Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Гилюн, А., Шевчук, М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian Russian
Опубліковано:	Iнститут соціології НАН України 2009
Теми:	Научная жизнь
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5961
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность / А. Гилюн, М. Шевчук // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 213-216. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5961
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59612025-02-10T01:35:44Z Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность Інтелектуальна спадщина П.Сорокіна і сучасність Гилюн, А. Шевчук, М. Научная жизнь 2009 Article Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность / А. Гилюн, М. Шевчук // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 213-216. — рос. 1563-4426 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5961 uk ru application/pdf application/pdf Iнститут соціології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian Russian
topic	Научная жизнь Научная жизнь
spellingShingle	Научная жизнь Научная жизнь Гилюн, А. Шевчук, М. Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность
format	Article
author	Гилюн, А. Шевчук, М.
author_facet	Гилюн, А. Шевчук, М.
author_sort	Гилюн, А.
title	Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность
title_short	Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность
title_full	Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность
title_fullStr	Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность
title_full_unstemmed	Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность
title_sort	интеллектуальное наследие п.сорокина и современность
publisher	Iнститут соціології НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Научная жизнь
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5961
citation_txt	Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность / А. Гилюн, М. Шевчук // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 3. — С. 213-216. — рос.
work_keys_str_mv	AT gilûna intellektualʹnoenaslediepsorokinaisovremennostʹ AT ševčukm intellektualʹnoenaslediepsorokinaisovremennostʹ AT gilûna íntelektualʹnaspadŝinapsorokínaísučasnístʹ AT ševčukm íntelektualʹnaspadŝinapsorokínaísučasnístʹ
first_indexed	2025-12-02T12:42:33Z
last_indexed	2025-12-02T12:42:33Z
_version_	1850400418198192128
fulltext	На у ко ве жит тя На у ко ве жит тя НАУКОВЕ ЖИТТЯ Інте лек ту аль на спад щи на П.Со рокіна і су часність 22 квітня 2009 року в Дніпро пет ро всько му національ но му універ си теті ім. О.Гон ча ра відбув ся Міжреґіональ ний круг лий стіл “Інте лек ту аль на спад щи на П.Со рокіна і су часність”, при свя че ний 120-річчю з дня на род жен ня ви дат но го со - ціо ло га Піти ри ма Со рокіна (1889–1968). Організа то ра ми цьо го за хо ду були: Соціологічна асоціація Украї ни, соціаль - но-гу манітар ний фа куль тет та ка фед ра соціології Дніпро пет ро всько го національ - но го універ си те ту (ДНУ) ім. О.Гон ча ра. Ши ро ке фор му лю ван ня теми круг ло го сто - лу відкри ло мож ли вості для міждис ципліна рно го об го во рен ня ак ту аль них для на - шо го суспільства про блем. Участь у цьо му на уко во му фо румі вче них із на вчаль них за кладів різних реґіонів Украї ни та Інсти ту ту соціології НАНУ зро би ла його до волі пред став ниць ким. Крім зна них дослідників у засіданні круг ло го сто лу взя ли участь аспіран ти, сту ден ти-соціоло ги, жур налісти. Відкрив засідан ня де кан соціаль но-гу манітар но го фа куль те ту ДНУ про фе сор О.То ко вен ко. Він привітав при сутніх зі зна чи мою для соціологічної спільно ти подією та за зна чив, що круглі сто ли, при свя чені ювілеям ви дат них укр аїнських і за - рубіжних соціологів, ста ли вже доб рою тра дицією в Дніпро пет ро всько му націо - наль но му універ си теті. О.То ко вен ко на га дав при сутнім, що Піти рим Олек сан дро - вич Со рокін — ви дат ний російсько-аме ри ка нський мак ро соціолог ХХ століття. Він за сну вав пер шу в Росії ка фед ру соціології. Після вис лан ня з Ра дя нської Росії у 1922 році пев ний час про жив у Німеч чині та Че хос ло вач чині, а потім пе ре се лив ся до США, де про жив аж до са мої смерті в 1968 році. Со рокін ство рив фа куль тет со - ціології Гар в ардсько го універ си те ту й упро довж трьох де ся тиліть був його де ка ном, опубліку вав де сят ки мо ног рафій, був об ра ний пре зи ден том Американської соціо - логічної асоціації, ство рив ориґіна льну сис те му на уко вих по глядів. У Ра дя н сько му Союзі вчен ня Со рокіна роз гля да ли як во ро же мар ксиз му, його праці пе ре бу ва ли під за бо ро ною. Тільки з по чат ку 90-х років ми ну ло го століття його ідеї на бу ли по ши - рен ня та виз нан ня у по стра дя нсько му про сторі. За вер шу ю чи вис туп, О.То ко вен ко на го ло сив міждис ципліна рне зна чен ня інте лек ту аль ної спад щи ни П.Со рокіна, зок - ре ма її по тенційні мож ли вості для по шу ку шляхів роз в’я зан ня су час них кризових ситуацій. Свої привітан ня учас ни кам круг ло го сто лу вис ло вив та кож завіду вач ка фед ри соціології ДНУ, віце-пре зи дент Соціологічної асоціації Украї ни, про фе сор В.Го ро - дя нен ко. Він підкрес лив, що нинішній со рокінський ювілей відзна ча ють соціоло ги всьо го світу. На батьківщині вче но го — в Росії — не що дав но відбу ли ся одра зу три міжна родні кон фе ренції: в Сик тив карі, Москві та Санкт-Пе тер бурзі. В.Го ро дя нен - ко відзна чив, що П.Со рокін став кла си ком ще за жит тя, його ідеї сво го часу при го - лом ши ли ба гать ох і досі є ак ту аль ни ми як з те о ре тич но го, так і з прак тич но го по гля - ду. Нап рик лад, ще до по чат ку Дру гої світо вої війни П.Со рокін, про а налізу вав ши світову історію, дійшов вис нов ку, що су час на цивілізація пе ре жи ває етап кри зи. Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 213 Його вчен ня про соціокуль тур ну ди наміку є фун да мен таль ним і ще не спов на опа - но ва ним внес ком у ро зуміння за ко номірнос тей роз вит ку суспільства. П.Со рокін відо мий як фун да тор но вих на прямів соціологічної на уки й сис те ми по глядів, яку він на звав інтеґралізмом. У своєму вис тупі В.Го ро дя нен ко при вер нув ува гу учас ників круг ло го сто лу до ролі епісто ляр ної спад щи ни П.Со рокіна. Лис ту ван ня є важ ли вим дже ре лом інфор - мації для історії соціології, оскільки саме в лис тах час то мож на знай ти фак ти, яких раніше ніхто не за тор ку вав і не об го во рю вав. Епісто ляр на спад щи на П.Со рокіна має особ ли ве зна чен ня, адже він ак тив но лис ту вав ся з ба гать ма вче ни ми від са мо го по - чат ку своєї на уко вої діяль ності. Це лис ту ван ня було важ ли вим дже ре лом його твор - чо го і на уко во го на тхнен ня. Зав дя ки аналізу епісто ляр ної спад щи ни мож на та кож про сте жи ти не прості сто сун ки на уков ця з батьківщи ною. Та ким чи ном, спи ра ю - чись на осо бис те лис ту ван ня П.Со рокіна, мож на повніше осяг ну ти його яс кра ву осо бистість, висвітли ти його не орди нар ний життєвий та твор чий шлях. Завіду вач ка фед ри соціології Дніпро дзер жи нсько го дер жав но го технічно го унi вер си те ту про фе сор К.Бо го маз підтри мав дум ку про ак ту альність ідей П.Со - рокіна для аналізу су час но го суспільства, зок ре ма вив чен ня суспільства в ра курсі ціннісних орієнтирів. Адже ба зо ви ми чин ни ка ми роз вит ку суспільства П.Со рокін вва жав ціннісну світог ляд ну сис те му і про по ну вав досліджу ва ти суспільство як з по зицій об’єктив ності соціокуль тур них сис тем, так і з ура ху ван ням суб’єктив нос - ті — склад ної інтеґраль ної сут ності лю ди ни, її ціннісно го світу. Ме то до логічні підхо ди до вив чен ня суспільства, за про по но вані Со рокіним, ста ли за сад ни чи ми для фор му ван ня теорії соціаль но-пра во вої де мок ра тич ної дер жа ви й да ють підста ви для вис нов ку, що тільки ґло баль на ціннісна пе ре орієнтація все ре дині суспільства може ста ти ґаран том його стабілізації, под аль шо го роз вит ку та про цвітан ня, тож ніякі окремі за хо ди у сфері політики й еко номіки не змо жуть до по мог ти в усу ненні суспільної кри зи. К.Бо го маз за зна чив та кож, що впро вад жен ня в політич ний про цес де мок ра тич них інсти тутів та по ши рен ня де мок ра тич них ціннос тей у су часній Україні по тре бу ють об’єктив но го аналізу еле ментів де мок ратії в політичній свідо - мості й куль турі укр аїнсько го на ро ду, відоб ра жен ня їх у політичній думці й по - літичній традиції. Про фе сор А.Ло ба но ва, завіду вач ка ка фед ри соціології та еко номіки Кри во - різько го дер жав но го пе да гогічно го універ си те ту роз ви ну ла тему мо раль но-етич них при нципів сис те ми на уко вих по глядів П.Со рокіна. Усе жит тя та на уко ва діяльність П.Со рокіна є реалізацією мо раль но-етич ної місії в соціологічній науці. Прак тич но в кожній праці він роз кри ває мо ральні ка те горії та по нят тя, ро бить спро би по яс ни ти соціаль не жит тя лю дей крізь при зму куль тур них зв’язків та світу ціннос тей. Реф ре - ном у на уковій діяль ності П.Со рокіна зву чить кон цепт “ціннос тей” як підва лин соціокуль ту ри. Роз гля да ю чи соціокуль ту ру як тріумвірат іде о логічно го всесвіту сенсів, ма теріаль ної куль ту ри та лю дських дій, П.Со рокін про го ло шує пріори тет ду - хов ної сут ності лю ди ни над ма теріаль ною, ствер джу ю чи, що ко жен по ви нен тво ри - ти своє жит тя та жит тя суспільства, спи ра ю чись на мо раль но-етичні при нци пи доб - ра, спра вед ли вості, соціаль ної рівності. Про фе сор Дніпро пет ро вської дер жав ної фіна нсо вої ака демії В.Шубін у своєму вис тупі відзна чив, що важ ко віднай ти яс кравішу осо бистість у соціології, ніж П.Со - рокін. Ма буть, за жит тя на уков ця його досліджен ня не набули того виз нан ня, на яке за слу го ву ва ли, про те нинішня зацікав леність його на уко ви ми здо бут ка ми до во - дить, що та ко го роду оди на ки не обхідні і науці, і суспільству. Саме на оди наків, на дум ку В.Шубіна, П.Со рокін роз ра хо ву вав у справі спасіння лю дства від са моз ни - щен ня. Адже за вдан ня мир но го роз в’я зан ня су час них про блем, за сло ва ми П.Со - рокіна, не мож на довірити нинішнім уря дам, що скла да ють ся суто з політиків, яких об и ра ють політики, і слу гу ють вони політи кам. Влас ним при кла дом П.Со рокін роз - 214 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3 На у ко ве жит тя по чав шлях оди на ка. Його ідея ство ри ти Дослідниць кий центр з твор чо го альтруї - зму не діста ла підтрим ки більшості су час ників. Про те, на уковці Цен тру, зібрав ши ба га тий істо рич ний ма теріал, про а налізу вав ши різні істо ричні ме то ди ви хо ван ня альтруї зму, до ве ли, що без ко ри слива твор ча лю бов може зу пи ни ти дес трук тивні су - спільні про це си. В.Шубін вис ло вив дум ку, що, мож ли во, саме в альтруї стичній лю - бові по ля гає роз в’я зан ня про блем су час но го суспільства, укр аїнсько го зокрема. Філо софські ас пек ти мо раль но-етич них по глядів П.Со рокіна роз гля нув про - фе сор ка фед ри філо софії ДНУ В.Про някін. Ме тафізич на філо софія П.Со рокіна зве ли чує мо раль як суто ду хов не став лен ня до світу. Якщо на й суттєвіші су переч - ності роз гля ну ти у пло щині мо ралі, то соціальні конфлікти зво дять ся до мо раль них колізій, про тис то ян ня ан та гоністич них мо раль них при нципів, які сто ять над зітк - нен ням дійсних інте ресів і сил, що пе ре бу ва ють у бо ротьбі між со бою, де останнє сло во за ли шається за іде о логією. Про творчі зв’яз ки П.Со рокіна з укр аїнською діас по рою, з Фон дом М.Ша по ва - ла, ство ре ним у Празі, роз повіла завіду вач ка ка фед ри соціології Львівсько го націо - наль но го універ си те ту ім. І.Фран ка, про фе сор Н.Чер ниш. Фонд за й мав ся пе ре кла - да ми укр аїнською мо вою та ви дан ням на уко вих праць євро пе йських та аме ри ка н - ських соціологів, спри яв роз ши рен ню зв’язків між західноєвро пе йською й укр а їн - ською куль ту ра ми. Че рез цей фонд ве лась підго тов ка праць П.Со рокіна до ви дан ня їх укр аїнською мо вою. Деякі з них уже вда ло ся опубліку ва ти. І.Гра бо вець, до цент ка фед ри соціології та еко номіки Кри ворізько го дер жав но - го пе да гогічно го універ си те ту звер ну ла ува гу на та кий важ ли вий розділ інте лек ту - аль ної спад щи ни П.Со рокіна, як його інтеґралістська філо софія. П.Со рокін ще в ранніх роз роб ках на ма гав ся інтеґру ва ти гу манітар не знан ня сво го часу в єдину уніфіко ва ну сис те му, яка, під філо со фським ку том зору, є різно ви дом емпірич но го не опо зи тивізму. У будь-який період твор чості П.Со рокіна зберігається інтег раль на сутність його мис лен ня. У праці “Моя філо софія — інтеґралізм” соціолог розмірко - вує про своє ба чен ня інтеґраль ної сут ності лю ди ни, яка ви яв ляється та роз кри - вається у здат ності відоб ра жа ти й аналізу ва ти світ на за са дах інтеґраль но го ви ко - рис тан ня ка налів пізнання. А.Демічева, до цент ка фед ри соціології ДНУ при вер ну ла ува гу при сутніх до фе но ме на пра ва в інтер пре тації П.Со рокіна. До повідач ка за зна чи ла, що соціо ло гіч - на творчість П.Со рокіна була по в’я за на з досліджен ням соціаль ної ролі та соціаль - них мож ли вос тей пра ва. Спад щи на Со рокіна в ца рині соціології пра ва настільки об - сяж на й ба га то ас пек тна, що є всі підста ви вва жа ти його ви дат ним пред став ни ком соціологічно го досліджен ня пра ва. І нині ли ша ють ся ак ту аль ни ми його соціаль - но-пси хо логічний та ре ля тив но-кон венційний підхо ди до вив чен ня пра ва, ідея про пра во вий проґрес, ґрун то ва ний на при нци пах вільно го роз вит ку осо бис тості та по - м’як шен ня по ка ран ня. Обго во рен ня про бле ми ко лек тив ної зло чин ності та кар ної політики, ініційо ва не П.Со рокіним на основі досвіду но во го століття, на би рає де - далі більшої на галь ності. В.Че пак, до цент ка фед ри соціаль них струк тур і соціаль них відно син Київсько го національ но го універ си те ту ім. Та ра са Шев чен ка по ру ши ла про бле му роз вит ку су - час ної освіти в кон тексті ідей П.Со рокіна. У статті “Проб ле ма но вої соціаль ної пе да - гогіки” П.Со рокін ви су нув низ ку ціка вих і зна чу щих для су час ної освіти пи тань, зок - ре ма про бле му ефек тив ності сис те ми освіти й ви хо ван ня. Хоча в те о ре тич но му ас - пекті пе ре шкод нібито немає, на прак тиці ви ни ка ють за ва ди. Тож по стає пи тан ня, чи спри я ти муть чер гові ре фор ми влас не мо дернізації освіти, інтен сифікації на вчан ня? Про дов жи ла тему роз вит ку освіти Т.Курєвіна, до цент ка фед ри соціології та політо логії Національ ної ме та лургійної ака демії Украї ни. Вона за тор кну ла про бле - му організації шко ли як соціаль но го фільтра. Спи ра ю чись на ідею Со рокіна сто сов - но не обхідності ре фор му ван ня шко ли з огля ду не лише на інте лек ту аль ну та фізич - Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 3 215 На у ко ве жит тя ну підго тов ку, а й на за без пе чен ня пев но го рівня мо раль них якос тей, Т.Курєвіна звер ну ла ся до реалій су час ної укр аїнської шко ли, зок ре ма відбо ру абітурієнтів до ВНЗ, са мостійно го ви бо ру сту ден та ми на вчаль них пред метів, на пов нен ня на вчаль - них про грам пред ме та ми гу манітар но го профілю. Роз в’я зан ня цих про блем є над то ак ту аль ним за вдан ням, оскільки від цьо го за ле жить, зок ре ма, фор му ван ня су час ної укр аїнської еліти. В.Ма ка рен ко, до цент ка фед ри соціології ДНУ, вис ту пи ла з до повіддю про сімей ну про бле ма ти ку в до роб ку П.Со рокіна, яка фіґурує в його на уко вих пра цях на різних ета пах твор чості. Ще в російський період П.Со рокін досліджу вав пи тан ня ево люції сім’ї та шлю бу у вірян, ґрун ту ю чись на ши ро ко му ет ног рафічно му ма - теріалі. Пізніше П.Со рокін де таль но роз гля нув сім’ю як ка нал вер ти каль ної мобіль - ності. А під час аме ри ка нської сек су аль ної ре во люції досліджу вав ідеї сек су аль ної сво бо ди та пи тан ня сто сунків між ста тя ми. У по ши ренні ідей сек су аль ної все доз во - ле ності П.Со рокін вба чав неґативні наслідки для інсти ту ту сім’ї. Та ким чи ном, П.Со рокіна мож на вва жа ти пред те чею су час ної дис кусії в соціологічній науці з при - во ду кри зи інсти ту ту сім’ї та про бле ми зміни іде о логії в меж ах цьо го інсти ту ту. А.Сол нишкіна, стар ший вик ла дач ка фед ри соціології ДНУ за про по ну ва ла до ува ги при сутніх до повідь з теми “Проб ле ми соціаль ної мобільності у воєнно му се ре - до вищі”. П.Со рокін над а вав суттєве зна чен ня армії як чин ни ку соціаль ної мобіль - ності. Про те в су час но му укр аїнсько му суспільстві армія лишається соціаль ним ліфтом лише для пред став ників сільської місце вості та з ма ло за без пе че них сімей. Пев ною мірою це зу мов ле но тим, що вітчиз ня не військо ве се ре до ви ще надає де далі мен ше мож ли вос тей для ге ог рафічної та еко номічної мобільності. Тому в су часній українській армії мож на спос терігати “відплив кадрів” на ко ристь іно зем них леґіон - них військ. Нас туп на до повідач ка, О.Гуд зен ко, вик ла дач ка ка фед ри соціології ДНУ за про - по ну ва ла порівняль ний аналіз по глядів кла сиків соціології П.Со рокіна та П.Бурдьє на особ ли вості ко нстру ю ван ня соціаль но го про сто ру суб’єктів та по зицій. Про де мо - нстру вав ши знач ну схожість їхніх підходів сто сов но виз на чень соціаль но го про сто - ру, його співвідно шен ня з фізич ним (ге о мет рич ним) про сто ром, О.Гуд зен ко відзна - чи ла більшу гнучкість підхо ду П.Со рокіна, який вра хо вує та кож свідомі дії суб’єкта. На дум ку до повідач ки, саме підхід П.Со рокіна є ак ту аль ним для досліджен ня су час - но го суспільства. На засіданні круг ло го сто лу вис ту пи ли та кож аспіран ти та по шу качі із со - ціології з Дніпро пет ро вська, Києва, Льво ва та Кри во го Рогу. Вис ту пи на круг ло му столі по ка за ли, що соціологічну спад щи ну П.Со рокіна його учас ни ки сприй ма ють як ве ли чез ний на уко вий ре сурс, який важ ко пе ре оціни - ти. З ве ли кою впев неністю мож на пе ре дба чи ти, що у ХХІ столітті на нас чекає “со - рокінський ре не санс”. Адже у твор чості Піти ри ма Со рокіна гар монійно поєдна ли ся ви со кий про фесіоналізм та істин ний гу манізм, муд ра теорія і дієвий тех но логізм, без до ганні мо ральні стан дар ти й по туж ний інте лект. Ця дум ка, вис лов ле на го лов - ним на уко вим співробітни ком Інсти ту ту соціології НАН Украї ни В.Пи ли пен ком, по суті, була лей тмо ти вом усьо го на уко во го засідан ня, яке відбу ло ся в Дні пропет - ров ську. Олексій ГИЛЮН, кан ди дат філо со фських наук, до цент ка фед ри соціології Дніпро пет ро всько го національ но го універ си те ту ім. О.Гон ча ра Ма ри на ШЕВЧУК, соціолог на вчаль но-ме то дич ної ла бо ра торії із соціології Дніпро пет ро всько го національ но го універ си те ту ім. О.Гон ча ра 216 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 3 На у ко ве жит тя

Интеллектуальное наследие П.Сорокина и современность

Репозитарії

Схожі ресурси