Изменение места и роли коммуникации в современном мире
In the modern society, we observe crucial changes correlated with transformations in the communication and information spheres. How do they influence development and functioning of all social sys tem? Can they be come the reason of transformation of the major social system? To what extent the laws o...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5957 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Изменение места и роли коммуникации в современном мире / С. Барматова // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С.158-168. — Бібліогр.: 22 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860102333206102016 |
|---|---|
| author | Барматова, С. |
| author_facet | Барматова, С. |
| citation_txt | Изменение места и роли коммуникации в современном мире / С. Барматова // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С.158-168. — Бібліогр.: 22 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| description | In the modern society, we observe crucial changes correlated with transformations in the communication and information spheres. How do they influence development and functioning of all social sys tem? Can they be come the reason of transformation of the major social system? To what extent the laws of information and communication do influence the laws of social institutes functioning? And can they influence transformation of such traditional systems as mass-media, man, and social space as a whole? The changes which occur to the information and communications in the modern society have both positive and negative consequences. They do not bear the threat to social system. Rather they highlight the special moments of process of its transformation toward a qualitatively new level of functioning and take part in formation of new (network) design of social space. This problem has not yet been sufficiently elucidated within sociological studies. So the theme requires careful elaboration.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:29:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
Світла на Бар ма то ва
Зміна місця і ролі ко мунікації в су час но му світі
СВІТЛАНА БАРМАТОВА,
êàí äè äàò ñîö³îëîã³÷íèõ íàóê, ïðî ôå ñîð ñî -
ö³î ãó ìàí³òàð íî ãî ôà êóëü òå òó ̳æíà ðîä íî -
ãî Ñî ëî ìî íî âî ãî óí³âåð ñè òå òó, çàâ³äó âà÷
ñî ö³îëîã³÷íî¿ ëà áî ðà òîð³¿
Зміна місця і ролі ко мунікації в су час но му світі
Abstract
In the modern society, we observe crucial changes correlated with transformations in
the communication and information spheres. How do they influence development and
functioning of all social system? Can they become the reason of transformation of the
major social system? To what extent the laws of information and communication do
influence the laws of social institutes functioning? And can they influence trans for -
mation of such traditional systems as mass-media, man, and social space as a whole?
The changes which occur to the information and communications in the modern society
have both positive and negative consequences. They do not bear the threat to social
system. Rather they highlight the special moments of process of its transformation
toward a qualitatively new level of functioning and take part in formation of new
(network) design of social space. This problem has not yet been sufficiently elucidated
within sociological studies. So the theme requires careful elaboration.
“Інфор маційне” де далі частіше стає одним із виз на чень
суспільства, що ак цен тує зна чен ня інфор мацій но го
ви роб ниц тва, спо жи ван ня та обміну у відтво ренні
соціаль но го цілого.
І.Ма лько вська
Фу ту рис тичні про гно зи Д.Бела, А.Тоф ле ра, М.Мак лю е на про якісне пе -
ре тво рен ня соціуму на основі інфор маційних тех но логій, ви со ко го рівня
інно вацій, управління знан ня ми, зрос тан ня індивідуалізації й дес тан дар ти -
зації на по ча ток XXI століття по ча ли стрімко справ джу ва ти ся. Одна че ре -
аль ності інфор маційно го світу ви я ви ли ся про ни за ни ми си лою-си лен ною
158 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
су перечнос тей. Так, інфор мація, кот ра, як вва жа ло ся, вес ти ме до по си лен ня
в суспільстві ролі знань, ста ла пе ре тво рю ва ти ся на “ек сфор мацію” (А.Гор) і
руй ну ва ти знан ня. Вод но час інфор мація по ча ла де далі більше ко мер ціа -
лізу ва ти ся, ре ду ку ва ти ся в “кліп-об ра зи”, при зна чені для сим волічно го об -
міну в лоні ма со вої куль ту ри. Бю рок ратія, ви ко рис то ву ю чи інфор маційні
тех но логії, енергійно ру ши ла до транс фор мації у світову еліту, а не в ме ри -
ток ратію (Д. Бел) чи в ад хок ратію — си ту а тив ну спільно ту, ство ре ну, згідно
з А.Тоф ле ром, для роз в’я зан ня кон крет но го за вдан ня. Знан ня й інфор мація,
які ста ли клю чо ви ми еко номічни ми ре сур са ми, раз ом із тим ви я ви ли ся
вкрай су перечлив и ми чин ни ка ми соціаль но го й індивіду аль но го роз вит ку; і
на решті, по туж ний інфор маційний ви бух жод ною мірою не спри чи нив ся до
“ко муніка тив но го ви бу ху”, рад ше на впа ки, по си лив роз’єднаність індивідів
і зу мо вив на род жен ня “індивідуалізо ва но го суспільства” (З.Бауман).
Така розбіжність про гно зо ва но го і ре аль но го ре зуль та ту транс фор ма -
цій соціаль ної сис те ми су час но го суспільства по тре бує ре тель но го аналізу
тих змін, що їх при нес ла “інфор маційна доба”.
Підсу мо ву ю чи чис ленні на укові розвідки з при во ду соціаль но го фе но -
ме на інфор маційної доби, мож на умов но поділити зміни, що відбу ва ють ся в
су час но му соціаль но му про сторі, на три основні гру пи. Роз глянь мо їх док -
ладніше.
1. Зміни, по в’я зані зі змінами па ра метрів інфор мації
як соціаль ної ма терії
1.1. Збільшен ня об ся гу інфор мації, швидкість її по ши рен ня тощо. Інфор -
мація — це унікаль ний ре сурс, ство рю ва ний са мим суспільством у про цесі
його життєдіяль ності. Нинішній етап роз вит ку суспільства ха рак те ри зу єть -
ся тим, що інфор мація ста ла однією з основ них ціннос тей у житті лю ди ни.
“Пот ре ба в інфор мації, — за зна чає С.Андреєв, — та кож життєво не -
обхідна, як по тре ба їсти, пити, спілку ва ти ся із собі подібни ми. Праг нен ня
за без пе чи ти себе інфор мацією ви ник ло у зв’яз ку з тим, що соціаль на ак -
тивність у будь-якій її формі за вжди опо се ред ко вується по тре ба ми лю ди -
ни” [Андреев, 1998: c. 69]. Але чи вда сться лю дині ско рис та ти ся без меж ним
про сто ром інфор мації, що для неї відкри вається? Чи дос тат ньо лише на яв -
ності інфор мації для за до во лен ня по тре би в ній? Яку саме інфор мацію
шукає лю ди на і за яки ми кри теріями розпізнає її?
У су час но му світі лю ди на де далі більшою мірою стає спо жи ва чем ін -
фор мації, при чо му спо жи ва чем, кот рий не ціка вить ся не лише тим, хто її
про ду ку вав і з якою ме тою, а й не всти гає спо жи ва ти при го тов ле ний для
ньо го про дукт. “Пот ре би лю ди ни, — на го ло шує С.Андреєв, — поділя ють
зміст інфор мації на за пи ту ва ний і не за пи ту ва ний. Ви ко рис то вується лише
та час ти на інфор мації, що не обхідна для участі в гро ма дсько му житті, сто -
сується прав і життєвих інте ресів лю ди ни. Не за пи ту ва на інфор мація стає
надмірною, оскільки не пе ре тво рюється на дію. Фак тич но вона вис ту пає
шу мо вим тлом, що за ва жає скон цен тру ва ти ува гу на не обхідній інфор мації”
[Андрєєв, 1998: c. 69]. Саме нескінчен но збільшу ва ну над лиш ко ву інфор -
мацію А.Гор на звав ек сфор мацією [Гор, 1999: c. 556].
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 159
Зміна місця і ролі ко мунікації в су час но му світі
У наші дні над лиш ко ва інфор мація ко муніціює прак тич но без волі на те
лю ди ни. Над лиш ко ва інфор мація суттєво спот во рює і соціальні, і еко но -
мічні про це си. “Швид ке зрос тан ня інфор мації, її онов лен ня, якісне вдос ко -
на лен ня суп ро вод жу ють ся, як відомо, стрімким збільшен ням ма си ву над -
лиш ко вої, дуб лю валь ної, не точ ної інфор мації (фе но мен “інфор маційних
шумів”). Це галь мує при й нят тя раціональ них рішень в еко номіці, підви щує
транс акційні вит ра ти, стри мує зрос тан ня про дук тив ності й ефек тив ності”
[Мель ян цев, 2000: c. 17]. У ре зуль таті лю дство зіткну ло ся з кри зою, яку
саме ж ство ри ло: воно тоне в морі інфор мації. “Ми спро ду ку ва ли стільки
ста тис тич них да них, фор мул, об разів, до ку ментів і дек ла рацій, що не в змозі
їх за свої ти. І замість шу ка ти но вих шляхів осмис лен ня й за своєння вже
ство ре но го, ми де далі швид ши ми тем па ми про дов жуємо ви роб ля ти нову
інфор мацію” [Гор, 1999: c. 567].
Су часність дуже важ ко піддається лю дсько му осмис лен ню. Швидкість
про во ко ва них ЗМК ре акцій ви пе ред жає дум ку настільки, що, на прик лад,
мо лоді чле ни соціуму воліють жити сьо годнішнім днем, бо вва жають, що
завтра буде вже “інша су часність”. Ви ко рис то ву ю чи фраґмен ти лю дських
ба жань, по треб, по чуттів, ко муніка тив не “щось” про дов жує бе зу пин но над -
си ла ти інфор мацію, руй ну ю чи про цес пе ре тво рен ня інфор мації на знан ня й
на інтер суб’єктивні відно си ни. Унаслідок цьо го лю ди на по сту по во втра чає
здатність до ко мунікації зі світом. Одно го разу вирішив ши, що інфор мація
про світ замінить їй при слу хо ву ван ня до світу і відчу ван ня його, лю ди на
вда ла ся до штуч но го “ви ро щу ван ня інфор мації”, сподіва ю чись ви ко рис то -
ву ва ти її у своїх цілях, а замість цьо го опи ни ла ся у сим волічно му світі по -
рож нечі.
Ж.Бод ри яр відоб ра зив цей стан соціаль но го про сто ру так: “Інфор мації
стає де далі більше, а смис лу де далі мен ше” [Baudrillard, 1983: p. 95].
1.2. Дос товірність інфор мації. В.Пе ре верзєв вва жає, що “подібно до
знан ня вза галі, сама по собі інфор мація не істин на і не хиб на. Істин ни ми чи
хиб ни ми мо жуть бути лише ті інфор маційні повідом лен ня (впо ряд ко вані
су куп ності мов них сим волів), че рез які інфор мацію пе ре да ють від ад ре сан -
та до ад ре са та” [Пе ре вер зев, 2002: c. 5].
Але про бле ма дос товірності інфор мації в су час но му суспільстві стає де -
далі ба га то ас пектнішою.
По-пер ше, усклад нюється мож ливість пе ревірки її для ко рис ту ва ча,
оскільки такі її па ра мет ри, як швидкість над ход жен ня, мас штабність, те ри -
торіаль не охоп лен ня і кількість, не за ли ша ють часу для ре тель но го аналізу і,
тим паче, пе ревірки.
По-дру ге, су час на доба вмож ли ви ла штуч не ство рен ня (мо де лю ван ня) по -
дій, що відбу ва ють ся, і відповідних інфор маційних полів. У ре зуль таті інфор -
маційний про стір став комбіно ва ним: він містить відоб ра жен ня як того, що ре аль -
но відбу вається в дійсності, так і вірту аль но го. Відтак, ре альні події меж ують зі
штуч ни ми зоб ра жен ня ми світу. По я ва цих вірту альних утво рень веде до імітації
ре аль ності, її мас ку ван ня, зреш тою — до ство рен ня де я ко го по за ча со во го кон ти ну -
у му відеоімітаційно го світу, або, інши ми сло ва ми, гіпер ре аль ності, цілком ство рю -
ва ної лю ди ною.
160 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Світла на Бар ма то ва
Важ ли во на го ло си ти, що утво рю вані ілюзії люди пере жи ва ють і сприй ма ють
як аб со лют но дос товірну інфор мацію. Але по за як люди усвідом лю ють, що штуч -
но ство рю ва ну про дукцію мож на ви да ва ти за ре альність, це фор мує уста ле ний
скеп сис до інфор мації за га лом.
По-третє, ба га то маніття інфор мації, суміш ілю зор ності й дійсності, мож -
ливість вільно го ви бо ру індивідом кри теріїв оціню ван ня подій — усе це ство рює
особ ли ву куль ту ру сприй нят тя інфор мації, яка ба га то в чому спи рається на
індивіду альність сприй нят тя і, відтак, за пе ре чує уста нов ку на ви роб лен ня спіль -
них для гру пи (а для суспільства й по готів) ко до вих сис тем. Спос терігається
парадоксальне яви ще: про го ло ше не “інфор маційне суспільство” не впин но
руй нує ко мунікацію — підґрун тя інтер суб’єктив ності, а отже, підму рок са -
мо го суспільства.
По-чет вер те, за со би ма со вої ко мунікації де далі ви разніше “гра ють” на
ди фе ренціацію суспільства, а не на його інтеґрацію на за са дах суцільної
освіче ності. Між інфор мацією, ґрун то ва ною на знан нях і ви роб ле ною і н -
ституціональ ни ми струк ту ра ми суспільства та мас-медіа, що ви ко рис то ву -
ють пе ре важ но інфор мацію у виг ляді об разів, є суттєва відмінність. Так,
інсти туціональні струк ту ри ак тив но за й ма ють ся по шу ком, пе ре роб лен ням
і ви роб ниц твом інте лек ту аль ної інфор мації, тоб то пе ре дусім знань. “Мас-
медійні тех но логії про по ну ють спо жи ва чеві кліпи, брен ди, об ра зи, в які тре -
ба вірити” [Кун де, 2004: c. 122, 228]. На у ко во-технічна інфор мація і ма со ва
інфор мація при зна чені, та ким чи ном, для різних “страт”.
1.3. Сприй нят тя інфор мації як основ но го соціаль но го ре сур су, сим во -
лічно го капіталу. Існує три основні спо со би, в які будь-яка краї на може
збільши ти своє національ не ба га тство: 1) постійне на ко пи чен ня капіталу;
2) воєнні за хоп лен ня і збільшен ня те ри торії; 3) ви ко рис тан ня но вих тех но -
логій, що пе ре тво рю ють “не ре сур си” на ре сур си. У постіндустріаль но му
суспільстві, як вва жає Т.Сто уньєр, та ким “не ре сур сним” ре сур сом ста ла
інфор мація, кот ра є його го лов ною еко номічною цінністю, його на й по -
тенційнішим дже ре лом ба га тства, тим паче, що “інфор мацію, подібно до
капіталу, мож на на ко пи чу ва ти і зберігати для май бут ньо го ви ко рис тан ня”
[Сто унь ер, 1986: c. 301].
Інфор мація, на дум ку Р.Абдеєва, пе ре тво рюється на ґло баль ний, у при -
нципі не ви чер пний ре сурс лю дства, яке всту пи ло в нову епо ху роз вит ку
цивілізації — епо ху інтен сив но го освоєння цьо го ре сур су і не ба че них мож -
ли вос тей фе но ме на управління [Абдеев, 1994: c. 7]. Як гадає Ж.-Ф.Ліотар, за
су час них умов інфор мація “може ста ти “жа да ним” інстру мен том кон тро лю
й реґуляції сис те ми, включ но з кон тро лем са мо го знан ня” [цит. за: Гор ба тен -
ко, Ду бас, 2002: с. 195].
1.4. Зміна ролі інфор мації, по я ва в суспільстві но вих груп “ек спертів”. Ви -
я ва ми інфор маційних змін у су час но му світі є: “інфор маційна ре во люція”
(термін хоча й спірний, але це вже час ти на на уко во го дис кур су) із вель ми
не одноз нач ни ми соціаль ни ми наслідка ми; фор му ван ня і ста нов лен ня єди -
но го інфор маційно го про сто ру; офор млен ня в на уко во му про сторі ідеї ін -
фор маційно го суспільства.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 161
Зміна місця і ролі ко мунікації в су час но му світі
Підхід до теорії інфор маційно го суспільства, який ак цен тує роль знань,
ро зу му, ле жить у річищі кла сич ної євро пе йської тра диції, що роз гля дає ево -
люцію лю дства крізь при зму проґресу знань і по зна чає су час ний соціум як
“the knowledgeable society”, “knowledge society” або “knowledge-value so -
ciety” [Нова постіндустріаль на хви ля, 1999: c. 21]. Ра зом із тим ак цент на
інфор маційно му ас пекті як тех но логічно му, по в’я за но му із носіями інфор -
мації, пе ре дба чає вихід за межі тра диційної євро пе йської па ра диг ми, бо вва -
жає ко мунікацію й інфор мацію но вою ґло баль ною тен денцією управління,
кот ра не лише руй нує і долає національ но-дер жавні кор до ни, куль тур но-
цивілізаційні про сто ри, “ло ка ли”, а й здійснює дес трукцію соціаль но го,
мен таль но го, зок ре ма будь-якої коґнітивістським чи ном зорієнто ва ної свi -
до мості та знан ня. Су час на ідея ди фе ренціації суспільства на основі “уза ко -
ню ван ня та лан та”, підно сить на хви лю вла ди інте лек ту аль ний клас і од но -
час но за лу чає до кон тро лю за вла дою пе ре важ ну більшість гро ма дян че рез
при нци пи пря мої де мок ра тич ної участі.
Але у соціологів є одра зу кілька ва го мих кон трарґументів.
По-пер ше, по при зда ва лось би зрос лу мож ливість роз роб лен ня по-спра -
вжньо му ґло баль ної тен денції управління, су час ний світ за знає на й жор -
стокішої управлінської кри зи. По над те, “інфор маційно-ко муніка тив на ре -
во люція ви су ну ла на аван сце ну соціаль но-еко номічно го жит тя транс на -
ціональні ви роб ничі ком плек си й мо гутні ТНК, зу мо ви ла відрив фіна нсо во -
го капіталу від ре аль ної еко номіки і пе ре тво рен ня його на са мостійну силу,
прак тич но таку, що не піддається кон тро лю” [Элья нов, 2003: c. 6].
По-дру ге, гли бо кий роз рив інфор мації і знань, про це си еко номічно го
дереґулю ван ня, що спос теріга ють ся в соціальній сфері, вже сьо годні уви -
раз ню ють три вожні тен денції в роз ви не них суспільствах: про це си “стис нен -
ня се редніх страт”, що за вжди були підґрун тям су час ної світ-сис те ми, де -
мог рафічні роз ри ви й міґраційні рухи і, як наслідок цьо го, роз ши рен ня руху
“геть необізна них” [Вал лер стайн, 2003: c. 135, 138]. На дум ку І.Ва лер стай на,
на на й ближчі со рок– п’ят де сят років світ-сис те ма увіхо дить у стан гос трої
мо раль ної й інсти туціональ ної кри зи. І на й гострішим за вдан ням стає ство -
рен ня но во го соціаль но го по ряд ку.
1.5. По я ва інфор маційної нерівності. Ба га то вче них, у тому числі
К.А.Норд стрем і Й.Ри де рстра ле, вва жа ють, що по ля ри зація в су час но му
суспільстві збільшується, і ви ни ка ють нові види нерівності. На їхню дум ку,
існує три типи фраґмен тар ності [Нордстрем, Рид дес тра ле, 2001]: пер ший
по в’я за ний із дос ту пом до освіти та збільшен ням роз ри ву між освіче ни ми і
не освіче ни ми людь ми; дру гий зу мов ле ний збільшу ва ним роз ри вом між по -
коління ми в кон тексті ціннос тей та спільних орієнтацій; третій тип фраґ -
мен тар ності зу мов лює інфор маційне се ре до ви ще і мож ливість адап тації до
ньо го за до по мо гою ком п’ю те ра.
Але фун да мен таль ною про бле мою су час но го суспільства по при все є
фраґмен тація треть о го типу, або інфор маційна нерівність. За раз у світі
близь ко 1,5 млрд те левізорів і 2,5 млрд радіоприй мачів, до яких дос туп ма -
ють май же 75% на се лен ня Землі, а ком п’ю те ри ма ють менш як 5% на се лен ня
Землі, із них в Інтер неті близь ко 100 млн ком п’ю терів, що кількісно еквіва -
162 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Світла на Бар ма то ва
лен тне менш ніж 2% на се лен ня Землі. По над по ло ви ну жи телів пла не ти
ніколи не те ле фо ну ва ли, про сто не ба чи ли те ле фону (за да ни ми ООН і
Всесвітньої організації праці), у ве ле те нсько му Нью-Йор ку те ле фон них ме -
реж більше, ніж у всій сільській місце вості Азії, а в Лон доні більше ко рис ту -
вачів Інтер не ту, ніж у всій Африці. Не дос тупність для час ти ни жи телів
світу за собів опра цю ван ня, до бо ру й пе ре дан ня інфор мації з те ле ко му -
нікаційних ме реж, включ но з Інтер не том, — це і є інфор маційна нерівність,
вона існує все ре дині країн, між реґіона ми і на ґло баль но му рівні [Ага -
мирзян, s. a.].
2. Зміни, по в’я зані з роз вит ком інфор маційних тех но логій
Інфор ма ти зація суспільства по в’я за на з ви ник нен ням і роз вит ком
об’єк тив но зу мов ле них інфор маційних тех но логій. Мірою зрос тан ня й
усклад нен ня ке ро ва них сис тем ви ник інфор маційний бар’єр, який не мож -
ли во по до ла ти без ство рен ня про гра мо ва них елек трон них за собів для зби -
ран ня, на ко пи чен ня, об роб лен ня, транс пор ту ван ня й под ан ня інфор мації.
Збільшен ня кількості й усклад нен ня суспільних об’єктів і зв’язків між ними
спри чи ни ло ся до по я ви ве ли ких ма сивів інфор мації, що ви ма га ло якісно го
стриб ка в опра цю ванні пер вин ної інфор мації за для от ри ман ня інфор мації
но вої якості про стан суб’єкта, про це су чи яви ща, тоб то інфор маційно го
про дук ту [Ду бас, 2004: c. 31–32].
Во че вид ни ло ся, що інфор маційні тех но логії особ ли вим чи ном струк ту -
ру ють соціальні взаємодії лю дей, впли ва ють на ха рак тер їхніх інтер суб’єк -
тив них відно син, коґнітив них струк тур, емоційних ре акцій і, як наслідок, на
сис те му ціннісних пре фе ренцій. Вза галі, на дум ку Ю.Сурміна і Н.Ту лен ко -
ва, су час на доба — це доба соціаль них тех но логій, оскільки саме вони від -
повіда ють по тре бам мобільно го і мо дернізо ву ва но го суспільства. “Де далі
більшо го зна чен ня, — пи шуть ав то ри у своїй праці “Теорія соціаль них тех -
но логій”, — на бу ває опа ну ван ня ... тех но логій і віднов лен ня суспільної сис -
те ми і всіх її скла до вих еле ментів. Та кий ши ро кий соціаль но-технічний
підхід мак си маль ною мірою відповідає сут ності й цілям су час ної фази
транс фор мації... суспільства”. І далі: “...соціаль на тех но логізація вже по ча ла
пе ре тво рю ва ти ся на одну із го лов них тен денцій світо во го суспільно го роз -
вит ку” [Сур мин, Ту лен ков, 2004: c. 7–9]. Над зав дан ням інфор маційних тех -
но логій є за без пе чен ня ви жи ван ня лю ди ни в інфор маційних потоках.
Су часні інфор маційні тех но логії виз на ча ють ся кілько ма па ра мет ра ми.
Найбільш зна чи ми ми із них є, по-пер ше, їхній ґло баль ний і то таль ний ха -
рак тер. Ґло бальність інфор маційних тех но логій озна чає охоп лен ня прак -
тич но всієї світо вої спільно ти інфор маційно-ком п’ю тер ни ми ме ре жа ми і
ство рен ня світо во го інфор маційно го про сто ру, що долає про сто ро во-ча сові
бар’єри у міжна род но му спілку ванні між людь ми. По-дру ге, вони суттєво
впли ва ють на всі сфе ри й ас пек ти життєдіяль ності лю ди ни, суспільства,
якісно зміню ю чи всі на праць о вані раніше соціальні тех но логії: спілку ван -
ня, на вчан ня, ухва лен ня рішень тощо [Сур мин, Ту лен ков, 2004: c. 260].
Збли жен ня соціаль ної ево люції з інфор маційни ми тех но логіями вмож -
ли ви ло ство рен ня но во го ма теріаль но го підґрун тя для будь-яких видів
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 163
Зміна місця і ролі ко мунікації в су час но му світі
діяль ності, що про ни зу ють усю бу до ву суспільства. Отже, рух інфор мації
на бу ває не “вер ти каль но го ха рак те ру”, влас ти во го тра диційно му су спіль -
ству, а “го ри зон таль но го”, охоп лю ю чи найрізно манітніші вуз ли, на явні у го -
ри зон таль них пло щи нах соціаль них струк тур.
Спе цифічним різно ви дом інфор маційної тех но логії є ґло бальні елек -
тронні ме режі — пер ша ко мунікаційна тех но логія, що роз ви вається од но -
час но в на прямі чин ни ка впли ву, що зрос тає мірою того, як де далі більше лю -
дей ста ють одер жу ва ча ми (ре ципієнта ми) інфор маційно го по слан ня, і чин -
ни ка ав то номії, що зрос тає мірою збільшен ня час тки гро ма дян, здат них
бути відправ ни ка ми чи ге не ра то ра ми інфор маційно го по слан ня.
Ком п’ю терні ме режі, й особ ли во Інтер нет, по род жу ють політич но ре во -
люційне поєднан ня ав то номії і впли ву. Ко жен, хто має дос туп до ґло баль ної
ме режі, може вис ту па ти як ре ципієнтом, так і ге не ра то ром інфор мації. Ґло -
баль на інфор маційна ме ре жа, що сфор му ва ла ся останніми ро ка ми, охо пи ла
де сят ки мільйонів ко муніка торів і ре ципієнтів. Ба га то ра зо во по ту ж нi ши ми
ста ють муль ти медійні тех но логії, які постійно вдос ко на лю ють ся й онов лю -
ють ся. Знан ня або відо мості, що об роб ля ють ся, пе ре да ють ся, про да ють ся,
при зна ча ють ся для безлічі на яв них в інфор маційно му про сторі ак торів і ре -
ципієнтів. По ряд з інфор мацією, організаційни ми мож ли вос тя ми, ка на ла -
ми зв’яз ку тощо знан ня вклю чені в те, що в наші дні на зи ва ють “і нтелек -
туальним капіта лом”, ви ко рис то ву ва ним для ство рен ня суспільно го ба -
гатства.
Вод но час — на що А.Тоф лер звер тає особ ли ву ува гу — зрос тан ня ав то -
номії інфор маційних тех но логій не впин но об ме жує роль лю ди ни у при -
йнятті рішень і підко ряє її за прог ра мо ва но му спо со бу дії. Ви ни кає про бле ма
кон тро лю нескінчен них пе ре тво рень інфор мації. Одна че ви мо ги впо ряд ку -
ван ня й жо рстко го кон тро лю над інфор мацією су перечать по требі в інно -
ваціях, які сти му лю ють про цес ви роб ниц тва. Чим по тужнішою і надій -
нішою стає інфор маційна сис те ма, чим більше зрос тає виз на ченість і струк -
ту ро ваність, чим лег ше вона піддається управлінню, тим сильніше стри мує
творчі сили й вик ли кає застій організації [Тоф флер, 1992: c.116].
По над те, інфор маційні тех но логії не тільки не за без пе чи ли якісно но во -
го рівня гу манізації відно син у різно манітних ца ри нах соціаль ної прак ти ки,
а на впа ки, зу мо ви ли по всюд но гли бо ку кри зу освітніх сис тем, пред став -
ниць кої де мок ратії, що по тре бує дос ту пу до елек трон них медіа. Па ра док -
сальність су час ної си ту ації ви яв ляється та кож на рівні лю ди ни, коли в
індустріаль но роз ви не но му світі спос терігається сьо годні відста ван ня
“ люд ського чин ни ка” (брак знань, здібнос тей, не дос тат ня мо ти вація) від
роз вит ку інфор маційних тех но логій. Скла дається вра жен ня, ніби інфор ма -
ційна мо дернізація “пра цює” не на лю ди ну, а про ти неї.
3. Зміни, по в’я зані з при ро дою та ме ханізмом ко муніка тив ної
взаємодії й ко муніційо ваністю як якістю соціаль но го про сто ру
Проб ле ми остан ньо го де ся тиліття ґло балізації, за гос трен ня кри зо вих
про цесів у куль турі, що підси ли ли фраґмен тацію світу і зму си ли го во ри ти
про не обхідність пе ре бу до ви світо во го по ряд ку тощо, ак цен ту ють міжкуль -
164 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Світла на Бар ма то ва
турні ас пек ти ко мунікації, не обхідність діало гу куль тур. Ха рак тер но, що су -
час ний інфор маційний про стір на в’я зує індивідам ко мунікацію, діалог, ви -
хо дя чи не з відміннос тей куль тур, а на впа ки, з їхньої схо жості [Ми ро нов,
2003: c. 452]. Світ за вжди був соціаль но різнорідним, і на ла год жен ня ко -
муніка тив них мостів у ньо му пе ре дба ча ло безліч різно манітних форм ко -
мунікації. Але якщо раніше осно ву ко мунікації ста но вив смисл куль ту ри і
роз шиф ро ву ван ня цьо го смис лу ста но ви ло за ра зом і засіб адап тації до неї,
вва жає В.Ми ро нов, то сьо годні сис те ма ко мунікації зму шує за свої ми за ко -
на ми і пра ви ла ми вес ти діалог між куль ту ра ми. “Куль ту ри не мов за ну рю -
ють ся в інше, зовнішнє для них се ре до ви ще, яке про ни зує міжкуль тур ний
діалог... В єди но му ко мунікаційно му про сторі па ну ють за гальні сте ре о ти пи,
за гальні оцінки, за гальні па ра мет ри не обхідної по ведінки, її загальнодо -
ступні, тоб то на й простіші ком по нен ти. Це спілку ван ня зі своїм віддзер ка -
лен ням, при чо му за за да ни ми сте ре о ти па ми ко мунікації... За па но вує ца р -
ство мер твої то тож ності за ве ли чез ної зовнішньої ак тив ності” [Ми ро нов,
2003: c. 452].
У су час но му суспільстві, вва жає Н.Лу ман, замість ієрархії при сут ня ге -
те рархія. Суспільство ха рак те ри зується полікон тек сту альністю, в якій не -
має реп ре зен та тив но го цен тру, немає верхівки і долу [див.: Юдина, 2001].
Су час не суспільство, відтак, являє со бою функціональ но ди фе ренційо ва не
суспільство, що базується на розрізненні ав то ном них функціональ них під -
сис тем (та ких як гос по да рство, політика, ви хо ван ня, релігія, мис тец тво
тощо). Кож на підсис те ма ко муніціює все ре дині себе, зовні і про ду кує власні
реп ре зен тації, що пре тен ду ють на цілісність і за гальність. “Таке суспільство
не мож ли во роз гля да ти як упо ряд ко ва ну цілісність, оскільки немає єди но го
цен тру або верхівки, звідки мож на було б по ба чи ти суспільство як ціле.
Відмінності між функціональ ни ми підсис те ма ми, між індивідом і ко лек ти -
вом, між ми ну лим і май бутнім зни щу ють при нцип струк тур ної єдності, ви -
во дя чи на пер ший план ко мунікацію” [Ку пер, 2000: c. 40].
Але па ра док саль ним є те, що соціаль ний про стір, який стає де далі ін -
теґро ванішим на підставі носіїв повідом лень, на бу ває влас ти вості ко му -
ніційо ва ності, що в прак тич но му плані відкри ває невідомі раніше обрії
свободи і вод но час ство рює не вло вимі й не зримі ме ханізми сим волічно го
на с ильства. Ко муніційо ваність — це і про никність про сто ру соціуму для
носіїв ко мунікації, соціаль них тех но логій, і раз ом із тим це на бут тя кож -
ною со ціаль ною оди ни цею (аж до кон крет ної лю ди ни) здат ності “ мо -
вити про себе”, за яв ля ти про своє існу ван ня. У здат ності ко муніціюва ти
носій інфор мації де далі більше ви яв ляє себе як її муль типліка тор, що не -
скінчен но зміцнює вплив на об’єкти ко мунікації і на себе са мо го як та кий са -
мий об’єкт.
3.1. Проб ле ма лю ди на/ко мунікація. Ко муніційо ваність соціаль но го про -
сто ру ак тив но фор мує но вий ре жим здо бут тя знань, но вин, осо бис то го і
діло во го спілку ван ня. Але, за ну рю ю чи лю ди ну в без пе рер вний потік інфор -
мації, вона вод но час сприяє вис ли зан ню інфор маційних смислів, інфор -
маційно му “уда ван ню” й інфор маційно му на с ильству. Соціальні суб’єкти
ко муніціюють один з одним, але їхні мови спілку ван ня де далі мен ше збіга -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 165
Зміна місця і ролі ко мунікації в су час но му світі
ють ся, різнять ся, пе ре ри ва ють і при гнічу ють одна одну. У про сторі “інтер -
суб’єктив нос тей” ви ни кає така собі анонімна сила, що ко муніціює “сама по
собі”.
Суцільна ко муніційо ваність соціаль но го, політич но го, інфор маційно го
про сторів ро бить ко мунікацію пре роґати вою не так лю дсько го світу, як
соціаль но-тех но логічно го, інфор маційно го універ су му, сто сов но яко го лю -
ди на, з її при род же ною на вич кою ко мунікації, вис ту пає то як функція, то як
об’єкт, то як ат ри бут, то як клієнт, то як елек то рат, то як спо жи вач. У всіх ви -
пад ках лю ди на за пи ту ва на лише час тко во, за леж но від того, який “фраґ -
мент” сьо годні потрібен ко мунікації [Маль ков ская, 2004: c. 106].
3.2. Ста нов лен ня інфор маційно-ко муніка тив но го суспільства. “Сло вом
“інфор мація”, — за зна чає один із кри тиків тех но логічно го де термінізму
Т.Ро зак, — по ча ли по зна ча ти все, що може бути за ко до ва но для пе ре да ван ня
ка на ла ми зв’яз ку від дже ре ла до одер жу ва ча, не за леж но від його се ман тич -
но го змісту” [Roszak, 1986: p. 13]. На мій по гляд, саме таке ро зуміння ролі та
місця інфор мації зму си ло І.Маль ко вську по ру ши ти пи тан ня: “чи може лю -
дство про тис та ви ти по туж но му і спон тан но му впли ву інфор маційно го на -
ча ла бо дай якесь ко муніка тив не на ча ло?” [Маль ков ская, 2005: c. 104]. До -
слідни ця, на ма га ю чись відповісти на це пи тан ня, звер тається до по нять
інфор маційно го суспільства і ко муніка тив но го суспільства. Вона вва жає,
що до пов нен ням інфор маційно го суспільства може бути суспільство ко -
муніка тив не, провісни ка ми яко го є К.-О.Апель і Ю.Га бер мас. Маль ко вська
по си лається на їхні підхо ди до ро зуміння “не об ме же ної ко муніка тив ної
спільно ти... як умо ви мож ли вості фор му ван ня кон сен су су, а тим са мим — і
ви яв лен ня істи ни”. “Якщо “інфор маційне” — по тенційний чин ник су спіль -
но го відтво рен ня на но во му тех но логічно му ґрунті, то ко муніка тив не —
осно ва сутнісно го лю дсько го став лен ня до Іншо го, в яко му пе ре ти на ють ся
і при род ний, і куль тур ний, і соціаль ний, і тех но логічний ком по нен ти”
[Маль ков ская, 2005: c. 104].
Ста нов лен ня інфор маційно-ко муніка тив но го суспільства, зда ва ло ся б,
мало ста ти не ми ну чим фіна лом інфор ма ти зації соціаль но го про сто ру. Але
“інфор маційно-ко муніка тив не суспільство ви яв ляється над зви чай но су пе -
речлив им” [Маль ков ская, 2005: 107], оскільки в ко муніка тив но му кон цен -
тро ва но ви ра же на при ро да лю ди ни, що по тре бує для себе особ ли вої со -
ціаль ної об олон ки, все ре дині якої відбу вається зустріч з Іншим. В інфор -
маційно му ви ра же на над-при род на, ко нструк тивістська де терміна нта роз -
вит ку соціуму. І в цьо му сенсі інфор маційне і ко муніка тив не сьо годні не
об’єднані за для ство рен ня соціаль но го світу і соціаль но го дому для лю ди ни,
по над те, вони відда ля ють ся одне від од но го.
Вис нов ки
Нині важ ко з упев неністю виз на чи ти при чин но-наслідко вий зв’я зок:
інфор маційні зміни по ро ди ли струк турні чи на впа ки, на гро мад жені в су -
спільстві мо дернізаційні еле мен ти за жа да ли сво го обґрун ту ван ня на рівні
суспільної свідо мості, що вмож ли ви ло ся лише з фор му ван ням соціаль но го
166 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Світла на Бар ма то ва
дис кур су (оскільки, як відзна ча ють вчені, будь-які соціальні зміни спер шу
ви ни ка ють на рівні ідей і фіксу ють ся саме у про сторі свідо мості та мови), чи,
може, ці про це си відбу ва ли ся од но час но? Утім, маємо виз на ти, що між
цими дво ма ти па ми змін існує тісна (хоча не за вжди без по се ред ня, але дуже
стійка) взаємо за лежність.
Самі ці зміни ви я ви ли ся куди складнішими для на уко вої реф лексії, ніж
зда ва ло ся вче ним. Якщо уза галь ни ти ба га то маніття досліджень су час них
соціологів, у яких інфор мація, ко мунікація або про це си, по в’я зані з цими
яви ща ми, виз на но вирішаль ни ми для ста ну соціаль ної сис те ми су час но го
суспільства, то скла дається вра жен ня рад ше відсут ності якоїсь за галь ної
логіки досліджен ня цих явищ та їхніх наслідків, ніж на яв ності відповідей на
по ру шені пи тан ня. Ці на укові розвідки хи бу ють та кою кількістю кар ди -
наль но про ти леж них, а незрідка й су перечлив их суд жень і вис новків, що ви -
ни кає вра жен ня мо заї чності й ха о тич ності їх. Час тко во це мож на по яс ню ва -
ти тим, що су часні дослідни ки здебільше на ма га ють ся досліджу ва ти новітні
соціальні тен денції, за сто со ву ю чи тра диційний інстру мен тарій та опе ру ю -
чи тра диційним по няттєвим апа ра том. Тому су час ним соціоло гам не об -
хідно відійти від традиційних теорій і пояснювальних моделей і формувати
нові, відповідні сучасним реаліям соціальної системи.
Лiте ра ту ра
Абдеев Р.Ф. Фи ло со фия ин фор ма ци он ной ци ви ли за ции. — М., 1994.
Агамирзян И. Ми ро вой опыт ре а ли за ции кон цеп ции элек тро нно го пра ви т ельства. —
<http://www.microsoft.com/Rus/Government/analytics/egov_evolution.mspx>. — S.l., s.a.
Андреев С.С. Инфор ма ци он ность — кри те рий со дер жа тель нос ти ду хов ных цен нос -
тей // Со ци аль но-по ли ти чес кий жур нал. — 1998. — № 2. — С. 79–93.
Вал лер стайн И. Пос ле ли бе ра лиз ма. — М., 2003.
Гор А. Зем ля на чаше ве сов. В по ис ках но вой об щей цели// Но вая по стин дус три аль -
ная вол на на За па де : Антология / Под ред. В.Л.Ино зем це ва. — М., 1999.
Гор ба тен ко В.П., Ду бас О.П. Політичні ас пек ти інфор ма ти зації суспільства // По -
літо логічний вісник : Збірник на уко вих праць: Вип.10. — К., 2002. — С. 195–201.
Дубас О.П. Інфор маційний роз ви ток су час ної Украї ни у світо во му кон тексті. — К.,
2004.
Кун де Й. Кор по ра тив ная ре ли гия. — СПб., 2004.
Ку пер И. Ги пер текст как спо соб ком му ни ка ции // Со ци о ло ги чес кий жур нал. —
2000. — № 1/2. — С. 36–57.
Маль ков ская И.А. Знак ком му ни ка ции. Дис кур сив ные мат ри цы. — М., 2004.
Маль ков ская И.А. Мно го ли кий Янус от кры то го об щес тва: опыт кри ти чес ко го
осмыс ле ния ли ков об щес тва в эпо ху гло ба ли за ции. — М., 2005.
Ми ро нов В.В. Ком му ни ка ция гло баль ная. Гло ба лис ти ка : Энцик ло пе дия. — М., 2003.
Но вая по стин дус три аль ная вол на на За па де : Антология / Под ред. В.Л.Ино зем це -
ва. — М., 1999.
Нордстрем К.А., Рид дес тра ле Й. Биз нес в сти ле фанк. Ка пи тал пля шет под дуд ку та -
лан та. — СПб., 2001.
Пе ре вер зев В.Н. Те о рия ком му ни ка ции: ме то до ло ги чес кий под ход // Ме то ды со вре -
мен ной ком му ни ка ции: про бле мы те о рии и со ци аль ной прак ти ки. — М., 2002.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 167
Зміна місця і ролі ко мунікації в су час но му світі
Сто унь ер Т. Инфор ма ци он ное бо га тство: Про филь по стин дус три аль ной эко но ми -
ки // Но вая тех нок ра ти чес кая вол на на За па де. — М., 1986.
Сур мин Ю.П., Ту лен ков Н.В. Те о рия со ци аль ных тех но ло гий : Учеб ное по со бие. — К.,
2004.
Тоф флер А. Проб ле мы влас ти на по ро ге XXI века // Сво бод ная мысль. — 1992. —
№ 2. — С. 113–120.
Элья нов А.Я. Не о ли бе раль ная гло ба ли за ция и до го ня ю щее раз ви тие : Ма те ри а лы
по сто ян но де йству ю ще го меж дис цип ли нар но го се мина ра Клу ба уче ных “Гло баль ный
мир”: Вып. 8 (31). — М., 2003.
Юди на Т.В. Те о рия об щес твен но-по ли ти чес кой речи. — М., 2001.
Baudrillard J. In the Shadow of the Silent Majorities, or, The End of the Social and Other
Essays. — N.Y., 1983.
Roszak T. The Cult of Information: The Folklore of Computers and the True Art of Thin -
king. — Cambridge, 1986.
168 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3
Світла на Бар ма то ва
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5957 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-4426 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:29:22Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут соціології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Барматова, С. 2010-02-12T10:06:44Z 2010-02-12T10:06:44Z 2009 Изменение места и роли коммуникации в современном мире / С. Барматова // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С.158-168. — Бібліогр.: 22 назв. — рос. 1563-4426 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5957 In the modern society, we observe crucial changes correlated with transformations in the communication and information spheres. How do they influence development and functioning of all social sys tem? Can they be come the reason of transformation of the major social system? To what extent the laws of information and communication do influence the laws of social institutes functioning? And can they influence transformation of such traditional systems as mass-media, man, and social space as a whole? The changes which occur to the information and communications in the modern society have both positive and negative consequences. They do not bear the threat to social system. Rather they highlight the special moments of process of its transformation toward a qualitatively new level of functioning and take part in formation of new (network) design of social space. This problem has not yet been sufficiently elucidated within sociological studies. So the theme requires careful elaboration. uk ru Iнститут соціології НАН України Изменение места и роли коммуникации в современном мире Зміна місця і ролі комунікації в сучасному світі Article published earlier |
| spellingShingle | Изменение места и роли коммуникации в современном мире Барматова, С. |
| title | Изменение места и роли коммуникации в современном мире |
| title_alt | Зміна місця і ролі комунікації в сучасному світі |
| title_full | Изменение места и роли коммуникации в современном мире |
| title_fullStr | Изменение места и роли коммуникации в современном мире |
| title_full_unstemmed | Изменение места и роли коммуникации в современном мире |
| title_short | Изменение места и роли коммуникации в современном мире |
| title_sort | изменение места и роли коммуникации в современном мире |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5957 |
| work_keys_str_mv | AT barmatovas izmeneniemestairolikommunikaciivsovremennommire AT barmatovas zmínamíscâírolíkomuníkacíívsučasnomusvítí |