Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008)
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6014 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 136-139. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859623695187705856 |
|---|---|
| citation_txt | Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 136-139. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-11-29T08:27:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1136
15 серпня 2008 р. відійшов у вічність Йосип Олексійович Дзендзе-
лівський, доктор філологічних наук, професор Ужгородського національ-
ного університету, талановитий учений, яскрава постать в українському і
слов’янському мовознавстві.
Й.О. Дзендзелівський народився в селі Мазурове Кривоозерського ра-
йону Одеської (тепер Миколаївської) області в селянській сім’ї. З 1939 р. на-
вчався в Одеському університеті (спочатку на математичному, а згодом — на
філологічному факультеті). Війна перервала навчання: улітку 1941 р. розпо-
чалася фронтова біографія 20-річного студента. Служив артилеристом, зго-
дом сапером. Пройшов із боями Україну, Росію, Кавказ, Карпати, зокрема і
Закарпаття, Словаччину, Чехію, Польщу, Німеччину, форсував Ельбу. Пере-
могу зустрів у Празі. Учасник історичного Параду Перемоги в Москві 1945 р.
Війну закінчив у чині лейтенанта з двома орденами Червоної Зірки та п’ятьма
бойовими медалями. Найбільше цінував першу нагороду — медаль «За бойо-
ві заслуги» за форсування Дніпра.
Демобілізувавшись у кінці 1945 р., Й.О. Дзендзелівський повернувся в
Одеський університет, який успішно закінчив в грудні 1947 року, вступив до
аспірантури. Науковий керівник А.А. Москаленко спрямував молодого до-
слідника в діалектологію — галузь, що стала провідною в його подальшій на-
уковій діяльності. В 1952 р. захистив кандидатську дисертацію «Українські
говори Нижнього Подністров’я».
У 1951 р. після завершення аспірантури згідно з призначенням Мініс-
терства освіти прибув на роботу в наймолодший тоді університет України —
Ужгородський, де пропрацював 45 років — із 1951 р. до 1996 р. 25 років
(1962 — 1986) завідував кафедрою української мови, був деканом філоло-
гічного факультету (1968 — 1972), з 1996 р. перебував на пенсії.
У 1962 р. в Ленінградському університеті захистив докторську дисерта-
цію «Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської об-
ласті УРСР», ставши першим доктором філологічних наук на філологічному
факультеті, першим професором цього ж факультету (1962). Завдяки зусил-
лям Й.О.Дзендзелівського та його наукового побратима С.П. Бевзенка кафе-
дра української мови Ужгородського університету стала науковим центром,
визнаним в Україні та за кордоном. Йосип Олексійович — засновник однієї
з наукових шкіл Ужгородського університету — діалектологічної. Його ім’я
цілком заслужено ввійшло до 7-го видання «Міжнародного складу особис-
тостей», що вийшло в США.
Домінантами наукової творчості вченого стали українська та
слов’янська діалектологія, лінгвогеографія. Найважливіша праця — тритом-
ний «Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської об-
ласті України» (Ужгород, т. 1 — 1958, т. 2 — 1960, т. 3 — 1993), що включає
517 лінгвокарт та 5578 лексем, зібраних у 212 населених пунктах Закарпат-
тя. Цей атлас належить до золотого фонду як української, так і слов’янської
лінгвогеографії. Діалектологічними здобутками професора є розвідка «К
Йосип Олексiйович Дзендзелiвський
ПАМ’ЯТІ
(17.02.1921—15.08.2008)
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1 137
вопросу о времени расселения восточных славян на южных склонах Укра-
инских Карпат» (М., 1964), 2 діалектологічні словники, внутрішня класифі-
кація закарпатських говорів, різноаспектний аналіз лексики українських го-
ворів Закарпаття (зокрема таких тематичних груп: назви метрології,
спорідненості, свояцтва та сімейного побуту, посуду, гідрорельєфу (матеріал
зібрано в 500 селах України), ткацька, сільськогосподарська, вівчарська,
млинарська, чабанська, ентомологічна лексика, географічна термінологія та
номенклатура), 15 діалектологічних питальників, анкет і програм для зби-
рання діалектологічних ма теріалів та ін.
Й.О. Дзендзелівський створив ґрунтовні праці з української соціолінг-
вістики, описавши ряд арґотичних систем української мови (арґо кожухарів,
лірників, кравців на Волині, арґо дротарів на Спишу (Словаччина), жаргон
шахтарів Макіївки на Донбасі, бурсацько-семінарський жаргон), зібрав вели-
кий матеріал (400 населених пунктів) з жарґону пастухів.
Розвитку нового напрямку в українському мовознавстві сприяли чис-
ленні праці, присвячені явищам мовної інтерференції. Найбільшим досяг-
ненням у цій галузі стала монографія «Українсько-західнослов’янські лек-
сичні паралелі» (К.,1969), присвячена взаємозв’язкам української, польської
та словацької мов.
Значним є внесок ученого в розвиток української та слов’янської лінг-
вогеографії. Й.О. Дзендзелівський ще на початку 60-х рр. XX ст. розробив
теорію і практику регіональних лінгвістичних атласів, зокрема принципи
картографування, визначив їх завдання, показав явища української мови у
просторі й часі, у зв’язку з історією народу. Учений уклав один із перших ре-
гіональних атласів української мови; у 1965 р. висунув ідею створення ба-
гатотомного Лексичного атласу української мови (ЛАУМ); уклав спеціаль-
ну «Програму для збирання матеріалів до Лексичного атласу української
мови» (К., 1984; 2-е вид. — 1987).
Підручники й посібники Й.О. Дзендзелівського для студентів вишів на-
були загальноукраїнського визнання і використання. Це передусім програма
з курсу «Українська діалектологія», написана у співавторстві з С.П. Бевзен-
ком, чинна від 1972 р., підручники «Конспект лекцій з курсу української
діалектології. Ч.I. Фонетика)» (Ужгород, 1965), «Конспект лекцій з курсу
україн ської діалектології. (Вступні розділи)» (Ужгород, 1965), «Програма
для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови», за якою з
1984 р. й дотепер проходять навчальну діалектологічну практику студенти
вишів України.
Нові сторінки вписав учений і в дослідження історії української мови
та історії українського мовознавства. Він створив низку розвідок про укра-
їнських учених: О.Павловського, І.Панькевича, А.Кримського, В.Гнатюка,
О. Потебню, І. Вагилевича, А. Коцака, М. Руберовського, І. Огієнка, М. Пав-
люка, Н. Малечу, Ф. Жилка, В. Латту та ін. Учений виявив в архівах і опублі-
кував значну джерелознавчу базу: а) діалектний словник Я. Головацького;
б) першу граматику церковнослов’янської мови на Закарпатті, створену в
др. половині ХVIII ст. Арсенієм Коцаком; в) рукописний польсько-цер ков-
но слов’янсько-український словник Т. Витвицького 1849 р.; г) частину спад-
щини проф. І. Зілинського; ґ) рукописний словник Василя Довговича; книгу
під назвою «Василь Довгович — зачинатель досліджень угор сько-
українських та угорсько-російських лексичних сходжень» (Ужгород,
2003), серед авторів — Й. Дзендзелівський, Ю. Сак, Я. Штернберг; д) бага-
те листування українських учених; е) рукописний словник буковинських
діалектизмів Ю. Федьковича; є) перекладний українсько-польський фразео-
логічний словник І. Вагилевича 1843 р. та ін.
У науковому доробку вченого вагоме місце займають праці, що стосу-
ються історії літературної мови та історії мовознавства в Закарпатті (увагу
дослідника привернули А. Коцак, В. Довгович, Ю. Венелін-Ґуца, М. Лучкай,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 1138
О. Духнович, В. Ґренджа-Донський, І. Панькевич, І. Гарайда, Ю. Гойда; Під-
карпатське общество наук (ПОН), яке діяло в Ужгороді в 1941 — 1944 рр.).
Учений створив низку статей про визначного лексикографа краю М. Грица-
ка, опублікував у 1997 р. його рукописний латинсько-український словник
номенклатури грибів Закарпаття.
Цінний внесок зроблено в галузь славістики: відшукано й опубліковано
джерелознавчі матеріали з історії славістики (зокрема епістолярії вчених-
славістів, рукописний словник Т. Витвицького 1849 р.). Частина закордонних
публікацій професора стала доступнішою для читачів України у зв’язку з ви-
ходом у Львові об’ємного Збірника праць «Українське і слов’янське мовоз-
навство» (1996 р.).
Всеслов’янське визнання принесла вченому його міжнародна діяльність.
З середини 60-их років XX ст. розпочалася різноаспектна робота Й.О. Дзен-
дзелівського у створенні «Загальнослов’янського лінгвістичного атласу»
(ЗЛА) — був членом Комісії ЗЛА при Міжнародному комітеті славістів, спів-
головою лексико-словотворчої секції постійної робочої групи ЗЛА, членом
редколегії ЗЛА, підготував ряд карт, написав низку досліджень, у яких вико-
ристано матеріали з усіх слов’янських мов.
Й.О. Дзендзелівський — учасник Міжнародних славістичних з’їздів у
Софії (1963), Празі (1968), Варшаві (1970), Києві (1983), Міжнародних кон-
гресів українців у Києві (1991), Львові (1993), Харкові (1996). Численні пу-
блікації вченого у багатьох країнах світу, виступи на міжнародних наукових
форумах, широкі зв’язки зі вченими різних країн — усе це зміцнювало світо-
вий контекст і авторитет української науки.
Вагоме місце в діяльності проф. Й.О. Дзендзелівського займала науково-
організаційна робота (республіканські діалектологічні конференції 1978,
1982 рр., республіканська конференція «Культура та побут населення Укра-
їнських Карпат» 1972 р., Міжнародна нарада з питань діалектології та історії
мови 1984 р.
З перших днів відновлення роботи Наукового товариства імені Т. Шев-
ченка у Львові (1989) проф. Й.О. Дзендзелівський брав у ньому найактивні-
шу участь. Він був дійсним членом НТШ (з 1992 р.), ініціатором і засновни-
ком осередку НТШ на Закарпатті, систематично друкував свої праці у
«Записках НТШ».
Потужною є наукова школа професора. Він підготував 21 кандидата
наук, 5 з яких стали докторами наук, професорами. Наукові кадри плекав
не тільки для Ужгородського університету, але й для інших вишів України
та закордону.
Перебуваючи на пенсії з 1996 р., Й.О. Дзендзелівський дивував усіх
рідкісною працездатністю, невтомністю в роботі, творчими здобутками та
творчими планами. З 1996 по 2006 р. список його публікацій зріс майже на
100 позицій, 76 з яких з’явилися в Енциклопедії «Українська мова» (2000,
2004).
У 2006 р. з нагоди 85-річного ювілею Й.О. Дзендзелівського Ужгород-
ський університет, у якому він пропрацював 45 років, присвоїв йому звання
Заслуженого професора. Це єдина трудова відзнака Професора.
Йосип Олексійович був глибоко інтелігентною, шляхетною, спокійною,
розважливою особистістю, він створював навколо себе позитивну ауру —
сприятливу для роботи та спілкування атмосферу. Він багато зробив для
зміцнення авторитету української науки та Ужгородського університету, в
якому пропрацював усе життя.
Пам’ять про Йосипа Олексійовича Дзендзелівського як великого вченого,
патріота і людину надовго залишиться з нами.
Josyp O. Dzendzelivsky (17.02.1921—15.08.2008)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6014 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T08:27:07Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2010-02-15T11:04:09Z 2010-02-15T11:04:09Z 2009 Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 136-139. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6014 uk Iнститут української мови НАН України Пам’яті Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) Josyp O. Dzendzelivsky (17.02.1921—15.08.2008) Article published earlier |
| spellingShingle | Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) Пам’яті |
| title | Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) |
| title_alt | Josyp O. Dzendzelivsky (17.02.1921—15.08.2008) |
| title_full | Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) |
| title_fullStr | Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) |
| title_full_unstemmed | Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) |
| title_short | Йосип Олексійович Дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) |
| title_sort | йосип олексійович дзендзелівський (17.02.1921—15.08.2008) |
| topic | Пам’яті |
| topic_facet | Пам’яті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6014 |