З історії заселення Криму (1944–1967 рр.)
Процес заселення Криму колгоспниками-переселенцями було організовано через крайню необхідність цього регіону в людському ресурсі. Саме переселення можна назвати ключовим явищем у післявоєнній історії півострова. В загальній кількості з 1944 р. по 1967 р. населення Криму збільшилось приблизно на 468...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60114 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | З історії заселення Криму (1944–1967 рр.) / Е. Сеітова // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 77-80. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859880367321776128 |
|---|---|
| author | Сеітова, Е. |
| author_facet | Сеітова, Е. |
| citation_txt | З історії заселення Криму (1944–1967 рр.) / Е. Сеітова // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 77-80. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Процес заселення Криму колгоспниками-переселенцями було організовано через крайню необхідність цього регіону в людському ресурсі. Саме переселення можна назвати ключовим явищем у післявоєнній історії півострова. В загальній кількості з 1944 р. по 1967 р. населення Криму збільшилось приблизно на 468 тисяч чоловік. Переселенці наділялись комплексом пільг, спрямованих на їх якомога скорішу господарсько-побутову адаптацію.
Процесс заселения Крыма колхозниками-переселенцами был организован из-за крайней необходимости данного региона в человеческом ресурсе. Именно заселение можно назвать ключевым явлением в послевоенной истории полуострова. В общей сложности с 1944 г. по 1967 г. население полуострова увеличилось приблизительно на 468 тысяч человек. Переселенцы наделялись комплексом льгот, направленных на их как можно более скорую хозяйственно-бытовую адаптацию.
The resettlement process in Crimea was organized because of this region’s need for human resources. The resettlement can defi nitely be called a key event in the peninsula’s post-war history. The Crimean population increased by approximately 468 thousand people between 1944–1967. The resettlers were provided with a set of privileges in order to help them adapt to the region.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:52:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2222-5250
77
УДК 325.54+314(477.75)”19”1944–1970
Ельвіна Сеітова (м. Сімферополь)
З ІСТОРІЇ ЗАСЕЛЕННЯ КРИМУ (1944–1967 РР.)
Процес заселення Криму колгоспниками-переселенцями було організовано через крайню необхідність
цього регіону в людському ресурсі. Саме переселення можна назвати ключовим явищем у післявоєнній
історії півострова. В загальній кількості з 1944 р. по 1967 р. населення Криму збільшилось приблиз-
но на 468 тисяч чоловік. Переселенці наділялись комплексом пільг, спрямованих на їх якомога скорішу
господарсько-побутову адаптацію.
Ключові слова: Крим, переселення, господарсько-побутове влаштування.
Після завершення бойових дій та здійснення
депортації Крим вкрай потребував людського ре-
сурсу. З метою оптимізації демографічної ситуації
в регіоні та відновлення господарства Державний
Комітет Оборони 18 серпня 1944 р. прийняв рі-
шення про заселення півострова колгоспниками-
переселенцями. Таким чином, вже буквально че-
рез місяць у Крим стали прибувати перші еше-
лони новоселів. Відповідно, в Азовський район
прибуло 162 родини з Житомирської області;
в Алуштинський – 2349, з Краснодарського кра-
ю; у Балаклавський – 2015, з Воронезької об-
ласті; у Бахчисарайський – 2146, з Брянської
та Орловської областей; у Білогірський –
1555, з Курської та Тамбовської областей;
у Джанкойський – 27, з Кам’янець-Подільської
та Київської областей; в Євпаторійський – 150,
з Київської та Кам’янець-Подільської облас-
тей; у Зуйський – 212, з Ростовської, Київської
та Тамбовської областей; у Кіровський – 428,
з Тамбовської області; у Куйбишевський – 2349,
з УРСР; у Нижньогірський – 320, з Тамбовської об-
ласті; у Жовтневий – 57, з Вінницької та Київської
областей; у Приморський – 204, з Тамбовської об-
ласті; у Сімферопольський – 214, з Вінницької
області; у Радянський – 180, з Тамбовської об-
ласті; у Старо-Кримський – 1268, з Ростовської,
Тамбовської та Курської областей; у Судакський
– 2468, зі Ставропольського та Краснодарського
країв; у Ялтинський – 935, з Ростовської області.
У загальній кількості населення півострова збіль-
шилось на 17040 сімей або 62104 чоловік [1].
Окрім добровільно-примусової відправки
колгоспників-переселенців, у Крим населення
прибувало ще й згідно з власними бажаннями.
Таких в перші післявоєнні роки на півострів пе-
реїхало 1947 сімей [2]. Однак на засіданні Колегії
Переселенського управління при Раді Міністрів
РРФСР один із членів колегіальної структури –
Дергачов після звітної доповіді начальника
Переселенського відділу при Кримському облви-
конкомі Є. Вороніна, висловив наступну точку
зору: «Если мы будем принимать самостоятельно
приезжающих, то туда наедут неизвестно какие
люди и, как правило, не колхозники. Я считаю,
что нужно запретить оформление приезжающих
из областей Сибири, Дальнего Востока и др.» [3].
Але, незважаючи на критику, самостійно прибу-
ваючих колгоспи та радгоспи Криму приймали і
впродовж наступних років.
За період з 1 вересня 1944 р. по 1 січня 1948 р.
з регіону вибуло 8974 родини. На 1 січня 1946 р.
Крим мав 91333 господарств. Населення склада-
ло 316145 чоловік. З них працездатних нарахову-
валось 36502 людини. Чоловіків від 16 до 60 ро-
ків було 23221. Жінок від 16 до 55 років – 63381.
Підлітків від 12 до 16 років – 17822 [4].
Тим часом населення до Криму не тільки при-
бувало, але й ще виїжджало. Так, згідно з по-
становою Ради Міністрів СРСР від 16 листопа-
да 1947 р. №3823 із Кримської області 7 грудня
1947 р. відправився ешелон з переселенцями до
Єврейської автономної області. А 14 грудня 1947 р.
із Херсонської та Миколаївської областей УРСР
виїхав туди ж другий ешелон [5]. Окрім цього,
Рада Міністрів СРСР була стурбована фактом по-
вернення переселенців до попередніх місць про-
живання. У зв’язку з цим уряд порушив питан-
ня про необхідність покращення якості відбору
населення та їх господарського устрою в місцях
вселення. Першочергова причина виїзду вбача-
лась у тому, що з боку Кримського облвиконко-
му та районних виконкомів, не було виявлено по-
всякденного піклування за переселенцями та їх
господарсько-побутовим устроєм [6].
12 серпня 1948 р. вийшла Постанова Пере-
селенського Управління по встановленню місце-
знаходження переселенців, які самовільно зали-
шили область. До них передбачалось пред’являти
позови задля погашення заборгованості по пози-
ках Сільгоспбанку та інших витрат [7].
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
78
З метою подальшого розвитку сільського гос-
подарства у Кримській області Рада Міністрів
СРСР 5 грудня 1949 р. постановила: переселити
в 1950–1952 рр. на добровільній основі в колгос-
пи області 10000 сімей колгоспників з країв та об-
ластей РРФСР та УРСР. Крім цього, уряд дав зго-
ду Кримському облвиконкому прийняти протягом
вказаного часу кожного року по 1000 родин з чис-
ла демобілізованих з Радянської Армії та флоту,
а також колгоспників, які переселялись на півост-
рів згідно з запрошенням колгоспів. Рада Міністрів
зобов’язала уряди РРФСР, УРСР, Чуваської АРСР,
Краснодарський та Ставропольський крайвикон-
коми, Володимирський, Тамбовський, Горьків-
ський, Московський, Пензенський, Уляновський
та Рязанський облвиконкоми: забезпечити відбір
та переселення в Кримську область колгоспни-
ків, які мали в складі родини не менш, ніж двох
працездатних; організувати підвіз до станцій від-
правлення населення, а також їх майна, худоби,
птиці; забезпечити повний розрахунок колгосп-
ників не пізніше, ніж за 10 діб до їх виїзду за від-
працьовані ними дні в розмірах, які були перед-
бачені виробничими планами; встановити для
переселенців та організованих з них колгоспів,
а також колгоспів, які прийняли у свій склад нове
населення, комплекс пільг [8].
Тим часом процес побутового влаштування при-
булого населення та притягнення в Крим нового люд-
ського потенціалу продовжувався. У 1950 р. на пів-
острів планувалось прийняти 3900 нових родин пе-
реселенців. Прибуло в загальній кількості 3019 сімей
(11701 чоловік). Вибуло за кордони регіону 676 сімей
[9]. На стан 1 січня 1952 р. із переселенців 1950 р.
вселення покинуло регіон 792 родини [10].
На 1 січня 1953 р. переселенців 1950 р. все-
лення нараховувалося в містах вселення 2003 ро-
дини. Вибуло в загальній кількості 1014 сімей.
З числа тих, які залишились, мали присадибні ді-
лянки 2002 родини. Мали сприятливі для прожи-
вання житлові будинки 1954 сімей. Були власни-
ками квартир 47 родин [11].
Згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР пе-
реселення в Кримську область необхідно було
здійснювати переважно цілими колгоспами або
бригадами. Було рекомендовано перевозити з со-
бою майно: сільськогосподарські машини, інвен-
тар, транспортні засоби, поголів’я усіх різнови-
дів продуктивної та робочої худоби, птиці, бджіл,
сім’я, фуражні фонди, а також будови виробничо-
го, культурно-побутового призначення та житлові
будинки колгоспників, які відповідно до свого ста-
ну могли бути перевезеними та знов збудованими
у нових місцях вселення.
Рада Міністрів СРСР постановою від 1 черв-
ня 1951 р. № 1849 встановила, що перевезення
майна, худоби та будов колгоспів, бригад і кол-
госпників залізницею та водним сполученням
здійснюється за рахунок держави. Також визна-
чено те, що колгоспи, з яких переселялись лю-
ди у Кримську область, повинні були виділяти
та передавати переселенцям поголів’я усіх ви-
дів продуктивної та робочої худоби, птиці, на-
туральні фонди та майно, яке було їх власністю
та могло бути перевезеним. Усе перераховане
передавалось у колгоспи нових місць вселення.
А грошові фонди та вартість майна, які не могли
бути перевезеними, необхідно було перерахува-
ти колгоспам місць вселення у терміни, встанов-
лені згідно з погодженням виконкому Кримської
обласної ради депутатів трудящих з відповідни-
ми виконкомами обласних рад депутатів трудя-
щих місць виселення.
При переселенні цілих колгоспів закріпле-
ні за ними у місцях виходу землі та приналежне
їм майно, яке не могло бути перевезеним у міс-
ця вселення, передавались суміжним колгоспам,
які, в свою чергу, відшкодовували переселенцям
вартість витрат на цих землях.
Переселенцям 1952 р. вселення Рада Міністрів
УРСР надала окрім пільг, передбачених поста-
новою Ради Міністрів СРСР від 5 грудня 1949 р.
№ 5530, наступні привілеї: з колгоспів, які пе-
реселялись, знімались усі заборгованості по
обов’язкових поставках державі сільськогоспо-
дарських продуктів, натуральній оплаті за працю
МТС, податок з прибутку та страхових платежів;
Сільськогосподарський банк зобов’язав видава-
ти нужденним колгоспникам-переселенцям кре-
дити. На будівництво житла та надвірних побу-
дов у колгоспах Алуштинського, Балаклавського,
Бахчисарайського, Білогірського, Зуйського, Куй-
бишевського, Сімферопольського, Старо-Крим-
ського, Судакського районів і в колгоспах, які
обслугувались Ялтинським міськвиконкомом,
в розмірі 20 тис. рублів на одне господарство.
А в колгоспах решти районів Кримської області –
16 тис. крб. з віднесенням 40% кредиту за раху-
нок держави та з погашенням частини яка зали-
шилась протягом 10 років, починаючи з 4 року
отримання кредиту. На придбання продуктивної
худоби кредит видавався в розмірі до 2 тис. крб.
на кожне господарство з погашенням впродовж
5 років, починаючи з 3 року після отримання
ISSN 2222-5250
79
кредиту. Видавати довгостроковий кредит кол-
госпам Кримської області, які приймали пере-
селенців, на виробниче будівництво, електрифі-
кацію, водогосподарчі дії та облаштування під-
собних підприємств необхідно було у розмірі до
90% від загальної суми [12].
У 1954 р. Крим прийняв 1747 сімей, з них ви-
було 404 родини. Необхідно відзначити, що у
1955 р. прибуло 2250 сімей (8878 людей). З них
не змогли продовжити свою діяльність в регіоні
529 родин [13].
У 1956 р. в Кримську область прибуло 3625 сі-
мей колгоспників-переселенців. У 1957 р. плану-
валось заселити ще 5000 родин. Переселенці по-
винні були прибувати з Волинської, Дрогобиць-
кої, Львівської, Полтавської, Рівненської, Ста-
ніславської, Тернопільської, Чернігівської, Чер-
нівецької областей [14].
У 1958 р. всього з областей виходу повинно
було вселитись в райони півострова 4700 сімей.
План внутрішньообласного переселення складав
1700 сімей [15].
Про кількість прийнятих сімей переселенців
Кримом з областей виходу на 1 серпня 1959 р. ми
можемо судити з таблиці [16].
Таблиця 1.
Найменування
областей
виходу
Прий-
нято
сімей
Людей
Вінницька 540 2000
Волинська 195 724
Дрогобицька 158 607
Житомирська 567 2160
Закарпатська 136 498
Київська 272 984
Львівська 114 408
Полтавська 525 1811
Рівненська 221 862
Сумська 377 1371
Станіславська 15 58
Тернопільська 206 741
Хмельницька 563 2046
Чернігівська 199 700
Черкаська 329 1186
Чернівецька 126 440
Всього 4543 16596
По внутр. обласному
переселенню 81 288
Всього по області 4624 16884
У загальній кількості таблиця міграційних
процесів у Криму з 1944 р. по 1960 р. буде вигля-
дати наступним чином [17].
Таблиця 2.
Роки
вселення
Прийнято
сімей
(людей)
Вибуло
родин
1944–1950 20956 (70955) 10900
1951–1955 13777 (50550) 2408
1956–1960 28853 (108112) 5528
В загалом з 1944
року по 1960 рік 63586 (229617) 18833
Переселення продовжувалось і в наступні ро-
ки. Так, колгоспами та радгоспами Кримської об-
ласті на 1964 р. планувалось прийняти з облас-
тей виходу (6100) та по переселенню з різних ра-
йонів Криму (400) 6500 сімей переселенців [18].
Відповідно план заселення виконали на 95,6%,
тобто було прийнято 6220 родин [19].
В загальній кількості до 1967 р. колгоспи та
радгоспи Криму прийняли близько 117 тисяч ро-
дин переселенців. З них 45 тисяч прибули впро-
довж 8 років (1959–1967 рр.) [20]. Якщо взяти до
уваги те, що кожна родина мала в складі, хоча б 4
особи – це означає, що приблизно на півострів за
23 роки переїхало 468 тисяч людей.
З аналізу динаміки чисельності населення ви-
дно, що в умовах Кримської області наявність
та використання трудових ресурсів було однією
з найважливіших економічних проблем. Її акту-
альність була обумовлена різким зменшенням
чисельності населення внаслідок війни 1941–
1944 рр. та депортації.
Таким чином, з метою ліквідування диспро-
порції між повільним ростом чисельності насе-
лення та високими вимогами до темпів розвитку
народного господарства Криму, особливо щодо
однієї з основних його галузей – сільського гос-
подарства, згідно з рішенням уряду збільшен-
ня трудових ресурсів у великому обсязі прово-
дилось за рахунок організованого переселення в
колгоспи та радгоспи області. У перші повоєнні
десятиріччя господарсько-побутове влаштуван-
ня щойно прибулого населення залишало бажа-
ти кращого. Однак з часом якість облаштуван-
ня переселенців ставала все кращою. У всіх по-
селеннях будинки були електрифіковані, радіо-
фіковані, був проведений водопровід, збудова-
ні типові дитячі дошкільні заклади, лазні, мага-
зині, їдальні, клуби. У зв’язку з тим, що в умо-
вах Криму вирішення проблеми збільшення на-
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
80
селення в багатьох колгоспах та радгоспах об-
ласті здійснювалось головним чином за рахунок
планових дій по переселенню, Обласний відділ
із використання трудових ресурсів у своїй прак-
тичній діяльності надавав багато уваги орга-
нізації контролю за прийомом, господарським
влаштуванням родин переселенців і будівниц-
твом для них житла.
Джерела та література
1. ДААРК (Державний архів у Автономній Рес-
публіці Крим), ф. Р-2888, оп. 1, спр. 7, арк. 1–2, 8–9.
2. Там само, спр. 12, арк. 5.
3. ДАРФ (Державний архів Російської Феде-
рації), ф. А-327, оп. 2, спр. 445, арк. 31.
4. ДГААРК, ф. Р-2888, оп. 1, спр. 12, арк. 76–77.
5. ДАРФ, ф. А-327, оп. 2, спр. 443, арк. 56.
6. Там само, арк. 59–60.
7. Там само, оп. 1, спр. 571, арк. 111.
8. Там само, оп. 2, спр. 659, арк. 3.
9. ДААРК, спр. 29, арк. 2.
10. Там само, спр. 69, арк. 330.
11. Там само, спр. 29, арк. 16.
12. ЦДАВО (Центральний державний ар-
хів вищих органів влади та управління), ф. Р-2,
оп. 8, спр. 2606, арк. 212–214.
13. ДГААРК, Р-3508, оп. 1, спр. 18, арк. 16.
14. Там само, спр. 38, арк. 2.
15. Там само, спр. 69, арк. 18.
16. Там само, спр. 95, арк. 80.
17. Там само, спр. 92, акр. 10.
18. Там само, спр. 153, арк. 7.
19. Там само, спр. 159, арк. 22.
20. Там само, д. 212, л. 11
Эльвина Сеитова
Из истории заселения Крыма (1944–1967 гг.)
Процесс заселения Крыма колхозниками-переселенцами был организован из-за крайней необходимос-
ти данного региона в человеческом ресурсе. Именно заселение можно назвать ключевым явлением в по-
слевоенной истории полуострова. В общей сложности с 1944 г. по 1967 г. население полуострова увели-
чилось приблизительно на 468 тысяч человек. Переселенцы наделялись комплексом льгот, направленных
на их как можно более скорую хозяйственно-бытовую адаптацию.
Ключевые слова: Крым, переселение, хозяйственно-бытовое обустройство.
Elvina Seitova
From the history of populating the Crimea: 1944–1967
The resettlement process in Crimea was organized because of this region’s need for human resources. The
resettlement can defi nitely be called a key event in the peninsula’s post-war history. The Crimean population
increased by approximately 468 thousand people between 1944–1967. The resettlers were provided with a set of
privileges in order to help them adapt to the region.
Key words: Crimea, resettlement, economical and social development.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60114 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:52:38Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сеітова, Е. 2014-04-11T15:58:51Z 2014-04-11T15:58:51Z 2012 З історії заселення Криму (1944–1967 рр.) / Е. Сеітова // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 77-80. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60114 325.54+314(477.75)”19”1944–1970 Процес заселення Криму колгоспниками-переселенцями було організовано через крайню необхідність цього регіону в людському ресурсі. Саме переселення можна назвати ключовим явищем у післявоєнній історії півострова. В загальній кількості з 1944 р. по 1967 р. населення Криму збільшилось приблизно на 468 тисяч чоловік. Переселенці наділялись комплексом пільг, спрямованих на їх якомога скорішу господарсько-побутову адаптацію. Процесс заселения Крыма колхозниками-переселенцами был организован из-за крайней необходимости данного региона в человеческом ресурсе. Именно заселение можно назвать ключевым явлением в послевоенной истории полуострова. В общей сложности с 1944 г. по 1967 г. население полуострова увеличилось приблизительно на 468 тысяч человек. Переселенцы наделялись комплексом льгот, направленных на их как можно более скорую хозяйственно-бытовую адаптацию. The resettlement process in Crimea was organized because of this region’s need for human resources. The resettlement can defi nitely be called a key event in the peninsula’s post-war history. The Crimean population increased by approximately 468 thousand people between 1944–1967. The resettlers were provided with a set of privileges in order to help them adapt to the region. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Кримознавство в системі української історичної науки З історії заселення Криму (1944–1967 рр.) Из истории заселения Крыма (1944–1967 гг.) From the history of populating the Crimea: 1944–1967 Article published earlier |
| spellingShingle | З історії заселення Криму (1944–1967 рр.) Сеітова, Е. Кримознавство в системі української історичної науки |
| title | З історії заселення Криму (1944–1967 рр.) |
| title_alt | Из истории заселения Крыма (1944–1967 гг.) From the history of populating the Crimea: 1944–1967 |
| title_full | З історії заселення Криму (1944–1967 рр.) |
| title_fullStr | З історії заселення Криму (1944–1967 рр.) |
| title_full_unstemmed | З історії заселення Криму (1944–1967 рр.) |
| title_short | З історії заселення Криму (1944–1967 рр.) |
| title_sort | з історії заселення криму (1944–1967 рр.) |
| topic | Кримознавство в системі української історичної науки |
| topic_facet | Кримознавство в системі української історичної науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60114 |
| work_keys_str_mv | AT seítovae zístoríízaselennâkrimu19441967rr AT seítovae izistoriizaseleniâkryma19441967gg AT seítovae fromthehistoryofpopulatingthecrimea19441967 |