чай по трап ля ють керівни ки підприємств / уста нов / підрозділів, які
ма ють по над 10 підлег лих, і керівни ки ма лих підприємств із 2–9 підлег ли -
ми.) Від чверті до тре ти ни за й ня тих є працівни ка ми кваліфіко ва ної не -
фізич ної праці, се ред них — про фесіона ли (на укові співробітни ки, інже не ри,
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 69
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
лікарі, юрис ти, еко номісти, архітек то ри, вик ла дачі ВНЗ, учи телі се ред ньої
шко ли тощо) і спеціалісти (техніки, мед сес три, інспек то ри мит ної, под ат ко -
вої, фіна нсо вої служ би, тор гові пред став ни ки, бро ке ри, соціальні працівни -
ки, спор тивні тре не ри тощо). Від 3% до 6% за й ня тих в еко номіці ста нов лять
технічні служ бовці / клер ки — про фесійна гру па, що здійснює до поміжні
функції в ро боті про фесіоналів (сек ре тарі, діло во ди, працівни ки, по в’я зані з
інфор мацією, опе ра то ри об чис лю валь них ма шин, бібліот е карі, адміністра -
то ри, стра хові аґенти, зби раль ни ки под атків тощо). Близь ко 15% — це пра -
цівни ки сфе ри торгівлі та по слуг (про давці, пе ру карі, охо ронці, по жежники,
ку харі, офіціанти, стю ар де си, кон дук то ри та ін.). По над чверть за й ня тих
рес пон дентів за й няті кваліфіко ва ною фізич ною пра цею, се ред них 1–2%
сіль сько гос по дарські робітни ки (тва рин ни ки, до яр ки, лісни ки, бджо лярі, са -
дівни ки та ін.), 13% робітни ки з інстру мен том (ма ля ри, сто ля ри, пар кет ни -
ки, звар ни ки, слю сарі, мон таж ни ки, елек тро ме ханіки, дру карі, швеї тощо) і
13% опе ра то ри і скла даль ни ки устат ку ван ня і ма шин (водії ван таж но го і
лег ко во го транс пор ту, ма шиністи по тягів, кранівники, бу риль ни ки, скла -
даль ни ки меблів, робітни ки ав то ма тич них зби раль них ліній, робітни ки з
об слу го ву ван ня ме та лоп ла виль них пе чей, труб но го устат ку ван ня, бой ле -
рів, хо ло диль них, во до о чис них пе чей тощо). За різни ми да ни ми від 10% до
25% за й ня то го на се лен ня ма ють на й простіші за нят тя (двірни ки, при би -
раль ни ки, сто рожі, ван таж ни ки, мий ни ки вікон, консьєржі, пралі, працівни -
ки не кваліфіко ва ної праці в сільсько му господарстві та ін.).
Про фесійний роз поділ се ред усіх рес пон дентів, які коли-не будь мали
роботу1 (див. табл. 1 і рис. 1), істот но відрізняється від за й ня тих у да ний час
го лов но ви щою час ткою не кваліфіко ва них робітників (які ма ють на й про -
стіші за нят тя) і вод но час ни жчою — ви со кок валіфіко ва них працівників
нефізич ної праці (про фесіоналів) та дер жчи нов ників і керівників.
Порівнян ня про фесійно го профілю за й ня тих і всіх рес пон дентів буде
на очнішим, якщо дев ’ять на зва них про фесійних ка те горій умов но згру пу ва -
ти за кри терієм за й ня тості фізич ною і нефізич ною пра цею — у гру пу по -
зицій “біло комірце вої” (перші чо ти ри ка те горії у табл. 1) і гру пу “синь о -
комірце вої” (на ступні п’ять ка те горій) за й ня тості2. Згідно з да ни ми ESS, це
співвідно шен ня се ред усіх рес пон дентів ста но вить відповідно 39% і 61%, а
се ред за й ня тих — 49% і 51%. Та ким чи ном, во че вид нюється, що за раз струк -
ту ра за й ня тості більшою мірою зсу ну та в бік біло комірце вих по зицій, тоб то
є мен ше по зицій за й ня тості в сільсько му гос по дарстві та про мис ло вості і
більше — у сфері торгівлі й інте лек ту аль них, соціаль них і осо бис тих по слуг.
Най за гальніше по яс нен ня цим відміннос тям у про фесійно му профілі за -
70 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
1 У цій ка те горії крім за й ня тих у да ний час — ще й ті, хто на мо мент опи ту ван ня не має
опла чу ва ної за й ня тості, але раніше її мав. Се ред останніх — до мо гос по дар ки, інваліди,
зареєстро вані без робітні та пенсіоне ри. Саме пенсіоне ри ста нов лять основ ну час ти ну не -
зай ня тих і справ ля ють вирішаль ний вплив на своєрідність роз поділу.
2 У та ко му гру пу ванні існує про бле ма щодо відне сен ня 5-ї про фесійної гру пи (пра -
цівни ки сфе ри торгівлі та по слуг) до “синіх” чи “білих” комірців. Се ред дослідників є
при хиль ни ки відне сен ня її і до того, і до того гру пу ван ня. У даній статті цю ка те горію
відне се но до “синіх” комірців.
йнятого і всьо го на се лен ня мож на знай ти, ма буть, у мак ро е ко номічних змi -
нах і відповідній ди наміці струк ту ри ро бо чих місць.
Рис. 1. Роз поділ на се лен ня Украї ни за про фесійни ми гру па ми за да ни ми
ESS-2006/2007, %
Дру ге за вдан ня — аналіз ди наміки про фесійно го скла ду за й ня то го на -
се лен ня Украї ни — мож на реалізу ва ти лише на підставі ста тис тич ної інфор -
мації, оскільки відповідні дані відсте жу ють ся Дер жком ста том Украї ни від
1996 року, утім, по ча ток моніто рин гу про фесійно го профілю суспільства на
базі вітчиз ня них соціологічних да них було по кла де но тільки у першій хвилі
про ек ту ESS 2004 року й у моніто рин гу 2008 року.
Бе ру чись до вив чен ня ди наміки про фесійних груп від 1996 до 2007 року,
спер шу роз глянь мо тен денції зміни за галь ної чи сель ності за й ня тих в еко -
номіці Украї ни у цей період (табл. 2). Від 1996 до 2002 року спос терігав ся
про цес не впин но го зни жен ня чи сель ності за й ня тих — із 24114,0 до 20400,7
тис. осіб (на 14%)1. Після 2002 року на рин ку праці фіксується пев не підне -
сен ня або при наймні стабілізація (20904,7 тис. осіб у 2007 році). В аналізо -
ва ний період, раз ом зі зміною чи сель ності за й ня тих, суттєво транс фор му ва -
ла ся та кож сеґмен тація рин ку праці за про фесійни ми ха рак те рис ти ка ми
(див. рис. 2).
Найбільші втра ти се ред за й ня тих спос теріга ли ся у низці про фесійних
груп робітни чо го кла су. Так, на й ви щи ми тем па ми зни жу ва ла ся час тка ква -
ліфіко ва них робітників сільсько го, лісо во го і риб но го гос по дарств2 — від
5,0% у 1996 році до 1,3% у 2007-му, тоб то три чверті цієї про фесійної гру пи
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 71
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
11,5
12,9
12,9
1,0
12,5
6,0
15,4
13,6
14,2
18,8
13,5
14,0
2,0
12,2
5,6
14,4
10,3
9,2
Ñåðåä çàéíÿòèõ Ñåðåä óñ³õ ðåñïîíäåíò³â
Êåð³âíèêè
Ïðîôåñ³îíàëè
Ñïåö³àë³ñòè
Òåõí³÷í³ ñëóæáîâö³
Ðîá³òíèêè òîðã³âë³ òà ïîñëóã
Êâàë. ðîá³òíèêè ñ/ã
Êâàë. ðîá³òíèêè ç ³íñòðóìåíòîì
Îïåðàòîðè ³ ñêëàäàëüíèêè
Íàéïðîñò³ø³ ïðîôåñ³¿
1 За у ва жу, що про цес зни жен ня чи сель ності за й ня тих фіксу вав ся вже від кінця 1980-х
років, про те у статті ця тен денція роз гля дається від 1996 року у зв’яз ку з ви ко рис тан ням
да них ста тис ти ки щодо про фесійних ка те горій.
2 Звернімо ува гу, що крім цієї спеціаль ної про фесійної гру пи працівни ки сільсько го
гос по да рства є та кож в інших роз поділах кла сифікації за нять — на прик лад, аґро но ми в
розділі “про фесіона ли”, трак то рис ти і ме ханіза то ри в розділі “опе ра то ри і скла даль ни ки
устат ку ван ня і ма шин” тощо.
пішли з офіційно го рин ку праці. За галь но виз на но, що це було наслідком
аґрар ної ре фор ми, руй нації кол госпів і рад госпів як інсти туціональ но го
підґрун тя аґрар но го сек то ру і ста нов лен ня в селі но вих соціаль но-еко но -
мічних відно син [Аллен, Гон ча рук, Пер рот та, 2001; Лер ман, Се дик, Пу га -
чов, Гон ча рук, 2007]. Ра зом із тим час тка кваліфіко ва них робітників з ін -
стру мен том (се ред них на сам пе ред про фесії індустріаль но го сек то ру) ско -
ро ти ла ся більш як на чверть — із 17,0% у 1996 році до 12,6% у 2007-му.
Ймовірне по яс нен ня по ля гає у пе ре струк ту ру ванні еко номіки, бан крутстві
підприємств, пе репрофілю ванні їх у про цесі зміни влас ни ка і, відповідно, у
ско ро ченні по зицій індустріаль ної за й ня тості.
Таб ли ця 2
Ди наміка роз поділу за й ня то го на се лен ня Украї ни
за про фесійни ми гру па ми у період 1996–2007 років
(за да ни ми Дер жком ста ту Украї ни), %*
Про фесійні гру пи 1996 1998 2000 2002 2006 2007 2007 до
1996
За ко но давці, вищі де рж -
служ бовці, керівни ки 7,0 7,0 7,2 7,3 7,3 7,6 108,6
Про фесіона ли 13,4 13,3 12,9 12,7 12,2 12,6 94,0
Спеціалісти 13,5 14,2 15,0 13,6 12,0 11,4 84,4
Технічні служ бовці 6,6 5,2 4,2 4,4 3,7 3,6 54,5
Працівни ки сфе ри
торгівлі та по слуг 5,7 10,5 11,3 12,6 13,2 13,6 238,6
Кваліфіко вані робітни ки
сільсько го, лісо во го і
риб но го гос по дарств
5,0 8,0 3,0 2,3 1,5 1,3 26,0
Кваліфіко вані робіт ни ки
з інстру мен том 17,0 8,2 13,3 13,5 12,0 12,6 74,1
Опе ра то ри і скла даль ни -
ки устат ку ван ня і ма шин 8,2 9,4 15,4 14,7 12,8 12,6 153,7
Най простіші про фесії 23,7 24,3 17,7 18,7 25,3 24,7 104,2
Кількість рес пон дентів
(тис. осіб) 24114,0 22998,4 20419,8 20400,7 20730,4 20904,7 86,7
* Дже ре ло: Еко номічна ак тивність на се лен ня Украї ни 2006 : Ста тис тич ний збірник. —
К., 2007. — С. 87; Еко номічна ак тивність на се лен ня Украї ни 2007 : Ста тис тич ний
збірник. — К., 2008. — С. 83.
У досліджу ва ний період неґативні про це си відбу ва ли ся й у низці про -
фесійних груп нефізич ної праці. Так, час тка про фесіоналів ско ро ти ла ся на
6% (із 13,4% у 1996 році до 12,6% у 2007), спеціалістів — на 15% (із 13,5% до
11,4% відповідно), а технічних служ бовців — май же вдвічі (із 6,6% до 3,6%).
Оче вид но, що втра ти се ред про фесіоналів і спеціалістів ви я ви ли ся менш мас -
штаб ни ми, ніж се ред клерків і робітників. По яс нюється це, з од но го боку,
відсутністю знач них ре форм у сис темі охо ро ни здо ров ’я, освіти і на уки та
відповідних змін у струк турі ро бо чих місць у бюд жетній сфері, а з іншо го —
72 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
відо мим фак том, що спеціалізація і три валі роки на вчан ня справ ля ють ста -
білізаційний вплив на тру до ву по ведінку, тому кар’єри про фесіоналів і спе -
ціалістів, як пра ви ло, стабільніші й послідовніші, ніж, на прик лад, у мало -
кваліфіко ва них білих комірців. Спос те ре жу ва ний про цес відпли ву праців -
ників інте лек ту аль ної праці (зу мов ле ний низ ь кою опла тою праці, зни жен -
ням пре стиж ності праці та кар’єрних пер спек тив) мав кілька на прямів, зок ре -
ма — тру до ва міґрація за кор дон (яви ще, відоме як “інте лек ту аль ний від -
плив”), у бізнес-сфе ру та на дер жав ну служ бу [Си мон чук, 1999]. Су дя чи з
тен денцій низхідної ди наміки чи сель ності інте лек ту алів і су путніх їм про фе -
сійних ка те горій, за я ви керівниц тва краї ни про не обхідність пе реходу еко -
номіки Украї ни на інно ваційні за са ди за ли ша ють ся деклара тивними.
На томість се ред про фесійних груп, що знач но зміцни ли свої по зиції на
рин ку праці, — працівни ки сфе ри торгівлі та по слуг, час тка яких збільши ла -
ся у 2,4 раза (із 5,7% у 1996 році до 13,6% у 2007-му), а та кож опе ра то ри і
скла даль ни ки устат ку ван ня й ма шин — чи сельність їх збільши ла ся у півто -
ра раза (із 8,2% до 12,6% відповідно). Ба зу ю чись на емпірич них да них і
повсякденних спос те ре жен нях дослідників, мож на кон ста ту ва ти, що саме
сфе ра торгівлі та по слуг при й ня ла основні по то ки звільне них або тих, хто
доб ровільно звільнив ся, з інших про фесійних груп. Ця сфе ра при ваб лю ва ла
ви щою й стабільнішою порівня но з інши ми га лу зя ми за рпла тою і гнуч кою
за й нятістю, відсутністю бар’єрів для за й ня тості (та ких, як на явність дип ло -
ма чи досвіду ро бо ти), ши ро ки ми мож ли вос тя ми для са мо зай ня тості та
дріб но го підприємниц тва. Ра зом із тим тут скла ли ся тіньові відно си ни за й -
ня тості й опла ти праці. Ще одна про фесійна гру па, де в опи су ва ний період
спос теріга ло ся де я ке зрос тан ня за й ня тості (із 7,0% у 1996 році до 7,6% у
2007-му), — це за ко но давці, вищі де ржслуж бовці та керівни ки різно го рівня.
Сто сов но ка те горії на й простіших про фесій зафіксо ва но не одноз начні
дані: у період 1996–2000 років її час тка зни зи ла ся на чверть (із 23,7% до
17,7%), а до 2007 року відно ви ла ся (до 24,7%). Інтер пре ту ва ти цей хви ле -
подібний про цес мож на по-різно му: як наслідок чи то ре аль них про цесів
мобільності, що відбу ва ли ся на рин ку праці (на прик лад, ско ро чен ня сіль -
сько гос по да рських робітників або “ви ми ван ня” не кваліфіко ва них ро біт ників
на ро бо ту за кор дон і под аль ше по вер нен ня їх), або по ми лок вимi рювання
змінної про фесії (що найімовірніше, оскільки Дер жком стат Украї ни впро -
довж аналізо ва но го періоду зміню вав ме то до логію об чис лен ня змінної).
Отже, в Україні у період 1996–2007 років на тлі зни жен ня об ся гу за й ня -
тих (в 1,2 раза) па ра лель но відбу ва ли ся різнос пря мо вані про це си про фе -
сійної мобільності. У п’я ти гру пах за нять із дев ’ять ох зни зив ся об сяг за й ня -
тості (се ред тих, хто “про грав найбільше”, — кваліфіко вані робітни ки аґрар -
но го сек то ру, робітни ки з інстру мен том і технічні служ бовці, а та кож, хоча й
мен шою мірою, ви со ко освічені про фесійні гру пи — про фесіона ли і спе -
ціалісти). Вод но час у трьох гру пах чи сельність працівників зрос ла (се ред
“тих, хто виг рав”, — працівни ки сфе ри торгівлі та по слуг, опе ра то ри і скла -
даль ни ки устат ку ван ня, а та кож за ко но давці та керівни ки). По яс нен ня по -
то кам висхідної й низхідної мобільності у про фесійній сфері зна хо ди мо пе -
ре дусім у струк тур них зсу вах в еко номічній сфері й у зміні відно син влас -
ності, хоча не слід за бу ва ти і про вплив техніко-тех но логічних змін (на прик -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 73
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
лад, по я ва но вих про фесій і роз ши рен ня за й ня тості в IT-сфері, зок ре ма влад, по я ва но вих про фесій і роз ши рен ня за й ня тості в IT-сфері, зок ре ма в
Інтер нет-сервісі, ком п’ю тер них тех но логіях тощо)1.
Таб ли ця 3
Ди наміка роз поділу за й ня то го на се лен ня Росії за про фесійни ми
гру па ми у період 1998–2007 років (за да ни ми Рос ста ту), %*
Про фесійні гру пи 1998 2000 2002 2006 2007 2007 до
1998
За ко но давці, вищі де рж -
служ бовці, керівни ки 5,5 4,2 4,9 6,6 7,4 134,5
Про фесіона ли 14,7 15,9 16,2 17,5 19,2 130,6
Спеціалісти 15,5 15,1 15,7 14,9 14,7 94,8
Технічні служ бовці 3,2 3,3 3,4 3,2 2,9 90,6
Працівни ки сфе ри
торгівлі та по слуг 11,4 12,2 13,0 14,1 14,0 122,8
Кваліфіко вані робітни ки
сільсько го, лісо во го і риб -
но го гос по дарств
2,8 5,5 4,6 3,9 3,5 125,0
Кваліфіко вані робітни ки
з інстру мен том 16,5 16,7 16,8 15,7 14,9 90,3
Опе ра то ри і скла даль ни -
ки устат ку ван ня і ма шин 14,2 13,8 13,9 12,5 12,0 84,5
Най простіші про фесії 15,2 13,4 11,4 11,6 11,3 74,3
Кількість рес пон дентів
(тис. осіб) 58437 65273 65766 69189 70814 121,2
* Обчис ле но за: Рос сий ский ста тис ти чес кий еже год ник 2001. — М.: Гос ком стат Рос сии,
2002. — С. 144; Рос сий ский ста тис ти чес кий еже год ник 2003. — М.: Гос ком стат Рос сии,
2003. — С. 140; Рос сий ский ста тис ти чес кий еже год ник 2007. — М.: Рос стат, 2007. —
С. 147; Эко но ми чес кая ак тив ность на се ле ния Рос сии (по ре зуль та там вы борочных об -
сле до ва ний) 2008 : Ста тис ти чес кий сбор ник. — М.: Рос стат, 2008. — С. 75–76.
Прин ци по во інші трен ди, порівня но з Украї ною, відбу ва ли ся у про -
фесійній струк турі Росії (див. табл. 3 і рис. 2). По-пер ше, упро довж де ся -
тиліття (1998– 2007)2 за галь на кількість за й ня тих послідов но зрос та ла (на
20%), а не зни жу ва ла ся, як в Україні. По-дру ге, не зва жа ю чи на те, що пе ре -
струк ту рація про фесійно го про сто ру була знач ною в обох краї нах, її ха рак -
тер у Росії й Україні був різним за на пря ма ми й інтен сивністю змін. Так, у
Росії по зи тив на ди наміка спос теріга ла ся в чо тирь ох про фесійних гру пах із
дев ’я ти: на тре ти ну зрос ла час тка за ко но давців, де ржслуж бовців і ке рів -
ників та про фесіо налів, а та кож на чверть — час тка працівників сфе ри
74 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
1 У рам ках соціології про фесій про ве де но цікаві досліджен ня сто сов но ви ник нен ня й
інсти туціоналізації но вих про фесій, на прик лад: соціаль ний працівник, ме нед жер з про -
да жу, web-диз ай нер та ін., а та кож зміни ста тус них ха рак те рис тик, ціннос тей і життєвих
світів окре мих про фесій (ме ди ки, ад во ка ти тощо) [Антропология про фес сий, 2005; Со -
ци аль ная ди на ми ка, 2007].
2 Рос стат надає дані щодо про фесійно го роз поділу на се лен ня відповідно до За галь но -
російсько го кла сифіка то ра за нять, по чи на ю чи від 1998 року.
торгівлі та по слуг і кваліфіко ва них робітників аґрар но го сек то ру. Ра зом із
тим во че вид ню ється, що найбільшою мірою ско ро чен ня об ся гу за й ня тості
за тор кну ло “си ніх” ко мірців: час тка за й ня тих на й простішими про фесіями
зни зи ла ся на чверть, опе ра торів і скла даль ників — на 15%, кваліфіко ва них
робітників з інстру мен том — на 10%. На томість зни жен ня час тки пра -
цівників нефізич ної праці було не настільки знач ним — спеціалістів по мен -
ша ло на 5%, клерків — на 9%.
Рис. 2. Ди наміка роз поділу за й ня то го на се лен ня Украї ни і Росії
за про фесійни ми гру па ми, згідно з да ни ми офіційної ста тис ти ки, %
Якщо порівня ти ди наміку про порцій біло- і синь о комірце вої за й ня тості
у двох краї нах, то вона така (табл. 2, 3). В Україні це співвідно шен ня ста но -
ви ло у 1998 році 40% : 60%, а 2007 року — відповідно 35% : 65%1, тоді як у
Росії — 39% : 61% і 44% : 56%. Та ким чи ном, за умо ви довіри до відповідних
да них офіційної ста тис ти ки, ди наміка про фесійно го скла ду у двох по стра -
дя нських краї нах мала дещо інший ха рак тер: у Росії відбу вав ся рух від ка те -
горій синь о комірце вої за й ня тості в на прямі біло комірце вої й сфе ри торгівлі
та по слуг (що мож на розціню ва ти як про су ван ня до постін дуст ріаль ної
струк ту ри еко номіки), а в Україні — пе ре важ но в бік сфе ри торгівлі та по -
слуг. Крім того, в Росії неґативні тен денції усе ре дині про фесійної струк ту ри
були менш гли бо ки ми, ніж в Україні.
Для реалізації треть о го за вдан ня — порівнян ня про фесійно го профілю
на се лен ня Украї ни і Росії, країн Східної і Західної Євро пи2 — ви ко рис та но
дані про ек ту Євро пе йсько го соціаль но го досліджен ня 2006/2007 року.
Оскіль ки ав тор ку статті ціка ви ли подібності й відмінності про фесійної ди-
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 75
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
15,2
14,2
16,5
2,8
11,4
3,2
15,5
14,7
5,5
11,3
12,0
14,9
3,5
14,0
2,9
14,7
19,2
7,4
23,7
8,2
17,0
5,0
5,7
6,6
13,5
13,4
7,0
24,7
12,6
12,6
1,3
13,6
3,6
11,4
12,6
7,6
1998 20071996 2007
Óêðà¿íà Ðîñ³ÿ
Êåð³âíèêè
Ïðîôåñ³îíàëè
Ñïåö³àë³ñòè
Òåõí³÷í³ ñëóæáîâö³
Ðîá³òíèêè òîðã³âë³ òà ïîñëóã
Êâàë. ðîá³òíèêè ñ/ã
Êâàë. ðîá³òíèêè ç ³íñòðóìåíòîì
Îïåðàòîðè ³ ñêëàäàëüíèêè
Íàéïðîñò³ø³ ïðîôåñ³¿
1 Про те згідно із да ни ми ESS це співвідно шен ня в Україні 2007 року ста но вить се ред
за й ня тих 49% і 51%, а се ред усіх рес пон дентів — 39% і 61%.
2 За галь но виз на но, що саме у порівняль них досліджен нях дані щодо роз поділу за про -
фесійни ми гру па ми найбільш ураз ливі, зок ре ма че рез національні відмінності в іден -
тифікації рівнів кваліфікації різно манітних за нять. Для мінімізації цьо го в міжна родній
ста тис тиці праці роз роб ле но чіткі пра ви ла порівню ва ності да них (див.: [Hoffmann, 1999:
point 35]).
фе ренціації Украї ни та Росії і з по стсоціалістич ни ми, і з західни ми краї на -
ми, євро пейські краї ни-учас ниці про ек ту було згру по ва но у два реґіони —
“краї ни Східної Євро пи” (Бол гарія, Угор щи на, Поль ща, Сло венія, Сло вач -
чи на й Естонія) та “краї ни Західної Євро пи” (Австрія, Бельгія, Швей царія,
Кіпр, Німеч чи на, Данія, Іспанія, Фінляндія, Франція, Ве ли ка Бри танія,
Ірландія, Нідер лан ди, Нор веґія, Пор ту галія і Швеція). При цьо му дані
євро пе йських країн роз гля ну то як в аґре го ва но му виг ляді, так і окре мо.
Відповідно до ре ко мен дацій ко ор ди на торів про ек ту ESS щодо зва жу ван ня
ма сивів, дані щодо Украї ни й Росії зва же но з ура ху ван ням диз айн-ефек ту
вибірки, а щодо країн Східної та Західної Євро пи — ще й з ура ху ван ням
розміру на се лен ня гру по ва них країн1. Заз на чу, що порівню ва ли ся відпо -
відні дані се ред за й ня тих на мо мент опи ту ван ня рес пон дентів і рес пон -
дентів, які мали ро бо ту ко лись раніше.
Згідно з да ни ми ESS-2006/2007, про фесійний профіль на се лен ня (рес -
пон дентів, які ко лись мали ро бо ту) в порівню ва них краї нах має як подібнос -
ті, так і відмінності (табл. 4). Час тка за ко но давців, ви щих дер жчи нов ників і
керівників у всіх порівню ва них краї нах — у меж ах 8–9%, ви ня ток — Росія, де
ця час тка ста но вить 4,9% (щоп рав да, це може зу мов лю ва ти ся по мил ка ми
ко ду ван ня російсько го ма си ву, оскільки за да ни ми офіційної ста тис ти ки
2007 року об сяг цієї ка те горії в Росії дорівню вав 7,4%).
Су куп на час тка кваліфіко ва них працівників ро зу мо вої праці (про фе -
сіоналів і спеціалістів) в Україні ста но вить 24,7%, що більше, ніж у краї нах
Східної Євро пи (19,2%), але мен ше, ніж у краї нах Західної Євро пи і Росії
(по 30%). (Цей вис но вок підтвер джу ють та кож роз гля нуті вище дані офi -
ційної ста тис ти ки Росії й Украї ни.) Утім, се ред західноєвро пе йських країн є
значні відмінності в су купній частці кваліфіко ва них “білих” комірців: на -
прик лад, у на й роз ви неніших краї нах — Швеції, Нідер ландах, Швей царії —
вона сягає 36–37%, тоді як в Іспанії й Пор ту галії — 13–16%.
Час тка технічних служ бовців (клерків) у всіх по стсоціалістич них краї -
нах при близ но одна ко ва — 6–8%, що май же вдвічі мен ше, ніж у се ред ньо му в
західних краї нах (13%). Така ж за ко номірність фіксується сто сов но пра -
цівників сфе ри торгівлі та по слуг, час тка яких у по стсоціалістич них краї нах
ста но вить 11–13%, що мен ше, ніж у се ред ньо му в Західній Європі (15%), де
сервісна сфе ра еко номіки роз ви ва ла ся на ба га то раніше.
Час тка кваліфіко ва них робітників сільсько гос по да рсько го сек то ру
близь ка в Україні, Росії й у се ред ньо му в західних краї нах (2–3%)2, але
суттєво різнить ся із се реднім по каз ни ком східноєвро пе йських країн (7%) —
на сам пе ред за ра ху нок Польщі й Бол гарії, де час тка фер мерів ста но вить до
10%, тоді як в інших по стсоціалістич них краї нах Східної Євро пи — до 2%.
Звісно, є значні відмінності у частці цієї ка те горії і в окре мих краї нах
Західної Євро пи: вона ста но вить 5–7% в Іспанії, Пор ту галії і Фінляндії і
близь ко 2% у Ве ликій Бри танії та Данії.
76 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
1 З при во ду зва жу ван ня да них у ESS див.: (http://ess.nsd.uib.no/files/WeightingESS.pdf).
2 Звернімо ува гу, що в Україні й Росії пе ре важ на час ти на працівників аґрар но го сек то -
ру є не кваліфіко ва ною і по трап ляє до ка те горії “на й простіших за нять”.
Су куп на час тка кваліфіко ва них працівників фізич ної праці (робітників
з інстру мен том та опе ра торів і скла даль ників устат ку ван ня і ма шин) більш -
менш подібна в по стсоціалістич них краї нах (у се ред ньо му в Східній Єв -
ропі — 28,4%, в Україні — 27,5%, в Росії — 32,1%1), але при нци по во вища (у
півто ра раза), ніж у се ред ньо му в Західній Європі — 19,3%. (Утім, фіксу ють -
ся значні відмінності в частці кваліфіко ва них “синіх комірців” у різних
західних краї нах: 12–16% — у Нідер лан дах, Ве ликій Бри танії, Швей царії і
23–32% — в Німеч чині, Іспанії, Пор ту галії.)
Час тка за й ня тих на й простішими про фесіями найбільша в Україні
(18,8%) та в краї нах Східної Євро пи (16,4%), що май же у півто ра раза
більше, ніж у Росії (11,8%) і в се ред ньо му у Західній Європі (11,4%). Де -
тальніший аналіз до во дить, що ця відмінність ви ни кає пе ре дусім за ра ху нок
за й ня тих на й простішою пра цею в сільсько му гос по дарстві.
Отже, про фесійний профіль на се лен ня до волі близь кий у всіх по ст -
соціалістич них краї нах і за ра зом при нци по во відрізняється від роз ви не них
західних країн. Так, співвідно шен ня “білих комірців” (перші чо ти ри ка те -
горії) і “синіх” (на ступні п’ять) в Україні ста но вить 40% до 60%, у Росії —
42% до 58%, у краї нах Східної Євро пи — у се ред ньо му 35% до 65%, а в
західних краї нах — у се ред ньо му 51% до 49%.
Здійсню ю чи міжна род не порівнян ня про фесійних струк тур, ав тор ка
по вною мірою усвідом лює, що це лише при близ на “при кид ка” по ртре та про -
фесійної ди фе ренціації, оскільки існу ють значні відмінності за якісни ми ха -
рак те рис ти ка ми, на прик лад, гру пи “про фесіоналів” (юристів, лікарів, ви -
кладачів ви щої шко ли тощо) у роз ви не них західних і по стра дя нських су -
спільствах різнять ся за рівнем ав то номії тру до вої по ведінки, влад но го ста -
ту су в суспільстві, пре сти жу праці, рівня жит тя, внутрішньог ру по вої со -
лідар ності тощо2. Суттєві відмінності ви яв ля ють ся та кож у ха рак те рис ти -
ках тру до вих і рин ко вих си ту ацій за й ня тості се ред кваліфіко ва них ро біт -
ників аґрар но го сек то ру різних країн.
Одна че кар ти на про фесійно го скла ду виг ля дає по-іншо му, якщо ана -
лізу ва ти дані лише сто сов но за й ня то го на се лен ня3 (табл. 4). Порівня но з
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 77
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
1 При цьо му час тка кваліфіко ва них робітників з інстру мен том в Україні ни жча, ніж у
Росії та краї нах Східної Євро пи, а час тка опе ра торів і скла даль ників устат ку ван ня і ма -
шин — при близ но така сама (12–14%).
2 Про фесіона ли і спеціалісти, що утво рю ють так зва ний “но вий се редній клас”, ма ють
значні відмінності в різних краї нах. Якщо за часів існу ван ня біпо ляр но го світу цей клас
фор му вав ся не за леж но у двох сис те мах, то за раз він роз ви вається під впли вом ґло -
балізації. На дум ку російсько го соціоло га В.Ільїна, роз роб ни ки тех но логій ви роб ниц тва,
інфрас трук ту ри тощо кон цен тру ють ся у на й роз ви неніших краї нах світу, звідки їхні про -
дук ти по ши рю ють ся в інші реґіони світу, а в по стко муністич них краї нах “но вий се редній
клас фор мується за ра ху нок про фесій, що за без пе чу ють збут імпор то ва них то варів, та
ме нед жерів, що організо ву ють ви роб ниц тво за схе ма ми й тех но логіями, роз роб ле ни ми
за кор до ном” [Ильин, 2008: с. 11].
3 У всіх національ них вибірках за й няті (ті, хто має опла чу ва ну за й нятість на мо мент
опи ту ван ня) ста нов лять близь ко по ло ви ни всіх опи та них: в Україні — 42%, у Росії —
51%, у краї нах Східної Євро пи — 47%, у Західній Європі — 53%.
усіма тими, хто коли-не будь пра цю вав, се ред за й ня то го на се лен ня всіх
порівню ва них країн знач но ви щою є час тка де ржслуж бовців і ме нед жерів,
про фесіоналів і спеціалістів і вод но час ни жчою є час тка за й ня тих на й -
простішими про фесіями. (Щодо інших за нять відмінності ста тис тич но не -
зна чимі.) Відповідно відрізняється й су куп не співвідно шен ня “білих” і “си -
ніх” комірців: се ред за й ня то го на се лен ня в Україні воно дорівнює 49% і 51%
(се ред усьо го на се лен ня — 40% і 60%), у Росії — 47% і 53% (відповідно 42% і
58%), у се ред ньо му в Східній Європі — 42% і 58% (35% і 65%), а в Західній —
56 % і 44% (51% і 49%). Та ким чи ном, у всіх краї нах во че вид не ний зсув у бік
біло комірце вої за й ня тості, що є опо се ред ко ва ним відоб ра жен ням ди наміки
струк ту ри ро бо чих місць за останні де ся тиліття — на ко ристь за нять у сфері
управління та кваліфіко ва ної нефізич ної праці.
Таб ли ця 4
Про фесійний профіль на се лен ня в Україні й Росії,
у краї нах Східної й Західної Євро пи (за да ни ми ESS-2006),
%*
Про фесійні гру пи
Се ред за й ня тих
рес пон дентів**
Се ред усіх
рес пон дентів
а нїарк
У
яісо
Р
андіх
С
а порв
Є
анді хаЗ
а порв
Є
а нїарк
У
яісо
Р
андіх
С
а порв
Є
анді хаЗ
а порв
Є
За ко но давці, вищі де рж -
служ бовці, керівни ки 14,2 6,7 9,3 9,9 9,2 4,9 8,1 8,7
Про фесіона ли 13,6 16,8 12,4 15,6 10,3 14,9 8,7 12,8
Спеціалісти 15,4 16,0 11,9 18,9 14,4 15,4 10,5 17,0
Технічні служ бовці 6,0 7,0 7,9 11,9 5,6 6,8 7,6 12,9
Працівни ки сфе ри
торгівлі та по слуг 12,5 12,3 13,4 14,3 12,2 10,8 13,1 15,3
Кваліфіко вані робітни ки
сільсько го, лісо во го і
риб но го гос по дарств
1,0 1,9 5,5 2,1 2,0 3,4 7,2 2,7
Кваліфіко вані робіт ни ки
з інстру мен том 12,9 17,7 16,8 12,4 14,0 18,7 16,9 12,4
Опе ра то ри і скла даль ни -
ки устат ку ван ня і ма шин 12,9 14,5 11,7 6,5 13,5 13,4 11,5 6,9
Най простіші про фесії 11,5 7,2 11,0 8,5 18,8 11,8 16,4 11,4
Кількість
рес пон дентів 784 1244 2428 14277 1794 2057 4682 24869
* Дані щодо Украї ни і Росії зва же но з ура ху ван ням диз айн-ефек ту вибірки, а щодо
країн Східної і Західної Євро пи — на комбіно ва ну вагу: weight2 = dweight*pweight.
** Дані об чис ле но лише для за й ня тих рес пон дентів — тих, хто має опла чу ва ну ро бо ту
(mnactic = 1).
78 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
Аналіз да них про фесійно го скла ду на се лен ня Украї ни за стат тю, віком і
ти пом по се лен ня, відповідно до чет вер то го дослідниць ко го за вдан ня, дав
змо гу зафіксу ва ти низ ку ціка вих за ко номірнос тей.
Чи ма ло соціологічних праць при свя че но взаємоз в’яз ку ґен де ру та про -
фесійної за й ня тості [Hakim, 1996; Anker, 1998; Feldberg, Glenn, 1979; Dex,
1985; Gender, 1988, 1989, 1994; Близ нюк, 2004; Жур жен ко, 2001; Лав ри нен -
ко, 2003; Маль це ва, Ро щин, 2006; Пра ця жінок, 2003; ін.]1. Вив ча ю чи ґен -
дер ний профіль про фесійної струк ту ри, дослідни ки за зви чай фіксу ють
ува гу на го ри зон тальній сеґреґації — нерівномірно му роз поділі чо ловіків і
жінок за га лу зя ми і про фесійни ми гру па ми і на вер ти кальній сеґреґації —
соціаль них бар’єрах для кар’єрно го про су ван ня жінок, дис кримінації на
рин ку праці, різниці в оплаті праці тощо2.
Згідно із да ни ми ESS та офіційної ста тис ти ки, ґен дер ний профіль про -
фесійних груп за й ня то го на се лен ня Украї ни і Росії аси мет рич ний, у чому
дістає відоб ра жен ня факт го ри зон таль ної сеґреґації (див. табл. 5 і рис. 3).
Чо ловіки посіда ють по зиції за ко но давців, ви щих дер жав них служ бовців і
керівників у півто ра-два раза частіше за жінок, ква ліфіко ва них робітників з
інстру мен том – у чо ти ри-п’ять разів частіше, опе ра торів і скла даль ників
устат ку ван ня і ма шин — у три-п’ять разів. Жінки, своєю чер гою, удвічі
більше пред став лені се ред про фесіоналів, спеціалістів і працівників сфе ри
торгівлі та по слуг. Доміну ють вони і з-поміж технічних служ бовців (де
співвідно шен ня жінок і чо ловіків ста но вить 4 : 1). Дещо ви щою є час тка
жінок і се ред не кваліфіко ва них робітників (на й простіші про фесії).
Та ким чи ном, опи са ний ґен дер ний профіль про фесійних груп за свої ми
ха рак те рис ти ка ми збігається із за галь новідо ми ми особ ли вос тя ми го ри зон -
таль ної сеґреґації про фесійно го рин ку праці: чо ловіки пе ре ва жа ють на ви -
щих керівних по зиціях і се ред про фесій робітників фізич ної праці, тоді як
жінки більшою мірою пред став лені у про фесійних по зиціях нефізич ної
праці — як ви со кок валіфіко ва ної, що по тре бує освітніх дип ломів (про -
фесіона ли і спеціалісти), так і ру тин ної — пе ре довсім у сфері торгівлі та по -
слуг. На го ло шу, що по при відмінності між да ни ми ста тис ти ки і ESS сто сов -
но відсот ко во го роз поділу про фесійних ка те горій за й ня то го на се лен ня за
стат тю, ха рак тер ви яв ле них за ко номірнос тей цілком збігається.
Порівню ю чи відповідні дані ESS окре мо се ред рес пон дентів, за й ня тих у
да ний час, і всіх, хто коли-не будь пра цю вав, за знач мо ви со кий рівень схо -
жості ґен дер но го скла ду про фесійних груп, щоп рав да, за одним ви нят ком:
се ред усіх рес пон дентів куди ви щою є час тка жінок не кваліфіко ва ної праці
(на й простіших за нять). Отже, не зва жа ю чи на знач ну ди наміку про фе сій -
них груп, суть го ри зон таль ної ґен дер ної сеґреґації за ли шається прак тич но
незмінною.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 79
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
1 Про взаємоз в’я зок ґен де ру і соціаль но го кла су (підґрун тям кла со вих схем є кла -
сифікація про фесій відповідно до ISCO-88) див.: [Goldthorpe, 1983; Leiufsrud, Wood -
ward, 1987; Окса мит ная, 2003; Си мон чук, 2007].
2 Різнобічний огляд про блем вимірю ван ня про фесійної сеґреґації за ста те вою озна -
кою і відповідні дані див.: [Hakim, 1996; Антонченкова, 2004].
Таб ли ця 5
Ґен дер ний профіль роз поділу за й ня то го на се лен ня Украї ни і Росії
за про фесійни ми гру па ми (за да ни ми ста тис ти ки та ESS), %
Про фесійні
гру пи
Украї на Росія
За да ни ми
Дер ж ком ста ту
Украї ни 2007*
За да ни ми
ESS-2006/
2007 ***
За да ни ми
Рос ста ту
2007**
За да ни ми
ESS-2006/
2007***
жінки чо ло -
віки жінки чо ло -
віки жінки чо ло -
віки жінки чо ло -
віки
За ко но давці, вищі
де ржслуж бовці,
керівни ки
6,2 9,0 7,8 20,0 5,9 9,0 3,4 10,2
Про фесіона ли 16,6 8,8 18,7 9,0 23,4 15,0 23,5 9,6
Спеціалісти 15,3 7,9 24,6 6,8 20,2 9,5 22,2 9,4
Технічні служ -
бовці 6,2 1,2 9,9 2,4 5,4 0,6 11,4 2,2
Працівни ки сфе -
ри торгівлі та по -
слуг
19,2 8,3 17,4 8,0 20,1 8,3 15,1 9,1
Кваліфіко вані ро -
бітни ки сільсько -
го, лі со вого і риб -
но го гос по дарств
1,1 1,4 1,3 1,0 3,6 3,4 1,7 2,3
Кваліфіко вані
робітни ки з
інстру мен том
3,7 20,9 5,1 20,0 7,1 22,7 7,9 28,4
Опе ра то ри і скла -
даль ни ки устат ку -
ван ня і ма шин
5,5 19,2 3,5 21,5 3,1 20,6 5,7 24,0
Най простіші про -
фесії 26,2 23,3 11,8 11,2 11,4 11,0 9,1 4,9
Кількість
рес пон дентів
10139,9
тис.
10764,8
тис. 374 410 35110
тис.
35704
тис. 648 596
* Дже ре ло: Еко номічна ак тивність на се лен ня Украї ни 2007 : Ста тис тич ний збірник. —
К., 2008. — С. 83.
** Дже ре ло: Эко но ми чес кая ак тив ность на се ле ния Рос сии (по ре зуль та там вы бо роч -
ных об сле до ва ний) 2008 : Ста тис ти чес кий сбор ник. — М.: Рос стат, 2008. — 75–76.
*** Дані ESS зва же но з ура ху ван ням диз айн-ефек ту вибірки і роз ра хо ва но тільки для за -
й ня тих рес пон дентів — тих, хто має опла чу ва ну ро бо ту (mnactic = 1).
Цікаво та кож порівня ти ґен дер ний профіль про фесійно го скла ду на се -
лен ня Украї ни і Росії на тлі євро пе йських країн (табл. 6). Згідно з да ни ми
ESS-2006/2007, за ко номірності ґен дер ної сеґмен тації про фесійно го скла ду
суспільства цілком збіга ють ся в усіх по стсоціалістич них краї нах: доміну -
ван ня чо ловіків се ред керівників і в про фесіях кваліфіко ва ної фізич ної
80 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
праці й од но час но знач не пе ре ва жан ня жінок у про фесіях кваліфіко ва ної і
ру тин ної нефізич ної праці. Про те якщо в Україні й Росії ґен дерні подібності
рин ку праці про сте жу ють ся і за на пря ма ми, і за інтен сивністю (що підтвер -
джу ють дані і офіційної ста тис ти ки, і соціологічних про ектів), то в краї нах
східноєвро пе йсько го реґіону інтен сивність ґен дер них відміннос тей у низці
ка те горій дещо інша. Так, в Україні і Росії се ред керівників співвідно шен ня
чо ловіків і жінок 3 : 1, а в краї нах Східної Євро пи ця розбіжність не на -
стільки різка — 1,5 : 1. Аналогічна за ко номірність ви яв ляється се ред спе -
ціалістів, а та кож кваліфіко ва них робітників з інстру мен том.
Рис. 3. Ґен дер ний по ртрет роз поділу за й ня то го на се лен ня Украї ни за про фесійни ми
гру па ми згідно з да ни ми Дер жком ста ту Украї ни 2007 року, %
Ра зом із тим кон ста туємо значні ґен дерні відмінності про фесійно го
рин ку праці по стсоціалістич них (Украї ни, Росії, країн Східної Євро пи) і
роз ви не них західноєвро пе йських країн1. Одна з відміннос тей — співвідно -
шен ня чо ловіків і жінок се ред про фесіоналів у по стсоціалістич но му про -
сторі ста но вить 1 : 2, тоді як у західних краї нах зво рот не ґен дер не співвідно -
шен ня — 1,2 : 1. На томість се ред спеціалістів на За ході, як і в по стра дя нських
краї нах, ви щою є час тка жінок, про те відмінність ґен дер но го скла ду не така
різка. Та ким чи ном, дані з усією оче видністю підтвер джу ють, що в по стра -
дя нських краї нах ве ли ку час ти ну ма со вих за гонів про фесіоналів і спе ціа -
лістів (лікарі, вчи телі, бухґал те ри, еко номісти, мед сес три, техніки та ін.)
ста нов лять жінки, а в Західній Європі їхній склад близь кий до ґен дер но го
па ри те ту. При чо му за галь новідомо, що в нашій країні ці за нят тя в дер жав -
но му сек торі по в’я зані з віднос но не ви со ким рівнем опла ти праці й пре сти -
жу, а в західних краї нах пра ця інте лек ту алів, як пра ви ло, має про порційну
рівню освіти і кваліфікації ви на го ро ду і суспільну по ша ну. Інша відмінність
по ля гає в більш різкій ґен дерній дис про порції в низці інших про фесійних
груп на За ході порівня но із по стсоціалістич ни ми краї на ми. Так, се ред пра -
цівників торгівлі і сфе ри по слуг співвідно шен ня чо ловіків і жінок у за -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 81
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
26,2
5,5
3,7
1,1
19,2
6,2
15,3
16,6
6,2
23,3
19,2
20,9
1,4
8,3
1,2
7,9
8,8
9,0
Ƴíêè ×îëîâ³êè
Êåð³âíèêè
Ïðîôåñ³îíàëè
Ñïåö³àë³ñòè
Òåõí³÷í³ ñëóæáîâö³
Ðîá³òíèêè òîðã³âë³ òà ïîñëóã
Êâàë. ðîá³òíèêè ñ/ã
Êâàë. ðîá³òíèêè ç ³íñòðóìåíòîì
Îïåðàòîðè ³ ñêëàäàëüíèêè
Íàéïðîñò³ø³ ïðîôåñ³¿
1 На пев но, є значні варіації у ґен дерній карті про фесійно го роз поділу різних євро пе й -
ських країн, але це пи тан ня за ли шаємо для май бутніх досліджень.
хідних краї нах дорівнює 1 : 3,3 і в по стсоціалістич них відповідно 1 : 1,9, а се -
ред кваліфіко ва них робітників з інстру мен том, на впа ки, співвідно шен ня на
ко ристь чо ловіків: відповідно 6 : 1 і 3,5 : 1. Вод но час на явні й ґен дерні
подібності західних і по стра дя нських країн: чо ловіки доміну ють се ред за ко -
но давців і керівників та опе ра торів і скла даль ників, а жінки — се ред пред -
став ників ру тин ної нефізич ної праці (клерків) і на й простіших занять.
Таб ли ця 6
Ґен дер ний профіль роз поділу на се лен ня Украї ни і Росії,
країн Східної і Західної Євро пи за про фесійни ми гру па ми
(ESS-2006), %*
Про фесійні
гру пи
Украї на Росія Краї ни Східної
Євро пи
Краї ни Захід -
ної Євро пи
жінки чо ло -
віки жінки чо ло -
віки жінки чо ло -
віки жінки чо ло -
віки
За ко но давці, вищі
дер жавні служ бовці,
керівни ки
5,0 14,6 2,7 8,0 7,1 9,2 5,3 12,2
Про фесіона ли 12,4 7,7 19,0 9,2 10,8 6,2 11,6 13,9
Спеціалісти 20,8 6,2 19,9 9,1 12,1 8,6 18,3 15,6
Технічні служ бовці 8,5 1,9 10,1 2,2 10,9 3,8 18,6 7,0
Працівни ки сфе ри
торгівлі та по слуг 15,4 8,0 13,3 7,4 18,0 7,5 23,2 7,1
Кваліфіко вані ро -
бітни ки сільсько го,
лісо во го і риб но го
гос по дарств
2,2 1,6 3,8 2,8 8,2 6,0 1,8 3,7
Кваліфіко вані
робітни ки з інстру -
мен том
8,0 21,8 11,0 29,2 8,1 27,1 3,6 21,6
Опе ра то ри і скла -
даль ни ки устат ку ван -
ня і ма шин
4,3 25,3 6,5 22,9 6,3 17,7 3,9 9,9
Най простіші про -
фесії 23,5 12,8 13,7 9,1 18,6 13,9 13,6 9,1
Кількість
рес пон дентів 1006 789 1193 865 2520 2155 12615 12248
* Дані щодо Украї ни та Росії зва же но з ура ху ван ням диз айн-ефек ту вибірки, а щодо
країн Східної та Західної Євро пи — на комбіно ва ну вагу weight2 = dweight*pweight
Отже, згідно з на ши ми да ни ми, ґен дерні дис про порції за й ня тості збе -
ріга ють ся в усіх краї нах — і західних, і по стсоціалістич них. Так, сфе ри жіно -
чої за й ня тості — це на сам пе ред ру тин на біло комірце ва пра ця і за нят тя у
сфері торгівлі та по слуг, а ца ри ни чо ловічої за й ня тості — синь о комірце ва
за й нятість і керівні по зиції. Про те рівень і ви я ви цієї ди фе ренціації різнять -
82 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
ся від краї ни до краї ни [Боль шой сло варь, 1999: т. 2, с. 128]. Наші кон ста тації
збіга ють ся з вис нов ка ми сто сов но го ри зон таль ної ґен дер ної сеґреґації євро -
пе йсько го рин ку праці, відо ми ми зі зга да них вище праць соціологів і до -
повідей міжна род них організацій (на прик лад, [Report, 2006; Global, 2007;
Пра ця жінок, 2003; Рівність, 2006]).
Приділімо та кож ува гу про блемі вер ти каль ної ґен дер ної сеґреґації у
про фесійній сфері. Тра диційни ми на пря ма ми досліджен ня тут є дис кри -
мінація жінок в оплаті й умо вах праці, у по са до во му про су ванні, відмін -
ності у рівні соціаль но-про фесійно го пре сти жу жіно чої і чо ловічої сфер за -
й ня тості. На явні в роз по ряд женні ав тор ки дані да ють змо гу про а налізу ва -
ти фак ти ґен дер них розбіжнос тей в оплаті праці й профілі по са до во го роз -
поділу.
Пи тан ня відміннос тей в оплаті праці між чо ловіками і жінка ми усе ре -
дині про фесійних груп роз гля ну то ав тор кою на підставі да них моніто рин гу
Інсти ту ту соціології НАН Украї ни 2008 року (табл. 7)1. Ці дані емпірич но
підтвер джу ють за галь новідомі фак ти, по-пер ше, про знач ну відмінність в
оплаті праці за стат тю (се ред за й ня тих за робітна пла та жінок до за робітної
пла ти чо ловіків ста но вить у се ред ньо му 72%), по-дру ге, про те, що факт ни -
жчої опла ти праці жінок, які пра цю ють на одна ко вих по са дах із чо ловіками,
спра вед ли вий для всіх дев ’я ти про фесійних груп2. По каз ник відсот ко во го
співвідно шен ня за робітної пла ти жінок і за робітної пла ти чо ловіків най -
більш різкий се ред дер жчи нов ників і керівників, а та кож се ред кваліфіко ва -
них працівників сільсько го гос по да рства. Дис про порція в оплаті праці вель -
ми знач на навіть у про фесійних гру пах, де чисельно домінують жінки (на -
прик лад, спеціалісти, клерки, сфера торгівлі та послуг).
Звернімо ува гу, що цей по каз ник (співвідно шен ня за робітної пла ти чо -
ловіків і жінок) ста но вить се ред за й ня тих у се ред ньо му 72%, а се ред усіх рес -
пон дентів — 64%. По за як більшу час тку остан ньої ка те горії ста нов лять
пенсіоне ри, що мали за й нятість у ми ну ло му, ди наміка по каз ників опо се ред -
ко ва но засвідчує на явність по зи тив ної тен денції щодо зни жен ня нерівності
в оплаті праці за стат тю. Міжна род ний досвід до во дить, що спри я ти по до -
лан ню ґен дер ної нерівності в оплаті праці мож на як че рез ме ханізми про ф -
спілко во го і жіно чо го рухів, так і за ко но дав чо. Украї на теж про су вається в
цьо му на прямі: так, у 2006 році ухва ле но За кон “Про за без пе чен ня рівних
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 83
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
1 На жаль, ґен дер ну нерівність різно манітних про фесійних груп за ма теріаль ним ста -
ту сом важ ко зафіксу ва ти на підставі да них ESS (там ви ко рис то ву ють інтер валь ну шка лу
до ходів), а орга ни укр аїнської офіційної ста тис ти ки не зби ра ють да них щодо се ред -
ньомісяч ної за робітної пла ти за про фесійни ми гру па ми.
2 Дер жком стат Украї ни тра диційно зби рає дані щодо се ред ньомісяч ної за робітної
пла ти працівників за ви да ми еко номічної діяль ності та стат тю. Вони засвідчу ють знач ну
відмінність в оплаті праці за леж но від статі. В еко номіці за га лом у 2007 році вона ста но -
ви ла 27% на ко ристь чо ловіків. При чо му відмінність в оплаті праці спос терігається аб со -
лют но в усіх га лу зях (навіть у тих, де кількісно доміну ють жінки — в охо роні здо ров ’я,
освіті, торгівлі та сфері по слуг тощо). Найбільша різни ця (до 35%) в оплаті праці між чо -
ловіками і жінка ми про сте жується в про мис ло вості, сфе рах зв’яз ку, куль ту ри і спор ту, у
фіна нсовій діяль ності, а на й мен ша (до 9%) — у сільсько му, лісо во му та риб но му госпо -
дарствах [Діти, 2008: с. 147].
прав та мож ли вос тей жінок і чо ловіків”1. Одна че до сяг нен ня в за ко но дав чо -
му полі не ґаран ту ють рівності ре аль них шансів: на прик лад, у Ве ликій Бри -
танії, по при при й нят тя За ко ну про рівну опла ту (1970) і За ко ну про дис -
кримінацію за ста те вою озна кою (1975), жінки й далі от ри му ють ли шень
близь ко 75% се ред ньо го по го дин но го за робітку чо ловіків [Боль шой сло -
варь, 1999: т. 2, с. 129].
Таб ли ця 7
Порівнян ня розміру се ред ньої за робітної пла ти
(сти пендії, пенсії тощо) за про фесійни ми гру па ми та стат тю
(за да ни ми моніто рин гу-2008)
Про фесійні гру пи
Се ред за й ня тих Се ред усіх рес пон дентів
Жінки,
до лар
Чо ловіки,
до лар
Зар пла -
та жінок
до зар -
плати
чо ловіків,
%
Жінки,
до лар
Чо ловіки,
до лар
Зар пла -
та жінок
до за р -
пла ти
чо ловіків,
%
За ко но давці, вищі де рж -
служ бовці, керівни ки 254 444 57,2 203 372 54,6
Про фесіона ли 276 387 71,3 241 371 65,0
Спеціалісти 209 323 64,7 175 280 62,5
Технічні служ бовці 196 257 76,3 143 229 62,4
Робітни ки сфе ри
торгівлі та по слуг 253 304 83,2 193 281 68,7
Кваліфіко вані робітни ки
сільсько го, лісо во го і
риб но го гос по дарств
131 258 50,8 115 239 48,1
Кваліфіко вані робітни ки
з інстру мен том 194 305 63,6 150 272 55,1
Опе ра то ри і складаль -
ники устат ку ван ня і
ма шин
241 275 87,6 177 224 79,0
Най простіші про фесії 152 230 66,1 122 201 60,7
Кількість
рес пон дентів 446 516 – 835 712 –
Пи тан ня ґен дер них відміннос тей у по са до во му про су ванні. Із дос туп -
них ма теріалів, що їх публікує Дер жком стат Украї ни, інте рес ста нов лять
84 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
1 У рам ках Прог ра ми роз вит ку ООН (ПРООН) 2008 року стар ту вав но вий про ект
“Пра ва дітей і жінок в Україні”. Один із чо тирь ох його склад ників — “Ґен дер на рівність у
ца рині праці”, здійсню ва ний Міжна род ною організацією праці, спря мо ва ний на за -
побіган ня дис кримінації за ста те вою озна кою у тру до вих відно си нах, спри ян ня діяль -
ності жінок-підприємниць, роз роб лен ня ґен дер но-чут ли вих про грам і по слуг у сфері
пра цев лаш ту ван ня (див.: http://www.un.org.ua/ua/news/2008-09-04).
дані про роз поділ дер жав них служ бовців (у тому числі керівників і спе -
ціалістів) за ранґами та стат тю (див. табл. 8 і рис. 4).
Таб ли ця 8
Чи сельність дер жав них служ бовців за стат тю у 1995 і 2007 ро ках, %*
Дер жслуж бовці
1995 2007
За га лом,
осіб
У % до за галь ної
кіль кості держ -
службовців
За га лом,
осіб
У % до за галь ної
кіль кості держ -
службовців
жінки чо ловіки жінки чо ловіки
Облікова чи сел ь ність
працівників, які обій -
ма ють по са ди керів -
ників і спеціа лістів
208081 68,9 31,1 265315 75,5 24,5
Керівни ки, 54688 45,6 54,4 70559 63,8 36,2
з-поміж них ма ють
по са дові ка те горії:
Пер шу 175 2,9 97,1 282 10,6 89,4
Дру гу 626 7,2 92,8 1345 24,2 75,8
Тре тю 2493 12,4 87,6 3331 39,4 60,6
Чет вер ту 5745 26,5 73,5 7743 46,7 53,3
П’я ту 21189 35,3 64,7 19693 66,4 33,6
Шос ту 24460 63,6 36,4 38165 69,9 30,1
Спеціалісти, 153393 77,3 22,7 194756 79,7 20,3
з-поміж них ма ють
по са дові ка те горії:
Тре тю 889 37,8 62,2 3577 61,7 38,3
Чет вер ту 1715 58,3 41,7 3379 64,6 35,4
П’я ту 14960 56,2 43,8 26043 71,7 28,3
Шос ту 51631 78,2 21,8 69873 79,2 20,8
Сьо му 84198 81,3 18,7 91892 83,7 16,3
* Дже ре ло: Жінки і чо ловіки в Україні : Стат. збірник / ДКСУ. — К., 2001. — C. 62; Діти,
жінки та сім’я в Україні : Стат. збірник / ДКСУ. — К., 2008. — C. 92.
Во че вид нюється, що жінки обійма ють керівні по са ди у сфері дер жав но -
го управління на за гал навіть частіше за чо ловіків. Однак про су ван ня кар’єр -
ни ми східця ми (у сис темі по са до вих ка те горій) жінок і чо ловіків підпо ряд -
ко ва не ефек ту “пе ре вер не ної піраміди”: мірою про су ван ня в ієрархії ке -
рівників від ни жньо го ранґу (шос то го) до ве рхньо го (пер шо го) зни жується
час тка жінок і, відповідно, зрос тає час тка чо ловіків. Цей ефект ха рак тер ний
і для кар’єр но го про су ван ня спе ціалістів-де рж служ бовців1. Аналогічна за-
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 85
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
1 Ті самі за ко номірності фіксу ють ся і сто сов но чи сель ності працівників місце во го са -
мов ря ду ван ня (керівників і фахівців) за стат тю (див.: [Діти, 2008: с. 93]).
ко номір ність про сте жується й у сфе рах освіти, охо ро ни здо ров ’я, політики,
про мисловості та бізне су. Відповідно до звіту Прог ра ми рівних мож ли вос -
тей ПРООН 2006 року, в Україні жінки ста нов лять 38% усіх підприємців,
які за й ма ють ся індивіду аль ною тру до вою діяль ністю, вони очо лю ють 26%
ма лих підприємств, 15% се редніх і 12% ве ли ких; бізне сом у про мис ло вості
ке ру ють ли шень 2% жінок [Рівність, 2006]. Пи тома вага фер ме рських гос по -
дарств, очо лю ва них жінка ми, дорівнює 11% [Жін ки і чо ловіки, 2001: с. 86].
Та ким чи ном, до волі ве ли ка час тка жінок ви ко нує керівні функції в різно -
манітних сфе рах еко номіки, про те за галь не пра ви ло таке: мірою підви щен -
ня по са до вої ка те горії в ієрар хії пред став леність у ній жінок змен шується.
Скромніший по са до вий профіль жінок по яс ню ють на явністю так зва ної
скля ної стелі — не ви ди мих інсти туціо наль них бар’єрів і суспільних упере -
джень, що пе ре шкод жа ють обійман ню жін ка ми ви со ких управлінських по -
сад [Про би вая, 2002].
Та ким чи ном, емпірич но підтвер дже но на явність як го ри зон таль ної
ґен дер ної сеґреґації (що ви яв ляється у фак тах існу ван ня пе ре важ но чо -
ловічих і жіно чих про фесійних груп), так і вер ти каль ної ґен дер ної сеґреґації
(фіксо ва ної у фак тах нерівноцінної опла ти праці за ста те вою озна кою в усіх
про фесійних гру пах, навіть у тих, де доміну ють жінки — се ред спеціалістів,
клерків, працівників сфе ри торгівлі та по слуг; а та кож у більш плас ко му
профілі про фесійно-по са до вої кар’єри жінок).
Се ред тем, що по тре бу ють соціологічно го моніто рин гу про фесійної
струк ту ри в ґен дер но му розрізі, — тен денції ди наміки го ри зон таль ної ґен -
дер ної сеґреґації про фесійних груп, дот ри ман ня при нци пу рівної опла ти
за рівну пра цю, участь жінок у різно манітних сфе рах і на різних рівнях
сфе ри управління, пред став леність їх у політиці, рівень соціаль ної пре -
стиж ності жіно чої й чо ловічої про фесійної праці, тен денції про фесійних
за хво рю вань се ред жінок і чо ловіків тощо. При вив ченні ґен дер них про -
блем про фесійної за й ня тості особ ли вим на пря мом мо жуть бути та кож пи -
тан ня жіно чої і чо ловічої тру до вої міґрації, поєднан ня і взаємов плив про -
фесійних і сімей них ро лей се ред жінок і чо ловіків, особ ли вості тру до вої
мо ти вації жінок і чо ловіків у різних про фесійних гру пах, відмінність жіно -
чих і чо ловічих ро лей се ред підприємців, керівників, лікарів, вик ла дачів,
юристів та ін.
По пу ляр ним пред ме том соціологічних досліджень та кож є взаємоз в’я -
зок віку і про фесії [Shanas, 1968; Riley, 1987; Ageing, 2001; Glover, Branine,
2001; McGregor, Gray, 2003; Samorodov, 1999; Work, 1994; Ashton, 2007;
Furlong, Cartmel, 2006]. Вік роз гля да ють як важ ли ву ди фе ренціюваль ну
озна ку про фесійної за й ня тості, оскільки він виз на чає всі стадії тру до во го
жит тя індивідів — від вклю чен ня у соціаль но-тру дові відно си ни, под аль шої
про фесійної соціалізації і тру до вої кар’єри й аж до ви хо ду на пенсію; він зу -
мов лює особ ли вості тру до вої по ведінки, які ви яв ля ють ся в тому, що чле ни
різних віко вих груп ма ють відмінні по тре би, соціаль но-тру дові уста нов ки
та ціннісні орієнтації; вік де термінує відмінності у стані здо ров ’я, про ве -
денні дозвілля, а та кож різну соціаль ну вагу в суспільстві, зу мов ле ну на -
явністю в різних віко вих гру пах різно го об ся гу кваліфікаційних, влад но-по -
са до вих, дохідних та інших ре сурсів.
86 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
Рис. 4. Роз поділ де ржслуж бовців (керівників і спеціалістів) за по са до ви ми ка те горіями
та стат тю, за да ни ми Дер жком ста ту Украї ни 2007 року, %
Із віко ви ми гру па ми час то асоціюється сис те ма нерівнос тей, що дається
взна ки у ба гать ох соціаль них сфе рах, зок ре ма на рин ку праці. Дис кри -
мінація чи підтрим ка упе ред же них по глядів сто сов но індивідів і груп, що
ґрун ту ють ся на їхньо му віці, закріпи ли ся в по нятті “ей джизм” (ageism)
[Dictionary, 2005: р. 8–9]. У західних суспільствах на й стар ша і на й мо лод ша
вікові гру пи сприй ма ють ся і трак ту ють ся як віднос но не ком пе тентні й ви -
ключені з ба гать ох сфер соціаль но го жит тя. Про те, що це ре аль на соціаль на
про бле ма в ца рині за й ня тості, мож на су ди ти за на явністю спеціаль них
віково-чут ли вих за конів у ба гать ох краї нах, у тому числі й в Україні (на-
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 87
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
69,9
66,4
46,7
39,4
24,2
10,6
30,1
33,6
53,3
60,6
75,8
89,4
0 20 40 60 80 100
Ƴíêè ×îëîâ³êè
Êåð³âíèêè
Ïåðøà
Äðóãà
Òðåòÿ
×åòâåðòà
Ï’ÿòà
Øîñòà
83,7
79,2
71,7
64,6
61,7
16,3
20,8
28,3
35,4
38,3
0 20 40 60 80 100
Ƴíêè ×îëîâ³êè
Ñïåö³àë³ñòè
Òðåòÿ
×åòâåðòà
Ï’ÿòà
Øîñòà
Ñüîìà
при клад, про за бо ро ну віко вих об ме жень при при й нятті на ро бо ту або про
надан ня ро бо ти по закінченні ви що го на вчаль но го за кла ду)1. Нез ва жа ю чи
на те, що соціологія віку зорієнто ва на на вив чен ня всіх віко вих груп, особ -
ли ву ува гу дослідни ки приділя ють про блемі “ей джиз му”, зок ре ма те мам
мо лодіжно го рин ку праці та за й ня тості лю дей по хи ло го віку. Хоча у наш час
існує вик лю чен ня або об ме жен ня на рин ку праці крайніх віко вих груп, про -
те в істо ричній пер спек тиві по хи лий вік не за вжди сприй мав ся як пе ре шко -
да для про фесійної реалізації (на прик лад, у період пізньо го соціалізму літні
чо ловіки обійма ли навіть на й вищі керівні по са ди)2.
Вив чен ня віко во го профілю про фесійної струк ту ри на підставі да них
ста тис ти ки і ESS умож ли ви ло опи сан ня низ ки ви раз них відміннос тей
(табл. 9). Для порівнян ня було взя то шість віко вих груп: мо лодь віком до 20
років і 20–29 років, люди се ред ньо го віку (30–39, 40–49, 50–59 років) і стар -
шо го віку після 60 років.
Дані ста тис ти ки та ESS підтвер джу ють дум ку, що за раз одна час ти на
мо лоді віком до 20 років вклю че на в різно манітні фор ми про фесійно го на -
вчан ня, а мож ли вості іншої — яка без по се ред ньо роз по чи нає тру до ве жит тя
одра зу після закінчен ня шко ли3 — об ме жені на рин ку праці го лов но за нят -
тя ми не кваліфіко ва ної фізич ної праці й сфе ри торгівлі та по слуг (від по -
відно 64% і 12% респондентів цього віку).
Після 20 років, здо був ши пер вин ну про фесійну освіту, мо лодь обі -
ймає вже по зиції усьо го спек тра про фесій “білих” і “синіх” комірців, про те
20-літні все одно вдвічі рідше, порівня но зі стар ши ми віко ви ми гру па ми,
мають про фесійні за нят тя, основні за вдан ня яких по ля га ють в управ лін -
ських функціях (за ко но давці, вищі де ржслуж бовці, керівни ки), адже за -
гально відомо, що влад ний ре сурс кон цен трується в се редніх і стар ших
поколіннях. Крім того, мо лодь віком до 30 років рідше обіймає позиції
професіоналів.
За да ни ми ста тис ти ки і ESS, управлінські по зиції кон цен тру ють ся у
поколіннях 30-, 40- і 50-літніх. Та й за га лом пред став ни ки цих віко вих груп
ма ють схо жий про фесійний профіль. У се ред ньо му віці працівни ки, як пра-
88 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
1 Дис кримінаційні прак ти ки на підставі віку вель ми по ши рені в Україні, по при те, що
працівни ки за хи щені від віко вої дис кримінації на за ко но дав чо-пра во во му рівні. Зок ре -
ма, стат тя 24 Кон сти туції Украї ни і Тру до вий ко декс Украї ни дек ла ру ють рівні пра ва і
сво бо ди для всіх гро ма дян не за леж но від статі, віку та інших ознак. За галь новідо ми ми є
фак ти віко вої дис кримінації як ви пус кників ви щої шко ли, які не ма ють досвіду ро бо ти,
так і працівників пе ре дпенсійно го віку, інте ре си яких не вра хо ву ють при пла ну ванні кад -
ро вої політики, пе ре кваліфікації чи підви щен ня про фесійно го рівня. Прик ла ди віко вої
дис кримінації ма ють місце і в Європі; звідси ве ли ка кількість досліджень західних
соціологів, при свя че них ей джиз му.
2 Сто сов но зрос тан ня дослідниць ко го інте ре су до цієї ца ри ни і спе цифічних ко нстру -
ю вань “стар шо го віку” в різних куль тур них і ча со вих рам ках див., на прик лад: [Riley,
1987].
3 Згідно з да ни ми Дер жком ста ту Украї ни лише 15% мо лоді віком 14–19 років вклю че -
но в еко номічну діяльність [Жінки і чо ловіки, 2001: с. 47].
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 89
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
вило, до ся га ють піку про фесійної реалізації й от ри ман ня ви на го ро ди за пра -
цю, ма ю чи ви со кий влад ний і кваліфікаційний ре сурс1.
Порівня но з пред став ни ка ми се редніх віко вих груп працівни ки віком
по над 60 років ма ють відмінний про фесійний по ртрет: вони вдвічі рідше ма -
ють про фесії кваліфіко ва ної ро зу мо вої праці (про фесіоналів і спеціалістів)
і вп’я те ро рідше — ру тин ної (працівників сфе ри торгівлі та по слуг), раз ом із
тим вони вдвічі частіше є робітни ка ми не кваліфіко ва ної фізич ної праці
( най простіших за нять). Це свідчить не лише про ви я ви ей джиз му, а й про те,
що струк ту ра ро бо чих по зицій, що її за ста ло по коління нинішніх 60-літніх,
мала знач но більше про фесійних по зицій у сільсько му гос по дарстві та про -
мис ло вості, і мен ше — у сфері інте лек ту аль ної праці, торгівлі та по слуг.
Крім того, по ведінка на рин ку праці осіб пе ре дпенсійно го і пенсійно го віку
має свої особ ли вості й про бле ми: для цієї віко вої ка те горії ха рак тер ним є
про цес по сту по вої деп ро фесіоналізації — ви му ше но го чи доб ровільно го
зни жен ня про фесійно го й соціаль но го ста ту су2.
Порівнян ня про фесійної ди фе ренціації різних віко вих груп в Україні,
Росії та євро пе йських краї нах ви яв ляє при нци по ву схожість її ха рак те рис -
тик (табл. 9)3. Се ред за галь них за ко номірнос тей слід на зва ти пе ре дусім
своєрідність (опи са ну вище) про фесійно го профілю працівників до 20 років
і після 60 порівня но із се редніми віко ви ми гру па ми. На томість про фесійна
струк ту ра по коління 20-, 30- і 40-літніх до волі близь ка. Заз на чу, що в усіх
порівню ва них краї нах при близ но до 30-ти років працівни ки про хо дять не -
обхідні щаблі по са до вої кар’єри і обійма ють про фесійні по зиції, основні
функції яких по ля га ють у здійсненні управлінських за вдань, тому частка
керівників максимальна серед 30–50-літніх.
Отже, дані ста тис ти ки та ESS підтвер джу ють, що вік є зна чи мою ди фе -
ренційною озна кою про фесійної за й ня тості в усіх порівню ва них краї нах.
Сто сується це, го лов ним чи ном, “крайніх” (на й мо лод шої і на й стар шої)
віко вих груп на рин ку праці — їхній про фесійний по ртрет знач но від різ -
няється від по ртре та се редніх віко вих груп. Це мож на по зна чи ти як віко вий
“ефект краю” у про сторі про фесійних по зицій. Крім того, у крайніх віко вих
гру пах на ко пи чу ють ся зміни, які зреш тою зу мов лю ють зміни про фесійної
струк ту ри: на прик лад, у мо лодіжних гру пах інтен сивніше опа но ву ють ся
90 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
1 Зроб ле ний ав то ром на підставі да них моніто рин гу-2008 порівняль ний аналіз се ред -
ньомісяч ної за робітної пла ти за про фесійни ми гру па ми і віком свідчить, що за рпла та 30-,
40- і 50-літніх працівників вища, ніж у 20- і 60-літніх. Най ви разнішими ці відмінності є в
про фесійних гру пах де ржслуж бовців і ме нед жерів, а та кож про фесіоналів і клерків. Про
вікову сеґреґацію в оплаті праці в західних краї нах див.: [Ageing and income, 2001].
2 Навіть якщо працівник, який до сяг пенсійно го віку, за ли шається в тій самій ор -
ганізації, йому незрідка до во дить ся зміню ва ти свій по са до вий ста тус, оскільки в низці
про фесійних груп (на прик лад, де ржслуж бовці) чин ною є за бо ро на обійма ти керівні по -
са ди пенсіоне рам, а в де я ких про фесіях (на прик лад, по жеж ни ки, ар тис ти ба ле ту тощо)
до працівників ви су ва ють особ ливі ви мо ги щодо фізич но го ста ну.
3 Я вирішила порівня ти дані Украї ни і Росії на підставі ста тис тич них да них, по за як тут
більшою мірою на пов нені вікові гру пи віком до 20 років.
нові про фесії, а в стар ших, на впа ки, кон цен тру ють ся за старілі й такі про -
фесійні за нят тя, що по тро ху зни ка ють.
Таб ли ця 10
По се ле нський профіль роз поділу на се лен ня Украї ни за про фесійни ми
гру па ми (за да ни ми Дер жком ста ту Украї ни і моніто рин гу), %
Про фесійні гру пи
За да ни ми
Дер ж ком ста ту
Укра ї ни 2007 (се -
ред зайнятих)*
За да ни ми моніто рин гу-2008
Се ред за й ня тих
рес пон дентів
Се ред усіх
рес пон дентів
екьсі
М
я нне ле сан
екьсьлі
С
я нне ле сан
вїи
К
е ки ле
В
о
тсі
м
е ки ле ве
Н
о
тсі
м
оле
С
вїи
К
е ки ле
В
о
тсі
м
е ки ле ве
Н
о
тсі
м
оле
С
За ко но давці, вищі
де ржслуж бовці і
керівни ки
9,6 3,2 7,1 11,0 11,1 4,7 10,1 11,6 10,4 5,0
Про фесіона ли 15,9 5,6 36,4 15,3 15,2 9,7 28,1 13,2 13,5 7,0
Спеціалісти 13,9 6,1 24,3 18,4 23,8 19,7 20,2 18,3 21,3 15,6
Технічні служ -
бовці 4,4 1,9 5,7 2,9 2,5 2,7 5,6 4,3 3,9 3,1
Працівни ки сфе ри
торгівлі та по слуг 16,1 8,2 10,0 15,3 9,8 10,7 10,1 14,4 10,2 9,8
Кваліфіко вані
робітни ки сіль -
сько го, лісо во го і
риб но го гос по -
дарств
0,4 3,2 0,0 0,0 0,3 4,0 1,1 0,0 0,4 4,3
Кваліфіко вані
робітни ки з
інстру мен том
15,2 6,8 7,1 18,4 21,9 17,7 11,2 18,3 19,1 15,3
Опе ра то ри і скла -
даль ни ки устат ку -
ван ня і ма шин
13,7 10,0 10,0 11,0 10,8 17,4 7,9 11,2 12,8 17,7
Най простіші про -
фесії 10,8 55,0 4,3 7,8 4,4 13,4 5,6 8,7 8,3 22,3
Кількість
рес пон дентів
14309,7
тис.
6595,0
тис. 70 347 315 299 89 508 460 583
* Дже ре ло: Еко номічна ак тивність на се лен ня Украї ни 2007 : Ста тис тич ний збірник. —
К., 2008. — С. 83.
По се ле нський профіль про фесійних груп в Україні, згідно зі ста тис тич -
ни ми й соціологічни ми да ни ми, виг ля дає цілком очіку ва но (див. табл. 10 і
рис. 5). Місь кі жи телі ма ють без пе реч ну пе ре ва гу в усіх по зиціях, по в’я за -
них з управ лінськи ми по вно ва жен ня ми і кваліфікаційно-освітнім ре сур -
сом: вони у два-три раза частіше, ніж сільські жи телі, ма ють заняття ке -
рівни ка, про фесіона ла і спеціаліста (за да ни ми ста тис ти ки — ще й технічно -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 91
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
го служ бов ця і кваліфіко ва но го робітни ка з інстру мен том). Вод но час се ред
сільсько го на се лен ня у три-п’ять разів більше за й ня тих на й простішими
про фесіями, тут зо се ред жені та кож кваліфіко вані робітни ки аґрар но го сек -
то ру1. Про те се ред місько го на се лен ня та кож спос теріга ють ся ви разні від -
мінності: у Києві, як у будь-якій сто лиці, скон цен тро вані про фесіона ли і
технічні служ бовці2, тоді як робітничі про фесії (зок ре ма, кваліфіко вані
робітни ки з інстру мен том) більшою мірою зо се ред жені у ве ли ких і не ве ли -
ких містах із ви со ким про мис ло вим по тенціалом. Оче вид но, що співвідно -
шен ня біло- і синь о комірце вої за й ня тості при нци по во різнить ся за леж но
від місця про жи ван ня — се ред місько го на се лен ня воно ста но вить 44% : 56%,
а се ред сільсько го — 17% : 83%.
Рис. 5. По се ле нський по ртрет роз поділу за й ня то го на се лен ня
за про фесійни ми гру па ми за да ни ми Дер жком ста ту Украї ни 2007 року, %
Цікаво роз гля ну ти по се ле нський профіль про фесійно го по ртре та на се -
лен ня Украї ни порівня но з Росією і з євро пе йськи ми краї на ми (табл. 11).
Згідно з да ни ми ESS-2006, по се ле нська струк ту ра за й ня тості до волі близь -
ка в усіх по стсоціалістич них краї нах3. Її подібні риси такі: час тка керівників,
про фесіоналів, спеціалістів, клерків знач но вища се ред го ро дян, а час тка
робітників аґрар но го сек то ру, опе ра торів і скла даль ників, на й простіших
занять вища се ред сільських жи телів. У краї нах Західної Євро пи по се ле н -
ський профіль за й ня тості не має ви раз них відміннос тей між го ро дя на ми
92 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
10,8
13,7
15,2
0,4
16,1
4,4
13,9
15,9
9,6
55,0
10,0
6,8
3,2
8,2
1,9
6,1
5,6
3,2
̳ñüêå íàñåëåííÿ ѳëüñüêå íàñåëåííÿ
Êåð³âíèêè
Ïðîôåñ³îíàëè
Ñïåö³àë³ñòè
Òåõí³÷í³ ñëóæáîâö³
Ðîá³òíèêè òîðã³âë³ òà ïîñëóã
Êâàë. ðîá³òíèêè ñ/ã
Êâàë. ðîá³òíèêè ç ³íñòðóìåíòîì
Îïåðàòîðè ³ ñêëàäàëüíèêè
Íàéïðîñò³ø³ ïðîôåñ³¿
1 Відомо, що у 49,3% на се ле них пунктів Украї ни у 2005 році були відсутні бо дай якісь
суб’єкти гос по да рської діяль ності [При бит ко ва, 2009], тому ба га то сільських жи телів
му си ли пра цю ва ти або в осо бис то му підсоб но му гос по дарстві, або не за місцем про жи -
ван ня.
2 У сто лиці та кож скон цен тро вані за ко но давці, вищі де ржслуж бовці й керівни ки, про -
те вони, як пра ви ло, не по трап ля ють до вибірки.
3 Дані Дер жком ста ту Украї ни та моніто рин гу фіксу ють кон трастніші відсот кові від -
мінності про фесійно го скла ду го ро дян і се лян, ніж дані ESS-2006, одна че опи сані тен -
денції збіга ють ся.
і се ля на ми (за ви нят ком про фесійної групи кваліфікованих робітників
аґ рар ного сектору, що цілком зрозуміло).
Таб ли ця 11
По се ле нський профіль роз поділу на се лен ня Украї ни і Росії,
країн Східної і Західної Євро пи за про фесійни ми гру па ми
(ESS-2006), %*
Про фесійні
гру пи
Украї на Росія Краї ни Східної
Євро пи
Краї ни Західної
Євро пи
екьсі
М
я нне ле сан
екьсьлі
С
я нне ле сан
екьсі
М
я нне ле сан
екьсьлі
С
я нне ле сан
екьсі
М
я нне ле сан
екьсьлі
С
я нне ле сан
екьсі
М
я нне ле сан
екьсьлі
С
я нне ле сан
За ко но давці, вищі
де ржслуж бовці,
керівни ки
12,2 7,5 5,5 3,4 10,7 4,0 8,5 8,9
Про фесіона ли 13,2 8,7 16,5 10,8 11,6 4,3 14,1 10,3
Спеціалісти 18,0 12,4 15,5 14,8 13,2 6,4 17,9 15,4
Технічні служ -
бовці 6,2 5,3 7,7 4,6 8,8 5,7 13,5 11,7
Працівни ки сфе ри
торгівлі та по слуг 13,9 11,2 10,9 10,4 14,1 11,7 15,9 14,1
Кваліфіко вані
робітни ки сіль -
сько го, лісо во го і
риб но го гос по -
дарств
1,1 2,4 0,9 9,7 1,5 6,0 1,3 5,3
Кваліфіко вані
робітни ки з
інстру мен том
15,3 13,4 19,8 15,0 15,0 19,7 11,3 14,4
Опе ра то ри і скла -
даль ни ки устат ку -
ван ня і ма шин
10,5 15,2 12,4 16,4 11,0 12,4 6,6 7,5
Най простіші про -
фесії 9,6 23,8 10,7 14,8 14,3 19,8 10,9 12,4
Кількість
рес пон дентів 628 1167 1480 566 2835 1845 1620 8623
* Дані щодо Украї ни та Росії зва же но з ура ху ван ням диз айн-ефек ту вибірки, а щодо
країн Східної і Західної Євро пи — на комбіно ва ну вагу weight2 = dweight*pweight.
Вис нов ки
Здійснене ав то ром статті ба га тоцільо ве досліджен ня дало підста ви
дійти та ких вис новків.
По-пер ше, дані різних соціологічних про ектів щодо про фесійно го скла -
ду на се лен ня Украї ни, на мій по гляд, цілком зіставні (а отже, надійні), хоча
ма ють відмінності, по яс ню вані, го лов ним чи ном, відміннос тями стра тегій
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 93
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
по бу до ви вибірки і ме тодів зби ран ня інфор мації. А от на явність знач них
розбіжнос тей соціологічних і ста тис тич них да них по тре бує по шу ку по яс -
нень, спеціаль но го об го во рен ня зі співробітни ка ми Дер жком ста ту Украї ни,
відповідаль ни ми за зби ран ня да них сто сов но роз поділу на се лен ня за про -
фесійни ми гру па ми, і (в ідеалі) по до лан ня цих про блем шля хом зближення
методичних стратегій (переважно на етапі кодування).
По-дру ге, порівняльні дані міжна род но го про ек ту ESS свідчать, з од но го
боку, про при нци по ву схожість про фесійно го скла ду всіх по стсоціаліс тич -
них суспільств — Украї ни, Росії і країн Східної Євро пи (що по яс нюється
спільністю соціаль но-еко номічних і тех но логічних за сад фор му ван ня про -
фесійно го профілю суспільства в краї нах ко лиш ньої РЕВ, що зберігається
до те пер), а з іншо го — про при нци пові відмінності із розви неними західни -
ми краї на ми (зок ре ма, об сяг по зицій “білих комірців” у струк турі про -
фесійної за й ня тості на За ході знач но ви щий, а “синіх” — відповідно, ни -
жчий). Однак цей вис но вок пе ре дба чає в под аль шо му де тальніше об го во -
рен ня порівню ва них відміннос тей в якісних ха рак те рис ти ках пред став -
ників різних про фесійних груп (на прик лад, про фесіоналів, фер мерів тощо).
По-третє, впро довж два над ця ти років (періоду відсте жу ван ня да них
про про фесійний роз поділ) спос теріга ла ся знач на ди наміка ди фе ренціації
на се лен ня за про фесійни ми гру па ми. Якщо довіряти да ним ста тис ти ки1, в
Україні та Росії вона мала різну спря мо ваність й інтен сивність. Так, в
Україні на тлі зни жен ня за галь но го об ся гу за й ня тості спос терігав ся зсув від
синь о комірце вих за нять індустріаль но го сек то ру в бік сфе ри торгівлі та по -
слуг, а в Росії два над ця тирічна ди наміка мала по зи тив ний тренд щодо пе ре -
тво рен ня струк ту ри за й ня тості на зра зок постіндустріаль но го суспільст -
ва — на тлі підви щен ня об ся гу за й ня тості став ся зсув про фесійної ди фе -
ренціації від “синіх” комірців у сфері не тільки торгівлі та по слуг, а й “білих
комірців”. Щоб оцінити, наскільки достовірним є такий висновок, необхідні
дані інших досліджень.
По-чет вер те, от ри мані дані засвідчу ють важ ливість де термінант статі,
віку і місця про жи ван ня для аналізу про фесійної струк ту ри по стра дя нських
суспільств. Се ред ви яв ле них за ко номірнос тей слід відзна чи ти фак ти як го -
ри зон таль ної ґен дер ної аси метрії у про фесійно му поділі праці (жінки до -
міну ють у сфері кваліфіко ва ної та ру тин ної нефізич ної праці, а чо ловіки — у
про фесіях робітників фізич ної праці та в управлінських по зиціях; при чо му
ґен дерні відмінності рин ку праці ма ють подібний ха рак тер у всіх порівню -
ва них краї нах); так і фак ти вер ти каль ної сеґреґації, по ка зані на при кладі ґен -
дер них відміннос тей в оплаті праці (у всіх про фесійних гру пах за робітна
пла та чо ловіків знач но вища, ніж у жінок), а та кож у по са до во му профілі
(чим ви щим є ста тус по зиції в по са довій ієрархії, тим рідше її обійма ють
жінки). Аналіз віко во го профілю ви я вив своєрідність про фесійних по зицій
різних віко вих груп. Зафіксо ва но так зва ний “ефект краю”: крайні вікові
гру пи на рин ку праці — на й мо лод ша (до 20 років) і на й стар ша (після 60
94 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
1 Це за сте ре жен ня я роб лю тому, що прак ти ка зби ран ня і ко ду ван ня інфор мації
відповідно до кла сифіка то ра про фесій ISCO для ста тис тич них аґенцій Росії й Украї ни
та кож є но вою, ще не дос тат ньо відпраць о ва ною прак ти кою.
років) — ма ють спе цифічну струк ту ру за й ня тості, що відрізняється від “се -
редніх” — на й ма совіших і на й ак тивніших віко вих груп (віком від 30 до 60
років), що реалізу ють увесь спектр про фесій су час но го суспільства. Так, мо -
лодь віком до 20 років пе ре важ но має за нят тя не кваліфіко ва ної фізич ної
праці й сфе ри торгівлі та по слуг, а се ред працівників пенсійно го віку по -
рівня но ве ли ка час тка тих, хто має на й простіші за нят тя, і мен ша — пра -
цівників торгівлі та по слуг. Про фесійні профілі 30-, 40- і 50-літніх пра -
цівників ви я ви ли ся на й ближ чи ми, а 20-літні відрізня ють ся від них мен шою
час ткою керівників. Ви яв ле ний ха рак тер взаємоз в’яз ку віку і про фесії по -
дібний у всіх порі в нюваних краї нах. По се ле нський профіль свідчить про при -
нци по ву ди фе ренціацію про фесійно го скла ду місько го і сільсько го насе -
лення, зок ре ма за рівнем кваліфікації: пред став ни ки на й простіших за нять
скон цен тро вані головно в селі, тоді як управлінці й працівни ки кваліфіко -
ва ної праці — у містах; щоп рав да, і се ред го ро дян фіксу ють ся розбіжності: в
сто лиці зо середжені за нят тя “білих комірців”, а у ве ли ких і не ве ли ких
містах — “си ніх”. Відзначу, що вище перелічено лише ті закономірності
професійної структури українського і російського суспільств, що дістають
пе ре кон ли ве підтвердження в даних як офіційної статистики, так і соціо -
логічних проектів.
Підсу мо ву ю чи, за зна чу, що здійсне не досліджен ня за галь них кон турів
про фесійної ди фе ренціації укр аїнсько го суспільства в порівняльній і ча -
совій пер спек ти вах є лише одним із не обхідних кроків у ком плек сно му ви -
вченні про фесійної струк ту ри. Актуальні вітчиз няні досліджен ня різних
ти пів соціаль но-про фесійної мобільності, струк ту ри про фесійно го пре сти -
жу, відсте жу ван ня різно манітних по каз ників ґен дер ної й віко вої нерівності
у сфері про фесійної за й ня тості тощо. Пер спек тив ним на пря мом є та кож
роз ви ток соціології про фесій, кот ра як окре ма га лузь досліджень (су дя чи з
аналізу соціологічної періоди ки) прак тич но відсут ня в Україні. Як наслідок
нам мало що дос те мен но відомо про вітчиз ня ну спе цифіку куль ту ри окре -
мих про фесійних груп (на прик лад, лікарів, ме нед жерів, вик ла дачів, юрис -
тів, соціаль них працівників, спеціалістів IT-сфе ри), про зміну ста ту су різ -
но манітних про фесій і за нять у перебігу суспільних трансформацій, про
появу й інституціоналізацію нових професій.
Отри мані дані роб лять пев ний вне сок у знан ня про соціаль ну струк ту ру
укр аїнсько го суспільства, а та кож свідчать, що вітчиз няні соціоло ги от ри -
ма ли надійний інстру мент фіксації про фесійної по зиції рес пон ден та від -
повідно до міжна род них стан дартів. На явність цієї уніфіко ва ної змінної у
вітчиз ня них соціологічних ма си вах за без пе чує міжна род ну порівню ваність
відповідних да них, крім того, во че вид не на її ко рисність як еле мен та ко нст -
ру ю ван ня відо мих кла со вих схем і соціое ко номічних індексів (а за ба жан ня
і для ство рен ня влас них), що вип рав до вує витрачений час і докладені зу сил -
ля в її конструювання.
Лiте ра ту ра
Александрова Т.Л. Ме то до ло ги чес кие про бле мы со ци о ло гии про фес сий // Со ци о -
ло ги чес кие ис сле до ва ния. — 2000. — № 8. — С. 11–17.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 95
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
Аллен В.А.Д., Гон ча рук О., Пер рот та Л. Укр аїнське село на зламі століть. — К., 2001.
Аникин В.А., Ти хо но ва Н.Е. Со ци аль но-про фес си о наль ный ста тус как фак тор со ци -
аль ных не ра венств // Со ци аль ные не ра ве нства и со ци аль ная по ли ти ка в со вре мен ной
Рос сии. — М., 2008. — С. 96–110.
Антонченкова С.В. Ген дер ное не ра ве нство на рын ке тру да // Эко но ми чес кая со ци о -
ло гия: элек тро нный жур нал. — 2004. — Т. 5. — № 4. — С. 72–96 (www.ecsoc.msses.ru).
Антропология про фес сий: Сб.науч.ст. / Под ред. П.В.Ро ма но ва, Е.Р.Ярской-Смир -
но вой. — Са ра тов, 2005.
Близ нюк В. Ген дерні відно си ни в еко номічній сфері // Осно ви теорії ґен де ру. — К.,
2004. — С. 327–353.
Боль шой тол ко вый со ци о ло ги чес кий сло варь (Collins). — М., 1999. — Т. 1, 2.
Діти, жінки та сім’я в Україні: Стат. збірник / ДКСУ. — К., 2008.
Дюр кгейм Э. О раз де ле нии об щес твен но го тру да // За пад но ев ро пей ская со ци о ло -
гия ХIX–на ча ла ХХ ве ков. — М., 1996. — С. 256–309.
Жінки і чо ловіки в Україні : Стат. збірник / ДКСУ. — К., 2001.
Жур жен ко Т.Ю. Со ци аль ное вос про из во дство и ген дер ная по ли ти ка в Укра и не. —
Харь ков, 2001.
Зас лав ская Т.И. Со ци аль ная струк ту ра со вре мен но го рос сий ско го об щес тва // Об -
щес твен ные на уки и со вре мен ность. — 1997. — № 2. — С. 5–23.
Ильин В.И. Мо де ли клас со об ра зо ва ния в по стком му нис ти чес ком мире // Мир Рос -
сии. — 2008. — № 2. — С. 3–21.
Клас со вое об щес тво. Те о рия и эм пи ри чес кие ре а лии / Под ред. С.Ма ке е ва. — К.,
2003.
Кон М., Хмель ко В., Паніотто В., Хунг Х.Ф. Соціаль на струк ту ра та осо бистість у
про цесі ра ди каль них соціаль них змін // Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг. — 2005. —
№ 3. — С. 24–64.
Ку цен ко О.Д. Общес тво не рав ных. Клас со вый ана лиз не ра венств в со вре мен ном об -
щес тве. — Харь ков, 2000.
Лавріне нко Н. Ген дер ний ас пект соціаль но-еко номічно го ста ту су // Укр а їнське
суспільство–2003. Соціологічний моніто ринг. — К., 2003. — С. 97–105.
Лер ман Ц., Се дик Д., Пу га чев Н., Гон ча рук А. Ре фор ми ро ва ние се льско го хо зя йства в
Укра и не. Ито ги и пер спек ти вы. — Рим, 2007.
Лук ша О.В. Со ци о ло гия про фес си о наль ных групп: опре де ле ние по ня тий // Про -
фес си о наль ные груп пы ин тел ли ген ции. — М., 2003. — С. 61–79.
Ма ке ев С.А. Со ци аль ные пе ре ме ще ния в круп ном го ро де. — К., 1989.
Маль це ва И.О., Ро щин С.Ю. Ген дер ная сег ре га ция и мо биль ность на рос сий ском
рын ке тру да. — М., 2006.
Ман су ров В.А., Юрчен ко О.В. Ко нстру и ро ва ние но вых ста тус ных по зи ций в про цес -
се про фес си о на ли за ции // Мо дер ни за ция со ци аль ной струк ту ры рос сий ско го об щес тва
/ Под ред. З.Т.Го лен ко вой. — М., 2008. — С. 139–156.
Окса мит на С., Пат ра ко ва А. Ієрархія пре стиж ності про фесій і за нять // Укр аїнське
суспільство, 2007. — К., 2007. — С. 170–179.
Окса мит ная С.Н. Кон цеп ция клас сов Дж.Гол дтор па: опыт при ме не ния в Укра и не
// Клас со вое об щес тво. Те о рия и эм пи ри чес кие ре а лии / Под ред. С.Ма ке е ва. — К.,
2003. — С. 82–115.
Пат ра ко ва А.Л. Соціаль но-кла сові по зиції та ціннісні орієнтації // Соціологія:
теорія, ме то ди, мар ке тинг. — 2009. — № 1. — С. 169–185.
По по ва И.П. Про фес си о наль ный ста тус спе ци а лис тов в ме ня ю щем ся рос сий ском
об щес тве. — М., 2004.
Пра ця жінок: дис кримінація по відно шен ню до жінок на укр аїнсько му рин ку праці.
Звіт Human Rights Watch, 2003
(www.hrw.org/russian/reports/ukraine/2003/ukraine_resume.html).
96 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
При бит ко ва І.М. Кри терії внутрішньок ла со вої струк ту ри се ля нства та міжкла со вих
кор донів у дис кусіях аг рар ників ра дя нської доби та по стра дя нсько го ре фор маційно го
часу // Соціаль ний роз ви ток сільських регіонів. — Умань, 2009. — С. 134–137.
Про би вая “стек лян ный по то лок”: жен щи ны на ру ко во дя щих по стах. Крат кий об зор.
Меж ду на род ное бюро тру да. — Же не ва, 2002
(http://www.gender.ru/russian/digest/2002-01/analize/mot8.shtml).
Про фес си о наль ные груп пы ин тел ли ген ции. — М., 2003.
Рівність за ра ди де мок ратії : Інфор маційний бю ле тень з ак ту аль них пи тань ґен дер -
них пе ре тво рень в Україні. — К., 2006.
Си мон чук Е.В. Ме ха низм меж про фес си о наль ной мо биль нос ти спе ци а лис тов с вы -
сшим об ра зо ва ни ем // Под виж ность струк ту ры: Сов ре мен ные про цес сы со ци аль ной
мо биль нос ти. — К., 1999. — С. 135–149.
Си мон чук Е. Клас со вые струк ту ры в срав ни тель ной пер спек ти ве // Укра ин ское об -
щес тво в ев ро пей ском про стра нстве / Под ред. Е.Го ло ва хи, С.Ма ке е ва. — К., 2007. —
С. 33–104.
Си мон чук О. Кла сифіка тор про фесій ISCO-88: історія роз роб лен ня, кон цеп ту альні
за са ди, мо дель опе раціоналізації, за сто су ван ня в соціологічних досліджен нях // Соціо -
логія: теорія, ме то ди, мар ке тинг. — 2008. — № 3. — С. 24–41.
Со ро кин П.А. Со ци аль ная стра ти фи ка ция и мо биль ность // Че ло век. Ци ви ли за ция.
Общес тво. — М., 1992. — С. 353–372.
Со ро кин П.А. Вли я ние про фес сии на по ве де ние лю дей и реф лек со ло гия про фес си о -
наль ных групп // Обще дос туп ный учеб ник со ци о ло гии. Статьи раз ных лет. — М.: На у ка,
1994. — С. 333–355.
Со ци аль ная ди на ми ка и транс фор ма ция про фес си о наль ных групп в со вре мен ном
об щес тве / Под ред. В.А.Ман су ро ва. — М., 2007.
Со ци аль но-про фес си о наль ная ори ен та ция мо ло де жи / Отв. ред. М.X.Тит ма. — Тар -
ту, 1973.
Укра ин ское об щес тво в ев ро пей ском про стра нстве / Под ред. Е.Го ло ва хи, С.Ма ке е -
ва. — К., 2007.
Фи лип пов Ф.Р. От по ко ле ния к по ко ле нию: Со ци аль ная под виж ность. — М., 1989.
Че ред ни чен ко Г.А., Шуб кин В.Н. Мо ло дежь всту па ет в жизнь (со ци о ло ги чес кое ис -
сле до ва ние про блем вы бо ра про фес сии и тру до ус тро йства). — М., 1985.
Чер но во лен ко В.Ф., Оссов ский В.Л., Па ни от то В.И. Прес тиж про фес сий и про бле мы
со ци аль но-про фес си о наль ной ори ен та ции мо ло де жи. — К., 1979.
Шка ра тан О.И., Ильин В.И. Со ци аль ная стра ти фи ка ция Рос сии и Вос точ ной Евро -
пы. — М., 2006.
Шка ра тан О.И., Ястре бов Г.А. Рос сий ское не оэ так ра ти чес кое об щес тво и его стра -
ти фи ка ция // Со ци о ло ги чес кие ис сле до ва ния. — 2008. — № 11. — С. 40–50.
Шка ра тан О.И., Ястре бов Г.А. Со ци аль но-про фес си о наль ная стра ти фи ка ция на се -
ле ния Рос сии: Те о ре ти чес кие пред по сыл ки, ме то ды и не ко то рые ре зуль та ты по втор но го
опро са 1994, 2002 и 2006 го дов // Мир Рос сии. — 2007. — № 3. — С. 3–49.
Abbott A. The System of Professions: An Essay on the Division of Expert Labor. —
Chicago, 1988.
Ageing and Employment Policies. — Paris, 2001 (www.oecdbookshop.org).
Ageing and Income. Financial Resources and Retirement in 9 OECD Countries. — Paris,
2001.
Anker R. Gender and Jobs: Sex Segregation of Occupations in the World. — Geneva, ILO,
1998.
Ashton D.N. Globalisation and the Future of the Youth Labour Market. — Leicester, 2007.
Blau P.M., Duncan O.D. The American Occupational Structure. — N.Y., 1967.
Burton M.D., Grusky D.B. A Quantitative History of Comparative Stratifica tion Research
// Contemporary sociology. — 1992. — Vol. 21. — № 25. — P. 623–631.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 97
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
Crompton R. Professions in the Current Context // Work, Employment and Socie -
ty. —1990. — P. 147–66.
Davies C. The Sociology of Professions and the Profession of Gender // Sociology. —
1996. — Vol. 30. — № 4. — P. 661–678.
Dex S. The Sexual Division of Work: Conceptual Revolutions in the Social Sciences. —
Brighton, 1985.
Dictionary of Sociology / Ed. by J.Scott, G.Marshall. — Oxford, 2005.
Duncan O.D. A Socioeconomic Index for All Occupations // Occupations and Social
Status / Ed. by A.J.Reiss. — N.Y., 1961. — P. 139–161.
Duncan O.D. Notes on Social Measurement: Historical and Critical. — N.Y., 1984.
Erikson R., Goldthorpe J.H. The Constant Flux. — Oxford, 1992.
Esping Andersen G. Post-Industrial Class Structures: An Analytical Framework //
Chang ing Classes: Stratification and Mobility in Post-Industrial Societies / Ed. by G.Esping
Andersen. — L., 1993. — P. 7–31.
Featherman D., Hauser R. Opportunity and Change. — N.Y., 1978.
Feldberg R., Glenn E.N. Male and Female: Job Versus Gender Models in the Sociology of
Work // Social Problems. — 1979. — Vol. 26. — P. 524–538.
Freidson E. Professionalism: The Third Logic. — L., 2001.
Furlong A., Cartmel F. Young People and Social Change: New Perspectives. — Maiden -
head, 2006.
Ganzeboom H.B.G., De Graaf P., Treiman D.J. (with De Leeuw J.). A Standard Inter -
national Socio-Economic Index of Occupational Status // Social Science Research. — 1992. —
№ 21. — P. 1–56.
Ganzeboom H.B.G., Treiman D.J. Internationally Comparable Measures of Occupational
Status for the 1988 International Standard Classification of Occupations // Social Science
Research. — 1996. — № 25. — P. 201–239.
Ganzeboom H.B.G., Treiman D.J., Ultee W.C. Comparative Intergenerational Strati fica -
tion Research: Three Generations and Beyond // Annual Review of Sociology. — 1991. —
Vol. 17. — P. 277–302.
Ganzeboom, H.B.G., Treiman, D.J. Three Internationally Standardised Measures for Com -
parative Research on Occupational Status // Advances in Cross-National Comparison / Ed.
by J.H.P.Hoffmeyer-Zlotnick, C.Wolf. — N.Y., 2003. — P.159–193.
Gender and Stratification / Ed. by R.Crompton, M.Mann. — Cambridge, 1989.
Gender Segregation and Social Change / Ed. by A.M.Scott. — Oxford, 1994.
Gender Segregation at Work / Ed. by S.Walby. — Philadelphia, 1988.
Global Gender Gap Report 2007. World Economic Forum —
(http://www.weforum.org/en/initiatives/gcp/Gender%20Gap/index.htm).
Glover I., Branine M. Ageism in Work and Employment. — Aldershot, 2001.
Goldthorpe J.H., Hope K. The Social Grading of Occupations. A New Approach and
Scale. — Oxford, 1974.
Goldthorpe J.H. Women and Class Analysis: in Defence of the Conventional View //
Sociology. — 1983. — № 17.
Goldthorpe J. On the Service Class, its Formation and Future // Classes and the Division
of Labour / Ed. by A.Giddens, G. MacKenzie. — Cambridge, 1982.
Griffin L., Kalleberg A. Stratification and Meritocracy in the United States: Class and
Occupational Recruitment Patterns // British Journal of Sociology. — 1981. — Vol. 32. —
P. 1–38.
Hakim C. Key Issues in Women’s Work: Female Heterogeneity and the Polarisation of
Women’s Employment. — L., 1996.
Hoffmann E. International Statistical Comparisons Occupational and Social Structures:
Problems, Possibilities and the Role of ISCO-88. — ILO, 1999.
98 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Оле на Си мон чук
Kalleberg A. Comparative Perspectives on Work Structures and Inequality // Annual
Review of Sociology. — 1988. — Vol. 14. — P. 203–225.
Krymkovski D.H. Measurement in the Comparative Study of the Process of Stratification
// Social Science Research. — 1988. — Vol. 17. — P. 181–205.
Leiulfsrud H., Bison I., Jensberg H. Social Class in Europe / European Social Survey
2002/3. — NTNU Samfunnsforskning / NTNU Social Research Ltd., 2005.
Leiulfsrud H., Woodward A. Women at Class Crossroads: Repudiating Conventional
Theories of Family Class // Sociology. — 1987. — Vol. 21. — № 3. — P. 393–412.
MacDonald K.M. The Sociology of the Professions. — L., 1995.
Mills W. White Collar: The American Middle Classes. — N.Y, 1951.
North C.C., Hatt P.K. Jobs and Occupations // Public Opinion News. — 1947. — № 9. —
P. 3–13.
Orth B., Wegener B. Scaling occupational prestige by magnitude estimation and category
rating methods // European Journal of Social Psychology. — 2006. — № 13(4). — P. 417–431.
Parsons T. The Social System. — N.Y., 1991.
Perkin H. The Rise of Professional Society. — L., 1988.
Professions in Theory and History / Ed. by M.Burrage, R.Torstendahl. — L., 1990.
Report on Equality between Women and Men. — Luxembourg, 2006.
Riley M.W. On the Significance of Age in Sociology // American Sociological Review. —
1987. — Vol. 52. — № 1. — P. 1–14.
Samorodov A. Ageing and Labour Markets for Older Workers. — Geneva, 1999.
Shanas E. et al. Old People in Three Industrialised Societies. — L., 1968.
The End of the Professions? The Restructuring of Professional Work / Ed. by J.Broad -
bent, M.Dietrich, J.Roberts. — L.– N.Y., 1997.
The Formation of Professions: Knowledge, State and Strategy / Ed. by R.Torstendahl,
M.Burrage. — L., 1990. — P. 11–23.
The Sociology of the Professions: Doctors, Lawyers and Others / Ed. by R.Dingwall,
P.Lewis. — L., 1983.
Treiman D.J. Occupational Prestige in Comparative Perspective. — N.Y., 1977.
Work and Aging: A European Perspective / Ed. by J.Snel, R.Cremer. — L., 1994. —
P. 309–322.
Wegener B. Concepts and Measurement of Prestige // Annual Review of Sociology. —
1992. — Vol. 18. — P. 253–280.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 99
Про фесійна струк ту ра су час ної Украї ни
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5954 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-4426 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:23:10Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут соціології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Симончук, Е. 2010-02-12T10:04:47Z 2010-02-12T10:04:47Z 2009 Профессиональная структура современной Украины / Е. Симончук // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 62-99. — Бібліогр.: 100 назв. — рос. 1563-4426 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5954 This research is aimed at the study of the occupational structure of Ukrainian society, in particular, of the distribution of the population of Ukraine by occupational groups (which were derived according to the International Standard Classification of Occupations ISCO-88). The statistical data demonstrates that a significant dynamics of occupational differentiation of Ukrainian population took place during the last twelve years, namely a shift from blue collar occupations in the industrial sector to the sphere of trade and services. The comparative data of the ESS project indicates a principal similarity of occupational differentiation of the post-socialist societies in contrast to the Western countries (particularly, the volume of the white collar positions in the occupational composition in the West is considerably higher, while for the blue collars it is correspondingly lower). The received data points out the importance of the determinants of gender and age for the analysis of the occupational structure of post-soviet societies. The author reveals the patterns of both the horizontal and the vertical gender segregation. The peculiarity of the occupational positions of different age groups lies in the so-called age "edge effect": the youngest (below 20 years old) and the oldest (above 60) groups have a specific occupational structure against the middle groups. uk ru Iнститут соціології НАН України Профессиональная структура современной Украины Професійна структура сучасної України Article published earlier |
| spellingShingle | Профессиональная структура современной Украины Симончук, Е. |
| title | Профессиональная структура современной Украины |
| title_alt | Професійна структура сучасної України |
| title_full | Профессиональная структура современной Украины |
| title_fullStr | Профессиональная структура современной Украины |
| title_full_unstemmed | Профессиональная структура современной Украины |
| title_short | Профессиональная структура современной Украины |
| title_sort | профессиональная структура современной украины |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5954 |
| work_keys_str_mv | AT simončuke professionalʹnaâstrukturasovremennoiukrainy AT simončuke profesíinastrukturasučasnoíukraíni |