Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період
У статті досліджено зародження та розвиток туристичного руху на Волині у міжвоєнний період, охарактеризовано участь у ньому громадських організацій, проаналізовано державне регулювання даної галузі. В статье исследовано возникновение и развитие туристического движения на Волыни в междувоенный период...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60115 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період / Т. Ковальчук // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 112-118. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60115 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ковальчук, Т. 2014-04-11T16:00:56Z 2014-04-11T16:00:56Z 2012 Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період / Т. Ковальчук // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 112-118. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60115 94(438) ″1921/1939″ : 379.85 У статті досліджено зародження та розвиток туристичного руху на Волині у міжвоєнний період, охарактеризовано участь у ньому громадських організацій, проаналізовано державне регулювання даної галузі. В статье исследовано возникновение и развитие туристического движения на Волыни в междувоенный период, охарактеризовано участие в нем общественных организаций, проанализировано государственное регулирование данной отрасли. This article explores the origin and development of tourism movement in Volyn region in the interbellum. Special attention was given to the role of public associations and organizations; and to the issue of the state’s regulation of the industry. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Краєзнавство і туризм Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період Туристическое движение на Волыни в междувоенный период The tourism movement in Volyn region in the Interbellum Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період |
| spellingShingle |
Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період Ковальчук, Т. Краєзнавство і туризм |
| title_short |
Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період |
| title_full |
Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період |
| title_fullStr |
Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період |
| title_full_unstemmed |
Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період |
| title_sort |
туристичний рух на волині у міжвоєнний період |
| author |
Ковальчук, Т. |
| author_facet |
Ковальчук, Т. |
| topic |
Краєзнавство і туризм |
| topic_facet |
Краєзнавство і туризм |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Туристическое движение на Волыни в междувоенный период The tourism movement in Volyn region in the Interbellum |
| description |
У статті досліджено зародження та розвиток туристичного руху на Волині у міжвоєнний період, охарактеризовано участь у ньому громадських організацій, проаналізовано державне регулювання даної галузі.
В статье исследовано возникновение и развитие туристического движения на Волыни в междувоенный период, охарактеризовано участие в нем общественных организаций, проанализировано государственное регулирование данной отрасли.
This article explores the origin and development of tourism movement in Volyn region in the interbellum. Special attention was given to the role of public associations and organizations; and to the issue of the state’s regulation of the industry.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60115 |
| citation_txt |
Туристичний рух на Волині у міжвоєнний період / Т. Ковальчук // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 112-118. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovalʹčukt turističniiruhnavoliníumížvoênniiperíod AT kovalʹčukt turističeskoedviženienavolynivmežduvoennyiperiod AT kovalʹčukt thetourismmovementinvolynregionintheinterbellum |
| first_indexed |
2025-11-26T02:44:59Z |
| last_indexed |
2025-11-26T02:44:59Z |
| _version_ |
1850608945677205504 |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
112
УДК : 94(438) ″1921/1939″ : 379.85
Тетяна Ковальчук (м. Острог)
ТУРИСТИЧНИЙ РУХ НА ВОЛИНІ
У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
У статті досліджено зародження та розвиток туристичного руху на Волині у міжвоєнний період, оха-
рактеризовано участь у ньому громадських організацій, проаналізовано державне регулювання даної галузі.
Ключові слова: туризм, Волинське воєводство, туристичні товариства, путівник.
Міжвоєнний період в історії розвитку турис-
тичного руху Волині має особливе значення, адже
саме тоді розпочалось зародження та становлення
туризму як окремої галузі.
За умовами Ризького договору 1921 р. Західна
Волинь увійшла до складу Польської республіки,
а на її території було утворено нову адміністратив-
но-територіальну одиницю – Волинське воє-
водство [1], що визначило особливий характер
соціально-економічного, суспільно-політичного
та культурного життя цих земель упродовж май-
же двох десятиліть. Державна влада проводила
різнобічні заходи для виховання у населення при-
єднаних територій польського патріотизму, наса-
дження твердження про те, що Західна Україна,
у тому числі й Волинь, є одвічною складовою
Польщі. Для цього використовувались різнома-
нітні методи. Одним із них був саме туризм. Тому
питанню розвитку туристичного руху, особливо
на зазначених територіях, керівництво Польської
республіки надавало особливої уваги.
Досліджувана тема є недостатньо вивченою
в історичній літературі. Науковий доробок сучас-
них українських дослідників обмежується пу-
блікаціями В. Дмитрука [2], О. Завадської [3] та
Н. Кінд-Войтюк [4]. Серед польських науковців
варто відзначити дослідження Т. Коваліка [5],
У. Ковєської [6], М. Кацпрака [7] та ін. Основу дже-
рельної бази даної праці складають матеріали фон-
дів Архіву Нових Актів у Варшаві, державних ар-
хівів Волинської та Рівненської областей, а також
звіти туристичних товариств та організацій, путів-
ники по містах Волинського воєводства та ін.
Зародження туристичного руху на території
Волинського воєводства науковці відносять до по-
чатку 20-х рр. ХХ ст., коли при установі «Дирекція
публічних робіт» у Луцьку вперше введено поса-
ду референта з питань туризму у 1924 р., а через
рік при воєводській управі створено воєводську ту-
ристичну комісію [8].
Керівництво польського уряду спільно з існую-
чими туристсько-краєзнавчими товариствами і ор-
ганізаціями протягом міжвоєнного періоду намага-
лось популяризувати туристичний рух, використо-
вуючи для цього різні форми та методи пропаган-
ди. Оскільки туризм був одним із основних засобів
колонізації, полонізації та інтеграції українських
земель до складу Польської республіки, то на цих
землях його пропаганда та популяризація велась
більш активно, ніж у інших регіонах Польщі.
Державне регулювання туризму на території
Волинського воєводства здійснювалась як через
загальнодержавні установи Польської республі-
ки, так і воєводські. До перших належали мі-
ністерства та їх підрозділи, департаменти, ком-
петенція яких поширювалась на територію всі-
єї держави, до других – воєводські туристичні
комісії, місцеві органи адміністрації, які займа-
лись питаннями туризму на місцевому рівні.
Справами туризму на території усієї Польщі
займався Департамент туризму, який діяв при
Міністерстві Публічних Робіт (Referat Turystyky
Ministerstwa Robót Publicznych) впродовж 1919 –
1932 рр. [9] Цей підрозділ постійно очолював до-
свідчений та кваліфікований діяч туристичної
сфери М.Орлович. Це була людина, яка розумі-
лась у справах туризму, оскільки він був членом
туристичних товариств, автором численних нау-
кових і публіцистичних праць на туристичну тема-
тику. Його посада мала назву «референт з питань
туризму» [10]. Окрім нього тут працювало ще троє
осіб – С. Ленартович та М. Шахувна [11].
Найбільш плідною була робота Департаменту
туризму Міністерства публічних робіт у галу-
зі видавництва літератури туристичного ха-
рактеру. Зокрема, у 1919 – 1924 рр. було вида-
но 13-томний туристичний путівник по Польщі
під загальною редакцією М. Орловича. В одно-
му з томів був розділ, присвячений туристич-
ним об’єктам Волинського воєводства. У 1929 р.
М. Орлович спільно із Волинським краєзнавчим
товариством і опіки над пам’ятками старовини
видали «Ілюстрований путівник по Волині» [12].
ISSN 2222-5250
113
Це був перший туристичний путівник по дослі-
джуваному регіону. У ньому містилась інформація
про історію, культуру, населення краю, а також де-
тально описувались туристичні маршрути по міс-
тах воєводства із зазначенням розкладу руху тран-
спорту, закладів розміщення та харчування тощо.
21 травня 1932 р. Президент Другої Польщі
Ігнацій Мосціцький видав наказ про ліквідацію
Міністерства публічних робіт. Справи та повно-
важення ліквідованого міністерства було розпо-
ділено між іншими міністерствами республіки –
комунікації, транспорту, промисловості та тор-
гівлі та ін. [13] Наказ президента вступив у силу
1 липня 1932 р. [14] Саме тому Департамент туриз-
му, який діяв при зазначеному міністерстві, було
ліквідовано, а справи туризму були повністю пере-
дані у підпорядкування Міністерства комунікації.
Якщо порівнювати роботу туристичних відді-
лів Міністерства публічних робіт і Міністерства
комунікації, слід відзначити, що обидва відділи бу-
ли не в однакових умовах. Коли перший складав-
ся лише із трьох працівників і мав досить обмеже-
ний бюджет, то другий у своєму штатному розпи-
сі налічував більше двадцяти осіб, а його бюджет
був більший у 5-6 разів [15]. Саме тому у 30-ті рр.
ХХ ст. пропаганда та популяризація туризму про-
водилась масштабніше і мала більш вагомі успіхи.
Найбільшою прогалиною у сфері державно-
го регулювання туристичною галуззю Польської
республіки була відсутність належної законо-
давчої бази. Протягом досліджуваного періоду
не було жодного спеціалізованого нормативно-
правового документу, який би регулював розви-
ток туристичної сфери. Проект Закону «Про ту-
ризм», який зазнав гострої критики на туристич-
ному з’їзді у Варшаві 1931 р., так і не був при-
йнятий [16]. Подальші зусилля щодо його схва-
лення постійно зазнавали невдач. Перший Закон
«Про туризм» у Польщі був прийнятий уже після
закінчення Другої світової війни.
Проте, незважаючи на відсутність Закону
«Про туризм», існували окремі нормативно-
правові документи, які певною мірою стосува-
лись туристичної галузі. Це передусім «Закон
про курорти» 1922 р. [17], «Закон про охорону
пам’яток» 1928 р. [18], «Закон про охорону при-
роди» 1932 р. [19].
Крім загальнодержавних установ, які регулю-
вали туристичну сферу у досліджуваному регіо-
ні, існували місцеві органи управління. До них
відносяться установи, які безпосередньо дія-
ли на території Волинського воєводства, і сфера
їх впливу обмежувалась лише територією дослі-
джуваного воєводства.
3 березня 1924 р. Міністерство публічних ро-
біт видало розпорядження про утворення депар-
таментів туризму у воєводствах Польської рес-
публіки [20]. Дані туристичні відділи планува-
лось створити за зразком загальнодержавного
Департаменту туризму, який очолював М. Ор-
лович, а також безпосередньо підпорядковува-
тись цій державній установі.
Варто відзначити, що як такого Департаменту
туризму при воєводському управлінні у Луцьку, як і
у більшості інших воєводствах Польської республі-
ки, не було створено. Лише при Дирекції публічних
робіт у Луцьку у вересні 1924 р. була введена поса-
да референта із питань туризму [21]. Саме до цього
періоду більшість науковців відносять зародження
туристичної справи у досліджуваному регіоні.
Завданнями референта з питань туризму було
налагодження контактів та співпраця з туристич-
ними товариствами і організаціями, які діяли на
терені воєводства, підтримка їх діяльності, співп-
раця з галузями промисловості (готельною, хар-
човою, транспортною та ін.), які тим чи іншим
чином причетні до сфери туризму. До функцій ре-
ферентів туризму також відносились пропаганда
туризму, опрацювання та створення туристичних
путівників, карт, маршрутів тощо [22].
На посаду референтів пропонувалось признача-
ти осіб, зацікавлених у розвитку туристичної сфери.
М. Орлович зазначав, що було б дуже добре, якби осо-
ба, яка призначалась на адміністративну посаду ре-
ферента туризму, паралельно б займалась суспільно-
корисною справою – була членом туристсько-
краєзнавчих товариств і організацій тощо.
Впродовж усього періоду існування по-
сади референта з питань туризму (1924 –
1932), у Волинському воєводстві її обіймав
Ж. Романовський [23].
Після ліквідації Міністерства публічних ро-
біт у 1932 р. посаду референта з питань туриз-
му ліквідували. Замість неї було створено турис-
тичні відділи при окружних Дирекціях державної
залізниці, які у свою чергу підпорядковувались
Міністерству комунікації.
5 червня 1925 р. Міністерство публічних ро-
біт видало нове розпорядження щодо управлін-
ня туристичною галуззю на регіональному рів-
ні, тобто у воєводствах. Це було розпорядження
про утворення воєводських туристичних комісій.
У всіх воєводствах Польської республіки до кінця
літа 1925 р. планувалось сформувати туристичні
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
114
комісії. Однією із перших була утворена комісія
у Катовіцах – у червні 1925 року [24].
Згідно із зазначеним розпорядженням, до скла-
ду воєводських туристичних комісій мали входити
представники від органів державної влади, това-
риств, організацій, а також промислово-торгових
підприємств. У такий спосіб польське керівни-
цтво прагнуло налагодити співпрацю між органа-
ми державної влади, суспільно-громадськими то-
вариствами і організаціями із метою покращення
розвитку туристичної галузі.
Одразу ж після видання цього розпоряджен-
ня у Луцьку при воєводській управі створюється
Волинська воєводська туристична комісія. У 1925 –
1926 рр. її очолював Ж. Пручнік, згодом цю поса-
ду зайняв Ф. Ксєнжпольський [25].
Проіснувала воєводська туристична комісія на
Волині до 1939 року. Комісія зробила досить знач-
ний внесок у розвиток туристичної сфери дослі-
джуваного регіону. Спільно з референтом із пи-
тань туризму, Волинським краєзнавчим товари-
ством та іншими туристичними товариствами
й організаціями вони провели значну роботу що-
до популяризації туристичного руху у воєводстві,
розробили ряд туристичних маршрутів, здійснюва-
ли видавництво туристичних карт, буклетів тощо.
Волинська воєводська туристична комісія
співпрацювала із аналогічними установами сусід-
ніх воєводств. Найбільш плідною була співпраця
із Новогрудською воєводською туристичною ко-
місією, в результаті якої розроблялись спільні за-
ходи щодо пропаганди туризму, організовувались
спільні екскурсії тощо [26].
Вагомий внесок у розвиток туризму на те-
риторії Польської республіки, у тому числі й
Волинського воєводства, зробили різного роду
польські туристичні товариства та організації.
Слід зазначити, що до початку 20-х рр. ХХ ст. на
Волині не існувало жодного туристичного това-
риства чи організації, усі вони виникли після 1921
р., тобто після входження цього регіону до складу
Польської республіки.
Найбільший внесок у розвиток туристичної
справи досліджуваної території зробили Волинське
краєзнавче товариство і опіки над пам’ятками ста-
ровини, Волинське товариство приятелів науки та
Товариство розвитку Східних земель.
Волинське краєзнавче товариство і опіки над
пам’ятками старовини (Wołyńskie towarzystwo
krajoznawcze i оpeki nad zabytkami przesłości) ді-
яло протягом 1927 ¬– 1939 рр. Ідея щодо йо-
го створення була висунута ще у 1921 р. членом
Польського краєзнавчого товариства З. Мор-
віцом, який активно закликав створити подібну
організацію під назвою «Товариство охорони
над пам’ятками старовини» [27]. Однак створе-
не воно було лише у 1927 році [28].
До 1934 р. товариство очолював держав-
ний службовець – референт з питань туризму
Волинського воєводства Ф. Ксєнжпольський.
Протягом 1934 – 1939 рр. керівником був В. Гор-
зялковський [29].
Товариство активно займалось розробкою та
організацією різноманітних туристичних марш-
рутів, внутрішньорегіональних та міждержав-
них поїздок, а також було організатором курсів
у сфері туризму, проводило з’їзди, конференції,
на яких розглядались питання розвитку та пропа-
ганди туризму у досліджуваному регіоні. Варто
відзначити, що під час екскурсій, які організо-
вувало товариство, було зроблено багато фото-
знімків із краєвидами Волині. Протягом 1927 –
1930 рр. члени товариства передали Головній
раді Польського краєзнавчого товариства копії
усіх фотографій, що знаходились у бібліотеці
товариств. Згодом, з метою популяризації краю,
усі вони були представлені на туристичних ви-
ставках та ярмарках [30].
Упродовж 1937 – 1938 рр. Волинське краєз-
навче товариство і опіки над пам’ятками ста-
ровини низку зібраних фотографій із краєвида-
ми та пейзажами краю передало для осередку,
що займався розвитком туристичного руху при
Ягеллонському університеті [31]. Так, у 1937 р.
було передано 57 фотографій, у 1938 р. – 55 [32].
Представники Волинського товариства кра-
єзнавчого і опіки над пам’ятками старовини та-
кож брали участь у конференції з питань навчан-
ня платних екскурсоводів, яка відбулась 13 груд-
ня 1931 р. у Варшаві [33].
Починаючи із 1935 р., члени товариства уже
самі організовували такі курси у Луцьку. Перше
навчання відбулось протягом 6 – 11 травня за-
значеного року.
Однією із форм популяризації туристичного
руху було проведення виставок. Згадане товари-
ство зробило вагомий внесок у їх організацію.
Волинське краєзнавче товариство і опіки
над пам’ятками старовини займалось також ви-
давництвом туристичних путівників, буклетів,
інформаторів, листівок, туристичних карт то-
що. Зокрема, у 1929 р. його представники взя-
ли участь у виданні праці «Ілюстрованого пу-
тівника по Волині».
ISSN 2222-5250
115
У 1934 р. тиражем 10 тис. примірників, цим
же товариством було видано пізнавальну бро-
шуру про Волинь, написану тодішнім дирек-
тором Волинського музею у Луцьку Ю. Дут-
кевичем. У ній музейний діяч описав природ-
ні та історико-культурні туристичні ресурси
Волинського воєводства [34].
У 1937 р. зусиллями Волинського краєзнавчо-
го товариства і опіки над пам’ятками старовини
було видано 20 різновидів листівок, загальною
кількістю кілька тисяч екземплярів. Зазначене
товариство також розробляло та видавало турис-
тичні карти залізничними станціями досліджува-
ного воєводства .
Ще одним товариством, яке зробило досить
вагомий внесок у розвиток та популяризацію
туризму на території Волинського воєводства у
міжвоєнний період, було Волинське товариство
приятелів науки. Виникло воно 1935 р., а його за-
сновниками були відомий польський історик, ре-
дактор краєзнавчого часопису «Волинський що-
річник» («Rocznik Wołyński»), президент Союзу
вчителів Польщі в Рівному Я. Гоффман і віце-
воєвода Ю. Слєшинський [35].
Характеризуючи загальнодержавні товари-
ства Польської республіки міжвоєнного періоду,
слід зазначити, що їх діяльність в основному бу-
ла спрямована на розвиток туристичної справи
у Польській державі в цілому.
Найбільший внесок у розвиток туристичної
справи на території Волинського воєводства се-
ред загальнодержавних організацій і товариств
Польщі зробило Товариство розвитку Східних
земель (Towarzystwo Rozwoju Ziem Wschodnich),
яке було створене 11 листопада 1933 р. під го-
ловуванням маршалка сенату О. Пристора [36].
За структурою це товариство ділилось на округи,
останні в свою чергу мали свої відділення. На те-
риторії Волинського воєводства рішенням від 15
березня 1934 р. було створено Волинський округ
товариства із центром у Рівному, який мав від-
ділення у Луцьку, Острозі, Здолбунові, Дубно,
Костополі, Яновій Долині, Горохові, Любомлі, Кове-
лі, Сарнах, Володимирі та ін. Очолювали його спо-
чатку І. Пулавський, згодом Т. Дембінський. У 1934 р.
Волинський округ налічував 189 членів [37].
Із кожним роком Товариство розвитку Східних
земель розширювало сферу свого впливу, збіль-
шувалась кількість округів та членів самого то-
вариства. Так, у 1936 р. Волинський округ даного
товариства був найбільшим у Польській республі-
ці. Зокрема, у цьому році було зафіксовано 1486
членів у 33 округах Волинського воєводства [38].
14 травня 1936 р. у складі Товариства розвит-
ку Східних земель було утворено Спілку люби-
телів Волині, яку очолив Д. Шаринський [39].
Дана спілка організовувала та приймала екскур-
сії як усередині воєводства так і за його межами.
У 1938 р. керівник спілки написав відкритий лист
до Ліги підтримки туризму із заявою про ство-
рення Волинського туристичного дому, який би
займався координацією екскурсійної діяльності
у досліджуваному регіоні. Однак через початок
війни він так і не був створений.
Починаючи із 1934 р. це товариство з метою
збільшення кількості туристів, що відвідува-
ли східні регіони Польської республіки, щоріч-
но проводило акцію «Літо на Східних землях».
У рамках цієї акції за співпраці із Міністерством
комунікації Товариство розвитку Східних земель
надавали туристам, що відвідували даний регіон
знижки до 75 % на проїзд залізничним транспор-
том по території Волині [40].
Окрім вищезазначеної акції, товариство виступа-
ло ініціатором та організатором проведення інших
акцій, виставок, ярмарків, які проводились із метою
залучення туристів на східні регіони Польщі.
Основними ж формами та методами пропаган-
ди туризму у Волинському воєводстві були: ви-
давництво літератури туристичного характеру
(путівників, брошур, буклетів, статей та заміток,
альбомів фотографій і т.д.), проведення туристич-
них виставок та ярмарків, на яких була представ-
лена інформація про Волинь як туристичний регі-
он, організація різноманітних туристичних акцій
із метою збільшення кількості туристів у регіоні
(«Літо на східних землях», «Дні Полісся», «Свято
виноградарства» та ін.), проведення дискусійних
клубів, вечорів на туристичну тематику тощо.
На території Волинського воєводства у 20 – 30-х
роках ХХ ст. існувало чимало різноманітних ту-
ристичних маршрутів. Участь у їх розробці брали
уже згадувані Волинське краєзнавче товариство і
опіки над пам’ятками старовини, Волинське то-
вариство приятелів наук, Товариство розвитку
Східних земель, воєводська туристична комісія,
воєводські референти з питань туризму, турис-
тичні та екскурсійні бюро, місцеві туристичні бу-
динки тощо. Деякі з цих маршрутів були затвер-
джені на загальнодержавному рівні.
По Волинському воєводству наприкінці 1920-х
років спільними зусиллями усіх перелічених
установ визначено три найбільш популярні на-
прямки туристичних маршрутів, що перетинали
усю досліджувану територію, а також розроблено
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
116
значну кількість екскурсій згідно них. Такими на-
прямками були:
1) Луцьк – Дубно – Кременець – Почаїв –
Вишнівець;
2) Рівне – Клевань – Острог;
3) Рівне – Костопіль – Сарни – Клесів –
Манівці [41].
Туристичні поїздки за цими маршрутами були
розраховані на термін від 5 до 14 днів [138, 146].
У залежності від мети подорожі складався план
екскурсії. Наприклад, якщо це була поїздка з ре-
лігійною метою, то головний акцент робився на
сакральних спорудах; культурною – на замково-
фортифікаційних комплексах та палацово-пар-
ковій архітектурі тощо. Враховувались також ві-
ковий та національний склад населення.
Найбільшу кількість туристичних маршру-
тів східними воєводствами Польської республі-
ки розробили у рамках туристичної акції «Літо на
Східних землях». Частина із них проходила по те-
риторії Волині. Це – «Шляхами польських легіо-
нів Волині» та «Кременець та його околиці».
Реалізацію забезпечувало бюро подорожей
«Орбіс», центральним відділенням у Варшаві ке-
рував М. Венгрецький, філію у Луцьку очолював
Б. Морлендер [42].
Найбільшого зацікавлення викликає турис-
тичний маршрут «Шляхами польських легіонів
Волині». У його рамках передбачались відвіди-
ни місць битв польських легіонів у часи Першої
світової війни. Шлях проходив за маршрутом
Чарторийськ – Костюхнівка – Янова Долина –
Польська Гора. Цей маршрут було затверджено на
державному рівні. Фінансування екскурсій за ним
здійснювалось із бюджету Польської республіки.
У 1938 р. створено путівник за даними маршрута-
ми, однак його так і не видали [43]. Окрім цього для
популяризації туристичного маршруту було створе-
но Комітет опіки над місцями битв польських легіо-
нів під керівництвом Ф. Зарицького [44].
3 – 5 липня 1936 р. польська влада до 20-ти
річчя Костюхнівської битви[45]* організувала та
провела фестиваль. Протягом цього часу сюди ор-
ганізовувались безкоштовні екскурсії для поль-
ського населення.
Одним із найбільш популярних серед турис-
тів міст Волинського воєводства був Кременець
та його околиці. Окрім туристичних об’єктів, що
знаходились у самому місті, особливу увагу ту-
ристів привертала Соколина гора, розташована
за 9 км від нього. Там знаходилась відома на всю
Польщу школа планеристів та, як уже зазнача-
лось, найкращий у Волинському воєводстві осе-
редок лижного спорту. Саме ця територія була
основою туристичного маршруту «Кременець
та його околиці».
Окрім цього в рамках маршруту передбача-
лись факультативні екскурсії до Почаївської
Лаври та Вишнівця.
Крім вище названих, територією Волині було
розроблено кілька туристичних маршрутів водни-
ми артеріями досліджуваного краю. Найбільш по-
пулярними були наступні: Кременець – Березце –
Тарговиця по р. Іква, Острог – Деражне –
ст. Горинь по р. Горинь, Янівка – ст. Майдан по
р. Стоход [46].
Протягом 30-х рр. ХХ ст. постійними бу-
ли екскурсії за маршрутами Луцьк – Дубно –
Радивилів – Броди – Підкамінь – Почаїв –
Кременець – Дубно – Луцьк. Вартість такої по-
їздки становила 30 злотих. Другий маршрут про-
ходив з Луцька через Рівне до Янової Долини.
Вартість – 10 злотих.
Одним із найцікавіших туристичних марш-
рутів були поїздки на поле, неподалік Губкова,
де наприкінці травня – початку червня цвіла аза-
лія. Це природне явище приваблювало із кож-
ним роком все більше туристів. Із Луцька такі
поїздки організовували члени Волинського кра-
єзнавчого товариства і опіки над пам’ятками
старовини. Зокрема, такі екскурсійні тури від-
булися 29 травня 1938 р. У цей день до поля,
де квітла азалія, було відправлено дві групи ту-
ристів за двома маршрутами. Обидва брали по-
чаток із Луцька. Перший пролягав через Рівне
– Межиричі Корецькі – Людвиполь – Губків.
У ньому взяло участь 26 осіб. Друга група у кіль-
кості 120 осіб прямувала лише до Губкова без зу-
пинок. 12 травня товариство організувало поїздки
для 107 чоловік до Жидичина та Кульчина [47].
* 4 – 6 липня 1916 р. біля населеного пункту Костюхнівка
(сьогодні це село Маневицього р-ну Волинської обл.) відбу-
Джерела та література
лася битва між військами Австро-Угорської та Російської
імперій, під час якої заинуло 2 тис. поляків
1. Traktat pokoju między Polską a Rosją i Ukrainą
podpisany w Rydze dnia 18 marca 1921 roku. //
Dziennik Ustaw. – 1921. – Nr. 49.– Poz. 300. – 108 s.
2. Дмитрук В. Зародження туристичного ру-
ху на Волині [Текст] / В. Дмитрук. // Минуле та
сучасне Волині та Полісся: Ковель та ковель-
ISSN 2222-5250
117
чани в історії України та Волині. Матеріали ХІІ
Всеукраїнської науково-історичної конференції,
присвяченої 12-й річниці Незалежності України
та 485-й річниці надання Ковелю Магдебурзького
права. – Луцьк: [б.н.в.], 2003. – С.24–25.
3. Завадська О. Туризм як один із напрямків
діяльності краєзнавчих товариств у 1921–1939
рр. на території Волинського воєводства [Текст] /
О. Завадська. // Волинь: Історія і сучасність. Жиди-
чин крізь віки. Матеріали ІV науково-практичної,
історико-краєзнавчої конференції, присвяченої
780-ти річчю села Жидичина Ківерцівського ра-
йону. – Луцьк: [б.н.в.], 2007. – С.82–89.
4. Кінд-Войтюк, Н. Наукові товариства Другої
Речі Посполитої у дослідженні історії та пам’яток
Волинського воєводства (1921–1939 рр.) [Текст] /
Н. Кінд-Войтюк. // Краєзнавство. – К.: Телесик,
2008. – Вип.1-4. – С.22–27.
5. Kowalik, T. Życie dla turystyki, krajoznawstwa
i sportu : Mieczysław Orłowicz 1881 – 1959 [Текст] /
T. Kowalik. – Warszawa: PTTK «Kraj», 2009. – 498 s.
6. Kowieska, U. Miejsce i rola związków
zawodowych w realizacji polityki państwa w zakresie
kultury fi zycznej w II Rzeczypospolitej [Текст] /
U. Kowieska. // Perełomy w historji. Pamiętnik. –
T. 3. – S. 447–452.
7. Kacprzak, M. Towarzystwo Rozwoju Ziem
Wschodnich, 1933 – 1939 [Текст] / M. Kacprzak. –
Lodz: Wydawnictwo Naukowe «Ibidem», 2005. – 158 s.
8. Дмитрук В. Вказана праця. – С.24.
9. Gryszel, P. Zarys historii turystyki w Polsce / P.
Gryszel. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www. lotur.eu/UploadFiles/524/178/126518
7566-Historia_turystyki_w_Polsce_DOT_ IT.pdf.
10. Kowalik T. Вказана праця. – S. 89–90.
11. Informator turystyczny. – Warszawa:
Nakładem Związku Polshkih Towarzystw Turystycz-
nyh w Polsce, 1932. – S. 70.
12. Orłowicz, M. Ilustrowany przewodnik po
Wołyniu [Текст] / M. Orłowicz. – Luck: Nakl.
Wołyńskiego towarzystwa krajoznawczego i Opieki
nad zabytkami przeszłości, 1929. – 380 s.
13. Archiwum Akt Nowych w Warszawie (AAN),
Zespoł 8 Prezydium Rady Ministrów w Warszawie,
Cz. VI, Sygn. 56/9. Znicsienie Ministerstwa Robót
Publicznych i rozopiał jego agend, S. 21.
14. Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej
z dnia 21 maja 1932 r. w sprawie zniesienia urzędu
Ministra Robót Publicznych. // Dziennik Ustaw. –
1932. – Nr. 51.– Poz. 479. – 2 s.
15. Kowieska U. Вказана праця. – S. 450.
16. Goetel, W. Turystyka w Polsce jako czynnik
poprawz sytuacji gospodarczej [Текст] / W. Goetel. –
Kraków: Nakładem Wyższego Studjum Handlowego
w Krakowie, 1931. – S. 23.
17. Ustawa z dnia 23 marca 1922 r. o uzdrowiskach. //
Dziennik Ustaw. – 1922. – Nr. 31.– Poz. 254. – 10 s.
18. Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej
z dnia 6 marca 1928 r. o opiece nad zabytkami. //
Dziennik Ustaw. – 1928. – Nr. 29.– Poz. 265. – 6 s.
19. Ustawa z dnia 10 marca 1934 r. o ochronie
przyrody. // Dziennik Ustaw. – 1934. – Nr. 31.–
Poz. 274. – 6 s.
20. Archiwum Państwowe w Bydgoszczy (APB),
Zespoł Urząd Wojewódzki Pomorski w Toruniu 1920
– 1939, Sygn. 24435. Pismo Wydziału Turystyki
Ministerstwa Komunikacji z dnia 10.09.1935 r., S 2.
21. Dyrekcja Robót Publicznych. // Przegląd
Wołyński. – 1929. – № 25. – S.26.
22. AAN, Zespoł 8, Cz. VI, Sygn. 107. Turystyka –
administracja, s. 288–289.
23. Державний архів Волинської області
(ДАВО), ф. 46 Волинське воєводське управлін-
ня, м. Луцьк, оп. 1, спр. 2405. Протоколи засідан-
ня туристичної комісії та переписка з повітовими
відділами і іншими установами по обліку місце-
восці, пригодної для туристів, арк. 1.
24. Umiński, J. Polski Touring Klub a Polskie
Towarzystwo Krajoznawcze / J. Umiński. // [Електро-
нний ресурс]. – Режим доступу: http://khit.pttk.pl/
index.php?co=tx_touring.
25. ДАВО, ф. 46, оп. 1, спр. 2405, арк. 23.
26. Там само, арк. 26.
27. Morwic Z. Towarzystwo Opieki nad zabytkami
przeszłości Wołynia [Текст] / Z. Morwic. // Głos Wo-
łyński. – 1921. – № 9. – S. 10.
28. Кінд-Войтюк Н. Вказана праця. – С.22.
29. Gumiński T. Dziesięciolecie ruchu
krajoznawczo-turystycznego na Wołyniu / T. Gumiń-
ski. // Ziemia Wołyńska. – 1938. – № 1. – S.1–2.
30. Завадська О. Вказана праця. – С.85.
31. Studjum turyzmu U. J. // Wierchy. Rocznik
poświęcony górom i góralszczyźnie. – Kraków: Nak-
ładem Polskiego Tow. Tatrzańskiego, 1936. – S.210.
32. Sprawozdanie z działalności Studium Turyzmu
Uniwersytetu Jagiellońskiego za okres 1. V. 1936 –
30. IX. 1937. – Kraków: [b.n.w.], 1937. – S. 18.
33. ДАВО, ф. 46, оп. 8, спр. 707. Sprawozdanie
Zarząndu Wołyńskiego Towarzystwa krajoznawczego
i opeki nad zabytkami Przesłości z działności za rok
1931 (12.04.1932), арк. 21.
34. Там само, оп. 6, спр. 2405. Протоколи за-
сідання туристичної комісії та переписка з пові-
товими відділами і іншими установами по обліку
місцевосці, пригодної для туристів, арк. 41.
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
118
35. Кінд-Войтюк Н. Вказана праця. – С.23–24.
36. Statut Towarzystwa Rozwoju Ziem
Wschodnich. – Warszawa: Nakładem Towarzystwa
Rozwoju Ziem Wschodnich, 1938. – S. 2.
37. Там само, с. 14.
38. Kacprzak. Вказана праця. – S. 110.
39. Там само. – С.63.
40. Rocznik Ziem Wschodnich. / pod. red. E. Ruh-
lego. – Warzawa: Wydawniactwo zarządu głównego To-
warzystwa Rozwoju Ziem Wschodnich, 1938. – S. 223.
41. Kalendarz Ziem Wschodnich na rok 1935 /
W.Wasunga. – Warzawa: Wydawniactwo zarządu
głównego T. R. Ziem W., 1934. – S. 284.
42. ДАВО, ф. 46, оп. 1, спр. 2405, арк. 3.
43. Tetniska Ziem Wschodnich propagandowy
Tydzień Towarzystwa Rozwoju Ziem Wschodnich //
Jedziemy. – 1939. – № 20. – S.3.
44. Kacprzak. Вказана праця. – S. 72.
45. 4 – 6 липня 1916 р. біля населеного пунк-
ту Костюхнівка (сьогодні це село Маневицього
р-ну Волинської обл.) відбулася битва між вій-
ськами Австро-Угорської та Російської імперій,
під час якої заинуло 2 тис. поляків.
46. ДАВО, ф. 158 Луцький магістрат
Волинського воєводства, оп. 1, спр. 705.
Інформаційний бюдетень та переписка з
Волинським воєводським управлінням про ор-
ганізацію туристичної роботи, арк. 30.
47. Ruch turystyczno-krajoznawczy // Ziemia
Wołyńska. – 1938. – № 8–9. – S.123–124.
Татьяна Ковальчук
Туристическое движение на Волыни в междувоенный период
В статье исследовано возникновение и развитие туристического движения на Волыни в междувоенный
период, охарактеризовано участие в нем общественных организаций, проанализировано государствен-
ное регулирование данной отрасли.
Ключевые слова: туризм, Волынское воеводство, туристические общества, путеводитель.
Tetiana Kovalchuk
The tourism movement in Volyn region in the Interbellum
This article explores the origin and development of tourism movement in Volyn region in the interbellum.
Special attention was given to the role of public associations and organizations; and to the issue of the state’s
regulation of the industry.
Key words: tourism, Wołyń Voivodeship, tourist organizations, travel guide.
|