Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку
Проанализированы возможные отрицательные экологические и социальные последствия для Украины и ее регионов 
 в результате интеграции в мировое хозяйство.Сформулированы основные направления упреждения и ликвидации 
 таких последствий, в том числе: принцип защиты национальных интересов...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український географічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут географії НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59559 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку / С.А. Лісовський, І.В. Гукалова, Є.О. Маруняк, А.А. Мозговий, О.Л. Дронова, Л.П. Дячевська // Український географічний журнал. — 2011. — № 4. — С. 34–41. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860057707266965504 |
|---|---|
| author | Лісовський, С.А. Гукалова, І.В. Маруняк, Є.О. Мозговий, А.А. Дронова, О.Л. Дячевська, Л.П. |
| author_facet | Лісовський, С.А. Гукалова, І.В. Маруняк, Є.О. Мозговий, А.А. Дронова, О.Л. Дячевська, Л.П. |
| citation_txt | Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку / С.А. Лісовський, І.В. Гукалова, Є.О. Маруняк, А.А. Мозговий, О.Л. Дронова, Л.П. Дячевська // Український географічний журнал. — 2011. — № 4. — С. 34–41. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український географічний журнал |
| description | Проанализированы возможные отрицательные экологические и социальные последствия для Украины и ее регионов 
в результате интеграции в мировое хозяйство.Сформулированы основные направления упреждения и ликвидации 
таких последствий, в том числе: принцип защиты национальных интересов страны, обеспечение надлежащего уровня 
национальной безопасности, а также конкурентоспособности национальной экономики, оптимизация использования 
природно-ресурсного потенциала страны, реализация потенциала экспортных возможностей Украины на мировых 
рынках сельскохозяйственной продукции, разработка и принятие на государственном уровне «Национальной 
стратегии устойчивого (сбалансированного) развития». Обоснованы наиболее приемлемые позиции и параметры 
выхода Украины на мировой и региональные рынки товаров и услуг в контексте обеспечения практического перехода 
страны к устойчивому развитию.
The possible negative environmental and social consequences for Ukraine and its regions as a result of its integration into 
the global economy are analyzed. The main directions of prevention and elimination of such consequences are determined; 
the are the principle of protection of national interests of the country; ensuring the proper level of national security, as well 
as competitiveness of the national economy; optimization of use of natural resource potential of the country; realization of 
the export potential of Ukraine on the world markets of agricultural products; development and adoption at the state level of 
“National Strategy of Sustainable Development”. The most appropriate directions and parameters of outgoing of Ukraine on 
the world and regional goods and services markets in the context of practical transition to the sustainable development are 
grounded.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:01:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
Український географічний журнал - 2011, № 4134
34
34
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Інтеграція до системи світового господарства є
одним із принципових факторів, що в сукупності
визначають економічні, екологічні та соціальні
аспекти розвитку країни і взаємодії суспільної
та природної компонент на її території. Значи-
мість міжнародної економічної інтеграції в забез-
печенні розвитку кожної країни зростає. При
цьому важливою є не просто інтеграція, а здобуття
провідних позицій, високого рівня конкуренто-
спроможності національної економіки, що означає
кращі передумови для переходу до збалансованого
розвитку.
Основними тенденціями, сформованими у
сучасному глобалізованому світі, є розвиток ін-
формаційних та комунікаційних технологій, ін-
тенсифікація економічного зростання, трансна-
ціоналізація. Все це спричинює значну диферен-
ціацію глобального простору, загострення кон-
куренції, зміни галузевої й територіальної струк-
тури виробництва, послаблення ролі державного
управління, відчутні соціальні трансформації (як
наслідок міграцій та дифузії стандартів).
За таких умов, на всіх рівнях, від глобального
до локального, формується низка викликів збалан-
сованому розвитку, пов’язаних з нераціональним
використанням усіх видів ресурсів, забрудненням,
втратою національних і культурних цінностей.
Автори книги «Навколишнє середовище та
глобалізація» [13] виділяють п’ять основних тез,
на які варто зважати в оцінках:
1. Вплив зростаючої економічної активності на
виснаження ресурсів.
2. Вплив глобалізації на деградацію екосистем,
що знижує глобальну безпеку та особливо ризи-
© С.А. Лісовський, І.В. Гукалова, Є.О. Маруняк, А.А. Мозговий, О.Л. Дронова, Л.П. Дячевська, 2011
УДК 911.3
С.А. Лісовський, І.В. Гукалова, Є.О. Маруняк, А.А. Мозговий, О.Л. Дронова,
Л.П. Дячевська
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ТА ЇЇ МОЖЛИВІ
НАСЛІДКИ ДЛЯ ПЕРЕХОДУ КРАЇНИ ДО ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ
С.А. Лисовский, И.В. Гукалова, Е.А. Маруняк, А.А. Мозговой, Е.Л. Дронова, Л.П. Дьячевская
МЕЖДУНАРОДНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ИНТЕГРАЦИЯ УКРАИНЫ И ЕЕ ВОЗМОЖНЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ ПЕРЕХОДА
СТРАНЫ К СБАЛАНСИРОВАННОМУ РАЗВИТИЮ
Институт географии НАН Украины, Киев
Проанализированы возможные отрицательные экологические и социальные последствия для Украины и ее регионов
в результате интеграции в мировое хозяйство.Сформулированы основные направления упреждения и ликвидации
таких последствий, в том числе: принцип защиты национальных интересов страны, обеспечение надлежащего уровня
национальной безопасности, а также конкурентоспособности национальной экономики, оптимизация использования
природно-ресурсного потенциала страны, реализация потенциала экспортных возможностей Украины на мировых
рынках сельскохозяйственной продукции, разработка и принятие на государственном уровне «Национальной
стратегии устойчивого (сбалансированного) развития». Обоснованы наиболее приемлемые позиции и параметры
выхода Украины на мировой и региональные рынки товаров и услуг в контексте обеспечения практического перехода
страны к устойчивому развитию.
Ключевые слова: международная экономическая интеграция; устойчивое развитие; экологические и социальные
последствия интеграции.
S. Lisovsky, I. Gukalova, Ye. Marunyak, A. Mozgovyi, О. Dronova, L. Diachevska
INTERNATIONAL ECONOMIC INTEGRATION OF UKRAINE AND ITS POSSIBLE CONSEQUENCES FOR THE COUNTRY’S
TRANSITION TO SUSTAINABLE DEVELOPMENT
Institute of Geography, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
The possible negative environmental and social consequences for Ukraine and its regions as a result of its integration into
the global economy are analyzed. The main directions of prevention and elimination of such consequences are determined;
the are the principle of protection of national interests of the country; ensuring the proper level of national security, as well
as competitiveness of the national economy; optimization of use of natural resource potential of the country; realization of
the export potential of Ukraine on the world markets of agricultural products; development and adoption at the state level of
“National Strategy of Sustainable Development”. The most appropriate directions and parameters of outgoing of Ukraine on
the world and regional goods and services markets in the context of practical transition to the sustainable development are
grounded
Keywords: international economic integration, sustainable development, ecological and social consequences of integration.
Український географічний журнал - 2011, № 4 35
кований в найбідніших країнах.
3. Обмеження екологічного простору, та, зокре-
ма, прав і потреб тих «кому не пощастило».
4. Різниця у рівнях споживання розвинених
країн та країн, що розвиваються, яка буде визначати
майбутнє глобалізації та глобального середовища.
5. Зростання взаємозалежності глобального
ринку та глобального навколишнього середовища.
Водночас слід брати до уваги і потенційні
позитиви глобалізації – трансфер технологій, нові
можливості для виробництва, освіти, охорони
здоров’я, що в цілому має сприяти підвищенню
соціальних та екологічних стандартів.
Отже, очевидною є необхідність прагматичної
оцінки ризиків та позитивних наслідків між-
народної економічної інтеграції.
Стосовно змісту і напрямів суспільно-геогра-
фічних досліджень проблем збалансованого
розвитку на глобальному рівні це означає, на
нашу думку, необхідність поглибленого вивчення
таких питань, як особливості розвитку світової
економіки, зв’язків у ній, інтеграції окремих
країн до системи світового господарства, діяль-
ності нових суб’єктів на геополітичній та геоеко-
номічній аренах та їх впливу на процеси переходу
до збалансованого розвитку.
До кола цих питань відносимо також дослід-
ження змін у національних економіках окремих
країн, що відбуваються під впливом трансформації
(стосовно групи країн, економіка яких знаходиться
на цій стадії, в т.ч. України, – слід здійснювати
додаткові дослідження саме з позицій урахування
впливу трансформаційних змін), та дії названих
факторів на формування особливостей структури
національних економік, рівень їх технологічності
й природоємності, типу технологічного укладу і
характеру природокористування в межах окремих
країн, які в підсумку визначають передумови
переходу країн і суспільства загалом до збалансо-
ваного розвитку [7].
Нині дослідження міжнародної економічної
інтеграції та її наслідків перебувають переважно
в полі зору економістів і пов’язані зі створенням
наднаціональних інститутів та економічних спів-
товариств з метою забезпечення свободи торгівлі
й координації економічної політики, з оцінкою
економічних ефектів інтеграційної взаємодії, пи-
таннями забезпечення конкурентних економіч-
них позицій країни на міжнародній арені, пошуку
можливостей для виходу українських товарів на
нові ринки, захисту внутрішнього ринку, еконо-
мічних наслідків входження до економічних сою-
зів та угруповань тощо. При цьому екологічні та
соціальні аспекти цієї проблематики опрацьо-
вані значно менше, хоча мають для України
надзвичайно важливе значення в сенсі забезпечен-
ня збалансованого розвитку країни. Реальна суть
міжнародної економічної інтеграції є значно
складнішою і багатограннішою, і участь географів
у її дослідженні повинна бути активнішою.
Стосовно завдань вивчення проблем збалансо-
ваного розвитку України цей напрям дослідження
має забезпечити (принаймні у генералізованому
вигляді) обґрунтування оптимальних з точки зору
національних інтересів напрямів міжнародної
економічної інтеграції України; визначення до-
цільних варіантів участі у міжнародних еконо-
мічних союзах; схем участі України в забезпеченні
своїх потреб у тих природних ресурсах розвитку,
які можуть бути задоволені лише за рахунок
джерел, що знаходяться за межами держави.
На наш погляд, досягнення на практиці
узгодження інтересів розвитку окремих країн і
суспільства загалом має стати своєрідним індика-
тором того, що модель збалансованого розвитку
перейшла з площини теорії до площини реального
здійснення. Але, поки що, в практиці міжнарод-
них економічних, політичних відносин, у сфері
регулювання міжнародних питань, пов’язаних з
використанням природних ресурсів та впливом
на навколишнє природне середовище, консенсусів
досягають досить рідко. Сам характер їх показує,
яка з сторін-учасниць має домінуючі позиції, а яка
(які) – підпорядковані [7].
Не викликає сумнівів, що інтеграція будь-якої
країни до глобального середовища пов’язана з
великою кількістю явних та прихованих наслідків
в усіх сферах суспільної діяльності. Більш-
менш життєздатної методики їх аналізу досі
не існує, хоча на підставі деяких інтегральних
індексів глобального рівня (наприклад, індекс
збалансованості довкілля [17], індекс збалансова-
ності [7]), їх динаміки можна робити обґрун-
товані висновки про основні напрями та проблеми
розвитку. Водночас, складною залишається оцінка
міграційних процесів, якості технологічного роз-
витку, інституційної складової, реального стану
змінюваності та деградації екосистем, вартості
екосистемних послуг - питання відсутності даних,
проведення складних пошукових робіт, опитувань,
моніторингу тощо. Цим зумовлена орієнтація
авторів публікації на використання офіційної
статистики переважно щодо окремих (індикатив-
них) видів економічної діяльності, стану навко-
лишнього середовища та демографічної ситуації.
Питання входження України до світової еконо-
міки відображені у багатьох публікаціях [1, 9, 11,
12]. Україна активно інтегрується, шукає своє міс-
це у міжнародному поділі праці, обирає пріори-
тетні напрями регіональної економічної інтеграції.
Але якою є ця інтеграція? За типом участі в
глобалізаційних процесах вона залишається їх
об’єктом. Пояснень такої характеристики достат-
ньо. Незадовільним є позиціювання країни у
Український географічний журнал - 2011, № 4136
36
36
міжнародних рейтингах – за індексами
конкурентоспроможності, інноваційнос-
ті, потенціалу інформаційно-комуніка-
ційних технологій, інвестиційної діяль-
ності. Обсяги прямих іноземних інвести-
цій, що надходять в Україну, є неістот-
ними у світовому масштабі, ще менші
інвестиційні потоки з України. Високим
є відсоток співробітництва з країнами,
що створюють умови для офшорного біз-
несу (18-20%) – «тіньова глобалізація»
[3]. Індекс глобалізації KOF для України
зріс за період з 1991 по 2011 рр. більше
ніж у 2 рази [14]. У 2011 р. Україна за
цим показником займала 53 місце серед
156 країн світу (у тому числі за окремими
складовими: 75 місце – за економічною
глобалізацію, 77 – за соціальною, 40 – за
політичною).
На сьогодні в Україні діє кілька десят-
ків потужних у глобальному вимірі
ТНК, представлено понад 70 філій, і цей
показник щорічно зростає. Більшість з
них працюють у промисловому секторі
(нафтопереробна, харчова промисло-
вість тощо) відповідно до стратегій на
ринках країн, що розвиваються. Одно-
значно оцінити наслідки їх діяльності не-
можливо. Позитивним чинником є при-
тік інвестицій, відповідно – збільшення
кількості робочих місць, зростання рівня
оплати праці, надходження податків,
розвиток інфраструктури, підвищення
рівня національного виробництва, зму-
шеного конкурувати з ТНК, а також
стандартів життя.
Альтернативою для національної еко-
номіки є створення фінансово-промис-
лових груп (ФПГ). Найбільші українські
корпорації з’явились в середині 90-х рр.
у металургійній, нафто- і вугледобувній
промисловості. Згодом галузева структу-
ра ФПГ значно розширилась, охоплю-
ючи машинобудування, будівництво,
телекомунікаційну галузь, харчову про-
мисловість. Українські ФПГ мають ре-
альні та потенційні можливості щодо
конкуренції зі світовими ТНК, але серед
їх недоліків – сировинна орієнтація екс-
Рисунок 1. Експорт товарів з України, 1996-2010 рр., %
Рисунок 2. Імпорт товарів в Україну, 1996-2010 рр., %
(розраховано за [2])
експорті, 49,2% в імпорті), переважно за рахунок
країн СНД (відповідно 37% та 44%), зокрема Росії.
Водночас має місце тенденція до зменшення част-
ки країн СНД та зростання частки європейських
країн, інших країн світу.
Найпринциповіші проблеми присутності
України на міжнародних ринках пов’язані,
насамперед, з товарною структурою її зовнішньої
торгівлі (рис. 3.)
порту, низька наукоємність продукції, що є загаль-
нодержавними проблемами.
Одним із напрямів такої інтеграції є торгівля
товарами; її динаміка і структура представлені на
рис. 1 та 2.
Аналіз географічної структури засвідчує
невисоку конкурентоспроможність українських
товарів – орієнтація зовнішньої торгівлі на
індустріальні середньорозвинені країни (41% в
Український географічний журнал - 2011, № 4 37
Для зовнішньоторговельної спеціалізації еко-
номіки держави притаманні негативні тенденції.
Особливості виробництва і характер використан-
ня природних ресурсів, рівень природоємності
ВВП України, а також аналіз структури міжнарод-
ної товарної торгівлі України із зарубіжними краї-
нами свідчать про те, що на світових ринках за
нашою країною закріплюється роль сировинного
регіону.
Негативні для стану навколишнього природного
середовища та екологічної ситуації в країні тен-
денції зовнішньоекономічної спеціалізації України
були закладені ще в 90-х роках минулого століття, з
початком виходу України на світові товарні ринки.
Вже в ті роки основу товарного експорту ста-
новила продукція природоємних, екологічно-
шкідливих, низькотехнологічних галузей. Зокре-
ма, частка продукції чорної металургії в 1997–
1998 рр. становила 35,2%. Україна забезпечувала
7,4 % світового експорту чавуну, 5,5 % – сталі, 3 %
– труб, 5,3 % – залізної руди і концентрату [15].
Можна акцентувати увагу і на високій частці в
структурі експорту насіння соняшнику – культури,
що надзвичайно інтенсивно виснажує ґрунти.
Впродовж наступних років структура товарного
експорту України не зазнала принципових змін.
Зокрема, у 2010 р. частка чорної металургії в
структурі експорту становила 33,7%, хімічної про-
мисловості – 6,8 %. Така зовнішньоторговельна
спеціалізація зумовила відповідні зміни (почи-
наючи з 90-х рр. ХХ ст.) в структурі українського
ВВП загалом та в структурі промислового вироб-
ництва зокрема (рис. 4).
Рисунок 3. Товарна структура зовнішньої торгівлі України, 2010 р. (джерело: [2])
У структурі імпорту значну частку становлять
енергоносії: в 90-х рр. вартість імпорту енергоно-
сіїв становила близько 20% річного обсягу
ВВП [5]. На цей час вона зменшилась, але все ж
залишається високою, зокрема в 2007 р. Україна
була п’ятим у світі імпортером природного газу.
Такі тенденції в зовнішньоекономічній спеці-
алізації України стали однією з головних причин
загострення екологічних та соціальних проблем,
погіршення еколого-економічних параметрів гос-
подарського комплексу країни порівняно з інши-
ми країнами світу, збільшення рівня питомої
природоємності економіки України.
Окремо варто розглянути ситуацію щодо
інтеграції до ринку послуг. Зростання частки
послуг в економіці країни є позитивним інди-
катором переходу до постіндустріального суспіль-
ства, зокрема й екологізації. Протягом останніх
десятиріч структура світового ринку послуг істот-
но трансформувалася. Нині в його складі виділяють
ринки транспортних послуг, міжнародних турис-
тичних послуг та інших послуг.
Розглядаючи особливості інтеграції України до
р и н к у т р а н с п о р т н и х п о с л у г, слід наго-
лосити, що вигідне транспортно-географічне поло-
ження України визначає розвиток нашої країни
як транзитної. За оцінками зарубіжних фахівців,
Україна має найвищий показник транзитності в
Європі, вона володіє розвиненою транспортною
мережею, що має значні резерви пропускної
спроможності.
Притаманною рисою нинішнього етапу ін-
Український географічний журнал - 2011, № 4138
38
38
теграції нашої держави до
світового ринку послуг є
випереджаюче зростання
експорту транспортних
послуг порівняно з екс-
портом товарів і показни-
ками обсягів перевезень.
Показовим є те, що
частка вартості експорто-
ваних транспортних пос-
луг на душу населення в
Україні у 3-4 рази нижча,
ніж у таких країнах як
Німеччина і Франція, та у
15-17 нижча, ніж у Нідер-
ландах чи Данії.
Доходи України від
експорту транспортних
послуг у 2010 р. становили
близько 7 млрд дол. США
і за останні 10 років збіль-
шилися майже втричі
(табл. 1).
Сучасний стан рин-
ку м і ж н а р о д н и х т у -
р и с т и ч н и х п о с л у г в
Україні характеризується
порівняно стійкими тен-
денціями до загального
зростання обсягів турис-
тичної діяльності з істот-
ною її диференціацією.
За 2000–2010 рр. обсяг
в’їзного туристичного
потоку до України збіль-
шився у 4 рази. Нині
за даними Світової
туристичної організації
(UNWTO) Україна посідає
11 місце в світі за показ-
ником міжнародних ту-
ристичних прибуттів
(21,2 млн осіб) [2, 13].
Відчутний вплив на
експорт туристичних пос-
послуг з України мала
глобальна фінансово-еко-
номічна криза – скоро-
чення обсягів в’їзного
Рисунок 4. Зміна галузевої структури промислового виробництва України,
1990-2009 рр, %*
Таблиця 1. Динаміка експорту транспортних послуг України (млн дол. США)
*джерело [2]
туризму за 2008-2009 рр. перевищило 18%, нині
знову спостерігається стабільне щорічне зростання
в межах 5 % [2].
В Україні у процесі перманентних транс-
формацій поступово впроваджується європей-
ська модель управління міжнародною туристич-
ною діяльністю. Проблемним питанням управ-
лінської системи туристичної галузі України є
нерозвиненість відповідних структур на місцях,
тому існує потреба децентралізації управління
міжнародною туристичною діяльністю, створен-
ня місцевих туристичних адміністрацій та пере-
давання їм частини повноважень, зокрема щодо
сертифікації, ліцензування підприємств туристич-
ної галузі.
Враховуючи досвід провідних туристичних
країн світу, можна зробити висновок, що для
України на нинішньому етапі розвитку необхідно
вдосконалювати нормативно-правову базу регу-
лювання міжнародної туристичної діяльності в
напрямку створення дієвих механізмів державної
фінансової, інфраструктурної, кадрової, адмініст-
*Галузева структура промислового виробництва за 2009 р. подана за видами
економічної діяльності. Статистичні дані за 1990 та 1999 р. – обсяги виробленої
продукції, за 2009 р. – обсяги реалізованої продукції (джерело: [6])
Український географічний журнал - 2011, № 4 39
ративної та інформаційної підтримки, забезпе-
чення безпечного розвитку міжнародного туриз-
му в усіх відношеннях – економічному, соціокуль-
турному, екологічному.
Щодо особливостей інтеграції України до між-
народних ринків фінансово-банківських, інженер-
но-технічних, консалтингових, лізингових, інфор-
маційних та ін. послуг, маємо констатувати, що
представленість нашої держави на згаданих рин-
ках є незначною і не відповідає її економічному та
науково-технічному потенціалу.
Поглиблена інтеграція України до світового
ринку послуг безпосередньо залежить від як-
найефективнішого використання потенціалу
виробничої інфраструктури національної еко-
номіки, який розуміють як «інтегральний показ-
ник потенційних можливостей транспортної
системи надавати свої послуги вітчизняним та
іноземним суб'єктам господарської діяльності,
здатністю енергетичного комплексу видобувати,
виробляти та транспортувати енергоресурси в
межах держави і за кордон, а також забезпечувати
відповідною інформацією та різними видами теле-
комунікаційних послуг фізичних і юридичних осіб
нашої країни й іноземних держав» [10].
У процесі його оцінювання слід враховувати
як кількісні, так і якісні параметри потенціалу
виробничої інфраструктури національної еко-
номіки України.
Ще одну групу проблем становлять негативні
соціальні трансформації. Серед них слід виділити
високий рівень безробіття і загальну напружену
ситуацію на внутрішньому ринку праці, проблеми,
пов’язані з масштабною трудовою міграцією
тощо. Певною мірою позитивною ознакою є зміна,
починаючи з 2005 р., негативного сальдо міграцій
на позитивне (у 2010 р. цей показник складав
16133 особи). Але для Рівненської та Закарпатської
областей негативне сальдо зберігається й донині.
Очевидним є також і те, що переважна части-
на населення, що залишила Україну протягом
90-х рр. (трудові ресурси у працездатному віці)
не вмотивована до повернення. Це переважно
високоосвічені та висококваліфіковані фахівці
(80% мають повну вищу або базову вищу освіту).
За віком трудові мігранти є найбільш працездатною
частиною трудового потенціалу України: 60% міг-
рантів віком від 20 до 44 років, 70% – чоловіки [2].
Водночас, структура та якість міграційних
потоків (легальних та нелегальних), які спрямовані
в Україну, - «це переважно некваліфіковані, без
освіти, без громадянства, нелегали. Така мігра-
ція погіршує криміногенну ситуацію, є причи-
ною інфекційних та епідеміологічних захворю-
вань. Боротьба з нелегалами коштує державі
приблизно 130 млн дол. щорічно. За даними
Державного комітету статистики України за 2001-
2007 роки (січень-лютий), тільки офіційно до
України потрапило близько 250 тис. осіб [2]. За
неофіційними даними, через територію держави
щорічно проходить до 500 тисяч нелегальних
мігрантів».
Значними є проблеми в сфері інтеграції України
до світового ринку інвестицій та інновацій.
За глобальним інноваційним індексом Україна
посіла у 2009/2010 рр. 61 місце серед 132 країн
світу. У той час, як провідні країни світу, широко
використовуючи можливості інноваційного розвит-
ку, формують постіндустріальне суспільство,
промисловість України базується переважно на
традиційних технологіях, початок яким було
покладено ще на ранніх стадіях індустріалізації.
Більше 2/3 загального обсягу промислової
продукції припадає на галузі, що виробляють
сировину, матеріали та енергетичні ресурси. Частка
продукції соціальної орієнтації становить близько
1/5 загального обсягу промислового виробництва
і має тенденцію до зниження. Обсяг продукції
машинобудування майже в 2-3 рази нижчий рівня
розвинених європейських країн.
На високотехнологічні товари припадає менше
3% загальноукраїнського експорту товарів. За да-
ними Держкомстату, в 2008 р. інноваційною діяль-
ністю у промисловості займалися 1397 підпри-
ємств, або всього 13,0% від загальної кількості
промислових підприємств (1472 і 14,2% у 2007 р.).
Слід також відзначити високий ступінь зношеності
основних засобів і невідповідність структури
інвестицій (як внутрішніх, так і іноземних) тим
видам діяльності, що особливо потребують
вкладень.
За вісім років (2000-2007 рр.) майже 40%
загального обсягу нових технологій, необхідних
для модернізації вітчизняної промисловості,
було придбано за межами України. З них: 29% -
патенти та ліцензії, 10,6% - результати досліджень
і розробок, 52% - нові технології, «ноу-хау»,
42,8% - обладнання. В окремі роки ці показники
були ще вищими. Найбільші запозичення інозем-
них технологій здійснювалися в галузях еконо-
міки, які традиційно мають в Україні досить роз-
винену виробничу і наукову базу. Так, у 2007 р.,
для хімічної та нафтохімічної промисловості
було придбано за межами України 32% нових
технологій, металургійного виробництва - 18,4%;
машинобудування - 35,6%.
Отже, вітчизняні підприємства підтримують не
власну науку, а фактично фінансують іноземних
інноваторів. Тільки за 2007 р. обсяг технологічних
запозичень оцінюється в 3,7 млрд грн, а за
2005-2007 роки - в 8,3 млрд грн. Майже п’ята
частина наукового потенціалу України працює на
закордонні замовлення.
Дотепер у країні не відбувалося принципових
якісних змін у інноваційному оновленні економіки
Український географічний журнал - 2011, № 4140
40
40
та здійсненні її структурної перебудови, яка б
дозволила забезпечити належний рівень конку-
рентоспроможності, економічної ефективності,
зменшила б рівень природоємності виробництва,
тобто створила б передумови для практичного пе-
реходу країни до збалансованого розвитку. Відтак,
пріоритетним завданням держави в сфері покра-
щення еколого-економічних параметрів націона-
льної економіки є забезпечення її інноваційного
розвитку, виходу на новий технологічний рівень.
Інтеграція кожної окремої країни до світового
господарства має значний вплив на формування
можливостей переходу всіх країн до збалансова-
ного розвитку. Той факт, що Україна змушена
практично “з нуля” утверджувати свій статус у
світовому господарстві, впливає на темпи і харак-
тер переходу країн до збалансованого розвитку.
Серед позитивних аспектів, які можуть бути
реалізованими в процесі входження країни до
системи світового господарства, визначимо такі
можливості:
- вільного доступу до ринків та позиціювання
продукції відповідно до власної спеціалізації;
- залучення іноземних інвестицій, зокрема як
результат інтересів ТНК;
- отримання технологій, зокрема й екологічного
спрямування.
- реструктуризації сировинної орієнтації вироб-
ництва, зокрема шляхом розвитку ринку послуг;
- інформатизації та підвищення якості людсько-
го капіталу.
На жаль, для України більшою мірою від-
чувається вплив численних ризиків, ніж переліку
можливостей. Це монополізація ТНК окремих
(іноді стратегічно важливих) галузей української
економіки, формування непритаманної українцям
культури споживання; впровадження застарілих
технологій; відтік високоосвічених фахівців та
фінансів, програш у потенційно конкурентоспро-
можних галузях тощо.
В умовах глобалізації здійснення окремими
країнами цілеспрямованої політики інтеграції
до світового господарства, виходячи з потреб
забезпечення збалансованого розвитку (в межах
власної території та в контексті глобального
переходу до цього типу розвитку людства зага-
лом) ускладнюється. Це підкреслює гостроту
комплексу проблем, що стоять перед Україною
в сфері розроблення й практичного здійснення
взаємопов’язаних процесів інноваційної техно-
логічної структурної перебудови економіки
та відповідних змін у характері міжнародної
спеціалізації як чинників переходу до моделі
збалансованого розвитку.
Проведений аналіз сучасного стану міжнарод-
ної економічної інтеграції України та його
можливих соціальних та екологічних наслідків дає
підстави сформулювати такі висновки:
1. Міжнародна економічна інтеграція України
є об’єктивною необхідністю для забезпечення
розвитку країни та визначення її конкурентних
позицій у світовому господарстві. Адже саме тоді
виникають можливості щодо спеціалізації з тих
товарів і послуг, у виробництві яких країна має
конкурентні переваги.
2. Україна інтегрується в глобалізоване світове
господарство в умовах дедалі жорсткішого загост-
рення конкурентної боротьби у геоекономічному
просторі. Фінансово-економічна криза, що розпо-
чалася в 2008 р., на думку багатьох експертів,
поклала початок новому етапу розвитку світової
економіки, на якому відбуватимуться зміни в
глобальних зв’язках усіх елементів світового
господарства.
3. Важливою особливістю нового етапу роз-
витку світової економіки, з точки зору можли-
востей збалансованого розвитку, є перехід люд-
ства до розвитку в умовах реального дефіциту та
обмеження ресурсів, насамперед продовольчих та
енергетичних, ресурсів якісної води. На відміну
від усіх попередніх, цей період може набути
перманентного характеру, якщо суспільство, з
одного боку, не зможе вийти на нові технологічні
рубежі свого розвитку, а з іншого, – не забезпечить
раціонального споживання, не визначиться із
моделями природокористування в межах окремих
регіонів та планети загалом.
4. В умовах збільшення дефіциту продовольства
у глобальних масштабах, скорочення виробництва
продовольства в світі не тільки в розрахунку на
одного жителя планети, але і в абсолютному вимірі,
Україна повинна якомога повніше реалізовувати
свої можливості виробництва та експорту
сільськогосподарської продукції.
5. Інтеграція до світової економіки створює
можливості для розширення надходження іно-
земних інвестицій до країни, прискореного роз-
витку країни за рахунок інноваційно-технологіч-
ного потенціалу. За умов реалізації експортного
потенціалу країна отримує резерв для розширення
імпорту з метою задоволення потреб розвитку
національної економіки та соціальних потреб
населення.
На сьогодні за показниками виробництва сіль-
ськогосподарської продукції у вартісному виразі
наша країна майже на порядок поступається краї-
нам Західної Європи. Підвищення ефективності
сільськогосподарського виробництва в Україні
дасть змогу забезпечити оптимізацію структури
сільськогосподарського землекористування, збіль-
шити обсяги експорту сільськогосподарської
продукції. За рахунок цього країна зможе вирі-
шити значну кількість проблем соціального та
екологічного характеру.
6. Серед пріоритетних напрямів інтеграції до
світового ринку послуг – використання потенціалу
Український географічний журнал - 2011, № 4 41
для розвитку в’їзного туризму в Україну (наро-
щування експорту туристичних послуг) Важ-
ливими чинниками європейської та глобальної
інтеграції України та залучення її сфери послуг
до світогосподарських зв’язків можуть бути
розвиток енергетичної системи, інформаційно-
технологічного комплексу.
7. З початку становлення України як неза-
лежної держави її інтеграція до світової еконо-
міки відбувалась за сценарієм, далеким від опти-
мального. Внаслідок дії низки об’єктивних і
суб’єктивних факторів склалася спеціалізація з
виробництва низькотехнологічної, екологічно-
шкідливої продукції, країни-постачальника деше-
вої робочої сили тощо. Результатом цього вже стали
численні негативні наслідки, зокрема екологічного
та соціального характеру.
До основних напрямів запобігання та
ліквідації негативних екологічних та соці-
альних наслідків інтеграції України до світового
господарства відносимо такі:
- Головним принципом, який має визначати
інтеграцію України до світової економіки, має бути
принцип захисту національних інтересів країни,
забезпечення належного рівня національної
безпеки та її окремих складових, у тому числі –
економічної, соціальної та екологічної.
- Вирішальною умовою запобігання та
ліквідації негативних екологічних, соціальних та
економічних наслідків міжнародної економічної
1. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. – К.: Батьківщина, 2001. — 301 с.
2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] / офіційний сайт Державної служби статистики України. –
Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
3. Ігнатьєва Т. Україна в світових міграційних потоках // Політична наука в Україні: стан і перспективи: матеріали всеукр.
наук. конф. (Львів, 10-11 травня 2007 року) – Львів: ЦПД, 2008. - 308 с.
4. Ковзель М.О. Особливості прогнозування експорту транспортних послуг України, кількісна оцінка та аналіз його результатів
// Залізничний транспорт України. – 2007. – № 2. – С. 86-88.
5. Лісовський С.А. Еколого-економічні проблеми періоду трансформації економіки України та можливі шляхи їх подолання. -
Житомир: Соляріс, 1998. – 24 с.
6. Лісовський С.А. Проблеми європейської інтеграції України в контексті забезпечення її сталого розвитку // Соціально-
економічні дослідження в перехідний період. Випуск ХХ1Х, том 2. – Львів – Луцьк: Вежа, 2001. – С. 392–397.
7. Лісовський С.А. Суспільство і природа: баланс інтересів на теренах України: Монографія. – Інститут географії НАН України.
– К., 2009. – 300 с.
8. Маруняк Є.О. Глобалізація та її вплив на розвиток регіонів України / За. ред. Руденка Л.Г. – К.: Реферат. – 224 с.
9. Пахомов Ю.Н. Украина и Россия на волнах глобализации. Экономический аспект // Полис – http://www.politstudies.ru
(Официальный сайт журнала „Полис”).
10. Рибчук А.В. Глобальна виробнича інфраструктура світового господарства: теорія і практика: Монографія. – Дрогобич:
Вимір, 2009. – 436 с.
11. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: сети, альянсы, партнерства, кластеры: Украинский контекст. –
К.: Логос, 2002. – 647 с.;
12. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть: Навч. посіб. / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський
та ін. – К.: Либідь, 2002. – 470 с.
13. Environment and Globalization: Five Propositions/ by A.Najam, D.Runnalls, M. Halle. International Institute for Sustainable
Development. Winnipeg. – 2007. – P. 10-29.
14. KOF Index of Globalization. – Режим доступу: http://www.globalization.kof.ch
15. UNCTAD Handbook of Statistics 2000.– New York and Geneva: UN, 2000. – 350 p.
16. UNWTO Tourism Highlights, 2011 Edition [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unwto.org/facts/menu.html
17. Yale Center for Environmental Law and Policy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sedac.ciesin.org/es/esi/
Інститут географії НАН України, Київ Отримано 31.10.2011
інтеграції України є забезпечення належного
рівня конкурентоспроможності національної еко-
номіки. Для практичного досягнення провідних
позицій у глобалізованій світовій економіці та для
забезпечення збалансованого розвитку й ефек-
тивного використання свого унікального геоеко-
номічного потенціалу Україна має повною мірою
використати всі фактори виробництва, якими вона
володіє, всі складові інтегрального потенціалу
власної території.
- Особливо важливими є оптимізація вико-
ристання природно-ресурсного потенціалу країни
та зменшення рівня залежності від імпорту енер-
гетичних ресурсів, забезпечення диверсифікації
джерел їх постачання.
- Принциповим завданням у цьому контексті є
оптимізація використання потенціалу земельних
ресурсів країни – головної складової національ-
ного багатства країни, насамперед – потенціалу
сільськогосподарських земель.
- Важлива передумова забезпечення зба-
лансованого розвитку країни – реалізація
потенціалу експортних можливостей України на
світових ринках продовольства та іншої сільсько-
господарської продукції .
- Першочергове завдання – виконання взятих
Україною зобов’язань щодо розробки та затверд-
ження на законодавчому рівні «Національної
Стратегії сталого (збалансованого) розвитку» й
опрацювання на її основі відповідного Плану дій з
її практичної реалізації.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59559 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1561-4980 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:01:57Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут географії НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лісовський, С.А. Гукалова, І.В. Маруняк, Є.О. Мозговий, А.А. Дронова, О.Л. Дячевська, Л.П. 2014-04-09T08:44:16Z 2014-04-09T08:44:16Z 2011 Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку / С.А. Лісовський, І.В. Гукалова, Є.О. Маруняк, А.А. Мозговий, О.Л. Дронова, Л.П. Дячевська // Український географічний журнал. — 2011. — № 4. — С. 34–41. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1561-4980 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59559 911.3 Проанализированы возможные отрицательные экологические и социальные последствия для Украины и ее регионов 
 в результате интеграции в мировое хозяйство.Сформулированы основные направления упреждения и ликвидации 
 таких последствий, в том числе: принцип защиты национальных интересов страны, обеспечение надлежащего уровня 
 национальной безопасности, а также конкурентоспособности национальной экономики, оптимизация использования 
 природно-ресурсного потенциала страны, реализация потенциала экспортных возможностей Украины на мировых 
 рынках сельскохозяйственной продукции, разработка и принятие на государственном уровне «Национальной 
 стратегии устойчивого (сбалансированного) развития». Обоснованы наиболее приемлемые позиции и параметры 
 выхода Украины на мировой и региональные рынки товаров и услуг в контексте обеспечения практического перехода 
 страны к устойчивому развитию. The possible negative environmental and social consequences for Ukraine and its regions as a result of its integration into 
 the global economy are analyzed. The main directions of prevention and elimination of such consequences are determined; 
 the are the principle of protection of national interests of the country; ensuring the proper level of national security, as well 
 as competitiveness of the national economy; optimization of use of natural resource potential of the country; realization of 
 the export potential of Ukraine on the world markets of agricultural products; development and adoption at the state level of 
 “National Strategy of Sustainable Development”. The most appropriate directions and parameters of outgoing of Ukraine on 
 the world and regional goods and services markets in the context of practical transition to the sustainable development are 
 grounded. uk Інститут географії НАН України Український географічний журнал Cуспільно-географічні дослідження Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку Международная экономическая интеграция Украины и ее возможные последствия для перехода страны к сбалансированному развитию International economic integration of Ukraine and its possible consequences for the country’s transition to sustainable development Article published earlier |
| spellingShingle | Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку Лісовський, С.А. Гукалова, І.В. Маруняк, Є.О. Мозговий, А.А. Дронова, О.Л. Дячевська, Л.П. Cуспільно-географічні дослідження |
| title | Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку |
| title_alt | Международная экономическая интеграция Украины и ее возможные последствия для перехода страны к сбалансированному развитию International economic integration of Ukraine and its possible consequences for the country’s transition to sustainable development |
| title_full | Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку |
| title_fullStr | Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку |
| title_full_unstemmed | Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку |
| title_short | Міжнародна економічна інтеграція України та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку |
| title_sort | міжнародна економічна інтеграція україни та її можливі наслідки для переходу країни до збалансованого розвитку |
| topic | Cуспільно-географічні дослідження |
| topic_facet | Cуспільно-географічні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59559 |
| work_keys_str_mv | AT lísovsʹkiisa mížnarodnaekonomíčnaíntegracíâukraínitaíímožlivínaslídkidlâperehodukraínidozbalansovanogorozvitku AT gukalovaív mížnarodnaekonomíčnaíntegracíâukraínitaíímožlivínaslídkidlâperehodukraínidozbalansovanogorozvitku AT marunâkêo mížnarodnaekonomíčnaíntegracíâukraínitaíímožlivínaslídkidlâperehodukraínidozbalansovanogorozvitku AT mozgoviiaa mížnarodnaekonomíčnaíntegracíâukraínitaíímožlivínaslídkidlâperehodukraínidozbalansovanogorozvitku AT dronovaol mížnarodnaekonomíčnaíntegracíâukraínitaíímožlivínaslídkidlâperehodukraínidozbalansovanogorozvitku AT dâčevsʹkalp mížnarodnaekonomíčnaíntegracíâukraínitaíímožlivínaslídkidlâperehodukraínidozbalansovanogorozvitku AT lísovsʹkiisa meždunarodnaâékonomičeskaâintegraciâukrainyieevozmožnyeposledstviâdlâperehodastranyksbalansirovannomurazvitiû AT gukalovaív meždunarodnaâékonomičeskaâintegraciâukrainyieevozmožnyeposledstviâdlâperehodastranyksbalansirovannomurazvitiû AT marunâkêo meždunarodnaâékonomičeskaâintegraciâukrainyieevozmožnyeposledstviâdlâperehodastranyksbalansirovannomurazvitiû AT mozgoviiaa meždunarodnaâékonomičeskaâintegraciâukrainyieevozmožnyeposledstviâdlâperehodastranyksbalansirovannomurazvitiû AT dronovaol meždunarodnaâékonomičeskaâintegraciâukrainyieevozmožnyeposledstviâdlâperehodastranyksbalansirovannomurazvitiû AT dâčevsʹkalp meždunarodnaâékonomičeskaâintegraciâukrainyieevozmožnyeposledstviâdlâperehodastranyksbalansirovannomurazvitiû AT lísovsʹkiisa internationaleconomicintegrationofukraineanditspossibleconsequencesforthecountrystransitiontosustainabledevelopment AT gukalovaív internationaleconomicintegrationofukraineanditspossibleconsequencesforthecountrystransitiontosustainabledevelopment AT marunâkêo internationaleconomicintegrationofukraineanditspossibleconsequencesforthecountrystransitiontosustainabledevelopment AT mozgoviiaa internationaleconomicintegrationofukraineanditspossibleconsequencesforthecountrystransitiontosustainabledevelopment AT dronovaol internationaleconomicintegrationofukraineanditspossibleconsequencesforthecountrystransitiontosustainabledevelopment AT dâčevsʹkalp internationaleconomicintegrationofukraineanditspossibleconsequencesforthecountrystransitiontosustainabledevelopment |