Правове мислення у контексті герменевтики права

Стаття присвячена вивченню правового мислення завдяки ключовим поняттям герменевтики(герменевтичного кола, передумови розуміння, ейдетичної редукції, оцінки); характеристиці «букви» і «духу» права як вирішальних детермінантів правового мислення; виведенню понять «судження», «поняття», «оцінка» у пра...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Держава і право
Datum:2012
1. Verfasser: Андрюшко, І.Я.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59574
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Правове мислення у контексті герменевтики права / І.Я. Андрюшко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 104-109. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859607740549169152
author Андрюшко, І.Я.
author_facet Андрюшко, І.Я.
citation_txt Правове мислення у контексті герменевтики права / І.Я. Андрюшко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 104-109. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Стаття присвячена вивченню правового мислення завдяки ключовим поняттям герменевтики(герменевтичного кола, передумови розуміння, ейдетичної редукції, оцінки); характеристиці «букви» і «духу» права як вирішальних детермінантів правового мислення; виведенню понять «судження», «поняття», «оцінка» у правовому мисленні; аналізу дискреційних повноважень суддів як яскравого прикладу втілення герменевтики права у правовому мисленні. Статья посвящена изучению правового мышления с помощью ключевых понятий герменевтики(герменевтического круга, предусловия понимания, ейдетической редукции, оценке); характеристике «буквы» и «духа» права как определяющих детерминантов правового мышления; выведению понятий «суждение», «понятие», «оценка» в правовом мышлении; анализу дискреционных полномочий судов как примера олицетоворения герменевтики права в правовом мышлении. The article is devoted the study of legal thought due to the key concepts ofgermenevtiki(germenevtichnogo circles, preconditions of understanding, fenomenologoeydetichnoy reduction, estimation); to description of «letter» and «spirit» of right as decision determinants of legal thought; to the leadingout of concepts «judgement», «concept», in legal thought; analysis of discretionary plenary powers of judges as prime example of embodiment of germenevtiki of right in legal thought.
first_indexed 2025-11-28T06:45:07Z
format Article
fulltext І. Я. АН Д РЮШ КО ПРА­ВО­ВЕ­МИС­ЛЕН­НЯ­У­КОН­ТЕКСТІ­ГЕР­МЕ­НЕВ­ТИ­КИ­ПРА­ВА Стат тя при свя че на­ вив чен ню пра во во го мис лен ня за вдя ки клю чо вим по нят тям гер ме нев ти ки(гер ме нев тич но го ко ла, пе ре ду мо ви ро зуміння, ей де тич ної ре дукції, оцінки); ха рак те ри с тиці «бук ви» і «ду ху» пра ва як вирішаль них де термінантів пра во­ во го мис лен ня; ви ве ден ню по нять «су д жен ня», «по нят тя», «оцінка» у пра во во му мис­ ленні; аналізу дис креційних по вно ва жень суддів як яс к ра во го при кла ду втілен ня гер ме­ нев ти ки пра ва у пра во во му мис ленні. Клю­чові­сло­ва: пра во ве мис лен ня, гер ме нев ти ка пра ва, гер ме нев тич не ко ло, пе ре­ ду мо ви ро зуміння, ей де тич на ре дукція, по нят тя, су д жен ня, оцінка, дис креційні по вно­ ва жен ня суддів. Ста тья по свя ще на изу че нию пра во во го мы ш ле ния с по мо щью клю че вых по ня тий гер ме нев ти ки(гер ме нев ти че с ко го кру га, пре дус ло вия по ни ма ния, ей де ти че с кой ре дук­ ции, оцен ке); ха рак те ри с ти ке «бук вы» и «ду ха» пра ва как оп ре де ля ю щих де тер ми нан­ тов пра во во го мы ш ле ния; вы ве де нию по ня тий «суж де ние», «по ня тие», «оцен ка» в пра во вом мы ш ле нии; ана ли зу дис кре ци он ных пол но мо чий су дов как при ме ра оли це то в­ ре ния гер ме нев ти ки пра ва в пра во вом мы ш ле нии. Клю­че­вые­сло­ва: пра во вое мы ш ле ние, гер ме нев ти ка пра ва, гер ме нев ти че с кий круг, пре дус ло вия по ни ма ния, ей де ти че с кая ре дук ция, по ня тие, суж де ние, оцен ка, дис кре ци­ он ные пол но мо чия су дов. The article is devoted the study of legal thought due to the key concepts of germenevtiki(germenevtichnogo circles, pre­conditions of understanding, fenomenologo­ eydetichnoy reduction, estimation); to description of «letter» and «spirit» of right as decision determinants of legal thought; to the leadingout of concepts «judgement», «concept», in legal thought; analysis of discretionary plenary powers of judges as prime example of embodiment of germenevtiki of right in legal thought. Key­words: legal thought, germenevtika of right, germenevtichne circle, pre­conditions of understanding, eydetichna reduction, concept, judgement, estimation, discretionary plenary powers Су­часні­ транс­фор­маційні­ про­це­си­ на­ пра­вовій­ мапі­ світу­ зу­мов­лю­ють­ укорінен­ня­в­до­к­т­ри­нальні­досліджен­ня­юри­с­пру­денції­відмінних­від­юри­дич­но- го­по­зи­тивізму,­що­є­жор­ст­ким­праг­ма­тич­ним­виміром­фор­маль­но-логічних­опе- рацій­що­до­ пра­во­вих­ явищ,­ та­ких­ про­явів­ме­тафізи­ки­ пра­ва,­ як:­ гер­ме­нев­ти­ка,­ фе­но­ме­но­логія,­но­ва­он­то­логія,­ек­зи­с­тенціалізм.­ Ак­ту­альність­досліджен­ня­пра­во­во­го­мис­лен­ня­крізь­вив­чен­ня­по­сту­латів­гер- ме­нев­ти­ки­пра­ва­обу­мов­ле­на­тим,­що­ли­ше­за­вдя­ки­досліджен­ню­гер­ме­нев­тич­но- го­ко­ла,­пе­ре­ду­мо­ва­ро­зуміння,­ ей­де­тич­ної­ре­дукції,­ оцінки­–­клю­чо­вих­по­нять­ гер­ме­нев­ти­ки­ пра­ва­ –­ мож­ли­во­ ви­я­ви­ти­ та­ про­аналізу­ва­ти­ гли­бинні­ зв’яз­ки­ у­ пра­во­во­му­мис­ленні,­що­є­про­це­сом­і­ре­зуль­та­том­по­етап­ної,­ро­зу­мо­вої,­твор­чої,­ інте­лек­ту­аль­ної­діяль­ності­про­фесіона­ла-пра­во­знав­ця,­на­прав­ле­ної­на­пізнан­ня,­ оцінку­ пра­во­вих­ явищ,­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ норм­ пра­ва,­ пра­во­вих­ прин­ципів­ і­ прин- ципів­пра­ва­для­ре­алізації­суб’єктив­них­прав­і­обов’язків­як­са­мо­го­про­фесіона- ла-пра­во­знав­ця,­так­і­інших­суб’єктів­пра­ва. Вив­чен­ню­гер­ме­нев­ти­ки­пра­ва­у­вітчиз­ня­них­юри­дич­них­досліджен­нях­при- свя­чені­ праці­ В.­ Дуд­чен­ко,­ А.­ Коз­ловсь­ко­го,­ Ю.­ Обо­ро­то­ва,­ П.­ Рабіно­ви­ча­ та­ інших.­Од­нак­досліджен­ня­пра­во­во­го­мис­лен­ня­за­до­по­мо­гою­клю­чо­вих­по­нять­ 104 Держава і право • Випуск 55 гер­ме­нев­ти­ки­ пра­ва­ (гер­ме­нев­тич­но­го­ ко­ла,­ пе­ре­ду­мо­ви­ ро­зуміння,­ ей­де­тич­ної­ ре­дукції,­ оцінки)­ у­ вітчиз­ня­но­му­ пра­во­во­му­ на­уко­во­му­ про­сторі­ відсутні,­ що­ підкрес­лює­доцільність­ви­б­ра­ної­про­бле­ма­ти­ки. З­ог­ля­ду­на­це,­ви­ни­кає­не­обхідність­у­аналізі­«дис­танції»,­яка­існує­між­пра- во­знав­цем-про­фесіона­лом­ –­ носієм­ пра­во­во­го­ мис­лен­ня­ та­ пра­во­твор­цем­ або­ будь-яким­пра­во­за­с­то­со­ву­ва­чем­–­іншим­носієм­пра­во­во­го­мис­лен­ня,­яка­уо­соб- люється­в­інтер­пре­тації­тек­с­ту­пра­ва,­тим­са­мим­висвітлю­ю­чи­ко­ре­ляцію­«бук­ви»­ та­«ду­ху»­пра­ва­у­пра­во­во­му­мис­ленні­про­фесіоналів-пра­во­знавців.­ По­став­ле­на­ме­та­зу­мо­ви­ла­вирішен­ня­на­ступ­них­за­вдань:­вив­чен­ня­пра­во­во­го­ мис­лен­ня­ за­вдя­ки­ клю­чо­вим­ по­нят­тям­ гер­ме­нев­ти­ки­ (гер­ме­нев­тич­но­го­ ко­ла,­ пе­ре­ду­мо­ви­ро­зуміння,­ей­де­тич­ної­ре­дукції,­оцінки);­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­«бук­ви»­та­ «ду­ху»­ пра­ва­ як­ вирішаль­них­ де­термінантів­ пра­во­во­го­ мис­лен­ня;­ ви­ве­ден­ня­ по­нять­ «су­д­жен­ня»,­ «по­нят­тя»,­ «оцінка»­ у­ пра­во­во­му­мис­ленні;­ аналіз­ дис­кре- ційних­по­вно­ва­жень­суддів­як­яс­к­ра­во­го­при­кла­ду­втілен­ня­гер­ме­нев­ти­ки­пра­ва­у­ пра­во­во­му­мис­ленні. За­снов­ни­ком­ філо­софсь­кої­ гер­ме­нев­ти­ки­ є­ німець­кий­ філо­соф­ Х.­ Га­да­мер,­ який­вва­жав­гер­ме­нев­ти­ку­філо­софією­ро­зуміння,­тоб­то­за­со­бом­існу­ван­ня­лю­ди- ни,­яка­пізнає,­оцінює­та­діє1. Вчи­тель­Х.­Га­да­ме­ра­ –­німець­кий­філо­соф­М.­Хай­дег­гер­ –­на­го­ло­шу­вав­на­ вирішаль­но­му­ зна­ченні­ пе­ре­ду­мо­ви­ро­зуміння,­ яка­ син­те­зує­ в­ собі­ політич­ний,­ еко­номічний,­мо­раль­ний,­пра­во­вий­стан­суспільства­та­є­он­то­логічним­фун­да­мен- том­пізнан­ня­ і­ ро­зуміння,­ та­ є­ гер­ме­нев­тич­ним­ко­лом:­ пе­ре­ду­мо­ва­ ро­зуміння­ у­ ньо­му­–­ос­мис­лен­ня­ста­но­ви­ща­в­суспільстві­вза­галі,­а­са­ме­ро­зуміння­–­усвідо- млен­ня­пев­но­го­яви­ща2. У­свою­чер­гу,­Х.­Га­да­мер­вва­жав­гер­ме­нев­тич­ним­ко­лом­особ­ливість­про­це­су­ ро­зуміння,­ос­но­вою­якої­є­цикл­ціло­го­та­ча­с­ти­ни:­для­ро­зуміння­ціло­го­не­обхідно­ зро­зуміти­ок­ремі­йо­го­ча­с­тин­ки,­але­для­ро­зуміння­ок­ре­мих­ча­с­тин­вже­слід­ма­ти­ уяв­лен­ня­про­зміст­ціло­го. Яс­к­ра­вим­ пред­став­ни­ком­ фран­цузь­кої­ гер­ме­нев­тич­ної­ шко­ли­ є­ П.­ Рікьор,­ який­на­го­ло­шу­вав­на­то­му,­що­«гер­ме­нев­ти­кою­є­будь-яка­дис­ципліна,­яка­по­чи- нається­із­інтер­пре­тації…­–­ви­яв­лен­ня­за­таєно­го­змісту­у­змісті­оче­вид­но­му»3.­ П.­Рікьор­вва­жає­цен­т­раль­ний­пи­тан­ням­філо­софсь­кої­гер­ме­нев­ти­ки­не­тільки­ про­бле­му­ при­ро­ди­ існу­ван­ня­ то­го­ тре­ть­о­го,­ за­вдя­ки­ яко­му­ тільки­ й­ мож­ли­ве­ взаємо­ро­зуміння­ індивідів,­ але­й­про­бле­му­ спо­со­бу­ існу­ван­ня,­що­ за­ли­шається­ від­по­чат­ку­і­до­кінця­інтер­пре­таційним­бут­тям4.­ Гер­ме­нев­ти­ка­пра­ва­ своєю­ос­нов­ною­про­бле­мою­ба­чить­про­бле­ми­пізнан­ня­ змісту­пра­во­вих­норм,­їхніх­інтер­пре­тацій,­усвідо­млен­ня­індивідом­явищ­пра­во- вої­дійсності­в­су­куп­ності.­Зро­зумівши­пра­во­ву­нор­му,­суб’єкт­пра­ва­з’ясо­вує­її,­а­ потім­в­акті­пра­во­вої­по­ведінки­зо­се­ре­д­жує­ре­зуль­тат­влас­но­го­пра­во­ро­зуміння.­ Як­що­ж­го­во­ри­ти­про­пра­во­ве­мис­лен­ня­як­особ­ли­вий­по­етап­ний­про­цес­відтво- рен­ня­змісту­пра­ва­у­пра­восвідо­мості­пра­во­знав­ця-про­фесіона­ла,­то­ак­ту­аль­ним­ ста­не­вирішен­ня­пи­тань­ змісту­нор­ми­пра­ва,­дже­ре­ла­пра­ва,­пра­во­за­с­то­сов­чо­го­ ак­ту­в­кон­тексті­функціону­ван­ня­всіх­суспільних­відно­син. Звідси,­зро­зуміло,­пра­во­ве­мис­лен­ня­є­за­со­бом,­що­дає­змо­гу­пра­во­за­с­то­со­ву- ва­чу­ зро­зуміти­ діючий­ зміст­ за­ко­ну,­ зіста­ви­ти­ фак­тичні­ об­ста­ви­ни­ спра­ви­ з­ їхньою­юри­дич­ною­кваліфікацією.­ Ви­дається,­ що­ по­шук­ індивідом­ «до­стовірності»­ і­ є­ най­суттєвішою,­ ек­зи­с- тенціаль­ною­ ос­но­вою­ пра­ва,­ всі­юри­дичні­ кон­ст­рукції­ яко­го­ існу­ють­ для­ то­го,­ щоб­ втіли­ти­ в­жит­тя­ пра­во­ве­ рішен­ня,­ у­ яко­му­ пра­во­ва­ кваліфікація­ бу­ла­ б­ не­ 105Юридичні і політичні науки то­тож­ною­при­му­су­до­ вив­чен­ня­на­вко­лиш­нь­о­го­ се­ре­до­ви­ща,­що­ви­б­ра­но­по­са- дов­цем­у­су­довій­мантії,­а­бу­ла­би­змістом­яви­ща,­що­роз­гля­дається­у­су­до­во­му­ засіданні5. Пра­во­ве­мис­лен­ня­–­це­по­етап­на­ро­зу­мо­ва,­твор­ча,­інте­лек­ту­аль­на­діяльність­ про­фесіона­ла-пра­во­знав­ця­в­про­цесі­пра­во­вої­ко­мунікації,­на­прав­ле­на­на­пізнан- ня,­ оцінку­ пра­во­вих­ явищ,­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ норм­ пра­ва,­ пра­во­вих­ прин­ципів­ для­ ре­алізації­суб’єктив­них­прав­та­обов’язків­про­фесіона­ла-пра­во­знав­ця,­що­зо­се­ре- д­же­на­ на­ оціню­ванні­ пра­вомірної­ чи­ не­пра­вомірної­ по­ведінки­ за­ до­по­мо­гою­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ су­д­жень,­ що­ ство­рю­ють­ся­ під­ впли­вом­ як­ раціональ­них,­ так­ і­ ірраціональ­них­чин­ників.­ Опе­ру­ю­чи­пра­во­вим­мис­лен­ням,­суб’єкт­пра­во­за­с­то­су­ван­ня­по­ви­нен­дійти­до­ пер­вин­но­го­змісту­за­ко­ну,­тоб­то­волі­за­ко­но­дав­ця,­що­бу­ла­втіле­на­у­ньо­му­за­вдя- ки­пра­во­творчій­діяль­ності.­Спра­вед­ли­вим­у­цьо­му­сенсі­є­су­д­жен­ня­А.­Ов­чин­ни- ко­ва­про­те,­що­чим­ближ­че­пра­во­ве­мис­лен­ня­за­ко­но­дав­ця­ре­аль­ним­по­тре­бам­ суспільно­го­ жит­тя,­ чим­ мен­ший­ роз­рив­ між­ «пра­вом­ у­ житті»­ та­ по­зи­тив­ним­ пра­вом,­тим­ближ­че­смисл­пра­ва,­по­кла­де­ний­інтер­пре­та­то­ром-пра­во­за­с­то­со­ву­ва- чем­у­за­ми­сел­за­ко­но­дав­ця6. Цілком­оче­вид­но,­що­кож­не­пра­вовідно­шен­ня­є­індивіду­аль­ним­за­своєю­при- ро­дою,­ од­нак­ індивіду­аль­ної­ юри­дич­ної­ кваліфікації,­ яка­ існує­ на­ кож­не­ пра- вовідно­шен­ня,­ не­ мо­же­ бу­ти,­ оскільки­ ніве­люється­ та­ка­ вла­с­тивість­ пра­ва­ як­ нор­ма­тивність.­Тоб­то­пра­во­за­с­то­со­ву­вач­тлу­ма­чить­нор­му­крізь­влас­не­пра­во­ро- зуміння­і­текст­–­«бук­ву»­за­ко­ну,­а­та­кож­фак­тич­ну­сто­ро­ну­спра­ви­із­постійним­ відбит­ком­інтуїції,­інших­про­явів­ірраціоналізму,­аксіології­то­що. До­реч­ним­є­твер­д­жен­ня­А.­Коз­ловсь­ко­го­про­те,­що­ду­ховність­–­це­завжди­ пізнан­ня,­що­по­тре­бує­кон­цен­т­рації­всьо­го­ду­хов­но­го­по­тенціалу­осо­би,­що­доз- во­лить­їй­транс­цен­ду­ва­ти,­тоб­то­по­до­ла­ти­та­вий­ти­за­межі­тих­до­сяг­нень,­які­вже­ існу­ють7.­ Більш­то­го,­про­фесіонал-пра­во­зна­вець­у­своїй­про­фесійній­діяль­ності­по­ви- нен­на­ма­га­ти­ся­дійти­за­до­по­мо­гою­пра­во­во­го­мис­лен­ня­до­пер­шо­ос­нов­пра­во­вих­ норм,­їхніх­вихідних­фун­да­ментів,­тоб­то­до­ей­де­тич­ної­ре­дукції8,­яка­є­діями­чи­ про­це­са­ми,­які­при­зво­дять­до­спро­щен­ня­струк­ту­ри­будь-яко­го­об’єкта;­ме­то­до- логічним­прий­о­мом­зве­ден­ня­да­них­до­вихідних­на­чал,­до­їхньої­пер­вин­ності,­що­ є­пе­ре­ду­мо­вою­ро­зуміння­про­фесіона­ла-пра­во­знав­ця. Од­но­час­но­із­за­сто­су­ван­ням­ей­де­тич­ної­ре­дукції­про­фесіонал-пра­во­зна­вець­у­ пра­во­во­му­ мис­ленні­ по­ви­нен­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ ме­тод­ ек­зе­гез,­ який­ є­ втілен­ням­ те­ле­о­логії­пра­во­вої­си­с­те­ми. Слід­ по­го­ди­тись­ із­ су­д­жен­ням­В.­Дуд­чен­ко,­ яка­ на­го­ло­шує­ на­ то­му,­що­під­ «бук­вою»­ пра­ва­ ро­зуміють­ ме­тод­ ек­зе­гез­ у­ тлу­ма­ченні,­ а­ під­ «ду­хом»­ пра­ва­ –­ те­ле­о­логічний­ме­тод;­ме­тод­ек­зе­гез­є­віддзер­ка­лен­ням­по­зи­тив­но­го­пра­ва9. Крім­то­го,­В.Дуд­чен­ко­про­бле­му­«бук­ви»­і­«ду­ху»­пра­ва­роз­гля­дає­за­до­по­мо- гою­нор­ма­тив­них­фактів,­ які­ є­об’єктив­ни­ми­пра­во­зас­нов­ниць­ки­ми­ав­то­ри­те­та- ми,­на­яких­грун­тується­існу­ван­ня­та­ефек­тивність­пра­во­вих­норм.­Ос­но­ва­існу- ван­ня­ та­ких­ «ав­то­ри­тетів»­ –­ їхня­ спе­цифіка­ і­ змістовні­ оз­на­ки,­ зв’язок­ із­ суспільни­ми­цінно­с­тя­ми,­їхні­функція­та­ме­та10. Г.­Дж.­Бер­ман­ос­нов­ною­ди­ле­мою­пра­во­во­го­мис­лен­ня­вва­жає­співвідно­шен- ня­фор­ми­і­змісту­та­пов’язанні­із­цим­співвідно­шен­ням­індивіду­алізм­і­аль­т­руїзм,­ фор­маль­не­та­фак­тич­не,­спра­вед­ли­ве­та­милісне,­рівність­і­сво­бо­да­та­інше11.­Із­ по­зицій­гер­ме­нев­ти­ки­ці­пи­тан­ня­роз­гля­да­ють­ся­за­до­по­мо­гою­гер­ме­нев­тич­но­го­ ко­ла. 106 Держава і право • Випуск 55 Зміст­гер­ме­нев­тич­но­го­ко­ла,­у­свою­чер­гу,­мож­ли­во­пред­ста­ви­ти­шля­хом­вив- чен­ня­ ча­с­тин­ від­ ціло­го,­ а­ потім­ ви­хо­ду­ із­ за­галь­но­го­ на­ кон­крет­не.­ Ціле­ –­ су­купність­ча­с­тин.­ У­юри­дичній­гер­ме­нев­тиці­це­ко­ло­втілюється­у­досліджен­ня­тек­с­ту­дже­ре­ла­ пра­ва­як­пер­вин­ної­цілісності,­потім­вив­чен­ня­ок­ре­мих­скла­до­вих­цьо­го­тек­с­ту­–­ розділів,­ глав,­ ста­тей,­ їхніх­ ча­с­тин,­ пунктів,­ а­ ос­таннім­ еле­мен­том­ цьо­го­ ко­ла­ ста­нуть­поєднан­ня­ре­зуль­татів­пер­шо­го­та­дру­го­го­вив­чень­шля­хом­інтер­пре­тації­ та­з’ясу­вань­у­різно­манітних­соціаль­но-куль­тур­них­кон­тек­с­тах.­ Са­ме­ соціаль­но-куль­тур­ний­фак­тор­ без­по­се­ред­ньо­ впли­ває­ на­ пра­во­ве­мис- лен­ня­шля­хом­втілен­ня­у­пра­во­вих­нор­мах­цінно­с­тей­національ­но­го­ду­ху,­пра­во- во­го­мен­таліте­ту. Яс­к­ра­вим­при­кла­дом­взаємозв’яз­ку­пра­во­вих­норм­із­яви­ща­ми­соціаль­но-куль- тур­ної­при­ро­ди­є­пра­во­ва­акуль­ту­рація­у­пра­во­твор­чості.­Пе­ред­тим­як­вда­ти­ся­до­ ап­ро­бації­за­кор­дон­них­норм­у­пра­во­твор­чості­слід­де­таль­но­про­аналізу­ва­ти­сьо­го- денні­ре­алії­пра­во­во­го­жит­тя­та­ступінь­го­тов­ності­вітчиз­ня­но­го­пра­во­во­го­по­ля­до­ за­кор­дон­но­го­ за­по­зи­чен­ня­ пра­во­вих­ явищ,­ оскільки­ кож­на­ пра­во­ва­ куль­ту­ра­ є­ індивіду­аль­ною­і­те,­що­функціонує­в­одній­пра­вовій­си­с­темі­до­сить­ефек­тив­но,­ мо­же­в­іншій­пра­вовій­си­с­темі­ста­ти­умо­вою­ви­ник­нен­ня­«пра­во­во­го­ре­г­ре­су». Од­нак­до­сить­ча­с­то­у­кінце­во­му­ра­хун­ку­ре­аль­на­діалек­ти­ка­суспільно­го­жит- тя,­ як­ і­ діалек­ти­ка­мо­ментів­ за­галь­но­го,­ особ­ли­во­го­ та­ оди­нич­но­го­ у­праві,­що­ ут­во­рю­ють­ струк­ту­ру­ на­уко­во­го­ по­нят­тя­ пра­ва,­ відхо­дить­ від­ дослідни­ка12,­що­ не­га­тив­но­по­зна­чається­на­функціону­ванні­пра­во­во­го­по­ля.­ Спра­вед­ли­вим­є­су­д­жен­ня­Р.­Да­ви­да­що­до­то­го,­що­за­ко­но­да­вець­мо­же­зміни- ти­або­відміни­ти­будь-яку­нор­му­діючо­го­пра­ва.­Але­він­не­влад­ний­зміни­ти­ос­но- ви­пра­во­во­го­мис­лен­ня13. Т.­ Ду­даш­ на­во­дить­ на­ступ­ний­ пе­релік­ гер­ме­нев­тич­них­ кон­стант,­ а­ са­ме:­ 1)­текст­пра­во­во­го­ак­та­є­ком­плек­сом­знаків,­які­як­ок­ре­мо,­так­і­у­своїй­си­с­темі­ мо­жуть­ бу­ти­носіями­різних­ змістів;­ зміст­ тек­с­ту­ в­ ціло­му­ або­ в­ ок­ре­мих­йо­го­ еле­мен­тах­є­ре­зуль­та­том­про­це­су­ро­зуміння­че­рез­інтер­пре­тацію,­яка­здійснюється­ як­че­рез­ змісто­у­тво­рен­ня,­ так­ і­ че­рез­ змісто­роз­шу­ку­ван­ня;­2)­про­цес­ро­зуміння­ здійснюється­ по­ прин­ци­пу­ гер­ме­нев­тич­но­го­ ко­ла,­ а­ са­ме:­ на­ ро­зуміння­ ціло­го­ впли­ває­ро­зуміння­ча­с­тин­цьо­го­ціло­го­та­на­впа­ки;­3)­на­про­цес­ро­зуміння­впли- ва­ють­ де­термінан­ти­ суб’єктивні­ (соціаль­но-ду­хов­ний­ досвід­ гер­ме­нев­тич­но­го­ суб’єкта,­а­та­кож­психічні­та­біологічні­особ­ли­вості),­об’єктивні­(за­ко­номірності­ об’єкта­ інтер­пре­тації,­ ви­ра­же­но­го­ в­ тексті,­ і­ соціаль­но-куль­тур­ний­ кон­текст­ інтер­пре­тації­ (в­ ос­танній­ вхо­дять,­ зо­к­ре­ма,­ соціаль­но-еко­номічна­ си­ту­ація,­ співвідно­шен­ня­політич­них­сил,­ іде­о­логічні­та­мо­ральні­кон­стан­ти­та­ інші­кон- крет­но-істо­ричні­ соціальні­ фак­то­ри))­ та­ суб’єктив­но-об’єктивні­ (соціаль­но-ду- хов­ний­досвід­ав­то­ра,­втіле­ний­у­йо­го­тексті);­4)­на­фор­ми,­а­відповідно,­і­на­зміст­ ре­зуль­та­ту­ ро­зуміння­ впли­ває­ вибір­ так­ зва­ної­ он­то­логічної­ сут­ності­ про­це­су­ розуміння14. Як­що­ вда­ва­ти­ся­ до­ аналізу­ форм­ відо­б­ра­жен­ня­ пра­во­во­го­ мис­лен­ня­ у­ зовнішній­ об’єктивній­ формі,­ то­ не­обхідно­ де­таль­но­ зу­пи­ни­ти­ся­ на­ термінах­ «понят­тя»,­«су­д­жен­ня»,­«оцінка». Квінте­сенцією­ «по­нят­тя»­ є­ те,­ що­ во­но­ вби­рає­ в­ се­бе­ сутнісні,­ особ­ливі,­ домінантні­оз­на­ки­кон­крет­но­го­яви­ща,­що­відо­б­ра­жа­ють­йо­го­при­ро­ду­та­фо­ку­су- ють­ соціаль­не­ зна­чен­ня,­ тим­ са­мим­ ди­фе­ренціюю­чи­ йо­го­ від­ інших­ явищ­ суспільно­го­жит­тя. 107Юридичні і політичні науки По­нят­тя­фор­мується­та­жи­ве­у­свідо­мості­суб’єкта­пізнан­ня,­у­йо­го­гли­би­нах.­ Од­нак,­щоб­бу­ти­відо­мим,­до­ступ­ним­іншим­лю­дям,­во­но­по­вин­не­бу­ти­про­яв­ле- но­ ззовні­ або­об’єкти­во­ва­но.­Об’єкти­вація­по­нять­ (як­ і­ інших­форм­психічно­го­ відо­б­ра­жен­ня)­здійснюється­че­рез­різно­манітні­ма­теріальні­зна­ки.­У­до­волі­роз- ви­ну­то­му­ суспільстві­ най­по­ши­реніши­ми,­ зви­чай­ни­ми­ за­со­ба­ми­ виз­на­чен­ня­ по­нять­слу­жать­інстру­мен­ти­при­род­ної­мо­ви­–­вис­лов­лені­або­за­пи­сані­сло­ва­або,­ на­при­клад,­якісь­графічні­зо­б­ра­жен­ня­(на­при­клад,­ієрогліфи)…І­як­що­пра­виль­не­ по­нят­тя­мо­же­бу­ти­ли­ше­од­не,­то­слів,­що­йо­го­виз­на­ча­ють,­мо­же­бу­ти,­об­раз­но­ ка­жу­чи,­стільки,­скільки­існує­мов,­тоб­то­ду­же­ба­га­то15. По­нят­тя­у­юри­с­пру­денції,­як­і­в­інших­га­лу­зях­знань,­є­симбіозом­змісто­вно­го,­ зна­ко­во­го­та­пред­мет­но­го­зна­чень­пра­во­во­го­яви­ща. У­пра­во­во­му­мис­ленні­про­фесіона­ли-пра­во­знавці­опе­ру­ють­по­нят­тя­ми­за­вдя- ки­су­д­жен­ням­та­оцінкам.­ У­свою­чер­гу,­ су­д­жен­ня­–­це­фор­ма­дум­ки,­ яка­не­се­де­я­ку­ інфор­мацію­про­ обста­ви­ни­спра­ви,­що­на­го­ло­шує,­як­пра­ви­ло,­на­їх­істин­ності,­та­скла­дається­із­ декількох­еле­ментів,­се­ред­яких­обов’яз­ко­ве­місце­відве­де­не­по­нят­тям.­ На­томість­оцінка­ви­ра­жається­у­ви­гляді­вис­лов­лю­вань,­ззовні­схо­жих­на­су­д- жен­ня,­ од­нак,­ відрізняється­ від­ ньо­го­ своїм­ істин­ним­ зна­чен­ням.­ На­при­клад,­ істинність­ су­д­жен­ня­ «цей­ за­кон­ є­ ефек­тив­ним,­ тоб­то­ дієвим»,­мож­на­ по­ба­чи­ти­ за­вдя­ки­аналізу­прак­ти­ки­йо­го­за­сто­су­ван­ня,­чо­го­не­мож­на­ска­за­ти­про­оціноч­не­ вис­лов­лю­ван­ня­–­«цей­за­кон­є­пра­во­вим»,­оскільки­до­нині­три­ва­ють­дис­кусії­сто- сов­но­виз­на­чен­ня­пра­ва,­що­при­зве­ло­до­плю­ралізму­у­пра­во­ро­зумінні. Яс­к­ра­вим­при­кла­дом­ре­алізації­гер­ме­нев­ти­ки­пра­ва­у­пра­во­во­му­мис­ленні­є­ функціону­ван­ня­дис­креційних­по­вно­ва­жень­суддів,­тоб­то­по­вно­ва­жень­дії­за­вла- сним­роз­су­дом. Те­орія­дис­креційних­по­вно­ва­жень­роз­роб­ляється­у­на­прямі­«вільно­го­пра­ва»­ соціологічної­юри­с­пру­денції­ та­ «відро­д­же­но­го»­ при­род­но­го­ пра­ва­ західноєвро- пейсь­кої­юри­дич­ної­на­уки. На­ дум­ку­ С.­ Лип­ня,­ пред­став­ни­ки­ юри­дич­но­го­ по­зи­тивізму­ бо­ро­ли­ся­ за­ ре­жим­ по­вної­ за­кон­ності,­ за­ бук­валь­не­ за­сто­су­ван­ня­ пра­ва.­ У­ той­ же­ час­ прибічни­ки­ соціологічних­ і­ пси­хо­логічних­ юри­дич­них­ те­орій­ на­по­ля­га­ли­ на­ не­мож­ли­вості­ аб­со­лют­но­го­ підко­рен­ня­ судді­ за­ко­ну­ (ча­с­то­ да­на­ про­бле­ма­ аналізується­у­зв’яз­ку­із­пра­во­за­с­то­сов­чою­діяльністю­су­ду),­на­тій­об­ста­вині,­що­ в­ за­коні­ не­має­ відповідей­ на­ всі­ пи­тан­ня,­ які­ ста­вить­ жит­тя.­ Та­ким­ чи­ном,­ не­обхідна­ свідо­ма­ по­ста­нов­ка­ про­бле­ми­ співвідно­шен­ня­ за­кон­ності­ та­ роз­су­ду,­ ро­зуміння­то­го,­що­суд­дя­за­не­обхідності­діє­не­тільки­на­підставі­за­ко­ну,­але­й­на­ влас­ний­ роз­суд,­ внаслідок­ чо­го­ не­обхідно­ вста­но­ви­ти­ межі­ цьо­го­ роз­су­ду,­ досліди­ти­та­вка­за­ти­кри­терії,­на­які­по­ви­нен­орієнту­ва­тись­суд­дя16. Го­ло­вне­ у­ пра­во­во­му­ мис­ленні­ судді­ при­ ви­ко­нані­ дис­креційних­ по­вно­ва- жень­–­не­пе­ре­тво­ри­ти­суддівський­роз­суд­на­суддівську­са­мо­во­лю. З­ог­ля­ду­на­ви­ще­заз­на­че­не,­гер­ме­нев­ти­ка­пра­ва­у­функціону­ванні­пра­во­во­го­ мис­лен­ня­ по­кли­ка­на­ ста­ти­ арбітром­ між­ нор­ма­тивізмом­ і­ при­род­ньо-пра­во­вою­ кон­цепцією­пра­во­ро­зуміння,­бу­ти­па­ра­диг­мою­пра­во­во­го­мис­лен­ня,­що­ак­цен­тує­ ува­гу­на­соціаль­но-куль­тур­них­чин­ни­ках­пра­ва,­гер­ме­нев­тич­но­му­колі,­гар­монії­ «бук­ви»­та­«ду­ху»­пра­ва,­ко­ре­ляції­ей­де­тич­ної­ре­дукції­та­ме­то­ду­ек­зе­гез,­слу­гу- ва­ти­вирішен­ню­пи­тан­ня­ро­зуміння­пра­ва­як­ок­ре­мо­го­інте­лек­ту­аль­но­го,­твор­чо- го­про­це­су,­що­опе­рує­по­нят­тя­ми,­су­д­жен­ня­ми­й­оцінка­ми,­який­бу­де­уне­мож­лив- лю­ва­ти­укорінен­ня­у­пра­во­вий­мен­талітет­явищ­пра­во­во­го­нігілізму,­зло­вжи­ван­ня­ 108 Держава і право • Випуск 55 пра­вом­шля­хом­фор­му­ван­ня­іде­о­логії­пра­во­во­го­мис­лен­ня. 1.­Га да мер Х.­Ис­ти­на­и­ме­тод.­–­М.:­Про­гресс,­1998.­–­С.­18-38.­2. Дуд чен ко В.В.­ Гер­ме­нев­ти­ка­пра­ва­як­про­бле­ма(ме­то­до­логічний­ас­пект)­//­Ак­ту­альні­про­бле­ми­політи- ки:­Зб.­на­ук.­пр.­ОНЮА.­–­О.,­2003.­–­Вип.­12.­–­С.­44; Дуд чен ко В.В.­Про­гер­ме­нев­тич- ний­підхід­до­пра­ва­//­Ак­ту­альні­про­бле­ми­дер­жа­ви­і­пра­ва.­–­О.,­2009.­–­Вип.­45.­–­С.13;­ Дуд чен ко В.В.­Тра­диція­пра­во­во­го­роз­вит­ку:­плю­ралізм­пра­во­вих­вчень:­Мо­но­графія.­–­ Оде­са:­Юрид.­літ.,­2006.­–­С.­119.­3. Ри кер П.­Кон­фликт­ин­тер­пре­та­ций.­Очер­ки­о­гер- ме­нев­ти­ке.­–­М.:­Ме­ди­ум,­1992.­–­С.­408.­4. Ри кер П.­Кон­фликт­ин­тер­пре­та­ций.­Очер­ки­ о­гер­ме­нев­ти­ке.­–­М.:­Аcademia-Центр,­1995.­–­С.­41.­5. Пер мя ков Ю.­Пра­во­по­ни­ма­ние­ как­са­мо­опре­де­ле­ние­ис­то­ри­че­с­ко­го­субъ­ек­та­//­Пра­во­Ук­ра­и­ны.­–­2011.­–­№­1.­–­С.­121.­ 6. Ов чин ни ков А.И.­Пра­во­вое­мы­ш­ле­ние:­те­о­ре­ти­ко-ме­то­до­ло­ги­че­с­кий­ана­лиз.­–­Рос­тов­ н/Д:­Изд-во­Рост.ун-та,­2003.­–­С.­268.­7. Коз лов ский А. При­чин­но-це­ле­вые­ан­ти­но­мии­ пра­во­по­ни­ма­ния­//­Пра­во­Ук­ра­и­ны.­–­2011.­–­№­1.­–­С.­92.­8. Ри кер П.­Кон­фликт­ин­тер- пре­та­ций.­Очер­ки­о­гер­ме­нев­ти­ке.­–­С.­372-385.­9. Дуд чен ко В.В.­«Бук­ва»­і­«дух»­пра­ва:­ до­ме­то­до­логії­пи­тан­ня­//­Дер­жа­ва­і­пра­во.­–­2005.­–­Вип.28.­–­С.­24.­10. Дуд чен ко В.В.­ Роль­нор­ма­тив­них­фак­тов­в­со­вре­мен­ном­пра­во­по­ни­ма­нии­//­Пра­во­Ук­ра­и­ны.­–­2011.­–­ №­1.­–­С.­204-205.­11. Бер ман Г.Дж.­За­пад­ная­тра­ди­ция­пра­ва:­эпо­ха­фор­ми­ро­ва­ния.­–­ М.,­1998.­–­С.­164.­12.­Ющик А.­О­не­об­хо­ди­мо­с­ти­по­зна­ния­сущ­но­с­ти­и­оп­ре­де­ле­ния­ по­ня­тия­пра­ва­//­Пра­во­Ук­ра­и­ны.­–­2011.­–­№­1.­–­С.188.­13. Да вид Р.­Ос­нов­ные­пра­во- вые­си­с­те­мы­со­вре­мен­но­с­ти.­–­М.,­1988.­–­С.­33.­14. Ду даш Т.­Вли­я­ние­пра­во­по­ни­ма­ния­ орга­нов­кон­сти­ту­ци­он­ной­юри­с­дик­ции­на­их­пра­во­тол­ко­ва­тель­ную­де­я­тель­ность­(Гер- ма­ния,­ США,­ Ук­ра­и­на)­ //­ Пра­во­ Ук­ра­и­ны.­ –­ 2011.­ –­№­ 1.­ –­ С.­ 307-308.­ 15. Ра би но­ вич П.М.­Пра­во­по­ни­ма­ние:­сущ­ность,­при­чи­ны­и­не­из­беж­ность­плю­ра­лиз­ма,­со­вре­мен- ное­ ев­ро­пей­ское­ из­ме­ре­ние­ //­Пра­во­Ук­ра­и­ны.­ –­ 2011.­ –­№­1.­ –­С.­ 10.­16.­Ли пень С.­ Пра­во­по­ни­ма­ние­и­при­ме­не­ние­пра­ва:­к­про­бле­ме­со­от­но­ше­ния­за­кон­но­с­ти­и­ус­мо­т­ре- ния­ в­ пра­во­при­ме­ни­тель­ной­ де­я­тель­но­с­ти­ с­ по­зи­ций­ ран­них­ под­хо­дов­ к­ по­ни­ма­нию­ пра­ва­в­юри­ди­че­с­кой­на­уке­на­ча­ла­XX­в.­//­Пра­во­Ук­ра­и­ны.­–­2011.­–­№­1.­–­С.­318. 109Юридичні і політичні науки
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59574
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T06:45:07Z
publishDate 2012
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Андрюшко, І.Я.
2014-04-09T09:55:19Z
2014-04-09T09:55:19Z
2012
Правове мислення у контексті герменевтики права / І.Я. Андрюшко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 104-109. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59574
Стаття присвячена вивченню правового мислення завдяки ключовим поняттям герменевтики(герменевтичного кола, передумови розуміння, ейдетичної редукції, оцінки); характеристиці «букви» і «духу» права як вирішальних детермінантів правового мислення; виведенню понять «судження», «поняття», «оцінка» у правовому мисленні; аналізу дискреційних повноважень суддів як яскравого прикладу втілення герменевтики права у правовому мисленні.
Статья посвящена изучению правового мышления с помощью ключевых понятий герменевтики(герменевтического круга, предусловия понимания, ейдетической редукции, оценке); характеристике «буквы» и «духа» права как определяющих детерминантов правового мышления; выведению понятий «суждение», «понятие», «оценка» в правовом мышлении; анализу дискреционных полномочий судов как примера олицетоворения герменевтики права в правовом мышлении.
The article is devoted the study of legal thought due to the key concepts ofgermenevtiki(germenevtichnogo circles, preconditions of understanding, fenomenologoeydetichnoy reduction, estimation); to description of «letter» and «spirit» of right as decision determinants of legal thought; to the leadingout of concepts «judgement», «concept», in legal thought; analysis of discretionary plenary powers of judges as prime example of embodiment of germenevtiki of right in legal thought.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Теорія держави і права
Правове мислення у контексті герменевтики права
Article
published earlier
spellingShingle Правове мислення у контексті герменевтики права
Андрюшко, І.Я.
Теорія держави і права
title Правове мислення у контексті герменевтики права
title_full Правове мислення у контексті герменевтики права
title_fullStr Правове мислення у контексті герменевтики права
title_full_unstemmed Правове мислення у контексті герменевтики права
title_short Правове мислення у контексті герменевтики права
title_sort правове мислення у контексті герменевтики права
topic Теорія держави і права
topic_facet Теорія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59574
work_keys_str_mv AT andrûškoíâ pravovemislennâukontekstígermenevtikiprava