Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.)
У дослідженні аналізується процес становлення і розвитку молодіжного руху в УРСР у його такій організаційній формі, як студентські будівельні загони. В исследовании анализируется процесс становления и развития молодежного движения в УССР в его такой организационной форме, как студенческие строительн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60119 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.) / І. Коляда, Р. Ралко // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 141-149. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860004808889466880 |
|---|---|
| author | Коляда, І. Ралко, Р. |
| author_facet | Коляда, І. Ралко, Р. |
| citation_txt | Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.) / І. Коляда, Р. Ралко // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 141-149. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У дослідженні аналізується процес становлення і розвитку молодіжного руху в УРСР у його такій організаційній формі, як студентські будівельні загони.
В исследовании анализируется процесс становления и развития молодежного движения в УССР в его такой организационной форме, как студенческие строительные отряды.
In the article has analyzed the formation and development of the youth movement in the USSR in its organizational form such as student construction brigades
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:38:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2222-5250
141
УДК 329.78+69
Ігор Коляда, Роман Ралко (м. Київ)
СТУДЕНТСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ ЗАГОНИ:
ДО ІСТОРІЇ ПАТРІОТИЧНОГО РУХУ
СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УРСР
(1962-1989 РР.)
У дослідженні аналізується процес становлення і розвитку молодіжного руху в УРСР у його такій ор-
ганізаційній формі, як студентські будівельні загони.
Ключові слова: нормативно-правові акти, комсомол, студентський будівельний загін, суспільно-
корисна праця.
«Радостный строй гитар…
Яростный стройотряд…
Песен костры горят…»
Неможливо собі уявити не лише політичного,
але й економічного і культурного життя в ХХ ст.
поза молодіжним ракурсом. Протягом цього часу
роль молоді в тій чи іншій історичній події важ-
ко переоцінити. Молодь завжди гостро реагує на
соціальні та політичні процеси і, як не парадок-
сально, є першою жертвою цих перетворень.
В історії суспільно-політичних рухів молодіж-
ні рухи пройшли історичний шлях від самодіяль-
них клубів за інтересами до наймасовіших у сус-
пільстві організацій. Нині можемо констатувати,
що молодіжні рухи стали одним із практичних за-
собів суспільно-історичних трансформацій, висту-
пивши комунікаційними каналами зв’язку у сере-
довищі одного покоління, виявляючи та репрезен-
туючи його інтереси перед суспільством в цілому.
Тому дослідження процесу становлення і роз-
витку молодіжного руху в його такій організа-
ційній формі, як студентські будівельні загони
в СРСР у цілому, так і в УРСР зокрема, є актуаль-
ним питанням для історичної науки.
Деякі аспекти з історії становлення та розвит-
ку молодіжного руху в СРСР, в тому числі
УРСР, вивчались у дослідженнях таких вчених,
як Е. Ф. Артем’єв [1], О. А. Бухаріна. [3], С. І. Іва-
нов. та С. П. Погорєлов. [12], В. А. Приступко
[18], І. І. Шкурко [27], проте, комплексного до-
слідження, яке б розкривало процес становлен-
ня та розвитку молодіжного руху в СРСР, зокре-
ма і в УРСР, ще не створено. Це і зумовлює мету
нашого дослідження, наукова новизна якого по-
лягає у спробі відтворити основні етапи моло-
діжного руху, чинники, які впливали на його роз-
виток, зокрема, роль людського фактору, ідейної
свідомості та молодіжної комуністичної організа-
ції у цьому процесі (ВЛКСМ / ЛКСМУ).
В умовах утвердження більшовиків при вла-
ді після завершення громадянської війни, політи-
ка радянського державно – партійного керівни-
цтва передбачала залучення студентської молоді
до трудової діяльності на об’єктах народного гос-
подарства. Реалізацію цього завдання керівництво
РКП(б) покладало на свою молодіжну комуністич-
ну спілку – РКСМ (з 1924 р – ВЛКСМ, або як її ско-
рочено називали комсомол), в УСРР – її підрозділ
ЛКСМУ. Виконуючи настанови більшовицького
лідера В.І. Леніна (Ульянова), що отримали комп-
лексне вираження в промові на ІІІ з’їзді РКСМ
«Завдання спілок молоді», керівництво компартії
ставило перед комсомолом мету «забезпечити ор-
ганізацію практичної участі молоді в будівництві
соціалізму в СРСР, вбачаючи в поєднанні навчання
з виробничою працею запоруку успіху підготовки
висококваліфікованого, політично грамотного ра-
дянського спеціаліста [1, c. 9]».
Реформи радянсько-комуністичного керівни-
цтва вищої школи, пов’язані з організацією діяль-
ності робітничих факультетів, дозволили залучи-
ти до вищої освіти широкі маси пролетарської
молоді. Вже восени 1920 р. їх чисельність досяг-
нула 17 тис. чоловік та планувалося збільшити
цю кількість ще на 8 тис. робітників [15, c. 7].
У 1924 р. ХІІІ з’їзд РКП(б) звернув особли-
ву увагу комуністичної спілки молоді (комсомо-
лу) на необхідність «встановлення живого зв’язку
вузу з виробництвом», який повинен розглядати-
ся не лише як виробнича праця студентів під час
практики студентства на підприємствах, але як і
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
142
«засіб політичного виховання», і, таким чином,
залучення до суспільно-політичного життя [15,
c. 282]. На основі цих рішень з’їзду компартії, на
VІ з’їзді ВЛКСМ було прийнято рішення: «Силу
комсомольців-студентів необхідно особливо пла-
номірно і різносторонньо використовувати під час
канікулярних відпусток… Для цього необхідно за-
вчасно розраховувати місце проведення канікул і
протягом навчального року проводити підготовчу
роботу… [15, c. 25]». Це рішення також було про-
дубльоване на V з’їзді КСМУ (2-7 липня 1924 р.),
а також ухвалено рішення «про збільшення кіль-
кості комсомольців за рахунок сільської молоді,
посиливши політвиховну роботу на селі, розши-
рити мережу шкіл фабрично-заводського учнів-
ства [6, c. 130]».
Практичне втілення цих програм розпочалося
в листопаді 1922 р., коли ЦК РКСМ прийняв рішен-
ня про залучення вузівської молоді «до союзного
життя», поставивши за мету «перш за все набли-
зити її до фабрично-заводських організацій [14,
c. 12-13]». Виконуючи ці завдання, первинні орга-
нізації РКСМ відправляли студентів-комсомольців
на агітаційно-пропагандистську, просвітницьку
роботу серед молоді промислових підприємств,
для надання допомоги бібліотекам та клубам, які
діяли на заводах і фабриках [1, c. 11].
Перші «трудові семестри» у радянських студен-
тів розпочалися влітку 1924 р., після того, як ВЦРПС
та Народний комісаріат праці та освіти СРСР розро-
били спеціальну інструкцію про практику студентів
у період літніх канікул, в якій було визначено по-
рядок її проходження та залучення студентів до ви-
робництва на промислових підприємствах та в сіль-
ському господарстві Країни Рад [3, c. 16]. Якщо в
1923 р. на практику було направлено 13 тис. студен-
тів, то в 1924 р. вже більше ніж 20 тис. майбутніх
спеціалістів працювало у всіх галузях народного
господарства радянської держави [5, c. 4].
Оргбюро ЦК РКП(б) 12 січня 1925 р. прийня-
ло спеціальну постанову про найближчі завдан-
ня вузів, в якій вказувалося, що студентська ви-
робнича практика повинна, перш за все, допомог-
ти студентам «ознайомитися з життєвими умо-
вами, в яких їм доведеться працювати [7, c. 1]».
Радянським державно-партійним керівництвом
було виділено значні кошти на організацію такої
виробничої практики студентів. У вересні 1925 р.
наркомат фінансів УСРР пропонував включити
до місцевих бюджетів статті, що передбачали ви-
датки на організацію та проведення виробничої
практики студентів [1, c. 11].
Саме в цей час закладались нормативно-
організаційні засади залучення студентської мо-
лоді до виконання народногосподарських планів.
Передвісниками руху студентських будівель-
них загонів потрібно вважати масову участь сту-
дентів у повоєнній відбудові та в зборі цілин-
ного врожаю. Таким прикладом слугує ініці-
атива студентів Київського університету (ни-
ні Київський національний університет імені
Тараса Шевченка), які звернулись до вузівської
молоді Києва і області із закликом відпрацюва-
ти в позанавчальний час не менше чотирьох го-
дин щоденно на відбудові центральної магістра-
лі міста – Хрещатика [27, c. 67].
Патріотичний почин студентів університету
у лютому 1944 р. підтримав міський актив моло-
ді. Вже в березні 1944 р. відбувся перший вихід
київських студентів на розчищення центральної
вулиці міста. Лише тільки вузи Сталінського ра-
йону м. Києва відпрацювали до 10 тис. людино-
годин на відбудовчих роботах. У відбудові Хре-
щатика відзначилися вихованці Київського пе-
дагогічного інституту імені О.Горького (ни-
ні Національний педагогічний університет іме-
ні М.П.Драгоманова), які виконали за два вихо-
ди вантажні роботи обсягом понад 300 куб. м.,
а протягом 1944 р. студентський колектив горь-
ківців виконав у поза навчальний час наван-
тажувальні і розвантажувальні роботи в обсязі
1700 куб. м. [27, c. 66-67]. Багато було зробле-
но студентами по відбудові Дніпропетровського,
Київського університетів, Харківського авіацій-
ного і сільськогосподарського інститутів, а та-
кож вугільного Донбасу і Дніпрогесу, відроджен-
ня Ленінграду (суч. Санкт-Петербург, Росія) та
Сталінграду (суч. Волгоград, Росія). Лише тіль-
ки студентами Донецького індустріального ін-
ституту на будівельно-ремонтних роботах було
виконано робіт на суму 520 тис. рублів [1, c.16].
Проте, цілком справедливою є оцінка сучасної
російської дослідниці О.Бухаріної, що залучен-
ня майбутніх спеціалістів до капітального будів-
ництва об’єктів народногосподарського комп-
лексу відбувалося епізодично, без належної про-
фесійної підготовки юнаків та дівчат, часто тра-
плялися випадки ігнорування техніки безпеки.
Практично були відсутні договірні зобов’язання
між студентськими колективами та господар-
ськими організаціями. Загонами в цей час керу-
вали викладачі навчальних закладів, а молодь
після прибуття на місце дислокації розподіля-
лась по різних будівельних бригадах, їхнє про-
ISSN 2222-5250
143
живання і діяльність цілком підпорядковувалась
трудовому та побутовому розпорядку цих вироб-
ничих колективів, тобто в ці роки не існувало сту-
дентського загону як самоврядної одиниці [4].
На початку 1950-х рр. в СРСР головним за-
вданням постало розв’язання продовольчої про-
блеми. Серйозне та важливе завдання збільшен-
ня виробництва продуктів сільського господар-
ства потребувало створення і розвитку зернової
бази на сході країни. Стояла мета – в найкоротші
терміни наздогнати та перегнати найбільш розви-
нені капіталістичні країни з виробництва продо-
вольчої продукції на душу населення. Оскільки
достатніх фінансових та матеріальних ресурсів
для одночасного вирішення цього завдання не
було, командно-адміністративна система вирішу-
вала цю проблему в традиційному для себе стилі:
визначила головне серед вказаних завдань та від-
повідну систему пріоритетів. Об'єктивна необ-
хідність кардинальних змін в сільському госпо-
дарстві та невпинне зростання в процесі реформ
суб'єктивного фактора (насамперед впливу са-
мого М. Хрущова) зумовили появу волюнтарист-
ських, нереалістичних надпрограм у галузі аграр-
ної політики. Виконанню однієї з таких над про-
грам, якій студентська молодь УРСР віддала свою
енергію та трудовий ентузіазм, стало освоєння ці-
линних земель Казахстану та Сибіру [2, с. 82-83].
Активну участь в реалізації цього завдання
взяли студенти вищих навчальних закладів рес-
публіки. У 1956 р. студентська молодь працюва-
ла влітку, збираючи цілинний урожай, і вже тоді
в деяких радгоспах невеликі бригади студентів
використовувалися на будівельних роботах [26,
c. 7]. Студенти будували зерносховища, ферми, ре-
монтували дороги. Саме в Казахстані пройшли
життєву перевірку і отримали розповсюдження за-
соби організації праці, побуту, культурно-масової
роботи студентської молоді в період літніх канікул,
які згодом стали невід’ємною частиною у діяльнос-
ті студбудзагонів. У 1956-1958 рр. цілинні збираль-
ні загони змінили студентські будівельні загони.
Початок студентського будівельного руху
пов’язують з виробничою діяльністю у Казахстані
студентського будівельного загону Московського
державного університету ім. М. Ломоносова.
Проте у радянській та сучасній російській істо-
ріографії питання про дату початку історії руху
студентських будівельних загонів, формування
першого студентського будівельного загону, міс-
ця його комплектування полишається питанням
дискусійним та відкритим.
На думку сучасного російського дослідника
В. А. Приступка, причинами такого стану речей
є різні критерії та підходи до визначення дати по-
чатку історії руху студентських будівельних заго-
нів. Одні пов’язують зародження руху студент-
ських будівельних загонів із появою поодиноких
студентських будівельних загонів у вишах, інші
вважають, що історію руху необхідно розгляда-
ти як масштабне соціальне явище [19, c. 11]. На
думку Е. Ф. Артем’єва, головним поштовхом за-
родження руху була участь студентів у збиранні
врожаю під час кампанії з освоєння цілинних зе-
мель. На основі аналізу документів 1950-1970 рр.
він зробив висновок, що студентські загони пере-
творилися в масовий суспільний рух радянської
молоді у другій половині 1960-х р. Коли склала-
ся система управління діяльністю Всесоюзного
студентського загону, було визначено основні на-
прямки і форми роботи, рух отримав широку дер-
жавну та суспільну підтримку [1, c. 43-44]. З погля-
ду радянського історика А. І. Піскуна, до 1959 р.
виробнича діяльність студентської молоді но-
сила епізодичний характер, не була системною.
Дату зародження він виводить безпосередньо
з 1959 р., коли в багатьох вузах СРСР було сфор-
мовано студентські будівельні загони [17, c. 196].
Існує також досить поширений погляд, що ініціа-
тором створення студентських загонів виступили
студенти фізичного факультету МДУ ім. М. В. Ло-
моносова. Аналіз доступних джерел показує, що
одночасно з ними, зокрема, влітку 1959 р., близь-
ко 10 тис. ленінградських студентів за рішенням
Ленінградського обласного комітету КПРС пра-
цювали на будівництві, 17 студентських загонів
Литовської РСР виконали робіт в республіці на
3 млн. крб., а студенти Горьківського і Ростовського
інженерно-будівельних інститутів РФСРР, пра-
цювали на будівництві виробничих та культурно-
побутових об’єктів у Казахстані [1, c. 27-28].
Не відставала студентська молодь і УРСР. У цей
час вони працювали на різних народногосподар-
ських об’єктах, зокрема, ЛКСМУ взяв шефство
над відбудовою та будівництвом шахт Донбасу.
Студентську молодь УРСР було залучено до бу-
дівництва 37 шахт Донбасу. [24, арк. 24]. У 1958 р.
зусиллями молоді УРСР було побудовано 7 до-
менних печей [25, арк. 10].
Того ж року на будівництво в областях цілин-
ного освоєння земель виїжджали студентські за-
гони багатьох вузів та технікумів не тільки міст
Москви, Воронежа, Новосибірська, Куйбишева,
Саратова, Казані та Свердловська, а і найбільших
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
144
міст УРСР. Тому, мабуть, у січні 1960 р. газета
«Комсомольська правда», центральний орган ЦК
ВЛКСМ, опублікувала лист-звернення секретарів
комітетів комсомолу чотирьох вузів, в тому чис-
лі МДУ ім. М. Ломоносова та будівельного тех-
нікуму Москви із розповіддю про досвід форму-
вання студентських будівельних загонів [10, c. 2].
У звернені прозвучав заклик до студентів взяти
активну участь в освоєнні цілинних земель.
Отже, проаналізувавши різні погляди та підхо-
ди до визначення нижньої межі виникнення руху
студентських будівельних загонів, на наш погляд,
неможливо чітко з’ясувати про роль окремо взято-
го вищого навчального закладу чи окремої вузів-
ської комсомольської організації. Патріотичний
рух студентських будівельних загонів є продо-
вженням діяльності студентської молоді 1920-
1930 рр., важких років післявоєнної відбудови,
освоєння цілинних земель Казахстану та Сибіру.
На наш погляд, важливим чинником виник-
нення студентських будівельних загонів ста-
ли соціально-економічні передумови, що скла-
лись в СРСР та прагнення радянського державно-
партійного керівництва використати ентузіазм мо-
лоді, її віру у можливість реалізації комуністичної
перспективи. Сама ініціатива була не стільки еко-
номічною, скільки соціальною в широкому розу-
мінні цього слова, оскільки прямі та дотичні на-
слідки цієї ініціативи виходили далеко за еконо-
мічні рамки. Ще одним дуже важливим чинником
добровільної, цілеспрямованої участі студент-
ської молоді в будівельних роботах було те, що за
довоєнні роки комуністично-партійній та комсо-
мольській системі вдалося сформувати якісно но-
ве покоління радянської молоді, яке свідомо праг-
нуло принести користь своїй радянській батьків-
щині. Про таке ставлення до праці у студбудзагоні
молодого покоління пише один із перших коман-
дирів студентського будівельного загону КДПІ
ім. О. Горького О. П. Реєнт. У своїх спогадах про
організацію перших будівельних загонів він від-
значає: «сьогодні це важко уявити, але тоді ми зна-
ходили в цій роботі моральне задоволення, тягну-
лися до людей, прагнули допомогти. Всі роботи
виконувалися з почуттям високої відповідальнос-
ті. У студентів і місцевого населення був взаєм-
ний інтерес, і це було дуже важливо…» [12].
7 квітня 1962 р. ЦК ВЛКСМ прийняв постано-
ву «Про участь комсомольських організацій ви-
щих навчальних закладів м. Москви, Ленінграда,
Києва у будівництві на цілинних землях» [10],
якою закликав створювати студентські будівель-
ні загони на базі ВНЗ, для виробничої діяльнос-
ті на сході СРСР.
До виконання цієї постанови було залу-
чено не лише студентський актив вищих на-
вчальних закладів УРСР, а й державно-партійні
органи республіки. Так, на засіданні бюро
Київського міського комітету ЛКСМУ було при-
йнято рішення про направлення на два місяці
в Амангельдинський район Кустанайської об-
ласті Казахстанської РСР («Цілинний край»)
Київського студентського будівельного загону
в кількості 1500 чол. Крім цього, студентський
відділ МК ЛКСМУ був уповноважений до 5
червня 1962 р. створити цілинний штаб заго-
ну, який мав би забезпечити організаційно-
підготовчі заходи до часу відправки загону, а
також представити кандидатуру командира за-
гону для затвердження київським міськкомом
ЛКСМУ. На засіданні Київського МК ЛКСМУ
було затверджено «Статут Цілинного загону»,
який визначив організаційну структуру заго-
ну. Згідно цього документу «Київський міський
студентський загін мав складатися з радгосп-
них загонів. Керівництво загоном здійснювало-
ся Центральним штабом міського комітету ком-
сомолу. Цілинний загін студентів м. Києва, з ча-
су посадки відправки і до часу повернення до
Києва, являє собою самостійну комсомольську
організацію. Центральний штаб загону визна-
ється Київським міським комітетом комсомолу і
прирівнюється у правах до повноважень коміте-
ту ЛКСМУ вищого навчального закладу. Склад
штабу був наступний: командир, парторг, ком-
сорг, заступник командира загону із виробни-
цтва, а також парторги, комсорги радгоспних за-
гонів. У свою чергу, радгоспний загін мав скла-
датися з комсомольських бригад, які розподіля-
лись, розміщувалися по виробничих об’єктах.
Загоном керував штаб, до складу якого входив
командир, парторг, комсорг, заступник коман-
дира з виробничих питань та бригадири комсо-
мольських бригад. Члени штабу призначалися
вузівським партійним і комсомольським бюро,
комсорги обиралися на комсомольських зборах»
[8, арк. 48-49].
Варто звернути увагу на один нюанс, що виник
при формуванні першого студентського будівельно-
го загону, засідання бюро Київського міського комі-
тету ЛКСМУ відбувалося 7 червня 1962 р., а у звіті
вказувалася дата початку організаційної діяльності
по створенні міського загону – 5 червня 1962 року.
Склад Київського студентського загону, що від-
правився 1 липня 1962 р. до Кустанайської області
Казахстанської РСР, був наступним [8, арк. 51]:
ISSN 2222-5250
145
Назва ВНЗ
Кількість деле-
гованих студен-
тів у загін
Київський політехнічний
університет 500
Київський університет 400
Інженерно-будівельний
університет 250
Автошляховий інститут 100
КТІЛП 70
КТІХП 70
Педінститут ім. О. Горького 50
Медінститут 70
Інститут народного
господарства 70
Інститут ЦПФ 70
Педінститут іноземних мов 50
Загальна кількість 1700
Результати діяльності першого будівельно-
го загону були вагомими, навіть враховуючи те,
що на його підготовку було затрачено небагато
часу, а якщо бути точними – то всього один мі-
сяць. Протягом 1962 р., за два місяці виробничої
діяльності на будівництві народногосподарських
об’єктів, студентами з м. Москви, Ленінградуа
й Києва було виконано обсяг будівельних і ре-
монтних робіт на 11 млн. крб. Лише тільки сила-
ми Київського студентського загону у 17 радгос-
пах Амангельдинського району Кустанайської
області збудовано 179 житлових будинків, 3 шко-
ли, 9 зерноскладів, 8 машинно-тракторних май-
стерень, 3 гаражі, 74 різних будівельних примі-
щень. Усього ж загоном виконано об’єм робіт
на суму 1722520 крб., що становило 12% річ-
ного плану капітального будівництва зазначе-
них районів. У цих показниках помітний внесок
студентів Київського педагогічного інституту
ім. М. О. Горького, які збудували 9 двоквартир-
них житлових будинків, школу, гуртожиток, дитя-
чий садок, клуб, 11 споруд сільськогосподарського
призначення, виготовили 300 тис. штук цегли; капі-
тально відремонтували 17 житлових будинків. У ці-
лому ж виробіток на одного студента за період ро-
біт становив 1372 крб. А якщо взяти до уваги те,
що фактичний виробіток на одного робітника буді-
вельного тресту «Кустанайрадгоспбуд» становив за
ті ж самі 2,5 місяці у середньому 800 крб., то стає
очевидним, наскільки продуктивними були резуль-
тати праці студентів-горьківців [27, с. 91-92].
Організаційна побудова і внутрішня діяльність
загонів регулювалася перш за все Статутами.
Перший статут Київського будівельного заго-
ну, як було зазначено вище, мав назву «Статут
Цілинного загону» [8, арк. 48].
У квітні 1964 р. на засіданні Центрального ці-
линного штабу було прийнято перший «Статут
студентського будівельного загону», який мав ді-
яти у всесоюзному масштабі [1, с. 34]. А вже у
грудні 1966 р., на Всесоюзному з’їзді організато-
рів та учасників студентських будівельних заго-
нів, вперше було прийнято єдиний для всіх сту-
дентських загонів «Статут студентського заго-
ну» [1, с. 36-37]. Одним з делегатів з’їзду був
І. І. Шкурко, який стояв біля витоків руху в рес-
публіці [27]. Через чотири роки, 10 січня 1970 р.,
на розширеному засіданні Центрального штабу
студентських будівельних загонів при ЦК ВЛКСМ
було прийнятий новий «Статут Всесоюзного сту-
дентського будівельного загону» [19, 15-20].
У відповідності до нього встановлювалося, що
«свою діяльність студентські будівельні загони
здійснюють під керівництвом комітетів комсомо-
лу в тісній співпраці з партійними, радянськими і
профспілковими органами. Прийом у члени загону
в індивідуальному порядку мали проводити штаби
студентських будівельних загонів [23, с. 10-11]».
14-15 квітня 1977 р. у Москві, на Всесоюзній
нараді керівників республіканських, крайових і об-
ласних студентських будівельних загонів було роз-
глянуто і підтримано новий текст «Статуту сту-
дентського загону». Своїм рішенням від 10 травня
1977 р. ЦК ВЛКСМ його затвердив [1, с. 52].
Першим документом, що започаткував осно-
ви правого регулювання організації та діяльності
студентських загонів була постанова ЦК КПРС та
Ради Міністрів СРСР від 26 травня 1967 р. «Про
заходи покращення організації та збільшення
ефективності літніх робіт студентів» [20, с. 123].
Дана постанова зобов’язала міністерства, відом-
ства та підрядні організації, для яких студентські
будівельні загони виконували роботу, відрахувати
на рахунки комсомольських органів необхідні ко-
шти для організації роботи загону. Одночасно був
визначений порядок оплати праці студентів, вар-
тості їх проїзду та виплати їм добових.
Президія ВЦРПС 26 вересня 1967 р. затвер-
дила Типовий трудовий договір, яку мали вико-
нувати студентські будівельні загони, на осно-
ві якого кожний студентський загін повинен був
заключити із господарською організацією дого-
вір на певні види будівельних робіт, який вста-
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
146
новлював права та обов’язки для обох сторін [13,
с. 84]. З’явився правовий документ, що регулював
виробничу діяльність загонів та їх взаємовідно-
сини із промисловими, будівельними та сільсько-
господарськими організаціями.
У листопаді 1969 р., ЦК ВЛКСМ затвердив
«Положення про студентський будівельний загін»
і «Положення про обласний, крайовий, республі-
канський штаби». У травні 1977 р. ЦК ВЛКСМ
та Міністерство вищої та середньої спеціальної
освіти, у відповідності до рішень ЦК КПРС та
Ради Міністрів СРСР, прийняли нове «Положення
про студентський загін». Затверджені акти отри-
мали юридичну силу підзаконного акту, а то-
му закріплені у них положення та норми стали
обов’язковими як для діяльності студентських
загонів, так і для господарських організацій, де
влітку працювала студентська молодь, взаємовід-
носин з ними [10].
«Положення» містило основні організаційні
принципи та визначало основні форми діяльності
студентського загону, їх взаємовідносини з народ-
ногосподарськими організаціями. На відміну від
«Положення про студентський будівельний за-
гін» (1969 р.), яке складалося з трьох розділів, но-
ве «Положення» (1977 р.) структурно складалося
із преамбули та п’яти розділів. Причому два окре-
мі розділи «Положення» 1969 р., що регулювали
виробничу та політико-виховну роботу в студент-
ському будівельному загоні у новому варіанті бу-
ли об’єднані в єдиний розділ [10].
У липні 1966 р. при ЦК ВЛКСМ було створено
центральний спеціальний орган, що мав займа-
тися організацією та керівництвом студентськи-
ми будівельними загонами. А вже 30 січня 1967 р.
бюро ЦК ВЛКСМ прийняло постанову про орга-
нізацію Центрального штабу студентського буді-
вельного загону. Відповідні штаби створювались
й при ЦК ЛКСМ союзних республік, обласних,
крайових комітетах комсомолу.
Зміни функції та назви Центрального штабу
пов’язані з прийняттям 3 липня 1973 р. постанови
ЦК ВЛКСМ «Про штаби студентських будівель-
них загонів», згідно з яким Центральний, респу-
бліканські, крайові та обласні штаби почали функ-
ціонувати на правах окремих відділів відповідних
комітетів комсомолу. А через десять років, 2 квіт-
ня 1984 р., ЦК ВЛКСМ знову було прийнято рі-
шення про зміну назв штабів загонів. Вони стали
називатися штабами студентських загонів, тобто
з назви зникло слово «будівельний». Це поясню-
ється розширенням сфер залучення студентських
будзагонів до різних галузей народного госпо-
дарства. До 1984 р. кількість студентів у буді-
вельних і небудівельних загонів у Всесоюзному
загоні практично зрівнялась [16, с. 111].
Організаційна структура Всесоюзного сту-
дентського загону була стабільною і являла собою
наступне. Основною структурною одиницею
Всесоюзного студентського загону був лінійний
загін – трудовий колектив студентів, які викону-
вали спільні виробничі завдання на основі гос-
подарського договору із підприємством (орга-
нізацією) і забезпечували реалізацію програми
ідейно-виховної та суспільно-політичної робо-
ти у період трудового семестру на місцях своєї
дислокації [10]. Загони будівельного і небуді-
вельного профілю, місцеві і виїзні, що працюва-
ли на території одного чи декількох районів, об-
ласті, краю, республіки утворювали районні чи
зональні, обласні, крайові, республіканські сту-
дентські загони, керівництво якими здійснюва-
ли відповідні штаби [16, с. 111].
Республіканські студентські загони існували
у всіх 14 союзних республіках (у РСФСР не іс-
нувало студентського загону, у відповідності до
комсомольських органів), у 6 краях, у 135-140
областях всього Союзу РСР. Кількість зональних
штабів коливалась з 554 у 1971 р. до найбільшо-
го – 1083 у 1977 р. У 1985 р. їх залишалося лише
тільки 842. Кількість лінійних студентських за-
гонів зросла з 9352 у 1971 р. до 21487 у 1986 р.
Максимальна кількість лінійних загонів – 23023 –
було зафіксована у 1982 р. [16, с. 111].
Уже на середину 1970-х рр.. спостерігаєть-
ся перетворення руху СБЗ у масовий рух радян-
ської студентської молоді. Якщо у 1959 р. було
лише 339 чол., то вже у 1965 р. – 40 тис., 1970 р. –
309 тис., 1975 р. – 636 тис., 1980 р. – 822 тис.,
1983 р. – 861 тис. чоловік. А всього за всю істо-
рію будівельного руху (1959 – 1989 рр.) у ньо-
му взяло участь 14 537 395 юнаків і дівчат [28].
Варто до цього додати, що щорічні заявки у сту-
дентські загони були у межах 1,5 млн., а реаль-
на можливість відправити працювати влітку –
не більше 800-850 тис. студентів.
На думку російського дослідника В. А. При-
ступка, студбудзагони були привабливими для
молоді саме можливістю виявити свої організа-
торські здібності у дозволеній моделі молодіж-
ного врядування. Командир – студент, майстер –
студент, бригадир – студент, лікар – студент [16,
с. 114]. Керівний склад студбудзагонів був до-
сить потужним. Усього у Всесоюзному студент-
ISSN 2222-5250
147
ському загоні на середину 1980-х рр. було 70 тис.
керівників різного рівня [16, с 114-115]. У пері-
од підготовки до виробничої діяльності влітку,
під час трудового семестру, кожний п’ятий сту-
дент ставав командиром, комісаром, майстром
і т. д., тобто керівником і організатором само-
стійного колективу. Лише тільки за 1976-1980 рр.
у районних штабах, у лінійних студентських заго-
нах школу управління колективом пройшло при-
близно 270 тис чоловік. Цей досвід, отриманий
у загонах, у майбутньому допомагав молодим спе-
ціалістам швидше вписатися в колектив, отримати
у ньому визнання та авторитет [28]. Так поступово
радянська бюрократична хвороба проникала у нові
форми самоврядної діяльності студентської молоді.
Крім того, багаточисельні факти, соціологічні
дослідження свідчить про те, що у студентів, які
пройшли школу будівельних загонів, зростала на-
вчальна успішність, суспільна активність. Так, піс-
ля першого трудового літа вона зростала на 4,5%,
після двох – на 15%. Характерно, що бійці студбуд-
загонів частіше обиралися на керівні посади у пар-
тійних і комсомольських організаціях [21, с.161].
Об’єм виконаних робіт студентами щорічно
зростав із 1959 р. до 1982 рік. Всього за 1959-1989
роки об’єм будівельних робіт склав 20 862, 35
млн. крб. За 30 років за участі студентських заго-
нів побудовано 332 230 об’єктів. За 1979-1983 рр.,
лише тільки за одну п’ятирічку, студентські буді-
вельні загони виконали об’єм роботи, що дорівню-
вав річній програмі Міністерства будівництва СРСР.
Цікаві і такі підрахунки: на суму коштів, зароблених
у 1974 р. членами Всесоюзного студентського заго-
ну в будівельній сфері, можна було побудувати місто
з населенням у 250 тис. жителів [22, с. 9].
Керівництво комуністичної спілки молоді в
СРСР (ВЛКСМ / ЛКСМ) зуміло вчасно розгле-
діти потенціал руху студбудзагонів і взяти йо-
го під свій контроль з початку їх виникнення.
Погоджуючись з сучасним російським дослідни-
ком В. А. Приступком, в історії руху студентських
будівельних загонів виділяємо три періоди:.
- Перший, який можна назвати початко-
вим, або ж романтичним – 1959-1969 рр., у ці ро-
ки студентські будівельні загони діяли за «своїми
правилами», рух характеризувався добровільніс-
тю, самостійністю, конкурсним відбором до за-
гонів, ентузіазмом молоді [16, с. 118].
- Другий період – 1969-1979 рр., є періо-
дом вироблення нормативно-правових докумен-
тів, що мали регламентувати діяльність студ-
будзагонів, водночас відбувалася централізація
руху. Стало зрозуміло, що студентські будівель-
ні загони – це велика сила. Союзні і республі-
канські міністерства і відомства всіма правдами
і неправдами, маючи дефіцит у трудових ресур-
сах, намагалися залучити як можна більше заго-
нів, здебільшого не маючи ніяких реальних мож-
ливостей створення для студентів необхідних
умов для праці, побуту і відпочинку. Романтика
і добровільність починають поступово «покида-
ти» рух. У ці роки народжується заклик до сту-
дентів: «Кожний студент за період навчання по-
винен пройти школу студентських загонів». Він
був включений у текст привітання тодішнього лі-
дера СРСР Л. Брежнєва учасникам Всесоюзного
з’їзду студентських загонів, і заклик став «зако-
ном»: «Партія сказала: «Потрібно!», комсомол
відповів: «Так!» [16, с. 118-119].
- І останній, третій період – 1979-1989 рр.,
період жорсткої централізації та регламентації
у діяльності студбудзагонів. Все планувалося і за-
тверджувалося на роки вперед. Студентські заго-
ни стали використовувати як зручний механізм
залучення додаткових трудових ресурсів. У цей
період у цілому ряді областей і республік місцеві
партійні органи не випускали загони за межі сво-
їх територій, шукали будь-який привід, щоб зали-
шити студентів для виробничої діяльності на міс-
цях. Розподіл студентських загонів, правда, пого-
джувався з Держпланом СРСР, який також потре-
бував трудових резервів [16, с. 119].
Таким чином, рух студентських будівельних
загонів виник не випадково, не на порожньому
місці, він увібрав різноманітні форми участі мо-
лоді у будівництві «нового суспільства», у від-
новленні народного господарства після грома-
дянської і Другої світової війн, у зборі врожаю
та народногосподарському будівництві на цілин-
них землях. У кінці 1950-х років різні форми сту-
дентських трудових об’єднань злилися в єдиний
рух студентських будівельних загонів. Вони ста-
ли якісно новою і активною формою залучення
студентської молоді до суспільно-конкретної пра-
ці, до реалізації народногосподарських планів.
Студентські загони формувалися на добро-
вільних засадах, їх діяльністю керували спеціаль-
ні штаби, які створювалися комітетами комсомо-
лу за погодженням адміністрації ВНЗ. Основою
життєдіяльності студбудзагонів була організа-
ційна і виробнича самостійність: студентське са-
моуправління, укладання господарських догово-
рів між приймаючою організацією і студентськи-
ми будівельними загонами. Крім, виробничої ді-
КРАЄЗНАВСТВО, 2’2012
148
яльності студентська молодь активно проводила
ідейно-виховну та суспільно-політично роботу.
Партійні органи і організації активно підтри-
мували рух студентських загонів. У суспільно-
політичній моделі, що існувала в СРСР, це мало
вирішальне значення, визначало успіх діяльності
студбудзагонів. Разом з тим таке партійне керів-
ництво поступово вносило у їхню діяльність фор-
малізм, бюрократію, що гальмувало розвиток іні-
ціативності, проявів самодіяльності, самостій-
ності студентських загонів.
Студентські будівельні загони були невід’єм-
ною складовою навчально-виховного процесу
у вищих і середньопрофесійних навчальних за-
кладів, одним з суттєвих факторів формування
і підготовки радянських кадрів молодих спеці-
алістів, виробленню моделі їхнього співжиття у
колективістському суспільстві.
Джерела і література
1. Артемьев Е. Ф. Ступени возмужания.
История, опыт патриотического движения сту-
денческих отрядов / Артемьев Е. Ф. – М.: Изд-во
Молодая гвардия, 1983. – 254 с.
2. Баран В. К. Україна в умовах системної
кризи (1946 – 1980-ті рр.) / В. К. Баран, В. М. Да-
ниленко. – К. : Альтернативи, 1999. – 304 с.
3. Бухарина О. А. Студенческие строительные
отряды Тамбовской области: исторический опыт:
дис… канд. ист. наук / Бухарина О. А. – Тамбов,
2006. – 170 с.
4. Бухарина О. А., Олейников М.Д. Студен-
ческие стройотряды: истоки движения [елек-
тронний ресурс ] / Бухарина О. А., Олейников
М.Д. // Исторические, философские, политичес-
кие и юридические науки, культурология и ис-
кусствоведение. Вопросы теории и практики.
2003. № 2. - Режим доступу www.gramota.net/
materials/3/2011/2-2/7.html
5. Быстрицкий М. Летняя практика студен-
тов в 1924 г. / Быстрицкий // Правда. - 12 серпня
1924.. – С. 4-5.
6. Готуйся стати комсомольцем / Упоряд-
ник:Сергієнко О. Ф. –К.: видавництво ЦК ЛКСМУ
«Молодь», 1982 р. – 141 с.
7. Грибов И. В. О производственной практи-
ке студентов. / Грибов И. В. // Правда. - 4 листо-
пада, 1924.. – С. 1-2.
8. Державний архів Київської області,
ф. п-1616, оп. 5, спр. 164, арк. 240.
9. Журун Н. Давайте строить вместе /
Журун Н., Карамелева Э. // Комсомольськая прав-
да. – 23 січня 1960. – С. 2.
10. Иваненков С.П. Студенческие трудовые
отряды: опыт, анализ, перспективы [електронний
ресурс]/ С. П. Иваненков, И. Е. Сазонов. – Санкт-
Петербург.: Питер, 2001 г. – Режим доступу: http://
ivantnkovs.narod.ru.
11. Иванов С. И. Третий семестр – важная
форма общественно-политической практики сту-
дентов / Иванов С. И., Погорелов С. П. – Минск:
Изд-во Вышэйшая школа, 1975. – 48 с.
12. Інтерв’ю з Олександром Петровичем
Реєнтом (1940 р. н.), доктором історичних на-
ук, професором, член-кореспондентом НАН
України, заслуженим діячем науки і техніки
України. Заступник директора з наукової роботи,
завідувач відділу історії України ХІХ — початку
ХХ ст. Інституту історії України НАН України,
голова Національної спілки краєзнавців України.
У 1975 р. закінчив Київський державний педаго-
гічний інститут імені О. М. Горького. Розмова три-
вала 45 хв. Запис зроблено 30 листопада 2011 р.
13. Камынин Н. А. Деятельность партийных
организаций Восточной Сибири по развитию
трудовой активности студентов строительных
отрядов (1966-1970) // Партийные организации
в борьбе за превращение Восточной Сибири
в мощную индустриальную базу страны. –
Иркутск: ИГУ, 1982. – 184 с.
14. Комсомол и высшая школа. Документы и
материалы съездов, конференций ЦК ВЛКСМ по
работе вузовского комсомола (1918-1968 гг.). –
М.: Изд-во Молодая гвардия, 1968. – 271 с.
15. КПСС в резолюция и решениях
съездов, конференций и пленумов ЦК. В 30 т. –
М.: Политиздат, 1983.
16. Молодежь и инновационные развитие
России: сбор. наук. пр. за мат. науч. конф.,
13 ноября 2008 г. / от. ред. В. К. Криворученко. –
М.: Изд-во Московского у-та, 2008. – 184 с.
17. Пискун А. И. Партийное руководство де-
ятельностью комсомола по организации и раз-
витию движения студенческих отрядов: дис. …
канд. ист. наук / Пискун А. И. – К., 1987. – 245 с.
18. Приступко В. А. Студенческие отряды:
исторический опыт 1959-1990 годов / Приступко
В. А. – М.: Изд-во Московского гуманитарного
ун-та, 2008. – 294 с.
19. Сборник руководящих документов и ма-
териалов о деятельности студенческих отрядов.
М.: Политиздат, 1973. – 434 с.
20. Справочник партийного работника. –
М.: Политиздат, 1977. – 523 с.
ISSN 2222-5250
149
21. Студенческие строительные отряды. Опыт,
проблемы, перспективы. Алма-Ата, 1971. – 173 с.
22. Третий семестр. Организатору ССО. – М. :
Молодая гвардия, 1975. – 254 с.
23. Устав Всесоюзного студенческого стро-
ительного отряда // Сборник руководящих доку-
ментов и материалов о деятельности студенческих
отрядов. – М.: Молодая гвардия, 1973. – С. 10–11.
24. Центральний державний архів громад-
ських об’єднань України (далі ЦДАГО України),
ф. 7, оп. 15, спр. 71, арк. 35.
25. ЦДАГО України, ф. 7, оп. 15, спр. 78, арк. 45.
26. Шевчук И. Л., Зара Н. В. К вопросу ис-
тории и правового положення студенческих отря-
дов // Студенческие отряды – эффективная фор-
ма политического, трудового и нравственного
воспитания студенческой молодежи. Материалы
первуй республ. науч.-практ. Конф. – Кишинев:
Статистика, 1971. – С. 8-10.
27. Шкурко І. І. Соціально-гуманітарна і по-
літична підготовка майбутніх учителів (історико-
педагогічний аспект) / І. І. Шкурко. – К.:КДПІ,
1992. -144 с.
Игорь Коляда, Роман Ралко
Студенческие строительные отряды: к истории патриотического движения
студенческой молодежи в УССР (1962-1989 гг.)
В исследовании анализируется процесс становления и развития молодежного движения в УССР в его
такой организационной форме, как студенческие строительные отряды.
Ключевые слова: нормативно-правовые акты, комсомол, студенческий строительный отряд, общес-
твенно-полезный труд.
Igor Kolyada, Roman Ralko
Student construction teams: the history of the patriotic movement of students
in the USSR (1962-1989)
In the article has analyzed the formation and development of the youth movement in the USSR in its
organizational form such as student construction brigades.
Key words: normative legal acts, Komsomol, student construction unit, socially useful work..
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60119 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:38:45Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коляда, І. Ралко, Р. 2014-04-11T16:34:02Z 2014-04-11T16:34:02Z 2012 Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.) / І. Коляда, Р. Ралко // Краєзнавство. — 2012. — № 2. — С. 141-149. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60119 329.78+69 У дослідженні аналізується процес становлення і розвитку молодіжного руху в УРСР у його такій організаційній формі, як студентські будівельні загони. В исследовании анализируется процесс становления и развития молодежного движения в УССР в его такой организационной форме, как студенческие строительные отряды. In the article has analyzed the formation and development of the youth movement in the USSR in its organizational form such as student construction brigades uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Історія України у світлі регіональних досліджень Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.) Студенческие строительные отряды: к истории патриотического движения студенческой молодежи в УССР (1962-1989 гг.) Student construction teams: the history of the patriotic movement of students in the USSR (1962-1989) Article published earlier |
| spellingShingle | Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.) Коляда, І. Ралко, Р. Історія України у світлі регіональних досліджень |
| title | Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.) |
| title_alt | Студенческие строительные отряды: к истории патриотического движения студенческой молодежи в УССР (1962-1989 гг.) Student construction teams: the history of the patriotic movement of students in the USSR (1962-1989) |
| title_full | Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.) |
| title_fullStr | Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.) |
| title_full_unstemmed | Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.) |
| title_short | Студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в УРСР (1962-1989 рр.) |
| title_sort | студентські будівельні загони: до історії патріотичного руху студентської молоді в урср (1962-1989 рр.) |
| topic | Історія України у світлі регіональних досліджень |
| topic_facet | Історія України у світлі регіональних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60119 |
| work_keys_str_mv | AT kolâdaí studentsʹkíbudívelʹnízagonidoístoríípatríotičnogoruhustudentsʹkoímolodívursr19621989rr AT ralkor studentsʹkíbudívelʹnízagonidoístoríípatríotičnogoruhustudentsʹkoímolodívursr19621989rr AT kolâdaí studenčeskiestroitelʹnyeotrâdykistoriipatriotičeskogodviženiâstudenčeskoimolodeživussr19621989gg AT ralkor studenčeskiestroitelʹnyeotrâdykistoriipatriotičeskogodviženiâstudenčeskoimolodeživussr19621989gg AT kolâdaí studentconstructionteamsthehistoryofthepatrioticmovementofstudentsintheussr19621989 AT ralkor studentconstructionteamsthehistoryofthepatrioticmovementofstudentsintheussr19621989 |