Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений
Recent studies on social solidarity have been concentrated either on the theoretical exploration of the phenomenon or on the investigation of solidarity aspects in empirical studies of little social groups. The paper presents a theory of social solidarity and a measurement instrument to study the ph...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5956 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений / К. Урсуленко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 126-157. — Бібліогр.: 31 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5956 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Урсуленко, К. 2010-02-12T10:06:08Z 2010-02-12T10:06:08Z 2009 Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений / К. Урсуленко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 126-157. — Бібліогр.: 31 назв. — рос. 1563-4426 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5956 Recent studies on social solidarity have been concentrated either on the theoretical exploration of the phenomenon or on the investigation of solidarity aspects in empirical studies of little social groups. The paper presents a theory of social solidarity and a measurement instrument to study the phenomenon on the general level of Ukrainian society. The author provides the description of methodic issues as well as analysis strategy and interpretation framework. Based on the data provided by Institute of Sociology in Kiev three different indices are computed to describe normative and structural aspects of social solidarity. Using structural equation modeling the relationships between concepts of the theory are specified and explained. uk ru Iнститут соціології НАН України Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений Методика вимірювання соціальної солідарності в українському суспільстві. Перевірка теорії за допомогою методу моделей лінійних структурних рівнів Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений |
| spellingShingle |
Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений Урсуленко, К. |
| title_short |
Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений |
| title_full |
Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений |
| title_fullStr |
Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений |
| title_full_unstemmed |
Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений |
| title_sort |
методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений |
| author |
Урсуленко, К. |
| author_facet |
Урсуленко, К. |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут соціології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Методика вимірювання соціальної солідарності в українському суспільстві. Перевірка теорії за допомогою методу моделей лінійних структурних рівнів |
| description |
Recent studies on social solidarity have been concentrated either on the theoretical exploration of the phenomenon or on the investigation of solidarity aspects in empirical studies of little social groups. The paper presents a theory of social solidarity and a measurement instrument to study the phenomenon on the general level of Ukrainian society. The author provides the description of methodic issues as well as analysis strategy and interpretation framework. Based on the data provided by Institute of Sociology in Kiev three different indices are computed to describe normative and structural aspects of social solidarity. Using structural equation modeling the relationships between concepts of the theory are specified and explained.
|
| issn |
1563-4426 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5956 |
| citation_txt |
Методика измерения социальной солидарности в украинском обществе. Проверка теории с помощью метода моделей линейных структурных уравнений / К. Урсуленко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 126-157. — Бібліогр.: 31 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT ursulenkok metodikaizmereniâsocialʹnoisolidarnostivukrainskomobŝestveproverkateoriispomoŝʹûmetodamodeleilineinyhstrukturnyhuravnenii AT ursulenkok metodikavimírûvannâsocíalʹnoísolídarnostívukraínsʹkomususpílʹstvíperevírkateoríízadopomogoûmetodumodeleilíníinihstrukturnihrívnív |
| first_indexed |
2025-11-26T22:34:19Z |
| last_indexed |
2025-11-26T22:34:19Z |
| _version_ |
1850778524733931520 |
| fulltext |
Ксенія Урсу лен ко
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
КСЕНІЯ УРСУЛЕНКО,
àñï³ðàí òêà êà ôåä ðè åìï³ðè÷ íèõ ñîö³î ëî ã³÷ -
íèõ äîñë³äæåíü óí³âåð ñè òå òó Êîí ñòàí öà
(ͳìå÷ ÷è íà)
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності
в укр аїнсько му суспільстві. Пе ревірка теорії
за допомогою ме то ду мо де лей
лінійних струк тур них рівнянь
Abstract
Recent studies on social solidarity have been concentrated either on the theoretical
exploration of the phenomenon or on the investigation of solidarity aspects in em -
pirical studies of little social groups. The paper presents a theory of social solidarity
and a measurement instrument to study the phenomenon on the general level of
Ukrainian society. The author provides the description of methodic issues as well as
analysis strategy and interpretation framework. Based on the data provided by
Institute of Sociology in Kiev three different indices are computed to describe nor -
mative and structural aspects of social solidarity. Using structural equation modeling
the relationships between concepts of the theory are specified and explained.
Вступ
Для соціаль них наук про бле ма солідар ності суспільств або ве ли ких
соціаль них спільнот буде за вжди ціка вою з огля ду на ба га тог ранність цьо го
яви ща та зна чущість його для про дук тив но го роз вит ку соціаль них відно -
син, а отже впо ряд ко ва ності й на ла год же ності суспільно го жит тя. “Соціаль -
на солідарність”, на мою дум ку, — це по нят тя, яке опи сує стан суспільства
або ве ли кої соціаль ної спільно ти, за яко го на явні: єдність ціннос тей, ідей,
пе ре ко нань, по глядів, інте ресів, цілей суспільства, спільність норм, а та кож
функціональ на взаємо за лежність та узгод женість у вис ту пах і діях, по в’я за -
126 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
них із реалізацією інте ресів (до сяг нен ням цілей) цьо го суспільства або
спільно ти [Урсу лен ко, 2009].
Нез ва жа ю чи на знач ний інте рес до теми солідар ності та віднос но ве ли -
ку кількість досліджень солідар ності груп (ко лек тивів), особ ли во се ред
робітників підприємств, ще й досі у вітчиз няній науці спос терігається брак
ґрун тов них досліджень ста ну солідар ності укр аїнсько го суспільства.
За рубіжні та вітчиз няні соціоло ги на ко пи чи ли де я кий досвід вимірю -
ван ня соціаль ної солідар ності (єдності, кон сен су су) на рівні емпірич них
соціологічних досліджень. Щоп рав да, порівня но з те о ре тич ни ми до роб ка -
ми тут про блемі соціаль ної солідар ності приділя ло ся знач но мен ше ува ги, і
це, мож ли во, зу мов ле не пе ре дусім складністю і мас штабністю опе раціо -
налізації по нят тя солідар ності — пе ре хо ду від абстрак тно го те о ре тич но го
кон цеп ту до кон крет них емпірич них інди ка торів. Дуже час то окремі за пи -
тан ня-інди ка то ри ви ко рис то ву ють у ве ли ких омнібус них або моніто рин го -
вих, міжна род них порівняль них та па нель них досліджен нях. Однак мені не
відоме ви ко рис тан ня цілісної стан дар ти зо ва ної ме то ди ки для вимірю ван ня
суспільної солідар ності на те ре нах по стра дя нських держав.
У цій статті ува гу зо се ред же но на емпірич но му боці вив чен ня соціаль -
ної солідар ності. На основі те о ре тич них роз ро бок кла сиків соціологічної
теорії та ви хо дя чи з прак ти ки за сто су ван ня низ ки ме то дик вимірю ван ня
солідар ності, єдності та інтеґрації, я про по ную нову ме то ди ку вимірю ван ня
соціаль ної солідар ності, роз роб ле ну для ви ко рис тан ня у ма со вих опи ту ван -
нях укр аїнсько го суспільства. У про цесі ко нстру ю ван ня опи ту валь ни ка я
обґрун то вую та опи сую ко жен із кон цептів та відповідних інди ка торів, а в
за вер шальній час тині статті здійснюю пе ревірку по пе ред ньо роз роб ле ної
теорії, яка є підста вою за про по но ва ної ме то ди ки, з ви ко рис тан ням ме то ду
мо делей лінійних струк тур них рівнянь.
Те о ре тичні за са ди досліджен ня соціаль ної солідар ності
Підґрун тям будь-якої ме то ди ки вимірю ван ня соціаль но го яви ща чи
про це су в кількісній соціологічній тра диції має бути де таль но роз роб ле на і
логічно по яс ню ва на теорія. У ви пад ку досліджен ня соціаль ної солідар ності
те о ре тич ною осно вою ме то ди ки є обґрун то ва на у кла сич них та су час них
соціологічних пра цях сис те ма по нять, ка те горій і зв’язків між ними. Ве ли -
кою мірою я роз гля ну ла основні ета пи роз вит ку по нят тя “соціаль на со -
лідар ність” у кла сичній та су часній вітчиз няній та за рубіжній соціології у
по пе редній розвідці (див.: [Урсу лен ко, 2009]). У цій статті вва жаю за до -
цільне роз гля ну ти досвід вимірю ван ня соціаль ної солідар ності (соціаль ної
єдності та інтеґрації) саме в емпірич них соціологічних досліджен нях, що їх
про во ди ли в за рубіжній та вітчиз няній соціології. Це до по мо же висвітли ти
деякі ме то до логічні про бле ми досліджен ня соціаль ної солідар ності, які слід
вра хо ву ва ти, ство рю ю чи ме то ди ку для вив чен ня цього явища.
У 1980-х ро ках аме ри ка нський соціолог С.Лібер сон за про по ну вав ме -
тод вимірю ван ня зго ди (кон сен су су) членів пев ної соціаль ної спільно ти сто -
сов но де я ких якісних ат ри бутів, ґрун то ва ний на об чис ленні індек су, який
дорівнює ймовірності того, що відібрані ви пад ко вим чи ном два об’єкти
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 127
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
(чле ни соціаль ної спільно ти) ма ти муть де я ку виз на че ну ха рак те рис ти ку
[Markoff, 1982: p. 290]. Та ким чи ном, вимірю ва ли ймовірність збігу по глядів
лю дей на різно манітні яви ща і про це си.
В аме ри канській соціології зустріча ють ся спро би досліджен ня етнічної
солідар ності, політич ної солідар ності, а та кож солідар ності се ред ро біт -
ників підприємств чи організацій. Ф.Нільсен у статті “До теорії етнічної
солідар ності у су час но му суспільстві” виз на чає етнічну солідарність, як ре -
акцію пе ри ферії, що куль тур но відрізняється від цен тру, на експлу а тацію з
його боку. Така солідарність ви ни кає у ви пад ку, коли на яв ний “куль тур -
ний” поділ праці, тоб то індивідам при пи су ють спе цифічні типи за й ня тості
й соціальні ролі за леж но від спос те ре жу ва них куль тур но-етнічних ознак
[Niel sen, 1985: p. 133]. Роз гля да ю чи солідарність як спільність інте ресів,
цілей, по чуттів, Ф.Нільсен підкрес лює, що для вимірю ван ня цьо го яви ща на
емпірич но му рівні не обхідно звер та ти ува гу на два еле мен ти: фор му ван ня
спе цифічних цілей і за питів етнічної гру пи як про ти леж ної, та кої, що від -
різняється від інших соціаль них спільнот у суспільстві; та рівень іде о -
логічної або організаційної мобілізо ва ності членів спільно ти за для до сяг -
нен ня та ких цілей.
Роз гляд солідар ності в робітни чо му се ре до вищі має давні тра диції, за -
по чат ко вані К.Мар ксом, який у своїй фун да мен тальній праці “Капітал”
опи сує кла со вий конфлікт, за зна ча ю чи, що із зрос тан ням про дук тив ності
ви роб ниц тва по си люється згур то ваність і солідарність при гноб ле них. Це,
своєю чер гою, за гос трює конфлікт між тими, хто панує, і тими, над ким па -
ну ють. “У К.Мар кса соціаль на гру па пе ре тво рюється з “кла су в собі” на
“клас для себе” мірою того, як по тенційне чле нство пе ре тво рюється на ре -
аль но усвідом лю ва ну солідарність, що ґрун тується на виз нанні своїх кла со -
вих інте ресів на про ти ва гу інте ре сам іншо го кла су” [Доб рень ков, 2002:
с. 158]. В емпірич них досліджен нях солідарність робітників вив ча ють у ба -
гать ох краї нах. На ве ду, на мій по гляд, на й яс кравіші при кла ди досліджень в
аме ри канській та російській соціології.
Гру па дослідників з Універ си те ту Індіани (США) ви ок ре ми ли кілька
основ них еле ментів солідар ності робітників: взаємний за хист, дружні по -
чут тя, взаємо ро зуміння (shared meanings), спільні нор ми, спільний досвід
на ро боті, по чут тя за лу че ності та чле нства, спільні цілі, взаємодія, виз на чені
межі гру пи та ліде рство [Hodson, 1993: p. 399]. Нез ва жа ю чи на те, що це
досліджен ня спря мо ва не на вив чен ня гру по вої солідар ності, а не солідар -
ності суспільства (або ве ли кої соціаль ної спільно ти), досвід по бу до ви та
аналізу емпірич них інди ка торів є цінним під ку том зору ме то до логічно го
обґрун ту ван ня досліджен ня. Ува га на уковців була спря мо ва на не на кла -
сич не виз на чен ня згур то ва ності груп, а на вимірю ван ня рівня солідар ності
кількох різних робітни чих ко лек тивів, а та кож виз на чен ня чин ників, що
впли ва ють на цей рівень. На дум ку соціологів, солідарність робітників за ле -
жить від умов, за яких люди пра цю ють, а саме від ха рак те рис тик робітни чої
сили (участі у про фспілках та інших об’єднан нях, ґен дер ної струк ту ри ко -
лек ти ву, стабільності чле нства тощо), са мої ро бо ти (ав то номія та участь
робітників у ви ко нанні пев них за вдань) та організації, яка на й ня ла пра -
цівників (сис те ма кон тро лю). Американські дослідни ки ви ок ре ми ли п’ять
128 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
змінних, яки ми вони опи су ва ли рівень солідар ності у гру пах робітників:
1) згур то ваність, що виз на чається час то тою, об ся гом соціаль них кон тактів
на ро боті; 2) взаємний за хист, тоб то підтрим ка робітни ка гру пою, коли ви -
ни кає за гро за; 3) ліде рство у групі робітників; 4) дис ципліна, тоб то на -
явність стан дартів у ро боті; 5) межі гру пи, що виз на ча ють, хто до неї на ле -
жить, а хто ні. На основі цих інди ка торів соціоло ги об чис лю ють ади тив ний
індекс. Коефіцієнт Альфа Крон ба ха (Alpha reliability) для “шка ли солідар -
ності” дорівнює 0,77. Шля хом фак тор но го аналізу (ме тод го лов них ком по -
нент) було вста нов ле но, що всі п’ять змінних на ле жать до од но го фак то ра.
Після по бу до ви коефіцієнта пе ревіряли вплив основ них ха рак те рис тик ро -
біт ни чої сили, ро бо ти та організації (ви ко рис то ву ва них як не за лежні змін -
ні) на рівень солідар ності. Ре зуль та ти досліджен ня по ка за ли, що різні ха -
рак те рис ти ки впли ва ють на різні ас пек ти солідар ності у групах робітників.
Солідарність робітників ста ла об’єктом досліджень ба гать ох су час них
російських соціологів. Зок ре ма, ко лек тив дослідників Російської ака демії
наук у 1998 році ви дав збірку ста тей, в якій вик ла де но ре зуль та ти до -
сліджен ня в меж ах про ек ту “Фор му ван ня но вих солідар нос тей у суспіль ст -
ві, що транс фор мується”. Соціоло ги досліджу ва ли робітничі ко лек ти ви
двох підприємств у різних містах (Санкт-Пе тер бург та Єлець) з ме тою ви -
значення фе но ме на свідо мості робітників, зу мов лю ва но го їхньою самоіден -
тифікацією з де я кою спільно тою, яку вони сприй ма ють як свою (“ми- спіль -
но та”), пред став ни ки якої ма ють спільні інте ре си, здатні до ко лек тив ної дії
за для їх до сяг нен ня [Со ли да ри за ция, 1998: c. 11]. Солідарність у цьо му
дослідженні вимірю ва ли на трьох рівнях уста нов ки: афек тив но му, коґнi -
тив но му та по ведінко во му. У пе ребігу досліджен ня оціню ва ли ціннісно-
нор ма тив ну схильність до солідар них дій, став лен ня до тру до вих конф -
ліктів з адміністрацією, підтрим ку робітни ка ми один од но го, го товність до
за хис ту своїх інте ресів тощо. У про цесі досліджен ня були ви яв лені дві мо -
делі соліда ри зації робітників. Одна — влас не ра дя нська: “ми” — ко лек тив
підприємства, включ но з адміністрацією. Інша — по стра дя нська: “ми” —
робітни ки за во ду “Арсенал”, а “вони” — це ди рекція, мери або гу бер на то ри
та за га лом усі керівни ки [Со ли да ри за ция, 1998: c. 6–7].
У ба гать ох схо жих досліджен нях ав то ри на го ло шу ють на явність де я ко -
го про тис то ян ня, про тис тав лен ня, конфлікту, який відіграє інтеґру валь ну
роль сто сов но двох чи більше солідар них груп. Нап рик лад, С.Бар су ко ва
вив чає гру по ву солідарність, ви хо дя чи з того, що вона ви ни кає у поєднанні
чо тирь ох ком по нентів: 1) життєві об ста ви ни гру пи усвідом лю ють ся як
несприятливі; 2) ха рак тер не га раздів ого ло шу ють універ саль ним для неї;
3) зна хо дять “ви ну ва тих” у складній си ту ації; 4) си ту ація офор млюється
пев ною ри то ри кою, дістає публічну інтер пре тацію, уста ле ну дис кусійну
фор му [Бар су ко ва, 2002: с. 4]. Еле мент зовнішньої інтеґраційної сили пра -
цює і на рівні ве ли ких соціаль них спільнот. Історії відомо ба га то при кладів,
коли “ма лень ку війну” керівни ки дер жа ви ви ко рис то ву ва ли для по до лан ня
внутрішніх розбіжнос тей і су перечнос тей у суспільстві.
В українській соціології існу ють окремі спро би вимірю ван ня основ
солідар ності суспільства. Зок ре ма, М.Па ра щевін у статті “Соціаль на со -
лідарність в укр аїнсько му суспільстві: тен денції змін” [Укр аїнське су спіль -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 129
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
ство, 2004] ви ко рис то вує дані моніто рин гу Інсти ту ту соціології НАНУ
1994–2004 років для аналізу підґрун тя солідар ності в Україні. У 2004 році
для виз на чен ня дум ки гро ма дян Украї ни щодо основ єднан ня суспільства
про по ну ва ли таке за пи тан ня: “Що із ни жче пе реліче но го, на Вашу дум ку,
не вик ли кає сумнівів і поділяється більшістю гро ма дян Украї ни?”, — з
варі ан тами відповідей: 1. Суспільні нор ми мо ралі. 2. Релігійні ка но ни.
3. Кон сти туційні нор ми. 4. За ко ни й за ко но давчі акти. 5. Вис нов ки су час них
при родничих наук. 6. Повідом лен ня національ них інфор маційних ка налів.
7. Вис нов ки су час них соціаль них наук. 8. Мірку ван ня мо раль них ав то ри -
тетів укр аїнської нації. 9. Повідом лен ня за кор дон них інфор маційних ка -
налів. 10. Офіційні за я ви й дек ла рації ви щих чи нов ників і політиків. 11. Ін -
ше. 12. Не знаю, важ ко ска за ти.
У цьо му ма со во му опи ту ванні ви ко рис то ву ва ли та кож за пи тан ня, спря -
мо вані на вимірю ван ня інтеґраль но го індек су соціаль но го са мо по чут тя.
М.Па ра щевін ви ко рис то вує деякі інди ка то ри соціаль но го са мо по чут тя для
аналізу ста ну солідар ності в укр аїнсько му суспільстві, зок ре ма такі: “Чого з
пе реліче но го Вам не вис та чає?” — Доб ро ти та співчут тя лю дей, що ото чу -
ють; норм і ціннос тей, що об’єдну ють лю дей; взаємо ро зуміння між людь ми
різних національ нос тей. Крім зга да них емпірич них інди ка торів дослідник
на ма гається виміряти рівень соціаль ної солідар ності че рез рівень довіри й
ро бить вис нов ки про одне яви ще, ґрун ту ю чись на аналізі іншо го. На мою
дум ку, однак, ці два кон цеп ти по зна ча ють різні, хоча і взаємо за лежні яви ща.
Довіра є ре зуль та том спільно го по зи тив но го досвіду співпраці, ре зуль та том
солідар них дій, про те виз на чається вона зовсім інши ми інди ка то ра ми і
ґрун тується на зовсім інших підста вах, ніж солідарність. Зв’яз ки між цими
кон цеп та ми я пе ревіряю у мо делі лінійних струк тур них рівнянь далі у
статті, де і спи ню ся де тальніше на цьо му питанні.
Інший емпірич ний інди ка тор, що вимірює соціаль ну солідарність, ви ко -
рис та ний у моніто рин го во му дослідженні Інсти ту ту соціології НАН Украї -
ни, сто су вав ся схиль ності лю дей до тієї чи іншої життєвої по зиції: ко лек -
тивістської взаємопідтрим ки або індивіду аль но го са мо за без пе чен ня. М.Па -
ра щевін вва жає, що “хоча солідарність у країні не дуже силь на, по зи тив ним
мо мен том є те, що така си ту ація не спри чи няє во рож нечі, а рад ше ви яв -
ляється в бай ду жості. Так, рес пон ден ти мало пе рей ма ють ся за гро зою мож -
ли вих конфліктів між пев ни ми гру па ми на се лен ня. При відповіді на за пи -
тан ня “Як Ви вва жаєте, чого люди бо ять ся за раз найбільше?” за гро зу між -
національ них конфліктів за зна чи ли 12,8% опи та них, за гро зу міжрелігійних
конфліктів — 6,4%, ма со вих ву лич них за во ру шень — 16,1%” [Укр аїнське
суспільство, 2004: с. 454].
В.Ти хо но вич у статті “Проб ле ма соціаль ної солідар ності в кри зо во му
суспільстві” [Ти хо но вич, 1999] про по нує ви ко рис то ву ва ти напівзак ри те за -
пи тан ня: “Що, на Вашу дум ку, об’єднує лю дей у на шо му суспільстві?”, — з
та ки ми варіан та ми відповіді: 1) спільні труд нощі жит тя; 2) віра у кра ще
май бутнє; 3) страх пе ред май бутнім; 4) відчут тя втра ти нор маль но го жит тя;
5) не за до во лен ня вла дою; 6) ро динні та дружні по чут тя; 7) релігія (ві ро -
сповідан ня); 8) праг нен ня спільно до ла ти труд нощі жит тя; 9) мова спілку -
ван ня; 10) національ на на лежність; 11) патріот ичні по чут тя гро ма дя ни на
130 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
Украї ни; 12) політичні по гля ди; 13) інше; 14) важ ко відповісти; 15) нічого з
пе реліче но го не об’єднує. На підставі цьо го за пи тан ня мож на от ри ма ти
інфор мацію про дум ки лю дей щодо на яв ності об’єднав чих чин ників у су -
спільстві.
Спільною озна кою різних підходів до вимірю ван ня солідар ності в Ук -
раїні є ак цент на чин ни ки об’єднан ня лю дей, а не на вимірю ванні рівня
солідар ності усьо го суспільства. У за рубіжних досліджен нях по ши ре ним є
вирізнен ня та ких ха рак те рис тик соціаль ної єдності (солідар ності): спільні
цінності, самоіден тифікація, відсутність соціаль но го вик лю чен ня, на яв -
ність зв’язків і взаємодій, що виз на ча ють ся як соціаль ний капітал. У та ко му
ро зумінні кон цепція соціаль ної єдності є ком плек сною і за галь ною, вона
охоп лює ба га то ас пектів теорій соціаль ної ексклюзії та соціаль но го ка -
піталу і базується на двох основ них вимірах: змен шен ня нерівнос тей та
соціаль ної ексклюзії у суспільстві та зрос тан ня соціаль но го капіталу су -
спільства.
Ко нстру ю ван ня ме то ди ки вимірю ван ня соціаль ної солідар ності
У по шу ку емпірич них інди ка торів яви ща соціаль ної солідар ності слід
одра зу за зна чи ти, що зве ден ня по нят тя та ко го рівня абстракції до його
емпірич них ознак за вжди є час тко вим, як за зна чає В.Ядов: “Зміст на уко во го
і вза галі до сить абстрак тно го терміна ніколи не зво дить ся до кінце во го чис -
ла про явів його сут ності, за ли шається якийсь не ви ра же ний в емпірич них
по каз ни ках за ли шок” [Ядов, 2003: с. 84]. Тому зу сил ля ма ють спря мо ву ва -
ти ся пе ре дусім на емпірич ну інтер пре тацію найбільш суттєвих ас пектів
яви ща соціаль ної солідар ності.
Осно вою ро зуміння соціаль ної солідар ності у цій розвідці є фун да мен -
таль на кла сич на теорія Е.Дюр кгей ма, яку він висвітлив у своїй дис ер тації
“Про поділ суспільної праці” (див.: [Дюр кгейм, 1996]). На дум ку соціоло га,
соціаль ну солідарність мож на поділити на два види: ме ханічну та органічну.
Пер ша уґрун то ва на на схо жості лю дських свідо мос тей (інши ми сло ва ми —
ціннісно-нор ма тив ної сис те ми), а дру га — на функціональній взаємо за леж -
ності (на поділі праці у суспільстві). Бе ру чи за осно ву цей підхід, соціаль ну
солідарність суспільства, на мою дум ку, мож на виз на чи ти че рез такі два
виміри: 1) схожість — при й нят тя за галь них норм і ціннос тей, на явність
спільних пе ре ко нань та орієнтацій; 2) вклю ченість — усвідом лен ня на леж -
ності до суспільства (самоіден тифікація), вклю ченість до ме реж соціаль них
зв’язків і відно син (зок ре ма, участь у суспільно му поділі праці), за лу ченість
до різних сфер суспільно го жит тя.
Ви хо дя чи із за про по но ва но го у цій статті виз на чен ня “соціаль ної со -
лідар ності”, сфор мо ва но го на основі вив чен ня досвіду досліджен ня цьо го
яви ща в соціології та влас но го його ба чен ня, я роз гля даю це по нят тя на під -
ставі двох різних підходів: “нор ма тив но го” (одна кові цінності, пріори те ти,
спільні по гля ди, пе ре ко нан ня тощо) і “струк тур но го” (вклю ченість до ме -
реж соціаль них зв’язків; інтен сивність і якість соціаль них відно син). Ці два
боки од но го яви ща слід роз гля да ти в цілісності та взаємоз в’яз ку. Нез ва жа ю -
чи на те, що спільність ідей, пе ре ко нань і ціннос тей є ба зою для соціаль ної
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 131
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
солідар ності в суспільстві, об ов’яз ко во слід вра хо ву ва ти ком плексність і
складність цьо го яви ща, по в’я за ну зі струк тур ним виміром, без яко го, як за -
зна чав Р.Міхельс, “про дук том го мо ген ності груп може бути одна ко вою
мірою як солідарність, так і конфлікт” (цит. за: [Genov, 2002: p. 237]). З іншо -
го боку, струк тур ний вимір у відриві від нор ма тив но го опи су ють у соціо ло -
гічних досліджен нях інши ми по нят тя ми, ніж “соціаль на солідарність”, та -
ки ми як соціаль не вклю чен ня, соціаль ний капітал, соціаль на взаємодія
тощо.
Отже, окрес лені два ком по нен ти виз на ча ють ся різни ми підхо да ми до
ро зуміння по нят тя “соціаль на солідарність” і спри чи ня ють різну його опе -
раціоналізацію, про те, на мою дум ку, саме поєднан ня цих підходів під час
досліджен ня соціаль ної солідар ності дасть змо гу оцінити цю ха рак те рис ти -
ку суспільства в її цілісності. Та ким чи ном, ми роз гля даємо “соціаль ну
солідарність” не як од но вимірне по нят тя (ре зуль тат вимірю ван ня яко го —
точ ка на чис ловій прямій), а як дво вимірне (ре зуль тат вимірю ван ня — точ ка
на пло щині).
У рам ках пер шо го (нор ма тив но го) виміру соціаль ної солідар ності
маємо кілька по нять (на сам пе ред “цінність” і “нор ма”), які для адек ват но го
ви ко рис тан ня при по бу дові інстру мен тарію не обхідно проінтер пре ту ва ти.
За виз на чен ням відо мо го укр аїнсько го соціоло га А.Руч ки, цінність — це ма -
теріаль ний або ду хов ний пред мет, який має пев ну життєву зна чимість для
того чи того соціаль но го суб’єкта, тоб то має влас тивість за до воль ня ти його
інте ре си й по тре би. Спільність ціннос тей у кла сичній соціології, на прик лад,
у пра цях О.Кон та, Е.Дюр кгей ма, А.Етціоні, Т.Пар сон са, Е.Шил за та ін., роз -
гля да ють як осно ву для соціаль но го кон сен су су, солідар ності, по ряд ку, а та -
кож як пе ре ду мо ву ефек тив ної ко о пе рації. Як за зна чає Ш.Шварц, коли чле -
ни суспільства поділя ють одні цінності, це сприяє їхній іден тифікації один з
одним, при й нят тю спільних цілей та згоді сто сов но норм, які виз на ча ють,
яким чи ном таких цілей слід до ся га ти [Schwarz, 2000: p. 466].
По ряд із по нят тям “цінності” в соціології ви ко рис то ву ють термін “цін -
нісні орієнтації”. За виз на чен ням В.Хмель ка: “Ціннісні орієнтації — це осо -
бистісні орієнтації сто сов но ціннос тей тих чи інших соціаль них спільнот чи
груп: за галь но лю дських, національ них, кла со вих, про фесійних і т. ін.; три в -
кі дис по зиції, що реґулю ють за галь ну спря мо ваність діяль ності лю ди ни сто -
сов но та ких ціннос тей та інших об’єктів ви со кої соціаль ної зна чу щості;
скла дові ви щих рівнів у дис по зиційній струк турі спря мо ва ності осо бис -
тості” [Соціологія, 1998: с. 678]. Мож на роз гля да ти цінності як “зна чимість
явищ і пред метів кон крет ної соціаль ної дійсності під ку том зору їх відпо -
відності (або невідповідності) по тре бам осо бис тості” [Паніна, 2001]. З цьо -
го по гля ду, ком плекс ціннос тей, що фор му ють ся на основі відповідних
потреб, інтеґрується в уза галь не ний по каз ник — соціаль не са мо по чут тя,
досліджен ню яко го при свя че но ба га то на уко вих праць укр аїнських со ціо -
логів Є.Го ло ва хи та Н.Паніної. Склад на й не однорідна струк ту ра цінніс них
орієн тацій є при чи ною по я ви ве ли кої кількості підходів до вив чен ня та кла -
сифікації ціннос тей. О.Андреєва у статті “Ти по логії ціннос тей: ме то дичні
підхо ди М.Ро ки ча та Ш.Швар ца” (див.: [Андреєва, 2003]) дає стис лий огляд
основ них ти по логій ціннос тей, що існу ють на сьо годні в соціології та пси хо -
132 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
логії. Досліджен ням ціннос тей за й ма ли ся Ґ.Олпорт, П.Вер нон, Ґ.Ліндсей,
М.Ро кич, Ш.Шварц, Ф.Клак гон, П.Абрагамсон, Р.Інґле гарт, Ґ.Хоф стед та
ба га то інших дослідників. У вітчиз няній науці ве ли кий вне сок у роз ви ток
соціології ціннос тей зро би ли Н.Лапін, В.Ту га ри нов, А.Руч ка, Н.Кос тен ко.
Найбільш відо ми ми міжкуль тур ни ми порівняль ни ми соціологічни ми до -
сліджен ня ми ціннос тей є “Досліджен ня світо вих ціннос тей” (World Values
Survey), “Вив чен ня євро пе йських ціннос тей” (European Values Study) та
“Євро ба ро метр” (Eurobarometer). Про те у цьо му дослідженні я звер таю ува -
гу не на самі цінності, а на їх спільність, подібність ціннос тей се ред членів
суспільства. Ви хо дя чи з мети досліджен ня важ ли во дати оцінку од норід -
ності ціннос тей лю дей у суспільстві.
Вибір сис те ми ціннос тей, ви ко рис то ву ва ної в кон тексті досліджен ня
соціаль ної солідар ності, за ле жить від кон крет но го ста ну кон крет но го су -
спільства і виз на чається ак ту аль ни ми про бле ма ми його роз вит ку. Основ ну
ува гу слід звер ну ти на узгод женість, тоб то спільність та ких ціннос тей, що
ста но вить, згідно з Е.Дюр кгей мом, підґрун тя “ме ханічної” соціаль ної со -
лідар ності.
Окрім ціннос тей реґуля то ром лю дської по ведінки вис ту па ють “нор ми”.
“Під нор ма ми ро зуміють певні стан дар ти дії, що реґулю ють по ведінку лю -
дей у різних сфе рах життєдіяль ності за леж но від їх на леж ності до кон крет -
ної соціаль ної гру пи. Нор ми виз на ча ють змісто ву ха рак те рис ти ку соціаль -
но го ста ту су. Змісто ва ха рак те рис ти ка соціаль но го ста ту су являє со бою су -
купність нор ма тив них при писів, струк ту ро ва них у мо делі по ведінки ін -
дивіда, — соціальні ролі” [Го ло ва ха, Па ни на, 1994: с. 90]. Нор ми — загально -
значимі пра ви ла по ведінки, що, на відміну від ціннос тей, ма ють при му со вий
ха рак тер і реалізу ють ся в тра диціях, зви ча ях, ети кеті, а та кож у за ко но -
давстві. Нор ми — це стан дар ти, пра ви ла та при пи си, що ви ра жа ють ся в
очіку ван нях індивідів сто сов но того, що дещо має або не має відбу ти ся [Opp,
1983: S. 4]. Спіль ність ціннісно-нор ма тив ної сис те ми, од норідність пе ре ко -
нань, по глядів та ідей, тоб то ха рак те рис тик нор ма тив но го ас пек ту соціаль -
ної солідар ності, на мою дум ку, мож на дослідити за схе мою вимірю ван ня,
що відоб ра же на у таблиці 1.
Таб ли ця 1
Нор ма тив ний бік соціаль ної солідар ності
Спільність норм та ціннос тей
Відчут тя узгод же ності влас них ціннос тей
з ціннос тя ми на вко лишніх лю дей
Відчут тя на яв ності спільних соціаль них
норм
Однорідність по глядів
Ціннісні орієнтації в політиці
Ціннісні орієнтації в еко номіці
Орієнтації у зовнішній політиці
Спільність пе ре ко нань Спільність релігійних пе ре ко нань
Відчут тя єдності
Усвідом лен ня об’єдну валь них чин ників
(на прик лад, національність, мова спілку -
ван ня тощо)
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 133
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
Дослідни ки ціннісно-нор ма тив ної струк ту ри суспільства звер та ють
ува гу на роль виз на че ності й усвідом ле ності норм як реґуля торів по ведінки
індивідів. В українській соціології досліджен ню норм у транс фор мо ва но му
суспільстві при свя че но ба га то на уко вих публікацій Н.Паніної, ав то ра адап -
то ва них до укр аїнських реалій та успішно за сто со ву ва них у щорічно му
Моніто рин гу Інсти ту ту соціології НАН Украї ни “Укр аїнське суспільство.
Соціологічний моніто ринг”, ме то дик досліджен ня аномійної де мо ралізо ва -
ності та цинізму. Си ту ація аномії — без нор мності є про ти леж ною ста нові
соціаль ної солідар ності, за яко го цінності та нор ми не про сто існу ють у
суспільстві, а й поділя ють ся його чле на ми. Ме то дичні роз роб ки, а та кож ре -
зуль та ти досліджень щодо аномійної де мо ралізо ва ності та цинізму бу дуть
ви ко рис тані в про цесі роз роб лен ня та оцінки інстру мен ту досліджен ня
соціаль ної солідар ності. “Під цинізмом ро зуміється така ре акція на без -
нормність, за якої без нормність стає індивіду аль ною нор мою свідо мості й
по ведінки. Однією з на й важ ливіших скла до вих цинізму є ви со кий ступінь
не довіри не лише до норм по ведінки, а й до лю дей в цілому” [Го ло ва ха, Па -
ни на,1994: с. 102]. Для того, щоб мати мож ливість ро би ти вис нов ки сто сов -
но ас пек ту соціаль ної солідар ності, по в’я за но го з на явністю спільних норм,
нам важ ли во виз на чи ти, чи відчу ва ють люди брак та ких соціаль них норм,
що ма ють реґулю ва ти їхню по ведінку.
Політичні та еко номічні ціннісні орієнтації, а та кож орієнтації у зов -
нішній політиці по тенційно мо жуть об’єдну ва ти лю дей на рівні суспільства.
Щодо політич них ціннісних орієнтацій мож на виз на чи ти де мок ра тич ну або
ав то ри тар ну спря мо ваність лю дей; щодо орієнтацій сто сов но еко номічно -
го шля ху роз вит ку дер жа ви — підтрим ку рин ко вої або пла но вої еко номіки; а
щодо орієнтацій у зовнішній політиці — пер шо чер го ву підтрим ку роз вит ку
Украї ни в на прям ку західних країн, Євро пе йсько го Со ю зу або Росії та країн
СНД. Ще раз вар то на го ло си ти, що вибір сис те ми ціннос тей зу мов лю ють
актуальні про бле ми кон крет но го суспільства на кон крет но му етапі роз вит -
ку. Окрім еко номічних і політич них орієнтацій, на мою дум ку, важ ли вий
аспект соціаль ної солідар ності ста но вить спільність релігійних пе ре ко нань.
Тоб то, з цієї по зиції, важ ли во оцінити, наскільки релігія слу гує кон соліду -
валь ною си лою.
Зафіксу ва ти відчут тя єдності, в на шо му ви пад ку, озна чає виз на чи ти
дум ку рес пон дентів щодо на яв ності чин ників, які об’єдну ють лю дей у су -
спільстві. Однорідність та ких ознак, як мова спілку ван ня та національність,
та кож ха рак те ри зує пев ний бік соціаль ної солідар ності суспільства і може
вис ту па ти осно вою для інтеґрації індивідів у спільно ти.
Дру гий (струк тур ний) вимір соціаль ної солідар ності сто сується
вимірю ван ня вклю че ності об’єктів у ме ре жу соціаль них відно син, за лу че -
ності до різних сфер суспільно го жит тя та самоіден тифікації на рівні су -
спільства.
Для под аль шо го роз роб лен ня кон цеп ту аль ної схе ми яви ща соціаль ної
солідар ності не обхідно уточ ни ти зміст фун да мен таль но го в соціологічній
науці по нят тя “соціальні відно си ни”. Сто сов но його виз на чен ня існу ють
різні точ ки зору.
134 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
Я.Ще па нський дот ри мується по гля ду, згідно з яким соціальні відно си -
ни є сис те мою унор мо ва них взаємодій між дво ма пар тне ра ми (індивідами
чи організаціями) на основі де я кої спільної плат фор ми (див.: [Ще пан ский,
1969: с. 91–92]). По ряд із по нят тям “відно си ни” Я.Ще па нський ви ко рис то -
вує інші терміни: “взаємодії” (сис те ма дій, що веде до утво рен ня стійких
соціаль них відно син) та “за леж ності” (де я кий еле мент соціаль них відно -
син, який, про те, не ви чер пує їх).
Е.Ба бо сов роз гля дає соціальні відно си ни як су купність різно манітних
зв’язків, що ви ни ка ють між окре ми ми індивідами, гру па ми та спільно та ми,
а та кож все ре дині груп і спільнот у про цесі їх еко номічної, політич ної, куль -
тур ної та іншої діяль ності та реалізації ними своїх соціаль них ста тусів і ро -
лей (див.: [Ба бо сов, 2002]). Та ким чи ном, соціальні відно си ни — це сис те ма
зв’язків, що ви ни кає в про цесі взаємодії між соціаль ни ми ак то ра ми. У цьо му
дослідженні я скон цен трую ува гу саме на тих відно си нах, які спри я ють
інтеґрації соціаль них спільнот у суспільстві.
У світовій прак тиці для опи су інтен сив ності та якості соціаль них відно -
син ви ко рис то ву ють кон цепт “соціаль ний капітал”. Те о ре тич ним підґрун -
тям досліджен ня соціаль но го капіталу слу гу ють роз роб ки П.Бурдьє, Ф.Фу -
ку я ми, Р.Пат не ма, Дж.Ко ул ме на та ін.
У ка на дсько му про екті вимірю ван ня соціаль но го капіталу С.Франк
роз гля дає відно си ни як оди ниці аналізу соціаль них ме реж. Соціаль ний
капітал у цій роз робці опи са но по нят тям “соціаль них ме реж, які відкри ва -
ють дос туп до ре сурсів та соціаль ної підтрим ки” [Measurement, 2005: p. 9]. В
меж ах та кої кон цеп ту аль ної схе ми соціаль ний капітал має два різно ви ди:
індивіду аль ний соціаль ний капітал (Individual Social Capital) та ко лек тив -
ний соціаль ний капітал (Collective Social Capital). Вра хо ву ю чи спе цифіку
мети мого досліджен ня, в кон тексті ко нстру ю ван ня вимірю валь ної схе ми
соціаль ної солідар ності я роз гля да ти му соціальні відно си ни під ку том зору
вклю че ності індивідів у ме режі зв’язків та взаємодій на рівні соціаль ної гру -
пи (сім’я, друзі, сусіди), на рівні соціаль них організацій (місце ро бо ти) та на
за галь но суспільно му рівні (інші чле ни суспільства). На мою дум ку, опи са ти
ха рак тер відно син із ро ди ча ми, дру зя ми, зна йо ми ми, сусідами, колеґами по
ро боті (на вчан ню) й за га лом із гро ма дя на ми краї ни мож на з ви ко рис тан ням
інди ка то ра, що фіксує оцінку рес пон ден том солідар ності на кож но му з цих
трьох рівнів, тоб то виз на чен ня ним, наскільки він упев не ний у мож ли вості
співчут тя, співпе ре жи ван ня, до по мо ги та підтрим ки з боку різних лю дей,
зок ре ма у мо раль но му плані (адже, як пи сав Е.Дюр кгейм, яви ще солідар -
ності є пе ре дусім мо раль ним явищем).
Інди ка то ри вимірю ван ня струк тур но го ас пек ту соціаль ної солідар ності
на ве де но в таб лиці 2.
Участь у різних сфе рах суспільно го жит тя до по ма гає оцінити рівень
вклю че ності індивіда у сис те ми різно го роду соціаль них зв’язків. Найбільш
яс кра ви ми сфе ра ми са мо ре алізації індивіда, на мою дум ку, є: політич не
жит тя краї ни, релігійне жит тя, куль тур не жит тя, за хист на вко лиш ньо го
середовища, сімей не жит тя, про фесійна сфе ра.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 135
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
Таб ли ця 2
Струк тур ний вимір соціаль ної солідар ності
Струк тур ний вимір соціаль ної солідар ності
Інтеґро ваність у сис те му поділу праці
Участь у різних сфе рах суспільно го жит тя
Сила зв’яз ку із суспільством
Самоіден тифікація
Вклю ченість у ме режі
соціаль них зв’язків
Соціаль на гру па
Сім’я
Друзі, зна йомі
Сусіди
Соціаль на організація Колеґи по ро боті
Суспільство Пе ресічні люди
Однією з цен траль них ознак соціаль ної солідар ності є усвідом лен ня
своєї на леж ності до суспільства або ве ли кої соціаль ної спільно ти. Проб лемі
фор му ван ня іден тич нос тей, їхніх особ ли вос тей та впли ву на різні боки жит -
тя в суспільстві при свя чені чис ленні праці соціологів. У цьо му дослідженні
я ак цен тую ува гу на те ри торіальній, гро ма дянській та національній іден -
тич ності. Важ ли вим мо мен том є те, що усвідом лен ня своєї на леж ності до
суспільства кон тро люється оцінкою сто сов но емоційної за бар вле ності цьо -
го усвідом лен ня — чи пишається індивід тим, що він на ле жить до пев но го
суспільства або соціаль ної спільно ти.
Після те о ре тич ної та емпірич ної інтер пре тації по нять, згідно з логікою
ко нстру ю ван ня ме то ди ки, слід вка за ти пра ви ла фіксу ван ня ви ок рем ле них
емпірич них ознак соціаль ної солідар ності, тоб то здійсни ти їх опе раціо -
налізацію.
Нор ма тив ний вимір соціаль ної солідар ності
У кон тексті роз гля ду нор ма тив но го виміру соціаль ної солідар ності не -
обхідно дослідити на явність у лю дей відчут тя узгод же ності влас них ціннос -
тей із ціннос тя ми інших лю дей, відчут тя на яв ності соціаль них норм у су -
спільстві, схожість ціннісних орієнтацій у внутрішній та зовнішній по -
літиці, еко номіці, подібність їхніх пе ре ко нань та од норідність за мо вою
спілку ван ня та національ ною на лежністю. При фор му лю ванні за пи тань я
пе ре дусім ви хо ди ла з кон цеп ту аль ної схе ми соціаль ної солідар ності та при -
нци пу Л.Аверьянова: щоб рес пон дент зро зумів за пи тан ня, не обхідно го во -
ри ти його мо вою [Аверьянов, 1998].
Для оцінки відчут тя спільності ціннос тей і норм рес пон дентів за пи ту ва -
ли, наскільки вони по год жу ють ся з та ки ми твер джен ня ми: “Більшість моїх
зна йо мих поділя ють мої по гля ди на жит тя”, “Я дуже час то пе ре бу ваю в си -
ту ації кон ку ренції”, “Я час то відчу ваю, що не ро зумію вчинків інших лю дей”,
“Я час то не знаю, як вчи ни ти пра виль но”.
Твер джен ня “Більшість моїх зна йо мих поділя ють мої по гля ди на жит тя”
має фіксу ва ти відчут тя рес пон ден та, що його життєві орієнти ри збіга ють ся з
за галь но лю дськи ми ціннісни ми пріори те та ми інших лю дей у су спільстві.
136 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
Що сто сується дру го го твер джен ня, щодо си ту ації кон ку ренції, воно по -
в’я за не з пев ни ми те о ре тич ни ми мірку ван ня ми. На дум ку Е.Дюр кгей ма,
суспільство, де пе ре ва жає ме ханічна солідарність, являє со бою сис те му од -
но рідних і схо жих між со бою сеґментів. Але, як пише кла сик соціології, з
роз вит ком історії пе ре го род ки між сеґмен та ми по сту по во зни ка ють і це
при во дить до збли жен ня і бо роть би подібних “органів”, ко жен з яких на ма -
гається замінити інші. Та ким чи ном, суспільство опи няється у стані кон ку -
ренції. Кон ку ренція — це бо роть ба за до сяг нен ня на й ви щих ре зуль татів, за
за до во лен ня по треб, інте ресів. При чи ною ви ник нен ня кон ку ренції є де -
фіцит пев них ре сурсів, які за до воль ня ють ці по тре би та інте ре си. Як за зна -
чив Дюр кгейм, ще з часів Дарвіна відомо, що кон ку ренція між дво ма орга -
нізма ми тим сильніша, чим вони більше схожі, і що чим більше збли жу ють -
ся функції двох організмів, чим більше між ними то чок до ти ку, тим більше,
відповідно, вони схильні до бо роть би (див.: [Дюр кгейм, 1996: с. 273–274]).
Кон ку ренція є пе рехідним ета пом між ме ханічною та органічною со лідар -
ністю. За пи тан ня, що сто сов но рівня кон ку ренції дає змо гу оцінити, з од но -
го боку, на явність схо жих ціннос тей, а з іншо го — про ти леж не до солідар -
ності яви ще.
Третє та чет вер те твер джен ня ха рак те ри зу ють те, наскільки у лю дей
узгод же на нор ма тив на осно ва по ведінки: наскільки вони впев нені у пра -
виль ності ціннос тей-за собів для до сяг нен ня своїх цілей і наскільки ці нор -
ми по ведінки ха рак терні для на вко лишніх лю дей.
Щоб виз на чи ти, наскільки люди відчу ва ють (і чи відчу ва ють вза галі)
не ста чу нор ма тив ної реґуляції по ведінки у суспільстві, рес пон дентів про си -
ли виз на чи ти, наскільки вони по год жу ють ся або не по год жу ють ся з та ки ми
твер джен ня ми: “В на шо му суспільстві не вис та чає міцних тра дицій”; “В на -
шо му суспільстві не вис та чає кон тро лю за дот ри ман ням за конів”.
У цьо му дослідженні вва жаю за доцільне роз гля ну ти політичні та еко -
номічні ціннісні орієнтації, оскільки саме вони по тенційно мо жуть об’єдну -
ва ти лю дей на рівні суспільства. Щодо політич них ціннісних орієнтацій
мож на виз на чи ти де мок ра тич ну або ав то ри тар ну спря мо ваність лю дей. У
де я ких укр аїнських ма со вих опи ту ван нях спря мо ваність вимірю ють че рез
низ ку за пи тань щодо потрібності ба га то партійної сис те ми в Україні, щодо
підтрим ки де мок ра тич них прав і сво бод або щодо ролі дер жа ви у житті
суспільства. Коли йдеть ся про орієнтації щодо еко номічно го шля ху роз вит -
ку дер жа ви, ви яв ля ють підтрим ку рин ко вої або пла но вої еко номіки.
У про цесі ко нстру ю ван ня опи ту валь ни ка, ке ру ю чись при нци пом ла -
конічності, ми ви ок ре ми ли шість основ них твер джень, які ха рак те ри зу ють
яс краві дум ки сто сов но орієнтацій у політиці, еко номіці та на й ак ту аль -
ніших про блем, які на сьо годні по ста ють пе ред укр аїнським суспільством
(див.: До да ток). Підтрим ка тієї чи іншої по зиції виз на чає ціннісні орієнтації
рес пон ден та і до по ма гає оцінити рівень солідар ності лю дей з при во ду ос -
нов них за вдань роз вит ку суспільства.
Для ви яв лен ня єдності у зовнішньо політич них орієнтаціях я мо дифіку -
ва ла за пи тан ня моніто рин го во го досліджен ня Інсти ту ту соціології НАН
Украї ни “Укр аїнське суспільство 1994–2006” відповідно до спе цифіки цi -
лей опи ту ван ня: Чи підтри муєте Ви такі шля хи роз вит ку на шої дер жа ви? —
“На сьо годні Україні пер шою чер гою не обхідно роз ши рю ва ти зв’яз ки в рам ках
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 137
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
СНД і роз ви ва ти відно си ни з Росією”; “Не обхідно вста нов лю ва ти зв’яз ки пер -
шою чер гою з роз ви не ни ми краї на ми За хо ду”; “Сьо годні Україні не обхідно спи -
ра ти ся перш за все на власні ре сур си, зміцню ю чи не за лежність”.
Виз на ча ю чи од норідність релігійних пе ре ко нань лю дей у суспільстві, я
ви ко рис то ву ва ла за пи тан ня: До яко го вірос повідан ня Ви себе відно си те? (із
номіна льною шка лою: не релігійний; пра вос лав ’я; ка то ли цизм; гре ко-ка то -
ли цизм; про тес тан тизм; іслам; іудаїзм; інше). Відповідно спільність мови та
національ ності аналізо ва но на основі да них, от ри ма них із ви ко рис тан ням
емпірич них інди ка торів: Ваша рідна мова (укр аїнська; російська; укр аїнська
та російська; інша) та Ваша національність (украї нець; росіянин; інша). За -
пи тан ня сто сов но релігійних пе ре ко нань, мови спілку ван ня та національ ної
на леж ності на ле жать до де мог рафічно го бло ку, тому при фор му лю ванні їх
ми ви хо ди ли з на яв но го досвіду вітчиз ня них соціологів.
Струк тур ний вимір соціаль ної солідар ності
Досліджен ня струк тур но го виміру соціаль ної солідар ності пе ре дба чає
вив чен ня вклю че ності лю ди ни до різних ме реж соціаль них зв’язків, її за лу -
ченість до різних сфер суспільно го жит тя, а та кож самоіден тифікацію лю ди -
ни з да ним суспільством — тоб то “вклю чен ня” нею самої себе до пев ної
соціаль ної спільно ти.
Участь у різних сфе рах суспільно го жит тя дослідже но на підставі за пи -
тань: “Оцініть, будь лас ка, наскільки важ ли вою осо бис то для Вас є участь у
пе реліче них сфе рах суспільно го жит тя за шка лою від 1 до 5 (де 1 — зовсім не
важ ли ва, 5 — дуже важ ли ва)” — “Політич не жит тя краї ни”; “За хист на вко -
лиш ньо го се ре до ви ща”; “Роз в’я зан ня сімей них про блем”; “Релігійне жит тя”;
“Куль тур не жит тя”; “Про фесійна са мо ре алізація”.
Силу зв’яз ку індивіда із суспільством про по но ва но вимірю ва ти на під -
ставі за пи тан ня, що мо де лює уяв ну си ту ацію: Наскільки Ви по год жуєтесь із
та ким твер джен ням — “Якби у мене з’я ви ла ся мож ливість пе ре їха ти жити
до більш роз ви не ної краї ни, я б нею ско рис тав ся(лась)”. Це за пи тан ня об ра но
з того мірку ван ня, що рівень соціаль ної солідар ності суспільства за ле жить
від сили, міцності зв’язків, що по в’я зу ють індивіда з да ним суспільством. Це
озна чає, що, ма ю чи аль тер на ти ву, за ли ша ти ся чле ном суспільства чи ні,
індивід буде більш схиль ним до по зи тив но го рішен ня. Та ким чи ном, це за -
пи тан ня спря мо ва не на ви яв лен ня рівня при хиль ності лю ди ни до укр а -
їнсько го суспільства або схиль ності до ви хо ду з ньо го.
При пустімо, що відчут тя людь ми за пи ту ва ності збільшує їхню при -
хильність до да но го суспільства, силу зв’яз ку з да ною соціаль ною спільно -
тою. Для вимірю ван ня про фесійної потрібності ви ко рис та но за пи тан ня “від
про ти леж но го”: Наскільки Ви по год жуєтесь із та ким твер джен ням — “Я
відчу ваю про фесійну не зат ре бу ваність”.
На решті, однією з на й важ ливіших ознак соціаль ної солідар ності є усвi -
дом лен ня себе чле ном суспільства або де я кої ве ли кої соціаль ної спільно ти.
Виз на ча ю чи самоіден тифікацію лю дей, ми ви хо ди мо з того, що соціаль на
солідарність існує все ре дині тих суспільств або ве ли ких соціаль них спіль -
нот, які себе іден тифіку ють. На нашу дум ку, для фіксу ван ня інфор мації про
самоіден тифікацію осо бис тості дуже вда лим є за пи тан ня моніто рин го во го
138 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
дослідження Інсти ту ту соціології НАН Украї ни “Укр аїнське суспільство
1994–2005”: Ким Ви себе пе ре дусім вва жаєте (Меш кан цем села, ра йо ну чи
міста, в яко му Ви жи ве те; Меш кан цем реґіону (об ласті чи кількох об лас тей),
де Ви жи ве те; Гро ма дя ни ном Украї ни; Пред став ни ком сво го ет но су, нації;
Гро ма дя ни ном ко лиш ньо го Ра дя нсько го Со ю зу; Гро ма дя ни ном Євро пи; Гро -
ма дя ни ном світу; Інше). З цьо го за пи тан ня ба чи мо, що у ви пад ку, коли лю -
ди на вва жає себе пе ре дусім меш кан цем реґіону, де вона про жи ває, то йдеть -
ся про соціаль ну солідарність на рівні на се лен ня цьо го реґіону, а не про за -
галь но дер жав ний рівень. Мене з огля ду на за вдан ня досліджен ня ціка вить
на сам пе ред не те, на яко му рівні іден тичність є на й сильнішою, а те, якою
мірою ви ра же на ця іден тичність на рівні суспільства. Тому більшість із за -
про по но ва них варіантів відповідей не є в цьо му разі ак ту аль ни ми. Про те
для того, щоб мож на було виз на чи ти, наскільки яс кра вою є іден тичність на
за галь но дер жав но му рівні, за ли шу для порівнян ня ті три рівні, що за да ни -
ми ма со вих опи ту вань Інсти ту ту соціології НАН Украї ни на й частіше зу -
стріча ють ся у відповідях рес пон дентів (меш ка нець міста/села, гро ма дя нин
та пред став ник національ ності), щоб з’я су ва ти наскільки рес пон ден ти від -
чу ва ють ці іден тич ності (див. До да ток).
Те, якою мірою лю ди на відчу ває свою на лежність до укр аїнсько го су -
спільства, свідчить про її став лен ня до пред став ників цьо го соціуму як до
“своїх”. Іншим за пи тан ням, що кон тро лює по зи тивність уста нов ки сто сов -
но чле нства в укр аїнсько му суспільстві, може бути не одно ра зо во ви ко рис -
то ву ва не в досліджен нях Інсти ту ту соціології НАН Украї ни за пи тан ня: Чи
пишаєтеся Ви тим, що Ви є чле ном укр аїнсько го суспільства?
Якість взаємин та взаємодій на міжо со бистісно му рівні, на рівні со -
ціаль них організацій та соціаль них спільнот є однією з клю чо вих про блем
ро зуміння струк тур но го боку соціаль ної солідар ності. Отже, для оцінки
вклю че ності у ме режі соціаль них зв’язків мож на за сто су ва ти за пи тан ня, які
фіксу ють, наскільки чле ни пев ної ме режі відно син підтри му ють один од но -
го, наскільки вони го тові у разі не обхідності над а ти один од но му до по мо гу:
Наскільки Ви впев нені, що за не обхідності от ри маєте мо раль ну підтрим ку з
боку... (Ва шої сім’ї; Ва ших друзів, зна йо мих; Ва ших сусідів; Ва ших колеґ по ро -
боті/на вчан ню; Інших (ма лоз на йо мих або не зна йо мих лю дей).
Суб’єктив ну оцінку рес пон ден та ми ста ну солідар ності у суспільстві
мож на виміряти за та ки ми за пи тан ня ми: Наскільки солідар ни ми, на Вашу
дум ку, є люди в су час но му укр аїнсько му суспільстві? та Наскільки Ви пого -
джуєтеся з твер джен ням: “Більшість лю дей у на шо му суспільстві го тові
допомагати одне од но му до ла ти життєві труд нощі?”. Пер ше за пи тан ня
спрямоване на виз на чен ня дум ки гро ма дян щодо згур то ва ності, єдності,
інтеґро ва ності укр аїнсько го суспільства, тоб то їхньо го суб’єктив но го ба -
чен ня ста ну солідар ності у суспільстві. Дру ге за пи тан ня сто сується оцінки
рес пон ден том став лен ня на вко лишніх лю дей одне до од но го, що сто сується
го тов ності над а ти до по мо гу та підтрим ку в різних си ту аціях.
Вра хо ву ю чи імовірнісний ха рак тер зв’яз ку між кон цеп том та інди ка то -
ра ми, Д.Кап ловіц про по нує два кри терії оцінкювання адек ват ності інди ка -
то ра: зовнішня валідність (логічне обґрун ту ван ня по в’я за ності та ко го інди -
ка то ра із цим кон цеп том) та емпірич не тес ту ван ня (наскільки ко ре лює цей
інди ка тор з інши ми по тенційни ми інди ка то ра ми) [Caplovitz, 1983: p. 223].
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 139
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
Фор му лю ю чи за пи тан ня ан ке ти, я що ра зу обґрун то ву ва ла його не обхід -
ність, на ма га ю чись по яс ни ти, як до по мо же нам інфор мація, от ри ма на від
рес пон ден та, у відповіді на про грам не за пи тан ня.
По дан ня за пи тань у їх цілісності в меж ах єди ної ан ке ти здійсне но на
основі на й за гальніших та універ саль них ви мог щодо ко нстру ю ван ня та
офор млен ня опи ту валь ни ка, що відоб ра жені у пра цях Л.Аверьянова, В.Ядо -
ва, Е.Но ель-Ной ман, С.Сад ме на, Н.Бред бер на та ін. Пе ред тим, як ан ке та на -
бу ла оста точ но го виг ля ду (див.: До да ток), було про ве де но два піло тажні
досліджен ня, за ре зуль та та ми яких було відко риґова но фор му лю ван ня де -
яких за пи тань та шкал вимірю ван ня. Апробацію ан ке ти здійсне но двічі на
30 сту ден тах та співробітни ках Київсько го національ но го універ си те ту ім.
Та ра са Шев чен ка. Опи ту ван ня відбу ва ло ся у формі ан ке ту ван ня та інтер -
в’ю ван ня. В ре зуль таті аналізу ре акцій та відповідей по тенційних рес пон -
дентів на за пи тан ня опи ту валь ни ка було пе ревірено легкість і адек ватність
сприй нят тя фор му лю вань кож но го за пи тан ня та варіантів від повідей.
Соціаль на солідарність — дуже склад ний кон цепт, який за знав тривалої
ево люції в теорії соціології. Че рез його ком плексність і ба га тог ранність ме -
то ди ка вимірю ван ня яви ща солідар ності та кож не може бути про стою. За -
пропонована ав то ром ме то ди ка вклю чає інди ка то ри, за сто со вані в ан кеті з
ме тою аналізу на кількох рівнях. Зок ре ма до струк ту ри опи ту валь ни ка вхо -
дять два види за пи тань: постійні та змінні. До постійних на ле жать ті, що сто -
су ють ся струк тур но го виміру соціаль ної солідар ності, усвідом лен ня спіль -
ності норм та ціннос тей, а та кож суб’єктив ної оцінки гро ма дя на ми солідар -
ності суспільства. До тих, що мо жуть зміню ва ти ся в кож но му на ступ но му
дослідженні, на ле жить блок за пи тань про од норідність ду мок рес пон дентів
із при во ду ак ту аль них про блем суспільно го роз вит ку, тоб то та ких, що ак ту -
алізу ють ся за со ба ми ма со вої інфор мації; на й частіше саме на та ких про бле -
мах по бу до вані ви борчі про гра ми політиків. Цей змінний еле мент ме то ди ки
ро бить її адек ват ною часу і місцю про ве ден ня досліджен ня. Відбір інди ка -
торів, що на ле жать до цьо го бло ку, здійснюється на основі аналізу інфор -
мації, що транс люється ЗМІ, а та кож ек спер тної оцінки фахівців у га лузі
соціаль них наук. Змінний ком по нент ме то ди ки до по ма гає вра ху ва ти ди -
намічність суспільно го жит тя і вно сить еле мент адек ват ності ме то ди ки часу
про ве ден ня опи ту ван ня.
Емпіричні дані
Дані, на основі яких здійсню ва ла ся ап ро бація ско нстру йо ва ної ме то ди ки,
були от ри мані в пе ребігу досліджен ня, про ве де но го за спри ян ня відділу
історії, теорії та ме то до логії соціології Інсти ту ту соціології НАН Украї ни у
квітні 2007 року. Вибірка цьо го досліджен ня реп ре зен тує до рос ле на се лен ня
Києва (віком від 18 років), відібра на ме то дом квот за озна ка ми “стать”, “вік”,
“освіта” і ста но вить 200 об’єктів. Виз на чен ня на пов не ності квот здійс не но на
основі на яв них емпірич них да них моніто рин го во го досліджен ня “Укр аїнське
суспільство 2006”. Ме тою ви ко рис тан ня от ри ма них да них не є змістов ний
аналіз про бле ми соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му су спільстві; до слi -
джен ня має ме то до логічний ха рак тер і спря мо ва не на ви яв лен ня мож ли вос -
тей інстру мен ту вимірю ван ня. Вод но час ці дані да ють мож ливість пе ре -
140 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
вірити теорію соціаль ної солідар ності за до по мо гою ме то ду мо делей ліній них
струк тур них рівнянь. На далі у статті ви ко рис то ву ва ти муть ся тільки ці дані.
Аналіз та інтер пре тація ре зуль татів
Зап ро по но ва ну ме то ди ку досліджен ня соціаль ної солідар ності мож на
ви ко рис то ву ва ти для реалізації двох дослідниць ких за вдань на підставі
аналізу інди ка торів соціаль ної солідар ності:
1. Виз на чен ня струк ту ри суспільства під ку том зору солідар ності, тоб -
то по шук “солідар них” спільнот, що утво рю ють дане суспільство.
2. Оцінка за галь но го рівня солідар ності суспільства (або соціаль ної
спільно ти).
Пер ше за вдан ня ціка ви ло ба гать ох соціологів, які праг ну ли знай ти ос но -
ви єдності гро ма дян у суспільстві — чин ни ки їхньої інтеґрації. Най простіше
за со ба ми клас тер но го аналізу ви ок ре ми ти схожі за політич ни ми пе ре ко нан -
ня ми, еко номічни ми ціннісни ми орієнтаціями та інши ми озна ка ми гру пи. На
цьо му на прямі досліджень я не спи ня ти мусь. У цій статті ува гу буде спря мо -
ва но на дру ге за вдан ня. Опи шу стра тегію аналізу да них для його ви ко нан ня.
Ви хо дя чи з окрес ле ної вище кон цеп ту аль ної схе ми та ро зуміння соціаль ної
солідар ності як дво вимірно го кон цеп ту, як уже за зна ча ло ся, ре зуль тат його
вимірю ван ня має бути точ кою не на чис ловій осі, а на пло щині, у дво -
вимірно му про сторі. Оскільки рівень соціаль ної солідар ності виз на чається
дво ма вимірами: вклю ченістю та од норідністю, не обхідно ско нстру ю ва ти
таку одну ве ли чи ну, яка б ха рак те ри зу ва ла весь вимір, зво ди ла зна чен ня ба -
гать ох інди ка торів до пев но го од но го інтеґраль но го по каз ни ка. Та ки ми по -
каз ни ка ми для кож но го з вимірів соціаль ної солідар ності є і н декси.
Під “вклю ченістю” ро зуміється за лу ченість до ме реж соціаль них зв’яз -
ків, різних сфер суспільно го жит тя та ото тож нен ня себе із чле на ми де я кої
спільно ти (самоіден тифікація); цей вимір оцінюється індек сом “вклю че -
ності”. “Однорідність” сто сується ду мок і по глядів членів суспільства на
найбільш зна чущі та ак ту альні про бле ми роз вит ку суспільства у пев ний
період та вимірюється індек сом “од норідності”. За галь ний рівень солідар -
ності суспільства оцінюється на основі аналізу цих двох вимірів у їх єдності
та взаємодії.
Індекс “вклю че ності”
Шка ла вимірю ван ня “вклю че ності” для всіх інди ка торів, ви ко рис то ву -
ва них у ме то диці, є одна ко вою — п’я тич лен ною по ряд ко вою шка лою, де
більше зна чен ня озна чає більшу “вклю ченість”, тоб то ґра дація 1 озна чає
най меншу “вклю ченість”, а 5 — найбільшу. Цю шка лу роз гля да ти ме мо як
квазімет рич ну. За змістом кож не із за пи тань цьо го бло ку вимірює рівень за -
лу че ності рес пон ден та до різно манітних сис тем соціаль них зв’язків, по чи -
на ю чи від міжо со бистісних відно син із ро ди ча ми чи дру зя ми і закінчу ю чи
учас тю в різних сфе рах суспільно го жит тя. Нез ва жа ю чи на ви со ку ско рель -
о ваність між цими за пи тан ня ми, для по бу до ви інтеґраль но го індек су не -
обхідно праг ну ти не взаємо ко ре ляцій окре мих пунктів, а їх за галь ної узго -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 141
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
дже ності, яку виз на ча ють з ви ко рис тан ням коефіцієнта Альфа Крон ба ха
(див.: [Го ло ва ха, Па ни на, 1997: с. 36]). Та ким чи ном, для пе ревірки на -
дійності шка ли ви ко рис та но про це ду ру Reliability па ке та про грам SPSS.
Коефіцієнт Альфа Крон ба ха (табл. 3) для су куп ності за пи тань, спря мо ва -
них на вимірю ван ня струк тур но го боку соціаль ної солідар ності, дорівнює
0,8370, що є до сить ви со ким зна чен ням і дає підста ви на зва ти індекс, по бу -
до ва ний на основі об ра них ознак, дос тат ньо надійним.
Таб ли ця 3
Коефіцієнт Альфа Крон ба ха для ознак бло ку “вклю ченість”
Аналіз надійності шка ли
Се реднє шка ли,
якщо ви да ли ти
пункт
Дис пер сiя шка ли,
якщо ви да ли ти
пункт
Вип рав ле на
загальна ко ре -
ляція пунктів
Коефіцієнт Альфа,
якщо ви да ли ти
пункт
V2 47,18 65,40 0,53 0,82
V3 47,25 63,72 0,60 0,82
V4 46,06 75,27 0,36 0,83
V5 47,65 64,08 0,59 0,82
V6 47,53 64,28 0,59 0,82
V7 46,68 64,42 0,51 0,82
V8 46,36 70,73 0,42 0,83
V9 46,53 66,29 0,62 0,82
V10 46,62 66,55 0,60 0,82
V11 45,79 72,45 0,32 0,83
V12 46,24 71,04 0,36 0,83
V13 47,42 71,69 0,22 0,84
V14 47,15 68,57 0,48 0,83
V15 48,18 73,58 0,16 0,84
V16 47,02 67,42 0,53 0,82
Кількість об’єктів = 199
Кількість пунктiв = 15
Коефіцієнт Alpha = 0,84
Якщо при ви да ленні озна ки із за галь ної су куп ності ознак, на основі яких
бу ду ють індекс, зна чен ня коефіцієнта Альфа Крон ба ха суттєво не зміню -
ється, мож на вва жа ти це за пи тан ня адек ват ним за гальній струк турі. Як ба -
чи мо з остан ньої ко лон ки у таб лиці 3 (Коефіцієнт Альфа, якщо ви да ли ти
пункт), ви да лен ня будь-якої озна ки не при зво дить до суттєвої зміни внут -
рішньої узгод же ності. Це дає підста ви для об ра хун ку індек су “вклю че ності”
як се ред ньо го зна чен ня за озна ка ми струк тур но го виміру соціаль ної со -
лідар ності. Інди віду аль ний індекс “вклю че ності” об чис лю ють для кож но го
рес пон ден та на основі його відповіді на за пи тан ня бло ку про за лу ченість до
ме реж соціаль них зв’язків, участь у різних сфе рах суспільно го жит тя та
самоіден ти фіка цію. Потім об чис лю ють за галь ний індекс “вклю че ності” як
се реднє зна чен ня індивіду аль них індексів “вклю че ності”, що ха рак те ри зує
вже не окре мо го індивіда, а все суспільство (соціаль ну спільно ту).
142 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
Отже, зна чен ня шка ли “вклю че ності” зміню ють ся від 1 до 5, при цьо му
інтер пре ту ють ся так: чим більше зна чен ня індек су “вклю че ності”, тим біль ше
люди за лу чені до ме реж соціаль них зв’язків, до участі у різних сфе рах діяль -
ності суспільства, тим більше вони є “вклю че ни ми” у суспільство (спільно -
ту), а відповідно, тим ви щий за галь ний рівень соціаль ної солідар ності.
Якщо поділити нашу вибірко ву су купність на дві час ти ни за озна кою
“Наскільки солідар ни ми, на Ваш по гляд, є люди в су час но му суспільстві?”
та ким чи ном, щоб у пер шу гру пу по трап ля ли рес пон ден ти, які вва жа ють
укр аїнське суспільство солідар ним (об ра ли варіанти відповіді від 1 до 5 на
де ся ти бальній шкалі, де 1 — суспільство солідар не, а 10 — суспільство
конфліктне), а у дру гу — ті, хто вва жає суспільство конфліктним, то ма ти ме -
мо та кий роз поділ об’єктів: 1 гру па — 46 об’єктів, 2 гру па — 152 об’єкти.
Обчис лив ши індекс “вклю че ності” для кож ної з цих груп, от ри муємо та кий
ре зуль тат: індекс “вклю че ності” для гру пи лю дей, що вва жає су час не су -
спільство солідар ним, дорівнює 3,65, а для тих, хто оцінює укр аїнське су -
спільство як конфліктне, — 3,25. Різни ця між цими се редніми зна чи ма на
рівні 0,05. Та ким чи ном, рес пон ден ти, які більше за лу чені до ме реж соціаль -
них зв’язків та різних сфер суспільно го жит тя, в цілому вище оціню ють
рівень солідар ності на шо го суспільства. У цьо му ви пад ку логічно при пус -
ти ти, що люди оціню ють си ту ацію у суспільстві, ви хо дя чи з оцінки влас ної
життєвої си ту ації.
Індекс “од норідності”
Індекс “од норідності” має на меті виз на чи ти, наскільки подібни ми є
люди у своїх дум ках та по гля дах, що сто су ють ся ак ту аль них про блем су -
спільно го роз вит ку. При роз ра хун ку цьо го індек су вкрай не обхідно, щоб
озна ки, на основі яких ми роз ра хо вуємо індекс, були на явні у дос татній
кількості і сто су ва ли ся різних ак ту аль них про блем роз вит ку суспільства в
еко номічній, політичній та інших сфе рах суспільно го жит тя.
Ми будуємо цей індекс на основі індек су якісної варіації, що ви ко рис то -
вується в ма те ма тичній ста тис тиці для якісних ознак і об чис люється за та -
кою фор му лою:
I
K
K
pяк в i
i
K
. . ,ар =
−
−
=
∑1
1 2
1
де К — кількість ґра дацій (ка те горій), а pi — час тка об’єктів, які по тра пи ли до
ка те горії з но ме ром і.
Для номіна льних шкал індекс якісної варіації дорівнює 1, якщо зна чен -
ня рівномірно роз поділені між ка те горіями, і дорівнює 0, якщо всі еле мен ти
на ле жать до однієї ка те горії. Тоб то 0 — зна чен ня, що ха рак те ри зує най -
більшу од норідність.
Індекс “од норідності” (по зна чи мо його Іод нор.1) об чис люється як се реднє
зна чен ня індексів якісної варіації по кожній з ознак із де я ки ми ариф ме тич -
ни ми пе ре тво рен ня ми за фор му лою:
I I nодноp як ваp j
j
n
. . .(( ( ) / ) ),1
1
6 4 1= − +
=
∑
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 143
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
У цій фор мулі літе рою n по зна чаємо кількість ознак, із при во ду яких об -
чис люється індекс якісної варіації, та ким чи ном сума індексів якісної ва -
ріації, об чис ле них для кож ної з ознак, ділить ся на кількість цих ознак, і ми
от ри муємо се редній індекс якісної варіації за всіма об ра ни ми озна ка ми.
Мно жен ня на 4 та до да ван ня оди ниці у цій фор мулі не обхідні для того, щоб
розмірність озна ки була від 1 до 5 (в ре зуль таті от ри муємо 1 — мак си маль на
од норідність, мак си маль ний кон сен сус із при во ду всіх про блем, а 5 — мак -
си маль на не однорідність, коли об’єкти рівномірно роз поділені по всіх гру -
пах); віднімаємо це зна чен ня від 6 для того, щоб “пе ре вер ну ти” шка лу, тоб то
у та ко му разі 1 — мінімаль на од норідність, а 5 — мак си маль на. З цією ґра -
дацією мож на узго ди ти зна чен ня точ ки, об чис ле ної як індекс “од но рід -
ності” на осі од норідності у дво вимірно му про сторі соціаль ної солідар ності.
Слід за зна чи ти, що рівень “од норідності” за ле жить від кількості “со -
лідар них” груп у суспільстві та від роз поділу кількості лю дей за цими гру па -
ми. Тоб то індекс “од норідності” може бути низ ь ким у цілому для су спіль -
ства, в яко му існує дві ве ликі соціальні спільно ти, які поділя ють про ти лежні
по гля ди на де я ку су купність про блем, однак все ре дині кож ної із цих спіль -
нот індекс “од норідності” буде дуже ви со ким (оскільки чле ни спільно ти
належать до однієї ка те горії, одна ко во ставляться до про блем роз вит ку су -
спільства). Тому слід вра хо ву ва ти цю особ ливість при інтер пре тації от ри -
ма них зна чень.
Та ким чи ном, точ ка, ко ор ди на ти якої об чис лю ють ся за індек са ми
“вклю че ності” й “од норідності”, по трап ляє в один із сек торів (об лас тей)
дво вимірно го про сто ру солідар ності, зоб ра же но го на ри сун ку 1. За ре зуль -
та та ми на шо го емпірич но го досліджен ня індекс “вклю че ності” дорівнює
3,35, а індекс “од норідності” — 1,74. Індекс “од норідності” об чис лю вав ся за
трьо ма ка те горіями дев ’я ти змінних (в ан кеті це за пи тан ня №17–19, 33–38).
Три ка те горії було по бу до ва но че рез об’єднан ня пунктів шка ли “повністю
по год жу юсь” та “рад ше по год жу юсь”, а та кож “аб со лют но не по год жу юсь” і
“рад ше не по год жу юсь”. Так ви ок рем лю ють ся три гру пи рес пон дентів — ті,
хто підтри мує де я кий шлях роз вит ку суспільства, ті, що не підтри му ють, і ті,
що посіда ють не й траль ну по зицію.
Рис. 1. Дво вимірний про стір соціаль ної солідар ності
144 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
Вк
лю
че
ні
ст
ь
Однорідність
1 2 3 4 5
5
4
3
2
1
(1,74, 3,35)
b
d
e
a c
Отже, рівень солідар ності спільно ти, яку ми дослідили, виз на чається
точ кою з ко ор ди на та ми (1,74; 3,35), яка по трап ляє в об ласть b (див. рис. 1).
Вра хо ву ю чи розмірність ознак, об ласті мо жуть бути на звані та про -
інтер пре то вані так:
a —низ ь кий рівень солідар ності: низ ь кий рівень вклю че ності у со -
ціальні зв’яз ки та сфе ри суспільної діяль ності, а та кож різнорідність
у по гля дах, пріори те тах, по зиціях;
b — ви со ка вклю ченість, але низ ь ка од норідність; по ши ре ний ви па док,
коли суспільство має склад ну струк ту ру, тоб то поєднує в собі де -
кілька груп, які поділя ють про ти лежні по гля ди сто сов но ак ту аль них
про блем роз вит ку цьо го суспільства;
c — ви со ка од норідність у по гля дах, але низ ь ка вклю ченість; си ту ація
“ме ханічної солідар ності” (за Е.Дюр кгей мом), у суспільстві (спіль -
ноті) низ ь кий рівень соціаль но го капіталу;
d — солідар не суспільство, ви со кий рівень вклю че ності та од норідності;
e — окре мий ви па док об ласті d — над зви чай но ви со кий рівень солідар -
ності; суспільством (спільно тою) за та ких умов дуже лег ко ке ру ва ти
(це іде аль на си ту ація з по зиції соціаль но го кон тро лю); така си ту ація
мож ли ва у то талітар но му суспільстві, ґрун то ва но му на сильній іде о -
логії.
Рівні “вклю че ності” так само, як і “од норідності”, мож на опи са ти як “ви -
со кий” — “се редній” — “низ ь кий”. На нашій шкалі це буде, відповідно, три
інтер ва ли: від 1 до 1,7 — низ ь кий, від 1,7 до 3,4 — се редній, більш як 3,4 — ви -
со кий рівень.
У на шо му ви пад ку при сут ня се ред ня “вклю ченість” та се ред ня “од -
норідність” (ближ че до низ ь кої). Оскільки точ ка по трап ляє в об ласть b,
мож на при пус ти ти, що в струк турі досліджу ва ної спільно ти існує кілька
“солідар них груп”, це мож на пе ревірити (й підтвер ди ти) із за сто су ван ням
клас тер но го аналізу.
Отже, індек си “вклю че ності” та “од норідності” інтер пре ту ють ся так:
чим ви щий рівень “од норідності” та “вклю че ності”, тим ви щий рівень со -
лідар ності.
По бу до ва ний індекс од норідності є кон стан тою для всіх рес пон дентів,
які на ле жать до гру пи, адже його роз ра хо ва но для всієї су куп ності індивідів,
а не для кож но го з них. Він є зруч ним у ви ко рис танні, коли ме тою до -
сліджен ня є виз на чен ня рівня солідар ності суспільства. Вод но час цей ін -
декс не несе інфор мації сто сов но кож но го рес пон ден та (адже він є спільним
для всієї соціаль ної спільно ти). Гіпо те тич но ми мо же мо собі уя ви ти, що
існує пев на ла тен тна мо дель “се редніх” уяв лень про ак ту альні про бле ми,
інши ми сло ва ми, існує повна од норідність у по гля дах лю дей щодо кон крет -
них про блем суспільства, і ці по гля ди ста нов лять у су куп ності пев ну сис -
тему. Сис те ма по глядів кож но го окре мо го індивіда може тією чи іншою
мірою відрізня ти ся від цієї за галь ної ла тен тної сис те ми по глядів усьо го
суспільства. По вернімося до емпірич них да них: якщо за кож ною з ознак
виміру “од норідність” ми об чис ли мо се редні зна чен ня (шка ла для відповіді
з кож но го із за пи тань у цьо му блоці та кож є п’я тич лен ною по ряд ко вою), то
от ри маємо при близ ну кар ти ну цієї ла тен тної мо делі уяв лень. Обчис лив ши
для кож но го рес пон ден та відхи лен ня від се ред ньо го з кож но го із за пи тань, а
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 145
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
потім се реднє зна чен ня усіх цих відхи лень, от ри муємо ступінь відхи лен ня
кож но го рес пон ден та від ла тен тної мо делі уяв лень. Отже, відхи лен ня ду мок
кож но го рес пон ден та об чис люється за та кою фор му лою:
I
x M
kвiдхил
i i
i
k
.
( )
=
−
=
∑ 2
1 ,
де M — се реднє по кож но му і-му за пи тан ню, що сто сується нор ма тив ної
солідар ності, k — кількість та ких за пи тань, а x — зна чен ня озна ки для кон -
крет но го рес пон ден та. Для кож но го рес пон ден та індекс “відхи лен ня” має
своє зна чен ня, а се реднє зна чен ня та ких індексів ха рак те ри зує од норідність
спільно ти (суспільства). Отже, об чис ле ний індекс на га дує роз ра ху нок стан -
дар тно го відхи лен ня, однак не для всієї гру пи об’єктів, а для кож но го рес -
пон ден та окре мо. Він дає змо гу по ба чи ти, наскільки ко жен рес пон дент
відхи ляється у своїх по гля дах та дум ках від “се ред ньої” дум ки у цьо му
суспільстві. Суспільство або соціаль ну спільно ту ха рак те ри зує се реднє зна -
чен ня об чис ле но го індек су — індекс “од норідності” 2:
I
I
nодноp
вiдхил i
i
n
.
.
,2
1= =
∑
де n — кількість рес пон дентів (для кож но го і-го рес пон ден та вже об чис ле но
його “відхи лен ня” Iвідхил.). З огля ду на ви ко рис то ву ва ну в за пи тан нях ан ке ти
шка лу, зна чен ня індек су “од норідності”2 мо жуть зміню ва ти ся від 0 до 2.
Чим більше зна чен ня індек су на бли жається до нуля, тим од норіднішою є
гру па у своїх по гля дах і дум ках. У на шо му дослідженні зна чен ня індек су
дорівнює 0,94.
Отже, ми по бу ду ва ли три різні індек си: один — для вимірю ван ня струк -
тур но го боку соціаль ної солідар ності (індекс “вклю че ності”) і два — для
вимірю ван ня нор ма тив но го боку соціаль ної солідар ності (індекс “од но -
рідності” 1 та індекс “од норідності” 2). Пер ший індекс “од норідності” ви ко -
рис то вується для виз на чен ня рівня солідар ності суспільства і являє со бою
ко ор ди на ту точ ки на осі од норідності. Дру гий індекс “од норідності” може
ха рак те ри зу ва ти як кож но го індивіда, так і все суспільство (соціаль ну
спіль но ту). Че рез особ ли вості розмірності індек су “од норідності” 2, його
важ ко ви ко рис то ву ва ти для по шу ку ко ор ди на ти точ ки у дво вимірно му про -
сторі соціаль ної солідар ності. У цьо му ви пад ку індекс “од норідності” 1 має
пе ре ва гу, оскільки він вра хо вує кількість груп, і його зна чен ня не за ле жать
від цієї кількості. Індекс “од норідності” 2, ґрун то ва ний на роз ра хун ку відхи -
лен ня від се ред ньо го, ма ти ме найбільші зна чен ня (зна чен ня на бли жа ти -
муть ся до 2) у ви пад ку, коли існу ють 2 гру пи, при чо му вони ма ють аб со лют -
но про ти лежні по гля ди на про бле ми суспільства. Коли та ких груп буде 3,
зна чен ня індек су бу дуть мен ши ми, однак із цьо го не вип ли ває, що од -
норідність по глядів у суспільстві є більшою. Тому для по шу ку ко ор ди на ти
у дво вимірно му про сторі солідар ності не обхідно ви ко рис то ву ва ти індекс
“од но рідності” 1. Дру гий індекс має інше при зна чен ня. Че рез те, що зна чен -
ня індек су “од норідності” 2 змінюється для кож но го індивіда за леж но від
відхи лен ня його дум ки від “се ред ньої” дум ки у суспільстві, цей індекс мож -
146 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
на ви ко рис то ву ва ти для по шу ку зв’язків між кон цеп том нор ма тив но го боку
соціаль ної солідар ності та інши ми кон цеп та ми, здійсню ю чи пе ревірку на
валідність теорії соціаль ної солідар ності.
Зас то со ву ю чи ком плек сний підхід до аналізу де я кої ве ли кої соціаль ної
спільно ти, мож на ви ок ре ми ти на підставі клас тер но го аналізу мно жи ну од -
норідних за свої ми по гля да ми клас терів, а потім для кож но го з цих клас -
терів об чис ли ти індекс “од норідності” 2 і порівня ти от ри мані зна чен ня
(порівнян ня дає змо гу виз на чи ти більш та менш од норідні гру пи). За своєю
сут тю об ид ва індек си “од норідності” вимірю ють одне й те саме яви ще, але в
різні спо со би і за для різних цілей.
Мо дель лінійних струк тур них рівнянь
Роз роб ле ну склад ну ме то ди ку мож на пе ревіряти на валідність та на -
дійність різни ми спо со ба ми, отже, було пе ревірено на явність ко ре ляцій між
пун кта ми, між яки ми має бути, і тими, між яки ми не має бути ко ре ляції; роз -
щеп ле но шка лу; роз гля ну то роз поділи індексів порівня но з нор маль ним
роз поділом; зістав ле но от ри мані ре зуль та ти з ре зуль та та ми по пе редніх до -
сліджень, а та кож з от ри ма ни ми у на шо му дослідженні відповідями на за пи -
тан ня, взяті з інших опи ту валь ників. У цій ро боті пріори тет ним виз на че но
досліджен ня того, наскільки за сто со ва на те о ре тич на схе ма відповідає ре -
аль ності, тоб то яким чи ном теорія соціаль ної солідар ності, по кла де на в
осно ву моєї ме то ди ки, відповідає емпірич ним да ним. Ме тод, який кла сич но
ви ко рис то ву ють у світовій прак тиці для до сяг нен ня подібних цілей, — пе -
ревірка мо делі лінійних струк тур них рівнянь (structural equation modeling,
див.: [Saris, Stronkhorst, 1984; Kelloway, 1998; Diamantopoulos, Siguaw, 2000;
Maruyama, 1998]).
В осно ву ме то ду мо делі лінійних струк тур них рівнянь по кла де но тео -
рію при чин ності. Пе ред тим, як опи са ти ви ко рис тан ня за зна че но го ме то ду,
не обхідно звер ну ти ува гу на деякі його особ ли вості. Роз роб ле на мною тео -
рія солідар ності, як і будь-які інші теорії, вклю чає низ ку важ ли вих ком по -
нентів: кон цеп ти, змінні, при чинні зв’яз ки та ко варіації між змінни ми. Кон -
цеп ти — це те о ре тич но виз на чені по нят тя, що опи су ють деякі яви ща чи про -
це си ре аль ності. Ре зуль та том опе раціоналізації кон цептів є змінні, які хоча
й не у по вно му об сязі, а лише у за галь но му виг ляді спря мо вані на вимірю -
ван ня відповідних кон цептів.
Зас то су ван ня ме то ду пе ре дба чає кілька етапів: спе цифікація мо делі,
іден тифікація, оціню ван ня, тес ту ван ня відповідності емпірич ним да ним,
рес пе цифікація [Kelloway, 1998].
Основ ни ми кон цеп та ми на шої теорії є струк тур ний бік соціаль ної со -
лідар ності, нор ма тив ний бік соціаль ної солідар ності, довіра, суб’єктив на
оцінка рівня солідар ності суспільства, оцінка за до во ле ності жит тям (щас -
тя). Згідно з досвідом досліджен ня зв’язків між рівнем соціаль ної ексклюзії
та за до во леністю жит тям люди відчу ва ють себе щас ливішими за умов ви со -
кої вклю че ності в жит тя суспільства (див.: [Ме то до логія, 2004]). Отже,
логічно при пус ти ти, що оцінка влас ної за до во ле ності жит тям за ле жить від
струк тур но го боку соціаль ної солідар ності. Вод но час, вклю ченість та од -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 147
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
норідність ду мок є чин ни ка ми впли ву на оцінку людь ми ста ну солідар ності
у суспільстві на підставі влас ної по зиції у ньо му: чим більше люди вклю чені
у різні сфе ри жит тя і чим більше вони поділя ють по гля ди спільно ти, тим
вище вони схильні оціню ва ти рівень солідар ності у ній. Ви хо дя чи з роз гля -
ду ва ної тут теорії, два виміри соціаль ної солідар ності є не за леж ни ми один
від од но го, тому пе ре дба чається, що ко ре ляційний зв’я зок між змінни ми,
які відповіда ють цим кон цеп там, буде відсутній (при га дай мо дво вимірний
про стір). Раніше вже зга ду ва ло ся про взаємоз в’я зок між кон цеп та ми довіри
й соціаль ної солідар ності. Ці два яви ща тісно пе ре пле тені у ре аль но му
житті: з од но го боку, довіра є підґрун тям для роз вит ку співпраці, пев них
солідар них дій, але, з іншо го боку, вона ви ни кає саме на основі вже на яв но го
по зи тив но го досвіду взаємодій, тоб то вона вже є ре зуль та том солідар них
дій. Відштов ху ю чись від на яв них емпірич них да них, мож на пе ревірити,
наскільки на яв на оцінка солідар ності укр аїнсько го суспільства впли ває на
рівень довіри у цьо му суспільстві. Та ким чи ном, сфор му лю вав ши гіпо те зи
про взаємоз в’яз ки між основ ни ми кон цеп та ми теорії, мож на пе рей ти до ета -
пу пе ревірки мо делі. Усі ці ком по нен ти зоб ра жені у шля ховій діаґрамі (див.
рис. 2).
Рис. 2. Шля хо ва діаґрама
У дуж ках на шля ховій діаґрамі по ряд із кон цеп та ми за зна чені на зви
змінних, що їм відповіда ють. Отже, спе цифікація мо делі по ля гає у виз на -
ченні ен до ген них (за леж них, які ми праг не мо пе ре дба чи ти або по яс ни ти) та
ек зо ген них (не за леж них, які по яс ню ють за лежні змінні або впли ва ють на
них) змінних; а та кож зв’язків між змінни ми. На цьо му етапі слід звер ну ти
ува гу на важ ли ву де таль: оцінку мо делі буде здійсне но на основі на яв них
зна чень ознак, тоб то чи сел. Але інтер пре ту ю чи ре зуль тат, слід ро зуміти, що
за цими чис ла ми стоїть. Важ ли во, щоб усі змінні, ви ко рис то ву вані у мо делі,
були од но знач ни ми. При по бу дові індек су струк тур ної сто ро ни соціаль ної
солідар ності ми об’єдну ва ли ба га то різних інди ка торів в один по каз ник.
Якщо в разі по бу до ви ади тив них індексів ба га то вимірність є зви чай ним
яви щем, то при ви ко рис танні подібних змінних у мо де лях лінійних струк -
тур них рівнянь потрібно праг ну ти од но вимірності кож ної зі змінних. На
підставі фак тор но го аналізу було ви ок рем ле но ва гомі виміри струк тур но го
боку соціаль ної солідар ності, і та ких вимірів ви я ви ло ся три: вклю ченість у
різні сфе ри суспільно го жит тя, самоіден тифікація та сис те ма осо бис тих
зв’язків. З те о ре тич них мірку вань вирішено за ли ши ти у мо делі два перші
виміри, які сто су ють ся більш за галь но го рівня вклю че ності у суспільне
жит тя і не торкаються сфери міжо со бистісних сто сунків. У таб лиці 4 на ве -
148 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
Нормативний
бік (meansd)
Оцінка солідарності
суспільства (solid)
Структурний
бік (part)
Щастя, задоволеність
життям (happin)
де но змінні, на основі яких по бу до ва но два фак то ри, та відповідні фак торні
на ван та жен ня.
Таб ли ця 4
Мат ри ця фак тор них на ван та жень
Змінна
Фак торні на ван та жен ня
1 2
Участь у політич но му житті краї ни V2 0,80 –0,08
Участь у за хисті на вко лиш ньо го се ре до ви ща V3 0,85 0,00
Роз в’я зан ня сімей них про блем V4 0,41 0,02
Участь у релігійно му житті V5 0,71 0,06
Участь у куль тур но му житті V6 0,83 –0,01
Про фесійна са мо ре алізація V7 0,73 0,01
Відчу ва ти себе меш кан цем села/міста, в яко му
Ви жи ве те V8 –0,02 0,80
Відчу ва ти себе гро ма дя ни ном Украї ни V9 0,02 0,87
Відчу ва ти себе пред став ни ком Ва шої національ -
ності V10 0,04 0,84
Пи ша ти ся, що Ви є гро ма дя ни ном Украї ни V16 0,15 0,65
Ме тод го лов них ком по нент
Ме тод об ер тан ня Про макс з нор малізацією Кай зе ра
Обер тан ня здійсне но у три іте рації
Та ким чи ном, по бу до ва но дві змінні як ади тивні індек си: пер ший для
ознак V2–V7, дру гий — V8–V10, V16 (див. табл. 4) і на зва но їх відповідно
part1 і part2. Ці дві змінні ви ко рис та но як інди ка то ри для струк тур но го боку
соціаль ної солідар ності, яку як ла тен тну змінну під на звою part ми за сто су -
ва ли у мо делі лінійних струк тур них рівнянь.
Пе ревірка мо делі лінійних струк тур них рівнянь по в’я за на з оцінкою
невідо мих па ра метрів. Важ ли вою умо вою іден тифікації мо делі є те, що
неможливо оцінити па ра мет ри, якщо кількість їх пе ре ви щує кількість
унікаль них еле ментів мат риці ко варіацій. Тому на етапі іден тифікації мо -
делі звер та ють ся до та ко го пра ви ла: якщо за да на мат ри ця ко варіацій має
розмірність k * k (де k — кількість змінних), то кількість унікаль них еле -
ментів дорівнює k*(k — 1)/2. У на шо му ви пад ку k = 6, отже кількість
унікаль них еле ментів дорівнює 15. А оцінити на ле жить 6 па ра метрів (вплив
ек зо ген них змінних на ен до генні). У тес то вих мо де лях я пе ревіряла та кож
ко варіації та при чинні зв’яз ки між кон цеп та ми, між яки ми згідно з теорією
зв’язків не має бути. Але ко варіації та шля хові коефіцієнти (окрім зоб ра же -
них у шля ховій діаґрамі) ви я ви ли ся не зна чи ми ми, тому над алі я їх не роз -
гля да ти му у цій статті. У будь-яко му ви пад ку, якщо кількість невідо мих па -
ра метрів більша за кількість унікаль них еле ментів мат риці ко варіацій, мо -
дель оцінити не мож ли во, якщо ці дві ве ли чи ни одна кові — є лише одне
унікаль не рішен ня, і така мо дель за вжди іде аль но відповідає да ним. Але цей
ви па док не є ба жа ним, оскільки коли дані аб со лют но відповіда ють от ри -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 149
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
маній мат риці ко ре ляцій, такі мат риці за вжди містять ба га то дже рел по -
милок (по мил ки вимірю ван ня, по хиб ки вибірки тощо) (див.: [Kelloway,
1998]). Най кра щим ви пад ком, яко го праг нуть дослідни ки у соціаль них на -
уках, є си ту ація, за якої кількість унікаль них еле ментів мат риці ко варіацій
пе ре ви щує кількість па ра метрів для оцінки, або, інши ми сло ва ми, коли
кількість лінійних струк тур них рівнянь пе ре ви щує кількість невідо мих па -
ра метрів. У на шо му ви пад ку маємо спра ву саме з та кою мо дел лю. Тут мож -
ливі кілька рішень і за вдан ням дослідни ка є вибір того рішен ня, яке на й кра -
ще по яс нює от ри мані емпіричні дані у меж ах при пус ти мої помилки.
Нас туп ним ета пом є оцінка па ра метрів мо делі за пев ним кри терієм. Для
ви ко нан ня цьо го за вдан ня дослідни ки ви ко рис то ву ють низ ку ста тис тич них
про грам. Най по ши ренішими се ред них є LISREL, AMOS, Mplus. У цій ро -
боті ви ко рис та но остан ню. З ви ко рис тан ням кри терію мак си маль ної прав -
до подібності Mplus об чис лює невідомі па ра мет ри за за да ною мо дел лю і дає
змо гу оцінити, наскільки теорія відповідає емпірич ним да ним. Цей ме тод
дає змо гу оцінити сис те му рівнянь лінійної реґресії, але не відок рем ле но,
по е тап но кож не з них, а од но час но усю їх су купність. Мо дель, яка відповідає
опи саній теорії, була виз на че на та ким чи ном:
Model:
part by part1 part2;
trust on solid;
solid on part meansd;
happin on part
Пер ший ря док син так си су виз на чає ла тен тну змінну part як таку, що
будується на основі на яв них у ма сиві да них двох змінних part1 та part2. На -
далі виз на ча ють ся ен до генні та ек зо генні змінні та зв’яз ки між ними, на -
прик лад trust on solid — довіра за ле жить від оцінки солідар ності в су спіль ст -
ві. Ре зуль та ти оцінки мо делі у виг ляді стан дар ти зо ва них шля хо вих ко е фi -
цієнтів (на ван та жень) зоб ра жені у шля ховій діаґрамі на ри сун ку 3. Всі кое -
фіцієнти, зоб ра жені на цьо му ри сун ку, є зна чи ми ми при наймні на рівні 0,05.
Рис. 3. Шля хові коефіцієнти
Ла тен тна змінна, по зна че на у шля ховій діаґрамі як part, являє со бою ко -
нструкт, що відповідає опи са но му в теорії кон цеп ту струк тур но го боку
соціаль ної солідар ності. На ван та жен ня 0,336 (зна чимість 0,000) свідчить
про те, що при пу щен ня “чим більше люди вклю чені у різні сфе ри суспільно -
150 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
part
part1
part2
meansd solid trust
happin
0,837 0,976
0,505
0,505
0,887
0,704
0,703
–0,374
0,336
0,166 –0,154
го жит тя, тим вище вони оціню ють рівень за до во ле ності влас ним жит тям”
підтвер джується.
Звернімо ува гу на від’ємний коефіцієнт –0,374 (зна чимість 0,000) у разі
зв’яз ку між струк тур ним бо ком соціаль ної солідар ності (part) і оцінкою
солідар ності в суспільстві (solid). Шка ла у за пи танні 31 (див. До да ток) має
та кий виг ляд: чим більше оцінка на бли жається до 0, тим вище рес пон дент
оцінює рівень солідар ності в укр аїнсько му суспільстві, і чим більше вона на -
бли жається до 10, тим конфліктнішим вва жає рес пон дент наше суспільство.
Тому цей коефіцієнт між змінни ми part і solid підтвер джує гіпо те зу про
оцінку ста ну солідар ності суспільства, ви хо дя чи із влас но го досвіду: чим
більше лю ди на вклю че на в різні ца ри ни суспільно го жит тя, тим вище вона
оцінює рівень солідар ності у суспільстві.
Що сто сується коефіцієнта meansd, який вимірює нор ма тив ний бік со -
ціаль ної солідар ності, то він є по зи тив ним (0,166). При га дай мо, що стоїть за
зна чен ня ми змінної meansd — міра відхи лен ня ду мок рес пон ден та з при во ду
ак ту аль них про блем суспільно го роз вит ку від за галь ної “се ред ньої” дум ки у
суспільстві щодо цих про блем. Отже, чим більше відхи ляється рес пон дент у
своїх по гля дах від “се ред ньої” дум ки, тим більше він схиль ний на за пи тан ня
про оцінку солідар ності у суспільстві да ва ти відповіді, що на бли жа ють ся до
10 (суспільство є конфліктним). Це є ще одним до ка зом на підтвер джен ня
при пу щен ня, що чим більше дум ка рес пон ден та узгод же на з дум кою су -
спільства, тим більше він, ви хо дя чи із влас ної си ту ації, схиль ний оцінити
суспільний стан як солідар ний.
Від’ємне на ван та жен ня –0,154 між змінни ми solid і trust дає підста ву
при й ня ти ще одну гіпо те зу про зв’я зок між кон цеп та ми солідар ності та
довіри. Чим більш солідар ним рес пон дент вва жає суспільство, тим більше
він схиль ний довіряти його чле нам.
Для оцінки відповідності теорії емпірич ним да ним ви ко рис то ву ють
низ ку коефіцієнтів. Се ред них час то ви ко рис то ву ють RMSEA (Root Mean
Square Error оf Approximation). Вва жа ють, що коли коефіцієнт має зна чен ня
мен ше за 0,10, теорія доб ре відповідає да ним. Якщо ж цей коефіцієнт є мен -
шим за 0,05 — відповідність теорії емпірич ним да ним є дуже доб рою, а якщо
мен шим за 0,01 — над зви чай но доб рою. У на шо му ви пад ку RMSEA до рів -
нює 0,000. Час то ви ко рис то ву ють інші коефіцієнти, на прик лад CFI (Com -
parative Fit Index), зна чен ня яко го ма ють бути більші ніж 0,9, щоб ми мали
підста ву ствер джу ва ти про відповідність теорії емпірич ним да ним. За оцін -
ка ми роз гля ну тої мо делі коефіцієнт CFI дорівнює 1,000. Отже, мо дель дуже
доб ре відповідає емпірич ним да ним. Ще один спосіб пе ревірити таку від -
повідність — поділити зна чен ня χ2 на кількість сту пенів сво бо ди. Якщо от -
ри ма не зна чен ня буде мен шим за 5 — є відповідність, якщо ж мен ше ніж 2 —
над зви чай но доб ра відповідність. Зна чен ня χ2 у на шо му ви пад ку до рівнює
5,697, поділив ши на 7 (сту пенів сво бо ди), от ри муємо 0,814.
У всіх ви пад ках коефіцієнти для оцінки відповідності емпірич них да -
них теорії вка зу ють на дуже доб ру відповідність, що підтвер джується зна чи -
ми ми на ван та жен ня ми. Мо дель не по тре бує рес пе цифікації.
Слід звер ну ти ува гу та кож на за лиш ки: для змінної solid — це зна чен ня
0,84, для trust — 0,98, для happin — 0,89. Ці зна чен ня дуже ве ликі, це свідчить
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 151
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
про те, що існує ще дуже ба га то чин ників, які виз на ча ють оцінку людь ми за -
до во ле ності жит тям, рівня солідар ності в суспільстві та довіри до на вко -
лишніх. Однак ме тою цієї статті було не стільки ви чер пне по яс нен ня чин -
ників, які впли ва ють на ці яви ща, а підтвер джен ня зв’яз ку між кон цеп та ми
соціаль ної солідар ності і кон цеп та ми щас тя і довіри.
Вис нов ки
Соціаль на солідарність є важ ли вою пе ре ду мо вою гар монійно го роз вит -
ку суспільства, і досліджен ня цьо го яви ща має пер шо чер го ве зна чен ня не
лише для по яс нен ня ме ханізмів функціону ван ня соціуму, а й з огля ду на
прак тичні за вдан ня дер жа ви, особ ли во за умов соціаль них транс фор мацій.
У цій статті за про по но ва но ме то ди ку вимірю ван ня соціаль ної солідар ності
в ма со вих опи ту ван нях для за сто су ван ня в укр аїнсько му суспільстві. Ви -
ходячи з те о ре тич ної та емпірич ної інтер пре тації основ них по нять теорії
соціаль ної солідар ності, по пе ред ньо го досвіду те о ре тич но го осяг нен ня ос -
нов них особ ли вос тей солідар ності у пра цях вітчиз ня них та за рубіжних
соціологів, а та кож досвіду ви ко рис тан ня низ ки інди ка торів в емпірич них
соціологічних досліджен нях було ско нстру йо ва но вимірю валь ну схе му та
відповідний інстру мен тарій досліджен ня соціаль ної солідар ності. На ем -
пірич них да них піло таж но го досліджен ня було пе ревірено роз роб ле ний
опи ту валь ник на надійність та валідність.
Ре зуль та ти пе ревірки теорії соціаль ної солідар ності ме то дом мо делі
лінійних струк тур них рівнянь підтвер джу ють гіпо те зи про склад ну струк -
ту ру яви ща соціаль ної солідар ності й да ють підста ви для ви ко рис тан ня
теорії соціаль ної солідар ності у вив ченні цьо го фе но ме на в емпірич них
соціологічних досліджен нях.
По дя ка
Авторка статті вис лов лює щиру под я ку Анґеліці Ґлок нер-Ріст (GESIS,
Німеч чи на) за до по мо гу в ро боті з про гра мою Mplus та по ра ди щодо пе -
ревірки мо делі лінійних струк тур них рівнянь; Євгенію Іва но ви чу Го ло васі
(ІС НАНУ) за організацію по льо во го ета пу піло таж но го досліджен ня у
Києві, а та кож Андрію Пет ро ви чу Гор ба чи ку за наукові поради та ре ко мен -
дації.
152 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
До да ток
Опи ту валь ник №_____
Доб рий день!
Про си мо Вас взя ти участь в анонімно му опи ту ванні. За пи тан ня ан ке ти
сто су ють ся пе ре важ но Ва шо го став лен ня до різних боків суспільно го жит тя.
Інфор мація, от ри ма на в ре зуль таті досліджен ня, буде ви ко рис та на в уза галь -
не но му виг ляді у на уко вих цілях. Для нас важ ли ва Ваша осо бис та дум ка.
Відповіда ю чи, об водь те кру жеч ком но мер об ра но го Вами варіанта
відповіді.
Оцініть, будь лас ка, наскільки важ ли вою осо бис то для Вас є участь у
пе реліче них сфе рах суспільно го жит тя за шка лою від 1 до 5 (де 1 — зовсім
не важ ли ва, 5 — дуже важ ли ва):
Зовсім
не важ -
ли ва
Рад ше
не важ -
ли ва
Важ ко
ска за ти,
важ ли -
ва чи ні
Рад ше
важ ли -
ва
Дуже
важ ли -
ва
2. Політич но му житті краї ни 1 2 3 4 5
3. За хисті на вко лиш ньо го се ре до ви ща 1 2 3 4 5
4. Роз в’я зан ня сімей них про блем 1 2 3 4 5
5. Релігійно му житті 1 2 3 4 5
6. Куль тур но му житті 1 2 3 4 5
7. Про фесійній са мо ре алізації 1 2 3 4 5
Наскільки Ви відчу ваєте себе:
Зовсім
не від -
чу ваю
Рад ше
не від -
чу ваю
Важ ко
ска за ти,
відчу ваю
чи ні
Рад ше
відчу -
ваю
Дуже
силь но
відчу -
ваю
8.
Меш кан цем села/міста, в яко му
Ви жи ве те 1 2 3 4 5
9. Гро ма дя ни ном Украї ни 1 2 3 4 5
10.
Пред став ни ком Ва шої
національ ності 1 2 3 4 5
Наскільки Ви впев нені, що за не обхідності от ри маєте мо раль ну під -
трим ку з боку: ... ?
Зовсім
не впев -
не ний
Рад ше
не впев -
не ний
Важ ко
ска за ти,
впев не -
ний чи ні
Рад ше
впев не -
ний
Абсо -
лютно
впев не -
ний
11. Ва шої сім’ї 1 2 3 4 5
12. Ва ших друзів, зна йо мих 1 2 3 4 5
13. Ва ших сусідів 1 2 3 4 5
14. Ва ших колеґ по ро боті/на вчан ню 1 2 3 4 5
15.
Інших лю дей (ма лоз на йо мих або
не зна йо мих) 1 2 3 4 5
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 153
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
16. Чи пишаєтеся Ви тим, що Ви є чле ном укр аїнсько го суспільства?
1. Зовсім не пи ша юсь
2. Рад ше не пи ша юсь
3. Важ ко ска за ти пи ша юсь чи ні
4. Рад ше пи ша юсь
5. Дуже пи ша юсь
Чи підтри муєте Ви пе релічені далі шля хи роз вит ку на шої дер жа ви?
ен онт
юлосб
А
юу
м
иртдіп
ен е
шда
Р
юу
м
ир тдіп
,
и та закс о к
жа
В
ін
ич
юу
м
иртдіп
е
шда
Р
юу
м
ир тдіп
ютсінво
П
юу
м
ир тдіп
17.
На сьо годні Україні пер шою чер гою не -
обхідно роз ши рю ва ти зв’яз ки в рам ках
СНД і роз ви ва ти відно си ни з Росією
1 2 3 4 5
18.
Не обхідно вста нов лю ва ти зв’яз ки пер шою
чер гою з роз ви не ни ми краї на ми Заходу 1 2 3 4 5
19.
Сьо годні Україні не обхідно спи ра ти ся
пер шою чер гою на власні ре сур си, зміцню -
ю чи не за лежність
1 2 3 4 5
Наскільки Ви по год жуєтесь із та ки ми твер джен ня ми:... ?
онт
юлосб
А
ьс
юу
ждо гоп ен
ен е
шда
Р
ьс
юу
ждо гоп
,
ита закс о к
жа
В
ич ьс
юу
ждо гоп
ін
е
шда
Р
ьс
юу
ждо гоп
ютсінво
П
ьс
юу
ждо гоп
20.
Більшість лю дей у на шо му суспільстві го тові до -
по ма га ти один од но му до ла ти життєві труднощі 1 2 3 4 5
21. В на шо му суспільстві бра кує міцних тра дицій 1 2 3 4 5
22.
В на шо му суспільстві бра кує кон тро лю за дот ри -
ман ням за конів 1 2 3 4 5
23. Більшості лю дей мож на довіряти 1 2 3 4 5
24. Я відчу ваю про фесійну не зат ре бу ваність 1 2 3 4 5
25.
Якщо б у мене з’я ви ла ся мож ливість пе ре їха ти
жити до більш роз ви не ної краї ни, я би ско рис тав -
ся(лась) цим
1 2 3 4 5
26.
Я час то відчу ваю, що не ро зумію вчинків інших
лю дей 1 2 3 4 5
27. Я дуже час то пе ре бу ваю в си ту ації кон ку ренції 1 2 3 4 5
28.
Більшість моїх зна йо мих поділя ють мої по гля ди
на жит тя 1 2 3 4 5
29. Я час то не знаю, як вчи ни ти пра виль но 1 2 3 4 5
30. Я відчу ваю себе щас ли вою лю ди ною 1 2 3 4 5
154 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
31. Наскільки солідар ни ми, на Вашу дум ку, є люди в су час но му укр а -
їн сько му суспільстві? Відзнач те, будь лас ка, об ра ний Вами варіант від по -
віді на шкалі від 1 до 10, де 1 — суспільство є солідар ним, 10 — суспільство є
конфліктним.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
є овтсьліпсус
м
инраділос
є овтсьліпсус
м
инткі л
фнок
32. Що, на Вашу дум ку, об’єднує лю дей у на шо му суспільстві? (Обе -
ріть усі відповіді, що Вам підхо дять)
1. Спільні труд нощі жит тя
2. Віра у кра ще май бутнє
3. Страх пе ред май бутнім
4. Відчут тя втра ти нор маль но го жит тя
5. Не за до во лен ня вла дою
6. Ро динні та дружні по чут тя
7. Релігія (вірос повідан ня)
8. Праг нен ня спільно до ла ти труд нощі жит тя
9. Мова спілку ван ня
10. Національ на на лежність
11. Патріот ичні по чут тя гро ма дя ни на Украї ни
12. Політичні по гля ди
13. Інше (на пишіть) ____________________________________________
14. Важ ко відповісти
15. Нічого з пе реліче но го не об’єднує
Наскільки Ви підтри муєте такі дум ки: ... ?
Варіанти відповіді
Абсо -
лютно
не під -
три мую
Рад ше
не під -
три мую
Важко
ска за ти,
підтри -
мую чи
ні
Рад ше
підтри -
мую
Пов -
ністю
підтри -
мую
33.
Україні потрібен силь ний лідер
більше, ніж різні політичні про гра -
ми і за ко ни
1 2 3 4 5
34.
Украї на має роз ви ва ти ся як демо -
кратична держава 1 2 3 4 5
35.
Не обхідно роз ви ва ти при ват не
підприємниц тво (бізнес) в Україні 1 2 3 4 5
36.
Не обхідно усу ну ти нерівність
у до хо дах на се лен ня 1 2 3 4 5
37.
Не обхідно над а ти російській мові
ста тус дер жав ної 1 2 3 4 5
38. Украї на має всту пи ти в НАТО 1 2 3 4 5
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 155
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
Лiте ра ту ра
Аверьянов Л.Я. Со ци о ло гия: ис ку сство за да вать воп ро сы. — М., 1998.
Андреєва О.В. Ти по логії ціннос тей: ме то дичні підхо ди М.Ро ки ча й Ш.Швар ца //
Вісник. Соціологія. Пси хо логія. Пе да гогіка. — 2003. — № 18.
Ба бо сов Е.М. Общая со ци о ло гия. — Минск, 2002.
Бар су ко ва С.Ю. Со ли дар ность учас тни ков не фор маль ной эко но ми ки. На при ме ре
стра те гий миг ран тов и пред при ни ма те лей // Со ци о ло ги чес кие ис сле до ва ния. — 2002. —
№ 4. — С. 3–12.
Го ло ва ха Е., Па ни на Н. Со ци аль ное бе зу мие: ис то рия, те о рия и со вре мен ная прак ти -
ка. — К., 1994.
Го ло ва ха Е., Па ни на Н. Интег раль ный ин декс со ци аль но го са мо чу вствия (ИИСС):
ко нстру и ро ва ние и при ме не ние со ци о ло ги чес ко го тес та в мас со вых опро сах. — К., 1997.
Доб рень ков В.И., Крав чен ко А.И. Со ци аль ная струк ту ра и стра ти фи ка ция // Со ци о -
ло гия : В 3-х т. — М., 2002. — Т. 2.
Дюр кгейм Э. О раз де ле нии об щес твен но го тру да. — М., 1996.
Ме то до логія і ме то ди ка виз на чен ня інтег раль них соціаль них по каз ників / За ред.
Ю.Саєнка. — К., 2004.
Паніна Н.В. Мо лодь Украї ни: струк ту ра ціннос тей, соціаль не са мо по чут тя і мо раль -
но-пси хо логічний стан в умо вах то таль ної аномії // Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке -
тинг. — 2001. — № 1. — С. 5–26.
Со ли да ри за ция в ра бо чей сре де: со ци аль ное и ин ди ви ду аль ное / Под ред. В.А.Ядо -
ва. — М., 1998.
Соціологія : Ко рот кий ен цик ло пе дич ний слов ник / За ред. В.І.Во ло ви ча. — К., 1998.
Ти хо но вич В. Проб ле ма соціаль ної солідар ності в кри зо во му суспільстві // Соціо -
логія: теорія, ме то ди, мар ке тинг. — 1999. — № 2. — С. 54–69.
Укр аїнське суспільство 1994–2004. Моніто ринг соціаль них змін / За ред. В.Во ро ни,
М.Шуль ги. — К., 2004.
Укр аїнське суспільство 1994–2005. Ди наміка соціаль них змін / За ред. В.Во ро ни,
М.Шуль ги. — К., 2005.
Укр аїнське суспільство 1994–2006. Моніто ринг соціаль них змін / За ред. В.Во ро ни,
М.Шуль ги. — К., 2006.
Урсу лен ко К. Соціаль на солідарність: роз ви ток по нят тя в історії соціології та су часні
інтер пре тації // Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг. — 2009. — №1. — С. 138–157.
Ще пан ский Я. Эле мен тар ные по ня тия со ци о ло гии. — М., 1969.
Ядов В.А. Стра те гия со ци о ло ги чес ко го ис сле до ва ния. — М., 2003.
Berger-Schmitt R. Social Cohesion as an Aspect of the Quality of Societies: Concept and
Measurement. — Mannheim, 2000.
Caplovitz D. The Stages of Social Research. — New York, 1983.
Diamantopoulos A., Siguaw J.A. Introducing LISREL. A Guide for the Uninitiated. —
London, 2000.
Genov N. Advances in Sociological Knowledge over half a century. — Paris, 2002.
Hodson R. Welsh S., Rieble S., Jamison Ch.S., Creighton S. Is Worker Solidarity Under -
mined by Autonomy and Participation? Patterns from the Ethnographic Literature // Ame -
rican Sociological Review. — 1993. — Vol. 58 (June). — P. 398–416.
Kelloway E.K. Using LISREL for Structural Equation Modeling. A Researches Guide. —
London, 1998.
Markoff J. Suggestions for the measurement of consensus // American Sociological
Review. — 1982. — Vol. 47 (April). — P. 290–298.
Maruyama M.G. Basics of Structural Equation Modeling. — London, 1998.
Measurement of Social Capital. Reference Document for Public Policy Research, Deve -
lopment and Evaluation. — S.l., 2005.
156 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Ксенія Урсу лен ко
Nielsen F. Toward a Theory of Ethnic Solidarity in Modern Societies // American
Sociological Review. — 1985. — Vol. 50 (April). — P. 133–149.
Opp K.-D. Die Entstehung sozialer Normen. Ein Integrationversuch soziologischer,
sozialpsyhologischer und okonomischer Erklarungen. — Tubingen, 1983.
Saris W., Stronkhorst H. Causal Modelling in Nonexperimental Research. — Amsterdam,
1984.
Schwarz S. Value Consensus and Importance. A Cross-national Study // Journal of
Cross-cultural Psychology. —2000. — Vol. 31 (July). — № 4. — P. 465–497.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 157
Ме то ди ка вимірю ван ня соціаль ної солідар ності в укр аїнсько му суспільстві
|