Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад)
Проаналізовано процес становлення роботи загальної канцелярії Єлисаветградської міської думи та управи і досліджено вікові, гендерні та професійні характеристики її працівників. Изучен процесс становления работы общей канцелярии Елисаветградской городской думы и управы и проанализированы возрастные,...
Saved in:
| Published in: | Архіви України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59980 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) / В.М. Крижанівський // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 75-82. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860138717041131520 |
|---|---|
| author | Крижанівський, В.М. |
| author_facet | Крижанівський, В.М. |
| citation_txt | Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) / В.М. Крижанівський // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 75-82. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | Проаналізовано процес становлення роботи загальної канцелярії Єлисаветградської міської думи та управи і досліджено вікові, гендерні та професійні характеристики її працівників.
Изучен процесс становления работы общей канцелярии Елисаветградской городской думы и управы и проанализированы возрастные, гендерные и профессиональные качества ее работников.
The article analyzes the process of work organization of General Chancellery of Yelisavetgrad City Council and Government, researches the gender and professional characteristics of its employees.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:48:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
Подія 75З історії архівів та архівних Зібрань
УДК 930.253(477.65)“1871/1916”
В. М. КрижаніВсьКий*
ЗаГаЛьна КанЦЕЛЯріЯ ЄЛисаВЕТГраДсьКОЇ
МісьКОЇ ДУМи Та УПраВи У 1871−1916 рр.
(принципи організації роботи, особовий склад)
Проаналізовано процес становлення роботи загальної канцелярії Єлиса-
ветградської міської думи та управи і досліджено вікові, гендерні та профе-
сійні характеристики її працівників.
Ключові слова: міський секретар; бухгалтер; діловод; писар; рахівник;
обліковець; канцелярія.
У західноєвропейській та вітчизняній дипломатиці, джерелознав-
стві з кінця 1960-х рр. посилюється інтерес до вивчення діловодної час-
тини і її штату центральних і місцевих органів управління Х–ХVIіі ст.
як необхідної передумови використання інформативних можливос-
тей історичних джерел1. Студіювання документів ХіХ – поч. ХХ ст.,
які стосуються діяльності міських самоврядних органів підросійської
України, також вимагає вивчення питань організації діловодства. Пер-
шими цю проблему опрацьовували українські архівісти в 1930–1970-х
рр., котрі, впорядковуючи залишки відомчих документів, проаналізува-
ли структуру канцелярій2. історики, краєзнавці теж долучилися до ви-
вчення питань діяльності самоврядних органів і доповнили їх аналізом
кількісного складу писарів та їхнього життєвого рівня3. У той же час
процеси формування діловодної частини канцелярії, організації діяль-
ності писарів, рівень їхньої освітньої, фахової підготовки не отрима-
ли належного висвітлення в історичній літературі. Спробуємо зробити
опис зазначених характеристик на прикладі загальної канцелярії Єлиса-
ветградської міської думи та управи у період 1871–1916 рр.
Згідно з міським положенням 1870 р. у повітовому місті Єлиса-
ветграді в червні 1871 р. відбулися вибори у міську думу. У жовтні–
листопаді її депутати формують виконавчу гілку – управу. Паралельно
* Крижанівський віталій Михайлович – аспірант інституту української
археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
© В. М. Крижанівський, 2011
З іСторії АрХіВіВ тА АрХіВНиХ ЗібрАНь76
починає функціонувати загальна канцелярія, яка складалася з канце-
лярії думи й управи. однією із важливих ознак становлення міської
канцелярської служби 1871–1916 рр. є розробка розгалуженої систе-
ми посад з письмових питань. У перших журналах Єлисаветградської
міської думи за 1871 рік натрапляємо на поняття “столоначальник”
“письмоводитель” та “писар”. При характеристиці посадового розподі-
лу в канцелярії Єлисаветградської міської управи на 1872 рік згадують-
ся також “міський секретар”, “бухгалтер” та власне “писарі”. останніх
мало бути вісім, з них семеро отримувати зарплатню в 300 руб. на рік,
а один, який допомагав писати заяви прохачів, – на 100 руб. більше4.
В інструкції Єлисаветградського міського громадського управління за
1876 р. не фіксуються поняття, які б дозволяли визначити посади пись-
мової частини в канцелярії. У ній лише зазначається, що діловодством
у міській думі та управі займається міський секретар, якому підпоряд-
ковуються всі службовці канцелярії, котрі відповідають за ту частину,
що визначена управою5. Повніші відомості подає добре збережена кни-
га № 36 “На запис всього, що стосується служби по міському громад-
ському управлінні” за 1877–1895 рр. У ній за 7 лютого 1886 р. вперше
згадується посада “завідуючого” з військової повинності6. Враховуючи
те, що архівні матеріали подають на 1886 р. 12 працівників канцелярії
письмової частини, а столів було всього 8, то можна впевнено сказати,
що серед писарів робиться розрізнення на завідуючих, які мали від-
повідати за певну частину, та звичайних писарів7. У матеріалах книги
№ 36 за 1891 р. вказуються, окрім раніше згаданих, посади “помічника
бухгалтера” і новий термін “діловод”8. Вірогідно, термін “діловод” від-
повідає раніше згаданому “завідуючому” столом.
Важливою віхою у формуванні професійної канцелярської групи
працівників стало запровадження у 1902 р. штатного розпису. Уве-
дення його загалом створило передумови до формування професійної,
подібної до державної системи організації діловодчої інституції, що
виявилося в детальній розробці посад у системі діловодства: “міський
секретар”, “бухгалтер”, “діловод” та “писарі” за трьома розрядами: 1-й,
2-й та 3-й. Посаду “діловода” обійняли ті працівники, що очолювали
найбільш важливі столи та відділення. Усі інші працівники отримали
посади писаря 1-го розряду, при цьому, як і раніше, очолювали столи
(3-й окладний, 10-й думський, 8-й лікарський, 7-й санітарний). За ін-
ших умов писарі 1-го розряду ставали заступниками діловода в столах.
У свою чергу писарі 3-го розряду займалися механічним заповненням
документів. Проте і вони могли очолювати відділи, які не відали фінан-
совою сферою. Це були посади реєстратора та архіваріуса9. оновлений
розпис штатів на 1912 р. віддзеркалює подальшу модернізацію понять:
термін “писар” 1-го, 2-го, 3-го розрядів замінюється на “рахівник”,
“обліковець” та просто “писар”, вводиться нова посада – “перепису-
З іСторії АрХіВіВ тА АрХіВНиХ ЗібрАНь 77
вач на машинці”10. Під час Першої світової війни поняття “рахівник”
ускладнюється і вводяться нові дефініції – “старший” та “молодший
рахівник”. такий штатний розподіл наближався до канцелярських стан-
дартів Єлисаветградського міського громадського банку (“рахівник”),
канцелярії Єлисаветградської земської управи (“старший рахівник”,
“молодший рахівник” і “обліковець”)11. окрім цього, наявність штат-
ного розпису вперше забезпечувало фіксовану заробітну плату із мож-
ливістю її зростання за 5 та 10 років. іншою складовою оформлення
міської канцелярської служби на професійному рівні стало розроблен-
ня питання про створення міської пенсійної каси у 1905-1914 роках12.
основу канцелярії складали наймані працівники. якщо міського
секретаря та секретаря думи обирав установчий орган, то інших – місь-
кий голова. для того, щоб отримати місце у письмовій частині, охочому
необхідно було подати заяву, атестат, за необхідності – додаткові відо-
мості про себе (вік, релігійна приналежність, вказати стан та місце про-
живання протягом останніх 5 років). При формуванні штату намагалися
брати кваліфікованих працівників. Наприклад, протягом перших років
діяльності канцелярії посади діловодів займали переважно військові
писарі, котрі мали спеціальну підготовку. особливо прискіпливий від-
бір був при зарахуванні на посаду міського секретаря, який визначав
“обличчя” діловодного органу. Наприклад, іван Васильович Федоров,
який прослужив на цій посаді більше 20 років (1886-1909 рр.), перед
призначенням у канцелярію був відомою особою в місті. Він після за-
вершення навчання в Московській військовій учительській семінарії в
1874 р. викладає в Єлисаветградській військовій прогімназії. Невдовзі,
незважаючи на свої 19 років, призначається вихователем, а в 1878 р. –
обіймає посаду вихователя із старшинством. За час викладацької робо-
ти просувається і по класній вертикалі з чину губернського секретаря
до колезького асесора, нагороджується двома орденами св. Станіслава
та св. Анни трьох ступенів. У 1883 р. бере участь у 7 з’їзді природо-
викладачів та лікарів, у науковій екскурсії по Криму. У 1886 р. йде в
запас через закритття Єлисаветградської військової прогімназії і зосе-
реджується на роботі міського секретаря. і лише за станом здоров’я в
1909 р. виходить на пенсію13.
Не менш прискіпливий підхід був до його наступника. Володимир
Архипович Листопадов майже півтора року виконував обов’язки місь-
кого секретаря, поки не був затверджений на посаді. якщо особа не
задовольняла установу з огляду на її професійні якості, а альтернати-
ви не було, то могли брати тимчасового працівника, як “виконуючого
обов’язки”. З таким приписом міським бухгалтером управи протягом
17 місяців (з листопада 1880-го по травень 1882 р.) працював іван Ха-
левін, а опісля на постійну основу прийняли олексія Котова 14.
З іСторії АрХіВіВ тА АрХіВНиХ ЗібрАНь78
На 1901 р. канцелярські службовці працювали без затвердженого
штатного розпису, що створювало низку проблем: унеможливлювало
чітку фіксацію зарплати і, що найважливіше, не сприяло збільшен-
ню окладу за вислугу років. З уведенням штатного розпису в 1902 р.
кількість охочих працювати в канцелярії зростає. Наприклад, 1912 р. у
розпорядчий стіл, який відповідав за службу, було подано більше 200
прохань про працевлаштування. Причому деякі (наприклад, б. Підо-
пригора) пишуть прохання про прийняття в канцелярію без жалування
з метою вивчення специфіки письмової роботи15.
За дисципліною та якістю виконаної роботи у відділеннях та сто-
лах слідкували діловоди. Загалом в особових справах працівників збе-
реглися схвальні відгуки, однак траплялися й матеріали про випадки
порушення внутрішньої дисципліни, такі як: прибуття на роботу в не-
тверезому стані, невчасний прихід в канцелярію16. Неякісне виконання
обов’язків писарем столу чи відділу фіксувалося в доповідній записці
діловода, на основі якої порушник міг бути звільненим17. для столо-
начальників також передбачалися санкції у вигляді відшкодування ко-
штів або звільнення із займаної посади. Наприклад, у 1913 р. діловод
лікарського столу А.Сиваков виявив, що його попередник П.Є. Кова-
льов умисне здав в архів матеріали, приховавши недоїмку за лікування
(тільки за 1909–1911рр. в розмірі 6233 руб.). Вірогідно, саме через цей
скандал останній пішов на пенсію. В іншому випадку через неуваж-
ність діловода 3-го столу було пропущено несплату пені заводом Ель-
ворті на суму 100 руб., і вона була відшкодована із його зарплати 18.
Протягом 1871–1916 рр. загалом у канцелярії працювало не мен-
ше 300 працівників (сюди ми зараховуємо, окрім діловодів та писарів,
міського секретаря та бухгалтера). З цього числа 91 особа пропрацю-
вала від кількох днів (П. я. Кучма – 3дні19 та д. Л. рєзвой – 7 днів)20
до 6 місяців; 44 особи від 6 місяців до 1 року. така висока плинність
кадрів характерна для осіб, які займали малооплачувані посади (писарі,
обліковці) чи були тимчасовими працівниками під час Першої світової
війни. Від 1 до 3-х років пропрацювали 44 особи; від 4 до 10 років –
23 особи; від 11 до 20 років – 9 осіб та понад 20 років – 9 осіб. Най-
більший стаж канцелярської роботи мали працівники, які відповідали
за організацію та якість здійснення діловодства. Це міські секретарі:
В. і. Нікітін – 15 років, і. В. Федоров – 23 роки, В. Арх. Листопадов –
14 років; діловоди: М. і. Гур’янов – 26 років, К. і. Карпов – 30 років
і 5 місяців, П. П. Клесов, Г. Козакевич, К.о. Козакевич – по 22 роки,
П. Є. Ковальов – 29 років, і. і. Мельников – 14 років, Л. Ф. олексієн-
ко – 23 роки, о. Л. Петров – 27 років, П. т. Попов – 22 роки; міські ар-
хіваріуси: А. і. Цицерін – 10 років, я. Ф. берненко – близько 20 років;
М. я. яковлєв – діловод канцелярії міської думи – 11 років21.
З іСторії АрХіВіВ тА АрХіВНиХ ЗібрАНь 79
Відповідно до графіка роботи службовці мали бути на робочому
місці з 10 до 14.30 та після обіду – з 18 до 20 години22. Проте за по-
треби працювали й 10–15 годин у звичайні, святкові та табельні дні23.
У літній час, коли роботи було значно менше, приходили на службу
тільки в першу половину дня. діловоди міської управи систематично
користувалися влітку відпустками тривалістю від тижня до двох міся-
ців. більш тривалі відпустки надавалися тільки на основі довідки від
лікаря, в якій зазначався діагноз хворого та приписи щодо лікування24.
Прості писарі користувалися короткочасними відлучками від кількох
днів до тижня, що надавалися у зв’язку з хворобою чи за сімейними
обставинами (навідати, зустріти родичів та ін.).
У 1870–1890-х роках більшість канцелярських працівників склада-
ли особи, які отримали військову освіту. Єлисаветградський міський
секретар іван Васильович Федоров, закінчивши курси військової учи-
тельської семінарії у Москві, протягом 12 років викладав у Єлисавет-
градській військовій прогімназії25. із шести діловодів п’ятеро в мину-
лому також були військовими: Л. о. Прокопович — поручик (закінчив
у 1849 р. Павлівський кадетський корпус); військовими старшими пи-
сарями були: П. П. Клесов (21 рік військової служби), П. Є. Ковальов
(7 років служби), Ф. П. Вєтров (22 роки служби), старший батарейний
писар гвардії канцелярії 3-го розряду М. о. Шев’яков. діловод військо-
вого столу М. і. Гур’янов, як і і. В. Федоров, 12 років викладав у вій-
ськовій прогімназії. Крім цього, одну з двох писарських посад обіймав
відставний ротмістр В. і. Айдаров. Враховуючи тривалий період вій-
ськової служби, вищеназвані особи прийшли на міську канцелярську
роботу маючи вік за 30 років, а дехто і в значно поважнішому віці (так,
наприклад, архіваріусу А. Цицеріну на момент влаштування на роботу
було вже 62 роки)26.
Упродовж наступних тридцяти років соціальний образ службовців
якісно змінюється – в подальшому справочинною діяльністю пере-
важно займалися випускники міських та повітових середніх навчаль-
них закладів: Єлисаветградського комерційного училища – П. А. бу-
чинський27, Єлисаветградської чоловічої гімназії – о. В. Волошинов28,
о. Л. Петров29, олександрівської гімназії – А. В. Лиса30, Херсонської
Маріанської 1-ї жіночої гімназії – А. М. радіонова31; і навіть вищих на-
вчальних закладів: і. С. дурек (Варшавський університет)32, В. С. Ма-
монтов (Київський університет, економічний факультет)33, і. Г. Морозов
(Київський комерційний інститут)34, М.М. рєпнін (Київський політех-
нічний інститут)35, А. д. тарасевич (імперський Петроградський уні-
верситет)36. Найчастіше осіб з університетською освітою брали в ново-
створене статистичне відділення, робота в якому вимагала спеціальних
економічних знань. Про зорієнтованість випускників місцевих освітніх
закладів на роботу і в міській канцелярії свідчить звернення голови
З іСторії АрХіВіВ тА АрХіВНиХ ЗібрАНь80
батьків Єлисаветградського громадського комерційного училища від
19 грудня 1913 р. В ньому висловлене прохання до міської адміністра-
ції при формуванні штатів по змозі працевлаштувати випускників на-
вчального закладу.
На керівні посади письмової частини у всі часи діяльності канце-
лярії набирали осіб, які мали досвід роботи в цій сфері. Саме тому се-
редній вік цієї групи службовців наближався до 30 років. У той же час,
через збільшення частки звичайних писарів, які не мали досвіду попе-
редньої роботи, відбувалося загальне омолодження складу канцелярії.
Відзначаємо зміни і за гендерною ознакою. Загалом, за архівними
документами виявлено, що з 1907 до 1917 р. в канцелярії працювали
42 жінки. до 1914 р. була посада, яку виключно обіймали представни-
ці “слабкої” статі – машиністка (Н. М. Журавська, Ю. В. Липатьєва,
Л. А. Вальц37). Крім цього, жінки заміщували посади писарів, поміч-
ників реєстратора (М. М. Андрющенко38). З початком Першої світової
війни у зв’язку з масовою мобілізацією чоловіків до війська жінок уже
приймають, окрім раніше вказаних посад (Л. Ф. Краснюк, А. В. Лиса,
Є. С. Медзиблоцька, К. В. Синьковська, і. і. Студніченко, А. А. Чума-
ченко, М. Й. якимова39), на нові: обліковця (п. баліна, п. бондарьова,
п. будерацька, п. Волотковська, о. Губарьова, п. Губ’єва, М. П. ісаєва,
Г. П. Любецька40, А. М. Михайлова41, Л. В. Мстиславська42, Г. Г. тонко-
усова43, Є. Цибольська44), рахівника ( М. М. бунескул45, р. А. братець-
ка46, Н. Л. Кюстер47), помічника реєстратора (А. М. радіонова48); декому
вдається влаштуватися навіть помічником діловода (Н. Л. Кюстер49).
особливо гендерна “революція” виявляється наприкінці 1916 р., коли
жінки вже становили 25% штату50.
Вивчені документи дозволяють з’ясувати, що особовий склад місь-
кої канцелярії переважно формувався із жителів самого міста та Єлиса-
ветградського повіту, рідше - з інших регіонів Херсонської губернії. З
початком воєнних дій ситуація дещо змінюється. Поразки на Західно-
му фронті зумовили появу біженців із Царства Польського, Ковенської,
Волинської губерній та ін. Саме з цих регіонів прибули Над., Н. та
С. Л. Кюстери, Й. С. дурек, о. А. теслон, Є. Цибольська, М. П. Ви-
шневський, Ч.С. якубовський 51. для повноти картини необхідно дода-
ти, що приїжджі складали лише невелику частку працюючих у письмо-
вій частині канцелярії Єлисаветградської міської думи та управи.
таким чином, протягом 1871–1916 рр. на місцевому рівні відбува-
ється становлення діловодчої служби, що виявилося у розробленні кри-
теріїв професійної підготовки, у введенні штатного розпису та розроб-
ці питань пенсійного забезпечення. Вагомих змін зазнає і соціальний,
гендерний “образ” працівника канцелярії, що відбилося на зростанні
частки осіб з цивільною підготовкою та на кількісному збільшенні жі-
нок-працівниць у канцелярії.
З іСторії АрХіВіВ тА АрХіВНиХ ЗібрАНь 81
1 водов в. а. (Париж) Зарождение канцелярии Московских великих
князей (середина ХіV–1425) // исторические записки. – М.: изд-во “Наука”,
1979. – С. 325–349; Захарчишин П. Писарі й архівісти земських та гродских
канцелярій на західноукраїнських землях в ХV–ХVііі ст. // Архіви України. –
1969. – № 1. – С. 15–26; Каштанов с. М. Современные проблемы европейской
дипломатики // Археографический ежегодник за 1981 год. – М., 1982. – С. 26–
51; Петришак б. і. Міські писарі Львова 2-ї пол. ХіV–ХVі ст.: просографічне
дослідження: авт. дис. к. іст. Н. – Львів, 2010. – 20 с.; Потапенко с. П.
обліково-статистичні джерела з історії козацької старшини Слобідської
України: авт. дис. к. і. н. – Київ, 2009. – 20 с.; синяк і. Л. джерела з історії
діловодства Запорізького козацтва доби Нової Січі (1734–1775): дис. к. і. н. –
Київ, 2006. – 272 с.
2 Государственный архив Николаевской области / сост. и. А. быченков,
Л. В. Горбачева-Звонецкая. – К., 1985. – С. 20–22; Кіровоградський обласний
державний архів: путівник / упоряд: Є. і. Горбунова та ін. – К., 1966. – 255 с.;
Пількевич с. Архівне будівництво на Україні за роки радянської влади //
Архіви України. – 1968. – № 6. – С. 13–20; Центральний державний архів
вищих органів влади та управління України (далі ЦдАВо України), ф. 14,
оп. 2, спр. 173, арк. 94, 109–114, 123–124, 130–133, 146, 157, 160, 172–173, 193;
там само, спр. 671, арк. 1–9, 80–82, 87–88.
3 Марченко о. М. Міське самоврядування Єлисаветграда у 2-й половині
ХіХ – на початку ХХ століття // Кіровоградщина на зламі тисячоліть. Стан.
Проблеми. Перспективи. Всеукраїнська науково-практична конференція. –
Кіровоград, 1999. – С. 35–45; Його ж. Міське самоврядування на Півдні
України у 2-й половині ХіХ століття: дис. к. і. н. – одеса, 1997. – С. 49, 51;
Молчанов в. Г. Життєвий рівень міського населення Правобережної України
(1900–1914): дис к. і. н. – К., 2000. – С. 194–195.
4 державний архів Кіровоградської області (далі – держархів Кірово град-
ської обл.), ф. 18, оп. 1, спр. 529, арк. 20–22, 35.
5 там само, спр. 540, арк. 4, 27 зв.
6 там само, ф. 78, оп. 1, спр. 370, арк. 21 зв.
7 там само, спр. 1, арк. 63.
8 там само, спр. 370, арк. 1–50.
9 Систематический сборник постановлений Елисаветградской городской
думы за 1871–1903 гг. / сост. Л. К. брейер. – Елисаветград: типография
М. А. Гольденберга, 1905. – С. 78; держархів Кіровоградської обл., ф. 78,
оп. 4, спр. 174, арк. 2.
10 Смета доходов и расходов города Елисаветграда на 1912 г. / сост.
Г. и. Пыхов. – Елисаветград: Лито-типография д. М. Шполянского, 1912. –
С. 167–170.
11 держархів Кіровоградської обл., ф. 78, оп. 1, спр. 627, арк. 18–19.
12 там само, оп. 4, спр. 142, арк. 118–128.
13 там само, спр. 28, арк. 19–20.
14 там само, спр. 370, арк. 8–12.
15 там само, спр. 351, арк. 1, 2–224.
16 там само, спр. 445, арк. 9, 10.
17 там само, спр. 808, арк. 55.
18 там само, спр. 447, арк. 8; там само, спр. 136, арк. 59–61.
19 там само, спр. 932, арк. 1–3.
20 там само, спр. 372, арк. 134–136.
З іСторії АрХіВіВ тА АрХіВНиХ ЗібрАНь82
21 там само, ф. 18, спр. 529, 61 арк.; там само, ф. 78, спр. 28, 32 арк.;
там само, спр. 330, 480 арк.; там само, спр. 331, 241 арк.; там само, спр. 342,
227 арк.; там само, спр. 370, 50 арк.; там само, спр. 372, 204 арк.; там само,
спр. 373, 41 арк.; там само, спр. 377, 186 арк.; там само, спр. 378, 242 арк.;
там само, спр. 425, арк. 1–7; там само, спр. 427, арк. 1–8; там само, спр. 627,
38 арк.; там само, спр. 861, 42 арк.
22 там само, спр. 851, арк. 6.
23 там само, спр. 861, арк. 34.
24 там само, спр. 378, арк. 114–115, 123–124.
25 там само, спр. 28, арк. 13–20.
26 там само, спр. 330, арк. 12–20.
27 там само, спр. 867, арк. 1–5.
28 там само, спр. 884, арк. 1–9.
29 там само, спр. 442, арк. 1–35.
30 там само, спр. 949, арк. 1–4.
31 там само, спр. 981, арк. 1–12.
32 там само, спр. 902, арк. 1–2.
33 там само, спр. 822, арк. 1–8.
34 там само, спр. 955, арк. 1–4.
35 там само, спр. 977, арк. 1–2.
36 там само, спр. 998, арк. 1–4.
37 там само, спр. 505, арк. 6–6 зв.
38 там само, спр. 857, арк. 1–6.
39 там само, спр. 937, арк. 1–4; там само, спр. 949, арк. 1–4; там само,
спр. 627– арк. 20–27.
40 там само, спр. 627, арк. 20–27.
41 там само, спр. 956, арк. 1–11.
42 там само, спр. 954, арк. 1–30.
43 там само, спр. 627, арк. 20–27.
44 там само, спр. 1002, арк. 1–5.
45 там само, спр. 876, арк. 1–14.
46 там само, спр. 627, арк. 20–27.
47 там само, спр. 934, арк. 1–6.
48 там само, спр. 981, арк. 1–12.
49 там само, спр. 927, арк. 1–10.
50 там само, спр. 627, арк. 20–27.
51 там само, спр. 882, арк. 1–4; там само, спр. 927, арк. 1–10; там само,
спр. 934, арк. 1–6; там само, спр. 997, арк. 1–4; там само, спр. 1002, арк. 1–5;
там само, спр. 1018, арк. 1–8.
изучен процесс становления работы общей канцелярии Елисаветградской
городской думы и управы и проанализированы возрастные, гендерные и
профессиональные качества ее работников.
Ключевые слова: городской секретарь; бухгалтер; делопроизводитель;
писарь; учетчик; счетовод; канцелярия.
The article analyzes the process of work organization of General Chancellery
of Yelisavetgrad City Council and Government, researches the gender and profes-
sional characteristics of its employees.
Keywords: city secretary; accountant; record keeper; clerk; checker; Chancel-
lery.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-59980 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:48:15Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Крижанівський, В.М. 2014-04-11T06:20:49Z 2014-04-11T06:20:49Z 2011 Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) / В.М. Крижанівський // Архіви України. — 2011. — № 6. — С. 75-82. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59980 930.253(477.65)"1871/1916" Проаналізовано процес становлення роботи загальної канцелярії Єлисаветградської міської думи та управи і досліджено вікові, гендерні та професійні характеристики її працівників. Изучен процесс становления работы общей канцелярии Елисаветградской городской думы и управы и проанализированы возрастные, гендерные и профессиональные качества ее работников. The article analyzes the process of work organization of General Chancellery of Yelisavetgrad City Council and Government, researches the gender and professional characteristics of its employees. uk Інститут історії України НАН України Архіви України З історії архівів та архівних зібрань Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) Общая канцелярия Елисаветградской городской думы и управы в 1871-1916 гг (принципы организации работы, личный состав) The General Chancellery of Yelisavetgrad City Council and Government of 1871–1916 (the Principles of Work Organization and Structure) Article published earlier |
| spellingShingle | Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) Крижанівський, В.М. З історії архівів та архівних зібрань |
| title | Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) |
| title_alt | Общая канцелярия Елисаветградской городской думы и управы в 1871-1916 гг (принципы организации работы, личный состав) The General Chancellery of Yelisavetgrad City Council and Government of 1871–1916 (the Principles of Work Organization and Structure) |
| title_full | Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) |
| title_fullStr | Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) |
| title_full_unstemmed | Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) |
| title_short | Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) |
| title_sort | загальна канцелярія єлисаветградської міської думи та управи у 1871-1916 рр. (принципи організації роботи, особовий склад) |
| topic | З історії архівів та архівних зібрань |
| topic_facet | З історії архівів та архівних зібрань |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/59980 |
| work_keys_str_mv | AT križanívsʹkiivm zagalʹnakancelâríâêlisavetgradsʹkoímísʹkoídumitaupraviu18711916rrprincipiorganízacíírobotiosoboviisklad AT križanívsʹkiivm obŝaâkancelâriâelisavetgradskoigorodskoidumyiupravyv18711916ggprincipyorganizaciirabotyličnyisostav AT križanívsʹkiivm thegeneralchancelleryofyelisavetgradcitycouncilandgovernmentof18711916theprinciplesofworkorganizationandstructure |