Динамика факторов протестных практик населения Украины
The article tracks the dynamics of protest practices in Ukrainian society in a period after so called "Orange revolution". The author selects the structural, socio-psychological and resource mobilization approaches to explanation of the protest behaviour factors. Upon this ground, these fa...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5955 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Динамика факторов протестных практик населения Украины / А. Резник // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 100-125. — Бібліогр.: 38 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5955 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Резник, А. 2010-02-12T10:05:21Z 2010-02-12T10:05:21Z 2009 Динамика факторов протестных практик населения Украины / А. Резник // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 100-125. — Бібліогр.: 38 назв. — рос. 1563-4426 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5955 The article tracks the dynamics of protest practices in Ukrainian society in a period after so called "Orange revolution". The author selects the structural, socio-psychological and resource mobilization approaches to explanation of the protest behaviour factors. Upon this ground, these factors are aggregated in two explanatory models. Structural factors form the model of social disruption. At the same time the resource mobilization and socio-psychological factors in a ensemble form the model of civil voluntarism. The author advances two hypotheses about the factors of the protest practices determination. In order to clarify these hypotheses he applies the method of binary logistic regression. An analysis has prove that civil activity caused by events of "Orange revolution" was conditioned by regional and geopolitical dissidences, but later on the protest practices were determined mainly by resource and sociopsychological stimuli. The results of analysis reveal that the value and world view stratification of society has not influenced the protest behaviour. This developments can explain to some extent the absence of serious social conflicts in Ukraine. uk ru Iнститут соціології НАН України Динамика факторов протестных практик населения Украины Динаміка чинників протестних практик населення України Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Динамика факторов протестных практик населения Украины |
| spellingShingle |
Динамика факторов протестных практик населения Украины Резник, А. |
| title_short |
Динамика факторов протестных практик населения Украины |
| title_full |
Динамика факторов протестных практик населения Украины |
| title_fullStr |
Динамика факторов протестных практик населения Украины |
| title_full_unstemmed |
Динамика факторов протестных практик населения Украины |
| title_sort |
динамика факторов протестных практик населения украины |
| author |
Резник, А. |
| author_facet |
Резник, А. |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут соціології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Динаміка чинників протестних практик населення України |
| description |
The article tracks the dynamics of protest practices in Ukrainian society in a period after so called "Orange revolution". The author selects the structural, socio-psychological and resource mobilization approaches to explanation of the protest behaviour factors. Upon this ground, these factors are aggregated in two explanatory models. Structural factors form the model of social disruption. At the same time the resource mobilization and socio-psychological factors in a ensemble form the model of civil voluntarism. The author advances two hypotheses about the factors of the protest practices determination. In order to clarify these hypotheses he applies the method of binary logistic regression. An analysis has prove that civil activity caused by events of "Orange revolution" was conditioned by regional and geopolitical dissidences, but later on the protest practices were determined mainly by resource and sociopsychological stimuli. The results of analysis reveal that the value and world view stratification of society has not influenced the protest behaviour. This developments can explain to some extent the absence of serious social conflicts in Ukraine.
|
| issn |
1563-4426 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5955 |
| citation_txt |
Динамика факторов протестных практик населения Украины / А. Резник // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 100-125. — Бібліогр.: 38 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT reznika dinamikafaktorovprotestnyhpraktiknaseleniâukrainy AT reznika dinamíkačinnikívprotestnihpraktiknaselennâukraíni |
| first_indexed |
2025-11-25T20:39:17Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:39:17Z |
| _version_ |
1850525325819117568 |
| fulltext |
Олек сандр Резнік
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК,
êàí äè äàò ñîö³îëîã³÷íèõ íàóê, íà óêî âèé ñï³â -
ðîá³òíèê â³ää³ëó ñîö³àëü íî¿ ïñè õî ëî㳿 ²íñòè -
òó òó ñîö³îëî㳿 ÍÀÍ Óêðà¿ íè
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик
на се лен ня Украї ни
Abstract
The article tracks the dynamics of protest practices in Ukrainian society in a period
after so called “Orange revolution”. The author selects the structural, socio-psy -
chological and resource mobilization approaches to explanation of the protest beha -
vior factors. Upon this ground, these factors are aggregated in two explanatory
models. Structural factors form the model of social disruption. At the same time the
resource mobilization and socio-psychological factors in a ensemble form the model of
civil voluntarism. The author advances two hypotheses about the factors of the protest
practices determination. In order to clarify these hypotheses he applies the method of
binary logistic regression.
An analysis has prove that civil activity caused by events of “Orange revolution” was
conditioned by regional and geopolitical dissidences, but later on the protest practices
were determined mainly by resource and sociopsychological stimuli. The results of
analysis reveal that the value and world view stratification of society has not in -
fluenced the protest behavior. This developments can explain to some extent the
absence of serious social conflicts in Ukraine.
Вступ
Стабільність будь-яко го суспільства за ле жить від співвідно шен ня між
рівнем гро ма дя нської ак тив ності на се лен ня і рівнем політич ної інсти ту -
ціоналізації. У ви пад ку зрос тан ня гро ма дя нської ак тив ності збе ре жен ня
стабільності суспільства за ле жить від відповідно го роз вит ку політич них
інсти тутів та про це дур, які за без пе чу ють леґітимні ка на ли взаємодії на се -
лен ня з політич ною сис те мою. Існу ван ня ціннісно-світог ляд но го роз ша ру -
100 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
ван ня укр аїнсько го суспільства, яке на кла дається на реґіональні, ге о по -
літичні та елек то ральні пе ре ва ги, в 1990-х ро ках не при зво ди ло до кон фрон -
таційної по ведінки, оскільки суспільство пе ре важ но було зо се ред же не на
еко номічно му ви жи ванні. Фено мен подвійної інсти туціоналізації су спіль -
ства спри чи няв ся до політичної па сив ності гро ма дян. Баланс політич них та
еко номічних угру по вань не лише підтри му вав ся фор маль ни ми нор ма ми,
які утво рю ють його пра во ве поле, а й до пов ню вав ся ди намічною сис те мою
не фор маль них норм та сис те мою при му со во го арбітра жу політич но го ре -
жи му, ґрун то ва но го на сильній пре зи дентській владі. Все це спри я ло від -
носній стабільності у суспільстві.
Зміна політич но го ре жи му спро во ку ва ла пер ма нен тне ре фор му ван ня
політич ної сис те ми та бо роть бу елітних угру по вань, дес табілізацію у функ -
ціону ванні гілок вла ди. Активізу ва ли ся про тиріччя політич них еліт сто сов -
но важ ли вих ас пектів ре фор му ван ня в еко номічній, гу манітарній та зовніш -
ньо політичній сфе рах. Це на кла ло пев ний відби ток на сприй нят тя су спіль -
ством май бутніх шляхів роз вит ку Украї ни та по гли би ло цін нісно-сві то -
глядне роз ша ру ван ня. Своєю чер гою, соціальні очіку ван ня, по в’я зані зі
зміною вла ди, зу мо ви ли спа ла хи гро ма дя нської ак тив ності на се лен ня. Ого -
ли ла ся не здатність фор маль них норм са мостійно слу гу ва ти пра во вим по -
лем роз в’я зан ня гос трих соціаль но-політич них конфліктів, що за зви чай зу -
мов лює політич ну не стабільність та зрос тан ня аґре сив ної кон фрон тації.
Однак низ ь кий рівень політич ної інсти туціоналізації вла ди та пев не зрос -
тан ня рівня гро ма дя нської ак тив ності на се лен ня не при зве ли до ва го мої
дес табілізації суспільства.
Ця си ту ація ви ма гає де тальнішого аналізу про тес тних форм гро ма дя н -
ської ак тив ності (які ма ють пер ма нен тний ха рак тер), а саме не кон венціо -
наль них гро ма дсько-політич них прак тик як сис те ма тич них, відтво рю ва -
них і по стійних дій на се лен ня у суспільно-політичній ца рині. Те, що су спіль -
но- по літичні пе ре тво рен ня в Україні про хо дять за умов соціаль ної аномії,
час тої зміни вла ди, постійно го ре фор му ван ня політич них інсти ту тів,
несформо вано сті партійної сис те ми, не роз ви не ності інсти тутів гро ма дя н -
сько го су спіль ства, свідчить про три ва ле пе ре фор ма ту ван ня політич них
норм і ро лей як еліти, так і на се лен ня. Внаслідок цьо го з’яв ляється неінсти -
туціоналізо ва ний про стір, який може бути твор чо опа но ва ний не фор маль -
ни ми прак ти ка ми інно ваційно го ха рак те ру. Це спри я ти ме або від тво рен ню і
стабілізації соціаль ної сис те ми, або ж її дезінтеґрації. За та ких умов звер -
нен ня ува ги на на явні про тестні прак ти ки є вкрай важ ли вим, оскільки знан -
ня про їхні чин ни ки та ме ханізми дасть змо гу про гно зу ва ти зміст і ха рак тер
под аль шо го освоєння неінсти туціоналізо ва но го про сто ру, за побігати роз -
вит ку соціаль них конфліктів та спри я ти стабілізації суспіль ства.
Досліджен ня гро ма дсько-політич них прак тик ви ма гає фіксації здійсне -
них по ведінко вих актів. Ідеть ся про дії, які відбу ли ся в ми ну ло му і не за ле -
жать у мо мент опи ту ван ня від на строїв рес пон ден та, його оцінки та інших
суб’єктив них чин ників, котрі мо жуть впли ну ти на об’єктивність кар ти ни
жит тя осо бис тості. У ме то до логічно му плані вив чен ня гро ма дсько- по лi -
тич них прак тик по тре бує порівняль них або моніто рин го вих досліджень,
оскільки уста леність і відтво рю ваність фак тич них дій мож на зафіксу ва ти
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 101
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
лише за умо ви спос те ре жен ня ефек ту три ва лих тен денцій по ведінки окре -
мих угру по вань, які реґуляр но по трап ля ють до вибірко вої су куп ності. Ін -
шим спо со бом відрізни ти гро ма дянські прак ти ки від ви пад ко вих фе но -
менів є аналіз їхніх чин ників. До того ж вста нов лен ня ієрархії чин ників та її
порівнян ня у ди наміці та кож дає змо гу вста но ви ти ха рак тер відтво рю ва -
ності та постійності сти мулів гро ма дя нських практик.
Те о ре тичні підхо ди
Нез ва жа ю чи на ве ли ку кількість те о ре тич них підходів до по яс нен ня ме -
ханізмів і чин ників про тес тної політич ної по ведінки, в су час них емпірич -
них досліджен нях ви ок рем лю ють ся лише кілька підходів, які ма ють прак -
тич не зна чен ня. Се ред них мож на умов но ви ок ре ми ти струк тур ний, со -
ціаль но-пси хо логічний та ре сур сно-мобілізаційний.
Струк тур ний підхід зо се ред же ний на соціаль них роз ко лах, які ви ни ка -
ють унаслідок су перечнос тей між інте ре са ми ве ли ких груп лю дей, спри чи -
не них соціаль ною стра тифікацією за різни ми озна ка ми. Теорія соціаль них
роз колів (С.М.Ліпсет та С.Ро кан) ви хо дить з того, що політич на по ведінка
лю дей зу мов ле на не свідо ми ми політич ни ми пре фе ренціями, а на лежністю
до ве ли ких соціаль них груп, що утво ри ли ся внаслідок різних відміннос тей
чи навіть соціаль них конфліктів. Ці відмінності, зок ре ма у Західній Європі,
ви ник ли внаслідок мо дернізаційних про цесів, які роз ме жу ва ли центр і пе -
ри ферію, дер жа ву і цер кву, місто і село, влас ників і на й ма них працівників.
Сво го часу інсти туціоналізо вані роз ме жу ван ня ство ри ли пев ну струк ту ру
політич них пре фе ренцій гро ма дян [Lipset, Rokkan, 1985]. Тоб то де тер міна -
ція політич ної по ведінки зу мов ле на про я вом солідар ності та іден тифікації
із гру пою. Вчені та кож звер та ють ува гу на існу ван ня но вих “роз ме жу вань”,
“роз колів”, “поділів”, “відміннос тей”. Утво рю вані на цих підста вах гру пи та -
кож мо жуть бути релігійни ми, етнічни ми, мов ни ми, міграційни ми, реґіо -
наль ни ми, по се ле нськи ми та кла со ви ми [Deegan-Krause, 2007]. Соціальні
роз ко ли мо жуть бути спро во ко вані та кож інши ми соціокуль тур ни ми ви -
мірами, зок ре ма ге о політич ни ми, істо рич ни ми та ін. В рам ках па ра диг ми
“но вих соціаль них рухів” з’я ви ли ся праці, де про го ло ше но ви чер паність
ста рих соціаль них рухів (робітни чих), зро зумілих у кон тексті мар кс ист -
сько го світог ля ду. Се ред “но вих” соціаль них рухів виз на чи ли ся реґіональні,
рас ово-етнічні та мовні, ан ти воєнні та ан ти я дерні, еко логічні та фемініс -
тські рухи та рухи на за хист ко нтркуль ту ри чи пев но го сти лю жит тя [Смел -
зер, 1995: с. 62]. З’я ви ли ся та кож досліджен ня, які вив ча ють “струк ту ру
політич них мож ли вос тей” для різних соціаль них груп [Kriesi et al., 1995].
Особ ли во слід за зна чи ти муль ти куль турні суспільства, де дос туп до
соціаль них ре сурсів ство рює конфліктну си ту ацію. Історія засвідчи ла чи -
ма ло при кладів, коли струк турні роз ме жу ван ня на бу ва ли ста ту су пер шо -
ряд них чин ників різно го роду соціаль них конфліктів, гро ма дя нських війн,
по встань тощо. Зок ре ма, на відміну від країн Західної Євро пи, у Цен траль -
ній та Східній Європі фор му ван ня су час них націй та інсти туціоналізація
політич них сис тем відбу ва ли ся че рез націоналізм. У та ких ба га то на ціо -
наль них суспільствах, де етнічні розбіжності були інсти туціоналізо вані міс -
102 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
це ви ми уря да ми, елітами, зок ре ма на Бал ка нах і на те ри торії ко лиш ньо го
Ра дя нсько го Со ю зу, мобілізація соціаль них рухів, які пе ре рос ли у конф -
лікти, відбу ва ла ся че рез етнічні, мовні та релігійні при чи ни. Але й у захід -
ноєвро пе йських суспільствах, де існу ють ва гомі етнічні чи релігійні мен ши -
ни, ча сом спа ла ху ють конфлікти (Північна Ірландія, Краї на Басків, Бель -
гія). По ши рен ня міґрації, за гро за те ро риз му зу мов лю ють нові соціальні
роз ко ли, які спричиняють за гос трен ня етнічно го, рас ово го, релігійно го чи
мов но го чин ників, що мо жуть ста ти вирішаль ни ми у про тес тних діях.
Соціаль но-пси хо логічний підхід до вив чен ня гро ма дя нської дії ак цен -
тує ува гу на внутрішньо о со бистісних чин ни ках і мож ли вос тях са мо ак ту -
алізації лю ди ни у соціаль но му житті. Емпірич не підтвер джен ня діста ли
кон цепції політич ної за лу че ності, які ма ють соціаль но-пси хо логічне на пов -
нен ня (політич ний інте рес, політич на ефек тивність, політич на іден ти фіка -
ція тощо). Зок ре ма, політич ну ефек тивність виз на ча ють че рез відчут тя, що
індивіду аль на політич на дія має чи буде мати вплив на політич ний про цес.
Досліджен ня Р.Даля є одним із пер ших, де про де мо нстро ва но по зи тив ну
ко ре ляцію між політич ною ефек тивністю та інтен сивністю участі у місце -
вих спра вах [Dahl, 1961: p. 287−289].
На вплив осо бистісних ха рак те рис тик на гро ма дя нську ак тивність вка -
зу ють Л.Мілбрат і В.Кляйн, які вирізни ли три гру пи чин ників: со ціа бель -
ність (легкість і не ви му шеність у соціаль них взаємодіях), схильність до
домінації (здатність ке ру ва ти, на по лег ливість), са мо по ва га (ви со ка са мо -
оцінка, по чут тя впев не ності у своїх си лах). Вони до ве ли існу ван ня ко ре -
ляції між са мо оцінкою і рівнем політич ної участі. Політич ної апатії, на їхню
дум ку, слід очіку ва ти се ред відлюд ку ва тих, стри ма них, не впев не них у собі
лю дей, тоді як відкриті, ак тивні та то ва риські люди ви яв ля ють знач но
більшу ак тивність і в пи тан нях політики [Milbrath, Klein, 1962]. На томість
С.Рен шон опи сує зв’я зок між рівнем відчут тя влас но го кон тро лю над на -
вко лиш ньою си ту ацією і за лу ченістю до політики. Люди з ви со ким рівнем
та ко го роду кон тро лю схильні бра ти участь у кон венціональ них політич них
діях, а низ ь кий рівень відчут тя чи відсутність кон тро лю при зво дять до
відчу же ності або схиль ності до не кон венціональ них форм [Renshon S.,
1974: р. 125].
Теорія мобілізації ре сурсів по чи на ю чи з кінця 1960-х років домінує у
по яс ненні де термінант соціаль них рухів і гро ма дя нської ак тив ності. Цей
підхід вик рис талізу вав ся у пра цях Дж.Мак Карті, М.Зал да, Р.Еша, В.Ґем со -
на, Ч.Тілі. Згідно з цією теорією суспільні рухи не вар то по яс ню ва ти за лу -
чен ням не за до во ле них та відчу же них марґіналів у лави при хиль ників ір -
раціональ них та не раціональ них “іде о логій” [Смел зер, 1995: с. 61; Jenkins,
1983]. Суспільні рухи слід роз гля да ти як цілес пря мо вані, ске ро вані за хо ди,
які за ле жать від ефек тив ності на гро мад жен ня ре сурсів (гро шей, дос ту пу до
ЗМІ, ста ту су, на ви чок, освіти, знань, зв’язків тощо) для роз вит ку гро ма дя н -
ської ак тив ності та соціаль них рухів [McCarthy, Zald, 1977]. Теорія мо -
білізації ре сурсів при пус кає, що в су час них плю ралістич них суспільствах
про тест стає зви чай ним яви щем, оскільки за вжди існує не за до во лен ня. Це,
своєю чер гою, нівелює важ ливість чин ників не за до во лен ня, оскільки плю -
ралізм ро бить їх по всюд ни ми. Актори, які вирішили взя ти участь у гро ма -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 103
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
дянській дії, є раціональ ни ми, вони зва жу ють вит ра ти та ви го ди від участі
(такі мірку ван ня, бе зу мов но, по в’я зані із впли вом теорії раціональ но го ви -
бо ру). Три валість та ха рак тер участі за ле жать від змісту на ко пи че них ре -
сурсів та ста но ви ща індивіда у соціаль них мережах.
Основ ним підґрун тям теорії мобілізації ре сурсів став соціое ко номічний
підхід, за яко го під сти му лом ро зуміють на сам пе ред соціое ко номічний ста -
тус, який тра диційно виз на чається як похідний від до хо ду, про фесії, рівня
освіти тощо [Verba, Nie, Kim, 1979: р. 64–67]. Ви со кий рівень соціое ко -
номічно го ста ту су надає пе ре ва ги лю дині, оскільки за без пе чує ово лодіння
не обхідною інфор мацією, на вич ка ми та ком пе тенцією. Та кож це сприяє за -
своєнню не обхідних норм та мо де лей політич ної по ведінки (включ но з
відчут тям гро ма дя нсько го об ов’яз ку), які мо жуть вис ту па ти мо ти ва ми за -
лу чен ня осо бис тості в політику, що дає змо гу на бу ти досвіду й не обхідну
підтрим ку з боку офіційних струк тур. Ви со кий соціое ко номічний ста тус зу -
мов люється роз поділом соціаль них ре сурсів, та ки ми як: освіта, що відкри -
ває дос туп до інфор мації; гроші, на явність яких вивільняє час для за й нят -
тя політи кою; ви со кий соціаль ний ста тус і пре стиж, до носіїв яких вла да
дослухається охочіше; і на решті, деякі по ведінкові на вич ки, на прик лад,
здатність гра мот но вик ла да ти свої ви мо ги у дос тупній ма нері, при й нятній
для політиків і бю рок ратів. Зро зуміло, що всі ці ре сур си зо се ред жені у ру ках
соціаль но привіле йо ва них верств на се лен ня. До дат ко вим ре сур сом є та кож
вікові особ ли вості: помічено, що у не кон венціональ них прак ти ках задіяні
більше мо лоді, оскільки зрілі люди на бу ва ють власність, до ся га ють кар’єр -
них успіхів та ство рю ють сім’ю, тому для них зрос тає “вартість” пи тан ня.
Ри зик втра ти ти здо бут ки, підда ти не без пеці влас ну ро ди ну здебільшо го
відвер тає лю ди ну від рішу чих та нелеґальних кроків.
Підхід, який увібрав у себе здо бут ки теорії мобілізації ре сурсів та со -
ціаль но-пси хо логічних чин ників політич ної за лу че ності, дістав втілен ня у
три ва лих емпірич них досліджен нях С.Вер би, К.Л.Шлоц ма на і Г.І.Брейді.
Досліджу ю чи про бле му стра тифікації політич ної ак тив ності, вони за сто су -
ва ли мо дель гро ма дя нсько го во люн та риз му (Civic Voluntarism Model). Ба зо -
ви ми чин ни ка ми цієї мо делі ста ли ре сур си, мо ти вація та мобілізація. Ре сур -
са ми є час, гроші та гро ма дянські на вич ки. Ці ре сур си лю ди на на бу ває в пе -
ребігу соціалізації че рез сім’ю, шко лу, місце ро бо ти, доб ровільні організації,
релігійні уста но ви тощо. Гро ма дянські на вич ки вклю ча ють ко мунікаційні
та організаційні здат ності, які да ють змо гу гро ма дя нам ефек тив но вико -
ристовувати гроші та час у гро ма дянській діяль ності. Мо ти вацію виз на чає
су купність пси хо логічних сти мулів, які спо ну ка ють до участі (політич ний
інте рес, політич на ефек тивність, відчут тя гро ма дя нсько го об ов’яз ку, пар -
тійна іден тифікація тощо). Мобілізація трак тується як спо ну ка до участі в
гро ма дя нських акціях [Verba, Schlozman, Brady, 1995: p. 269−273; Вер ба,
2005]. Всі ці три чин ни ки взаємно по си лю ють один од но го й над а ють ку му -
ля тивні політичні пе ре ва ги їхнім носіям. Однак досліджен ня до во дить, що
хоча пев ну роль відігра ють і мо ти вація, і ре сур си, по при те не дос татність ре -
сурсів на ба га то більшою мірою пе ре шкод жає ак тив ності, ніж брак мотивів.
Досліджен ня соціаль ної ак тив ності та про тес тної по ведінки на се лен ня
Украї ни свідчать про пе ре ва жан ня пев но го типу чин ників за леж но від ета пу
104 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
роз вит ку укр аїнсько го суспільства. Ще за ра дя нських років емпірич ним
шля хом було до ве де но вплив пе ре важ но ре сур сно-мобілізаційних чин ників
на соціаль ну ак тивність на се лен ня. В.Оссо вський ви я вив ва го мий ста тис -
тич но зна чи мий зв’я зок впли ву та ких чин ників, як рівень кваліфікації,
рівень за рпла ти, стаж ро бо ти, рівень освіти, вік, стать, партійність та на вич -
ки участі в соціалістич них зма ган нях на соціаль ну ак тивність київських
робітників [Оссо вський, 1973: с. 74]. Однак на прикінці 1980-х років по ча ли
впли ва ти зовсім інші чин ни ки. Опи ту ван ня гру пи тис ку біля Вер хов ної
Ради УРСР (N = 152), про ве де не у 1990 році, засвідчи ло, що дер жав ний су -
ве ренітет і де мок ра ти зація посідали перші місця за ран го вим роз поділом
політич них ви мог і пріори тетів [Общес твен ное мне ние и власть, 1993: c. 80].
Реп ре зен та тивні соціологічні досліджен ня на пе ре додні здо бут тя не за леж -
ності Украї ни свідчи ли, що схильністю до не кон венціональ них форм про -
тес ту найбільше вирізня ло ся на се лен ня Га ли чи ни, Києва, а та кож мо лодь.
Інши ми чин ни ка ми ви я ви ли ся са мо оцінка соціаль но го ста ту су та воління
підтри ма ти опо зиційних лідерів [Панина, 1993].
Згідно із соціологічни ми досліджен ня ми пер шої по ло ви ни 1990-х років
се ред при чин мож ли вої участі на се лен ня Украї ни в акціях про тес ту до -
мі нували про бле ми ви жи ван ня [Го ло ва ха, 1997: c. 61−64; Бе кешкіна, 1994:
c. 37−40; Бе кешкіна, 1993; Міщен ко, Бу ров, 1998: c. 100]. В од но му з со -
ціологічних досліджень на по чат ку 1990-х років рес пон ден ти вка зу ва ли на
існу ван ня соціаль ної на пру же ності між та ки ми соціаль ни ми гру па ми, як
бідні й ба гаті, між при хиль ни ка ми різних політич них партій, зреш тою, між
більшістю на ро ду Украї ни і керівниц твом [Не бо жен ко, 1994]. Досліджен ня
кінця 1990-х — по чат ку 2000-х років фіксу ють тен денцію іде о логічних роз -
ме жу вань сто сов но про тес тних на строїв. Зок ре ма, про тес тний по тенціал
пе ре ва жав се ред лю дей з лівою іде о логічною орієнтацією: при хиль ни ки
соціалізму більшою мірою, ніж при хиль ни ки капіталізму, дек ла ру ва ли
свою зго ду взя ти участь в мітин гах та де мо нстраціях про тес ту [Го ло ва ха,
Па ни на,1999; Го ло ва ха, Паніна, 2001: c.188−200].
Вод но час порівняль ний аналіз (1994−2004) реґіональ них особ ли вос тей
про тес тних на ста нов засвідчив, що порівня но з 1994 ро ком 2004-го збільши -
ла ся час тка соціаль но па сив них гро ма дян у Північно-Східно му реґіоні та
АР Крим, тоді як у Західно му реґіоні, на впа ки, вона помітно змен ши ла ся.
Вод но час се ред меш канців Західно го, Півден но-Західно го і Північно го ре -
ґіо нів істот но зрос ла кількість тих, хто вис лов лю вав го товність узя ти участь
у за кон них мітин гах і де мо нстраціях [Стегній, 2004].
У под аль шо му ви ок рем лен ня реґіональ но го роз ме жу ван ня з його ет но -
куль тур ни ми особ ли вос тя ми дало підста ви роз гля да ти ці події як пев ний
етап ет но політич но го про це су у суспільстві. Зок ре ма, існує дум ка, що при -
чи ни су час но го елек то раль но го роз ко лу Украї ни кри ють ся в про я вах істо -
рич ної іден тич ності, тому По ма ран че ва ре во люція ви я ви ла ся не стільки де -
мок ра тич ною, скільки куль тур но-етнічною [Го ло ва ха, Паніна, 2006: c. 50].
Реґіональ на по ля ри зація, яка уяв ни ла ся на пре зи д ентських ви бо рах 2004
року, збе рег ла ся і на на ступ них пар ла м ентських ви бо рах 2006 року та по за -
чер го вих пар ла м ентських 2007 року. Елек то ральні пре фе ренції на се лен ня
об лас тей, які підтри ма ли 2004 року В.Ющен ка, і далі зберіга ли ся, тяжіючи
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 105
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
до політич них сил, які вва жа ли ся “спад коємця ми” Май да ну. На томість
населення об лас тей, які го ло су ва ли за В.Яну ко ви ча, відда ва ло пе ре ва гу
антиющенківським політич ним си лам [Окса мит на, Хмель ко, 2005; Ко ло -
дій, 2006: c. 69−91]. Крім елек то раль но го роз ко лу впли во ви ми ви я ви ли ся
етнічні, мовні відмінності, ге о політичні пре фе ренції та по зиції з пи тан ня
російської мови [Сподіван ня на іншу Украї ну, 2005; Хмель ко, 2006; Резнік,
2005].
Се ред інших соціаль но-де мог рафічних чин ників гро ма дя нської ак тив -
ності ви ок рем лю ють ся по се ленські відмінності. С.Макеєв, за сто су вав ши
ста тис тич ний аналіз, ви я вив по се ле нську стра тифікацію життєвих шансів.
Нерівний дос туп міських і сільських меш канців до ма теріаль них та соціаль -
них благ зу мов лює й відмінні до ма ган ня. Якщо го ро дя ни кон ста ту ють до -
ступність по бу то вих благ, то жи телі сіл і ма лих міст жи вуть пер спек ти вою
висхідної соціаль ної мобільності для себе або для своїх дітей, щоб здо бу ти ці
бла га [Макеєв, 2006]. В.Су сак ви я вив вплив по се ле нсько го чин ни ка на про -
яв ек стер наль ності/інтер наль ності (ло кус кон тро лю). Із збільшен ням роз -
міру на се ле но го пун кту зрос тає рівень інтер наль ності (по кла дан ня на влас -
ні мож ли вості та ре сур си) [Су сак, 2009: с. 133]. Помічено та кож тен денцію
зрос тан ня індек су мож ли вості вис тупів на се лен ня на за хист своїх прав із
збільшен ням розміру на се ле но го пун кту [Піддуб ний, 2005: с. 281].
По вер та ю чись до при чин подій кінця 2004 року, потрібно звер ну ти ува -
гу й на інші по яс нен ня. Доміну ван ня політич ної підсис те ми над усіма інши -
ми соціаль ни ми інсти ту та ми (включ но з еко номікою) в інсти туціональній
мак рос трук турі укр аїнсько го суспільства та зрос тан ня відсот ка під приєм -
ців, які му си ли пе ре бу ва ти у тіні, по ро ди ли спро тив. Активну підтрим ку
Май да ну з боку гру пи се редніх підприємців та влас ників, для яких го лов ни -
ми спо ну каль ни ми чин ни ка ми про тес ту були праг нен ня сво бо ди еко но -
мічної діяль ності та лібе ралізації еко номіки, спри чи ни ло відчут тя не без пе -
ки для влас но го бізне су, з огля ду на за гро зу по гли нан ня його криміна льним
капіта лом. Вод но час досвід участі у при ва ти зації над ав цій групі на ви чок
про ра хо ву ван ня ри зиків та наслідків ак тив них дій у по стра дянській еко -
номіці, що, бе зу мов но, мож на вва жа ти цінним соціаль ним ре сур сом. Якщо
вне сок сту д ентства був найбільшим у формі без по се ред ньої участі в акціях
про тес ту, то ма теріаль на і фіна нсо ва до по мо га була найвідчутнішою з боку
підприємців. Аналіз за ти пом за й ня тості груп на се лен ня се ред учас ників
По ма ран че вої ре во люції дав змо гу О.Си мон чук на зва ти ці події “по встан -
ням се ред ньо го кла су” [Си мон чук, 2005].
Вод но час П.Та маш звер тає ува гу на те, що на пе ре додні По ма ран че вої
ре во люції за гос трив ся конфлікт між мо ло ди ми освіче ни ми се редніми ве -
рства ми ве ли ких міст і по стно мен кла тур ною елітою. Внаслідок мо дер ніза -
ції “у мо лодіжних ко лах, особ ли во у ве ли ких містах, сфор му ва ла ся ве рства,
яка за своїм світог ля дом, сту пе нем освіче ності та опа ну ван ня укр аїнської
мови вже ра ди каль но відрізняється від того об ра зу, який являє гро ма д -
ськості по стно мен кла тур на еліта” [Та маш, 2007: с. 8]. Відтак, політич на
еліта не змог ла втри ма ти під кон тро лем куль тур ний про цес, який став опо -
зиційним чинній владі.
106 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
Тре ба за зна чи ти, ди наміка ціннісних пріори тетів гро ма дян Украї ни на -
пе ре додні По ма ран че вої ре во люції, зафіксо ва на у досліджен нях Інсти ту ту
соціології НАН Украї ни, свідчи ла про по сту по ве зрос тан ня мо дерніза цій -
но го по тенціалу суспільних са мо ре алізаційних ціннос тей [Руч ка, 2004]. До
того ж моніто рин гові досліджен ня ви яв ля ли зрос тан ня рівня політич ної
іден тифікації: якщо у 1990-х ро ках час тка неіден тифіко ва них гро ма дян
(тих, хто не виб рав жод ної політич ної течії) ся га ла більш як 60%, то по чи на -
ю чи з 2002 року помічено різке їх зни жен ня на 15−20% [Го ло ва ха, Паніна,
2008: с. 10]. Вод но час уви раз ни ли ся суттєві зміни по каз ників політич ної
ефек тив ності. Якщо в се ре дині 1990-х років доміну ва ли уста нов ки на збе ре -
жен ня за будь-яку ціну по ряд ку, миру та зла го ди, то у 1997−1998 ро ках пев -
ною мірою зрос ли орієнтації на ак тив ний про тест про ти постійно го по -
гіршен ня умов жит тя. І лише після пре зи д ентських ви борів 1999 року по -
каз ник терпіння тим ча со во не дуже відчут но, але пе ре ви щив по каз ник про -
тес ту. Однак по чи на ю чи з 2001 року, після спа ла ху “ка сет но го скан да лу”,
по каз ни ки про тес тних на ста нов зрос ли й далі не зни жу ва ли ся щодо по знач -
ки 40% [Го ло ва ха, Паніна, 2008: с. 17]. Пос ту по во, хоч і не на ба га то, зрос ла
впев неність у на яв ності мож ли вості впли ву гро ма дян на вла ду у відповідь
на по ру шен ня їхніх прав та інте ресів, особ ли во на місце ву [Го ло ва ха, Па -
ніна, 2008: с. 16].
Та ким чи ном, на явні досліджен ня по яс ню ють гро ма дя нську ак тивність
в укр аїнсько му суспільстві за окрес ле ни ми трьо ма ти па ми чин ників (струк -
тур них, ре сур сних та соціаль но-пси хо логічних). Се ред струк тур них чин -
ників, які охоп лю ють усі мож ливі лінії ціннісно-світог ляд но го роз ша ру ван -
ня укр аїнсько го суспільства, мож на вирізни ти по се ле нський, реґіональ ний,
етнічний, мов ний (рідна мова), ет но політич ний (пи тан ня російської мови),
ге о політич ний та іде о логічний. Ре сурсні чин ни ки — вік, соціое ко номічний
ста тус (дохід, освіта, на явність ро бо ти), ак тивні на вич ки (ко мунікаційні
та організаційні здібності — до дат ко ва або гро ма дська ро бо та, само вдо ско -
на лення та ком п’ю тер на гра мотність), участь у при ва ти заційних про це сах.
Се ред соціаль но-пси хо логічних сти мулів політич ної за лу че ності ви ок рем -
ле но інте рес до політики, політич ну ефек тивність, відчут тя гро ма дя нсько го
обов’яз ку та політич ну іден тифікацію. Відтак усі ці чин ни ки було зве де но
у дві по яс ню вальні мо делі: струк турні чин ни ки утво рю ють мо дель соціаль -
них роз колів, на томість ре сурсні та соціаль но-пси хо логічні об’єднані у
модель гро ма дя нсько го во люн та риз му, на підставі на пра цю вань С.Вер би,
К.Л.Шлоц ма на і Г.І.Брейді.
Гіпо те зи
У роз гляді чин ників не кон венціональ них гро ма дсько-політич них прак -
тик на се лен ня Украї ни на ле жа ло з’я су ва ти, що важ ливіше для фор му ван ня
про тес тної ак тив ності — ціннісно-світог ляд не роз ша ру ван ня чи гро ма дя -
нський во люн та ризм. Ви хо дя чи з ре зуль татів зга да них вище досліджень,
спро бую ви су ну ти такі гіпо те зи:
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 107
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
1) про тестні гро ма дсько-політичні прак ти ки більшою мірою за ле жать
від на яв них в укр аїнсько му суспільстві соціаль них роз колів, спри чи -
не них істо рич ним роз вит ком, а саме по се ле нськи ми, ет но куль тур ни -
ми, іде о логічни ми та ге о політич ни ми розбіжнос тя ми (мо дель со -
ціаль них роз колів);
2) про тестні гро ма дсько-політичні прак ти ки більшою мірою спри чи ня -
ють ся на яв ни ми соціаль ни ми ре сур са ми та політич ни ми сти му ла ми
(мо дель гро ма дя нсько го во люн та риз му).
Опис да них
1. Ма сив емпірич них да них соціологічно го моніто рин гу, про ве де но го
Інсти ту том соціології НАН Украї ни у бе резні 2005 року. Соціологічний
моніто ринг Інсти ту ту соціології Національ ної ака демії наук Украї ни здійс -
нюється щорічно з 1994 року (роз роб ни ки про гра ми — Н.Паніна та Є.Го ло -
ва ха). З 2002 року спеціаль ною комісією (В.Во ро на, Н.Паніна, Ю.Саєнко,
Є.Го ло ва ха, К.Гри щен ко, А.Руч ка, В.Ти хо но вич, М.Шуль га, О.Ли сен ко)
роз роб ле но онов ле ну сис те му соціаль них по каз ників. Після 2006 року мо -
ніто ринг про во дить ся раз на два роки. Вибірко ва су купність кож но го опи ту -
ван ня в се ред ньо му ста но вить 1800 осіб і реп ре зен тує до рос ле на се лен ня
Украї ни (віком від 18 років). За ти пом по бу до ви вибірка є трис ту пе не вою,
стра тифіко ва ною, ви пад ко вою, із квот ним скринінгом на остан ньо му щаблі
(ав то ри вибірки: Н.Паніна, М.Чу ри лов). На пер шо му щаблі здійсню ють
відбір на се ле них пунктів (то чок опи ту ван ня), на дру го му — добір ад рес
(вихідних то чок мар шру ту), на треть о му — добір рес пон дентів. Квот ний
скринінг на остан ньо му щаблі дає мож ливість у підвибірках кож ної об ласті
Украї ни зберігати про порції на се лен ня за ти пом по се лен ня (об лас ний
центр/місто/село), стат тю, віком і рівнем освіти, ха рак тер ни ми для пев ної
об ласті й пев но го типу на се ле но го пункту.
2. Ма сив соціологічних да них за галь но національ но го реп ре зен та тив но -
го омнібуса “Гро ма дська дум ка в Україні — 2006”, про ве де но го Інсти ту том
соціології НАН Украї ни у квітні−травні 2006 року (ко ор ди на тор про ек ту —
О.Стегній). Ме то дом роз дат ко во го ан ке ту ван ня за місцем постійно го про -
жи ван ня опи та но 1800 рес пон дентів, які за свої ми соціаль но-де мог рафічни -
ми ха рак те рис ти ка ми (стать, вік, рівень освіти) й ти пом по се лен ня реп ре -
зен ту ють до рос ле на се лен ня Украї ни віком від 18 років.
3. Ма сив соціологічних да них за галь но національ но го репрезентатив -
ного омнібуса “Гро ма дська дум ка в Україні — 2007”, про ве де но го Інсти ту -
том соціології НАН Украї ни у травні 2007 року (ко ор ди на тор про ек ту —
О.Стег ній). Ме то дом роз дат ко во го ан ке ту ван ня за місцем постійно го про -
жи ван ня опи та но 1800 рес пон дентів, які за свої ми соціаль но-де мог рафічни -
ми ха рак те рис ти ка ми (стать, вік, рівень освіти) й ти пом по се лен ня реп ре -
зен ту ють до рос ле на се лен ня Украї ни віком від 18 років.
4. Ма сив соціологічних да них за галь но національ но го репрезентатив -
ного омнібуса “Гро ма дська дум ка в Україні — 2009”, про ве де но го Інсти ту -
том соціології НАН Украї ни у бе резні 2009 року (ко ор ди на тор про ек ту —
108 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
О.Стегній). Ме то дом роз дат ко во го ан ке ту ван ня за місцем постійно го про -
жи ван ня опи та но 1800 рес пон дентів, які за свої ми соціаль но-де мог рафічни -
ми ха рак те рис ти ка ми (стать, вік, рівень освіти) й ти пом по се лен ня реп ре -
зен ту ють до рос ле на се лен ня Украї ни віком від 18 років.
Про це ду ра та ме то ди ка досліджен ня
Для з’я су ван ня ви су ну тих вище гіпо тез сто сов но чин ників де термінації
про тес тних гро ма дсько-політич них прак тик з ура ху ван ням де я ких інших
по каз ників на підставі да них було за сто со ва но мо дель біна рної логістич ної
реґресії. Цей ме тод дає змо гу вив чи ти вплив вирізне них чин ників на за леж -
ну ди хо томічну змінну. Як за леж ну змінну було ви ко рис та но ди хо томіч -
ну змінну “участь у не кон венціональ них гро ма дсько-політич них за хо дах”,
яка на бу ває зна чен ня 1 для гру пи тих, хто брав участь хоч би в од но му
протестному за ході, і 0 для гру пи тих, хто в жод но му з та ких за ходів участі
не брав.
Як не за лежні змінні обох мо де лей роз гля ну то такі. Мо дель соціаль них
роз колів пред став ле на та ки ми змінни ми, як реґіональ на по ля ри зація, зу -
мов ле на пре зи д ентськи ми ви бо ра ми 2004 року; національність; рідна мова;
ста тус російської мови; євразійські й євро пейські ге о політичні уста нов ки;
іде о логічне роз ме жу ван ня. Мо дель гро ма дя нсько го во люн та риз му пред -
став ле на ре сур сни ми по каз ни ка ми (вік, освіта, дохід, на явність ро бо ти, на -
вич ки, участь у при ва ти заційних про це сах) та соціаль но-пси хо логічни ми
по каз ни ка ми політич них сти мулів (інте рес до політики, політич на іден -
тифікація, політич на ефек тивність, відчут тя гро ма дя нсько го об ов’яз ку).
Аналізу ю чи вплив мо де лей у кож но му з ма сивів да них, я праг нув відтво ри -
ти не за лежні змінні яко мо га точніше. Однак в одних ви пад ках певні по каз -
ни ки відсутні, в інших — я ви ко рис то ву вав то тожні за кла сифікацією чин -
ни ки (де тальніше див.: До дат ки).
Для по яс нен ня впли ву всіх чин ників за га лом і кож но го типу чин ників
окре мо аналізо ва но по каз ник Nagelkerke R Square, який є пев ним ана ло гом
коефіцієнта де термінації в мо делі рівнян ня лінійної реґресії, що по ка зує
час тку впли ву всіх пред ик торів мо делі на дис персію за леж ної змінної.
Для впо ряд ку ван ня чин ників за віднос ною си лою цих змінних впли ву
на за леж ну ди хо томічну змінну вимірю вав ся зв’я зок на підставі коефіцієнта
Пірсо на (Pearson’s R), який крім по яс нен ня сили зв’яз ку, по яс нює ще й тип
зв’яз ку (від −1 до 1), а саме пря мий, по зи тив ний або неґатив ний, зво ротний
зв’я зок. На явність ста тис тич но го зв’яз ку свідчить на сам пе ред про його зна -
чимість, а саме про на явність відмінності ста тис тич ної не за леж ності між
дво ма змінни ми. За ве де но вва жа ти (за пев ною уго дою між дослідни ка ми),
що зна чимість не має силь но пе ре ви щу ва ти зна чен ня 0,05 [Гор ба чик, Саль -
ни ко ва, 2008: с. 65].
Опра цю ван ня та ста тис тич ний аналіз да них здійсне но з ви ко рис тан ням
про грам них па кетів ОСА для Windows (ав тор — А.Гор ба чик) та SPSS.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 109
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
Вик лад ре зуль татів
Оскільки струк ту ра і сти леві фор ми гро ма дсько-політич них прак тик
зу мов лені спе цифікою тих суспільств, в яких вони здійсню ють ся, я ско рис -
тав ся нор ма тив ним ран жу ван ням роз роб ле ної Н.Паніною ме то ди ки ви -
мірю ван ня рівня соціаль ної на пру же ності в укр аїнсько му суспільстві, ос -
нов ним по каз ни ком якої є “Індекс дес табілізаційності про тес тно го по тен -
ціалу” (ІДПП). Осно вою об чис лен ня ІДПП слу гу ва ли ре зуль та ти ек спер -
тних оцінок (100 ек спертів — керівників струк тур цен траль ної ви ко нав чої
вла ди) різних форм соціаль но го про тес ту з огля ду на міру дес табіліза -
ційності їх. У підсум ку ек спертні оцінки сту пенів за гро зи пев них акцій про -
тес ту для соціаль но го по ряд ку і стабільності, виз на чені за 11-баль ною шка -
лою, ран жу ва ли пе релік акцій соціаль но го про тес ту за мірою дес табіліза -
ційності [Го ло ва ха, Па ни на, 1999]. Шка ла, по бу до ва на ек спер тним ме то -
дом, має більш аб со лют ний ха рак тер і відси лає рес пон дентів до пев ної
об’єктив ної нор ми, виз на че ної експертами.
Отже, ре зуль та ти трьох об сте жень да ють змо гу спос терігати ди наміку
гро ма дсько-політич них прак тик у роки інтен сив них політич них пе ре тво -
рень в Україні (табл. 1). Порівню ю чи ре зуль та ти досліджень, тре ба мати на
увазі те, що після піку гро ма дя нської ак тив ності, спри чи не ної пре зи д ент -
ськи ми ви бо ра ми 2004 року, не ми ну чим було зни жен ня за лу че ності на се -
лен ня до політич них за ходів.
При вер тає ува гу те, що се ред на се лен ня Украї ни по ши реніші ті прак ти -
ки, які по в’я зані з пе ре дви бор чи ми кам паніями. Пар ла ментські ви бо ри 2006
року пев ною мірою про дов жи ли зма ган ня політич них сил і відтво рю ва ли
по пе редні ме то ди аґітації. Однак уже на ступ но го, 2007 року політич на ак -
тивізація, спри чи не на роз пус ком пар ла мен ту, не на бу ла та ко го по ши рен ня,
як у ми ну ло му. Участь у пе ре важній більшості форм гро ма дсько-політич -
них за ходів відчут но зни зи ла ся — май же удвічі. Особ ли во відчут ним ста ло
зни жен ня по каз ників та ких форм, як пе ре ко ну ван ня інших у пра воті своїх
політич них по глядів, носіння політич ної сим воліки та кон так ту ван ня з
політич ни ми ак тивіста ми. Вод но час у 2009 році дещо зрос ла така новітня
фор ма гро ма дя нських прак тик, як роз сил ка повідом лень політич но го зміс -
ту че рез мобільний те ле фон та елек трон ну по шту. За га лом відбу ло ся від -
чут не зни жен ня кон венціональ них гро ма дсько-політич них прак тик: 2006 —
33,3%, 2007 — 16,7%; 2009 — 13,5%.
Особ ливістю укр аїнсько го суспільства є те, що низ ькі по каз ни ки кон -
венціональ них форм не спри чи ни ли рос ту не кон венціональ них форм.
Участь у не кон венціональ них за хо дах та кож відчут но зни зи ла ся: 2006 —
17,2%, 2007 — 10,1%; 2009 — 8,7%. Аналізу ю чи ди наміку не кон венціональ -
них прак тик, потрібно взя ти до ува ги той факт, що у дослідженні, яке провів
Інсти тут соціології НАН Украї ни у бе резні 2005 року, за га лом 20,9% опи та -
них дали ствер дну відповідь на за пи тан ня “Чи бра ли Ви участь в акціях про -
тес ту в період “по ма ран че вої ре во люції”?”. Згідно з да ни ми дру гої хвилі
опи ту ван ня Євро пе йсько го соціаль но го досліджен ня (ESS), яке про во ди -
ло ся у січні−бе резні 2005 року, 24% на се лен ня Украї ни упро довж останніх
12 місяців бра ли участь у не кон венціональ них прак ти ках. Якщо порівня ти
110 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
ре зуль та ти дру гої (2005) та треть ої (2007) хвиль опи ту вань ESS сто сов но
та кої фор ми не кон венціональ них прак тик, як участь у санкціоно ва них мi -
тин гах або де мо нстраціях, то зафіксо ва но різке зни жен ня — відповідно до
21,6% та 7,1% [Го ло ва ха, Гор ба чик, 2008]. Та ким чи ном, упро довж 2004−
2009 років відбу вається істот не зни жен ня виявів про тес тних прак тик.
Таб ли ця 1
Ди наміка відповідей на се лен ня Украї ни на за пи тан ня
“У яких гро ма дсько-політич них за хо дах Ви осо бис то
бра ли участь упро довж останніх 12 місяців?”, %
Варіанти відповіді 2006 2007 2009
и ки
ткарп іньланоіцне вно
К
Пе ре ко ну вав друзів, близь ких, зна йо мих у пра воті своїх
політич них по глядів 22,5 12,1 10,2
Но сив сим воліку політич но го ха рак те ру 7,8 1,7 2,1
Всту пав у кон такт з офіційни ми пред став ни ка ми вла ди 3,9 2,3 1,3
Всту пав у кон такт з ак тивіста ми політич них
організацій 6,3 2,7 2,7
Брав участь у ро боті пе ре дви бор них штабів 8,2 − –
Брав участь у ро боті гро ма дських організацій − 2,9 2,4
Роз си лав повідом лен ня політич но го змісту че рез
мобільний те ле фон та елек трон ну по шту 0,8 0,2 2,5
и ки
ткарп іньланоіцне вно ке
Н
Зби рав підпи си під ко лек тив ни ми звер нен ня ми 3,1 1,9 0,4
Не куп ляв певні то ва ри з політич них мірку вань 2,9 2,2 2,7
Брав участь у за кон них мітин гах i де мо нстраціях 7,9 4,9 4,0
Брав участь у го ло ду ван нях про тес ту 0,3 0,2 0,2
Брав участь у бой коті (відмов ляв ся ви ко ну ва ти рішен ня
адміністрації, органів вла ди) 0,2 0,3 0,4
Брав участь у не санкціоно ва них мітин гах, де мо нстраціях
чи страй ках 0,6 0,3 0,6
Піке ту вав дер жавні уста но ви 0,7 0,3 0,4
Бло ку вав шля хи спо лу чен ня 0,2 0,2 0,4
Брав участь у за хоп ленні будівель дер жав них уста нов 0,1 0,1 0,1
Інше 0,7 0,7 0,1
У жод но му із та ких за ходів участі не брав 64,7 79,9 83,7
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНІ ПРАКТИКИ ЗАГАЛОМ 35,3 20,1 16,3
Кон венціональні гро ма дсько-політичні прак ти ки 33,3 16,7 13,5
Не кон венціональні гро ма дсько-політичні прак ти ки 17,2 10,1 8,7
Примітка: Сума відсотків пе ре ви щує 100%, оскільки рес пон дент міг об ра ти більш як
один варіант відповіді.
По бу до ва рівнян ня біна рної логістич ної реґресії впли ву всіх чин ників
за га лом за ма си вом да них 2005 року на за леж ну ди хо томічну змінну участі
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 111
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
в акціях про тес ту в період По ма ран че вої ре во люції є дос тат ньо вда лою,
оскіль ки зна чен ня по каз ни ка Nagelkerke R Square є до сить ви со ким (0,399).
Тоб то час тка впли ву всіх чин ників, яку мож на по яс ни ти на підставі ло -
гістич ної реґресії, ста но вить 39,9%. Якщо про а налізу ва ти вплив кож ної з
мо де лей окре мо, то мо дель соціаль них роз колів є впли вовішою, оскільки
по яс нює 29,3% впли ву пред ик торів на дис персію за леж ної змінної, на то -
мість мо дель гро ма дя нсько го во люн та риз му по яс нює 16,8% впли ву пред ик -
торів (див. табл. 2).
Таб ли ця 2
Логістич на рег ресія для за леж ної змінної “Чи бра ли Ви участь
в акціях про тес ту в період “по ма ран че вої ре во люції”?”, 2005
Чин ни ки
ЗАГАЛОМ
Мо дель
соціаль них
роз колів
Мо дель
гро ма дя нсько го
во люн та риз му
B Sig. B Sig. B Sig.
Місто/село −0,062 0,821 0,138 0,567
Реґіональ на по ля ри -
зація (2004) 1,877 0,000 1,563 0,000
Національність 0,620 0,221 0,633 0,170
Рідна мова −0,147 0,735 −0,185 0,637
Ста тус російської мови −0,028 0,857 −0,061 0,665
Євразійські ге о -
політичні уста нов ки −0,069 0,664 −0,261 0,066
Євро пейські ге о -
політичні уста нов ки 0,473 0,007 0,574 0,000
Іде о логічне розмежу -
вання −0,308 0,277 −0,442 0,076
Вік −0,015 0,084 0,023 0,000
Освіта 0,095 0,403 0,055 0,328
Дохід 0,000 0,640 0,000 0,383
На явність ро бо ти 0,376 0,167 −0,014 0,923
На вич ки 1,661 0,050 1,069 0,019
Інте рес до політики 0,764 0,001 0,712 0,000
Політич на іден ти -
фікація 0,880 0,007 0,840 0,000
Політич на ефек тивність 0,356 0,032 0,488 0,000
Constant −6,470 0,000 −2,737 0,001 −3,450 0,000
Nagelkerke R Square 0,399 0,293 0,168
Для ви яв лен ня впли во вості чин ників, вклю че них до мо де лей, потрібно
на сам пе ред звер та ти ува гу на зна чимість коефіцієнтів Sig., а вже потім
аналізу ва ти самі зна чен ня коефіцієнтів В по бу до ва них рівнянь за ко жен рік
112 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
опи ту ван ня. Ви яв ле но, що з усіх чин ників, вклю че них в об идві мо делі, на за -
леж ну змінну впли ва ють по каз ни ки реґіональ ної по ля ри зації, євро пе й -
ських ге о політич них на ста нов, на ви чок, інте ре су до політики, політич ної
іден тифікації та політич ної ефек тив ності (тут і далі зна чимі зна чен ня кое -
фіцієнтів виділено жир ним шриф том). Якщо про а налізу ва ти вплив чин -
ників в окре мо взятій мо делі соціаль них роз колів, то про сте жується не -
ґатив ний вплив чин ників віку та іде о логічно го роз ме жу ван ня. Зас то су вав -
ши по каз ник час тко вої ко ре ляції (R) для впо ряд ку ван ня чин ників за від -
нос ною си лою цих змінних впли ву на за леж ну ди хо томічну змінну мож на
кон ста ту ва ти, що участь в акціях про тес ту в період По ма ран че вої ре во люції
була зу мов ле на реґіональ ною по ля ри зацією, а саме на лежністю до За хід -
но-Цен траль но го реґіону (0,350***)1, по зи тив ним став лен ням щодо всту -
пу Украї ни до Євро пе йсько го Со ю зу (0,225***), інте ре сом до політики
(0,196***), суб’єктив ною політич ною ефек тивністю (0,189***), політич ною
іден тифікацією (0,188***) та на вич ка ми (0,147***).
Роз гля не мо вплив чин ників на не кон венціональні гро ма дсько- по лi тич -
ні прак ти ки за да ни ми ма си ву 2006 року (див. табл. 3). По бу до ва рі внян -
ня біна рної логістич ної реґресії впли ву всіх чин ників за га лом на за леж ну
ди хо томічну змінну участі в не кон венціональ них гро ма дсько-політич них
прак ти ках ви я ви ла не ви со ке зна чен ня по каз ни ка Nagelkerke R Square
(0,145). Тоб то час тка впли ву всіх пред ик торів мо делі на дис персію за леж ної
змін ної, яку мож на по яс ни ти на підставі логістич ної реґресії, ста но вить
14,5%.
Така час тка є не дос тат ньою, щоб вва жа ти по бу до ва ну мо дель про гнос -
тич ною. Спро ба по кра щи ти мо дель шля хом за лу чен ня до дат ко вих змінних
успіху не при нес ла. Оче вид но, що існу ють та кож якісь інші, невідомі нам
чин ни ки не кон венціональ них гро ма дсько-політич них прак тик. Отже, цей
факт ви ма гає у под аль шо му глиб ших те о ре тич них роз ро бок для фор му ван -
ня більш адек ват но го інстру мен тарію досліджен ня. Однак для пе ревірки
ви су ну тих гіпо тез сто сов но чин ників впли ву на за леж ну змінну я му сив
ско рис та ти ся на яв ною час ткою впли ву. Якщо про а налізу ва ти вплив кож ної
з мо де лей окре мо, то у цьо му разі од но знач но впли вовішими є чин ни ки мо -
делі гро ма дя нсько го во люн та риз му, яка по яс нює 14% час тки впли ву пре -
дикторів мо делі, на томість мо дель соціаль них роз колів по яс нює лише 3,7%
час тки впли ву на дис персію за леж ної змінної.
Ви яв ле но, що з усіх чин ників, вклю че них в об идві мо делі, на за леж ну
змінну впли ва ють по каз ни ки євро пе йських ге о політич них на ста нов, участь
у при ва ти заційних про це сах, на явність на ви чок, відчут тя гро ма дя нсько го
об ов’яз ку та політич ної ефек тив ності. Зас то су вав ши по каз ник час тко вої
ко ре ляції (R) для впо ряд ку ван ня чин ників за віднос ною си лою цих змінних
впли ву на за леж ну ди хо томічну змінну мож на кон ста ту ва ти, що участь в
неконвенціональ них гро ма дсько-політич них прак ти ках зу мов ле на навич -
ками (0,213***), політич ною ефек тивністю (0,191***), проєвро пе йськи ми
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 113
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
1 Примітка. * — зна чимість на рівні 0,05; ** — зна чимість на рівні 0,01; *** — зна чимість
на рівні 0,001.
геополітич ни ми на ста но ва ми (0,103***), відчут тям гро ма дя нсько го об о -
в’яз ку (0,101***) та учас тю у при ва ти заційних про це сах (0,073**).
Таб ли ця 3
Логістич на рег ресія для за леж ної змінної участі
в не кон венціональ них гро ма дсько-політич них за хо дах, 2006
Чин ни ки
ЗАГАЛОМ
Мо дель
соціаль них
роз колів
Мо дель
гро ма дя нсько го
во люн та риз му
B Sig. B Sig. B Sig.
Місто/село 0,266 0,193 0,355 0,054
Реґіональ на по ля ри зація
(2004) −0,097 0,719 −0,077 0,758
Національність −0,012 0,964 0,006 0,981
Рідна мова −0,335 0,141 −0,242 0,251
Євразійські ге о -
політичні уста нов ки −0,177 0,320 −0,223 0,169
Євро пейські ге о -
політичні уста нов ки 0,436 0,013 0,610 0,000
Іде о логічне розмежу -
вання −0,086 0,530 −0,216 0,080
Вік −0,003 0,653 −0,005 0,341
Освіта 0,024 0,712 0,069 0,244
Дохід 0,000 0,337 0,000 0,520
На явність ро бо ти 0,230 0,243 0,245 0,170
Участь у при ва ти -
заційних про це сах 0,531 0,019 0,469 0,018
На вич ки 1,885 0,000 2,129 0,000
Відчут тя гро ма дя нсько -
го об ов’яз ку 0,224 0,021 0,226 0,008
Політич на іден ти -
фікація 0,301 0,245 0,358 0,119
Політич на ефек тивність 0,843 0,000 0,932 0,000
Constant −3,275 0,000 −1,018 0,013 −4,019 0,000
Nagelkerke R Square 0,145 0,037 0,140
Роз гля не мо вплив мо де лей на не кон венціональні гро ма дсько-політичні
прак ти ки за да ни ми ма си ву 2007 року (див. табл. 4). По бу до ва рівнян ня
біна рної логістич ної реґресії впли ву всіх чин ників за га лом на за леж ну ди хо -
томічну змінну участі в не кон венціональ них гро ма дсько-політич них прак -
ти ках, як і в по пе ред ньо му ви пад ку, ви я ви ла не ви со ке зна чен ня по каз ни ка
Nagelkerke R Square (0,199). Тоб то час тка впли ву на дис персію за леж ної
змінної ста но вить 19,9%.
114 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
Таб ли ця 4
Логістич на рег ресія для за леж ної змінної участі
в не кон венціональ них гро ма дсько-політич них за хо дах, 2007
Чин ни ки
ЗАГАЛОМ Мо дель соціаль них
роз колів
Мо дель гро ма дя -
нсько го во люн та -
риз му
B Sig. B Sig. B Sig.
Місто/село 0,103 0,780 0,377 0,252
Реґіональ на по ля ри зація
(2004) 0,478 0,209 0,266 0,437
Національність −0,205 0,674 −0,149 0,714
Рідна мова 0,038 0,938 0,062 0,880
Ста тус російської мови −0,160 0,225 −0,160 0,169
Євразійські ге о політичні
уста нов ки −0,159 0,535 −0,198 0,366
Євро пейські ге о політичні
уста нов ки −0,049 0,837 −0,068 0,730
Іде о логічне роз ме жу ван ня −0,281 0,509 −0,393 0,247
Вік 0,000 0,963 0,000 0,995
Освіта 0,282 0,022 0,027 0,717
Дохід 0,000 0,111 0,000 0,303
На явність ро бо ти −2,297 0,000 −0,751 0,028
На вич ки 2,709 0,004 1,402 0,009
Інте рес до політики 1,060 0,001 0,667 0,000
Політич на іден тифікація 0,041 0,923 0,986 0,000
Constant −1,793 0,234 −0,453 0,609 −3,906 0,000
Nagelkerke R Square 0,199 0,021 0,092
Для пе ревірки ви су ну тих гіпо тез сто сов но чин ників впли ву на за леж ну
змінну маю ско рис та ти ся на яв ною час ткою впли ву. Однак по бу до ва рів нян -
ня біна рної логістич ної реґресії впли ву чин ників обох мо де лей окре мо ви я ви -
ла, що ко жен тип чин ників по яс нює мізер ну час тку впли ву: мо дель соціаль -
них роз колів по яс нює лише 2,1% час тки впли ву, мо дель гро ма дя н сько го во -
люн та риз му по яс нює 9,2% час тки впли ву. Бе ру чи до ува ги мізер ність час ток
впли ву, втім, слід за зна чи ти, що на яв на тен денція свідчить про пев не пе ре ва -
жан ня впли во вості чин ників мо делі гро ма дя нсько го во люн та риз му.
Ви яв ле но, що з усіх чин ників, що увійшли до обох мо де лей, по зи тив но
впли ва ють на за леж ну змінну по каз ни ки освіти, на ви чок та інте ре су до по лi -
ти ки. На томість змінна на яв ності ро бо ти має неґатив ний вплив, тоб то існує
ймовірність того, що відсутність ро бо ти зу мов лює не кон венціональні прак -
ти ки. Однак, за сто су вав ши по каз ник час тко вої ко ре ляції (R) для впо ряд ку -
ван ня чин ників за віднос ною си лою цих змінних впли ву на за леж ну ди хо -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 115
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
томічну змінну, мож на кон ста ту ва ти, що участь у не кон венціональ них гро ма -
дсько-політич них прак ти ках зу мов ле на на сам пе ред інте ре сом до по літики
(0,130***), на вич ка ми (0,105***), освітою (0,060**) та відсутністю ро бо ти
(−0,057*).
Зни жен ня участі на се лен ня Украї ни у про тес тних за хо дах у 2009 році
істот но по зна чи ло ся на ре зуль та тах аналізу де термінант не кон венціональ -
них прак тик (див. табл. 5). По бу до ва рівнян ня біна рної логістич ної реґресії
впли ву обох мо де лей на за леж ну ди хо томічну змінну про тес тних прак тик
зно ву ж таки ви я ви ла не ви со ке зна чен ня по каз ни ка Nagelkerke R Square
(0,158). Тоб то час тка впли ву за зна че них чин ників, яку мож на по яс ни ти на
підставі логістич ної реґресії, ста но вить 15,8%.
Таб ли ця 5
Логістич на рег ресія для за леж ної змінної участі
в не кон венціональ них гро ма дсько-політич них за хо дах, 2009
Чин ни ки
ЗАГАЛОМ
Мо дель
соціаль них
роз колів
Мо дель
гро ма дя нсько го
во люн та риз му
B Sig. B Sig. B Sig.
Місто/село 1,016 0,030 0,996 0,010
Реґіональ на по ля ри зація
(2004) 0,745 0,085 0,707 0,070
Національність −0,560 0,229 −0,533 0,205
Рідна мова −0,006 0,991 −0,102 0,821
Ста тус російської мови 0,368 0,390 0,681 0,082
Євразійські ге о політичні
уста нов ки 0,158 0,531 −0,159 0,485
Євро пейські ге о політичні
уста нов ки 0,017 0,940 0,057 0,778
Іде о логічне роз ме жу ван ня −0,388 0,344 −0,253 0,500
Вік −0,005 0,659 0,004 0,550
Освіта 0,078 0,550 0,038 0,620
Дохід 0,133 0,409 0,065 0,461
На явність ро бо ти 0,149 0,693 0,148 0,495
Участь у при ва ти заційних
про це сах 0,370 0,441 0,199 0,368
Інте рес до політики 0,424 0,189 0,386 0,033
Відчут тя гро ма дя нсько го
об ов’яз ку 0,279 0,148 0,253 0,014
Політич на іден тифікація 0,402 0,036 0,141 0,195
Політич на ефек тивність 0,202 0,351 0,346 0,009
Constant −6,941 0,000 −2,629 0,005 −5,478 0,000
Nagelkerke R Square 0,158 0,077 0,051
116 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
Аналіз впли ву кож ної з мо де лей окре мо прак тич но не ви я вив суттєвого
пе ре ва жан ня: мо дель соціаль них роз колів по яс нює 7,7% час тки впли ву на
дис персію за леж ної змінної, мо дель гро ма дя нсько го во люн та риз му — 5,1%.
Пе ре важ на більшість чин ників, вклю че них до рівнян ня біна рної логістич ної
реґресії у жод но му ви пад ку не ма ють ста тис тич но зна чи мо го впли ву на гро -
ма дсько-політичні прак ти ки. Зафіксо ва но лише вплив двох чин ників — по се -
ле нсько го роз поділу та політич ної іден тифікації. Тоб то про жи ван ня у місті та
політич на іден тифікація з пев ною політич ною си лою спри я ють про тес тним
прак ти кам. Однак низ ькі рівні час тко вої ко ре ляції цих двох чин ників зі
змінною участі в не кон венціональ них за хо дах — відповідно R = 0,052** і
R = 0,072*** — не да ють підста ви кон ста ту ва ти їхню вирішаль ну роль.
Вис нов ки
Мож на кон ста ту ва ти, що після гро ма дя нської ак тив ності часів По ма -
ран че вої ре во люції, спри чи не ної реґіональ ни ми та ге о політич ни ми роз ко -
ла ми, про тестні прак ти ки у под аль шо му зу мов лю ва ли ся пе ре важ но ре сур -
сни ми та соціаль но-пси хо логічни ми сти му ла ми. Вод но час зафіксо ва ний у
2009 році мізер ний вплив кож ної з мо де лей та не впли вовість пе ре важ ної
більшості пред ик торів на штов ху ють на при пу щен ня, що змен шен ня час тки
про тес тних прак тик в укр аїнсько му суспільстві по в’я за не з впли вом фіна -
нсо вої кри зи на гро ма дя нську ак тивність. Мож на при пус ти ти, що фіна нсо -
ва кри за зніве лю ва ла на явні соціальні ре сур си ак тив них гро ма дян та пе ре -
орієнту ва ла їх з ціннос тей політич ної ефек тив ності на не обхідність еко -
номічно го ви жи ван ня й адап тації до но вих соціаль но-еко номічних умов.
Однак ці при пу щен ня ви ма га ють до дат ко вих досліджень. Вод но час ре зуль -
та ти аналізу засвідчи ли, що ціннісно-світог ляд не роз ша ру ван ня укр аїн -
сько го суспільства не по зна чи ло ся на про тестній по ведінці. Це може слу гу -
ва ти по яс нен ням фе но ме ну відсут ності серй оз них соціаль них конфліктів.
До да ток 1
Не за лежні змінні, ви ко рис тані у ма сиві
“Укр аїнське суспільство — 2005”
Місто/село: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих,
хто за зна чив своє місце про жи ван ня у місті, і зна чен ня 0 — для тих, хто
за зна чив своє місце про жи ван ня у селі.
Реґіональ на по ля ри зація (2004): фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу -
ває зна чен ня 1 для тих, хто за зна чив своє місце про жи ван ня у Західно-
Цен траль но му реґіоні (Вінниць ка, Во ли нська, Жи то ми рська, Закар -
пат ська, Івано-Франківська, Київська, Кіро вог ра дська, Львівська, Пол -
тав ська, Рівне нська, Су мська, Тер нопільська, Хмель ниць ка, Чер кась ка,
Чернівець ка, Чернігівська об ласті та м. Київ), і зна чен ня 0 — для тих, хто
за зна чив своє місце про жи ван ня у Півден но-Східно му реґіоні (АР
Крим, Дніпро пет ро вська, До нець ка, За порізька, Лу га нська, Ми ко л аїв -
ська, Одесь ка, Харківська, Хер со нська об ласті).
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 117
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
Національність: фіктив на ди хо томічна змінна, яка при й має зна чен ня 1 для
тих, хто вва жає себе етнічним украї нцем, і зна чен ня 0 — для тих, хто ви -
значив себе як росіяни на.
Рідна мова: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих,
хто за зна чив як рідну укр аїнську мову, і зна чен ня 0 — для тих, хто за зна -
чив рідною російську мову.
Ста тус російської мови: вимірю ва ний на підставі за пи тан ня “Чи вва жаєте
Ви за не обхідне над а ти російській мові ста тус офіційної в Україні?” із
мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — ні; 2 — важ ко ска за ти; 3 — так”.
Євразійські ге о політичні уста нов ки : вимірю вані на підставі за пи тан ня “Як
Ви ста ви те ся до ідеї приєднан ня Украї ни до со ю зу Росії і Біло русі?” із
мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — скоріше не га тив но; 2 — важ ко ска -
за ти; 3 — скоріше по зи тив но”.
Євро пейські ге о політичні уста нов ки : вимірю вані на підставі за пи тан ня
“Як Ви ста ви те ся до всту пу Украї ни до Євро пе йсько го Со ю зу?” із мож -
ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — рад ше не га тив но; 2 — важ ко ска за ти;
3 — рад ше по зи тив но”.
Іде о логічне роз ме жу ван ня: змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих, хто
підтри мує при хиль ників соціалізму, і зна чен ня 0 — для тих, хто підтри -
мує при хиль ників капіталізму.
Вік: вимірю ва ний як кількість по вних років жит тя.
Освіта: із мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — по чат ко ва, не пов на се ред -
ня; 2 — се ред ня за галь на; 3 — се ред ня спеціаль на (технікум, учи ли ще, ко -
ледж); 4 — перший ступінь ви щої освіти (ба ка лавр); 5 — по вна вища
освіта (спеціаліст, маґістр, аспіран ту ра, вчений ступінь)”.
Дохід: вимірю ва ний розміром за робітної пла ти (сти пендії, пенсії) за
останній місяць (у грн).
На явність ро бо ти: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1
для тих, хто пра цює у пев них сек то рах еко номіки, і зна чен ня 0 — для тих,
хто не має ро бо ти.
На вич ки: ади тив ний індекс, по бу до ва ний шля хом об чис лен ня се ред ньо го
ариф ме тич но го зна чень пе реліку за нять у вільний від основ ної та хат -
ньої ро бо ти час (“пра ця за сумісниц твом, до дат ко вий підробіток”, “гро -
ма дська ро бо та”, “відвіду ван ня курсів, гуртків, студій”, “за нят тя з ком -
п’ю те ром (по шук інфор мації, ігри, ство рен ня про грам тощо)”).
Інте рес до політики: вимірю ва ний на підставі за пи тан ня “Якою мірою Вас
ціка вить політика?” із мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — зовсім не
ціка вить; 2 — пев ною мірою ціка вить; 3 — дуже ціка вить”.
Політич на іден тифікація: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна -
чен ня 1 для тих, хто за зна чив у пе реліку пев ну політич ну течію, від -
повіда ю чи на за пи тан ня “У політич но му спектрі за зви чай вирізня ють ся
окремі більш або менш са мостійні течії. Ниж че на ве де но кілька та ких
течій. Ви беріть, будь лас ка, одну з них, яка на й ближ ча Вам”, і зна чен ня
0 — для тих, хто не виз на чив ся.
118 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
Політич на ефек тивність: виміряна на підставі за пи тан ня “Якби Уряд
Украї ни ухва лив рішен ня, яке утис кає Ваші за конні пра ва та інте ре си,
чи мог ли б Ви щось зро би ти про ти та ко го рішен ня?” із мож ли ви ми
варіан та ми відповіді “1 — ні, нічого не зміг би зро би ти; 2 — важ ко ска за -
ти; 3 — так, зміг би щось зро би ти”.
До да ток 2
Не за лежні змінні, ви ко рис тані у ма сиві омнібуса “Гро ма дська
дум ка в Україні — 2006”
Місто/село: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих,
хто за зна чив своє місце про жи ван ня у місті, і зна чен ня 0 — для тих, хто
за зна чив своє місце про жи ван ня у селі.
Реґіональ на по ля ри зація (2004): фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу -
ває зна чен ня 1 для тих, хто за зна чив своє місце про жи ван ня у Західно-
Цен траль но му реґіоні (Вінниць ка, Во ли нська, Жи то ми рська, Закар -
пат ська, Івано-Франківська, Київська, Кіро вог ра дська, Львівська, Пол -
та вська, Рівне нська, Су мська, Тер нопільська, Хмель ниць ка, Чер кась ка,
Чернівець ка, Чернігівська об ласті та м. Київ), і зна чен ня 0 — для тих,
хто за зна чив своє місце про жи ван ня у Півден но-Східно му реґіоні (АР
Крим, Дніпро пет ро вська, До нець ка, За порізька, Лу га нська, Ми ко л аїв -
ська, Одесь ка, Харківська, Хер со нська об ласті).
Національність: фіктив на ди хо томічна змінна, яка при й має зна чен ня 1 для
тих, хто вва жає себе етнічним украї нцем, і зна чен ня 0 — для тих, хто ви -
значив себе як росіяни на.
Рідна мова: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих,
хто за зна чив як рідну укр аїнську мову, і зна чен ня 0 — для тих, хто за зна -
чив рідною російську мову.
Євразійські ге о політичні уста нов ки : фіктив на ди хо томічна змінна, яка на -
бу ває зна чен ня 1 для тих, хто вва жає доцільним вход жен ня Украї ни до
Єди но го еко номічно го про сто ру (бло ку країн Росії, Біло русі, Ка зах ста -
ну, Узбе кис та ну), і зна чен ня 0 — для тих, хто вва жає та кий крок не -
доцільним.
Євро пейські ге о політичні уста нов ки : фіктив на ди хо томічна змінна, яка на -
бу ває зна чен ня 1 для тих, хто вва жає доцільним вход жен ня Украї ни до
Євро пе йсько го Со ю зу, і зна чен ня 0 — для тих, хто вва жає та кий крок не -
доцільним.
Іде о логічне роз ме жу ван ня: вимірю ва на на підставі за пи тан ня “Якою має
бути еко номіка Украї ни?” із мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — еко -
номіку повністю реґулює ри нок; 2 — еко номіку ре гу лю ють і ри нок і дер -
жа ва; 3 — еко номіку повністю ре гу лює дер жа ва”.
Вік: вимірю ва ний як кількість по вних років жит тя.
Освіта: із мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — по чат ко ва, не пов на се ред -
ня; 2 — се ред ня за галь на; 3 — се ред ня спеціаль на (технікум, учи ли ще, ко -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 119
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
ледж); 4 — перший ступінь ви щої освіти (ба ка лавр); 5 — по вна вища
освіта (спеціаліст, маґістр, аспіран ту ра, вчений ступінь)”.
Дохід: вимірю ва ний розміром за робітної пла ти (сти пендії, пенсії) за
останній місяць (у грн).
На явність ро бо ти: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1
для тих, хто пра цює у пев них сек то рах еко номіки, і зна чен ня 0 — для тих,
хто не має ро бо ти.
Участь у при ва ти заційних про це сах: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на -
бу ває зна чен ня 1 для тих, хто брав участь хоч би в од но му при ва ти -
заційно му за ході, і зна чен ня 0 — для тих, хто в жод но му з та ких за ходів
участі не брав.
На вич ки: ади тив ний індекс, по бу до ва ний шля хом об чис лен ня се ред ньо го
ариф ме тич но го зна чень пе реліку за нять у вільний від основ ної та хат -
ньої ро бо ти час (“на вчан ня (на вчан ня на вечірньо му або за очно му від -
діленні на вчаль них за кладів, на кур сах тощо)”, “пра ця за сумісниц твом,
підробіток”, “гро ма дська ро бо та (участь у за хо дах партій, про фспілок,
гро ма дських організацій, рухів, во лон те рська ро бо та тощо)”, “ро бо та на
ком п’ю тері (дру ку ван ня, ви ко нан ня за вдань, чи тан ня, пе ре гляд філь -
мів, про слу хо ву ван ня му зи ки, ігри, ко рис ту ван ня Інтер не том тощо)”).
Відчут тя гро ма дя нсько го об ов’яз ку: ади тив ний індекс, по бу до ва ний шля -
хом об чис лен ня се ред ньо го ариф ме тич но го зна чень сту пе ня важ ли -
вості для рес пон ден та “мож ли вості вис лов лю ва ти дум ки з політич них
та інших пи тань, не по бо ю ю чись за осо бис ту сво бо ду”, “мож ли вості кри -
ти ки і де мок ра тич но го кон тро лю рішень влад них струк тур”, “участі у
діяль ності політич них партій і гро ма дських організацій”.
Політич на іден тифікація: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна -
чен ня 1 для тих, хто брав участь у ви бо рах Вер хов ної Ради Украї ни 26
бе рез ня 2006 року, і зна чен ня 0 — для тих, хто не брав у них участі.
Політич на ефек тивність: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен -
ня 1 для тих, хто вва жає, що в ньо го є мож ливість кон тро лю ва ти діяль -
ність цен траль них і місце вих органів вла ди, і зна чен ня 0 — для тих, хто
вва жає, що та кої мож ли вості в ньо го немає.
До да ток 3
Не за лежні змінні, ви ко рис тані у ма сиві омнібуса
“Гро ма дська дум ка в Україні — 2007”
Місто/село: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих,
хто за зна чив своє місце про жи ван ня у місті, і зна чен ня 0 — для тих, хто
за зна чив своє місце про жи ван ня у селі.
Реґіональ на по ля ри зація (2004): фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу -
ває зна чен ня 1 для тих, хто за зна чив своє місце про жи ван ня у Захід но-
Цен траль но му реґіоні (Вінниць ка, Во ли нська, Жи то ми рська, Закар -
пат ська, Івано-Франківська, Київська, Кіро вог ра дська, Львівська, Пол -
та в ська, Рівне нська, Су мська, Тер нопільська, Хмель ниць ка, Чер кась ка,
120 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
Чернівець ка, Чернігівська об ласті та м. Київ), і зна чен ня 0 — для тих, хто
за зна чив своє місце про жи ван ня у Півден но-Східно му реґіоні (АР
Крим, Дніпро пет ро вська, До нець ка, За порізька, Лу га нська, Ми ко л аїв -
ська, Одесь ка, Харківська, Хер со нська об ласті).
Національність: фіктив на ди хо томічна змінна, яка при й має зна чен ня 1 для
тих, хто вва жає себе етнічним украї нцем, і зна чен ня 0 — для тих, хто ви -
значив себе як росіяни на.
Рідна мова: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих,
хто за зна чив як рідну укр аїнську мову, і зна чен ня 0 — для тих, хто за зна -
чив рідною російську мову.
Ста тус російської мови: вимірю ва ний на підставі став лен ня до суд жен ня
“Російській мові тре ба над а ти ста тус дру гої дер жав ної в Україні” із мож -
ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — цілком схваль не; 2 — пе ре важ но
схваль не; 3 — важ ко відповісти; 4 — пе ре важ но не схваль не; 5 — зовсім не
схваль не”.
Євразійські ге о політичні уста нов ки : вимірю вані на підставі за пи тан ня “Як
Ви ста ви те ся до ідеї приєднан ня Украї ни до со ю зу Росії і Біло русі?” із
мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — скоріше не га тив но; 2 — важ ко ска -
за ти; 3 — скоріше по зи тив но”.
Євро пейські ге о політичні уста нов ки : вимірю вані на підставі за пи тан ня
“Як Ви ста ви те ся до всту пу Украї ни до Євро пе йсько го Со ю зу?” із мож -
ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — рад ше не га тив но; 2 — важ ко ска за ти;
3 — рад ше по зи тив но”.
Іде о логічне роз ме жу ван ня: змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих, хто
підтри мує при хиль ників соціалізму, і зна чен ня 0 — для тих, хто підтри -
мує при хиль ників капіталізму.
Вік: вимірю ва ний як кількість по вних років жит тя.
Освіта: із мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — по чат ко ва, не пов на се ред -
ня; 2 — се ред ня за галь на; 3 — се ред ня спеціаль на (технікум, учи ли ще, ко -
ледж); 4 — перший ступінь ви щої освіти (ба ка лавр); 5 — по вна вища
освіта (спеціаліст, маґістр, аспіран ту ра, вчений ступінь)”.
Дохід: вимірю ва ний розміром за робітної пла ти (сти пендії, пенсії) за
останній місяць (у грн).
На явність ро бо ти: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня
1 для тих, хто пра цює у пев них сек то рах еко номіки, і зна чен ня 0 — для
тих, хто не має ро бо ти.
На вич ки: ади тив ний індекс, по бу до ва ний шля хом об чис лен ня се ред ньо го
ариф ме тич но го зна чень пе реліку за нять у вільний від основ ної та хат -
ньої ро бо ти час (“на вчан ня на вечірньо му або за очно му відділенні на -
вчаль них за кладів, на кур сах тощо”, “ро бо та за сумісниц твом, до дат ко -
вий за робіток”, “гро ма дська ро бо та (участь у за хо дах партій, про ф -
спілок, гро ма дських організацій, рухів, во лон те рська ро бо та тощо)”,
“ро бо та на ком п’ю тері (дру ку ван ня, ви ко нан ня за вдань, чи тан ня, пе ре -
гляд фільмів, про слу хо ву ван ня му зи ки, ігри, ко рис ту ван ня Інтер не том
тощо)”).
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 121
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
Інте рес до політики: вимірю ва ний на підставі за пи тан ня “Якою мірою Вас
ціка вить політика?” із мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — зовсім не
ціка вить; 2 — пев ною мірою ціка вить; 3 — дуже ціка вить”.
Політич на іден тифікація: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна -
чен ня 1 для тих, хто за зна чив у пе реліку пев ну політич ну течію, від -
повіда ю чи на за пи тан ня “У політич но му спектрі за зви чай вирізня ють ся
окремі більш або менш са мостійні течії. Ниж че на ве де но кілька та ких
течій. Ви беріть, будь лас ка, одну з них, яка на й ближ ча Вам”, і зна чен ня
0 — для тих, хто не виз на чив ся.
До да ток 4
Не за лежні змінні, ви ко рис тані у ма сиві омнібуса
“Гро ма дська дум ка в Україні — 2009”
Місто/село: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих,
хто за зна чив своє місце про жи ван ня у місті, і зна чен ня 0 — для тих, хто
за зна чив своє місце про жи ван ня у селі.
Реґіональ на по ля ри зація (2004): фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу -
ває зна чен ня 1 для тих, хто за зна чив своє місце про жи ван ня у За хід -
но-Цен траль но му реґіоні (Вінниць ка, Во ли нська, Жи то ми рська, За кар -
па тська, Івано-Франківська, Київська, Кіро вог ра дська, Львів ська, Пол -
та вська, Рівне нська, Су мська, Тер нопільська, Хмель ниць ка, Чер кась ка,
Чернівець ка, Чернігівська об ласті та м. Київ), і зна чен ня 0 — для тих, хто
за зна чив своє місце про жи ван ня у Півден но-Східно му реґіоні (АР
Крим, Дніпро пет ро вська, До нець ка, За порізька, Лу га нська, Ми ко л аїв -
ська, Одесь ка, Харківська, Хер со нська об ласті).
Національність: фіктив на ди хо томічна змінна, яка при й має зна чен ня 1 для
тих, хто вва жає себе етнічним украї нцем, і зна чен ня 0 — для тих, хто ви -
значив себе як росіяни на.
Рідна мова: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих,
хто за зна чив як рідну укр аїнську мову, і зна чен ня 0 — для тих, хто за зна -
чив рідною російську мову.
Ста тус російської мови: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен -
ня 1 для тих, хто за зна чив, що осо бис то ла ден відсто ю ва ти над ан ня
офіційно го ста ту су російській мові, і зна чен ня 0 — для тих, хто цьо го не
за зна чив.
Євразійські ге о політичні уста нов ки : вимірю вані на підставі за пи тан ня “Як
Ви ста ви те ся до ідеї приєднан ня Украї ни до со ю зу Росії і Біло русі?” із
мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — скоріше не га тив но; 2 — важ ко ска -
за ти; 3 — скоріше по зи тив но”.
Євро пейські ге о політичні уста нов ки : вимірю вані на підставі за пи тан ня
“Як Ви ста ви те ся до всту пу Украї ни до Євро пе йсько го Со ю зу?” із мож -
ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — рад ше не га тив но; 2 — важ ко ска за ти;
3 — рад ше по зи тив но”.
122 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
Іде о логічне роз ме жу ван ня: змінна, яка на бу ває зна чен ня 1 для тих, хто
підтри мує при хиль ників соціалізму, і зна чен ня 0 — для тих, хто підтри -
мує при хиль ників капіталізму.
Вік: вимірю ва ний як кількість по вних років жит тя.
Освіта: із мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — по чат ко ва, не пов на се ред -
ня; 2 — се ред ня за галь на; 3 — се ред ня спеціаль на (технікум, учи ли ще, ко -
ледж); 4 — перший ступінь ви щої освіти (ба ка лавр); 5 — по вна вища
освіта (спеціаліст, маґістр, аспіран ту ра, вчений ступінь)”.
Дохід: вимірю ва ний на підставі за пи тан ня “Се ред ньо ду шо вий дохід на
кож но го з членів Ва шої сім’ї порівня но з про жит ко вим мініму мом… (на -
га дуємо, що цей мінімум за раз ста но вить 607 грн)” із мож ли ви ми варіан -
та ми відповіді “1 — фак тич но ни жчий за про жит ко вий мінімум; 2 — та -
кий чи май же та кий, як вста нов ле ний про жит ко вий мінімум; 3 — тро хи
ви щий за вста нов ле ний про жит ко вий мінімум; 4 — порівня но з про жит -
ко вим мініму мом ви со кий; 5 — на ба га то ви щий за про жит ко вий
мінімум”.
На явність ро бо ти: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен ня 1
для тих, хто пра цює у пев них сек то рах еко номіки, і зна чен ня 0 — для тих,
хто не має ро бо ти.
Участь у при ва ти заційних про це сах: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на -
бу ває зна чен ня 1 для тих, хто брав участь хоч би в од но му при ва ти -
заційно му за ході, і зна чен ня 0 — для тих, хто в жод но му з та ких за ходів
участі не брав.
Інте рес до політики: вимірю ва ний на підставі за пи тан ня “Якою мірою Вас
ціка вить політика?” із мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — зовсім не
ціка вить; 2 — пев ною мірою ціка вить; 3 — дуже ціка вить”.
Відчут тя гро ма дя нсько го об ов’яз ку: ади тив ний індекс, по бу до ва ний шля -
хом об чис лен ня се ред ньо го ариф ме тич но го зна чень сту пе ня важ ли -
вості для рес пон ден та “мож ли вості вис лов лю ва ти дум ки з політич них
та інших пи тань, не по бо ю ю чись за осо бис ту сво бо ду”, “мож ли вості кри -
ти ки і де мок ра тич но го кон тро лю рішень влад них струк тур”, “участі у
діяль ності політич них партій і гро ма дських організацій”.
Політич на іден тифікація: вимірю ва на на підставі за пи тан ня “Чи є в країні
така політич на партія (блок), яка близь ка Вам за іде о логічни ми та про -
грам ни ми цілями?” із мож ли ви ми варіан та ми відповіді “1 — немає; 2 —
важ ко відповісти; 3 — є така партія”.
Політич на ефек тивність: фіктив на ди хо томічна змінна, яка на бу ває зна чен -
ня 1 для тих, хто вва жає, що у них є мож ливість кон тро лю ва ти діяль -
ність цен траль них і місце вих органів вла ди, і зна чен ня 0 — для тих, хто
вва жає, що та кої мож ли вості в них немає.
Лiте ра ту ра
Бе кешкіна І. Гро ма дська дум ка щодо го тов ності на се лен ня до соціаль но го про тес ту
// Політич ний по ртрет Украї ни. — 1993. — № 4. — С. 14–23.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 123
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
Бе кешкіна І. Конфлікто логічний підхід до су час ної си ту ації в Україні. — К., 1994.
Вер ба С. Пред став ниць ка де мок ратія і де мок ра тичні гро ма дя ни: філо со фське та
емпірич не ро зуміння // Де мок ратія : Антологія. — К., 2005. — С. 943–982.
Го ло ва ха Е.И., Па ни на Н.В. По тен ци ал про тес та укра ин ско го об щес тва // Со ци о ло -
ги чес кие ис сле до ва ния. — 1999. — № 10. — С. 31–40.
Го ло ва ха Є., Гор ба чик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за ре зуль та та ми “Євро -
пе йсько го соціаль но го досліджен ня”. 2005–2007 роки. — К., 2008.
Го ло ва ха Є., Паніна Н. Основні ета пи і тен денції транс фор мації укр аїнсько го су -
спільства: від пе ре бу до ви до “по ма ран че вої ре во люції” // Соціологія: теорія, ме то ди,
мар ке тинг. — 2006. — № 3. — С. 32–51.
Го ло ва ха Є., Паніна Н. Укр аїнське суспільство 1992–2008: Соціологічний моніто -
ринг. — К., 2008.
Го ло ва ха Е.И. Тран сфор ми ру ю ще е ся об щес тво. Опыт со ци о ло ги чес ко го мо ни то -
рин га в Укра и не. — К., 1996.
Го ло ва ха Є.І., Паніна Н.В. Го товність до соціаль но го про тес ту: ди наміка, регіональні
особ ли вості і чин ни ки фор му ван ня // Укр аїнське суспільство: де сять років не за леж -
ності (соціологічний моніто ринг та ко мен тар на уковців). — К., 2001. — С.188–200.
Гор ба чик А.П., Саль ни ко ва С.А. Аналіз да них соціологічних досліджень за со ба ми
SPSS : Нав чаль ний посібник. — Луцьк, 2008.
Ко лодій А. Укр аїнський регіоналізм як стан куль тур но-політич ної по ля ри зо ва ності
// Агора. Украї на — регіональ ний вимір. Вип. 3. — К., 2006. — С. 69–91.
Макеєв С. По се ле нська стра тифікація життєвих шансів // Укр аїнське суспільство
1994–2006: моніто ринг соціаль них змін. — К., 2006. — C. 56–61.
Міщен ко М., Бу ров І. Соціальні ас пек ти при ва ти заційних про цесів в Україні. — К.,
1998.
Не бо жен ко В.С. Соціаль на на пру женість і конфлікти в укр аїнсько му суспільстві. —
К., 1994.
Общес твен ное мне ние и власть: ме ха низм вза и мо де йствия / А.А.Руч ка, В.Л.Оссов -
ский, В.А.Ма ту се вич и др. — К., 1993.
Окса мит на С.М., Хмель ко В.Є. Регіональ ний поділ Украї ни на пре зи д ентських ви -
бо рах 2004: ген дерні, вікові та освітні відмінності елек то раль них пре фе ренцій // На у -
кові за пис ки. Національ ний універ си тет “Києво-Мо ги ля нська ака демія”. — Т. 46: Со ціо -
логічні на уки. — К., 2005. — С. 3–10.
Оссо вський В.Л. Активність тру дя щих в управлінні ви роб ниц твом. (Досвід кон крет -
но-соціологічно го досліджен ня). — К., 1973.
Па ни на Н.В. Го тов ность на се ле ния к раз лич ным фор мам со ци аль но го про тес та //
По ли ти чес кая куль ту ра на се ле ния Укра и ны (ре зуль та ты со ци о ло ги чес ких ис сле до ва -
ний). — К., 1993. — С. 42–51.
Піддуб ний В. По се ле нський ста тус як чин ник соціаль но го ком фор ту // Укр аїнське
суспільство 1994–2005. Ди наміка соціаль них змін. — К., 2005. — С. 273–283.
Резнік О. Соціаль но–політичні пе ре ду мо ви фе но ме ну По ма ран че вої ре во люції //
Політич ний по ртрет Украї ни. — 2005. — № 33. — С. 5–14.
Руч ка А. Ди наміка ціннісних пріори тетів гро ма дян Украї ни // Укр аїнське су спіль -
ство 1994–2004: моніто ринг соціаль них змін. — К., 2004. — С. 416–427.
Си мон чук О. По ма ран че ва ре во люція: по встан ня се ред ньо го кла су? Так! За да ни ми
моніто рин гу // Укр аїнське суспільство 1994–2005: моніто ринг соціаль них змін. — К.,
2005. — С. 62–71.
Смел зер Н.Дж. Проб ле ми соціології. Ге орг-Зімелівські лекції,1995. — Львів, 2003.
Сподіван ня на іншу Украї ну. Пре зи дентські ви бо ри–2004 та на вко ло них: дум ки,
на строї, оцінки лю дей / За ред. С.Макеєва. — К., 2005.
124 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Олек сандр Резнік
Стегній О. Регіональні особ ли вості роз вит ку політич ної куль ту ри укр аїнсько го
суспільства // Укр аїнське суспільство 1994–2004: моніто ринг соціаль них змін. — К.,
2004.– С. 243–253.
Су сак В.І. Па тер налістські уста нов ки і прак ти ки гро ма дян Украї ни в умо вах по стко -
муністич них транс фор мацій : Дис. ... канд. соціол. наук. — К., 2009.
Та маш П. Мас со вые вы ступ ле ния на го род ских ули цах как жанр по ли ти чес ко го кар -
на ва ла: воз мож ное тол ко ва ние со бы тий но яб ря–де каб ря 2004 года в Ки е ве // Со ци о ло -
гия: те о рия, ме то ды, мар ке тинг. — 2007. — № 1. — С. 5–17.
Хмель ко В. Че рез що політи кам вдається роз ко лю ва ти Украї ну // Дзер ка ло тиж -
ня. — 2006. — 24–30 чер вня. — № 24 (603).
Dahl R.A. Who Governs? Democracy and Power in an American City. — New Haven; L.,
1961.
Deegan-Krause K. New Dimensions of Political Cleavage // The Oxford Handbook of
Political Behavior / Ed. by R.J.Dalton, H.–D.Klingemann. — Oxford, 2007. — P. 538–556.
Jenkins J.C. Resource Mobilization Theory and the Study of Social Movements // Annual
Review of Sociology. — 1983. — Vol. 9. — Р. 527–553.
Kriesi H.P., Koopmans R., Duyvendak J.W., Giugni M.G. New Social Movements in Wes -
tern Europe. — L., 1995.
Lipset S.M., Rokkan S. Cleavage Structures, Party Systems, and Voter Alignments //
Lipset S.M. Consensus and Conflict: Essays in Political Sociology. — New Brunswick, 1985. —
P. 113–186.
McCarthy J.D., Zald M.N. Resource Mobilization and Social Movements: A Partial Theory
// American Journal of Sociology. — 1977. — Vol. 82 (May). — № 6. — P. 1212–1241.
Milbrath L., Klein W. Personality Correlates of Political Participation // Acta Sociologi -
ca. — 1962. — Vol. 6. — № 1. — P. 53–65.
Renshon S. Psychological Needs and Political Behavior: A Theory of Personality and
Political Efficacy. — N.Y., 1974.
Verba S., Nie N.H., Kim J. Participation and Political Equality: A Seven-nation Com -
parison. — Chicago IL, 1979.
Verba S., Schlozman K.L., Brady H.E. Voice and Equality: Civic Voluntarism in American
Politics. — Cambridge, 1995.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 125
Ди наміка чин ників про тес тних прак тик на се лен ня Украї ни
|