Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження)
У статті висвітлено результати соціолінгвістичного дослідження (анкетування, спостереження та асоціативний експеримент), яке мало на меті з’ясувати особливості формування та функціонування підліткового соціолекту. Проаналізовано своєрідність відображення шкільних реалій у свідомості українських підл...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6005 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) / О. Данилевська // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 74-86. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859684896851623936 |
|---|---|
| author | Данилевська, О. |
| author_facet | Данилевська, О. |
| citation_txt | Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) / О. Данилевська // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 74-86. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті висвітлено результати соціолінгвістичного дослідження (анкетування, спостереження та асоціативний експеримент), яке мало на меті з’ясувати особливості формування та функціонування підліткового соціолекту. Проаналізовано своєрідність відображення шкільних реалій у свідомості українських підлітків. Обґрунтовано необхідність розглядати шкільну субмову крізь призму «підліткового бунту», який, з одного боку, зумовлює переважання в підлітковому соціолекті лексики негативної оцінки, а з іншого — визначає специфіку лінгвокреативних процесів у спільноті мовців цієї вікової категорії.
The paper discusses the results of a complex sociolinguistic research (including polling, observation, and associative experiment) aimed at looking into the peculiarities of the teenage social idiom formation and functioning. The features specific for school realia in the Ukrainian child mind are tracked down. School vernacular is to be viewed through the prism of “teenage rebellion” which, on the one hand, calls forth the domination of the negative evaluative vocabulary in the teenage idiom, and on the other hand, determines the peculiarity of the linguocreative processes typical for this category of speakers.
|
| first_indexed | 2025-11-30T21:38:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 174
© О.М. ДАНИЛЕВСЬКА, 2009
Різноаспектні дослідження мовної особистості як напрям лінгвіс-
тичних студій уже втратили статус піонерських в україністиці,
проте залишаються актуальними. Має перспективу, зокрема, розпра-
цювання комплексу проблем становлення мовної особистості дитини
[23: 3], що належать до сфери психолінгвістики, соціолінгвістики,
лінгводидактики та інших мовознавчих дисциплін. Із 60-х рр. ХХ ст.
бурхливо розвивається галузь лінгвістики, яку називають лінгвісти-
кою дитячої мови/мовлення, або онтолінгвістикою. Як зазначає С.
Цейтлін, мову ді тей досліджують сьогодні в межах різних лінгвіс-
тичних напрямів, підходів та концепцій, що й зумовлює розмаїття
шкіл [26: 8]. Найбільше студій присвячено раннім періодам мовного
розвитку. Класикою психолінгвістики з цієї проблематики стали
праці Л. Виготського, О. Гвоздьова, О. Леонтьєва. У сучасному мо-
вознавстві концепції згаданих учених розвивають та поглиблюють
О.Божович, І. Горєлов, О. Зем ська, Е. Ісеніна, О. Кубрякова, Н. Леп-
ська, В.Харченко, С. Цейтлін, А. Шахнарович та ін. В українській
УДК 811.161.2’272:112
Оксана Данилевська (м. Київ)
ШКIЛЬНI РЕАЛIЇ У СВIДОМОСТI
УКРАЇНСЬКИХ ПIДЛIТКIВ
(за результатами соцiолiнгвiстичного дослiдження)
У статті висвітлено результати соціолінгвістичного дослідження (анкетування, спо-
стереження та асоціативний експеримент), яке мало на меті з’ясувати особливості
формування та функціонування підліткового соціолекту. Проаналізовано своєрідність
відображення шкільних реалій у свідомості українських підлітків. Обґрунтовано необ-
хідність розглядати шкільну субмову крізь призму «підліткового бунту», який, з одно-
го боку, зумовлює переважання в підлітковому соціолекті лексики негативної оцінки, а
з іншого — визначає специфіку лінгвокреативних процесів у спільноті мовців цієї вікової
категорії.
Ключові слова: соціолінгвістика, лінгвістика дитячої мови (онтолінгвістика), соціолект
підлітка, шкільний жаргон, мовна свідомість, підліткова лінгвокреативність.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 75
Шкiльнi реалiї у свiдомостi українських пiдлiткiв...
лінгвістиці до проблеми мовного розвитку дітей дошкільного віку
зверталися О. Моісеєнко, О. Рульова, О. Снітко, І. Сухан, О. Холод,
прагнучи поєднати досвід вітчизняної психолінгвістики та зарубіж-
них шкіл, що спеціалізую ться на соціолінгвістичному вивченні ди-
тячого мовлення (Е. Сноу, Ш. Ферґюсон), етнолінгвістичному
(Е.Очс, Б.Б.Чіффелін, С.Ервін-Тріпп), когнітивному (Ф.Кордьє).
У соціолінгвістиці вік людини-мовця є одним із параметрів до-
слідження соціальних відмінностей у функціонуванні мови. У зв’язку
з цим мовознавці не оминають увагою процеси засвоєння дітьми соці-
альних норм спілкування, мовного етикету, а також той особливий ре-
гістр, яким послуговуються дорослі, спілкуючись із дітьми [7: 80]. Не
менш актуальною є проблема дослідження механізмів конструюван-
ня мовних кордонів соціальних груп. Цей напрям, зокрема, розвива-
ють мовознавці, які досліджують молодіжне жаргонне мовлення [5]. З
особливостями мови дітей мають справу й ті лінгвісти, у колі науко-
вих інтересів яких перебуває мовна особистість [17; 18]. Лінгвістика
дитячої мови пов’язана і з лінгвоґендерологічними студіями [9]. Ак-
туальними є дослідження мови дітей у багатомовному соціумі. Чима-
лий матеріал накопичено і в макросоціолінгвістичних дослідженнях,
зокрема у зв’язку з проблемами мовної освіти як одного з інструмен-
тів мовної політики та в контексті механізмів соціалізації [19: 160]. В.
Карасик уважає важливою науковою проблемою, що потребує дослі-
дження, проблему мовної індексації статусу людини в мовленні дітей
різних вікових категорій [15: 58].
Навіть такий стислий огляд наукової літератури переконує, що
дослідження мови дітей — перспективний напрям лінгвістики, який
в україністиці поки що робить перші кроки. Так, малодослідженими
є особливості комунікації в системі „дорослий — дитина”. Варто на-
голосити, що на увагу дослідників заслуговує не тільки та „особли-
ва” мова, якою дорослі звертаються до немовлят або малюків перших
років життя, а й дискурс усього розмаїття комунікативних ситуацій,
у яких вік співрозмовників є визначальною характеристикою. Чекає
на дослідження в цьому аспекті, як слушно зауважує Н. Дзюбишина-
Мельник, література для дітей — дитяча публіцистика, красне пись-
менство, навчально-пізнавальна література [12; 13; 21]. Досі не до-
сліджено мову кіноіндустрії для дітей.
У зв’язку з цим К. Сєдов наголошує, що розвиток мовної здатнос-
ті в шкільному віці відбувається шляхом удосконалення дискурсивної
діяльності та дискурсивної поведінки. У цьому сенсі кожен віковий
період має свої особливості. Чи не найскладнішим періодом онтоге-
незу психологи вважають підлітковий вік, який визначають як період
докорінної перебудови психіки, коли закладаються основи свідомої
поведінки, формуються ціннісна та мотиваційна сфери особистості.
Характерною ознакою підліткового віку, зазначають психологи,
є амбівалентність і парадоксальність психіки, що виявляється у вну-
трішніх суперечностях, невизначеності рівня уподобань, підвищеній
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 176
Данилевська О.М.
сором’язливості, з одного боку, та агресивності, схильності обстоюва-
ти екстремальну позицію та неординарні погляди, судження й оцінки,
— з іншого [22: 16]. В онтолінгвістиці підлітковий вік визначають як
період удосконалення дискурсивного мислення, адже до 10 — 11 ро-
ків мовна особистість уже здатна продукувати спонтанні зв’язні, ком-
позиційно завершені тексти [23: 279], що узгоджується з висновками
психологів про „колосальне покращення в підлітків референтних ко-
мунікативних навичок” [27: 546]. Науковий інтерес до цієї вікової ка-
тегорії психолінгвісти мотивують кількома обставинами: по-перше,
підлітки — істотна частина мовців; по-друге, їхній лексикон, відкри-
тий для впливів з боку різних форм національної мови, містить чи-
мало власне „підліткових” слів; по-третє, вивчення мовної свідомос-
ті підлітків дає змогу прогнозувати індивідуальний мовний розвиток
особистостей, які в найближчі 30 років визначатимуть мовне, духовне
та матеріальне життя суспільства [11].
Мовний портрет сучасного підлітка не буде правдивим, якщо, ре-
конструюючи його, не брати до уваги соціальні характеристики цієї
вікової категорії. Усі підлітки перебувають на утриманні батьків або
держави, а тому соціальний статус підлітка мало відрізняється від со-
ціального статусу дитини. Водночас підлітки — це школярі, для яких
систематична освіта є безальтернативним, запропонованим доросли-
ми способом вростання в соціум. Міра усвідомлення цього факту ра-
зом із особливостями розвитку психіки істотно змінюють ставлення
підлітків до себе й до соціуму, що виявляється в потребі вибірково-
го спілкування з однолітками та протиставленні себе дорослим. Не
останню роль у цьому відіграє і відносне відокремлення школярів від
решти суспільства в умовах навчального закладу. Щоправда, для су-
часних державних шкіл доцільно вести мову лише про певні, соціаль-
но зумовлені обставини, у яких розгортається процес освіти, а не про
станову закритість, як це було, приміром, у духовних школах ХІХ сто-
ліття [24: 117]. Та попри незначні застереження соціологи наполяга-
ють на соціальних передумовах „підліткового бунту”. Розмірковуючи
про сутність освіти, Е.Ґіденс покликається на М. Фуко, який обґрун-
товував виникнення школи як частини адміністративного апарату су-
часної держави. Розвиваючи цю тезу, вчений наводить чимало спосте-
режень сучасних соціологів, які переконані, що школи виникли, щоб
упоратися з чотирма важливими завданнями: забезпечення нагляду за
поведінкою, розподіл осіб за професійними ролями, засвоєння голо-
вних цінностей та набуття визначених суспільством навичок і знань.
„Школа перетворилася на опікунську організацію, — резюмує дослід-
ник, — оскільки її відвідування є обов’язковим, а дітей з раннього ди-
тинства аж до початку трудової кар’єри тримають подалі від вулиці”
[10: 485]. Соціологи зазначають, що в школі навчають багато такого,
що не має нічого спільного з офіційним змістом освіти. Передусім
ідеться про те, що школи є механізмом прищеплення ідеології пасив-
ного споживання — некритичного сприйняття чинного соціального
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 77
Шкiльнi реалiї у свiдомостi українських пiдлiткiв...
ладу засобами дисципліни та регламентації. „Такі уроки не проводять-
ся свідомо; вони імпліцитно присутні в шкільних заходах та організа-
ції. Прихований навчальний план навчає дітей, що їхня роль у житті
означає „знати своє місце й тихо сидіти на ньому” [Там само]. Слуш-
ність таких міркувань підтверджують факти функціонування мови, а
саме: наявність шкільної субмови (шкільного жаргону та підліткового
соціолекту), яка виокремлюється в усіх суспільствах, де є організова-
не шкільне навчання, і якій властиві певні типологічні ознаки.
Індексом соціального статусу сучасних підлітків є підлітковий
соціолект [4]. Підліткова субмова дедалі частіше потрапляє в коло на-
укових інтересів лінгвістів. Проте в україністиці лінгвістичних студій,
присвячених зазначеній тематиці, досі небагато — здебільшого це при-
нагідні згадки у зв’язку з молодіжним жаргоном.
Оскільки основним видом діяльності підлітків є шкільне навчан-
ня, важливою складовою їх мовної репрезентації є школа. У зв’язку з
цим дослідники наголошують, що „мовна діяльність дитини-підлітка
розгортається у двох сферах спілкування: 1) формальній, навчальній
сфері; та 2) неформальній, родинно-побутовій і сфері дозвілля” [14].
Але реконструювати образ школи в мовній свідомості сучасних укра-
їнських підлітків — не зі спогадів (навіть якщо це власні враження,
бо, належачи минулому, вони завжди відповідно орнаментовані), а зі
свіжих рефлексій, які відбуваються в мить теперішнього школярства,
зважаючи лише на одну сферу спілкування, навряд чи можливо. Осо-
бливо з огляду на прагнення підлітків заперечувати формальні кому-
нікативні норми. Такий підхід узгоджується з настановами сучасної
соціолінгвістики, суть яких — у дослідженні мови „тут і тепер” [24:
45]; він дає змогу уточнити вікові закономірності мовного розвитку,
з’ясувати динаміку мовних процесів (чи є, приміром, закономірним
поширення некодифікованих мовних субкодів, властиве сучасному
місту, або які причини істотного „омолодження” жаргонного мовлен-
ня). Незаперечна перспектива таких досліджень і в лінгводидактич-
ному аспекті: з огляду на комунікативну природу процесу навчання
можна припустити, що поліпшення його результативності залежить
від того, наскільки успішною є комунікація учасників педагогічного
дискурсу.
Формальне втілення шкільного світу — це передусім навчальні
предмети та вчителі, різноманітні навчальні завдання, однокласники,
перерви, канікули тощо. Якими постають ці реалії у свідомості укра-
їнських школярів, прагнули з’ясувати за допомогою анкетування, про-
веденого в різних регіонах України навесні 2006-го р.
Запитання формулювали так, щоб актуалізувати комунікативний
досвід школярів: за умовами анкети вони мали пригадати, як зазвичай
говорять, спілкуючись з однолітками. Дітям пропонували записати, як
у розмові з друзями вони називають школу, директора школи, класного
керівника, вчителів (математики, української мови, англійської мови,
фізкультури, біології, природознавства, географії, зарубіжної літерату-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 178
Данилевська О.М.
ри), однокласників, однокласниць, відмінника (відмінницю), батьків,
контрольну роботу, домашнє завдання, шпаргалку, перерву, канікули,
парту, погану оцінку, щоденник, класний журнал, учительську. Слід за-
значити, що результати анкетування лише доповнюють спостереження
спонтанного мовлення підлітків, бо, зрозуміло, мають істотне су б’єк-
тивне тло, властиве анкетам. Водночас ці результати дають змогу окрес-
лити асоціативні профілі мовної свідомості школярів. Стаття ґрунту-
ється на матеріалі анкетування учнів 5 — 9 класів Закарпатської та
Івано-Франківської областей. Кількісні показники наведено в Табл. 1.
Образ школи втілюється в кількох лексико-семантичних полях,
найбільш структурованим з яких є ЛСП „Людина”. У цьому полі най-
більше номінацій містить лексичний ряд „Однокласники/одноклас-
ниці”. Анкети закарпатських школярів засвідчують, зокрема, такі
номінації однокласників: дітвора, діти, дрині/дричі, друзі, дураки,
дур белики, ідіоти, козли, лопухи, малишня, народ, одники, отелепи, па-
цани, придурки, психи, сокласники, стадо, хлопці, штріхи *.
Для називання однокласниць школярі пропонують інший ряд:
дебілки, дівки, дрички, дури, дурочки, кози, кралі, лижі, марьки, народ,
однокласки, п’явки, піфи, сокласниці, сучки, тьоли, чучала.
Анкети підлітків з Івано-Франківської області дають змогу допов-
нити перелік, а саме: баби, берези, голубці, дівулі, дружбани, малі, по-
други, реперки, товариші, чуваки. Нерідко підлітки наводять прикла-
ди прізвиськ і дівчат (Губата, Салтисон), і хлопців (Дуб, Миха).
Впадає в око виразна оцінність вторинних номінацій, за якою ви-
мальовується палітра міжособистісних стосунків школярів. Більшість
реакцій утілюють зневажливе ставлення до класного товариства, осо-
бливо коли порівнювати анкети в ґендерному аспекті. Власне агресив-
ніші, образливіші номінації пропонують хлопці для дівчат, а дівчата
для хлопців. Доволі типовою є така реакція: дівчата називають одно-
класниць однокласницями, подругами, дівчатами, натомість хлопців у
тих самих анкетах названо чуваками, придурками, дебілами. Подібна
тенденція спостерігається і в анкетах хлопців. Щоправда, високий від-
соток реакцій (незалежно від статі та віку), які є нейтральними.
Регіон
5 клас 7 клас 9 клас Загальна
кількістьХл. Дівч. Хл. Дівч. Хл. Дівч.
Таблиця 1
Закарпатська область 45 48 — — 50 54 197
Івано-Франківська 22 42 28 57 46 65 260
область
* Відтворюючи відповіді опитаних, намагалися зберегти особливості слововживання
та орфографії.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 79
Шкiльнi реалiї у свiдомостi українських пiдлiткiв...
За шкільною традицією на окрему назву заслужили відмінники, а та-
кож ті, хто не виявляє помітних успіхів у навчанні. Про перших свідчить
такий синонімічний ряд: атлічнік, бараниця, ботанік, вискочка, відмай-
ник, всезнайко/знайко, вундеркіндер, дурак, зануда, заучка, зубр, зуб рило/
зубрилко, малаток, ошколований, розумник/розумнячка, тол ко го ловий,
фафуста, хвальковить, ходячий комп’ютер/ходяча ен ци кло пе дія.
Розгалуженість синонімічних рядів, оцінні нюанси, втілені в на-
звах однокласників-однокласниць, зумовлені комунікативною потре-
бою спілкування з однолітками, яка в підлітковому віці, за спосте-
реженнями психологів, стає домінантною. Проте школа — це сфера
переважно інституційного спілкування підлітків із дорослими, і під-
літковий вік — це період, у який не тільки активізується потреба ста-
білізувати контакти з дорослими, а й загострюється прагнення задава-
ти тон у спілкуванні з ними. Про це свідчить лексичний ряд „Учителі”,
вибудуваний за результатами аналізу анкет українських школярів.
Варто зазначити, що багато школярів, особливо серед п’ятикласників,
називають учителів поза очі на ім’я по батькові, а старші підлітки — на
ім’я, у якому оцінним маркером виступає суфікс, пор.: Надійка; Надь ка,
Ганька. Динаміку вживання вторинних номінацій учителів відповідно
до віку проілюстровано в Табл. 2.
З-поміж номінацій учителів переважають ті, що вказують на
предмет, який викладає вчитель. Це шкільні жаргонізми, відомі бага-
тьом поколінням школярів (див. Табл. 3).
Вік
Називають на ім’я
та по батькові
З
аг
ал
ьн
а
кі
ль
кі
ст
ь Використовують
вторинні номінації
З
аг
ал
ьн
а
кі
ль
кі
ст
ь
хлопці дівчата хлопці дівчата
Таблиця 2
10/11 років 23,4% 43, 7% 67,1% 11% 21,9% 32,9%
12/13 років 20% 30,6% 50,6% 13% 36,4% 49,4%
14/15 років 9,9% 22,5% 32,4% 31,5% 36,1% 67,6%
Таблиця 3
Математика
Українська мова
Англійська мова
Природознавство/
біологія, географія
Зарубіжна література
Фізкультура
Назва навчального
предмета
Вторинні номінації вчителів
Математичка, матьоха, математика, матка
Українка, украй, укрмова, мова, мовознавка, мовенія,
мовничка, українська
Англічанка, англійка, англішка, іноземка, енгліш,
Англія, англійська
Природа, природичка, природознавка
Зарубіжка, зарубайка, зарубійка, зарлітичка, заруб,
зарубка, зарубана, зарубіжканя, зарубіжничка, зарубіжна
Фізкультурниця, фізкультуричка, фізра, фізор, фізвих,
фізручка/фізрук, фізкультурник, фізкульт, фра, фізкультура
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 180
Данилевська О.М.
Характерною особливістю підліткової мовної спільноти є схильність
до „маркування” осіб прізвиськами. Українські підлітки часто вигадують
прізвиська своїм учителям. В основі прізвиськ здебільшого лежать:
— деталі змісту навчального предмета (вчителька української
мови — Козачка, Метод; вчитель математики — Косинус; вчитель фі-
зики — Кулон; вчителька природознавства — Білка; вчитель фізкуль-
тури — Тарзан, Бігунець; вчителька англійської мови — міс Гаднерка);
— особливості зовнішності та характеру вчителя (Кнопа — не-
висока, з лагідною вдачею вчителька; Паска — опасиста, дуже добра
вчителька; Бомба, Шафа, Тумба — крупна, сувора вчителька; Жира-
фа — висока вчителька; Зубатик, Кривозуба, Губаня — про вчителів із
характерними особливостями зовнішності; Кіт у чоботях — вчитель-
ка, яка віддає перевагу високим чоботам; Блакитна Мрія — вчителька,
яка любить одяг та макіяж у синіх тонах; Золота — доброзичлива вчи-
телька, з якою не трапляється конфліктних ситуацій);
— особливості мовлення вчителя або його комунікативної пове-
дінки (Тобта — вчителька, яка часто вживає слово „тобто”); Неетич-
но — вчителька, яка мотивує зауваження учням коментарем „Не
етично”; Наша школа; Будь ласка ідіть сюда — про вчителів, які час-
то вживають відповідні словосполучення);
— особливості імені (Омарушка — від Марія, Маруся; Дениска,
Петрович, Теренташка, Пилип-злип, Ерна-цистерна — від відповідних
по батькові; Горішок, Люта — за прізвищем).
Часом прізвисько мотивоване кількома чинниками. Наприклад,
вчительку математики на ім’я Тамара Сергіївна діти називають ТС, на-
слідуючи узвичаєний в геометрії спосіб позначення прямих.
Вигадуючи прізвиська, підлітки використовують різноманітний
словотвірний потенціал мови. Форманти, виокремлені в структурі
оказіональних антропонімів, дублюють загальномовні. Як слушно за-
уважує Ж.Колоїз, специфіка індивідуально-авторського іменотворен-
ня, яким є, безперечно, і підліткове, полягає в новій довільній ком-
бінації адаптованих у системі мови слів, словоформ, коренів (основ)
слів і службових елементів, що уможливлює появу нових семантич-
них і функціонально-стилістичних відтінків [16: 124].
Проте здебільшого номінації виникають на основі метафорично-
го перенесення [8: 186 — 187]. Дослідники наголошують, що прізвись-
ка свідчать про характер взаємин усередині групи, „оскільки будь-яка
словесна взаємодія в певному колективі може стати смисловою тіль-
ки тоді, коли явно чи приховано встановлюються загальні терміни
референції”, тобто прізвиська завжди є продуктом міжособистісних
стосунків [2: 11 — 16] і в цьому сенсі можуть бути джерелами соціо-
лінгвістичних, психолінгвістичних студій.
Особливі номінації українські школярі вигадують для класно-
го керівника (куратора) та директора школи. Словотвірні тенденції
в цих лексичних рядах ті самі, що й для решти вторинних номінацій
учителів. Хіба що негативна конотація в них виразніша, пор.: класний
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 81
Шкiльнi реалiї у свiдомостi українських пiдлiткiв...
керівник — керівничка, керя/кера/киря, класна, класнуха, класничка,
класша, відьма, стерва, курвега.
Варто зазначити, що схильність до маркування осіб прізвиськами
виявляється в різні періоди підліткового віку неоднаково. Так, молод-
ші підлітки вигадливіші (більшість нетипових номінацій належить
саме п’ятикласникам, хоч багато учнів цієї вікової категорії взагалі не
вживають жаргонних номінацій або прізвиськ, називаючи вчителів на
ім’я по батькові, про що йшлося вище), натомість у новотворах стар-
шокласників виразніша оцінна складова й вони більшою мірою узго-
джені з тенденціями жаргонотворення.
Розмаїття шкільних реалій утілюється в ЛСП „Навчання”.
Найрозгалуженішим є лексичний ряд „Школа”. Свій „рідний” на-
вчальний заклад діти називають здебільшого божевільнею, тюрмою,
каторгою, вуликом чи мурашником. Анкети містять і такі номінації:
академія, блюварня, дурдом, пекло, пенхауз, хата.
Стимул школа викликає в підлітків чимало асоціацій. В анкетах
учнів 5 — 7 класів з Івано-Франківської області (опрацьовано 149 ан-
кет) наведено, зокрема, такі: навчання (13); знання (9); канікули (6);
дурна (6); наука (5); вчитися (5); дурдом (4); в’язниця (3); мука (3);
уроки (3); учоба (3); щоб учитися (3); велика (2); вчитель (2); канікули
(2); мучилка (2); навчальний заклад (2); параша (2); розум (2); туфта
(2); тюрма (2); школяр (2); божевільня (1); болото (1); буда (1); бу-
дівля (1); великі знання (1); вона (1); гарний настрій (1); де навчають-
ся (1); дім науки (1); друзі (1); дурість (1); дурна хата (1); жах (1);
зло (1); зоопарк (1); катастрофа (1); клас (1); класно (1); коробка (1);
лажа (1); місце для навчання (1); мудра (1); мудрість (1); ні (1); нуд-
но (1); нудьга (1); оцінки (1); погана (1); приміщення (1); середня (1);
там, де вчуся (1); тлумачний словник (1); фуфло (1); хата (1); храм
науки (1); шкільний (1); щастя (1).
З поданого переліку (59 реакцій) 23 реакції мають негативну ко-
нотацію, проте ядро словника складають позитивно марковані або
нейтральні реакції навчання, знання, канікули, наука, вчитися, уроки.
З негативно конотованих у ядрі перебувають реакції дурна, дурдом,
в’язниця, мука, що кількісно поступаються. Як зазначали вище, нега-
тивна оцінка школи є соціально вмотивованою не лише для україн-
ських підлітків. Переконливі свідчення містить звіт про польові до-
слідження, проведені Полом Вілісом в одній зі шкіл Бірмінгема [10:
487 — 488]. Група підлітків (типові шкільні бунтівники, які називали
себе „хлопчаками”) тонко розуміє природу шкільної влади, але вико-
ристовує свій досвід радше для боротьби із системою, ніж для співп-
раці з нею. Дослідник наголошує, що „хлопчаки” розглядали школу як
чуже середовище, яким, проте, можна маніпулювати для досягнення
власних інтересів. „Хлопчаки” називали слухняних дітей, тобто тих,
хто корився вчителям та добре вчився, „навушниками”. Проте й серед
„навушників” багато таких, хто непримиренно ставився до школи, але
приховував своє ставлення. Зрозуміло, що нерівність, яку засвідчує та
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 182
Данилевська О.М.
потверджує школа, не додає підстав для її позитивного сприйняття.
Яскравий образ „кастової стратифікації” сучасної української школи
зафіксував Любко Дереш у романі „Культ”, пор.: „Взагалі учні коледжу
мали строгу кастову приналежність. І дві найвпливовіші — це чуваки
та пацани..., які є евфемізмами слів „формал” та „неформал”... Оскіль-
ки „неформали” є всього лиш опозицією (всьому: суспільству, школі,
формалам, батькам), будемо відштовхуватись не від них, а від їхніх
опонентів — формалів”.
Підліткам загалом властивий бінарний поділ світу на чорне й
біле, тож кількісне переважання лексики негативної оцінки в підліт-
ковому соціолекті видається цілком закономірним. На це вказують до-
слідники мовлення німецької, британської, американської молоді [4].
Підґрунтя негативного образу школи можна шукати й з-поміж психо-
логічних чинників. Так, психолінгвісти вказують на амбівалентність
людської оцінки як такої. Проаналізувавши концепт „Освіта” крізь
призму іронії, російські дослідники дійшли висновку про можливість
побудови двох фреймів для одного поняття — такого, що ґрунтується
на нейтральній дефініції, і такого, в основі якого лежить іронічне ви-
значення [25: 85 — 86]. Освіта, отже й школа, супроводжується оре-
олом скепсису, адже засвідчує розумному обмеженість пізнавальних
можливостей людини (згадаймо Сократове Я знаю лише те, що нічого
не знаю), а від немудрого приховує міру його інтелектуальної ницості,
створюючи ілюзію розвитку.
Варто зазначити, що в „Словнику асоціативних норм української
мови” Н.Бутенко слова-стимулу школа немає, тому робити висновки
про зміни в мовній свідомості за результатами асоціативного експери-
менту поки що передчасно. Як реакцію слово школа словник наводить
на стимули 9 будинок, 5 квадрат [6: 115]. Безсумнівно, що в дитячій
мовній свідомості й, відповідно, мовній картині світу це поняття віді-
грає помітнішу роль, що зумовлює актуальність досліджень у царині
онтолінгвістики.
Об’єктом підліткової мовотворчості стають такі реалії шкільно-
го життя, як домашні завдання (домашка, домаха, доманя, домуня,
д/з, хомворк, уроки, завдик) та контрольні (контролка/контрольна,
контро ха, контрошка, контра, ТО, ткр, тематична, роботонька). Годі
уявити сучасну школу без шпаргалок, які діти називають шпаками,
шпорами, фішками, гармошками, черканями, заничками.
Виразно оцінний характер властивий лексичним рядам „Щоден-
ник”, „Класний журнал” та „Погана оцінка”, пор.:
Щоденник
Класний журнал
Погана оцінка
Щоден, щоденка, тайник, пужало, щодик / щидик, книга
жалоб, гроб, брехун, трехло
Червона книга, книга темряви, книга правди, страх, ужас, династія,
чорний список, журик, зернятко, бомба, око
Поганка, біда, прокуратор, бліна, колик, ворона, мерша, фу-фу,
пара, капець, хвіст
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 83
Шкiльнi реалiї у свiдомостi українських пiдлiткiв...
Позитивна оцінка домінує в номінаціях субполя „Перерва”: ре-
клама, рекламна пауза, свобода, рай, пауза, відбій, лафа, кайф, нове
життя, райська насолода, тема, монастирські дзвони, перекур. Звісно,
не оминають увагою школярі й канікули — таку бажану реалію сучас-
ної школи: вихідні, кайф, воля, шара, передих, отпуск, лафа, балдьож,
дні миру, на Канари.
Підлітковий лексикон є втіленням певних комунікативних ша-
блонів та стереотипів, проте привертає увагу дослідників і в слово-
творчому аспекті, оскільки засвідчує активні процеси в мовній стихії.
Наведені приклади переконують, що найпотужнішим джерелом фор-
мування жаргонного словника підлітків є афіксація. Продуктивни-
ми, зокрема, є суфікси суб’єктивної оцінки: -оньк- (роботонька); -ан-,
-ен-, -ун- (доманя, черканя, зарубіжканя; мовенія; домуня); -к- (зару-
біжка, мовознавка); -ик- (щодик, журик, завдик, колик ); -ег- (імовірно,
як фонетичний варіант -иг- — курвега). Помітним є використання ро-
сійських сленгізмів: домаха, контроха, передих, перекур, класша тощо.
Прикладом префіксально-суфіксального словотвору є слово ошколо-
ваний — так в одному класі називають відмінника. Творення цієї лек-
семи можна пояснити також опосередкованими відношеннями між
дериватом та проміжним/віртуальним (уявним) елементом, який би
мав бути, але якого, по суті, немає: ошколований [о+школ-+юва-ти]
школа. Власне, саме так мотивує творення подібних оказіоналізмів
Ж. Колоїз, пор.: оскатертинений, оланцюжений, опортретений тощо
[16: 148 — 150]. Цікавий приклад складних слів у підлітковому вока-
булярі — толкоголовий (толкова голова).
Продуктивним способом є абревіація, пор.: ткр (тематична кон-
трольна робота), дз (домашнє завдання), ТО (тематичне оцінювання).
З-поміж „підліткових слів” чимало утворено відкиданням частини
основи: фізра, фра, укрмова, украй, керя/кера. Деякі підліткові сло-
ва виникають на основі морфолого-фонетичних збігів: шпака, шпора
(шпаргалка), журик (класний журнал). Джерелом творення багатьох
жаргонізмів виступають іншомовні слова, зокрема англіцизми [28:
36 — 37], які вживаються або як екзотизми (homework — домашнє зав-
дання), або як метафоризовані запозичення (пенхауз — школа), або
служать основою для словотворення за допомогою питомих засобів
(вундеркіндер — від вундеркінд і кіндер-сюрприз). Аналізуючи лек-
сикон британських та американських підлітків в аспекті мовної гри,
Р. Боднар до продуктивних залучає й деякі некодифіковані способи
словотвору, а саме: сленгові римування, цифрове та літерне кодуван-
ня, перекручування загальновживаних слів, епонімію та часткову пар-
целяцію слова [4: 8]. Проте найяскравіше лінгвокреативні здібності
підлітків виявляються в семантичній деривації. Різноманітними мета-
форичними та метонімічними перенесеннями є більшість прикладів,
наведених в анкетах вторинних номінацій. Підлітки переосмислю-
ють назви популярних кінофільмів та книжок, реалій буденного
життя (книга темряви, червона книга — класний журнал). Дослідники
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 184
Данилевська О.М.
наводять чимало прикладів відображення в шкільному жаргоні нових
реалій зовнішнього світу, наприклад комп’ютерної термінології: база
даних — класний журнал, сканувати — списувати [17]. Діти не заба-
рилися з реакцією на вподобання заможних українців відпочивати в
екзотичних теплих краях, про що свідчить вторинна номінація кані-
кул на Канари. Утім, цю номінацію можна пояснювати і впливом ма-
сової культури, зокрема, телесеріалами. Неабиякий вплив на лекси-
кон школярів справляє реклама. Серед наведених в анкетах прикладів
зумовлені рекламою, приміром, такі: рекламна пауза (оголошення те-
леведучого перед блоком реклами), райська насолода (з рекламного
ролика батончика „Баунті”) — перерва.
Проаналізовані приклади є лише штрихами до мовного портрета
українського школяра-підлітка, якому притаманні особливе бачення
світу, своєрідність його сприйняття й пізнання. Психологи констату-
ють, що процес соціалізації сучасних підлітків істотно відрізняється
від того, як це відбувалося наприкінці двадцятого століття: так, за до-
слідженнями вітчизняних психологів, якщо підлітки 70—90-их рр.
XX ст. найбільше цінували чесність (83,6%), товариськість (67%), до-
броту (54,3%), скромність (53%) тощо, то сьогодні на вершину аксіо-
логічної піраміди потрапили цінності індивідуального характеру —
здоров’я, любов, дружба, особисті матеріальні вигоди, що зумовлено
глобальними соціальними трансформаціями [1: 6]. Ці зміни засвідчу-
ють і відповіді дітей на запитання „Навіщо навчаєшся мови?”. Анкету-
вання дає підстави для висновку, що для 11 — 15-літніх українців прі-
оритетними в навчанні мов є прагматичні мотиви. Запропоновані
підлітками варіанти відповідей об’єднали в кілька груп. Найчисельні-
шою є група, яку складають відповіді про важливість вивчення мов
для інтелектуального розвитку особистості (приблизно 72 відповіді зі
197 анкет, тобто 36,5 %). Зі знанням мов діти пов’язують формування
та прояв таких інтелектуальних якостей, як мудрість, досвід, еруди-
ція. 20% опитаних (40 відповідей) наголошують на важливості мовної
освіти для успішного спілкування. 24% опитаних (47 реакцій) переко-
нані, що мов потрібно навчатися, щоб комфортніше було подорожува-
ти. 17% респондентів пов’язують навчання мов з майбутньою успіш-
ною кар’єрою, а 5,5% — мріють працювати за кордоном. Якщо взяти
до уваги тих, кому мови потрібні, щоб переселитися в чужі краї, а та-
кож тих, хто мріє там навчатися, то кількість таких анкет сягає 7%.
Отже, соціолект підлітків є тим камертоном, який дає змогу вло-
вити найтонші коливання в аксіологічній сфері сучасного соціуму.
Причини цього феномену лежать у психічній природі підлітків, суть
якої Ж. Піаже вбачав у здійсненні останньої фундаментальної децен-
трації, коли особистість звільняється від залежності від конкретних
об’єктів у полі сприйняття світу й починає ставитися до світу в сенсі
того, як його (цей світ) можна змінити [20: 104 — 105]. Власне, вия-
вом такого ставлення є й підліткова лінгвокреативність, що її яскраво
засвідчує досліджений матеріал.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 85
Шкiльнi реалiї у свiдомостi українських пiдлiткiв...
Аналіз результатів соціолінгвістичного дослідження дає підстави
для кількох висновків.
1. Своєрідність відображення шкільних реалій у свідомості укра-
їнських підлітків свідчить про удосконалення їхньої дискурсивної ді-
яльності та дискурсивної поведінки і дає змогу простежити етапи со-
ціалізації, а також особливості дорослішання. Водночас підлітковий
соціолект є тим дзеркалом, у якому ми, дорослі, мусимо впізнавати са-
мих себе, бо мова підлітків — це здебільшого приміряння дітьми «до-
рослої» мови, їхня вербалізована реакція на справжні, а не декларова-
ні, дорослі цінності.
2. Шкільну субмову слід розглядати крізь призму «підліткового
бунту», який має соціальні передумови та виявляє типологічну поді-
бність в усіх суспільствах, де є організоване шкільне навчання. Бінар-
ний поділ світу на чорне й біле зумовлює переважання в підлітковому
соціолекті лексики негативної оцінки.
3. Підліткова мовотворчість виявляється в різні періоди підлітко-
вого віку неоднаково, що зумовлено індивідуальним психічним роз-
витком, у процесі якого підлітки починають ставитися до світу як до
об’єкта перетворення відповідно до програми власного життя.
4. Дослідження особливостей відображення шкільних реалій у
свідомості українських підлітків має лінгводидактичну перспекти-
ву, адже з огляду на комунікативну природу процесу навчання можна
припустити, що поліпшення його результативності залежить від того,
наскільки успішною є комунікація учасників педагогічного дискурсу.
1. Абдюкова Н. В. Психологічні особливості соціалізації сучасного підлітка: Автореф.
дис. ...кандидата псих. наук. — К., 2000. — 19 с.
2. Бєлова А. Д., Ніколенко О. В. Прізвиська: соціокультурний і соціопрагматичний
аспекти // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. — К., 2004. —
№10. — С. 11 — 16.
3. Богданович Г. Ю. Концептуальная картина мира сквозь призму языковой личнос-
ти // Филологические студии. — Симферополь. — 2001. — № 3. — С. 19 — 22.
4. Боднар Р. В. Соціолект підлітків як субкультура сучасного лінгвосоціуму: Автореф.
дис. ...кандидата філол. наук: 10.02.04 / КНУ імені Тараса Шевченка. — К., 2007. —
19 с.
5. Бурда Т. М. Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму
(молодіжне середовище м. Києва): Автореф. дис... кандидата філол. наук: 10.02.01 /
НАН України; Інститут української мови. — К., 2002. — 22 с.
6. Бутенко Н. П. Словник асоціативних норм української мови. — Львів, 1979. — 119 с.
7. Вахтин Н. Б., Головко Е. В. Социолингвистика и социология языка. — СПб., 2004. —
336 с.
8. Врублевська Г. Й. Лінгвокреативні процеси формування молодіжного жаргону // Ві-
сник Житомирського педагогічного університету. — 2004. — № 14. — С. 186 — 187.
9. Галунова Н.Н. Гендерный параметр в изучении ассоциативно-вербального поведения
детей в раннем онтогенезе // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, —
Т.1. — С. 125 — 128
10. Ґіденс, Ентоні. Соціологія. — К., 1999. — 726 с.
11. Гуц Е. Н. Репрезентация образов сознания подростка некодифицированными
языковыми знаками: психолингвистический аспект: Автореф. дисс. ...доктора фи-
лол. наук. — Барнаул, 2005.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 186
Данилевська О.М.
12. Дзюбишина-Мельник Н. Розкажу тобі я ще й про те... (Мова дитячої літератури) //
Культура слова. — К., 1991. — Вип. 41. — С. 62 — 68.
13. Дзюбишина-Мельник Н. Художній стиль і мова творів для дітей // Культура слова. —
К., 1992. — Вип. 42. — С. 85 — 90.
14. Доценко Т. И. Сферы общения и активные тенденции в лексиконе подростка //
Международная научная конференция «Изменяющийся языковой мир» — Пермь,
Пермский госуниверситет, ноябрь 2001, http://language.psu.ru/bin/view.
cgi?art=0059&lang=rus
15. Карасик В.И. Язык социального статуса. — М., 2002. — 333 с.
16. Колоїз Ж.В. Українська оказіональна деривація: Монографія. — К., 2007. — 311 с.
17. Мамаєва С. В. Своеобразие речевой субкультуры школьника-подростка; http://
library.krasu.ru/ft/ft/_articles/0112789.pdf
18. Мацько Л. Аспекти мовної особистості у проекції педагогічного дискурсу // Диво-
слово. — 2006. — № 7. — С. 2 — 4.
19. Мечковская Н. Б. Социальная лингвистика. — М., 2000. — 207 с.
20. Обухова Л. Ф. Концепция Жана Пиаже: за и против. — М., 1981. — 191 с.
21. Огар Е. І. Мова дитячого літературного дискурсу: функціонально-комунікативні ас-
пекти дослідження // Вісник Сумського державного університету. — 2006. — №3. —
С. 10 — 17.
22. Психология современного подростка. — М., 1987. — 270 с.
23. Седов К. Ф. Дискурс и личность: эволюция коммуникативной компетенции. — М.,
2004. — 320 с.
24. Ставицька Л. О. Арґо, жарґон, сленґ: Соціальна диференціація української мови. —
К., 2005. — 464 с.
25. Толочко О. В. Фрейм „Образование” сквозь призму иронии // Языковая личность:
аспекты лингвистики и лингводидактики: Сб. науч. тр. / ВГПУ. — Волгоград,
1999. — С. 85 — 88.
26. Цейтлин С.Н. Язык и ребенок: Лингвистика детской речи. — М., 2000. — 240 с.
27. Шэффер Д. Дети и подростки: психология развития. — СПб., 2003. — 976 с.
28. Юферова О. Функційні особливості англіцизмів у сучасній українській прозі //
Дивослово. — 2007. — № 12. — С. 36 — 37.
Oksana Danylevska
SCHOOL REALIA IN THE UKRAINIAN TEENAGER CONSCIENCE:
A SOCIOLINGUISTIC PERSPECTIVE
The paper discusses the results of a complex sociolinguistic research (including polling,
observation, and associative experiment) aimed at looking into the peculiarities of the
teenage social idiom formation and functioning. The features specific for school realia in
the Ukrainian child mind are tracked down. School vernacular is to be viewed through the
prism of “teenage rebellion” which, on the one hand, calls forth the domination of the neg-
ative evaluative vocabulary in the teenage idiom, and on the other hand, determines the
peculiarity of the linguocreative processes typical for this category of speakers.
Keywords: sociolinguistics, children speech linguistics, teenage social idiom, school jargon,
language conscience, teenage linguocreativity
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6005 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T21:38:42Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Данилевська, О. 2010-02-15T10:58:29Z 2010-02-15T10:58:29Z 2009 Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) / О. Данилевська // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 74-86. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6005 811.161.2’272:112 У статті висвітлено результати соціолінгвістичного дослідження (анкетування, спостереження та асоціативний експеримент), яке мало на меті з’ясувати особливості формування та функціонування підліткового соціолекту. Проаналізовано своєрідність відображення шкільних реалій у свідомості українських підлітків. Обґрунтовано необхідність розглядати шкільну субмову крізь призму «підліткового бунту», який, з одного боку, зумовлює переважання в підлітковому соціолекті лексики негативної оцінки, а з іншого — визначає специфіку лінгвокреативних процесів у спільноті мовців цієї вікової категорії. The paper discusses the results of a complex sociolinguistic research (including polling, observation, and associative experiment) aimed at looking into the peculiarities of the teenage social idiom formation and functioning. The features specific for school realia in the Ukrainian child mind are tracked down. School vernacular is to be viewed through the prism of “teenage rebellion” which, on the one hand, calls forth the domination of the negative evaluative vocabulary in the teenage idiom, and on the other hand, determines the peculiarity of the linguocreative processes typical for this category of speakers. uk Iнститут української мови НАН України Дослідження Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) School realia in the ukrainian teenager conscience: a sociolinguistic perspective Article published earlier |
| spellingShingle | Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) Данилевська, О. Дослідження |
| title | Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) |
| title_alt | School realia in the ukrainian teenager conscience: a sociolinguistic perspective |
| title_full | Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) |
| title_fullStr | Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) |
| title_full_unstemmed | Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) |
| title_short | Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) |
| title_sort | шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) |
| topic | Дослідження |
| topic_facet | Дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6005 |
| work_keys_str_mv | AT danilevsʹkao škílʹnírealííusvídomostíukraínsʹkihpídlítkívzarezulʹtatamisocíolíngvístičnogodoslídžennâ AT danilevsʹkao schoolrealiaintheukrainianteenagerconscienceasociolinguisticperspective |