Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Стаття присвячена джерелознавчому огляду спеціалізованої, педагогічної та громадської періодики в питаннях організації екскурсійної справи в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст Статья посвящена источниковедческому обзору специализированной, педагогической и общественной периодики по воп...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60075 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / С. Грибанова // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 103-111. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860214271840878592 |
|---|---|
| author | Грибанова, С. |
| author_facet | Грибанова, С. |
| citation_txt | Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / С. Грибанова // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 103-111. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Стаття присвячена джерелознавчому огляду спеціалізованої, педагогічної та громадської періодики в питаннях організації екскурсійної справи в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст
Статья посвящена источниковедческому обзору специализированной, педагогической и общественной периодики по вопросам организации экскурсионного дела на Украине во второй половине ХІХ – в начале ХХ ст.
This article is dedicated to literature review of special, pedagogical and social periodicals in excursionism in Ukraine in the second half of XIX to the early XX centuries.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:15:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2222-5250
103
Олег Власов
Каменская запорожская Сечь как туристский объект: проблемы и перспективы
В статье дается общая характеристика памятника истории национального значения Каменской за-
порожской Сечи, как историко-археологического объекта, освещается современное состояние памят-
ника. Изложены предложения по использованию Каменской Сечи в сфере туризма.
Ключевые слова: Каменская Сечь, туризм, археологический музей под открытым небом.
Oleg Vlasov
The Kamyanska Zaporozhyan Sich as a tourist object: problems and perspectives
The article characterizes the historical monument of national signifi cance «The Kamyanska Zaporozhyan Sich»
as the historical and archaeological object and considers the present-day monument’s state. The propositions of
the Kamyanska Sich usage in the tourism industry are set forth in the article.
Key words: Kamianska Sich, tourism, archaeological open air museum.
15. Титова О.М. Збереження нерухомих
пам’яток археології в заповідниках і музеях //
Праці центру пам’яткознавства. Вип. 6. – Київ,
«Шлях», 2004. – С. 106-110.
16. Guide to the archaeological open air
museums in Europe. – Karpi (MO), Nuovagrafi ca,
2009. – 186 p.
17. Малинова Рената, Малина Ярослав. Прыжок
в прошлое. - Москва, «Мысль», 1988. – 272 с.
18. Трачук О. Моделювання прадавньої
історії рідного краю // Товариство Коло-Ра.
Експерементальні студії. – Київ, 2001. – С. 61-67.
19. Титова О. Відтворення нерухомих
пам’яток українського козацтва. До постанов-
ки питання // Нові дослідження пам’яток ко-
зацької доби в Україні. Збірка наукових статей.
Випуск 11. – Київ, «Шлях», 2002. – С. 81-84.
20. Козловський А.О., Іль’їнський В.Є. Звіт
про дослідження на Кам’янській Січі у 1989 р. //
НА ДІКЗ, № 39. – Сторінки не пронумеровані.
УДК 930.253(477) «18/19»
Світлана Грибанова (м. Київ)
МАТЕРІАЛИ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ
ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ
ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Стаття присвячена джерелознавчому огляду спеціалізованої, педагогічної та громадської періодики в
питаннях організації екскурсійної справи в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Ключові слова: періодичні видання, екскурсія, екскурсійна справа, учнівські екскурсії, екскурсійний метод.
Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. в Росій-
ській імперії і в тій частині України, що входила
до її складу, ознаменувався певними зрушеннями в
соціально-економічній та культурній сферах. Новий
поштовх для свого розвитку отримала й екскурсійна
справа в Україні. Тому невипадково, що саме в той
період питання організації та проведення екскурсій
почали висвітлюватися в періодичних виданнях ту-
ристичного, педагогічного та суспільно-політичного
напрямів. Вміщені в них публікації, що торкали-
ся різних аспектів екскурсійної діяльності, є важли-
вим джерелом для вивчення туризму та екскурсійної
справи сучасними істориками.
Слід зазначити, що за радянських часів у пра-
цях дослідників, зокрема, P. O. Дьякової "Ис-
тория экскурсионного дела в СССР"; Л. М. Логви-
нова, Ю. В. Рухлова "История развития туристско-
экскурсионного дела"; В. А. Сичинави "Из истории
издания отечественной туристско-экскурсионной
литературы" частково розглядалася і використовува-
лася періодична літератури з цієї проблеми. Але їхні
праці мали здебільшого загальносоюзний характер.
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
104
Ця стаття має на меті дослідити, які саме пи-
тання розвитку екскурсійної справи в Україні ви-
світлювалися в матеріалах спеціалізованої пе-
ріодики, а саме в часописах: "Русский турист",
"Русский экскурсант", "Экскурсионный вестник",
"Вокруг света", "Вестник спорта и туризма",
"Школьные экскурсии и школьный музей"; педа-
гогічній періодиці, а саме в часописах: "Учитель",
"Русская школа", "Вестник воспитания", "Журнал
Министерства народного просвещения", "Світло",
а також в науково-літературному та громадсько-
політичному часописі "Украинская жизнь" зазна-
ченого періоду, показати, що періодична преса
є важливим складником комплексу джерел з істо-
рії екскурсійної справи в Україні.
Започаткування організованого туризму в
Російській імперії спричинило появу спеціалі-
зованої періодичної літератури з питань туриз-
му та екскурсій.
Із створенням у 1895 р. Російського турінг-
клубу постало питання й про його друкований
орган. З 1899 р. до 1913 р. друкується щомісяч-
ний часопис цього клубу під назвою "Русский ту-
рист", який висвітлював питання організації по-
дорожей та екскурсій в імперії.
Часопис "Вестник спорта и туризма", що вихо-
див на початку ХХ ст. як безкоштовний додаток
до часопису "Вокруг света", друкував повідом-
лення про проведення екскурсій в одній із своїх
рубрик "Просветительские экскурсии".
У 1914-1916 pp. в Москві виходив часопис
"Экскурсионный вестник", який мав 4 розділи:
"Хождения по Руси и за рубеж", "Культурные
центры", "Хроника" та "Библиография". У розді-
лах "Хроника" та "Библиография" подавалася ін-
формація про організацію та проведення екскурсій
у Російській імперії, зокрема й в Україні. Часопис
друкував також огляди періодичних видань.
Екскурсійне життя всієї імперії, зокрема й
України, висвітлювалося і у спеціалізовано-
му часописі "Русский экскурсант", що видавав-
ся Ярославською екскурсійною комісією впро-
довж трьох років, починаючи з березня 1914 року.
Кожному випуску відводилось 100-150 сторінок
з ілюстраціями. У розділах цього часопису роз-
міщувались статті із загальних питань екскурсій-
ної справи, батьківщинознавства, керівників екс-
курсій та враження екскурсантів. Були також до-
відковий та бібліографічний відділи, друкувалися
об'яви [23; 63]. Про проведення екскурсій повідо-
млялось у рубриках: "К сведению руководителей",
"Движение экскурсий", "Хроника экскурсий".
Часопис "Школьные экскурсии и школьный
музей", що виходив на Півдні України у 1913-
1917 pp., друкував цікаві статті краєзнавчого ха-
рактеру, статті, що торкалися питань організації
та проведення екскурсій, розвитку вітчизняно-
го туризму, повідомлення про маршрути подо-
рожей Кримсько-Кавказького гірського клубу.
Звертають на себе увагу публікації журналіста
В. Смирнова: "Экскурсии Крымско-Кавказского
горного клуба в 1916 г.", "Тормозы развития
отечественного туризма", "Краткосрочные
курсы для ознакомления с местной природой,
организованные Крымско-Кавказским горным
клубом в г. Одессе 26 мая по 8 июня 1916 г.".
Часопис "Школьные экскурсии и школьный
музей" сприяв виданню окремих праць педагогів-
екскурсіоністів. Так, зокрема у 1914 р. була над-
рукована праця І. Я. Акінфієва "Как устраивать
экскурсии с учащимися". У ній автор торкався
питань методики організації шкільних екскур-
сій, наголошуючи на потребі вчити дітей спо-
стерігати навколишній світ. Він звертав увагу
на необхідність грунтовної підготовки вчителя-
керівника екскурсії [1; 22].
Спеціалізована туристично-екскурсійна літе-
ратура початку XX ст. формувала у суспільстві
позитивне ставлення до екскурсій, давала пора-
ди, як краще їх організовувати та проводити, за-
безпечувати кваліфікованими фахівцями.
Широке коло питань, пов'язаних з учнівськи-
ми екскурсіями, піднімали педагогічні часописи:
"Русская школа", "Журнал Министерства народно-
го просвещения", "Вестник воспитания", "Світло".
Окрім зазначеної періодичної літератури пи-
тання організації та проведення екскурсій сила-
ми українських просвітницьких товариств ви-
світлював науково-літературний та громадсько-
політичний часопис "Украинская жизнь", що
друкувався в Москві на початку XX ст. У рубри-
ці "В Украине и вне ее" вміщувалась цікава ін-
формація про екскурсійний рух у різних про-
шарках суспільства.
На початку XX ст. науково-педагогічні діячі
почали розробляти теорію екскурсійної справи,
зокрема, вони обговорювали поняття сутності
екскурсії. У роботах І. М. Гревса, С. Ф. Русової
було дано визначення цього поняття. Ця тема
піднімалась у спеціалізованій екскурсійній літе-
ратурі. Так, часопис "Экскурсионный вестник"
у 1914 p. – перший серед спеціалізованих ви-
дань дав тлумачення поняттю "екскурсія", зазна-
чивши, що назва походить від латинського слова
ISSN 2222-5250
105
"excursio", "excurere" і означає вибігати, здійсню-
вати набіг, відправлення у бік, так би мовити, по-
за, поїздка або похід будь-куди, що здійснюється
з науковою метою, в галузь невідомого з метою
ознайомлення, вивчення, пізнання – ось що влас-
не означає поняття "екскурсія" [30; 122].
Звертаючи увагу на екскурсію як на одну з
найбільш ефективних форм просвітництва та
виховання, освітяни наголошували на виховній
ролі екскурсій. Так, у статті російського автора
А. Ільїна за темою "Ученические экскурсии и их
значение. Очерк значения ученических экскурсий
в гигиеническом, общеобразовательном и воспи-
тательном отношениях", надрукованій у часописі
"Русский турист" № 9-10 за 1907 р., відзначаэться
загальнопедагогічне значення екскурсій. Автор
зазначив, що під час екскурсій педагоги ближ-
че знайомляться зі своїми вихованцями, краще
пізнають їхній характер, для них відкривається
поле для спостережень, що не завжди можливо
в умовах шкільного навчання [3; 250]. Автор схва-
лював циркуляр Міністерства народної освіти за
№ 20 185 від 20 серпня 1900 р., за яким запрова-
джувалися обов'язкові проведення прогулянок, екс-
курсій та подорожей з учнями з освітньою метою,
а також введення щорічної звітності про їх здійснення.
Передові педагоги вважали, що екскурсії є най-
кращими посібниками при вивченні географії,
природознавства, історії тощо. На їх думку, такі
екскурсії сприяли пізнанню рідного краю. Тому
екскурсії влаштовувались українськими педагога-
ми у школах і училищах. Освітяни твердили, що
неодмінною умовою викладання природознавства
повинно бути спостереження учнями явищ приро-
ди, знайомство з флорою та фауною. Цього можна
було досягнути тільки завдяки належним чином
організованим екскурсіям. І невипадково екскур-
сії у природу були одним з найпопулярніших за-
ходів, що організовувались у гімназіях і училищах
під керівництвом учителів природознавства.
Питання організації та проведення екскурсій
у природу порушувалися і на сторінках таких ча-
сописів, як: "Русский турист", "Вестник спорта
и туризма", "Бюллетень Харьковского общества
любителей природы" тощо.
Так, автор А. Ільїн у вказаній вище роботі на-
голошував на необхідності використовувати різні
екскурсійні об'єкти саме для спостереження і ви-
вчення їх екскурсантами. Особливого значення
він надавав позаміським екскурсіям географіч-
ного, природничого спрямування; наголошував
на важливій ролі кваліфікованого керівника (екс-
курсовода), з яким екскурсанти "одержать значно
більше знань з природознавства, ніж під час на-
вчання у класі" [4; 251]. Саме такі екскурсії, вва-
жав А. Ільїн, сприяють пізнанню природи і розви-
вають любов до неї.
Величезне значення мали історичні екскурсії.
Вони влаштовувалися в Києві і Полтаві, Чернігові
та Острозі, Луцьку та Ізмаїлі, Севастополі та
Сімферополі, Харкові й Одесі, Катеринославі,
Ніжині та інших містах України.
Наприклад, за відомостями "Русского
экскурсанта" № 6 (1916 р.) у 1916 p. відбулися екс-
курсії вихованок Філаретівського єпархіального
жіночого училища до історичного музею, будин-
ку І. Мазепи у Чернігові, учнів Севастопольського
реального училища – до Сімферополя, де вони
відвідали музей при губернській земській управі
та інші місця [17; 59].
Автор А. Ільїн у вказаній статті підкреслював
їх роль в освітньому процесі. Він вважав, що істо-
ричні екскурсії варто проводити там, де є сприятли-
ві умови, де зберігаються такі об'єкти, як: історич-
ні пам'ятки, музеї, археологічні розкопи тощо. На ці
екскурсії не можна дивитися як на пусту забаву та
розвагу, – писав він, – "… вони мають слугувати ...
джерелом та основою для набуття знань з історії
культури ..." [5; 251]. Екскурсії мають підсилювати
інтерес до вивчення рідної історії. Думки, які висло-
вив автор на початку XX ст., не втрачають актуаль-
ності й натепер. Вивчення рідної історії, культури,
природи засобами екскурсій сприяє патріотичному
вихованню молоді, її національної свідомості.
Активна популяризація екскурсій, розгорну-
та освітянами в періодиці, призвела до розгор-
тання екскурсійного методу навчання у школах.
Наприклад, за даними часопису "Экскурсионный
вестник" № 2 за 1914 p. у 1909 p. навчальними за-
кладами Одеського навчального округу було здій-
снено 17 екскурсій, 31 освітянська прогулянка,
10 малих екскурсій, а 1911 p. учні другої Херсонської
чоловічої та Мелітопольської жіночої гімназії відві-
дали маєток Фальц-Фейна "Асканію Нову".
До програм шкільного навчання було включе-
но екскурсії – паломництва. В Одесі у 1912 р. та-
ких екскурсій до святих місць було здійснено 4, зо-
крема до Святогірського монастиря (Харківської
губернії) [29; 135,136].
Нарада директорів навчальних закладів Одесь-
кого навчального округу визнала необхідним про-
водити екскурсії не тільки з учнями старших кла-
сів, а й молодших, при чому зазначалося, що для
останніх можна влаштовувати прогулянки на неве-
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
106
ликі відстані для ознайомлення з природою та ці-
кавими об’єктами навколишніх місцевостей.
Поступово екскурсії набували форми шкільного
туризму. Вихованці навчальних закладів з України
вирушали в багатоденні подорожі по різних міс-
тах Російської імперії. До України також прибува-
ли учні навчальних закладів з різних місцевостей
Росії. Так, за двадцять років існування Тверської
гімназії її вихованці побували практично в усій єв-
ропейській Росії. Перебуваючи в Україні тверські
екскурсанти ретельно оглядали такі міста, як Київ
та Одеса. Про це ми довідуємося зі сторінок часо-
пису "Вокруг света" № 24 за 1913 рік.
Новим етапом у розвитку екскурсійної спра-
ви стало створення екскурсійних комісій при
навчальних округах. В Україні екскурсійні ко-
місії, або комітети, були утворені в 1909 р. при
Київському, Одеському, Харківському навчаль-
них округах. Вони займалися організацією обслу-
говування екскурсантів – пошуком дешевого або
безкоштовного житла, забезпеченням екскурсій-
них груп кваліфікованими керівниками екскурсій
(екскурсоводами) тощо.
Про діяльність Київської міської екскурсій-
ної комісії довідуємося з рубрики "К сведению
руководителей" часопису "Русский экскурсант"
№ 1 за 1914 рік. У ній, зокрема, повідомлялося
про надання за невелику платню приміщень для
проживання приїжджим екскурсантам і кваліфі-
кованих керівників екскурсій (тобто екскурсово-
дів). Причому екскурсантам сільських та місь-
ких однокласних та двокласних училищ, неділь-
них шкіл та вечірніх класів комісія надавала екс-
курсоводів по Києву безкоштовно, "екскурсантам
же середніх та будь-яких інших навчальних за-
кладів комісія рекомендувала платних керівників-
фахівців по 5 крб. за кожну екскурсію" [13; 96].
Забезпечення груп екскурсантів кваліфіковани-
ми екскурсійними працівниками було одним із
важливих завдань екскурсійного обслуговуван-
ня населення. Тому не дивно, що серед педаго-
гічних кіл постало питання про підготовку ква-
ліфікованих керівників екскурсій – викладачів-
екскурсоводів. Заснування перших в Україні кур-
сів для підготовки керівників дитячими екскурсі-
ями у природу в м. Києві у 1915 р. дало поштовх
до організації подібних курсів в Одесі у 1916 р.
Їх організатором виступив Кримсько-Кавказький
гірський клуб. Ця подія була висвітлена у публіка-
ції В. Смирнова в часописі "Школьные экскурсии
и школьный музей" № 4-5 за 1916 р.
Автор публікації докладно описав процес
створення курсів з підготовки керівників освітніх
учнівських та дитячих екскурсій, розповів про
участь у цьому заході провідних одеських вче-
них О. М. Попової, Г. І. Потапенка, І. Я. Точид-
ловського, Г. І. Танфільєва, В. Ф. Пастернацької,
А. Р. Пренделя. На думку Смирнова, курси ма-
ли надзвичайний успіх [24; 41-44]. Ця корисна
справа щодо підготовки відповідних фахівців-
керівників екскурсій, безумовно, мала важливе
значення для подальшого розвитку екскурсійної
діяльності в Україні.
Питання організації учнівських екскурсій об-
говорювались на педагогічних з’їздах, що відбу-
валися у 1916 р. в Києві, Одесі, Харкові. Часопис
"Русский экскурсант" № 6 за 1916 р. вмістив на
своїх сторінках докладну інформацію про їх ро-
боту. У резолюції Київського педагогічного з’їзду
пріоритетним завданням визначалась організа-
ція спеціальних курсів для підготовки екскур-
соводів з числа педагогів. У рубриці "Хроника
экскурсий" часопису "Русский экскурсант" № 6
за 1916 р. було вміщено інформацію про роботу
Київського педагогічного з’їзду і про зміст при-
йнятих ним рішень.
Також було накреслено програму розбудови
екскурсійної діяльності:
1) організація екскурсій має бути необхід-
ною для кожного навчального закладу;
2) екскурсії повинні носити не випадковий,
а продуманий і систематичний характер;
3) місцеві екскурсії мають бути
обов’язковими для всіх учнів навчальних закла-
дів [15; 51-52].
Зрозуміло, що ці заходи були спрямовані на
найширше охоплення екскурсіями учнівської
молоді з метою піднесення її освітнього та куль-
турного рівня.
У часописі "Русский экскурсант" було пові-
домлено і про роботу Харківського педагогічно-
го з’їзду, який констатував величезну користь,
що приносили екскурсії для виховання учнів та
молоді. Для учасників з’їзду, які складалися пе-
реважно з учителів-педагогів, екскурсійною ко-
місією навчального округу було організовано
у Харкові низку екскурсій. Екскурсанти знайо-
милися з пам'ятками старовини, храмами, цер-
ковними старожитностями Харкова, відвідали
громадську бібліотеку, найкраще облаштовані
школи, гімназії, училища; кабінети і лабораторії
інститутів, метеостанцію та обсерваторію, за-
води, фабрики, електростанцію, критий ринок.
Побували у ботанічному та зоологічному садах.
Відвідали міський художній музей та етногра-
ISSN 2222-5250
107
фічний музей. Власне, це були своєрідні прак-
тичні заняття з екскурсійної роботи.
Після закриття з’їзду учасникам пропонува-
лося взяти участь в екскурсіях та туристських
подорожах: у Святі гори, Слов'янськ, Бахмут,
Білгород, Катеринослав, Асканію-Нову, Полтаву,
Кременчук, Київ, Чернігів.
Отже, матеріали часопису свідчать про те,
що, незважаючи на важкі умови життя, пов’язані
з Першою світовою війною, інтерес освітян до
екскурсійної справи не зменшився, на з’їздах бу-
ло розроблено широку екскурсійну програму,
спрямовану на дальший розвиток освіти.
Екскурсійний рух поширювався й на інші на-
вчальні заклади. Так, у 1916 р., як повідомляв
"Русский экскурсант" (№ 6, 1916 р.), відбулася
екскурсія у Бахчисарай та найближчі околиці слу-
хачів курсів, що були організовані Сімферополь-
ською дирекцією народних училищ. Її учасни-
ки відвідали природно-історичний музей губерн-
ського земства, де пояснення їм давав викладач
географії та природознавства В. Смирнов, який
виступав автором низки публікацій з проблем
екскурсійної справи [16; 58-59].
Мода на екскурсії поширилася і серед учас-
ників різного роду з'їздів, конгресів, конферен-
цій, про що свідчить публікація А. Аскурита
"Второй съезд русских эсперантистов (коррес-
понденция из Киева)" надрукована у часописі
"Вокруг света" № 33 за 1913 рік. Так, ділові за-
сідання Другого з'їзду російських есперантистів,
що відбувся 4 серпня 1913 р. у Києві; "чередува-
лися з екскурсіями по місту Києву, на виставку та
по Дніпру" [2; 395].
Суттєву роль у розвитку туризму та екскурсій
на південному березі Кримського півострова зі-
грало Ялтинське відділення Кримського гірсько-
го клубу. Перша організована наукова екскурсія
членів клубу відбулася в 1891 p., роком пізніше
клубом була організована перша учнівська екс-
курсія. Взагалі екскурсії клубу були наукові, осві-
тянські і для всіх бажаючих.
Про діяльність Ялтинського клубу писав ча-
сопис "Русский экскурсант" № 1 за 1914 рік.
У рубриці "Движение экскурсий" повідомляло-
ся про початок роботи 1 квітня 1914 р. секції пі-
шохідних екскурсій при Ялтинському відділен-
ні Кримсько-Кавказького клубу [14; 88]. Часопис
рекламував гірсько-пішохідні екскурсії в околиці
Ялти, запрошуючи охочих взяти в них участь.
У тій же рубриці повідомлялося й про прове-
дення наукових екскурсій у 1916 р. до художніх
старожитностей м. Острога. Екскурсанти, у складі
яких були архітектор-художник В. І. Ковальський,
інженери-будівельники Б. П. Солоський та В. Г. Ле-
онтович, з метою наукового дослідження ретель-
но оглянули та дослідили пам'ятки острозької
старовини: Богоявленський собор, замок, ве-
жі, відвідали також м. Межиріч та с. Новомалин,
де оглядали та вивчали давні споруди.
Важливу групу джерел з історії екскурсій-
ної справи становить педагогічна періодика.
Періодичні часописи, такі як "Учитель", "Русская
школа", "Вестник воспитания", "Журнал
Министерства народного просвещения", "Світло"
друкувалися в Російській імперії в др. пол. XIX
- на початку XX ст. і висвітлювали на сторінках
друкованих видань й питання організації та про-
ведення екскурсій, де екскурсії розглядалися під
кутом зору навчально-виховного процесу.
Вміщені в них статті написані освітянами та вче-
ними як російськими, так і українськими. Їхні робо-
ти для нас цінні насамперед тим, що в них висвітлю-
вались питання організації та проведення екскурсій
не лише в Російській імперії, а й в Україні. Серед
російських педагогів та вчених – О. Герд, І. Гревс,
Д. Кайгородов, Н. Арепьєв, В. Акімов та інші.
Одні з перших статей цього напрямку вийшли
у 1866 році в часописі "Учитель". О. Герд надру-
кував низку статей, які присвятив найбільш ціка-
вим і доступним екскурсійним темам з ботаніки, зо-
ології, геології тощо. Це, зокрема, такі його робо-
ти, як "Об естественно-исторических экскурсиях",
"Экскурсии по изучению неорганической природы",
"Материалы для естественно-исторических наблю-
дений". В них автор розглянув екскурсію, насампе-
ред, як доповнення до навчального процесу.
Часопис "Русская школа" – один з відомих пе-
дагогічних часописів, що друкувався в СПб з 1890-
х pp. до 1917 p., спираючись на висловлюван-
ня відомих російських педагогів-екскурсіоністів
О. Герда, Д. Кайгородова, Н. Арепьєва, зробив ва-
гомий внесок в розробку теорії та методики екс-
курсійної справи в державі.
Значний інтерес як джерело вивчення історії
екскурсійного руху становить творчий доробок
петербурзького вченого-педагога Н. Арепьєва.
В своїй статті "Общеобразовательные экскурсии
в средней школе", надрукованій в часописі
"Русская школа" № 5,6 за 1900 p., він згадує се-
ред піонерів-організаторів учнівського екскурсій-
ного руху й подвижників з України П. Сидорова
та І. Акінфієва. Зокрема, І. Акінфієва автор назвав
невтомним популяризатором екскурсій для учнів,
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
108
які І. Акінфієв здійснював щорічно навесні та во-
сени з навчальною метою, що доповнювало тра-
диційну класноурочну систему.
Наступна стаття Н. Арепьєва "Общеобразова-
тельные экскурсии" була надрукована в розді-
лі "Оригинальные и переводные статьи" № 4 за
1899 р. часопису "Вестник воспитания", що ви-
ходив у Москві в кінці XIX – на початку XX ст.
В ній автор торкався питань організації екскур-
сій у вищих навчальних закладах. В статті наве-
дені цікаві дані про Харківський університет; він
називає організаторів студентських екскурсій –
проф. І. Леваківського та А. Краснова. Окрім то-
го, в статті вміщені цікаві відомості про організа-
цію екскурсій в гімназіях та реальних училищах у
Сімферополі, Житомирі та Сумах, про екскурсій-
ну діяльність Кримського гірського клубу, висвіт-
лена роль громадських організацій в справі прове-
дення екскурсій. У своїй роботі автор згадує пріз-
вища активних організаторів учнівського екскур-
сійного руху в Україні П. Сидорова та А. Грицая.
Ще в одній своїй статті "Организация обще-
образовательных экскурсий в средней школе", на-
друкованій в тому ж розділі зазначеного часопису
за 1901 р., Н. Арепьєв знову спирається на прак-
тичний досвід українського педагога - директора
Сумського реального училища А. Грицая в справі
організації та проведення екскурсій, порушує пи-
тання підготовки вчителів-керівників екскурсій.
Питанням екскурсійної справи надавав увагу й
"Журнал Министерства народного просвещения",
що виходив у С.-Петербурзі в кінці XIX - на початку
XX ст. Так в розділах "Рисование", "Эстетическое
воспитание", "Экскурсии и походы" в січні 1916 р.
часопис надрукував основні принципи організації
та проведення екскурсій для учнів.
У часописі друкувались також статті відомих
педагогів, знавців земської педагогіки. У трав-
ні 1916 р. у рубриці "Отдел по народному обра-
зованию" була надрукована стаття В. В. Акимова
"Постановка учебного дела в земских школах",
в якій автор поставив питання про учнівські екс-
курсії в земських початкових школах.
У названій рубриці часопису друкувалися пу-
блікації авторів, в тому числі й про проведення пе-
дагогічних з'їздів у 1916 р. Це, зокрема, публікації
А. К. Дорошкевича "Вопросы воспитания на педа-
гогическом съезде в Киеве", надрукована у часопи-
сі у вересні 1916 р. В ній автор відзначив, що про-
блеми екскурсійної діяльності знайшли своє ви-
світлення в рішеннях педагогічного з'їзду у Києві,
що екскурсії повинні мати не випадковий, а суворо
продуманий і планомірний характер.
Важливу групу в періодичній педагогічній лі-
тературі відіграють публікації українських педа-
гогів та вчених. Для них характерна демократич-
на спрямованість питань організації екскурсій,
звернення до української проблематики, до роз-
робки екскурсій на місцевому матеріалі на наці-
ональні історико-культурні теми.
Так, викладач Катеринославської гімназії
І. Акінфієв надрукував статтю "Ученические
экскурсии в Екатеринославе" в часописі "Русская
школа" № 7, 8 за 1900 р. Стаття була розміщена
в рубриці "Педагогическая хроника". У ній авто-
ром були закладені основи екскурсійної теорії та
методики проведення екскурсій для учнів.
Важливим джерелом для вивчення історії екс-
курсійної справи в Україні є публікації, вміщені
в українському педагогічному часописі "Світло",
який видавався у 1910-1914 рр. у Києві. Часопис
"Світло" виходив українською мовою і був при-
свячений питанням шкільного, позашкільного
та сімейного виховання, висвітлював проблеми
української культури та науки.
Звертає на себе увагу стаття С.Ф. Русової
"Шкільні екскурсії і їх значення", надрукована у
квітні 1911 р. - книга 8. Цю статтю С. Русова при-
святила питанням екскурсійної теорії, методиці
організації та проведення екскурсій, які авторка
назвала основним фундаментом освіти [7; 25].
Особливо великого значення С. Русова надавала
шкільним екскурсіям з огляду на те, що шкільні
екскурсії справді є найкращим способом пізнати
свій рідний край. Завдяки екскурсійному методу,
на думку С. Русової, школа єдналась із справжнім
життям. Вона зазначала, що "... шкільні екскурсії
навчать нашу молодь пильно стежити за усіма
дрібницями життя, навчать поважати закони при-
роди, що керують життям" [7; 34].
Говорячи про роль і значення екскурсій,
С. Русова наголошувала на тому, що екскурсії
навчають не тільки дивитися навкруги себе, а й
бачити явища в усіх деталях, придивлятися до
них і розуміти їх [8; 27].
С. Русова звертала увагу на гуманістич-
ні функції екскурсії, підкреслюючи, що мета їх
- збудити у екскурсантів "чулість до громадян-
ської психіки, розуміння зв’язку людського жит-
тя з природним осередком, придивлятися до
творчої діяльності людини в різних напрямках".
Вона підкреслювала, що співвітчизникам бракує
щирого патріотизму саме через те, що "ми за-
надто мало знаємо свій рідний край, не додивля-
ємось до життя народу" [9; 34]. Ці питання зали-
шаються дуже актуальними й тепер.
ISSN 2222-5250
109
Внесок С. Русової в розробку питань екс-
курсійної теорії є також вагомим. Щодо класи-
фікації екскурсій, то вона підтримувала думку
Д. Соколова, який поділяв їх на дві групи: антро-
погеографічні та історичні. С. Русова додала ще
гуманітарні екскурсії, мету яких вбачала в тому,
щоб дати людині "свідомий погляд на громадське
життя в його історичному розвитку та в сучасно-
му становищі" [10; 29].
В іншій своїй статті "Ідейні підвалини шко-
ли", надрукованій в часописі "Світло" у квітні
1913 року - книга 8, С. Русова продовжила пра-
цювати над питаннями екскурсійної теорії, наго-
лосивши на широкому користуванні екскурсіями
як з реальними, так із гуманно – громадянськими
завданнями [11; 37].
Багато уваги С. Русова надавала й питанням
методики організації та проведення екскурсій.
Так, в роботі "Шкільні екскурсії і їх значення" во-
на визначає, що правильно організовані екскурсії
потребують ведення спеціальних записів, щоден-
ників тощо. Авторка вважала, що для підвищен-
ня ефективності екскурсійного методу необхід-
но заздалегідь готувати учнів до здійснення екс-
курсій, визначити об'єкт, завдання; обов'язково
спонукати учнів до активної розумової діяльнос-
ті, вчити їх аналізувати побачене, порівнювати,
підводити до певних висновків; надавати мож-
ливість дітям висловитися про всі їхні враження;
доцільно також оформляти результати спостере-
ження в малюнках, оповіданнях, гербаріях тощо.
Лише тоді екскурсії будуть корисні взагалі для
всебічного розвитку особистості.
С. Русова радила влітку і навесні проводити
більше екскурсій у поле, ліс, запроваджувати та-
кі свята, як обжинки, косовиці жита, маку тощо.
Такі свята, на її думку, зблизять дітей з трудовим
життям народу. Збереження народних традицій
в процесі шкільного виховання не втратило акту-
альності і в наш час. Звертає на себе увагу й роз-
роблена нею програма екскурсій для знайомства
з Україною, зокрема з її природою.
На думку С. Русової екскурсії мали бути
обов'язковими не лише для учнів, а й для учи-
телів. В своїй рецензії, розміщеній в рубриці
"Критика та бібліографія" часопису "Світло" за
лютий 1912 року - книга 6, вона наголошувала
на тому, що екскурсії піднімають настрій учителя
і дають йому силу таких цікавих і корисних вра-
жень і відомостей [12; 67].
Часопис "Світло" широко висвітлював питан-
ня організації та проведення екскурсій для слуха-
чів учительських курсів, народних вчителів. Так,
в рубриці "З біжучого життя" за жовтень 1911 року –
книга 2 в публікації про загально-просвітницькі
учительські курси в Полтаві у червні-липні 1911
року повідомлялося, що, крім лекцій, слухачі кур-
сів брали участь в екскурсіях. Ці екскурсії відбува-
лися в місцеві музеї, друкарні, земський кустарний
склад, на водогін, електричну станцію, земську че-
репичню, земське показове поле тощо. Всюди по-
яснення надавали знавці своєї справи [19; 69]. Це
свідчить про інтерес слухачів не тільки до пам'яток
культури, а й до виробництва, технічних новинок.
Для слухачів київських загальноосвітніх учи-
тельських курсів влаштовувались екскурсії та по-
дорожі по Дніпру. Учителі побували у Видубиць-
кому монастирі, де поклали вінок на могилу відо-
мого російського педагога К. Ушинського, а також
в Межигір’ї, їздили вчителі в с. Оленівку з метою
ознайомлення з культурним господарством панів
Ханенків. Дуже вразило слухачів курсів екскур-
сія по старому Києву. Завдяки цій екскурсії вони
познайомилися з минулим Києва та України, "не
одному слухачеві після цієї подорожі став зрозу-
мілий стан України, ... коли не на лекції, то хоч ви-
падково довідався про те, що йому так болить" [20;
75]. Цей висновок в зазначеній публікації свідчить
про громадянську позицію українських вчителів.
В іншій публікації про учительські курси, роз-
міщеній в тій самій рубриці за травень 1912 року -
книга 9, зазначалося, що крайові курси будуть
влаштовані в таких містах, де є ботанічні са-
ди, музеї, акваріуми, фабрики, заводи, інші "но-
винки", про які вчитель довідається з екскурсій,
що мають відбуватися на кожних курсах.
В публікації автора Л. Свідомого про харків-
ські учительські курси, розміщеній в тій самій ру-
бриці за жовтень 1913 року - книга 1, теж пові-
домлялося про те, що курсисти-вчителі здійсню-
вали різні цікаві екскурсії та подорожі [22; 39].
3 повідомлення автора Ф. Письменного про курси
вчителів в Гадячі довідуємося про здійснення екс-
курсії до Києва, яку спорядили слухачі по закін-
ченню курсів. Ця екскурсійна поїздка курсистів за-
лишила світлий слід в їхніх спогадах про курси.
В зазначеній рубриці давалися також рецензії
на педагогічні виставки, що відбувалися у Києві,
зокрема рецензія за березень 1911 року - книга 7.
З цієї рецензії довідуємося про те, що комерцій-
на школа Володкевич у Києві упорядкувала ціка-
ву виставку робіт своїх учениць.
Проте в рецензії відзначалося, що праці істо-
ричного гуртка школи занадто далекі за змістом
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
110
від рідної історії "... видно, що в ученицях не про-
буджено зовсім цікавості до рідного краю, й істо-
рія південної Росії занедбана. Навіть не звернуто
уваги на історичне значення Києва, ... нема відчи-
тів про які-небудь історичні екскурсії по Києву та
найближчих до нього місцевостях. Це ж цікавий
і зовсім не мертвий матеріал" [18; 58]. Автор ви-
словив з цього приводу великий жаль, що та-
кий навчальний заклад, як комерційна школа Во-
лодкевич, так недостатньо переймається питан-
нями проведення історичних екскурсій по місту.
Матеріали, розміщені в даній рубриці, дуже ко-
рисні для сучасних дослідників історії екскурсійної
справи, оскільки вони свідчать про активну позицію
передових педагогів того часу, які вимагали ввести
у вивчення рідного краю, і, наприклад, у Києві на
свій розсуд впроваджували нові методи навчання,
організовували історичні екскурсії з метою озна-
йомлення учнів з пам'ятками Києва та Київщини.
Серед відомих київських педагогів, які про-
водили такі екскурсії, були М. Л. Лятошинський,
М. І. Істомін, М. В. Пахаревський, Л. П. Добро-
вольський та інші. Ці екскурсії знайомили учасни-
ків з історією рідного краю, сприяли патріотичному
вихованню молоді. Під час їх проведення засобом
розповіді вчителя - керівника екскурсії відтворюва-
лися історичні події минулого, конкретна історична
доба, що викликала певні емоції у учасників.
Вивчення історії екскурсійної справи в Україні
дає підстави твердити, що автори публікацій в ча-
сописі "Світло" були обізнані з основними посту-
латами, які висували відомі вчені - педагоги що-
до важливості організації екскурсій для народних
вчителів. Такі педагоги, як, наприклад, М. В. Па-
харевський, не лише відстоювали свою позицію,
але й проводили такі екскурсії, що мали резонанс
серед педагогічної громадськості. Діяльність пе-
дагогічної громадськості з організації екскурсій
вплинула й на чиновницькі кола. Так, в рубри-
ці "Шкільна хроніка" за квітень 1912 року -кни-
га 8 повідомлялося, що інспектори народних шкіл
Полтавщини розіслали учителям сільських та
міських шкіл програму "Экскурсии учителей по
обозрению г. Киева" для з'ясування питань їхньої
участі в такій екскурсійній поїздці. Охочим взя-
ти участь в екскурсії передбачалось надати безко-
штовне помешкання в одній із київських шкіл [21;
56]. Це значною мірою поліпшувало просвітниць-
ку діяльність освітян за допомогою екскурсій.
Окрім педагогічної періодики інтерес до екс-
курсійної справи виявив науково-літературний
та громадсько-політичний часопис "Украинская
жизнь". В публікаціях часопису висвітлювались
питання екскурсійної діяльності наукових това-
риств. Інтерес до екскурсійного методу був про-
диктований прагненням науковців знайти більш
ефективні форми науково-просвітницької діяль-
ності, яку товариства вважали пріоритетною.
Вони організовували наукові екскурсії як з метою
наукових досліджень, так і з метою популяри-
зації наукових знань, поширення просвітництва
серед населення, що сприяло в цілому піднесен-
ню культури в Україні.
Низка публікацій часопису "Украинская
жизнь" торкалася діяльності наукового товари-
ства в Катеринославі, зокрема, Комісії з вивчен-
ня місцевого краю, яка організовувала екскур-
сії для дітей у музей ім. О. Поля, на Кайдацькі
пороги. Пояснення дітям давали члени міської
вченої архівної комісії В. А. Бєднов і А. Ф. Ка-
щенко. Комісія намагалася надати цим екскур-
сіям систематичного характеру. Екскурсії до
музею ім. О. Поля організовувалися й для ді-
тей з навколишніх сіл, яких знайомили не тіль-
ки з пам'ятками старовини, а також із чудово пі-
дібраними екземплярами місцевого тваринно-
го царства [27; 72]. 8-10 жовтня 1916 р. діти з
с. Мануйлівки (70 осіб) відвідали музей ім. О. Поля,
керував екскурсією за проханням Комісії В. А. Бєд-
нов [28; 126]. Відомі науковці брали активну участь
у поширенні знань серед народу, в тому числі й за-
собами екскурсій, в яких вбачали один з найбільш
ефективних методів просвітництва населення.
У публікаціях часопису "Украинская жизнь" по-
відомлялося про організацію різноманітних екскур-
сій Українським клубом, зокрема 27 травня 1912 р.
відбулася екскурсія на могилу Т. Г. Шевченка,
в якій взяли участь понад 400 осіб [25; 113]. І в по-
дальшому Український клуб, клуб "Родина" вла-
штовували екскурсії за цим маршрутом [26].
Отже, періодична преса другої половини ХІХ -
початку XX ст. активно реагувала на розвиток екс-
курсійного процесу. Публікації зазначених часо-
писів висвітлювали різноманітні проблеми екскур-
сійної справи в імперії, зокрема й в Україні, буди-
ли інтерес суспільства до такого нового явища в
культурному житті, як екскурсії. Матеріали періо-
дики є важливим джерелом з історії екскурсійно-
ї справи. Вони свідчать про те, що екскурсійний
рух хоч і не став масовим, але мав уже певні здо-
бутки на початку ХХ ст. в Україні, поширюючись,
насамперед, на шкільну та студентську молодь.
Ініціаторами розгортання екскурсійного руху ви-
ступали педагогічні та наукові сили країни.
ISSN 2222-5250
111
Джерела та література
1. Акинфиев И. Я. Как устраивать экскурсии
с учащимися / И. Я. Акинфиев // Изд-во журна-
ла "Школьные экскурсии и школьный музей". –
Бендеры: Тип. Гиленко и Натензона, 1914. – С. 22.
2. Аскурит А. Второй съезд русских
эсперантистов (корреспонденция из Киева //
А. Аскурит // Вокруг света, 1913. № 33. – С. 395.
3. Ильин А. И. Ученические экскурсии и их
значение. Очерк значения ученических экскурсий
в гигиеническом, общеобразовательном и воспи-
тательном отношениях / А. И. Ильин // Русский
турист. – СПб, 1902. № 9-10. – С. 250.
4. Там само. – С. 251.
5. Там само. – С. 251.
6. Русова С. Ф. Шкільні екскурсії та їх зна-
чення / С. Ф. Русова // Світло. – К., квітень, 1911. –
Кн. 8. – С. 25.
7. Там само. – С. 34.
8. Там само. – С. 27.
9. Там само. – С. 34.
10. Там само. – С. 29.
11. Русова С. Ф. Ідейні підвалини школи / С. Ф.
Русова // Світло. – К., квітень, 1913. – Кн. 8. – С. 37.
12. Русова С. Ф. Критика та бібліографія / С. Ф.
Русова // Світло. – К., квітень, 1912. – Кн. 6. – С. 67.
13. Русский экскурсант. – Ярославль, 1914. –
№ 1. – С. 96.
14. Там само. – С. 88.
15. Там само. – 1916. – № 6. – С. 51-52.
16. Там само. – С. 58-59.
17. Там само. – С. 59.
18. Світло. – К., березень, 1911. – Кн. 7. – С. 58.
19. Там само, жовтень, 1911. – Кн. 2. – С. 69.
20. Там само. – С. 75.
21. Там само, квітень, 1912. – Кн. 8. – С. 56.
22. Там само, жовтень, 1913. – Кн. 1. – С. 39.
23. Сичинава В. А. Из истории издания
отечественной экскурсионной периодической ли-
тературы / В. А. Сичинава // Обзорные научные ста-
тьи по туризму. – Сухуми: Алашара, 1975. – С. 58-63.
24. Смирнов Вл. Краткосрочные курсы
для ознакомления с местной природой,
организованные Крымско-Кавказским горным
клубом в г. Одессе с 26 мая по 8 июня 1916 г. /
Вл. Смирнов // Школьные экскурсии и школьный
музей. – Одесса, 1916. – Кн. 4-5. – С. 41-44.
25. Украинская жизнь. – М., 1912, № 6. – С. 113.
26. Там само. – 1912. - № 10. – С. 94; 1913,
№ 6. – С. 96.
27. Там само. – 1916. - № 9. – С. 72.
28. Там само. – 1916. - № 10-11. – С. 126.
29. Экскурсионный вестник. – М., 1914. -
№ 2. – С. 135-136.
30. Там само. – 1914. - № 3. – С. 122.
Cветлана Грибанова
Материалы периодических изданий как источник изучения развития
экскурсионного дела на Украине во второй половине XIX – в начале XX ст.
Статья посвящена источниковедческому обзору специализированной, педагогической и обществен-
ной периодики по вопросам организации экскурсионного дела на Украине во второй половине ХІХ –
в начале ХХ ст.
Ключевые слова: периодические издания, экскурсия, экскурсионное дело, ученические экскурсии,
экскурсионный метод.
Svetlana Gribanova
Periodic issue materials as a source of History of Excursion Development in Ukraine
in the second half of the XIXth – beginning of the XXth centuries
This article is dedicated to literature review of special, pedagogical and social periodicals in excursionism in
Ukraine in the second half of XIX to the early XX centuries.
Key words: periodic issue, excursion, excursionizm, school excursion, excursionist method.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60075 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:15:48Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Грибанова, С. 2014-04-11T11:42:55Z 2014-04-11T11:42:55Z 2012 Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / С. Грибанова // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 103-111. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60075 930.253(477) «18/19» Стаття присвячена джерелознавчому огляду спеціалізованої, педагогічної та громадської періодики в питаннях організації екскурсійної справи в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст Статья посвящена источниковедческому обзору специализированной, педагогической и общественной периодики по вопросам организации экскурсионного дела на Украине во второй половине ХІХ – в начале ХХ ст. This article is dedicated to literature review of special, pedagogical and social periodicals in excursionism in Ukraine in the second half of XIX to the early XX centuries. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Краєзнавство і туризм Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Материалы периодических изданий как источник изучения развития экскурсионного дела на Украине во второй половине XIX – в начале XX ст. Periodic issue materials as a source of History of Excursion Development in Ukraine in the second half of the XIXth – beginning of the XXth centuries Article published earlier |
| spellingShingle | Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Грибанова, С. Краєзнавство і туризм |
| title | Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_alt | Материалы периодических изданий как источник изучения развития экскурсионного дела на Украине во второй половине XIX – в начале XX ст. Periodic issue materials as a source of History of Excursion Development in Ukraine in the second half of the XIXth – beginning of the XXth centuries |
| title_full | Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_fullStr | Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_full_unstemmed | Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_short | Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_sort | матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в україні в другій половині хіх – на початку хх ст. |
| topic | Краєзнавство і туризм |
| topic_facet | Краєзнавство і туризм |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60075 |
| work_keys_str_mv | AT gribanovas materíaliperíodičnihvidanʹâkdžerelovivčennâístoríírozvitkuekskursíinoíspravivukraínívdrugíipoloviníhíhnapočatkuhhst AT gribanovas materialyperiodičeskihizdaniikakistočnikizučeniârazvitiâékskursionnogodelanaukrainevovtoroipolovinexixvnačalexxst AT gribanovas periodicissuematerialsasasourceofhistoryofexcursiondevelopmentinukraineinthesecondhalfofthexixthbeginningofthexxthcenturies |