Зображення обкладинки

Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії

Здійснено порівняльний історикоправовий аналіз системи іпотечного кредитування двох імперій в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Студіюється процес виникнення та функціонування установ довгострокового кредитування на українських землях в складі Російської імперії. Показано співвідношення публіч...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2012
Автор: Кириченко, В.Є.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Теми:
Історія держави і права
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59613
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії / В.Є. Кириченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 122-131. — Бібліогр.: 30 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859748115106496512
author Кириченко, В.Є.
author_facet Кириченко, В.Є.
citation_txt Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії / В.Є. Кириченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 122-131. — Бібліогр.: 30 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Здійснено порівняльний історикоправовий аналіз системи іпотечного кредитування двох імперій в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Студіюється процес виникнення та функціонування установ довгострокового кредитування на українських землях в складі Російської імперії. Показано співвідношення публічних та приватних витоків при формуванні банківської системи, правові вимоги до заснування та діяльності іпотечних кредитних установ. Сделан сравнительный историкоправовой анализ системы ипотечного кредитования двух империй во второй половине ХІХ – начале ХХ в. Анализируется процесс возникновения и функционирования учреждений долгосрочного кредита на украинских землях в составе Российской империи. Показано соотношение публичных и частных начал при формировании банковской системы, правовые условия учреждения и деятельности ипотечных кредитных учреждений. This article concludes the comparative historical and legal analysis of the mortgage lending system between two empires in the second half of XIX – early XX centuries. We analyzed the process of the emergence and operation of longterm credit facilities in the Ukrainian lands in the Russian Empire. We described the relationship between public and private beginnings by the formation of the banking system, legal institutions and the activities of the mortgage lending institutions.
first_indexed 2025-12-01T22:42:00Z
format Article
fulltext В. Є. КИ РИ ЧЕН КО ДОВ­ГО­СТ­РО­КО­ВЕ­КРЕ­ДИ­ТУ­ВАН­НЯ­­ НА­УК­РАЇНСЬКИХ­ЗЕМ­ЛЯХ­РОСІЙСЬКОЇ­ІМПЕРІЇ Здійсне но порівняль ний істо ри ко­пра во вий аналіз си с те ми іпо теч но го кре ди ту ван­ ня двох імперій в другій по ло вині ХІХ – на по чат ку ХХ ст. Студіюється про цес ви ник­ нен ня та функціону ван ня ус та нов дов го ст ро ко во го кре ди ту ван ня на ук раїнських зем­ лях в складі Російської імперії. По ка за но співвідно шен ня публічних та при ват них ви токів при фор му ванні банківської си с те ми, пра вові ви мо ги до за сну ван ня та діяль­ ності іпо теч них кре дит них ус та нов. Сде лан срав ни тель ный ис то ри ко­пра во вой ана лиз си с те мы ипо теч но го кре ди то ва­ ния двух им пе рий во вто рой по ло ви не ХІХ – на ча ле ХХ в. Ана ли зи ру ет ся про цесс воз ник­ но ве ния и функ ци о ни ро ва ния уч реж де ний дол го сроч но го кре ди та на ук ра ин ских зем лях в со ста ве Рос сий ской им пе рии. По ка за но со от но ше ние пуб лич ных и ча ст ных на чал при фор ми ро ва нии бан ков ской си с те мы, пра во вые ус ло вия уч реж де ния и де я тель но с ти ипо теч ных кре дит ных уч реж де ний. This article concludes the comparative historical and legal analysis of the mortgage lend­ ing system between two empires in the second half of XIX – early XX centuries. We analyzed the process of the emergence and operation of long­term credit facilities in the Ukrainian lands in the Russian Empire. We described the relationship between public and private begin­ nings by the formation of the banking system, legal institutions and the activities of the mort­ gage lending institutions. У­по­пе­редній­статті­ми­по­ру­ши­ли­про­бле­му­роз­бу­до­ви­си­с­те­ми­ус­та­нов­іпо- теч­но­го­кре­ди­ту­ван­ня­у­другій­по­ло­вині­ХІХ­ст.­в­Ав­ст­ро-Угорській­імперії,­яка­ пе­ре­бу­ва­ла­ в­ стані­ транс­фор­мації­ суспільства­ від­ аг­рар­ної­ до­ індустріаль­ної­ стадії­ ево­люції­ та­ су­про­во­д­жу­ва­лась­ онов­лен­ням­ інсти­туціональ­ної­ струк­ту­ри,­ ко­ли­ відбу­вається­ зміна­ соціаль­но­го­ змісту­ та­ нор­ма­тив­ної­фор­ми­ тра­диційних­ інсти­тутів.­У­ схожій­ си­ту­ації­ у­ цей­період­пе­ре­бу­ва­ла­ і­ Російська­ імперія,­ еко- номіка­та­політич­на­си­с­те­ма­якої­та­кож­по­тре­бу­ва­ли­суттєвих­ре­форм. Як­ в­ імперії­ Габ­сбургів,­ так­ і­ в­ імперії­ Ро­ма­но­вих­ про­ по­ча­ток­ суттєвої­ індустріаль­но-капіталістич­ної­та­дер­жав­но-пра­во­вої­пе­ре­бу­до­ви­мож­на­го­во­ри­ти­ ли­ше­з­60-х­років­ХІХ­ст.,­ко­ли­внаслідок­ре­во­люційної­си­ту­ації­та­під­впли­вом­ не­що­дав­ньої­ воєнної­ по­раз­ки­ по­ста­ла­ на­галь­на­ по­тре­ба­ в­ мо­дернізації.­ Обидві­ імперії­бу­ли­зму­шені­на­здо­га­ня­ти­роз­ви­нуті­країни­світу­та­за­по­зи­чи­ти­най­е­фек- тивніші­фор­ми­інсти­тутів­з­про­гре­сив­них­си­с­тем.­У­Росії,­яка­до­цьо­го­ча­су­ма­ла­ досвід­ ли­ше­ дер­жав­но­го­ кре­ди­ту­ван­ня,­ за­ зра­зок­ бу­ло­ взя­то­ відра­зу­ дві­мо­делі­ по­бу­до­ви­си­с­те­ми­іпо­теч­но­го­кре­ди­ту­ван­ня­– пруссь­ку­та­фран­цузь­ку.­ Пруссь­кий­досвід­пред­став­ляв­со­бою­пер­ший­етап­роз­вит­ку­та­кої­інсти­туції­ як­іпо­теч­ний­банк,­що­ви­ник­у­Сілезії­в­1770­р.­і­от­ри­мав­на­зву­Сілезь­ко­го­ланд- шаф­ту­(Silesian­Landschaft,­Breslau).­За­своєю­юри­дич­ною­сутністю­це­бу­ло­при- му­со­ве­з­бо­ку­дер­жа­ви­ста­но­ве­кре­дит­не­то­ва­ри­ст­во,­яке­об’єдну­ва­ло­взаємною­ відповідальністю­ всіх­ світських­ і­ ду­хов­них­ зем­ле­влас­ників­Сілезії­ та­ на­да­ва­ло­ іпо­течні­кре­ди­ти­за­став­ни­ми­ли­с­та­ми1.­На­ступ­ний­етап­ґене­зи­інсти­ту­ту­іпо­теч- но­го­бан­ку­пов’яза­ний­уже­із­фран­цузь­ким­досвідом­за­сну­ван­ня­у­1852­р.­Націо- наль­но­го­ іпо­теч­но­го­ бан­ку­Франції­ (Crйdit­ Foncier­ de­France),­ який­пе­ре­тво­рив­ іпо­теч­ну­ ус­та­но­ву­ з­ об’єднан­ня­ по­зи­чаль­ників­ на­ по­се­ред­ниць­ку­ ус­та­но­ву,­що­ 122 Держава і право • Випуск 55 об’єдна­ла­кре­ди­торів­за­до­по­мо­гою­акціонер­ної­ор­ганізаційно-пра­во­вої­фор­ми. Од­нак­не­зва­жа­ю­чи­на­те,­що­досвіду­не­бра­ку­ва­ло,­російська­дер­жав­на­вла­да­ не­поспіша­ла­до­кла­да­ти­зу­силь­до­роз­бу­до­ви­си­с­те­ми­іпо­теч­но­го­кре­ди­ту­ван­ня,­ та­кої­не­обхідної­не­ли­ше­се­ля­нам,­а­й­на­сам­пе­ред­дво­ря­нам,­які­після­ре­фор­ми­ 1861­р.­бу­ли­по­став­лені­пе­ред­не­обхідністю­пе­ре­бу­до­ви­влас­но­го­гос­по­дар­ст­ва­на­ за­са­дах­то­вар­ності.­Окрім­відсут­ності­вільних­дер­жав­них­коштів­для­цієї­спра­ви,­ уряд­та­кож­по­бо­ю­вав­ся­то­го,­що­емісія­іпо­теч­них­цінних­па­перів­не­ми­ну­че­при- зве­де­до­знецінен­ня­ви­куп­них­свідоцтв. Не­ви­с­та­ча­ло­гро­шей­і­у­поміщиків,­од­нак­дво­рян­ст­во­Хер­сон­щи­ни,­з­ог­ля­ду­ на­світо­вий­досвід,­ро­зуміло­то­го,­що,­ли­ше­поєднав­ши­свої­фінан­сові­зу­сил­ля,­ мож­на­виріши­ти­про­бле­му­не­стачі­гро­шей.­У­травні­1864­р.­в­Одесі­бу­ло­за­сно­ва- но­ взаємне­ кре­дит­не­ то­ва­ри­ст­во­ –­ «Земсь­кий­ банк­Хер­сонсь­кої­ гу­бернії»2,­ яке­ об’єдна­ло­зем­ле­влас­ників­Хер­сонсь­кої­гу­бернії*.­Слід­та­кож­відзна­чи­ти,­що­цей­ дослід­не­був­ви­ключ­но­при­ват­ним­–­дер­жа­ва­бра­ла­в­ньо­му­ак­тив­ну­участь.­Уряд­ на­дав­то­ва­ри­ст­ву­по­зи­ку­в­розмірі­100­тис.­руб.­ із­про­до­воль­чо­го­капіта­лу­Хер- сонсь­кої­ гу­бернії,­ який­ зна­хо­див­ся­ в­ роз­по­ря­д­женні­ Міністер­ст­ва­ внутрішніх­ справ­ «для­ по­чат­ко­во­го­ за­без­пе­чен­ня­ без­пе­рерв­но­го­ здійснен­ня­ пла­тежів­ по­ за­став­них­ли­с­та»3. У­ червні­ 1866­ р.,­ ско­ри­с­тав­шись­ при­кла­дом­ ук­раїнських­ поміщиків,­ уже­ за­галь­ноімперсь­ка­ініціати­ва­знай­ш­ла­свою­ре­алізацію­шля­хом­ут­во­рен­ня­То­ва- ри­ст­ва­взаємно­го­по­зе­мель­но­го­кре­ди­ту,­яке­ма­ло­пра­во­кре­ди­ту­ва­ти­зем­ле­влас- ників­по­всій­те­ри­торії­Російської­імперії,­в­то­му­числі­й­в­ук­раїнських­гу­берніях4. За­пер­ше­по­ре­фор­ме­не­де­ся­тиріччя­бу­ло­декілька­спроб­за­сну­ван­ня­іпо­теч­них­ банків­ у­ формі­ акціонер­них­ то­ва­риств,­ од­нак­ жод­на­ з­ них­ не­ ма­ла­ успішно­го­ за­вер­шен­ня5.­За­оцінкою­то­го­час­них­еко­номістів,­при­чи­на­кри­ла­ся­у­відсут­ності­ вільно­го­капіта­лу,­не­роз­ви­не­ності­фон­до­во­го­рин­ку­і­як­наслідок­–­у­не­до­статній­ обізна­ності­ суспільства­ з­ та­ки­ми­фінан­со­ви­ми­ інсти­туціями,­ як­ інве­с­ту­ван­ня­ в­ цінні­па­пе­ри6.­Про­те­дер­жав­на­вла­да­все­ж­та­ки­усвідо­млю­ва­ла­пря­му­ви­го­ду­від­ акціонер­но­го­підприємництва,­яка­про­яв­ля­ла­ся­в­ут­во­ренні­відповідної­пра­во­вої­ ба­зи.­До­цьо­го­до­да­вав­ся­ще­й­на­оч­ний­ма­теріаль­ний­зиск­від­іпо­теч­них­опе­рацій.­ За­умо­ви­ви­со­кої­на­той­час­при­бут­ко­вості­землі­(во­на­ся­га­ла­10­%­купівель­ної­ ціни­ й­ ви­ще)­ віднос­но­ не­ви­со­кий­ відсо­ток­ дов­го­ст­ро­ко­вих­ зе­мель­них­ по­зик­ ро­бив­вигідною­купівлю­землі,­на­при­клад,­у­То­ва­ристві­взаємно­го­по­зе­мель­но­го­ кре­ди­ту­чи­то­в­Земсь­ко­му­бан­ку­Хер­сонсь­кої­гу­бернії.­Це­й­обу­мов­лю­ва­ло­при- ваб­ливість­ство­рен­ня­акціонер­них­зе­мель­них­банків7. Пер­ша­ за­ява­ про­ за­сну­ван­ня­ акціонер­но­го­ зе­мель­но­го­ бан­ку­ надійшла­ до­ Міністер­ст­ва­ фінансів­ на­прикінці­ 1870­ р.­ від­ харківських­ зем­ле­влас­ників­ і­ ку­пецтва.­ Ініціато­ра­ми­ спра­ви­ бу­ли­ ку­пець­ пер­шої­ гільдії­О.­К.­Ал­чевсь­кий­ та­ уп­рав­ля­ю­чий­Харківською­кон­то­рою­Дер­жав­но­го­бан­ку­І.­В.­Вер­надсь­кий8.­При- ват­на­ за­снов­ниць­ка­ ініціати­ва­ бу­ла­ підтри­ма­на­ харківським­ гу­бер­на­то­ром­ Д.­М.­Кра­поткіним,­який­вва­жав­(і­не­безпідстав­но),­що­но­ва­кре­дит­на­ус­та­но­ва­ спри­я­ти­ме­роз­вит­ку­сільсько­го­гос­по­дар­ст­ва­гу­бернії. Спра­ва­зру­ши­ла­з­місця­са­ме­в­ук­раїнських­гу­берніях,­про­те­став­лен­ня­уря­ду­ до­іпо­теч­них­акціонер­них­банків­за­ли­ша­ло­ся­на­сто­ро­же­ним,­на­відміну­від­став- лен­ня­до­кре­дит­них­то­ва­риств­зем­ле­влас­ників.­Де­пар­та­мент­дер­жав­ної­еко­номії­ Дер­жав­ної­ Ра­ди,­ да­ю­чи­ зго­ду­ на­ за­сну­ван­ня­ Харківсько­го­ зе­мель­но­го­ бан­ку,­ відзна­чав,­що­ дає­ її­ ли­ше­ «як­ дослід».­Про­те­ са­ме­Міністер­ст­во­фінансів­ бу­ло­ зму­ше­не­ кон­ста­ту­ва­ти,­ що­ «у­ публіки­ ви­я­ви­ло­ся­ вель­ми­ ве­ли­ке­ праг­нен­ня­ до­ 123Юридичні і політичні науки за­снов­ництва­акціонер­них­зе­мель­них­банків»9. За­снов­ниць­ка­ ли­хо­ман­ка­ бу­ла­ унор­мо­ва­на­ Ви­со­чай­шим­ за­твер­д­жен­ням­ 31­трав­ня­1872­р.­дум­ки­Дер­жав­ної­Ра­ди­що­до­тим­ча­со­во­го­по­ряд­ку­за­сну­ван­ня­ при­ват­них­кре­дит­них­ус­та­нов­лень10,­який­упов­но­ва­жив­міністра­фінансів­за­твер- д­жу­ва­ти­ста­ту­ти­цих­банків­за­умо­ви,­що­во­ни­бу­дуть­змісто­вно­відповіда­ти­ста- ту­там,­ які­ вже­ за­твер­див­цар­ і­ які­ виз­нані­ взірце­ви­ми.­Для­по­зе­мель­них­банків­ зраз­ко­ви­ми­ виз­на­ва­ли­ся­ ста­ту­ти­ Харківсько­го,­ Тульсь­ко­го­ та­ Пол­тавсь­ко­го­ банків.­Про­тя­гом­ ро­ку­ міністр­ за­твер­див­ вісім­ ста­тутів­ акціонер­них­ зе­мель­них­ банків11,­ се­ред­ яких­ дві­ кре­дитні­ ус­та­но­ви­ бу­ло­ за­сно­ва­но­ в­ ук­раїнських­ гу­берніях­–­Київський­і­Бес­са­рабсь­ко-Таврійський­бан­ки. Про­те­ уряд­ не­ поспішав­ спри­я­ти­ ут­во­рен­ню­ кон­ку­рент­но­го­ се­ре­до­ви­ща­ у­ при­ват­но­му­іпо­теч­но­му­банківництві.­Окрім­за­твер­д­же­них­ста­тутів,­до­міністер- ст­ва­ надійшло­ще­ 14­ про­ектів,­ із­ яких­ 12­ бу­ли­ ста­ту­та­ми­ акціонер­них­ банків­ і­ ли­ше­ 2­ –­ взаємних­ то­ва­риств.­ Усі­ во­ни,­ з­ різних­ при­чин,­ не­ от­ри­ма­ли­ зго­ди­ міністра­фінансів12.­Пе­ре­важ­но­це­пов’язу­ють,­по-пер­ше,­з­тим,­що­та­кий­грюн- дерсь­кий­бум­призвів­до­ус­клад­нень­у­ре­алізації­ за­клад­них­листів­ і­про­по­зиція­ знач­но­пе­ре­ви­щи­ла­по­пит.­По-дру­ге,­в­уря­до­вих­ко­лах­у­1877­р.­ос­та­точ­но­взя­ла­ го­ру­дум­ка­що­до­не­га­тив­но­го­став­лен­ня­до­відкрит­тя­но­вих­кре­дит­них­ус­та­нов13.­ По­ча­с­ти­це­по­яс­ню­ють­світо­вою­еко­номічною­кри­зою­1873­р.­і­банківською­кри- зою­1875­р. Не­ за­вер­ши­лась­ успіхом­ й­ ініціати­ва­ та­ діяльність­ Харківської­ гу­бернсь­кої­ земсь­кої­уп­ра­ви­що­до­спро­би­за­сну­ва­ти­Харківський­земсь­кий­іпо­теч­ний­банк14. Ук­раїнські­по­зе­мельні­акціонерні­бан­ки­бу­ли­відда­ле­ни­ми­від­ос­нов­них­гро- шо­вих­по­токів.­То­му­пер­ше,­з­чо­го­по­чи­на­ли­но­во­с­тво­рені­іпо­течні­ус­та­но­ви,­це­ вста­нов­лен­ня­міцних­зв’язків­зі­сто­лич­ни­ми­бан­ка­ми­як­та­ки­ми,­що­мог­ли­на­да­ти­ дієву­до­по­мо­гу­в­розміщенні­щой­но­еміто­ва­них­цінних­па­перів­–­акцій­і­за­став- них­листів15.­Про­те­навіть­сто­лич­них­гро­шо­вих­по­токів­яв­но­не­ви­с­та­ча­ло,­і­без­ за­лу­чен­ня­ капіталів­ іно­зем­них­ інве­с­торів­ роз­бу­ду­ва­ти­ іпо­теч­ний­ ри­нок­ бу­ло­ прак­тич­но­ не­мож­ли­во.­ Пер­шу­ спро­бу­ розмісти­ти­ за­ставні­ ли­с­ти­ Харківсько­го­ зе­мель­но­го­ бан­ку­ на­ світо­во­му­ фінан­со­во­му­ рин­ку­ бу­ло­ зроб­ле­но­ банкірським­ до­мом­ І.­Є.­Гінзбур­га­ в­1872­р.,­ про­те­ во­на­ за­зна­ла­по­раз­ки­че­рез­ те,­що­цінні­ па­пе­ри­бу­ли­еміто­вані­в­кре­дит­них,­тоб­то­па­пе­ро­вих,­руб­лях.­ При­близ­но­в­цей­же­час­ав­ст­ро-угорські­банкіри­до­кла­да­ли­зу­силь­для­то­го,­ щоб­збільши­ти­при­ваб­ливість­влас­них­цінних­па­перів­за­до­по­мо­гою­їхньої­емісії­ у­«ме­та­левій­ва­люті».­Не­відста­ва­ли­від­своїх­західних­ко­лег­і­ук­раїнці.­Звер­нен- ня­харківських­акціонерів­до­Міністер­ст­ва­фінансів­про­ви­пуск­за­клад­них­листів­ у­зо­лоті­бу­ло­сприй­ня­то­по­зи­тив­но,­але­з­на­леж­ною­обе­режністю16.­Харківсько­му­ зе­мель­но­му­бан­ку­доз­во­ли­ли­ви­кла­с­ти­§­54­ста­ту­ту­в­ре­дакції,­що­на­да­ва­ла­пра­во­ ви­пу­с­ку­ за­клад­них­ листів­ не­ тільки­ в­ па­пе­ро­вих,­ але­ й­ у­ ме­та­ле­вих­ руб­лях­ номіна­лом­125­руб.­за­кур­сом,­що­дорівню­вав­20­фун­там­стерлінгів,­500­фран­кам,­ 236­гол­ландсь­ким­гуль­де­нам­або­134­пруссь­ким­та­ле­рам17. Як­що­в­ 1871–1872­рр.­фінан­со­ва­ кон’юнк­ту­ра­бу­ла­ спри­ят­ли­вою­для­ інве­с- торів,­ і­розміщен­ня­еміто­ва­них­бан­ка­ми­цінних­па­перів­відбу­ва­ло­ся­ефек­тив­но,­ то­вже,­по­чи­на­ю­чи­з­кінця­1872­р.,­са­ме­різке­зро­с­тан­ня­кількості­но­во­у­тво­ре­них­ банків­та­об­сягів­їхніх­емісій,­ус­клад­не­не­світо­вою­еко­номічною­кри­зою,­при­зу- пи­ни­ло­цей­про­цес.­ Щоб­за­побігти­цьо­му­яви­щу­та­пож­ва­ви­ти­ри­нок­цінних­па­перів,­бу­ло­навіть­ доз­во­ле­но­ут­во­рен­ня­у­квітні­1873­р.­Цен­т­раль­но­го­Бан­ку­Російсько­го­по­зе­мель- 124 Держава і право • Випуск 55 но­го­кре­ди­ту18,­за­снов­ни­ка­ми­яко­го­ста­ли­відомі­фінан­си­с­ти,­російські­банкірські­ та­торгівельні­до­ми,­а­та­кож­ок­ремі­іно­земні­бан­ки.­Банк­по­ви­нен­був­ску­пи­ти­та­ де­по­ну­ва­ти­за­ставні­ли­с­ти­російських­іпо­теч­них­банків,­ви­пу­с­тив­ши­на­за­кор­дон- ний­ри­нок­цінних­па­перів­свої­ли­с­ти,­за­без­пе­чені­зо­ло­том.­ Про­те­ дру­га­ по­ло­ви­на­ 70-х­ рр.­ ХІХ­ ст.­ прой­ш­ла­ під­ зна­ком­ не­стабільності­ національ­ної­ ва­лю­ти,­ яка­ за­вда­ла­ суттєвих­ збитків­ Цен­т­раль­но­му­ бан­ку.­ Та­ка­ збит­ковість­бу­ла­«стабільною»,­не­зва­жа­ю­чи­на­уря­до­ву­підтрим­ку,­і­вже­з­1878­р.­ ак­тивні­ опе­рації­ кре­дит­ної­ ус­та­но­ви­ при­пи­ни­ли­ся19.­ За­лу­чи­ти­ в­ не­обхідній­ кількості­іно­земні­капіта­ли­не­вда­ло­ся. Відсту­пив­ши­ від­ ста­но­во­го­ прин­ци­пу­ та­ доз­во­лив­ши­ при­ват­ну­ ініціати­ву­ в­ справі­ вла­ш­ту­ван­ня­ дов­го­ст­ро­ко­во­го­ по­зе­мель­но­го­ кре­ди­ту,­ уряд­ про­дов­жу­вав­ жор­ст­ко­кон­тро­лю­ва­ти­при­ват­ну­спра­ву. Го­ло­вним­за­со­бом­кон­тро­лю­з­бо­ку­дер­жа­ви,­який­ус­та­нов­лю­вав­за­кон,­бу­ло­ відсте­жен­ня­ змісту­ ус­та­нов­чих­ до­ку­ментів­ бан­ку,­ а­ точніше­ по­вно­ва­жен­ня­ міністра­ фінансів­ своєю­ вла­дою­ за­твер­д­жу­ва­ти­ ста­тут­ кре­дит­ної­ ус­та­но­ви,­ а­ та­кож­уз­го­д­жу­ва­ти­зміни­та­до­пов­нен­ня­до­ста­ту­ту20. Вдав­шись­ до­ скру­пу­ль­оз­но­го­ кон­тро­лю­ за­ змістом­ банківських­ ус­та­нов­чих­ до­ку­ментів­ з­ бо­ку­ міністра­ фінансів,­ уряд­ не­ об­ме­жив­ся­ ли­ше­ та­кою­ фор­мою­ фор­маль­но-бю­ро­кра­тич­но­го­ на­гля­ду.­ Спра­ва­ в­ то­му,­ що­ перші­ ж­ місяці­ опе- раційної­діяль­ності­банків­спри­чи­ни­ли­ак­тив­ну­бо­роть­бу­за­клієнта,­жор­ст­ке­кон- ку­рент­не­про­ти­сто­ян­ня­при­зво­ди­ло­до­зло­вжи­вань­і­на­дан­ня­еко­номічно­не­обґрун- то­ва­них­ по­зик.­ Тре­ба­ відда­ти­ на­леж­не­ банкірам,­ во­ни­ще­ раніше­ за­ уря­довців­ оціни­ли­не­без­пе­ку­та­кої­фінан­со­вої­стра­тегії­та­виріши­ли­до­сяг­ти­ком­промісу­в­ цьо­му­пи­танні.­Вже­у­жовтні­1873­р.­правління­ми­банків­бу­ло­по­да­но­до­уря­ду­ кло­по­тан­ня­що­до­про­ве­ден­ня­з’їзду­своїх­пред­став­ників.­Кло­по­тан­ня­за­до­воль­ни- ли,­але­за­умо­ви,­що­участь­у­збо­рах­бра­ти­муть­пред­став­ни­ки­всіх­іпо­теч­них­кре- дит­них­ус­та­нов,­а­не­тільки­акціонер­них­банків,­і­про­хо­ди­ти­з’їзд­бу­де­під­го­ло- ву­ван­ням,­яке­виз­на­чить­уряд21.­Пре­це­дент­бу­ло­ство­ре­но:­на­далі­на­кож­ний­з’їзд­ тре­ба­бу­ло­от­ри­му­ва­ти­ок­ре­мий­дозвіл,­по­го­д­жу­ва­ти­про­гра­му­з­уря­дом­–­і­все­це­ за­умо­ви­обов’яз­ко­вої­участі­у­збо­рах­усіх­іпо­теч­них­ус­та­нов22. Важ­ли­вим­пи­тан­ням,­що­місти­ло­ся­в­по­ряд­ках­ден­них­пер­ших­трьох­з’їздів­ зе­мель­них­банків,­бу­ло­ут­во­рен­ня­ко­ор­ди­ну­ю­чо­го­ор­га­ну,­який­мав­би­вирішу­ва­ти­ пи­тан­ня­ор­ганізації­май­бутніх­з’їздів,­а­та­кож­узя­ти­на­се­бе­тя­гар­відно­син­із­вла- дою.­Уряд­по­зи­тив­но­сприй­няв­кло­по­тан­ня­банків,­но­во­у­тво­ре­ний­ор­ган­от­ри­мав­ на­зву­«Комітет­з’їздів­пред­став­ників­ус­та­нов­русь­ко­го­зе­мель­но­го­кре­ди­ту»23.­За­ за­ко­ном,­го­ло­ва­коміте­ту­при­зна­чав­ся­осо­би­с­то­ца­рем,­йо­го­за­ступ­ник­–­міністром­ фінансів,­п’ять­членів­оби­ра­ли­ся­чер­го­вим­з’їздом. Ви­мо­га­уря­ду­що­до­спільно­го­про­ве­ден­ня­з’їздів­при­ват­них­іпо­теч­них­банків­ за­зда­легідь­ бу­ла­ при­ре­че­на­ на­ не­вда­чу.­ То­му,­ зберіга­ю­чи­ ба­жа­ну­ для­ вла­ди­ зовнішню­єдність,­на­справді­як­комітет,­так­і­самі­з’їзди­ста­ли,­по­суті,­ко­ор­ди- наційним­цен­т­ром­для­акціонер­них­по­зе­мель­них­банків24. За­кла­дені­ще­за­часів­Ми­ко­ли­І­прин­ци­пи­акціонер­ної­політи­ки,­яка­ба­зу­ва­ла­ся­ на­дозвільній­си­с­темі­за­снов­ництва­та­при­маті­се­па­рат­но­го­акціонер­но­го­за­ко­но- дав­ст­ва­над­за­галь­но-пра­во­ви­ми­нор­ма­ми,­доз­во­ли­ли­дер­жаві­впро­ва­ди­ти­діє­вий­ кон­троль­над­кор­по­ра­тив­ним­се­ре­до­ви­щем­ і­рин­ком­цінних­па­перів,­що,­в­свою­ чер­гу,­на­да­ло­мож­ливість­уник­ну­ти­ха­о­тич­ності­та­не­ке­ро­ва­ності­в­емісій­них­про- це­сах­ і­ не­ до­пу­с­ти­ти­ по­трясінь,­ яких­ за­зна­ли­ ав­ст­ро-угорські­ бан­ки­ в­­ 70-ті­ро­ки­ХІХ­ст.,­акціонер­не­за­ко­но­дав­ст­во­яких­бу­ду­ва­ло­ся­на­явоч­но­му­прин- 125Юридичні і політичні науки ципі­за­сну­ван­ня­акціонер­них­ком­паній­і­відсут­ності­об­ме­жень­для­при­ват­них­осіб. Та­кож,­на­відміну­від­імперії­Габ­сбургів,­російська­роз­бу­до­ва­іпо­теч­но­го­кре- ди­ту­ван­ня­пішла­шля­хом­вклю­чен­ня­до­цієї­си­с­те­ми­дер­жав­них­ус­та­нов­дов­го­ст- ро­ко­во­го­кре­ди­ту­ван­ня. На­весні­1881­р.­ке­ру­ю­чий­Міністер­ст­вом­фінансів­М.­Х.­Бун­ге,­до­повіда­ю­чи­ Дер­жавній­ Раді­ пи­тан­ня­ про­ при­чи­ни­ не­знач­ної­ кількості­ наділів,­ ви­куп­ле­них­ тим­ча­со­во­ зо­бов’яза­ни­ми­ се­ля­на­ми,­ та­ про­по­ну­ю­чи­ зни­жен­ня­ ви­куп­них­ пла- тежів,­звер­нув­ува­гу­членів­Ра­ди­на­те,­що­го­ло­вною­при­чи­ною­за­не­па­ду­се­лянсь- ко­го­ гос­по­дар­ст­ва­ є­ не­до­стат­ня­ кількість­ і­ низь­ка­ про­дук­тивність­ зе­мель­них­ діля­нок,­а­прид­бан­ня­до­дат­ко­вих­площ­не­мож­ли­ва­че­рез­відсутність­до­ступ­но­го­ кре­ди­ту.­ Сприй­няв­ши­ цю­ те­зу,­ Ра­да­ зо­бов’яза­ла­ міністрів­ внутрішніх­ справ­ та­ фінансів,­ за­ спільної­ зго­ди­ та­ за­ умо­ви­ по­го­д­жен­ня­ з­ інши­ми­ зацікав­ле­ни­ми­ відом­ст­ва­ми,­підго­ту­ва­ти­та­вне­сти­на­роз­гляд­у­ за­ко­но­дав­чо­му­по­ряд­ку­мірку- ван­ня­з­пи­тан­ня­«по­лег­шен­ня­для­се­лян­мож­ли­вості­ко­ри­с­ту­ва­ти­ся­кре­ди­том­для­ купівлі­землі».­20­трав­ня­1881­р.­ця­по­ста­но­ва­Ра­ди­от­ри­ма­ла­зго­ду­ца­ря25. За­ос­но­ву­бу­ло­взя­то­мо­дель­уря­до­вої­кре­дит­ної­ус­та­но­ви­–­Се­лянсь­ко­го­по­зе- мель­но­го­бан­ку.­ Ідея­ство­рен­ня­се­лянсь­ко­го­бан­ку­ма­ла­як­су­про­тив­ників,­так­ і­ при­хиль­ників,­ про­те­ ос­танніх­ бу­ло­ знач­но­ більше.­ У­ за­сну­ванні­ іпо­теч­но­го,­ навіть­ ста­но­во­го­ за­ своєю­ сутністю,­ бан­ку­ бу­ли­ зацікав­лені­ не­ тільки­ се­ля­ни,­ но­во­на­ро­д­же­на­бур­жу­азія,­а­й­ба­га­то­поміщиків.­Ко­ристь­для­дво­рян­ст­ва­по­ля­га- ла­в­то­му,­що­ба­га­то­ве­ли­ких­зем­ле­влас­ників­у­по­ре­фор­мені­ча­си­по­ча­ли­зай­ма- ти­ся­ про­мис­ло­вим­ ви­роб­ництвом,­ яке­ на­ те­ре­нах­ Ук­раїни­ бу­ло­ пред­став­ле­не­ спир­то­вою­про­мис­ловістю­та­бу­ря­ко­во-цу­к­ро­вим­ви­роб­ництвом.­Пе­рехід­до­капі- талістич­ної­си­с­те­ми­гос­по­да­рю­ван­ня­та­по­ро­д­жені­цим­еко­номічні­по­тре­би­(як-от­ не­обхідність­ у­ дов­го­ст­ро­ко­во­му­ іпо­теч­но­му­ кре­диті)­ зу­мов­лю­ва­ли­ по­леміку­ в­ за­со­бах­ма­со­вої­інфор­мації,­сти­му­лю­ва­ли­на­укові­досліджен­ня­та­політичні­дис- кусії,­ за­вдя­ки­чо­му­ в­ дер­жаві­фор­му­ва­ла­ся­ суспільна­дум­ка,­ яка­ в­ різних­ своїх­ про­явах­ впли­ва­ла­ на­ існу­ю­чий­ за­ко­но­твор­чий­ ме­ханізм­ із­ ме­тою­ до­сяг­нен­ня­ не­обхідно­го­пра­во­во­го­ре­зуль­та­ту.­ Об­го­во­ре­ний­і­до­опраць­о­ва­ний­уря­дов­ця­ми­за­ко­но­про­ект­надійшов­до­За­галь- них­ зборів­Дер­жав­ної­Ра­ди­26­ квітня­1882­р.­Політич­на­дис­по­зиція­ сил­ в­при- сутствії­за­ли­ши­ла­ся­незмінною.­Меншість­ка­те­го­рич­но­ви­с­ту­пи­ла­за­відкла­ден­ня­ роз­гля­ду­в­зв’яз­ку­з­не­до­опра­цю­ван­ням­пи­тан­ня.­Про­те­більшість­Ра­ди­(34­чле­ни)­ на­по­ляг­ла­на­об­го­во­ренні­по­ло­жен­ня­про­банк.­Між­тим,­під­час­дис­кусії­до­сяг­ти­ ком­промісу­так­і­не­вда­ло­ся.­18­трав­ня­1882­р.­По­ло­жен­ня­про­Се­лянсь­кий­по­зе- мель­ний­ банк­ от­ри­ма­ло­ Ви­со­чай­ше­ за­твер­д­жен­ня­ Олек­сан­д­ром­ ІІІ­ у­ ре­дакції,­ за­про­по­но­ваній­більшістю26,­а­се­ля­ни­– дов­го­очіку­ва­ний­кре­дит. На­прикінці­ 1883­ р.­ дво­рянсь­ке­ зібран­ня­Ор­ловсь­кої­ гу­бернії­ звер­ну­ло­ся­ до­ Олек­сан­д­ра­ІІІ­із­всепідданійшим­про­хан­ням,­у­яко­му­звер­та­ло­ува­гу­імпе­ра­то­ра­ на­скрут­не­ста­но­ви­ще­поміщиць­ких­гос­по­дарств­і­кло­по­та­ло­ся­що­до­да­ру­ван­ня­ дво­рян­ст­ву­ дер­жав­но­го­ дов­го­ст­ро­ко­во­го­ кре­ди­ту­ на­ пільго­вих­ умо­вах,­ а­ та­кож­ про­на­дан­ня­по­зи­чаль­ни­кам­зе­мель­них­банків­мож­ли­вості­кон­вер­ту­ва­ти­свої­бор- ги­в­менш­об­тяж­ливі27. Про­хан­ня­бу­ло­сприй­ня­то­з­ро­зумінням,­і­сьо­годні­всім­відо­ма­ре­зо­люція,­яка­ влас­но­руч­бу­ла­на­пи­са­на­ца­рем­на­про­ханні:­«Дійсно,­час­на­решті­зро­би­ти­що-не- будь,­ щоб­ до­по­мог­ти­ дво­рян­ст­ву».­ Міністр­ фінансів­ от­ри­мав­ пря­му­ ца­ре­ву­ вказівку­ «що­до­ за­сну­ван­ня­ дер­жав­ної­ ус­та­но­ви­ для­ відкрит­тя­ зем­ле­влас­ни­кам­ кре­ди­ту­на­більш­вигідних,­ніж­ті,­що­існу­ють­нині,­умо­вах»28. 126 Держава і право • Випуск 55 Пред­став­ля­ю­чи­в­Дер­жав­ну­Ра­ду­за­ко­но­про­ект,­М.­Х.­Бун­ге­у­своєму­по­данні­ від­22­лю­то­го­1885­р.­№­2061­на­по­ля­гав,­що­про­бле­ма­підтрим­ки­зем­ле­влас­ників­ шля­хом­ ула­ш­ту­ван­ня­ для­ них­ де­ше­во­го­ кре­ди­ту­ не­ по­вин­на­ вирішу­ва­ти­ся­ за­ ра­ху­нок­ма­теріаль­них­по­жертв­з­бо­ку­дер­жа­ви.­Слід­бе­зу­мов­но­усу­ну­ти­будь-які­ сподіван­ня­що­до­ ви­дачі­ зем­ле­влас­ни­кам­ по­зик­ із­ влас­них­ коштів­ каз­на­чей­ст­ва­ або­з­інших­сум,­що­є­в­роз­по­ря­д­женні­уря­ду,­бо,­по-пер­ше,­в­та­кий­спосіб­не­мож- ли­во­ за­до­воль­ни­ти­ по­тре­би­ в­ кре­диті­ в­ скільки-не­будь­ ши­ро­ких­ розмірах,­ а,­ по-дру­ге,­ сам­ цей­ спосіб­ невідво­рот­но­ пов’яза­ний­ із­ збільшен­ням­ по­дат­ко­во­го­ ти­с­ку.­Підби­ва­ю­чи­підсум­ки,­міністр­за­зна­чав:­«яким­ба­жа­ним­не­є­зде­шев­лен­ня­ кре­ди­ту,­ні­в­яко­му­ви­пад­ку­во­но­не­по­вин­но­бу­ти­до­сяг­ну­то­шля­хом­об­тя­жен­ня­ ре­ш­ти­класів­на­се­лен­ня»29. Про­те­в­умо­вах,­ко­ли­най­б­лиж­че­ото­чен­ня­Олек­сан­д­ра­ІІІ­праг­ну­ло­по­вер­нен- ня­до­зруч­них­умов­до­ре­фор­ме­но­го­ста­но­во­го­дер­жав­но­го­кре­ди­ту,­сподіва­ти­ся­на­ за­твер­д­жен­ня­лібе­раль­них­про­по­зицій­Міністер­ст­ва­фінансів­не­до­во­ди­ло­ся. 3­черв­ня­1885­р.­дум­ка­Дер­жав­ної­Ра­ди­що­до­По­ло­жен­ня­про­Дер­жав­ний­дво- рянсь­кий­ зе­мель­ний­ банк­ і­ Роз­клад­ по­сад­ цьо­го­ бан­ку­ от­ри­ма­ла­ Ви­со­чай­ше­ за­твер­д­жен­ня­Олек­сан­д­ра­ІІІ30.­ Роз­роб­лен­ня­та­прий­нят­тя­ус­та­нов­чо­го­до­ку­мен­та­дер­жав­ної­дво­рянсь­кої­іпо- теч­ної­ус­та­но­ви­про­хо­ди­ли­в­без­ком­промісно­му­про­ти­сто­янні­лібе­раль­них­і­кон- сер­ва­тив­них­ сил­ суспільства.­ За­ пра­во­вим­ ста­ту­сом­ бу­ло­ ут­во­ре­но­ не­ про­сто­ ста­но­вий,­ а­ вузь­ко­с­та­но­вий­ банк,­ що­ на­да­вав­ по­слу­ги­ не­ дво­ря­нам­ уза­галі,­ а­ ли­ше­ тим­ із­ них,­ хто­на­ле­жав­до­ їхньої­ спад­ко­вої­ ча­с­ти­ни.­Підкрес­ли­мо,­що­у­ світовій­ пра­вовій­ прак­тиці­ відсутній­ досвід,­ ко­ли­ дер­жа­ва­ вирішу­ва­ла­ свої­ політи­ко-еко­номічні­про­бле­ми­за­ра­ху­нок­вла­ш­ту­ван­ня­ус­та­но­ви­іпо­теч­но­го­кре- ди­ту.­Та­ким­чи­ном,­це­пев­ною­мірою­яви­ще­унікаль­не.­А­відтак­і­де­які­йо­го­скла- дові­ теж­ не­ є­ тра­диційни­ми­ для­ банківництва.­ Окрім­ юри­дич­но­ закріпле­ної­ в­ ста­туті­ме­ти­но­во­с­тво­рю­ва­но­го­бан­ку,­що­виз­на­ча­лась­як­«на­дан­ня­дов­го­ст­ро­ко- вих­по­зик»,­уряд­сподівав­ся­–­за­вдя­ки­ви­ко­ри­с­тан­ню­цьо­го­інстру­мен­та­–­ще­й­на­ виз­во­лен­ня­ дво­рянсь­кої­ зе­мель­ної­ влас­ності­ з­ пра­во­вих­ ла­бет­ за­став­них­ угод­ при­ват­них­ кре­дит­них­ ус­та­нов­ і­ ли­х­вар­ст­ва.­ То­му,­ окрім­ фінан­со­во-кре­дит­ної­ функціональ­ної­ спря­мо­ва­ності­ з­ еле­мен­та­ми­ бла­годійності,­ від­ цьо­го­ бан­ку­ очіку­ва­ли­й­зе­мель­но-мобілізаційних­зу­силь. Російська­дер­жав­но-пра­во­ва­кон­цепція­що­до­іпо­теч­но­го­кре­ди­ту­ван­ня­не­бу­ла­ незмінною­про­тя­гом­усь­о­го­ ча­су­ існу­ван­ня­цьо­го­ інсти­ту­ту.­У­ 60-х­ рр.­ХІХ­ ст.­ за­галь­не­сприй­нят­тя­вла­дою­пра­во­вої­мо­делі­ор­ганізації­дов­го­ст­ро­ко­во­го­кре­ди- ту,­як­і­в­Ав­ст­ро-Угор­щині,­ґрун­ту­ва­ло­ся­на­лібе­раль­них­за­са­дах,­що­пе­ред­ба­ча­ли­ при­ват­ну­ ініціати­ву­ та­ без­ста­новість.­ Сілезь­ка­ мо­дель­ ус­та­но­ви­ іпо­теч­но­го­ банківництва­–­кре­дит­на­спілка­зем­ле­влас­ників­–­виз­на­ва­ла­ся­найв­даліно­шою­та­ фінан­со­во­без­печ­ною­ор­ганізаційно-пра­во­вою­фор­мою­для­ус­та­нов­дов­го­ст­ро­ко- во­го­ кре­ди­ту­ за­вдя­ки­ кру­говій­ по­руці­ за­ еміто­ва­ни­ми­ цінни­ми­ па­пе­ра­ми,­ яку­ пе­ред­ба­ча­ла­ ця­ пра­во­ва­ кон­ст­рукція.­ Про­те­ уря­до­ва­ по­зиція­ не­ знай­ш­ла­ сво­го­ підтвер­д­жен­ня­в­пра­во­за­с­то­совній­прак­тиці.­Кри­зо­вий­стан­російської­каз­ни­не­ доз­во­лив­дер­жаві­фінан­со­во­підтри­ма­ти­гу­бернські­то­ва­ри­ст­ва­по­зе­мель­но­го­кре- ди­ту,­за­без­пе­чив­ши­їх­до­статнім­стар­то­вим­капіта­лом.­Земсь­кий­банк­Хер­сонсь- кої­гу­бернії­ви­я­вив­ся­май­же­єди­ним­в­імперії­то­ва­ри­ст­вом­по­зе­мель­но­го­кре­ди­ту,­ що­ви­т­ри­мав­ви­про­бу­ван­ня­ча­сом.­Пев­ною­мірою­це­мож­на­по­яс­ни­ти­спри­ят­ли- ви­ми­умо­ва­ми,­що­існу­ва­ли­в­Хер­сонській­гу­бернії­й,­зо­к­ре­ма,­в­Одесі:­гро­шові­ по­то­ки,­на­явність­біржі,­роз­ви­ну­то­го­рин­ку­та­ви­со­ко­го­рівня­то­вар­но­го­сільсько- 127Юридичні і політичні науки го­гос­по­дар­ст­ва. Не­ба­жан­ня­зем­ле­влас­ників­по­зи­ча­ти­гроші­в­то­ва­ри­ст­вах­по­зе­мель­но­го­кре- ди­ту,­ос­т­рах­кру­го­вої­по­ру­ки,­яка­в­будь-який­час­мог­ла­при­зве­с­ти­до­зро­с­тан­ня­ пла­тежів­за­от­ри­ма­ною­по­зи­кою,­зму­си­ли­Де­пар­та­мент­дер­жав­но­го­май­на­Дер- жав­ної­Ра­ди­звер­ну­ти­ся­до­фран­цузь­кої­мо­делі­іпо­теч­но­го­бан­ку,­яка­за­до­по­мо- гою­акціонер­ної­фор­ми­за­снов­ництва­об’єдну­ва­ла­не­по­зи­чаль­ників,­а­кре­ди­торів­ і­доз­во­ля­ла­об­ме­жи­ти­відповідальність­учас­ників­і­поз­ба­ви­ти­ся­страхів,­що­гніти- ли­по­зи­чаль­ників­то­ва­риств­по­зе­мель­но­го­кре­ди­ту. За­відсутністю­в­Російській­імперії­спеціаль­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва,­спря­мо­ва­но­го­ на­ре­гу­лю­ван­ня­відно­син­у­га­лузі­іпо­теч­но­го­банківництва,­за­кла­ден­ня­акціонер- них­ банків­ відбу­ва­ло­ся­ за­ до­по­мо­гою­ дозвільної­ (привілей­о­ва­ної)­ си­с­те­ми­ за­снов­ництва­на­підставі­норм­за­галь­но­го­цивільно­го­за­ко­но­дав­ст­ва.­Не­об­хо­ди- ло­ся­і­без­без­по­се­ред­ньої­участі­вер­хов­ної­вла­ди,­за­вдя­ки­чо­му­такі­ло­кальні­нор- ма­тивні­ак­ти,­як­банківський­ста­тут,­пе­ре­тво­рю­ва­ли­ся­на­скла­дові­ча­с­ти­ни­се­па- рат­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­Російської­дер­жа­ви.­І­ли­ше­після­то­го,­як­пра­во­за­с­то­сов­на­ прак­ти­ка­ви­прав­до­ву­ва­ла­доз­во­ле­ну­при­ват­ну­ ініціати­ву,­вла­да­внор­мо­ву­ва­ла­ці­ відно­си­ни­шля­хом­прий­нят­тя­спеціаль­них­за­ко­но­дав­чих­актів.­ На­відміну­від­ав­ст­ро-угорсь­ко­го­уря­ду,­в­російських­влад­них­ко­лах­інсти­тут­ іпо­те­ки­ сприй­мав­ся­ не­ ли­ше­ як­ фінан­со­вий­ інстру­мент,­ а­ і­ як­ один­ із­ дієвих­ за­собів­ре­гу­лю­ван­ня­по­зе­мель­них­відно­син,­ і­ця­дру­га­функціональ­на­скла­до­ва­ іпо­те­ки­в­країні,­де­не­за­вер­ши­ло­ся­ре­фор­му­ван­ня­зе­мель­ної­влас­ності,­бу­ла­не­ менш­важ­ли­вою,­ніж­пер­ша.­То­му­російський­уряд,­доз­во­ля­ю­чи­по­яву­при­ват­них­ ус­та­нов­ дов­го­ст­ро­ко­во­го­ кре­ди­ту,­ по­тур­бу­вав­ся,­ щоб­ на­ за­ко­но­дав­чо­му­ рівні­ закріпи­ти­пра­вові­ва­желі­впли­ву­на­їхню­діяльність.­Цьо­го­не­мож­на­ска­за­ти­про­ ав­ст­ро-угорсь­ку­вла­ду,­яка­не­ли­ше­лібе­раль­но­по­ста­ви­ла­ся­до­про­це­ду­ри­за­снов- ництва,­але­й­не­об­ме­жи­ла­ко­ло­діяль­ності­іпо­теч­них­банків,­доз­во­лив­ши­їм­зай- ма­ти­ся­ до­стат­ньо­ ши­ро­ким­ ви­дом­ банківських­ опе­рацій.­ Російський­ уря­до­вий­ кон­троль­на­томість­здійсню­вав­ся­в­двох­пло­щи­нах:­по-пер­ше,­у­су­то­адміністра- тивній,­ де­ йо­го­ бу­ло­ по­кла­де­но­ на­ Особ­ли­ву­ кан­це­лярію­ з­ кре­дит­ної­ ча­с­ти­ни­ Міністер­ст­ва­ фінансів,­ по-дру­ге,­ у­ са­мо­врядній,­ де­ кон­троль­ здійсню­вав­ся­ за­ до­по­мо­гою­ міжбанківської­ пред­став­ниць­кої­ ус­та­но­ви­ –­ З’їзду­ пред­став­ників­ ус­та­нов­ російсько­го­ зе­мель­но­го­ кре­ди­ту­ та­йо­го­постійно­діючо­го­ ви­ко­нав­чо­го­ ор­га­ну­–­Коміте­ту­з’їзду. Аналіз­відно­син­вла­ди­та­банків­свідчить­про­на­явність­взаємо­вигідно­го­ком- промісу,­ відповідно­ до­ яко­го­ уряд­ ство­рю­вав­ спри­ят­ливі­ пра­вові­ та­ еко­номічні­ умо­ви­для­от­ри­ман­ня­іпо­теч­ни­ми­бан­ка­ми­стабільно­го­при­бут­ку;­ос­танні,­в­свою­ чер­гу,­на­да­ва­ли­мож­ливість­зем­ле­влас­ни­кам­до­лу­чи­ти­ся­до­до­ступ­но­го­кре­дит­но- го­ ре­сур­су,­ а­ в­ разі­ по­тре­би­ –­ й­ вигідно­ поз­бу­ти­ся­ землі,­ яка­ не­ ви­прав­да­ла­ сподівань­своїх­влас­ників­у­но­вих­умо­вах­гос­по­да­рю­ван­ня. Дру­га­по­ло­ви­на­ХІХ­ст.­ в­Російській­ імперії­ відзна­чи­лась­ інтен­сив­ним­роз- вит­ком­по­зе­мель­но­го­ кре­ди­ту,­ який­в­ умо­вах­ відсут­ності­ вільно­го­ капіта­лу­був­ пов’яза­ний­ із­ над­зви­чай­ною­ кількістю­ при­ват­но­влас­ниць­ких­ зе­мель,­ які­ пред- став­ля­ли­со­бою­ос­нов­ний­ак­тив­то­го­час­ної­еко­номіки.­Не­ос­тан­ню­роль­у­цьо­му­ про­цесі,­на­відміну­від­імперії­Габ­сбургів,­відіграв­го­ло­вний­йо­го­учас­ник­–­дер- жа­ва,­яка,­окрім­су­то­фінан­со­вих­пи­тань,­за­до­по­мо­гою­кре­дит­них­ус­та­нов­на­ма- га­ла­ся­ здійсню­ва­ти­ ре­гу­лю­ван­ня­ по­зе­мель­них­ відно­син.­ Са­ме­ ду­альність­ російської­ уря­до­вої­ політи­ки­ в­ аг­рар­но­му­ пи­танні,­ спро­ба­ в­ умо­вах­ роз­вит­ку­ капіталістич­них­відно­син­здійсни­ти­кон­сер­вацію­фе­о­даль­них­ус­тоїв­у­сільсько­му­ гос­по­дарстві,­обу­мо­ви­ли­при­сутність­двох­скла­до­вих:­при­ват­ної­і­дер­жав­ної­–­в­ 128 Держава і право • Випуск 55 си­с­темі­ зе­мель­них­ банків­ імперії­ Ро­ма­но­вих.­Фінан­со­ви­ми­ інстру­мен­та­ми­ кон- сер­ва­тив­но-про­текціоністсько­го­век­то­ра­російської­уря­до­вої­політи­ки­ви­с­ту­пи­ли­ ста­нові­ дер­жавні­ іпо­течні­ ус­та­но­ви;­ що­ ж­ до­ не­ста­но­вої­ зе­мель­ної­ влас­ності,­ по­ява­та­роз­ви­ток­якої­відбу­ва­ли­ся­по­ре­фор­мені­ча­си,­то­її­фінан­со­ве­об­слу­го­ву- ван­ня­взя­ли­на­се­бе­при­ватні­зе­мельні­бан­ки­під­пиль­ним­дер­жав­ним­на­гля­дом. Про­те­ не­при­родні­ зу­сил­ля­ дер­жав­них­ зе­мель­них­ банків­ ли­ше­ за­галь­му­ва­ли­ про­цес­ско­ро­чен­ня­дво­рянсь­ко­го­зем­ле­во­лодіння­в­Росії,­хо­ча­й­не­зу­пи­ни­ли­йо­го.­ У­той­же­час­зро­с­тан­ня­об­ся­гу­опе­рацій­Се­лянсь­ко­го­по­зе­мель­но­го­бан­ку,­йо­го­ тісна­ співпра­ця­ із­ Дво­рянсь­ким­ зе­мель­ним­ бан­ком­ що­до­ от­ри­ман­ня­ у­ своє­ во­лодіння­поміщиць­ких­маєтків­–­усе­це­всу­пе­реч­влад­ним­на­ма­ган­ням­спри­я­ло­ фор­му­ван­ню­без­ста­но­во­го­при­ват­но­го­зем­ле­во­лодіння.­Ста­новість­двох­дер­жав- них­іпо­теч­них­банків­ма­ла­політич­ну­обу­мов­леність­та­юри­дич­ну­обо­лон­ку,­про­те­ за­ своєю­ сут­тю­це­ бу­ли­ два­ бо­ки­ однієї­ ме­далі.­Спільна­ ор­ганізаційно-пра­во­ва­ бу­до­ва­ (за­ на­яв­ності­ ок­ре­мих­ регіональ­них­ ви­нятків),­ спільне,­ на­ за­са­дах­ сумісництва,­ керівництво­дво­ма­бан­ка­ми­ (як­на­рівні­цен­т­раль­но­го­уп­равління,­ так­ і­ на­ місцях)­ –­ усе­ це­ обу­мов­лю­ва­ло­ більш­ ніж­ по­го­д­же­ну­ діяльність­ двох­ різно­с­та­но­вих­ус­та­нов­на­зе­мель­но­му­та­фінан­со­во­му­рин­ках. Сьо­годні­ в­Ук­раїні­ збу­до­ва­но­ од­норівне­ву­мо­дель­ іпо­теч­но­го­ кре­ди­ту­ван­ня,­ що­ існує­ ви­ключ­но­ в­ пло­щині­ відно­син­ між­ ко­мерційни­ми­ бан­ка­ми­ та­ їхніми­ по­зи­чаль­ни­ка­ми,­на­зра­зок­тих­си­с­тем,­що­функціону­ва­ли­на­ук­раїнських­зем­лях­ у­складі­Ав­ст­ро-Угорсь­кої­та­Російської­імперій.­В­умо­вах­не­до­стат­ньої­ліквідності­ банківських­ус­та­нов­фінан­су­ван­ня­дов­го­ст­ро­ко­вих­ак­тив­них­опе­рацій­за­ра­ху­нок­ ко­рот­ко­ст­ро­ко­вих­ па­сивів­ є­ вкрай­ ри­зи­ко­ва­ною­ діяльністю,­ бо­ завжди­ існує­ за­гро­за­не­здат­ності­бан­ку­своєчас­но­ви­ко­ну­ва­ти­свої­гро­шові­зо­бов’язан­ня­пе­ред­ вла­сни­ми­кре­ди­то­ра­ми.­Са­ме­в­та­ких­ри­зи­ко­ва­них­умо­вах­опи­ни­ли­ся­перші­при- ватні­ус­та­но­ви­дов­го­ст­ро­ко­во­го­кре­ди­ту­як­Ав­ст­ро-Угорсь­кої,­так­і­по­ре­фор­ме­ної­ Російської­ імперій.­Тоді­ли­ше­втру­чан­ня­Російської­дер­жа­ви­та­ви­ко­ри­с­тан­ня­ її­ фінан­со­вих­ре­сурсів­доз­во­ли­ло­за­без­пе­чи­ти­стабільність­функціону­ван­ня­іпо­теч- ної­си­с­те­ми­в­імперії,­на­відміну­від­Ав­ст­ро-Угор­щи­ни,­де­дер­жа­ва­не­втру­ти­лась­ у­при­ватні­спра­ви,­що­при­зве­ло­до­низ­ки­бан­крутств­банківських­ус­та­нов.­Сьо- годні,­окрім­істо­рич­но­го­досвіду,­ми­маємо­при­кла­ди­світо­вої­прак­ти­ки,­де­ши­ро- ко­ви­ко­ри­с­то­вується­дворівне­ва­мо­дель­іпо­теч­но­го­кре­ди­ту­ван­ня,­яка­за­до­по­мо- гою­інве­с­торів­за­без­пе­чує­рефінан­су­ван­ня­опе­рацій­іпо­теч­но­го­кре­ди­то­ра,­тоб­то­ бан­ку,­за­ра­ху­нок­дов­го­ст­ро­ко­вих­фінан­со­вих­ре­сурсів.­Про­те­за­зна­че­на­мо­дель­ по­тре­бує­ на­яв­ності­ роз­ви­ну­тої­ рин­ко­вої­ інфра­с­т­рук­ту­ри,­ фінан­со­вих­ інстру- ментів­і­ме­ханізмів.­У­по­ре­фор­мені­ча­си­їх­брак­змог­ла­ком­пен­су­ва­ла­Російська­ дер­жа­ва,­ ство­рив­ши­од­ну­ з­ най­е­фек­тивніших­ си­с­тем­дов­го­ст­ро­ко­во­го­ кре­ди­ту- ван­ня­ зе­мель­них­ влас­ників,­що­ ба­зу­ва­ла­ся­ на­ кла­сич­них­ прин­ци­пах­ римсь­ко­го­ при­ват­но­го­пра­ва. 1.­Mortgage banks­and­mortgage­bond­in­Europe­/­European­mortgage­Federation.­– 3rd­ ed.­–­Baden-Baden­:­Nomos­Verlagsgesellschaft,­2001.­–­Р.­46.­2. Вы со чай ше ут­верж­ден­ный­ Ус­тав­Зем­ско­го­Бан­ка­Хер­сон­ской­гу­бер­нии­//­ПСЗ­(Пол­ное­со­бра­ние­за­ко­нов­Рос­сий- ской­им­пе­рии).­–­ІІ.­–­Т.­ХХХІХ.­–­1864.­–­№­40898.­3. Вы со чай ше­ут­верж­ден­ное­20­мая­ 1864­г.­мне­ние­Го­су­дар­ст­вен­но­го­Со­ве­та­//­ПСЗ.­–­ІІ.­–­Т.­ХХХІХ.­–­1864.­–­№­40898.­ 4. Вы со чай ше­ ут­верж­ден­ный­ Ус­тав­ Об­ще­ст­ва­ вза­им­но­го­ по­зе­мель­но­го­ кре­ди­та­ //­ ПСЗ.­–­ІІ.­–­Т.­ХLІ.­–­1866.­–­№­43361.­5. Вы со чай ше ут­верж­ден­ный­Ус­тав­То­ва­ри­ще­ст- ва­По­зе­мель­но­го­Бан­ка­//­ПСЗ.­–­ІІ.­–­Т.­ХL.­–­1865.­–­№­41928;­Вы со чай ше ут­верж­ден- ный­Ус­тав­То­ва­ри­ще­ст­ва­По­зе­мель­но­го­Бан­ка­//­ПСЗ.­–­ІІ.­–­Т.­ХLІ.­–­1866.­–­№­43268;­ 129Юридичні і політичні науки Вы со чай ше ут­верж­ден­ный­ Ус­тав­ Об­ще­ст­ва­ По­зе­мель­но­го­ Кре­ди­та­ //­ ПСЗ.­ –­ ІІ.­ –­ Т.­ХL.­–­1865.­–­№­42280;­Вы со чай ше­ут­верж­ден­ное­мне­ние­Го­су­дар­ст­вен­но­го­Со­ве­та.­–­ О­ не­ко­то­рых­ из­ме­не­ни­ях­ в­ Ус­тав­ Об­ще­ст­ва­ По­зе­мель­но­го­ Кре­ди­та­ //­ ПСЗ.­ –­ ІІ.­ –­ Т.­ХLІ.­–­ 1866.­ –­№­ 43103.­ 6. Ро зен таль Л.­ По­ во­про­су­ о­ зем­ле­дель­че­с­ком­ кре­ди­те,­ пред­ло­жен­но­му­на­съез­де­сель­ских­хо­зя­ев.­–­СПб.,­1865.­–­С.­11;­Им пе ра тор ское­Воль- ное­Эко­но­ми­че­с­кое­Об­ще­ст­во,­ІІІ­от­де­ле­ние­/­Сте­но­гра­фи­че­с­кий­от­чет­за­се­да­ния­от­20­ ян­ва­ря­1873­г.­[Пред­мет­пре­ний­по­зе­мель­ный­кре­дит].­–­СПб.:­Тип.­Т-ва­«Об­ще­ст­вен­ная­ поль­за»,­ 1873.­ –­С.­ 9.­ 7. Хру лев С. С.­ Наш­ ипо­теч­ный­ кре­дит:­ опыт­ ста­ти­с­ти­че­с­ко­го­ вы­яс­не­ния­ со­сто­я­ния­ зем­ле­вла­де­ния­ в­ за­ви­си­мо­с­ти­ от­ его­ за­дол­жен­но­с­ти.­ –­ СПб.:­ Тип.­В.­Ф.­Кирш­ба­у­ма,­1898.­–­С.­16.­8. ДА­ХО.­–­Ф.­71.­–­Оп.­1.­–­Спр.­27.­–­Арк.­1.­ 9. Рай ский Ю. Л.­Ак­ци­о­нер­ные­зе­мель­ные­бан­ки­в­Рос­сии­во­вто­рой­по­ло­ви­не­ХІХ­–­ на­ча­ле­ХХ­ве­ков:­Дис.­…­д-ра­ист.­на­ук­:­07.00.02.­–­Курск,­1998.­–­С.­47.­10. Вы со чай ше ут­верж­ден­ное­мне­ние­Го­су­дар­ст­вен­но­го­Со­ве­та.­–­Об­уч­реж­де­нии­ча­ст­ных­кре­дит­ных­ ус­та­нов­ле­ний­//­ПСЗ.­–­ІІ.­–­Т.­ХLVІІ.­–­1872.­–­№­50913.­11. Вы со чай ше­ут­верж­ден­ный­ Ус­тав­ Ки­ев­ско­го­ зе­мель­но­го­ Бан­ка­ //­ ПСЗ.­ –­ ІІ.­ –­ Отд.­ 2-ое.­ –­ Т.­ ХLVІІ.­ –­ 1872.­ –­ №­51062.,­Са­мар­ско­го­(№­51063),­Ни­же­го­род­ско­го­(№­51064),­Мос­ков­ско­го­(№­51061),­ Ви­лен­ско­го­(№­51227),­Яро­слав­ско-Ко­ст­ром­ско­го­(№­51229),­Бес­са­раб­ско-Та­в­рий­ско­го­ (№­51294),­Са­ра­тов­ско-Сим­бир­ско­го,­Дон­ско­го­(№­51328).­Не­вдовзі­Ниж­нь­о­го­родсь­кий­ та­Са­марсь­кий­ бан­ки­ бу­ли­ об’єднані­ в­ один­ банк­ (Див.:­О­ со­еди­не­нии­Са­мар­ско­го­ и­ Ни­же­го­род­ско­го­ зе­мель­ных­ Бан­ков­ в­ од­ном,­ с­ на­и­ме­но­ва­ни­ем:­ «Ни­же­го­род­ский– Са­мар­ский­зе­мель­ный­Банк»­//­ПСЗ.­–­ІІ.­–­Отд.­2-ое.­–­Т.­ХLVІІ.­–­1872.­–­№­51228),­а­ Тульсь­кий­зе­мель­ний­банк­бу­ло­пе­рей­ме­но­ва­но­у­С.-Пе­тер­бурзь­ко-Тульсь­кий­із­пе­ре­ве- ден­ням­йо­го­до­сто­лиці­(Див.:­О­за­ме­не­на­зва­ния­Туль­ско­го­по­зе­мель­но­го­Бан­ка­на­зва- н и ­е м­­ С.-Пе­тер­бург­ско-Туль­ский­по­зе­мель­ный­Банк­и­об­из­ме­не­нии­и­до­пол­не­нии­не­ко­то­рых­ §§­ус­та­ва­се­го­бан­ка­//­ПСЗ.­–­ІІ.­–­Отд.­2-ое.­–­Т.­ХLVІІІ.­–­1873.­–­№­52449.­12.­РДІА.­–­ Ф.­1152.­–­Оп.­8.­–­Спр.­108.­–­Арк.­58–62.­13. Ше пе лёв Л. Е.­Ак­ци­о­нер­ные­ком­па­нии­в­ Рос­сии.­–­Л.:­На­ука;­Лен.­отд.,­1973.­–­С.­118–119.­14.­До клад Харь­ков­ской­зем­ской­упра- вы­Гу­берн­ско­му­зем­ско­му­со­бра­нию­оче­ред­ной­сес­сии­1880­го­да­об­уч­реж­де­нии­Харь- ков­ско­го­ зем­ско­го­ ипо­теч­но­го­ бан­ка.­ –­ Х.:­ Тип.­ И.­ М.­ Вар­шав­чи­ка,­ 1880.­ –­ С.­ 5–6.­ 15. Тру ды Ко­мис­сии­для­рас­смо­т­ре­ния­во­про­са­о­пред­по­ла­га­е­мом­Цен­т­раль­ном­бан­ке­ рус­ско­го­ по­зе­мель­но­го­ кре­ди­та.­ –­ СПб.,­ 1873.­ –­ Ч.­ І.­ Про­то­ко­лы.­ –­ С.­ 12–13;­Тру ды­ Ко­мис­сии­ для­ рас­смо­т­ре­ния­ во­про­са­ о­ пред­по­ла­га­е­мом­Цен­т­раль­ном­ бан­ке­ рус­ско­го­ по­зе­мель­но­го­ кре­ди­та.­ –­ СПб.,­ 1873.­ –­ Ч.­ ІІ.­ Сте­но­гра­фи­че­с­кие­ от­че­ты.­ –­ С.­ 37–41.­ 16. ДАХО.­–­Ф.­71.­–­Оп.­1.­–­Спр.­266.­–­Арк.­18–18­звор.­17. Об из ме не нии­и­до­пол­не- нии­не­ко­то­рых­ §§­Ус­та­ва­Харь­ков­ско­го­ зе­мель­но­го­Бан­ка­ //­ПСЗ.­ –­ ІІ.­ –­Отд.­ 2-ое.­ –­ Т.­ХLVІІ.­–­1872.­–­№­51562.­Потім­такі­зміни­бу­ло­вне­се­но­до­ста­тутів­інших­банків.­ Див.:­Об­из­ме­не­нии­не­ко­то­рых­§§­Ус­та­ва­Ки­ев­ско­го­ зе­мель­но­го­Бан­ка­ //­ПСЗ.­–­ ІІ.­ –­ Отд.­2-ое.­–­Т.­ХLVІІІ.­–­1873.­–­№­52204.­Об­из­ме­не­нии­не­ко­то­рых­§§­Ус­та­ва­Пол­тав- ско­го­ зе­мель­но­го­Бан­ка­ //­ПСЗ.­–­ ІІ.­ –­Отд.­ 2-ое.­ –­Т.­ХLVІІІ.­ –­1873.­ –­№­52348.­18. Вы со чай ше ут­верж­ден­ный­Ус­тав­Цен­т­раль­но­го­Бан­ка­Рус­ско­го­по­зе­мель­но­го­кре­ди­та­//­ ПСЗ.­–­ ІІ.­ –­Отд.­2-ое.­–­Т.­ХLVІІІ.­ –­1873.­–­№­52098.­19. Вы со чай ше ут­верж­ден­ное­ по­ло­же­ние­Ко­ми­те­та­Ми­ни­с­т­ров,­объ­яв­лен­ное­Се­на­ту.­–­Об­от­сроч­ке­оп­ла­ты­на­ри­ца- тель­ной­це­ны­ак­ций­Цен­т­раль­но­го­Бан­ка­Рос­сий­ско­го­по­зе­мель­но­го­кре­ди­та­//­ПСЗ.­–­ ІІ.­–­Отд.­2-ое.­–­Доп.­к­Т.­LІІІ.­–­1878.­–­№­59149а.­20. Вы со чай ше ут­верж­ден­ное­мне­ние­ Го­су­дар­ст­вен­но­го­Со­ве­та.­–­Об­уч­реж­де­нии­ча­ст­ных­кре­дит­ных­ус­та­нов­ле­ний­//­ПСЗ.­ –­ІІ.­–­Т.­ХLVІІ.­–­1872.­–­№­50913.­–­П.­3–4.­21. Съез ды и­Ко­ми­тет­съез­дов­пред­ста­ви- те­лей­ уч­реж­де­ний­ рус­ско­го­ зе­мель­но­го­ кре­ди­та:­ Крат­кий­ об­зор­ их­ де­я­тель­но­с­ти­ за­ ис­тек­шие­1872–1913­гг.­–­СПб.,­1914.­–­С.­1–2.­22. Там­са­мо.­–­С.­132.­23. Вы со чай ше ут­верж­ден­ное­по­ло­же­ние­Ко­ми­те­та­Ми­ни­с­т­ров,­объ­яв­лен­ное­Се­на­ту.­–­Об­уч­реж­де­нии­ Ко­ми­те­та­Съез­да­пред­ста­ви­те­лей­зе­мель­ных­бан­ков­//­ПСЗ.­–­ІІ.­–­Отд.­1-ое.­–­Т.­LІ.­–­ 1876.­–­№­55693.­24. Съез ды и­Ко­ми­тет­съез­дов­пред­ста­ви­те­лей­уч­реж­де­ний­рус­ско­го­ зе­мель­но­го­кре­ди­та:­Крат­кий­об­зор­их­де­я­тель­но­с­ти­за­ис­тек­шие­1872–1913­гг.­–­СПб.,­ 130 Держава і право • Випуск 55 1914.­–­С.­14–17,­18,­19,­21–25.­25. От чет по­Го­су­дар­ст­вен­но­му­Со­ве­ту.­–­СПб.,­1882.­ –­ С.­157–158.­ 26. Вы со чай ше ут­верж­ден­ное­ мне­ние­ Го­су­дар­ст­вен­но­го­ Со­ве­та­ «Об­ об­лег­че­нии­ кре­с­ть­я­нам­ воз­мож­но­с­ти­ поль­зо­вать­ся­ кре­ди­том­ для­ по­куп­ки­ зе­мель»;­ Вы­со­чай­ше­ут­верж­ден­ное­«По­ло­же­ние­о­Кре­с­ть­ян­ском­по­зе­мель­ном­бан­ке»­ //­ПСЗ­–­ ІІІ.­–­Т.­II.­–­1882.­–­№­894.­27. РГИА.­–­Ф.­593.­–­Оп.­1.­–­Спр.­103.­–­Арк.­21–26;­Пе че­ рин Я. И.­Ис­то­ри­че­с­кий­об­зор­пра­ви­тель­ст­вен­ных,­об­ще­ст­вен­ных­и­ча­ст­ных­кре­дит­ных­ ус­та­нов­ле­ний­в­Рос­сии.­–­СПб.­:­Тип.­В.­Ф.­Кирш­ба­у­ма,­1904.­–­С.­94.­28. Дво рян ский зе­мель­ный­банк.­Пе­тер­бург.­Го­су­дар­ст­вен­ный­дво­рян­ский­зе­мель­ный­банк:­1895–1910.­ –­СПб.­:­Экс­пед.­за­гот.­гос.­бу­маг,­1910.­–­С.­7.­29. РГИА.­–­Ф.­1152.­–­Оп.­10.­–­Спр.­281.­ –­ Арк.­50.­ 30. Вы со чай ше ут­верж­ден­ное­ По­ло­же­ние­ о­ Го­су­дар­ст­вен­ном­ дво­рян­ском­ зе­мель­ном­бан­ке­//­ПСЗ­–­ІІІ.­–­Т.­­­­V.­–­1885.­–­№­3016. 131Юридичні і політичні науки
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59613
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T22:42:00Z
publishDate 2012
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Кириченко, В.Є.
2014-04-09T12:05:15Z
2014-04-09T12:05:15Z
2012
Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії / В.Є. Кириченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 122-131. — Бібліогр.: 30 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59613
Здійснено порівняльний історикоправовий аналіз системи іпотечного кредитування двох імперій в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Студіюється процес виникнення та функціонування установ довгострокового кредитування на українських землях в складі Російської імперії. Показано співвідношення публічних та приватних витоків при формуванні банківської системи, правові вимоги до заснування та діяльності іпотечних кредитних установ.
Сделан сравнительный историкоправовой анализ системы ипотечного кредитования двух империй во второй половине ХІХ – начале ХХ в. Анализируется процесс возникновения и функционирования учреждений долгосрочного кредита на украинских землях в составе Российской империи. Показано соотношение публичных и частных начал при формировании банковской системы, правовые условия учреждения и деятельности ипотечных кредитных учреждений.
This article concludes the comparative historical and legal analysis of the mortgage lending system between two empires in the second half of XIX – early XX centuries. We analyzed the process of the emergence and operation of longterm credit facilities in the Ukrainian lands in the Russian Empire. We described the relationship between public and private beginnings by the formation of the banking system, legal institutions and the activities of the mortgage lending institutions.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Історія держави і права
Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії
Article
published earlier
spellingShingle Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії
Кириченко, В.Є.
Історія держави і права
title Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії
title_full Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії
title_fullStr Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії
title_full_unstemmed Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії
title_short Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії
title_sort довгосторокове кредитування на українських землях російської імперії
topic Історія держави і права
topic_facet Історія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59613
work_keys_str_mv AT kiričenkovê dovgostorokovekredituvannânaukraínsʹkihzemlâhrosíisʹkoíímperíí

Схожі ресурси