Система права: історичний аспект розгляду
Аналізуються історичні аспекти виникнення, формування та розвитку системи права. Анализируются исторические аспекты возникновения, формирования и развития системы права. In analyse the historical aspects of origin and forming of the system of right....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59575 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Система права: історичний аспект розгляду / В.П. Шаганенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 80-85. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859672275458981888 |
|---|---|
| author | Шаганенко, В.П. |
| author_facet | Шаганенко, В.П. |
| citation_txt | Система права: історичний аспект розгляду / В.П. Шаганенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 80-85. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Аналізуються історичні аспекти виникнення, формування та розвитку системи права.
Анализируются исторические аспекты возникновения, формирования и развития системы права.
In analyse the historical aspects of origin and forming of the system of right.
|
| first_indexed | 2025-11-30T14:30:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. П. ША ГА НЕН КО
СИСТЕМАПРАВА:ІСТОРИЧНИЙАСПЕКТРОЗГЛЯДУ
Аналізу ють ся істо ричні ас пек ти ви ник нен ня, фор му ван ня та роз вит ку си с те ми
пра ва.
Ключовіслова: си с те ма пра ва, пред мет пра во во го ре гу лю ван ня, ме тод пра во во го
ре гу лю ван ня.
Ана ли зи ру ют ся ис то ри че с кие ас пек ты воз ник но ве ния, фор ми ро ва ния и раз ви тия
си с те мы пра ва.
Ключевыеслова: си с те ма пра ва, пред мет пра во во го ре гу ли ро ва ния, ме тод пра во
во го ре гу ли ро ва ния.
In analyse the historical aspects of origin and forming of the system of right.
Keywords: system of right, article of the legal adjusting, method of the legal adjusting.
Сучаснийстансистемиправахарактеризуєтьсяскладнимитасуперечливими
процесами. Проведення реформ потребує інтенсивної правотворчості, а також
всебічного та ефективного її впливу на процеси, що відбуваються в Україні.
Насамперед, – це вдосконалення законодавства, формування нових правових
інститутів,яківідповідаютьреальнимумовамринковоїекономіки,критеріямпра-
вовоїдержави,міжнароднимстандартамзахиступравісвободлюдини.
Одним із ключових питань у дослідженнях будь-якого правового явища є
питанняпройогопоходженнятапоясненняйогоіснування.Вцьомуконтекстіне
євиняткомісистемаправа.
Дослідженнюдеякихаспектівсистемиправаприсвяченопрацітакихвидат-
них вітчизняних і зарубіжних вчених, як М. Александрова, С. Алексєєва, М.
Аржанова,М.Байтіна,С.Бобровник,О.Богініча,П.Євграфова,Є.Євграфової,
О.Іоффе, О. Зайчука, Д. Керимова, М. Козюбри, В. Лазарєва, М. Марченка,
В.Матузова, В. Мозоліна, В. Нерсесянца, Н. Оніщенко, М. Орзіха, Є. Пашу-
каніса,О.Петришина,П. Рабіновича,О.Скакун,П.Стучки, Т. Тарахонич,Ю.
Тихомирова,М.Шаргородського,О.Шебанова,Б.Шейндліна,Ю.Шемшученка,
О.Ющика,Л.Явичатаін.
Існувалодвіісторичніпередумовиформуванняюридичноїдумкипросистему
права. Перша передумова полягає у формуванні системного підходу до різних
галузейзнань.НапочаткуХХст.уфілософіїправасклаласяпевнасистемакате-
горій, якої було недостатньо для аналізу явищ і процесів, що досліджувалися
наукою.Водночасвиниклапотребаврозробцісистемногопідходуякметодології
пізнаннятаспособуорганізаціїпрактичноїдіяльності.Другапередумоваформу-
ванняюридичноїдумкипросистемуправавідбуласяпісляЖовтневоїреволюції
1917р.Втічасиюридичнадумкабуласпрямовананастворенняновоговчення
проправо,якевідбувалосяна засадахмарксистсько-ленінськоїтеорії.Отже,це
був процес формування та розвитку радянської марксистсько-ленінської теорії
праватаюридичноїнауки,якізаперечуютьіншівченняпроправо.Зокрема,вчені
у своїх дослідженняхщодоцілісності, упорядкованості, організаційності права
використовувалисистемнийметод.
ВагомийвнесокудослідженняправаяксистемизробивП.Стучка1.Усвоїй
роботівінвизначивправояксистемусуспільнихвідносин,якавідповідаєінтере-
80 Держава і право • Випуск 55
сампанівногокласуйохороняєтьсяйогоорганізаційноюсилою.Такийпідхіду
теоріїправаназивавсякласово-соціологічним.
Аналізуючидефініціюправа,вченийвиокремивдекількамоментів:по-перше,
«система» ототожнювалася з «порядком»; по-друге, підкреслювався класовий
характерправа;по-третє,правомаєдержавно-охороннийхарактер2.
Уподальшому,усвідомлюючинеобхідністьрозробкипоняття«системапра-
ва», П. Стучка визначив його як форму організації суспільних відносин, а під
впливомкритики–яксистемунорм(заобов’язковоюумовоювизнаннякласово-
гоінтересувправі)«разомабопоряд»зсистемоюсуспільнихвідносин.Водночас
авторнеодноразовоповертавсядопочатковоговаріантусвоєїдефініції,вважаючи
їїнайприйнятнішоющодомарксистськогорозумінняправа3.
Іншої позиціїщодо визначення системи права дотримувавсяЄ.Пашуканіс,
якийрозглядавправояксистемуправовихвідносин4.Авторзазначав,що«розви-
токправаяксистемибуловикликанопотребоютоварообігу»5.Підвалиноюйого
правовоговченнябулаідеяпросистемуправаякформуправовоїкомунікації,що
виникланапідставіобміннихвідносин6.
Можназазначити,щопідходиП.СтучкитаЄ.Пашуканісасуперечилиодин
одному,однаксталипоштовхомдляподальшогорозвиткувченьпроправо.Саме
цідослідникиусвоїхроботахзаклалифундаментконструкціїсистемиправа.
Отже, юридична думка про систему права формувалася під впливом двох
основнихфакторів:розвиткусистемногопідходуврізнихгалузяхзнаньідержав-
ноїполітикивгалузіправа.
Радянськатеоріяправабулавимушенавідмовитисявідважливихтеоретич-
нихрозробоквгалузівивченнясистемиправадореволюційногоперіоду.Водно-
часувагувченихприверталопитанняспіввідношенняприватноготапублічного
права.Однак,залишившивагомийнауковийматеріалщодозазначеноїпроблема-
тики,дореволюційніправознавціС.Муромцев,М.Коркунов,Л.Петражицький,
Г.Шершеневичнезмоглизнайтиуніверсальногокритеріюподілукомплексупра-
вовихнормнаприватнетапублічнеправо.
Втихумовахнеобхіднобулодатиновукласифікаціюправу.Протенаперше
місцевиходитьпоняття«галузьправа».ЗокремаП.Стучкаписав,що«поділпра-
ванагалузінеобхідноперейнятиізбуржуазногосуспільства.Тому,щоколитео-
ретикиподілялиправонавнутрішнєтазовнішнє…практикиюристиподіляли
правозагалузями»7.
Дискусія щодо принципів побудови системи права була однією із най-
гострішихунауковомусередовищітанараховувалачотирипідходи.
Впершеу1938р.А.ВишинськийудоповідінаІВсесоюзномузібраннінауко-
вих співробітників в Інституті праваАкадемії наукСРСР визначив «офіційне»
тлумаченняпринципукласифікаціїсистемирадянськогоправазапредметомпра-
вовогорегулювання.Булонауковообґрунтованоподілсистемиправазапредмет-
нимкритерієм–кримінальне,цивільне,адміністративне,трудове,фінансовета
інші галузі права8. Проте, визначаючи будь-яку галузь права за допомогою її
предмета, автори ставили конкретні завдання тій або іншій галузі суспільного
життя,якідержававирішуєшляхомствореннятазастосуваннявідповіднихпра-
вовихнормірозвиткуправовихвідносин.
У1939р.М.Аржановупраці«Опринципахпостроениясистемысоветского
социалистического права»9 запропонував у якості загального критерію кла-
сифікаціїгалузей–предметправовогорегулювання,якийбуввизнанийбільшістю
81Юридичні і політичні науки
правознавців.
Водночас наголошувалася необхідність виокремлення інших критеріїв, що
розмежовуютькласифікаційні групиелементівсистемиправа.Зокрема,С.Бра-
тусьіМ.Миколаєнкозапропонувалиподілправанагалузізаметодомправового
регулювання10.
Отже,підсумкомпершоїдискусії,якавизначилапершийпідхідщодопобудо-
висистемиправа,сталоформуваннянауковцямизагальнихуявленьпросистему
праватавиокремленнязагальногокритеріюкласифікаціїгалузей–предметапра-
вовогорегулювання.
Протеосновнимнедолікомцьогопідходусталоте,щонебулосформульовано
поняттясистемиправа.Основнізусиллябулиспрямованінавиокремленнякон-
кретнихгалузей.Однакнебуловказано,щооб’єднуєцігалузі,тобто,щолежить
восновіоб’єднаннярізнихелементівсистемиправавєдинеціле.
У ході наступної дискусії науковцями був визначений другий підхід щодо
побудови системи права та сформульовані недоліки першого підходу, зокрема:
поняття«предметрегулювання»небулоглибокодосліджено,взв’язкузчимвия-
витибудовусистемирадянськогоправа,спираючисьнаєдинийкритерій,невда-
лося; наголошувалося,що поряд із предметом, вагоме значення для розуміння
системирадянськогоправамаєметодрегулювання;поділрадянськогоправа за
галузяминебувпобудованийнаєдинійкласифікаційнійзасаді,івнаслідокцього
теоретичніконструкціїсталинеспроможнимивідобразитисистемурадянського
прававїїєдностітазусієювластивоюїйстрункістю11.
НадумкуС.Алексєєва,предметправовогорегулюваннядозволиввиокремити
галузіправабезоб’єктивноїнеобхідності.Самецеіспонукаловченихзайнятися
розробкоюметодаправовогорегулюванняякдодатковогокритеріюкласифікації
системиправа2.Водночасдеяківченіпідтримуваливиключнопредметнийкри-
терій, однак запропонувати інші підходищодо вирішення зазначених проблем,
крімметодаправовогорегулюваннявякостікритеріюкласифікаціїсистемипра-
ва,вонинезмогли.
Однакновийпринципкласифікаціїзапредметоміметодомправовогорегулю-
ваннятакожмавсвоїнедоліки,зокреманебуло,сформульовановизначеннямето-
даправовогорегулюваннятавиробленокритеріювідмежуванняодногометоду
відіншого,щопризвелодоповерненнятеоріїправадотихпроблем,навирішенні
яких зупинилися дореволюційні вчені-юристи, про принципи, що закладені в
основуподілуправанаприватнетапублічне.
Уцейперіодпочалисяспробиввестиновікласифікаційніознакисистемипра-
ва. В. Мешера виділив критерії галузевої класифікації в особливостях поділу
нормправанагіпотезу,диспозиціютасанкцію.Цепризвелодовиділеннятрьох
основнихгрупсанкцій(кримінальних,адміністративнихіцивільних),якісприя-
липоділуправанагалузікримінального,адміністративноготацивільного.Зокре-
ма,вгіпотезахідиспозиціяхнормправавміщеніособливості,щодозволяютьне
поділятирадянськеправоначастини,авиокремлюватиконкретнігалузіізвраху-
ваннямрізноманітнихфакторів, зокрема, політичних, економічних, історичних,
географічних. Ці галузі автор називав «комплексними» та зараховував до них
трудове,сімейне,фінансове,повітряне,земельнеправотощо13.
Складнимпитаннямвиявилосяйвизначенняпоняття«системаправа».Були
виявлені основні теоретичні проблеми, а також визначені завдання, вирішення
якихбулонеобхіднимдляобґрунтованоговизначеннясистемиправа.
82 Держава і право • Випуск 55
Деяківченінаголошували,щодискусіяпросистемуправапризвеладодис-
кусіїпропредметокремихгалузейправа.Протенеможнаспочаткувстановлюва-
типредметкожноїгалузіправа,апотімсукупністьцихгалузейоголоситисисте-
моюправа.Системаправа–ценетількиподілнагалузіправа.Системаправа–це
щосьбільшетазначуще14.
С.Алексєєв зазначав,щоважливимпитаннямдискусіїпросистемуправа є
питанняпротеоретичнікритеріїкласифікаціїгалузейправа.Протесистемаправа
визначаласьякоб’єктивноіснуючийпорядокрозміщенняправовихінститутівза
закономірнопов’язанимигалузевимипідрозділами(галузями)15.
Підбиваючипідсумки,слідзазначити,щодискусіянауковцівщодозазначеної
проблематики виявила основні недоліки в будові системи права, зокрема
відсутність наукових розробокщодо основних критеріїв, які об’єднують різно-
манітніелементисистемиправа;невизначенопоняття«методправовогорегулю-
вання»;сформульованопоняття«системаправа»;виокремленододатковийкри-
терійкласифікаціїсистемиправа–методправовогорегулювання.
Цілком очевидно, що другий підхід визначив нові напрями діяльності для
представників загальної теорії держави та права. По-перше, продовжилися
дослідженнякритеріїв,щохарактеризуютьєдністьсистемиправа.Запропоновано
використовувати при дослідженні даного питання досягнення філософської та
іншихнаук.Зокрема,використаннясистемногопідходуувивченнівзаємозв’язків
івзаємовпливугалузейтаінститутівправа.По-друге,доведенастійкістьметода
правовогорегулюванняяксистемоутворюючогокритеріюсистемиправа.
С.Алексєєввизнав,щозгадкапро«додатковий»характерданогокритерію–
цетрадиційнийпогляднарольпредметноїознаки.«Методправовогорегулюван-
няіздодатковогостаєосновним,яктількипереднимфігуруютьсуспільнівідно-
сини, які входятьдодекількох галузейправа»16.Однакпоявадодатковогокри-
теріюдиференціаціїсистемиправаневирішилаосновноїпроблемивтеоріїправа
–появивеликоїкількостігалузейправа17.Відбулисязмінилишевтому,щокрім
предмета необхідно було також визначити метод правового регулювання для
новоїгалузі.Зробитицебулонескладно,враховуючите,щочіткоготаєдиного
розумінняметодувюридичнійлітературівисловленонебуло.
Одними із перших монографічних досліджень, що узагальнюють думки
більшостівченихіззазначеноїпроблематики,сталипраціО.Шебанова«Система
радянськогосоціалістичногоправа»18,С.Алексєєва«Загальнітеоретичніпробле-
мисистемирадянськогоправа»19.
Такимчином,підвпливомсуттєвихкорективнауковців,щобуливнесеніпід
часдискусії,визначивсядругийпідхідщодовирішенняпитаньсистемиправав
70-х–початку80-хрр.Правознавціпочалибільшеувагинадаватианалізуметоду
правового регулювання, що пов’язане з пошукомшляхів і засобів підвищення
ефективностіправа,вдосконаленняправовогорегулювання.
У80-хрр.насторінкахжурналу«Радянськадержава іправо»розгорнулася
дискусіянауковців,якавизначилатретійпідхідщодопобудовисистемиправа20.
Деяківчені,яківиступилизапереглядпідходудопоняттясистемиправаза
сутністю,пропонуваливідмовитисявідметодуправовогорегулюванняякоснови
дляподілуправанагалузі,зазначали,щонепотрібношукативгалузяхправані
предмет,німетод,анеобхіднозвернутиувагунаіншіознаки.Деякихнауковців
об’єдналаточказору,відповіднодоякої«галузейвправінемає»,внаслідокчого
відспробвирішенняпроблемсистемиправанеобхідновідмовитисянакористь
розглядупитаньсистемизаконодавства.
83Юридичні і політичні науки
Однакбільшістьдослідниківвизнавалиправильністьпідходівщодоцієїпро-
блематики, що склалися раніше. Законодавство того періоду було значним за
обсягомірозгалуженим,томупотребувалоструктуризації.Узв’язкузцимвели-
когозначеннянабулопосиленнясистемностіправа,йогокомплексності,узгодже-
ноїдіївсіхйогогалузейтаінститутів.
Отже, суперечності та судження, що були висловлені науковцями під час
науковоїдискусії,дозволилизробитиважливийвисновок:виробленаконструкція
«предмет-метод» правового регулювання не дозволяє прийти до єдиної думки
щодогалузевогоскладусистемиправа.
У2001р.вМосковськійюридичнійакадеміївідбуласяВсеросійськанаукова
конференція на тему: «Система російського права»21. Її учасники розгорнули
наступнунауковудискусіющодозазначеноїпроблематикитавизначиличетвер-
тийпідхідстосовнопобудовитарозвиткусистемиправа.Науковці зазначають,
щовнинішнійперіодвказанапроблемазалишиласяпозадослідженнямивчених,
зокрема,усучаснійдоктриніправапоняття«галузьправа»виявилосярозмитимі
знеціненимдотакоїміри,щойогосталонеможливовикористовуватинапрактиці.
Деякіавторизазначають,щоіснуєрозмитістьутвердженихкритеріївсистема-
тизаціїправа(предметаіметодуправовогорегулювання),їхнезначнапрактична
значимістьусучаснихумовах22.
Структурасистемиправа,наголошуєВ.Мозолін,уїїузагальненомувигляді
складається з трьох рівнів: конституційного права; основних галузей права
(цивільне,трудове,адміністративне,податкове,кримінальне,процесуальне);пра-
вовихутворень,щофункціонуютьвокремихсферахжиттєдіяльностісуспільства
ідержави.
На думку автора, основними критеріями розмежування вищезазначених
рівнів права є сфера дії правових норм, що входять у правові утворення
відповіднихструктурнихрівнів,характеріюридичнаприродаправовідносин,що
виникають у результаті правового регулювання соціальних відносин у різних
сферахжиттєдіяльностісуспільстватадержави,регулюючіможливостізазначе-
нихправовихнорм23.
В.Мозолінзазначає,щокомплексніутвореннянеможнарозглядатиякком-
плекснігалузіправа,однакнепояснює,якемісцекомплекснихутвореньусистемі
праватаїхспіввідношеннязіншимиелементами.
Цілком очевидно, що відмовлятися від використання звичного для юриста
терміна«галузьправа»немаєпотреби.Вважаємо,щонеобхіднідодатковіаргу-
ментитапропозиціїдлячіткішогообґрунтуваннящодовиокремленняконкрет-
нихгалузейправазврахуваннямдосвідудискусій,яківідбулися.Більшістьучас-
ників конференції залишилися на позиції двохелементного складу критеріїв
поділусистемиправанагалузійінститути–предметатаметодаправовогорегу-
лювання.Іншихконструктивнихпропозиційвисловленонебуло.
Підбиваючипідсумки,зазначимо,щовходінауковихдискусійвиокремлено
наступніпідходищодопобудовисистемиправа:першийпідхід–виокремлення
основногокритеріюподілуправанагалузі–предметаправовогорегулювання;
другий підхід – не заперечуючи значущості критерію поділу системи права на
галузі–предметаправовогорегулювання,підкресливзначенняметодаправового
регулювання та привернув увагу вчених до проблеми вдосконалення системи
законодавства;третійпідхід–звернувувагунапроблемувдосконаленнясистеми
законодавстваізврахуваннямвиокремленняпріоритетнихкритеріївподілуправа
84 Держава і право • Випуск 55
нагалузі,невідмовляючисьвідфундаментальнихположень;четвертийпідхід–
не вніс суттєвих корективів у вироблені раніше позиції вчених щодо даного
питання:предметіметодяккритеріїподілусистемиправанагалузізалишилися
непохитними.
Отже,насучасномуетапіувітчизнянійправовійлітературівідбуваєтьсяпере-
оцінкабагатьохсоціальнихцінностей,зокремайсистемиправа.Передбачаються
новінапрями,обґрунтовуютьсяпринципитаспособивпливунасуспільнівідно-
сини.Самевцихумовахвідбувається«реформування»українськоїсистемипра-
ва,асаме–їїперетвореннявлогічнутазумовленуоб’єктивнимиреаліямисисте-
муправовихгалузей,інститутівінорм.
Цілкомочевидно,щовиникланагальнапотребавнауковійоцінціпроцесів,
щовідбуваються,трансформаціїдіючогоправатавиробленнірекомендацій,які
впливаютьнавсістферижиттєдіяльностітарозвиткуукраїнськогосуспільстваі
держави.
1.Стуч ка П. И.Революционнаярольправаигосударства:Общееучениеоправе.
Общееучениеоправеиогосударстве.–Ч.1.–М.:Госиздат,1921.–С.13.2. Стуч
ка П. И. Избранные произведения по марксистско-ленинской теории права. – Рига:
Латв.гос.изд-во,1964.–С.58.3. Алек се е ва Л. Б., Ша ров А. Н.П.И.Стучкаогосудар-
ствеиправе//Правоведение.–1965.–№3.–С.136.4. Па шу ка нис Е. Б.Общаятеория
праваимарксизм.–М.:Изд-воКом.Акад.,1929.–С.41.5. Па шу ка нис Е. Б.Избранные
произведенияпообщейтеорииправаигосударства/Отв.ред.Л.С.Мамут,В.С.Нер-
сесянц.–М.:Наука,1980.–С.111.6. Мо роз Е. В.Тоталитаризмполитическоймысли
ХХвека:Учебноепособие.–Кемерово,2008.–С.78.7. Стуч ка П. И.Революционная
рольправаигосударства.Общееучениеоправе.–М.:Изд-воКом.Акад.,1924.–С.134.
8. По лян ский Н. Н. Вопросысистематикивуголовномпроцессе//Советскоегосударст-
воиправо.–1939.–№3;Ген кин Д. М.Предметсоветскогогражданскогоправа//Совет-
скоегосударствоиправо.–1939.–№4.9. Ар жа нов М. А.Опринципахпостроения
системы советского социалистического права // Советское государство и право. –
1939.–№3. –С. 26-35.10. К дис кус сии о системе права //Советское государство и
право.–1940.–№.8-9.–С.197-204.11. Шар го род ский М. Д., Иоф фе О. С.Осистеме
советскогоправа//Советскоегосударствоиправо.–1957.–№6.–С.102.12. Алек се ев
С. С.Отеоретическихоснованихклассификацииотраслейсоветскогоправа //Совет-
скоегосударствоиправо.–1957.–№7.–С.99.13. Ме ше ра В. Ф.Оделениисистемы
права на отрясли //Советское государство и право. – 1957. –№3. –С. 97.14. Дем
бо Л. И.Опринципахпостроениясистемыправа //Советское государствоиправо.–
1956.–№8.–С.88,89.15. Алек се ев С. С. Отеоретическихоснованихклассификации
отраслейсоветскогоправа.–С.99.16. Алек се ев С. С.Отраслисоветскогоправа:пробле-
мы, исходные положения // Советское государство и право. – 1979. –№ 9. – С. 17.
17. Хал фи на Р. О. О системе советского права // Советское государство и право. –
1978.–№9.–С.131.18. Ше ба нов А. Ф.Системасоветскогосоциалистическогопра-
ва.–М.:Изд-воМосковскогоун-та,1961.–42с.19. АлексеевС.С.Общиетеоретичес-
киепроблемысистемысоветскогоправа.–М.:Госюриздат,1961.–187с.20. Си с те ма
советскогоправаиперспективыееразвития(Круглыйстолжурнала«Советскоегосу-
дарствоиправо»)//Советскоегосударствоиправо.–1982.-№6.–С.80-110;Со вет
ское государствоиправо.–1982.-№7.–С.100-120;Со вет скоегосударствоиправо.
–1982.–№8.–С.49-70.21.Бай тин М. И., Пе т ров Д. Е. Системаправа:кпродолжению
дискуссии//Государствоиправо.–2003.–№1.–С.25-34.22.Мар ты нов В.Ф., Чер ны
шов С.В.Квопросуоместеметодаправовогорегулированиявсистемекритериевотрас-
левой структуризации права // История государства и права. – 2007. –№ 1. – С. 8.
23. Мо зо лин В.П.Системароссийскогоправа (докладнаВсероссийскойконференции
14ноября2001г.)//Государствоиправо.–2003.–№1.–С.110.
85Юридичні і політичні науки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59575 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T14:30:56Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шаганенко, В.П. 2014-04-09T09:56:46Z 2014-04-09T09:56:46Z 2012 Система права: історичний аспект розгляду / В.П. Шаганенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 80-85. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59575 Аналізуються історичні аспекти виникнення, формування та розвитку системи права. Анализируются исторические аспекты возникновения, формирования и развития системы права. In analyse the historical aspects of origin and forming of the system of right. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Система права: історичний аспект розгляду Article published earlier |
| spellingShingle | Система права: історичний аспект розгляду Шаганенко, В.П. Теорія держави і права |
| title | Система права: історичний аспект розгляду |
| title_full | Система права: історичний аспект розгляду |
| title_fullStr | Система права: історичний аспект розгляду |
| title_full_unstemmed | Система права: історичний аспект розгляду |
| title_short | Система права: історичний аспект розгляду |
| title_sort | система права: історичний аспект розгляду |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59575 |
| work_keys_str_mv | AT šaganenkovp sistemapravaístoričniiaspektrozglâdu |