Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області)
У статті проаналізовано каральні директиви НКВС УРСР, які спричинили чистки чекістських кадрів на Київщині в 1938 році.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60118 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області) / О. Бажан // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 132-140. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860056872705327104 |
|---|---|
| author | Бажан, О. |
| author_facet | Бажан, О. |
| citation_txt | Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області) / О. Бажан // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 132-140. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті проаналізовано каральні директиви НКВС УРСР, які спричинили чистки чекістських кадрів на Київщині в 1938 році.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:01:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
132
Виталий Липинский, Наталья Аксакова
Профессорско-преподавательская корпорация
педагогического образования УССР в 1920 – е годы
В статье рассмотрен процесс собирания профессорско-педагогических кадров педагогических вузов
УССР в течении 1920 – х годов, сделан комплексный анализ процессов и причин, которые влияли на из-
менение его качественного и количественного состав. Проанализирована государственная политика по
отношению к профессорско-преподавательской корпорации так называемой «старой школы» и стрем-
ление замены ее новою – коммунистическою профессурой.
Ключевые слова: педагогическое образование, профессорско-преподавательская корпорация, инсти-
туты народного образования, педагогические техникумы, количественный и качественный состав.
Vitaliy Lipinskiy, Natali Aksakova
Teaching Corporation Education in the USSR in 1920-ies
The article describes how to build academic - university teaching staff vykladachskyh USSR during
the 1920-ies, a comprehensive analysis of the processes and causes that infl uenced the change in its quantitative
and qualitative composition. Analysis of public policy on the teaching of the corporation so-called "old school"
and attempts to replace it with a new - Communist professors.
Key words: teacher education, teaching Corporation, Institute of Education, Teachers College, quantitative
and qualitative composition.
УДК 94(477.42)"1937.07/1938.11"
Олег Бажан (м. Київ)
РЕПРЕСІЇ ЩОДО ПРАЦІВНИКІВ
ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ В УРСР
ДОБИ "ВЕЛИКОГО ТЕРОРУ"
(НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
У статті проаналізовано каральні директиви НКВС УРСР, які спричинили чистки чекістських ка-
дрів на Київщині в 1938 році.
Ключові слова: НКВС, "Великий терор", Київська область.
Відправною точкою “великого терору” став
лютнево-березневий пленум ЦК ВКП(б) 1937 р.,
на якому Й. Сталін зажадав «покласти край ді-
яльності саботажників, шпигунів і диверсантів”.
Проте, як стверджував доктор історичних наук
В. Нікольський, проведення так званої “масової
чекістської операції”, яка згодом набуде назви “ве-
лика чистка”, розпочалося без будь-якого поси-
лання на рішення зазначеного пленуму [1, с. 90].
Могутню хвилю репресій в СРСР, в УРСР, зокре-
ма, викликала постанова політбюро ЦК ВКП(б)
“Про антирадянські елементи” від 2 липня 1937 р.
та телеграма Й. Сталіна секретарям обкомів, край-
комів, ЦК республіканських компартій, в якій про-
понувалося, спираючись на апарат НКВС СРСР,
“взяти на облік усіх куркулів та кримінальників, що
повернулися на батьківщину, щоб найбільш ворожі
з них були негайно заарештовані та розстріляні у
порядку адміністративного провадження їх справ
через трійки, а інші – менш активні, але все ж во-
рожі елементи були б переписані й вислані в райо-
ни за вказівкою НКВС” [2, с. 40-45]. Таким чином
“велика чистка” 1937-1938 рр. за задумом сталін-
ського керівництва мала здійснити певну санацію
радянського суспільства від небажаних осіб.
Прелюдія та кульмінація “великого терору”
на Київщині пов’язана з постаттю начальника
обласного управління НКВС, старшого майора
держбезпеки Миколи Шарова. Досвідченому че-
кісту (в ЧК з 1919 р.) до подібних завдань було не
звикати. Очоливши наприкінці березня 1935 р.
УНКВС по Київській області, М.Шаров відразу
долучився до реалізації депортаційної політики
правлячого режиму в регіоні.
ISSN 2222-5250
133
Не менш заповзято київські чекісти долучили-
ся до проведення операції згідно з оперативним на-
казом НКВС СРСР № 00447 від 30 липня 1937 р.
«Про операцію з репресування колишніх куркулів,
карних злочинців та інших антирадянських еле-
ментів». Заходи по «викорчовуванню всіх антира-
дянських елементів, які були головними призвід-
никами всякого роду антирадянських та диверсій-
них злочинів, як у колгоспах і радгоспах, так і на
транспорті та промисловості» розпочалися 5 серп-
ня 1937 р. Згадана операція проходила із суворим
дотриманням надісланих інструкцій. Станом на
5 жовтня 1937 р. по Київській області в ході виконан-
ня наказу № 00447 у в’язницях опинилося 9554 осо-
би [3], тобто на 3154 осіб більше запланованого.
Одночасно з наступом на куркулів у респу-
бліці проводилися інші протиправні заходи,
пов’язані з репресіями національних меншин.
11 серпня 1937 р. НКВС СРСР розробив оператив-
ний наказ за № 00485, в якому націлював місцеві
органи держбезпеки на повну ліквідацію первин-
них організацій “ПОВ – польської організації вій-
ськової”. Наказ супроводжувався “Закритим лис-
том про фашистсько-повстанську, шпигунську,
диверсійну й терористичну діяльність польської
розвідки в СРСР”, в якому йшлося про зв’язки
польської контрреволюції з троцькістським цен-
тром, контакт з керівником «воєнно-фашистської
змови» М.Тухачевським, диверсійно-шкідницьку
роботу “ПОВ” в оборонній промисловості, в по-
точному та мобілізаційному плануванні, на тран-
спорті, в сільському господарстві. Як підготовку
до майбутнього військового конфлікту розціню-
вав репресії проти польської меншини і сам нар-
ком внутрішніх справ УРСР.
В результаті “нанесення оперативного уда-
ру по польсько-шпигунському, диверсійному та
контрреволюційному націоналістичному підпіл-
лю» м. Києва та периферії області на 1 жовтня
1937 р. було заарештовано 3003 осіб: поляків –
1713 осіб, українців – 791, галичан – 237; євре-
їв – 114, інших – 148. Співробітники Київського
УНКВС «розкрили та ліквідували» 59 польських
шпигунсько-диверсійних резидентур, 19 органі-
зацій “ПОВ”, 32 диверсійно-повстанських груп,
101 агента польської розвідки [4].
Широкого розмаху на Київщині в 1937 р. набу-
ла так звана “німецька операція”, спричинена на-
казом НКВС СРСР № 00439 від 25 липня 1937 р.,
згідно з яким правоохоронні органи мали “ней-
тралізувати” на підприємствах області німецьких
підданих. Проте на практиці в ув’язненні опини-
лися не лише іноземці, а й радянські громадя-
ни – німці за походженням. Факти свідчили, що
в ході реалізації “німецької операції”, за причет-
ність до вигаданих організацій “Німці-фашисти”,
“Тевтонці”, “Національний союз німців України”,
“Національний фашистський центр” Київським
обласним УНКВС заарештовано 883 особи.
Оперативний наказ НКВС № 00593 від 20 ве-
ресня 1937 р. орієнтував органи держбезпеки на
каральні акції проти так званих “харбінців” – ко-
лишніх службовців Китайсько-Східної залізни-
ці та реемігрантів Манчжоу-Го. Як і в попередніх
випадках, у першу чергу, підлягали арешту “хар-
бінці”, що були задіяні у військово-промисловому
комплексі або працювали в колгоспах, радгос-
пах, радянських установах [1, с.106]. На початок
1938 р. відомство М. Шарова змогло “розшукати” у
Київській області лише 70 осіб, яких слідчі змогли
кваліфікувати по так званій “харбінській лінії” [5].
У грудні в УРСР згідно з директивою НКВС
СРСР від 30 листопада 1937 р. розпочалася “ла-
тиська операція”. У відповідності з директивами
НКВС станом на січень 1938 р. в тюрмах і слідчих
ізоляторах області знаходилося 186 особи, що по-
трапили під категорію “латиських шпигунів” [5].
Сотні громадян було заарештовано впродовж дру-
гої половини 1937 р. за приналежність до інших
різноманітних іноземних розвідок: «румунської» -
163, «японської» – 72, «грецької» – 29.
"Велика чистка" 1937-1938 років не оминула й
чекістські кадри України. За логікою командирів
"великого терору", представники ворожих СРСР
націй служили в і лавах НКВС. Перші масові аре-
шти серед співробітників радянських спецслужб
розпочалися влітку 1937 року після кадрової
рокіровки в центральному апараті НКВС УРСР.
Новопризначений нарком - комісар державної
безпеки 2-го рангу Ізраїль Леплевський відразу
розпочав "полювання" на осіб з найближчого ото-
чення свого попередника Всеволода Балицького.
У ході погрому "команди Балицького" зазнали аре-
шту й співробітники управління НКВС Київської
області - начальник транспортного відділу, капітан
державної безпеки Йосиф Казбек-Каплан, началь-
ник контррозвідувального відділу, старший лейте-
нант державної безпеки Зиновій Луньов-Мінц.
Звільнення наприкінці січня 1938 р. від
обов’язків першого секретаря ЦК КП(б)У
С. Косіора та обрання М. Хрущова, призначення
наркомом внутрішніх справ УРСР О.Успенського
замість комісара державної безпеки 2-го рангу
І. Леплевського спричинили нову хвилю репресій
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
134
серед українських чекістів. Ініціатором чистки в
НКВС УРСР виступив генеральний комісар дер-
жавної безпеки СРСР Микола Єжов під час відві-
дин Києва на початку лютого 1938 року (див. док.
№1). Арешти співробітників НКВС взимку 1938
року відбувалися під знаком "боротьби з сіоніст-
ським підпіллям" (див. док. № 2). Наймовірніше,
наркома внутрішніх справ СРСР непокоїла ситуація
з національним складом вищого керівництва НКВС
УРСР (на кінець січня 1938 року серед 100 осіб ке-
рівного складу НКВС налічувалося 62 євреї, 19 ро-
сіян, 9 українців, 2 білоруси, 1 молдаванин, 1 латиш
та 6 осіб інших національностей) [6, с. 195].
Вже на середину лютого 1938 року нарком
внутрішніх справ УРСР, комісар державної без-
пеки 3-го рангу Олександр Успенський направив
на погодження М. Єжову 5 альбомів зі списками
співробітників НКВС УРСР, які підлягали аре-
шту або звільненню з роботи [7]. Отримавши зго-
ду Лубянки, на кінець лютого 1938 кількість за-
арештованих співробітників органів державної
безпеки УРСР налічувала 79 осіб, з них у цен-
тральному апараті – 11, в областях 68 осіб [8].
На початок квітня 1938 р. з органів УДБ НКВС
було звільнено 558 осіб, 154 із яких опинилися за
ґратами [6, с. 163]. Одночасно О.Успенський ви-
рішив позбавитися від ворожого елементу в не-
оперативних відділах НКВС УРСР. Репресії тор-
кнулися наглядачів тюрем, бухгалтерів та іншо-
го персоналу. Розшук причетних до контрреволю-
ційних формувань було розпочато і серед співро-
бітників прикордонної охорони та військ НКВС
(див. док. № 3).
Як зазначалося в "Довідці про викриття анти-
радянських груп по військах НКВС України" від
3 березня 1938 року, було заарештовано 203 осо-
би з числа комполітскладу військ НКВС, причет-
них до польської, румунської, німецької, латись-
кої розвідок [9]. ( див. док. №4).
Не уникнули арештів і працівники УНКВС
Київської області. "За близькість до Леплевського"
та за спробу втекти за кордон у квітні 1938 року
було заарештовано начальника контррозвідуваль-
ного відділу УНКВС Київської області Марка
Рогаля [6, с.178]. Як агентів української націона-
лістичної організації репресовано оперуповно-
важених І.Барановського, Л.Гурова, І.Сергачова,
Ф.Корнелишина, Г.Левицького, командира взво-
ду кавалерійського дивізіону УНКВС Київської
області О.Діткова. Помер від тортур на допиті 6
серпня 1938 р. старший інспектор відділу кадрів
К.Можейко [10, с. 169-171].
11 березня 1938 року за підписом наркома вну-
трішніх справ УРСР О. Успенського всім началь-
никам УНКВС областей було надіслано телегра-
му № 44316, в якій містився наказ про виявлен-
ня антирадянського елементу серед працівників
міліції ( див. док. № 5). Завдання О.Успенського
громити в Київській області всіх підозрюваних
працівників міліції у діяльності “українського
націоналістичного центру” було доручено чер-
говому начальнику обласного управління НКВС
(з 28.05.1938 р. по 15.01.1939 р.) капітану держ-
безпеки Олексію Долгушеву. За задумом нарко-
ма, “український націоналістичний центр” по-
винен був очолювати колишній начальник київ-
ської школи міліції О. Ряботенко [11].
Слідчі НКВС розвинули думку свого ше-
фа і в груповій справі на українських міліціоне-
рів з’явилися «неспростовні» факти: “Заарешто-
ваний Ряботенко показує, що він є учасником ан-
тирадянської української націоналістичної орга-
нізації з 1934 р. і був пов’язаний з центром цієї
організації через колишнього голову Київського
облвиконкому Василенка ( засуджений) і військо-
вим штабом організації в особі Капуловського та
Борисенка (заарештовані). Ряботенко, будучи по
своїм переконанням українським націоналістом,
проводив антирадянську націоналістичну ро-
боту в Київській школі міліції […]. Після зали-
шення школи (очолив УРСМ УНКВС Донецької
області. – Авт.) на його місце був призначе-
ний інший націоналіст Стефанський (засудже-
ний), який продовжив антирадянську націона-
лістичну роботу до останнього часу. Таким чи-
ном Київська школа міліції 10 років була в руках
націоналістів […]. Ряботенком завербовані: його
колишній заступник по УРСМ Київської області
Добжинський, колишній начальник 1 відділення
міліції міста Києва Капустян» [12].
У довгому переліку заарештованих командно-
го та керівного складу міліції (213 осіб), унаслідок
“очищення” правоохоронних органів УРСР від
«ворожого правотроцькістського та буржуазно-
націоналістичного елемента», опинилися началь-
ник 6 відділення міліції м. Києва Белінський, на-
чальник Білоцерківського районного відділу мілі-
ції Лелеко, начальник Переяславського районного
відділу Бондаренко, начальник Чорнобильського
відділу Головченко, начальник Димерського від-
ділу Безмолитвенний [10, с. 281, 286].
Опала наркома внутрішніх справ УРСР
Олександра Успенського позначалися на долі йо-
го підлеглих з Управління НКВС Київської облас-
ISSN 2222-5250
135
ті. Учасниками контрреволюційної змови на чо-
лі з О.Успенським восени 1938 року було оголо-
шено начальника Управління капітана держбез-
пеки Олексія Долгушева, колишнього начальника
секретно-політичного відділу Григорія Коркунова.
Таким чином, апарат наркомату внутрішніх
справ, який за задумом сталінського керівництва
виступав основним знаряддям боротьби з "во-
рогами народу", в часи "Великого терору" часто-
густо змінював свій статус: з ініціатора та ви-
конавця масових політичних репресій у розряд
жертв тоталітарного режиму. Серед сотень тисяч
репресованих в 1937-1938 роках - 1231 співробіт-
ник НКВС УРСР [13], проте слід зауважити, що
наведена статистика включає покараних не тільки
за "контрреволюційні", а й кримінальні злочини.
Джерела та література
1. Нікольський В.М. Репресивна діяльність
органів державної безпеки СРСР в Україні (кі-
нець 1920-х-1950-ті рр.). Історико-статистичне
дослідження. - Донецьк, 2003.
2. Правда через роки. Статті. Спогади. Доку-
менти. - Донецьк, 1995.
3. ГДА СБУ, ф.16, оп. 30, спр. 105, арк. 91.
4. ГДА СБУ, ф.16, оп. 30, спр. 88,арк. 116-118.
5. ГДА СБУ,ф.16, оп. 30, спр. 105, арк. 178.
6. Золотарьов В. Олександр Успенський: осо-
ба, час, оточення.- Харків, 2004.
7. ГДА СБУ, ф. 16, оп. 31, спр. 6, арк. 146-147.
8. ГДА СБУ, ф.16, оп.32, спр. 71, арк. 3.
9. ГДА СБУ, ф. 16, оп. 31, спр. 6, арк. 44-45.
10. Органи державної безпеки Київщини у фо-
тографіях та документах ( 1919-1991). – К., 2004. -
С. 169-171.
11. ГДА СБУ, ф. 16, оп. 31, спр. 6, арк. 7-12.
12. ГДА СБУ, ф.16, оп. 32, спр. 71, арк. 55-61.
13. Україна в добу "Великого терору":1936-
1938 роки. - К., 2009.- С.39.
№ 1
Довідка про розкрите контрреволюційне підпілля на Україні
Без дати
С П Р А В К А
О РАСКРЫТОМ КОНТРРЕВОЛЮЦИОННОМ ПОДПОЛЬЕ НА
У К Р А И Н Е
Заклятые озверелые враги нашей социалистической родины, эта беспринципная безыдейная банда
убийц, шпионов, диверсантов и вредителей, действовавших по заданиям польско-германских фашистских
разведок, стремились оторвать от великого Союза Советских Социалистических республик нашу цветущу-
ю социалистическую Украину, готовили свободному могучему украинскому народу рабские цепи, готови-
ли солнечной Украине мрачный удел порабощенной колонии германского фашизма.
Гитлер давно мечтает включить Украину в территорию германской фашистской империи. В своей гнус-
ной программной книжонке " " /«Моя борьба»/, этот взбесившийся агрессор открыто заявлял о
своих планах захвата Украины.
Польские пилсудчики также издавна лелеют надежду расширить границы «речи посполиты» от «мо-
жа до можа».
Немцы в 1918 году и поляки в 1920 году пытались, заливая кровью украинские поля, осуществить сво-
и захватнические замыслы.
Украинский народ при братской помощи русского пролетариата, дал грозный отпор, разгромил и
выбросил со своей родной земли германские и польские полчища.
Немецким и польским фашистам и теперь кружит голову Советская Украина с ее плодородной землей,
богатыми недрами, с ее развитой индустрией и высокопродуктивным сельским хозяйством.
Германский и польский генштабы усердно и беспрерывно готовятся к военному вторжению на Украину
и в массовом количестве засылают из заграницы и вербуют легко и дешево на нашей территории из анти-
советских элементов свою агентуру.
По прямым заданиям германского гестапо и польской дефензивы, верные фашистские псы – троцкисты
и бухаринцы, эсеры и меньшевики, буржуазные националисты разных мастей, белогвардейской офицер-
ство, – все эти выродки человечества, в общем контрреволюционном блоке, на протяжении многих лет,
концентрировали свои силы на Советской Украине, готовя удар в спину украинского народа.
Подло двурушничая и умело маскируясь, они долгие годы шпионили, вредили, организовывали дивер-
сии, насаждали повстанческие кадры, составляли заговоры и замышляли убийства намереваясь открыть
путь на Украину германо-польскому фашизму.
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
136
В длительной и ожесточенной классовой борьбе на Украине в период установления Советской влас-
ти, все антисоветские партии и буржуазно-националистические элементы активно участвовали на сторо-
не контрреволюции и лишь после окончательного их разгрома, внешне притихли, не прекращая, однако,
своей контрреволюционной деятельности.
Оккупация Украины, хотя и непродолжительная, немцами и поляками, активная поддержка их со
стороны антисоветских сил, сблизила и проложила путь к дальнейшему подчинению этих антисоветских
сил германскому и польскому штабам, в борьбе за превращение Украины в фашистскую колонию.
Троцкисты и бухаринцы, связавшись с германским империализмом еще в 1918 году, так же как и
боротьбисты превратились в активные действующие банды фашизма.
Подло двурушнически проникая на руководящие посты в партийный и советский аппарат, троцкисты,
бухаринцы и националисты в контакте осуществляли задания своих хозяев, организовывали широкое антисовет-
ское подполье, насаждали свои кадры на все участки политической, военной и хозяйственной жизни страны.
Они, в интересах сохранения этих кадров и безнаказанности контрреволюционной деятельности, по-
старались взять в свои руки и ГПУ-НКВД на Украине, возглавили их своими ставленниками, парализуя
борьбу этих органов против контрреволюции.
Так формировалась и действовала объединившаяся контрреволюция на Украине, таково по существу
было положение вплоть до начала 1938 года, когда был вскрыт основной организующий центр контрре-
волюционного подполья и Украина была избавлена от главарей фашистских заговорщиков – Станислава
КОСИОРА и его приспешников.
Для ликвидации последствий контрреволюционной деятельности врагов народа, ЦК ВКП(б) в помощь
украинским большевикам прислал группу руководящих работников.
Почти одновременно на Украину приехал Николай Иванович ЕЖОВ, чтобы помочь честным работникам
НКВД очистить аппарат НКВД УССР от врагов, чтобы освободиться от людей, неспособных вести реши-
тельную борьбу с контрреволюционными бандами, чтобы научить как должны работать органы НКВД в со-
временной обстановке по разгрому и выкорчевыванию до конца всех предателей и изменников родины.
За кратковременный период своего пребывания на Украине тов. ЕЖОВ внес коренной перелом во всю
деятельность НКВД УССР.
По инициативе тов. ЕЖОВА в органы НКВД был влит отряд проверенных коммунистов из актива
областных организаций КП(б)У.
При непосредственной помощи тов. ЕЖОВА была раскрыта разветвленная троцкистско-
националистическая организация в системе НКВД УССР, являвшаяся одним из основных звеньев
объединенного антисоветского заговора на Украине.
Эта организация складывалась на протяжении ряда лет под руководством БАЛИЦКОГО и
ЛИПЛЕВСКОГО, насаждавших в органы ГПУ-НКВД троцкистов, националистов, антисоветских пере-
рожденцев и разных проходимцев.
Когда ЛЕПЛЕВСКИЙ сменил БАЛИЦКОГО в 1937 оду он, продолжал свою подрывную работу, сде-
лал упор на кадры, подготовленные им еще в прежний период его пребывания на Украине и выдвинул их
на руководящие должности во все оперативные отделы.
В целях маскировки ЛЕПЛЕВСКИЙ несколько передвинул и кое-кем «пожертвовал» из кадров
БАЛИЦКОГО, сохранив в аппарате все основные контрреволюционные силы.
Арестованный ЖЕЛЕЗНОГОРСКИЙ – АЙЗЕНБЕРГ, бывший прокурор УССР показывает:
«ЛЕПЛЕВСКИЙ рассказывал мне, что он сохранил в аппарате НКВД свои троцкистские кадры,
которые им были подобраны много лет тому назад, когда он работал на Украине».
Этот же арестованный готовит и о предательской роли ЛЕПЛЕВСКОГО в деле сохранения
контрреволюционных кадров на Украине, в частности его – ЖЕЛЕЗНОГОРСКОГО, Донецкого Облпроку-
рора, участника право-троцкистской организации КУМНИКЕВИЧА и других.
Арестованный бывший зам. зав. ОРПО ЦК КП(б)У ЛЕВИНЗОН показывает:
«Активную помощь в деле сохранения контрреволюционной организации от провала оказывал участ-
ник правотроцкистской организации бывший Наркомвнудел Украины ЛЕПЛЕВСКИЙ.
ЛЕПЛЕВСКИЙ располагал материалами о моем участии в троцкистской организации, но благодаря
ему и КОСИОРУ я оставался в партии и членом ЦК КП(б)У, пока оба они были на Украине».
Арестованный КАНОВ-КАНЕВСКИЙ бывший зав. Особым сектором ЦК КП(б)У, затем пред.
Черниговского Облплана, говорит об этом же следующее:
«В НКВД имелись на меня показания нескольких человек, изобличавших мою принадлежность к троц-
кистской организации.
По заданию КОСИОРА, бывший Наркомвнудел Украины ЛЕПЛЕВСКИЙ объявил эти показания
клеветническими. В результате я был «реабилитирован» на пленуме Черниговского Обкома КП(б)У на
который приезжал КОСИОР вместе с ЛЕПЛЕВСКИМ».
ISSN 2222-5250
137
Также действовали по сохранению контрреволюционного подполья и ставленники ЛЕПЛЕВСКОГО,
возглавлявшие основные оперативные отделы (троцкист БЛЮМАН, бывший нач. 5 Отдела, троцкист
ГЕРЗОН, бывш. нач. 4 Отдела, троцкист-немецкий шпион СЕВЕРИН – БОРОВИК, бывший нач. Отдела
Кадров, троцкист САПИР – б. зам. нач. 3 Отдела и другие).
Аресты, которые имели место при ЛЕПЛЕВСКОМ, направлялись не на основные кадры контррево-
люции и на те элементы, которые уже так были разоблачены партийной общественностью, что сохра-
нить их было невозможно, а следствие проводилось с таким расчетом, чтобы не докапываться до корней
контрреволюционных организаций.
ЛЕПЛЕВСКИЙ по поводу таких арестов своим приближенным заявлял:
«Мне самому тяжело производить эти аресты, но я ничего не могу сделать так как сейчас Москва очень
внимательно следит за Украиной и малейшая неосторожность с моей стороны может провалить все дело».
То, что так бережно сохраняли БАЛИЦКИЙ и ЛЕПЛЕВСКИЙ было в короткий срок выкорчевано по-
сле приезда тов. ЕЖОВА.
За этот период в органах НКВД Украины арестовано 494 человек, в том числе 130 человек по централь-
ному аппарату и 364 в областных и районных аппаратах.
Из общего числа арестованных: троцкистов 95, националистов 82, шпионов 243.
Работа органов НКВД по новому, на основе указаний тов. ЕЖОВА, дала в результате быстрый и
решительный разгром основных очагов контрреволюционного подполья на Украине.
Был, наконец, вскрыт тот основной главный организующий центр всех антисоветских сил на Украине,
наиболее подлый и хитрый, глубоко замаскированный враг – Станислав КОСИОР.
[…]
ГДА СБ України. – Ф. 16. – Оп. 31. – Спр. 81. – Арк. 11-20.
Незавірена копія. Машинопис.
№ 2
Супровідна до копії повідомлення наркома внутрішніх справ УРСР
Успенського Єжову для орієнтування начальникам обласних УНКВС УРСР
в процесі слідства по антирадянському сіоністському підпіллю
23 лютого 1938 року
Сов. Секретно
ВСЕМ НАЧ ОБЛУПРАВЛЕНИЙ НКВД УССР
Только ______________
Направляю копию моего сообщения на имя Народного Комиссара Внутренних Дел СССР – Генерального
комиссара государственной безопасности тов. ЕЖОВА – для ориентировки в процессе следствия по анти-
советскому сионистскому подполью.
В целях полной ликвидации и разгрома шпионского сионистского и клерикального подполья на
Украине, – П Р Е Д Л А Г А Ю:
1. – Следствие направить на вскрытие существующих в Вашей области руководящих и организующих
центров антисоветского шпионского подполья сионистов и клерикалов (уполномоченные ЦК, комитеты
организацией и т. п.);
2. – Расширить операцию по сионистам и клерикалам, арестовав в первую очередь вернувшихся из
ссылок и полит изоляторов, прибывших из Палестины и всех активистов, занимавших руководящее поло-
жение в сионистских организациях;
3. – Особое внимание обратите на выявление и вскрытие шпионской и террористической деятельнос-
ти сионистского подполья;
4. – Следствием вскройте всю агентуру сионистского подполья, пробравшуюся в ряды КП(б)У и органы НКВД.
О проделанной Вами работе, результатах операции и следствия по сионистскому и клерикальному ан-
тисоветскому подполью, – сообщите мне специальной докладной запиской к 28 февраля с. г.
Впредь информацию о ходе операции и результатах следствия высылайте в форме спецсообщений
с приложением важнейших показаний арестованных немедленно по получении новых следственных и
агентурных данных и о количестве арестованных.
По ознакомлении, прилагаемую записку верните в Секретариат НКВД УССР.
НАРОДНЫЙ КОМИССАР ВНУТРЕННИХ ДЕЛ УССР
КОМИССАР ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ 3 РАНГА
УСПЕНСКИЙ
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
138
«23» февраля 1938 года
№ 268/Сн.
ГДА СБ України. – Ф. 16. – Оп. 31. – Спр. 59. – Арк. 206 - 207.
Копія. Машинопис
№ 3
Записка наркома внутрішніх справ УРСР В. Успенського
щодо арештів у прикордонній охороні та військах НКВС УССР
27 лютого 1938 р.
ЗАПИСКА по ПРОВОДУ
МОСКВА НКВД СССР
тов. ЕЖОВУ Н.И.
тов. ФРИНОВСКОМУ
НАЧАЛЬНИКУ 5 ОТДЕЛА ГУГБ НКВД СССР
тов. НИКОЛАЕВУ
По Вашему приказу в Погранохране и Войсках НКВД УССР арестовано 38 человек командно-
политического состава.
Арестованный полковник ПУПОЛЬ – помощник начальника оперативного отдела УПВО показывает,
что он является участником латышской фашистско-шпионской организации существующей в системе
Погранохраны и Войск НКВД. В эту организацию ПУПОЛЬ завербован еще в 1922 году МАТСОНОМ –
бывшим в том время начальником Псковского Губотдела ГНУ. По поручению МАТСОНА, ПУПОЛЬ нео-
днократно передавал шпионские материалы латвийской разведке через КАЛЕЙСА – начальника полицей-
ского поста, который тогда был расположен против нашего 10 Погранотряда. В 1924 году ПУПОЛЬ был
оформлен КАЛЕЙСОМ в качестве агента латвийской разведки, который систематически передавал све-
дения до конца 1925 года – до момента его откомандирования в Среднюю Азию. В этот период ПУПОЛЬ
выполнял ряд поручений МАТСОНА – бывшего в то время нач. Тульского Губотдела ГПУ по передаче
шпионских материалов латвийской разведке и переправе шпионов идущих от МАТСОНА.
На участке 10 Погранотряда с 1922 года существовала шпионская переправа, которой до 1924 года руко-
водил участник латышской шпионской организации КОНГИЗЕР – бывший нач.Пограотделения, впоследстви-
и нач. Пограотрядов в БССР и ДВК, а с 1924 по 1925 год включительно ПУПОЛЬ. После откомандировани-
я ПУПОЛЬ с латвийской границы эта шпионская переправа была передана коменданту 3 комендатуры этого
отряда, латышу ЗАМИНША, которого он ПУПОЛЬ завербовал для шпионской работы с ведома МАТСОНА.
Впоследствии, будучи переброшен на работу в Среднюю Азию, ПУПОЛЬ снова связался с МАТСОНОМ –
бывшим в то время ПП ОГПУ Средней Азии и по его заданию проводил шпионскую и подрывную рабо-
ту в Погранохране в Средней Азии.
Работая в УПВО Восточно-Сибирского Края ПУПОЛЬ в 1932 году завербовал в латышскую фашист-
скую организацию ЦЕРИНА – бывшего в то время начальником особого отделения Березовской стрелко-
вой дивизии, дислоцированной на ст. Оловяная. ЦЕРИНА ПУПОЛЬ знал еще по Пскову как близкого че-
ловека МАТСОНУ.
ПУПОЛЬ называет участником латышской фашистской организации ЗИРНИСА бывшего нач. УНКВД
Восточно-Сибирского Края, с которым он связался в 1933 году.
В 1935 году прибыв на Украину, ПУПОЛЬ связался с ЛЕПИНЫМ, по заданию которого проводил
подрывную работу в Погранохране УССР.
Арестованный помощник начальника ветеринарного отдела УПВО – военветврач 2 ранга ПИЛЬПЕ по-
казал, что в латышскую фашистско-шпионскую организацию он завербован в 1932 году бывшим началь-
ником 46 Ашхабадского Пограничного отряда, впоследствии зам.нач.УПВО Северо-Кавказского окру-
га КАРКЛИНЫМ, возглавлявшим латышскую организацию в Туркмении. ПИЛЬПЕ называет следую-
щих участников организации в Туркмении, с которыми он лично был связан: СПРОГИСА – коменданта
3 участника 46 Погранотряда, ПИННЕРА – работника Ашхабадской Милиции, ЛИБАХ – ответственного
работника Наркомзема Туркменской ССР. ПИЛЬПЕ показывает, что в 46 Пограотряде им завербован в ор-
ганизацию работник отряда, латыш ОЛЛА (НКВД Туркмении нами не информировано).
ISSN 2222-5250
139
Прибыв в Украину ПИЛЬПЕ связался в ЛЕПИНЫМ, которому как участнику организации имел реко-
мендательное письмо КАРКЛИНА. По указаниям ЛЕПИНА, ПИЛЬПЕ проводил подрывную работу по ли-
нии ветеринарной службы Погранохраны и Войск НКВД УССР. ПИЛЬПЕ завербовал в организацию млад-
шего ветврача 6 кавполка НКВД ПИЛЬКИС (арестован).
Арестованный начальник Харьковского военного училища НКВД комбриг ЛЕПИН Эрнест показывает
о том, что его в антисоветскую латышскую организацию завербовал бывший начальник Харьковского
Облуправления НКВД КАРЛСОН (арестован 3 Отделом ГУГБ), по заданию которого он проводил
подрывную работу в подготовке кадров для Погранохраны. ЛЕПИН участниками латышской антисо-
ветской организации называет: ЛЕПИНА – бывшего нач.УПВО НКВД Украины, КРАУКЛИСА бывшего
нач.УМЗ НКВД УССР (арестован 3 Отделом ГУГБ). ЛЕПИН показывает, что в соответствии указаниями
КАРЛСОНА о расширении организации им – ЛЕПИНЫМ были завербованы – нач.штаба 43 Авиабригады
БЕРЗИН (арестован) и нач.финчасти училица НКВД ШТЕЙНБЕРГ (арестован).
Кроме участников латышской организации имеется ряд первичных показаний других арестованных:
Арестованный полковник КАЛМАР – бывший пом.нач.отдела боевой подготовки УПВО сознался в
том, что с 1926 года он является агентом румынской разведки, которой до ареста систематически переда-
вал шпионские материалы о Погранохране. КАЛМАР – бывший офицер австрийской армии, завербован
офицером румынской разведки во время работы в смешанной советско-румынской пограничной комисси-
и. Румынская разведка осуществляла связь с КАЛМАРОМ через специальных курьеров, присылаемых к
месту работы КАЛМАРА.
В 1936 году КАЛМАР был завербован в состав военно-фашистского заговора бывшим зам.нач.УПВО
НКВД УССР СЕМЕНОВЫМ (осужден).
Арестованный капитан САРГАНИ, происходит из офицерской семьи, бывший пом.нач.отделения
Оперативного отдела УПВО НКВД УССР сознался, что является агентом польской разведки с 1934 года.
Для шпионской работы в пользу польской разведки САРГАНИ завербован нач.отделения Оперативного от-
дела УПВО НКВД УССР майором ПИОТРОВСКИМ (поляк, дворянин – арестован) и через него переда-
вал шпионские сведения польской разведке до дня ареста. В 1937 году САРГАНИ был завербован бывшим
нач.УПВО ЛЕПИНЫМ в военно-фашисткий заговор.
Арестованный начальник хозкоманды 23 Погранотряда лейтенант ДОРОШЕНКО показал о своей шпи-
онской работе для польской разведки, в состав агентуры которой был завербован резидентом польразвед-
ки МАРКИНЫМ – бывшим комендантом участка 19 Погранотряда (осужден).
Следствие продолжаем.
У С П Е НС К И Й
«27» февраля 1938 года
№ 323/СН
_______________________________________________________________________________________
ВРИО. НАЧАЛЬНИКА 5 ОТДЕЛА УГБ НКВД УССР И ОО КВО
МАЙОР ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАНОСТИ
Л и с т е н г у р т
ГДА СБ України. – Ф. 16. – Оп. 31. – Спр. 14 (1951 р.). – Арк. 83-87.
Копія. Машинопис.
№ 4
Довідка про викриття антирадянських груп по військам НКВС України
3 березня 1938 року
СОВЕРШЕННО СЕКРЕТНО*
С П Р А В К А
ПО ВОЙСКАМ НКВД У К Р А И Н Ы
По войскам НКВД Украины вскрыт антисоветский военно-фашистский заговор, участниками ко-
торого являлись: Нач. УПВО НКВД УССР – комдив ЛЕПИН, Зам. Нач. УПВО – комбриг СЕМЕНОВ,
* На документі в горі зліва написано «Послана Секретарю ЦК КП(б)У (справка т. Ратынского).
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
140
Нач. Политотдела УПВО – дивкомиссар СОРОЦКИЙ, Пом. Нач. УПВО по МТО – бригинтендант
ЗАБИЯКО, Нач. оперода УПВО – полковник КУЛЕША, Нач. Отдела боевой подготовки УПВО – полков-
ник МИХНЕВИЧ и другие.
Группы заговорщиков вскрыты в 6-м кавполку НКВД (Киев), 156 полку НКВД (Шостка), 157 полку
НКВД (Запорожье), 159 полку НКВД (Днепропетровск) и в Погранотрядах.
Всего арестовано по войскам НКВД комполитсостава – 203 человека.
Из них: заговорщиков – 33
польских шпионов – 77
румынских –"– – 18
немецких –"– – 7
латвийских –"– – 12
Агентами разведок являлся ряд крупных командиров и политработников войск НКВД (Нач. полит.
отдела СОРОЦКИЙ – румагент; Пом. нач. УПВО ЗАБИЯКО – японский агент; Нач. оперода ПУПОЛЬ
– латвийский агент; начальники отрядов ШОРОХ, ШОСТАК, – польские агенты, нач. штаба отряда
РЫКОВ – польский агент).
«3» марта 1938 г.
ГДА СБ України. – Ф. 16. – Оп. 31. – Спр. 6. – Арк. 44-45.
Копія. Машинопис.
№ 5
Телеграма Успенського з вимогою проведення роботи по очищенню
органів міліції від шпигунів та інших антирадянських елементів
11 березня 1938 року
тов. Авсиевич*1
Т Е Л Е Г Р А М М А
5 ОТДЕЛ УГБ НКВД УССР
ВСЕМ НАЧАЛЬНИКАМ ОБЛАСТНЫХ УПРАВЛЕНИЙ НКВД УССР
Моей телеграммой КР 44236 от 28 февраля 1938 года требовал представления материалов на шпионов,
диверсантов, петлюровцев и другой антисоветский элемент, проникший в милицию.
Большинство УНКВД моего распоряжения не выполнили, а те УНКВД, которые представили
материалы, упустили поляков, латышей, греков, румын, среди которых наибольшее количество шпионов
и диверсантов.
Мы должны, во что бы то ни стало, в самый короткий срок вскрыть агентуру поляков в органах милиции.
П Р И К А З Ы В А Ю:
Еще раз тщательно проверить весь начсостав милиции и при малейшем подозрении в шпионаже, осо-
бенно лиц происходящих из заграницы, немедленно выслать на них справки на арест в 5 отдел УГБ. Также
представить справки на арест петлюровце бывших белых и связанных с антисоветскими националисти-
ческими элементами.
Всех зарубежников, на коих нет компрометирующих материалов немедленно представить на увольне-
ние через начальника УРКМ НКВД УССР тов. ФОКИНА.
Рядовой состав очищайте на месте.
О всей работе по очистке органов милиции донесите к 25 марта.
У С П Е Н С К И Й
«11» марта 1938 г.*2
№ 44316
ГДА СБ України. – Ф. 16. – Оп. 31. – Спр. 6. – Арк. 68-69.
Завірена копія. Машинопис.
*1 «т. Авсиевич» і «Телеграмма» написано олівцем.
*2 Документ підписаний Авсієвичем.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60118 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:01:28Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бажан, О. 2014-04-11T16:32:57Z 2014-04-11T16:32:57Z 2012 Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області) / О. Бажан // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 132-140. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60118 94(477.42)"1937.07/1938.11" У статті проаналізовано каральні директиви НКВС УРСР, які спричинили чистки чекістських кадрів на Київщині в 1938 році. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Історія України у світлі регіональних досліджень Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області) Article published earlier |
| spellingShingle | Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області) Бажан, О. Історія України у світлі регіональних досліджень |
| title | Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області) |
| title_full | Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області) |
| title_fullStr | Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області) |
| title_full_unstemmed | Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області) |
| title_short | Репресії щодо працівників правоохоронних органів в УРСР доби "Великого терору" (на прикладі Київської області) |
| title_sort | репресії щодо працівників правоохоронних органів в урср доби "великого терору" (на прикладі київської області) |
| topic | Історія України у світлі регіональних досліджень |
| topic_facet | Історія України у світлі регіональних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60118 |
| work_keys_str_mv | AT bažano represííŝodopracívnikívpravoohoronnihorganívvursrdobivelikogoterorunaprikladíkiívsʹkoíoblastí |