Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики
Жак Делор, голова Комісії ЮНЕСКО з питань освіти, зазначав: „Наші сучасники потерпають від запаморочення, розриваючись між процесом глобалізації, прояви якого вони спостерігають і часто підтримують, і пошуками своїх коренів, опори в минулому, належності до тої чи іншої спільноти. Освіта має перейнят...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Політичний менеджмент |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59799 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики / В. Кремень, В. Ткаченко // Політичний менеджмент. — 2009. — № 3(36). — С. 26-45. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862741008367747072 |
|---|---|
| author | Кремень, В. Ткаченко, В. |
| author_facet | Кремень, В. Ткаченко, В. |
| citation_txt | Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики / В. Кремень, В. Ткаченко // Політичний менеджмент. — 2009. — № 3(36). — С. 26-45. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Політичний менеджмент |
| description | Жак Делор, голова Комісії ЮНЕСКО з питань освіти, зазначав: „Наші сучасники потерпають від запаморочення, розриваючись між процесом глобалізації, прояви якого вони спостерігають і часто підтримують, і пошуками своїх коренів, опори в минулому, належності до тої чи іншої спільноти. Освіта має перейнятися цим питанням, оскільки більше, ніж будь-коли, вона є учасником процесу зародження нової всесвітньої спільноти і опинилася в самому центрі проблем, пов’язаних з розвитком особистості та різноманітних спільнот. Завдання полягає в тому, щоб дати 
можливість усім без винятку виявити свої таланти і увесь свій творчий потенціал, що передбачає можливість реалізації кожним своїх особистих планів. Ця мета є домінуючою” [1]. Саме тому Комісія ЮНЕСКО вважає, що вирішальна роль освіти у справі розвитку особистості впродовж усього її життя не є панацеєю, не є ключем для вирішення всіх проблем у світі, 
а всього лише одним із засобів, який, однак, більше, ніж інші, слугує гармонійному й сутнісному розвитку людини задля подолання злиднів, нерозуміння, гноблення і війн. Виходячи з цього, Комісія ЮНЕСКО виокремила чотири основні принципи 
освіти: навчитися жити разом; навчитися набувати знань; навчитися працювати; навчитися жити. Навчитися жити разом означає не лише розуміти самих себе, але й розвивати знання про інших, їх історію, традиції та спосіб мислення. Ці принципи 
особливо актуальні для сучасної України, над якою ширяє привид хаосу. Ми стали свідками суспільної втоми і збайдужіння, з одного боку, та наростання радикальної нетерпимості – з другого. За цих обставин маємо перейнятися, насамперед, проблемами освіти, того „соціального капіталу”, який би допоміг утвердити принципи демократії, особистісної самореалізації та виявлення талантів і творчого потенціалу різних спільнот. І тут перегляд засад освіти, в тому числі й історичних знань, під кутом 
світоглядних, етичних і культурних аспектів самоорганізації суспільства може дати шанс кожному зрозуміти іншого, а також увесь світ в його хаотичному русі до якоїсь єдності.
|
| first_indexed | 2025-12-07T20:17:37Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59799 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-1873 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T20:17:37Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кремень, В. Ткаченко, В. 2014-04-10T07:26:17Z 2014-04-10T07:26:17Z 2009 Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики / В. Кремень, В. Ткаченко // Політичний менеджмент. — 2009. — № 3(36). — С. 26-45. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2078-1873 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59799 Жак Делор, голова Комісії ЮНЕСКО з питань освіти, зазначав: „Наші сучасники потерпають від запаморочення, розриваючись між процесом глобалізації, прояви якого вони спостерігають і часто підтримують, і пошуками своїх коренів, опори в минулому, належності до тої чи іншої спільноти. Освіта має перейнятися цим питанням, оскільки більше, ніж будь-коли, вона є учасником процесу зародження нової всесвітньої спільноти і опинилася в самому центрі проблем, пов’язаних з розвитком особистості та різноманітних спільнот. Завдання полягає в тому, щоб дати 
 можливість усім без винятку виявити свої таланти і увесь свій творчий потенціал, що передбачає можливість реалізації кожним своїх особистих планів. Ця мета є домінуючою” [1]. Саме тому Комісія ЮНЕСКО вважає, що вирішальна роль освіти у справі розвитку особистості впродовж усього її життя не є панацеєю, не є ключем для вирішення всіх проблем у світі, 
 а всього лише одним із засобів, який, однак, більше, ніж інші, слугує гармонійному й сутнісному розвитку людини задля подолання злиднів, нерозуміння, гноблення і війн. Виходячи з цього, Комісія ЮНЕСКО виокремила чотири основні принципи 
 освіти: навчитися жити разом; навчитися набувати знань; навчитися працювати; навчитися жити. Навчитися жити разом означає не лише розуміти самих себе, але й розвивати знання про інших, їх історію, традиції та спосіб мислення. Ці принципи 
 особливо актуальні для сучасної України, над якою ширяє привид хаосу. Ми стали свідками суспільної втоми і збайдужіння, з одного боку, та наростання радикальної нетерпимості – з другого. За цих обставин маємо перейнятися, насамперед, проблемами освіти, того „соціального капіталу”, який би допоміг утвердити принципи демократії, особистісної самореалізації та виявлення талантів і творчого потенціалу різних спільнот. І тут перегляд засад освіти, в тому числі й історичних знань, під кутом 
 світоглядних, етичних і культурних аспектів самоорганізації суспільства може дати шанс кожному зрозуміти іншого, а також увесь світ в його хаотичному русі до якоїсь єдності. uk Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Політичний менеджмент Проблеми методології Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики Article published earlier |
| spellingShingle | Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики Кремень, В. Ткаченко, В. Проблеми методології |
| title | Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики |
| title_full | Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики |
| title_fullStr | Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики |
| title_full_unstemmed | Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики |
| title_short | Філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики |
| title_sort | філософія історичного дискурсу в час політизації історії та історизації політики |
| topic | Проблеми методології |
| topic_facet | Проблеми методології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59799 |
| work_keys_str_mv | AT kremenʹv fílosofíâístoričnogodiskursuvčaspolítizacííístoríítaístorizacíípolítiki AT tkačenkov fílosofíâístoričnogodiskursuvčaspolítizacííístoríítaístorizacíípolítiki |