Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.)
Текстологічний аналіз текстуальної частини часопису дає підстави стверджувати, що на сторінках «Краєзнавства» висвітлювалися теоретичні засади загальних питань краєзнавчої справи, її методика; велося літописання історії краєзнавчих організацій, які співпрацювали з Українським комітетом краєзнавства....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60080 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.) / О. Кашаба // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 22-27. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860056857411846144 |
|---|---|
| author | Кабаша, О. |
| author_facet | Кабаша, О. |
| citation_txt | Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.) / О. Кашаба // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 22-27. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Текстологічний аналіз текстуальної частини часопису дає підстави стверджувати, що на сторінках «Краєзнавства» висвітлювалися теоретичні засади загальних питань краєзнавчої справи, її методика; велося літописання історії краєзнавчих організацій, які співпрацювали з Українським комітетом краєзнавства. Журнал в 1927 – 1930 рр. відігравав значну роль в процесі об`єднання краєзнавчих сил, популяризації досягнень краєзнавчої діяльності.
Текстологический анализ текстуальной части журнала позволяет сделать выводы, что на страницах «Краеведение» освещались теоретические вопросы краеведения, методика проведения краеведческих исследований; велось летопись истории краеведческих организаций, которые сотрудничали с Украинским комитетом краеведения. Журнал в 1927 – 1930 гг. играл значительную роль в процессе объединения краеведческих сил, популяризации достижений краеведческой деятельности.
The textological analysis of the textual part of the journal gives reason to believe that the pages of "Regional Studies" discovered theoretical basis of the general case of local history and its methods; the chronicle of the history of regional organizations that cooperated with the Ukrainian Committee of regional studies was conducted. In 1927 – 1930 the journal played a signifi cant part in the process of regional forces unifi cation and the popularization of regional activity achievements.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:01:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
22
107. Волинська округа // К. – 1927. – №1. –
С. 24; Геринович В. Кам’янецька оруга // К. –
1927. – №1. – С. 27; Зеленський І. Лубенський пед-
технікум // К. – 1928. – №6/10. – С. 49; Ізюмська
округа // К. – 1927. – №1. – С. 25; Лубенська окру-
га // К. – 1927. – №1. – С. 26; Молоків-Журський
[П.] Кременчуччина // К. – 1928. – №2/3. – С. 48;
Молоків-Журський П. Кременчуцька округа: Рік
праці Кременчуцького краєзнавчого товариства //
К. – 1928. – №6/10. – С. 74; Одеська округа // К. –
1927. – №1. – С. 30.
108. Ковалiвський П. “Краєзнавство”: щомiсяч-
ний орган Українського комiтету краєзнавства.
Ч.ч. 1. та 2. 1927 рiк // Червоний шлях. – 1927. –
№9/10. – С. 241.
109. Краєзнавство: [Бiблiографiя] // Погода й
життя. – 1927. – №5/6. – С. 91.
110. Павлов-Сильванский Н. Новый этап в
развитии краеведческого движения на Украине //
Изв. ЦБ краеведения. – 1927. – №5. – С. 152.
111. Дложевський С. “Краєзнавство”: щомi-
сячний орган Українського комiтету краєзнав-
ства; Харкiв, №№1, 2, 3, 1927 // ЕВ. – 1928. –
Кн. 6. – С. 115–117.
Валентина Бездрабко
Журнал «Краеведение» 1920–1930-х гг.: юбилейные размышления
В статье раскрыто становление и функционирования журнала Украинского комитета краеведения –
“Краєзнавство”, определено его место и роль в краеведческих исследованиях 1920–1930-х гг., достиже-
ния и просчеты в созидании исторической регионалистики в Украине.
Ключевые слова: краеведение, историческая регионалистика, журнал, Украинский комитет краеведения.
Valentyna Bezdrabko
Magazine "Krayeznavstvo" in 1920-1930's.: anniversary refl ections
The article revealed the formation and functioning of the Ukrainian Committee of the Local History magazine
- "Krayeznavstvo", determined by its place and role in local history studies in 1920-1930's., achievements and
failures in the creation of the historic regionalism in Ukraine.
Key words: ethnography, historical regionalism, the magazine, the Ukrainian Committee of the local lore.
УДК 908 (477) «19»
Ольга Кашаба (м. Харків)
ЧАСОПИС «КРАЄЗНАВСТВО»
ЯК ПОПУЛЯРИЗАТОР КРАЄЗНАВЧОГО РУХУ
В УКРАЇНІ (1927 – 1930 РР.)
Текстологічний аналіз текстуальної частини часопису дає підстави стверджувати, що на сторінках
«Краєзнавства» висвітлювалися теоретичні засади загальних питань краєзнавчої справи, її методика;
велося літописання історії краєзнавчих організацій, які співпрацювали з Українським комітетом крає-
знавства. Журнал в 1927 – 1930 рр. відігравав значну роль в процесі об`єднання краєзнавчих сил, популя-
ризації досягнень краєзнавчої діяльності.
Ключові слова: історичне краєзнавство, Український комітет краєзнавства, часопис «Краєзнавство»,
краєзнавчий рух.
В останні десятиліття в вітчизняній історич-
ній науці посилився інтерес до місцевої пробле-
матики. Серед усього іншого, це є своєрідна ре-
акція на інтеграційні процеси, які охопили пла-
нету. Адже процес інтеграції – це не лише здо-
бутки, а й істотні втрати. Зокрема, він несе в собі
відчутну загрозу національним спільнотам і від-
криває перспективи збіднення етнокультурно-
го фонду людства. Саме в умовах глобалізації
й інтеграції посилюється усвідомлення необ-
хідності збереження національної і регіональ-
ної специфіки, що у свою чергу, викликає зрос-
тання зацікавленості широкої громадськості і
спеціалістів місцевою проблематикою.
ISSN 2222-5250
23
З огляду на це, підвищеної уваги дослідників
вимагають проблеми розвитку краєзнавства, йо-
го інституалізації, популяризації серед громад-
ськості. Саме тому науковий аналіз діяльнос-
ті Українського комітету краєзнавства та його
друкованого органу – часопису «Краєзнавство»
в 1927 – 1930 рр. дає можливість не лише рекон-
струювати історію краєзнавчого руху, але й кра-
ще збагнути ті соціально-політичні зміни, які від-
бувалися в нашій країні в окреслений період.
У 2012 році виповнюється 85 років славноз-
вісному часопису «Краєзнавство», який протя-
гом тривалого часу виступав у ролі методичного
порадника для низових краєзнавчих організацій,
краєзнавців-аматорів України, був популяризато-
ром краєзнавчого руху.
Уже на початку 1920-х років учені та краєзнав-
ці на місцях відчули необхідність об`єднання сво-
їх сил. Час і події вимагали створення в Україні
єдиного координаційного центру, який очолив би
увесь краєзнавчий рух. Першого січня 1923 ро-
ку професор Харківського ІНО Дмитро Зеленін
звернувся з пропозицією скликати загальні збо-
ри краєзнавців Харкова для створення місько-
го осередку дослідників рідного краю, маючи на
меті подальше перетворення його в ініціативний
центр всеукраїнської організації краєзнавців.
Потреба в створенні такого центру була викли-
кана часом. У доповідній записці Д. Зеленін ви-
значав завдання майбутнього центру: координа-
ція роботи всіх організацій, які мають за мету ви-
вчення місцевого краю; складання єдиного плану
наукових праць під цим кутом зору; з’ясування
різних потреб краєзнавчих організацій на місцях
і засобів їх задоволення; врешті, популяризація
самої ідеї краєзнавства, розвиток якого в УРСР,
на його думку, дуже відставав, у порівнянні з ін-
шими республіками СРСР [1, с.176 – 177].
Відтак, з 28 по 31 травня 1925 року в Харкові
відбулася велика нарада – Перша Всеукраїнська
конференція краєзнавства, на яку зібралися пред-
ставники з усіх областей України, спеціалісти
різних галузей науки, причетні до справи дослі-
дження рідного краю. В роботі конференції брали
участь музейні та архівні працівники, педагоги,
географи, геологи, ботаніки, зоологи, етнографи,
археологи, статистики, економісти, агрономи, ме-
теорологи, діалектологи, пам`яткоохоронці з усіх
куточків України і, звичайно ж, численні пред-
ставники Академії наук та її комісій і товариств.
Обговоривши стан і завдання краєзнавства,
конференція визначила такі параметри діяльнос-
ті і облік усіх організацій та налагодження з ними
тісного зв’язку, вироблення більш-менш однотип-
них організаційних форм (товариств та осеред-
ків), надання їм юридичного статусу; обмін досві-
дом, методична допомога; спрямування краєзнав-
чої роботи на дослідження питань, пов’язаних зі
справою розвитку місцевого господарства.
Найважливішим результатом конференції в ор-
ганізаційному плані стало утворення Українського
комітету краєзнавства для координації усієї робо-
ти в загальнореспубліканському масштабі. Було
прийнято «Положення про УКК», у якому визна-
чилися його завдання:
1) облік, систематизація та організація всієї
краєзнавчої роботи;
2) розроблення планів та програм різних га-
лузей краєзнавчої роботи;
3) вивчення форм і методів краєзнавчої роботи;
4) загальне організаційне і наукове керуван-
ня роботою існуючих краєзнавчих організацій
і утворення нових;
5) зв’язок з центральними науковими, держав-
ними та господарськими установами, організаціями;
6) участь у наукових та громадських з’їздах, що
мають відношення до краєзнавчої роботи [2, с. 67].
Члени УКК добре розуміли, що для повноцін-
ної роботи недостатньо юридично зареєструва-
ти краєзнавчі осередки, налагодити інститут ко-
респондентів. Для цього був потрібен постійний
зв’язок із краєзнавчими товариствами, гуртками,
зацікавленими представниками громадськості,
аматорами. Такий зв’язок ставав можливим, орга-
нічним і нерозривним завдяки друкованому орга-
ну Українського комітету краєзнавства. Саме він
мав стати, з одного боку, методичним органом,
а з іншого – органом, де краєзнавчі організації мали
б змогу друкувати результати своєї роботи, концен-
трувати та систематизувати краєзнавчий матеріал.
Поява журналу «Краєзнавство» була продик-
тована необхідністю вплинути на краєзнавчий
рух як з боку УКК, який перетворився в методич-
ний і організаційний центр, так і з боку влади.
З огляду на тогочасне суспільно-політичне жит-
тя вихід часопису був логічним кроком зі сторо-
ни влади. Демонструючи ліберальне ставлення
та терпимість до краєзнавчого руху в цей період,
владні структури прагнули утвердитися в очах йо-
го прихильників, довести, що сповідують прин-
ципи розвитку національно-культурного життя
в Україні. У той же час влада намагалася взяти
під свій контроль один із чинників, що формував
суспільно-політичні позиції населення.
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
24
Макет першого номеру журналу було розро-
блено ще в 1925 році. Але скрутне матеріальне
становище гальмувало видання часопису. Грошей
ледве вистачало на оренду приміщення, оплату
праці. Тому УКК користувався можливостями ін-
ших періодичних видань – журналів «Знання»,
«Селянський будинок», газети «Народный учи-
тель», де уміщалися як інформація про поточну
роботу, так і методичні поради [3, с. 55].
Право на видання журналу колегія Наркомату
освіти надала УКК 6 січня 1926 року, але із застере-
женням: «Ніяких дотацій од НКО на видавництво
не просити» [4, с. 92]. Для порівняння Центральне
бюро краєзнавства в Російській Федерації ма-
ло два друкованих органи «Краеведение» та
«Известия ЦБК», що виходили регулярно за дер-
жавні кошти.
8 січня 1927 року УКК ухвалив: «Приступити
до видання періодичного органу в розмірі 2 друко-
ваних аркушів, накладом в 2000 примірників» [5,
арк. 33]. Було утворено «... видавничо-редакційну
комісію в складі Дубняка, Криворотченка, Левиць-
кого, Немоловського, Янати» [5, арк. 33 зв.]. Для
видання журналу комісія мусила скласти точний
прибутково-видатковий кошторис.
19 лютого 1927 року УКК затвердив «... ре-
дакційну колегію в складі Дубняка, Зайцева,
Криворотченка, Махова, редактором одностайно
обрали М. Г. Криворотченка» [5, арк. 42].
Перший номер журналу «Краєзнавство» поба-
чив світ у квітні 1927 року на друкарських вер-
статах найбільшого Харківського виробництва
«Пролетарій», після того, як УКК мав чіткі дані
про бюджет, у якому, до речі, ніяких коштів на ви-
давничу справу передбачено не було. І все ж таки,
маючи незначні операційні фонди, Комітет почав
видавничу справу і спромігся випустити в 1927
році три номери; у 1928 році – десять; у 1929 ро-
ці – десять номерів у трьох випусках; у 1930 році
– п’ять номерів часопису. Всього світ побачило 16
000 екземплярів періодичного органу УКК [6].
За період з 1927 по 1930 рік на сторінках пе-
ріодичного видання виступило 62 особи зі спеці-
альними матеріалами. Їм належало 127 журналь-
них публікацій [7, с. 25]. Журнал «Краєзнавство»
в цей період об’єднував поціновувачів україн-
ської історії, географії, природознавства, етногра-
фії тощо. Він охоче надавав шпальти як науков-
цям, так і аматорам, публікував численні передо-
ві статті, у яких узагальнювалася наявна практи-
ка краєзнавчих досліджень, розв’язувалися акту-
альні краєзнавчі питання. Отже, адресувався він у
першу чергу низовим краєзнавчим товариствам,
гурткам, музеям, школам, політосвітнім устано-
вам, працівникам освіти і культури.
Друкований орган УКК виходив майже що-
місяця, крім липня і серпня (10 номерів на рік).
Перший номер журналу відразу привернув до се-
бе увагу науково-краєзнавчої громадськості і був
схвально прийнятий. Редакційна стаття «Чергові
завдання Українського комітету краєзнавства» за
підписом М. Г. Криворотченка визначила коло за-
вдань, які мав розв’язувати Комітет, основні напря-
ми роботи всіх краєзнавчих організацій України.
К. Дубняк статтею «Вивчення продукційних сил
і краєзнавство» привертав увагу до основного, на
думку тогочасного керівництва УКК, завдання –
переводу традиційного регіонального дослідни-
цтва в русло виробничого краєзнавства. У цьому
номері був поданий для використання типовий
статут окружного товариства і розмаїта хроніка
життя краєзнавчих організацій – вісті з Вінницької,
Волинської, Коростенської, Кам`янецької, Лубен-
ської, Ізюмської та Дніпропетровської округи.
У статті «Від редакції» охарактеризовано стан
краєзнавства в республіці: «Краєзнавчі сили роз-
кидано по найдальших кутках України. Окремі
краєзнавці, ба навіть гуртки й товариства проміж
себе не зв’язані, часто не знають про своє сусід-
нє існування, здебільшого одірвані від культур-
них осередків, лишаються напризволяще, прово-
дять роботу помацки й самотужки. Наслідки їх-
ньої роботи гинуть, не відомі для інших дослідни-
ків і для широкої науки» [8, с. 35]. Зважаючи на
такий стан, журнал поставив собі за головну ме-
ту об’єднати краєзнавчі сили, популяризувати на-
бутий досвід, своєчасно повідомляти про новини
краєзнавчої думки в Україні та за її межами.
Журнал «Краєзнавство» є цінним джерелом
інформації про форму і зміст краєзнавчої робо-
ти. Текстологічний аналіз текстуальної частини
часопису, її внутрішньої структури, змісту, мож-
ливих еволюційних змін дає підстави стверджу-
вати, що на сторінках «Краєзнавства» висвітлю-
валися теоретичні засади загальних питань кра-
єзнавчої справи, її методика, публікувалися ма-
теріали, що ілюструють досягнення в справі ви-
вчення окремих регіонів ученими й аматорами;
подавалася спеціальна бібліографія; велося лі-
тописання історії краєзнавчих організацій, які
співпрацювали з Українським комітетом краєз-
навства. Завдяки цьому журнал є таким джере-
лом, яке концентрувало в собі широкий за фор-
мою, багатоманітний за змістом матеріал.
ISSN 2222-5250
25
Часопис складався з семи розділів. На сторін-
ках загального розділу друкувались настановні
статті вченого секретаря УКК, головного редак-
тора Михайла Криворотченка («Чергові завдання
Українського комітету краєзнавства», «Чергові
завдання. До обліку краєзнавчих об’єктів», «До
справи соціалістичного змагання» та ін.), Костя
Дубняка («Вивчення продукційних сил і краєз-
навство» та ін.), у яких формулювалися офіцій-
ні вимоги: «... віддати свою працю на потребу ре-
алізації завдань соціалістичної реконструкції на-
родного господарства», створити виробниче кра-
єзнавство. Отже, в цьому розділі висвітлювалися
загальні питання, державні завдання, теоретичні
основи, напрями роботи на місцях [9].
У другому розділі містилися матеріали, при-
свячені методиці краєзнавчої роботи. Аналіз пу-
блікацій із сучасної точки зору демонструє недо-
сконалість методичних рекомендацій. Дописувачі
розділу вимагали надати краєзнавству науковос-
ті, системності, плановості, вважаючи це запору-
кою успіху. Вони робили спроби відшукати шля-
хи популяризації краєзнавчої роботи, упорядку-
вати організаційно неоформлені і навіть стихійні
краєзнавчі дослідження [10].
Наступний розділ – «Шкільне краєзнавство».
Ця рубрика формувалася за принципом чергуван-
ня матеріалів або дописів науково-методичного та
практичного характеру з метою сприяння діало-
гу між «генераторами» ідей і їх «реалізаторами»,
виробленню досконалих програм, форм, мето-
дів краєзнавчої роботи в школі [11]. На шпальтах
рубрики публікувалися різного роду програми,
які стосувалися вивчення рис життя селянського
і міського населення [12]. Редакція, публікуючи
програми дослідження навколишнього світу, істо-
рії та сучасного соціально-економічного стану сво-
го краю, не переслідувала мети нав’язати їх у ви-
гляді обов’язкових, а лише пропонувала як зразок.
На сторінках цього розділу постійно дискутувала-
ся низка питань. Найбільш жваво з них обговорю-
валися проблеми підготовки вчителів-краєзнавців,
складання спеціальних програм із предмета, мож-
ливість використовувати інтерактивну частину
навчального плану на шкільні краєзнавчі дослі-
дження, намагання охопити й об’єднати учнів по-
зашкільною діяльністю на базі краєзнавства.
Часопис «Краєзнавство» не тільки робив спро-
би висвітлити загальні теоретичні проблеми, на-
дати методичну допомогу, він перетворився на
стрижень краєзнавчого руху, намагаючись нада-
ти плановості краєзнавчій діяльності всіх рівнів
і, в першу чергу, громадським формам роботи.
Тому на сторінках журналу можна спостерігати
дуже різні матеріали, програми та рекомендації з
вивчення краю. Дописувачі розповідали про дослі-
дження міст і сіл, кустарне виробництво [13]; про
всебічне вивчення життя і побуту національних
меншин [14]; знайомили читачів із новими засоба-
ми краєзнавчої роботи, зокрема фотографуванням,
яке в той час тільки набуло поширення [15].
Редакція часопису намагалася уникнути повер-
ховості в своїй роботі, тому надавала всебічну до-
помогу краєзнавцям-аматорам. Важливою була
спроба ознайомити останніх із новинками тема-
тичної літератури. З цією метою в журналі виділи-
ли окрему рубрику «Бібліографія». На її шпальтах
наводилися рекомендовані списки краєзнавчої лі-
тератури та робився огляд нових надходжень.
З 1928 року було започатковано рубрику «Наш
край», де друкувалися цікаві відомості про окре-
мі регіони України. Тематика статей була різно-
манітною, але перевага віддавалася історії, етно-
графії, географії.
Особливо цінну інформацію редакція вміщува-
ла в рубриці «Життя краєзнавчих організацій», що
справді слугувала об’єднанню сил на основі об-
міну досвідом організаційної і творчої роботи на
місцях. Тут маємо широкі довідки про діяльність
осередків у Вінницькій, Кам`янець-Подільській,
Харківській та інших округах. Надруковано мето-
дичні та інші матеріали УКК, що, безперечно, бу-
ли дуже потрібні на місцях.
Таким чином, журнал «Краєзнавство» в 1920-
ті – на поч. 1930-х років відігравав значну роль
в об`єднанні дослідників-краєзнавців, як науков-
ців, так й аматорів. Редколегія журналу ставила
перед собою головне завдання – згуртувати кра-
єзнавчі сили, поширити різноманітні форми ро-
боти, зміцнити зв’язки між організаціями, попу-
ляризувати досягнення краєзнавчої діяльності –
яке, на наш погляд, було гідно виконано.
Як уже зазначалося, УКК не мав достатньо гро-
шей для друку часопису, тому шукав різні можли-
вості для популяризації видавничого органу, на-
магаючись розширити коло передплатників.
З метою залучення вчительства до співпраці в
журналі, Український комітет краєзнавства на по-
чатку 1928 року звернувся з листом до окружних
інспектур освіти. У ньому зазначалося: «За остан-
ні два роки по школах соцвиху досить широко роз-
вивається краєзнавча робота. УКК при Укрнауці
ухвалив рішення безкоштовно розіслати по шко-
лах соцвиху комплекти журналу «Краєзнавство»
за перший рік видання. Зважаючи на обмеже-
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
26
ну кількість комплектів, Комітет просить дати
адреси тих шкіл вашої округи, де найактивніше
проводиться краєзнавча робота або організовані
шкільні краєзнавчі гуртки. На вашу округу може
бути вислано 20 комплектів» [Цит.: 3. с. 56]. Але,
незважаючи на те, що передплатна ціна часопи-
су складала 0,3 крб. за примірник, збільшити чи-
тацьку аудиторію журналу не вдалося. Постійних
передплатників було близько 350 чоловік.
Уже в квітні 1928 року на черговому засідан-
ні УКК ухвалив: «Визнати стан журналу за ка-
тастрофічний. Для дальшого видання потріб-
на негайна дотація щонайменше 3 000 крб.» [16,
арк. 59]. Комітет знову звернувся до Укрнауки
по дотацію. У 1928 році тираж часопису було
зменшено до 1000 примірників. Останні номе-
ри «Краєзнавства» датуються 1930 роком. Через
складні умови, у яких опинився журнал, а також
унаслідок загострення суспільних відносин часо-
пис припинив своє існування, багато зробивши
для організаційно-методичного обслуговування
краєзнавчого руху.
У 1993 році часопис було відроджено.
Сьогодні журнал «Краєзнавство» продовжує
слугувати ідеям національно-культурного роз-
витку, утвердженню поваги та любові до рідної
землі, до вікових традицій українського наро-
ду. Своїм авторитетом журнал завдячує, зокре-
ма, виступам на його сторінках відомих керівни-
ків, діячів історичної науки та культури України.
Про внесок журналу в розробку історичної ре-
гіоналістики, історії повсякденності, краєзнав-
ства, локальної історії, у висвітленні питань іс-
торії краєзнавчого руху свідчить і той факт, що
з часу відродження обсяг журналу склав більше
200 умовних друкованих аркушів. Безумовно,
що редколегія часопису «Краєзнавства» і в май-
бутньому відіграватиме значну роль у розвитку
краєзнавчого руху в Україні, а сам журнал буде
його своєрідним літописом.
Джерела та література
1. Дем’янчук Г. С. Українське краєзнавство:
сторінки історії. – К.: Вид. центр «Просвіта»,
2006. – 296 с.
2. Теодорович А. Діяльність Українського
комітету краєзнавства (УКК) в добу українізації //
Історія України: маловідомі імена, події, факти:
Збірник статей. – Вип. 6. – К., 1999. – С. 66 – 72.
3. Прокопчук В. С. Український комітет
краєзнавства на етапі становлення (1925 – 1929
рр. ХХ ст.) // Краєзнавство. – 2005. – № 1 – 4. –
С. 51 – 57.
4. Звіт Українського комітету краєзнавства //
Краєзнавство. – 1929. – № 6 – 10. – С. 90 – 96.
5. Протоколи засідань та положення про УКК.
Статути місцевих краєзнавчих товариств (1927 – 1929
рр.) //ЦДАВО. – Ф. 166, оп.6, спр. 8594. – 61 арк.
6. Бездрабко В. В. Часопис «Краєзнавство»
та краєзнавча справа в Україні (кінець 1920-х –
початок 1930-х років): Монографія. – Київ -
Кам`янець-Подільський: ПП Мошак М. І.,
2005. – 224 с.
7. Савчук В. О. Журнал «Краєзнавство»
як феномен краєзнавчого руху в Україні //
Краєзнавство. – 2002. – № 1 – 4. – С. 25 – 26.
8. Від редакції // Краєзнавство. – 1927. –
№ 1. – С. 35.
9. Зайцев Д. Методика краєзнавчої
роботи // Краєзнавство. – 1927. – № 3. –
С. 1 – 6; Криворотченко М. До жовтневих роко-
вин // Краєзнавство. – 1927. – № 2. – С. 1 – 4;
Криворотчекно М. Місто і краєзнавство
// Краєзнавство. – 1928. – № 4. – С. 1 – 4;
Ялі С. Краєзнавча робота серед національних
меншин // Краєзнавство. – 1927. – № 1. – С. 16 – 19;
Яната О. Державні завдання краєзнавства //
Краєзнавство. – 1928. – № 1. – С. 1 – 4 та ін.
10. Криворотченко М. На порозі третього
року // Краєзнавство. – 1930. – № 1. – С. 1 – 5;
Криворотченко М. Організаційні форми кра-
єзнавчого руху // 1928. – № 5. – С. 1 – 5;
Криворотченко М. Чергові завдання УКК //
Краєзнавство. – 1927. – № 1. – С. 1 – 3 та ін.
11. Бездрабко В. В. Історіографічні спосте-
реження за розвитком краєзнавства в Україні
(1920 – 1930- рр.) // Краєзнавство. – 2002. – № 1 –
4. – С. 16 – 21.
12. Зайцев Д. Краєзнавство і шкільна про-
грама // Краєзнавство. – 1927. – № 1. – С. 9 – 14;
Курило-Кримчак А. Про краєзнавчу роботу
в школі // Краєзнавство. – 1928. – № 6 – 10. –
С. 14 – 16; Вивчення села (зразкова програ-
ма) // Краєзнавство. – 1927. – № 3. – С. 14 – 16;
Дослідження кустарних промислів // Краєзнав-
ство. – 1927. – № 2. – С. 10 та ін.
13. Кравченко В. Програма вивчення гончарства
// Краєзнавство. – 1927. – № 2. – С. 11 – 15 та ін.
14. Ялі С. До історії грецької колонізації //
Краєзнавство. – 1928. – № 6 – 10. – С. 7 – 9; Ялі
С. Участь греків у революційному русі України
// Краєзнавство. – 1927. – № 2. – С. 5 – 8 та ін.
ISSN 2222-5250
27
Ольга Кашаба
Журнал «Краеведение» как популяризатор краеведческого движения в Украине (1927 – 1930 гг.)
Текстологический анализ текстуальной части журнала позволяет сделать выводы, что на страницах
«Краеведение» освещались теоретические вопросы краеведения, методика проведения краеведческих ис-
следований; велось летопись истории краеведческих организаций, которые сотрудничали с Украинским
комитетом краеведения. Журнал в 1927 – 1930 гг. играл значительную роль в процессе объединения кра-
еведческих сил, популяризации достижений краеведческой деятельности.
Ключевые слова: историческое краеведение, Украинский комитет краеведения, журнал «Краєзнав-
ство», краеведческое движение.
Olga Kashaba
The Journal «Regional Studies» as a popularizer of regional movement in Ukraine (1927 - 1930)
The textological analysis of the textual part of the journal gives reason to believe that the pages of "Regional
Studies" discovered theoretical basis of the general case of local history and its methods; the chronicle of
the history of regional organizations that cooperated with the Ukrainian Committee of regional studies was
conducted. In 1927 – 1930 the journal played a signifi cant part in the process of regional forces unifi cation and
the popularization of regional activity achievements.
Key words: historical regional studies, the Ukrainian Committee of regional studies, the journal “Regional
Studies”, regional movement.
15. Гнатюк С. Фотографування в краєзнавчій
роботі // Краєзнавство. – 1928. – № 4. – С. 4 – 8.
16. Матеріали про організацію і діяльність
УКК (1926 – 1930 рр.) // ЦДАВО. – Ф. 166, оп. 6,
спр. 8595. – 128 арк.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60080 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:01:57Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кабаша, О. 2014-04-11T11:58:33Z 2014-04-11T11:58:33Z 2012 Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.) / О. Кашаба // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 22-27. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60080 908 (477) «19» Текстологічний аналіз текстуальної частини часопису дає підстави стверджувати, що на сторінках «Краєзнавства» висвітлювалися теоретичні засади загальних питань краєзнавчої справи, її методика; велося літописання історії краєзнавчих організацій, які співпрацювали з Українським комітетом краєзнавства. Журнал в 1927 – 1930 рр. відігравав значну роль в процесі об`єднання краєзнавчих сил, популяризації досягнень краєзнавчої діяльності. Текстологический анализ текстуальной части журнала позволяет сделать выводы, что на страницах «Краеведение» освещались теоретические вопросы краеведения, методика проведения краеведческих исследований; велось летопись истории краеведческих организаций, которые сотрудничали с Украинским комитетом краеведения. Журнал в 1927 – 1930 гг. играл значительную роль в процессе объединения краеведческих сил, популяризации достижений краеведческой деятельности. The textological analysis of the textual part of the journal gives reason to believe that the pages of "Regional Studies" discovered theoretical basis of the general case of local history and its methods; the chronicle of the history of regional organizations that cooperated with the Ukrainian Committee of regional studies was conducted. In 1927 – 1930 the journal played a signifi cant part in the process of regional forces unifi cation and the popularization of regional activity achievements. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство До 85 річчя журналу «Краєзнавство» Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.) Журнал «Краеведение» как популяризатор краеведческого движения в Украине (1927 – 1930 гг.) The Journal «Regional Studies» as a popularizer of regional movement in Ukraine (1927 - 1930) Article published earlier |
| spellingShingle | Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.) Кабаша, О. До 85 річчя журналу «Краєзнавство» |
| title | Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.) |
| title_alt | Журнал «Краеведение» как популяризатор краеведческого движения в Украине (1927 – 1930 гг.) The Journal «Regional Studies» as a popularizer of regional movement in Ukraine (1927 - 1930) |
| title_full | Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.) |
| title_fullStr | Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.) |
| title_full_unstemmed | Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.) |
| title_short | Часопис «Краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в Україні (1927 – 1930 рр.) |
| title_sort | часопис «краєзнавство» як популяризатор краєзнавчого руху в україні (1927 – 1930 рр.) |
| topic | До 85 річчя журналу «Краєзнавство» |
| topic_facet | До 85 річчя журналу «Краєзнавство» |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60080 |
| work_keys_str_mv | AT kabašao časopiskraêznavstvoâkpopulârizatorkraêznavčogoruhuvukraíní19271930rr AT kabašao žurnalkraevedeniekakpopulârizatorkraevedčeskogodviženiâvukraine19271930gg AT kabašao thejournalregionalstudiesasapopularizerofregionalmovementinukraine19271930 |