Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи
Досліджується поняття та сутність імпічменту як правового явища, аналізуються конституційно-правові норми про імпічмент, окреслюються проблеми реалізації їх у державно-правовій практиці України та вносяться пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій галузі. Исследуется понятие и...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59618 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи / О.Т. Волощук // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 191-198. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859875455665963008 |
|---|---|
| author | Волощук, О.Т. |
| author_facet | Волощук, О.Т. |
| citation_txt | Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи / О.Т. Волощук // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 191-198. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджується поняття та сутність імпічменту як правового явища, аналізуються конституційно-правові норми про імпічмент, окреслюються проблеми реалізації їх у державно-правовій практиці України та вносяться пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій галузі.
Исследуется понятие и сущность импичмента как правового явления, анализируются конституционно-правовые нормы об импичменте, определены проблемы реализации их в государственно-правовой практике Украины и вносятся предложения по совершенствованию отечественного законодательства в этой области.
In this article the concept and nature of impeachment as a legal phenomenon is studied, as constitutional and legal provisions on impeachment analyzed, problems in carrying out their statelegal practice of Ukraine and outlines proposals to improve the national legislation in this area are made.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:50:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. Т. ВО ЛО ЩУК
ІМПІЧМЕНТЯКФОРМАКОНТРОЛЮ
ЗАДІЯЛЬНІСТЮВИЩОЇПОСАДОВОЇОСОБИ
Досліджується по нят тя та сутність імпічмен ту як пра во во го яви ща, аналізу ють
ся кон сти туційнопра вові нор ми про імпічмент, ок рес лю ють ся про бле ми ре алізації їх у
дер жав нопра вовій прак тиці Ук раїни та вно сять ся про по зиції що до вдо с ко на лен ня
вітчиз ня но го за ко но дав ст ва у цій га лузі.
Ключовіслова: ме ханізм стри му вань і про ти ваг, імпічмент, інсти тут імпічмен ту.
Ис сле ду ет ся по ня тие и сущ ность им пи ч мен та как пра во во го яв ле ния, ана ли зи ру
ют ся кон сти ту ци он нопра во вые нор мы об им пи ч мен те, оп ре де ле ны про бле мы ре а ли за
ции их в го су дар ст вен нопра во вой прак ти ке Ук ра и ны и вно сят ся пред ло же ния по
со вер шен ст во ва нию оте че ст вен но го за ко но да тель ст ва в этой об ла с ти.
Ключевыеслова:ме ха низм сдер жек и про ти во ве сов, им пи ч мент, ин сти тут им пи
ч мен та.
In this article the concept and nature of impeachment as a legal phenomenon is studied,
as constitutional and legal provisions on impeachment analyzed, problems in carrying out
their statelegal practice of Ukraine and outlines proposals to improve the national legislation
in this area are made.
Keywords: mechanism of checks and balances, impeachment, impeachment Institute.
Ефективнефункціонуваннявладиприїїподіліназаконодавчу,виконавчута
судовуможливетількизанаявностічітковідрегульованогомеханізмустримувань
і противаг, тобто коли одна гілка влади контролює іншу з питань, які мають
загальнонаціональний характер і від яких залежить курс державної політики.
Однимізтакихмеханізмівконтролюзадіяльністювищихпосадовихосібєпро-
цедураімпічменту.Якправило,більшістьконституційзарубіжнихкраїн,втому
числі Конституція України, більш-менш детально врегульовують процедуру
імпічменту на конституційному рівні, проте не на всі питання можна знайти
відповідьуОсновнихзаконах.Зокрема,недостатньочіткевизначенняпідстав і
порядкуусуненняПрезидентаУкраїнизпоставпорядкуімпічментуможепри-
звестипринастаннівідповідноїситуаціїдопевнихтруднощів.
Зважаючинате,щоінститутімпічментуєоднимізважливихінститутівкон-
ституційногоправа,вінбезперечновикликаєпідвищенийінтересякзакордоном,
так і в Україні серед вчених, і в першу чергу конституціоналістів. Серед
українських науковців даний конституційно-правовий інститут розглядався Р.
Павленком у книзі «Парламентська відповідальність уряду», М. Оніщуком на
шпальтах тижневика «Дзеркало тижня», останнім часом з’явилися праціВ.М.
Шаповала,О.В.Мельника,Н.Н.Самуйлика,публікаціїзцьогопитанняМ.Кар-
мазіної та інших науковців. Водночас, за винятком колективної праці І.О.
Кресіної, А.А. Коваленко, С.В. Балана «Інститут імпічменту: Порівняльний
політико-правовийаналіз»,увітчизнянійнауціконституційногоправапрактично
відсутнєпорівняльнедослідженняінститутуімпічментувзарубіжнихдержавах.
Імпічмент як конституційно-правове явище розкриває природу юридичної
відповідальності керманичів, що покликані утверджувати конституційну
законністьвпублічнійсфері,аневчинятирізногородуправопорушення,втому
191Юридичні і політичні науки
числійзлочини.Унайзагальнішомувиглядіімпічментможнавизначитиякпри-
мусоведостроковевиконання,позбавленняпублічноїпосади,усуненнявідзай-
маноїпосади1.ВконституційнійтеоріїтапрактиціУкраїнипроцедураімпічменту
розглядаєтьсявконтекстімеханізмустримуваньіпротивагякдійоваформакон-
тролюзадіяльністювищоїпосадовоїособи,якоюєфігураПрезидентаУкраїни2.
Вважається,щоінститутімпічментумаєнасампередзапобіжнезначення,бойого
реалізація трапляється у політичній практиці держав порівняно рідко. Проте
останнімчасомвУкраїнібулиспроби,хочайневдалі,застосуватицюпроцедуру
доПрезидента.Томунапорядокденнийвисуваютьсячималотеоретичнихіпрак-
тичнихпроблем,пов’язанихзреалізацієюцьогоінституту,особливовпланіубез-
печенняглавидержавивіднадмірнихпосяганьзбокуВерховноїРадиУкраїниі
населення.
Маємо констатувати, що, не зважаючи на підвищений інтерес та увагу до
інститутуімпічментуполітиківтанауковців,усежбракуєсьогодніпублікацій,які
бдосліджувалисутність,правовуприродуімпічменту.Поняття«імпічмент»над-
товільнотрактується,особливоукраїнськимиполітиками,щодужевіддаляєце
поняттявідйогопершоджерела.Томуспочаткувартоз’ясувати,щоявляєсобою
«імпічмент»,апотім–аналізуватипроблемивітчизняногозаконодавстватапро-
понувативідповідношляхиїхвирішення.
Самтермін«імпічмент»,якзазначаєтьсявлітературі,походитьвідлатинсько-
гоimpeditioare,щоозначаєвлов лю ва ти, за хоп лю ва ти3. Віншихджерелахствер-
джується,щослово«impeach»походитьвідтерміну«еmpechen»англійськоїмови
середніхвіків(кінецьXIVст.),якийозначає«за ва жа ти»чи«зви ну ва чу ва ти»,та
латинського «іmpedicare»—«зв’язу ва ти» або«за ко ву ва ти». Крім цього, деякі
дослідники вважають, що слово «імпічмент» походить від лат. «іmpius», що в
перекладі означає «не че с ти вий», «зло чин ний», «мер зот ний»4. Тому іноді
«імпічмент»пов’язують ізназвоювищихпосадовихосіббританськоїмонархії,
доякихзастосувавсяосуд5.
Інститутімпічментусягаєсивоїдавнини.СвогочасущеОлександрГамільтон
написавучасописі«Федераліст»,щоВеликобританіяпослужиламоделлю,зякої
імпічментбувзапозичений6.ВідповідноісторіяімпічментувАнгліїважливадля
розуміннямети тамежфункціонування цього інституту вСполученихШтатах
Америкитавусьомусвіті.Водночасулітературізустрічаютьсявідомостіпроте,
щоімпічментвиниквантичнійГреціїяктакзванийпроцесейзангелія(eisange-
lia)7.ЗаконодавствоАфінпередбачалоправоаеропагаусунутивідпосадибудь-
якупосадовуособу,чиїдіяннянаносилишкодудержаві.
ВАнгліїукінціXIVст.цяпроцедуразастосовуваласядоурядовців,утому
числійрадниківкороля.Їїметаполягалаувідстороненнівідсправвищихпоса-
довихосібдержави,яківиявилисянеспроможнимиздійснюватипокладенінаних
обов’язки.ПрицьомувАнгліїімпічментбуводнимізелементівсудовогопроце-
су,якийздійснювавсудовийкомітетПалатилордівукримінальнихсправахщодо
вищих посадових осіб держави, тобто імпічмент був судовою за формою і
політичною за змістом процедурою притягнення цих осіб до відповідальності
вищимпредставницькиморганомдержави.
Наконституційно-правовомурівніінститутімпічменту(аточніше,осудження
в порядку імпічменту) був вперше закріплений у Конституції США 1787 р.
Відтодівінставтиповимдлядержавно-правовоїпрактикивсіхрозвиненихрес-
публік.
192 Держава і право • Випуск 55
ЯквважаєМ.Оніщук,«сучаснесмисловенавантаженняпоняття«імпічмент»
доситьрізноманітне».Так,імпічменттрактуєтьсяякспеціальнапроцедураобви-
нувачення за рішеннямпарламенту вищихпосадових осіб держави у випадках
порушеннянимизаконівданоїкраїни,якособливийпорядоксудочинствауспра-
вахпрозлочини,вчиненівищимислужбовимиособами,якпроцедурапритягнен-
нядосудупарламентувищихпосадовихосібдержави.Під імпічментомтакож
розуміютьпроцедурупритягненняпарламентомдовідповідальностівищихпоса-
дових осіб у випадках вчинення ними певних злочинів. Авторитетний амери-
канськийюридичнийсловникдає такевизначення:«Імпічмент—церозгляду
квазіполітичномусудікримінальноїсправи,порушеноїпротидержавногослуж-
бовця».Інодіімпічменттрактуютьякпарламентськупроцедуру,пов’язанузпоз-
бавленнямпрезидентанедоторканностіузв’язкузівчиненнямнимпевногозло-
чину.Надумкуприбічниківцьогопідходудовизначенняімпічменту,позбавлення
президентанедоторканності(імунітетувідпереслідуваннязавчиненнякриміна-
льного злочину) супроводжується усуненням його з посади (поста). Імпічмент
можнатлумачитиіякоднузформконституційноївідповідальності.
Конституційно-правова доктрина переважної більшості сучасних держав у
питанні застосування інституту імпічменту, ґрунтується на практиці повної
політичноїбезвідповідальностіпрезидента,аленевиключаєприцьомуможли-
востіюридичноївідповідальностізавчиненняправопорушень.Колийдетьсяпро
те, що відповідальність президента не політична, а юридична (правова), то
маютьсянаувазіпідставицієївідповідальності.Санкціявданомувипадкучасто
полягаєлишевйогозняттізпосади,тобтовполітичнійвідповідальності(позбав-
ленніполітичнихабовладнихповноважень),щомаєнаслідкомвтратуімунітетуі
відкриває шлях до наступного судового розслідування в звичайному порядку,
якщо особа звинувачується в порушенні правових норм, які мають наслідком
судовувідповідальність.Отже,імпічмент–цевинятковаіводночасдоситьсклад-
напроцедура.Застосовуватисявонаможелишеувипадках,передбаченихзако-
ном,ізісуворимдодержаннямпевнихпроцедурнихправил,які,зазвичай,вумо-
вахконкретноїкраїнимаютьзначнівідмінності.
Щодо вітчизняного інституту імпічменту, то він у конституційній практиці
нашоїдержавиєновим,запровадженийодночасноіззаснуваннямпостаПрези-
дента.Відповіднодозмін,якібуловнесенодочинноїтодіКонституціїУкраїнської
РСР, ст. 114 передбачаламожливість примусового усуненняПрезидента з його
поста,хочатермін«імпічмент»незастосовувався9.
ЗакріпленавзаконодавствіУкраїнипроцедураусуненняПрезидентаУкраїни
зпостаєдоситьскладноюібагатоетапною.Цьомупитаннюприсвяченістатті85,
111 і 112 чинної Конституції, г. 30 (ст.ст. 171-188) Регламенту Верховної Ради
України10.
ЗаКонституцієюУкраїни(ст.111)«ПрезидентУкраїниможебутиусуненийз
постаВерховноюРадоюУкраїнивпорядкуімпічментууразівчиненнянимдер-
жавноїзрадиабоіншогозлочину»(ч.1).Видається,щотакеформулюванняозна-
ченоїправовоїпідставидостатньовдале,оскількивраховуєнетількиокремівиди
злочину–дер жав ну зра дучитяжкі зло чи ниякпідставуусуненнязпосадиглави
держави,айусідіяння,якіпідпадаютьпідознакизлочину.ОскількинівКонсти-
туції,нівРегламентіВерховноїРадипоняття«державноїзради»та«злочину»не
розкриваються, є потреба у зверненні до Кримінального кодексу України, де
даєтьсятлумаченняцихдвохвидівзлочинів.Ст.11визначаєпоняттязлочинуяк
суспільнонебезпечневиннедіяння(діяабобездіяльність),вчиненесуб’єктомзло-
193Юридичні і політичні науки
чину11. Державна зрада також є злочином, ознаки якого містяться у ст. 111
КримінальногокодексуУкраїни.Вонавизначаєдержавнузрадуякдіяння,умисно
вчиненегромадяниномУкраїнинашкодусуверенітетові,територіальнійцілісності
та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній
безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період
збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній
організаціїабоїхнімпредставникамдопомогивпроведенніпідривноїдіяльності
протиУкраїни.Прицьомунеобхідноврахуватитакіобставини.Попер ше,Кон-
ституціяУкраїни немістить вказівки на ступінь суспільної небезпеки злочину,
вчиненого главою держави. Це дає змогу зробити висновок, що юридичною
підставоюдляімпічментуєвчиненняПрезидентомУкраїнибудь-якогозлочину,
визначеногоКримінальнимкодексомУкраїни.Подру ге, домоментуприйняття
рішення Верховною Радою України про імпічмент Президент України має
імунітет (ч. 1 ст. 105Конституції) і кримінальнійвідповідальностінепідлягає.
Томуюридичноюпідставоюдляімпічментуслідвважатиневчиненнянимзлочи-
нуяктакого,алишенаявністьуйогодіянняхознакскладузлочину.Остаточне
рішення щодо наявності події злочину або складу злочину має винести суд
загальної юрисдикції після завершення процедури імпічменту та позбавлення
Президентанедоторканості,хочавКонституціїостаннятезанеакцентується,що,
на думку М. Оніщука, свідчить про правову незавершеність інституту прези-
дентськоїнедоторканості,навітьупорівнянніздепутатськоюнедоторканістю12.
Потретє,Президентможебутиусуненийзпосадивпорядкуімпічментутільки
ВерховноюРадоюУкраїниякєдинимколегіальниморганомнародногопредстав-
ництва.
Уцьомузв’язкувартозазначити,щосвітовійпрактицівідомідвамеханізми
контролюзадіяльністюдержавнихпосадовихосіб,органівтаінституцій–гро
мадсь кийтаопо зиційний.Нерідкообидвамеханізмизастосовуютьсяпаралель-
но.Іцеєлогічним.Оскількиініціюваннязбудь-якогобокупривертаєувагугро-
мадськості(ЗМІ,світоваспільнота),згодомзалучаєдоподальшихпроцедуркон-
тролю, перевірок компетентні органи та представників парламентської
більшості13. Зокрема, у вітчизняній практиці мав місце прецедент, який давав
змогу сформувати порядок денний щодо усунення з посади Президента опо-
зицієювідіменігромадськості.Так,15жовтня2002р.суддяАпеляційногосуду
м.КиєваЮрійВасиленковиніспостановупропорушеннякримінальноїсправи
щодоПрезидентаУкраїниЛеонідаКучми.ВпостановіАпеляційногосудумістив-
ся перелік статей Кримінального кодексу України, за якими вимальовувалися
«ознаки злочинів»Президента:це ст. 112 («посяганнянажиттядержавногочи
громадськогодіяча»),ст.161(«порушеннярівноправностігромадянзалежновід
їхньоїрасової,національноїналежностіабоставленнядорелігії»),ст.163(«пору-
шення таємниці листування, телефонних розмов»), ст. 170 («перешкоджання
законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських
організацій»), ст. 171 («перешкоджання законній діяльності професійних жур-
налістів»),ст.191(«привласнення,розтратамайнаабозаволодіннянимшляхом
зловживання службовим становищем»), ст. 333 («незаконне вивезення за межі
Українисировини,матеріалів,обладнаннядляствореннязброї,атакожвійськової
таспеціальноїтехніки»),ст.346(«погрозаабонасильствощододержавногочи
громадського діяча»), ст. 364 («зловживання владою або службовим станови-
щем»),ст.365(«перевищеннявладиабослужбовимстановищем»),ст.368(«одер-
194 Держава і право • Випуск 55
жання хабара»), всього їх налічувалося 11. Мотивуючи розгляд справи проти
Президента,Ю.Василенкозаявив:«Намоюдумку,неможетакийтривалийчас
Президентпідозрюватисявскоєннінастількитяжкихзлочинів.Ядійшоввиснов-
ку,щокращимваріантомбудерозслідуванняцихсправ»14.
Яквідомо,ясністьуцепитаннявнісКонституційнийСудУкраїниусвоєму
рішеннівід10грудня2003р.усправізаконституційнимподанням47народних
депутатів про офіційне тлумачення положень ч. 1 ст. 111 Конституції України
(справа щодо недоторканості та імпічменту Президента України). У цьому
рішенні зазначалося, що положення ч. 1 ст. 111 Конституції України треба
розумітитак,щоконституційнапроцедурарозслідуванняірозглядусправипро
усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється без
порушенняпротиньогокримінальноїсправи.Оскількиімпічментусистемікон-
ституційних інститутів за своєю правовою природою є позасудовим консти-
туційнимпроцесом,парламентзайогозмістомуразівчиненнязлочинуПрези-
дентом України може достроково припинити його повноваження, усунувши з
поста15. Стосовно такої процедури А. З. Георгіца вживає термін «квазісудові
функція» парламенту16. Оскільки немає інших доктринальних пояснень, вва-
жаємоцілкомдоцільнимвживанняцьоготерміну.
Отже,правоініціюваннярозглядупитанняпровідповідальністьПрезидента
УкраїнизалишенолишезаВерховноюРадоюУкраїни.
Ч.2-6ст.111КонституціїУкраїнитаРегламентВерховноїРадиУкраїни(г.30)
розкриваютьпослідовністьосновнихстадійпроцедуриімпічментутаїхнійзміст.
1.Ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку
імпічментуздійснюєтьсябільшістювідконституційногоскладуВерховноїРади
України,тобтонеменшяк226депутатами.2.Створенняспеціальноїтимчасової
слідчоїкомісії,якамаєпровестирозслідуваннящодовисунутогопротиПрезиден-
та звинувачення.Ця комісіямаєпідготувати свої висновки та пропозиціїщодо
обґрунтованостівисунутихпротиПрезидентазвинуваченьізнаступнимвинесен-
нямїхнарозглядВерховноїРадиУкраїни.3.Розглядвисновківіпропозиційтим-
часовоїслідчоїкомісіїназасіданніВерховноїРадиУкраїни.Занаявностіпідстав
Верховна РадаУкраїни не менш як 2/3 від її конституційного складу приймає
рішення про звинувачення Президента України. 4. Перевірка Конституційним
Судом додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи
проімпічмент,іпідготовкависновкузцьогопитаннядляВерховноїРадиУкраїни.
5.ПідготовкаВерховнимСудомУкраїнивисновкупроте,щодіяння,вякихзви-
нувачується Президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину, і
передачацьоговисновкуВерховнійРадіУкраїни.6.РозглядназасіданніВерхов-
ноїРадиУкраїнипитанняпроусуненняПрезидентаУкраїнизпоставпорядку
імпічменту. Це рішення приймається таємним голосуванням. Воно вважається
прийнятим,якщозаньогопроголосувалонеменшяк3/4народнихдепутатіввід
конституційного складу Верховної Ради України, тобто 338 парламентаріїв. У
разінеприйняттяВерховноюРадоюпостановипроусуненняПрезидентаУкраїни
зпоставпорядкуімпічментуголовуючийнапленарномузасіданніоголошуєпро
припинення процедури імпічменту, а також від імені Верховної Ради України
вибачаєтьсяпередПрезидентомУкраїни.
Безумовно, така ускладнена процедура прийняття рішення про імпічмент
ПрезидентаспрямованавпершучергуназахистГлавидержавивіднеобґрунто-
ваних,надуманих звинувачень.Адженеможнавиключатитого,щоопозиційні
195Юридичні і політичні науки
силиможутьдлядосягненнясвоєїметиспекулюватинаініціюванніпитанняпро
імпічмент.Зокрема,фракціяКПУуВерховнійРадіУкраїничастопогрожувала
Президентупорушеннямпротиньогоімпічменту,хочареальнихпідставдляцьо-
гонебуло.Лишепротягом1998р.ПрезидентУкраїничотириразистоявнапорозі
імпічменту17.
Важливимуконтекстідослідженняпроблематикиреалізаціїконституційних
норм про імпічмент питання щодо правових наслідків такої процедури. Якщо
парламент не приймає рішення про імпічмент, то ситуація є більш, ніж зро-
зумілою, а якщо приймає, то наслідкомцього є те,щоПрезидентУкраїнимає
постати перед судом як і будь-який громадянинУкраїни. Відповідно, можлива
ситуація, колиусунений зпоста тепервжеекс-Президентбудевизнанийсудом
невиннимувчиненнізлочину,обвинуваченнявякомусталоформальноюпідста-
вою для усунення його з поста, але він не буде поновлений на посту. Таким
чином,виявиться,щоусуненнязпоставідбулосябезпричинюридичногохарак-
теру.І,навпаки,всуперечзаключеннюВерховногоСудуУкраїни,якепідтверджує
обвинувачення,ВРУзполітичнихмотивівможенеприйнятирішенняпроусу-
ненняПрезидентаУкраїнизпоста.Нарешті,ВРУможеабовисувати,абоневису-
ватизвинуваченняпротиПрезидентаУкраїнизтихсамихполітичнихміркувань
– незалежно від причин юридичного характеру. Видається, що саме в цьому
напрямійпотрібнопроводитидослідженняінститутуімпічменту.
Крімцього,якправильнозауважуєО.Олькіна,вразідостроковогоприпинен-
ня повноважень Президента України в результаті імпічменту, виникають інші
важливі запитання: чи підлягає особа, що була главою держави, кримінальній
відповідальності;чимаютьдоказовезначеннядані,зібранівпроцесіпроцедури
імпічментуглавидержавипідчасрозглядусправивсуді;чиможливепоновлення
напосадівтомувипадку,колисудвизнаєекс-президентаневинуватимузлочині,
який був підставою для дострокового припинення його повноважень; чи може
особа,якабулаусунутазпостаПрезидента,братиучастьупозачерговихвиборах
ПрезидентаУкраїни18?
М. Оніщук також порушує ряд важливих запитань, на які потрібно дати
відповідьпісляпроголошенняімпічментуПрезидента.Зокремацетакі.Судякої
інстанціїпорушитькримінальнусправупротигромадянина,якийщевчорабув
ПрезидентомУкраїни?Якимчиномбудутьздійсненітакіфундаментальніприн-
циписудочинства,якнезалежністьінеупередженістьсуду,змагальністьідиспо-
зитивністьсторін,занаявностівисновкуВерховногосудуУкраїни,вякомувже
міститься преюдиція щодо винності особи? Яким чином і в який спосіб буде
здійснюватися апеляційне та касаційне провадження, коли найвища судова
інстанція (Верховний суд України) вже висловила свою позицію? Або ж: як
муситьдіятиВерховнаРадаУкраїни,якщосудпершоїінстанціїчиАпеляційний
судвинесевиправдувальнийвирок?Хтоіяквтакомувипадкузобов’язанийпоно-
витинапосадіПрезидента?ВякийспосіббудевідшкодованазавданаПрезиденту
моральнатаматеріальнашкода19?
Безумовно,вищевикладенесвідчитьщонайменшепронаявністьвпроцедурі
імпічментуцілоїнизкинерозв’язанихсуперечностей.
Надумкубагатьохвітчизнянихавторів,зазначенапроцедураусуненняПрези-
дентаУкраїнизпосадиєзанадтоускладненою,щонеробитьїїеталономусучас-
ному демократичному світі. Процедура імпічменту навіть парламентаріям
здаєтьсянебільшеніжміфом,адженабратиконституційнубільшістьголосів,а
196 Держава і право • Випуск 55
назавершальномуетапі3/4нереально.Зіншогобоку,імпічментнерідкосприй-
маєтьсянеякюридичнапроцедура,аякполітичнийакт,спрямованийпротиПре-
зидента. Так, у 1998 р. до Верховної Ради України депутатською фракцією
«Єдність»буввнесенийзаконопроект«ПропорядокусуненнязпостаПрезиден-
таУкраїнивпорядку імпічменту»,якийтак інебуврозглянутийпарламентом.
Тожблокуванняподібнихзаконопроектівможесвідчити,засловамиВ.Скачко,
лишепроте,щолюдинанапостуПрезидентасприймаєзаконпроімпічментяк
вирок, а не підписання – як усунення вироку20. Враховуючи те, що в Україні
передбаченийскладнийпорядокусуненняПрезидентаУкраїнизпосадивпоряд-
куімпічменту,щопрактичнопризводитьдонеможливостійогоздійснення,нам
видається, доцільно розширити підстави імпічменту. З урахуванням світової
практики застосовування імпічменту щодо глави держави, до нині визначених
слідбулобдодатитакіпідстави:1)порушенняКонституції;2)порушенняприся-
ги;3)аморальнівчинки.
Такимчином,складнаполітичнаситуація,щосклаласянавколовзаємовідно-
синПрезидентаіПарламентуУкраїни,щераззасвідчуєвідсутністьзасобіввпли-
вунаПрезидентазачиннимзаконодавством.
Отже,імпічментвУкраїнінаврядчиможнавважатитаким,щоввібравусебе
здобуткикраїнусталенихдемократичнихтрадицій.Аджеускладненістьпроцеду-
ришляхом залучення до її проведення кількох судових органів і встановлення
високоїквотиголосівдляусуненнязпосадипрезидентамайжеунеможливлюють
проведення цієї процедури на практиці. І, насамкінець, ще один момент. На
відмінувідбагатьохзарубіжнихконституцій,ОсновнийЗаконУкраїнинеперед-
бачаєзагальноготермінузмоментувисуненнязвинувачення,протягомякогомає
бутиприйнятерішенняпроусуненняПрезидентаУкраїнизпоста.Зоглядунаце,
необхідноврівноважитиполітичнітаправовіскладовівідповідальностівінсти-
туті імпічментувУкраїні.Атомумипідтримуємопропозиціютихавторів, які
вважають,щоціпрогалиниможнабулобизаповнитиуспеціальномузаконіпро
імпічментПрезидентаУкраїниабовЗаконіУкраїни«ПроПрезидентаУкраїни».
1.Кресіна І. О., Ко ва лен ко А. А., Ба лан С. В. Інститут імпічменту:Порівняльний
політико-правовийаналіз.–К.:Вид.«Юридичнадумка»,2004.–С.5.2. Дзид зо ев Р. М.
ИнститутимпичментавРоссии.–М.:Юрлитинформ,2010.–С.4.3. ДзидзоевР.М.
Цит.приаця.–159с.;Кол бая С. Г.Отрешениеотдолжности:мировойопытипроблемы
российскогозаконодательства//Журналроссийскогоправа.–2004.–№4.–С.98-103.
4. Ор лен ко В. І.КонституційнеправоУкраїни.–К.:Вид.ПАЛИВОДАА.В.,2006.–С.
119. 5. Кон сти туційне (державне) право зарубіжних країн: Навч. посіб. / За ред.
В.М.Бесчастного.–К.:Знання,2007.–С.226.6. Wilson D.Historicalbackground for
impeachment [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www/research-assistance.
com/hazel-doc/ra-topics/history_us_presidency.html/.7. Дёг тев Г.В.Конституционно-пра-
вовойстатусПрезидентомРоссийскойФедерациииСША:сравнительно-правовойана-
лиз.–М.:Юристь,2003.–С.89.8. Оніщук М.Імпічментзправовимобличчям//Дзер-
калотижня.–2002.–№38(413)5.–11жовтня.9. За кон Української«Прозаснування
постаПрезидентаУкраїнськоїРСРівнесеннязмінтадоповненьдоКонституції(Основ-
ногоЗакону)УкраїнськоїРСР»//ВВРУкраїнськоїРСР.–1991.–№33.–Ст.445.10.
Рег ла мент ВерховноїРадиУкраїни//ВВРУкраїни.–2010.–№14-15,№16-17.–Ст.
133. 11. Криміна ль ний кодекс України від 5 квітня 2001 року: Офіц. видання. – К.:
А.С.К.,2002.–С.7.12. Оніщук М.Цит.праця.13. Кресіна І. О., Ко ва лен ко А. А., Ба лан
С. В. Цит.праця.–С.88.14. Електроннийресурс.–Режим доступу: wwwkorespondent.
net,15жовтня2002р.15. Вісник КонституційногоСудуУкраїни.–2003.–№12.–С.
197Юридичні і політичні науки
14-15. 16. Ге оргіца А. З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії та практики. –
Чернівці:Рута,1998.–С.439-444.17. Кресіна І. О., Ко ва лен ко А. А., Ба лан С. В.Цит.
праця.–С.128,132.18. Олькіна О. В. Конституційнийінститутдостроковогоприпинен-
няповноваженьвищихпосадовихосібУкраїнирозвитокзаконодавстватаюридичної
практики:Дис.…к.ю.н.:12.00.02.–Одеса,2011.–С.160-170.19. Оніщук М.Цит.пра-
ця.20. Скач ко В.9-асесіяВерховноїРади//ГолосУкраїни.–1998.–12лютого.
198 Держава і право • Випуск 55
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59618 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:50:33Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Волощук, О.Т. 2014-04-09T13:43:17Z 2014-04-09T13:43:17Z 2012 Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи / О.Т. Волощук // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 191-198. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59618 Досліджується поняття та сутність імпічменту як правового явища, аналізуються конституційно-правові норми про імпічмент, окреслюються проблеми реалізації їх у державно-правовій практиці України та вносяться пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій галузі. Исследуется понятие и сущность импичмента как правового явления, анализируются конституционно-правовые нормы об импичменте, определены проблемы реализации их в государственно-правовой практике Украины и вносятся предложения по совершенствованию отечественного законодательства в этой области. In this article the concept and nature of impeachment as a legal phenomenon is studied, as constitutional and legal provisions on impeachment analyzed, problems in carrying out their statelegal practice of Ukraine and outlines proposals to improve the national legislation in this area are made. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Конституційне право Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи Article published earlier |
| spellingShingle | Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи Волощук, О.Т. Конституційне право |
| title | Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи |
| title_full | Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи |
| title_fullStr | Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи |
| title_full_unstemmed | Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи |
| title_short | Імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи |
| title_sort | імпічмент як форма контролю за діяльністю вищої посадової особи |
| topic | Конституційне право |
| topic_facet | Конституційне право |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59618 |
| work_keys_str_mv | AT voloŝukot ímpíčmentâkformakontrolûzadíâlʹnístûviŝoíposadovoíosobi |