Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози
Розглянуто роль простатичного специфічного антигену та його додаткових показників, трансректального ультразвукового дослідження в режимі сірої шкали, кольорового допплерівського картування, енергетичного допплерівського картування, ехоконтрастної ангіографії, імпульсної допплерографії в діагности...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Онкологія |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59621 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози / О.В. Щербіна, В.С. Сакало, О.Б. Динник // Онкологія. — 2011. — Т.13, № 4. — С. 320-326. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859619214410645504 |
|---|---|
| author | Щербіна, О.В. Сакало, В.С. Динник, О.Б. |
| author_facet | Щербіна, О.В. Сакало, В.С. Динник, О.Б. |
| citation_txt | Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози / О.В. Щербіна, В.С. Сакало, О.Б. Динник // Онкологія. — 2011. — Т.13, № 4. — С. 320-326. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Онкологія |
| description | Розглянуто роль простатичного специфічного антигену та його
додаткових показників, трансректального ультразвукового дослідження
в режимі сірої шкали, кольорового допплерівського картування, енергетичного допплерівського картування, ехоконтрастної ангіографії, імпульсної
допплерографії в діагностиці раку передміхурової залози і екстракапсулярного розповсюдження пухлини. Розглянуто роль ультразвукового наведення в пункційній біопсії простати. Ключові слова: рак
передміхурової залози,
простатичний специфічний
антиген, трансректальне
ультразвукове дослідження,
кольорове допплерівське
картування, енергетичне
допплерівське картування,
ехоконтрастна ангіографія,
імпульсна допплерографія.
In a lecture are considered the role of prostatespecific
antigen and derivates, gray scale TRUS, color
Doppler mapping, Power Doppler, echocontrast angiography,
pulse Doppler in diagnosis of prostate cancer and
extracapsular spread of tumour. The role of the ultraso nic
aiming in the punction biopsy of prostate is considered.
Key Words: prostate cancer, prostate-specific
antigen, transrectal ultrasound (TRUS), color
Doppler mapping, Power Doppler, echocontrast
angiography, pulse Doppler.
|
| first_indexed | 2025-11-29T01:03:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
ËÅÊÖÈß
320 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 4 • 2 0 1 1
Злоякісні новоутворення передміхурової зало-
зи (ПЗ) протягом останніх років займають одне з
перших місць в структурі онкологічної захворю-
ваності чоловічого населення в економічно розви-
нутих країнах [1, 3, 6]. Висока розповсюдженість,
труднощі діагностики (особливо на ранніх стаді-
ях), нерідко пізнє виявлення, коли малоефектив-
ною є навіть паліативна терапія, — фактори, що
визначають актуальність проблеми. На жаль, клі-
нічні симптоми захворювання проявляються, як
правило, у запущених стадіях, коли неможливе
радикальне лікування. Тому питання ранньої, до-
клінічної діагностики раку передміхурової залози
(РПЗ) мають особливе значення. Запропоновано
велику кількість методів діагностики РПЗ [7, 10].
Основними є: пальцьове ректальне дослідження,
ультразвукове дослідження (УЗД), визначення в
сироватці крові рівнів простатичного специфіч-
ного антигену (ПСА).
Пальцьове ректальне дослідження — найбільш
простий і доступний метод обстеження пацієнтів з
наявністю патології в простаті. З нього повинно роз-
починатися обстеження хворого, а також динаміч-
не спостереження за пацієнтом у процесі лікуван-
ня. Цей метод повинен бути складовою частиною
всіх скринінгових програм. Проте слід відзначити,
що результати пальцьового ректального досліджен-
ня значною мірою суб’єктивні, достовірність мето-
ду здебільшого залежить від досвіду уролога. Тому
пальцьове ректальне дослідження повинно застосо-
вуватися як перший етап скринінгового обстежен-
ня, для підвищення точності діагностики пацієнту
показано поглиблене обстеження [1, 7, 10].
УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Трансректальне УЗД в режимі сірої шкали. Серед
променевих методів візуалізації, що використову-
ються для діагностики РПЗ, безсумнівним лідером
є трансректальне УЗД (ТРУЗД) в режимі сірої шка-
ли. Його простота, доступність, невисока вартість,
відсутність променевого навантаження на пацієн-
та обумовлюють широке застосування в урологіч-
ній практиці.
При проведенні УЗД вимірюють розміри і визна-
чають об’єм ПЗ. Це необхідно для визначення так-
тики лікування, а також для контролю за ефектив-
ністю терапії. Велике значення має знання об’єму
залози для правильної інтепретації даних для визна-
чення рівня ПСА в сироватці крові і розрахунку його
щільності, а також щільності ПСА перехідної зони.
Розміри та об’єм нормальної ПЗ варіюють у за-
лежності від віку. Ця залежність має лінійний ха-
рактер, і її можна виразити формулою:
Y = 16,4 + 0,13·X,
де X — вік (роки), Y — об’єм залози (см3).
Середній об’єм нормальної простати має тенден-
цію до збільшення в середньому від 18,7 см3 у 18 до
26,8 см3 у 80 років.
Ехографічна картина РПЗ залежить від стадії за-
хворювання. Візуалізація ділянок пухлинного ура-
ження при УЗД базується на різниці ехогенності й
ехографічної структури цих ділянок і неураженої па-
ренхіми залози. Для РПЗ найбільш характерна зни-
жена ехогенність. Проте зустрічаються також випад-
ки ізоехогенності, підвищеної ехогенності та змі-
шаних форм пухлин, які становлять труднощі для
УЛЬТРАЗВУКОВІ
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
ПРОСТАТИЧНОГО
СПЕЦИФІЧНОГО АНТИГЕНУ
В ДІАГНОСТИЦІ РАКУ
ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ
Резюме. Розглянуто роль простатичного специфічного антигену та його
додаткових показників, трансректального ультразвукового дослідження
в режимі сірої шкали, кольорового допплерівського картування, енергетич-
ного допплерівського картування, ехоконтрастної ангіографії, імпульсної
допплерографії в діагностиці раку передміхурової залози і екстракапсуляр-
ного розповсюдження пухлини. Розглянуто роль ультразвукового наведен-
ня в пункційній біопсії простати.
О.В. Щербіна
В.С. Сакало
О.Б. Динник
Національна медична академія
післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика
ДУ «Інститут урології
НАМН України»
Медичне науково-практичне
об’єднання «Медбуд», Київ,
Україна
Ключові слова: рак
передміхурової залози,
простатичний специфічний
антиген, трансректальне
ультразвукове дослідження,
кольорове допплерівське
картування, енергетичне
допплерівське картування,
ехоконтрастна ангіографія,
імпульсна допплерографія.
ËÅÊÖÈß
321Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 4 • 2 0 1 1
діагностики. Часто залишаються недіагностова-
ними ті форми раку, при яких немає окремої гіпо-
ехогенної ділянки, зокрема у випадку, коли на фоні
загального зниження ехогенності не визначають-
ся межі пухлинного ураження. Крім того, потріб-
но мати на увазі існування таких процесів у залозі,
що маскують гіпоехогенне відображення РПЗ. При-
чинами хибнонегативних і хибнопозитивних ви-
сновків насамперед можуть бути: ізоехогенні і під-
вищеної ехогенності форми раку; гематоми у ПЗ,
які можуть виникати при масажі залози з каменя-
ми; нормальні анатомічні структури залози, зокре-
ма м’язові прошарки, що оточують початковий від-
діл уретри і сім’явикидні протоки, а також судинні
структури (м’язові прошарки за певних обставин
можуть мати знижену ехогенність. У таких випад-
ках в одній або обох площинах сканування вони мо-
жуть набувати вигляду гіпоехогенного фокуса. Для
уникнення помилок необхідно чітко знати анато-
мію ПЗ. У ряді випадків допомогти поставити пра-
вильний діагноз може багатоплощинне сканування);
венозний застій у залозі, що призводить до загаль-
ного або часткового зниження ехогенності; проста-
тит із застійними явищами, ділянки гранулематоз-
ного простатиту (зони інфільтрації можуть призво-
дити до появи одиничних або множинних ділянок
зниженої ехогенності; звичайно вони мають нерів-
ні, нечіткі межі); гострий простатит, ускладнений
абсцесом; гіпоехогенні аденоматозні вузли; наяв-
ність дегенеративних змін при доброякісній гіперп-
лазії ПЗ (ДГПЗ); гіпоехогенні ділянки, що є ділян-
ками нормальної ПЗ на фоні патологічно змінених
тканин підвищеної акустичної щільності (гіпере-
хогенні аденоматозні вузли, склеротичні ділянки),
а також ділянки тканини простати, що знаходять-
ся в акустичній тіні від кальцинатів (у ряді випад-
ків на фоні підвищення ехогенності ПЗ на значній
протяжності можуть залишатися ділянки незміне-
ної тканини, що створює враження гіпоехогенної
зони); туберкульоз ПЗ.
Вищезазначені варіанти ехографічної картини
ПЗ можуть призводити до діагностичних помилок.
Таким чином, зниження ехогенності вважається най-
важливішою ехографічною ознакою раку, проте вона
не може бути абсолютною.
У більшості випадків осередки раку бувають од-
норідними. Рідко в них зустрічаються точкові каль-
цинати, що розташовуються по периферії або усе-
редині ураження. Результати морфологічних дослі-
джень показали їх різноманітну природу. Одні з них
є кальцифікованими амілоїдними тільцями доброя-
кісного походження, інші — відкладеннями вапна в
області центрального некрозу пухлини. Дуже рідко
можна зустріти рак кістозного характеру.
Найбільш частим місцем появи ракової пухли-
ни (75–85%) є периферична зона ПЗ, що захоплює
задні, прилеглі до прямої кишки, і передньобокові
відділи органа. Саме ці відділи залози потрібно най-
більш ретельно досліджувати із застосуванням як по-
довжнього, так і поперечного сканування. Останнє
іноді дозволяє виявити гіпоехогенні ділянки за ра-
хунок асиметрії. Дещо підвищена ехогенність неура-
женої паренхіми залози у пацієнтів із ДГПЗ допома-
гає у візуалізації гіпоехогенних ділянок при поєднан-
ні раку і доброякісної гіперплазії простати. Проте у
15–25% випадків рак розвивається у перехідній або
центральній зоні ПЗ. Пухлинні ділянки розташову-
ються усереди ні простати, тому між ними і капсу-
лою залози залишається прошарок незміненої па-
ренхіми. У цих випадках пальцьове ректальное до-
слідження може бути неефективним.
Залежно від поширеності пухлини в залозі і від
того, наскільки чітко вона відділена від навколишніх
тканин, виділяють осередкову і дифузну форми, що
зустрічаються відповідно в 80 і 20% випадків. При
дифузній формі РПЗ виділити окремі гіпоехогенні
ділянки не вдається, і вся залоза або більша її части-
на виявляється як неоднорідна структура.
Іншими ехографічними ознаками злоякісного
ураження є: асиметрія органа, локальне вибухання,
у тому числі вибухання перипростатичної жирової
смужки, нечіткість межі. Врахування цих ознак під-
вищує ефективність ехографічної діагностики РПЗ.
Спроби провести кореляцію між ехографічними
ознаками пухлини (насамперед її ехогенністю) і її
морфологічними особливостями здійснювалися ба-
гатьма дослідниками. Однозначних даних отримано
не було, проте в більшості спостережень низькоди-
ференційовані пухлини мали більш низьку ехоген-
ність, ніж високодиференційовані. Потрібно мати
на увазі, що пухлинна ділянка складається не тільки
зі злоякісної тканини. Підвищена ехогенність рако-
вої пухлини може бути обумовлена явищами фіброзу.
При прогресуванні процесу відзначають поши-
рення пухлинних ділянок усередині залози, залу-
чення в процес капсули, перипростачної кліткови-
ни і навколишніх органів. Поширення процесу може
призводити до дифузного ураження простати, коли
нечітко окреслені гіпоехогенні ділянки виявляють
не тільки в периферичній, але й у центральній зо-
нах залози. Картина стає плямистою, мозаїчною.
При цьому часто відзнають збільшення товщини
ПЗ. На цьому фоні можна простежити точкові гі-
перехогенні включення і тонкі підвищеної ехоген-
ності тяжі як прояв склеротичних процесів. Форма
залози залишається округлою, контури можуть бути
поліциклічними.
Діагностика капсулярної інвазії є складним за-
вданням. Ультразвуковими ознаками ураження кап-
сули вважаються: місцева деформація контура, не-
однорідність або переривчастість перипростатич-
ної жирової смужки, зглажування меж між залозою
і сусідніми органами малого таза. Проте ці ознаки не
можуть бути абсолютними. Диференціювати капсу-
лу залози у вигляді смужки підвищеної ехогеннос-
ті без переривання навіть у нормі у молодих чоло-
віків вдається рідко. Тому говорити про екстракап-
сулярне поширення пухлинного процесу тільки на
ËÅÊÖÈß
322 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 4 • 2 0 1 1
підставі виявлення переривчастості капсули потріб-
но з великою обережністю. Заявляти про поширен-
ня раку за межі простатичної капсули можна тільки
у випадку чіткої асиметричної деформації контура
залози додатковою масою.
При запущеному процесі ПЗ збільшена, ехо-
генність знижена, контури нечіткі. У тих випад-
ках, коли залоза має середню або підвищену ехо-
генність, диференціювати її в тканинах малого таза
важко, тому що межа з навколишніми структурами
буде нечіткою.
При переході пухлини на сім’яні пухирці відзна-
чають їх розширення, насамперед асиметричне, кіс-
тозну дилятацію, девіацію, появу гіперехогенних
структур у них, зміну ехогенності і нечіткість межі.
Проте ці ознаки мають низьку специфічність для
діагностики раку. Розширені, у тому числі й асиме-
трично, сім’яні пухирці часто зустрічають при ін-
ших захворюваннях ПЗ, насамперед запальних, це
також притаманно нормі. З іншого боку, відзначено
випадки поширеного раку без наявності даної озна-
ки. Достовірною ознакою ураження сім’яних пу-
хирців можна вважати наявність у їх нижніх кінцях
додаткової ехогенної маси, що виходить з ПЗ. Слід
відзначити недостатню чутливість ТРУЗД в діагнос-
тиці пенетрації капсули та інвазії в сім’яні пухирці.
Практично єдиною ознакою проростання стінки
сечового міхура є її потовщення. Проте такий стан
стінки виявляють і при інших захворюваннях про-
стати і сечового міхура і, насамперед, у хворих на
ДГПЗ. Це помітно зменшує інформативність даної
ознаки. Тому тільки наявність неправильної форми
ехогенних мас на внутрішній стінці сечового міху-
ра може бути доказом його пухлинного ураження.
Хоча й у таких випадках необхідно проводити дифе-
ренціальну діагностику між пухлиною ПЗ, що про-
ростає в сечовий міхур, і пухлиною сечового міху-
ра, що проростає в залозу.
В останні роки в клінічній практиці все часті-
ше застосовують ультразвукову ангіографію. До-
слідження васкуляризації і гемодинаміки пухлини
за допомогою допплерівських методик може зна-
чно підвищити специфічність ТРУЗД в режимі сі-
рої шкали в діагностиці РПЗ [2, 8]. Як відомо, ріст
пухлин супроводжується утворенням нових судин.
Дослідження васкуляризації відіграє важливу роль у
діагностиці раку, підвищує позитивну прогностич-
ну цінність ТРУЗД у виявленні інфільтруючих ізо-
ехогенних пухлин і пухлин з нечіткими контурами,
дозволяє вивчити кровотік у ПЗ і одержати важли-
ві додаткові дані для діагностики і диференціальної
діагностики захворювань органа.
Кольорове допплерівське картування. Роль цьо-
го дослідження як самостійного методу в діагнос-
тиці захворювань простати обмежена, тому що гі-
перваскуляризація не є вирішальним чинником у
діагностиці РПЗ. Вона характерна як для раку, так і
для гострого простатиту. Крім того, у деяких хворих
на РПЗ відзначають зниження кровотоку, що може
бути пов’язано з некротичними змінами в пухлині.
Тому недоцільно використовувати фактор гіпервас-
куляризації, яку виявляють при проведенні кольо-
рового допплерівського картування, як основний
критерій при діагностиці РПЗ. Кольорове доппле-
рівське картування можна застосовувати лише як
допоміжний метод дослідження в комплексній ді-
агностиці РПЗ.
Енергетичне допплерівське картування. Вивчен-
ня ангіоархітектоніки і характеру васкуляризації є
більш важливим, ніж визначення ступеня васку-
ляризації пухлини. Найбільш інформативним у ві-
зуалізації судин ПЗ є метод енергетичного доппле-
рівського картування. Метод дозволяє візуалізува-
ти дрібні судини залози, а також судини капсули
периферичної зони, що розташовані перпендику-
лярно ультразвуковому променю. Пухлинні суди-
ни відрізняються від нормальних; для них характер-
ні патологічне розгалуження, різний калібр, звитий
хід, сліпі кармани замість кінцевих артеріол. Енер-
гетичне допплерівське картування має переваги
перед кольоровим допплерівським картуванням у
визначенні судин ПЗ і дозволяє візуалізувати пух-
линні судини. Ще більше діагностичної інформації
дає застосування тривимірної реконструкції судин.
Саме дослідження характеру васкуляризації та си-
метричності судинного рисунка допомагає постави-
ти та уточнити діагноз. Особливо цінний цей метод
у випадках, коли в режимі сірої шкали при ТРУЗД
не виявляються зміни в залозі. При енергетичному
допплерівському картуванні можна визначити пух-
линну деформацію судинного рисунка, характерну
для раку, і встановити правильний діагноз. Недолі-
ком методу є те, що не завжди виявляються зміни
васкуляризації, характерні для РПЗ.
При ТРУЗД не завжди вдається точно визначи-
ти розміри пухлинної ділянки, наприклад, при на-
явності кількох осередків раку чи при інфільтруючо-
му рості пухлини. Аналіз васкуляризації та характеру
судинного рисунка допомагає визначити межі пух-
лини, що підвищує можливості УЗД у встановленні
стадії захворювання. При інфільтруючому рості пух-
лини і при її змішаній ехогенності вивчення харак-
теру васкуляризації допомагає визначити межі пух-
лини і глибину інвазії. Розміри пухлини, визначе-
ні при проведенні ТРУЗД в режимі сірої шкали, не
завжди відповідають розмірам, установленим після
вивчення архітектоніки залози. При енергетично-
му допплерівському картуванні розміри пухлин, як
правило, перевищують розміри, одержані при до-
слідженні в режимі сірої шкали.
Інформація про поширення пухлини за межі
капсули дуже важлива для уточнення стадії раку і
для визначення тактики лікування. При проведен-
ні ТРУЗД в режимі сірої шкали не завжди можна з
упевненістю судити про наявність інвазії в капсулу
залози. Доповнюючи звичайне дослідження аналі-
зом підкапсульної васкуляризації, можна з більшою
достовірністю визначити поширення процесу. При
ËÅÊÖÈß
323Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 4 • 2 0 1 1
енергетичному допплерівському картуванні або без-
посередньо діагностують інвазію в капсулу залози,
або виявляють локальну зміну ступеня підкапсуль-
ної васкуляризації, що дозволяє висловити припу-
щення про поширення процесу.
Тривимірні зображення. У режимі енергетичного
допплерівського картування виявляють зони аси-
метрії васкуляризації, порівнюють симетричність
васкуляризації та ходу судин в обох частках залози
та у виявлених вогнищах. Однак найбільш перспек-
тивним методом оцінки судинного рисунка ПЗ ста-
ла тривимірна ангіографія. Тривимірне зображен-
ня судин простати одержують за допомогою спе-
ціальної комп’ютерної програми з використанням
режимів кольорового допплерівського й енергетич-
ного допплерівського картування. Після одержан-
ня об’ємного зображення проводять якісну оцінку
васкуляризації ПЗ. При тривимірній реконструкції
судин можна оцінювати судинний рисунок зало-
зи в цілому, виявляти зони її асиметрії, просторо-
вий розподіл судин у пухлині, ступінь її васкуляри-
зації. При цьому оцінюють: ступінь васкуляризації
у виявлених підозрілих ділянках (гіпо-, ізо-, гіпер-
васкулярні) у порівнянні із симетричною ділянкою
залози; характер судин (незмінений хід судин, де-
формація судин); розподіл судин у зоні пухлини (рів-
номірний, нерівномірний: гіповаскулярний центр і
гіперваскуляризація по периферії, гіперваскулярний
центр і гіповаскуляризація по периферії).
За відсутності змін у режимі сірої шкали за допо-
могою енергетичного допплерівського картування і
наступної тривимірної реконструкції досліджують
васкуляризацію залози в цілому для пошуку локаль-
них зон асиметрії та деформації судинного рисунка.
Застосування енергетичного допплерівського
картування з тривимірною реконструкцією судин
дозволяє найбільш повно оцінити васкуляризацію
ПЗ та пухлин. Чітко визначається судинний рису-
нок, деформація судин. На відміну від незмінених
судин, пухлинні судини — звивисті, переривчасті,
мають різний калібр, хаотично розташовані в зоні
пухлини. При більшості спостережень виявляють
гіперваскуляризацію в зоні пухлинної ділянки. Але
при розпаді пухлини в центральних відділах спосте-
рігають збіднення і повне руйнування судинного ри-
сунка, по периферії — гіперваскуляризацію. Крім
того, тривимірні зображення дозволяють проводи-
ти динамічне спостереження за васкуляризацією за-
лози і пухлини під впливом терапії.
Динамічна ехоконтрастна ангіографія. Її застосо-
вують для кращої візуалізації судин ПЗ у пацієнтів
з виявленими підозрілими ділянками в ПЗ в режи-
мі сірої шкали. Як контрастний препарат викорис-
товують левовіст у дозі 400 мг внутрішньовенно бо-
люсно. Тривимірну судинну карту будують до і після
введення левовіста і потім порівнюють характерис-
тики васкуляризації в пухлині та в симетричній ді-
лянці залози. Динамічну ехоконтрастну ангіографію
застосовують при нечіткому відображенні судинних
структур при кольоровому допплерівському карту-
ванні й енергетичному допплерівському картуванні,
а також при невизначеності характеру васкуляриза-
ції в ПЗ і виявленому об’ємному утворенні. Левовіст
підсилює допплерівський сигнал і покращує оцінку
характеру судинного рисунка пухлини.
Контрастне підсилення допомагає виявити де-
формацію і дезорганізацію патологічного судинного
рисунка. Для раку характерне раннє контрастуван-
ня в порівнянні з нормальною тканиною ПЗ. Проте
потрібно пам’ятати, що локальне підвищення кро-
вотоку може бути обумовлене і непухлинними про-
цесами, і насамперед, гранулематозним запаленням.
Імпульсна допплерографія. Гемодинаміку в інтра-
простатичних судинах вивчають за допомогою ім-
пульсної допплерографії. У судинах пухлини та у
симетричній ділянці залози оцінюють характерис-
тики допплерівського спектра по піковій (макси-
мальній) систолічній швидкості (Vps, см/с) і індек-
су периферичного опору (резистентності) — RI. Для
підвищення точності й об’єктивності оцінки кожен
параметр визначають не менш, ніж у трьох судинах
для пухлинної ділянки і в різних ділянках пухлини,
після чого розраховують середнє значення показ-
ників для пухлини і для симетричної ділянки зало-
зи, не залученої в пухлинний процес.
Індекс резистентності (RI) розраховується за
формулою:
RI = Vmax – Vmin/ Vmax,
де Vmax — максимальна (систолічна) швид-
кість кровотоку, що вимірюється по спектрограмі;
Vmin — мінімальна (кінцеводіастолічна) швидкість
кровотоку, що вимірюється по спектрограмі.
Потрібно відзначити, що точність визначення
максимальної систолічної швидкості кровотоку не-
висока через труднощі, а іноді неможливість визна-
чення напрямку ходу судин на достатній протяжнос-
ті. Тому настільки великий діапазон значень цього
показника в нормі (від 4,5 до 11 см/с для уретраль-
них судин і від 8 до 17 см/с — для капсулярних). Най-
більш поширеним показником у даний час є RI. Для
нормальної ПЗ RI становить: 0,65 ± 0,04 для судин в
товщі залози і 0,52 ± 0,04 — для капсулярних судин.
При аналізі гемодинамічних показників у хворих
на РПЗ відзначають зниження пікових швидкостей
кровотоку та RI в пухлинних судинах у порівнянні з
незміненими. Але різниця у величинах пікової сис-
толічної швидкості й RI в пухлинних судинах і в ін-
трапростатичних судинах, не залучених у пухлинний
процес, статистично недостовірна (р > 0,05). Тому
показники гемодинаміки не можуть бути викорис-
тані для достовірного виявлення ділянок злоякіс-
ного ураження у хворих на РПЗ. Вони можуть мати
лише допоміжне значення в діагностиці і диферен-
ціальній діагностиці РПЗ.
Комплексне застосування УЗД. При комплек-
сному застосуванні ТРУЗД в режимі сірої шкали та
енергетичного допплерівського картування чутли-
вість та специфічність методу досягає 90%. Але деякі
ËÅÊÖÈß
324 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 4 • 2 0 1 1
пухлини не діагностуються при використанні обох
методів і виявляються тільки при проведенні муль-
тифокальної біопсії. Таким чином, відсутність змін
при проведенні ТРУЗД і енергетичного допплерів-
ського картування не може в 100% випадків виклю-
чити наявність раку.
Але незважаючи на це, треба констатувати, що за-
стосування енергетичного допплерівського картування,
особливо в режимі тривимірної реконструкції, в біль-
шості випадків допомагає у встановленні діагнозу раку
простати. Цей метод повинен стати частиною програ-
ми УЗД ПЗ. Це допоможе проводити ранню діагнос-
тику раку, що підвищить ефективність лікування, а
також виключити хибнопозитивні результати, влас-
тиві ТРУЗД в режимі сірої шкали, і, таким чином, у
багатьох випадках уникнути невиправданих біопсій
простати.
Ультразвуковий контроль за ефективністю ліку-
вання. УЗД застосовують не тільки для діагностики,
але й для контролю за ефективністю лікування хво-
рих на РПЗ [4, 9]. При ефективному променевому або
гормональному лікуванні РПЗ характерним є змен-
шення органа. Розміри залози часто стають навіть
меншими, ніж розміри й об’єм нормальної простати.
Контури ПЗ, як правило, хвилясті. Структура також
помітно змінюється. Вона може бути практично од-
норідною при помітному загальному зниженні ехо-
генності з наявністю тільки точкових і лінійних гіпе-
рехогенних включень. В інших випадках спостеріга-
ється, навпаки, підвищення ехогенності залози, що
обумовлено значним розростанням сполучної тка-
нини. Капсула ПЗ стає невираженою, і оцінити сту-
пінь її однорідності важко.
Після променевого або гормонального лікуван-
ня характерним є зниження рівня кровотоку в усій
залозі, що визначається при застосуванні доппле-
рівських методик дослідження.
Роль УЗД в біопсії простати. При наявності
ознак раку (за даними пальцьового ректального до-
слідження чи ультразвукових методів діагностики)
обов’язково проводять пункційну біопсію. Пунк-
ційну біопсію залози виконують або під пальпатор-
ним контролем, або під контролем ультразвуково-
го сканування. Залежно від доступу існує два види
пункцій ПЗ: трансперинеальна й трансректальна.
Трансректальну пункційну біопсію виконують,
як правило, під контролем пальцьового досліджен-
ня. Проведення трансректальної пункції простати
під контролем ультразвукового сканування мож-
ливе тільки при наявності спеціального ректально-
го датчика з внутрішнім направляючим каналом,
яким укомплектована незначна кількість моделей
ультразвукових апаратів. Проведена під контролем
ТРУЗД трансперинеальна пункційна біопсія ПЗ ха-
рактеризується високою точністю попадання в па-
тологічну ділянку, яка визначається сонографічно,
що значно підвищує діагностичні можливості ме-
тоду щодо вияву ранніх стадій пухлин. Цей метод
безпечний, малотравматичний, інформативний.
Його чутливість в діагностиці раку простати дося-
гає 95% і вище.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПСА В ДІАГНОСТИЦІ РПЗ
У сироватці крові ПСА присутній в трьох фор-
мах: вільний ПСА; ПСА, зв’язаний з альфа-2-
макроглобуліном; ПСА, зв’язаний з альфа-1-
антихімотрипсином.
У нормі концентрація ПСА в сироватці крові
становить 0,0–4,0 нг/мл. При злоякісних новоутво-
реннях ПЗ рівень ПСА перевищує 10,0 нг/мл. Най-
більші проблеми в постановці діагнозу виникають
в тому випадку, коли концентрація ПСА знаходить-
ся в межах 4,1–10,0 нг/мл. У цю групу входять паці-
єнти не тільки з пухлинами простати, але й з інши-
ми захворюваннями, в першу чергу з ДГПЗ. В літе-
ратурі цей діапазон концентрацій називають «сірою
зоною». Для підвищення диференціально-діагнос-
тичних можливостей методу запропоновано додат-
кові характеристики ПСА [5, 11].
Щільність ПСА розраховується як відношення
концентрації сироваткового ПСА до об’єму проста-
ти, визначеного при проведенні ТРУЗД. Щільність
ПСА, що перевищує 0,15 нг/мл/см3, з великою ві-
рогідністю свідчить про РПЗ.
Щільність ПСА перехідної зони простати роз-
раховується як відношення концентрації ПСА
до об’єму перехідної зони простати, визначеного
при проведенні ТРУЗД. Показник, що перевищує
0,35 нг/мл/см3, з великою вірогідністю свідчить про
злоякісну пухлину.
Співвідношення вільного та загального ПСА. У си-
роватці крові визначають концентрацію вільного
та загального ПСА і розраховують співвідношення:
вільний ПСА/загальний ПСА.
Рівень вільного ПСА в сироватці крові у хворих
на РПЗ значно нижчий, ніж у хворих на ДГПЗ. На
цьому принципі базується диференційна діагности-
ка цих захворювань. Якщо співвідношення вільний
ПСА/загальний ПСА менше 0,15, це з великою ві-
рогідністю свідчить про РПЗ.
Більшість дослідників вважають, що в першу
чергу вільний ПСА необхідно визначати при зна-
ченнях загального ПСА в межах «сірої зони». Наш
власний досвід свідчить, що для виключення хибно-
позитивних висновків вільний ПСА необхідно ви-
значати також при концентрації загального ПСА в
межах 10,1–20,0 нг/мл.
Вікові норми (віково-специфічні дискримінаційні
рівні). Було показано, що рівень ПСА збільшуєть-
ся з віком. Більше 90% цього підвищення обумовле-
но віковим збільшенням об’єму ПЗ. У чоловіків без
ознак ураження простати середнє щорічне збільшен-
ня концентрації ПСА складає 0,04 нг/мл або 3,2%.
Нормальний фізіологічний рівень ПСА у чоловіків
у віці: 40–49 років — 0,0–2,5 нг/мл; 50–59 років —
0,0–3,5 нг/мл; 60–69 років — 0,0–4,5 нг/мл; 70–79
років — 0,0–6,5 нг/мл. При врахуванні діапазону
норми для різних вікових груп ПСА стає більш се-
ËÅÊÖÈß
325Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 4 • 2 0 1 1
лективним пухлинним маркером. У молодих чолові-
ків збільшується чутливість методу, але зменшуєть-
ся специфічність. Рання діагностика захворювання
дозволяє провести радикальне лікування, поліпшити
його результати і якість життя пацієнтів. Проте через
зниження специфічності проводять невиправдані бі-
опсії ПЗ. У чоловіків похилого і старечого віку підви-
щується специфічність, але знижується чутливість.
Швидкість зміни рівня ПСА. Рівень ПСА швидше
збільшується у хворих на РПЗ у порівнянні з хвори-
ми на ДГПЗ. Верхня межа щорічного приросту ПСА
не повинна перевищувати 0,75 нг/мл. Швидкість
зміни, що перевищує 0,75 нг/мл, дозволяє більш на-
дійно віддиференціювати рак від ДГПЗ.
Час подвоєння ПСА. Застосовується при динаміч-
ному спостереженні за хворими. При підвищенні рів-
ня ПСА після променевої терапії прогностичне зна-
чення має період, за який відбувається подвоєння
концентрації антигену в сироватці крові в порівнян-
ні з мінімальним пострадіаційним рівнем. Спостері-
гається кореляція між часом подвоєння концентра-
ції ПСА і виникненням рецидиву захворювання або
появою метастазів. Чим менший цей час, тим більша
вірогідність метастазування. Триваліший час подво-
єння концентрації ПСА дозволяє з більшою досто-
вірністю висловитися на користь місцевого рециди-
ву захворювання. Крім того, встановлено, що час-
тота метастазування різко зростає при підвищенні
рівня ПСА протягом першого року після лікування.
ПСА в оцінці екстракапсулярного поширення пух-
лини та прогнозуванні метастазування. Визначен-
ня рівнів ПСА необхідне не тільки для діагностики
РПЗ, але й вибору тактики подальшого поглиблено-
го обстеження, а також оцінки поширеності проце-
су з використанням методів променевої діагностики.
Високі рівні ПСА з високою вірогідністю свідчать
про екстракапсулярне поширення пухлини, інвазію
сім’яних пухирців, а також про метастази в тазові
лімфатичні вузли або віддалені метастази, перш за
все в скелет. Тому при високих концентраціях ПСА,
особливо при рівнях > 50 нг/мл, необхідно за допо-
могою комп’ютерної або магнітно-резонансної то-
мографії визначити, чи є місцеве розповсюдження
процесу, перш за все ураження сім’яних пухирців.
При цьому необхідно обстежити тазові лімфатич-
ні вузли. Концентрація ПСА в сироватці крові більше
100 нг/мл з вірогідністю більше 90% свідчить про на-
явність регіонарних або віддалених метастазів. При
концентрації ПСА більше 200 нг/мл практично всі па-
цієнти мають метастази в скелет. При рівні ПСА мен-
ше 20 нг/мл вірогідність наявності метастазів в кіст-
ках дуже низька, а при рівні менше 10 нг/мл практич-
но рівна нулю. При концентрації ПСА < 10 нг/мл при
проведенні остеосцинтиграфії можна виявити мета-
стази в скелеті тільки низькодиференційованих пух-
лин простати. Виходячи з цього, проводити остео-
сцинтиграфію при рівні ПСА < 10 нг/мл недоцільно,
а при рівні 10–20 нг/мл — тільки за наявності клініч-
ної симптоматики.
ПСА в оцінці ефективності лікування. Велике зна-
чення має визначення рівнів ПСА для контролю за
ефективністю лікування і для ранньої діагностики
рецидивів. При радикальній простатектомії рівень
ПСА падає до невизначуваних величин, верхня межа
при цьому — 0,05–0,10 нг/мл. Якщо при двох послі-
довних визначеннях з інтервалом 3 міс відзначаєть-
ся зростання рівня ПСА в 2 рази, це свідчить про ре-
цидив. Критерієм ефективності променевої терапії
вважається зниження рівня ПСА через 1 міс після її
завершення не менше ніж на 50% від вихідної вели-
чини. При гормональній терапії оцінку ПСА потріб-
но порводити кожні 3 міс для виявлення випадків не-
ефективного лікування і його корекції. Критерієм
ефективності гормонотерапії вважається зниження
рівня ПСА більш ніж на 50% від вихідної величини.
Таким чином, ПСА — високочутливий органоспе-
цифічний пухлинний маркер у діагностиці РПЗ, в оцін-
ці розповсюдженості процесу та в контролі за ефек-
тивністю лікування.
На закінчення треба констатувати, що визначен-
ня рівнів ПСА та ультразвукові методи відіграють
важливу роль в діагностиці РПЗ. Допплерографічні
методики дозволяють підвищити специфічність діа-
гностики, виявити ізоехогенні форми раку. Ультраз-
вукове наведення підвищує точність пункційної біо-
псії. Широке впровадження у практику визначення
рівнів ПСА здійснило справжню революцію в онкоу-
рології. Необхідне широке застосування вищевказа-
них методів у клінічній практиці, їх ефективна ком-
бінація з іншими методами променевої діагностики
для покращення виявлення РПЗ на ранніх стадіях.
ЛІТЕРАТУРА
1. Александров ВП, Карелин МИ. Рак предстательной же-
лезы. СПб: Издательский дом СПбМАПО, 2004. 148 с.
2. Гажонова ВЕ, Кисляков МВ, Лозоватор АЛ, Зубарев АВ.
Дифференциальная диагностика пальпируемых образований
предстательной железы с помощью ультразвуковой ангиогра-
фии. Эхография 2003; 4 (3): 248–55.
3. Левицький ЕО. Сучасні алгоритми діагностики пух-
лин передміхурової залози. Житомир: Полісся, 2007. 316 с.
4. Лепэдату ПИ, Шолохов ВН, Бухаркин БВ и др. Дина-
мика ультразвуковой картины органов малого таза и забрю-
шинного пространства в зависимости от вида и эффектив-
ности лечения больных раком предстательной железы. Уль-
тразвук функционал диагност 2003; (1): 18–26.
5. Лоран ОБ, Пушкарь ДЮ, Франк ГА. Простатспеци-
фический антиген и морфологическая характеристика рака
предстательной железы. Москва: Медпресс, 1999. 144 с.
6. Переверзев АС, Коган МИ, Илюхин МА. Что нужно
знать о раке предстательной железы. Харьков: ООО «С.А.М.»,
2003. 200 с.
7. Рак передміхурової залози. / Під ред: СО Возіанов,
ВМ Лісовий, СП Пасєчніков, ГГ Хареба / К: Книга плюс, 2004. 182 с.
8. Хитрова АН. Дифференциальная диагностика рака и до-
брокачественной гиперплазии предстательной железы сред-
ствами лучевой визуализации: варианты, сложные для уль-
тразвуковой интерпретации. Ультразвук функционал диа-
гност 2005; (2): 14–31.
9. Щетинин ВВ, Зотов ЕА. Значение ультразвукового исследо-
вания в диагностике, мониторинге и оценке эффективности ле-
чения рака предстательной железы. Эхография 2002; 3 (2): 130–3.
ËÅÊÖÈß
326 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 3 • ¹ 4 • 2 0 1 1
10. Abuzallouf S, Dayes I, Lukka H. Baseline staging of newly
diagnosed prostate cancer: a summary of the literature. J Urol
2004; 171 (6): 2122–27.
11. Brawer M. Prostate-specific antigen: current status. Cancer
J Clin 1999; 49 (5): 264–81.
SONOGRAPHY AND PROSTATE-SPECIFIC
ANTIGEN IN DIAGNOSIS OF PROSTATE
CANCER
O.V. Shcherbina, V.S. Sakalo, O.B. Dynnyk
Summary. In a lecture are considered the role of prostate-
specific antigen and derivates, gray scale TRUS, color
Doppler mapping, Power Doppler, echocontrast angio-
graphy, pulse Doppler in diagnosis of prostate cancer and
extracapsular spread of tumour. The role of the ultraso nic
aiming in the punction biopsy of prostate is considered.
Key Words: prostate cancer, prostate-specific
antigen, transrectal ultrasound (TRUS), color
Doppler mapping, Power Doppler, echocontrast
angiography, pulse Doppler.
Адреси для листування:
Щербіна О.В.
04112, Україна, Київ, вул. Дорогожицька, 9
Національна медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика,
кафедра радіології
Сакало В.С.
04053, Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9а
Інститут урології НАМН України,
відділ онкоурології
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59621 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T01:03:43Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | Щербіна, О.В. Сакало, В.С. Динник, О.Б. 2014-04-09T13:45:41Z 2014-04-09T13:45:41Z 2011 Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози / О.В. Щербіна, В.С. Сакало, О.Б. Динник // Онкологія. — 2011. — Т.13, № 4. — С. 320-326. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59621 Розглянуто роль простатичного специфічного антигену та його додаткових показників, трансректального ультразвукового дослідження в режимі сірої шкали, кольорового допплерівського картування, енергетичного допплерівського картування, ехоконтрастної ангіографії, імпульсної допплерографії в діагностиці раку передміхурової залози і екстракапсулярного розповсюдження пухлини. Розглянуто роль ультразвукового наведення в пункційній біопсії простати. Ключові слова: рак передміхурової залози, простатичний специфічний антиген, трансректальне ультразвукове дослідження, кольорове допплерівське картування, енергетичне допплерівське картування, ехоконтрастна ангіографія, імпульсна допплерографія. In a lecture are considered the role of prostatespecific antigen and derivates, gray scale TRUS, color Doppler mapping, Power Doppler, echocontrast angiography, pulse Doppler in diagnosis of prostate cancer and extracapsular spread of tumour. The role of the ultraso nic aiming in the punction biopsy of prostate is considered. Key Words: prostate cancer, prostate-specific antigen, transrectal ultrasound (TRUS), color Doppler mapping, Power Doppler, echocontrast angiography, pulse Doppler. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Онкологія Лекция Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози Sonography and Prostate-Specific Antigen in Diagnosis of Prostate Cancer Article published earlier |
| spellingShingle | Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози Щербіна, О.В. Сакало, В.С. Динник, О.Б. Лекция |
| title | Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози |
| title_alt | Sonography and Prostate-Specific Antigen in Diagnosis of Prostate Cancer |
| title_full | Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози |
| title_fullStr | Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози |
| title_full_unstemmed | Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози |
| title_short | Ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози |
| title_sort | ультразвукові дослідження та визначення простатичного специфічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози |
| topic | Лекция |
| topic_facet | Лекция |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59621 |
| work_keys_str_mv | AT ŝerbínaov ulʹtrazvukovídoslídžennâtaviznačennâprostatičnogospecifíčnogoantigenuvdíagnosticírakuperedmíhurovoízalozi AT sakalovs ulʹtrazvukovídoslídžennâtaviznačennâprostatičnogospecifíčnogoantigenuvdíagnosticírakuperedmíhurovoízalozi AT dinnikob ulʹtrazvukovídoslídžennâtaviznačennâprostatičnogospecifíčnogoantigenuvdíagnosticírakuperedmíhurovoízalozi AT ŝerbínaov sonographyandprostatespecificantigenindiagnosisofprostatecancer AT sakalovs sonographyandprostatespecificantigenindiagnosisofprostatecancer AT dinnikob sonographyandprostatespecificantigenindiagnosisofprostatecancer |