Вінницький осередок освіти XVII ст.

У статті йдеться про запровадження в українських колегіумах XVII ст. викладання латинської мови — міжнародної мови тодішньої Європи — і дискусії навколо цього.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Німчук, В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Iнститут української мови НАН України 2009
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6009
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вінницький осередок освіти XVII ст. / В. Німчук // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 109-112. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859944561585946624
author Німчук, В.
author_facet Німчук, В.
citation_txt Вінницький осередок освіти XVII ст. / В. Німчук // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 109-112. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection DSpace DC
description У статті йдеться про запровадження в українських колегіумах XVII ст. викладання латинської мови — міжнародної мови тодішньої Європи — і дискусії навколо цього.
first_indexed 2025-12-07T16:12:54Z
format Article
fulltext ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 109 Цариця Поділля — Вінниця славна не тільки її роллю в загальній історії України, але й історії української освіти. Про старожитній освітній осередок у Вінниці — колегіум — згадують дуже рідко. Та й відомостей про нього збереглося надто мало. Найдостовірніші відомості про час заснування Вінницького коле- гіуму та суспільно-культурні умови, в яких він почав функціонувати знаходимо в книжці єпископа Сильвестора Косова (згодом — київ- ського митрополита), що вийшла друком 1635-го р. у Києво-Пе чер- ській лаврі: "Exegesis, to jest danie sprawy o szkołach kiowskich у wi ni- ckich, w których uczą zakonnicy Religiey Graeckej, przez wielebnego oyca Sylwestra Kossowa, electa episkopa Msćisławskiego, Mogilowskiego, Or- sza ńskiego, przed rokiem teraznieyszym w tychże szkołach przez trzy lata professora napisane" 1. Він упродовж трьох років викладав у Вінни- цькому колегіумі. Не виключено, що С. Косов був і першим ректором Вінницького навчального закладу. Епіграф до книжки С. Косів узяв із Псалтиря (із псалма 117) ла- тинською мовою — Libera me a calumnis honium, et custodiam mandata Tua" з польським перекладом: "Wybaw mię od potwarzy ludskiey, abych strzegł przykazań Twoich", тобто: "Спаси мене від наклепів людських, і © В.В. НIМЧУК, 2009 УДК 811. Василь Нiмчук (м. Київ) ВIННИЦЬКИЙ ОСЕРЕДОК ОСВIТИ У XVII СТ. У статті йдеться про запровадження в українських колегіумах XVII ст. викладання ла- тинської мови — міжнародної мови тодішньої Європи — і дискусії навколо цього. Ключові слова: латинська мова, освіта, Вінницький колегіум. 1 Передрук книжечки див.: Exegesis — сочинение Мстислав, єпископа (впоследствии киев. митрополита) Сильвестра Коссова // Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссиею для разбора древних актов... — Часть 1. — Т. VIII. — Вып.1: Памятники ли- тературной полемики православных южноруссов с протестантами и латино-униатами в Юго-Западной Руси за XVI и XVII стол. — К., 1914. — С. 422 — 447. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1110 Нiмчук В.В. я буду сповняти заповіді Твої" (Пс. 118, вірш 134. Переклад Патріярха Київського і всієї України-Руси Філарета: Біблія. К., — C. 63L). Автор пише, що чотири (4) роки перед цим разом із митрополитом П. Моги- лою (тоді архімандритом) заснували колегіум у Києві, але ця подія викликала невдоволення недоброзичливців православ'я 2, котрі поши- рювали чутки про викладачів київського та вінницького колегіумів, ніби вони уніяти, неправославні. С. Косов писав: "Які громи та різні блискавиці посипалися на нас, того не можна описати чорнилом. Був такий час, що ми, виспові- давшися, тільки й ждали, що ось хоч нами будуть начиняти шлунки дніпро вих осетрів або ж одного огнем, іншого мечем відправлять на той світ. Тоді то Він, незбагненний Серцевідець, бачачи нашу невин- ність і велику потребу чесних муз руському народові, розігнав хмари тих фальшивих думок, просвітив серця всіх так, що в нас пізнали справжніх синів Східньої Церкви, послушних святому отцеві патрі- архові кос тянтинопольському" 3. Далі автор зазначав, що з особливої ласки і благословення Божо- го панове мешканці Києва та інших повітів рясніше, ніж перед цим за інших наших предків, дітками своїми, як мурашечками, житниці наші Аполлонові наповняли, Геліконом, Парнасом їх гордо іменуючи. Ано- нім (udawca) вбиває людям в голови, ніби працівники латинських шкіл як у Києві, так і в Вінниці, є слугами сект аріан, кальвіністів і лютеран, тому автор (Косов) у своїй книзі хоче спростувати наклепи недоброзичливців, довести невинність працівників українських коле- гіумів і показати, якою була потреба в латинських школах нашому народові. Наклепник бере силогізм: "Heretykom uczyć ma być zabroniono 4; Aże w Kiowie у w Winicy uczą heretycy, Ergo, im to ma bydź zabroniono" 5. Ґрунтовно заперечивши основи вчення аріян, кальвіністів та лю- теран, С. Косов переконливо говорить про необхідність для українців шкіл і ”латинських наук”: "Та яка ж потреба латинських шкіл нашому народові? Передовсім та, щоб бідної нашої Руси (України) не називали дурною Руссю (Укра- їною). Учіться, говорить обмовець, по-грецьки, а не по-латинськи. Правда, добра рада, але вона корисна в Греції, а не в Польщі, де латин- ська мова має великий ужиток. Поїде бідняга українець на трибунал, 2 Не з'ясовано, чиї саме нападки на Києво-Могилянську й Вінницьку колегії викликали реакцію С.Косова. Висловлено думки, що нападником міг бути М.Смотрицький або уніатський митрополит В.Рутський (див.: Сірополко С. Історія освіти в Україні. — К., 2001. — С. 94.). Гадаємо, що припущення щодо нападок М.Смотрицького нелогічне, адже сам М.Смотрицький був одним із перших ректорів Київської братської школи. 3 Відредагований переклад М.Возняка. Див.: Возняк М. Історія української літерату- ри. — Т. 2: віки XVI — XVIII. — Ч. 1. — Львів, 1921. — С. 106. 4 Виноска у стародруку: Нос est aria., cal., luth. — С. 424. 5 Там само. — С. 424. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 111 Вiнницький осередок фiлологiчної освiти ХVII ст. на сойм, на соймик, до ґроду, до земства, — без знання латинської мови програє (bez łaciny płaci winy); ні судді, ні адвоката, ні розуму, ні по- сла; а тільки, як каня, витріщивши очі, придивляється то до цього, то до того. Не треба заохочувати нас до науки грецької мови: ми дбаємо та дбатимемо про це й попри науку латинської мови, так що дасть Біг, вона буде у нас для церковного вжитку, а латина для публічних справ. Не згадуємо про диспути. Не багато надиспутував би в Польщі по- грецьки. На що, говорить наклепник, Русі (Україні) вчитися латини? Хай учаться її в римлян. Гарний мені дятлик, та ще й з носиком: ра- диш нам ходити по світу по хліб, коли ми маємо його вдома. Годува- лися ми ним давніше по Інґольштадтах, Оломунцях, а тепер, з ласки Божої, й самі маємо його досить і иншим уділяємо” 6. На закиди, що ніколи Руси найясніші польські королі шкіл не до- зволяли, відповідає, що ще Зигмунд III [Waza, 1566 — 1632] такі права русинам надавав на школи латинські у Вільні та Львові, і ті школи, в яких навчають у Києві і Вінниці, затверджені дипломами "помазання Божого, непереможного короля, монарха Владислава [1595—1648] всієї Речі Посполитої, у яких зазначено: ”Школи, семінарії, друкарні, котрі були в їхньому володінні, підтверджуємо” 7. ”А що ті школи, в котрих тепер навчаємо, перед цим були завжди і є у нас у власності [свідчить те, що] до цього над ними ректорами були Смот рицький, Касіян [Сакович] та інші, які по-латинськи вчили без перер ви аж до нас” 8, — аргументує С. Косов. На жаль, із цього тексту прямо не ви- пливає, чи згадане ректорування стосується й Вінниці, чи тільки Киє- ва (що імовірніше). Але існування у Вінниці колегіуму в 1632 р. — факт засвідчений. Колегіуми в Європі давали середню освіту, але в Києво-Мо ги лян- ському колегіумі рівень освіти був академічним, тобто такий як у ви- щому навчальному закладі. Існує думка, що Вінницький колегіум ор- ганізовано як філію Києво-Могилянського у зв'язку з тим, що в Ки єво-Могилянському колегіумі швидко зростала кількість студен- тів 9. Упродовж якого часу функціонував Вінницький колегіум, не ві- домо точно. Можливо, тут ішло навчання до 1642 р. Тоді у Вінниці відкрито єзуїтський колегіум 10). Висловлено різні думки про долю першого Вінницького колегіуму: одні автори твердять, що її забо ро- нили поляки 11, інші — що її перенесено до Гощі на Волині 12 (нині ра- йонний центр у Ровенській обл.). Не знаємо, чи був якийсь зв'язок із 6 Відредагований переклад М.Возняка. Див.: Возняк М. Зазнач, праця. — С. І07. 7 Exegesis... — С. 445. Тим не менш Московський собор 1690 р. серед інших книжок українських авторів поклав "проклятство й анафему" й на Exegesis..." С.Косова (див. Сірополко С. Зазнач. праця. — С. 215). 8 Exegesis... — С. 445. 9 Енциклопедія українознавства (перевид. в Україні). — Львів, 1994. — Т. 3. — С. 997. 10 Вирський Д.С. Вінниця // Енциклопедія історії України. — К., 2003. — Т.1. — С. 568. 11 Енциклопедія українознавства (перевид. в Україні). — К., 1993. — Т. 1. — С. 282. 12 Енциклопедія українознавства перевид. в Україні). — Львів, 1994. — Т. 3. — С. 997. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1112 Нiмчук В.В. 13 Вирський Д.С. Зазначена праця. — С. 568. першим Вінницьким колегіумом та знову відкритим 1662 р. 13 право- славним колегіумом. Варто сказати, що, крім іншого, «Exegesis...» С. Косова свідчить про намагання наших предків мати освітні осередки не гірші, ніж у решти Європи, прагнення до інтеграції в культуру Європи, до визнан- ня нашої освіти в тодішньому світі. Тут вважаємо доречним згадати нинішнє прагнення України долучитися до болонського процесу. У кожному разі навчальний заклад університетського типу у Він- ниці існував уже в 1632 р., отже вінницькій університетській освіті ви- повнюється 376 літ (а Вінниці, вперше згадана в 1363 р., — 645 років). Vasyl’ Nimchuk EDUCATION CENTRE OF VINNITSA IN THE XVII CENTURY Kaywords: Latin, education, a collegium in Vinnitsa. Ãӂ̇ ÏÓÁ‡øÍ‡ ЩО ЦЕ ЗА ЛИСТОК-ВКЛАДИШ? Відкривши упаковання з ліками, ми читаємо інструкцію для медичного за- стосування цих ліків. У ній написано: Уважно прочитайте цей листок-вкладиш перед тим, як розпочати застосування препарату! Зберігайте цей листок- вкладиш. Вам може знадобитися перечитати його. Застереження слушне, але незрозуміло, чому цей вкладний листок названо вкладишем. В україн- ській літературній мові від дієслів не утворюють іменників за допомогою су- фікса -иш. Листок, який вкладають до чого-небудь, який призначений для вкладання в що-небудь, можна назвати вкладний листок або листок- вкладка. Отже, читайте вкладний листок або листок-вкладку. Катерина Городенська
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6009
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1682-3540
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:12:54Z
publishDate 2009
publisher Iнститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Німчук, В.
2010-02-15T11:01:03Z
2010-02-15T11:01:03Z
2009
Вінницький осередок освіти XVII ст. / В. Німчук // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 109-112. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
1682-3540
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6009
811
У статті йдеться про запровадження в українських колегіумах XVII ст. викладання латинської мови — міжнародної мови тодішньої Європи — і дискусії навколо цього.
uk
Iнститут української мови НАН України
Дослідження
Вінницький осередок освіти XVII ст.
Education centre of Vinnitsa in the xvii century
Article
published earlier
spellingShingle Вінницький осередок освіти XVII ст.
Німчук, В.
Дослідження
title Вінницький осередок освіти XVII ст.
title_alt Education centre of Vinnitsa in the xvii century
title_full Вінницький осередок освіти XVII ст.
title_fullStr Вінницький осередок освіти XVII ст.
title_full_unstemmed Вінницький осередок освіти XVII ст.
title_short Вінницький осередок освіти XVII ст.
title_sort вінницький осередок освіти xvii ст.
topic Дослідження
topic_facet Дослідження
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6009
work_keys_str_mv AT nímčukv vínnicʹkiioseredokosvítixviist
AT nímčukv educationcentreofvinnitsainthexviicentury