Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики
У статті запропоновано основні аспекти лінгвістичного аналізу української логопедичної термінології, означено актуальність, новизну, теоретичне та практичне значення такого дослідження, а також на фактичному мовному матеріалі продемонстровано необхідність семантико-функціонального та історико-соціал...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут української мови НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6003 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики / І. Іваненко // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 53-60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859861117207052288 |
|---|---|
| author | Іваненко, І. |
| author_facet | Іваненко, І. |
| citation_txt | Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики / І. Іваненко // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 53-60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті запропоновано основні аспекти лінгвістичного аналізу української логопедичної термінології, означено актуальність, новизну, теоретичне та практичне значення такого дослідження, а також на фактичному мовному матеріалі продемонстровано необхідність семантико-функціонального та історико-соціального підходів до означеного кола питань.
The main aspects of linguistic analysis of Ukrainian speech therapy terminology are offered in the article. The actuality, novelty, theoretical and practical importance are determined. The necessity of semantic-functional and historic-social approaches to the determined questions is also showed by the factual language materials.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:45:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 53
УДК 811.161.2’374.46
Iрина Iваненко (м. Київ)
УКРАЇНСЬКА ЛОГОПЕДИЧНА ТЕРМIНОЛОГIЯ
ЯК ОБ’ЄКТ ЛIНГВIСТИКИ
© I.М. IВАНЕНКО, 2009
В українській лінгвістиці протягом останніх років підвищився ін-
терес до вивчення галузевих термінологій. Ґрунтовно проаналі-
зовані в діахронії та синхронії терміносистеми й професійна лексика
таких галузей, як економічна, юридична, біологічна, медична, нафто-
газова, ботанічна, педагогічна тощо. Обрані різні об’єкти і предмети
лінгвістичного аналізу, напр., функціонування термінологічної лекси-
ки у певних джерелах [10], функціонування регіональної професійної
лексики народних промислів [2], проблеми іншомовних запозичень в
українських терміносистемах [4, 7]. Найчастіше увагу зосереджено на
семантико-структурних та стилістичних особливостях галузевої тер-
мінології [1; 3 — 5; 7 та ін.].
Досі лінгвістика не вивчала комплексно проблеми української
логопедичної термінології [далі — ЛТ], є лише поодинокі публікації,
присвячені цій темі [8; 9]. Така ситуація потребує виправлення, адже
відсутність унормованої термінологічної бази української логопедії не
лише спричиняє практичні незручності у її використанні, а й примен-
шує значення теоретичних досягнень логопедичної науки. Отже, ін-
тралінгвістична актуальність теми зумовлена потребою заповнити цю
нішу в дослідженні галузевої структури української термінології та
надолужити прогалину, зумовлену відсутністю українського словни-
У статті запропоновано основні аспекти лінгвістичного аналізу української логопедич-
ної термінології, означено актуальність, новизну, теоретичне та практичне значення
такого дослідження, а також на фактичному мовному матеріалі продемонстровано не-
обхідність семантико-функціонального та історико-соціального підходів до означеного
кола питань.
Ключові слова: термін, логопедична термінологія, семантико-функціональний аспект,
історико-соціальний аспект, лексико-тематична група, міждисциплінарні зв’язки.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 154
Iваненко I.М.
ка логопеда. Екстралінгвістична актуальність лінгвістичного аналізу
названого пласту лексики зумовлена зростанням потреби українських
логопедів в оволодінні сучасною українською науковою термінологі-
єю, яку вони протягом десятиліть не використовували у зв’язку з ін-
тенсивними процесами зросійщення цієї науково-практичної сфери.
Термінологія логопедії привертає увагу лінгвіста насамперед тим,
що є яскравим прикладом творення поняттєвої бази суміжних наук. Від-
носно молоді види організованої професійної діяльності, що контамі-
нують ознаки різних галузей знань, здебільшого користуються і відпо-
відними термінологічними одиницями наук-«донорів». Семантичний
обсяг, якого вони набувають у новій інтерпретації, може стати предме-
том ґрунтовного наукового дослідження. Важливим аспектом у вивчен-
ні цієї проблематики є також відмежування терміноодиниць, запозиче-
них із суміжних наук, від термінів, які породила власне наука логопедія.
Крім того, у терміносистемі логопедії поширені такі явища, як ба-
гатозначність, синонімія власне українських номенів та латинізмів,
грецизмів, граматична неусталеність запозичених лексем, що спричи-
няє складнощі у функціонуванні наукових понять. Таким чином, стан
ЛТ, неупорядкованість її лексики потребують ретельного досліджен-
ня термінів, уніфікації, формування їх у вигляді упорядкованої систе-
ми, яка б відповідала сучасним вимогам логопедичної науки і не ста-
вала на заваді порозумінню між спеціалістами. У цій статті означимо
українську логопедичну термінологію як об’єкт актуального, нового,
багатоаспектного лінгвістичного дослідження.
Беручи за основу теорію і прагматику термінологічної лексики у
сучасному вітчизняному мовознавстві, означаємо термін як спеціаль-
не слово, що відповідає умовам системності, дефінітивності, однознач-
ності, лаконізму, а також естетичним нормам сучасної мови. Аналіз
особливостей фонду професійної лексики української мови, її транс-
формації в процесі розбудови терміносистем останніх років, аналіз
стану вивчення терміносистем, суміжних із логопедичною (медичної,
психологічної, педагогічної термінології), вивчення питань кодифі-
кації та міжнародної стандартизації термінології дасть змогу глибше
зрозуміти специфіку формування та еволюції логопедичної терміно-
логії. Уважаємо за доцільне розглядати ЛТ порівняно з українською
літературною мовою, наприклад, за параметрами нормування, жанро-
вої диференціацїї, темпів і чинників зміни й збагачення.
Комплексне вивчення ЛТ можливе за умови поетапного роз-
в’язання низки завдань, у визначенні яких опираємося передусім на
сучасний досвід дослідників проблем галузевих терміносистем [1–5;
7; 10 та ін.]. Насамперед слід з’ясувати структурні й функціональні
особ ливості української логопедії в системі наук, зокрема в системі
корекційної педагогіки. Це дасть змогу простежити міждисциплінарні
термінологічні зв’язки. У плані аналізу функціонально-стилістичних
та ідеографічних характеристик української логопедичної терміноло-
гії передбачаємо аналітичний огляд структури корекційної педагогі-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 55
Українська логопедична термiнологiя як об’єкт лiнгвiстики
ки, визначення місця логопедії серед інших її галузей (тифлопедагогі-
ки, сурдопедагогіки, олігофренопедагогіки та ін.), зв’язок логопедії з
педагогікою, медициною, психологією, лінгвістикою, фізіологією тощо
для унаочнення взаємодії їх терміносистем. Також це сприятиме ви-
значенню особливостей формування терміно-поняттєвого апарату ло-
гопеда в контексті дифузного характеру аналізованої термінологічної
системи.
Наступним етапом роботи буде виокремлення власне об’єкта до-
слідження із широкої сфери наукової термінології, визначення семан-
тики й функцій термінологічних одиниць. Матеріалом дослідження є
терміни, професіоналізми, зафіксовані в тлумачних загальномовних і
галузевих словниках, енциклопедіях, довідниках, у науковій фаховій
літературі, міжвідомчих тематичних наукових збірниках Інституту
спеціальної педагогіки АПН України, зокрема лабораторії логопедії,
у фахових монографіях, статтях та усному професійному мовленні
спеціалістів-логопедів та науковців (серед них українськомовні, як-
от: Крутій К. Л. Вчимося мови та розмови, або Українська разом з матусею. — За-
поріжжя, 2001. — 336 с.; Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної
роботи у спеціальній школі: Науково-метод. збірник. — К., 2001. — Вип. 2. — 447 с.;
Манько Н.В. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку:
Науково-метод. посібник. — К., 2008. — 256 с.; Кондратенко В. Заїкання: феномено-
логія та основні напрями реабілітації: Навч. посібник для вищих навчальних закла-
дів. — К., 2006. — 70 с.; Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних
відносин: Матеріали Всеукраїн. наук.-практич. конф. (2–3 листопада 1994 р.). — К.,
1994. — 298 с.; Конспект: Науково-метод. журнал. — Л., 1995. — 74 с.; Трофименко Л. І.
Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із
ЗНМ: Програмно-метод. комплекс. — К., 2007. — 120 с.; Корекційна педагогіка:
Науково-метод. журнал / Вісник Української асоціації українських корекційних пе-
дагогів. — К., 2007. — №1. — 24 с.; українські російськомовні, напр.: Детская
психоневрология: Справочное пособие / Л.А. Булахова, С.Н. Зинченко, И.В. Кузнецов
[и др.]. — К., 2001. — 496 с.; Соботович Е.Ф. Методика выявления речевых наруше-
ний у детей и диагностика их готовности к школьному обучению: Научно-метод. из-
дание. — К., 1998. — 127 с.; Соботович Е.Ф. Нарушения речевого развития у детей и
пути их коррекции: Учебно-метод. пособие. — К., 1995. — 204 с.; Соботович Е.Ф.
Психолингвистическая структура речевой деятельности и механизмы ее формиро-
вания. — К., 1981. — 59 с.; інші російськомовні, такі, як: Фомичева М.Ф. Вос-
питание у детей правильного произношения: Учеб. пособие для педагогических учи-
лищ. — М., 1989. — 239 с.; Изучение нарушений письма и чтения. Итоги и
перспективы: Материалы I Международной конференции Российской ассоциации
дислексии. — М., 2004. — 296 с.; Логопедия: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов
по спец. «Дефектология» / Л.С. Волкова, Р.И. Ла лаева [и др.]. — М., 1989. — 528 с.;
Хватцев М. Е. Логопедия: Пособие для студентов пед. ин-тов и учителей спец. школ. —
М., 1959. — 476 с. тощо, галузеві термінологічні словники: Дефектологический
словарь. — М., 1970. — 504 с.; Краткий дефектологический словарь. — М., 1964. —
398 с.; Психологічний словник. — К., 1982. — 216 с. та ін.
Відповідно, дібраний фактичний матеріал можна класифікувати
за такими параметрами:
1) ідеографічним: логопедична термінологія як система лексико-
тематичних груп — ЛТГ, як-от 1) назви дисципліни, науки, її розділів
(педагогіка, корекційна педагогіка, логопе ́ді ́я дошкільна / шкільна / під-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 156
Iваненко I.М.
літків / дорослих, логопедагогіка, логодидактика, логопсихологія, лого-
патологія, патопсихолінгвістика); 2) назви об’єкта й предмета логопе-
дії (особа (індивід, людина, дитина, учень дитина) з порушеннями
(вадами, недоліками, дефектами) мовлення (мовленнєвого розвитку,
мовленнєвої діяльності), порушення мовлення, навчання, виховання, ко-
рекція, компенсація, розвиток, попередження (пропедевтика, запобіган-
ня), діагностика); 3) назви осіб (особа з порушеннями мовлення, лого-
пед, вчитель-логопед, вчитель-дефектолог, дитина, учень, підліток,
афазик, алалік); 4) назви вад, хвороб, симптомів, синдромів (дислалія,
дизартрія, ринолалія, ринофонія, алалія, афазія, дисфазія, гугнявість,
гаркавість, недорікуватість, слухо-німота, заїкання (заїкуватість, за-
гикування, затинання), дисграфія, аграфія, дислексія, алексія, дизорфо-
графія, ротацизм, сигматизм свистячих / шиплячих, ламбдацизм, капа-
цизм, гамацизм), 5) назви логопедичних закладів (логопедичний садок,
клас, логопедична група, школа, мовна (мовленнєва) школа, мовні (мов-
леннєві) центри, заклади компенсаторного типу, спеціальні логопедичні
садки для дітей з порушеннями мовлення); 6) назви документів (мов-
леннєва картка, логопедичне заключення, положення про логопункт за-
кладів освіти тощо); 7) назви анатомо-фізіологічних і психологічних
основ мовлення (губи, зуби, вушна раковина, гортань, язик, корінь,
спинка, кінчик язика, дихання, звукоутворення, пізнавальна діяльність,
мислення, вищі психічні функції, мотивація, увага) та ін.;
2) функціонально-стилістичним: логопедична термінологія в ко-
реляції із:
— загальнонауковими термінами, як-от релевантність, дигресія,
репродукція, деструкція, колізія, динамічність, динаміка розвитку, ме-
тодика, класифікація, гіпотеза, експеримент тощо;
— спеціальними міждисциплінарними, напр., логопедія і педагогі-
ка (навчання, виховання, вчитель, вихователь, урок, заняття, вправи,
дидактика, педагог, учень, навчально-виховний процес) / корекційна
педагогіка (корекція, компенсація, корекційно-компенсаторний процес,
корекційно-розвивальний процес, корекційно-попереджувальний процес,
превентивне (попереджувальне) навчання, інклюзивне навчання, інте-
гроване навчання, інтегровані класи, дефекти, порушення, вчитель-
дефектолог, корекційний педагог) / психологія (особистість, пізна-
вальна діяльність, мислення, вищі психічні функції, мотивація, увага,
переключення уваги, уявлення, сприймання, відчуття, пам’ять, темпе-
рамент, асоціація, психотренінг, психокорекція) / соціологія (діти-
сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульність,
соціальна робота, соціальні служби, соціальна реабілітація, трудова
реабілітація, інвалідність) / загальна медицина (симптом, синдром,
захворювання, хвороба, інфекція, лікування (терапія), медикаменти,
ортопедія, ортодонтія, діагностика, діагноз) / анатомія (губи, зуби,
вушна раковина, гортань, язик, корінь, спинка, кінчик язика, валик Па-
савана, альвеоли, під’язикова вуздечка, увула (язичок), тверде / м’яке
піднебіння, медіальний, латеральний, мозок, мозочок, півкулі, вестибу-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 57
Українська логопедична термiнологiя як об’єкт лiнгвiстики
лярний апарат) / фізіологія (голосоутворення, дихання, зір, слух, збу-
дження, гальмування, нейродинаміка, позіхання, жування, слиновиді-
лення, локомоція, рефлекси, пологи, перебіг пологів, натальний період,
перинатальний період, постнатальний період, стрімкі пологи, ендоген-
ні, екзогенні фактори) / загальна патологія (асфіксія, обвиття пупо-
виною, токсикози, аглосія, атрофія, дистрофія, прогнатія, прогенія,
неправильний прикус, викривлення носової перегородки, поліпи, аденої-
ди носової порожнини, фібріоми, розрив голосових зв’язок, піднебінно-
щелепні аномалії, незрощення губи, готичне (високе) піднебіння, укоро-
чена під’язична вуздечка, астенія, патогенез) / невропатологія (абазія,
афазія, апраксія, дитячий церебральний параліч (ДЦП), диспраксія,
атаксія, атонія, гіпертонія, гіпотрофія, гіпотонія, гіперрефлексія,
арефлексія, гіпорефлексія, дизартрія, анартрія, парези, паралічі (цен-
тральні, периферійні), спастичність, паретичність, неврит, пато-
логічні рефлекси, гіперкінези, судоми, тремор, нейроінфекції, менінгіт,
енцефаліт, менінгоенцефаліт, арахноїдит, черепно-мозкові травми,
струс мозку) / загальна біологія (філогенез, онтогенез, організм, клі-
тина, обмін речовин, метаболізм, функціональні системи організму) /
психопатологія (аутизм, фонофобія, неврози, психопатії, шизофренія,
деменція, психози, маніакально-депресивний психоз, олігофренія, скле-
роз, затримка психічного розвитку) / психофізіологія людини (ней-
рон, аксон, нейродинаміка, збудження, гальмування нервових процесів) /
хірургія (операція (хірургічне, оперативне втручання), конхотомія,
уранопластика, хейлопластика) / фармацевтика (нейролептики, ан-
тидепресанти, релаксанти, біологічно активні добавки (бади)) / лінг-
вістика (мова, мовлення, форми мовлення, звук, фонема, алофон, сема,
лексема (слово), морфема, склад, словосполучення, речення, синтаксис,
словник, зв’язне мовлення, відмінки, відмінювання, дієвідмінювання, осо-
би, частини мови, граматичні категорії, словозміна, словотвір, арти-
куляція, артикуляційний апарат, творення звуків мови, місце і спосіб
творення звуків, палаталізація, голосні, приголосні звуки, дзвінкі, шум-
ні, сонорні звуки та ін.;
– вузькоспеціальними міждисциплінарними: логопедія і тифло-
педагогіка (вербалізм, сліпі, слабозорі, діти зі зниженим зором, пізно-
осліплі, тактильна дислексія, шрифт Брайля, збільшувальні пристрої,
лупи (сферичні, циліндричні) / сурдопедагогіка (глухота, туговухість,
глухий, недочуваючий, діти зі зниженим слухом, пізнооглухлі, слуховий
апарат, звукопідсилювальна апаратура, поліфонатор) / олігофрено-
педагогіка (олігофренія, розумова відсталість (легка, помірна, тяжка,
глибока), імбецильність, дебільність, допоміжна школа та ін.;
– професійною логопедичною лексикою, або професійним жарго-
ном (логопат, дефектологія, логопедичний садок / клас / група / шко-
ла, мовна (мовленнєва) школа, мовні (мовленнєві) центри, наші діти);
– загальновживаною лексикою (вовча паща, заяча губа, карта-
вість, гугнявість, заїка, заїкатися, заїкування, запинання, шепелявити,
шепелявий, недорікуватість, недорікуватий, дебіл, імбецил, ідіот).
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 158
Iваненко I.М.
Отже, окреслюється ядро логопедичної терміносистеми (власне
логопедичні терміни, як-от логопедія, логопед, вчитель-логопед, вчи-
тель-дефектолог, діти з порушеннями мовлення (мовленєвого розви-
тку), логопедичний масаж, логоритміка, логопункти, логопедичні кабі-
нети, логопедичні стаціонари, порушення (вади, недоліки, дефекти)
мовлення, дислалія, дизартрія, ринолалія, ринофонія, алалія, афазія,
дисфазія, гугнявість, гаркавість, недорікуватість, слухо-німота, заї-
кання (заїкуватість, загикування, затинання), дисграфія, аграфія,
дислексія, алексія, дизорфографія, ротацизм, сигматизм свистячих /
шиплячих, ламбдацизм, капацизм, гамацизм, хітизм, йотацизм, те-
тизм, параротацизм, параламбдацизм, парасигматизм, парайота-
цизм, парахітизм, паратетизм, паралалія, тахілалія, брадилалія, пол-
тер, мутизм, вимова бокова / щічна / увулярна / велярна / міжзубна /
призубна / одноударна, аграматизм, змішування / перестановки / за-
міни звуків, елізія, контамінація, персеверація, антиципація, літе ральні
/ вербальні парафазії, спотворення звуко-складової структури слова,
спотворена звуковимова, логорея, вортсалат, постановка / ав то ма-
тизація / диференціація звуків, логопедичний зонд та ін.) та кількарів-
нева периферія: одиниці, етимологічно споріднені з терміносистема-
ми інших наук (онтогенез, голосоутворення, формування, форми
мовлення, звук, речення), із загальновживаною мовою (загальноосвіт-
ня школа для дітей із ТПМ — мовленнєва школа, дитина з дислалією —
дислалік).
Суттєвим етапом дослідження є виявлення екстралінгвальних
та лінгвальних аспектів формування логопедичної термінології. Як
будь-яка терміносистема, ЛТ потребує вивчення в діахронії та син-
хронії. З цією метою буде здійснено спостереження над основними
етапами розвитку логопедії та її терміносистеми, зокрема з урахуван-
ням історико-соціальних аспектів її функціонування. Так, ЛП зазна-
ла якісних змін у зв’язку зі зміною статусу мовних одиниць внаслідок
соціальних чинників: термін дефективна дитина (з офіційної мови де-
фектології поч. XX ст.), набувши негативного емоційного забарвлен-
ня, вийшов з офіційного вжитку, натомість з’явився термін аномальна
дитина, який з тих самих причин було замінено терміном дитина зі
спеціальними (особливими) потребами [8].
Передбачено проведення аналогій з особливостями розвитку
інших терміносистем української мови, зокрема за ознакою зросій-
щення терміносистем багатьох галузей.
Висвітлення потребують питання походження термінів, пере-
кладу, деривації, також різноманітні лексико-семантичні процеси,
поширені в терміносистемі логопедії, для виявлення семантико-па-
ра дигматичних зв’язків терміноодиниць. Так, важливим аспектом
до слідження стане семантичний аналіз, зокрема зіставним, дефіні-
ційним методом будуть досліджені проблеми:
— синонімії: особа (індивід, людина, дитина, учень дитина, підлі-
ток) з порушеннями (вадами, недоліками, дефектами) мовлення (мов-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 59
Українська логопедична термiнологiя як об’єкт лiнгвiстики
леннєвого розвитку, мовленнєвої діяльності), заїкання (заїкуватість,
загикування, затинання), готичне (високе) піднебіння);
– багатозначності: фонематичні уявлення — а) уявлення мовця
про фонему як узагальнений звукотип; б) уявлення мовця про фонем-
ний (звуковий) склад слів; звук — а) найменший елемент живого мов-
лення (синонім до звук у лінгвістиці); б) узагальнений за корисними
акустико-артикуляційними ознаками звукотип (синонім до фонема у
лінгвістиці); дислексія — а) порушення писемного мовлення взагалі;
б) порушення читання;
– паронімії: праксис кінетичний (який забезпечує відтворен-
ня послідовності рухів, зокрема артикуляційних) / кінестетичний
(який забезпечує виконання окремих ізольованих рухів, зокрема ар-
тикуляційних), дислалія (порушення звуковимови при збереженому
слухові й іннервації органів артикуляції) / дислексія (порушення пи-
семного мовлення, вужче — порушення читання), аферентний (який
забезпечує аналіз м’язових відчуттів) / еферентний (який забезпечує
аналіз мозкових сигналів), прогнатія (щелепна аномалія, коли верх-
ня щелепа суттєво виступає вперед порівняно з нижньою) / прогенія
(щелепна аномалія, коли нижня щелепа суттєво виступає порівняно
з верхньою) тощо. Слід зазначити, що деякі пароніми мають озна-
ки антонімів і змішування таких термінів у професійній мові веде
до суттєвих помилок у дослідженні й діагностуванні вад і хвороб, а
отже, це слід ураховувати в процесі підготовки логопедів у навчаль-
ному закладі;
– антонімії: норма / патологія, порушення функціональне / орга-
нічне, помилки еволюційні / патологічні.
Таким чином, тісно споріднена із мовознавством галузь корекцій-
ної педагогіки — логопедія вперше отримає комплексне висвітлення
у лінгвістичному аспекті; уперше в українській лінгвістиці буде ви-
окремлено пласт логопедичної лексики, здійснено його синхронне та
частково діахронне дослідження з практичним втіленням результатів
у словник української логопедичної термінології.
Таке дослідження сприятиме подальшому вивченню проблем тер-
мінології інших підсистем мови суміжних наук, зокрема галузей корек-
ційної педагогіки (тифлопедагогіки, сурдопедагогіки, олігофренопеда-
гогіки тощо), виробленню критеріїв диференціювання понять та їх
номінацій, поглибленню відомостей про загальні напрямки розвитку
спеціалізованої лексики, закономірностей її формування та функціону-
вання. На прикладах логопедичної термінології можливе з’ясування
основних питань творення термінів логопедії, виявлення специфіки
системних зв’язків у термінологічному просторі логопедії, простеження
взаємодії наукової термінолексики із загальновживаною лексикою,
встановлення основних закономірностей поповнення термінологічного
корпусу науки, що перебуває на межі декількох галузей знань.
Дослідження ЛТ має бути дескриптивно-прескриптивним, тоб-
то фіксування, описання й лінгвістичний аналіз терміноодиниць су-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 160
Iваненко I.М.
проводжуватимуть коментарі та практичні рекомендації до вживання
того чи іншого терміна відповідно до його семантико-функціональних
особливостей. Отримані результати сприятимуть упорядкуванню су-
часної української логопедичної термінології, її стандартизації та уні-
фікації. Усі результати проведеної роботи будуть відбиті у першому
на теренах українського мовознавства словнику логопедичної термі-
нології, що слугуватиме як вузькоспеціальним фахівцям цієї галузі,
так і широкому колу користувачів, тим чи іншим чином причетних до
професійної діяльності споріднених з логопедією наук (медикам, лінг-
вістам, психологам, педагогам, соціологам тощо).
1. Бевз Т. О. Семантичні інновації, структурні моделі та функції педагогічної лексики:
Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01, Вінницький держ. пед. ін-т. — Вінниця,
1996. — 16 с.
2. Бережняк В. М. Гончарська лексика східнополіського діалекту: Автореф. дис... канд.
філол. наук: 10.02.01, УДПУ ім. М.П. Драгоманова. — К., 1996. — 223 с.
3. Дорошенко С.М. Формування та розвиток української термінології нафтогазової про-
мисловості: Автореф. дис. ...кандидата філол. наук / НПУ ім. М.П. Драгоманова. — К.,
2004. — 22 с.
4. Знаменська І.В. Кореневі дієслова та їхні похідні в англомовній медичній термінолек-
сиці: структурно-семантичний аналіз: Автореф. дис... кандидата філол. наук / Хар-
ківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Харків, 2006. — 20 с.
5. Костенко Л.М. Лексико-семантична та словотвірна структура української терміно-
логії садівництва: Автореф. дис. ...кандидата філол. наук / Запорізький національ-
ний університет. — Запоріжжя, 2005. — 24 с.
6. Понятийно-терминологический словарь логопеда / В. И. Cеливерстов. — М., 2004. —
391 с.
7. Стефанова Н. О. Сучасна англомовна термінолексика сфери освіти: Автореф. …канд.
філол. н. спец. 10.02.04, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова —
Одеса, 2004. — 16 с.
8. Тищенко О.М. Конотативність у термінології // Українська термінологія і сучасність:
Зб. наук. праць. — Вип. IV. — К., 2001. — С. 100 — 103.
9. Тищенко В., Лалаєва Р., Сурованець Ю. Індексація польсько-, російсько- та україно-
мовної логопедичної термінології // Лексикографічний бюлетень. — 2004. —
№10. — С. 41–51.
10. Толста С. А. Правнича термінологія в законодавчих актах України: Автореф. дис...
канд. філол. наук: 10.02.01. НПУ ім. М.П. Драгоманова. — К., 2006. — 18 с.
Iryna Ivanenko
THE UKRAINIAN SPEECH THERAPY TERMINOLOGY
AS AN OBJECT OF LINGUISTICS
The main aspects of linguistic analysis of Ukrainian speech therapy terminology are of-
fered in the article. The actuality, novelty, theoretical and practical importance are deter-
mined. The necessity of semantic-functional and historic-social approaches to the deter-
mined questions is also showed by the factual language materials.
Keywords: a term, the speech therapy terminology, the semantic-functional aspect, the his-
torical-social aspect, a lexical-thematic group, interdisciplinary connections.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6003 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:45:38Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іваненко, І. 2010-02-15T10:57:09Z 2010-02-15T10:57:09Z 2009 Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики / І. Іваненко // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 53-60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6003 811.161.2’374.46 У статті запропоновано основні аспекти лінгвістичного аналізу української логопедичної термінології, означено актуальність, новизну, теоретичне та практичне значення такого дослідження, а також на фактичному мовному матеріалі продемонстровано необхідність семантико-функціонального та історико-соціального підходів до означеного кола питань. The main aspects of linguistic analysis of Ukrainian speech therapy terminology are offered in the article. The actuality, novelty, theoretical and practical importance are determined. The necessity of semantic-functional and historic-social approaches to the determined questions is also showed by the factual language materials. uk Iнститут української мови НАН України Дослідження Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики The Ukrainian speech therapy terminology as an object of linguistics Article published earlier |
| spellingShingle | Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики Іваненко, І. Дослідження |
| title | Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики |
| title_alt | The Ukrainian speech therapy terminology as an object of linguistics |
| title_full | Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики |
| title_fullStr | Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики |
| title_full_unstemmed | Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики |
| title_short | Українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики |
| title_sort | українська логопедична термінологія як об’єкт лінгвістики |
| topic | Дослідження |
| topic_facet | Дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6003 |
| work_keys_str_mv | AT ívanenkoí ukraínsʹkalogopedičnatermínologíââkobêktlíngvístiki AT ívanenkoí theukrainianspeechtherapyterminologyasanobjectoflinguistics |