Правове мислення у контексті герменевтики права
Стаття присвячена вивченню правового мислення завдяки ключовим поняттям герменевтики(герменевтичного кола, передумови розуміння, ейдетичної редукції, оцінки); характеристиці «букви» і «духу» права як вирішальних детермінантів правового мислення; виведенню понять «судження», «поняття», «оцінка» у пра...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59574 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Правове мислення у контексті герменевтики права / І.Я. Андрюшко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 104-109. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859607740549169152 |
|---|---|
| author | Андрюшко, І.Я. |
| author_facet | Андрюшко, І.Я. |
| citation_txt | Правове мислення у контексті герменевтики права / І.Я. Андрюшко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 104-109. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Стаття присвячена вивченню правового мислення завдяки ключовим поняттям герменевтики(герменевтичного кола, передумови розуміння, ейдетичної редукції, оцінки); характеристиці «букви» і «духу» права як вирішальних детермінантів правового мислення; виведенню понять «судження», «поняття», «оцінка» у правовому мисленні; аналізу дискреційних повноважень суддів як яскравого прикладу втілення герменевтики права у правовому мисленні.
Статья посвящена изучению правового мышления с помощью ключевых понятий герменевтики(герменевтического круга, предусловия понимания, ейдетической редукции, оценке); характеристике «буквы» и «духа» права как определяющих детерминантов правового мышления; выведению понятий «суждение», «понятие», «оценка» в правовом мышлении; анализу дискреционных полномочий судов как примера олицетоворения герменевтики права в правовом мышлении.
The article is devoted the study of legal thought due to the key concepts ofgermenevtiki(germenevtichnogo circles, preconditions of understanding, fenomenologoeydetichnoy reduction, estimation); to description of «letter» and «spirit» of right as decision determinants of legal thought; to the leadingout of concepts «judgement», «concept», in legal thought; analysis of discretionary plenary powers of judges as prime example of embodiment of germenevtiki of right in legal thought.
|
| first_indexed | 2025-11-28T06:45:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
І. Я. АН Д РЮШ КО
ПРАВОВЕМИСЛЕННЯУКОНТЕКСТІГЕРМЕНЕВТИКИПРАВА
Стат тя при свя че на вив чен ню пра во во го мис лен ня за вдя ки клю чо вим по нят тям
гер ме нев ти ки(гер ме нев тич но го ко ла, пе ре ду мо ви ро зуміння, ей де тич ної ре дукції,
оцінки); ха рак те ри с тиці «бук ви» і «ду ху» пра ва як вирішаль них де термінантів пра во
во го мис лен ня; ви ве ден ню по нять «су д жен ня», «по нят тя», «оцінка» у пра во во му мис
ленні; аналізу дис креційних по вно ва жень суддів як яс к ра во го при кла ду втілен ня гер ме
нев ти ки пра ва у пра во во му мис ленні.
Ключовіслова: пра во ве мис лен ня, гер ме нев ти ка пра ва, гер ме нев тич не ко ло, пе ре
ду мо ви ро зуміння, ей де тич на ре дукція, по нят тя, су д жен ня, оцінка, дис креційні по вно
ва жен ня суддів.
Ста тья по свя ще на изу че нию пра во во го мы ш ле ния с по мо щью клю че вых по ня тий
гер ме нев ти ки(гер ме нев ти че с ко го кру га, пре дус ло вия по ни ма ния, ей де ти че с кой ре дук
ции, оцен ке); ха рак те ри с ти ке «бук вы» и «ду ха» пра ва как оп ре де ля ю щих де тер ми нан
тов пра во во го мы ш ле ния; вы ве де нию по ня тий «суж де ние», «по ня тие», «оцен ка» в
пра во вом мы ш ле нии; ана ли зу дис кре ци он ных пол но мо чий су дов как при ме ра оли це то в
ре ния гер ме нев ти ки пра ва в пра во вом мы ш ле нии.
Ключевыеслова: пра во вое мы ш ле ние, гер ме нев ти ка пра ва, гер ме нев ти че с кий круг,
пре дус ло вия по ни ма ния, ей де ти че с кая ре дук ция, по ня тие, суж де ние, оцен ка, дис кре ци
он ные пол но мо чия су дов.
The article is devoted the study of legal thought due to the key concepts of
germenevtiki(germenevtichnogo circles, preconditions of understanding, fenomenologo
eydetichnoy reduction, estimation); to description of «letter» and «spirit» of right as decision
determinants of legal thought; to the leadingout of concepts «judgement», «concept», in legal
thought; analysis of discretionary plenary powers of judges as prime example of embodiment
of germenevtiki of right in legal thought.
Keywords: legal thought, germenevtika of right, germenevtichne circle, preconditions of
understanding, eydetichna reduction, concept, judgement, estimation, discretionary plenary
powers
Сучасні трансформаційні процеси на правовій мапі світу зумовлюють
укоріненнявдоктринальнідослідженняюриспруденціївідміннихвідюридично-
гопозитивізму,щоєжорсткимпрагматичнимвиміромформально-логічнихопе-
раційщодо правових явищ, таких проявівметафізики права, як: герменевтика,
феноменологія,новаонтологія,екзистенціалізм.
Актуальністьдослідженняправовогомисленнякрізьвивченняпостулатівгер-
меневтикиправаобумовленатим,щолишезавдякидослідженнюгерменевтично-
гокола,передумоварозуміння, ейдетичноїредукції, оцінки–ключовихпонять
герменевтики права – можливо виявити та проаналізувати глибинні зв’язки у
правовомумисленні,щоєпроцесомірезультатомпоетапної,розумової,творчої,
інтелектуальноїдіяльностіпрофесіонала-правознавця,направленоїнапізнання,
оцінку правових явищ, використання норм права, правових принципів і прин-
ципівправадляреалізаціїсуб’єктивнихправіобов’язківяксамогопрофесіона-
ла-правознавця,такііншихсуб’єктівправа.
Вивченнюгерменевтикиправаувітчизнянихюридичнихдослідженняхпри-
свячені праці В. Дудченко, А. Козловського, Ю. Оборотова, П. Рабіновича та
інших.Однакдослідженняправовогомисленнязадопомогоюключовихпонять
104 Держава і право • Випуск 55
герменевтики права (герменевтичного кола, передумови розуміння, ейдетичної
редукції, оцінки) у вітчизняному правовому науковому просторі відсутні, що
підкреслюєдоцільністьвибраноїпроблематики.
Зоглядунаце,виникаєнеобхідністьуаналізі«дистанції»,якаіснуєміжпра-
вознавцем-професіоналом – носієм правового мислення та правотворцем або
будь-якимправозастосовувачем–іншимносіємправовогомислення,якауособ-
люєтьсявінтерпретаціїтекступрава,тимсамимвисвітлюючикореляцію«букви»
та«духу»правауправовомумисленніпрофесіоналів-правознавців.
Поставленаметазумовилавирішеннянаступнихзавдань:вивченняправового
мислення завдяки ключовим поняттям герменевтики (герменевтичного кола,
передумовирозуміння,ейдетичноїредукції,оцінки);характеристика«букви»та
«духу» права як вирішальних детермінантів правового мислення; виведення
понять «судження», «поняття», «оцінка» у правовомумисленні; аналіз дискре-
ційнихповноваженьсуддівякяскравогоприкладувтіленнягерменевтикиправау
правовомумисленні.
Засновником філософської герменевтики є німецький філософ Х. Гадамер,
якийвважавгерменевтикуфілософієюрозуміння,тобтозасобоміснуваннялюди-
ни,якапізнає,оцінюєтадіє1.
ВчительХ.Гадамера –німецькийфілософМ.Хайдеггер –наголошувавна
вирішальному значенні передумовирозуміння, яка синтезує в собі політичний,
економічний,моральний,правовийстансуспільстватаєонтологічнимфундамен-
томпізнання і розуміння, та є герменевтичнимколом: передумова розуміння у
ньому–осмисленнястановищавсуспільствівзагалі,асамерозуміння–усвідо-
мленняпевногоявища2.
Усвоючергу,Х.Гадамервважавгерменевтичнимколомособливістьпроцесу
розуміння,основоюякоїєциклцілоготачастини:длярозумінняцілогонеобхідно
зрозумітиокремійогочастинки,аледлярозумінняокремихчастинвжеслідмати
уявленняпрозмістцілого.
Яскравим представником французької герменевтичної школи є П. Рікьор,
якийнаголошувавнатому,що«герменевтикоюєбудь-якадисципліна,якапочи-
наєтьсяізінтерпретації…–виявленнязатаєногозмістуузмістіочевидному»3.
П.Рікьорвважаєцентральнийпитаннямфілософськоїгерменевтикинетільки
проблему природи існування того третього, завдяки якому тільки й можливе
взаєморозуміння індивідів, алейпроблему способу існування,що залишається
відпочаткуідокінцяінтерпретаційнимбуттям4.
Герменевтикаправа своєюосновноюпроблемоюбачитьпроблемипізнання
зміступравовихнорм,їхніхінтерпретацій,усвідомленняіндивідомявищправо-
воїдійсностівсукупності.Зрозумівшиправовунорму,суб’єктправаз’ясовуєїї,а
потімвактіправовоїповедінкизосереджуєрезультатвласногоправорозуміння.
Якщожговоритипроправовемисленняякособливийпоетапнийпроцесвідтво-
реннязміступравауправосвідомостіправознавця-професіонала,тоактуальним
станевирішенняпитань змістунормиправа,джерелаправа,правозастосовчого
актувконтекстіфункціонуваннявсіхсуспільнихвідносин.
Звідси,зрозуміло,правовемисленняєзасобом,щодаєзмогуправозастосову-
вачу зрозуміти діючий зміст закону, зіставити фактичні обставини справи з
їхньоююридичноюкваліфікацією.
Видається, що пошук індивідом «достовірності» і є найсуттєвішою, екзис-
тенціальною основою права, всіюридичні конструкції якого існують для того,
щоб втілити вжиття правове рішення, у якому правова кваліфікація була б не
105Юридичні і політичні науки
тотожноюпримусудо вивченнянавколишнього середовища,щовибранопоса-
довцемусудовіймантії,абулабизмістомявища,щорозглядаєтьсяусудовому
засіданні5.
Правовемислення–цепоетапнарозумова,творча,інтелектуальнадіяльність
професіонала-правознавцявпроцесіправовоїкомунікації,направленанапізнан-
ня, оцінку правових явищ, використання норм права, правових принципів для
реалізаціїсуб’єктивнихправтаобов’язківпрофесіонала-правознавця,щозосере-
джена на оцінюванні правомірної чи неправомірної поведінки за допомогою
використання суджень, що створюються під впливом як раціональних, так і
ірраціональнихчинників.
Оперуючиправовиммисленням,суб’єктправозастосуванняповинендійтидо
первинногозмістузакону,тобтоволізаконодавця,щобулавтіленауньомузавдя-
киправотворчійдіяльності.СправедливимуцьомусенсієсудженняА.Овчинни-
ковапроте,щочимближчеправовемисленнязаконодавцяреальнимпотребам
суспільного життя, чим менший розрив між «правом у житті» та позитивним
правом,тимближчесмислправа,покладенийінтерпретатором-правозастосовува-
чемузамиселзаконодавця6.
Цілкомочевидно,щокожнеправовідношенняєіндивідуальнимзасвоєюпри-
родою, однак індивідуальної юридичної кваліфікації, яка існує на кожне пра-
вовідношення, не може бути, оскільки нівелюється така властивість права як
нормативність.Тобтоправозастосовувачтлумачитьнормукрізьвласнеправоро-
зумінняітекст–«букву»закону,атакожфактичнусторонусправиізпостійним
відбиткомінтуїції,іншихпроявівірраціоналізму,аксіологіїтощо.
ДоречнимєтвердженняА.Козловськогопроте,щодуховність–цезавжди
пізнання,щопотребуєконцентраціївсьогодуховногопотенціалуособи,щодоз-
волитьїйтрансцендувати,тобтоподолатитавийтизамежітихдосягнень,яківже
існують7.
Більштого,професіонал-правознавецьусвоїйпрофесійнійдіяльностіпови-
неннамагатисядійтизадопомогоюправовогомисленнядопершоосновправових
норм,їхніхвихіднихфундаментів,тобтодоейдетичноїредукції8,якаєдіямичи
процесами,якіпризводятьдоспрощенняструктурибудь-якогооб’єкта;методо-
логічнимприйомомзведенняданихдовихіднихначал,доїхньоїпервинності,що
єпередумовоюрозумінняпрофесіонала-правознавця.
Одночасноіззастосуваннямейдетичноїредукціїпрофесіонал-правознавецьу
правовому мисленні повинен використовувати метод екзегез, який є втіленням
телеологіїправовоїсистеми.
Слід погодитись із судженнямВ.Дудченко, яка наголошує на тому,щопід
«буквою» права розуміють метод екзегез у тлумаченні, а під «духом» права –
телеологічнийметод;методекзегезєвіддзеркаленнямпозитивногоправа9.
Крімтого,В.Дудченкопроблему«букви»і«духу»праварозглядаєзадопомо-
гоюнормативнихфактів, які єоб’єктивнимиправозасновницькимиавторитета-
ми,наякихгрунтуєтьсяіснуваннятаефективністьправовихнорм.Основаісну-
вання таких «авторитетів» – їхня специфіка і змістовні ознаки, зв’язок із
суспільнимицінностями,їхніфункціятамета10.
Г.Дж.Берманосновноюдилемоюправовогомисленнявважаєспіввідношен-
няформиізмістутапов’язанніізцимспіввідношенняміндивідуалізміальтруїзм,
формальнетафактичне,справедливетамилісне,рівністьісвободатаінше11.Із
позиційгерменевтикиціпитаннярозглядаютьсязадопомогоюгерменевтичного
кола.
106 Держава і право • Випуск 55
Змістгерменевтичногокола,усвоючергу,можливопредставитишляхомвив-
чення частин від цілого, а потім виходу із загального на конкретне. Ціле –
сукупністьчастин.
Уюридичнійгерменевтиціцеколовтілюєтьсяудослідженнятекстуджерела
праваякпервинноїцілісності,потімвивченняокремихскладовихцьоготексту–
розділів, глав, статей, їхніх частин, пунктів, а останнім елементом цього кола
станутьпоєднаннярезультатівпершоготадругоговивченьшляхомінтерпретації
таз’ясуваньурізноманітнихсоціально-культурнихконтекстах.
Саме соціально-культурнийфактор безпосередньо впливає на правовемис-
ленняшляхомвтіленняуправовихнормахцінностейнаціональногодуху,право-
вогоменталітету.
Яскравимприкладомвзаємозв’язкуправовихнормізявищамисоціально-куль-
турноїприродиєправоваакультураціяуправотворчості.Передтимяквдатисядо
апробаціїзакордоннихнормуправотворчостісліддетальнопроаналізуватисього-
денніреаліїправовогожиттятаступіньготовностівітчизняногоправовогополядо
закордонного запозичення правових явищ, оскільки кожна правова культура є
індивідуальноюіте,щофункціонуєводнійправовійсистемідоситьефективно,
можевіншійправовійсистемістатиумовоювиникнення«правовогорегресу».
Однакдоситьчастоукінцевомурахункуреальнадіалектикасуспільногожит-
тя, як і діалектикамоментів загального, особливого та одиничного управі,що
утворюють структуру наукового поняття права, відходить від дослідника12,що
негативнопозначаєтьсянафункціонуванніправовогополя.
СправедливимєсудженняР.Давидащодотого,щозаконодавецьможезміни-
тиабовідмінитибудь-якунормудіючогоправа.Алевінневладнийзмінитиосно-
виправовогомислення13.
Т. Дудаш наводить наступний перелік герменевтичних констант, а саме:
1)текстправовогоактаєкомплексомзнаків,якіякокремо,такіусвоїйсистемі
можуть бутиносіямирізних змістів; зміст тексту в цілому або в окремихйого
елементахєрезультатомпроцесурозуміннячерезінтерпретацію,яказдійснюється
якчерез змістоутворення, так і через змісторозшукування;2)процесрозуміння
здійснюється по принципу герменевтичного кола, а саме: на розуміння цілого
впливаєрозуміннячастинцьогоцілоготанавпаки;3)напроцесрозуміннявпли-
вають детермінанти суб’єктивні (соціально-духовний досвід герменевтичного
суб’єкта,атакожпсихічнітабіологічніособливості),об’єктивні(закономірності
об’єкта інтерпретації, вираженого в тексті, і соціально-культурний контекст
інтерпретації (в останній входять, зокрема, соціально-економічна ситуація,
співвідношенняполітичнихсил, ідеологічнітаморальніконстантита іншікон-
кретно-історичні соціальні фактори)) та суб’єктивно-об’єктивні (соціально-ду-
ховнийдосвідавтора,втіленийуйоготексті);4)наформи,авідповідно,іназміст
результату розуміння впливає вибір так званої онтологічної сутності процесу
розуміння14.
Якщо вдаватися до аналізу форм відображення правового мислення у
зовнішній об’єктивній формі, то необхідно детально зупинитися на термінах
«поняття»,«судження»,«оцінка».
Квінтесенцією «поняття» є те, що воно вбирає в себе сутнісні, особливі,
домінантніознакиконкретногоявища,щовідображаютьйогоприродутафокусу-
ють соціальне значення, тим самим диференціюючи його від інших явищ
суспільногожиття.
107Юридичні і політичні науки
Поняттяформуєтьсятаживеусвідомостісуб’єктапізнання,уйогоглибинах.
Однак,щоббутивідомим,доступниміншимлюдям,воноповиннебутипроявле-
но ззовні абооб’єктивовано.Об’єктиваціяпонять (як і іншихформпсихічного
відображення)здійснюєтьсячерезрізноманітніматеріальнізнаки.Удоволіроз-
винутому суспільстві найпоширенішими, звичайними засобами визначення
понятьслужатьінструментиприродноїмови–висловленіабозаписанісловаабо,
наприклад,якісьграфічнізображення(наприклад,ієрогліфи)…Іякщоправильне
поняттяможебутилишеодне,тослів,щойоговизначають,можебути,образно
кажучи,стільки,скількиіснуємов,тобтодужебагато15.
Поняттяуюриспруденції,яківіншихгалузяхзнань,єсимбіозомзмістовного,
знаковоготапредметногозначеньправовогоявища.
Управовомумисленніпрофесіонали-правознавціоперуютьпоняттямизавдя-
кисудженнямтаоцінкам.
Усвоючергу, судження–цеформадумки, яканеседеяку інформаціюпро
обставинисправи,щонаголошує,якправило,наїхістинності,таскладаєтьсяіз
декількохелементів,середякихобов’язковемісцевідведенепоняттям.
Натомістьоцінкавиражаєтьсяувиглядівисловлювань,ззовнісхожихнасуд-
ження, однак, відрізняється від нього своїм істинним значенням. Наприклад,
істинність судження «цей закон є ефективним, тобто дієвим»,можна побачити
завдякианалізупрактикийогозастосування,чогонеможнасказатипрооціночне
висловлювання–«цейзаконєправовим»,оскількидонинітриваютьдискусіїсто-
совновизначенняправа,щопризвелодоплюралізмууправорозумінні.
Яскравимприкладомреалізаціїгерменевтикиправауправовомумисленніє
функціонуваннядискреційнихповноваженьсуддів,тобтоповноваженьдіїзавла-
снимрозсудом.
Теоріядискреційнихповноваженьрозробляєтьсяунапрямі«вільногоправа»
соціологічноїюриспруденції та «відродженого» природного права західноєвро-
пейськоїюридичноїнауки.
На думку С. Липня, представники юридичного позитивізму боролися за
режим повної законності, за буквальне застосування права. У той же час
прибічники соціологічних і психологічних юридичних теорій наполягали на
неможливості абсолютного підкорення судді закону (часто дана проблема
аналізуєтьсяузв’язкуізправозастосовчоюдіяльністюсуду),натійобставині,що
в законі немає відповідей на всі питання, які ставить життя. Таким чином,
необхідна свідома постановка проблеми співвідношення законності та розсуду,
розуміннятого,щосуддязанеобхідностідієнетількинапідставізакону,алейна
власний розсуд, внаслідок чого необхідно встановити межі цього розсуду,
дослідититавказатикритерії,наякіповиненорієнтуватисьсуддя16.
Головне у правовому мисленні судді при виконані дискреційних повнова-
жень–неперетворитисуддівськийрозсуднасуддівськусамоволю.
Зоглядунавищезазначене,герменевтикаправауфункціонуванніправового
мислення покликана стати арбітром між нормативізмом і природньо-правовою
концепцієюправорозуміння,бутипарадигмоюправовогомислення,щоакцентує
увагунасоціально-культурнихчинникахправа,герменевтичномуколі,гармонії
«букви»та«духу»права,кореляціїейдетичноїредукціїтаметодуекзегез,слугу-
вативирішеннюпитаннярозумінняправаякокремогоінтелектуального,творчо-
гопроцесу,щооперуєпоняттями,судженнямийоцінками,якийбудеунеможлив-
люватиукоріненняуправовийменталітетявищправовогонігілізму,зловживання
108 Держава і право • Випуск 55
правомшляхомформуванняідеологіїправовогомислення.
1.Га да мер Х.Истинаиметод.–М.:Прогресс,1998.–С.18-38.2. Дуд чен ко В.В.
Герменевтикаправаякпроблема(методологічнийаспект)//Актуальніпроблемиполіти-
ки:Зб.наук.пр.ОНЮА.–О.,2003.–Вип.12.–С.44; Дуд чен ко В.В.Прогерменевтич-
нийпідхіддоправа//Актуальніпроблемидержавиіправа.–О.,2009.–Вип.45.–С.13;
Дуд чен ко В.В.Традиціяправовогорозвитку:плюралізмправовихвчень:Монографія.–
Одеса:Юрид.літ.,2006.–С.119.3. Ри кер П.Конфликтинтерпретаций.Очеркиогер-
меневтике.–М.:Медиум,1992.–С.408.4. Ри кер П.Конфликтинтерпретаций.Очерки
огерменевтике.–М.:Аcademia-Центр,1995.–С.41.5. Пер мя ков Ю.Правопонимание
каксамоопределениеисторическогосубъекта//ПравоУкраины.–2011.–№1.–С.121.
6. Ов чин ни ков А.И.Правовоемышление:теоретико-методологическийанализ.–Ростов
н/Д:Изд-воРост.ун-та,2003.–С.268.7. Коз лов ский А. Причинно-целевыеантиномии
правопонимания//ПравоУкраины.–2011.–№1.–С.92.8. Ри кер П.Конфликтинтер-
претаций.Очеркиогерменевтике.–С.372-385.9. Дуд чен ко В.В.«Буква»і«дух»права:
дометодологіїпитання//Державаіправо.–2005.–Вип.28.–С.24.10. Дуд чен ко В.В.
Рольнормативнихфактоввсовременномправопонимании//ПравоУкраины.–2011.–
№1.–С.204-205.11. Бер ман Г.Дж.Западнаятрадицияправа:эпохаформирования.–
М.,1998.–С.164.12.Ющик А.Онеобходимостипознаниясущностииопределения
понятияправа//ПравоУкраины.–2011.–№1.–С.188.13. Да вид Р.Основныеправо-
выесистемысовременности.–М.,1988.–С.33.14. Ду даш Т.Влияниеправопонимания
органовконституционнойюрисдикциинаихправотолковательнуюдеятельность(Гер-
мания, США, Украина) // Право Украины. – 2011. –№ 1. – С. 307-308. 15. Ра би но
вич П.М.Правопонимание:сущность,причиныинеизбежностьплюрализма,современ-
ное европейское измерение //ПравоУкраины. – 2011. –№1. –С. 10.16.Ли пень С.
Правопониманиеиприменениеправа:кпроблемесоотношениязаконностииусмотре-
ния в правоприменительной деятельности с позиций ранних подходов к пониманию
прававюридическойнаукеначалаXXв.//ПравоУкраины.–2011.–№1.–С.318.
109Юридичні і політичні науки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59574 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T06:45:07Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Андрюшко, І.Я. 2014-04-09T09:55:19Z 2014-04-09T09:55:19Z 2012 Правове мислення у контексті герменевтики права / І.Я. Андрюшко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 104-109. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59574 Стаття присвячена вивченню правового мислення завдяки ключовим поняттям герменевтики(герменевтичного кола, передумови розуміння, ейдетичної редукції, оцінки); характеристиці «букви» і «духу» права як вирішальних детермінантів правового мислення; виведенню понять «судження», «поняття», «оцінка» у правовому мисленні; аналізу дискреційних повноважень суддів як яскравого прикладу втілення герменевтики права у правовому мисленні. Статья посвящена изучению правового мышления с помощью ключевых понятий герменевтики(герменевтического круга, предусловия понимания, ейдетической редукции, оценке); характеристике «буквы» и «духа» права как определяющих детерминантов правового мышления; выведению понятий «суждение», «понятие», «оценка» в правовом мышлении; анализу дискреционных полномочий судов как примера олицетоворения герменевтики права в правовом мышлении. The article is devoted the study of legal thought due to the key concepts ofgermenevtiki(germenevtichnogo circles, preconditions of understanding, fenomenologoeydetichnoy reduction, estimation); to description of «letter» and «spirit» of right as decision determinants of legal thought; to the leadingout of concepts «judgement», «concept», in legal thought; analysis of discretionary plenary powers of judges as prime example of embodiment of germenevtiki of right in legal thought. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Правове мислення у контексті герменевтики права Article published earlier |
| spellingShingle | Правове мислення у контексті герменевтики права Андрюшко, І.Я. Теорія держави і права |
| title | Правове мислення у контексті герменевтики права |
| title_full | Правове мислення у контексті герменевтики права |
| title_fullStr | Правове мислення у контексті герменевтики права |
| title_full_unstemmed | Правове мислення у контексті герменевтики права |
| title_short | Правове мислення у контексті герменевтики права |
| title_sort | правове мислення у контексті герменевтики права |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59574 |
| work_keys_str_mv | AT andrûškoíâ pravovemislennâukontekstígermenevtikiprava |