Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт

Суттєвий вплив на навколишнє середовище завдається не лише безпосередньо в процесі видобутку вугілля, але протягом багатьох років після його завершення. Джерелом забруднення об’єктів довкілля є породні відвали, які займають значні площі родючих земель. Більшість відходів вугледобувної промисловості...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Геотехнічна механіка
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Павличенко, А.В., Коваленко, А.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України 2013
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60046
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт / А.В. Павличенко, А.А. Коваленко // Геотехнічна механіка: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2013. — Вип. 110. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859815833001263104
author	Павличенко, А.В. Коваленко, А.А.
author_facet	Павличенко, А.В. Коваленко, А.А.
citation_txt	Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт / А.В. Павличенко, А.А. Коваленко // Геотехнічна механіка: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2013. — Вип. 110. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Геотехнічна механіка
description	Суттєвий вплив на навколишнє середовище завдається не лише безпосередньо в процесі видобутку вугілля, але протягом багатьох років після його завершення. Джерелом забруднення об’єктів довкілля є породні відвали, які займають значні площі родючих земель. Більшість відходів вугледобувної промисловості вміщує значну кількість важких металів і тому є особливо небезпечними для живих організмів. Тому виникає потреба в вивченні механізмів та закономірностей міграції важких металів з породних відвалів. Проаналізовано екологічні наслідки довгострокового розміщення породних відвалів для об’єктів навколишнього середовища. Проведено дослідження екологічного стану територій розміщення породних відвалів ліквідованих вугільних шахт. Запропоновано схему відбору зразків породи та ґрунтів для встановлення особливостей міграції важких металів з породних відвалів. Визначено вміст в досліджуваних зразках рухомих форм важких металів І та ІІ кл асів небезпеки. Вирішення проблеми поводження з відходами ліквідованих вугледобувних підприємств потребує розробки методики оцінки рівнів їх екологічної небезпеки. Существенное влияние на окружающую среду происходит не только непосредственно в процессе добычи угля, но в течение многих лет после его завершения. Исто чником загрязнения объектов окружающей среды являются породные отвалы, которые занимают значительные площади плодородных земель. Большинство отходов угледобывающей промышленности содержит значительное количество тяжелых металлов особенно опасных для живых организмов. Поэтому возникает необходимость в изучении механизмов и закономерностей миграции тяжелых металлов из породных отвалов. Проанализированы экологические последствия для объектов окружающей среды долгосрочного размещения породных отвалов. Проведены исследования экологического состояния территорий размещения породных отвалов ликвидированных угольных шахт. Предложена схема отбора образцов породы и почвы для установления особенностей миграции тяжелых металлов из породных отвалов. Определено содержание в исследуемых образцах подвижных форм тяжелых металлов I и II классов опасности. Решение проблемы обращения с отходами ликвидированных угледобывающих предприятий требует разработки методики оценки уровней их опасности. Significant environmental impacts inflicted not only directly in the process of coal mining but for years after its completion. Waste dumps, which occupy large areas of fertile lands are the source of environmental contamination. Most of the coal industry waste contains significant amounts of heavy metals and therefore is especially dangerous to living organisms. So there is a need to study the mechanisms and regularities of heavy metals migration from waste dumps. Ecological impacts analysis of longterm placement of dumps for the environmental objects is made. The research of environmental state of dumps placing areas of liquidated mines is conducted. The scheme of rocks and soil sampling to establish migration characteristics of heavy metals from waste dumps is proposed. Content of mobile forms of heavy metals of the first and the second danger class in the samples is defined. Solving the problem of waste management of liquidated coal mines requires the methodology development for assessing levels of environmental hazards.
first_indexed	2025-12-07T15:22:02Z
format	Article
fulltext	УДК 504.06:622.33 12 Павличенко А.В., канд. біол. наук, доцент Коваленко А.А. (ДВНЗ “НГУ”) ЕКОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА ПОРОДНИХ ВІДВАЛІВ ЛІКВІДОВАНИХ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ Павличенко А.В., канд. биол. наук, доцент Коваленко А.А. (ГВУЗ “НГУ”) ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ОПАСНОСТЬ ПОРОДНЫХ ОТВАЛОВ ЛИКВИДИРОВАННЫХ УГОЛЬНЫХ ШАХТ Pavlychenko A.V., Ph.D. (Biol.), Senior Lecturer Kovalenko A.A. (SHEI “NMU”) ENVIRONMENTAL HAZARD OF WASTE DUMPS OF ABANDONED COAL MINES Анотація. Суттєвий вплив на навколишнє середовище завдається не лише безпосередньо в процесі видобутку вугілля, але протягом багатьох років після його завершення. Джерелом забруднення об’єктів довкілля є породні відвали, які займають значні площі родючих земель. Більшість відходів вугледобувної промисловості вміщує значну кількість важких металів і тому є особливо небезпечними для живих організмів. Тому виникає потреба в вивченні ме- ханізмів та закономірностей міграції важких металів з породних відвалів. Проаналізовано екологічні наслідки довгострокового розміщення породних відвалів для об’єктів навколишнього середовища. Проведено дослідження екологічного стану територій розміщення породних відвалів ліквідованих вугільних шахт. Запропоновано схему відбору зразків породи та ґрунтів для встановлення особливостей міграції важких металів з породних відвалів. Визначено вміст в досліджуваних зразках рухомих форм важких металів І та ІІ кла- сів небезпеки. Вирішення проблеми поводження з відходами ліквідованих вугледобувних пі- дприємств потребує розробки методики оцінки рівнів їх екологічної небезпеки. Ключові слова: ліквідація шахт, породні відвали, екологічна безпека, важкі метали Вступ. Структурна перебудова вугільної промисловості України спрямована на досягнення високого економічного та технологічного рівня, використання інноваційних технологій видобутку вугілля та інших позитивних перетворень, призвела до масового закриття шахт. В результаті ліквідації неприбуткових шахт не вирішеним залишилося питання поводження з багатотоннажними від- ходами вуглевидобутку, які займають значні території та є джерелом постійно- го негативного впливу на компоненти навколишнього середовища, а також здо- ров’я населення. 12 © Павличенко А.В., Коваленко А.А., 2013 В результаті багаторічного видобутку вугілля накопичено понад 8 млрд. т відходів [1], які розміщуються на земній поверхні і є екологічно небезпечними для довкілля. Особливо це стосується техногенно-перевантажених областей де проводиться розробка трьох вугільних басейнів – Донецького, Львівсько- Волинського, Дніпровського. За даними Міністерства вугільної промисловості України, на сьогодні існує понад 900 породних відвалів, четверта частина яких активно горить або має осередки самозаймання. Така ситуація потребує деталь- ного дослідження існуючої проблеми та пошуку шляхів її вирішення. Теоретична частина. Загальновідомим є негативний вплив відходів вугле- видобутку на стан об’єктів навколишнього середовища, адже цей вид промис- лових відходів є джерелом надходження токсичних сполук до ґрунтів, поверх- невих та підземних вод, атмосферного повітря тощо. Активне виділення агре- сивних речовин призводить до значного послаблення екологічної рівноваги на територіях розміщення відходів. Не менш серйозною проблемою є неконтро- льовані зміни стану самих відвалів, спричинені внутрішніми та зовнішніми чинниками [2-4]. При цьому, близько 80 % відвалів або пройшли стадію само- займання та горіння, або все ще горять [3, 5-7]. Структура відвалу, від якої за- лежить його повітропроникність, визначається гранулометричним складом по- рід відвалу: чим крупніше відвальна маса чи більша висота відвалу, тим більше його пористість та повітропроникність. Напрямок вітру впливає на місце роз- ташування осередків пожежі: всі осередки горіння виникають на навітряних схилах, адже з цього боку повітря глибше проникає всередину відвалу. У біль- шості випадків проблема самозаймання та горіння породних відвалів часто ли- шається без уваги, особливо у випадку відсутності безпосередньої небезпеки для населення та довкілля. Вагомим чинником, який впливає на особливості поводження з відходами вуглевидобутку є відсутність законодавчо врегульованої процедури передачі відвалів закритих збиткових шахт на баланс інших підприємств чи місцевим органам влади. За даними державних установ з ліквідації збиткових підприємств вуглеви- добувної галузі – ДП «Донвуглереструктуризація», ДП «Обласна дирекція Лу- ганськвуглереструктуризація» та ДП «ЦЗК Вуглеторф- реструктуризація» (ко- лишнє ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»), станом на 01.01.2013 р. з усіх гірничих регіонів на ліквідацію було передано 107 шахт та 2 збагачувальні фаб- рики. Закриття у стислі терміни такої кількості глибоких збиткових шахт на те- риторіях багаторічного інтенсивного видобутку цілком закономірно спричини- ло гострі проблеми екологічного, економічного та соціального характеру. На- жаль, економічні збитки від впроваджених заходів та необхідність попередити соціальні проблеми від різкої зміні умов праці відтіснили невирішені питання у сфері поводження з відходами, які представляють собою серйозну екологічну загрозу. Ускладнює цю ситуацію підхід до фінансування природоохоронних заходів за залишковим принципом, який так і залишився незмінним, незважаючи на модернізацію вугледобувної галузі. Окрім того, у першу чергу вирішуються пи- тання безпосередньої загрози здоров’ю та життю населення: прояви деформації земної поверхні, підтоплення, горіння породних відвалів в густонаселених пун- ктах з виділенням отруйних речовин тощо. В таких умовах невизначеність юридичної приналежності більш стабільних породних відвалів призводить до недбалого поводження з ними. При реструктуризації вугільної галузі досі зако- нодавчо не встановлений порядок передачі відвалів ліквідованих шахт на ба- ланс іншого господарчого об’єкту. У документі, який регулює поводження з ві- дходами – Постанові Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утво- рення і розміщення відходів» – з цього приводу висловлено лише наступне: «Передача накопичених за попередні роки відходів іншому власнику здійсню- ється за окремим дозволом органів Мінекоресурсів на місцях, а їх обсяг не вра- ховується при затвердженні лімітів на розміщення відходів». В офіційних документах – національних та регіональних доповідях про стан навколишнього середовища в Україні, постановах, законах та інших законодав- чих актах – породні відвали не згадуються як джерела стаціонарного забруд- нення довкілля, хоча є «джерелом» майже ідентичного спектру токсичних ре- човин, і класифікуються як відходи гірничого виробництва з найнижчим кла- сом небезпеки. Тому метою роботи була оцінка рівнів екологічної небезпеки для навколиш- нього середовища породних відвалів ліквідованих вугільних шахт. Задля досягнення поставленої мети було проаналізовано інформацію про стан породного відвалу ліквідованої шахти №67, який було передано на баланс ВП «Шахта ім. Я.М. Свердлова» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит». Відвал було пущено в експлуатацію у 1954 р., зупинено у 1984 р. За період експлуатації у відвалі висотою 41 м накопичено 350 тис. м 3 породи, яка розміщена на площі 24,826 тис. м 2 . Згідно документації, відвал класифіковано як плаский, недіючий, зі стабільним температурним станом. З усього переліку забруднюючих речовин контролюється лише обсяг викиду твердих речовин у атмосферне повітря, який сягає 0,51 т/рік. Рекультиваційні заходи на породному відвалі впродовж остан- ніх років не проводилися. Експериментальна частина. В результаті візуального обстеження пород- ного відвалу було виявлено чітко виражені прояви деформаційних та зсувних процесів, що є наслідком зовнішніх та внутрішніх перетворень. Крім того, біля підніжжя відвалу були виявлені насипи свіжої відвальної породи з характерним аміачним та сірчаним запахом. Загальний візуальний стан відвалу зображено на рис. 1. Для встановлення рівнів негативного впливу породного відвалу на довкілля вивчалися особливості міграції забруднюючих речовин, а саме важких металів, з тіла відвалу до об’єктів навколишнього середовища. Зразки породи відбирали з тіла відвалу, а ґрунтів біля його підніжжя та на відстані 100 м від нього в чо- тирьох напрямках світу. Вміст рухомих форм важких металів визначався мето- дом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Рухомі форми важких металів І класу небезпеки Zn та Pb та ІІ класу – Cu та Co визначалися за допомогою бу- ферної амонійно-ацетатної витяжки з рН 4,8. Результати досліджень представ- лено на рис. 2-5. Рис. 1 – Візуальний стан породного відвалу ліквідованої шахти №67 Рис. 2 – Концентрація рухомої форми цинку у досліджуваних пробах, мг/кг Рис. 3 – Концентрація рухомої форми свинцю у досліджуваних пробах, мг/кг 10,62 0,87 10,26 1,23 0,50 11,26 0,73 0,31 8,50 0,34 0 2 4 6 8 10 12 Захід, порода з відвалу Захід, 100 м Північ, порода з відвалу Північ, біля підніжжя відвалу Північ, 100 м Схід, порода з відвалу Схід, біля підніжжя відвалу Схід, 100 м Південь, порода з відвалу Південь, 100 м К о н ц ен т р а ц ія , м г/ к г 4,32 3,56 4,46 3,67 3,04 3,95 3,21 2,12 3,90 2,40 0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 Захід, порода з відвалу Захід, 100 м Північ, порода з відвалу Північ, біля підніжжя відвалу Північ, 100 м Схід, порода з відвалу Схід, біля підніжжя відвалу Схід, 100 м Південь, порода з відвалу Південь, 100 м К о н ц ен т р а ц ія , м г/ к г Рис. 4 – Концентрація рухомої форми міді у досліджуваних пробах, мг/кг Рис. 5 – Концентрація рухомої форми кобальту у досліджуваних пробах, мг/кг В результаті аналізу даних рис. 2-5 виявлено, що перевищення ГДК (3 мг/кг) спостерігається тільки для важкого металу ІІ класу небезпеки – міді у пробах породи з відвалу, концентрація інших металів знаходиться у межах ГДК. Міграція цинку з породного відвалу у прилеглі ґрунти є незначною, тому що його концентрація нижча в прилеглих ґрунтах, ніж у пробах породи. Проте свинець активно мігрує поза межі джерела забруднення, про це свідчить майже однаковий вміст важкого металу у зразках породи та досліджуваних ґрунтах, особливо біля підніжжя відвалу. Така ситуація викликає занепокоєння щодо хі- мічної агресивності свинцю та його потенційної небезпеки для довкілля. Що стосується міді, то за цим металом спостерігається незначна, порівняно з вмістом у породі, міграція на прилеглі території. Протилежна ситуація спо- стерігається стосовно кобальту. Хоча його концентрація у пробах не перевищує ГДК, очевидною є висока хімічна активність металу: отримані концентрації у ґрунтах наближені до концентрацій у породі, а на півночі та сході навіть пере- вищують її. При цьому, кобальт має властивість повільно розчинятися в розве- дених сірчаній та соляній кислотах з інтенсивним виділенням водню і утворен- ням солей. Всі солі кобальту добре розчиняються у воді, що підвищує його по- тенційну небезпеку. 10,35 0,65 9,27 0,42 0,30 7,74 0,15 0,15 9,58 0,09 0,0 2,0 4,0 6,0 8,0 10,0 12,0 Захід, порода з відвалу Захід, 100 м Північ, порода з відвалу Північ, біля підніжжя відвалу Північ, 100 м Схід, порода з відвалу Схід, біля підніжжя відвалу Схід, 100 м Південь, порода з відвалу Південь, 100 м К о н ц ен т р а ц ія , м г/ к г 1,03 0,83 0,46 0,61 0,31 0,27 0,66 0,65 0,70 0,46 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 1,2 Захід, порода з відвалу Захід, 100 м Північ, порода з відвалу Північ, біля підніжжя відвалу Північ, 100 м Схід, порода з відвалу Схід, біля підніжжя відвалу Схід, 100 м Південь, порода з відвалу Південь, 100 м К о н ц ен т р а ц ія , м г/ к г http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%9E%D0%9B%D0%86 Відсутність дієвого механізму передачі породних відвалів ліквідованих шахт на баланс інших підприємств чи органам влади призводить до неефектив- ного поводженням з відходами вугільної промисловості. Висновки. В результаті проведених досліджень встановлено що породні ві- двали на будь-якій стадії свого існування є джерелом підвищеної екологічної небезпеки для об’єктів довкілля та здоров’я населення. Виявлена наявність важких металів у ґрунтах не тільки біля підніжжя відва- лу, а й на відстані 100 м вказує на їх високу міграційну активність та підвищену екологічну небезпеку для навколишнього середовища. Тому виникає необхід- ність розробки та впровадження шляхів мінімізації негативного впливу пород- них відвалів на стан компонентів навколишнього середовища, особливо тих ві- двалів, які знаходяться в межах селітебних зон населених пунктів. _________________________ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2011 році. – К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, LAT & K. – 2012. – 258 с. 2. Крупская, Л.Т. Влияние техногенных систем на окружающую среду в Приамурье и Приморье / Л.Т. Крупская, В.П. Зверева, А.В. Леоненко // Сибирский экологический журнал. 2013. – № 2. – С. 283–289. 3. Кроик, А.А. Оценка загрязнения подземных вод, почвогрунтов в зоне складирования промотхо- дов / А.А. Кроик // Науковий вісник Державної гірничої академії України. – Дніпропетровськ; 2001. – №5. – С.130-131. 4. Pavlychenko, A. The investigation of rock dumps influence to the levels of heavy metals contamination of soil / A. Pavlychenko, A. Kovalenko // Mining of Mineral Deposits. Leiden, The Netherlands : CRC Press / Balkema, 2013. – рр.237-238. 5. Gorova, A. 2012. Ecological problems of post-industrial mining areas / A. Gorova, A. Pavlychenko, S. Kulyna // Geomechanical processes during underground mining. Leiden, The Netherlands : CRC Press / Balkema: 2012, рр. 35-40. 6. Колесник, В.Е. Обобщенный алгоритм диверсификации технологий обращения с породными отвалами угольных шахт / В.Е. Колесник, В.В. Федотов, Ю.В. Бучавый / Науковий вісник НГУ. – Дніпропетровськ, 2012. – № 4. С. 138-142. 7. Derbentseva, A. Analysis and Assessment of the Environment in the Area of Abandoned Coal Mines in Primorsky Region / A. Derbentseva, L. Krupskaya, A. Nazarkina, A. Orlov, V. Morin, N.Volobueve // Mechanics and Materials. 2013. - Vols. 260-261. pp. 872-875. REFERENCES 1. Ukraine Ministry of Ecology and Natural resources (2012), Natsіonalna dopovіd pro stan navkolishno- go pryrodnogo seredovischa v Ukrainі u 2011 rocі [The National Report about the State of Environment in Ukraine in 2011], LAT & K, P., Kyiv, Ukraine. 2. Krupskaya, L.T., Zvereva V.P. and Leonenko A.V. (2013), “Impact of technogenic systems on the environment and human health in the priamurye and primorye territories”, Sibirskii Ekologicheskii Zhurnal, no. 2, pp. 283–289. 3. Кroik, А.А. (2001), “Evaluation of groundwater contamination, soil in the area of industrial waste storage”, Naukovyi visnyk derzhavnoi hirnychoi akademii, Dnipropetrovsk, no. 5, pp.130-131. 4. Pavlychenko, A. and Kovalenko A. (2013), “The investigation of rock dumps influence to the levels of heavy metals contamination of soil”, Mining of Mineral Deposits. Leiden, The Netherlands : CRC Press / Balkema, рр. 237-238. 5. Gorova, A., Pavlychenko, A. and Kulyna, S. (2012), “Ecological problems of post-industrial mining areas”, Geomechanical processes during underground mining, Leiden, The Netherlands : CRC Press / Balkema, pp. 35-40. 6. Kolesnik, V.Ye., Fedotov, V.V. and Buchavy, Yu.V. (2012), “Generalized algorithm of diversification of waste rock dump handling technologies in coal mines”, Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, no.4, pp. 138-142. 7. Derbentseva, A., Krupskaya, L., Nazarkina A., Orlov A., Morin V. and Volobueve N. (2013), “Analysis and Assessment of the Environment in the Area of Abandoned Coal Mines in Primorsky Region”, Mechanics and Materials, vols. 260-261, pp. 872-875. _________________________ Об авторах Павличенко Артем Володимирович, кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри еколо- гії, Державний вищий навчальний заклад “Національний гірничий університет” (ДВНЗ “НГУ”), Дніпропетровськ, Україна, kafedra_ecology@ukr.net Коваленко Анастасія Анатоліївна, аспірант кафедри екології, Державний вищий навчальний заклад “Національний гірничий університет” (ДВНЗ “НГУ”), Дніпропетровськ, Україна, Kovalenko@yandex.ru About the authors Pavlychenko Artem Volodymyrovych, Candidate of Biological Sciences, Senior Lecturer, Associate Professor of ecology department State Higher Educational Institution “National Mining University” (SHEI “NMU”), Dnipropetrovs’k, Ukraine, kafedra_ecology@ukr.net Kovalenko Anastasiya Anatoliivna, Doctoral Student of Ecology Department, State Higher Educational Institution “National Mining University” (SHEI “NMU”), Dnepropetrovsk, Ukraine, Kovalenko@yandex.ru _______________________ Аннотация. Существенное влияние на окружающую среду происходит не только непо- средственно в процессе добычи угля, но в течение многих лет после его завершения. Источ- ником загрязнения объектов окружающей среды являются породные отвалы, которые зани- мают значительные площади плодородных земель. Большинство отходов угледобывающей промышленности содержит значительное количество тяжелых металлов особенно опасных для живых организмов. Поэтому возникает необходимость в изучении механизмов и законо- мерностей миграции тяжелых металлов из породных отвалов. Проанализированы экологические последствия для объектов окружающей среды долго- срочного размещения породных отвалов. Проведены исследования экологического состоя- ния территорий размещения породных отвалов ликвидированных угольных шахт. Предло- жена схема отбора образцов породы и почвы для установления особенностей миграции тя- желых металлов из породных отвалов. Определено содержание в исследуемых образцах под- вижных форм тяжелых металлов I и II классов опасности. Решение проблемы обращения с отходами ликвидированных угледобывающих предприятий требует разработки методики оценки уровней их опасности. Ключевые слова: ликвидация шахт, породные отвалы, экологическая безопасность, тя- желые металлы Abstract. Significant environmental impacts inflicted not only directly in the process of coal mining but for years after its completion. Waste dumps, which occupy large areas of fertile lands are the source of environmental contamination. Most of the coal industry waste contains significant amounts of heavy metals and therefore is especially dangerous to living organisms. So there is a need to study the mechanisms and regularities of heavy metals migration from waste dumps. Ecological impacts analysis of long-term placement of dumps for the environmental objects is made. The research of environmental state of dumps placing areas of liquidated mines is conducted. The scheme of rocks and soil sampling to establish migration characteristics of heavy metals from waste dumps is proposed. Content of mobile forms of heavy metals of the first and the second dan- ger class in the samples is defined. Solving the problem of waste management of liquidated coal mines requires the methodology development for assessing levels of environmental hazards. Key words: mines liquidation, waste dumps, ecological safety, heavy metals. Cтатья поступила в редакцию 26.09.2013 Рекомендовано к публикации д.т.н., проф. В.Е. Колесником mailto:kafedra_ecology@ukr.net mailto:kafedra_ecology@ukr.net
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60046
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1607-4556
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:22:02Z
publishDate	2013
publisher	Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
record_format	dspace
spelling	Павличенко, А.В. Коваленко, А.А. 2014-04-11T10:44:17Z 2014-04-11T10:44:17Z 2013 Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт / А.В. Павличенко, А.А. Коваленко // Геотехнічна механіка: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2013. — Вип. 110. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1607-4556 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60046 504.06:622.33 Суттєвий вплив на навколишнє середовище завдається не лише безпосередньо в процесі видобутку вугілля, але протягом багатьох років після його завершення. Джерелом забруднення об’єктів довкілля є породні відвали, які займають значні площі родючих земель. Більшість відходів вугледобувної промисловості вміщує значну кількість важких металів і тому є особливо небезпечними для живих організмів. Тому виникає потреба в вивченні механізмів та закономірностей міграції важких металів з породних відвалів. Проаналізовано екологічні наслідки довгострокового розміщення породних відвалів для об’єктів навколишнього середовища. Проведено дослідження екологічного стану територій розміщення породних відвалів ліквідованих вугільних шахт. Запропоновано схему відбору зразків породи та ґрунтів для встановлення особливостей міграції важких металів з породних відвалів. Визначено вміст в досліджуваних зразках рухомих форм важких металів І та ІІ кл асів небезпеки. Вирішення проблеми поводження з відходами ліквідованих вугледобувних підприємств потребує розробки методики оцінки рівнів їх екологічної небезпеки. Существенное влияние на окружающую среду происходит не только непосредственно в процессе добычи угля, но в течение многих лет после его завершения. Исто чником загрязнения объектов окружающей среды являются породные отвалы, которые занимают значительные площади плодородных земель. Большинство отходов угледобывающей промышленности содержит значительное количество тяжелых металлов особенно опасных для живых организмов. Поэтому возникает необходимость в изучении механизмов и закономерностей миграции тяжелых металлов из породных отвалов. Проанализированы экологические последствия для объектов окружающей среды долгосрочного размещения породных отвалов. Проведены исследования экологического состояния территорий размещения породных отвалов ликвидированных угольных шахт. Предложена схема отбора образцов породы и почвы для установления особенностей миграции тяжелых металлов из породных отвалов. Определено содержание в исследуемых образцах подвижных форм тяжелых металлов I и II классов опасности. Решение проблемы обращения с отходами ликвидированных угледобывающих предприятий требует разработки методики оценки уровней их опасности. Significant environmental impacts inflicted not only directly in the process of coal mining but for years after its completion. Waste dumps, which occupy large areas of fertile lands are the source of environmental contamination. Most of the coal industry waste contains significant amounts of heavy metals and therefore is especially dangerous to living organisms. So there is a need to study the mechanisms and regularities of heavy metals migration from waste dumps. Ecological impacts analysis of longterm placement of dumps for the environmental objects is made. The research of environmental state of dumps placing areas of liquidated mines is conducted. The scheme of rocks and soil sampling to establish migration characteristics of heavy metals from waste dumps is proposed. Content of mobile forms of heavy metals of the first and the second danger class in the samples is defined. Solving the problem of waste management of liquidated coal mines requires the methodology development for assessing levels of environmental hazards. uk Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України Геотехнічна механіка Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт Экологическая опасность породных отвалов ликвидированных угольных шахт Environmental hazard of waste dumps of abandoned coal mines Article published earlier
spellingShingle	Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт Павличенко, А.В. Коваленко, А.А.
title	Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт
title_alt	Экологическая опасность породных отвалов ликвидированных угольных шахт Environmental hazard of waste dumps of abandoned coal mines
title_full	Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт
title_fullStr	Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт
title_full_unstemmed	Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт
title_short	Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт
title_sort	екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60046
work_keys_str_mv	AT pavličenkoav ekologíčnanebezpekaporodnihvídvalívlíkvídovanihvugílʹnihšaht AT kovalenkoaa ekologíčnanebezpekaporodnihvídvalívlíkvídovanihvugílʹnihšaht AT pavličenkoav ékologičeskaâopasnostʹporodnyhotvalovlikvidirovannyhugolʹnyhšaht AT kovalenkoaa ékologičeskaâopasnostʹporodnyhotvalovlikvidirovannyhugolʹnyhšaht AT pavličenkoav environmentalhazardofwastedumpsofabandonedcoalmines AT kovalenkoaa environmentalhazardofwastedumpsofabandonedcoalmines

Екологічна небезпека породних відвалів ліквідованих вугільних шахт

Institution

Ähnliche Einträge