Епоха, викарбована в листах видатного вченого
Рецензія на книгу: Листування Степана Рудницького / Упорядник, автор вступної статті та коментарів Павло Штойко. — Львів: Вид-во НТШ, 2006. — 435 с.
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/596 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Епоха, викарбована в листах видатного вченого / Т. Щербань // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 59-63. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859632743320649728 |
|---|---|
| author | Щербань, Т. |
| author_facet | Щербань, Т. |
| citation_txt | Епоха, викарбована в листах видатного вченого / Т. Щербань // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 59-63. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рецензія на книгу: Листування Степана Рудницького / Упорядник, автор вступної статті та коментарів Павло Штойко. — Львів: Вид-во НТШ, 2006. — 435 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:12:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 59
РецензIЇ
ЕПОХА, ВИКАРБОВАНА В ЛИСТАХ ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО
Листування Степана Рудницького / Упорядник, автор вступної статті та
коментарів Павло Штойко. — Львів: Вид-во НТШ, 2006. — 435 с.
Епістолярна література, зазвичай, прав-
диво віддзеркалює внутрішній світ лю-
дини, її вдачу, захоплення й розчарування,
задуми і сподівання, ставлення до рідних, а
також до поточних подій тощо. На особли-
ву увагу заслуговують листи видатних ді-
ячів науки, освіти, культури, з пожовклих
сторінок яких у всій складності та супереч-
ностях постає ціла епоха. Тому неабияку
цінність має видане П. Штойком 2006 року
у Львові «Листування Степана Рудни-
цького» — велика збірка унікальних свід-
чень подій давноминулих років. Ці листи
доносять сучасникам достовірну інформа-
цію з низки важливих питань, котрі хвилю-
вали українську творчу інтелігенцію в пер-
шій третині ХХ ст., деякі з них не втратили
своєї актуальності й дотепер. Це видання
викликає особливий інтерес, оскільки ім’я
талановитого студента Львівського універ-
ситету, пізніше блискучого професора, ви-
датного вченого-географа і академіка, а по-
тім в’язня ГУЛАГу, розстріляного за сфа-
брикованими звинуваченнями в 1937 р.,
впродовж тривалого часу замовчувалося на
теренах Радянського Союзу.
Підготовка до видання епістолярної
спадщини завжди пов’язана з великими
труднощами, адже старі листи часто-густо
губляться і гинуть у вирі швидкоплинного
життя, сподіватися ж на збереження листів
в’язнів ГУЛАГу і зовсім марна справа —
кати добре знають, як ховати сліди своїх
злочинів. Тому не підлягає сумніву, що упо-
рядникові «Листування Степана Рудни-
цького» довелося докласти велетенських
зусиль, щоб у численних архівах віднайти
епістолярний матеріал, що стосується його
героя. Про невтомну науково-пошукову ро-
боту Павла Штойка свідчить сама лише ге-
ографія місцезнаходження листів: Львів,
Харків, Київ, Тернопіль, Відень, Прага,
Берлін, Стокгольм, Соловки та інші міста.
Копіткої наполегливої праці вимагає й про-
читання та копіювання блідих рядків, час-
то нерозбірливо писаних поспіхом на клап-
тиках неякісного паперу та ще й своєрід-
ною, вже архаїчною мовою. З усіма цими
труднощами пощастило успішно впоратися
упорядникові, який запропонував на роз-
суд громадськості свою книгу.
Видання складається із вступної статті,
великих збірок листів, у яких Степан Руд-
ницький — автор чи отримувач, словника
маловживаних та іншомовних слів, аното-
ваного списку адресатів, іменного покаж-
чика і загального реєстру листів.
У вступній статті «Географія в діалозі
культур» П. Штойко насамперед предста-
вив С. Рудницького як одного з фундаторів
української географії, котрий уперше роз-
глянув Україну як окрему «географічну
60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
одиницю» в системі європейських держав.
У своїх працях він розв’язав багато важли-
вих теоретичних і практичних проблем у
галузі географії, картографії, землезнав-
ства, геоморфології, антропогеографії. До-
слідник довів, що С. Рудницький був не
лише видатним ученим, а й непересічним
педагогом, популяризатором географічних
знань серед широких верств суспільства,
автором ґрунтовних українськомовних під-
ручників, посібників, хрестоматій та карт,
здатних зацікавити всіх, хто захоплювався
географією і прагнув дізнатися якнайбіль-
ше про Україну, а також про рельєф, геоло-
гічні структури, клімат, водний простір
земної кулі та окремих її частин.
П. Штойко зробив стислий екскурс в іс-
торію розвитку географічної науки в Украї-
ні. Він розповів, що в середині ХІХ ст. нау-
ковий рівень географічного знання зали-
шався невисоким, предмет і завдання гео-
графії тільки окреслювалися, окремі її га-
лузі перебували в стадії формування, у
вищих навчальних закладах фахівців із цієї
спеціальності бракувало, тому цей предмет
викладали студентам фізики, ботаніки і на-
віть філологи. Автор простежив за тим, як
поступово створювалися в Україні наукові
засади географії, відзначив особливі заслу-
ги в цьому процесі Наукового товариства
ім. Шевченка у Львові та особисто Степана
Рудницького як одного з найактивніших
його членів.
Звичайно, впродовж життя коло адреса-
тів С. Рудницького, як і порушених у листах
питань, змінювалося, тому П. Штойко подав
стислу тематичну характеристику листів.
Особливу увагу він звернув на листування
С. Рудницького з М. Грушевським, яке від-
дзеркалює теплі й дружні, але непрості вза-
ємини колишніх учня та вчителя, котрі схо-
дилися в поглядах на перспективи розвитку
України як демократичної, незалежної дер-
жави, але розходилися в тактичних питан-
нях щодо шляхів досягнення цієї мети.
Листування С. Рудницького з видавни-
чим товариством «Вернигора» в Києві, кар-
тографічним видавництвом «Фрайтаг і
Берндт» у Відні та іншими установами ре-
презентовано як таке, що почасти проливає
світло на особливості закладання підвалин
у розвитку української картографії. Для
кращого розуміння стану картографічної
справи в СРСР та Україні в перші десяти-
ліття ХХ ст. П. Штойко описав діяльність
Головного управління Генерального штабу
в Петрограді та його філій у Ризі, Києві,
Одесі, Тифлісі, Ташкенті та в Сибіру, які
називалися військово-топографічними від-
ділами і здійснювали топографічне зніман-
ня, регулярно надсилаючи матеріали до Го-
ловного управління для створення та дру-
кування карт на їхній основі. Філії Сибіру,
Туркестану та Кавказу здійснювали ще й
астрономічні спостереження і своїми сила-
ми за допомогою спеціального устаткуван-
ня складали карти. Автор розповів про ор-
ганізований у Кам’янці-Подільському при
управлінні начальника інженерів фронту
картографічний відділ, пізніше переведе-
ний до Києва й прилучений до управління
Київського військового топографічного зні-
мання. На жаль, цей відділ через брак тех-
нічного оснащення та спеціалістів не вий-
шов своїми працями за межі звичайної лі-
тографії. П. Штойко згадав і закордонні
картографічні установи, наприклад Геогра-
фічний інститут Юстуса Пертеса у Готі,
який напередодні Першої світової війни
почав випускати якісні карти.
У перший період існування Радянської
України на державному рівні проведено ве-
личезну роботу з ліквідації неписьменності
і підвищення загальноосвітнього рівня на-
селення, розроблено заходи, спрямовані на
виховання національної самосвідомості,
шанобливого ставлення до рідної землі,
культури, мови. На порядок денний вису-
нуто проблему створення якісних підруч-
ників, зокрема і з географії. Міністерство
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 61
освіти України порушило як невідкладне
питання потребу видання карт для україн-
ськомовних шкіл. Степан Рудницький, пе-
ребуваючи в еміграції, намагався бути ко-
рисним Батьківщині, тому невтомно пра-
цював над складанням різних географічних
карт. У 1920 р., наприклад, Г. Гасенко за
його активною участю випустив плакат
«Україна у своїх етнографічних межах» з
невеликою мапою України, а також стис-
лою інформацією про її національну сим-
воліку, територію, населення, виробництво
тощо.
Загалом, як зазначає автор книги, укра-
їнська еміграція була досить активною,
вона утворила за кордоном інформаційні
центри, літературно-культурні осередки,
великі бібліотеки, численні товариства та
видавництва, які плідно працювали в галу-
зі українознавства і видали друком значну
кількість наукових і публіцистичних праць,
підручників, навчальних посібників, гео-
графічних карт і атласів, конче потрібних
Україні. Високою результативністю виріз-
нялася, зокрема, діяльність Української куль-
турної ради, створеної у Відні ще 1915 р., з
якою пізніше плідно співпрацював Степан
Рудницький.
До укладеної П. Штойком збірки ввійшло
не лише суто ділове листування С. Рудни-
цького, а й родинні листи, перейняті лю-
бов’ю до рідних і водночас тугою за Батьків-
щиною, до якої вченому пощастило повер-
нутися в 1926 р.
Укладач розповів про роботу Степана
Рудницького в Радянській Україні як спів-
робітника Геодезичного інституту при Хар-
ківському університеті, керівника Комісії
краєзнавства Всеукраїнської академії наук,
директора харківського Українського нау-
ково-дослідного інституту географії та кар-
тографії. Листи і документи 1926—1932 рр.,
виявлені П. Штойком у фонді Народного
комісаріату освіти, дають певні відомості
про організацію цієї установи, її структуру,
склад співробітників, напрями роботи. Вод-
ночас вони відображають перманентний
конфлікт між академіком С. Рудницьким
та частиною співробітників, засвідчують
потужний ідеологічний тиск, якого довело-
ся зазнати директорові інституту. Упоряд-
ник подав листи відомого німецького гео-
графа академіка Альбрехта Пенка, який
марно намагався сприяти покращенню
умов життя і праці Степана Рудницького.
Цькування, врешті-решт, призвело до аре-
шту академіка та його розстрілу 3 листопа-
да 1937 року. П. Штойко навів у своїй стат-
ті деякі відомості про перебування С. Руд-
ницького в спецтаборі «Свірлаг» із газети
«Львівські вісті» від 27 лютого 1942 р. і з
«Дніпропетровської газети» від 13 грудня
1941 р.
У житті Степана Рудницького ще зали-
шилося багато таємниць, наприклад, щодо
його можливої наукової діяльності за ґра-
тами, про що розповідали інші в’язні, або
долі нібито розпочатих у Відні на початку
20-х років великих досліджень з географії
України, які вчений планував завершити в
Україні, тимчасом як в УСРР не вийшла
друком жодна його книга або брошура з ге-
ографії України чи Східної Європи. Хай
пощастить дослідникові життя, епістоляр-
ної і наукової спадщини Степана Рудни-
цького Павлові Штойку відшукати, мож-
ливо в приватних архівах або в особових
фондах приятелів та друзів Рудницького,
його листування в ув’язненні, а також інші
матеріали, котрі проллють світло на неві-
домі сторінки життя вченого, дадуть відпо-
віді на деякі досі ще нез’ясовані питання.
Вступна стаття Павла Штойка справляє
позитивне враження, оскільки логічно по-
будована і змістовна. У ній органічно впи-
сано діяльність видатного вченого в загаль-
ний поступ географічної науки в Україні,
об’єктивно реконструйовано роль україн-
ської еміграції в цьому процесі, відтворено
справжню сутність більшовицького режи-
62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
му, порушено ще низку важливих питань,
так чи інакше пов’язаних із Рудницьким.
Стаття надзвичайно інформативна, але, на
наш погляд, не завадило б помістити у кни-
зі стислий життєпис Степана Рудницького,
оскільки самої лише хронології його життя
і діяльності, а також розпорошених у вступ-
ній статті поодиноких біографічних даних
явно замало для відтворення у читача ці-
лісного і повного уявлення про цю неорди-
нарну особистість.
До книги ввійшло 258 листів, з яких 145
написав сам Рудницький. Листи подано
мовою оригіналу, а також у перекладі й
впо рядковано в алфавітному порядку адре-
сатів, у рамках одного кореспондента — в
хронологічному порядку. Під текстом кож-
ного листа вміщено відомості щодо його
місцезнаходження із зазначенням виду
його збереження (рукопис, машинопис) і
автентичності (автограф, копія). Тексти
листів супроводжуються двома типами
приміток: підрядковими (позначені зіроч-
ками*) — це здебільшого авторські припу-
щення щодо датування листів, місця їхньо-
го написання тощо — і загальними (позна-
чені відповідною нумерацією), що стосу-
ються коментарів до змісту. Останні мають
особливо важливе значення, оскільки нада-
ють надзвичайно цінну інформацію щодо
згаданих у листах осіб, населених пунктів,
установ, організацій, пояснюють певні по-
дії тощо, таким чином допомагаючи чита-
чеві краще зрозуміти, про що йдеться в
листах. Авторські дати залишено на тому
самому місці, де їх проставлено в листах,
вказівки на місце і дату їхнього написання
виставлено курсивом праворуч над текста-
ми, якщо дата встановлена упорядником,
то її надруковано в квадратних дужках.
Словник маловживаних та іншомовних
слів включено до додатків цілком вмотиво-
вано, оскільки тексти листів рясніють ар-
хаїзмами, значення яких невідоме сучасно-
му читачеві. Разом з тим цей словник мож-
на було б дещо скоротити, бо навряд чи
знайдуться читачі, яким незрозумілі такі
широковживані зараз слова, як наприклад:
валіза, декада, дискретний, екзальтований,
жадати, зносини, квота й інші. Словник,
безперечно, корисний і потрібний, він до-
помагає краще зрозуміти українську мову
першої третини ХХ ст., тому що в процесі
свого розвитку, а також у результаті неод-
норазових реформувань її лексика, фразео-
логія та орфографія помітно змінилися, але
словник закінчився на сторінці 409, навіщо
ж було колонтитул усіх наступних сторі-
нок книги аж до 415 включно завершувати
словником маловживаних та іншомовних
слів? Це зауваження адресоване насампе-
ред коректорові, через неуважність якого в
книгу вкралася помилка.
Анотований список адресатів, з якими
листувався С. Рудницький упродовж 1901—
1936 рр., подано за абеткою. У ньому зазна-
чено прізвище та ім’я адресата (ім’я і по
бать кові в тому разі, як сказано на сторінці
40, якщо воно відоме упорядникові). Дивно,
що П. Штойку залишається невідомим ім’я
по батькові Михайла Грушевського, про
якого, до речі, йшлося у вступній статті. На-
дано також короткі відомості про життя, рід
занять тощо кожної особи. Крім того, вказа-
но місце та рік написання листа, якщо він не
один — кінцеві дати листування, а далі в
дужках — загальну їхню кількість, після по-
значки «опубл.» проставлено порядковий
номер листа в збірці.
Більшість кореспондентів С. Рудницько-
го — визначні діячі української та зарубіж-
ної науки і культури, тому їхні імена відомі
загалу, але список репрезентує і такі пріз-
вища, котрі менш популярні, тому цей до-
даток дуже доречний.
На сторінці 40 вказано, що в книзі пода-
но, зокрема, «алфавітний покажчик імен, у
якому прямою цифрою зазначено номер
листа, а курсивом — примітку до цього лис-
та». Уважно переглянувши іменний покаж-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 63
чик, ми не знайшли жодних курсивних по-
значок. Мабуть, це сталося через те, що по-
кажчик складено безпосередньо лише до
листування, тому імена, згадані в приміт-
ках, до нього не потрапили. На нашу думку,
доцільніше було б скласти іменний покаж-
чик у традиційний спосіб, коли навпроти
кожного імені зазначено сторінки, на яких
воно згадане в книзі. Такий покажчик не
змушував би читача вишукувати потрібні
йому прізвища в листах, які іноді займають
не одну сторінку. Треба було б зробити
іменний покажчик таким, як це обіцяв упо-
рядник, що помітно підвищило б його ін-
формативність. Крім того, деякі прізвища
відсутні в зазначених у покажчику листах.
Наприклад, згадок про Федора Вовка ми не
знайшли в листі № 6, до якого відсилає по-
кажчик, і такий випадок не поодинокий.
Реєстр листів надає вичерпну інформа-
цію про те, кому адресовано листа, дату,
місце та мову його написання, а також міс-
цезнаходження.
На нашу думку, потрібно було вмістити в
додатках ще й список вживаних у книзі
абревіатур та скорочень із повними назва-
ми, що вважається обов’язковим довідко-
вим компонентом подібних видань.
Книга добре ілюстрована, у ній вміщено
фотографії міста, де народився С. Рудни-
цький, його вчителів і учнів, колег і прия-
телів та ін. На жаль, крім однієї колектив-
ної фотографії, у книзі бракує портретів са-
мого Рудницького.
Усі висловлені зауваження не стосують-
ся принципових питань і мають переважно
рекомендаційний характер. Окремі хиби не
зменшують значення книги як ґрунтовного
й актуального в наш час видання. «Листу-
вання Степана Рудницького» не лише роз-
криває багато граней його характеру, світо-
гляд та переконання і характеризує його як
одного з фундаторів вітчизняної географії
та суміжних наукових дисциплін, а й доку-
ментально ілюструє процес формування
теоретично-методологічних засад україн-
ської географії в контексті розвитку євро-
пейської наукової географічної думки пер-
шої третини ХХ ст. Листування містить до-
стовірну інформацію про найважливіші
проблеми і події, які перебували в центрі
уваги відомих учених, громадських та куль-
турних діячів першої третини ХХ ст., ви-
світлює українські й міжнародні науково-
географічні зв’язки, дає певне уявлення
про діяльність вітчизняних і закордонних
географічних установ тощо.
Видання підготовлено якісно, містить
ґрунтовну вступну статтю, яка має само-
стійну наукову цінність. П. Штойко не об-
межився у вступній статті коментуванням
збірки листування, а простежив процес ста-
новлення і розвитку наукових основ гео-
графії в Україні, відзначив заслуги С. Руд-
ницького як видатного вітчизняного гео-
графа, висвітлив найтрагічніші сторінки
української історії, згадав увесь жах тоталі-
тарного режиму. Розповідь укладача книги
про події давноминулих років почасти пе-
регукується з проблемами сьогодення, тому
може стати пересторогою проти пасивнос-
ті, байдужості, апатії українців, сприятиме
підвищенню рівня їхньої національної са-
мосвідомості.
Т. ЩЕРБАНЬ,
кандидат історичних наук (Київ)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-596 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:12:26Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Щербань, Т. 2008-05-05T17:04:27Z 2008-05-05T17:04:27Z 2007 Епоха, викарбована в листах видатного вченого / Т. Щербань // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 59-63. — укp. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/596 Рецензія на книгу: Листування Степана Рудницького / Упорядник, автор вступної статті та коментарів Павло Штойко. — Львів: Вид-во НТШ, 2006. — 435 с. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №11 С. 59-63. Рецензії Епоха, викарбована в листах видатного вченого The apoch coined in the letters of prominent scientist Article published earlier |
| spellingShingle | Епоха, викарбована в листах видатного вченого Щербань, Т. Рецензії |
| title | Епоха, викарбована в листах видатного вченого |
| title_alt | The apoch coined in the letters of prominent scientist |
| title_full | Епоха, викарбована в листах видатного вченого |
| title_fullStr | Епоха, викарбована в листах видатного вченого |
| title_full_unstemmed | Епоха, викарбована в листах видатного вченого |
| title_short | Епоха, викарбована в листах видатного вченого |
| title_sort | епоха, викарбована в листах видатного вченого |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/596 |
| work_keys_str_mv | AT ŝerbanʹt epohavikarbovanavlistahvidatnogovčenogo AT ŝerbanʹt theapochcoinedinthelettersofprominentscientist |