Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова

Висвітлено погляди, головно критичні, Михайла Драгоманова на діяльність просвітницьких товариств, в основному, Галичини й Буковини (“Просвіти”, Галицько-Руської Матиці) другої половини ХІХ ст. Відзначено і вплив цих структур на М. Драгоманова....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Круглашов, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2010
Назва видання:Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60179
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова / А. Круглашов // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 611-614. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60179
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-601792025-02-09T14:07:13Z Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова Activity of “Prosvita” societies of Western Ukraine and problems of national revival in the works of Mykhailo Drahomanov Круглашов, А. Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти” Висвітлено погляди, головно критичні, Михайла Драгоманова на діяльність просвітницьких товариств, в основному, Галичини й Буковини (“Просвіти”, Галицько-Руської Матиці) другої половини ХІХ ст. Відзначено і вплив цих структур на М. Драгоманова. The author examines views, mainly critical, of M. Drahomanov about activities of enlightening societies of Galicia and Bukovyna (“Prosvita”, Halytsko-Rus’ka Matytsia) in the second half of the 19th century. He also stresses an influence of those societies on M.Drahomanov. 2010 Article Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова / А. Круглашов // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 611-614. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60179 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність application/pdf Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти”
Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти”
spellingShingle Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти”
Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти”
Круглашов, А.
Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
description Висвітлено погляди, головно критичні, Михайла Драгоманова на діяльність просвітницьких товариств, в основному, Галичини й Буковини (“Просвіти”, Галицько-Руської Матиці) другої половини ХІХ ст. Відзначено і вплив цих структур на М. Драгоманова.
format Article
author Круглашов, А.
author_facet Круглашов, А.
author_sort Круглашов, А.
title Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова
title_short Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова
title_full Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова
title_fullStr Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова
title_full_unstemmed Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова
title_sort діяльність просвітницьких товариств західної україни та проблеми національного відродження у творах михайла драгоманова
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate 2010
topic_facet Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти”
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60179
citation_txt Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова / А. Круглашов // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 611-614. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
work_keys_str_mv AT kruglašova díâlʹnístʹprosvítnicʹkihtovaristvzahídnoíukraínitaprobleminacíonalʹnogovídrodžennâutvorahmihajladragomanova
AT kruglašova activityofprosvitasocietiesofwesternukraineandproblemsofnationalrevivalintheworksofmykhailodrahomanov
first_indexed 2025-11-26T16:09:28Z
last_indexed 2025-11-26T16:09:28Z
_version_ 1849869856862633984
fulltext 611Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010 Анатолій КруглАшов ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОСВІТНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ ТА ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕН- НЯ У ТВОРАХ МИХАйЛА ДРАГОМАНОВА висвітлено погляди, головно критичні, Михайла Драгоманова на діяльність просвіт- ницьких товариств, в основному, галичини й Буковини (“Просвіти”, галицько-руської Матиці) другої половини ХІХ ст. відзначено і вплив цих структур на М. Драгоманова. Ключові слова: “Просвіта”, М. Драгоманов. Значення просвітницьких товариств у становленні національної самосвідомості українців Галичини й Буковини важко перебільшити. Вони відіграли роль не тільки сіячів культури, знань, роль будителів національного духу, але й стали наймасовіши- ми та найвпливовішими організаторами всього українського життя в другій половині XIX ст. Тому не дивно, що проблеми діяльності цих товариств і просвітницької ро- боти загалом посідали поважне місце в наукових і публіцистичних працях М. Дра- гоманова, в його листуванні з діячами українського національно-визвольного руху. Вже з 1863 р. М. Драгоманов уважно придивлявся до культурного життя га- лицьких і буковинських українців1, пізніше регулярно висвітлюючи їх проблеми на сторінках “Санкт-Петербургских Ведомостей”, “Киевского телеграфа”, “Вестника Европы”, львівської “Правди” тощо. Його увагу привертали спроби місцевої інте- ліґенції організувати культурно-освітню працю для рідного народу в Австрійській Україні, намагання об’єднати свої зусилля в просвітницьких товариствах. З початку 1870-х рр. М. Драгоманов особисто знайомиться з діячами національно-культурних товариств у Галичині. Відзначаючи все позитивне, що було в намаганнях освіче- них українців допомогти власному народові в обороні його прав від утисків місце- вої, переважно польської, адміністрації Галичини, М. Драгоманов щораз частіше критикував окремі сторони діяльності русинських просвітницьких товариств. Він з обуренням запитував, наприклад, у статті “Литературное движение в Галіции”: “Чому галицько-руська “Матиця”, що має 20 000 гульденів капіталу, зібраного з бід- них “хлопів”, видала за 25 років 2–3 молитивники й жалюгідні абетки неймовірною мовою? Тому, що старі галицькі патріоти дотримувалися і продовжують дотримува- тися принципу, проголошеного Зубрицьким тоді, коли “краківські єзуїти” побоюва- лися вголос вже висловлювати такі принципи, що “для черні досить молитовника і псалтиря”2. Несприйняття ретроградства й москвофільства старої генерації “русин- ських мужів” обумовлювала негативне ставлення М. Драгоманова до їх діяльності. Певні надії він пов’язував із заснуванням львівської “Просвіти”, коли на чолі про- світницьких товариств Галичини почали ставати народовці, місцеві “українолюб- ці”. Правда, подальше знайомство з діячами “Просвіти” не сприяло взаємному їх 612 Анатолій Круглашов зближенню з ним. Галицьких “просвітян”, як і народовців загалом, відлякували ра- дикальні політичні погляди М. Драгоманова, тоді густо забарвлені соціалістичною фразеологією, а його самого дратувала надмірна обачливість і беззастережний ло- ялізм у ставленні до Австрії, поруч із, на його думку, браком справжньої система- тичної праці для народу, головно, галицького селянина. Основним мотивом драгоманівської критики “Просвіти” були звинувачення її в клерикалізмі та “ультрамонтанстві”3. Закиди М. Драгоманова і його тиск на укра- їнську інтеліґенцію з метою пробудити серед галичан новий політичній рух викли- кали негативну реакцію серед певного кола місцевих діячів. Характерною для цих настроїв була відповідь М. Драгоманову о. С. Качали, який писав: “Если то має зна- чити просвіщати народ, тогда ми, попи, скажемо отверто, що такой просвіти не хо- чемо”4. І згодом керманичі народовської партії, які спрямовували просвітницьку ро- боту в Галичині, а згодом і на Буковині, полемізували з драгоманівськими закидами проти релігійного напрямку просвітницької діяльності. Певною мірою М. Драгома- нов враховував таку реакцію й надалі підкреслював необхідність і для своїх учнів толерантного ставлення до релігійних потреб українців в Австрії. З іншого боку, заслуговують на повагу його намагання захистити загальноукраїнську справу від конфесійного партикуляризму і претензій на зверхність окремих Церков. М. Драгоманов мав певні підстави звернутися з справедливим закликом до то- гочасних діячів українських товариств у Галичині: “Чи не час вже всяким “Просві- там” закинути попівську науку – котра підкопана по всьому вченому світу правди- вою, свіцькою наукою, – чи не час давати нашому народові, – котрий бажає науки, як голодний хліба, – ту правдиву, свіцьку науку про природу й громаду, – а не старі попівські казки про життя святих? Поступати інакше, – значить перше всього то- пити власне будуче…”5. Консерватизму окремих моментів життя просвітницьких товариств цей ві- домий діяч намагався протиставити широкий план освітньої та просвітницької діяльності української інтеліґенції в Галичині, Буковині, Закарпатті. Він мріяв про написання серії популярних книжок для народу про оточуючий світ, про ми- нульщину України, про кращі громадські порядки. Він мріяв також зусиллями провідних учених створити українську енциклопедію, донести світові надбання в науці та мистецтві до співвітчизників рідною мовою. Царські гоніння на дія- чів українського руху в Наддніпрянщині, подальша еміграція М. Драгоманова не дали змоги реалізувати цей справді своєчасний й потрібний Україні план, зали- шивши його нащадкам. Другою, не менш важливою складовою національно-культурної праці серед галицьких і буковинських українців вчений вважав поширення бібліотек, народних читалень, забезпечення їх новітньою українською та іншою літературою. За його особистою допомогою, при підтримці В. Антоновича, О. Терлецького та інших такі бібліотеки отримали львівська “Просвіта”, віденське академічне товариство “Січ”, чернівецьке академічне товариство “Союз”, інші товариства, що ставили за мету просвітні завдання. Правда, окремі з драгоманівських книжкових дарунків були втрачені, а чернівецька “Руська бесіда”, з остраху перед поліцією за зв’язки з “не- безпечним професором”, навіть спалила отримані від нього в дарунок книжки, що вкрай обурило М. Драгоманова6. 613Діяльність просвітницьких товариств Західної України Слід відзначити, що не тільки М. Драгоманов впливав на галичан і буковин- ців, але й останні сприяли ідейній еволюції його як громадського діяча та теоретика національно-демократичного руху України, наповнюючи соціальні концепції про- фесора національним змістом, даючи йому в Галичині своєрідну лабораторію для апробації своїх ідей, визначення їх доцільності, або навпаки – недоречності. Під цим впливом М. Драгоманов змінив своє ставлення до діяльності просвітницьких товариств. Замість нищівної, й багато в чому справедливої й своєчасної критики “культурництва”, засудження втечі частки національної інтеліґенції в безпечніший аполітизм, М. Драгоманов пробував розробити ціліснішу програму національного розвитку українців, програму, яка б забезпечувала потреби національного відро- дження українців в умовах 1890 – першої половини 90-х рр. У цих накресленнях поважне місце займають питання просвітницької діяльності серед співвітчизників. Від узагальненої декларації, що український “національний рух в Галичині може стати міцним тільки як просвітницький і демократичний”7, М. Драгоманов шукав більш містких форм для його подальшого прогресу. У праці “Наука з попередніх оповідань” він відзначав: “Хто думає, що головніше діло просвіта, хто сам найбіль- ше здатний до праці просвітньої, той нехай закладає товариства просвітні, робить відчити, закладає читальні й т.і…. Ними світла не замінеш, тільки, які б вони не були маленькі, а все-таки вони свою пільгу людові зроблять, а найголовніше, вони згромадять людей до купи”8. Справа консолідації українців у Галичині, інтерес забезпечення духовної со- борності України зумовлює нові драгоманівські підходи. На місце соціалістичної риторики прийшов більш зважений і зрозумілий інтеліґенції політичний “радика- лізм”. М. Драгоманов почав невтомно відстоювати тезу про віджилість старих ідей, що колись одухотворяли український рух9 і поставив перед “австрійськими” укра- їнцями таку дилему: “або ширити серед наш народ радикальні європейські думки і організовувати дію коло них, або гнити на корені. На одному офіціяльному націо- налізмі довго українців не вдержеш”10, – писав він чернівецькому проф. С. Смаль- Стоцькому. Європейський зміст української національної справи, в просвітницькій робо- ті зокрема, М. Драгоманов бачив можливість реалізувати на теренах Галичини. Він намагався переконати молодь у необхідності вивчати не лише “державну” – німець- ку мову, але й обов’язково французьку та англійську. Завдяки вивченню іноземних мов, наголошував він, молодь зможе дізнатися про найновіші наукові відкриття, со- ціальні та політичні теорії з перших рук, минаючи небажаних посередників. Поява нової генерації радикальної молоді підтримала драгомановські надії щодо Галичи- ни. Він попереджав українську інтеліґенцію, що якщо не дати молоді “правдивої науки”, то “нова наша молодь знову на більшу частину піде за маревом всеросій- ства, через те тільки, що побачить коло них ті думки, котрими тепер живуть люди по всій Європі. Сором буде, коли так станеться”11. Наполеглива наукова, політична та загалом громадська праця М. Драгоманова в Галичині, його звернення до українців, що жили під австрійською короною в ін- ших краях, дали свої результати. Нові покоління, натхнені також і драгоманівським словом, пішли далі свого вчителя, підносячи серед загалу більш сміливі та велич- ні завдання національного поступу. Пізніша діяльність просвітницьких товариств в 614 Анатолій Круглашов Галичині багато в чому стала реалізацією драгомановських принципів поширення “правдивої науки” серед українського селянства; розвиток бібліотек, видання кни- жок для народу – все це доводило вірність драгомановських закликів до інтеліґен- ції стосовно організації просвітницької праці. Завдяки цьому Галичина справді ста- ла місцем, звідки ще за передбаченням її будителя вийшли “європейці-українці”12. Цей процес триватиме й далі, даючи нові можливості для застосування деяких ідей М. Драгоманова, що мають справді історичне значення. Anatolii Kruhlashov. Activity of “Prosvita” societies of Western Ukraine and prob- lems of national revival in the works of Mykhailo Drahomanov The author examines views, mainly critical, of M. Drahomanov about activities of enlightening societies of Galicia and Bukovyna (“Prosvita”, Halytsko-Rus’ka Matytsia) in the second half of the 19th century. He also stresses an influence of those societies on M.Drahomanov. Key words: “Prosvita”, M. Drahomanov. 1 Драгоманов М. Листи до Ів. Франка та інших. 1887–1895. – Львів, 1908. – Т. 2. – С. 75. 2 Драгоманов М. Литературное движение в Галиции // Вестник Европы. – 1873. – № 10. – С. 707. 3 Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895). – Чернівці. – Т. 2. – С. 271. 4 Там само. – С.81. 5 Драгоманов М. Наука з попередніх оповідань / Вибрані твори. – Прага, 1937. – Т. 1. – С. 206. 6 Над синім Дунаєм. Ювілейна збірка українського академічного товариства “Січ” у Відні. – Ві- день, 1932. – С. 44; Смаль-Стоцький С. Буковинська Русь. – Чернівці, 1897. – С. 263. 7 Драгоманов М. Литературное движение в Галиции // Вестник Европы. –1873. – № 9. – С. 262. 8 Драгоманов М. Ще раз на тему “хто винен?”. – Центральний Державний історичний архів Укра- їни, м. Львів (ЦДІАУЛ). – Ф. 663.– Оп. 2. – Спр. 32. –С. 4 зв. 9 Драгоманов М. Наука з попередніх оповідань. – С. 212. 10 ЦДІАУЛ. – Ф. 663. – Оп. 2. – Спр. 63. – С. 4 зв. 11 Драгоманов М. Народні школи на Україні серед життя і письменства в Росії. – Geneie, 1877. – С. 134. 12 Драгоманов М. Листи до Ів. Франка і інших. – Львів, 1908. – Т. 2. – С. 86.