Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії
Здійснено порівняльний історикоправовий аналіз системи іпотечного кредитування двох імперій в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Студіюється процес виникнення та функціонування установ довгострокового кредитування на українських землях в складі Російської імперії. Показано співвідношення публіч...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59613 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії / В.Є. Кириченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 122-131. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859748115106496512 |
|---|---|
| author | Кириченко, В.Є. |
| author_facet | Кириченко, В.Є. |
| citation_txt | Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії / В.Є. Кириченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 122-131. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Здійснено порівняльний історикоправовий аналіз системи іпотечного кредитування двох імперій в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Студіюється процес виникнення та функціонування установ довгострокового кредитування на українських землях в складі Російської імперії. Показано співвідношення публічних та приватних витоків при формуванні банківської системи, правові вимоги до заснування та діяльності іпотечних кредитних установ.
Сделан сравнительный историкоправовой анализ системы ипотечного кредитования двух империй во второй половине ХІХ – начале ХХ в. Анализируется процесс возникновения и функционирования учреждений долгосрочного кредита на украинских землях в составе Российской империи. Показано соотношение публичных и частных начал при формировании банковской системы, правовые условия учреждения и деятельности ипотечных кредитных учреждений.
This article concludes the comparative historical and legal analysis of the mortgage lending system between two empires in the second half of XIX – early XX centuries. We analyzed the process of the emergence and operation of longterm credit facilities in the Ukrainian lands in the Russian Empire. We described the relationship between public and private beginnings by the formation of the banking system, legal institutions and the activities of the mortgage lending institutions.
|
| first_indexed | 2025-12-01T22:42:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. Є. КИ РИ ЧЕН КО
ДОВГОСТРОКОВЕКРЕДИТУВАННЯ
НАУКРАЇНСЬКИХЗЕМЛЯХРОСІЙСЬКОЇІМПЕРІЇ
Здійсне но порівняль ний істо ри копра во вий аналіз си с те ми іпо теч но го кре ди ту ван
ня двох імперій в другій по ло вині ХІХ – на по чат ку ХХ ст. Студіюється про цес ви ник
нен ня та функціону ван ня ус та нов дов го ст ро ко во го кре ди ту ван ня на ук раїнських зем
лях в складі Російської імперії. По ка за но співвідно шен ня публічних та при ват них
ви токів при фор му ванні банківської си с те ми, пра вові ви мо ги до за сну ван ня та діяль
ності іпо теч них кре дит них ус та нов.
Сде лан срав ни тель ный ис то ри копра во вой ана лиз си с те мы ипо теч но го кре ди то ва
ния двух им пе рий во вто рой по ло ви не ХІХ – на ча ле ХХ в. Ана ли зи ру ет ся про цесс воз ник
но ве ния и функ ци о ни ро ва ния уч реж де ний дол го сроч но го кре ди та на ук ра ин ских зем лях
в со ста ве Рос сий ской им пе рии. По ка за но со от но ше ние пуб лич ных и ча ст ных на чал при
фор ми ро ва нии бан ков ской си с те мы, пра во вые ус ло вия уч реж де ния и де я тель но с ти
ипо теч ных кре дит ных уч реж де ний.
This article concludes the comparative historical and legal analysis of the mortgage lend
ing system between two empires in the second half of XIX – early XX centuries. We analyzed
the process of the emergence and operation of longterm credit facilities in the Ukrainian
lands in the Russian Empire. We described the relationship between public and private begin
nings by the formation of the banking system, legal institutions and the activities of the mort
gage lending institutions.
Упопереднійстаттімипорушилипроблемурозбудовисистемиустановіпо-
течногокредитуванняудругійполовиніХІХст.вАвстро-Угорськійімперії,яка
перебувала в стані трансформації суспільства від аграрної до індустріальної
стадії еволюції та супроводжувалась оновленням інституціональної структури,
коли відбувається зміна соціального змісту та нормативноїформи традиційних
інститутів.У схожій ситуації у цейперіодперебувала і Російська імперія, еко-
номікатаполітичнасистемаякоїтакожпотребувалисуттєвихреформ.
Як в імперії Габсбургів, так і в імперії Романових про початок суттєвої
індустріально-капіталістичноїтадержавно-правовоїперебудовиможнаговорити
лишез60-хроківХІХст.,коливнаслідокреволюційноїситуаціїтапідвпливом
нещодавньої воєнної поразки постала нагальна потреба в модернізації. Обидві
імперіїбулизмушеніназдоганятирозвинутікраїнисвітутазапозичитинайефек-
тивнішіформиінститутівзпрогресивнихсистем.УРосії,якадоцьогочасумала
досвід лише державного кредитування, за зразок було взято відразу двімоделі
побудовисистемиіпотечногокредитування– прусськутафранцузьку.
Прусськийдосвідпредставлявсобоюпершийетапрозвиткутакоїінституції
якіпотечнийбанк,щовиникуСілезіїв1770р.іотримавназвуСілезькоголанд-
шафту(SilesianLandschaft,Breslau).Засвоєююридичноюсутністюцебулопри-
мусовезбокудержавистановекредитнетовариство,якеоб’єднуваловзаємною
відповідальністю всіх світських і духовних землевласниківСілезії та надавало
іпотечнікредитизаставнимилистами1.Наступнийетапґенезиінститутуіпотеч-
ногобанкупов’язанийужеізфранцузькимдосвідомзаснуванняу1852р.Націо-
нального іпотечного банкуФранції (Crйdit Foncier deFrance), якийперетворив
іпотечну установу з об’єднання позичальників на посередницьку установу,що
122 Держава і право • Випуск 55
об’єдналакредиторівзадопомогоюакціонерноїорганізаційно-правовоїформи.
Однакнезважаючинате,щодосвідунебракувало,російськадержавнавлада
непоспішаладокладатизусильдорозбудовисистемиіпотечногокредитування,
такоїнеобхідноїнелишеселянам,айнасампереддворянам,якіпісляреформи
1861р.булипоставленіпереднеобхідністюперебудовивласногогосподарствана
засадахтоварності.Окрімвідсутностівільнихдержавнихкоштівдляцієїсправи,
урядтакожпобоювавсятого,щоемісіяіпотечнихціннихпаперівнеминучепри-
зведедознеціненнявикупнихсвідоцтв.
Невистачалогрошейіупоміщиків,однакдворянствоХерсонщини,зогляду
насвітовийдосвід,розумілотого,що,лишепоєднавшисвоїфінансовізусилля,
можнавирішитипроблемунестачігрошей.Утравні1864р.вОдесібулозаснова-
но взаємне кредитне товариство – «Земський банкХерсонської губернії»2, яке
об’єдналоземлевласниківХерсонськоїгубернії*.Слідтакожвідзначити,щоцей
досліднебуввиключноприватним–державабралавньомуактивнуучасть.Уряд
надавтовариствупозикуврозмірі100тис.руб. ізпродовольчогокапіталуХер-
сонської губернії, який знаходився в розпорядженні Міністерства внутрішніх
справ «для початкового забезпечення безперервного здійснення платежів по
заставнихлиста»3.
У червні 1866 р., скориставшись прикладом українських поміщиків, уже
загальноімперськаініціативазнайшласвоюреалізаціюшляхомутворенняТова-
риствавзаємногопоземельногокредиту,якемалоправокредитуватиземлевлас-
никівповсійтериторіїРосійськоїімперії,втомучислійвукраїнськихгуберніях4.
Запершепореформенедесятиріччябулодекількаспробзаснуванняіпотечних
банків у формі акціонерних товариств, однак жодна з них не мала успішного
завершення5.Заоцінкоютогочаснихекономістів,причинакриласяувідсутності
вільногокапіталу,нерозвиненостіфондовогоринкуіякнаслідок–унедостатній
обізнаності суспільства з такимифінансовими інституціями, як інвестування в
цінніпапери6.Протедержавнавладавсежтакиусвідомлювалапрямувигодувід
акціонерногопідприємництва,якапроявляласявутвореннівідповідноїправової
бази.Доцьогододававсящейнаочнийматеріальнийзисквідіпотечнихоперацій.
Заумовивисокоїнатойчасприбутковостіземлі(вонасягала10%купівельної
ціни й вище) відносно невисокий відсоток довгострокових земельних позик
робиввигідноюкупівлюземлі,наприклад,уТовариствівзаємногопоземельного
кредитучитовЗемськомубанкуХерсонськоїгубернії.Цейобумовлювалопри-
вабливістьстворенняакціонернихземельнихбанків7.
Перша заява про заснування акціонерного земельного банку надійшла до
Міністерства фінансів наприкінці 1870 р. від харківських землевласників і
купецтва. Ініціаторами справи були купець першої гільдіїО.К.Алчевський та
управляючийХарківськоюконтороюДержавногобанкуІ.В.Вернадський8.При-
ватна засновницька ініціатива була підтримана харківським губернатором
Д.М.Крапоткіним,якийвважав(інебезпідставно),щоновакредитнаустанова
сприятимерозвиткусільськогогосподарствагубернії.
Справазрушилазмісцясамевукраїнськихгуберніях,протеставленняуряду
доіпотечнихакціонернихбанківзалишалосянастороженим,навідмінувідстав-
леннядокредитнихтовариствземлевласників.Департаментдержавноїекономії
Державної Ради, даючи згоду на заснування Харківського земельного банку,
відзначав,що дає її лише «як дослід».Проте самеМіністерствофінансів було
змушене констатувати, що «у публіки виявилося вельми велике прагнення до
123Юридичні і політичні науки
засновництваакціонернихземельнихбанків»9.
Засновницька лихоманка була унормована Височайшим затвердженням
31травня1872р.думкиДержавноїРадищодотимчасовогопорядкузаснування
приватнихкредитнихустановлень10,якийуповноваживміністрафінансівзатвер-
джуватистатутицихбанківзаумови,щовонибудутьзмістовновідповідатиста-
тутам, які вже затвердивцар і які визнані взірцевими.Дляпоземельнихбанків
зразковими визнавалися статути Харківського, Тульського та Полтавського
банків.Протягом року міністр затвердив вісім статутів акціонерних земельних
банків11, серед яких дві кредитні установи було засновано в українських
губерніях–КиївськийіБессарабсько-Таврійськийбанки.
Проте уряд не поспішав сприяти утворенню конкурентного середовища у
приватномуіпотечномубанківництві.Окрімзатвердженихстатутів,доміністер-
ства надійшлоще 14 проектів, із яких 12 були статутами акціонерних банків і
лише 2 – взаємних товариств. Усі вони, з різних причин, не отримали згоди
міністрафінансів12.Переважноцепов’язують,по-перше,зтим,щотакийгрюн-
дерськийбумпризвівдоускладненьуреалізації закладнихлистів іпропозиція
значноперевищилапопит.По-друге,вурядовихколаху1877р.остаточновзяла
горудумкащодонегативногоставленнядовідкриттяновихкредитнихустанов13.
Почастицепояснюютьсвітовоюекономічноюкризою1873р.ібанківськоюкри-
зою1875р.
Не завершилась успіхом й ініціатива та діяльність Харківської губернської
земськоїуправищодоспробизаснуватиХарківськийземськийіпотечнийбанк14.
Українськіпоземельніакціонернібанкибуливіддаленимивідосновнихгро-
шовихпотоків.Томуперше,зчогопочиналиновостворенііпотечніустанови,це
встановленняміцнихзв’язківзістоличнимибанкамияктакими,щомоглинадати
дієвудопомогуврозміщенніщойноемітованихціннихпаперів–акційізастав-
нихлистів15.Протенавітьстоличнихгрошовихпотоківявноневистачало,ібез
залучення капіталів іноземних інвесторів розбудувати іпотечний ринок було
практично неможливо. Першу спробу розмістити заставні листи Харківського
земельного банку на світовому фінансовому ринку було зроблено банкірським
домом І.Є.Гінзбурга в1872р., проте вона зазналапоразкичерез те,щоцінні
паперибулиемітованівкредитних,тобтопаперових,рублях.
Приблизновцейжечасавстро-угорськібанкіридокладализусильдлятого,
щобзбільшитипривабливістьвласнихціннихпаперівзадопомогоюїхньоїемісії
у«металевійвалюті».Невідставаливідсвоїхзахіднихколегіукраїнці.Звернен-
няхарківськихакціонерівдоМіністерствафінансівпровипускзакладнихлистів
узолотібулосприйнятопозитивно,алезналежноюобережністю16.Харківському
земельномубанкудозволиливикласти§54статутувредакції,щонадавалаправо
випуску закладних листів не тільки в паперових, але й у металевих рублях
номіналом125руб.закурсом,щодорівнював20фунтамстерлінгів,500франкам,
236голландськимгульденамабо134прусськимталерам17.
Якщов 1871–1872рр.фінансова кон’юнктурабула сприятливоюдля інвес-
торів, ірозміщенняемітованихбанкамиціннихпаперіввідбувалосяефективно,
товже,починаючизкінця1872р.,самерізкезростаннякількостіновоутворених
банківтаобсягівїхніхемісій,ускладненесвітовоюекономічноюкризою,призу-
пинилоцейпроцес.
Щобзапобігтицьомуявищутапожвавитиринокціннихпаперів,булонавіть
дозволеноутворенняуквітні1873р.ЦентральногоБанкуРосійськогопоземель-
124 Держава і право • Випуск 55
ногокредиту18,засновникамиякогосталивідоміфінансисти,російськібанкірські
таторгівельнідоми,атакожокремііноземнібанки.Банкповиненбувскупитита
депонуватизаставнілистиросійськихіпотечнихбанків,випустившиназакордон-
нийринокціннихпаперівсвоїлисти,забезпеченізолотом.
Проте друга половина 70-х рр. ХІХ ст. пройшла під знаком нестабільності
національної валюти, яка завдала суттєвих збитків Центральному банку. Така
збитковістьбула«стабільною»,незважаючинаурядовупідтримку,івжез1878р.
активні операції кредитної установи припинилися19. Залучити в необхідній
кількостііноземнікапіталиневдалося.
Відступивши від станового принципу та дозволивши приватну ініціативу в
справі влаштування довгострокового поземельного кредиту, уряд продовжував
жорсткоконтролюватиприватнусправу.
Головнимзасобомконтролюзбокудержави,якийустановлювавзакон,було
відстеження змісту установчих документів банку, а точніше повноваження
міністра фінансів своєю владою затверджувати статут кредитної установи, а
такожузгоджуватизмінитадоповненнядостатуту20.
Вдавшись до скрупульозного контролю за змістом банківських установчих
документів з боку міністра фінансів, уряд не обмежився лише такою формою
формально-бюрократичного нагляду. Справа в тому, що перші ж місяці опе-
раційноїдіяльностібанківспричинилиактивнуборотьбузаклієнта,жорсткекон-
курентнепротистоянняпризводилодозловживаньінаданняекономічнонеобґрун-
тованих позик. Треба віддати належне банкірам, вонище раніше за урядовців
оцінилинебезпекутакоїфінансовоїстратегіїтавирішилидосягтикомпромісув
цьомупитанні.Вжеужовтні1873р.правліннямибанківбулоподанодоуряду
клопотаннящодопроведенняз’їздусвоїхпредставників.Клопотаннязадовольни-
ли,алезаумови,щоучастьузборахбратимутьпредставникивсіхіпотечнихкре-
дитнихустанов,анетількиакціонернихбанків,іпроходитиз’їздбудепідголо-
вуванням,якевизначитьуряд21.Прецедентбулостворено:надалінакожнийз’їзд
требабулоотримуватиокремийдозвіл,погоджуватипрограмузурядом–івсеце
заумовиобов’язковоїучастіузборахусіхіпотечнихустанов22.
Важливимпитанням,щомістилосявпорядкахденнихпершихтрьохз’їздів
земельнихбанків,булоутвореннякоординуючогооргану,якиймавбивирішувати
питанняорганізаціїмайбутніхз’їздів,атакожузятинасебетягарвідносинізвла-
дою.Урядпозитивносприйнявклопотаннябанків,новоутворенийорганотримав
назву«Комітетз’їздівпредставниківустановруськогоземельногокредиту»23.За
законом,головакомітетупризначавсяособистоцарем,йогозаступник–міністром
фінансів,п’ятьчленівобиралисячерговимз’їздом.
Вимогаурядущодоспільногопроведенняз’їздівприватнихіпотечнихбанків
заздалегідь була приречена на невдачу. Тому, зберігаючи бажану для влади
зовнішнюєдність,насправдіяккомітет,такісаміз’їздистали,посуті,коорди-
наційнимцентромдляакціонернихпоземельнихбанків24.
ЗакладеніщезачасівМиколиІпринципиакціонерноїполітики,якабазувалася
надозвільнійсистемізасновництватаприматісепаратногоакціонерногозаконо-
давстванадзагально-правовиминормами,дозволилидержавівпровадитидієвий
контрольнадкорпоративнимсередовищем іринкомціннихпаперів,що,всвою
чергу,надаломожливістьуникнутихаотичностітанекерованостівемісійнихпро-
цесах і не допустити потрясінь, яких зазнали австро-угорські банки в
70-тірокиХІХст.,акціонернезаконодавствоякихбудувалосянаявочномуприн-
125Юридичні і політичні науки
ципізаснуванняакціонернихкомпанійівідсутностіобмеженьдляприватнихосіб.
Також,навідмінувідімперіїГабсбургів,російськарозбудоваіпотечногокре-
дитуванняпішлашляхомвключеннядоцієїсистемидержавнихустановдовгост-
роковогокредитування.
Навесні1881р.керуючийМіністерствомфінансівМ.Х.Бунге,доповідаючи
Державній Раді питання про причини незначної кількості наділів, викуплених
тимчасово зобов’язаними селянами, та пропонуючи зниження викупних пла-
тежів,звернувувагучленівРадинате,щоголовноюпричиноюзанепадуселянсь-
кого господарства є недостатня кількість і низька продуктивність земельних
ділянок,апридбаннядодатковихплощнеможливачерезвідсутністьдоступного
кредиту. Сприйнявши цю тезу, Рада зобов’язала міністрів внутрішніх справ та
фінансів, за спільної згоди та за умови погодження з іншими зацікавленими
відомствами,підготуватитавнестинарозгляду законодавчомупорядкумірку-
ваннязпитання«полегшеннядляселянможливостікористуватисякредитомдля
купівліземлі».20травня1881р.цяпостановаРадиотрималазгодуцаря25.
Заосновубуловзятомодельурядовоїкредитноїустанови–Селянськогопозе-
мельногобанку. Ідеястворенняселянськогобанкумалаяксупротивників,так і
прихильників, проте останніх було значно більше. У заснуванні іпотечного,
навіть станового за своєю сутністю, банку були зацікавлені не тільки селяни,
новонародженабуржуазія,айбагатопоміщиків.Користьдлядворянстваполяга-
лавтому,щобагатовеликихземлевласниківупореформенічасипочализайма-
тися промисловим виробництвом, яке на теренах України було представлене
спиртовоюпромисловістютабуряково-цукровимвиробництвом.Перехіддокапі-
талістичноїсистемигосподарюваннятапородженіцимекономічніпотреби(як-от
необхідність у довгостроковому іпотечному кредиті) зумовлювали полеміку в
засобахмасовоїінформації,стимулювалинауковідослідженнятаполітичнідис-
кусії, завдякичому в державіформувалася суспільнадумка, яка в різних своїх
проявах впливала на існуючий законотворчий механізм із метою досягнення
необхідногоправовогорезультату.
ОбговоренийідоопрацьованийурядовцямизаконопроектнадійшовдоЗагаль-
них зборівДержавноїРади26 квітня1882р.Політичнадиспозиція сил впри-
сутствіїзалишиласянезмінною.Меншістькатегоричновиступилазавідкладення
розглядувзв’язкузнедоопрацюваннямпитання.ПротебільшістьРади(34члени)
наполягланаобговоренніположенняпробанк.Міжтим,підчасдискусіїдосягти
компромісутакіневдалося.18травня1882р.ПоложенняпроСелянськийпозе-
мельний банк отримало Височайше затвердження Олександром ІІІ у редакції,
запропонованійбільшістю26,аселяни– довгоочікуванийкредит.
Наприкінці 1883 р. дворянське зібранняОрловської губернії звернулося до
ОлександраІІІізвсепідданійшимпроханням,уякомузверталоувагуімператора
наскрутнестановищепоміщицькихгосподарствіклопоталосящододарування
дворянству державного довгострокового кредиту на пільгових умовах, а також
пронаданняпозичальникамземельнихбанківможливостіконвертуватисвоїбор-
гивменшобтяжливі27.
Проханнябулосприйнятозрозумінням,ісьогоднівсімвідомарезолюція,яка
власноручбуланаписанацаремнапроханні:«Дійсно,часнарештізробитищо-не-
будь, щоб допомогти дворянству». Міністр фінансів отримав пряму цареву
вказівку «щодо заснування державної установи для відкриття землевласникам
кредитунабільшвигідних,ніжті,щоіснуютьнині,умовах»28.
126 Держава і право • Випуск 55
ПредставляючивДержавнуРадузаконопроект,М.Х.Бунгеусвоємуподанні
від22лютого1885р.№2061наполягав,щопроблемапідтримкиземлевласників
шляхом улаштування для них дешевого кредиту не повинна вирішуватися за
рахунокматеріальнихпожертвзбокудержави.Слідбезумовноусунутибудь-які
сподіваннящодо видачі землевласникам позик із власних коштів казначейства
абозіншихсум,щоєврозпорядженніуряду,бо,по-перше,втакийспосібнемож-
ливо задовольнити потреби в кредиті в скільки-небудь широких розмірах, а,
по-друге, сам цей спосіб невідворотно пов’язаний із збільшенням податкового
тиску.Підбиваючипідсумки,міністрзазначав:«якимбажанимнеєздешевлення
кредиту,нівякомувипадкувононеповиннобутидосягнутошляхомобтяження
рештикласівнаселення»29.
Протевумовах,колинайближчеоточенняОлександраІІІпрагнулоповернен-
нядозручнихумовдореформеногостановогодержавногокредиту,сподіватисяна
затвердженняліберальнихпропозиційМіністерствафінансівнедоводилося.
3червня1885р.думкаДержавноїРадищодоПоложенняпроДержавнийдво-
рянський земельний банк і Розклад посад цього банку отримала Височайше
затвердженняОлександраІІІ30.
Розробленнятаприйняттяустановчогодокументадержавноїдворянськоїіпо-
течноїустановипроходиливбезкомпромісномупротистоянніліберальнихікон-
сервативних сил суспільства. За правовим статусом було утворено не просто
становий, а вузькостановий банк, що надавав послуги не дворянам узагалі, а
лише тим із них, хтоналежавдо їхньої спадкової частини.Підкреслимо,щоу
світовій правовій практиці відсутній досвід, коли держава вирішувала свої
політико-економічніпроблемизарахуноквлаштуванняустановиіпотечногокре-
диту.Такимчином,цепевноюміроюявищеунікальне.Авідтакідеякійогоскла-
дові теж не є традиційними для банківництва. Окрім юридично закріпленої в
статутіметиновостворюваногобанку,щовизначаласьяк«наданнядовгостроко-
вихпозик»,урядсподівався–завдякивикористаннюцьогоінструмента–щейна
визволення дворянської земельної власності з правових лабет заставних угод
приватних кредитних установ і лихварства. Тому, окрім фінансово-кредитної
функціональної спрямованості з елементами благодійності, від цього банку
очікувалийземельно-мобілізаційнихзусиль.
Російськадержавно-правоваконцепціящодоіпотечногокредитуваннянебула
незмінноюпротягомусього часу існуванняцього інституту.У 60-х рр.ХІХ ст.
загальнесприйняттявладоюправовоїмоделіорганізаціїдовгостроковогокреди-
ту,яківАвстро-Угорщині,ґрунтувалосяналіберальнихзасадах,щопередбачали
приватну ініціативу та безстановість. Сілезька модель установи іпотечного
банківництва–кредитнаспілказемлевласників–визнаваласянайвдаліношоюта
фінансовобезпечноюорганізаційно-правовоюформоюдляустановдовгостроко-
вого кредиту завдяки круговій поруці за емітованими цінними паперами, яку
передбачала ця правова конструкція. Проте урядова позиція не знайшла свого
підтвердженнявправозастосовнійпрактиці.Кризовийстанросійськоїказнине
дозволивдержавіфінансовопідтриматигубернськітовариствапоземельногокре-
диту,забезпечившиїхдостатнімстартовимкапіталом.ЗемськийбанкХерсонсь-
коїгуберніївиявивсямайжеєдинимвімперіїтовариствомпоземельногокредиту,
щовитримаввипробуваннячасом.Певноюміроюцеможнапояснитисприятли-
вимиумовами,щоіснуваливХерсонськійгуберніїй,зокрема,вОдесі:грошові
потоки,наявністьбіржі,розвинутогоринкутависокогорівнятоварногосільсько-
127Юридичні і політичні науки
гогосподарства.
Небажанняземлевласниківпозичатигрошівтовариствахпоземельногокре-
диту,острахкруговоїпоруки,якавбудь-якийчасмоглапризвестидозростання
платежівзаотриманоюпозикою,змусилиДепартаментдержавногомайнаДер-
жавноїРадизвернутисядофранцузькоїмоделііпотечногобанку,яказадопомо-
гоюакціонерноїформизасновництваоб’єднуваланепозичальників,акредиторів
ідозволялаобмежитивідповідальністьучасниківіпозбавитисястрахів,щогніти-
липозичальниківтовариствпоземельногокредиту.
ЗавідсутністювРосійськійімперіїспеціальногозаконодавства,спрямованого
нарегулюваннявідносинугалузііпотечногобанківництва,закладенняакціонер-
них банків відбувалося за допомогою дозвільної (привілейованої) системи
засновництванапідставінормзагальногоцивільногозаконодавства.Необходи-
лосяібезбезпосередньоїучастіверховноївлади,завдякичомутакілокальнінор-
мативніакти,якбанківськийстатут,перетворювалисянаскладовічастинисепа-
ратногозаконодавстваРосійськоїдержави.Ілишепіслятого,якправозастосовна
практикавиправдовуваладозволенуприватну ініціативу,владавнормовувалаці
відносинишляхомприйняттяспеціальнихзаконодавчихактів.
Навідмінувідавстро-угорськогоуряду,вросійськихвладнихколахінститут
іпотеки сприймався не лише як фінансовий інструмент, а і як один із дієвих
засобіврегулюванняпоземельнихвідносин, іцядругафункціональнаскладова
іпотекивкраїні,денезавершилосяреформуванняземельноївласності,булане
меншважливою,ніжперша.Томуросійськийуряд,дозволяючипоявуприватних
установ довгострокового кредиту, потурбувався, щоб на законодавчому рівні
закріпитиправовіважелівпливунаїхнюдіяльність.Цьогонеможнасказатипро
австро-угорськувладу,яканелишеліберальнопоставиласядопроцедуризаснов-
ництва,алейнеобмежилаколодіяльностііпотечнихбанків,дозволившиїмзай-
матися достатньо широким видом банківських операцій. Російський урядовий
контрольнатомістьздійснювавсявдвохплощинах:по-перше,усутоадміністра-
тивній, де його було покладено на Особливу канцелярію з кредитної частини
Міністерства фінансів, по-друге, у самоврядній, де контроль здійснювався за
допомогою міжбанківської представницької установи – З’їзду представників
установ російського земельного кредиту тайогопостійнодіючого виконавчого
органу–Комітетуз’їзду.
Аналізвідносинвладитабанківсвідчитьпронаявністьвзаємовигідногоком-
промісу, відповідно до якого уряд створював сприятливі правові та економічні
умовидляотриманняіпотечнимибанкамистабільногоприбутку;останні,всвою
чергу,надавалиможливістьземлевласникамдолучитисядодоступногокредитно-
го ресурсу, а в разі потреби – й вигідно позбутися землі, яка не виправдала
сподіваньсвоїхвласниківуновихумовахгосподарювання.
ДругаполовинаХІХст. вРосійській імперії відзначилась інтенсивнимроз-
виткомпоземельного кредиту, якийв умовах відсутності вільного капіталубув
пов’язаний із надзвичайною кількістю приватновласницьких земель, які пред-
ставлялисобоюосновнийактивтогочасноїекономіки.Неостаннюрольуцьому
процесі,навідмінувідімперіїГабсбургів,відігравголовниййогоучасник–дер-
жава,яка,окрімсутофінансовихпитань,задопомогоюкредитнихустановнама-
галася здійснювати регулювання поземельних відносин. Саме дуальність
російської урядової політики в аграрному питанні, спроба в умовах розвитку
капіталістичнихвідносинздійснитиконсерваціюфеодальнихустоївусільському
господарстві,обумовилиприсутністьдвохскладових:приватноїідержавної–в
128 Держава і право • Випуск 55
системі земельних банків імперії Романових.Фінансовими інструментами кон-
сервативно-протекціоністськоговектораросійськоїурядовоїполітикивиступили
станові державні іпотечні установи; що ж до нестанової земельної власності,
появатарозвитокякоївідбувалисяпореформенічаси,тоїїфінансовеобслугову-
ваннявзялинасебеприватніземельнібанкипідпильнимдержавнимнаглядом.
Проте неприродні зусилля державних земельних банків лише загальмували
процесскороченнядворянськогоземлеволодіннявРосії,хочайнезупинилийого.
УтойжечасзростанняобсягуопераційСелянськогопоземельногобанку,його
тісна співпраця із Дворянським земельним банком щодо отримання у своє
володінняпоміщицькихмаєтків–усецевсуперечвладнимнамаганнямсприяло
формуваннюбезстановогоприватногоземлеволодіння.Становістьдвохдержав-
нихіпотечнихбанківмалаполітичнуобумовленістьтаюридичнуоболонку,проте
за своєю суттюце були два боки однієї медалі.Спільна організаційно-правова
будова (за наявності окремих регіональних винятків), спільне, на засадах
сумісництва, керівництводвомабанками (якнарівніцентральногоуправління,
так і на місцях) – усе це обумовлювало більш ніж погоджену діяльність двох
різностановихустановназемельномутафінансовомуринках.
Сьогодні вУкраїні збудовано однорівневумодель іпотечного кредитування,
що існує виключно в площині відносин між комерційними банками та їхніми
позичальниками,назразоктихсистем,щофункціонувалинаукраїнськихземлях
ускладіАвстро-УгорськоїтаРосійськоїімперій.Вумовахнедостатньоїліквідності
банківськихустановфінансуваннядовгостроковихактивнихопераційзарахунок
короткострокових пасивів є вкрай ризикованою діяльністю, бо завжди існує
загрозанездатностібанкусвоєчасновиконуватисвоїгрошовізобов’язанняперед
власнимикредиторами.Самевтакихризикованихумовахопинилисяпершіпри-
ватніустановидовгостроковогокредитуякАвстро-Угорської,такіпореформеної
Російської імперій.ТоділишевтручанняРосійськоїдержавитавикористання її
фінансовихресурсівдозволилозабезпечитистабільністьфункціонуванняіпотеч-
ноїсистемивімперії,навідмінувідАвстро-Угорщини,дедержаваневтрутилась
уприватнісправи,щопризвелодонизкибанкрутствбанківськихустанов.Сьо-
годні,окрімісторичногодосвіду,мимаємоприкладисвітовоїпрактики,деширо-
ковикористовуєтьсядворівневамодельіпотечногокредитування,яказадопомо-
гоюінвесторівзабезпечуєрефінансуванняопераційіпотечногокредитора,тобто
банку,зарахунокдовгостроковихфінансовихресурсів.Протезазначенамодель
потребує наявності розвинутої ринкової інфраструктури, фінансових інстру-
ментівімеханізмів.УпореформенічасиїхбракзмоглакомпенсувалаРосійська
держава, створившиодну з найефективніших системдовгострокового кредиту-
вання земельних власників,що базувалася на класичних принципах римського
приватногоправа.
1.Mortgage banksandmortgagebondinEurope/EuropeanmortgageFederation.– 3rd
ed.–Baden-Baden:NomosVerlagsgesellschaft,2001.–Р.46.2. Вы со чай ше утвержденный
УставЗемскогоБанкаХерсонскойгубернии//ПСЗ(ПолноесобраниезаконовРоссий-
скойимперии).–ІІ.–Т.ХХХІХ.–1864.–№40898.3. Вы со чай шеутвержденное20мая
1864г.мнениеГосударственногоСовета//ПСЗ.–ІІ.–Т.ХХХІХ.–1864.–№40898.
4. Вы со чай ше утвержденный Устав Общества взаимного поземельного кредита //
ПСЗ.–ІІ.–Т.ХLІ.–1866.–№43361.5. Вы со чай ше утвержденныйУставТоварищест-
ваПоземельногоБанка//ПСЗ.–ІІ.–Т.ХL.–1865.–№41928;Вы со чай ше утвержден-
ныйУставТовариществаПоземельногоБанка//ПСЗ.–ІІ.–Т.ХLІ.–1866.–№43268;
129Юридичні і політичні науки
Вы со чай ше утвержденный Устав Общества Поземельного Кредита // ПСЗ. – ІІ. –
Т.ХL.–1865.–№42280;Вы со чай шеутвержденноемнениеГосударственногоСовета.–
О некоторых изменениях в Устав Общества Поземельного Кредита // ПСЗ. – ІІ. –
Т.ХLІ.– 1866. –№ 43103. 6. Ро зен таль Л. По вопросу о земледельческом кредите,
предложенномунасъездесельскиххозяев.–СПб.,1865.–С.11;Им пе ра тор скоеВоль-
ноеЭкономическоеОбщество,ІІІотделение/Стенографическийотчетзаседанияот20
января1873г.[Предметпренийпоземельныйкредит].–СПб.:Тип.Т-ва«Общественная
польза», 1873. –С. 9. 7. Хру лев С. С. Наш ипотечный кредит: опыт статистического
выяснения состояния землевладения в зависимости от его задолженности. – СПб.:
Тип.В.Ф.Киршбаума,1898.–С.16.8. ДАХО.–Ф.71.–Оп.1.–Спр.27.–Арк.1.
9. Рай ский Ю. Л.АкционерныеземельныебанкивРоссиивовторойполовинеХІХ–
началеХХвеков:Дис.…д-раист.наук:07.00.02.–Курск,1998.–С.47.10. Вы со чай ше
утвержденноемнениеГосударственногоСовета.–Обучреждениичастныхкредитных
установлений//ПСЗ.–ІІ.–Т.ХLVІІ.–1872.–№50913.11. Вы со чай шеутвержденный
Устав Киевского земельного Банка // ПСЗ. – ІІ. – Отд. 2-ое. – Т. ХLVІІ. – 1872. –
№51062.,Самарского(№51063),Нижегородского(№51064),Московского(№51061),
Виленского(№51227),Ярославско-Костромского(№51229),Бессарабско-Таврийского
(№51294),Саратовско-Симбирского,Донского(№51328).НевдовзіНижньогородський
таСамарський банки були об’єднані в один банк (Див.:О соединенииСамарского и
Нижегородского земельных Банков в одном, с наименованием: «Нижегородский–
СамарскийземельныйБанк»//ПСЗ.–ІІ.–Отд.2-ое.–Т.ХLVІІ.–1872.–№51228),а
ТульськийземельнийбанкбулоперейменованоуС.-Петербурзько-Тульськийізпереве-
деннямйогодостолиці(Див.:ОзамененазванияТульскогопоземельногоБанканазва-
н и е м
С.-Петербургско-ТульскийпоземельныйБанкиобизмененииидополнениинекоторых
§§уставасегобанка//ПСЗ.–ІІ.–Отд.2-ое.–Т.ХLVІІІ.–1873.–№52449.12.РДІА.–
Ф.1152.–Оп.8.–Спр.108.–Арк.58–62.13. Ше пе лёв Л. Е.Акционерныекомпаниив
России.–Л.:Наука;Лен.отд.,1973.–С.118–119.14.До клад Харьковскойземскойупра-
выГубернскомуземскомусобраниюочереднойсессии1880годаобучрежденииХарь-
ковского земского ипотечного банка. – Х.: Тип. И. М. Варшавчика, 1880. – С. 5–6.
15. Тру ды КомиссиидлярассмотрениявопросаопредполагаемомЦентральномбанке
русского поземельного кредита. – СПб., 1873. – Ч. І. Протоколы. – С. 12–13;Тру ды
Комиссии для рассмотрения вопроса о предполагаемомЦентральном банке русского
поземельного кредита. – СПб., 1873. – Ч. ІІ. Стенографические отчеты. – С. 37–41.
16. ДАХО.–Ф.71.–Оп.1.–Спр.266.–Арк.18–18звор.17. Об из ме не нииидополне-
ниинекоторых §§УставаХарьковского земельногоБанка //ПСЗ. – ІІ. –Отд. 2-ое. –
Т.ХLVІІ.–1872.–№51562.Потімтакізмінибуловнесенодостатутівіншихбанків.
Див.:Обизменениинекоторых§§УставаКиевского земельногоБанка //ПСЗ.– ІІ. –
Отд.2-ое.–Т.ХLVІІІ.–1873.–№52204.Обизменениинекоторых§§УставаПолтав-
ского земельногоБанка //ПСЗ.– ІІ. –Отд. 2-ое. –Т.ХLVІІІ. –1873. –№52348.18.
Вы со чай ше утвержденныйУставЦентральногоБанкаРусскогопоземельногокредита//
ПСЗ.– ІІ. –Отд.2-ое.–Т.ХLVІІІ. –1873.–№52098.19. Вы со чай ше утвержденное
положениеКомитетаМинистров,объявленноеСенату.–Оботсрочкеоплатынарица-
тельнойценыакцийЦентральногоБанкаРоссийскогопоземельногокредита//ПСЗ.–
ІІ.–Отд.2-ое.–Доп.кТ.LІІІ.–1878.–№59149а.20. Вы со чай ше утвержденноемнение
ГосударственногоСовета.–Обучреждениичастныхкредитныхустановлений//ПСЗ.
–ІІ.–Т.ХLVІІ.–1872.–№50913.–П.3–4.21. Съез ды иКомитетсъездовпредстави-
телей учреждений русского земельного кредита: Краткий обзор их деятельности за
истекшие1872–1913гг.–СПб.,1914.–С.1–2.22. Тамсамо.–С.132.23. Вы со чай ше
утвержденноеположениеКомитетаМинистров,объявленноеСенату.–Обучреждении
КомитетаСъездапредставителейземельныхбанков//ПСЗ.–ІІ.–Отд.1-ое.–Т.LІ.–
1876.–№55693.24. Съез ды иКомитетсъездовпредставителейучрежденийрусского
земельногокредита:Краткийобзорихдеятельностизаистекшие1872–1913гг.–СПб.,
130 Держава і право • Випуск 55
1914.–С.14–17,18,19,21–25.25. От чет поГосударственномуСовету.–СПб.,1882.
– С.157–158. 26. Вы со чай ше утвержденное мнение Государственного Совета «Об
облегчении крестьянам возможности пользоваться кредитом для покупки земель»;
Высочайшеутвержденное«ПоложениеоКрестьянскомпоземельномбанке» //ПСЗ–
ІІІ.–Т.II.–1882.–№894.27. РГИА.–Ф.593.–Оп.1.–Спр.103.–Арк.21–26;Пе че
рин Я. И.Историческийобзорправительственных,общественныхичастныхкредитных
установленийвРоссии.–СПб.:Тип.В.Ф.Киршбаума,1904.–С.94.28. Дво рян ский
земельныйбанк.Петербург.Государственныйдворянскийземельныйбанк:1895–1910.
–СПб.:Экспед.загот.гос.бумаг,1910.–С.7.29. РГИА.–Ф.1152.–Оп.10.–Спр.281.
– Арк.50. 30. Вы со чай ше утвержденное Положение о Государственном дворянском
земельномбанке//ПСЗ–ІІІ.–Т.V.–1885.–№3016.
131Юридичні і політичні науки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59613 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T22:42:00Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кириченко, В.Є. 2014-04-09T12:05:15Z 2014-04-09T12:05:15Z 2012 Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії / В.Є. Кириченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 122-131. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59613 Здійснено порівняльний історикоправовий аналіз системи іпотечного кредитування двох імперій в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Студіюється процес виникнення та функціонування установ довгострокового кредитування на українських землях в складі Російської імперії. Показано співвідношення публічних та приватних витоків при формуванні банківської системи, правові вимоги до заснування та діяльності іпотечних кредитних установ. Сделан сравнительный историкоправовой анализ системы ипотечного кредитования двух империй во второй половине ХІХ – начале ХХ в. Анализируется процесс возникновения и функционирования учреждений долгосрочного кредита на украинских землях в составе Российской империи. Показано соотношение публичных и частных начал при формировании банковской системы, правовые условия учреждения и деятельности ипотечных кредитных учреждений. This article concludes the comparative historical and legal analysis of the mortgage lending system between two empires in the second half of XIX – early XX centuries. We analyzed the process of the emergence and operation of longterm credit facilities in the Ukrainian lands in the Russian Empire. We described the relationship between public and private beginnings by the formation of the banking system, legal institutions and the activities of the mortgage lending institutions. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Історія держави і права Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії Article published earlier |
| spellingShingle | Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії Кириченко, В.Є. Історія держави і права |
| title | Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії |
| title_full | Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії |
| title_fullStr | Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії |
| title_full_unstemmed | Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії |
| title_short | Довгосторокове кредитування на українських землях Російської імперії |
| title_sort | довгосторокове кредитування на українських землях російської імперії |
| topic | Історія держави і права |
| topic_facet | Історія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59613 |
| work_keys_str_mv | AT kiričenkovê dovgostorokovekredituvannânaukraínsʹkihzemlâhrosíisʹkoíímperíí |